Катастрофа МН17: дев’ять років тому окупанти збили літак в небі над Донбасом
Унаслідок авіакатастрофи загинули всі 298 пасажирів, які були на борту, зокрема 80 дітей, передає Главком.
Дев’ять років тому, 17 липня 2014 року, у небі над Донбасом окупанти збили літак «Боїнг-777» авіакомпанії Malaysia Airlines. Пасажирський борт виконував регулярний рейс MH17 із нідерландського Амстердаму до малайзійського Куала-Лумпуру. Через три години польоту в нього влучила ракета з російського «Буку».
Унаслідок авіакатастрофи загинули всі 298 пасажирів, які були на борту, зокрема 80 дітей.
У серпні 2014 року створили спільну слідчу групу, в яку увійшли представники Австралії, Бельгії, Малайзії, Нідерландів та України. За даними слідства, пасажирський борт збили ракетою, випущеною з російської установки «Бук», яка належить 53-й зенітно-ракетній бригаді ППО збройних сил РФ, дислокованій у Курську.
Судовий розгляд справи розпочався 9 березня 2020 РОКУ в Нідерландах. 10 червня 2022 року суд щодо МН17 закінчився.
23 червня Парламентська асамблея Ради Європи ухвалила резолюцію, якою визнала, що малайзійський Boeing 777 рейсу MH17 2014 збили російською ракетою. Москву попросили офіційно попросити вибачення в родичів жертв авіакатастрофи за поширення дезінформації.
17 листопада 2022 року у Нідерландах оголосили вирок чотирьом обвинуваченим у причетності до збиття літака.
Суд у Нідерландах визнав громадян Росії Ігоря Гіркіна, Сергія Дубінського та громадянина України Леоніда Харченка винними у катастрофі MH17 та загибелі 298 людей. Суд засудив їх до довічного ув’язнення та виплати компенсацій родинам загиблих. Росіянина Олега Пулатова у справі виправдали.
Суд Гааги під час оголошення вироку у справі про катастрофу малайзійського літака MH17 на Донбасі заявив про фальсифікацію доказів, наданих російською стороною.
Українські військові продовжують утримувати оборону Костянтинівку на Донеччині. Водночас російські окупанти намагаються перерізати логістику Сил оборони.
Фотокореспонденти Костянтин та Влада Ліберови у своєму Instagram показали, як виглядає дорога між Дружківкою та Костянтинівкою, яку вони називають “Дорогою смерті або життя”.
Над усією дорогою встановлені антидронові сітки. Водночас у самій Костянтинівці активно працюють дрони.
“Спалені автівки, техніка, НРК з водою та їжею, які так ніколи не доїхали до позицій — результати роботи російських FPV-дронів. Військові заходять і виходять з міста пішки, а сама дорога устілена тисячами гільз”, — йдеться в пості.
Водночас автори відзначають, що попри постійну роботу дронів, є також втрати серед особового складу Сил оборони, зокрема було поранено артилериста, на позиції до якого мали вирушити для зйомки.
Раніше Фокус розповідав, що росіяни, намагаючись перерізати логістику Сил оборони, підірвали дамбу неподалік населеного пункту Осикове в Донецькій області. Наслідком стало підтоплення місцевості, де вода дійшла до дороги Дружківка-Костянтинівка, перетворивши ділянку на “суцільне болото” і проїзд туди наразі неможливий.
Раніше Фокус пояснював, як туман і опади наприкінці січня допомогли російським військам просочитися повз українські позиції в Костянтинівку.
Військовий експерт Костянтин Машовець попереджав, що російські війська провели всю підготовчу роботу з оточення всієї Костянтинівсько-Дружківської агломерації, через що існує реальна загроза, що захопити ці міста ворог зможе відносно легко і відносно “дешево”.
Видання Forbes.Ukraine оприлюднило перелік бестселерів українських авторів-військовослужбовців, що мали найбільші продажі протягом 2022-2025 років.
Як передає Укрінформ, про це повідомляє Читомо.
