Як передає Укрінформ, про це повідомило Держкіно.

В агентстві зауважили, що фестиваль об’єднає українських митців і професіоналів культури з іноземною та українською аудиторією за кордоном, створюючи простір для обміну, співпраці та нових сенсів.

Зокрема, особливу увагу приділять українській культурі, яка навіть у часи повномасштабного вторгнення Росії в Україну не дорівнює виключно темам війни, а почасти фокусується на вітальності і проявам життя навіть у надскладні часи.

У межах PROMIN’ Festival пройдуть покази сучасних українських фільмів, зокрема «Ти – космос» режисера Павла Острікова, «Стрічка часу» режисерки Катерини Горностай, «Ти мене любиш?» режисерки Тоні Ноябрьової, «Куба&Аляска» режисера Єгора Трояновського, «БожеВільні» режисера Дениса Тарасова, «Королеви радості» режисерки Ольги Гібелінди та «Сліди» режисерок Аліси Коваленко і Марисі Нікітюк.

«Наша мета полягає у зміцненні та розширенні звʼязків між народами України та Нідерландів шляхом активної популяризації нашого мистецтва та культурної спадщини», – зауважив координатор Haarlem4Ukraine Олексій Боряк.

Як зазначається, PROMIN’ Festival пройде за підтримки Haarlem4Ukraine, а його проведення в Гарлемі стане важливим кроком у зміцненні культурних зв’язків між Україною та Нідерландами.

Інформаційними партнерами виступають посольство України в Нідерландах, Kastanje, Celebrate UA, Vataha, Nomadische Boekenplank.

PROMIN’ festival – міжнародна культурна платформа, що презентує сучасне українське мистецтво в європейському контексті. Фестиваль поєднує кінопрограму, виставкові проєкти, перформанси та публічні дискусії, створюючи простір для діалогу між українськими митцями й місцевими спільнотами.

Як повідомляв Укрінформ, у неділю, 19 квітня, в італійському Мілані відбудеться масштабна культурна подія – фестиваль «Танцювальна весна». Захід, організований асоціацією «Берегиня» (Associazione Berehynia), покликаний популяризувати українські традиції та об’єднати громаду через мистецтво.

Фото: PROMIN’ Festival

Як повідомляє Укрінформ із посиланням на пресслужбу відомства, звіт про результати аудиту «Об’єкти дорожньої інфраструктури: відновлення та розвиток» затверджено 7 квітня.

Аудитом встановлено, що на кінець червня 2025 року внаслідок військової агресії РФ в Україні було пошкоджено або зруйновано 198 мостових споруд. З цього числа 54 мости розташовані на тимчасово окупованих територіях, пʼять – у районах активних бойових дій, тож їх відновлення наразі неможливе.

Орієнтовна потреба на відбудову мостів, за даними Агентства відновлення, становить майже 74 млрд грн. На тепер на ці цілі спрямовано 16,8 млрд грн (23% від потреби). За ці кошти здійснювалася відбудова 60 мостових споруд, здебільшого у Чернігівській, Харківській та Київській областях.

За охоплений аудитом період повністю завершено роботи та введено в експлуатацію 38 мостів, на різних етапах відновлення – ще 19, щодо трьох мостів лише розроблено проєктну документацію.

Таким чином, зі 139 зруйнованих мостів на підконтрольній Україні території за 3,5 року вдалося відновити лише близько третини.

Як стверджують у Рахунковій палаті, такий результат зумовлений як браком фінансування, затримками у затвердженні процедур використання коштів, так і неналежною пріоритезацією об’єктів, недостатнім контролем і наглядом з боку уповноважених органів.

Так, часте коригування переліків об’єктів обмежувало можливість реалізації робіт у межах бюджетного періоду. Крім того, у 2023 році не було використано майже 6 млрд грн, оскільки порядок використання цих коштів було затверджено лише у вересні 2024 року.

Процес відбору мостів для відновлення відбувався згідно з методикою. Проте було зафіксовано випадки, коли до першочергових включали мостові споруди з нижчим рівнем пріоритетності, натомість частина більш нагальних об’єктів до переліків не потрапляла.

Для планування та управління коштами Агентство відновлення використовує декілька цифрових та аналітичних систем: ПК АЕСУМ (база даних технічного стану мостів, пріоритезації та планування); E-road (візуалізація, пріоритезація та планування); систему DREAM (управління публічними інвестиціями); Державний реєстр пошкодженого та знищеного майна (акумулювання інформації про пошкоджене майно); інші інструменти (облік та управління, візуалізація даних).

Однак, як з’ясували аудитори, ці системи не інтегровані у єдиний інформаційний простір, мають розбіжності у даних, акумулюють неповну та в окремих випадках неактуальну інформацію.

Під час вибіркової перевірки 46 процедур закупівель на 11 об’єктах відновлення мостів у Київській та Чернігівській областях на загальну суму 10,8 млрд грн аудитори виявили систематичні порушення вимог оприлюднення інформації про результати закупівель у системі Prozorro.

