Катастрофа МН17: дев’ять років тому окупанти збили літак в небі над Донбасом
Унаслідок авіакатастрофи загинули всі 298 пасажирів, які були на борту, зокрема 80 дітей, передає Главком.
Дев’ять років тому, 17 липня 2014 року, у небі над Донбасом окупанти збили літак «Боїнг-777» авіакомпанії Malaysia Airlines. Пасажирський борт виконував регулярний рейс MH17 із нідерландського Амстердаму до малайзійського Куала-Лумпуру. Через три години польоту в нього влучила ракета з російського «Буку».
Унаслідок авіакатастрофи загинули всі 298 пасажирів, які були на борту, зокрема 80 дітей.
У серпні 2014 року створили спільну слідчу групу, в яку увійшли представники Австралії, Бельгії, Малайзії, Нідерландів та України. За даними слідства, пасажирський борт збили ракетою, випущеною з російської установки «Бук», яка належить 53-й зенітно-ракетній бригаді ППО збройних сил РФ, дислокованій у Курську.
Судовий розгляд справи розпочався 9 березня 2020 РОКУ в Нідерландах. 10 червня 2022 року суд щодо МН17 закінчився.
23 червня Парламентська асамблея Ради Європи ухвалила резолюцію, якою визнала, що малайзійський Boeing 777 рейсу MH17 2014 збили російською ракетою. Москву попросили офіційно попросити вибачення в родичів жертв авіакатастрофи за поширення дезінформації.
17 листопада 2022 року у Нідерландах оголосили вирок чотирьом обвинуваченим у причетності до збиття літака.
Суд у Нідерландах визнав громадян Росії Ігоря Гіркіна, Сергія Дубінського та громадянина України Леоніда Харченка винними у катастрофі MH17 та загибелі 298 людей. Суд засудив їх до довічного ув’язнення та виплати компенсацій родинам загиблих. Росіянина Олега Пулатова у справі виправдали.
Суд Гааги під час оголошення вироку у справі про катастрофу малайзійського літака MH17 на Донбасі заявив про фальсифікацію доказів, наданих російською стороною.
Представниця України на Євробаченні-2026 Leléka провела першу репетицію на головній сцені конкурсу у Відні.
Як повідомляє Суспільне.Культура, фотографії співачки опублікували в офіційних соцмережах конкурсу та Суспільного Мовлення, передає Укрінформ.
Раніше деталями репетиції організатори поділилися на вебфорумі Reddit: на сцені Leléka з’явилася разом із музикантом Ярославом Джусем, який зіграв на бандурі. Народний інструмент, за повідомленням, є відсиланням до української культури та символізує відчуття дому.
Образ для співачки створювала дизайнерка Лілія Літковська. До роботи над ним також долучилася команда стилістки Маргарити Шекель.
Номер для Євробачення цьогоріч створює команда на чолі з режисером Іллею Дуциком.
«Постанова починається з появи білого подіуму, яким співачка рухається назустріч музиканту Ярославу Джусю. Після першого приспіву сцена занурюється в темряву, зосереджуючи всю увагу на виконавиці. Згодом світло та кольори повертаються, і артистка виходить на кульмінаційну ноту», – зазначає Суспільне.Культура.
Як повідомляв Укрінформ, півфінали і фінал пісенного конкурсу Євробачення-2026 разом із Тімуром Мірошниченком коментуватимуть Василь Байдак, Світлана Тарабарова і Аlyona Аlyona.
Фото: Corinne Cumming, Alma-Bengtsson/EBU
У квітні 2026 року енергетики відновили електропостачання після обстрілів для майже 4 млн споживачів.
Як передає Укрінформ, про це повідомило Міністерство енергетики.
“Протягом квітня українські енергетики відновили електропостачання майже для 4-х мільйонів споживачів, які були знеструмлені внаслідок російських атак та бойових дій. Відновлювальні роботи проводилися у регіонах, які систематично зазнають ворожих обстрілів та пошкоджень енергетичної інфраструктури”, – йдеться у повідомленні.
Зазначається, що найбільше споживачів заживили у Чернігівській, Дніпропетровській, Миколаївській, Донецькій, Сумській, Одеській, Харківській та Запорізькій областях. Попри підвищені безпекові ризики енергетики щоденно працюють над якомога оперативнішим відновленням електропостачання.
