Катастрофа МН17: дев’ять років тому окупанти збили літак в небі над Донбасом
Унаслідок авіакатастрофи загинули всі 298 пасажирів, які були на борту, зокрема 80 дітей, передає Главком.
Дев’ять років тому, 17 липня 2014 року, у небі над Донбасом окупанти збили літак «Боїнг-777» авіакомпанії Malaysia Airlines. Пасажирський борт виконував регулярний рейс MH17 із нідерландського Амстердаму до малайзійського Куала-Лумпуру. Через три години польоту в нього влучила ракета з російського «Буку».
Унаслідок авіакатастрофи загинули всі 298 пасажирів, які були на борту, зокрема 80 дітей.
У серпні 2014 року створили спільну слідчу групу, в яку увійшли представники Австралії, Бельгії, Малайзії, Нідерландів та України. За даними слідства, пасажирський борт збили ракетою, випущеною з російської установки «Бук», яка належить 53-й зенітно-ракетній бригаді ППО збройних сил РФ, дислокованій у Курську.
Судовий розгляд справи розпочався 9 березня 2020 РОКУ в Нідерландах. 10 червня 2022 року суд щодо МН17 закінчився.
23 червня Парламентська асамблея Ради Європи ухвалила резолюцію, якою визнала, що малайзійський Boeing 777 рейсу MH17 2014 збили російською ракетою. Москву попросили офіційно попросити вибачення в родичів жертв авіакатастрофи за поширення дезінформації.
17 листопада 2022 року у Нідерландах оголосили вирок чотирьом обвинуваченим у причетності до збиття літака.
Суд у Нідерландах визнав громадян Росії Ігоря Гіркіна, Сергія Дубінського та громадянина України Леоніда Харченка винними у катастрофі MH17 та загибелі 298 людей. Суд засудив їх до довічного ув’язнення та виплати компенсацій родинам загиблих. Росіянина Олега Пулатова у справі виправдали.
Суд Гааги під час оголошення вироку у справі про катастрофу малайзійського літака MH17 на Донбасі заявив про фальсифікацію доказів, наданих російською стороною.
Зазначається, що зміни стосуються працівників музеїв, бібліотек, заповідників, театрів, клубних закладів, центрів культури і дозвілля та інших закладів культури.
«Культура – це люди, які її створюють, розвивають і масштабують. Поточні оновлення – один із кроків до впорядкування системи оплати праці, над яким працює команда Мінкульту. Ми продовжуємо роботу над системними рішеннями, які посилять культурну сферу», – сказала віцепрем’єр-міністерка з гуманітарної політики — міністерка культури Тетяна Бережна.
У Мінкульті поінформували, що під час воєнного стану та протягом року після його завершення кількість відвідувачів у музеях, бібліотеках, заповідниках, клубних закладах, парках культури й інших закладах не враховуватимуть при визначенні рівня оплати праці керівників і фахівців. Таким чином, зарплата людей у сфері культури не зменшуватиметься через об’єктивні обмеження, пов’язані з війною.
Крім того, чітко визначено розміри доплат для працівників культури з науковими та освітньо-творчими ступенями: доктор наук — до 25% посадового окладу; доктор філософії (кандидат наук) — до 15%; доктор мистецтва — до 15%. Якщо людина має кілька ступенів, вона сама обиратиме, за який отримувати доплату.
У документах також оновили назви окремих посад відповідно до сучасної практики. Наприклад, у театрах тепер використовується назва «керівник художньої трупи» замість застарілих формулювань.
У міністерстві додали, що такі зміни не потребують додаткових коштів з бюджету.
Як повідомлялося, у лютому стало відомо, що в Міністерстві культури України готують зміни до Наказу №745, які дозволять підвищувати заробітну плату працівникам культури.
У селищі Брусилів Житомирської області за кошти Естонії зведуть будинок на 18 квартир для внутрішньо переміщених осіб.
Про це повідомляє Житомирська ОВА, передає Укрінформ.
