Катастрофа МН17: дев’ять років тому окупанти збили літак в небі над Донбасом
Унаслідок авіакатастрофи загинули всі 298 пасажирів, які були на борту, зокрема 80 дітей, передає Главком.
Дев’ять років тому, 17 липня 2014 року, у небі над Донбасом окупанти збили літак «Боїнг-777» авіакомпанії Malaysia Airlines. Пасажирський борт виконував регулярний рейс MH17 із нідерландського Амстердаму до малайзійського Куала-Лумпуру. Через три години польоту в нього влучила ракета з російського «Буку».
Унаслідок авіакатастрофи загинули всі 298 пасажирів, які були на борту, зокрема 80 дітей.
У серпні 2014 року створили спільну слідчу групу, в яку увійшли представники Австралії, Бельгії, Малайзії, Нідерландів та України. За даними слідства, пасажирський борт збили ракетою, випущеною з російської установки «Бук», яка належить 53-й зенітно-ракетній бригаді ППО збройних сил РФ, дислокованій у Курську.
Судовий розгляд справи розпочався 9 березня 2020 РОКУ в Нідерландах. 10 червня 2022 року суд щодо МН17 закінчився.
23 червня Парламентська асамблея Ради Європи ухвалила резолюцію, якою визнала, що малайзійський Boeing 777 рейсу MH17 2014 збили російською ракетою. Москву попросили офіційно попросити вибачення в родичів жертв авіакатастрофи за поширення дезінформації.
17 листопада 2022 року у Нідерландах оголосили вирок чотирьом обвинуваченим у причетності до збиття літака.
Суд у Нідерландах визнав громадян Росії Ігоря Гіркіна, Сергія Дубінського та громадянина України Леоніда Харченка винними у катастрофі MH17 та загибелі 298 людей. Суд засудив їх до довічного ув’язнення та виплати компенсацій родинам загиблих. Росіянина Олега Пулатова у справі виправдали.
Суд Гааги під час оголошення вироку у справі про катастрофу малайзійського літака MH17 на Донбасі заявив про фальсифікацію доказів, наданих російською стороною.
Події
Український фільм «Блакитний светр із жовтою діркою» отримає кошти на виробництво від фонду Eurimages
Українська документально-анімаційна стрічка «Блакитний светр із жовтою діркою» режисерки Тетяни Ходаківської потрапила до переліку проєктів, які отримають підтримку від фонду Eurimages.
Про це у Фейсбуці повідомляє Українська кіноакадемія, передає Укрінформ.
За результатами першої сесії оцінювання проєктів Eurimages у 2026 році стрічка «Блакитний светр із жовтою діркою» отримає 396 тисяч євро.
Фільм розповідає про українських дітей, які малюють спогади про свій час у російських таборах «перевиховання». Анімаційні сцени занурюють глядачів у переживання дітей, пов’язані зі зміною їхньої ідентичності.
Загалом виконавчий комітет Європейського фонду підтримки спільного виробництва та розповсюдження художніх кінематографічних та аудіовізуальних творів (Eurimages) ухвалив рішення підтримати копродукцію 32 повнометражних фільмів, зокрема двох документальних та одного анімаційного, на загальну суму 9 млн 835 тис. євро.
Як повідомляв Укрінформ, презентовано тизер документального фільму «Омега» режисерки Юлії Орленко.
Фото: Unsplash/GR Stocks
Київ та Сеул координуватимуть зусилля для швидкої підготовки та реалізації проєктів відбудови, для цього створюється спільна робоча група (Task Force).
Як передає Укрінформ, про це повідомило Мінрозвитку за підсумками зустрічі віцепрем’єр-міністра з відновлення – міністра розвитку громад та територій України Олексія Кулеби зі спеціальним представником Республіки Корея з питань відбудови України Чон Бьон Ха.
Зазначається, що головна мета створення Task Force – координація зусиль для швидкої підготовки та реалізації проєктів, а також мобілізація корейського бізнесу для участі у відбудові та технологічній модернізації України.
«Готуємо запуск українсько-корейської робочої групи з питань відбудови. Це інструмент для швидшої підготовки та реалізації проєктів, координації зусиль і залучення корейських технологій. Це дозволить мобілізувати корейські компанії для процесу не тільки відбудови, а й модернізації України», – зазначив Кулеба.
