Катастрофа МН17: дев’ять років тому окупанти збили літак в небі над Донбасом
Унаслідок авіакатастрофи загинули всі 298 пасажирів, які були на борту, зокрема 80 дітей, передає Главком.
Дев’ять років тому, 17 липня 2014 року, у небі над Донбасом окупанти збили літак «Боїнг-777» авіакомпанії Malaysia Airlines. Пасажирський борт виконував регулярний рейс MH17 із нідерландського Амстердаму до малайзійського Куала-Лумпуру. Через три години польоту в нього влучила ракета з російського «Буку».
Унаслідок авіакатастрофи загинули всі 298 пасажирів, які були на борту, зокрема 80 дітей.
У серпні 2014 року створили спільну слідчу групу, в яку увійшли представники Австралії, Бельгії, Малайзії, Нідерландів та України. За даними слідства, пасажирський борт збили ракетою, випущеною з російської установки «Бук», яка належить 53-й зенітно-ракетній бригаді ППО збройних сил РФ, дислокованій у Курську.
Судовий розгляд справи розпочався 9 березня 2020 РОКУ в Нідерландах. 10 червня 2022 року суд щодо МН17 закінчився.
23 червня Парламентська асамблея Ради Європи ухвалила резолюцію, якою визнала, що малайзійський Boeing 777 рейсу MH17 2014 збили російською ракетою. Москву попросили офіційно попросити вибачення в родичів жертв авіакатастрофи за поширення дезінформації.
17 листопада 2022 року у Нідерландах оголосили вирок чотирьом обвинуваченим у причетності до збиття літака.
Суд у Нідерландах визнав громадян Росії Ігоря Гіркіна, Сергія Дубінського та громадянина України Леоніда Харченка винними у катастрофі MH17 та загибелі 298 людей. Суд засудив їх до довічного ув’язнення та виплати компенсацій родинам загиблих. Росіянина Олега Пулатова у справі виправдали.

Суд Гааги під час оголошення вироку у справі про катастрофу малайзійського літака MH17 на Донбасі заявив про фальсифікацію доказів, наданих російською стороною.
Події
Уряд підтримав пропозицію Мінкульту про встановлення у Києві пам’ятника Мазепі
Кабінет міністрів підтримав пропозицію Міністерства культури про встановлення у Києві пам’ятника гетьману Івану Мазепі.
Як передає Укрінформ, про це повідомляє Міністерство культури України.
“Кабінет міністрів України підтримав пропозицію Міністерства культури України щодо встановлення у Києві пам’ятника гетьману України Івану Мазепі. Його пропонують розмістити на бульварі Тараса Шевченка – на місці демонтованого пам’ятника Володимиру Леніну,” – ідеться в повідомленні.
Встановлення пам’ятника – це ініціатива Президента Володимира Зеленського, озвучена 28 червня під час відзначення 30-річчя Конституції України на території Києво-Печерської лаври.
Її реалізацію передбачає Указ Президента від 21 серпня № 781 “Питання вшанування пам’яті гетьмана України Івана Мазепи”.
Віцепрем’єр-міністерка з питань гуманітарної політики – міністерка культури Тетяна Бережна зауважила, що Мазепа – одна із ключових постатей української історії, державотворець, який послідовно відстоював політичну суб’єктність України та підтримував розвиток української культури й освіти, тому Київ має гідно вшанувати його пам’ять у публічному просторі.
Для визначення вигляду майбутнього пам’ятника проведуть відкритий конкурс на найкращий ескізний проєкт. Його організацію забезпечать Мінкульт разом із Державним агентством з питань мистецтв та мистецької освіти і Київською міською державною адміністрацією.
Міністерство культури також стане замовником проєктування та виготовлення пам’ятника.
Встановлення пам’ятника та благоустрій прилеглої території фінансуватимуть із бюджету Києва. Для проєктування й виготовлення пам’ятника також можуть залучати кошти з інших джерел, не заборонених законодавством.
Остаточну вартість визначать після проведення конкурсу та затвердження проєктно-кошторисної документації.
