Як повідомляє кореспондент Укрінформу, лауреаткою у категорії “Живопис” стала Катерина Носаль, у категорії “Література” – Єлизавета Теплякова.

Крім того, вручили дві спецномінації – Вероніці Хмелівській (за лірико-філософське есе) та Владиславу Малишеву (за художню роботу). Також спеціальну відзнаку від художньої студії Aza Nizi Maza отримала художниця Купава Надточій.

Як розповіла кореспонденту Укрінформу менеджерка премії Мілєна Ляшенко, цьогоріч кількість учасників зросла на 45%.

“Премія носить ім’я Ніки Кожушко, але вона трансформувалася у пам’ять про всіх молодих талановитих людей, чиє життя забрала Росія. Ми отримали 246 заявок. Минулого року – близько 170. Розширилася “географія” учасників, було багато робіт з-за кордону, зокрема з Грузії та Канади”, – зазначила Ляшенко.

Одним із членів журі, що оцінювало літературні твори, став письменник, музикант, громадський діяч, військовослужбовець бригади Нацгвардії “Хартія” Сергій Жадан.

“Це нова генерація. Так, вони пишуть зовсім інакше. Але цікавить їх, як і всіх 17-річних, – світ, їхнє місце у цьому світі, ставлення до нього. Якісь такі проблеми, які за останні дві тисячі років, я думаю, не змінилися. А ось як про це писати – кожне покоління вирішує для себе по-своєму. Що впадає в очі, так це те, що навіть якщо у тексті немає слова “війна”, війна відчувається, і є розуміння, що це пишеться в нашій країні у наш час. Це таке “маркування” покоління, яке, на превеликий жаль, виростає у часи війни”, – зауважив Жадан.

Церемонія відбулася у незвичайному форматі. Оголошення переможців поєднали з театралізованим перформансом, який створив харківський театр “Нафта” (режисер – Артем Вусик) у колаборації зі студентами Харківського національного університету мистецтв ім. Котляревського та з музичним супроводом “Хору Одиноких Сердець Сержанта Пеппера”. У постановці використали поезії Вероніки Кожушко.

За словами співзасновника премії Ігоря Кожушка, для створення перформансу вдалося залучити грантові кошти, також також випустити подарунковий альманах – за результатами минулорічної премії.

Під час вступного слова батько Ніки зачитав її лист, написаний у середині 2022 року.

“Харків є моїм рідним та найулюбленішим містом. Він надихає мене на те, щоб творити – малювати та писати. Навіть на початку повномасштабного вторгнення мені не вистачило духу покинути це місто, хоч було дуже страшно. Я висловлювала свої почуття та хвилювання у малюнках. Ці ілюстрації я дарувала військовим, волонтерам, лікарям, працівникам ДСНС, аби виразити свою вдячність за їхню надзвичайно тяжку працю. Попри часті обстріли, Харків залишався гарним та сильним, а харків’яни показали те, якими ми можемо бути чуйними, добрими, а головне – непереможними”, – виголосив Ігор Кожушко.

Як повідомлялося, 30 серпня 2024 року внаслідок ударів по Харкову загинули шестеро людей, серед них – 14-річна школярка, переселенка з Куп’янська Софія Глиняна та 18-річна студентка, художниця та поетеса Вероніка Кожушко. Близько сотні людей дістали поранень чи травмувалися.

У грудні 2024 року благодійний фонд “Ніка Генерація”, благодійний фонд Сергія Жадана та Харківський літературний музей заснували щорічну Премію “Генерація Ніка”. Для участі в ній приймаються художні тексти (поезія, проза) або роботи у живописі, графіці, арт-диджитал від творців віком 16-21 років.

19 травня (у день народження Вероніки) 2025 року у Харкові оголосили перших переможців премії.

Фото: В’ячеслав Мадієвський 

Президент Володимир Зеленський обговорив із радницею з питань відбудови та інвестицій Оксаною Маркаровою підготовку до Міжнародної конференції з відновлення України, яка в червні відбудеться у Гданську.

Україна та Угорщина у середу, 20 травня, розпочали консультації на рівні експертів, в яких беруть участь міністри закордонних справ Андрія Сибіги та Аніти Орбан і віцепрем’єр-міністра з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Тараса Качки.

Про це глава української дипломатії повідомив у соцмережі Х, передає Укрінформ. 

«Сьогодні вранці ми разом з Анітою Орбан і Тарасом Качкою розпочали українсько-угорські консультації на рівні експертів», – написав міністр.

Він поінформував, що у вступному слові зосередився на трьох ключових питаннях: двосторонніх відносинах, правах меншин та вступі України до ЄС.

«Нас об’єднує прагнення вирішувати проблеми та долати виклики. По-перше, Україна хоче відкрити нову, взаємовигідну сторінку наших двосторонніх відносин, засновану на довірі. Зараз ми маємо сприятливий момент для досягнення цього», – наголосив міністр.

По-друге, Україна серйозно ставиться до прав національних меншин і залишається відданою їх забезпеченню відповідно до європейських стандартів, запевнив Сибіга.

«Ми розуміємо, що це питання має фундаментальне значення», – додав він.

«По-третє, я запропонував розглядати вступ України до ЄС як стратегічний інтерес Угорщини, можливість зміцнити угорську національну єдність та найкращий спосіб гарантувати права угорської меншини. Я наголосив, що настав час закласти міцну основу для відкриття першого переговорного кластера щодо вступу до ЄС уже цього травня, а ще п’яти – у червні», – поінформував очільник МЗС.

Читайте також: Україна готова активізувати діалог з Угорщиною щодо нацменшин – Сибіга

За словами Сибіги, він та його угорська колега поділяють спільну мету – скористатися цим моментом і досягти конкретних результатів. «Сподіваюся, що сьогоднішні консультації будуть конструктивними та продемонструють готовність України й Угорщини залишити позаду виклики минулого та формувати наше спільне майбутнє», – зазначив міністр.

Як повідомляв Укрінформ, Президент Володимир Зеленський оновив зовнішньополітичні завдання на травень-червень для дипломатичного корпусу. Серед них – перезавантажити відносини з Угорщиною та Грузією, відкрити переговорні кластери з ЄС, залучити Європу до мирних перемовин.

Фото Укрінформу можна купити тут