Про це повідомляє кореспондентка Укрінформу.

В Анкарі відбулася панельна дискусія «Українські митці перед обличчям війни» / Фото: Ольга Будник, Укрінформ

1 / 11

“На окупованих територіях російські війська насильно позбавляють мешканців їхньої ідентичності та культури. Тих, хто чинить опір, знищують. Дітей забирають із сімей, щоб їх усиновили російські сім’ї, а молодих чоловіків насильно залучають до війни проти власних громадян. Все це ретельно задокументовано, але ця реальність менш помітна, ніж шквал ракет, що летять на Київ”, – наголосила у вступному слові колишня посолка Франції в Україні, нині – посолка Франції в Туреччині Ізабель Дюмон.

Присутні наголосили на тому, що українські митці є невід’ємною складовою національної стійкості, а також міжнародної безпеки, бо прийняття знищення культури веде до прийняття знищення держав. У той час, як Росія на тимчасово окупованих територіях намагається знищити ідентичність і переписати історію, діячі української культури фіксують правду, зберігають пам’ять про загиблих, сприяють моральній стійкості у найскладніші часи та історичній тяглості поколінь.

“Імперії завжди більше бояться культури, ніж армій. Армія захищає територію, але культура захищає зміст. Українські митці стали голосом опору. Коли театри руйнувалися, актори виступали в бомбосховищах. Коли ворог намагався переписати нашу історію, письменники писали її заново – чесно, болісно та правдиво. У найпохмуріші моменти музика рятувала українців”, – підкреслив на початку заходу посол України в Туреччині Наріман Джелялов.

Дипломат наголосив, що українська культура витримає всі випробування, бо вона народилася з боротьби та свободи.

Присутні вшанували загиблих внаслідок російської агресії за свободу на незалежність України хвилиною мовчання.

У панельній дискусії “Українські митці перед обличчям війни” взяли участь українські митці і військовослужбовці ЗСУ, зокрема, поетеса Ярина Чорногуз та кобзар Тарас Компаніченко.

“Поезія для мене – це спосіб бути свідком і говорити про найважливіше, говорити правду, говорити про життя. Поезія – це спосіб зберегти пам’ять передусім про тих, хто загинув у боях. На війні мова моїх віршів стала прямішою, менш метафоричною, більш болючою. Бути воїном і митцем – для України природно, але ми ніколи цього не хотіли”, – зазначила під час дискусії поетеса, активістка, бойова медикиня, розвідниця, лавреатка Національної премії України Тараса Шевченка Ярина Чорногуз.

За її словами, поезія допомагає їй зберігати зв’язок із цивільним суспільством, доносити правду про війну як українській авдиторії, так і міжнародній спільноті.

“Війна змінила мене, вона загострила почуття відповідальності та справедливості. Коли пішов у військо, мені не хотіли давати зброю, говорячи, що моя зброя – це бандура, і я заплакав. Тоді й виникло питання: чи має право співати героїчних пісень, закликати когось до боротьби, до жертви своїм життям за Україну той, хто не є військовим і не має зброї в руках”, – підкреслив на панелі композитор, кобзар, бандурист, лідер музичного гурту “Хорея козацька” Тарас Компаніченко.

За його словами, виконання ним історичних пісень – це акт тяглості поколінь й свідчення давньої історії України, бо стародавні, лицарські, літургійні та історичні пісні працюють як «артефакти нашого буття», носії моральних і етичних смислів.

Лідер музичного гурту “Хорея козацька” Тарас Компаніченко та посолка Франції в Туреччині Ізабель Дюмон виконали спільно ліричну пісню “Забудь мене”. Поетка Ярина Чорногуз продекламувала власну поезію в перекладі англійською мовою. Також було продемонстровано фільм «Культура vs війна. Антитіла».

Як повідомляв Укрінформ, у столиці Туреччини на мітингу до четвертих роковин початку широкомасштабного вторгнення РФ в Україну розгорнули 170-метровий прапор України із зображеннями облич захисників, які перебувають у російському полоні або зникли безвісти.

Фото Укрінформу можна купити тут

Україна та Управління ООН з обслуговування проєктів (UNOPS) посилюють співпрацю для зменшення забруднення Чорного моря та підготовки інвестиційних рішень у сфері водної політики.

Таку думку висловив в інтерв’ю Укрінформу євродепутат від Європейської народної партії Міхаель Галер.

