Катастрофа МН17: дев’ять років тому окупанти збили літак в небі над Донбасом
Унаслідок авіакатастрофи загинули всі 298 пасажирів, які були на борту, зокрема 80 дітей, передає Главком.
Дев’ять років тому, 17 липня 2014 року, у небі над Донбасом окупанти збили літак «Боїнг-777» авіакомпанії Malaysia Airlines. Пасажирський борт виконував регулярний рейс MH17 із нідерландського Амстердаму до малайзійського Куала-Лумпуру. Через три години польоту в нього влучила ракета з російського «Буку».
Унаслідок авіакатастрофи загинули всі 298 пасажирів, які були на борту, зокрема 80 дітей.
У серпні 2014 року створили спільну слідчу групу, в яку увійшли представники Австралії, Бельгії, Малайзії, Нідерландів та України. За даними слідства, пасажирський борт збили ракетою, випущеною з російської установки «Бук», яка належить 53-й зенітно-ракетній бригаді ППО збройних сил РФ, дислокованій у Курську.
Судовий розгляд справи розпочався 9 березня 2020 РОКУ в Нідерландах. 10 червня 2022 року суд щодо МН17 закінчився.
23 червня Парламентська асамблея Ради Європи ухвалила резолюцію, якою визнала, що малайзійський Boeing 777 рейсу MH17 2014 збили російською ракетою. Москву попросили офіційно попросити вибачення в родичів жертв авіакатастрофи за поширення дезінформації.
17 листопада 2022 року у Нідерландах оголосили вирок чотирьом обвинуваченим у причетності до збиття літака.
Суд у Нідерландах визнав громадян Росії Ігоря Гіркіна, Сергія Дубінського та громадянина України Леоніда Харченка винними у катастрофі MH17 та загибелі 298 людей. Суд засудив їх до довічного ув’язнення та виплати компенсацій родинам загиблих. Росіянина Олега Пулатова у справі виправдали.

Суд Гааги під час оголошення вироку у справі про катастрофу малайзійського літака MH17 на Донбасі заявив про фальсифікацію доказів, наданих російською стороною.
Події
У Києві завершили зйомки фільму «Місто» за романом Підмогильного
У Києві завершили зйомки фільму «Місто» режисера Станіслава Битюцького – сучасної кіноадаптації роману Валер’яна Підмогильного.
Як передає Укрінформ, про це Українська кіноакадемія повідомила у Фейсбуці.
«Стрічку фільмували 20 днів на центральних вулицях Києва, на фестивалях електронної музики та кіностудії ім. Олександра Довженка», – йдеться у повідомленні.
Події роману перенесені у фільмі на 100 років уперед – у сьогодення. Російсько-українська війна триває вже четвертий рік. Київ далекий від святковості. Тут немає феєрверків, немає радісних натовпів – це місто, де кожен носить у собі власну травму і намагається по-своєму зцілитися. Молодь шукає у цьому себе.
«Місто» стане повнометражним дебютом для режисера й кінознавця Битюцького, який є володарем премії за кращий фільм на фестивалі короткометражних фільмів (KISFF) та переможцем премії «Кіноколо» за найкращий короткометражний фільм 2020 року. Він учасник однієї з найбільш престижних європейських сценарних майстерень LIM|Less is More (Франція), де серед його наставників були співсценаристи Ларса фон Трієра та Паоло Соррентіно.
Головну роль Степана Радченка зіграв молодий актор Театру на Лівому Березі Дніпра Максим Рягін («Кохання та полум’я»). Жіночі ролі втілила молода генерація акторок: Зосю зіграла Марія Ковальова (вистава «Троянство»), Надійку – Яна Колодійчук, а Риту – Анастасія Малахова.
Премʼєра «Міста» запланована на 2027 рік.
Як повідомляв Укрінформ, фільм «Демони» режисерки Наталки Ворожбит, у якому свою останню роль зіграла Руслана Писанка, покажуть на 79-у кінофестивалі в Локарно.
Фото: Українська кіноакадемія
Відбудова
Харківщина отримала від Швеції захисні конструкції для енергооб’єктів
До Харківської області надійшли інженерні захисні конструкції, передані The Swedish Civil Defence and Resilience Agency.
Як передає Укрінформ, про це повідомляє Міністерство енергетики України.
