Катастрофа МН17: дев’ять років тому окупанти збили літак в небі над Донбасом
Унаслідок авіакатастрофи загинули всі 298 пасажирів, які були на борту, зокрема 80 дітей, передає Главком.
Дев’ять років тому, 17 липня 2014 року, у небі над Донбасом окупанти збили літак «Боїнг-777» авіакомпанії Malaysia Airlines. Пасажирський борт виконував регулярний рейс MH17 із нідерландського Амстердаму до малайзійського Куала-Лумпуру. Через три години польоту в нього влучила ракета з російського «Буку».
Унаслідок авіакатастрофи загинули всі 298 пасажирів, які були на борту, зокрема 80 дітей.
У серпні 2014 року створили спільну слідчу групу, в яку увійшли представники Австралії, Бельгії, Малайзії, Нідерландів та України. За даними слідства, пасажирський борт збили ракетою, випущеною з російської установки «Бук», яка належить 53-й зенітно-ракетній бригаді ППО збройних сил РФ, дислокованій у Курську.
Судовий розгляд справи розпочався 9 березня 2020 РОКУ в Нідерландах. 10 червня 2022 року суд щодо МН17 закінчився.
23 червня Парламентська асамблея Ради Європи ухвалила резолюцію, якою визнала, що малайзійський Boeing 777 рейсу MH17 2014 збили російською ракетою. Москву попросили офіційно попросити вибачення в родичів жертв авіакатастрофи за поширення дезінформації.
17 листопада 2022 року у Нідерландах оголосили вирок чотирьом обвинуваченим у причетності до збиття літака.
Суд у Нідерландах визнав громадян Росії Ігоря Гіркіна, Сергія Дубінського та громадянина України Леоніда Харченка винними у катастрофі MH17 та загибелі 298 людей. Суд засудив їх до довічного ув’язнення та виплати компенсацій родинам загиблих. Росіянина Олега Пулатова у справі виправдали.
Суд Гааги під час оголошення вироку у справі про катастрофу малайзійського літака MH17 на Донбасі заявив про фальсифікацію доказів, наданих російською стороною.
Посольство Японії в Україні розпочало прийом заявок для участі в 20-му Міжнародному конкурсі манґи.
Як передає Укрінформ, про це Посольство Японії в Україні повідомило у Фейсбуці.
«Раді повідомити про відкриття прийому заявок на 20-й Міжнародний конкурс манґи», – ідеться у повідомленні.
Період подання триватиме з 15 квітня до 30 червня 2026 року.
Подробиці можна дізнатись за посиланням.
Заявки необхідно надіслати до 30.06.2025 23:59 за японським часом.
Громадяни України подають свої роботи до Посольства Японії в Україні.
Як правило, роботи подаються виключно у цифровому вигляді.
Як повідомляв Укрінформ, Міністерство культури України у співпраці з фондом «Повір у себе» й дослідницькою компанією Gradus розпочинає перший етап національного дослідження читання в Україні.
Міністерство економіки, довкілля та сільського господарства України та Федеральне міністерство економічного співробітництва та розвитку Німеччини підписали декларацію про наміри щодо підтримки відновлення промисловості та забезпечення її стійкості в Україні.
Як передає Укрінформ, про це повідомили в Мінекономіки.
Зазначається, що підписання відбулося 14 квітня у Берліні під час інавгураційного засідання українсько-німецьких міждержавних консультацій за співголовування канцлера Німеччина Фрідріха Мерца та Президента України Володимира Зеленського.
Декларація закріплює намір сторін поглибити співпрацю в межах ініціативи «Промисловий Рамштайн», спрямованої на відновлення, модернізацію та підвищення стійкості української промисловості, а також її інтеграцію до європейських ланцюгів створення вартості.
«Промисловий Рамштайн формує системну рамку підтримки українських виробників. І ми вдячні німецьким партнерам за готовність до спільної реалізації цієї ініціативи. Йдеться не лише про відновлення зруйнованих потужностей, а й про модернізацію, запуск нових виробництв та інтеграцію в європейські ринки», – зазначив міністр економіки, довкілля та сільського господарства Олексій Соболев.
