Про це Укрінформу розповів провідний науковий співробітник Історико-культурного заповідника «Більськ» кандидат історичних наук Юрій Пуголовок.

Науковці працювали в урочищі Леваднюкова гора. Ця ділянка вже досліджувалася у попередні роки. Цьогоріч розкрили близько 80 квадратних метрів території. Науковці виявили господарські ями та інші археологічні об’єкти.

Дослідники зібрали кілька тисяч фрагментів кераміки та індивідуальних знахідок. Серед них – металеві й кістяні вироби, прикраси, деталі одягу, монети, елементи озброєння та предмети особистого благочестя.

«Нас цікавила не якась конкретна знахідка, а сама структура цієї частини пам’ятки: коли вона почала використовуватися, як змінювалася забудова, які господарські об’єкти тут існували і, головне, що відбувалося з поселенням після давньоруського часу. Саме останнє виявилося особливо цікавим», – зазначив Пуголовок.

За його словами, найраніші матеріали з цієї ділянки датуються приблизно серединою X століття. Найпізніші належать до XV століття. Таким чином, археологи простежили використання одного простору протягом майже п’яти століть. Водночас, наголошує Пуголовок, це не свідчить про безперервне життя на ділянці протягом усього цього часу. Археологічні матеріали показують різну інтенсивність використання території, зміни забудови, перебудови та можливі перерви.

Особливу увагу дослідники приділили матеріалам XIII–XV століть. Вони дають змогу скласти уявлення про долю Глинського після монгольської навали.

«Він показує, що після монгольської навали ця територія не перетворилася на порожній простір. Тому постмонгольське Глинське дедалі більше постає не як “післямова” до давньоруського поселення, а як окремий важливий період його історії», – сказав науковець.

За його словами, постмонгольський горизонт був відомий дослідникам і раніше, але тепер він представлений значно ширшим набором археологічних матеріалів.

«Говорити, що ми цього року “відкрили” XIII-XV століття, було б неправильно. Інша річ, що зараз цей період стає набагато краще археологічно наповненим. Це дозволяє ставити нові питання: хто жив тут після розпаду давньоруської політичної системи, як була організована ця спільнота, якими були її зв’язки зі степом, Золотою Ордою та Великим князівством Литовським», – сказав Пуголовок.

Як повідомляв Укрінформ, у скіфському кургані на Полтавщині археологи знайшли кістки дитини та золоті намистини.

Фото надані Юрієм Пуголовком

Нідерланди ратифікували конвенцію Ради Європи про створення Міжнародної компенсаційної комісії для України.

Про це заявив речник Міністерства закордонних справ України Георгій Тихий на брифінгу в середу, 16 вересня, повідомляє кореспондент Укрінформу.

«Наша позиція незмінна – жодне послаблення санкцій неприпустиме. Люди, які внесені до індивідуального списку санкцій ЄС, внесені туди не просто тому, що комусь закортіло, а тому що це люди, які безпосередньо підтримують російську агресію проти України і сприяють продовженню цієї війни. Тому вони а) мають залишатися у санкційному списку, б) цей список має бути розширений на більшу кількість імен, в) треба переходити вже від оновлення раз на шість місяців на оновлення раз на дванадцять місяців, а згодом, можливо, ще рідше», – сказав Тихий.

Він додав, що міністр закордонних справ Андрій Сибіга підтримує тісний контакт із главою дипломатії ЄС Каєю Каллас і окремими державами-членами, щоб розблокувати питання продовження санкцій.

«Ви знаєте, що вони (держави-члени ЄС – ред.) продовжили обговорення на тиждень. Нам здається, що обговорювати нема чого, потрібно продовжувати всі діючі санкційні режими і посилювати їх, а не послаблювати їх, бо це створює дуже небезпечний прецедент», – наголосив речник МЗС.

Як повідомляв Укрінформ, Комітет постійних представників країн ЄС (Coreper) під час засідання в понеділок, 14 вересня, ухвалив рішення продовжити дію режиму санкцій за порушення територіальної цілісності України на 7 днів, до півночі вівторка, 22 вересня. Такий вимушений крок пов’язаний із необхідністю надати посольствам додатковий час для розгляду пропозицій щодо продовження обмежень.

Як повідомляло сьогодні видання Politico з посиланням на джерела, обізнані з ходом обговорень, пауза в засіданні Coreper сталася через демарш Братислави. Словаччина висунула вимогу виключити з персональних санкційних списків ЄС окремих російських олігархів, зокрема Алішера Усманова та Михайла Фрідмана, погрожуючи блокуванням усього пакета.

Оскільки дія нинішніх санкцій ЄС щодо порушення територіальної цілісності України, під які підпадають близько 3 000 осіб та організацій, закінчувалася 15 вересня, відсутність рішення могла призвести до автоматичного скасування персональних обмежень.

Зараз технічне продовження режиму на 7 днів дає дипломатам Євросоюзу час узгодити розбіжності та уникнути потенційного провалу санкційного режиму.