“Зараз — не час купувати акційний квиток на “Титанік”. Капітан “Титаніка”, схоже, хотів продати дешеві квитки на танцювальний вечір уже після того, як судно зіштовхнулося з айсбергом”, — заявив Мішель Яковлефф в ефірі телеканалу LCI.

На його думку, не можна підтримувати невдачу і саме цього його вчили в Американському військовому коледжі.

“Потрібно знайти інше рішення, перенести зусилля в інше місце — але в жодному разі не підкріплювати невдачу. Тож причин сказати Трампу “ні” — предостатньо”, — заявив Яковлефф, колишній заступник начальника штабу Сил швидкого реагування Північноатлантичного союзу, який брав участь у плануванні операцій у Європі. У 2017-2019 роках Яковлефф був заступником начальника штабу в SHAPE (Верховне командування Об’єднаних збройних сил НАТО в Європі — ред.), тобто відповідав за координацію розвитку стратегічних програм НАТО, зокрема з Україною.

У Білому домі та серед союзників США наростає невдоволення, оскільки країни чинять опір кампанії тиску президента США Дональда Трампа з метою надання допомоги в забезпеченні безпеки Ормузької протоки, а Трамп відкидає спроби Ірану до дипломатичного врегулювання.

Війна в Ірані — позиція країн НАТО та ЄС

Водночас на 18 день війни в Ірані міністри закордонних справ країн ЄС вирішили не розширювати свої військово-морські операції навколо Ормузької протоки, незважаючи на критику Трампа на адресу союзників.

Озвучив їхню позицію представник канцлера Німеччини, який 16 березня заявив: “Це не війна НАТО”.

А міністр оборони Німеччини Борис Пісторіус прямо заявив, що це не їхня війна: “Це не наша війна, ми її не починали. Ми хочемо дипломатичних рішень і якнайшвидшого завершення, але збільшення кількості військових кораблів у регіоні, безумовно, цьому не сприятиме”, — заявив політик-соціал-демократ.

Дипломатичні переговори зайшли в глухий кут: іранські офіційні особи звернулися до посланника Трампа з Близького Сходу, намагаючись відновити дипломатичні переговори, але Трамп заявив, що не хоче зараз вести переговори, повідомили CNN двоє високопоставлених чиновників Білого дому.

Частково це пояснюється тим, що адміністрація Трампа не впевнена в тому, що новий верховний лідер Ірану Моджтаба Хаменеї “дійсно контролює ситуацію”, сказав один із чиновників. Міністр закордонних справ Ірану заперечує будь-які контакти з посланцем президента в останні дні, як стверджують представники Білого дому.

Терпіння закінчується: деякі американські, європейські та азійські дипломати дедалі більше розчаровуються у відмові адміністрації Трампа використовувати традиційні дипломатичні канали.

При цьому ескалація триває, Іран вранці 17 березня атакував безпілотниками посольство США і готель у Багдаді. Нафтове родовище Маджнун на півдні Іраку також зазнало атаки. Тим часом Об’єднані Арабські Емірати тимчасово закрили свій повітряний простір після того, як унаслідок ударів безпілотників у нафтовій зоні Фуджейри та на газовому родовищі Шах спалахнули дві окремі пожежі.

Раніше Дональд Трамп несподівано попросив допомоги в розблокуванні Ормузької протоки. За його словами, допомогти мають ті, хто купують нафту з країн Перської затоки, зокрема Китай.

Але при цьому відмовився від допомоги Україні з дронами, заявивши, що США самі впораються.

У Феодосії тимчасово окупованого Криму під загрозою обвалення перебуває історична споруда XIV століття – Докова вежа Генуезької фортеці.

“Ми не повинні втрачати з поля зору, що в Європі все ще триває війна. І тому сьогоднішнє засідання Ради в Брюсселі також надсилає сигнал, що наша солідарність з Україною зберігається”, – сказала Райхе.

За її словами, Німеччина наразі є найбільшим фінансовим донором Фонду підтримки енергетики України і продовжувати й надалі сприяти відновленню її інфраструктури, зокрема, електромереж.

“Ми підтримуємо та допомагаємо Україні у відновленні зруйнованої енергетичної інфраструктури та продовжуємо військову підтримку. Сьогодні ми також займаємося розширенням мереж. Відновлювані джерела енергії, які потрібні не лише в Німеччині, а й у всій Європі, можна ефективно використовувати лише за наявності потужних мереж. Тому важливо посилювати, розширювати та значно прискорювати будівництво мереж за межами європейських кордонів. Тут Єврокомісія може діяти сміливіше”, – сказала міністерка.

Водночас вона наголосила, що федеральний уряд працює над стабілізацією енергетичних цін у ФРН на тлі зростання вартості пального та енергоносіїв. За словами Райхе, уряд ФРН планує посилити повноваження Федерального картельного відомства для швидшого проведення секторальних розслідувань у випадку різкого зростання цін. Крім того, планується обмежити можливість підвищення цін на пальне на автозаправках – не більше одного разу на день.

Міністерка також повідомила, що Німеччина разом із партнерами з країн Міжнародного енергетичного агентства готова за потреби вивести частину стратегічних запасів нафти на ринок, щоб знизити ціни.

Як повідомляв Укрінформ, перший віцепрем’єр-міністр – міністр енергетики України Денис Шмигаль зі спікером Верховної Ради України Русланом Стефанчуком обговорив із президенткою Бундестагу Німеччини Юлією Кльокнер постачання обладнання, необхідного для ремонтів енергооб’єктів. Запланована частина обладнання вже демонтована та підготовлена до відправки.