Для формування переліку, у Forbes звернулися до 24 видавництв із проханням дати інформацію про їхні пʼятірки книг, написані українськими військовими та ветеранами. На запит дали відповідь 14 видавців – “Ранок”, “Фоліо”, Vivat, “Видавництво Старого Лева”, Bookchef, “Наш Формат”, “РМ”, “Лабораторія”, “Фабула”, Nebo Booklab Publishing, “Видавництво 21”, “Апріорі” та “Вавилонська бібліотека”.
Окрім того, використовували дані з відповідей видавців на попередні запити Forbes і публічної інформації від авторів, а також інформацію, зібрану в матеріалі Читомо “25 українських романів сучасних письменників, які українці найбільше читали”.
До десятки найпопулярніших книжок авторів-військових увійшли:
- “Я бачу, вас цікавить пітьма” Ілларіона Павлюка, Видавництво Старого Лева;
- “Танці з кістками” Андрія Семʼянківа, “Віхола”;
- “Справа Василя Стуса. Збірка документів з архіву колишнього КДБ УРСР” Вахтанга Капіані, Vivat;
- “Гемінґвей нічого не знає” Артура Дроня, Видавництво Старого Лева;
- “Динамо Харків” Сергія Жадана, А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА;
- “Моя війна” Валерія Залужного, “Вавилонська бібліотека”;
- “Білий попіл”, Ілларіона Павлюка, Видавництво Старого Лева;
- “Книга Еміля”, Ілларіона Павлюка, Видавництво Старого Лева;
- “Танець недоумка”, Ілларіона Павлюка, Видавництво Старого Лева;
- “Вірші з бійниці” Максима Кривцова”, “Наш Формат”.
Як повідомляв Укрінформ, вистава “Я бачу, вас цікавить пітьма” режисера Максима Голенка, створена в копродукції незалежного Дикого театру та Національного театру імені Марії Заньковецької вирушила в тур по чотирнадцяти містах України.
Канадські компанії мають значний міжнародний досвід, що може бути використаний для втілення проєктів із повоєнної відбудови України.
Про це в інтерв’ю Укрінформу сказав президент Канадсько-української торгової палати Зенон Потічний.
“Канадські компанії мають величезний міжнародний досвід і працюють у різних регіонах світу. Вони можуть принести в Україну не лише капітал, а й практичну експертизу, сучасні технології та ефективні управлінські підходи. Йдеться про комплексні рішення в агросекторі, енергетиці, інфраструктурі, а також про культуру корпоративного управління та планування проєктів”, – зазначив Потічний.
На його переконання, “за умови належної підтримки з боку уряду кількість спільних канадсько-українських проєктів у процесі відбудови зростатиме”.
Потічний також закликав Канаду розширити механізми страхування воєнних ризиків для канадських підприємців, охочих інвестувати в Україну.
“Канада активно підтримує Україну через міжнародні фінансові інституції, зокрема Світовий банк та ЄБРР. Це важлива і потрібна робота. Водночас, на мою думку, можна і потрібно робити більше для канадських компаній, які готові працювати в Україні. Йдеться насамперед про спеціальні гарантійні та страхові механізми, які інші держави вже активно використовують для підтримки свого приватного сектору”, – зауважив він.
Як повідомлялося, між Україною та Канадою ще з 2017-го року діє Угода про вільну торгівлю. Два роки тому їх було модернізовано й розширено на кілька нових сфер, зокрема й інвестиції.
Фото: Nick Wons
-
Усі новини1 тиждень agoХристина Соловій про концерт в честь Степана Гіги — чому співачка не виступала
-
Усі новини1 тиждень agoПокинута мамою мавпочка Панч знайшла друга — відео завірусилося в мережі
-
Усі новини1 тиждень agoТренди ТікТок — жінка розриває мережу відео з села
-
Війна1 тиждень agoВійна в Україні — на фронті загинули молоді захисниці Кара і Лайза
-
Одеса1 тиждень agoВибух авто в Одесі — затримали підозрюваного
-
Суспільство1 тиждень ago
Минулого місяця вразливі родини Одеси отримали 62 млн грн міжнародної допомоги
-
Політика1 тиждень agoЯкщо Росія не припиняє вторгнення, то обсяг допомоги мав би тільки зростати
-
Події1 тиждень agoУ Львові відкрили виставку художніх робіт Тараса Шевченка