Катастрофа МН17: дев’ять років тому окупанти збили літак в небі над Донбасом
Унаслідок авіакатастрофи загинули всі 298 пасажирів, які були на борту, зокрема 80 дітей, передає Главком.
Дев’ять років тому, 17 липня 2014 року, у небі над Донбасом окупанти збили літак «Боїнг-777» авіакомпанії Malaysia Airlines. Пасажирський борт виконував регулярний рейс MH17 із нідерландського Амстердаму до малайзійського Куала-Лумпуру. Через три години польоту в нього влучила ракета з російського «Буку».
Унаслідок авіакатастрофи загинули всі 298 пасажирів, які були на борту, зокрема 80 дітей.
У серпні 2014 року створили спільну слідчу групу, в яку увійшли представники Австралії, Бельгії, Малайзії, Нідерландів та України. За даними слідства, пасажирський борт збили ракетою, випущеною з російської установки «Бук», яка належить 53-й зенітно-ракетній бригаді ППО збройних сил РФ, дислокованій у Курську.
Судовий розгляд справи розпочався 9 березня 2020 РОКУ в Нідерландах. 10 червня 2022 року суд щодо МН17 закінчився.
23 червня Парламентська асамблея Ради Європи ухвалила резолюцію, якою визнала, що малайзійський Boeing 777 рейсу MH17 2014 збили російською ракетою. Москву попросили офіційно попросити вибачення в родичів жертв авіакатастрофи за поширення дезінформації.
17 листопада 2022 року у Нідерландах оголосили вирок чотирьом обвинуваченим у причетності до збиття літака.
Суд у Нідерландах визнав громадян Росії Ігоря Гіркіна, Сергія Дубінського та громадянина України Леоніда Харченка винними у катастрофі MH17 та загибелі 298 людей. Суд засудив їх до довічного ув’язнення та виплати компенсацій родинам загиблих. Росіянина Олега Пулатова у справі виправдали.

Суд Гааги під час оголошення вироку у справі про катастрофу малайзійського літака MH17 на Донбасі заявив про фальсифікацію доказів, наданих російською стороною.
Події
У Києві відкрили ювілейну виставку художника Володимира Чернявського
У Центральному будинку художника Національної спілки художників України відкрилася персональна ювілейна виставка художника, доктора архітектури, професора НАОМА Володимира Чернявського «Поза часом і простором», присвячена 70-річчю митця.
Про це йдеться у пресрелізі НСХУ, наданому Укрінформу.
Зазначається, що експозиція стала творчим підсумком понад сорока років мистецької, наукової та педагогічної діяльності ювіляра.

«Природа завжди була і залишається для мене головним джерелом емоцій, гармонії та творчої енергії. Саме у ній народжується відчуття простору й часу, яке я намагаюся передати у своїх роботах», – зазначив Чернявський.

Голова НСХУ Костянтин Чернявський відзначив вагомий внесок ювіляра у розвиток українського образотворчого мистецтва.

«Творчість Володимира Чернявського вирізняється глибокою філософічністю та щирістю. Це художник, який упродовж десятиліть залишається вірним високим принципам мистецтва та служіння українській культурі», – наголосив він.

На відкритті Чернявського також привітали ректор НАОМА Олександр Цугорка, президент Національної спілки архітекторів України Олександр Чижевський, перший віцепрезидент Національної академії мистецтв України Валерій Бітаєв, віцепрезидент НАМУ Юрій Вакуленко, а також колеги, учні та друзі митця.

