Катастрофа МН17: дев’ять років тому окупанти збили літак в небі над Донбасом
Унаслідок авіакатастрофи загинули всі 298 пасажирів, які були на борту, зокрема 80 дітей, передає Главком.
Дев’ять років тому, 17 липня 2014 року, у небі над Донбасом окупанти збили літак «Боїнг-777» авіакомпанії Malaysia Airlines. Пасажирський борт виконував регулярний рейс MH17 із нідерландського Амстердаму до малайзійського Куала-Лумпуру. Через три години польоту в нього влучила ракета з російського «Буку».
Унаслідок авіакатастрофи загинули всі 298 пасажирів, які були на борту, зокрема 80 дітей.
У серпні 2014 року створили спільну слідчу групу, в яку увійшли представники Австралії, Бельгії, Малайзії, Нідерландів та України. За даними слідства, пасажирський борт збили ракетою, випущеною з російської установки «Бук», яка належить 53-й зенітно-ракетній бригаді ППО збройних сил РФ, дислокованій у Курську.
Судовий розгляд справи розпочався 9 березня 2020 РОКУ в Нідерландах. 10 червня 2022 року суд щодо МН17 закінчився.
23 червня Парламентська асамблея Ради Європи ухвалила резолюцію, якою визнала, що малайзійський Boeing 777 рейсу MH17 2014 збили російською ракетою. Москву попросили офіційно попросити вибачення в родичів жертв авіакатастрофи за поширення дезінформації.
17 листопада 2022 року у Нідерландах оголосили вирок чотирьом обвинуваченим у причетності до збиття літака.
Суд у Нідерландах визнав громадян Росії Ігоря Гіркіна, Сергія Дубінського та громадянина України Леоніда Харченка винними у катастрофі MH17 та загибелі 298 людей. Суд засудив їх до довічного ув’язнення та виплати компенсацій родинам загиблих. Росіянина Олега Пулатова у справі виправдали.
Суд Гааги під час оголошення вироку у справі про катастрофу малайзійського літака MH17 на Донбасі заявив про фальсифікацію доказів, наданих російською стороною.
Померла хорватська письменниця, журналістка та одна з найвидатніших інтелектуалок Хорватії Славенка Дракулич.
Про це повідомляє Vijesti.me, передає Укрінформ.
Славенка Дракулич народилася 4 липня 1949 року в місті Рієка, Хорватія.
У 1990-і після розпаду Югославії, коли в хорватському суспільстві домінували націоналістичні ідеї, Дракулич застерігала про небезпеку ненависті, війни та колективних ілюзій, за що часто ставала об’єктом нападів і критики. Після медійної кампанії вона відійшла від внутрішнього суспільного життя та переїхала до Швеції, де продовжила будувати міжнародну кар’єру.
Свої переживання через вигнання та спостереження за посткомуністичною Європою вона втілила у серію відомих журналістських робіт: такі книги, як «Балканський експрес» (Balkan Express) та «Кафе «Європа»: Життя після комунізму» показали іноземній авдиторії складні політичні та соціальні процеси, що формували регіон після розпаду Югославії.
В іншому відомому романі «Голограми страху» (Holograms of fear), написаному після пересадки нирки, Дракулич порушила теми хвороби та смерті. Пізніше, у своєму складному романі «Ніби мене нема (є)» (Kao da nisam tamo), вона зобразила трагедію насильства в Боснії та Герцеговині під час війни через долю однієї жінки.
Дракулич також написала серію книг, присвячену жінкам, які залишалися в тіні відомих чоловіків, зокрема про Фріду Кало, Дору Маар та Мілеву Ейнштейн.
Навіть у похилому віці вона не відмовлялася від суспільної діяльності. Як колумністка, вона продовжувала аналізувати сучасні явища та політичні процеси, а у своїй книзі «Вони б і мухи не скривдили» (They Would Never Hurt a Fly) подала глибокий аналіз військових злочинів та механізмів, здатних перетворити звичайних людей на жорстоких.
Упродовж усієї своєї кар’єри Дракулич, яка здобула міжнародне визнання ще за життя, співпрацювала з провідними світовими ЗМІ, зокрема з «The New York Times» та «The Guardian», її книги перекладено багатьма мовами.
