В Одесі 15-18 жовтня пройде Тиждень воєнного кіно – некомерційний благодійний кінофестиваль, присвячений українській воєнній документалістиці.

Україна та Японія готують нові спільні проєкти для відбудови та сталого розвитку українського агросектору.

Про це йшлося під час онлайн-зустрічі міністра аграрної політики та продовольства України Тараса Висоцького з делегацією Японської місії державно-приватної співпраці в агропромисловому секторі, передає Укрінформ з посиланням на Мінагрополітики.

До складу делегації увійшли Надзвичайний і Повноважний Посол Японії в Україні Йо Осумі, представники Бюро експорту та міжнародних справ Міністерства сільського, лісового та водного господарств Японії (MAFF) та провідні японські підприємці.

Під час зустрічі японські компанії представили широкий спектр інноваційних ініціатив. Вони спрямовані на технологічне оновлення українського агробізнесу, екологічну переробку органічних відходів, інженерне та іригаційне відновлення земель, цифровізацію агромоніторингу за допомогою штучного інтелекту, а також розбудову децентралізованої водної інфраструктури для громад.

«Японія є одним із ключових стратегічних партнерів України у відновленні та розвитку аграрного сектору. Ми високо цінуємо послідовну підтримку японського уряду та зацікавлені у подальшому поглибленні нашої співпраці – від реалізації спільних проєктів до залучення японських інвестицій і технологій», – наголосив Висоцький.

Міністр подякував представникам Японії за практичну допомогу дрібним і середнім фермерам і запропонував найближчим часом провести чергове засідання Спільної робочої групи та визначити нові практичні напрями взаємодії.

Українська сторона висловила сподівання на подальше розширення взаємодії, зокрема під час майбутнього засідання Спільної робочої групи та участі в міжнародній виставці FOODEX Japan.

Читайте також: Україна готова створювати умови для спільних з Японією проєктів відновлення – Корецький

Як повідомлялося, на сьогодні 80 компаній з Японії розглядають Україну як потенційного партнера, хочуть розвивати тут свої технології.

Фото: minagro.gov.ua

Як передає Укрінформ, про це він в інтерв’ю BBC News Україна.

«Так от, проблема була в тому, що якраз міністр оборони проводив закупівлю певних видів озброєння, в першу чергу дронів, і віддавав перевагу певним видам цих дронів, ігноруючи потреби армії, які надавались Генеральним штабом», – сказав Сирський.

За його словами, потреби армії визначає Генеральний штаб на підставі заявок, які надходять із військ. Під час планування закупівель вивчають тенденції застосування озброєння, його ефективність і необхідність для війська. Відповідно до цих потреб формують план закупівель і фінансування.

Сирський водночас зауважив, що через розбіжності між закупівлями та реальними потребами військ виник значний дисбаланс, зокрема щодо наземних роботизованих платформ.

«Ми постачали п’ять-шість відсотків, це стосувалось далекобійних боєприпасів, наприклад для артилерії. Тобто от в цьому була проблема. Звичайно, це питання розглядалося на ставках, от в чому в нас були непорозуміння», – пояснив колишній головнокомандувач.

Він наголосив, що проблема полягала не в самій закупівлі дронів, а в нерівномірному розподілі коштів на забезпечення армії. За його словами, військовий бюджет розподіляється Генеральним штабом і погоджується з відповідними структурами та Міністерством оборони. Фінансування має забезпечувати синхронні закупівлі різних видів необхідного військам озброєння й техніки.

«А він (ексміністр оборони Михайло Федоров – ред.) робив такий перекіс, тобто він вважав, що він краще знає наші потреби, що можна не звертати уваги на наші потреби, і він фінансував, наприклад, дрони на весь рік. А закупка, наприклад, тих же НРК або інших зазначених видів, вона не проводилась, і виходив дефіцит», – стверджує Сирський.

Він додав, що фронт має забезпечуватися збалансовано. Окрім безпілотників, військам потрібні наземні роботизовані комплекси (НРК), пікапи, мотоцикли, квадроцикли, багі та ударні безпілотники. Водночас закупівлі й постачання озброєння потребують часу, оскільки між фінансуванням і виробництвом є затримка.

За словами Сирського, проблеми виникали й з постачанням самих дронів, які не надходили в повному обсязі. «От суть проблеми була – не враховувалися інтереси військ, от конфліктна ситуація в чому була», – заявив він.

Сирський також заперечив, що висував Федорову ультиматуми, про які той заявляв, пояснюючи обставини звільнення.

«Та ні, ніяких, я взагалі на фронті в цей час був. Я дізнався, коли він сказав, що я якісь там ультиматуми робив, я якраз перебував на Лиманському напрямку і був на командному пункті однієї з бригад, коли я це почув», – розповів колишній головнокомандувач.

Коментуючи слова Президента Володимира Зеленського про те, що військові відповідають за операції на полі бою, а Міністерство оборони – за забезпечення, Сирський заявив, що вже пояснив причини непорозумінь і не має наміру повертатися до цього питання.

«Право звільняти з посади – це право Президента, він прийняв відповідне рішення. Його рішення абсолютно в межах його повноважень», – сказав він.

Сирський також прокоментував протести, які почалися після звільнення Федорова, серед вимог учасників яких було і його звільнення. За словами колишнього головнокомандувача, на той час він перебував на фронті й не розумів, чому ситуацію пояснювали конфліктами та ультиматумами.

«Це рішення Президента, його повноваження, він звільняє з посади, я ж не виводив людей на вулиці. Я отримував рішення Президента, він переговорив, зрозуміло все. Тобто кожний повинен мати свою гідність. І розуміння», – підсумував колишній головнокомандувач.

Як повідомляв Укрінформ, 22 липня Сирський заявив, що залишає посаду головнокомандувача ЗСУ, яку обіймав майже 2,5 роки, та підбив підсумки своєї роботи на посаді.

Фото: ОП