Катастрофа МН17: дев’ять років тому окупанти збили літак в небі над Донбасом
Унаслідок авіакатастрофи загинули всі 298 пасажирів, які були на борту, зокрема 80 дітей, передає Главком.
Дев’ять років тому, 17 липня 2014 року, у небі над Донбасом окупанти збили літак «Боїнг-777» авіакомпанії Malaysia Airlines. Пасажирський борт виконував регулярний рейс MH17 із нідерландського Амстердаму до малайзійського Куала-Лумпуру. Через три години польоту в нього влучила ракета з російського «Буку».
Унаслідок авіакатастрофи загинули всі 298 пасажирів, які були на борту, зокрема 80 дітей.
У серпні 2014 року створили спільну слідчу групу, в яку увійшли представники Австралії, Бельгії, Малайзії, Нідерландів та України. За даними слідства, пасажирський борт збили ракетою, випущеною з російської установки «Бук», яка належить 53-й зенітно-ракетній бригаді ППО збройних сил РФ, дислокованій у Курську.
Судовий розгляд справи розпочався 9 березня 2020 РОКУ в Нідерландах. 10 червня 2022 року суд щодо МН17 закінчився.
23 червня Парламентська асамблея Ради Європи ухвалила резолюцію, якою визнала, що малайзійський Boeing 777 рейсу MH17 2014 збили російською ракетою. Москву попросили офіційно попросити вибачення в родичів жертв авіакатастрофи за поширення дезінформації.
17 листопада 2022 року у Нідерландах оголосили вирок чотирьом обвинуваченим у причетності до збиття літака.
Суд у Нідерландах визнав громадян Росії Ігоря Гіркіна, Сергія Дубінського та громадянина України Леоніда Харченка винними у катастрофі MH17 та загибелі 298 людей. Суд засудив їх до довічного ув’язнення та виплати компенсацій родинам загиблих. Росіянина Олега Пулатова у справі виправдали.

Суд Гааги під час оголошення вироку у справі про катастрофу малайзійського літака MH17 на Донбасі заявив про фальсифікацію доказів, наданих російською стороною.
Події
Експрем’єрка Фінляндії Санна Марін презентує свої мемуари у Києві
У Києві експрем’єр-міністерка Фінляндії Санна Марін 12 вересня представить книжку “Без дії немає надії. Мемуари про сміливість бути лідеркою”.
Як передає Укрінформ, про це повідомило “Читомо”.
Про книжку, відповідальність і жіноче лідерство Марін говоритиме з директоркою Google в Україні, запрошеною професоркою Київської школи економіки та засновницею книжкового клубу Kyiv Bookworms Тетяною Лукинюк.
У вересні 2026 року мемуари Марін українською опублікувало видавництво “Основи”. Книжку переклала з англійської Олена Савінова.
“Незважаючи на всі виклики, з якими ми стикаємося, ми маємо пам’ятати: є надія, якщо є дія”, – так Марін прокоментувала вихід мемуарів.

