Як передає Укрінформ, про це повідомляє Міністерство культури України.

«В умовах російської збройної агресії Україна не лише забезпечує збереження власної культурної спадщини, а й формує нові підходи до її міжнародного захисту. Наш практичний досвід взаємодії з механізмами ЮНЕСКО є унікальним і має бути врахований у подальшому розвитку міжнародних інструментів у цій сфері», – зазначила Бондар.

У першому кварталі 2026 року міністерство забезпечило системну координацію державної політики щодо дотримання норм міжнародного гуманітарного права. Зокрема завершений офіційний переклад Гаазької конвенції 1954 року та її резолюцій, а також проведена ревізія Другого протоколу 1999 року для усунення термінологічних неузгодженостей.

Нещодавно відбулося перше засідання Робочої групи з питань захисту культурних цінностей у межах діяльності Міжвідомчої комісії з питань застосування та реалізації норм міжнародного гуманітарного права в Україні. Він передбачає аналітичні звіти щодо імплементації Конвенції 1954 року, удосконалення нормативної бази для маркування культурних цінностей емблемою «блакитний щит» та посилення міжвідомчої координації для документування воєнних злочинів проти спадщини.

Станом на перший квартал 2026 року до Міжнародного списку культурних цінностей під посиленим захистом внесли 46 українських об’єктів. Мінкульт працює над наступним пакетом номінацій спільно з обласними військовими адміністраціями та Міністерством оборони.

Триває системне оцифрування культурних цінностей через електронні системи: Реєстр Музейного фонду України та Державний реєстр нерухомих пам’яток.

Також триває внесення даних про викрадені з Херсонського художнього музею імені Шовкуненка предмети до бази Інтерполу. Це, у свою чергу, дозволить включити певний перелік предметів і до Віртуального музею втрат ЮНЕСКО.

Міністерство також ініціювало напрацювання міжнародними експертами ЮНЕСКО роз’яснень щодо криміналізації посягань на культурні цінності на національному рівні та подало звіти про стан об’єктів всесвітньої спадщини, зокрема щодо «Херсонеса Таврійського та його хора», який пропонується включити до списку під загрозою.

Серед інших міжнародних ініціатив: підписання меморандуму про співпрацю з Молдовою та Румунією щодо включення культурного комплексу Прекукутень – Аріушд – Кукутень – Трипілля до Попереднього списку ЮНЕСКО та доопрацювання досьє Софіївки відповідно до оновлених операційних настанов.

Засідання Національної комісії у форматі бюро провела голова Національної комісії України у справах ЮНЕСКО та заступниця міністра закордонних справ Мар’яна Беца.

За його результатами учасники узгодили подальші кроки для активного просування інтересів України в ЮНЕСКО та зміцнення позицій держави на міжнародній арені.

Як повідомляв Укрінформ, депутати Одеської міськради звернулися до Міністерства культури з проханням створити орган управління об’єктом всесвітньої спадщини ЮНЕСКО «Історичний центр Одеси» на базі муніципалітету.

Фото: МЗС

Кабінет міністрів ухвалив зміни до правил публічних закупівель, спрямовані на підвищення оперативності підготовки громад до викликів воєнного часу.

Як передає Укрінформ, про це повідомляє Міноборони.

Під час наступного засідання Контактної групи Україна готує оновлення щодо реалізації пунктів Плану війни для примусу Росії до миру.

Партнерам буде представлено пріоритетні напрямки співпраці, зокрема у сфері посилення протиповітряної оборони, розвитку безпілотних систем, обміну даними та технологіями.

Україна пропонує взаємовигідну модель кооперації. В її межах союзники отримують доступ до бойових даних і систем українського виробництва.

Це, зокрема, досвід створення комплексної системи боротьби з дронами типу Shahed.

Україна та Німеччина готують низку спільних проєктів для реалізації вже найближчим часом.

Йдеться, зокрема, про: значне посилення систем ППО; додаткове фінансування deep-strike та middle-strike дронів та розвиток спільних технологічних рішень.

Окремо сторони обговорили перспективи співпраці у сфері інноваційної лазерної зброї.

Міністр оборони України подякував Пісторіусу за важливу допомогу.

Особливо він відзначив роль Німеччини у захисті життів українців та інфраструктури протягом зими.

Внески від Німеччини, зокрема поставки ракет PAC-3, мали критичне значення для відбиття російських атак.

Також Федоров подякував за підтримку інших проєктів, таких як «чеська ініціатива» та розвиток дроново-штурмових підрозділів.

Обмін даними та нові формати співпраці

Окрему увагу під час розмови приділили обміну даними.

Україна володіє унікальним масивом бойових даних, і найближчим часом планується посилення співпраці з Німеччиною у цьому напрямку.

Обмін даними відкриває нові можливості для розвитку технологій і посилення оборонних спроможностей обох країн.

Федоров подякував Пісторіусу за особисте лідерство та системну підтримку України.

Як повідомляв Укрінформ, Федоров провів зустріч зі старшим представником НАТО в Україні Патріком Тернером та командувачем спеціальної місії Альянсу NSATU генерал-лейтенантом Кертісом Баззардом.

Ілюстративне фото: Austrian Wings Media Crew