Катастрофа МН17: дев’ять років тому окупанти збили літак в небі над Донбасом
Унаслідок авіакатастрофи загинули всі 298 пасажирів, які були на борту, зокрема 80 дітей, передає Главком.
Дев’ять років тому, 17 липня 2014 року, у небі над Донбасом окупанти збили літак «Боїнг-777» авіакомпанії Malaysia Airlines. Пасажирський борт виконував регулярний рейс MH17 із нідерландського Амстердаму до малайзійського Куала-Лумпуру. Через три години польоту в нього влучила ракета з російського «Буку».
Унаслідок авіакатастрофи загинули всі 298 пасажирів, які були на борту, зокрема 80 дітей.
У серпні 2014 року створили спільну слідчу групу, в яку увійшли представники Австралії, Бельгії, Малайзії, Нідерландів та України. За даними слідства, пасажирський борт збили ракетою, випущеною з російської установки «Бук», яка належить 53-й зенітно-ракетній бригаді ППО збройних сил РФ, дислокованій у Курську.
Судовий розгляд справи розпочався 9 березня 2020 РОКУ в Нідерландах. 10 червня 2022 року суд щодо МН17 закінчився.
23 червня Парламентська асамблея Ради Європи ухвалила резолюцію, якою визнала, що малайзійський Boeing 777 рейсу MH17 2014 збили російською ракетою. Москву попросили офіційно попросити вибачення в родичів жертв авіакатастрофи за поширення дезінформації.
17 листопада 2022 року у Нідерландах оголосили вирок чотирьом обвинуваченим у причетності до збиття літака.
Суд у Нідерландах визнав громадян Росії Ігоря Гіркіна, Сергія Дубінського та громадянина України Леоніда Харченка винними у катастрофі MH17 та загибелі 298 людей. Суд засудив їх до довічного ув’язнення та виплати компенсацій родинам загиблих. Росіянина Олега Пулатова у справі виправдали.

Суд Гааги під час оголошення вироку у справі про катастрофу малайзійського літака MH17 на Донбасі заявив про фальсифікацію доказів, наданих російською стороною.
Події
У Вікіпедії стартує Тиждень української мови
У Вікіпедії 1 жовтня розпочинається Тиждень української мови, під час якого учасники створюватимуть і поліпшуватимуть статті про українську мову та літературу.
Як передає Укрінформ, про це повідомляє Міністерство культури України.
“1 жовтня в українській Вікіпедії розпочинається Тиждень української мови – щорічна кампанія до Дня української писемності та мови. До 25 жовтня учасники створюватимуть і поліпшуватимуть статті про українську мову та літературу. Міністерство культури України традиційно підтримує цю ініціативу громадських організацій “Вікімедіа Україна” і “Творча еліта України”, – ідеться в повідомленні.
Організатори запропонували учасникам теми з мовознавства – від орфографії, фонетики й синтаксису до історії українського правопису, діалектів, сленгу й неологізмів.
Окремий блок охоплює українську літературу: статті про письменників і письменниць, твори, літературу окремих регіонів. Цьогоріч особливу увагу приділять творам зі шкільної програми з української літератури.
У Мінкульті зауважили, що Тиждень української мови у Вікіпедії – ще одна нагода долучитися до поширення українського слова, зробити особистий внесок у формування якісного україномовного контенту та підвищити впізнаваність української культури у світі, адже в україномовному розділі Вікіпедії побільшає статей, присвячених українській мові, літературі, видатним мовознавцям, митцям слова, мовним явищам.
Кампанія відкрита для всіх, хто має обліковий запис у Вікіпедії, зокрема для тих, хто раніше не редагував статей. Учасники можуть обрати тему із запропонованих списків або запропонувати власну. Внесок зараховують за спеціальним шаблоном {{Тиждень-мови-26}} на сторінці обговорення статті. Ті, хто створить або суттєво поліпшить щонайменше три статті, отримають сувенір і подяку, а також зможуть отримати диплом чи сертифікат учасника.
Умови участі та списки тем розміщені на сторінці проєкту у Вікіпедії.
Як повідомляв Укрінформ, 27 жовтня, в День української писемності та мови, відбудеться Всеукраїнський радіодиктант національної єдності.
Фото: unsplash
Відбудова
Міжнародний Реєстр збитків для України відкрив до подання всі категорії заяв
Міжнародний Реєстр збитків, завданих агресією Російської Федерації проти України (RD4U), відкрив для подання всі 43 категорії заяв про компенсацію.
Про це повідомляє Укрінформ з посиланням на сайт Реєстру збитків.
“Міжнародний Реєстр збитків, завданих агресією Російської Федерації проти України (RD4U), відкрив для подання всі 43 категорії заяв про компенсацію збитків, втрат або шкоди, завданих міжнародно-протиправними діями Російської Федерації в Україні або проти України, починаючи з 24 лютого 2022 року”, – йдеться у повідомленні.
Зазначається, що цим завершено поетапний запуск системи подання заяв, який розпочався 2 квітня 2024 року.
“Відтепер заяви можна подавати в усіх категоріях, передбачених мандатом Реєстру: 21 категорії для фізичних осіб, 11 категоріях для юридичних осіб та 11 категоріях для держави Україна”, – йдеться у повідомленні.
