Як передає Укрінформ, про це у Фейсбуці повідомляє Державне агентство України з питань кіно.

Фестиваль проходитиме на п’яти локаціях.

Український конкурс, який триватиме 26 вересня, включає 18 короткометражних фільмів, відзначених на міжнародних фестивалях.

До міжнародного конкурсу, що проходитиме 23–25 вересня у Львівському палаці мистецтв, увійшли 18 фільмів із Канн, Берлінале, BAFTA про війну, дім, ШІ та близькість.

На показах просто неба з 24 по 27 вересня демонструватимуть глядацьке кіно для всієї родини на пагорбі в Парку ім. Б. Хмельницького.

У секції “Кінохалабуда” (4+) з 25 по 27 вересня у затишному шалаші з ковдр покажуть добірки про дружбу та сміливість.

До підліткової програми (13+), яку демонструватимуть з 22 по 24 вересня, увійшли фільми про дорослішання, кордони та стосунки з обговореннями після показів.

У “Програмі 18+” з 25 по 27 вересня покажуть добірки про тілесність і любов у “Планеті Кіно” (Forum Lviv).

До “Панорами повних метрів” увійшли п’ять українських стрічок: “Дім за склом”, “Ілюзія тихої ночі”, “Дім вуличних культур”, “Останній Прометей Донбасу” та “Тиша Лиманів”.

У межах фестивалю у Львівському муніципальному мистецькому центрі з 21 вересня триватиме виставка WIZ-ART Spectrum, на якій демонструватимуть шість відеоробіт.

Крім того, у секції Lviv Industry Days з 26 по 27 вересня проходитимуть лекції, нетворкінг та пітчинг восьми кінопроєктів.

Як повідомляв Укрінформ, у штаб-квартирі ЮНЕСКО відкрили виставку, присвячену 100-річчю заповідника “Києво-Печерська лавра”.

Перше фото: Unsplash/GR Stocks

Київ та чотири області отримали 30 дизельних генераторів для резервного живлення інфраструктури та медичних закладів.

Таку думку в інтерв’ю Укрінформу висловив ексміністр закордонних справ Литви Габріелюс Ландсбергіс.

За його словами, Україна тривалий час прагнула вступити до НАТО, сприймаючи Альянс як спільноту держав із потужнішими військовими, фінансовими та економічними можливостями. Однак війна змінила цю ситуацію, і тепер європейські країни можуть самі багато чого навчитися в України.

Ландсбергіс вважає, що Україна сьогодні найбільш підготовлена до війни XXI століття. Водночас, за його словами, європейські держави досі не повною мірою усвідомили, наскільки змінився характер сучасних бойових дій.

«Війна 2022-го і війна 2026 року — це вже дві різні війни», – зазначив політик.

Він припустив, що у разі російської агресії проти Балтійської країни, Польщі чи Фінляндії Європа може зіткнутися не з масштабним наступом танкових колон на столицю, як це було на початку повномасштабного вторгнення в Україну, а насамперед із масованим застосуванням безпілотників.

Дрони, за словами ексміністра, могли б використовуватися для атак на критичну інфраструктуру, зокрема для порушення електропостачання, роботи інтернету, систем опалення та водопостачання. Після цього агресор міг би висувати політичні вимоги.

«Україна має необхідні знання, досвід і спроможність протидіяти цьому», – наголосив Ландсбергіс.

Він зазначив, що придбання безпілотників або окремі тренування ще не означають готовності країни до повноцінної дронової війни. За його словами, Україна вже має доктринальне розуміння того, як планувати такі операції, розміщувати відповідні засоби та застосовувати їх у бойових умовах.

«Україна має доктринальне розуміння дронової війни. В Європі його немає», – сказав політик.

Саме тому, на його думку, Україна може відігравати центральну роль у формуванні регіональної системи безпеки. Одним із можливих форматів він назвав безпековий альянс за участю України, країн Балтії, Польщі та держав Північної Європи.

Ландсбергіс вважає створення такого формату цілком реалістичним. За його словами, залежно від моделі до нього могли б долучитися також Велика Британія, Німеччина та Румунія.

Він навів як приклад Об’єднані експедиційні сили (JEF), які очолює Велика Британія. Цей формат дає змогу державам швидше реагувати на кризові ситуації в північній частині НАТО, не створюючи паралельної структури, яка замінювала б Альянс.

На думку Ландсбергіса, подібний підхід можна було б застосувати і до співпраці з Україною, створивши структуру, яка готувалася б до сучасної війни та спиралася на український досвід застосування безпілотників.

«Тепер уявіть собі очолювану Україною структуру, де країни домовилися б разом готуватися до ведення дронової війни XXI століття», – зазначив він.

Такий формат, за його словами, міг би стати паралельним до НАТО напрямом співпраці та водночас глибше інтегрувати Україну в регіональну систему безпеки.

Водночас Ландсбергіс наголосив, що така співпраця не має бути односторонньою. Європейські держави могли б допомагати Україні розширювати промислові потужності, постачати необхідне обладнання та використовувати власні навчальні полігони.

«У нас є галузі промисловості, які можна розширити, щоб постачати Україні те, що їй потрібно. У нас є навчальні полігони і багато іншого, чим наші країни могли б віддячити за допомогу, яку надає Україна», – сказав політик.

На його думку, це змінює саму логіку європейської безпеки: Україна може не лише чекати на рішення інших держав, а й сама очолити формування нового регіонального оборонного формату.

«Замість того щоб чекати, Україна може стати лідером у цьому. І я цілком певен, що багато країн будуть готові піти за нею», – заявив Ландсбергіс.

Як повідомлялося, старший науковий співробітник Центру східних досліджень Кшиштоф Нечипор вважає, що НАТО і ЄС залишаються незамінними для забезпечення безпеки України й регіону, а дискусії про нові формати, зокрема JEF, не повинні відволікати від наявних можливостей цих структур, необхідних для протидії Росії.