Катастрофа МН17: дев’ять років тому окупанти збили літак в небі над Донбасом
Унаслідок авіакатастрофи загинули всі 298 пасажирів, які були на борту, зокрема 80 дітей, передає Главком.
Дев’ять років тому, 17 липня 2014 року, у небі над Донбасом окупанти збили літак «Боїнг-777» авіакомпанії Malaysia Airlines. Пасажирський борт виконував регулярний рейс MH17 із нідерландського Амстердаму до малайзійського Куала-Лумпуру. Через три години польоту в нього влучила ракета з російського «Буку».
Унаслідок авіакатастрофи загинули всі 298 пасажирів, які були на борту, зокрема 80 дітей.
У серпні 2014 року створили спільну слідчу групу, в яку увійшли представники Австралії, Бельгії, Малайзії, Нідерландів та України. За даними слідства, пасажирський борт збили ракетою, випущеною з російської установки «Бук», яка належить 53-й зенітно-ракетній бригаді ППО збройних сил РФ, дислокованій у Курську.
Судовий розгляд справи розпочався 9 березня 2020 РОКУ в Нідерландах. 10 червня 2022 року суд щодо МН17 закінчився.
23 червня Парламентська асамблея Ради Європи ухвалила резолюцію, якою визнала, що малайзійський Boeing 777 рейсу MH17 2014 збили російською ракетою. Москву попросили офіційно попросити вибачення в родичів жертв авіакатастрофи за поширення дезінформації.
17 листопада 2022 року у Нідерландах оголосили вирок чотирьом обвинуваченим у причетності до збиття літака.
Суд у Нідерландах визнав громадян Росії Ігоря Гіркіна, Сергія Дубінського та громадянина України Леоніда Харченка винними у катастрофі MH17 та загибелі 298 людей. Суд засудив їх до довічного ув’язнення та виплати компенсацій родинам загиблих. Росіянина Олега Пулатова у справі виправдали.

Суд Гааги під час оголошення вироку у справі про катастрофу малайзійського літака MH17 на Донбасі заявив про фальсифікацію доказів, наданих російською стороною.
Події
постановка за участю ветерана нагадала світові про війну
У Гаазі під час Європейського форуму оборонних інновацій (EDIF) Український міжнародний балет (Ukrainian International Ballet) представив постановку за участю ветерана Андрія Сіромахи, який пішов захищати Україну у 21 рік і внаслідок поранення втратив праву руку та праву ногу.
Як повідомляє кореспондент Укрінформу в Гаазі, через мову танцю артисти звернулися до міжнародної аудиторії із важливим посланням: світ не повинен звикати до війни в Україні й забувати про тих, хто щодня переживає її наслідки. Особливої уваги постановці надала участь ветерана Андрія Сіромахи, який виступив разом із балетом.
“Насамперед ми хотіли нагадати, що Україна залишається стійкою. І саме завдяки стійкості українців Європа сьогодні може жити в мирі. Люди можуть спокійно спати, прокидатися й жити звичним життям, тому що українці борються за наше спільне майбутнє. Україна потребує зброї та підтримки зараз, і щодня ця потреба лише зростає. Щоб перемогти в цій жорстокій агресивній війні, ми маємо бути єдиними – не лише як українці, а й як Європа та весь демократичний світ. Для мене було дуже символічно виступити сьогодні на цьому форумі. Ми хотіли нагадати всім, що Україна продовжує боротьбу і про неї не можна забувати”, – сказав в ексклюзивному коментарі Укрінформу Сіромаха.

Своєю чергою виконавчий менеджер Українського міжнародного балету (Ukrainian International Ballet) Ксенія Новікова наголосила, що важливо, щоб емоції, які переживають глядачі під час вистави, спонукали їх до конкретних дій на підтримку України.

“Ми не можемо змінити те, що вже сталося, але можемо об’єднатися, щоб разом працювати з наслідками й зробити все, аби подібне ніколи більше не повторилося. Україна присутня в кожному нашому кроці й кожному русі. Ми прагнемо не лише представляти українське мистецтво, а й створювати діалог із Нідерландами, доносити важливі для нас меседжі. Цю постановку ми вперше представили разом з Андрієм у 2024 році. Для мене було важливо через неї торкнутися сердець глядачів, щоб емоції, які вони переживають під час виступу, перетворилися на конкретні дії – на допомогу Україні”, – сказала Новікова.

