Катастрофа МН17: дев’ять років тому окупанти збили літак в небі над Донбасом
Унаслідок авіакатастрофи загинули всі 298 пасажирів, які були на борту, зокрема 80 дітей, передає Главком.
Дев’ять років тому, 17 липня 2014 року, у небі над Донбасом окупанти збили літак «Боїнг-777» авіакомпанії Malaysia Airlines. Пасажирський борт виконував регулярний рейс MH17 із нідерландського Амстердаму до малайзійського Куала-Лумпуру. Через три години польоту в нього влучила ракета з російського «Буку».
Унаслідок авіакатастрофи загинули всі 298 пасажирів, які були на борту, зокрема 80 дітей.
У серпні 2014 року створили спільну слідчу групу, в яку увійшли представники Австралії, Бельгії, Малайзії, Нідерландів та України. За даними слідства, пасажирський борт збили ракетою, випущеною з російської установки «Бук», яка належить 53-й зенітно-ракетній бригаді ППО збройних сил РФ, дислокованій у Курську.
Судовий розгляд справи розпочався 9 березня 2020 РОКУ в Нідерландах. 10 червня 2022 року суд щодо МН17 закінчився.
23 червня Парламентська асамблея Ради Європи ухвалила резолюцію, якою визнала, що малайзійський Boeing 777 рейсу MH17 2014 збили російською ракетою. Москву попросили офіційно попросити вибачення в родичів жертв авіакатастрофи за поширення дезінформації.
17 листопада 2022 року у Нідерландах оголосили вирок чотирьом обвинуваченим у причетності до збиття літака.
Суд у Нідерландах визнав громадян Росії Ігоря Гіркіна, Сергія Дубінського та громадянина України Леоніда Харченка винними у катастрофі MH17 та загибелі 298 людей. Суд засудив їх до довічного ув’язнення та виплати компенсацій родинам загиблих. Росіянина Олега Пулатова у справі виправдали.

Суд Гааги під час оголошення вироку у справі про катастрофу малайзійського літака MH17 на Донбасі заявив про фальсифікацію доказів, наданих російською стороною.
Події
У Японії вийшов новий роман Харукі Муракамі
У Японії надійшов у продаж новий роман письменника Харукі Муракамі «Історія Кахо».
Про це повідомляє Associated Press, передає Укрінформ.
Видавництво Shinchosha Publishing Co. зазначає, що «Історія Кахо» – перший роман Муракамі, головною героїнею якого є жінка.
Досі головними героями його творів були переважно чоловіки – молоді або середнього віку.
Сам письменник у короткому повідомленні на сайті видавництва, присвяченому рекламній кампанії книги, зазначив: «Кахо, авторка книжок з ілюстраціями, звичайна молода жінка. Але навколо неї починають відбуватися справді дивні речі. Я написав цей роман, уявивши себе на її місці».
Спочатку з’явилася новела під назвою «Кахо», яку Муракамі зачитав два роки тому на літературному вечорі в Університеті Васеда у Токіо. Твір був опублікований у номері журналу Shincho за червень 2024 року.
За сюжетом 26-річна Кахо йде на побачення наосліп, організоване її книжковим редактором. Під час вечері її супутник каже, що зустрічався з багатьма жінками, але «ще ніколи не бачив такої потворної, як вона». Більше здивована, ніж обурена, Кахо намагається розгадати сенс його слів. Незабаром з нею починають траплятися дивні речі, зокрема зустрічі з іншими загадковими персонажами, такими як мурахоїд і ягуар.
Після того Муракамі опублікував у Shincho ще три історії про Кахо. Зрештою він об’єднав ці чотири новели в роман на 352 сторінки, що складається з чотирьох розділів.
Журнальна версія першої новели про Кахо була опублікована англійською в часописі The New Yorker. Роман же наразі доступний лише японською, про плани щодо перекладу наразі не повідомлялося.
«Історія Кахо» стала 16-м романом Муракамі, попередній – «Місто та його непевні стіни» («The City and Its Uncertain Walls») – вийшов три роки тому.
Харукі Муракамі — один із найвідоміших сучасних японських письменників. Його романи перекладені приблизно 50 мовами, зокрема українською. Письменник є лауреатом міжнародної премії Франца Кафки, літературної премії Ганса Крістіана Андерсена та іспанської премії Принцеси Астурійської.
Як повідомляв Укрінформ, американська письменниця Вероніка Рот через п’ятнадцять років після публікації серії романів «Дивергент» повертається до франшизи із двома новими книгами.
Фото: Haruki Murakami/Фейсбук
Відбудова
Український фонд культурної спадщини виділив €30 тисяч на відновлення «Мистецького арсеналу» після атаки РФ
Український фонд культурної спадщини вперше надав фінансування на відновлення, грант отримав Національний культурно-мистецький та музейний комплекс «Мистецький арсенал».
Як передає Укрінформ, про це повідомляє Міністерство культури України.
«Український фонд культурної спадщини надав фінансову підтримку культурній інституції, започаткувавши практичну діяльність із фінансування проєктів зі збереження та відновлення культурної спадщини. Першим грантоотримувачем став «Мистецький арсенал», – ідеться у повідомленні.
Фонд виділив понад півтора мільйона гривень (еквівалент 30 000 євро) на проведення першочергових протиаварійних робіт у будівлі Старого арсеналу – пам’ятці історії та архітектури національного значення, яка зазнала пошкоджень внаслідок російської атаки.

