Connect with us

Катастрофа МН17: дев’ять років тому окупанти збили літак в небі над Донбасом

Published

on

Унаслідок авіакатастрофи загинули всі 298 пасажирів, які були на борту, зокрема 80 дітей, передає Главком.

Дев’ять років тому, 17 липня 2014 року, у небі над Донбасом окупанти збили літак «Боїнг-777» авіакомпанії Malaysia Airlines. Пасажирський борт виконував регулярний рейс MH17 із нідерландського Амстердаму до малайзійського Куала-Лумпуру. Через три години польоту в нього влучила ракета з російського «Буку».

Унаслідок авіакатастрофи загинули всі 298 пасажирів, які були на борту, зокрема 80 дітей.

У серпні 2014 року створили спільну слідчу групу, в яку увійшли представники Австралії, Бельгії, Малайзії, Нідерландів та України. За даними слідства, пасажирський борт збили ракетою, випущеною з російської установки «Бук», яка належить 53-й зенітно-ракетній бригаді ППО збройних сил РФ, дислокованій у Курську.

Судовий розгляд справи розпочався 9 березня 2020 РОКУ в Нідерландах. 10 червня 2022 року суд щодо МН17 закінчився.

23 червня Парламентська асамблея Ради Європи ухвалила резолюцію, якою визнала, що малайзійський Boeing 777 рейсу MH17 2014 збили російською ракетою. Москву попросили офіційно попросити вибачення в родичів жертв авіакатастрофи за поширення дезінформації.

17 листопада 2022 року у Нідерландах оголосили вирок чотирьом обвинуваченим у причетності до збиття літака.

Суд у Нідерландах визнав громадян Росії Ігоря Гіркіна, Сергія Дубінського та громадянина України Леоніда Харченка винними у катастрофі MH17 та загибелі 298 людей. Суд засудив їх до довічного ув’язнення та виплати компенсацій родинам загиблих. Росіянина Олега Пулатова у справі виправдали.

Суд Гааги під час оголошення вироку у справі про катастрофу малайзійського літака MH17 на Донбасі заявив про фальсифікацію доказів, наданих російською стороною. 

Continue Reading
Click to comment

Події

Мінкульт презентував Координаційний центр з евакуації загрожених колекцій

Published

on


Міністерство культури створило Координаційний центр з евакуації загрожених колекцій.

Про це на брифінгу повідомила віцепрем’єр-міністерка – міністерка культури Тетяна Бережна, повідомляє кореспондент Укрінформу.

“Станом на сьогодні, спочатку повномасштабного вторгнення, нам вдалося евакуювати 750 000 музейних експонатів. В контексті всіх викликів ця кількість насправді є невеликою, але наші зусилля стануть більш системними, після того, як уряд встановив чіткі правила евакуації, прийнявши постанову №229, яка зобов’язує нас евакуйовувати цінності з музеїв, які знаходяться в межах 50 км до лінії бойового зіткнення. Щоб здійснювати це і виконувати умови і положення постанови, ми маємо мати врешті-решт руки, бачення, стратегію, як це робити. І сьогоднішня презентація Координаційного центру евакуації загрожених колекцій є, власне, той приклад, як наша місія трансформуються в конкретні практичні кроки”, – сказала Бережна.

Як нагадав на презентації перший заступник міністра культури України Іван Вербицький, Міністерство культури оновило правила евакуації музейних колекцій на основі рекомендацій Європейської комісії

Зокрема, евакуацію музейних колекцій та цінностей регулюють два документи – постанова уряду № 229, ухвалена у лютому 2026 року та законопроєкт № 14391, який схвалений Верховною Радою в першому читанні, додав він.

“Законопроєкт передбачає, що під час воєнного стану евакуація здійснюється. відповідно до положення визначення відповідної постанови Кабінету Міністрів і, власне, встановлює відповідальність всіх, хто є власниками, органами управління музеїв цієї агломерації. Так само законопроєкт може ввести поняття депозитарій. Депозитарії – це окремі інституції, створені для, власне, збереження музейних колекцій, в тому числі евакуйованих. І так само законопроєкт може врегулювати питання евакуації музейних колекцій за кордон”, – розповів Вербицький.

Наразі, як нагадав він, серед причин вивезення музейних предметів за кордон є експонування або реставрація.






Мінкульт презентував Координаційний центр з евакуації загрожених колекцій / Фото: Володимир Тарасов. Укрінформ

1 / 7

Як зазначив Вербицький, наразі Мінкульт проаналізував інформацію щодо кількості музеїв в 50-кілометровій зоні від лінії бойового зіткнення, кількості музейних предметів, а також необхідних обсягах сховищ в місцях збереження, куди музейні колекції можуть бути релоковані, також проведено аудит 131 потенційного місця збереження в 10 областях, та наголосив на необхідності координації взаємодії між музеями, звідки евакуюють музейні колекції, і місцями збереження, налаштування цієї взаємодії, врахування всіх аспектів в кожному випадку.

“Ми сподіваємося, що наступного року будемо мати можливість також бюджетних інвестицій для того, щоби обладнати ці постійні місця збереження”, – зазначив він.

