Українська співачка Elen Smile (Олена Поліщук) заявила про себе на всю країну після участі в телевізійному шоу “Україна має талант” ще у 2021 році. Втім, тоді завоювати симпатію членів журі дівчині так і не вдалося, попри те, що вона виступала з авторською піснею. Зараз виконавиця емігрувала до США, де активно будує свою кар’єру, підкорюючи американський шоубізнес.

У відвертій розмові із Фокусом артистка згадує свій травматичний досвід ганьби на проєкті та розповідає, як складається її доля.

“Я мріяла співати, але розуміла, що ніколи не стану співачкою, бо росла у бідній сім’ї. Грошей та знайомств не було. До того ж у мене є свої принципи — ні з ким не буду спати за гроші, заради слави чи кар’єри. Тобто я розуміла, що мої шанси дорівнюють майже нулю. Дуже довго думала про це, як же можна стати знаменитою, якщо цього всього немає? Бог мені допоміг. Я створила свою першу пісню англійською мовою, яка називалася “Україна-кокаїна”, — розповідає Elen Smile.

“Співала краще за Jerry Heil”

Саме з піснею “Україна-кокаїна” співачка вийшла на сцену 10-го сезону шоу “Україна має талант” (телеканал “СТБ”).

“Мені зателефонували з телеканалу і кажуть: “Боже, у вас така неймовірна пісня. Ви така класна! Ваша пісня стане девізом або гімном нашого шоу. Все, приїжджайте на зйомку прямо завтра о 9 ранку”. Я була в шоці. Тобто у мене не було жодних кастингів — відразу покликали”, — пригадує артистка.

За її словами, представники телеканалу брали в неї інтерв’ю та були у безмовному захваті, засипаючи компліментами, аж до того часу, поки вона не вийшла на сцену й почала співати.

“Багато чого не увійшло (у фінальний монтаж — Ред.). Особливо ті моменти, де я гарно співала — краще, ніж Jerry Heil. Вона сама аж ох**ла. У них за сценарієм, я повинна бути тупою і дурною дівчиною, яка співає про Україну-кокаїну, а тут вони почули, що в мене оху**ий голосище. Звісно ж, вони усе це не показали”, — додає Олена.

Артистка твердо переконана, що організатори проєкту зробили все, аби вона перехвилювалася та збилася, не потрапивши в ноти. Попри це, масовка слухала її стоячи, танцювали та аплодувала.

Критика від Сергія Притули

Судді не оцінили старання співачки. Сергій Притула, один з членів журі, обурено розкритикував пісню, довівши її до сліз словами: “Ця пісня — той випадок, коли ми думали, що вже бачили дно, але знизу ще постукали. Одягнути вишиванку, начепити віночок, співати про сало на шоу “Україна має талант” у 30-річчя Незалежності? Підкреслюючи цим шароварщину? Це настільки жахливо! Адже ваша творчість – велика шкода українській культурі та українській пісні. Говорити про Україну в такий спосіб — це знущання з неї та з культури загалом. У словах пісні я не почув нічого хорошого. Лише те, що іноземці приїжджають, і такі “вау”, які у нас класні дівчата. Ваша творчість — це вульгарно, не весело та примітивно. Це було соромно”.

Elen Smile вважає, що її використали, аби насмішити публіку.

“Немов привселюдна страта, де 300 людей в залі дивляться на те, як 4 судді знищують тебе словесно, поливаючи брудом. Я нічого не могла вдіяти, спершу пробувала жартувати, але вони ще більше принижували мене. Звісно, ви не побачите цього в кадрі: все підлаштували так, щоб показати мій виступ із найгіршого боку та виставити недолугою дурепою. Людям у залі сподобалась пісня, вони піднялися та аплодували”, — додає учасниця шоу.

Повернення на сцену

Спочатку Олена важко сприйняла критику, навіть видалила свою пісню, а кліп — прибрала з публічного доступу. Та зрештою цей досвід став для неї поштовхом для подальшого розвитку. Вона почала активно зніматися в різноманітних телевізійних та YouTube-проєктах. Зокрема, “Я везу тобі красу”, “Корисна програма”, “Ранок з Україною”, “Головна тема”, “П’ятий зайвий”, “Богиня шопінгу” та інших.

Після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну зірка сцени виїхала до Румунії, а згодом до Туреччини та США. У 2023 році вона презентувала патріотичний відеокліп на пісню “Вірю у майбутнє”, знятий у Вінниці.