«Спільно з міжнародними партнерами продовжуємо працювати над тим, щоб фонд став дієвим інструментом оперативного реагування на виклики, спричинені війною, та забезпечив системну підтримку збереження й відновлення пам’яток і культурної інфраструктури України», – зазначила віцепрем’єр-міністерка з гуманітарної політики України – міністерка культури України Тетяна Бережна.

Реалізація комплексу робіт запланована на період із липня по жовтень 2026 року.

Завдяки підтримці Українського фонду культурної спадщини буде виконано:
технічне обстеження конструкцій даху та стін будівлі Старого арсеналу з формуванням дефектного акта руйнувань;
розробку проєктної документації для проведення невідкладних консерваційних робіт;
лабораторні дослідження металевих конструкцій, залізобетонних перекриттів, конструкцій стін і покрівлі;
діагностику системи освітлення першого поверху, який зазнав затоплення під час ліквідації пожежі, та заміну пошкодженого світлового обладнання.
У відповідь на російську атаку 15 червня, внаслідок якої були пошкоджені Успенський собор, Харківський художній музей та десятки інших культурних інституцій та об’єктів спадщини, 18 червня Рада директорів UCHF створила спеціальний механізм швидкого реагування. Попередній виділений обсяг: понад 10 млн гривень (еквівалент 200 тис. євро).
Ця ініціатива є частиною механізму реагування на надзвичайні ситуації, який UCHF розробив для захисту культурної спадщини, що постраждала внаслідок російського вторгнення. Фінансування забезпечено завдяки внеску ALIPH (Міжнародного альянсу із захисту культурної спадщини) до фонду.
Як повідомляв Укрінформ, під час Конференції з питань відновлення України URC2026 у Гданську Міністерство культури України та команда Українського фонду культурної спадщини представили перший портфель проєктів фонду, які розпочнуть реалізовувати вже цього року. Серед них — відновлення Іванківського історико-краєзнавчого музею, де зберігалися роботи Марії Примаченко.
Фото: Мистецький арсенал
Політика
Зеленський обговорив із Мерцом постачання ракет для Patriot та ситуацію на фронті
Президент Володимир Зеленський обговорив із канцлером Німеччини Фрідріхом Мерцом підтримку України, зокрема постачання ракет для систем Patriot.
Про це глава держави повідомив у Телеграмі, передає Укрінформ.
«Говорив з канцлером Німеччини Мерцом. Дякую за підтримку і допомогу нашому народу, нашій країні. Німеччина – один з глобальних лідерів у захисті життя, і ми це дуже цінуємо. Ключове зараз – ракети для «петріотів», щоб захищати наших людей від російської балістики. Говорили передусім саме про це – про можливість підтримати наші системи «Петріот» необхідними ракетами, оскільки саме на ракетні удари по Україні Росія робить фінальну ставку: більше можливостей, щоб затягувати війну, у Росії немає», – заявив Президент.
Він додав, що обговорив з канцлером ситуацію на фронті. Зокрема, Зеленський поінформував співрозмовника про перебіг бойових дій та наявні результати.
«Зараз, напередодні Дня незалежності Америки, Путін вирішив збрехати світу і Президенту Америки щодо ситуації на фронті: заявляє про начебто захоплення росіянами Костянтинівки на Донбасі. Звісно, що це неправда – це просто чергова російська брехня, щоб запустити хоч якусь новину… Якщо Костянтинівка зараз під контролем Росії, то, мабуть, у Путіна не буде проблеми там зі мною зустрітись і знайти дипломатичні рішення, щоб війну нарешті закінчити. Але все ж таки він фронт не перейде: правда дуже відрізняється від путінських слів», – наголосив Зеленський.
Глава держави подякував українським військовим за захист країни, а також Німеччині та всім партнерам, які підтримують Україну.
Як повідомляв Укрінформ, речник Генерального штабу Збройних Сил України майор Андрій Ковальов заявив, що поширена в медіа інформація щодо заяви Володимира Путіна про нібито захоплення російськими військами Костянтинівки Донецької області не відповідає дійсності.
Фото: ОП
-
Політика6 днів agoСтефанчук нагородив Кучму відзнакою імені Левка Лук’яненка
-
Суспільство6 днів agoВ Укрзалізниці порадили, як подорожувати потягом під час спеки
-
Спорт1 тиждень agoS1mple дискваліфікували з кіберспорту — Олександр Костилєв отримав бан на рік
-
Політика1 тиждень agoВ окупованому Криму фактично запроваджений прихований воєнний стан
-
Події1 тиждень agoМіжнародний етнографічний кінофестиваль «ОКО» змінить формат
-
Війна1 тиждень agoДанія передає Україні 15 000 далекобійних артилерійських боєприпасів
-
Суспільство1 тиждень agoМоніторингова група завтра виїжджає на перевірку до штурмового полку «Скеля»
-
Відбудова1 тиждень agoМіненерго та європейські партнери закликають донорів підтримати Україну