Славенка Дракулич померла 20 червня 2026 року. Її називали авторкою, яка говорила про теми, яких багато хто уникав.
Як повідомляв Укрінформ, франко-іранська письменниця, режисерка та художниця Маржан Сатрапі, авторка графічного роману «Персеполіс», померла у Парижі у віці 56 років.
Фото: Vecernji.hr
Федеральний канцлер Німеччини Фрідріх Мерц 25 червня візьме участь у Міжнародній конференції з відновлення України (Ukraine Recovery Conference), яка відбудеться 25-26 червня у Гданську.
Про це повідомляється на сайті федерального уряду ФРН, передає кореспондент Укрінформу.
“Федеральний канцлер Фрідріх Мерц у четвер, 25 червня 2026 року, візьме участь у Конференції з питань відновлення України у Гданську, яку цього року спільно організовують Польща та Україна”, – заявив заступник речника уряду Штеффен Маєр.
За його словами, Мерц виступить на відкритті конференції.
В німецькому уряді зауважили, що “сприяння стабільній, демократичній та економічно процвітаючій Україні відповідає нашим власним інтересам”.
“Втрати та збитки, завдані російською загарбницькою війною, є величезними, і подолати їх виключно за рахунок державних коштів неможливо. Державні та приватні суб’єкти мають тісно співпрацювати в цьому напрямі”, – додав Маєр.
Як повідомляв Укрінформ, у Міжнародній конференції з питань відновлення України (Ukraine Recovery Conference 2026), яка відбудеться 25-26 червня у Гданську, візьмуть участь близько 5 тис. учасників, зокрема лідери держав, представники урядів, міжнародних фінансових інституцій та бізнесу.
Міністр закордонних справ України Андрій Сибіга закликав союзників діяти вже зараз, посилюючи тиск на РФ.
Про це глава української дипломатії написав у соцмережі X, передає Укрінформ.
«Правильна стратегія, щоб змусити Путіна припинити війну, – перекрити йому кисень у військовому, економічному, політичному та технологічному вимірах», – наголосив Сибіга.
За його словами, Україна робить свою частину роботи, зокрема шляхом “далекобійних санкцій”, мідлстрайків та логістичної блокади російських окупаційних сил.
«Ми закликаємо наших союзників посилити тиск на Росію в усіх сферах. Задушити російську воєнну машину, позбавити її фінансових ресурсів і не залишити Путіну жодних ілюзій щодо того, що він може досягти будь-яких цілей на полі бою», – підкреслив міністр.
На його переконання, критична маса таких кроків здатна реально змінити ситуацію.
«Разом ми можемо залишити путінський режим без кисню й не залишити йому іншого вибору, окрім як припинити війну. Але діяти потрібно зараз, а не потім», – закликав глава зовнішньополітичного відомства.
Як повідомляв Укрінформ, Президент України Володимир Зеленський підтвердив ураження морської логістики, об’єктів нафтової галузі та ППО армії РФ по обидва боки Кримського мосту в ніч проти 21 червня.
Підрозділи Сил оборони України 20 червня завдали ураження Тюменському нафтопереробному заводу («Антипінський») у РФ за дві тисячі кілометрів від кордону.
Фото Укрінформу можна купити тут
-
Події1 тиждень agoу Києві відкрилася виставка класичних японських гравюр і робіт сучасних українських митців
-
Відбудова1 тиждень agoГолова ДІЯРУ обговорив із представником ЄБРР ремонт укриття Чорнобильської АЕС
-
Війна1 тиждень agoРосіяни від початку доби 48 разів атакувала позиції Сил оборони, найгарячіший
-
Події1 тиждень agoВ Україні продаватимуть коників, створених у техніці косівської кераміки
-
Політика1 тиждень agoу Навроцького очікують, що Україна змінить позицію
-
Усі новини1 тиждень agoВідпочинок на острові Закінтос – до чого треба готуватися
-
Події7 днів agoНа кінофестивалі Миколайчук OPEN у Чернівцях заявили про умисне руйнування локації літнього кінотеатру
-
Війна1 тиждень agoМобілізація по-новому: до 50% посад штурмовиків і піхотинців заповнять іноземцями, — Федоров