Реєстр вже отримав 195 000 заяв. Понад 65 000 із них внесено до Реєстру, опрацювання решти заяв триває.
Відкриті категорії охоплюють широкий спектр наслідків російської агресії. Серед них – смерть і зникнення безвісти близьких, тілесні ушкодження, катування, сексуальне насильство, вимушене переміщення, втрату житла, роботи та приватного підприємництва, пошкодження майна й інфраструктури, економічні втрати бізнесу, шкоду культурній спадщині та довкіллю, гуманітарні витрати держави та інші види збитків. Цей крок забезпечує постраждалим, бізнесу та державі Україна єдину міжнародну систему для документування завданої шкоди й формує повну доказову основу для майбутнього розгляду заяв і визначення компенсацій. Відкриття всіх категорій також є важливою передумовою для передачі напрацьованого Реєстром масиву заяв майбутній міжнародній Компенсаційній комісії для України.
“Відкриття всіх категорій означає, що кожен вид шкоди, передбачений мандатом Реєстру – від особистих втрат і зруйнованого житла до збитків бізнесу, держави та довкілля – тепер має визначений шлях до міжнародного компенсаційного механізму. Це принциповий момент: кожна належно зафіксована втрата наближає юридичну відповідальність Росії та майбутню компенсацію постраждалим. Реєстр створив повну архітектуру подання заяв. Тепер міжнародна спільнота має так само рішуче завершити формування Компенсаційної комісії та Компенсаційного фонду, щоб зафіксовані права перетворилися на рішення і виплати”, – сказав виконавчий директор Міжнародного Реєстру збитків для України Маркіян Ключковський.
В Офісі Президента України зауважили, що останніми відкрито три категорії заяв від держави Україна: «Інші втрати майна», «Екологічна шкода» та «Розкрадання та/або привласнення природних ресурсів».
Заяви в них можуть подавати держава, центральні, регіональні та місцеві органи влади, державні й комунальні установи та організації.
Це дає змогу фіксувати шкоду, завдану навколишньому природному середовищу, вартість незаконно вилучених чи привласнених природних ресурсів, пошкодження, знищення або втрату державного й комунального майна, що не охоплюють інші категорії заяв.
«Відтепер маємо повну архітектуру документування шкоди, яку заподіяв агресор: від особистих втрат і зруйнованого житла до збитків бізнесу, держави та довкілля. Наступні кроки – повноцінний запуск міжнародної Компенсаційної комісії та формування Компенсаційного фонду, з якого здійснюватимуться виплати. Росія свідомо завдала цих руйнувань, і вона за них заплатить», – наголосив у Телеграмі керівник ОП Кирило Буданов.
Як повідомляв Укрінформ, Фонд гарантування передав до Міжнародного Реєстру збитків матеріали про «воєнні» втрати банків.
Політика
Стефанчук і Кос обговорили подальшу фінансову підтримку України
Голова Верховної Ради Руслан Стефанчук та єврокомісарка з питань розширення Марта Кос обговорили подальшу фінансову підтримку України та ухвалення необхідних для цього рішень.
Як передає Укрінформ, про це Стефанчук повідомив у Фейсбуці.
За його словами, він провів зустріч із Кос дорогою до Мадрида, де візьме участь у XII Іберо-Американському парламентському форумі.
Сторони обговорили подальшу фінансову підтримку України, роботу Верховної Ради в умовах постійних російських атак, ухвалення необхідних рішень та подальше просування реформ.
Стефанчук подякував Кос за високу оцінку роботи Верховної Ради і незмінну підтримку України.
Як заявив Стефанчук, “позиція чітка: Європейський Союз і надалі стоятиме поруч з Україною на шляху реформ та європейської інтеграції”.
“Для нас важливо зберігати цей темп — ухвалювати необхідні рішення, зміцнювати державу і крок за кроком наближати повноправне членство України в Європейському Союзі”, – підкреслив Стефанчук.
Як повідомляв Укрінформ, Прем’єр-міністр Сергій Корецький заявив про ризик недоотримати 29,5 мільярда доларів від міжнародних партнерів та ініціював на 12 жовтня засідання Верховної Ради для розгляду законопроєктів, необхідних для отримання цих коштів.
Фото: Ruslan Stefanchuk/Фейсбук
-
Одеса6 днів agoВибухи пролунали в Одесі: РФ атакує дронами з моря
-
Усі новини1 тиждень agoДжиган влаштував стрілянину вдома, де були діти – репер поранив охоронця
-
Усі новини1 тиждень agoВідомий актор виглядав невпізнавано в компанії вдвічі молодшої дружини (фото)
-
Відбудова1 тиждень agoКомпенсації в межах «єВідновлення» отримали понад 260 000 родин
-
Події1 тиждень agoУкраїнська режисерка Таню Муіньо зняла рекламний ролик iPhone 18 Pro
-
Суспільство7 днів ago“Вони обрали Україну”: діти, які вирішили … — публікація
-
Усі новини1 тиждень agoу чому помічник Apple випередив ChatGPT (фото)
-
Події1 тиждень agoСин супермоделі Сінді Кроуфорд помер у віці 27 років