Як передає Укрінформ, про це Національний антарктичний науковий центр повідомив у Фейсбуці.

Стрічка була знята у 2024 році у трьох основних локаціях – на станції «Академік Вернадський», криголамі «Ноосфера» та на фронті. Вона розповідає не лише про роботу українських експедицій в Антарктиці, а й про «бойових пінгвінів» – полярників, які стали на захист України.

На «Арктичному колі» картину представив її автор, журналіст українського іномовлення Геннадій Куркін.

Зокрема, він відзначив, що це можливість ще раз розповісти міжнародній аудиторії про вчених, які попри все продовжують безперервні дослідження в Антарктиці, та їхніх побратимів на фронті, які боронять Україну та її можливість мати власну науку.

Як зауважили у НАНЦ, з іншого кінця планети до події онлайн долучилася очільниця 31-ї Української антарктичної експедиції Анжеліка Ганчук.

Під час включення вона розповіла про дослідження та побут українських полярників на станції «Академік Вернадський» й відповіла на запитання глядачів. Окрім того, Ганчук показала пінгвінів, які живуть прямо біля станції, від чого, як зазначається, зал був у захваті.

Також у показі взяв участь Надзвичайний і Повноважний Посол Ісландії в Україні Фрідрік Йонссон.

«Для НАНЦ цей захід є досить знаковим, адже цьогоріч українські вчені отримали унікальну можливість проводити дослідження в Арктиці на польській станції «Хорнсунн». У перспективі ми прагнемо мати власну арктичну базу. Тож це чудова нагода більше розповісти арктичній спільноті про Україну – високий рівень наших досліджень в Антарктиці та щоденну боротьбу за рідну землю», – зауважили полярники.

Вони також нагадали, що фільм «Воїни науки» доступний для перегляду українською та англійською мовами на Ютуб-каналах «Дім» та UATV.English.

«Арктичне коло» – міжнародна платформа для діалогу про майбутнє Арктики та планети. Її щорічна асамблея об’єднує політичних лідерів, науковців, представників корінних народів, бізнесу та міжнародних організацій. Серед ключових тем програми – зміна клімату, наукова співпраця, безпека, енергетика, судноплавство та розвиток північних громад.

Як повідомляв Укрінформ, Національний антарктичний науковий центр оголосив конкурс на розробку шеврона для українських полярників, які вирушать в експедицію до Антарктики.

Фото: Національний антарктичний науковий центр, Facebook

Як передає Укрінформ, про це повідомив перший віцепрезидент НАН України В’ячеслав Богданов в ефірі телеканалу Суспільне Культура.

За його словами, внаслідок удару та подальшої пожежі пошкоджено близько 900 м² приміщень із загальних 2350 м², що становить майже 40% будівлі. Він додав, що найтяжчою втратою для академії стала загибель двох працівників.

«Та частина будівлі, яка не пошкоджена ударом і пожежею, теж, на жаль, наразі не придатна для експлуатації, оскільки горів дах, і вода, яка потрапляла на цей дах, пошкодила ці приміщення», – зазначив Богданов.

«Будівля стара, там дерев’яні перекриття, дранка, штукатурка, і зараз це все відвалюється, тому працювати там неможливо», – додав віцепрезидент.

Наразі Київська аварійно-рятувальна служба завершує розбір найнебезпечніших елементів конструкції, а працівники академії допомагають прибирати приміщення. Найближчим часом звідти вивезуть сміття та вологі пошкоджені елементи. Наступним кроком стане збереження того, що лишилося.

«Зараз ми розроблятимемо проєкт цієї консервації і, безумовно, це треба зробити до настання холодів», — пояснив Богданов.

Попри значні руйнування вже 30 вересня президія зібралася на чергове засідання. Академія також отримала слова солідарності від багатьох міжнародних наукових організацій. Богданов сподівається, що ця підтримка переросте у допомогу з обладнанням та вплине на ізоляцію російських вчених у світі.

Як повідомляв Укрінформ, 28 вересня у центрі Києва російський дрон влучив у будівлю Національної академії наук, загинули двоє людей і семеро зазнали поранень.

Президент України Володимир Зеленський поінформував прем’єр-міністра Норвегії Йонаса Гара Стере про атаки росіян по Україні, які сталися у суботу.