Катастрофа МН17: дев’ять років тому окупанти збили літак в небі над Донбасом
Унаслідок авіакатастрофи загинули всі 298 пасажирів, які були на борту, зокрема 80 дітей, передає Главком.
Дев’ять років тому, 17 липня 2014 року, у небі над Донбасом окупанти збили літак «Боїнг-777» авіакомпанії Malaysia Airlines. Пасажирський борт виконував регулярний рейс MH17 із нідерландського Амстердаму до малайзійського Куала-Лумпуру. Через три години польоту в нього влучила ракета з російського «Буку».
Унаслідок авіакатастрофи загинули всі 298 пасажирів, які були на борту, зокрема 80 дітей.
У серпні 2014 року створили спільну слідчу групу, в яку увійшли представники Австралії, Бельгії, Малайзії, Нідерландів та України. За даними слідства, пасажирський борт збили ракетою, випущеною з російської установки «Бук», яка належить 53-й зенітно-ракетній бригаді ППО збройних сил РФ, дислокованій у Курську.
Судовий розгляд справи розпочався 9 березня 2020 РОКУ в Нідерландах. 10 червня 2022 року суд щодо МН17 закінчився.
23 червня Парламентська асамблея Ради Європи ухвалила резолюцію, якою визнала, що малайзійський Boeing 777 рейсу MH17 2014 збили російською ракетою. Москву попросили офіційно попросити вибачення в родичів жертв авіакатастрофи за поширення дезінформації.
17 листопада 2022 року у Нідерландах оголосили вирок чотирьом обвинуваченим у причетності до збиття літака.
Суд у Нідерландах визнав громадян Росії Ігоря Гіркіна, Сергія Дубінського та громадянина України Леоніда Харченка винними у катастрофі MH17 та загибелі 298 людей. Суд засудив їх до довічного ув’язнення та виплати компенсацій родинам загиблих. Росіянина Олега Пулатова у справі виправдали.

Суд Гааги під час оголошення вироку у справі про катастрофу малайзійського літака MH17 на Донбасі заявив про фальсифікацію доказів, наданих російською стороною.
Події
У Грузії археологи виявили частину стародавнього палацу
Археологи виявили частину архітектурного комплексу V-VI століть, який, імовірно, був палацом місцевого правителя або представників аристократії, під час розкопок у Марнеульському районі неподалік від столиці Грузії Тбілісі.
Про це повідомляє Перший канал Грузії, передає Укрінформ.
«На території села Меоре-Кесало муніципалітету Марнеулі ведуться археологічні дослідження, ймовірно, комплексу V-VI століть», – повідомило Національне агентство з охорони культурної спадщини Грузії.
Науково-дослідні роботи на археологічному комплексі здійснює Національний музей Грузії за фінансової підтримки Національного агентства з охорони культурної спадщини Грузії.
Зазначається, що під час розкопок було виявлено частину масштабного архітектурного комплексу, імовірно, V-VI століть, який, за попередньою версією, є палацом місцевого правителя або представника знаті.
Археологічний об’єкт зареєстрували у 2020 році, а значну частину комплексу дослідили у 2023-2025 роках.
Роботи, проведені у 2026 році, передбачають археологічне дослідження нових ділянок на захід і північ від комплексу.

У межах досліджень очистять виявлені стіни, плиткові шари та підлоги залів. Територію розкопок також рекультивують і накриють консерваційним шаром, щоб запобігти подальшому пошкодженню залишків будівель.

Частина комплексу пошкоджена внаслідок природних процесів, тому її необхідно зберегти та продовжити дослідження.

