Як передає Укрінформ, про це повідомив ПЕН.

Прийом заявок завершився 14 жовтня. Після аналізу поданих заявок на відповідність технічним і жанровим критеріям премії члени Капітули оголосили довгий список номінантів.

До списку увійшли 11 видань:

• Бевза Петро “300 художників та художниць України за 300 років” (ArtHuss)
• Белей Лесь “Кощєй смертний. Як зазнає поразки російський імперіалізм в Україні” (Віхола)
• Гаджієв Рустам “Останнє слово. Світ мов, що зникають” (Віхола)
• Єгорушкіна Катерина “І тоді наш будинок став кораблем. Історії про емоційний спадок війни” (Лабораторія)
• ​​Ємець-Доброносова Юлія “Дієсловник війни” (Дух і Літера)
• Закревський Роман “Я стою у довгій черзі разом з іншими військовими” (Ukraїner)
• Лубківський Данило “Подвиги Геракла: Стратегія перемоги у міжнародних відносинах” (Видавництво Старого Лева)
• Тукова Ірина, Корчова Олена “Часи Задзеркалля. Вибір Бориса Лятошинського” (Лабораторія)
• Юрков Лакі Андрій “Окопний дзен. Польові нотатки у формі стендапу” (Видавництво Білка)
• Яковленко Катерина “Донбас як метафора” (IST Publishing)
• Яценко Петро “Кому вони потрібні? Російські військові в українському полоні” (Ukraїner).

До складу Капітули Премії 2026 року входять Володимир Єрмоленко, президент Українського ПЕН, голова Капітули; Оксана Сирадоєва, виконавча директорка Асоціації випускників та керівниця гуманітарного напрямку Києво-Могилянської бізнес-школи; Оля Гнатюк, дослідниця, професорка НаУКМА та Варшавського університету; Маргарита Єгорченко, літературознавиця, редакторка, перекладачка; Роман Веретельник, літературознавець, літературний критик, перекладач; Юлія Ладигіна, літературознавиця, асоційована професорка кафедри славістики та глобальних і міжнародних студій Пенсільванського університету, стипендіатка програми HURI імені П. Яцика; Тамара Гундорова, літературознавиця, членкиня-кореспондентка НАН України; Ростислав Семків, письменник, літературознавець, літературний критик, перекладач, доцент Національного університету “Києво-Могилянська Академія”; Оксана Хмельовська, журналістка, співзасновниця та редакторка культурно-видавничого проекту “Читомо”; Василь Махно, поет, прозаїк, есеїст, перекладач, володар Спеціальної відзнаки Капітули за 2024 рік; Мирослав Лаюк, письменник, лавреат Премії за 2024 рік; Артур Дронь, письменник, військовий ветеран, лавреат Премії за 2025 рік.

За умовами премії, короткий список номінантів на здобуття премії буде опубліковано не пізніше 10 грудня. Оголошення лавреата/лавреатки традиційно відбудеться в день народження Юрія Шевельова – 17 грудня. Тоді ж у рамках премії вручатиметься Спеціальна відзнака Радіо Культура. Також за рішенням Капітули може вручатися спецвідзнака за внесок у розвиток та популяризацію есеїстики.

Як повідомляв Укрінформ, премія була заснована у 2013 році. Вона присуджується раз на рік українському авторові за художню та наукову есеїстику. Нагорода носить імʼя Шевельова, який започаткував модерну українську есеїстику, та відзначає внесок у невідʼємні для цього жанру цінності: незалежність думки і витонченість стилю.

Фото: pen.org.ua 

Фахівці британської компанії Six Heritage провели технічне обстеження Свято-Покровської Подільської церкви на вулиці Покровській, 7 у Києві та зафіксували пошкодження й оцінили технічний стан будівлі.

Як передає Укрінформ, про це повідомила КМДА.

«Підготовлений звіт стане основою для розроблення науково-проєктної документації з реставрації пам’ятки та визначення необхідних заходів для її збереження», – йдеться у повідомленні.

