Крім того, забруднення поширилося вниз за течією річки, зокрема у районі села Наславча Республіки Молдова. Про це повідомили в Мінекономіки.

У відомстві повідомили, що наразі були проведені консультації з усіма відповідальними інституціями. Зокрема, у Вінницькій та Одеській області пройшли засідання комісій з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій.

При цьому заходи з локалізації та усунення плям технічного мастила потребують узгодження з Молдавською стороною.

Наскільки серйозним є забруднення

10 березня була відібрана проба води з Дністра біля населених пунктів, що перебувають в зоні потенційного впливу. При цьому на поверхні води у Могилів-Подільському та ще в низці сіл фіксували характерні маслянисті плями.

За результатами вимірювань у районі села Нагоряни зафіксовано перевищення нормативу у 2,5 раза — 0,127 мг/дм³ при допустимій нормі 0,05 мг/дм³.

“Мінекономіки розглядає цей інцидент як черговий прояв екологічної агресії рф, що створює загрозу транскордонній водній безпеці та потребує належної міжнародної правової оцінки. росія вкотре підтверджує, що є державою-терористом, яка веде війну не лише проти України, а й проти довкілля. Ураження енергетичної інфраструктури спричинило витік технічних масел у Дністер, що створило транскордонну екологічну загрозу. Україна діє швидко та скоординовано, як на національному рівні, так і у взаємодії з Молдовою, щоб локалізувати забруднення та мінімізувати його наслідки. Водночас такі дії рф мають отримати належну міжнародну правову оцінку”, — наголосила заступниця міністра економіки, довкілля та сільського господарства України Ірина Овчаренко.

Раніше в Молдові заявили, що близько 1,5 тонни трансформаторної оливи вилилося в річку Дністер після ракетного обстрілу української гідроелектростанції в Новодністровську 7 березня, повідомило “Радіо Свобода”.

Після цього молдавське видання Newsmaker повідомило, що два населені пункти в Молдові залишилися без водопостачання, а лікарні готуються до погіршення ситуації. Зокрема, мер Кишинева з посиланням на МОЗ доручив лікарням підготувати запаси питної води на 48-72 години.

Наприкінці 2025 року в Одеській затоці зафіксували масштабне забруднення води рослинною олією, яке вже дісталося міського узбережжя. Тоді наголошувалося, що російські удари дедалі частіше припадають на об’єкти, пошкодження яких неминуче спричиняє серйозні екологічні наслідки — портові термінали, резервуари з паливом або рослинною олією, промислові склади.

Раніше Фоку розповідав, чи можлива екологічна катастрофа, якщо РФ вдарить по Бортницькій станції аерації.

Про це повідомляє DW, передає Укрінформ.

У СК РФ уточнили, що кримінальну справу порушено стосовно посадових осіб органів влади Королівства Нідерланди, України та археологічного музею Алларда Пірсона Амстердамського університету.

Російські слідчі вбачають у поверненні Україні її культурних цінностей злочинні дії з «розкрадання предметів, які мають особливу історичну, художню і культурну цінність, вчинені організованою групою» та «неповернення у встановлений термін на територію РФ культурних цінностей».

Офіційний представник СК РФ Світлана Петренко заявила, що після анексії Криму Росією музеї півострова зі всіма своїми експонатами нібито перейшли у власність РФ. На думку російської сторони, це стосується й колекції “скіфського золота”, яке з лютого до серпня 2014 року виставлялося для показу в Амстердамі.

«Таким чином, посадові особи органів влади Королівства Нідерланди, України та музею Алларда Пірсона викрали, безоплатно вилучивши на свою користь усі зазначені музейні предмети, які є культурними цінностями, та передали їх в Україну, не повернувши на територію Російської Федерації», – вважає Петренко.

Слідком Росії оцінює вартість колекції “скіфського золота” не менш ніж у 117 млн рублів (близько 1,3 млн євро). При цьому їхня ринкова вартість значно вища, а «деякі артефакти безцінні через відсутність аналогів у світовій культурі», зазначається в повідомленні.

