Катастрофа МН17: дев’ять років тому окупанти збили літак в небі над Донбасом
Унаслідок авіакатастрофи загинули всі 298 пасажирів, які були на борту, зокрема 80 дітей, передає Главком.
Дев’ять років тому, 17 липня 2014 року, у небі над Донбасом окупанти збили літак «Боїнг-777» авіакомпанії Malaysia Airlines. Пасажирський борт виконував регулярний рейс MH17 із нідерландського Амстердаму до малайзійського Куала-Лумпуру. Через три години польоту в нього влучила ракета з російського «Буку».
Унаслідок авіакатастрофи загинули всі 298 пасажирів, які були на борту, зокрема 80 дітей.
У серпні 2014 року створили спільну слідчу групу, в яку увійшли представники Австралії, Бельгії, Малайзії, Нідерландів та України. За даними слідства, пасажирський борт збили ракетою, випущеною з російської установки «Бук», яка належить 53-й зенітно-ракетній бригаді ППО збройних сил РФ, дислокованій у Курську.
Судовий розгляд справи розпочався 9 березня 2020 РОКУ в Нідерландах. 10 червня 2022 року суд щодо МН17 закінчився.
23 червня Парламентська асамблея Ради Європи ухвалила резолюцію, якою визнала, що малайзійський Boeing 777 рейсу MH17 2014 збили російською ракетою. Москву попросили офіційно попросити вибачення в родичів жертв авіакатастрофи за поширення дезінформації.
17 листопада 2022 року у Нідерландах оголосили вирок чотирьом обвинуваченим у причетності до збиття літака.
Суд у Нідерландах визнав громадян Росії Ігоря Гіркіна, Сергія Дубінського та громадянина України Леоніда Харченка винними у катастрофі MH17 та загибелі 298 людей. Суд засудив їх до довічного ув’язнення та виплати компенсацій родинам загиблих. Росіянина Олега Пулатова у справі виправдали.
Суд Гааги під час оголошення вироку у справі про катастрофу малайзійського літака MH17 на Донбасі заявив про фальсифікацію доказів, наданих російською стороною.
Український перспективний кінопроєкт Reminiscence здобув два призи на Карловарському міжнародному кінофестивалі.
Про це повідомляє кореспондент Укрінформу.
Спеціальна премія Eurimages за розвиток спільного виробництва (Eurimages Special Co-production Development Award) була присуджена проєкту режисерки та сценаристки Анастасії Тихої, продюсерка Дар’я Бассель. Журі вирішило присудити спеціальний грошовий приз у розмірі 20 тисяч євро на подальший розвиток цього фільму.
«Ця премія присуджується проєкту, очолюваному жіночою творчою командою – молодою режисеркою та відомою продюсеркою – він розповідає історію, яка досліджує універсальні теми втрати, горя та виживання, з бажанням знайти спосіб продовжувати жити в сучасній Україні. Ми впевнені, що ця премія, присуджена на такому важливому етапі розвитку, може допомогти заохотити інших європейських партнерів долучитися до Reminiscence», – пояснили в журі.
Крім того, проєкт був відзначений премією Connecting Cottbus. Таким чином, він отримає можливість представити свою пропозицію на Connecting Cottbus, копродукційному ринку Схід-Захід, під час кінофестивалю в Котбусі (Німеччина). Журі відзначило, що їх дуже вразило «тихе та особисте дослідження наслідків війни» в історії матері й доньки, «розлучених у своєму горі».
Індустріальна секція та кіноринок фестивалю KVIFF Promises, в рамках якої проходив конкурс, спрямована на налагодження контактів між талановитими режисерами та їхніми потенційними партнерами з копродукції, фестивалями та глядачами. Престижна премія Eurimages за розвиток спільного виробництва у розмірі 20 тис. євро є великою підтримкою для будь-якого продюсера, який стикається з викликами спільного виробництва в Європі. Цього року було представлено загалом 38 кіно- та серіальних проєктів або IP.
Як повідомлялося, Карловарський кінофестиваль проходить 3-11 липня.
У Києві цього року на ремонт укриттів і сховищ передбачили більш як 1,1 млрд грн.
Як передає Укрінформ, про це повідомляє Київська міська державна адміністрація.
«Київ робить усе можливе, щоб збільшити кількість укриттів і сховищ. Так, у місті тривають ремонти наявних укриттів та облаштування нових приміщень, придатних для захисту людей. Від початку повномасштабної війни вже відремонтували майже 3 тис. захисних споруд», – ідеться у повідомленні.
