Катастрофа МН17: дев’ять років тому окупанти збили літак в небі над Донбасом
Унаслідок авіакатастрофи загинули всі 298 пасажирів, які були на борту, зокрема 80 дітей, передає Главком.
Дев’ять років тому, 17 липня 2014 року, у небі над Донбасом окупанти збили літак «Боїнг-777» авіакомпанії Malaysia Airlines. Пасажирський борт виконував регулярний рейс MH17 із нідерландського Амстердаму до малайзійського Куала-Лумпуру. Через три години польоту в нього влучила ракета з російського «Буку».
Унаслідок авіакатастрофи загинули всі 298 пасажирів, які були на борту, зокрема 80 дітей.
У серпні 2014 року створили спільну слідчу групу, в яку увійшли представники Австралії, Бельгії, Малайзії, Нідерландів та України. За даними слідства, пасажирський борт збили ракетою, випущеною з російської установки «Бук», яка належить 53-й зенітно-ракетній бригаді ППО збройних сил РФ, дислокованій у Курську.
Судовий розгляд справи розпочався 9 березня 2020 РОКУ в Нідерландах. 10 червня 2022 року суд щодо МН17 закінчився.
23 червня Парламентська асамблея Ради Європи ухвалила резолюцію, якою визнала, що малайзійський Boeing 777 рейсу MH17 2014 збили російською ракетою. Москву попросили офіційно попросити вибачення в родичів жертв авіакатастрофи за поширення дезінформації.
17 листопада 2022 року у Нідерландах оголосили вирок чотирьом обвинуваченим у причетності до збиття літака.
Суд у Нідерландах визнав громадян Росії Ігоря Гіркіна, Сергія Дубінського та громадянина України Леоніда Харченка винними у катастрофі MH17 та загибелі 298 людей. Суд засудив їх до довічного ув’язнення та виплати компенсацій родинам загиблих. Росіянина Олега Пулатова у справі виправдали.

Суд Гааги під час оголошення вироку у справі про катастрофу малайзійського літака MH17 на Донбасі заявив про фальсифікацію доказів, наданих російською стороною.
Події
Тараканівський форт на Рівненщині внесли до держреєстру пам’яток
Міністерство культури України внесло фортифікаційнаційну споруду Тараканівський форт, яка розташована в Дубно Рівненської області, до Державного реєстру пам’яток України.
Як передає Укрінформ, про це повідомляє Мінкульт.
Рішення закріплює охоронний статус однієї з найвідоміших фортифікаційних споруд України другої половини XIX століття.
Віцепрем’єр-міністерка з гуманітарної політики – міністерка культури Тетяна Бережна зауважила, що Тараканівський форт – унікальна пам’ятка фортифікаційної архітектури та важлива частина історії Рівненщини й України. Внесення таких об’єктів до реєстру формує належну правову основу для їх охорони та збереження.
Завданням Міністерства культури є фіксувати цінність культурної спадщини та створювати умови, за яких історичні об’єкти отримують належний захист.
У Мінкульті нагадали, що форт, відомий також як Дубенський, розташований неподалік села Тараканів Рівненської області, від якого й походить його сучасна назва. Споруду звели на вершині пагорба у лісистій місцевості в долині річки Іква.
Тараканівський форт збудували за проєктом військового інженера Едуарда Тотлебена. Він є характерним зразком розвитку фортифікаційної архітектури другої половини XIX століття та відображає тогочасні принципи організації оборонних споруд.
Форт використовували під час бойових дій Першої світової війни. Згодом він втратив своє оборонне значення. Нині Тараканівський форт перебуває в аварійному стані та закритий для відвідувачів. Навесні 2026 року частина споруди обвалилася: великі фрагменти цегляної кладки перекрили один із входів до форту.
Споруда перебуває у сфері управління Міністерства оборони України. Її технічний стан потребує особливої уваги з огляду на історичну та архітектурну цінність об’єкта.
Тараканівський форт також має значний туристичний потенціал. Він розташований неподалік міжнародної автомобільної дороги “Київ – Чоп” та є одним із відомих історичних об’єктів Рівненщини.
Як повідомляв Укрінформ, у вересні Дубенський та Острозький замки, що розташовані у Рівненській області, отримали тактильні моделі історичних інтер’єрів.