Так, Служба відновлення у Чернігівській області неправомірно скасувала одну із закупівель та відхилила найбільш економічно вигідну пропозицію, а згодом уклала поза електронною системою прямий договір за значно вищою ціною. За підрахунками аудиторів, втрати бюджетних коштів становили 955,2 тис. грн.

Служба відновлення у Київській області допустила завищення вартості робіт на 20,3 млн грн. Ідеться про оплату робіт, не передбачених у проєктній документації, включення до кошторису додаткових обсягів робіт, які не передбачено договірною ціною та проєктною документацією, зайве застосування окремих видів робіт тощо.

Встановлено також факти порушень містобудівних вимог. Зокрема, у Київській області майже 11 місяців будували міст без відповідного дозволу Державної інспекції архітектури та містобудування України. До того ж споруду відкрили для руху без офіційних документів про введення в експлуатацію.

Рахункова палата надала Кабінету міністрів та Агентству відновлення низку рекомендацій.

Зокрема, запропоновано внести на розгляд Кабміну проєкт нормативно-правового акта, що забезпечить створення національної системи управління мостами на автомобільних дорогах державного значення.

Службі відновлення у Київській області рекомендовано відкоригувати завищену вартість виконаних та оплачених підрядних робіт на 19,7 млн грн та послуг на загальну суму 0,6 млн грн.

Як повідомлялось, Рахункова палата констатувала низькі темпи комплексного відновлення деокупованих територій за експериментальним проєктом, на який було виділено 10,8 млрд грн.

Як передає Укрінформ, про це він написав на своїй сторінці у Фейсбуці.

Глава українського дипломатичного відомства зазначив, що цьогоріч до Туреччини на Анталійський дипломатичний форум приїхали понад 20 лідерів, 50 міністрів, загалом – представники понад 150 країн та 75 міжнародних організацій.

«Це глобальний майданчик, на якому Україна має звучати та звучить. Це також простір дипломатії, де є змога провести переговори із країнами від Азії до Африки, Близького Сходу, Латинської Америки. І ми цю нагоду не втрачаємо», – написав Сибіга.

Він поінформував, що розпочав день із виступу на ADF-talks – особливому форматі публічного інтервʼю перед повною залою учасників форуму. Під час виступу міністр говорив про зусилля задля завершення війни, посилення позицій України на полі бою та у дипломатії, тиск на Росію та її спільників та про нову роль України як безпекового партнера, яка, за словами глави МЗС, стала особливо очевидною після подій у Затоці.

«Був радий бачити на форумі велику кримськотатарську делегацію, яку очолюють лідери Мустафа-ага та Рефат Чубаров. Вдячний за їхню роботу, зокрема з турецькими партнерами. Працюємо пліч-о-пліч над відновленням миру, справедливості та територіальної цілісності України», – написав Сибіга.

У п’ятницю очільник українського МЗС провів низку двосторонніх переговорів, зокрема із колегами з Австрії, Ісландії та Люксембургу.

«Всі відзначають можливості для посилення Європи, які відкрилися після виборів в Угорщині. Обговорювали якнайшвидше розблокування критично важливих рішень: €90 млрд, 20 санкційний пакет, відкриття 6 переговорних кластерів. Час знімати не лише Ормузьку, але й Орбанську блокаду. Це піде на користь усім», – написав Сибіга.

Сибіга також поінформував про зустрічі із главами МЗС Бангладеш, Сомалі, Єгипту, Ботсвани, віцепрезидентом Ель Сальвадору. У кулуарах форуму міністр провів короткі зустрічі із президенткою Молдови, президентом Казахстану, Вселенським Патріархом Варфоломієм та іншими впливовими діячами.

На завершення першого дня форуму глава МЗС України продовжив діалог зі своїм турецьким колегою Хаканом Фіданом, з яким обговорив втілення результатів нещодавнього візиту Президента України Володимира Зеленського до Туреччини та його переговорів з Президентом Реджепом Ердоганом, а також перспективні спільні проєкти у сферах оборони, енергетики, торгівлі та логістики.

«Наше стратегічне партнерство є наріжним каменем стабільності – від Чорного моря до Близького Сходу», – написав Сибіга.

Він висловив готовність до розвитку тристороннього формату Україна-Сирія-Туреччина, особливо у контексті альтернативних ланцюгів постачань.

«Розповів, на що здатна наша оборонна промисловість, яка робить нашу країну перспективним безпековим партнером для країн Затоки та за її межами. Говорили і про мирні зусилля. Турецькі партнери відіграли важливу роль протягом попередніх років. Ми готові провести зустріч лідерів у Туреччині, щоб наблизити мир», – написав Сибіга.

Крім цього, Сибіга запросив Фідана відвідати Україну.

Як повідомляв Укрінформ, у Туреччині 17 квітня розпочавсяся V Анталійський дипломатичний форум, який проходитиме під гаслом «Формуючи майбутнє, керуючи невизначеністю».

Фото: Andrij Sybiha, Facebook