У межах реалізації домовленостей Німеччина через банк розвитку KfW має намір надати початковий внесок у розмірі 30 млн євро для запуску спеціальної програми фінансування. Кошти будуть спрямовані на підтримку українських підприємств, зокрема через механізми пільгового фінансування для закупівлі обладнання європейського виробництва.
Особливий акцент робиться на підприємствах, виробничі потужності яких були пошкоджені або знищені внаслідок бойових дій.
Програма передбачає використання грантів, кредитів і гарантій, що дозволить адаптувати підтримку до потреб конкретних підприємств. Окрему увагу приділять модернізації виробництва, запуску нових або релокованих потужностей, розвитку експорту та інтеграції українських компаній у європейські ланцюги постачання.
Загальний обсяг нового фінансування від Федерального міністерства економічного співробітництва та розвитку Німеччини становить 233 млн євро. Ці кошти спрямують на зміцнення енергетичної інфраструктури, підготовку фахівців, підтримку соціального житла та розвиток спроможностей у сфері реагування на надзвичайні ситуації.
Як повідомлялось, Україна та Німеччина підписали меморандум про співпрацю у сфері геології та надрокористування, який передбачає створення спільного координаційного комітету з питань корисних копалин.
Фото: Мінекономіки
Вищий антикорупційний суд перейшов до розгляду по суті справи колишнього заступника керівника Офісу Президента.
Про це ВАКС повідомив у Телеграмі, повідомляє Укрінформ.
“Сьогодні, 15 квітня, колегія суддів Вищого антикорупційного суду завершила підготовче судове засідання у справі за обвинуваченням колишнього заступника керівника Офісу Президента та іншої особи. Справу призначено до судового розгляду, під час першого засідання якого прокурор САП уже виголосив вступну промову”, – йдеться у повідомленні.
Як зазначається, наступне судове засідання призначене на 16:00 12 травня.
У ВАКС нагадали, що ексзаступника голови ОП обвинувачують у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 368-5, ч. 1 ст. 209, ч. 2 ст. 209, ч. 4 ст. 368 Кримінального кодексу, іншого фігуранта – за ч. 3 ст. 369 ККУ.
Як повідомлялося, 18 березня ВАКС провів перше підготовче засідання у справі колишнього заступника керівника Офісу Президента Андрія Смирнова та власника будівельної компанії Ігоря Чернишева.
Смирнова обвинувачують у незаконному збагаченні на 15,7 млн грн, легалізації коштів шляхом будівництва будинків на Одещині, а також у прийнятті пропозиції хабаря у розмірі 100 тис. дол.
За версією слідства, в обмін на неправомірну вигоду посадовець сприяв ухваленню Антимонопольним комітетом рішення на користь конкретної будівельної компанії.
У квітні 2025 року Смирнову було повідомлено про підозру за ч. 1 ст. 368-5, ч. ч. 1, 2 ст. 209 та ч. 4 ст. 368 ККУ (Прийняття пропозиції неправомірної вигоди в розмірі 100 тис. дол. та легалізація незаконно набутих коштів), а Чернишеву — за ч. 3 ст. 369 ККУ (Пропозиція надати неправомірну вигоду).
Фото: ОП
-
Суспільство1 тиждень agoНа Національному військовому кладовищі встановлюватимуть кенотафи полеглим захисникам
-
Авто1 тиждень agoКапсула часу Lamborghini Miura в українському забарвленні коштує $5 мільйонів — фото
-
Політика1 тиждень agoВенс заявив, що Європа не доклала зусиль для припинення війни в Україні
-
Політика1 тиждень agoУ МЗС України з’явиться посол з питань полонених
-
Відбудова1 тиждень agoУ Полтавській громаді ще майже 40 родин отримають компенсації за пошкоджене обстрілами житло
-
Відбудова5 днів agoКомпенсації в межах «єВідновлення» отримали вже понад 188 тисяч родин
-
Події1 тиждень agoФільм «2000 метрів до Андріївки» номінований на «Еммі»
-
Політика1 тиждень agoБлизький Схід не повинен знижувати увагу до війни в Україні