Доступ до Ближніх печер Києво-Печерської лаври відкритий як для паломників, так і для екскурсантів, не існує жодних списків і черг на відвідування.

Про це під час години запитань до уряду у Верховній Раді сказала віцепрем’єр-міністерка – міністерка культури Тетяна Бережна, передає кореспондент Укрінформу.

“Якщо говорити про Ближні печери, які ми нещодавно відкрили для відвідування, то можу чітко заявити, що зараз вони відкриті для кожного. Існують два формати, в яких люди можуть туди заходити. Перший формат, це коли люди приходять туди як паломники помолитися, печери відкриті абсолютно для всіх охочих. Другий формат – екскурсійні відвідування, коли в супроводі екскурсовода люди, навіть ті, які не приходять туди помолитися, можуть прийти і послухати про історію цього місця. І цей доступ здійснюється також відкрито. Немає ніяких черг, списків. Телефони, по яких можна записатись на екскурсію, інформація знаходиться в соцмережах у відкритому доступі. Тому ніякого привілейованого входу немає”, – зазначила Бережна.

Читайте також: «Під час війни багато хто приходить до мистецтва з болем – як до розради» – іконописиця Тетяна Дзядик

Як повідомлялося, 24 лютого 2026 року Національний заповідник “Києво-Печерська лавра” вперше з 2023 року відкрив доступ до Ближніх печер.

Фото Ярини Скуратівської

Про це Веронік Бертоль, співдоповідачка з резолюції «Стратегічний підхід до підтримки відновлення та реконструкції України на місцевому та регіональному рівнях», розповіла в коментарі кореспонденту Укрінформу.

«Ми хотіли водночас дати справжні, правильні орієнтири, але не повчати. Не казати: ви маєте робити це, це і це. Бо це не наша роль. Ми не живемо в цій країні, ми не живемо в цій ситуації. Тому ідея була в тому, щоб наголосити – у процесі відбудови потрібно обов’язково починати діяти разом із місцевою владою», – наголосила вона.

За словами членкині Комітету з питань управління, саме влада на місцях має озвучити, які саме в неї є потреби. А вже потім це має підніматися на національний рівень або до міжнародних донорів.

«Тож меседж, який ми посилаємо, такий: робіть разом із місцевою та регіональною владою, через неї і для неї. Це було і залишається наше головне послання, яке ми хотіли донести», – додала Бертоль.

Також, за її словами, українці ще до війни встигли просунутись на шляху до децентралізації та провести «справжні реформи».

«І вони тривають навіть під час війни, що мене, чесно кажучи, дуже вражає. Бачите, у Франції ми навіть у мирний час не можемо провести реформи. А ви проводите реформи у воєнний час. І те, що я бачила в Україні, це те, що місцева влада вже змогла дати відповіді під час війни, піклуватися про своє населення, і піклуватися добре. Тож якщо вони це змогли в такий дуже важкий час, то вони зможуть це зробити і в набагато стабільніший час, у період миру», – пояснила Бертоль, додавши що потрібна лише воля центральної влади дати трохи більше повноважень і повернутись до цивільного адміністрування.

Окрім доповідачки з української тематики, Бертоль є також речницею Конгресу місцевих та регіональних влад РЄ з питань молоді.

«Тож окремо в доповіді ми охопили цю тему – української молоді, переміщених осіб, депортованих дітей. Це справді дуже мене хвилює. Молодь, її психічне здоров’я. Це ціле покоління українців, які виростають у війні. Діти та молодь страждають від перебоїв у навчанні, травм та вимушеного переміщення, причому 79% з них зазнають негативних наслідків, таких як втрата доходу, особиста втрата та погіршення психічного здоров’я»,- сказала вона.

Нагадаємо, у вівторок, 50 сесія Конгресу місцевих і регіональних влад Ради Європи в Страсбурзі ухвалила резолюцію щодо стратегічного підходу до підтримки відновлення та відбудови України на місцевому і регіональному рівнях. У ній зокрема, ідеться, що Росія повинна заплатити за відбудову регіонів України, а конфісковані російські активи мають стати джерелом таких зусиль.

Хоча переговори щодо припинення війни публічно дали мало результатів, Буданов висловив оптимізм щодо того, що переговори рухаються до укладення угоди. Він заявив, що, на його думку, Росія також хоче припинити війну.

«Усі вони розуміють, що війна має закінчитися. Ось чому вони ведуть переговори. Я не думаю, що це займе багато часу», — сказав Буданов.

Він визнав, що досі обидві сторони дотримувалися «максималістських» позицій у переговорах за посередництва США, але висловив переконання, що вони наблизяться одна до одної у пошуках компромісу.

Росія має чіткий стимул для укладення угоди, зазначив Буданов. «На відміну від нас, вони витрачають власні кошти. Це величезні суми — вже у трильйонах», — сказав він.

Водночас він відмовився розповісти, як саме міг би виглядати можливий компроміс щодо території — найскладнішого питання переговорів.

«Остаточного рішення ще не ухвалено, — сказав він. — Але, в принципі, зараз усі чітко розуміють межі того, що є прийнятним. Це величезний прогрес».

На думку Буданова, ключовим досягненням мирних переговорів стало залучення адміністрації президента США Дональда Трампа в якості посередника. Він сказав, що Україна очікує, що головні посланці Білого дому на переговорах, Стів Віткофф і Джаред Кушнер, очолять американську делегацію, яка навідається до Києва, можливо, наступного тижня, що стане їхнім першим візитом до країни з початку війни.

Коментуючи новини про те, що різке зростання світових цін на нафту у відповідь на американо-ізраїльську війну в Ірані дало Путіну прибуток для фінансування війни проти України, Буданова сказав, що ця перевага може бути недовготривалою, оскільки війна в Ірані може незабаром закінчитися.

Він також визнав, що Росія не відчуває нестачі у військах, і зазначив, що за потреби вона може мобілізувати потенційний резерв у 23,5 млн осіб, що набагато перевищує можливості України.

«Це оцінка з часів, коли я був керівником військової розвідки, заснована на звіті, підготовленому наприкінці 2025 року щодо мобілізаційного потенціалу Росії для Путіна, — сказав глава ОП. – Я читав його в оригіналі. Ні, проблем немає — і не буде їх у найближчі роки».

На запитання, що станеться, якщо переговори з Росією не приведуть до угоди про припинення війни, Буданов відповів: «Ви думаєте, що існує якась чарівна паличка? Є лише два варіанти — війна або мир. Не просто продовження війни, а продовження переговорів. Якщо вони на це погодяться — бо можуть і не погодитися».

Як повідомляв Укрінформ, керівник Офісу Президента Кирило Буданов заявив, що удари по російських нафтових терміналах впливають на переговорний процес і спрогнозував «багато нового» від росіян на наступних переговорах.

Фото: Закарпатська ОВА