На сьогодні міністерство вже координує близько 15 проєктів, які реалізуються за підтримки уряду Республіки Корея. Пріоритетними напрямками співпраці є відновлення житлового сектору та соціальної інфраструктури, розвиток залізничної та авіаційної інфраструктури, модернізація систем водовідведення та енергоефективні рішення.
Очікується, що найближчим часом стратегічна рада Республіки Корея ухвалить рішення щодо подальшого розширення цього портфеля.
Паралельно триває робота над розвитком механізмів публічно-приватного партнерства. Мінрозвитку стимулює локалізацію корейського бізнесу в Україні.
Як повідомлялось, Міністерство розвитку громад та територій України провело зустріч з делегацією Республіки Корея щодо підготовки техніко-економічного обґрунтування (ТЕО) будівництва високошвидкісної залізниці між Києвом і кордоном України. Проєкт реалізується в межах грантової допомоги уряду Республіки Корея, має бюджет у 8 млн дол.
Фото: Мінрозвитку
Міністри оборони України та Литви Михайло Федоров та Робертас Каунас відвідали позиції мобільних вогневих груп, які щодня захищають українське небо, та ознайомилися з роботою «малої ППО».
Як передає Укрінформ, про це Федоров повідомив у Фейсбуці.
«Разом із міністром оборони Литви Робертасом Каунасом відвідали позиції мобільних вогневих груп, які щодня захищають українське небо. Показали, як працюють наші рішення в бойових умовах і як технології покращують ефективність ППО», – повідомив Федоров.
Він зазначив, що Україна будує багаторівневу систему «малої» ППО – з поєднанням різних типів засобів. Це дає результат і формує унікальний досвід, якого сьогодні немає в жодної країни світу.
За словами міністра, литовським партнерам продемонстрували роботу автономних зенітних турелей зі штучним інтелектом, які уражають ракети й ударні дрони, а також дронів-перехоплювачів як ключового елемента ешелонованої ППО. Литовська делегація на власні очі побачила, як мобільні вогневі групи знищують повітряні цілі в реальному часі.
«У лютому дронами-перехоплювачами збили рекордну кількість – 10 000+ ворожих БпЛА літакового типу, зокрема Shahed і Гербера», – повідомив міністр, додавши, що завдання Сил оборони наразі – ідентифікувати 100% повітряних загроз у реальному часі та перехоплювати щонайменше 95% ракет і дронів.
Окремо сторони обговорили підтримку оборонних стартапів. Зокрема, розглядається запуск спільного проєкту в межах Brave1 для українських і литовських компаній. Фокус – рішення для захисту неба.
Серед пріоритетів двосторонньої співпраці – виробництво українських дронів, постачання артилерійських боєприпасів підвищеної дальності, продовження програми PURL.
Федоров подякував Литві за системну підтримку України – зокрема, за рішення щорічно спрямовувати 0,25% ВВП на безпекову допомогу та активну участь у міжнародних ініціативах.
Як повідомляв Укрінформ, Литва виділила €10 мільйонів добровільного фінансування на користь програми ЄС із фінансової підтримки України – Ukraine Facility.
Фото ілюстративне: Повітряні сили ЗСУ
-
Війна1 тиждень agoВтрати ЗС РФ — Міноборони заявило про ліквідацію 1710 окупантів за добу
-
Усі новини1 тиждень agoАнна Трінчер впала на сцені в сміливому міні та декольте — відео
-
Політика1 тиждень agoЗеленський закликав Трампа і Стармера зустрітися та знайти спільну мову
-
Суспільство1 тиждень agoВідбудова житла після обстрілів в Одесі: витрати лягають на мешканців
-
Суспільство1 тиждень agoРозсилка «Соціум»: все про соцвиплати, субсидії, освіту, кібербезпеку
-
Війна1 тиждень agoФедоров анонсував цифровізацію війська через ШІ-технології
-
Політика1 тиждень agoПублікуючи колонізаторські плани Росія спрощує доведення в судах наміру геноциду
-
Події1 тиждень agoПрем’єра фільму «Мавка. Справжній міф» у Нідерландах пройшла з великим успіхом