Сьогодні Elen Smile підкорює американську сцену: зокрема, знялась у кліпі відомого виконавця Bad Bunny, який цьогоріч отримав “Ґреммі”, зустрічалась з Дженніфер Лопес, а також знайомиться з іншими світовими зірками.

“Я не знаю артистів, який з однієї пісні став би знаменитим на всю країну, не вкладаючи жодного долара. Це реально феномен! Уже зараз, коли усі образи пройшли, я це розумію”, — підсумовує вона.

Нагадаємо, раніше Фокус писав, що:

Гонорар від Пугачової та життя в Росії: як склалася доля зірки “Україна має талант” Олександра Кварти? Співак тривалий час виконував пісні російською мовою і навіть поїхав до РФ, щоб будувати кар’єру.

Як передає Укрінформ, про це Довженко-Центр повідомляє у Фейсбуці.

Шпиковський у 1929–1930 роках зняв два свої головні українські фільми: іронічну комедію ситуацій “Шкурник” та авангардний шедевр “Хліб”.

Сьогодні обидва фільми вважаються важливими віхами в українському каноні. Утім, у часи свого виходу вони, як і сам автор, зазнали важкої ідеологічної критики.

Наступна стрічка, “Гегемон” (1930), стала ще однією спробою своєрідної реабілітації – цього разу вдалою (агітаційний “Хліб” звинуватили в занадто “абстрактно-умоглядній” естетиці та формалізмі).

У статті з відповідною назвою “Гегемон” (“Кіно”, №21–22, 1930) В. Левчук не стримувався в компліментах:

“Жодний фільм не зачеплює так глибоко робітниче нутро, тому й не дивно, що робітники зрозуміли, що це їх фільм і сприйняли його, як ні один із фільмів (…)

Режисер подав спробу нового жанру в кінематографі, що не має у основному центральних “героїв”, а лише осіб, що репрезентують певну групу чи колектив, і навіть в цій групі вони виконують загальну функцію (…)

Шпиковський показав, що з, порівнюючи, невеликими коштами, в обмежний термін та заощадженням плівки можна зробити фільм і дійсно цей фільм, стає поруч найкращих картин, а по своїй тематиці – на першому місці, в загальній продукції радянської кінематографії”.

Як повідомляв Укрінформ, кінознавці виявили у Чернігівському літературно-меморіальному музеї-заповіднику Михайла Коцюбинського рідкісні українськомовні копії кінофільмів за творами письменника.

Фото: credo

Україна запропонувала представникам міжнародного бізнесу конкретні вигідні інвестиційні проєкти для відновлення енергетики.

Про це перший віцепрем’єр-міністр – міністр енергетики Денис Шмигаль повідомив у Фейсбуці, передає Укрінформ.

За його словами, потреби на відновлення енергетики, за останньою оцінкою Світового банку, становлять 90,6 млрд доларів.

“Покрити ці потреби лише через державні інвестиції неможливо. Маємо консолідувати сили через механізми державно-приватного партнерства на взаємовигідних умовах”, – про це Шмигаль зазначив під час розмови Президента Володимира Зеленського з представниками міжнародного бізнесу та за участі радниці Глави держави з питань економічного розвитку Христі Фриланд.

Україна не просто розраховує на солідарність бізнесу, а пропонує конкретні вигідні інвестиційні проєкти. Вже зараз можна визначити п’ять ключових кластерів:

• Системи накопичення енергії (BESS) та гнучкі резерви. Вони критично потрібні для компенсування аварійних вимкнень і коливань генерації.
• Відновлювані джерела енергії. C&I Energy, вітроенергетика в логістично зручних регіонах, гідроенергетика. Все це зменшує навантаження на інші сектори генерації.
• Гнучка газова генерація: газопоршневі та газотурбінні установки, високоефективні газопоршневі пікери, когенерація.
• Будівництво локальних мереж Smart Grid. Цього потребують громади України, критично важливі об’єкти та підприємства.
• Розвиток агрегації. Агрегатори роблять конкурентоспроможними малих гравців – від домогосподарств із невеликими СЕС до мережевих VPP (Virtual Power Plants).

Читайте також: Відбудова України: Японія виділяє 6,2 мільярда єн на першочергові потреби

Як повідомляв Укрінформ, Міністерство енергетики та Світовий банк розпочали роботу над довгостроковою Енергетичною стратегією України.