Катастрофа МН17: дев’ять років тому окупанти збили літак в небі над Донбасом
Унаслідок авіакатастрофи загинули всі 298 пасажирів, які були на борту, зокрема 80 дітей, передає Главком.
Дев’ять років тому, 17 липня 2014 року, у небі над Донбасом окупанти збили літак «Боїнг-777» авіакомпанії Malaysia Airlines. Пасажирський борт виконував регулярний рейс MH17 із нідерландського Амстердаму до малайзійського Куала-Лумпуру. Через три години польоту в нього влучила ракета з російського «Буку».
Унаслідок авіакатастрофи загинули всі 298 пасажирів, які були на борту, зокрема 80 дітей.
У серпні 2014 року створили спільну слідчу групу, в яку увійшли представники Австралії, Бельгії, Малайзії, Нідерландів та України. За даними слідства, пасажирський борт збили ракетою, випущеною з російської установки «Бук», яка належить 53-й зенітно-ракетній бригаді ППО збройних сил РФ, дислокованій у Курську.
Судовий розгляд справи розпочався 9 березня 2020 РОКУ в Нідерландах. 10 червня 2022 року суд щодо МН17 закінчився.
23 червня Парламентська асамблея Ради Європи ухвалила резолюцію, якою визнала, що малайзійський Boeing 777 рейсу MH17 2014 збили російською ракетою. Москву попросили офіційно попросити вибачення в родичів жертв авіакатастрофи за поширення дезінформації.
17 листопада 2022 року у Нідерландах оголосили вирок чотирьом обвинуваченим у причетності до збиття літака.
Суд у Нідерландах визнав громадян Росії Ігоря Гіркіна, Сергія Дубінського та громадянина України Леоніда Харченка винними у катастрофі MH17 та загибелі 298 людей. Суд засудив їх до довічного ув’язнення та виплати компенсацій родинам загиблих. Росіянина Олега Пулатова у справі виправдали.

Суд Гааги під час оголошення вироку у справі про катастрофу малайзійського літака MH17 на Донбасі заявив про фальсифікацію доказів, наданих російською стороною.
Події
Чернівецький музей шукає меценатів для реставрації старовинного рояля
Чернівецький обласний краєзнавчий музей шукає меценатів для того, щоб відремонтувати і налаштувати подарований закладу чеський рояль початку XX століття.
Про це кореспондентці Укрінформу повідомила директорка закладу Тетяна Мінаєва.
«Минулого року нам подарували рояль, який належав кільком поколінням чернівецької родини, один із представників якої викладав в університеті. Онук власника змінив місце проживання, але, продаючи дім, розуміючи цінність рояля, вирішив подарувати музичний інструмент музею. Рояль був виготовлений на початку XX століття відомою чеською фірмою «ANT. PETROF». Так, рояль старий, його треба відремонтувати, налаштувати, але загалом він цілком робочий. Він у нас стоїть у великій виставковій залі, і ми маємо надію знайти мецената, налаштувати його та використовувати за призначенням», – зазначила Мінаєва.

За її словами, налаштування старовинних музичних інструментів досить дороговартісне. Музей уже запрошував фахівця для огляду стану подарованого інструмента. Рояль виготовлений за спеціальною методикою, і потрібно акуратно прочищати кожну клавішу, слідкуючи, щоб не тріснула жодна струна.
Наразі рояль виставлений в оглядовій залі краєзнавчого музею як експонат. Він має унікальний номер, присвоєний при виготовленні. Коли музичний інструмент відремонтують і налаштують, його можна буде використовувати за призначенням під час проведення різноманітних тематичних заходів.
Як повідомляв Укрінформ, у краєзнавчому музеї Рівного стартує проєкт «Історія одного експоната».
Фото Укрінформу можна купити тут
Відбудова
Проєкти відбудови повинні бути інтегровані у логіку розвитку громад
Ключовими елементами нової системи управління публічними фінансами є ефективне стратегічне планування, реалістичний портфель проєктів відбудови і розвитку громад.
Про це заявила заступниця міністра економіки, довкілля та сільського господарства Анна Артеменко на форумі голів громад I_CAN “Якісна стратегія – ефективні інвестиції у відбудову та розвиток громади”, передає кореспондент Укрінформу.
На її переконання, реформа управління публічними інвестиціями – це насамперед про більш якісні, послідовні та обґрунтовані рішення на рівні громад.
“Саме тому ключовими елементами нової системи є ефективне стратегічне планування, реалістичний портфель проєктів, прозорі правила та постійний моніторинг результатів. Важливо, щоб кожен проєкт був інтегрований у цілісну логіку розвитку громади: від стратегічних цілей і пріоритетів – до відчутних змін для людей. І саме якісна стратегія розвитку громади є основою цього результату”, – сказала Артеменко.
