Як передає Укрінформ, про це у Фейсбуці повідомляє Національна спілка кінематографістів України.

Показ відбудеться в межах проєкту “Ретроспектива фільмів української кінооператорської школи”.

“Документальний фільм земляка й учня Олександра Довженка режисера Роллана Сергієнка “Освідчення в любові” (1966) – абсолютний шедевр, який офіційно входить до топ-100 найкращих українських фільмів усіх часів”, – зауважили у НСКУ.

Камера оператора Тімліна не просто фіксує реальність, вона створює справжній візуальний кіберпанк свого часу. Замість радянського глянцю і фальшивих посмішок, оператор показує естетику абсолютно іншого рівня. У стрічці є:

1. “Довженківський вайб”: кожен кадр із землею, небом та колоссям – готовий постер, який хочеться заскринити й повісити на стіну.

2. “Макро зйомка душі”: камера настільки близько вглядається в обличчя героїнь, що ти буквально бачиш кожну емоцію, зморшку й живий, непідробний біль без жодного гриму чи ретуші.

3. “Геометрія та світло”: те, як Тімлін працює з тінями, контрастами та індустріальними пейзажами, сьогодні копіюють топові артхаусні режисери.

“Це унікальний шанс побачити справжнє, вільне мистецтво епохи “відлиги”, яке радянська цензура намагалася стерти. Фільм дає потужний деколоніальний погляд на нашу історію. Це чесна, драматична і дуже сильна історія про українських жінок, знята так, що перехоплює подих”, – зазначили у НСКУ.

Після показу відбудеться спілкування з оператором Тімліним, а також з Головою Спілки кінематографістів України відомим оператором, членом Європейської асоціації кінооператорів “Imago” Сергієм Борденюком та кінознавцем Сергієм Тримбачем.

Як повідомляв Укрінформ, у Києві 23 жовтня відбудеться ретроспективний показ стрічки Сергія Маслобойщикова “Шум вітру” (2002).

Кадр із фільму: Національна спілка кінематографістів України, Facebook

Про це заявив перший заступник Голови Верховної Ради України Олександр Корнієнко під час семінару Міжпарламентської ради «Україна – НАТО» у Варшаві, передає кореспондент Укрінформу.

«Для нас ключовим, надзвичайно важливим питанням залишається підтримка України, зокрема підтримка у сфері протиповітряної оборони», – наголосив Корнієнко, коментуючи сьогоднішню чергову російську атаку на Україну.

За його словами, під час нічного удару по Києву Росія випустила 16 балістичних ракет, під вогнем опинилися медичні центри, житлові будинки та інші цивільні об’єкти. Корнієнко також звернув увагу на загрозу для західних регіонів України. Він підкреслив, що значна частина безпілотників рухалася в бік західного кордону, зокрема на Луцьк, що розташований неподалік кордону з Польщею.

Він зауважив, що населення Києва, Харкова та Дніпра живе під постійною загрозою вже тривалий час, тоді як для жителів західних областей країни інтенсивні російські атаки останнім часом стали новим важким досвідом.

Корнієнко наголосив, що Росія завдає ударів по цивільних і військових об’єктах, а недостатня точність ракет різко посилює небезпеку для мирного населення. Він закликав партнерів враховувати ці обставини, наголошуючи на потребі швидкого забезпечення підтримки української протиповітряної оборони.

Водночас перший віцеспікер наголосив на значних успіхах українських сил на полі бою. За його словами, українські війська проводять успішні наземні операції, звільняючи чергові території. Корнієнко підкреслив, що саме невдачі росіян на полі бою штовхають їх на інтенсивні обстріли мирних міст у тилу.

Окрему увагу він приділив оборонним інноваціям, передусім використанню безпілотників у повітрі, на землі та на морі. Український досвід, зазначив Корнієнко, може допомогти союзникам ефективніше протистояти противнику, який переважає за ресурсами, і водночас зменшувати витрати на оборону.

Перший заступник голови Верховної Ради України також попередив про гібридні загрози з боку Росії, зокрема поширення пропаганди й дезінформації через соціальні мережі та медіа. За його словами, російські наративи можуть сприяти суспільній поляризації, провокувати напруженість і насильство, що вже зараз відбувається на вулицях європейських міст. Він запропонував активніше залучати українських парламентарів до панельних дискусій, щоб вони могли ділитися практичним досвідом протидії таким загрозам.

