Як передає Укрінформ, про це повідомляє “Читомо” з посиланням на сайт премії.

До довгого списку потрапили 14 авторів і авторок:

• Уладзімір Арлоў, “Танці над містом. Три оповіді”, пер. Богдан Задура, Державний видавничий інститут (Білорусь);
• Марек Беньчик, Rondo Wiatraczna, видавництво Karakter (Польща);
• Дарко Цвієтич, “Чому ти спиш на підлозі”, пер. Дорота Йованка Чирлич, видавництво Noir sur Blanc (Боснія і Герцеговина);
• Йоанна Чечотт, “Тиша над степом. Казахстан і пам’ять про Росію”, видавництво Czarne (Польща);
• Славенка Дракуліч, “Казки про комунізм”, пер. Катажина Тачинська і Войцех Творек, видавництво Коледжу Східної Європи (Хорватія);
• Георгі Господінов, “Садівник і смерть”, пер. Магдалена Питлак, Wydawnictwo Literackie (Болгарія);
• Юлія Ілюха, “Мої жінки”, пер. Катажина Фішер, видавництво Коледжу Східної Європи (Україна);
• Ласло Краснагоркаї, “А світ триває”, пер. Ельжбета Соболевська, видавництво Czarne (Угорщина);
• Мілена Маркович, “Діти”, пер. Дорота Йованка Чирлич, видавництво Warstwy (Сербія);
• Петер Надаш, “Паралельні історії: Німа імперія”, пер. Ельжбета Соболевська, Biuro Literackie (Угорщина);
• Зита Рудзька, “Лише дурні живуть до кінця”, видавництво W.A.B. (Польща);
• Катержина Тучкова, Bílá Voda, пер. Юлія Ружевич, видавництво Afera (Чехія);
• Ева Вежнавець, “Про вовка говорили в хаті”, пер. Малгожата Бухалік, видавництво Коледжу Східної Європи (Білорусь);
• Сергій Жадан, “Арабески”, пер. Міхал Петрик, видавництво Czarne (Україна).

Серед номінантів цьогорічного довгого списку – угорський нобелівський лавреат Ласло Краснагоркаї, лавреат Міжнародної Букерівської премії Георгі Господінов, а також троє письменників, які вже отримували “Ангелус”: Дарко Цвієтич, Георгі Господінов і Сергій Жадан.

Окремо організатори зазначили, що книжку хорватської письменниці Славенки Дракуліч залишили в довгому списку, попри те що авторка померла 20 червня – вже після засідання журі. За правилами премії, нагороду можуть отримати лише живі письменники і письменниці.

Короткий список премії, до якого увійдуть сім книжок, оголосять на початку вересня.

Автор або авторка книжки-переможниці отримає 150 тисяч злотих. По 5 тисяч злотих також отримають усі автори й авторки, чиї книжки потраплять до фіналу. Окремо з 2010 року присуджують “Ангелус” за переклад – перекладач або перекладачка переможної книжки отримає 40 тисяч злотих.

До складу журі увійшли Андрей Хадановіч, який очолює журі, Бернадетта Дарська, Добрава Лісак, Єжи Мадейський, Пауліна Малохлеб, Томаш Мізеркевич і Мацей Роберт.

Премію доповнює Нагорода імені Наталії Горбаневської, яку присуджують за результатами онлайн-голосування читачів серед книжок із фінального списку. Лавреат або лавреатка цієї відзнаки отримує запрошення на літературну резиденцію у Вроцлаві.

Літературна нагорода Центральної Європи Angelus – літературна відзнака, яку вручають щороку за найкращу прозову книжку, опубліковану польською мовою. Фундатором премії є місто Вроцлав, а бюро нагороди працює при Вроцлавському домі літератури.

Як повідомляв Укрінформ, письменник Андрій Курков отримав спеціальну відзнаку премії Джорджа Орвелла.

Фото: Читомо

Зокрема, із Державним банком розвитку Німеччини (KfW) підписали угоду про надання грантового фінансування обсягом 11 млн євро. Кошти будуть спрямовані на підвищення ефективності передачі електроенергії українською високовольтною мережею та підтримку надійної роботи енергосистеми.

Зазначається, що Німеччина – один із ключових партнерів України у сфері енергетики та один із найбільших донорів українського енергетичного сектору під час повномасштабної війни.

З 2022 року уряд Німеччини через KfW надав Укренерго грантового та кредитного фінансування на суму понад 334 млн євро. Ці кошти були спрямовані на закупівлю високовольтного обладнання, спеціалізованої техніки для аварійно-відновлювальних робіт, реконструкцію та будівництво ліній електропередачі, а також облаштування захисту критично важливих енергооб’єктів.

Зі шведською державною фінансовою установою розвитку Swedfund підписали меморандум про взаєморозуміння. Документ передбачає співпрацю за напрямами: підвищення стійкості та надійності системи передачі електроенергії; інтеграція відновлюваних джерел енергії та систем накопичення енергії до енергосистеми; цифровізація управління енергосистемою та впровадження сучасних технологічних рішень.

Від початку повномасштабного вторгнення Швеція надавала «Укренерго» високовольтне обладнання та трансформаторну оливу, а також зробила один із найбільших внесків до Фонду підтримки енергетики України — майже 260 млн євро.

Як повідомлялося, Європейський банк реконструкції та розвитку надасть Укренерго 90 млн євро для посилення захисту енергетичної системи та формування резервів обладнання в Україні.

Фото: Міненерго

Міністр закордонних справ Андрій Сибіга заявив, що «дух Анкориджа», про який говорять у Росії, якщо і взагалі існував, то зараз він точно мертвий.