Connect with us

Катастрофа МН17: дев’ять років тому окупанти збили літак в небі над Донбасом

Published

on

Унаслідок авіакатастрофи загинули всі 298 пасажирів, які були на борту, зокрема 80 дітей, передає Главком.

Дев’ять років тому, 17 липня 2014 року, у небі над Донбасом окупанти збили літак «Боїнг-777» авіакомпанії Malaysia Airlines. Пасажирський борт виконував регулярний рейс MH17 із нідерландського Амстердаму до малайзійського Куала-Лумпуру. Через три години польоту в нього влучила ракета з російського «Буку».

Унаслідок авіакатастрофи загинули всі 298 пасажирів, які були на борту, зокрема 80 дітей.

У серпні 2014 року створили спільну слідчу групу, в яку увійшли представники Австралії, Бельгії, Малайзії, Нідерландів та України. За даними слідства, пасажирський борт збили ракетою, випущеною з російської установки «Бук», яка належить 53-й зенітно-ракетній бригаді ППО збройних сил РФ, дислокованій у Курську.

Судовий розгляд справи розпочався 9 березня 2020 РОКУ в Нідерландах. 10 червня 2022 року суд щодо МН17 закінчився.

23 червня Парламентська асамблея Ради Європи ухвалила резолюцію, якою визнала, що малайзійський Boeing 777 рейсу MH17 2014 збили російською ракетою. Москву попросили офіційно попросити вибачення в родичів жертв авіакатастрофи за поширення дезінформації.

17 листопада 2022 року у Нідерландах оголосили вирок чотирьом обвинуваченим у причетності до збиття літака.

Суд у Нідерландах визнав громадян Росії Ігоря Гіркіна, Сергія Дубінського та громадянина України Леоніда Харченка винними у катастрофі MH17 та загибелі 298 людей. Суд засудив їх до довічного ув’язнення та виплати компенсацій родинам загиблих. Росіянина Олега Пулатова у справі виправдали.

Суд Гааги під час оголошення вироку у справі про катастрофу малайзійського літака MH17 на Донбасі заявив про фальсифікацію доказів, наданих російською стороною. 

Continue Reading
Click to comment

Події

У фіналі Нацвідбору на Дитяче Євробачення виступлять шестеро учасників

Published

on



У фіналі національного відбору на дитячий пісенний конкурс “Євробачення-2026” виступлять шестеро учасників.

Як передає Укрінформ, про це повідомляє Суспільне Культура.

Фінальне шоу нацвідбору відбудеться 26 вересня замість запланованого 13 вересня. Конкурс перенесений через погіршення безпекової ситуації.

Як інформувало Суспільне, формат фіналу адаптували з урахуванням посилених заходів безпеки для учасників та команди, яка працює над виробництвом шоу. Водночас правила голосування не змінюються: переможця чи переможницю визначать за результатами голосування журі та глядачів.

Трансляція розпочнеться о 19.00.

Суспільне Мовлення транслюватиме національний відбір:

  • на телеканалі та сайті Суспільне Культура;
  • сайті junior.eurovision.ua;
  • на ютуб-каналі Євробачення Україна.

За можливість представляти Україну на Мальті змагатимуться шестеро учасників — Анастасія Пошедіна, Роман Дорошенко, Еріка Колесніченко, Дмитро Карабет, Марко Сердинський та Злата Солоненко.

Їх обрали з рекордних 642 заявок. Вони пройшли “Зіркову школу” в Буковелі.

Пісні для фіналу їм створили музична продюсерка нацвідбору, співачка та сонграйтерка Світлана Тарабарова й одна з представниць України на “Євробаченні-2024”, членкиня журі нацвідбору на “Дитяче Євробачення 2023”, реперка Alyona Alyona.

За результатами жеребкування учасники змагатимуться у такому порядку:

1. Анастасія Пошедіна — “Крила”

Дев’ятирічна співачка народилася в Харкові, але нині проживає у Києві. Музикою займається із семи років і щодня вдосконалює свою майстерність.