Своєю чергою президент Парламентської асамблеї НАТО Маркос Перестрелло, заявив, що Росія становить пряму стратегічну загрозу євроатлантичній безпеці, а Китай, Іран і Північна Корея активно підтримують російську агресію проти України. За його словами, ці держави також випробовують готовність союзників реагувати на загрози як усередині власних країн, так і на міжнародному рівні.

Перестрелло звернув увагу на гібридну війну, дезінформацію та іноземне втручання, з якими стикаються суспільства країн НАТО. Водночас він наголосив, що союзників об’єднують спільна мета колективної оборони та цінності, засновані на верховенстві права й демократичних інституціях.

«Настав час перетворити наші спільні цілі та цінності на конкретні дії й зобов’язання», — заявив президент ПА НАТО.

За його словами, підтримка вільної та суверенної України, а також розвиток партнерства в євроатлантичному регіоні є пріоритетами Парламентської асамблеї НАТО в 2026 році та залишатимуться такими у подальші роки.

Він підкреслив, що учасники ПА НАТО проаналізують різні моделі спільного виробництва та ініціативи зі спільної розробки озброєнь і технологій, які союзники вже започаткували разом з Україною.

«Ми заохочуватимемо до розширення можливостей для співпраці та координації задля підтримки колективної оборони. Розвиток додаткових державно-приватних партнерств і транскордонної співпраці є особливо актуальним зараз, коли ми прагнемо глибше інтегрувати Україну в європейські ланцюги постачання оборонної продукції. Тісніша інтеграція оборонно-промислових комплексів вигідна і Україні, і європейським союзникам — особливо тепер, коли ми прагнемо побудувати сильнішу Європу в межах сильнішого НАТО»,- наголосив президент Парламентської асамблеї НАТО

Як відомо, програма семінару у Варшаві охоплює обговорення українських оборонних інновацій з висновками для союзницьких парламентів, а також протидію гібридній війні і когнітивним діям Росії в євроатлантичному просторі.

Семінар Міжпарламентської ради Україна —НАТО (UNIC) проходить у Варшаві 19–20 жовтня 2026 року за участю парламентарів України та країн Альянсу.

Як повідомляв Укрінформ, у Києві внаслідок нічної атаки РФ одна людина загинула. Пошкоджень зазнали 8 багатоповерхових будинків, фітнес-клуб, медичний заклад, супермаркет, дві АЗС, школа, спорткомплекс, станція метрополітену, медичний заклад, складські приміщення.

Перше фото: president.gov.ua

Як передає Укрінформ, про це свідчать результати опитування, яке провів Київський міжнародний інститут соціології (КМІС) 8-16 жовтня 2026 року.

«61% респондентів вважають категорично неприйнятним передати під контроль Росії весь Донбас в обмін на гарантії безпеки. Водночас готові на таку поступку – 35% (хоча з них більшість визнають, що це є складною умовою). Ще 4% не змогли визначитися із своєю думкою», – йдеться у пресрелізі.

Як додають соціологи, порівняно з кінцем липня-початком серпня статистично значущих змін не було.

«При цьому … серед респондентів, опитаних 8-9 жовтня, до оголошення “дизельної угоди” і подальшого тиску на Україну, 57% були категорично проти. А серед респондентів, опитаних 10-16 жовтня, – 62%. Формально різниця в межах похибки, проте ми бачимо, що принаймні наразі кампанія тиску на Україну не призвела до вищої готовності прийняти цю пропозицію», – підкреслили у КМІС.

За результатами опитування, у всіх регіонах половина чи більшість відкидають пропозицію виведення українських військ в обмін на гарантії безпеки. Відносно найбільше тих, хто готовий схвалити такий варіант, – серед мешканців сходу (переважно мова про Харківську область), серед яких 45% у цілому допускають схвалення. Утім, 51% категорично проти. В інших регіонах (включно із півднем та нижнім Подніпров’ям) 60-66% категорично відкидають таку пропозицію.

При цьому, за даними КМІС, попри нещадну кампанію бомбардувань Києва балістичними ракетами та реактивними дронами, більшість мешканців столиці (66%) категорично проти такої пропозиції. «Серед усіх регіонів формально у м. Києві найбільше тих, хто категорично проти», – зауважили соціологи.