Як повідомляв Укрінформ, у вересні Міністерство культури, благодійний фонд Київської школи економіки KSE Foundation, Український інститут книги та міжнародний фестиваль “Книжковий Арсенал” оголоcили старт збору коштів на нову грантову програму, спрямовану на підтримку малих видавництв.
Відбудова
Уряд спрямує ₴157 мільйонів на відновлення і захист енергооб’єктів на Сумщині та Херсонщині
Кабінет міністрів спрямує 157 млн грн на відновлення і захист енергооб’єктів у Сумській і Херсонській областях.
Про це повідомив у Телеграмі Прем’єр-міністр Сергій Корецький, передає Укрінформ.
«Спрямовуємо понад 157 млн грн із резервного фонду на відновлення та захист енергетичних об’єктів у двох прифронтових регіонах — Сумській та Херсонській областях», – йдеться у дописі.
За словами глави уряду, 107 млн грн передбачені для Сумщини на відновлення енергетичного об’єкта, від якого залежить тепло для майже 160 тисяч родин.
Крім того, 50 млн грн буде спрямовано Херсонщині на додатковий захист восьми енергетичних об’єктів. Там облаштують інженерні конструкції та антидроновий захист критичного обладнання.
Корецький наголосив, що тендерні процедури мають бути проведені оперативно, а роботи завершені якнайшвидше.
Як повідомлялося, з Фонду ліквідації наслідків збройної агресії виділено 150 млн грн на відновлення будинків у Запорізькій області.
Фото: КМУ
Політика
Заступником міністра оборони з питань цифровізації став Олексій Рева
Кабінет міністрів призначив майора Олексія Реву заступником міністра оборони з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації.
Про це Міноборони повідомило у Телеграмі, передає Укрінформ.
“Уряд призначив майора Олексія Реву заступником міністра оборони України з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації. Він відповідатиме за розвиток цифрових систем і сервісів для Сил оборони та впровадження технологій, які спрощують процеси у війську й допомагають військовослужбовцям виконувати свої завдання”, – йдеться у дописі.
Зазначається, що Рева вже працював в ІТ-секторі Міноборони. Він брав участь у створенні застосунку “Армія+”, цифрової системи обліку військовослужбовців “Імпульс”, очолював проєктні команди.
Досвід та експертиза Реви дозволять розширити цифровізацію ключових процесів у війську. Серед пріоритетів залишається розвиток Армія+, Резерв+ та бойової системи DELTA, зазначають у міністерстві.
У МОУ наголосили, що посилення цифровізації війська необхідне, щоб потреби Сил оборони ще швидше перетворювалися на конкретні рішення. Адже цифрові інструменти скорочують час на ухвалення рішень і дають військовим оперативний доступ до точної та актуальної інформації. Основою стратегії зараз є обʼєднання цих цифрових інструментів у єдину екосистему.
«Важливим етапом стратегії розвитку цифровізації Сил оборони має стати відкриття ринку ІТ-продуктів. Це дасть змогу ширше залучати до створення цифрових рішень українську ІТ-індустрію та скоротити шлях від потреби військових до розробки й практичного застосування у війську», – додали у Міноборони.
Як повідомляв Укрінформ, раніше Кабінет міністрів призначив Миколу Швидкого заступником міністра оборони.
Фото: Міноборони
-
Суспільство6 днів agoПерерахували тарифи на тепло — як зміняться платіжки одеситів цієї зими
-
Усі новини1 тиждень agoщо відомо про дружину Руслана Кравченка (фото)
-
Одеса1 тиждень agoРосія атакує порти Одещини: наслідки для експорту України
-
Політика1 тиждень agoПрограма засідання ПАРЄ не передбачала участь представників Офісу генпрокурора
-
Події1 тиждень agoНа Полтавщині під час розкопок Глинського городища виявили артефакти X-XV століть
-
Війна1 тиждень agoФінляндія надає Україні пакет військової допомоги на €290 мільйонів
-
Суспільство1 тиждень agoДБР проводить спецоперацію з протидії продажу наркотиків і боєприпасів
-
Відбудова1 тиждень agoДля підтримки України взимку Литва готова надавати трансформатори і локомотиви