Про це повідомило Держкіно у Фейсбуці, передає Укрінформ.

«Готуйте попкорн, діставайте улюблені піжами та пледи, адже вже з 29 квітня романтичне фентезі «Мавка. Справжній міф» з’явиться на українському Netflix», – ідеться у повідомленні.

Як повідомлялося, фільм Каті Царик «Мавка. Справжній міф» – це частина великого Всесвіту Мавки. Події стрічки розгортаються у прадавніх лісах України під час магічного Русалчиного тижня, коли міфічні істоти виходять із Темного озера.

Національна премʼєра кінокартини відбулася у палаці мистецтв «Україна» наприкінці лютого. Захід зібрав аншлаг. У кінотеатрах стрічка вийшла 1 березня. Станом на кінець місяця касові збори перевищили ₴21,5 мільйона.

У березні стартував і міжнародний прокат «Мавки». З великим успіхом прем’єра пройшла, зокрема, у Нідерландах.

Фото: кадр із фільму «Мавка. Справжній міф»

За словами Дуди, угода, в межах якої фінтех -компанія компанія ZEN.com , що належить польському підприємцю Давіду Рожеку, викупила неплатоспроможний банк у Фонду гарантування вкладів, має значення, що виходить за межі звичайної бізнес-транзакції.

«Це не просто купівля банку. Це сигнал того, що ми віримо в Україну, що війні скоро настане кінець і почнеться відбудова, і ми хочемо брати активну участь у цьому відродженні», – наголосив він.

Дуда підкреслив, що Варшава послідовно підтримувала Україну з початку повномасштабного вторгнення РФ, зокрема надаючи військову допомогу.

«Сьогодні я вже як приватна особа, представник польського бізнесу, приїжджаю і кажу: ми хочемо, щоб ви могли користуватися банківськими послугами, трансферами грошей так, як це роблять люди в Європейському Союзі», – зазначив Дуда.

Він додав, що польський власник планує інтегрувати український банк у фінансовий ринок ЄС, що має сприяти відновленню економіки та розвитку фінансової системи України на її шляху до Євросоюзу.

Як повідомлялося, польська фінтех-компанія ZEN, яку називають «польським Revolut» (спеціалізується на швидких онлайн-платежах та багатовалютних операціях), перемогла у конкурсі на купівлю неплатоспроможного ПІН Банку, який був конфіскований у російського олігарха Євгена Гінера, придбавши 100% його акцій із подальшою докапіталізацією фінустанови.

Колишній президент Польщі Анджей Дуда після завершення каденції у жовтні 2025 року увійшов до складу наглядової ради фінтех-компанії ZEN.com.

За даними НБУ, на 1 лютого 2026 року ПІН Банк за загальними активами посідав 59-те місце (194,9 млн грн) серед 60 банків України. Водночас збиток фінустанови за 2025 рік становив 63,2 млн грн.

Про це у коментарі Укрінформу заявила народна депутатка, правозахисниця, колишня постійна представниця Президента України в АР Крим Таміла Ташева.

«Міжнародне право не має лише обговорюватися – воно має діяти. Ми закликаємо іноземні парламенти переходити до реального, відчутного тиску на Росію, не боятися перетинати вигадані та ілюзорні «червоні лінії» Росії, як і будь-якого іншого агресора», – підкреслила Ташева.

За її словами, одним із ефективних механізмів може стати персональне залучення іноземних парламентаріїв до захисту конкретних ув’язнених.

«По-перше, це політичне менторство парламентаріїв над конкретними політичними в’язнями. Коли той чи інший політик публічно бере під опіку політвʼязня, це стає певним захистом для цієї людини в російській тюрмі та зменшує ризик тортур. Далі цей політик або його країна на тому чи іншому рівні можуть адвокатувати звільнення або принаймні надання медичної допомоги», – пояснила Ташева.

Наступним кроком, за її словами, є посилення персональних санкцій проти тих, хто забезпечує функціонування репресивної машини: так званих «суддів», прокурорів, співробітників ФСБ та керівників пенітенціарних установ.

“І по-третє – консолідована вимога щодо допуску незалежних міжнародних моніторингових місій до місць незаконного утримання наших громадян. Світ не має права звикати до того, що люди роками перебувають за ґратами лише за вірність Україні та власну ідентичність”, – наголосила Ташева.

За її словами, безумовним флагманом і найефективнішим інструментом для деокупації та реінтеграції Кримського півострова є Міжнародна “Кримська платформа”, парламентський саміт якої відбудеться цієї осені в Лондоні.

Другий критично важливий трек, на її переконання, – це взаємодія з країнами ісламського світу.

“Ми закликаємо держави, які сповідують іслам, підтримати надання Україні статусу спостерігача в Організації ісламського співробітництва (ОІС). Це дозволить нам ефективніше захищати права мусульман, зокрема кримськотатарського народу, який зараз перебуває під шаленим тиском держави-окупанта”, – підкреслила Ташева.

Ще один напрям – військова підтримка України та розширення механізмів тиску на Росію, зокрема економічних, її повернення до світової ізоляції та, безперечно, притягнення до відповідальності.

Як повідомляв Укрінформ, від початку російської окупації Криму правозахисники верифікували 520 осіб, яких переслідують за політично мотивованими «кримінальними справами». Понад 270 із них є представниками корінного кримськотатарського народу.

Фото Укрінформу можна купити тут