Як повідомлялося, у Києві проходить виставка робіт художника-сценографа Данила Лідера на тему зародження фашизму та боротьбу з ним.
Фото: Національна спілка художників України
Відбудова
Шмигаль обговорив із міністром енергетики Польщі передачу обладнання для теплової генерації
Перший віцепрем’єр-міністр України – міністр енергетики Денис Шмигаль у Варшаві провів зустріч з міністром енергетики Польщі Мілошем Мотикою.
Як передає Укрінформ, про це повідомило Міністерство енергетики України.
“Сторони обговорили підготовку української енергосистеми до зими та практичні кроки, якими Польща може посилити Україну вже зараз. Йдеться про можливість передачі виведеного з експлуатації обладнання для теплової генерації, аварійно-відновлювальних робіт, а також систем балансування та резервного живлення”, – йдеться у повідомленні.
Окремо міністри сфокусувалися на поглибленні партнерства у газовій сфері. Зокрема, Шмигаль висловив зацікавленість України у збільшенні постачання скрапленого газу через польські точки входу, а також використання українських підземних сховищ як регіонального газового хабу.
Крім того, в електроенергетиці Україна та Польща працюють над збільшенням пропускної здатності міждержавних мереж, підвищенням гнучкості системи та інтеграцією відновлюваної генерації.
Як повідомлялося, НКРЕКП погодила пропозицію ТОВ “Оператор ГТС України” щодо збільшення потужності газотранспортної системи у точці входу на міждержавному з’єднанні з Польщею.
Фото: mev.gov.ua
Політика
Литва висловила Росії протест через погрози дипмісіям у Києві
Зазначається, що представнику російського посольства вручили ноту протесту, в якій Литва рішуче засудила поширення Міністерством закордонних справ Росії «попередження» іноземним державам про евакуації дипломатичного та іншого персоналу, а також громадян з Києва у зв’язку з запланованими атаками російських збройних сил.
У ноті також наголосили, що ці заяви Росії розцінюються як пряма, цинічна і безпрецедентна загроза застосування сили проти посольств іноземних держав та жителів Києва.
«Триваюча агресія Росії проти України, а також подібні публічні заяви явно порушують закріплену у пункті 4 статті 2 Статуту ООН заборону на погрозу силою та інші загальновизнані принципи міжнародного права», – зауважили в литовському МЗС.
Представнику російського посольства заявили, що подібними заявами Росія визнає плани своїх ЗС наразити на смертельну небезпеку осіб, які користуються міжнародним захистом, дипломатів, цивільне населення та інфраструктуру, продовжуючи вчиняти тяжкі міжнародні злочини в Україні.
Крім цього, представнику дипвідомства Росії у Литві нагадали, що згідно з міжнародним гуманітарним правом, військовий напад, про який відомо, що він призведе до випадкової загибелі або каліцтва цивільних осіб і завдасть шкоди цивільним об’єктам, вважається серйозним порушенням і кваліфікується як воєнний злочин.
У литовському зовнішньополітичному відомстві наголосили, що Вільнюс розглядає ноту МЗС Росії не лише як прямий доказ триваючої агресії та воєнних злочинів, але і як знак явного нехтування нормами міжнародного права.
У Литві категорично відкинули ці погрози і вимагають від Росії негайно і беззастережно припинити агресію проти України, вивести окупаційні війська з усієї міжнародно визнаної території країни та відшкодувати завдану шкоду.
Посольство Литви у Києві продовжує свою роботу, співробітники дотримуються стандартних вимог безпеки, йдеться у матеріалі.
Як повідомляв Укрінформ, речник Єврокомісії Ануар Ель-Ануні заявив, що Європейський Союз не переглядатиме свою дипломатичну присутність у столиці України, попри погрози, озвучені Росією, щодо можливих масових ракетних ударів по Києву.
Фото: Denis Mirgorod, google.com/maps
-
Відбудова6 днів agoна форумі у Нью-Йорку: Україна має багато тузів у рукаві
-
Події1 тиждень agoФільм «Летять хмари з великою швидкістю» отримав головну нагороду фестивалю goEast у Вісбадені
-
Політика1 тиждень agoНовим послом Німеччини в Україні буде Борис Руґе
-
Події1 тиждень agoФільм «Останній Прометей Донбасу» представить Україну на кінофестивалі Crossing Europe
-
Війна1 тиждень agoРозвідка має дані про понад 28 тисяч іноземців, що уклали контракти з армією РФ
-
Україна1 тиждень agoВійна в Україні — Елла Лібанова про кількість населення в Україні у 2025 році
-
Політика1 тиждень agoМер Берегова – Мадяру: В Україні немає жодних утисків угорської спільноти
-
Події1 тиждень agoУ Сербії протестувальники вимагали бойкотувати Євробачення через участь Ізраїлю