Як розповіла на презентації директорка Координаційного центру з евакуації загрожених колекцій Ольга Сало, завданням координаційного центру буде консультаційна підтримка щодо всіх етапів евакуації, експертна підтримка, вирішення локальних питань, супровід всього процесу переміщення цінностей. Передбачена можливість залучати до процесу оцінки ризиків та евакуації вузькопрофільних фахівців, реставраторів.

Також фахівці Центру будуть оцінювати спроможність сховищ розмістити ту чи іншу колекцію, необхідність облаштування їх спеціальним обладнанням тощо, координувати процес евакуації між адміністрацією музею, місцевою владою та приймаючою стороною.

Читайте також: Мінкульт анонсував створення повного переліку українських культурних цінностей за кордоном

Як наголосила Сало, приватні колекції не перебувають у сфері відповідальності Координаціного центру з евакуації загрожених цінностей.

Музеї можуть звернутися до Центру за номером гарячої лінії +380770152755 або заповнити заявку онлайн.

“Сьогодні ми починаємо роботу центру. Пріоритет – фронтові райони, але консультації доступні для всіх музеїв. Підзвітність і координація з Міністерством культури, конфіденційність, безпека даних зі зрозумілих причин і гнучкість та зворотний зв’язок – це важливий пункт для нас”, – сказала Сало.

Координаційний центр з евакуації загрожених колекцій діятиме за підтримки Програми «Партнерство за сильну Україну», яку фінансують уряди Великої Британії, Естонії, Канади, Норвегії, Фінляндії, Швейцарії та Швеції.

Як повідомляв Укрінформ, приміщення Національного художнього музею України пошкоджено внаслідок російської атаки. Музей було зачинено на невизначений термін.



Джерело

Continue Reading

Відбудова

На відновлення 11 будинків на Харківщині з бюджету виділили майже ₴400 мільйонів

Published

on



Уряд виділив для Харківщини майже 400 мільйонів гривень на відновлення пошкоджених російськими обстрілами будинків.

Про це повідомив у Фейсбуці начальник Харківської ОВА Олег Синєгубов, передає Укрінформ.

“Кошти з Фонду ліквідації наслідків збройної агресії спрямують на реалізацію 11 проєктів відбудови. Йдеться про 4 багатоквартирні будинки в Харкові: на вулицях Наталії Ужвій, Свободи, Академіка Павлова та Бучми”, – йдеться у дописі.

Також кошти передбачені на 3 багатоквартирні будинки та гуртожиток у Дергачах і по одному багатоквартирному будинку в Ізюмі, Балаклії та Чугуєві. Загалом – 398,3 млн грн.

Читайте також: Уряд виділив майже300 мільйонів на ремонт доріг на Харківщині

Як повідомлялося, Кременчуцька громада вдруге спрямувала мільйон гривень на відновлення Охтирки у межах програми “Пліч-о-пліч”.

Ілюстративне фото: rv.gov.ua



Джерело

Continue Reading

Політика

Є нові сигнали, що авіакомпанії, на відміну від чиновників РФ, звертають увагу на небезпеку дронів

Published

on



Авіакомпанії, які використовують російський повітряний простір, продовжують звертати увагу на реальну ситуацію, на реальну небезпеку. На відміну від російських посадовців, які намагаються заперечувати небезпеки війни.

Про це Президент Володимир Зеленський сказав у відеозверненні, передає Укрінформ.

“Важливо, що авіакомпанії, які використовують російський повітряний простір, продовжують звертати увагу на реальну ситуацію, на реальну небезпеку. Сьогодні є нові сигнали від авіакомпаній щодо цього, і ми підтверджуємо, що російське небо через російську ж війну стало простором для дронів, а не цивільних літаків. Дрони – це конкретна реальність, на відміну від слів російських посадовців, які намагаються заспокоювати авіакомпанії. Краще дбати про безпеку й берегти життя”, – зазначив глава держави.

Читайте також: Росіяни вдарили дроном по заводу Coca-Cola на Київщині – Зеленський відреагував

Як повідомляв Укрінформ, раніше Президент Володимир Зеленський попередив авіакомпанії, що російський повітряний простір стає небезпечним.

«Сьогодні ми хочемо попередити кожну авіакомпанію, яка використовує російський повітряний простір, кожного страховика, усіх, хто ще користується ключовими російськими аеропортами: російське небо стає повністю небезпечним. Україна не загрожує цивільній авіації як такій – жодному цивільному літаку. Просто дрони у небі Росії будуть, так що треба на це зважати. Хоча російська влада про це не повідомляє, як належить, але російське небо де-факто буде закриватись: війна, що розв’язана Росією, закриває її небо», – сказав він.



Джерело

Continue Reading

Trending

© 2023 Дайджест Одеси. Копіювання і розміщення матеріалів на інших сайтах дозволяється тільки за умови прямого посилання на сайт. Для Інтернет-видань обов'язковим є розміщення прямого, відкритого для пошукових систем гіперпосилання на використаний матеріал не нижче другого абзацу. Матеріали з позначкою «Реклама» публікуються на правах реклами, відповідальність за їхній зміст несе рекламодавець.