Катастрофа МН17: дев’ять років тому окупанти збили літак в небі над Донбасом
Унаслідок авіакатастрофи загинули всі 298 пасажирів, які були на борту, зокрема 80 дітей, передає Главком.
Дев’ять років тому, 17 липня 2014 року, у небі над Донбасом окупанти збили літак «Боїнг-777» авіакомпанії Malaysia Airlines. Пасажирський борт виконував регулярний рейс MH17 із нідерландського Амстердаму до малайзійського Куала-Лумпуру. Через три години польоту в нього влучила ракета з російського «Буку».
Унаслідок авіакатастрофи загинули всі 298 пасажирів, які були на борту, зокрема 80 дітей.
У серпні 2014 року створили спільну слідчу групу, в яку увійшли представники Австралії, Бельгії, Малайзії, Нідерландів та України. За даними слідства, пасажирський борт збили ракетою, випущеною з російської установки «Бук», яка належить 53-й зенітно-ракетній бригаді ППО збройних сил РФ, дислокованій у Курську.
Судовий розгляд справи розпочався 9 березня 2020 РОКУ в Нідерландах. 10 червня 2022 року суд щодо МН17 закінчився.
23 червня Парламентська асамблея Ради Європи ухвалила резолюцію, якою визнала, що малайзійський Boeing 777 рейсу MH17 2014 збили російською ракетою. Москву попросили офіційно попросити вибачення в родичів жертв авіакатастрофи за поширення дезінформації.
17 листопада 2022 року у Нідерландах оголосили вирок чотирьом обвинуваченим у причетності до збиття літака.
Суд у Нідерландах визнав громадян Росії Ігоря Гіркіна, Сергія Дубінського та громадянина України Леоніда Харченка винними у катастрофі MH17 та загибелі 298 людей. Суд засудив їх до довічного ув’язнення та виплати компенсацій родинам загиблих. Росіянина Олега Пулатова у справі виправдали.

Суд Гааги під час оголошення вироку у справі про катастрофу малайзійського літака MH17 на Донбасі заявив про фальсифікацію доказів, наданих російською стороною.
Події
Австралійський гурт Breathe використав світлини з концерту в Києві для обкладинки альбому
Цей гурт виступив в Україні цього року на фестивалі Atlas.
Обличчям альбому стала дівчина, яку зафіксувала фотографка Таня Горбатюк під час концерту гурту.
“Цю фотографію було зроблено у Києві, Україна, під час одного з найемоційніших моментів, які ми коли-небудь переживали на сцені.
На нашу думку, ця фотографія ідеально відображає те, чим став наш другий альбом. Ми бачимо стільки людяності, надії, смутку, сили та любові на її обличчі”, – йдеться у повідомленні.
За словами музикантів, нові пісні, які увійшли до цього альбому покликані пробудити почуття.
“Ми хотіли, щоб ця обкладинка альбому нагадувала нам, що за кожним заголовком, кожним дописом, кожною статистикою стоїть людина, яка відчуває так само глибоко, як і ми”, – написали музиканти.
Як повідомлялося, десятий Atlas Festival тривав в Києві з 18 по 20 липня.
Фото: Олена Халік/Facebook
Політика
Ми боремося за те, щоб виділені Європою кошти йшли на оборонні проєкти в Україні
Виділені європейськими партнерами кошти мають йти на оборонні виробництва саме в Україні.
Про це Президент України Володимир Зеленський заявив під час спілкування із представниками ЗМІ у Белграді, передає кореспондент Укрінформу.
«Я вдячний лідерам, які, як би не було непросто, але тим не менш знайшли можливість підтримати Україну цими грошима (мова про допомогу у €90 мільярдів від ЄС – ред.). Це виживання для нас. (…) Важливо всі ці гроші ще отримати у правильному напрямку, щоб використання цих грошей було б максимально в Україні, тому що Україна бореться, в Україні інструменти, які ми виробляємо для захисту і для боротьби, дешевші, ніж в інших країнах. І тут треба боротись за кожну копійку і кожного дня», – зазначив Зеленський.
Він наголосив, що таких коштів, які Росія використовує на війну, «в України немає і не буде». «У нас є те, що потрібно нам із європейською допомогою, з допомогою інших країн», – зазначив Президент.
