Катастрофа МН17: дев’ять років тому окупанти збили літак в небі над Донбасом
Унаслідок авіакатастрофи загинули всі 298 пасажирів, які були на борту, зокрема 80 дітей, передає Главком.
Дев’ять років тому, 17 липня 2014 року, у небі над Донбасом окупанти збили літак «Боїнг-777» авіакомпанії Malaysia Airlines. Пасажирський борт виконував регулярний рейс MH17 із нідерландського Амстердаму до малайзійського Куала-Лумпуру. Через три години польоту в нього влучила ракета з російського «Буку».
Унаслідок авіакатастрофи загинули всі 298 пасажирів, які були на борту, зокрема 80 дітей.
У серпні 2014 року створили спільну слідчу групу, в яку увійшли представники Австралії, Бельгії, Малайзії, Нідерландів та України. За даними слідства, пасажирський борт збили ракетою, випущеною з російської установки «Бук», яка належить 53-й зенітно-ракетній бригаді ППО збройних сил РФ, дислокованій у Курську.
Судовий розгляд справи розпочався 9 березня 2020 РОКУ в Нідерландах. 10 червня 2022 року суд щодо МН17 закінчився.
23 червня Парламентська асамблея Ради Європи ухвалила резолюцію, якою визнала, що малайзійський Boeing 777 рейсу MH17 2014 збили російською ракетою. Москву попросили офіційно попросити вибачення в родичів жертв авіакатастрофи за поширення дезінформації.
17 листопада 2022 року у Нідерландах оголосили вирок чотирьом обвинуваченим у причетності до збиття літака.
Суд у Нідерландах визнав громадян Росії Ігоря Гіркіна, Сергія Дубінського та громадянина України Леоніда Харченка винними у катастрофі MH17 та загибелі 298 людей. Суд засудив їх до довічного ув’язнення та виплати компенсацій родинам загиблих. Росіянина Олега Пулатова у справі виправдали.

Суд Гааги під час оголошення вироку у справі про катастрофу малайзійського літака MH17 на Донбасі заявив про фальсифікацію доказів, наданих російською стороною.
Події
Mercy Corps інвестує $300 тисяч у підтримку креативних індустрій України
Міжнародна гуманітарна організація Mercy Corps виділить 300 тисяч доларів на підтримку мікро-, малого і середнього бізнесу та підприємств креативних індустрій в Україні.
Як передає Укрінформ, про це повідомляє Міністерство культури України.
«Під час Конференції з питань відновлення України (URC2026) у Гданську Міністерство культури України та міжнародна гуманітарна організація Mercy Corps підписали Меморандум про взаєморозуміння. У межах партнерства Mercy Corps виділить 300 тисяч доларів США на підтримку мікро-, малого і середнього бізнесу та підприємств креативних індустрій в Україні», – ідеться в повідомленні.
Як зазначається, документ підписали віце-прем’єр-міністерка з гуманітарної політики – міністерка культури Тетяна Бережна та керівниця Представництва Mercy Corps в Україні Вікі Джо Акен.
«Це інвестиція у стійкість наших громад і людей Співпрацюватимемо над розширенням можливостей бізнесу у сфері креативних індустрій, а також підтримкою соціального підприємництва і розвитком інновацій. Окремо працюватимемо над тим, щоб ветерани і ветеранки, внутрішньо переміщені особи, жінки, молодь та люди з інвалідністю мали більше можливостей для участі в культурному й економічному житті громад», – наголосила Бережна.
Також вона висловила вдячність команді Mercy Corps та особисто Вікі Джо Акен за підтримку українського бізнесу і креативної економіки.
У Мінкульті зауважили, що меморандум визначає напрями співпраці у відновленні громад через культуру, розвитку культурних і креативних індустрій, підтримці соціального підприємництва та створенні нових економічних можливостей на місцевому рівні.
«Культура та креативна економіка відіграють важливу роль у відновленні громад, створюючи економічні можливості та зміцнюючи соціальну згуртованість. Цей приклад партнерства між державою та гуманітарним сектором є важливим для сталого й інклюзивного відновлення, орієнтованого на людей. Особливо символічно підписати цей меморандум під час Ukraine Recovery Conference, коли міжнародна увага зосереджена на відновленні України», – підкреслила керівниця представництва Mercy Corps в Україні.
За даними Мінкульту, сторони працюватимуть над розширенням можливостей для мікро-, малих і середніх підприємств, розвитком інновацій та залученням до культурного й економічного життя ветеранів і ветеранок, внутрішньо переміщених осіб, жінок, молоді, людей з інвалідністю та інших вразливих груп.
Mercy Corps – міжнародна гуманітарна організація, яка працює більш ніж у 35 країнах світу. З початку повномасштабної війни організація підтримала понад один мільйон українців, надаючи гуманітарну допомогу, гранти для мікро-, малого та середнього бізнесу, а також реалізуючи програми підтримки місцевих громад.
Як повідомляв Укрінформ, під час Конференції з питань відновлення України URC2026 у Гданську Міністерство культури України та команда Українського фонду культурної спадщини представили перший портфель проєктів фонду, які розпочнуть реалізовувати вже цього року.