На його переконання, ЄС має виступати єдиним фронтом без урахування позицій лояльних до Путіна глав урядів Угорщини та Словаччини.

«Якщо ми хочемо надіслати Путіну чіткий сигнал, він має надходити звідси, з Брюсселя. Чи то пані фон дер Ляєн, чи пан Кошта, чи пані Каллас – байдуже. Важливо, щоб Путін знав, що вони говорять від імені всіх нас, крім Фіцо та Орбана, які за цих обставин точно не мають значення. Ці двоє не завадять нам сформулювати власні європейські вимоги до РФ. Але коли фон дер Ляєн, Кошта чи Каллас говоритимуть від імені всіх нас, будь-який національний лідер може додати до цього щось своє або сказати те саме», – зазначив Галер.

Він вбачає небезпеку в будь-яких нескоординованих контактах окремих лідерів держав-членів ЄС із Кремлем.

«Насправді я трохи боюся того, що коли будь-який окремий лідер намагатиметься поспілкуватися особисто, Путін буде готовий вислухати деталі, і коли звучання одного трохи відрізнятиметься від іншого, він робитиме власні інтерпретації. Тож найкраще, що можна зробити, це мати когось із Брюсселя, хто отримає відповідний мандат на додаток до існуючих компетенцій», – наполягає євродепутат.

Галер також вважає, що Путін недооцінює Євросоюз, так само як у 2022 році недооцінив Україну, коли прийняв рішення про повномасштабне вторгнення.

«Я думаю, що Путін дійсно недооцінює нас, тому що вважає, що його місце в іншій «лізі», з Трампом і Сі Цзіньпіном. Це така собі політична Ліга чемпіонів, де він укладає угоди і де зараз навіть отримує вигоду від цього американського президента, який не схожий на жодного колишнього президента, і може маніпулювати ним», – заявив Галер.

Він впевнений, що ця ситуація ще більше зобов’язує ЄС «робити те, що потрібно, а саме бути разом і розвивати нашу оборону, а також залучати Україну до всіх наших зусиль».

Він також підкреслив, що президентська адміністрація США повинна чинити тиск на Кремль для швидшого завершення військової агресії проти України, проте допоки цього не відбувається, Володимир Путін не бажає припиняти вогонь.

«Потрібно, щоб Трамп чинив тиск на Путіна. Саме цього бракує», – наголосив Галер.

Він вважає, що саме тому Путін «досі зволікає і навіть не готовий до припинення вогню».

Євродепутат пригадав, що напередодні зустрічі з Володимиром Путіним на Алясці Дональд Трамп розмовляв з європейськими лідерами, і всі погодилися, що припинення вогню має відбутися до підписання будь-якої мирної угоди.

«А потім він зустрівся з Путіним, після чого про припинення вогню вже не було розмов. Припинення вогню знято з порядку денного, і я думаю, що це трагедія», – зазначив Галер, додавши, що, принаймні до проміжних виборів до Конгресу США восени цього року Європа має знайти «способи та засоби для застосування санкцій та переказу Україні коштів, про які було домовлено».

На питання про те, чи може, на його думку, США натиснути на Угорщину для розблокування європейського кредиту для України, оскільки американська влада наполягає на тому, щоб Європа взяла на себе основну відповідальність за підтримку України у війні, євродепутат заявив, що цього не станеться.

«Однозначно ні, бо Трамп, скоріше, підтримає Орбана в його виборчій кампанії, але я сподіваюся, що це навіть матиме зворотний ефект, бо для людей, навіть в Угорщині, природне відчуття підказує, що Трамп непередбачуваний та нерозсудливий, і якщо така людина підтримує Орбана, це не найкраща порада на виборах – але побачимо», – вважає Галер.

Як повідомляв Укрінформ, висока представниця ЄС із закордонних справ і політики безпеки Кая Каллас на запитання про те, хто може стати переговорником з Росією від імені Євросоюзу, заявила, що «важливіше, ніж те, хто розмовляє з Росією, – це те, про що ми хочемо з ними говорити».

Міністр закордонних справ Естонії Маргус Цахкна вважає, що було б неправильно розпочинати прямі переговори між ЄС та Росією, натомість слід оптимально посилювати тиск на агресора, зокрема за допомогою потужних пакетів санкцій.

Фото Укрінформу можна купити тут