За словами виконувача обов’язків першого заступника голови КМДА Петра Пантелеєва, «цьогоріч на ремонти укриттів і сховищ столиці передбачено понад 1,1 млрд грн. Кошти спрямовують районним в місті Києві державним адміністраціям, які визначені відповідальними за будівництво, ремонт і облаштування об’єктів цивільного захисту».
«За 2022–2025 роки на ці роботи міська влада Києва виділила близько 7 млрд грн, з яких 4,5 млрд – на ремонт і належне оснащення цих об’єктів. Визначення адрес і виконання робіт забезпечують районні підрозділи, адже саме вони є розпорядниками виділеними містом коштами. Пріоритетними є ті локації, де укриттів бракує: мікрорайони, де відсутні станції метрополітену, віддалені спальні житлові масиви тощо. Загалом в Києві функціонують понад 4,3 тис. укриттів різних за типом, власністю та кількісно-технічними характеристиками», – зазначив Пантелеєв.
Він наголосив, що у віддалених від мережі метро мікрорайонах жителі можуть користуватися укриттями, що є в школах та інших навчальних закладах.
«Вони досить місткі та оснащені необхідними базовими елементами для таких приміщень, а також перебувають, як правило, в пішій доступності», – зауважив заступник голови КМДА.
Пантелеєв нагадав, що адреси з найближчими укриттями є на ресурсах міста – в застосунку «Київ Цифровий» у розділі «міські сервіси – мапа стійкості», а також на Офіційному порталі Києва, де також вказані основні алгоритми дій у разі небезпеки.
Як повідомляв Укрінформ, речниця Київської міської військової адміністрації Катерина Поп заявила, що у Києві є дефіцит споруд цивільного захисту на окремих житлових масивах лівого берега.
Фото Укрінформу можна купити тут
Болгарія вичерпала можливості надавати Україні зброю, але готова ремонтувати українську військову техніку в рамках військово-технічної підтримки.
Про це перед початком саміту лідерів країн-членів НАТО заявив прем’єр-міністр Болгарії Румен Радєв, повідомляє кореспондент Укрінформу.
«Ми вичерпали наші можливості надавати військову підтримку. Я маю на увазі зброю та боєприпаси зі складів болгарських збройних сил. Ми надали 13 пакетів. У нас більше немає нічого, що можна було б постачати Україні», – сказав Радєв.
Він додав, що Болгарія продовжуватиме надавати «технічну військову допомогу», тобто країна гарантує, що може «прийняти військову техніку для ремонту в Болгарії».
Як повідомляв Укрінформ, 7-8 липня Анкара приймає 36-й саміт НАТО. 7 липня в рамках саміту відбувся форум оборонної промисловості, на якому було оголошено низку контрактів на спільне виробництво озброєння на десятки мільярдів доларів.
Президент Володимир Зеленський, який прибув в Анкару, заявив, що головне завдання України на саміті НАТО – більше ППО й посилення дипломатичних позицій.
Під час саміту відбулися зустрічі глави держави з президентом Фінляндії, канцлером Німеччини, прем’єр-міністрами Норвегії, Нідерландів, Канади, генеральним секретарем НАТО. Сьогодні очікується двостороння зустріч з президентом США Дональдом Трампом.
Директор з імплементації програм Центру НАТО-Україна з аналізу, підготовки та освіти (JATEC), старший національний представник України в JATEC полковник Валерій Вишнівський заявив, що Україна з 2027 року братиме участь у навчаннях НАТО не лише у виконавчій фазі, а й на етапі планування, що дасть змогу інтегрувати до сценаріїв Альянсу реальний досвід сучасної війни.
Фото: Румен Радев/Фейсбук
-
Політика1 тиждень agoСтефанчук нагородив Кучму відзнакою імені Левка Лук’яненка
-
Суспільство1 тиждень agoВ Укрзалізниці порадили, як подорожувати потягом під час спеки
-
Усі новини1 тиждень agoМоніка Белуччі — який вигляд має 61-річна акторки
-
Світ1 тиждень agoВибух в Монако — дружина Вадима Єрмолаєва не постраждала — ЗМІ
-
Суспільство7 днів agoДилогія Антона Санченка: морська проза, якої нам бракувало Анонси
-
Одеса1 тиждень agoЦіна на світло в Одесі: скільки коштує кВт·год у липні
-
Події1 тиждень agoУ США назвали причину смерті акторки Дейві Чейз
-
Політика1 тиждень agoСибіга зустрівся з главою МЗС Південної Кореї