Як передає Укрінформ, відповідний коментар оприлюднений на сторінці Міністерства закордонних справ України у Фейсбуці.

“Національна комісія України у справах ЮНЕСКО висловлює рішучий протест та категорично засуджує черговий масований ракетно-дроновий удар Російської Федерації по Києву в ніч проти 24 травня 2026 року. Цей спланований акт терору був спрямований проти історичного та культурного ядра української столиці”, – заявили в МЗС.

Російська Федерація систематично веде війну не лише проти українського народу, але й проти української культури, історичної пам’яті та світової культурної спадщини, підкреслили у відомстві.

Як заявили в МЗС, Росія свідомо намагається стерти українську ідентичність, підтвердженням чого є суттєві руйнування та пошкодження провідних інституцій культури, науки та освіти, зокрема:

– Національного художнього музею України;

– Українського дому;

– Інституту літератури ім. Т.Г. Шевченка НАН України та його унікальних книгосховищ;

– Київської опери (Київського муніципального академічного театру опери та балету);

– Національної музичної академії України;

– Навчально-наукового інституту публічного управління та державної служби КНУ ім. Т. Шевченка;

– Національної філармонії України;

– Національної бібліотеки імені Ярослава Мудрого;

– Малої опери в Києві.

“Абсолютним проявом варварства, що переходить межу людської моралі, став руйнівний удар по Національному музею “Чорнобиль”. Російські терористи знищили безцінні історичні свідчення та артефакти найбільшої техногенної катастрофи XX століття всього за місяць після того, як музей було модернізовано до 40-х роковин трагедії”, – заявили в МЗС.

Як підкреслили у відомстві, “особливий цинізм цього злочину полягає в тому, що Росія здійснила його невдовзі після ухвалення у квітні 2026 року рішення 224-ї сесії Виконавчої ради ЮНЕСКО “40 років Чорнобильської катастрофи: вшанування та винесені уроки”. Держава-терорист вкотре відкрито продемонструвала світові свою зневагу до міжнародного права, людської пам’яті та світових інституцій”.

Станом на 24 травня 2026 року, поінформували в МЗС, Росія вже знищила або пошкодила 1 783 об’єкти культурної спадщини і 2 540 об’єктів культурної інфраструктури по всій Україні.

“Це не супутні втрати війни – це свідома, системна державна політика РФ, яка має всі ознаки культурного геноциду українського народу, – підкреслили в МЗС.

“Ми закликаємо Генерального директора ЮНЕСКО, її відповідні органи та держави-члени Організації негайно задіяти всі наявні міжнародні інструменти, жорсткі механізми та процедури для примусу РФ до зупинення терору. Держава, яка нищить світову спадщину, не має права перебувати у цивілізованих міжнародних інституціях. Як свідчить історія, політика умиротворення агресорів лише заохочує їх до нових злочинів, зокрема проти культури”, – заявили у відомстві.

У МЗС закликали ЮНЕСКО:

– надати публічну та принципову оцінку російській атаці на Київ і ніч на 24 травня 2026 року та її наслідкам для культурної, освітньої і наукової сфери України;

– сприяти фіксації та документуванню пошкоджень культурних і освітніх об’єктів;

– посилити міжнародні механізми захисту української культурної спадщини та підтримки постраждалих установ;

– розглянути питання посилення відповідальності Російської Федерації за систематичне знищення культурної спадщини України, що має ознаки воєнних злочинів.

“Росія буде притягнута до відповідальності, а всі воєнні злочинці – від замовників у Кремлі до виконавців на місцях – понесуть суворе покарання за замах на українську та світову культуру”, – заявили в МЗС.

Як повідомляв Укрінформ, у Києві внаслідок масованої російської атаки уночі 24 травня пошкоджень зазнали сім провідних культурних інституцій, а також приміщення Інституту літератури імені Т.Г. Шевченка Національної академії наук України і корпус Навчально-наукового інституту публічного управління та державної служби Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Крім того, зазнала пошкоджень низка історичних будівель і пам’яток архітектури Києва.

Про це сторони домовились під час 11-го засідання Українсько-Польської міжурядової комісії з питань економічного співробітництва, передає Укрінформ з посиланням на Міністерство економіки, довкілля та сільського господарства.

Зокрема, зустріч відбулася за співголовування віцепрем’єр-міністра з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України Тараса Качки та міністра фінансів та економіки Республіки Польща Анджея Доманського.

