Connect with us

Катастрофа МН17: дев’ять років тому окупанти збили літак в небі над Донбасом

Published

on

Унаслідок авіакатастрофи загинули всі 298 пасажирів, які були на борту, зокрема 80 дітей, передає Главком.

Дев’ять років тому, 17 липня 2014 року, у небі над Донбасом окупанти збили літак «Боїнг-777» авіакомпанії Malaysia Airlines. Пасажирський борт виконував регулярний рейс MH17 із нідерландського Амстердаму до малайзійського Куала-Лумпуру. Через три години польоту в нього влучила ракета з російського «Буку».

Унаслідок авіакатастрофи загинули всі 298 пасажирів, які були на борту, зокрема 80 дітей.

У серпні 2014 року створили спільну слідчу групу, в яку увійшли представники Австралії, Бельгії, Малайзії, Нідерландів та України. За даними слідства, пасажирський борт збили ракетою, випущеною з російської установки «Бук», яка належить 53-й зенітно-ракетній бригаді ППО збройних сил РФ, дислокованій у Курську.

Судовий розгляд справи розпочався 9 березня 2020 РОКУ в Нідерландах. 10 червня 2022 року суд щодо МН17 закінчився.

23 червня Парламентська асамблея Ради Європи ухвалила резолюцію, якою визнала, що малайзійський Boeing 777 рейсу MH17 2014 збили російською ракетою. Москву попросили офіційно попросити вибачення в родичів жертв авіакатастрофи за поширення дезінформації.

17 листопада 2022 року у Нідерландах оголосили вирок чотирьом обвинуваченим у причетності до збиття літака.

Суд у Нідерландах визнав громадян Росії Ігоря Гіркіна, Сергія Дубінського та громадянина України Леоніда Харченка винними у катастрофі MH17 та загибелі 298 людей. Суд засудив їх до довічного ув’язнення та виплати компенсацій родинам загиблих. Росіянина Олега Пулатова у справі виправдали.

Суд Гааги під час оголошення вироку у справі про катастрофу малайзійського літака MH17 на Донбасі заявив про фальсифікацію доказів, наданих російською стороною. 

Continue Reading
Click to comment

Події

У Києві відкрилася виставка картин, на яких зображена військова техніка ЗСУ

Published

on


У Києві відкрилася виставка картин із зображенням військової техніки ЗСУ криворізького художника Андрія Гука.

Виставку представила науково-дослідна установа ЗСУ, повідомляє кореспондент Укрінформу.

На ній подано близько 70 картин із зображенням військової техніки, яку використовують ЗСУ у російсько-українській війні, автором яких є художник із Кривого Рогу Андрій Гук.







У Києві відкрилася виставка картин із зображенням військової техніки ЗСУ / Фото: Мар’янна Котик, Укрінформ

1 / 14

За його словами, коли почалося повномасштабне вторгнення, його місто одразу опинилося у безпосередній близькості до бойових дій, бажання малювати в нього тоді не було. А творче натхнення з’явилося, коли українські «Нептуни» потопили російський крейсер «Москва». Згодом виникла ціла серія картин із зображенням військової техніки ЗСУ під назвою «Сталь перемоги».

«Як почалася повномасштабка, руки опустилися і нічого не міг робити, замовлення від людей не виконував. А як поклали крейсер на дно – одразу ж у майстерню, за фарби, і «Нептун» був перший, тобто зображення автомобільної установки з цією ракетою. З того і розпочався цей проєкт. Коли я вже не знав, яку ще військову техніку можна далі малювати – підказували мої друзі військові», – сказав художник.

Експертну допомогу митцю надавали у науково-дослідній установі ЗСУ, максимально достовірно й повно наповнюючи серію взірцями військової техніки, яку сьогодні використовують Сили оборони.

