Connect with us

Катастрофа МН17: дев’ять років тому окупанти збили літак в небі над Донбасом

Published

on

Унаслідок авіакатастрофи загинули всі 298 пасажирів, які були на борту, зокрема 80 дітей, передає Главком.

Дев’ять років тому, 17 липня 2014 року, у небі над Донбасом окупанти збили літак «Боїнг-777» авіакомпанії Malaysia Airlines. Пасажирський борт виконував регулярний рейс MH17 із нідерландського Амстердаму до малайзійського Куала-Лумпуру. Через три години польоту в нього влучила ракета з російського «Буку».

Унаслідок авіакатастрофи загинули всі 298 пасажирів, які були на борту, зокрема 80 дітей.

У серпні 2014 року створили спільну слідчу групу, в яку увійшли представники Австралії, Бельгії, Малайзії, Нідерландів та України. За даними слідства, пасажирський борт збили ракетою, випущеною з російської установки «Бук», яка належить 53-й зенітно-ракетній бригаді ППО збройних сил РФ, дислокованій у Курську.

Судовий розгляд справи розпочався 9 березня 2020 РОКУ в Нідерландах. 10 червня 2022 року суд щодо МН17 закінчився.

23 червня Парламентська асамблея Ради Європи ухвалила резолюцію, якою визнала, що малайзійський Boeing 777 рейсу MH17 2014 збили російською ракетою. Москву попросили офіційно попросити вибачення в родичів жертв авіакатастрофи за поширення дезінформації.

17 листопада 2022 року у Нідерландах оголосили вирок чотирьом обвинуваченим у причетності до збиття літака.

Суд у Нідерландах визнав громадян Росії Ігоря Гіркіна, Сергія Дубінського та громадянина України Леоніда Харченка винними у катастрофі MH17 та загибелі 298 людей. Суд засудив їх до довічного ув’язнення та виплати компенсацій родинам загиблих. Росіянина Олега Пулатова у справі виправдали.

Суд Гааги під час оголошення вироку у справі про катастрофу малайзійського літака MH17 на Донбасі заявив про фальсифікацію доказів, наданих російською стороною. 

Continue Reading
Click to comment

Події

Розпочався прийом документів на конкурс до Нацради за квотою Президента

Published

on



У понеділок, 13 липня, розпочався прийом документів для участі у відборі кандидатів на чотири посади членів Національної ради з питань телебачення і радіомовлення за квотою Президента.

Оголошення оприлюднено на сайті Офісу Президента, передає Укрінформ.

Зазначається, що 7 липня відбулося засідання конкурсної комісії з відбору кандидатів для призначення Президентом на посаду члена (членів) Національної ради з питань телебачення і радіомовлення, утвореної Указом Президента України від 23 червня 2026 року № 507/2026. Головою конкурсної комісії обрано Ганну Красноступ, секретарем – Інну Лебеденко.

“Конкурсна комісія, відповідно до свого рішення від 07.07.2026 року, оголошує про проведення відбору кандидатів для призначення Президентом України на чотири посади членів Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення з 13 липня 2026 року… Приймання пропозицій від суб’єктів права подання кандидатур, заяв та документів кандидатів здійснюватиметься з 13 липня 2026 року впродовж 21 дня. Датою закінчення прийняття пропозицій від суб’єктів права подання кандидатур, заяв та документів кандидатів (кінцевим терміном подання документів учасниками відбору) є 3 серпня 2026 року”, — сказано в оголошенні.

Зазначається, що пакет матеріалів подається особисто або поштою у паперовому вигляді в заклеєному конверті з доданим USB-накопичувачем, що містить скановані копії всіх документів у форматі PDF. Документи, надіслані поштою, мають бути відправлені не пізніше ніж за п’ять календарних днів до завершення прийому.

Документи, подані після 3 серпня, не розглядатимуться. Якщо пакет документів є неповним або містить помилки, конкурсна комісія може надати до п’яти днів для їх усунення.

Відбір кандидатів для призначення Президентом на посаду члена (членів) Національної ради з питань телебачення і радіомовлення проводиться відповідно до Закону «Про медіа» та Положення про конкурсну комісію, затвердженого Указом Президента України від 23 червня 2026 року № 507/2026.

Зокрема, кандидат на посаду члена Нацради має бути громадянином України, проживати в Україні щонайменше п’ять останніх років, мати вищу освіту, не менше п’яти років досвіду роботи у сфері медіа, електронних комунікацій або права, а також володіти державною мовою.

Не можуть претендувати на посаду особи з іншим громадянством, непогашеною судимістю, обмеженою чи відсутньою дієздатністю, ті, на кого поширюється закон про очищення влади, а також власники чи бенефіціари медіакомпаній або операторів електронних комунікацій.