Сторони обговорили розвиток торговельної та інвестиційної співпраці, енергетики, транспорту, прикордонної інфраструктури, аграрної політики, цифровізації та фінансової взаємодії. Окрему увагу приділили підготовці до Конференції з відновлення України (URC-2026), яка відбудеться в Гданську.

Україна та Польща підтвердили намір поглиблювати економічне партнерство, підтримувати інтеграцію української економіки до єдиного ринку ЄС та розвивати спільні інвестиційні проєкти.

Під час зустрічі йшлося про залучення польського бізнесу до відбудови України, підтримку муніципальних та інфраструктурних проєктів, а також розвиток механізмів експортного кредитування.

«Для України надзвичайно важливо, що Польща є одним із наших ключових економічних і політичних партнерів у Європейському Союзі. Водночас ми чітко розуміємо: відбудова України – це спільна можливість для розвитку всього регіону, створення нових виробництв, робочих місць, інвестицій та економічного зростання», – наголосив Качка.

Анджей Доманський зі свого боку зазначив, що Польща продовжує підтримувати Україну не лише політично, а й через практичну економічну співпрацю. За його словами, країни мають значний потенціал для розширення партнерства, зокрема у сфері відбудови України, до якої вже залучаються польські фінансові та інституційні структури.

У сфері енергетики сторони домовилися продовжити координацію щодо посилення енергетичної безпеки, розвитку транскордонної інфраструктури та використання українських підземних газових сховищ. Також обговорили спільні підходи до декарбонізації та реалізації регіональних енергетичних проєктів.

Окремі блоки переговорів стосувалися сільського господарства, продовольчої безпеки, модернізації пунктів пропуску, розвитку автомобільного та залізничного сполучення, цифрової трансформації, кібербезпеки та співпраці між громадами.

У межах засідання сторони підтвердили готовність поглиблювати взаємодію у сферах освіти, науки і технологій, підтримувати академічні обміни та спільні дослідницькі проєкти. Також йшлось про технічне регулювання, стандартизацію, метрологію та оцінку відповідності у контексті адаптації українського законодавства до норм ЄС.

Крім того, відзначили перспективи співпраці у сфері космосу, розвитку геопросторових даних, охорони навколишнього середовища, а також молодіжної політики, фізичної культури та спорту.

За підсумками засідання сторони підтвердили готовність продовжувати системну координацію з питань економічної співпраці, підтримки європейської інтеграції України та реалізації спільних проєктів у межах підготовки до URC-2026.

Як повідомлялось, Міністерство розвитку громад та територій завершило відбір громад для участі в конференції з відновлення України Ukraine Recovery Conference 2026.

Фото: Мінекономіки

Про це повідомляє The Telegraph, передає Укрінформ.

Генсек Альянсу визнав, що його план не буде реалізовано, оскільки не отримав достатньої підтримки. При цьому він не назвав противників ідеї.

За інформацією видання, Велика Британія, Франція, Іспанія, Італія та Канада заблокували цю ідею, коли вона була висунута під час обговорень щодо посилення підтримки Києва.

Рютте сподівався ратифікувати цю пропозицію на майбутньому саміті НАТО в Анкарі.

За словами джерела видання в Альянсі, щонайменше сім держав-членів НАТО, які витрачають понад 0,25% ВВП на військову допомогу Україні, висловили підтримку ініціативи. Однак для ратифікації потрібна одностайна підтримка з боку всіх країн-членів.

«Вони не дуже захоплені цією ідеєю», – сказав співрозмовник видання, згадавши Велику Британію, Францію, Іспанію, Італію та Канаду.

Зазначається, що розмір військового внеску Великої Британії є третім за величиною після США та Німеччини, проте не досягає 0,25% ВВП. Прем’єр-міністр Британії Кір Стармер обіцяв виділяти щонайменше 3 млрд фунтів стерлінгів на рік – приблизно 0,1% – у найближчому майбутньому.

Водночас Франція, Іспанія, Італія – третя, четверта та п’ята за величиною економіки Європи – і Канада відстають від багатьох своїх менших союзників у плані надання допомоги Україні.

За даними Кільського інституту, Нідерланди, Польща, а також країни Північної Європи та Балтії надають Україні допомогу на рівні 0,25% ВВП і більше.

Як повідомлялося, за інформацією видання Politico, генеральний секретар НАТО Марк Рютте на закритій зустрічі послів НАТО наприкінці квітня звернувся до союзників із проханням виділити Україні 0,25% ВВП. У разі схвалення цієї ідеї щорічні обсяги допомоги Україні могли зрости до 143 мільярдів доларів.

Фото: НАТО