Як передає кореспондент Укрінформу, про це повідомила голова підгрупи з питань ВПО, тимчасово окупованих та прифронтових територій Таміла Ташева під час засідання робочої групи ВР із підготовки комплексних законодавчих пропозицій щодо особливостей порядку організації та проведення виборів в умовах особливого періоду та / або повоєнних виборів в Україні.

Вона зазначила, що обмеження пасивного виборчого права (балотуватися і бути обраним) – найбільш дискусійна тема, стосовно якої підгрупа не дійшла остаточної згоди.

Депутатка розповіла, що підгрупа пропонує встановити обов’язок кандидата декларувати: відомості про співпрацю з агресором починаючи з 2014 року; відомості про зайняття керівних посад, балотування чи обрання від забороненої партії.

Ташева підкреслила, що декларування є обов’язковою умовою для реєстрації

Також ініціатори законодавчих змін пропонують передбачити, щоб міжвідомча комісія при Мін’юсті мала право звернутися в суд із позовом про встановлення факту приховування вищезазначених фактів. У разі виявлення та підтвердження ЦВК скасовуватиме реєстрацію кандидата.

Під декларування відомостей про співпрацю з агресором підпадають:

• отримання коштів на фінансування виборчої кампанії від агресора та іноземних держав;
• надання підтримки збройним формуванням агресора або організаціям, які їх підтримують;
• господарська діяльність на території агресора або в інтересах окупаційних адміністрацій;
• перебування на посадах в органах агресора або окупаційних адміністраціях;
• участь у збройних формуваннях агресора;
• сприяння / участь у виборах / референдумах на окупованій території;
• статус підозрюваного / обвинуваченого у вчиненні міжнародних злочинів;
• публічні заклики щодо легітимізації агресії, схвалення /заперечення міжнародних злочинів;
• участь у роботі парамілітарних формувань, підконтрольних агресору;
• робота у 3Ml arpecopa.

Окрім того, законотворці передбачили такі випадки відмови в реєстрації кандидата:

• наявність у кандидата на посаду народного депутата непогашеної судимості за умисний злочин;
• наявність непогашеної судимості або статус підозрюваного / обвинуваченого у кримінальному провадженні щодо вчинення міжнародного злочину;
• встановлення судом факту надання кандидату фінансової підтримки на участь у виборчому процесі з джерел, пов’язаних з агресором.

Ташева додала, що остання пропозиція поки не була підтримана членами підгрупи.

Водночас співголова підгрупи акцентувала, що визначення критеріїв «співпраці» має бути юридично чітким, аби не порушити принцип презумпції невинуватості.

Як повідомляв Укрінформ, у лютому буде представлено ключові положення нового законопроєкту щодо особливостей організації та проведення виборів в умовах особливого періоду та / або повоєнних виборів.

Фото Укрінформу можна купити тут  

Про це йдеться у спільному матеріалі російської служби Бі-бі-сі, «Медіазони» та команди волонтерів, підготовленому на основі відкритих даних, передає Укрінформ.

За останній місяць кількість підтверджених імен зросла майже на 20 тисяч, що стало рекордним приростом, однак, як підкреслюють автори дослідження, зростання кількості загиблих не пов’язане з поточною ситуацією на фронті.

Зазначається, що серед загиблих і далі зростає частка добровольців: зараз на них припадають 33% підтверджених втрат. Більше половини всіх встановлених добровольців загинули за останні півтора року.

В основі методології підрахунку лежить аналіз відкритих повідомлень: некрологів, записів у соцмережах, оголошень про розшук зниклих безвісти. Реальна кількість втрат може бути набагато більшою.

Як повідомляв Укрінформ, за даними Генштабу ЗСУ, загальні бойові втрати російських військ із 24 лютого 2022 року по 21 лютого 2026 року на війні проти України становлять близько 1 258 890 осіб.

Фото Укрінформу можна купити тут