Катастрофа МН17: дев’ять років тому окупанти збили літак в небі над Донбасом
Унаслідок авіакатастрофи загинули всі 298 пасажирів, які були на борту, зокрема 80 дітей, передає Главком.
Дев’ять років тому, 17 липня 2014 року, у небі над Донбасом окупанти збили літак «Боїнг-777» авіакомпанії Malaysia Airlines. Пасажирський борт виконував регулярний рейс MH17 із нідерландського Амстердаму до малайзійського Куала-Лумпуру. Через три години польоту в нього влучила ракета з російського «Буку».
Унаслідок авіакатастрофи загинули всі 298 пасажирів, які були на борту, зокрема 80 дітей.
У серпні 2014 року створили спільну слідчу групу, в яку увійшли представники Австралії, Бельгії, Малайзії, Нідерландів та України. За даними слідства, пасажирський борт збили ракетою, випущеною з російської установки «Бук», яка належить 53-й зенітно-ракетній бригаді ППО збройних сил РФ, дислокованій у Курську.
Судовий розгляд справи розпочався 9 березня 2020 РОКУ в Нідерландах. 10 червня 2022 року суд щодо МН17 закінчився.
23 червня Парламентська асамблея Ради Європи ухвалила резолюцію, якою визнала, що малайзійський Boeing 777 рейсу MH17 2014 збили російською ракетою. Москву попросили офіційно попросити вибачення в родичів жертв авіакатастрофи за поширення дезінформації.
17 листопада 2022 року у Нідерландах оголосили вирок чотирьом обвинуваченим у причетності до збиття літака.
Суд у Нідерландах визнав громадян Росії Ігоря Гіркіна, Сергія Дубінського та громадянина України Леоніда Харченка винними у катастрофі MH17 та загибелі 298 людей. Суд засудив їх до довічного ув’язнення та виплати компенсацій родинам загиблих. Росіянина Олега Пулатова у справі виправдали.

Суд Гааги під час оголошення вироку у справі про катастрофу малайзійського літака MH17 на Донбасі заявив про фальсифікацію доказів, наданих російською стороною.
Події
Україна братиме участь у Євробаченні-2027
Україна візьме участь у 71-му пісенному конкурсі «Євробачення-2027», який відбудеться у місті Бурґас (Болгарія).
Як передає Укрінформ, про це повідомляє Суспільне.
«Суспільне Мовлення оголосило, що Україна візьме участь в 71-му Пісенному конкурсі Євробачення-2027, який відбудеться в Болгарії. Україна буде проводити Нацвідбір за складної безпекової ситуації і можливих викликів зимового періоду. За цих умов ми зробимо все можливе, щоб українські виконавці презентували свої пісні, а глядачі обрали того, хто гідно представить Україну на найбільшій музичній сцені Європи», – ідеться в повідомленні.
Як зазначається, національний відбір стане можливістю для суспільства разом підтримати українську культуру та молодих артистів, а участь України в конкурсі – важливим інструментом культурної дипломатії.
«Євробачення сьогодні – критично важливий інструмент прямої взаємодії з сотнями мільйонів європейців. Для України участь у конкурсі – це насамперед про суб’єктність, захист культурного суверенітету та можливість тримати український контекст у фокусі світової уваги аж до самого фіналу. Водночас формат проведення Національного відбору буде змінено і розроблено з урахуванням безпекових ризиків та можливих викликів зимового періоду», – зауважив голова правління Суспільного Мовлення Микола Чернотицький.
71-й конкурс Євробачення пройде в прибережнному болгарському місті Бурґас.
Півфінали відбудуться 11 та 13 травня, гранд-фінал – 15 травня на новому спортивно-розважальному майданчику «Арена Бурґас».
«Лише залишаючись активними учасниками європейського простору, ми несемо у світ свої меседжі, спонукаємо до співпраці і підтримки. Таким чином, робимо свій музичний внесок в пісенне розмаїття Європи, демонструємо власну мистецьку самобутність. Щонайменше з березня по травень музичний світ обговорює заявки та пісні від країн-учасниць. Це майданчик, на якому голос України має звучати», – зазначила виконавча продюсерка творчого об’єднання «Євробачення» Оксана Скибінська.
Як повідомляв Укрінформ, Болгарія прийматиме конкурс наступного року після перемоги на цьогорічному Євробаченні співачки Dara з піснею Bangaranga. Українська виконавиця Leléka з піснею Ridnym посіла 9-те місце.
Фото: Іnstagram/eurovision
Відбудова
На Дніпропетровщині завершується будівництво ще двох водогонів
Агентство відновлення завершує будівництво водогонів для двох громад у Дніпропетровській області, які забезпечуватимуть водою майже 30 тис. мешканців.
Про це пресслужба держагентства повідомила у Телеграмі, передає Укрінформ.
«Майже 30 тисяч мешканців двох громад Дніпропетровщини будуть забезпечені стабільним водопостачанням та сучасною системою водовідведення. Після руйнування Каховської ГЕС у 2023 році низка населених пунктів залишилася без надійного джерела питної води. У 2025 році тут розпочали будівництво нової інфраструктури. Сьогодні обидва проєкти вже на фінальній стадії», – йдеться в повідомленні.