Анастасія також співає у дитячому вокальному квінтеті, захоплюється грою на фортепіано, самостійно підбираючи улюблені мелодії на слух.

Дівчинка щиро вірить, що українська пісня здатна торкатися сердець усього світу.

Пісню для нацвідбору, “Крила”, написала для Анастасії Alyona Alyona — вона присвячена талановитим дітям, які прагнуть відкривати світ. Це пісня про дитину, яка має крила та голос і мільйон питань до цього світу, але при цьому не забуває, де її рідний дім.

2. Роман Дорошенко – Say Hello

Дванадцятирічний співак родом із Києва, який нині проживає в місті Яготин. Хлопець співає з п’яти років, опановує гру на фортепіано та захоплюється хіп-хопом.

Роман — володар гран-прі міжнародних фестивалів у Болгарії та Чехії, а також активний учасник і призер всеукраїнських проєктів, зокрема Dity.Help Music, “Талановита країна” та “Сонце за нас”. Також він бере активну участь у культурному житті свого міста та регулярно виступає на благодійних заходах і концертах.

Найбільша мрія Романа — створювати якісну сучасну українську музику та надихати людей своєю творчістю.

Авторкою його пісні для нацвідбору стала Світлана Тарабарова. Це пісня-маніфест і підтримка всім підліткам проти булінгу, з яким вони стикаються. Це пісня про віру в себе, сміливість бути собою, навіть коли навколо ти не знаходиш розуміння.

3. Еріка Колесніченко – “НЕ колискова”

Одинадцятирічна виконавиця з міста Біла Церква. Дівчина займається вокалом із шести років. Також вона захоплюється театральним мистецтво і вже встигла зіграти ролі Круелли, Малефісенти, Мері Поппінс і Ваяни. Також юна артистка любить верхову їзду та має власного коня на ім’я Оскі.

Еріка — лауреатка першої премії міжнародного вокального конкурсу в Литві та володарка багатьох призових місць на всеукраїнських фестивалях.

Пісню “НЕ колискова” для Еріки написала Світлана Тарабарова. Це гучний маніфест — звернення до аудиторії про пробудження, сміливість і віру в себе. Пісня розповідає, що життя часто буває не сном і не казкою, і якщо ти хочеш досягти своїх мрій — важливо діяти, не боятися й вірити у власні сили.

4. Дмитро Карабет – “Мамо”

Десятирічний виконавець із Києва. Професійно займається вокалом, опановує гру на гітарі в музичній школі, а також захоплюється танцями й має досвід занять карате.

Юний артист — півфіналіст цьогорічного конкурсу Dity.Help Music та володар багатьох гран-прі на всеукраїнських і міжнародних фестивалях.

Дмитро мріє і надалі розвиватися у музичній сфері та створювати власні пісні.

Світлана Тараборова написала для нього пісню “Мамо”, що присвячена українським матерям, бо саме мами у найважчі часи щодня захищають своїх дітей, дарують їм відчуття любові, безпеки й надії.

5. Марко Сердинський – “Гори”

Дванадцятирічний співак з Івано-Франківська. З дитинства професійно займається вокалом та опановує гру на фортепіано.

Марко — фіналіст конкурсу Dity.Help Music 2026 і переможець багатьох вокальних фестивалів. У соцмережах його кавери збирають мільйонні перегляди. Він також має досвід виступів на великій сцені разом із такими артистами, як Fiїnka та Mélovin.

Окрім музики, хлопець захоплюється футболом і мріє одного дня виконати гімн України перед матчем національної збірної.

Його пісню для фіналу нацвідбору, “Гори”, написала Alyona Alyonа. Це пісня про те, як кожна дитина шукає захисту в часи, коли життя стало таким крихким і кожен день може бути останнім.

6. Злата Солоненко – Who Am I

Одинадцятирічна співачка з Вінницької області. Вокалом юна артистка займається з трьох років. Також вона навчається у музичній школі, де вивчає гру на гітарі, і виступає на підтримку військових у реабілітаційних центрах та на благодійних концертах.