Фото: Мінкульт
Відбудова
Після війни Україні потрібно близько €40 мільярдів на відновлення логістики
На відновлення дорожньої інфраструктури і перебудову системи логістики у перші повоєнні роки Україна потребуватиме близько 40 млрд євро.
На цьому під час виступу на Конференції з відновлення URC 2026 наголосив голова Державного агентства відновлення та розвитку інфраструктури Сергій Сухомлин, передає кореспондент Укрінформу.
«Війна вже змінила логістичну мапу України, і після війни в нас буде дуже багато роботи щодо розбудови абсолютно нової системи логістики. У перші два роки ці роботи оцінюються приблизно у суму 40 мільярдів євро. І ми чітко розуміємо, що без залучення приватних інвестицій, без будівництва концесійних доріг, без впровадження моделі публічно-приватного партнерства провести ці роботи майже неможливо», – сказав Сухомлин.
Він повідомив учасникам панельної дискусії, що Україна вже підготувала кілька таких проєктів і анонсував конкурси щодо участі у них вже на початку наступного року.
За його словами, ці перші проєкти будуть невеликими і стосуватимуться відновлення дорожньої інфраструктури, максимально наближеної до кордону з Євросоюзом.
«Але ці проєкти дадуть нам можливість відпрацювати модель і далі вже працювати по всій Україні», – додав керівник Агентства відновлення.
Як повідомлялося, Україна шукає міжнародних партнерів для реалізації більш як 30 проєктів публічно-приватного партнерства, 15 з яких планується розпочати вже у 2026 році.
Фото: Pixabay
Політика
Російська опозиція в ПАРЄ просуває «оновлену федерацію», але не деколонізацію РФ
За його словами, ініціативна група прагне повної реалізації резолюції ПАРЄ, ухваленої торік у жовтні, зокрема в тій її частині, яка стосується створення окремого майданчика для діалогу з представниками корінних народів і національних меншин РФ.
«Є бажання реалізувати цю резолюцію в повному обсязі, оскільки цей пункт за майже рік нікуди не просунувся. Натомість наші півроку спостережень за роботою платформи для діалогу з російськими демократичними силами показали, що вони не винесли жодної цілісної ідеї протистояння путінському режиму», – заявив Сулейманов.
Він зазначив, що представники поневолених народів уже провели онлайн-конференцію, щоб створити робочу групу, мета якої – показати, «в чому різниця і необхідність окремої платформи».
«Головна відмінність полягає в тому, що для нас недостатньо лише культурного аспекту. Наша головна мета – політична. Добиватись права на самовизначення для колонізованих народів. Російська платформа тим часом просуває ідею оновленої федерації, однак є народи, поневолені Росією протягом століть. Якщо ці народи захочуть вийти з єдиної федерації, то яким чином їх там будуть утримувати? Очевидно, військовим шляхом», – пояснив він.
Сулейманов також розкритикував ефективність нинішнього представництва корінних народів і національних меншин у російській платформі. За його словами, квота у третину місць, якої домоглися представники поневолених народів за підтримки української делегації, не дала очікуваного результату і показала свою недієздатність.
Лідер «Єдиної сили» також повідомив, що обговорював це питання з головою української делегації в ПАРЄ Марією Мезенцевою, а представники поневолених народів продовжать працювати з українськими та європейськими депутатами для просування окремого формату.
«Ми задали тренд щодо того, що потрібно створювати окремий майданчик. Ми задаємо тренд, що на самій російській платформі мають або підтвердити, або спростувати необхідність деколонізації. Тобто нам це все-таки вдається при наших мінімальних можливостях», – сказав він.
Сулейманов також повідомив, що президентка ПАРЄ Петра Байр підтверджувала можливість створення окремої платформи, однак, імовірно, це питання буде винесене не на осінню сесію цього року, а вже на початок наступного.
Як повідомлялося, у жовтні 2025 року ПАРЄ ухвалила резолюцію про створення Платформи для діалогу з російськими демократичними силами. У документі також ідеться про необхідність подолання колоніальної спадщини РФ та створення окремого майданчика для діалогу з представниками корінних народів і національних меншин Російської Федерації.
Перед початком зимової сесії ПАРЄ її Бюро одностайно затвердило склад Платформи ПАРЄ для діалогу з російськими демократичними силами.
-
Відбудова1 тиждень agoТуск очікує на участь Зеленського у конференції з відбудови України у Гданську
-
Політика1 тиждень agoТрамп про ліцензію для України на виробництво ракет: Ми розглянемо це питання
-
Війна1 тиждень agoСили оборони вразили танкер тіньового флоту РФ і міст через Північно-Кримський канал
-
Одеса1 тиждень agoОдеська блогерка пережила нічний обстріл Києва: враження
-
Події1 тиждень agoУ Реєстрі музейного фонду України вже понад 122 тисячі експонатів
-
Суспільство1 тиждень agoСудді Херсонщини задекларували мільйонні доходи та нульові заощадження Анонси
-
Політика3 дні agoУкраїнську делегацію на конференцію з відбудови у Гданську очолить Свириденко
-
Відбудова3 дні agoУ Польщі не отримували сигналів, що Зеленський не приїде на конференцію у Гданську