Катастрофа МН17: дев’ять років тому окупанти збили літак в небі над Донбасом
Унаслідок авіакатастрофи загинули всі 298 пасажирів, які були на борту, зокрема 80 дітей, передає Главком.
Дев’ять років тому, 17 липня 2014 року, у небі над Донбасом окупанти збили літак «Боїнг-777» авіакомпанії Malaysia Airlines. Пасажирський борт виконував регулярний рейс MH17 із нідерландського Амстердаму до малайзійського Куала-Лумпуру. Через три години польоту в нього влучила ракета з російського «Буку».
Унаслідок авіакатастрофи загинули всі 298 пасажирів, які були на борту, зокрема 80 дітей.
У серпні 2014 року створили спільну слідчу групу, в яку увійшли представники Австралії, Бельгії, Малайзії, Нідерландів та України. За даними слідства, пасажирський борт збили ракетою, випущеною з російської установки «Бук», яка належить 53-й зенітно-ракетній бригаді ППО збройних сил РФ, дислокованій у Курську.
Судовий розгляд справи розпочався 9 березня 2020 РОКУ в Нідерландах. 10 червня 2022 року суд щодо МН17 закінчився.
23 червня Парламентська асамблея Ради Європи ухвалила резолюцію, якою визнала, що малайзійський Boeing 777 рейсу MH17 2014 збили російською ракетою. Москву попросили офіційно попросити вибачення в родичів жертв авіакатастрофи за поширення дезінформації.
17 листопада 2022 року у Нідерландах оголосили вирок чотирьом обвинуваченим у причетності до збиття літака.
Суд у Нідерландах визнав громадян Росії Ігоря Гіркіна, Сергія Дубінського та громадянина України Леоніда Харченка винними у катастрофі MH17 та загибелі 298 людей. Суд засудив їх до довічного ув’язнення та виплати компенсацій родинам загиблих. Росіянина Олега Пулатова у справі виправдали.

Суд Гааги під час оголошення вироку у справі про катастрофу малайзійського літака MH17 на Донбасі заявив про фальсифікацію доказів, наданих російською стороною.
Події
В галереї ARTODESSA відкрилася виставка пейзажів та натюрмортів Тетяни Романенко
В галереї #ARTODESSA Літнього театру Міського саду відкрилася виставка живопису Тетяни Романенко «FABULAE DE URBE». Автор представляє серію нових пейзажів та натюрмортів. Роботи виконані протягом поточного року активної творчої діяльності Тетяни, під час якої було багато творчих пошуків та апробування нових мистецьких методів.
Вивчаючи творчість світових класиків, таких як Кандинський, Мюнтер, Шиле, Марк, Кампедонк, Тетяна прагне експериментувати також у своїх роботах. Тому серії її одеських пейзажів цього разу набули експесіоністичних рис, де яскравість та сміливість колірних рішень створює нову образність.
Що стосується тематики пейзажу, то він є традиційним, коли відображаються відомі одеські види, такі як Оперний театр, порт, пляж Ланжерон, парк Шевченка, морське узбережжя. І водночас вони виглядають абсолютно новими, переосмисленими, оскільки створені з елементами абстрактного та декоративного основ.
Тетяна Романенко не просто зображує місто. У її роботах фабула розгортається як постійне дослідження Одеси: герої – жителі міста – перебувають у динамічних ситуаціях, гуляючи вулицями та парками; птахи завжди грають цікаву роль у розвитку сюжету, інколи ж стають певними символами; дерева та квіти обов’язково доповнюють сценарій твору, вносячи живі акценти.
Живопис та графіка майстра у цьому проєкті – це міські історії, розказані художником поетично, сучасно, а головне – щиро. Тому проект безперечно приверне увагу глядачів та поціновувачів вишуканого.
Катерина Піменова, арт-оглядач.
Фото: Степан Алекян.
Галерея працює кожного дня з 14:00 до 19:00, вихідний – понеділок.
Вхід вільний.
Події
Вийшла поетична збірка загиблого військового Владислава Лози
Вийшла друком поетична збірка “Бездоріжжя” філософа й морського піхотинця Владислава Лози, який загинув у травні 2024 року.
Як передає Укрінформ, про це повідомляє Читомо.
