Як передає Укрінформ, про це повідомляє Читомо.

Найдавніший використаний текст написав норвезький король Гаральд Сігурдсон, відомий як Гаральд Суворий, який був одружений з донькою Ярослава Мудрого Єлизаветою.

 До антології увійшли:

• “Пісня про дівчину з руської країни” Гаральда Суворого в перекладі Івана Франка – читає Валерій Залужний;
• Уривок із поеми “Роксоланія” Себастіяна Кленовича в перекладі Михайла Білика – читає парамедикиня й поетка Юлія Паєвська “Тайра”;
• Уривок із поеми “Руська дівчина. Манівцями” хорватського поета Міховіла Вранчича в перекладі Ірини Плехової – читає Тетяна Бережна;
• Уривок із поеми “Опис турецьких владарів” чеського гуманіста й ректора Карлового університету Яна Кампануса Воднянського, де згадано Івана Підкову, у перекладі Андрія Содомори – читає військовий Вадим Осадчий;
• Уривок із поеми “Про Острозьку війну під П’яткою проти низових” Симона Пекаліда в перекладі Віталія Маслюка – читає кінорежисер Олесь Санін;
• Уривок із поеми “Дніпрові камени” Івана Домбровського в перекладі Володимира Литвинова – читає тенісистка Марта Костюк;
• Уривки з поеми “Осман” хорватського класика Івана Гундулича про Хотинську війну й Петра Конашевича-Сагайдачного в перекладі Алли Татаренко – читає актор Євген Нищук;
• Вірш анонімного нідерландського автора “Бесіда”, присвячений Богданові Хмельницькому, у перекладі Ірини Коваль – читає журналіст та історик Вахтанг Кіпіані;
• Уривок із поеми “Течія Ей” нідерландського поета Йоганнеса Антонідеса ван дер Гуса, де згадується Петро Дорошенко, у перекладі Ірини Коваль – читає актор Олексій Гнатковський;
• Уривки з “Елегії про Івана Мазепу” викладача Києво-Могилянської академії Іларіона Ярошевицького в перекладі Андрія Содомори – читає письменниця Оксана Забужко;
• Вірш “Леополіє, славна сторожо…” про Львів секретаря шведського короля Карла XII Улофа Гермеліна в перекладі Ірини Плехової – читає співачка Оксана Муха.

“Українці – не бідні родичі й не прохачі біля дверей. Ми невіддільна частина довгої спільної європейської культурної історії. Ми не чекаємо запрошення сісти за стіл. Ми вже там, і доволі давно. Ми часто говоримо про інтеграцію України в європейський культурний простір так, ніби це процес, який розпочався зовсім недавно. Але варто відкрити європейську поезію XI, XVI чи XVII століття – і перед нами постає зовсім інша картина. Україна, її міста, військові й політичні діячі вже тоді були частиною європейського світу. Про них писали поети, чиї імена сьогодні належать до національних літературних канонів своїх країн”, – зауважила авторка проєкту й перекладачка Ірина Плехова.

Продюсерка і редакторка проєкту Ольга Ольхова розповіла, що перекладачам під час роботи доводилося досліджувати історичні події та розпізнавати античні образи.

“Для нас було важливо не просто знайти цікаві історичні тексти й перекласти їх сучасною українською. Ми хотіли, щоб вони знову стали поезією – живою, виразною, здатною промовляти до сучасної людини. Це непросте завдання, особливо коли йдеться про ренесансні та барокові твори, написані кілька століть тому. Переклад тут перетворюється на справжню культурну реконструкцію”, – зазначила продюсерка.

За словами організаторів, читців вони добирали серед людей, яких знають не лише в Україні, а й у Європі. “Завдяки авдіоформату ми можемо почути голоси європейських авторів, для яких Україна була невід’ємною, посутньою частиною їхнього власного світу”, – додала Ольхова.

Прем’єра Terra Ucrainica відбулася 7 листопада у Львові на III міжнародному фестивалі “Земля поетів”. Там організатори представили просторову авдіовізуальну інсталяцію з антології.

Записи можна послухати на платформі та в мобільному застосунку LitCom – книжковій соцмережі, яку заснувала у 2022 році Ольхова.

Як повідомляв Укрінформ, в Україні запустили онлайн-ресурс для захисту культурної спадщини в межах Гаазької конвенції.

Фото: magnific

Про це повідомила пресслужба міністерства, передає Укрінформ.

Міжнародна виставка-конференція ReBuild Ukraine розпочалася 12 листопада 2026 року. Вона об’єднує уряди, міжнародні фінансові інституції та представників світового бізнесу задля відновлення й модернізації української інфраструктури.

Міністерство представило виставковий стенд, присвячений портфелю пріоритетних проєктів державно-приватного партнерства у сферах транспорту та муніципальної інфраструктури.

ерший заступник міністра Сергій Деркач у межах Recovery Construction Forum 5.0 взяв участь у панельній дискусії, присвяченій пріоритетним інфраструктурним проєктам і транспортним коридорам на 2027–2030 роки для розвитку промисловості й логістики, а також механізмам державно-приватного партнерства.

Крім того, в рамках заходу відбулися двосторонні зустрічі з міжнародними партнерами, фінансовими інституціями та представниками будівельного сектору.

Зокрема, із представниками швейцарських компаній Pfiffner Messwandler AG (високовольтне обладнання), Arthur Flury AG (енергетичне обладнання) та MATISA Matériel Industriel S.A. обговорили роботу над конкретними проєктами.

Під час зустрічі з делегацією Словенії йшлося про можливе партнерство із залученням словенського бізнесу до модернізації систем зв’язку та телекомунікацій української залізниці. Фінансування пропонується здійснювати за змішаною моделлю «грант + позика».

Також Деркач зустрівся з генеральним директором ЄІБ Глобал Андреєм Макдауеллом, міністром міжнародного співробітництва у сфері розвитку та зовнішньої торгівлі Швеції Бенжаміном Дуса, заступником міністра закордонних справ Греції Харісом Теохарісом та представниками GOPA Group.

Разом із заступником міністра Володимиром Шемаєвим він провів зустріч із генеральною директоркою з питань мобільності та транспорту Європейської комісії Магдою Копчинською. Сторони обговорили транспортні рішення для короткострокового реагування, відбудову України, законодавчі ініціативи у сфері залізничного транспорту та розвиток середньострокового сполучення між ЄС та Україною.

Як повідомлялося, Швейцарія та Світовий банк запустили програму технічної допомоги для реалізації першочергових заходів із реформування залізничного транспорту України. Програма передбачає підтримку виконання дорожньої карти реформи залізниць, зосереджуючись на фінансовій стійкості, корпоративному управлінні, прозорому фінансуванні пасажирських перевезень та наближенні до стандартів ЄС.

Фото: Мінінфраструктури

Кандидатка у президенти Франції від ультраправого «Національного об’єднання» Марін Ле Пен заявила, що готова зустрітися з Володимиром Зеленським у Брюсселі, щоб обговорити фінансову підтримку України.