Як повідомлялося, оператори системи розподілу, що входять до Групи ДТЕК, у квітні відновили електропостачання 1,5 мільйона споживачів, що знеструмлювалися через російські атаки.
Фото Укрінформу можна купити тут
Як зазначив український дипломат, за останні два роки багато зроблено у площині українсько-польського історичного примирення. За його словами, зараз успішно працює українсько-польська робоча група, тривають пошукові та ексгумаційні роботи, відбуваються вшанування пам’яті загиблих, а зараз українські та польські історики спільно дискутуватимуть над минулим.
«Українська сторона відкрита до цього, ми усвідомлюємо необхідність цього. Але давайте будемо свідомі того, що якщо не намагатимемося шукати спільні погляди, і не дай Боже ворог нас роз’єднає і якимось чином переможе, то не буде кому захищати нашу історичну спадщину. Буде скрізь могила, буде скрізь Буча. Ми це знаємо дуже добре, і ви це знаєте»,- наголосив Міщенко.
Він підкреслив, що прагнути до порозуміння українців і поляків змушує ситуація, коли споконвічний ворог української і польської держави, знову на наших кордонах.
Заступник глави української дипломатії зазначив, що у 1920 році польські війська за підтримки армії УНР зупинили росіян під Варшавою, а зараз Україна завдяки мужності української армії робить те саме за допомогою Польщі й міжнародної спільноти.
«Ми не закінчили те, що мали зробити в 1920 році. І якщо ми зараз це не закінчимо, то наші діти знову стоятимуть перед цією дилемою, воюватимуть, вони будуть нас вбивати. І якщо ми сьогодні не знайдемо, як об’єднати наші зусилля, ця навала буде далі і далі»,- підкреслив Міщенко.
Він висловив впевненість, що обидві сторони можуть дійти порозуміння в історичних питаннях.
Своєю чергою голова Українського інституту національної пам’яті Олександр Алфьоров зазначив, що цей конгрес – це лише початок тривалого процесу спілкування істориків обох країн.
«Ми з вами два давніх народи, два давніх сусіди. Нам понад тисячу років і в нас є про що говорити, є про що дискутувати»,- наголосив Алфьоров.
Він нагадав про спільну битву 1920 року поляків за підтримки українців проти більшовицької Росії.
«Пройшло сто років, минули чотири покоління, але реальність підказує, що ворог той самий»,- підкреслив голова УІНП.
Колишній голова варшавського Центру Мєрошевського Ернест Вицішкевич підкреслив, що ця розмова між українцями і поляками дуже потрібна сьогодні, зокрема і про складні питання.
«Ми не хочемо їх обминати, ми хочемо серйозно з ними зіткнутися у діалозі, шляхом розмови, шляхом зустрічей, і саме для того ми тут зібралися в такому численному гроні»,- підкреслив Вицішкевич.
Як передавав Укрінформ, посол України в Польщі Василь Боднар зазначив, що Українсько-польський історичний конгрес, який проходитиме 6-8 травня в місті Баранув-Сандомирський (Польща), є відповіддю російській пропаганді на те, що Київ і Варшава нібито не спроможні вести історичний діалог.
У коментарі агентству голова УІНП Альфьоров зазначив, що Українсько-польський конгрес істориків може стати новою унікальною платформою для діалогу обох сторін. Він може наблизити вироблення формули примирення щодо складних історичних питань.
Фото: скриншот з відеотрансляції
-
Політика1 тиждень agoУ Жешуві стартує безпекова конференція за участю Свириденко і Туска
-
Відбудова4 дні agoна форумі у Нью-Йорку: Україна має багато тузів у рукаві
-
Події1 тиждень agoФільм «Летять хмари з великою швидкістю» отримав головну нагороду фестивалю goEast у Вісбадені
-
Усі новини1 тиждень agoде розташований інкубатор «інопланетних яєць» і як він утворився
-
Політика1 тиждень agoНовим послом Німеччини в Україні буде Борис Руґе
-
Події7 днів agoФільм «Останній Прометей Донбасу» представить Україну на кінофестивалі Crossing Europe
-
Усі новини1 тиждень agoДженніфер Лопес фігура – співачка показала прес
-
Усі новини1 тиждень agoзнайдено найбільшу скарбницю міді, золота і срібла