Про це повідомляє кореспондент Укрінформу.

Експерти Спеціальної події «Мовна ініціатива» (Орися Демська, Тарас Марусик, Анастасія Онатій, Анастасія Розлуцька, Марʼяна Романишин, Ольга Шевчук-Клюжева) шляхом рейтингового голосування обрали найкращі проєкти та ініціативи у чотирьох номінаціях за вагомий внесок у захист, популяризацію та поширення української мови через просвітницьку, освітню, культурну або інформаційну діяльність.

Форум “Українська – мова вільних” у Києві / Фото: Олександр Клименко. Укрінформ

1 / 12

Переможцями у номінації «Найкраща просвітницька ініціатива з української мови 2026» стали:

•  «ПУЛЬС» (Профіль Української Лексики) – сучасна інноваційна онлайн-платформа та лінгвістичний проєкт, спрямований на опис і лексикографічну кодифікацію української мови відповідно до рівнів Загальноєвропейських рекомендацій з мовної освіти (CEFR);
• «ЦВІТові суботи» (авторка Леся Дуда) – серія безкоштовних щосуботніх онлайн-зустрічей, яку організовує міжнародна онлайн-школа української мови та культури «ЦВІТ». Проєкт створено спеціально для українських дітей, які проживають за кордоном, з метою збереження їхньої національної ідентичності;
•  «Криміада» – щорічний Фестиваль української мови, який проводиться у місті Володимир (Волинська область).

Переможцями у номінації «Найкращий медіапроєкт з української мови – 2026» стали:

•  «Підпілля» – незалежний громадський рух та медіа-платформа в Україні, що популяризує українську мову, культуру, державність та захист прав титульної нації;
•  «Солов’їне шоу» – розважально-освітній YouTube-проєкт та телевізійна вікторина, яка в легкій і гумористичній формі допомагає покращити знання української мови;
•  «Добрі історії для малечі» – подкаст аудіоказок (Харківська обласна бібліотека для дітей та юнацтва).

Переможцями у номінації «Амбасадор української мови» стали:

•  АТ «Укрзалізниця»;
•  Книгарня «СЕНС»;
• Ольга Дубчак (авторка «Чути українською», «Бачити українською», «Бути українською», «Перемагати українською»).

Переможцями у номінації «Легенда» стали:

• Лариса Масенко – українська мовознавиця, доктор філологічних наук, професор, академік АН ВШ України;
•  Павло Гриценко – український мовознавець, доктор філологічних наук, професор, директор (2008-2026) Інституту української мови НАН України;
• Іван Малкович – український поет і видавець, власник і директор видавництва А-ба-ба-га-ла-ма-га. Лауреат Національної премії України імені Тараса Шевченка.

Крім того, до переліку кращих проєктів 2026 року у номінації «Найкраща просвітницька ініціатива з української мови» увійшли:

•  «Українська література в коміксах» – інтерактивна вебплатформа та онлайн-каталог, створений для популяризації та сучасного переосмислення класичних творів української літератури;
• «Рутенія. Графіка української мови» – культурно-мистецький та науковий проєкт, метою якого є створення автентичного візуального образу української мови та її національної абетки на основі історичних рутенських літер і козацьких скорописів;
• Мистецько-просвітницький проєкт мовних плакатів «Захист мови – шлях до перемоги. На лінії вогню: битва за національне “Я”» (Тетяна Олійник);
• Мовна ініціатива Андрія Шимановського;
• Творче обʼєднання МУР;
• Розмовний клуб «Язиката Хвеська» (Харківська обласна бібліотека для дітей та юнацтва);
• Курс підвищення кваліфікації для всіх охочих «Українська за 30 кроків (крок за два)»;
• Електронний збірник креативних завдань з української мови «Креативна калинова»;
• «Лінині читання» – культурно-просвітницький марафон, присвячений творчості видатної української поетеси Ліни Костенко;
• Інтерактивна карта діалектів української мови НДІ історичного й ареального мовознавства імені В.В.Німчука Ужгородського університету;
• Курси «Стоїмо» (координаторка Ірина Антоняк, Івано-Франківськ);

