Connect with us

Катастрофа МН17: дев’ять років тому окупанти збили літак в небі над Донбасом

Published

on

Унаслідок авіакатастрофи загинули всі 298 пасажирів, які були на борту, зокрема 80 дітей, передає Главком.

Дев’ять років тому, 17 липня 2014 року, у небі над Донбасом окупанти збили літак «Боїнг-777» авіакомпанії Malaysia Airlines. Пасажирський борт виконував регулярний рейс MH17 із нідерландського Амстердаму до малайзійського Куала-Лумпуру. Через три години польоту в нього влучила ракета з російського «Буку».

Унаслідок авіакатастрофи загинули всі 298 пасажирів, які були на борту, зокрема 80 дітей.

У серпні 2014 року створили спільну слідчу групу, в яку увійшли представники Австралії, Бельгії, Малайзії, Нідерландів та України. За даними слідства, пасажирський борт збили ракетою, випущеною з російської установки «Бук», яка належить 53-й зенітно-ракетній бригаді ППО збройних сил РФ, дислокованій у Курську.

Судовий розгляд справи розпочався 9 березня 2020 РОКУ в Нідерландах. 10 червня 2022 року суд щодо МН17 закінчився.

23 червня Парламентська асамблея Ради Європи ухвалила резолюцію, якою визнала, що малайзійський Boeing 777 рейсу MH17 2014 збили російською ракетою. Москву попросили офіційно попросити вибачення в родичів жертв авіакатастрофи за поширення дезінформації.

17 листопада 2022 року у Нідерландах оголосили вирок чотирьом обвинуваченим у причетності до збиття літака.

Суд у Нідерландах визнав громадян Росії Ігоря Гіркіна, Сергія Дубінського та громадянина України Леоніда Харченка винними у катастрофі MH17 та загибелі 298 людей. Суд засудив їх до довічного ув’язнення та виплати компенсацій родинам загиблих. Росіянина Олега Пулатова у справі виправдали.

Суд Гааги під час оголошення вироку у справі про катастрофу малайзійського літака MH17 на Донбасі заявив про фальсифікацію доказів, наданих російською стороною. 

Continue Reading
Click to comment

Події

ЮНЕСКО допоможе цифровізувати аудіовізуальні матеріали Довженко-Центру

Published

on



ЮНЕСКО за ініціативи Міністерства культури України підтримає цифровізацію аудіовізуальних матеріалів Національного центру Олександра Довженка.

Про це повідомили в Мінкультури, передає Укрінформ.

Віцепрем’єр-міністерка з гуманітарної політики – міністерка культури Тетяна Бережна наголосила, що Довженко-Центр зберігає «надзвичайно важливу частину української культурної пам’яті», цифровізація його фондів є «питанням збереження, захисту та доступності величезного масиву аудіовізуальної спадщини».

Підтримка ЮНЕСКО, за її словами, є важливим практичним кроком, який допоможе посилити спроможність Центру та створити необхідні умови для роботи з цінними матеріалами.

«Водночас потреби Довженко-Центру значно ширші, тому ми продовжуємо працювати з міжнародними партнерами над залученням підтримки для його комплексної модернізації», – зауважила віцепрем’єрка.

Як зазначається, допомога сприятиме збереженню унікальної кінематографічної спадщини України, захисту цифрових даних і розширенню доступу до колекцій Центру.

Голова Представництва ЮНЕСКО в Україні К’яра Децці Бардескі зі свого боку зазначила, що збереження аудіовізуальної спадщини є важливою складовою захисту документальної пам’яті України.

«Ми розпочали з оцінки нагальних потреб Довженко-Центру та вже працюємо над забезпеченням спеціалізованим обладнанням, яке посилить його можливості зі збереження й управління цифровими матеріалами. Ця робота є частиною ширших зусиль ЮНЕСКО та наших партнерів із захисту культурної спадщини України та забезпечення доступу до неї для майбутніх поколінь», – заявила Децці Бардескі.

Повідомляється, що експерт ЮНЕСКО з інженерно-технічних питань уже оглянув стан будівлі та надав попередні рекомендації щодо приміщень й умов зберігання колекцій.

Практична підтримка в межах проєкту буде зосереджена на посиленні технічних спроможностей Довженко-Центру для роботи з цифровими аудіовізуальними матеріалами, зокрема тими, що стосуються єврейської історії та культурної спадщини України. ЮНЕСКО вже розпочало процедури закупівлі спеціалізованого ІТ-обладнання та рішень для надійного зберігання цифрових даних, що сприятиме їх опрацюванню, управлінню й захисту.