Член Нацради працює на постійній основі, тож не може поєднувати посаду з іншою оплачуваною діяльністю (крім викладацької, наукової, творчої, медичної та окремих видів спортивної діяльності), бути членом політичної партії чи депутатом, а також має дотримуватися вимог антикорупційного законодавства.

Подавати кандидатури можуть об’єднання медіапідприємств, громадські об’єднання та творчі спілки, які активно працюють у медійній сфері щонайменше три роки. Кожна така організація має право висунути одного кандидата.

Серед іншого учасник відбору має надати подання — рекомендацію від суб’єкта, який висуває кандидата, і витяг із протоколу засідання про ухвалення відповідного рішення, копію документа, що посвідчує особу і підтверджує громадянство України; документи, що підтверджують проживання особи на території України протягом останніх п’яти років, про вищу освіту, про досвід роботи у сферах медіа не менше п’яти років, автобіографію; копію документа, що підтверджує володіння державною мовою; декларацію особи тощо.

Читайте також: Західні країни потребують досвіду України у медіаграмотності – координатор проєктів ОБСЄ

Як повідомляв Укрінформ, Національна рада з питань телебачення та радіомовлення звільнила з посади керівника апарату Євгена Перелигіна.



Джерело

Continue Reading

Відбудова

Відбудова зруйнованих квартир на Северинівській у Ірпені розпочнеться у жовтні

Published

on



Очільник КОВА провів зустріч із мешканцями цих будинків.

Разом із заступницею Міністра розвитку громад та територій Наталією Козловською, народною депутаткою Ольгою Василевською-Смаглюк, представниками профільних служб і місцевої влади обговорили поточний стан реалізації проєкту відбудови та відповіли на всі запитання мешканців.

За словами Калашника, загалом потреба становила 189 квартир.

“Станом на сьогодні 91 родина вже забезпечена житлом завдяки державній програмі. Для 98 сімей, які залишаються без власного кутка, реалізовуємо проєкт нового будівництва”, – зауважив очільник обладміністрації.

Триває коригування проєктно-кошторисної документації. На ці роботи з обласного бюджету в липні виділено 1,5 млн грн.

Читайте також: Компенсації в межах «єВідновлення» отримали вже понад 231 тисяч родин

За словами Калашника, роботи проходять за чітким графіком. До 1 вересня планується завершити коригування проєкту, упродовж вересня провести тендерні процедури, а вже з жовтня розпочати будівельні роботи.

Для старту будівництва передбачено 10 млн грн з обласного і 5 млн грн місцевого бюджетів. Це дає можливість одразу після завершення всіх необхідних процедур перейти до реалізації проєкту. На наступний рік ОВА подає заявку на фінансування обʼєкта з державного бюджету, маючи підготовлений майданчик.

Новий будинок складатиметься з трьох секцій.

“Ми змінили концепцію проєкту, щоб він максимально відповідав потребам громади. Перший поверх буде нежитловим — тут передбачимо садочок, амбулаторію та соціальні послуги. У підвальному приміщенні облаштуємо протирадиаційне укриття”, – зауважив начальник КОВА.

Через ініціативну групу мешканців щотижня інформуватимуть про хід робіт.

Як повідомляв Укрінформ, в Ірпені зі зруйнованого будинку на вулиці Северинівській демонтували шматок стіни з графіті британського вуличного художника Бенксі, експонат перевезли на нову локацію.



Джерело

Continue Reading

Політика

Литва закликає посилити енергетичну підтримку України

Published

on



Україні потрібна більша підтримка в енергетичному секторі напередодні зими на тлі російських ударів по інфрастуктурі.

Про це перед початком засідання Ради ЄС із закордонних справ у Брюсселі заявив міністр закордонних справ Литви Кястутіс Будрис, передає кореспондент Укрінформу.

“Україні потрібно багато підтримки особливо перед наступною зимою, оскільки її енергетичний сектор піддається серйозним ударам з боку РФ, як бачите”, – підкреслив Будрис.

Таким чином це “обов’язок кожної країни-члена ЄС” надавати енергетичну підтримку, як це робить Литва, додав він.

До цієї підтримки мають входити трансформатори, потужності з виробництва електроенергії та інше обладнання, уточнив литовський міністр закордонних справ.

Читайте також: Литва посилює охорону критичної інфраструктури через можливі провокації з боку РФ

Як повідомляв Укрінформ, Литва закликає держави-члени ЄС відмовлятися від проведення на своїй території змагань, до яких будуть допущені російські та білоруські атлети.

Фото: скріншот із відео European Commission



Джерело

Continue Reading

Trending

© 2023 Дайджест Одеси. Копіювання і розміщення матеріалів на інших сайтах дозволяється тільки за умови прямого посилання на сайт. Для Інтернет-видань обов'язковим є розміщення прямого, відкритого для пошукових систем гіперпосилання на використаний матеріал не нижче другого абзацу. Матеріали з позначкою «Реклама» публікуються на правах реклами, відповідальність за їхній зміст несе рекламодавець.