Як зазначається, заступниця міністра закордонних справ Естонії Маріін Ратнік узяла участь у закладенні капсули на місці будівництва.
«Проєкт передбачає зведення триповерхового багатоквартирного будинку з укриттям. У будинку заплановано 18 квартир, які дозволять забезпечити житлом до 60 осіб із числа внутрішньо переміщених осіб. Будівництво здійснюється з урахуванням сучасних вимог до енергоефективності, безбар’єрності та доступності для маломобільних груп населення», – йдеться у повідомленні.
Проєкт також охоплює комплексне облаштування інженерної та транспортної інфраструктури. Зокрема, підключення до мереж електропостачання, водопостачання та водовідведення, а також благоустрій території.
За інформацією місцевих ЗМІ, Естонія спрямує на будівництво житла для ВПО в Брусилові майже 5 млн євро.
Брусилівська селищна рада вже розробила проєктно-кошторисну документацію, отримала технічні умови та очікує на оформлення дозвільних документів.
Як повідомляв Укрінформ, в Овручі на Житомирщині за сприяння Естонії реконструювали колишню казарму, де облаштували 36 квартир для внутрішньо переміщених осіб.
Фото: Житомирська ОВА
Голова Верховної Ради Руслан Стефанчук прибув з робочим візитом до Республіки Хорватія для участі у парламентському саміті Ініціативи трьох морів (Тримор’я).
Як передає Укрінформ, про це Стефанчук повідомив у Фейсбуці.
За його словами, у рамках саміту заплановані зустрічі з головою хорватського Сабору Ґорданом Яндроковичем, прем’єр-міністром Республіки Хорватія Андреєм Пленковичем та переговори з колегами-спікерами, главами парламентських делегацій, які прибули на саміт.
У центрі уваги – безпекова співпраця, підтримка України, європейська інтеграція та відновлення Української держави, зазначив Стефанчук.
Як повідомлялось, у Варшаві 28-29 квітня 2025 року відбувся ювілейний 10-й саміт Тримор’я (Ініціативи трьох морів, ІТМ), в якому взяли участь делегації високого та найвищого рівня з понад 20 країн.
Ініціатива трьох морів також відома як Ініціатива Балтійського, Адріатичного, Чорного морів, або просто Тримор’я — міжнародна економічна та інфраструктурна ініціатива, що об’єднує 12 країн Європейського Союзу, розташованих поблизу Балтійського, Чорного й Адріатичного морів (Австрія, Болгарія. Хорватія, Чехія, Естонія, Латвія, Литва, Польща, Румунія, Словаччина, Словенія, Угорщина, Греція). Асоційованими членами ІТМ є Україна та Молдова. Стратегічними партнерами ініціативи є США, Японія, Німеччина і Єврокомісія. Ініціатива спрямована на створення регіонального діалогу з різних питань.
У червні 2022 року Україна отримала статус партнера-учасника ІТМ, де-факто ставши учасницею цієї ініціативи.
Фото: Стефанчук/Фейсбук
-
Війна1 тиждень agoНе час купувати квиток на “Титанік”: у Франції пояснили, чому війна Трампа в Ірані — це провал
-
Війна7 днів agoВтрати ЗС РФ — Міноборони заявило про ліквідацію 1710 окупантів за добу
-
Усі новини1 тиждень agoАнна Трінчер впала на сцені в сміливому міні та декольте — відео
-
Усі новини1 тиждень agoШон Пен замість «Оскара» зустрівся з Зеленським (фото)
-
Політика1 тиждень agoСкасування санкцій проти Росії не допоможе світу, а лише Росії
-
Політика1 тиждень agoЗеленський закликав Трампа і Стармера зустрітися та знайти спільну мову
-
Ексклюзиви1 тиждень agoяк це вплине на НАТО і Україну
-
Суспільство7 днів agoВідбудова житла після обстрілів в Одесі: витрати лягають на мешканців