Він також закликав партнерів поглибити санкції проти Росії, щоб тиснути на неї для завершення війни.
«Ми вдячні за всі 21 пакет, але цього замало. Ми порушуємо питання, що найголовніше для України сьогодні, – захищатись від балістики, а сотні, тисячі елементів в російській балістиці приходять із різних країн, майже з усіх континентів, включаючи наших близьких партнерів. Приходять ці елементи, які потім прилітають по людях, по наших, і гинуть діти, цивільне населення, ну і воїни, безумовно. Тому накладати санкції на зброю російську, на постачання цих елементів, це передусім», – підкреслив Глава Української держави.
Він також наголосив на необхідності накласти обмеження на російську енергетику, бо ці «сотні мільярдів» РФ витрачає на війну.
Як повідомляв Укрінформ, у 2025 році інвестиції в український defence tech становили $105 мільйонів, найбільші обсяги залучень – за напрямками безпілотних систем та автономних виробів.
Фото: facebook.com/buducnostsrbijeavucic
Суспільство
Визначити чисельність корінних народів в Україні наразі неможливо
“Останні повні офіційні дані були отримані під час Всеукраїнського перепису населення 2001 року. Тоді в Україні проживали близько 248,2 тисячі кримських татар, 1196 караїмів і 406 кримчаків. Однак ці цифри не відображають ситуацію сьогодні. Нового перепису населення не проводили, а через окупацію Криму Україна не має можливості отримати повні й надійні відомості про людей, які залишаються на півострові. Тому офіційно визначити, наскільки змінилася чисельність корінних народів після 20 лютого 2014 року й 24 лютого 2022 року, зараз неможливо”, – наголосили в ДЕСС.
Зазначається, що через війну та окупацію громади стали більш розпорошеними, частина людей була змушена переїхати до інших регіонів України або за кордон. Водночас розселення людей у різних містах і країнах ускладнює збереження громад, родинних зв’язків та передачу мови й традицій дітям, що є особливо небезпечно для караїмів і кримчаків, чисельність яких і до війни була дуже малою.
У ДЕСС додали, що окремою проблемою залишається збереження мов корінних народів. Кримськотатарська, караїмська та кримчацька мови включені до переліку мов, яким загрожує зникнення. У зв’язку з цим Державна служба України з етнополітики та свободи совісті готує окрему стратегію їх збереження та розвитку, яка передбачає створення словників і навчальних матеріалів, запис усних свідчень, збирання та оцифрування старих документів, розвиток онлайн-курсів і цифрових ресурсів, а також підтримку передачі мов від старших поколінь до молодших.
“Окремі практичні кроки вже зроблено для кримськотатарської мови. Уряд погодив її правопис на основі латинської графіки. Також запроваджено щорічну Премію Кабінету міністрів за внесок у розвиток кримськотатарської мови — до 20 премій по 50 тисяч гривень кожна”, – повідомили в ДЕСС.
Як повідомляв Укрінформ, щороку 9 серпня Україна разом зі всією світовою спільнотою відзначає Міжнародний день корінних народів світу.
-
Відбудова1 тиждень agoна Запоріжжі відновили пів кілометра високовольтної лінії через Дніпро
-
Усі новини6 днів agoкрасуня з «Міс Всесвіт» виявилась на 4 місяці вагітності (фото)
-
Події1 тиждень agoПосол Ізраїлю з дружиною представили у Києві «Посібник для майбутніх дипломатів та їхніх батьків»
-
Україна1 тиждень agoВ Україні запустять пошук людей за фото: як працюватиме система «Лікон»
-
Події1 тиждень agoРежисер серіалу «Спіймати Кайдаша» екранізує підлітковий роман Кокотюхи
-
Відбудова1 тиждень agoУ Костянтинівці загальна сума компенсацій за програмою «єВідновлення» сягнула майже ₴6 мільярдів
-
Війна5 днів agoОзнак підготовки Росії до наступу на Чернігівщині наразі немає
-
Політика5 днів agoЗеленський зустрівся з Покладом – погодив нові операції і доручив продовжити очищення СБУ