В одній із громад, де проживає близько 18 тисяч людей, і до складу якої входить 35 населених пунктів, підрядники прокладають 8,8 км трубопроводу водопостачання та майже 2 км зовнішніх мереж каналізації.
Ключовим об’єктом будівництва є насосно-фільтрувальна станція потужністю 1 500 кубометрів води на добу. У перспективі її продуктивність може бути збільшена до 3 000 кубометрів. Наразі станція готова на 99%. Збудовано під’їзні дороги, влаштовано асфальтове покриття на території, завершено роботи з облаштування резервуара чистої води.
Прокладено трубопроводи сирої та чистої води, а також каналізаційні мережі. Наразі на об’єкті тривають завершальні роботи – благоустрій території та пусконалагодження обладнання.
Ще один проєкт реалізується в громаді, де проживає 11 тис. людей та до складу якої входить 14 населених пунктів. Тут завершуються роботи з прокладання 1,57 км трубопроводу водопостачання та 5,25 км зовнішніх каналізаційних мереж.
Насосно-фільтрувальна станція на цьому об’єкті матиме потужність 1 000 кубометрів води на добу з перспективою збільшення до 3 000 кубометрів. Її готовність вже становить 87%. Наразі триває влаштування полів фільтрації та впорядкування території. Старе асфальтове покриття демонтоване. Наступні етапи – укладання нового асфальту та облаштування під’їзних доріг до об’єкта.
Після реалізації проєктів громади отримають повноцінну інфраструктуру не лише водопостачання, а й водовідведення, якого не було у більшості населених пунктів.
Як повідомлялося, МКП «Миколаївводоканал» втрачає 40% води під час транспортування до споживачів через зношені мережі, а торік це стало причиною збитків підприємства на 500 млн грн.
Політика
Стефанчук закликав депутатів не блокувати закони, необхідні для фінансової спроможності держави
Керівництво Верховної Ради, урядовці та представники депутатських фракцій і груп обговорили законопроєкти, безпосередньо пов’язані з фінансуванням державного бюджету та виконанням міжнародних зобов’язань України.
Про це повідомив Голова Верховної Ради Руслан Стефанчук у Фейсбуці, передає Укрінформ.
«У парламенті має тривати чіткий і чесний діалог. Не про те, щоб усі мали однакові позиції, а про те, щоб різні позиції не блокували рішення, від яких залежить фінансова спроможність держави. З цим закликом почав нараду за участю керівництва Верховної Ради, прем’єр-міністра, урядовців, представників усіх депутатських фракцій і груп, голів профільних комітетів, а також послів держав Групи семи та інших європейських партнерів», – зазначив він.
Спікер українського парламенту підкреслив, що є низка законопроєктів, безпосередньо пов’язаних із фінансуванням державного бюджету та виконанням Україною міжнародних зобов’язань.
«Частина з них проходить парламент повільніше, ніж мала б. Говорили про підготовку документів до другого читання, роботу комітетів і таймінг кожного законопроєкту. Через тривалі повітряні тривоги ефективний час роботи Верховної Ради скорочується — і це теж маємо враховувати», – зазначив Стефанчук.
Водночас він розповів, що під час наради прозвучали різні позиції: «Це нормально для парламенту. Але діалог має вести до рішення. Парламентські процедури не можуть використовуватися для блокування законів, необхідних для функціонування держави. Це стосується і масового внесення правок».
Окремо сторони говорили про європейську інтеграцію.
Голова ВР запевнив, що парламент безпосередньо залучений до напрацювання переговорних кластерів — «це унікальний досвід, адже в інших країнах парламенти не мали такого рівня участі у переговорному процесі з ЄС».
Він також запевнив, що є порозуміння і робоча взаємодія з урядом. Водночас тепер спільне завдання Ради і Кабміну — наближати позиції й переводити діалог у конкретний результат.
«На наших плечах сьогодні — не лише якість законодавства, а значною мірою й фінансова спроможність країни. Тому часу на парламентське блокування у нас немає. Закликаю всіх парламентарів консолідувати зусилля навколо ухвалення необхідних рішень», – резюмував Стефанчук.
Як повідомляв Укрінформ, у Верховній Раді обговорили прискорення роботи над 46 законопроєктами, від ухвалення яких залежить виконання зобов’язань України в межах Ukraine Facility, програм МВФ та інших напрямів міжнародної підтримки.
Фото: Ruslan Stefanchuk/Фейсбук
-
Війна5 днів agoДрапатий скасував понад 30 застарілих наказів Генштабу
-
Події1 тиждень agoТроє українських письменників-військових візьмуть участь у літературному проєкті в Ірландії
-
Події1 тиждень agoНа Венеційському кінофестивалі відбулася прем’єра документалки про гурт Oasis
-
Суспільство1 тиждень agoПрокурор просить для Кропиви тримання під вартою з альтернативою застави у ₴200 мільйонів
-
Війна1 тиждень agoДіятиме 90 днів: у Раді запропонували нову відстрочку від мобілізації
-
Війна1 тиждень agoУдари по складах — Росія атакувала виробників снеків Флінт та Чіпстер
-
Відбудова1 тиждень agoУ Бородянці на Київщині відновили ще два пошкоджені росіянами житлові будинки
-
Суспільство1 тиждень agoВ Одесі планують удосконалити систему паліативної допомоги