Як повідомляв Укрінформ, у турецькій провінції Кютаг’я, що на заході країни, археологи виявили залишки восьми хлібин, які обвуглилися під час пожежі близько п’яти тисяч років тому. Знахідки датують ранньою бронзовою добою.
Фото: საქართველოს კულტურული მემკვიდრეობის დაცვის ეროვნული სააგენტო/Національне агентство з охорони культурної спадщини Грузії
Відбудова
Сибіга закликав ЄБРР надати додаткове фінансування для відновлення критичної інфраструктури України
Міністр закордонних справ Андрій Сибіга під час зустрічі з президенткою Європейського банку реконструкції та розвитку Оділь Рено-Бассо в Анталії закликав прискорити чинні проєкти та надати додаткове фінансування для відновлення критичної інфраструктури України.
Про це глава зовнішньополітичного відомства повідомив у соцмережі Х, передає Укрінформ.
«Ми обговорили серйозні наслідки посилених атак Росії на критичну інфраструктуру України… Передав найнагальніші потреби України та наголосив на важливості прискорення наявних проєктів ЄБРР і мобілізації додаткового гнучкого фінансування для стратегічних державних підприємств», – зазначив міністр.
Він додав, що нагальні пріоритети України включають відновлення пошкоджених енергетичних об’єктів, забезпечення критичного обладнання, підтримку надійних залізничних сполучень і гарантування безперебійного надання основних послуг.
«Своєчасна та цілеспрямована підтримка в цих сферах є вирішальною для захисту економічної стабільності України та зміцнення нашої стійкості в умовах триваючої агресії Росії», – наголосив Сибіга.
Як повідомляв Укрінформ, міністр закордонних справ Андрій Сибіга прибув до Туреччини для участі у 31-й Конференції сторін Рамкової конвенції ООН про зміну клімату (COP31).
Фото: x.com/andrii_sybiha
Політика
Сибіга застеріг, що російські ультиматуми щодо безпеки передують новим актам агресії
Міністр закордонних справ Андрій Сибіга заявив, що російські вимоги щодо припинення розширення НАТО та зміни європейської архітектури безпеки не є запрошенням до діалогу, навпаки, вони передують новій ескалації агресії.
Про це глава української дипломатії написав у соцмережі X, передає Укрінформ.
«Ми вже бачили це раніше. У 2007 році в Мюнхені Путін назвав розширення НАТО “загрозою”. У 2008 році в Бухаресті Кремль висунув погрози щодо перспектив вступу Грузії та України до НАТО. За кілька місяців Росія вторглася в Грузію. У 2021 році Москва вимагала припинення розширення НАТО та повернення до ліній 1997 року. За кілька місяців Росія розпочала повномасштабне вторгнення в Україну», – нагадав Сибіга.
За його словами, тепер той самий ультиматум повертається під новою назвою «європейська архітектура безпеки».
«Це не запрошення до діалогу. Історія показує, що за цим слідує: нова ескалація ворожнечі з боку Росії в агресивних формах, включно з відвертою збройною агресією», – зазначив міністр.
Сибіга закликав не підігравати Росії, а натомість посилити тиск на російський режим, щоб змусити Путіна серйозно поставитися до мирних зусиль і припинити агресію проти України.
Як повідомляв Укрінформ, прем’єр-міністр Естонії Крістен Міхал , які Москва пропонує як частину пакета домовленостей для врегулювання війни в Україні.
-
Політика7 днів agoзаконопроєкт пройшов перше читання у Раді
-
Суспільство6 днів agoНовини на ранок
-
Відбудова1 тиждень agoВ Україні повністю відновили 759 об’єктів медичної інфраструктури
-
Суспільство5 днів agoНовини на ранок
-
Політика6 днів agoРубіо назвав переговори в Абу-Дабі продуктивними, але угода не буде укладена за одну ніч
-
Суспільство7 днів agoКоли увімкнуть опалення в Одесі у 2026 році: дата
-
Усі новини1 тиждень agoщо вона там зробила (фото)
-
Суспільство1 тиждень agoВ Одессе ТЦК силой мобилизовал добровольца в штурмовую бригаду вместо медбата – нардеп Гончаренко