Катастрофа МН17: дев’ять років тому окупанти збили літак в небі над Донбасом
Унаслідок авіакатастрофи загинули всі 298 пасажирів, які були на борту, зокрема 80 дітей, передає Главком.
Дев’ять років тому, 17 липня 2014 року, у небі над Донбасом окупанти збили літак «Боїнг-777» авіакомпанії Malaysia Airlines. Пасажирський борт виконував регулярний рейс MH17 із нідерландського Амстердаму до малайзійського Куала-Лумпуру. Через три години польоту в нього влучила ракета з російського «Буку».
Унаслідок авіакатастрофи загинули всі 298 пасажирів, які були на борту, зокрема 80 дітей.
У серпні 2014 року створили спільну слідчу групу, в яку увійшли представники Австралії, Бельгії, Малайзії, Нідерландів та України. За даними слідства, пасажирський борт збили ракетою, випущеною з російської установки «Бук», яка належить 53-й зенітно-ракетній бригаді ППО збройних сил РФ, дислокованій у Курську.
Судовий розгляд справи розпочався 9 березня 2020 РОКУ в Нідерландах. 10 червня 2022 року суд щодо МН17 закінчився.
23 червня Парламентська асамблея Ради Європи ухвалила резолюцію, якою визнала, що малайзійський Boeing 777 рейсу MH17 2014 збили російською ракетою. Москву попросили офіційно попросити вибачення в родичів жертв авіакатастрофи за поширення дезінформації.
17 листопада 2022 року у Нідерландах оголосили вирок чотирьом обвинуваченим у причетності до збиття літака.
Суд у Нідерландах визнав громадян Росії Ігоря Гіркіна, Сергія Дубінського та громадянина України Леоніда Харченка винними у катастрофі MH17 та загибелі 298 людей. Суд засудив їх до довічного ув’язнення та виплати компенсацій родинам загиблих. Росіянина Олега Пулатова у справі виправдали.

Суд Гааги під час оголошення вироку у справі про катастрофу малайзійського літака MH17 на Донбасі заявив про фальсифікацію доказів, наданих російською стороною.
Події
В галереї АртОдеса триває виставка Сергія Папроцького – підсумки 50 років творчості
В галереї #ARTODESSA Літнього театру Міського саду триває виставка живопису Сергія Папроцького «Дві чверті століть». Експозиція присвячена 50-річчю творчої діяльності художника. В експозиції представлено 50 робіт, створених упродовж останньої чверті ХХ і першої чверті ХХІ століть.
Картини, датовані роками створення починаючи з 1975-го, дають змогу простежити творчу еволюцію митця — зміни його стилістики, технік, образів та жанрових уподобань. У різні періоди Папроцький звертався до фігуративного й абстрактного живопису, а також до портретів, натюрмортів і краєвидів.
Цікаво, що Сергій Папроцький свого часу переходив від фігуративного живопису до абстрактного, але потім знову звертався до традиційних жанрів, створюючи портрети, натюрморти, краєвиди. Іноді майстер звертався до колажу, виконував складні оформлювальні роботи, робив розписи в публічних просторах Одеси. Сьогодні майстер багато виставляється і продовжує свою активну діяльність у мистецькому полі Одеси та України.
Фото: Оксана Церковна/Фейсбук.
Події
Переклад збірки «Вірші з бійниці» Максима Кривцова отримав французьку премію
Поетична збірка «Вірші з бійниці» Максима («Далі») Кривцова у перекладі Ніколь Дзюб отримала французьку премію П’єра-Франсуа Кайє (Prix Pierre-François Caillé).
Як передає Укрінформ, про це повідомляє Суспільне Культура з посиланням на французьке видавництво Les Éditions Bleu & Jaune.
«Це визнання підкреслює витонченість, точність та чутливість роботи Ніколь. І шану поетові Максиму Кривцову, який загинув на фронті в Україні, голос якого вона несе французькою», – підкреслили у видавництві.
