Як пише німецьке видання Frankfurter Allgemeine Zeitung, мюнхенський стартап Hypersonica провів перший успішний випробувальний політ прототипу гіперзвукової ракети з норвезького космодрому Андейя.

У статті зазначається, що хоч компанія була заснована лише у 2024 році, за дев’ять місяців вона змогла пройти шлях від перших креслень до повноцінного льотного тесту. Ба більше, під час випробування ракета розігналася до швидкості понад 7 400 кілометрів на годину та подолала дистанцію більш як 300 кілометрів.

У Hypersonica зазначають, що ключові параметри системи були перевірені в реальних гіперзвукових умовах — аж до рівня окремих компонентів. Зокрема, це дозволило підтвердити працездатність основних технологічних рішень і вийти на наступний етап розробки.

За твердженнями FAZ, Досягнутий результат робить Hypersonica першою приватно фінансованою компанією в Європі, яка змогла продемонструвати гіперзвуковий політ такого рівня. Засновник і генеральний директор стартапу Філіп Керт у коментарі виданню назвав це значним проривом для галузі, де створення подібних систем зазвичай займає роки.

“Нам знадобилося лише дев’ять місяців від першого креслення до готового прототипу. Це великий успіх”, – сказав він

Успіх компанії підтверджується й фінансовою підтримкою, оскільки під час інвестиційного раунду серії A Hypersonica залучила 23,3 мільйона євро від фондів General Catalyst та Plural, а також Федерального агентства Німеччини з проривних інновацій SPRIND. За словами Керта, мета компанії — до 2029 року забезпечити європейські країни відносно недорогими та маневреними гіперзвуковими ракетами як елементом стримування.

Також Керт розповів FAZ, що класичні оборонні програми вимагають мільярдних витрат і надто багато часу, чого Європа нині не має, тому Hypersonica робить ставку на альтернативні підходи, які здатні суттєво зменшити вартість розробки без втрати бойових характеристик.

Ключовою перевагою розробки стартапу він називає поєднання гіперзвукової швидкості з високою маневреністю. За його словами, самі по собі швидкості понад 6 000 кілометрів на годину не є новими, однак можливість точно керувати ракетою на таких режимах значно ускладнює її перехоплення системами протиповітряної оборони.

Для порівняння Керт згадує російські ракети “Іскандер” і “Кинжал”, які досягають гіперзвукових швидкостей, але мають обмежену маневреність. Натомість американська система LRHW (“Темний орел”), яку планують розмістити в Німеччині, є значно ефективнішою, однак, за оцінками експертів, вартість одного її запуску сягає близько 40 мільйонів доларів.

На цьому тлі Європа поки не має власних порівнянних рішень. Саме тому Hypersonica робить акцент на європейському суверенітеті — незалежності у виробництві та ланцюгах постачання. Крім того, компанія має німецько-британську структуру та бере участь у британській гіперзвуковій програмі з бюджетом близько одного мільярда фунтів стерлінгів.

За словами керівника стартапу, попит на гіперзвукові системи вже формується серед європейських країн, а вимоги до таких можливостей визначені й у межах НАТО.

“Наші технології надають цим країнам доступ до гіперзвукових систем. Саме тому ми застосовуємо загальноєвропейський підхід”, – каже Керт.

Нагадаємо, що французькі політики вже протягом 2025 року говорять про створення аналога російського ракетного комплексу “Орешник”. Однак, наразі подібні заяви залишаються радше на рівні політичних декларацій, ніж реальних технологічних рішень.

Також Фокус писав, що росіяни почали випробовувати експериментальну протидронову систему, яка замість традиційних лопатей використовує обертові троси. Загалом, на цю дивну розробку від FPV-дронів росіяни витратили більше ніж 2 роки.

Японія надає додаткові 3,8 мільйона доларів США на підтримку діяльності ЮНЕСКО в Україні у сферах культурної спадщини, освіти та доступу до інформації.

Президент Володимир Зеленський обговорив з радником з питань відбудови України та інвестицій Оксаною Маркаровою поточну роботу з партнерами України щодо відбудови.