Заступник міністра розвитку громад та територій Олексій Рябикін зауважив, що громади мають перейти від кількості до якості проєктів і створювати свою документацію стратегічно.
А заступник міністра фінансів Дмитро Самоненко наголосив, що в умовах обмежених фінансових ресурсів фінансування мають отримувати громади, які визначили свої стратегічні пріоритети.
“Стратегія – це не лише формальність, а й шлях, який допомагає досягти результатів. Важливе також і якісне планування, щоб працювати з ідеями та думками не фрагментарно. Реконструкція та відновлення мають відповідати урядовій стратегії «Економіка майбутнього» – більш “зеленої”, сучасної, відкритої та з більшою кількістю робочих місць в Україні. Відбудова має модернізувати інфраструктуру громад, а не просто її відновити”, – додав регіональний директор Світового банку у справах країн Східної Європи Боб Сом.
Під час форуму експерти I_CAN, на базі досвіду навчання в 12 регіонах України, розповіли представникам громад про те, як перетворювати стратегію громади на інструмент розвитку та публічні інвестиці.
Навчальна програма I_CAN, яку впроваджує Київська школа економіки, офіційно узгоджена з Міністерством економіки, довкілля та сільського господарства, Міністерством фінансів, Міністерством розвитку громад та територій. У лютому 2026 року I_CAN провів пілотні сесії в регіонах та масштабує навчання для громад та обласних адміністрацій по всій Україні.
Підтримку програмі надає Світовий банк через багатодонорський Цільовий фонд із підтримки, відновлення, відбудови та реформування України (URTF).
Як повідомлялося, у березні Кабінет міністрів затвердив порядок розроблення, моніторингу та оцінки результатів реалізації стратегій, які є основою для формування пропозицій щодо публічних інвестицій.
Документ ухвалено в межах реформи управління публічними інвестиціями. Він також є частиною зобов’язань України у межах програми співпраці з МВФ та реалізації Дорожньої карти реформування управління публічними інвестиціями на 2024 – 2028 роки.
Ілюстративне фото: Агентство відновлення
Політика
ОБСЄ запустить Московський механізм для розслідування мілітаризації Росією українських дітей
Понад 40 держав ОБСЄ задіяли Московський механізм для розслідування фактів індоктринації та мілітаризації Росією українських дітей.
Про це повідомив міністр закордонних справ Андрій Сибіга у соцмережі Х, передає Укрінформ.
«Вітаю запуск Московського механізму ОБСЄ 41 державою-учасницею для документування індоктринації та мілітаризації Росією українських дітей», – зазначив міністр.
Він наголосив, що Росія не лише викрадає українських дітей, а й намагається стерти їхню ідентичність і налаштувати проти власної Батьківщини.
Сибіга нагадав, що 11 травня у Брюсселі відбулася зустріч високого рівня Міжнародної коаліції за повернення українських дітей, щоб напрацювати нові практичні кроки для повернення викрадених Росією дітей та забезпечення справедливості за злочини проти них.
«Україна вдячна всім державам-учасницям ОБСЄ, які стоять на боці дітей, справедливості та людяності. Сьогодні ОБСЄ зробила ще один важливий внесок у притягнення російських воєнних злочинців до відповідальності», – підкреслив глава української дипломатії.
Московський механізм – процедура, передбачена Московським документом Конференції з людського виміру ОБСЄ, що проходила 1991 року в Москві.
Цей механізм, зокрема, дає змогу групі з десяти і більше держав-учасниць ОБСЄ створити місію незалежних експертів для вивчення особливо серйозної загрози виконанню зобов’язань у сфері прав людини в одній з країн-учасниць. У координації з постійним органом ОБСЄ у людському вимірі – Бюро з питань демократичних інститутів та прав людини – така місія має встановити відповідні факти, підготувати звіт, а також може надати рекомендації щодо можливих рішень.
Як повідомляв Укрінформ, Європейський Союз 11 травня запровадив санкції проти 23 фізичних і юридичних осіб за незаконну примусову депортацію українських дітей.
Фото: МЗС
-
Події1 тиждень agoУ Тернополі визначили переможців премії імені Івана Марчука
-
Відбудова1 тиждень agoМінрозвитку розпочало відбір громад для участі у Ukraine Recovery Conference 2026
-
Усі новини1 тиждень agoНіколас Брендон — яка причина смерті актора
-
Одеса1 тиждень agoНаступ на Одесу: загроза з боку Придністров’я залишається
-
Усі новини1 тиждень agoСин Лесі Нікітюк – як виглядає Оскар зараз
-
Події1 тиждень agoУкраїнська стрічка «Паляниця» здобула престижну нагороду у США
-
Суспільство1 тиждень agoДивіденди, готівка та крипта, що зникла: що задекларували депутати Одеської облради за 2025 рік Анонси
-
Суспільство1 тиждень agoОдеському управлінню фізкультури за місяць призначили другого керівника Анонси