«Перед нами техніка різних країн, різних поколінь, різних конструкторських шкіл. Усе це Україна була змушена за надзвичайно короткий час освоїти, навчитися застосовувати, обслуговувати, ремонтувати, поєднувати й адаптувати до реальної війни. Тому ці сімдесят робіт – вже не просто колекція військової техніки, а портрет надзвичайної здатності українців вчитися й адаптуватися», – зазначив представник науково-дослідної установи ЗСУ Ігор Чепков.

Читайте також: В Одесі до Дня Незалежності представили унікальне вишите оберегове панно

Виставка «Сталь перемоги» приурочена до 35-ої річниці Незалежності України й демонструватиметься до 1 вересня.

Як повідомляв Укрінформ, у Києві на вуличній виставці на честь лідера ОУН Євгена Коновальця показали військову техніку часів УНР.



Джерело

Continue Reading

Відбудова

Розсилка: Відбудова України-2026

Published

on




До України вже надійшло 3,3 тисячі тонн списаного обладнання для теплової генерації. Американський фонд відбудови може стати одним з інструментів залучення інвестицій у порти. Держава створює «Донорську платформу» для гуманітарного розмінування.



Джерело

Continue Reading

Політика

Юрій Костенко – про 24 серпня 1991 року: Опозиція співала гімн України, а комуністи всі сиділи перелякані

Published

on


У новому випуску програми Укрінформу «Є Розмова» – відверта розмова з народним депутатом п’ятьох скликань, безпосереднім учасником подій 24 серпня 1991 року Юрієм Костенком.

Він згадує день, коли Верховна Рада проголосила незалежність України, атмосферу в парламенті, підготовку Акта проголошення незалежності, страх комуністичної більшості та емоції депутатів після історичного голосування.

«Коли проголосували Акт про незалежність, то багато депутатів (є документальні зйомки) плакали. Ми ж, опозиція, вийшли на трибуну, і співали гімн України “Ще не вмерла України ні слава, ні воля”. А комуністи всі сиділи перелякані», – пригадує Костенко.

У програмі йтиметься і про те, чому після проголошення незалежності Україна не змогла повністю позбутися радянської системи та чому ключові посади залишилися в руках представників старої влади.

Також гість і ведуча програми Христя Равлюк обговорять ядерне роззброєння України, рішення Леоніда Кравчука та втрачені можливості для створення реальної системи безпеки. За словами Костенка, Україна могла обміняти ядерне роззброєння не лише на політичні обіцянки, а на значно потужніші безпекові механізми.

Читайте також: Богдан Горинь, дисидент, політв’язень, народний депутат двох скликань

«Бжезінський (Збігнєв Бжезінський, американський політолог – ред.) мені говорив, що у вас є приблизно 5-6 років для того, щоб ви повністю відірвалися від Росії. В першу чергу це фінансова система, економічна система, енергетична залежність, щоб у вас було вирішене це питання або принаймні мінімізована залежність від Росії. І, звичайно, Збройні сили. Він казав, що вам треба конче відбудувати свою незалежну армію від Росії», – розповідає Костенко.

У розмові з Укрінформом Костенко також згадав про маловідому курйозну історію з текстом Акта незалежності.

Чи могла Україна бути іншою державою, якби тоді скористалася своїм історичним шансом? Які можливості були втрачені та що потрібно було зробити одразу після проголошення незалежності? Про все це дивіться у новому випуску програми «Є Розмова» з Юрієм Костенком – про народження незалежної України, втрачені можливості, ядерне роззброєння та уроки, які історія залишила для сьогодення.

Прем’єра – 22 серпня о 18:00 на Ютуб-каналі Укрінформу.



Джерело

Continue Reading

Trending

© 2023 Дайджест Одеси. Копіювання і розміщення матеріалів на інших сайтах дозволяється тільки за умови прямого посилання на сайт. Для Інтернет-видань обов'язковим є розміщення прямого, відкритого для пошукових систем гіперпосилання на використаний матеріал не нижче другого абзацу. Матеріали з позначкою «Реклама» публікуються на правах реклами, відповідальність за їхній зміст несе рекламодавець.