Злата — учасниця всеукраїнських і міжнародних вокальних конкурсів, фестивалів, а також телепроєкту “Україна неймовірних людей”.

Who am I — пісня для Злати від Alyona Alyona про пошук себе у світі, де час швидкоплинний, а люди жорстокі. Лірична героїня постає перед вибором: бути самотньою чи летіти до полум’я? Або ж як зробити, щоб тебе побачили й запам’ятали, адже тобі є що сказати й показати всім навколо?

Читайте також: Організатори Євробачення пропонують суттєво змінити правила голосування

Як повідомляв Укрінформ, цьогорічне Дитяче Євробачення відбудеться 24 жовтня на Мальті.

У 2025 році переможницею Дитячого Євробачення стала Лу Дельоз із піснею Ce Monde. Ця перемога стала для Франції четвертою в історії конкурсу.

Софія Нерсесян, яка торік представляла Україну з піснею “Мотанка”, посіла друге місце.

Фото: Суспільне



Джерело

Continue Reading

Відбудова

Енергетики цього тижня отримали обладнання на майже €4,7 мільйона через Фонд підтримки

Published

on



Цього тижня енергетичні компанії у різних областях України отримали обладнання на загальну суму майже 4,7 млн євро від Європейського Союзу, Великої Британії, Люксембургу та Швеції.

Як передає Укрінформ, про це повідомляє Міністерство енергетики.

«Завдяки внескам міжнародних партнерів до Фонду підтримки енергетики України низка регіонів отримала потрібне для відновлення та зміцнення енергетичної інфраструктури обладнання майже на 4,7 млн євро», – ідеться в повідомленні.

За даними міністерства, енергетичні компанії у Чернігівській, Запорізькій, Миколаївській, Харківській областях, газотранспортні та газовидобувні компанії отримали трансформатори, вимикачі, роз’єднувачі, мобільні укриття та інше.

У Міненерго висловили вдячність Великій Британії, ЄС, Люксембургу, Швеції та всім партнерам за підтримку українського енергетичного сектору.

Читайте також: ООН попереджає про найважчу зиму для України від початку повномасштабної війни

Як повідомляв Укрінформ, у червні-серпні до підприємств критичної інфраструктури у різних областях було доправлене обладнання на загальну суму 74,79 млн євро.

Фото: ДТЕК



Джерело

Continue Reading

Політика

Польща не блокуватиме відкриття кластерів у переговорах про вступ України до ЄС

Published

on



Польща не блокуватиме відкриття переговорів за кластерами законодавства Європейського Союзу з Україною.

Про це заявив міністр закордонних справ Польщі Радослав Сікорський на спільному з очільником українського МЗС Андрієм Сибігою брифінгу в Києві, передає кореспондент Укрінформу.

«Я хочу ще раз підтвердити, що переговори щодо вступу України до Європейського Союзу не будуть легкими, так само, як і наші, коли ми вступали. Але Польща не блокуватиме відкриття переговорних кластерів. Це не означає, що ми швидко їх закриємо. Але Україна, за даними Єврокомісії, вже готова до переговорів», – зазначив глава МЗС Польщі.

Читайте також: Сікорський у Києві: Безпека Польщі й України тісно пов’язані

Сікорський також висловив сподівання, що Україна завершить процес імплементації Угоди про асоціацію, зокрема Поглиблену і всеохопну зону вільної торгівлі (DCFTA). Це дозволить Україні бути частиною єдиного ринку ЄС ще до вступу, пояснив міністр.

Як повідомлялося, українська влада вважає реалістичним відкрити восени ще чотири переговорних кластери щодо вступу України до ЄС.

Фото: Андрій Сибіга / X



Джерело

Continue Reading

Trending

© 2023 Дайджест Одеси. Копіювання і розміщення матеріалів на інших сайтах дозволяється тільки за умови прямого посилання на сайт. Для Інтернет-видань обов'язковим є розміщення прямого, відкритого для пошукових систем гіперпосилання на використаний матеріал не нижче другого абзацу. Матеріали з позначкою «Реклама» публікуються на правах реклами, відповідальність за їхній зміст несе рекламодавець.