“Зі складів хабів екстреної енергетичної допомоги Міністерства енергетики України до Харківської області передано 85,5 тонни гуманітарної допомоги, наданої Швецією. Допомога надійшла від The Swedish Civil Defence and Resilience Agency (MSB), Швеція та включає інженерні захисні конструкції – габіони і контейнери, які використовуватимуться для посилення захисту об’єктів енергетичної інфраструктури в прифронтовому регіоні”, – йдеться у повідомленні.
Зазначається, що отримане обладнання сприятиме захисту інфраструктури енергетичних об’єктів, підвищенню їхньої стійкості до ворожих атак та забезпеченню більш надійної роботи енергосистеми в області.
Як повідомлялося, за кошти Фонду підтримки енергетики України для АТ “Харківобленерго” придбано 14 спеціальних автомобілів, два – уже надійшли енергетикам.
Фото: ОП
Політика
Усі країни хочуть співпрацювати з Україною у виробництві дронів
Україна є лідером з виробництва дронів, і інші країни зацікавлені у співпраці з нею.
Про це заявив на пресконференції за результатами саміту «Україна – Південно-Східна Європа» премʼєр-міністр Хорватії Андрей Пленкович, передає кореспондент Укрінформу.
«Україна за ці чотири з половиною роки… досягла вражаючого прогресу… Україна насправді є лідером», – констатував Пленкович, говорячи про інвестиції у виробництво дронів.
Він послався на дані, які навів Президент України Володимир Зеленський під час виступу з нагоди Дня державності, що виробництво дронів сягає 10 мільйонів на рік і може бути збільшене до 20 мільйонів.
За словами прем’єра, зараз більше йдеться про те, що всі інші країни намагаються співпрацювати з українськими компаніями. Він поінформував, що одна з хорватських компаній, яка вже має контрактні зв’язки з українськими партнерами, присутня на цьому ринку та продовжуватиме це робити.
«Наші компанії, що виробляють безпілотні машини для розмінування, також співпрацюють з Україною, і низка інших компаній оборонної промисловості шукають партнерів. Тому я вважаю, що це дуже хороша можливість зміцнити оборонний потенціал України і водночас зміцнити з точки зору досконалості нашу власну оборонну промисловість», – зазначив Пленкович.
Він також порушив і питання розширення ЄС.
«Всі країни – чи то Україна, Молдова, чи країни Південно-Східної Європи – усвідомлюють повністю змінену атмосферу щодо розширення серед країн-членів ЄС. Я особисто, перебуваючи в інституціях впродовж останніх 10 років, дуже давно не бачив такої сприятливої атмосфери щодо розширення. Тож це те, що ми могли б назвати періодом, коли момент слід використати», – підкреслив політик.
Він зауважив, що Хорватія та Україна мають двосторонню угоду, підписану ще в грудні 2021-го року «про сильну підтримку вступу». Пленкович висловив сподівання, що процес з Україною буде набагато швидшим після того, як був практично зупинений абсолютно несправедливо попереднім угорським урядом.
«Я вважаю, що Україна як велика країна з сильною адміністрацією виконала багато роботи за останні пару років, і з низкою країн, які підтримують Україну… Ми також протягом років надсилали наших експертів, тому що наше, скажімо так, ноу-хау щодо процесу вступу все ще є найсвіжішим, хоча йому вже більше 13-15 років, але основи процесу все ще залишаються тими самими. І ми сподіваємося, що ця динаміка справді прискориться», – наголосив прем’єр.
Як повідомляв Укрінформ, Європейський Союз виділив Україні чергову частину військової допомоги у розмірі 1 мільярда євро на закупівлю дронів у рамках Кредиту на підтримку України на 2026-2027 роки.
Фото архівне: Офіс Президента
-
Одеса1 тиждень agoЦіни на овочі та фрукти на Привозі в Одесі у липні 2026
-
Відбудова1 тиждень agoШмигаль розповів про умови конкурсу на будівництво нової генерації
-
Усі новини1 тиждень agoСніжана Онопко – українська модель підтримала росіянку
-
Усі новини1 тиждень agoРозлучення Діани та Чарльза – чому вона почувалася третьою
-
Одеса5 днів agoАтака дронів на Одесу 6 липня: наслідки та пошкодження
-
Суспільство1 тиждень agoХерсонський художній музей отримав Блакитний щит Анонси
-
Події1 тиждень agoЩе один херсонський музей отримав міжнародний захисний знак «Блакитний щит»
-
Суспільство1 тиждень agoУряд розподілив додаткові ₴7,4 мільярда для безоплатного харчування школярів