До переліку кращих проєктів 2026 року у номінації «Найкращий медіапроєкт з української мови» увійшли:

•  Всеукраїнський радіодиктант національної єдності;
•  Рух «Єдині», проєкт освітньої та психологічної підтримки у переході на українську мову;
• «Батьки-засновники» – проєкт, що досліджує понад десять століть нашої історії, починаючи з часів Русі, розповідає про мислителів та інтелектуалів, які в різні епохи виступали за ідею автономії та самостійної України;
• Дитячий ютуб-канал «Пані Калина»;
• Проєкт «Прайдем пагамонім» від Суспільне Чернігів;
• Рух “За мову” (проєкт Миколи Владзімірського);
• «Сила слова» – медіапроєкт, який популяризує сучасну українську поезію через цифровізацію, творчі колаборації та нові формати;
• Людмила Коткова (просвітницькі дописи і відео про мову, мовну політику, національну ідентичність);
• «Диктор Шпрехер» – проєкт українського просвітника, філолога та диктора німецького походження, який створює популярні пізнавальні відео та контент про історію, українську мову, літературу й культуру;
• «Урок_на_зубок з Антоніною Поповою»;
• Освітній медіапроєкт «Нові автори в програмі Нової української школи»;
• Інформаційна колонка «Філологічна середа» на сторінці ФБ ВОУНБ ім. В. Отамановського;

Як повідомлялося, День української писемності та мови відзначається 27 жовтня.

Про це у Фейсбуці повідомив заступник голови Комітету Верховної Ради з питань економічного розвитку Дмитро Кисилевський, передає Укрінформ.

«Уряд удосконалює програми грантів 8 млн грн на переробку та 16 млн грн на відновлення. Цими коштами на умовах співфінансування держава підтримує модернізацію та відбудову підприємств», – йдеться в повідомленні.

Відповідні зміни до порядків надання грантів внесені постановою Кабінету міністрів від 23 жовтня 2026 р. №1326.

Раніше обов’язковою умовою для отримання гранту переробним підприємством було створення щонайменше 5 робочих місць. Тепер альтернативою стане середня зарплата на підприємстві, вища за середню в області. Крім того, протягом трьох років зарплати працівників треба підвищувати щонайменше на рівень інфляції.

Цю новацію можна застосувати й до підприємств, які взяли грант раніше, але не змогли створити або утримати потрібну кількість робочих місць.

Також змінилася й процедура закриття зобов’язань за грантом. Раніше це робило Міністерство економіки за підсумками перевірки. Тепер достатньо надати три підтвердження: від банку про виконання зобов’язань, про сплачені податки, а також про створені робочі місця або рівень зарплати. Після цього адміністратор програми знімає з підприємства на порталі «Дія» статус наявних зобов’язань, що дозволяє подаватися на грант повторно.

Із 1 січня адмініструвати програму почне агенція «Зроблено в Україні».

Окремі зміни стосуються грантів до 16 млн грн на відновлення:

• їх зможуть отримувати компанії, кінцевими бенефіціарами яких є нерезиденти;
• кошти можна спрямовувати не лише на виробниче, а й на енергетичне обладнання;
• підприємці зможуть відремонтувати зруйновані внаслідок обстрілу приміщення за рахунок власного внеску в 20%, а за кошти гранту придбати обладнання замість пошкодженого.

Кисилевський нагадує, що вказані програми є складовою політики «Зроблено в Україні», яка спрямована на стимулювання виробництва, інвестицій і несировинного експорту.

Як повідомлялося, Кабінет міністрів України ухвалив постанову, яка забезпечує подальшу реалізацію механізму часткової компенсації вартості промислової техніки та обладнання вітчизняного виробництва у межах програми «Зроблено в Україні».

Фото: Мінекономіки