До збірки увійшли вибрані вірші Лози, у яких переплітаються мотиви мови та пам’яті, самотності й провини з образами продавчинь і таксистів: Вергілій веде останню маршрутку на Вишгород, а Кʼєркегор, Гоголь і дядько Коля сперечаються на пасажирських сидіннях про дух трагедії. Останні тексти книжки поет написав уже на фронті, де й загинув.
“Воєнний час породив новий жанр поетичної журналістики – поезію миттєвого відгуку на трагічні події. Ці вірші не потребують ані інтелектуальної, ані формальної обробки. Це сирий, первинний матеріал. Поетика Лози – не така. Саме це вирізняє її з потоку актуальної поезії”, – написав у передмові до книжки поет Борис Херсонський.
Він зазначив, що ці тексти читатимуть і через багато років після завершення війни, адже справжня поезія залишається “як пам’ять про час, який випало пережити авторові, і як пам’ять того, хто цього часу не пережив”.
Тексти Лози до видавництва подали Влад Лукащук і Юлія Татарчук. За словами Лукащука, 19 вересня 2025 року вони надіслали видавництву кілька творів поета, не сподіваючись на відповідь, однак видавництво відповіло, і почалася робота над книжкою.
Найскладнішим, за словами Лукащука, було визначитися з оформленням і назвою збірки, оскільки про побажання автора можна було лише здогадуватися. “Юля каже, що Влад був би задоволений результатом”, – пише Лукащук.
Книжку видали українською мовою у видавництві “Дух і Літера”.
Лоза народився 1999 року у Вишгороді. Вивчав міжнародне право в Київському національному університеті імені Тараса Шевченка, богослов’я в Київській православній богословській академії та культурологію в Національному педагогічному університеті імені Михайла Драгоманова.
Публікувався у виданнях “Дзвін”, “Література та життя”, “Склянка Часу “Zeitglas””, а також в інтернет-виданнях і друкованих альманахах. 2018 року здобув допреміальну відзнаку літературного конкурсу “Смолоскип”. У листопаді 2023 року добровільно долучився до Збройних сил у складі морської піхоти. Загинув у травні 2024 року під Кринками.
Як повідомляв Укрінформ, Укрінформ презентував книгу “Командири перемоги” на BookForum у Львові.
Фото: Читомо
Відбудова
Україна та Австрія визначать проєкти відновлення для спільної реалізації
Україна та Австрія домовилися підготувати спільну дорожню карту для реалізації проєктів відновлення.
Про це у Телеграмі повідомило Міністерство з відновлення, інфраструктури та транспорту, передає Укрінформ.
Про це йшлося під час зустрічі заступника міністра з відновлення Артема Рибченка з федеральним міністром інновацій, мобільності та інфраструктури Австрії Петером Ганке, федеральним міністром економіки, енергетики та туризму Вольфгангом Гаттмансдорфером та урядовим уповноваженим Австрії з питань відбудови України Вольфгангом Анцергрубером.
Наголошується, що дорожня карта має визначити конкретні проєкти, партнерів, ресурси та терміни, а також допомогти системно залучати австрійський бізнес до відновлення України.
Також Рибченко провів зустрічі з представниками австрійського бізнесу та фінансового сектору, зокрема залізниці ÖBB, нафтогазової компанії RAG Austria та PwC Austria.
Як повідомляв Укрінформ, Україна і Австрія домовились про посилення співпраці з відновлення української енергетики.
Фото: Міністерство з відновлення, інфраструктури та транспорту
-
Усі новини1 тиждень agoвийшли Huawei Nova 16s та 16s Pro (фото)
-
Відбудова1 тиждень agoЯпонія та Польща домовилися координувати підтримку відбудови України
-
Відбудова1 тиждень agoРозсилка: Відбудова України-2026
-
Події1 тиждень agoУ Кам’янці-Подільському відбулася прем’єра фільму про ветерана Валерія Одайника
-
Політика1 тиждень agoВласюк обговорив у Вашингтоні просування законопроєкту Грема про санкції проти РФ
-
Політика1 тиждень agoЗеленський увів керівника детективів НАБУ Абакумова до антикорупційної робочої групи
-
Події1 тиждень agoЛауреатку «Оскара» Джуліанн Мур відзначать на кінофестивалі у Цюриху
-
Політика1 тиждень agoАпеляція ВАКС залишила запобіжний захід Мудрій без змін