Оксана Пахльовська, донька відомої української поетеси Ліни Костенко та польського прозаїка Єжи Яна Пахльовського, народилася 18 вересня 1956 року в Києві.

У 1970-х роках, коли вона хотіла вступати до Київського університету, їй «чітко сказали, що в Київський університет може не потикатись». Її мати Ліна Костенко вже перебувала в опалі до радянської влади, а дід Василь Григорович Костенко був репресований. Навчання доньки в Києві могло супроводжуватися додатковими перешкодами й тиском з боку місцевих радянських органів.

Тому вищу освіту довелося здобувати в Московському державному університеті за спеціальністю «італійська мова і література». На той час саме в МДУ була одна з найсильніших шкіл романістики та італістики в СРСР із доступом до відповідної навчальної бази й викладацького складу.

Радянська система, не дозволивши Пахльовській навчатися в Києві, фактично дала їй можливість у Москві отримати ширший європейський культурний досвід. Адже саме там вона познайомилася з представниками різних національних культур та інтелігенцією, які критично ставилися до тоталітарної системи та боролися за свободу незалежно від національної приналежності.

Після здобуття вищої освіти в МДУ (1980 рік) Пахльовська повернулася до Києва, де вступила до аспірантури Інституту літератури імені Тараса Шевченка. Згодом успішно захистила там кандидатську дисертацію. Її наукові інтереси відтоді охоплюють українську та європейську літературу, культурологію, українсько-італійські культурні зв’язки та питання європейської інтеграції України.

Багато років Оксана Пахльовська жила й працювала в Італії. Вона була професоркою в Римському університеті Ла Сапієнца, де завідувала кафедрою українознавства при Департаменті європейських та інтеркультурних студій (секція славістики) на факультеті літератури і філософії, де викладала курси україністики та славістики. Вона також перекладає з італійської, іспанської та старопровансальської мов.

За цей час вона не розривала наукові зв’язки з Україною, бо залишалася науковою співробітницею відділу давньої української літератури Інституту літератури ім. Шевченка НАН України. Тут вона здобула ступінь доктора філологічних наук (у 2000 році захистила дисертацію, присвячену концептуалізації української літератури як невіддільної частини європейської цивілізації).

З початком повномасштабної війни РФ проти України Оксана живе разом із мамою в Києві, але продовжує віддалено працювати із Римським університетом Ла Сапієнца.

Серед її відомих праць – поетична книжка «Долина храмів» (1988), «Українсько-італійські літературні зв’язки XV–XX ст.» (1990), «Civiltà letteraria ucraina» («Українська літературна цивілізація» Рим, 1998).

Одна з найвідоміших її книжок – «Ave, Europa!» – збірка публіцистичних та культурологічних текстів про Україну, українську ідентичність та цивілізаційний вибір України. За цю книгу Пахльовська у 2010 році отримала Національну премію України ім. Тараса Шевченка.

Важливе місце у творчості та громадській діяльності діячки посідає Україна та її місце в європейському культурному просторі. Її праці сприяють популяризації української культури й літератури за межами України, зокрема в Італії та інших європейських країнах.

Як повідомляв Укрінформ, поетеса Ліна Костенко у травні презентувала свою збірку «Вітер із Марса».

Фото Укрінформу можна купити тут

У Парижі пройшла пʼята міністерська зустріч Координаційної групи G7+ з питань енергетики України.

Про це йдеться у Телеграмі першого віцепрем’єра – міністра енергетики Дениса Шмигаля.

«Поінформував партнерів про плани Росії щодо обстрілів енергетичної інфраструктури, надані українською розвідкою. Розуміємо наміри ворога й працюємо над протидією», – зазначив він.

Шмигаль поінформував, що спільно з міжнародними партнерами йде робота за напрямами посилення протиповітряної оборони, а також відновлення і створення резервів в енергетиці.

За його словами, паралельно з підготовкою до зими Україна продовжує модернізацію енергетичної системи та її інтеграцію до європейського енергетичного простору.

«Ми будуємо більш децентралізовану, захищену та гнучку систему. Продовжуємо реформи щодо незалежності регулятора, балансуючого ринку, TEN-E та ядерної безпеки», – зазначив посадовець.

Висловлюючись стосовно фінансування, Шмигаль акцентував, що з липня цього року до Фонду підтримки енергетики України надійшло понад 218 млн євро. Ще близько 307 млн євро підтримки було оголошено. Водночас потреби залишаються значними. До кінця року необхідно залучити ще щонайменше 400 млн євро.

Читайте також: ЄБРР профінансує 700 МВт нових енергопотужностей в Україні до зими

Віцепрем’єр-міністр висловив вдячність міністру економіки, фінансів та промислового, енергетичного й цифрового суверенітету Франції Ролану Лескюру та Єврокомісару з питань енергетики Дену Йоргенсену за організацію «Енергетичного Рамштайну» та підтримку енергетичної стійкості України.

Як повідомляв Укрінформ, через величезні руйнування в енергетиці Україна для підтримки балансу системи змушена покладатися на імпорт електроенергії та впроваджувати заходи щодо обмеження споживання. Представники G7+ підтвердили спільну підтримку енергетичної безпеки України.

Фото: Шмигаль/Телеграм

Україна готова нарощувати взаємовигідну оборонну співпрацю зі Словенією.

Про це зазначив міністр оборони Євгеній Хмара під час зустрічі з міністром оборони Словенії Валентином Хайдіняком, інформує пресслужба МОУ.

Зазначається, що українська сторона детально поінформувала словенську делегацію про ситуацію на полі бою, загрози з боку Росії та дії Сил оборони.

У ході зустрічі акцентувалося на тому, що критичним викликом є посилення російських ударів по цивільних об’єктах із застосуванням балістичних ракет і реактивних безпілотників.

Україна розвиває власні асиметричні дії та технологічні рішення. Водночас залишаються дві ключові потреби: додаткове фінансування та поставки засобів ППО.

Також обговорили кроки для перехоплення ініціативи на фронті, розвиток middle strike та deep strike. Український ОПК має можливість у рази наростити виробництво необхідних засобів за умови додаткової фінансової підтримки партнерів.

Читайте також: Глава МЗС Словенії про цілі візиту до України: Drone Deal, укриття і підготовка до зими

Зі свого боку Україна пропонує конкретні напрями взаємовигідної співпраці: створення спільних підприємств, Drone Deal, тестування рішень у реальних бойових умовах та обмін унікальним досвідом адаптації у сучасній війні.

Окремо говорили про співпрацю в когнітивному домені. Євгеній Хмара наголосив, що Росія посилює інформаційно-психологічні операції проти України та Європи. Цим загрозам важливо протидіяти спільно.

Міністр подякував Словенії за важливу підтримку, зокрема за внески в механізм PURL, а також за готовність поглиблювати оборонне партнерство.

Як повідомляв Укрінформ, в Україну прибула урядова делегація Словенії. Президент Володимир Зеленський обговорив із членами делегації підготовку Drone Deal та майбутнє України в об’єднаній Європі.

Фото: Міноборони України