Поетична збірка «Вірші з бійниці» Максима Кривцова вийшла друком французькою мовою у 2025 році. Видання під назвою Poèmes de la brèche доповнене фотографіями та рукописами віршів, також є QR-коди, що дозволяють почути голос автора.
Перекладачка Ніколь Дзюб має українське походження, раніше працювала над творами Марії Матіос «Майже ніколи не навпаки» (2024), The Ukraine Артема Чапая (2025) та «Тут були ми» Артура Дроня.
Премія П’єра-Франсуа Кайє присуджується з 1981 року Французьким товариством перекладачів (SFT), щороку відзначає перекладача або перекладача-видавця на початку його кар’єри, який має максимум три перекладені та опубліковані роботи.
Український поет і громадський діяч Максим Кривцов пішов на фронт добровольцем у 2014 році, брав участь в АТО/ООС. Після початку повномасштабного російського вторгнення вступив до лав Збройних сил України. Мав позивний «Далі». Загинув на фронті 7 січня 2024 року. На прощання із полеглим захисником у Києві прийшла понад тисяча людей.
У грудні 2023 року вийшла перша поетична збірка Максима «Вірші з бійниці» – її визнали однією з найкращих українських книжок року за версією Українського PEN.
Кривцов на фронті почав писати роман, який так і залишився незакінченим.
У лютому 2024 року письменник (посмертно) став лауреатом літературної премії імені Уласа Самчука.
У серпні 2025-го посмертно отримав звання Героя України та орден «Золота Зірка».
Як повідомляв Укрінформ, на Рівненщині презентували вишиту книгу поезій загиблого Героя України Максима Кривцова.
Фото з сайту Суспільного
Відбудова
На восьми об’єктах критичної інфраструктури Прикарпаття будують другий рівень захисту
На восьми об’єктах критичної інфраструктури в Івано-Франківській області завершують спорудження другого рівня захисту.
Про це в Івано-Франківську під час засідання Конгресу місцевих та регіональних влад при Президентові повідомив заступник голови Івано-Франківської ОВА Вадим Созоник, передає кореспондент Укрінформу.
«Наразі на завершальній стадії знаходиться побудова другого рівня захисту на восьми критичних елементах», – сказав Созоник.
За його словами, на це з державного бюджету спрямували 1 млрд 841 млн грн. Созоник додав, що на трьох об’єктах таке будівництво потребує значних сил та ресурсів, тому його планують завершити наступного року.
Загалом, зазначив Созоник, в області другий рівень захисту передбачено для 11 об’єктів критичної інфраструктури. Окрім того, додатковий захист мають 109 критичних елементів на підприємствах тепло- та водопостачання.
Другий рівень захисту об’єктів — це система інженерних і залізобетонних укріплень, призначена для захисту критичної інфраструктури (передусім енергооб’єктів і трансформаторів) від прямих влучань безпілотників та механічного проникнення вибухівки.
Як повідомляв Укрінформ, в Україні в межах планів стійкості на 607 об’єктах критичної інфраструктури споруджують захист від російських атак.
Ілюстративне фото: rv.gov.ua
-
Відбудова6 днів agoРозсилка: Відбудова України-2026
-
Відбудова1 тиждень agoУ Варшаві партнери закликали збільшувати інвестиції у відбудову України
-
Одеса1 тиждень agoВ Одесі призначили нового керівника управління узбережжя: хто він
-
Суспільство4 дні agoУ Києві ЗСУ провели Сержантський форум
-
Одеса5 днів agoВ Одесі після атаки росіян горять автомобілі та склади
-
Суспільство5 днів agoНовини на ранок
-
Відбудова1 тиждень agoУкраїна представила проєкти відбудови на міжнародній виставці в Польщі
-
Усі новини5 днів agoБрітні Спірс збентежила дивними танцями із ножами в одному спідньому (відео)