Підтримка надаватиметься в межах проєкту ЮНЕСКО, який зі свого боку реалізується за фінансової підтримки Європейського Союзу. Проєкт спрямований на збереження документальної спадщини України, пов’язаної з єврейською історією та культурою, вшанування колективної пам’яті, розширення доступу до архівів і розвиток міжкультурного діалогу.

ЮНЕСКО та Міністерство культури продовжать координацію для визначення подальших пріоритетів і можливостей підтримки Центру, потреби якого у сфері інфраструктури, належного зберігання колекцій і комплексної цифровізації фондів виходять за межі поточного проєкту.

Читайте також: В Україні росіяни пошкодили 2138 об’єктів культурної спадщини і 2640 закладів культури

У Мінкульті підкреслюють, що збереження фондів Довженко-Центру набуває особливого значення в умовах повномасштабної війни, коли культурні інституції й документальна пам’ять України перебувають під постійною загрозою російських атак.

Як повідомлялося, Довженко-Центр є найбільшим кіноархівом України. Заснований він у 1994 році на базі найбільшої за часів СРСР української кінокопіювальної фабрики. У Центрі зберігаються понад 7300 найменувань ігрових, неігрових, анімаційних українських та закордонних фільмів, а також тисячі архівних документів з історії українського кіно.

Довженко-Центр об’єднує Фільмофонд, єдину в Україні кінокопіювальну лабораторію, Музей кіно, науковий Кіноархів, Медіатеку та власне видавництво. Він здійснює збереження, популяризацію, дослідження та поширення національної кіноспадщини в Україні та за кордоном.

Днями стало відомо, що Довженко-Центр отримає фінансування на збереження кіноколекції в межах нової міжнародної програми із захисту кінематографічної та аудіовізуальної спадщини, що перебуває під загрозою.

Фото: ЮНЕСКО



Джерело

Continue Reading

Відбудова

Енергетики влітку отримали 76 партій обладнання через Фонд підтримки

Published

on


У червні-серпні до підприємств критичної інфраструктури у різних областях було доправлене обладнання на загальну суму 74,79 млн євро.

Як передає Укрінформ, про це повідомляє Міністерство енергетики.

“Протягом червня-серпня 2026 року підприємства критичної інфраструктури з різних регіонів України отримали 76 партій енергетичного обладнання та матеріалів на суму 74,79 млн євро. Допомога профінансована 15 країнами-донорами та Європейським Союзом”, – йдеться у повідомленні.

При цьому майже 75% фінансування закупівель припало на внески 5 країн: Нідерланди – 15,98 млн євро; Німеччина – 13,08 млн євро; Італія – 13,01 млн євро; Велика Британія – 7,38 млн євро; Швеція – 6,63 млн євро. Гуманітарну допомогу отримали енергетики 11 областей, а також міжрегіональні підприємства.

Зазначається, що обладнання та матеріали, закуплені за підтримки міжнародних партнерів через Фонд підтримки енергетики України, допомагають енергетикам оперативно відновлювати пошкоджені об’єкти, посилювати стійкість енергосистеми та готувати її до осінньо-зимового періоду 2026/2027 років.

Читайте також: Харкову й Одесі передали енергетичне обладнання від ПРООН та уряду Японії

Як повідомлялося, із початку 2026 року міжнародні партнери передали українським енергетикам 4 736 одиниць енергетичного обладнання.



Джерело

Continue Reading

Політика

Карні проводить зустріч із Зеленським

Published

on



Прем’єр-міністр Канади Марк Карні проводить зустріч із Президентом України Володимиром Зеленським.

Про це журналістам повідомив прессекретар Президента Сергій Никифоров.

“Вже триває зустріч Президента із премʼєром Карні”, – зазначив він.

Никифоров додав, що надалі заплановано підписання низки двосторонніх документів.

Читайте також: Канада підтримає Україну на шляху до НАТО – Карні

Як повідомляв Укрінформ, Президент України Володимир Зеленський учора прибув до Канади. Очікується, що основна увага під час переговорів буде зосереджена на захисті українського неба, підготовці до зими та зміцненні стійкості України.

Фото архівне



Джерело

Continue Reading

Trending

© 2023 Дайджест Одеси. Копіювання і розміщення матеріалів на інших сайтах дозволяється тільки за умови прямого посилання на сайт. Для Інтернет-видань обов'язковим є розміщення прямого, відкритого для пошукових систем гіперпосилання на використаний матеріал не нижче другого абзацу. Матеріали з позначкою «Реклама» публікуються на правах реклами, відповідальність за їхній зміст несе рекламодавець.