Участь у постановці взяли діти з числа кримських татар, які вимушено залишили Кримський півострів та Україну у 2014 та 2022 роках, повідомляє кореспондент Укрінформу.

“Кримські татари разом з українським народом розпочали боротьбу проти окупантів. І сьогодні ця боротьба рішуче триває. У цій боротьбі кримські татари стоять не лише поруч з Україною, а й на боці демократії, міжнародного права та свободи — проти диктатури, колоніалізму та політики асиміляції”, – заявив у своїй промові голова Товариства культури та взаємодопомоги кримських татар у Туреччині Мукремін Шахін.

Лідер кримськотатарської спільноти наголосив, що безпека і стабільність Східної Європи, Чорноморського регіону та Балкан тісно пов’язані з міцною співпрацею України й Туреччини, тоді як кримські татари працюють над тим, щоб бути найміцнішим мостом цієї співпраці.

“Народ можна депортувати. Народ можна піддати переслідуванням. Народ можна ув’язнити. Але народ, який зберігає свою пам’ять, неможливо перемогти. Позиція України чітка: Крим — це Україна. Кримські татари — корінний народ Криму”, – сказав у промові посол України в Туреччині Наріман Джелялов.

Дипломат наголосив, що Крим нині — це не просто окупована Росією територія, півострів перетворено на простір мілітаризації, репресій та свідомої демографічної інженерії.

Учасникам заходу було продемонстровано документальний фільм про сталінську депортацію кримських татар 1944 року.

Також гостям презентували театралізовану виставу у виконанні танцювального колективу “Джийин” та творчої групи “Кримська родина”. Постановка відтворила сцени насильницької депортації кримських татар радянським режимом, атмосферу втрати дому, розлуки сімей і боротьби за виживання у вигнанні.

В Анкарі презентували театральну постановку про депортацію кримських татар із Криму / Фото: Ольга Будник, Укрінформ

1 / 8

Окрім цього, в Анкарі було відкрито виставку репродукцій картин художника Рустема Еміна, що розповідає про трагедію кримськотатарського народу.

Заходи, присвячені 82-м роковинам від початку сталінської депортації кримських татар з Кримського півострова у 1944 році, відбулися в інших містах Туреччини. Зокрема, в Ескішехірі відбулася хода та мітинг, поминальні заходи, показ вистави про депортацію; у Бурсі відбувся жалобний захід та молитва за жертвами депортації, також відвідування Музею історії міграції, де окремо представлена експозиція про кримських татар; поминальні заходи, молитви, мітинги відбулися в Стамбулі та інших містах.

За наказом Сталіна з півострова за 18-20 травня 1944 року було депортовано понад 238,5 тисяч кримських татар. 8 тисяч загинули у дорозі. За перші три роки від голоду, виснаження і хвороб померли від 20 до 46% всіх депортованих.

Як повідомляв Укрінформ, в Анкарі у День пам’яті жертв геноциду кримськотатарського народу провели дискусійну панель «Від депортації до окупації: 82-річний досвід Криму», присвячену історії депортації кримськотатарського народу сталінським режимом у 1944 році та репресіям під час нинішньої російської окупації півострова.

Окремі об’єкти Чернігівщини можуть включити до програм відновлення Українського фонду культурної спадщини.

Про це він сказав на засіданні Ради Безпеки ООН, передає власний кореспондент Укрінформу у Нью-Йорку.

«Росія діє у відчаї. Держава, якій потрібне видовище, щоб приховати свою невпевненість, і ракети, щоб змусити дипломатію замовкнути, діє не з упевненості, а зі страху», – зауважив Каріукі.

За словами дипломата, попри численні міжнародні заклики до припинення вогню, російський очільник Володимир Путін продовжує удари по Україні, запросивши «припинення вогню лише тоді, коли це було йому вигідно».

«Щойно парад завершився, убивства відновилися», – наголосив Каріукі.

Росія не досягає своїх військових цілей попри значні втрати, а темпи бойових дій свідчать про їхню недосяжність у довгостроковій перспективі, додав він.

Каріукі наголосив, що підтримка України з боку європейських країн залишатиметься незмінною.

Своєю чергою, представник Франції при ООН Жером Боннафон наголосив, що Росія має погодитися на негайне, повне та безумовне припинення вогню в Україні.

Він зауважив, що Рада Безпеки не повинна миритися з тим, що Росія використовує тимчасові перемир’я для підготовки до посилених ударів по Україні.

«Разом із генеральним секретарем ООН та переважною більшістю держав-членів з усіх континентів ми нарешті закликаємо до негайного запровадження повного та безумовного припинення вогню», – сказав постпред Франції.

Боннафон зазначив, що Франція та її партнери продовжать фінансову й військову допомогу Україні, а також підтримуватимуть ініціативи щодо притягнення до відповідальності винних у злочині агресії проти України.

Він також повідомив, що Франція разом із партнерами в межах Коаліції охочих працює над підготовкою гарантій безпеки для досягнення тривалого миру.

Як повідомляв Укрінформ, у вівторок, 19 травня, Рада Безпеки зібралася на термінове засідання для обговорення масованих російських атак.