Катастрофа МН17: дев’ять років тому окупанти збили літак в небі над Донбасом
Унаслідок авіакатастрофи загинули всі 298 пасажирів, які були на борту, зокрема 80 дітей, передає Главком.
Дев’ять років тому, 17 липня 2014 року, у небі над Донбасом окупанти збили літак «Боїнг-777» авіакомпанії Malaysia Airlines. Пасажирський борт виконував регулярний рейс MH17 із нідерландського Амстердаму до малайзійського Куала-Лумпуру. Через три години польоту в нього влучила ракета з російського «Буку».
Унаслідок авіакатастрофи загинули всі 298 пасажирів, які були на борту, зокрема 80 дітей.
У серпні 2014 року створили спільну слідчу групу, в яку увійшли представники Австралії, Бельгії, Малайзії, Нідерландів та України. За даними слідства, пасажирський борт збили ракетою, випущеною з російської установки «Бук», яка належить 53-й зенітно-ракетній бригаді ППО збройних сил РФ, дислокованій у Курську.
Судовий розгляд справи розпочався 9 березня 2020 РОКУ в Нідерландах. 10 червня 2022 року суд щодо МН17 закінчився.
23 червня Парламентська асамблея Ради Європи ухвалила резолюцію, якою визнала, що малайзійський Boeing 777 рейсу MH17 2014 збили російською ракетою. Москву попросили офіційно попросити вибачення в родичів жертв авіакатастрофи за поширення дезінформації.
17 листопада 2022 року у Нідерландах оголосили вирок чотирьом обвинуваченим у причетності до збиття літака.
Суд у Нідерландах визнав громадян Росії Ігоря Гіркіна, Сергія Дубінського та громадянина України Леоніда Харченка винними у катастрофі MH17 та загибелі 298 людей. Суд засудив їх до довічного ув’язнення та виплати компенсацій родинам загиблих. Росіянина Олега Пулатова у справі виправдали.
Суд Гааги під час оголошення вироку у справі про катастрофу малайзійського літака MH17 на Донбасі заявив про фальсифікацію доказів, наданих російською стороною.
Популярний стримінговий сервіс Netflix придбав біографічний фільм «Аведон» (Avedon), його показ на платформі запланований пізніше цього року.
Про це повідомив The Hollywood Reporter, передає Укрінформ.
«Аведон» – це документальний біографічний фільм кінорежисера й лавреата премії «Оскар» Рона Говарда, який розповідає про життя та творчість легендарного американського фотографа Річарда Аведона.
Його вважають одним із найвідоміших фотографів XX століття.
«Мене завжди приваблювали історії, які допомагають нам краще зрозуміти видатних людей. Річард Аведон був художником, чиї роботи продовжують резонувати не лише завдяки створеним ним надзвичайним образам, а й завдяки людяності та допитливості, що стоять за ними», – зазначив Говард.
Світова прем’єра стрічки відбулася 17 травня на Каннському кінофестивалі.
Вихід американського біографічного фільму на платформі Netflix запланований пізніше цього року.
Говард здобув дві премії «Оскар» за фільм «Ігри розуму» (2021) у категоріях «Найкращий фільм» та «Найкращий кінорежисер».
Річард Аведон помер у 2004 році, йому був 81 рік.
Як повідомляв Укрінформ, номінант на премію «Оскар» ірландський актор Колін Фаррелл («Банші Інішерина», «Александр») зніметься у трилері «Погані Бріджит» (Bad Bridgets) для стримінгової платформи Netflix.
Фото: UNSPLASH
Перший заступник міністра з відновлення, інфраструктури та транспорту України Сергій Деркач обговорив із постійним представником Програми розвитку ООН (ПРООН) в Україні Ауке Лотсма подальшу співпрацю у проєктах відновлення та відбудови.
Про це повідомила пресслужба міністерства, передає Укрінформ.
Наголошується, що під час зустрічі йшлося про розширення співпраці у відновленні критичної інфраструктури, зміцненні енергетичної стійкості та реалізації проєктів відбудови.
Серед першочергових пріоритетів міністерства – підготовка до опалювального сезону, допомога регіонам та громадам у виконанні планів стійкості (зокрема у забезпеченні обладнанням та спеціалістами), відбудова та розвиток інфраструктури у регіонах, які найбільше постраждали від війни. Тому учасники зустрічі приділили окрему увагу обговоренню можливостей модернізації систем теплопостачання, водопостачання і водовідведення, розвитку розподіленої генерації, впровадженню сучасних енергостійких рішень для об’єктів критичної інфраструктури.
Окрім цього, сторони обговорили реалізацію та можливість масштабування ключових програм ПРООН, серед яких EU4Recovery, Area-Based Recovery, Green Energy Recovery, U.R.B.A.N. CORE, які спрямованих на залучення міжнародного фінансування і підготовку інвестиційних проєктів для повоєнного відновлення України.
За підтримки ПРООН вже триває модернізація понад 500 об’єктів соціальної та комунальної інфраструктури у більш ніж 150 громадах України, введено в експлуатацію 450 МВт додаткових генеруючих потужностей, забезпечується підтримка у розчищенні завалів та ранньому відновленні постраждалих територій.
Загалом із 2022 року організація допомогла мобілізувати понад 1 млрд доларів США на підтримку України.
Як повідомлялося, Європейський Союз і Програма розвитку ООН в Україні запускають другий етап ініціативи EU4Recovery, спрямованої на підтримку громад, які зазнали впливу війни, та сприяння просуванню країни на шляху євроінтеграції.