Книжка охоплює чотири роки її перебування на посаді прем’єр-міністерки. Марін очолила уряд Фінляндії у грудні 2019 року у віці 34 років. У видавництві зазначають, що на той момент вона стала наймолодшою очільницею уряду у світі.
Марін очолювала урядову коаліцію, якою керували жінки. На роки її каденції припали пандемія COVID-19, початок повномасштабного російського вторгнення в Україну та рішення Фінляндії відмовитися від багаторічної політики нейтралітету й вступити до НАТО.
У мемуарах вона також пише про ухвалення законодавства щодо зміни клімату та соціальної справедливості, необхідність діяти й брати на себе відповідальність, а також про ціну політичного лідерства.
Марін також міркує про становище жінок на керівних посадах.
“У цій книжці Санна Марін розповідає про необхідність діяти і брати відповідальність, коли йдеться про краще майбутнє для всіх. Вона щиро ділиться, як публічна політична карʼєра вплинула на її особисте й сімейне життя, і міркує про те, що означає бути лідеркою у світі, який усе ще не звик до рішучих жінок”, – йдеться в анотації видавництва.
Санна Марін – учасниця наглядової ради форуму Ялтинської Європейської Стратегії (YES). У 2022 році Марін була однією з перших світових лідерок, хто відвідав Україну, зокрема Бучу та Ірпінь. Вона здобула міжнародну популярність завдяки своїй опозиції до російського вторгнення в Україну та швидкому вступу Фінляндії до НАТО, який поклав край політиці нейтралітету країни, що тривала від завершення Другої світової війни.
Як повідомляв Укрінформ, Сергій Жадан скасував презентацію своєї книжки “Гімни барокових війн”, яка мала відбутися 20 вересня у київському палаці “Україна”.
Колаж і фото: видавництво «Основи»/Читомо
Відбудова
Київ отримав від Данії генератори та рятувальне обладнання
“Цього разу столиця отримала енергетичне та рятувальне обладнання, зокрема 2 дизельні генератори MAN B&W Diesel потужністю 540 кВт, дизельний мотор, великі намети місткістю на 30 осіб кожен, понад 200 одиниць одноразових і багаторазових легких нош, металеві термобокси та 28 палет із вогнегасниками”, – йдеться у повідомленні.
Зазначається, що співпраця Києва з фондом має тривалу та успішну історію. Торік у лютому організація передала промислові генератори для Департаменту освіти і науки, а загалом за 2023–2024 роки доставила до столиці щонайменше 60,7 тонни гуманітарних вантажів орієнтовною вартістю понад 164 тисячі євро.

Наразі фонд має налагоджену систему міжнародного збору та доставки, регулярно забезпечуючи українські заклади й гуманітарні хаби медичним обладнанням, ліжками, засобами енергозабезпечення та іншим необхідним майном.

Як повідомляв Укрінформ, мер Барселони Жауме Коллбоні разом з іншими членами делегації ознайомився з облаштуванням укриттів у школах Києва.
Фото: kyivcity.gov.ua
Політика
Хмара обговорив з Пісторіусом посилення російського повітряного терору
Міністр оборони України Євгеній Хмара провів телефонну розмову з міністром оборони Німеччини Борисом Пісторіусом під час якої поінформував колегу про посилення російського повітряного терору.
Як передає Укрінформ, про це Міноборони повідомляє у Телеграмі.
Очільник Міноборони України подякував за надзвичайно важливу підтримку та лідерство Німеччини у роботі з іншими партнерами.
Хмара поінформував колегу про посилення Росією повітряного терору. Ключові загрози зараз — реактивні безпілотники та балістичні ракети.
«Україна формує власний план оборони та вже реалізує асиметричні дії, які дають результат. Водночас максимально швидке посилення захисту від російських ударів залишається пріоритетом», – зазначили в Міноборони.
Окремо сторони обговорили фінансування оборонних потреб. Міністерство оборони України проводить аудит ресурсів і людського капіталу в Силах оборони. Однак фінансова підтримка партнерів залишається критично важливою для стійкості України.
Також сфокусувалися на підготовці до засідання у форматі «Рамштайн» наступного тижня.
«Ще один пріоритет — розвиток спільної оборонної промисловості. Фокус на збільшенні виробництва українських рішень і тіснішій співпраці між ОПК України та Німеччини», – додали в Міноборони.
Як повідомляв Укрінформ, Хмара обговорив з міністром оборони Італії Гвідо Крозетто кроки для посилення української протиповітряної оборони.
Фото: Міноборони
-
Війна1 тиждень agoВибухи на складах у селі Мила — поліція відкрила для руху одну смугу
-
Політика1 тиждень agoСтримування Росії не працює, Європа має відповідати на ескалацію силою
-
Відбудова1 тиждень agoУ Краматорську призупинили виплати за програмою «єВідновлення»
-
Політика1 тиждень agoСибіга закликає використати заморожені активи РФ на тлі зростання витрат на оборону України
-
Усі новини1 тиждень agoПереселенці освоїли стару хату в селі без газу, а потім прийшов «господар» (фото)
-
Усі новини1 тиждень agoрозкрито ціни Poco X8 та X8 Power (фото)
-
Війна1 тиждень agoСили безпілотних систем уразили засіб ППО, що прикривав російський аеродром «Міллерово»
-
Політика1 тиждень agoБуданов прокоментував згадки нібито про нього на записах у справі Мудрої