Це перший в Україні інклюзивний проєкт для людей із порушеннями зору “Via Regia зсередини: тактильні інтер’єри історичних споруд”. Відвідувачі можуть на дотик пізнавати архітектурні деталі й предмети інтер’єру.
Фото: Bo&Ko, flickr
Відбудова
Через Фонд підтримки енергетики у вересні уклали контрактів на обладнання на близько €25,6 мільйона
У вересні 2026 року через Фонд підтримки енергетики України укладено контракти на постачання критично необхідного обладнання на близько 25,6 млн євро.
Про це повідомляє Міністерство енергетики, передає Укрінформ.
“Серед закупленого – силові трансформатори, комутаційне та кабельне обладнання, спеціальна техніка, обладнання для енергетичної інфраструктури, а також засоби захисту”, – йдеться у повідомленні.
Крім того, у вересні українські енергетичні компанії отримали через Фонд обладнання на суму близько 6,1 млн євро. Це устаткування необхідне для підтримки стабільної роботи, відновлення та захисту енергетичної інфраструктури.
Зазначається також, що у вересні міжнародні партнери оголосили про нові внески до Фонду: Німеччина надасть 250 млн євро на підтримку української енергетики, а Естонія – 100 тис. євро.
Загалом до Фонду підтримки енергетики України вже надійшли грантові кошти на суму майже 2,159 млрд євро від 40 іноземних спонсорів з 26 країн-партнерів та 3 міжнародних організацій.
Як повідомляв Укрінформ, Міністерство енергетики України та Програма розвитку ООН (ПРООН) запустили Механізм підтримки встановлення енергетичного обладнання для прискорення відновлення української енергосистеми.
Політика
Є новий пакет підтримки на понад €1,3 мільярда
Президент Володимир Зеленський заявив, що Німеччина виділила новий комплексний пакет підтримки України обсягом 1,3 млрд євро.
Про це глава держави повідомив під час спільного з канцлером Фрідріхом Мерцом спілкування з журналістами у Києві, передає кореспондент Укрінформу.
«Є новий комплексний пакет підтримки для України, більше ніж 1 млрд 300 млн євро. Це зброя, яка допоможе зараз, підтримка для нашої енергетики, це і дуже важливий перед зимою енергетичний пакет», – розповів Зеленський.
Він відзначив, що пакет включає також кошти на виробництво нових перехоплювачів проти реактивних «Шахедів».
Президент акцентував, що загалом сьогодні між Україною та Німеччиною укладені 15 угод та документів про взаємодію у сфері безпеки. А саме мова про виробництво, відповідні закупівлі, замовлення України для німецької промисловості, спільні проєкти в Україні. Загальна «вага» цих домовленостей, за словами Зеленського, – понад 8,5 млрд євро.
Глава держави також нагадав, що цього року уряд Німеччини виділив на підтримку України 11,5 млрд євро.
Окремо Президент подякував Фрідріху Мерцу за візит під час загострення російських атак.
«Росія цими днями старалася відверто залякати європейських, американських і інших наших партнерів прямими погрозами, постійними тривогами, обстрілами, щоб партнери не були тут, в столиці, щоб не були в Україні. Але я дуже вдячний ще раз, що і візит відбувається, і посольство Німеччини продовжує свою роботу в Україні, і повний спектр нашої співпраці з Німеччиною, нашого стратегічного партнерства зберігається», – зазначив Зеленський.
Як повідомлялося, канцлер Німеччини Фрідріх Мерц прибув у неділю, 4 жовтня, потягом до української столиці з неоголошеним візитом.
-
Одеса2 дні agoОбстріл Одещини: є постраждалі, пошкоджені будинки
-
Суспільство1 тиждень agoВ Одесі виділили 680 мільйонів допомоги на теплопостача…
-
Війна1 тиждень agoВорог використовує нову супутникову систему «Рассвет» для коригування ударів БПЛА по Києву
-
Події1 тиждень agoде дивитися та як голосувати
-
Одеса1 тиждень agoУдар РФ по Одещині: спалахнули складські приміщення
-
Політика1 тиждень agoСША затвердили ще понад $90 мільйонів на військову допомогу Україні
-
Одеса1 тиждень agoДеескалація в Чорному морі: Україна та РФ отримали пропозиції
-
Події1 тиждень agoДо міжнародного каталогу дитячої літератури «Білі круки-2026» увійшли три українські книжки