Експерти оглянули конструктивні і декоративні елементи будівлі, оцінили їх технічний стан та зафіксували наявні пошкодження. Зокрема виявили тріщини, відшарування штукатурки, пошкодження декоративних елементів, ділянки відкритої цегляної кладки та сліди впливу вологи.

Також фахівці звернули увагу на проблемні питання, пов’язані із роботою системи водовідведення.

Окрему увагу приділили впливу російської агресії на стан споруди. Вібраційні навантаження та ударні хвилі під час ракетних атак можуть спричиняти появу нових тріщин, послаблювати конструкції та прискорювати руйнування історичних будівель.

«Залучення міжнародного досвіду до збереження спадщини Києва є надзвичайно важливим кроком. Команда Six Heritage володіє унікальною експертизою у сфері контролю та діагностики пам’яток. Незалежний погляд європейських фахівців допоможе нам сформувати максимально точну стратегію реставрації», – зауважила директорка Департаменту охорони культурної спадщини КМДА Марина Соловйова.

Читайте також: Греція допоможе відновити Успенський собор Київської лаври після російського удару

Як зазначили у КМДА, британські фахівці проводять обстеження пошкоджених історичних будівель в Україні на безоплатній основі. Вони надають експертну допомогу в документуванні стану пам’яток, оцінці пошкоджень і визначенні подальших кроків для їх збереження.

Як повідомляв Укрінформ, Кабінет Міністрів затвердив порядок визначення режимів використання пам’яток культурної спадщини і меж та режимів використання її територій.

Фото: kyivcity.gov.ua

Про це заявив міністр закордонних справ Андрій Сибіга на спільній пресконференції з високою представницею ЄС із закордонних справ та безпекової політики Каєю Каллас і главою МЗС Польщі Радославом Сікорським у Варшаві, повідомляє кореспондент Укрінформу.

«Україна серйозно ставиться до зустрічі в Абу-Дабі. Наші пріоритети – гарантії безпеки, деескалація в Чорному морі, енергетичне перемир’я, повернення дітей, обміни полонених. Такої ж серйозності чекаємо від Росії», – сказав Сибіга.

Він також наголосив на необхідності участі Європи у мирному процесі як до зустрічі в Абу-Дабі, так і після неї.

«Не може бути жодних рішень про Україну без України та про безпеку Європи без Європи. Тому Європа має бути частиною мирного процесу – і до зустрічі в Абу-Дабі, і після неї. Ми скоординували позиції сьогодні та домовилися бути в тісному контакті в наступні дні», – зазначив глава зовнішньополітичного відомства.

Водночас Сибіга констатував, що Москва наразі відповідає на мирні зусилля терором – майже щогодинними ударами по енергетичній інфраструктурі, вбивствами цивільних та посиленням тиску на фронті.

Міністр також заявив, що реальна ситуація на фронті відрізняється від тверджень російського керівництва. За його словами, у жовтні Росія втратила понад 54 тисячі військових убитими та важко пораненими, а Україна звільнила більше території, ніж Росії вдалося окупувати.

«Наші позиції на фронті – найміцніші за три роки. Ми продовжимо далекобійну кампанію, щоб повернути війну на територію Росії. Що далі здатна бити Україна, то ближчий кінець війни», – наголосив міністр.

Як повідомляв Укрінформ, Президент Володимир Зеленський провів розмову зі спецпредставниками президента США Стівом Віткоффом і Джаредом Кушнером перед тристоронньою зустріччю в Абу-Дабі.

Спецпредставник президента США Стів Віткофф заявив, що Сполучені Штати будуть посередниками у переговорах на робочому рівні між Україною та Росією 10-11 листопада в Абу-Дабі (ОАЕ).

Голова Берлінської безпекової конференції генерал-майор Бундесверу у відставці Райнгард Вольскі у коментарі Укрінформу заявив, що перспективи мирних переговорів в Абу-Дабі не викликають великих сподівань, оскільки Росія наразі в них не зацікавлена, а прагне продовжувати наступальні операції проти України.