Загальний бюджет партнерства на 2026–2028 роки становить 50 млн євро.
Варшава продовжить надавати військову допомогу Україні, незважаючи на критику з боку польської опозиції, адже підтримка Києва є одним із ключових елементів забезпечення безпеки самої Польщі.
Про це у Сеймі Польщі під час дебатів щодо порушення польського повітряного простору російською ракетою X-101 заявив у п’ятницю віцепрем’єр-міністр – міністр національної оборони Польщі Владислав Косіняк-Камиш, передає кореспондент Укрінформу.
«Попри ваше виття, попри вашу дезінформацію, ми продовжуватимемо допомагати Україні, яка воює. Чим більше російських ракет буде збито над територією України, тим меншою буде загроза для Польщі», – наголосив Косіняк-Камиш, звертаючись до депутатів опозиції.
Він нагадав, що Польща вже передала Україні кілька ракет-перехоплювачів для систем Patriot на прохання Сполучених Штатів. За словами міністра, критика цього рішення з боку опозиції фактично означає критику позиції стратегічного союзника Польщі.
«Ви можете рахувати ракети на складах, але українці можуть збивати ракети, що летять у напрямку Польщі. Я волію, щоб їх збивали над територією України», – підкреслив глава міноборони РП.
Косіняк-Камиш зазначив, що останні заяви частини польської опозиції свідчать про небезпечну зміну її підходу до оцінки загроз національній безпеці.
«У дискусії, яка триває від учора, багато політиків опозиції – як “Права і справедливості”, так і “Конфедерації” – взагалі не бачать Російської Федерації як загрози для Польщі. Для вас Росія перестала бути ворогом. Від певного часу ворогом номер один стала Україна», – підкреслив міністр.
Він наголосив, що Росія не лише не перестала бути загрозою, а навпаки – після переходу на воєнну економіку стала ще небезпечнішою для Польщі та всього НАТО.
Глава міноборони РП розкритикував також представників ультраправої партії «Конфедерація». Він нагадав, що кандидатка цієї політичної сили на парламентських виборах 2023 року Самуела Торковська вже після початку повномасштабного вторгнення РФ написала у соцмережах, що «зустріла б росіян з розпростертими обіймами» і попросила б їх «допомогти провести денацифікацію польського уряду».
Міністр також дорікнув опозиції тим, що вона дедалі частіше представляє Україну, а не Росію, як головне джерело небезпеки для Польщі.
За словами Косіняка-Камиша, всі матеріали, зібрані польськими військовими та слідчими, свідчать про те, що об’єкт, який у четвер упав у Люблінському воєводстві після порушення польського повітряного простору, був російською крилатою ракетою Х-101.
«Не забувайте, хто запускає ці ракети. Хто вбиває людей в Україні», – наголосив він.
Косіняк-Камиш звернув увагу, що лише у червні цього року в Україні загинули близько 300 цивільних осіб, ще понад 2000 були поранені. Він підкреслив, що це найбільша кількість жертв серед мирного населення в Україні з квітня 2022 року.
Міністр наголосив , що Росія навмисно провокує небезпечні ситуації поблизу польського кордону.
«Навіщо Росія це робить, навіщо запускає ракети й дрони? Вона свідомо провокує», – сказав Косіняк-Камиш.
Він підкреслив, що підтримка України є складовою польської стратегії національної безпеки.
«Стратегія безпеки Польщі – це підтримка України і віддалення Росії від польського кордону, а не щоденне очорнення українців у Польщі», – зазначив польський урядовець.
Окремо міністр став на захист польських військових, які ухвалювали рішення під час нічної російської атаки. За його словами, саме військові, а не політики, повинні визначати, коли необхідно застосовувати зброю для збиття повітряних цілей.
Косіняк-Камиш запевнив, що нинішній уряд повністю підтримує рішення військового командування та бере на себе відповідальність за дії Збройних сил Польщі.
Як повідомляв Укрінформ, у Люблінському воєводстві Польщі напередодні впала російська крилата ракета X-101, виготовлена у другому кварталі 2026 року в Московській області.
Раніше у Польщі розгорілася гостра внутрішньополітична суперечка між президентом і урядом країни з приводу передачі Україні ракет PAC-3 до ЗРК Patriot цього року.
Польща від початку повномасштабного вторгнення Росії надала Україні військової допомоги на суму близько 16,5 млрд злотих (майже 4 млрд євро), при цьому 90% цієї допомоги було надано в 2022-2023 роках.
Фото: Ministerstwo Obrony Narodowej
-
Одеса1 тиждень agoСергій Братчук про атаки РФ на Одещину та порти України
-
Суспільство6 днів ago
Липень став найнебезпечнішим місяцем для Одещини
-
Одеса1 тиждень ago
В Одесі та області пролунали вибухи: РФ атакує ракетами
-
Україна6 днів agoКордон з Польщею — на ПП Шегині-Медика утворилася величезна черга
-
Одеса6 днів ago
Уночі 20 липня 2026 року в Одесі пролунали вибухи
-
Події1 тиждень agoНа Венеційському кінофестивалі покажуть документальний фільм про Маска
-
Події1 тиждень agoВ Україні започаткували нову літературну нагороду
-
Події7 днів agoУ Музеї історії Києва відкрили виставку, присвячену розвитку військової медицини