Як передає Укрінформ, про це віцепрем’єр-міністр з відновлення — міністр розвитку громад та територій Олексій Кулеба повідомив у Фейсбуці.

“Створюємо національні бригади відновлення, які допомагатимуть громадам оперативно ліквідовувати наслідки російських обстрілів”, – зазначив Кулеба.

У середу, 8 липня, Кабінет міністрів підтримав відповідну ініціативу Міністерства розвитку громад та територій України і затвердив порядок реалізації цього проєкту.

“Ми масштабуємо ефективний минулорічний досвід, коли залучили понад 2000 фахівців з усієї України для ліквідації наслідків обстрілів у столиці. Національні бригади дозволять швидко залучати кваліфікованих фахівців, техніку та обладнання з різних регіонів туди, де вони найбільше потрібні. Йдеться про відновлення об’єктів тепло-, водо- та електропостачання, водовідведення, а також житлових будинків, пошкоджених внаслідок російських атак”, – пояснив Кулеба.

Він поінформував, що формування бригад координуватиме Укрзалізниця. До їхнього складу залучатимуть фахівців підприємств, які мають досвід виконання аварійно-відновлювальних робіт. Працюватимуть вони за рішеннями Державної комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій із залученням обласних військових адміністрацій.

У 2026 році проєкт фінансуватиметься за рахунок резервного фонду держбюджету та місцевих бюджетів.

Як зазначив віцепрем’єр-міністр, новий механізм дасть змогу значно скоротити час ліквідації наслідків атак і посилить спроможність громад реагувати на надзвичайні ситуації.

Як повідомляв Укрінформ, Кабінет міністрів запроваджує нову програму підтримки підприємств, що постраждали від обстрілів – кредити на відновлення.

Про це в ексклюзивному коментарі Укрінформу на полях саміту НАТО в Анкарі сказав експерт-міжнародник, аналітик та журналіст Мурат Єткін.

«Перш за все, підтримка України залишається сталою і щодо неї жодних сумнівів немає. Саміт також це підтверджує. Питання в іншому: чи зможуть союзники, особливо європейські, виконати свої обіцянки. Давати обіцянки легко, але виконувати їх значно складніше. Це стосується не лише України, а й загалом міжнародної політики», – сказав Єткін.

Саме в цьому контексті, за словами експерта, слід розглядати й заяви президента США Дональда Трампа про президента Туреччини Реджепа Тайїпа Ердогана.

«Слова Трампа про те, що він, можливо, не приїхав би, якби його не запросив Ердоган, означають: він дає європейським членам НАТО шанс виконати свої обіцянки щодо збільшення оборонних бюджетів і формування нової архітектури безпеки. Але щодо цього існують сумніви», – пояснив експерт.

На переконання Єткіна, такий підхід узгоджується зі вступною промовою президента Туреччини Реджепа Тайїпа Ердогана, який наголосив, що окремі ініціативи Європейського Союзу у сфері безпеки фактично повторюють зусилля НАТО.

«Ердоган заявив, що дії Європейського Союзу в дечому дублюють зусилля НАТО у сфері європейської безпеки, що є нелогічним», – зазначив експерт.

Як повідомляв Укрінформ, на саміті НАТО союзники зобов’язалися надати Україні €140 млрд військової допомоги на два роки.