Від початку повномасштабного російського вторгнення у Сумській області пошкоджені й зруйновані 327 закладів освіти, 119 – уже відновлені.

Як передає Укрінформ, про це повідомляє Міноборони.

Сторони обговорили механізми верифікації та контролю за коштами Кредиту на підтримку України (Ukraine Support Loan), співпрацю в рамках Оборонно-промислового пакту Євросоюзу та України та потреби defense-сектору.

Заступник міністра оборони з питань європейської інтеграції Сергій Боєв представив партнерам потреби України у фінансуванні оборонної сфери на 2027 рік та пріоритети спрямування міжнародної підтримки.

Окремий акцент було зроблено на безпілотних системах, роль яких на полі бою постійно зростає. Серед ключових пріоритетів – підтримка виробництва українських FPV-дронів, засобів middle strike та deep strike.

Заступниця міністра оборони Ганна Гвоздяр презентувала потенціал українського оборонно-промислового комплексу та окреслила виробничі пріоритети в межах Ukraine Support Loan.

Сторони детально обговорили реалізацію Оборонно-промислового пакту ЄС та України, ініціативу Drone Deal і створення спільних підприємств.

За словами Гвоздяр, «ми активно співпрацюємо з європейськими партнерами та прагнемо конкретних результатів для обох сторін. Спільне виробництво – ключ до зміцнення обороноздатності України сьогодні та безпеки Європи в майбутньому».

Також на зустрічі йшлося про подальшу інтеграцію українського ОПК в оборонно-промислову екосистему ЄС, розширення виробничої кооперації та зміцнення довгострокового партнерства.

Питання верифікації, підзвітності та підходів до закупівель із делегацією ЄС обговорив заступник міністра оборони Мстислав Банік за участі т.в.о. директора Агенції оборонних закупівель ДОТ Артема Романюкова та команди АОЗ.

Пріоритети Міноборони на цьому напрямку: удосконалення законодавства у сфері оборонних закупівель з урахуванням реалій воєнного часу та рекомендацій ЄС; переведення закупівель на конкурентні процедури та подальше виведення торгів на електронні майданчики для мінімізації людського фактора.

«Ми бачимо, що зростає конкуренція, розширюється ринок, і суттєво економимо кошти. Частина торгів вже успішно відбулася, постачання до війська почалося. Таким чином, Міністерство оборони спільно з АОЗ створює просту систему, з нульовою толерантністю до корупції та тіньових схем, залишаючись при цьому відкритими перед партнерами», – зауважив Банік.

Зі свого боку Романюков поінформував про підходи АОЗ до забезпечення прозорості та підзвітності оборонних закупівель, співпрацю з антикорупційними органами, а також про застосування ризик-орієнтованого підходу під час перевірки контрагентів.

«Для нас важливо, щоб міжнародні партнери мали довіру до системи оборонних закупівель України. Саме тому, ми посилюємо контроль за всіма етапами закупівель, запроваджуємо відповідні інструменти і проводимо аудити, аби наші партнери переконалися – кошти міжнародної підтримки використовуються ефективно й прозоро», – підкреслив Романюков.

Українська сторона також відзначила позитивну динаміку залучення європейського бізнесу, адже у 2026 році європейські оборонні компанії вже брали участь у конкурентних закупівлях, оголошених АОЗ.

Ukraine Support Loan – це один із ключових інструментів фінансування оборонних потреб України та розвитку співпраці з європейськими партнерами.

Загалом кредит передбачає до 90 млрд євро на підтримку України у 2026-2027 роках: майже 60 млрд євро – на оборону, ще 30 млрд євро – на бюджетну підтримку.

Україна вже отримала майже 16 млрд євро. Останній транш на 2,86 млрд євро надійшов в середині жовтня.

Для України надзвичайно важливо залишатися прозорими й підзвітними для партнерів у процесі використання цих коштів.

У Міноборони висловили вдячність Європейському Союзу за надійне партнерство, поглиблення співпраці й масштабування оборонного виробництва.

Як повідомляв Укрінформ, Єврокомісія перерахувала Україні 2,86 млрд євро у межах оборонного компонента розширеної програми кредитування Ukraine Support Loan.

Фото: Міноборони

Як передає Укрінформ, про це повідомляє СБУ.

Розслідування з’ясувало, що 7 жовтня 2022 року фігуранти організували незаконне вивезення учнів Херсонського професійного суднобудівного ліцею до так званих «санаторіїв» у тимчасово окупованому Криму.

СБУ встановила, що вихованців навчального закладу спочатку доправляли автобусами до річкового порту, а звідти – катерами на лівобережжя, де на них чекав додатковий транспорт із маршрутом на півострів.

«Щоб організувати незаконне вивезення, Сальдо залучив Віктора Логінова – колишнього військовослужбовця армії РФ, який на момент вчинення злочину обіймав «посаду заступника директора ліцею». За даними слідства, для маскування незаконного переміщення дітей він особисто вносив фіктивні дані до облікової документації навчального закладу», – зазначили в СБУ.

Другий спільник, за даними СБУ, викладач захопленого на той час ліцею Микола Долженко супроводжував учнів протягом усього маршруту до Криму.

Такими діями фігуранти порушили статтю 49 Конвенції (IV) про захист цивільного населення під час війни, яка забороняє примусове переселення осіб під захистом з окупованої території.

На підставі зібраних доказів слідчі Служби безпеки заочно повідомили Сальдо і двом його поплічникам про підозру за ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 438 Кримінального кодексу України (воєнні злочини, вчинені за попередньою змовою групою осіб).

«Оскільки зловмисники переховуються на тимчасово окупованій частині території України, тривають комплексні заходи для притягнення їх до відповідальності», – додали в СБУ.

У спецслужбі нагадали, що в іншому кримінальному провадженні за матеріалами СБУ Сальдо заочно засуджено до 15 років тюрми.

Як повідомляв Укрінформ, очільника окупаційної влади на Херсонщині Володимира Сальдо заочно засудили до 15 років тюрми за пограбування підприємства і викрадення зерна.

У листопаді 2023 року суд в Одесі заочно засудив Сальдо до 15 років ув’язнення у справі про державну зраду.

Влітку 2025 року Сальдо засудили до 15 років позбавлення волі за організацію псевдореферендуму щодо «приєднання» до РФ.

З початком повномасштабного вторгнення колишній мер Херсона Володимир Сальдо став на бік загарбників та очолив так звану військово-цивільну адміністрацію Херсонської області. Нині він виконує обов’язки “губернатора” Херсонської області (під російською окупацією).