Під час опитування КМІС також досліджував, чи вважають українці владу України занадто непоступливою, і це шкодить досягненню миру, чи вважають, що це амбіції Росії знищити Україну стоять на перешкоді миру.

У цьому випадку соціологи розділили вибірку на дві підвибірки. В кожній підвибірці зачитували два твердження. В обох випадках одне із тверджень передбачало, що українська влада є занадто непоступливою. Друге твердження – що проблема саме в Росії. Але зачитували їх по-різному: у вибірці 1 зачитували спочатку одне твердження і просили сказати, чи респонденти з ним погоджуються. Потім ми зачитували друге твердження, і теж запитували, чи респонденти з ним погоджуються. У вибірці 2 зачитували обидва твердження, і просили обрати, з яким із тверджень вони згодні більшою мірою.

При опитуванні за вибіркою № 1 доволі багато українців (20%), але все ж меншість, вважають (скоріше чи цілком згодні), що «українська влада має бути більш поступливою у мирних переговорах, щоб домовитися з Росією». Проте переважна більшість – 73% – не згодні, що українська влада має бути поступливішою.

Натомість абсолютна більшість – 84% – скоріше чи повністю згодні, що «Росія хоче підкорити Україну, тому не готова на мир, при якому Україна буде суверенною державою з сильною армією». Лише 12% не згодні з цим.

«Загалом 64% респондентів займають послідовну проукраїнську позицію, що проблема в Росії і не згодні, що українська влада має бути поступливішою. Послідовну проросійську позицію – Росія не є проблемою, і саме українська влада має бути поступливішою – займають 4%. Ще 7% не згодні з жодних твердженням. Водночас 14% респондентів згодні з обома твердженнями», – навели дані у КМІС.

У випадку другої вибірки 78% респондентів обрали відповідь, що саме «Росія хоче підкорити Україну, тому не готова на мир, при якому Україна буде суверенною державою з сильною армією». Більшою мірою вважають, що це «українська влада занадто непоступлива, і це заважає можливості домовитися з Росією» – лише 12%.

Київський міжнародний інститут соціології провів власне всеукраїнське опитування громадської думки «Омнібус», до якого за власною ініціативою додав запитання щодо війни і миру. Методом телефонних інтерв’ю на основі випадкової вибірки мобільних телефонних номерів у всіх регіонах України (підконтрольна уряду України територія) було опитано 1031 респондента.

Опитування проводилося з дорослими (18 років і старше) громадянами України, які на момент опитування проживали на території України, яку контролював уряд України. До вибірки не включали жителів територій, які тимчасово не контролюються владою України (водночас частина респондентів – це ВПО, які переїхали з окупованих територій), а також опитування не проводилося з громадянами, які виїхали за кордон після 24 лютого 2022 року.

За звичайних обставин формальна статистична похибка такої вибірки (з імовірністю 0,95 і з урахуванням дизайн-ефекту 1,3) не перевищувала 4,0% для показників, близьких до 50%; 3,4% для показників, близьких до 25%; 2,4% – для показників, близьких до 10%; 1,7% – для показників, близьких до 5%.

Водночас у випадку дослідницького питання, хто перешкоджає миру, проводився експеримент із розщепленою вибіркою (split-sampleexperiment). Одній половині респондентів (близько 500) запитання ставили в одному формулюванні, другій – в іншому. Формальна статистична похибка вибірки обсягом близько 500 респондентів (з імовірністю 0,95 і з урахуванням дизайн-ефекту 1,3) не перевищує 5,7%.

Крім цього, в окремих місцях КМІС порівнює результати, отримані 8-9 жовтня 2026 року (до «дизельної угоди» і подальшого тиску на Україну), і 10-16 жовтня 2026 року (тобто після цих подій). Протягом 8-9 жовтня було опитано 274 респонденти (похибка 7,7%), протягом 10-16 жовтня – 757 респондентів (похибка 4,6%).

За умов війни, крім зазначеної формальної похибки, додається певне систематичне відхилення. Загалом у КМІС вважають, що отримані результати все одно зберігають високу репрезентативність та дозволяють досить надійно аналізувати суспільні настрої.

Фото: 22 ОМБр