Як повідомляв Укрінформ, в листопаді 2023 після майже 10 років судів в Україну з Нідерландів повернулися предмети з колекцій кримських музеїв, представлені на виставці «Крим: золото й таємниці Чорного моря».

Юридична війна за експонати почалася після того, як ще до окупації півострова Росією, у 2013 року цінну колекцію було вивезено з Криму на виставку в Нідерланди. Виставка «Крим: золото і таємниці Чорного моря» складалася з колекцій п’яти музеїв, один з яких розташований у Києві, а чотири – у Криму (Сімферополь, Керч, Бахчисарай і Херсонес). Виставка проходила у музеї Алларда Пірсона в Амстердамі.

26 жовтня 2021 року Апеляційний суд Амстердама ухвалив рішення про повернення “скіфського золота” Україні.

26 січня 2022 року так звані російські кримські музеї в тимчасово окупованому Криму подали касаційну скаргу на рішення Апеляційного суду Амстердама щодо повернення колекції “скіфського золота” Україні.

9 червня 2023 року Верховний суд Нідерландів ухвалив остаточне рішення повернути “скіфське золото” Україні. Він підтвердив рішення апеляції дворічної давності на користь Києва.

Про це під час спілкування з журналістами повідомив голова Державного агентства відновлення та розвитку інфраструктури Сергій Сухомлин, передає кореспондент Укрінформу.

«Ця зима була достатньо складною, з великими перепадами температури, які негативно впливали на стан дорожнього полотна. Станом на сьогодні ремонту потребують понад 10 млн кв. м доріг, і це лише міжнародного і національного значення. А є ще місцеві дороги. На цей ремонт, не капітальний, без заміни верхнього шару асфальту, нам потрібно щонайменше 12-14 млрд грн. А на всі дороги це 45-50 млрд грн», – сказав Сухомлин.

За умови отримання достатнього фінансування Агентство відновлення планує завершити ремонтні роботи на автошляхах до червня.

Зараз бригади поступово нарощують темпи робіт. Так, якщо минулого тижня середній показник виконаного ремонту становив до 25 тис. кв.м на добу, то цього тижня він уже досяг 50 тис. кв.м.

«Температурний режим вже дозволяє нам розпочати ремонт гарячим асфальтом великими картами. Підрядники вже вийшли на основні траси, запустилися асфальтові заводи. Тому цього тижня ми вже вийшли на показник у 50 тис. кв.м, вчора зробили 60 тис. кв.м. Завдання – до кінця березня вийти на показник більше 150 тис. кв.м за день», – зазначив очільник держагентства.

Водночас на уточнююче питання від Укрінформу щодо гарантованого фінансування на поточні роботи на весну Сухомлин зауважив, що поки гарантій, що потрібні кошти надходитимуть вчасно і в повному обсязі, немає.

«Поки ще немає гарантій. Зараз частину робіт ми виконуємо за рахунок отримання доручень в межах чинних контрактів. На сьогодні вже фактично готове рішення уряду, яке пройшло майже через всі міністерства, про виділення додаткових 3 млрд грн на цей ремонт. Також розглядаються інші можливості фінансування потроху. Додатково на комітеті Ради обговорюється питання повернення дорожнього фонду», – сказав Сухомлин.

За оцінками Агентства відновлення, до цього цільового фонду наразі могло би бути спрямовано близько 170 млрд грн. Але про такі суми на дороги в умовах війни поки що не йдеться. Тому уряд розглядає різні варіанти залучення додаткових коштів, у тому числі кредитних і в межах проєктів публічно-приватного партнерства.

«Сьогодні уряд приділяє достатньо багато уваги для того, щоб ситуацію вирівняти, і Прем’єр-міністр проводила вже декілька робочих нарад. Є план підключити до фінансування, в тому числі, великі фонди чи банки в Україні. Але ми говоримо про те, що нам все-таки необхідно повернути державне фінансування доріг», – зазначив Сухомлин.

Як повідомлялося, для забезпечення ремонту доріг із резервного фонду держбюджету планується виділити щонайменше 10 млрд грн додаткового фінансування. Рішення про виділення перших 3 млрд грн ухвалено.

Фото Укрінформу можна купити тут