Європейський форум оборонних інновацій (European Defence Innovation Forum, EDIF) – це міжнародний майданчик, який об’єднує представників урядів, оборонних відомств, військової промисловості, технологічних компаній та інвесторів для розвитку співпраці й інновацій у сфері оборони.

Як повідомляв Укрінформ, у Гаазі підписали три меморандуми про співпрацю в оборонній сфері за участю України та Нідерландів.
Фото: Укрінформ та Лери Манзовітової
Відбудова
Розсилка: Ексклюзиви Укрінформу, які набрали найбільше переглядів цього тижня
У випуску зібрані авторські публікації, ексклюзивні коментарі, інтерв’ю від журналістів агентства, а також наші фото та відеосюжети і програми, оприлюднені на сайті та Ютуб-каналах Укрінформу.
Джерело
Політика
Прем’єр Швеції: Відмова окремих країн ЄС спільно фінансувати Україну
Прем’єр-міністр Швеції Ульф Крістерссон вважає неприйнятною можливість відмови окремих країн Євросоюзу від участі у спільних рішеннях щодо фінансової підтримки України і виступає за використання заморожених російських активів на користь України.
Про це він заявив перед початком неформальної зустрічі лідерів ЄС у Дубліні, коментуючи питання фінансування України та участі Європи в мирних переговорах, повідомляє кореспондент Укрінформу.
«Ми повинні чітко заявити, у що насправді віримо. І дозволити окремим країнам просто відмовитися (opt-out) від підтримки України — для нас це неприйнятно. Тому я повністю поділяю позицію канцлера Німеччини Фрідріха Мерца з цього приводу. Це просто неприпустимо», — наголосив глава шведського уряду.
Він зазначив, що Швеція готова розглядати будь-які фінансові рішення, які допоможуть Україні пройти зиму та забезпечити належну підтримку цивільного населення.
Крістерссон також підтвердив позицію Швеції щодо використання заморожених російських активів на користь України, хоча визнав наявність юридичних і технічних перешкод.
«Ми, безумовно, вважаємо, що заморожені активи мають бути використані на користь України. Проте тут є складні технічні та юридичні проблеми», — сказав він.
Прем’єр нагадав, що ці кошти залишаються заблокованими та призначеними для використання на користь України, тому питання їх залучення залишається актуальним.
Окремо Крістерссон застеріг від самостійних переговорів окремих європейських країн із Росією. На його думку, Європа має виступати єдиним голосом, адже двосторонні контакти з Москвою можуть зіграти на користь Росії.
«Я дуже побоююся ситуації, за якої окремі країни відчують, що вони мають якесь особливе право вести сепаратні розмови з Росією — двосторонньо чи в інший спосіб. Адже такий розголос і багатоголосся гратимуть виключно на користь Росії, а не на користь України», — зазначив він.
Водночас прем’єр наголосив, що Європа має брати участь у переговорах, якщо цього хоче Україна, однак не варто покладати надмірних сподівань на їхні результати.
«Те, що Росія робить на практиці, говорить про її наміри набагато більше, ніж те, що вони можуть казати за зачиненими дверима», — зауважив Крістерссон.
Як повідомляв Укрінформ, 13 листопада лідери ЄС зібралися на неформальну зустріч, під час якої обговорюють, зокрема, проєкт довгострокового бюджету Євросоюзу та передбачені в ньому кошти на підтримку України.
Фото: Ninni Andersson/Government Offices of Sweden
-
Суспільство1 тиждень agoНовини на ранок
-
Суспільство1 тиждень agoНовини на ранок
-
Відбудова6 днів agoВ Україні повністю відновили 759 об’єктів медичної інфраструктури
-
Політика4 дні agoзаконопроєкт пройшов перше читання у Раді
-
Суспільство3 дні agoНовини на ранок
-
Усі новини1 тиждень agoКейт Міддлтон розповіла про роботу мрії принца Луї: але є нюанс
-
Одеса1 тиждень agoТарифи в Одесі у листопаді 2026: вартість води, світла, газу та тепла
-
Суспільство1 тиждень agoВ Одесі відновлюють пошкоджений обстрілом будинок на Прохоровській: роботи планують завершити до кінця року