Катастрофа МН17: дев’ять років тому окупанти збили літак в небі над Донбасом
Унаслідок авіакатастрофи загинули всі 298 пасажирів, які були на борту, зокрема 80 дітей, передає Главком.
Дев’ять років тому, 17 липня 2014 року, у небі над Донбасом окупанти збили літак «Боїнг-777» авіакомпанії Malaysia Airlines. Пасажирський борт виконував регулярний рейс MH17 із нідерландського Амстердаму до малайзійського Куала-Лумпуру. Через три години польоту в нього влучила ракета з російського «Буку».
Унаслідок авіакатастрофи загинули всі 298 пасажирів, які були на борту, зокрема 80 дітей.
У серпні 2014 року створили спільну слідчу групу, в яку увійшли представники Австралії, Бельгії, Малайзії, Нідерландів та України. За даними слідства, пасажирський борт збили ракетою, випущеною з російської установки «Бук», яка належить 53-й зенітно-ракетній бригаді ППО збройних сил РФ, дислокованій у Курську.
Судовий розгляд справи розпочався 9 березня 2020 РОКУ в Нідерландах. 10 червня 2022 року суд щодо МН17 закінчився.
23 червня Парламентська асамблея Ради Європи ухвалила резолюцію, якою визнала, що малайзійський Boeing 777 рейсу MH17 2014 збили російською ракетою. Москву попросили офіційно попросити вибачення в родичів жертв авіакатастрофи за поширення дезінформації.
17 листопада 2022 року у Нідерландах оголосили вирок чотирьом обвинуваченим у причетності до збиття літака.
Суд у Нідерландах визнав громадян Росії Ігоря Гіркіна, Сергія Дубінського та громадянина України Леоніда Харченка винними у катастрофі MH17 та загибелі 298 людей. Суд засудив їх до довічного ув’язнення та виплати компенсацій родинам загиблих. Росіянина Олега Пулатова у справі виправдали.
Суд Гааги під час оголошення вироку у справі про катастрофу малайзійського літака MH17 на Донбасі заявив про фальсифікацію доказів, наданих російською стороною.
Український повнометражний фільм «На драйві» переміг у номінації «Найкращий ігровий повнометражний фільм» на International Motor Film Awards 2026.
Про це повідомляє Укрінформ із посиланням на команду проєкту.
Церемонія нагородження відбулася 14 листопада в Petersen Automotive Museum у Лос-Анджелесі.
International Motor Film Awards – міжнародна премія у сфері автомобільного кіно, яку називають «Оскаром автомобільного світу». У різні роки її лауреатами ставали творці відомих голлівудських стрічок, зокрема «Місія нездійсненна: Фолаут» із Томом Крузом.
«Для нас це не просто міжнародна нагорода. Це доказ того, що українське кіно може бути конкурентним на світовому рівні. Особливо зараз, коли наша країна бореться за своє майбутнє, надзвичайно важливо, щоб українські історії бачили, чули та визнавали у світі. Ми зняли фільм про молодь, яка продовжує жити, мріяти й любити навіть під час війни. І сьогодні ця історія перемогла в Голлівуді», – зазначила продюсерка фільму Альона Тимошенко.
Стрічка «На драйві» розповідає про молодь у прифронтовому Харкові, для якої вуличні перегони стають способом відчути свободу та повноту життя попри війну.
Як повідомляв Укрінформ, перша українська стрічка про автоперегони «На драйві», знята в Харкові, у квітні.
Фото: imdb.com
Чехія висловила готовність інвестувати у відновлення та модернізацію енергетичного сектору України.
Як передає Укрінформ, про це в Телеграмі повідомив перший віцепрем’єр – міністр енергетики України Денис Шмигаль за підсумками Українсько-чеського бізнес-форуму, який відбувся сьогодні у Хмельницькій області.
«Дякую Першому віцепрем’єр-міністру Чехії Карелу Гавлічеку за солідарність і готовність Чехії інвестувати в Україну, у відновлення та модернізацію нашого енергетичного сектору», – зазначив він.
Під час виступу на форумі Шмигаль окреслив ключові напрями подальшої взаємодії між Україною та Чехією.
Зокрема, чеський досвід та напрацювання в атомній енергетиці потрібні Україні для модернізації енергоблоків та диверсифікації палива.
Як зауважив міністр, відновлення та модернізація українських гідроелектростанцій є завданням на роки. «Хочемо виконувати його разом із чеськими фахівцями та виробниками», – додав він.
Що стосується розподіленої генерації, Шмигаль нагадав, що чеські когенераційні установки вже працюють в українських громадах. «Важливим напрямом є також розвиток розумних мереж, які можуть працювати автономно та синхронно з об’єднаною енергосистемою», – акцентував міністр.
Крім того у нафтогазовому секторі Україна розраховує на чеські інвестиції у видобуток українського газу та на використання української інфраструктури й газосховищ для постачання до Центральної Європи неросійських енергоресурсів.
«Стійкість енергосистеми. У пріоритеті – модернізація мереж передачі електроенергії, фізичний захист і кіберзахист об’єктів, створення резервів критично важливого обладнання», – зазначив Шмигаль.
«Дякуємо нашим чеським партнерам за підтримку з обладнанням, яке надходить через хаби Міненерго. Високо цінуємо цю допомогу», – підкреслив міністр.
Як повідомляв Укрінформ, в Україну прибула делегація чеських підприємців на чолі з першим віцепрем’єр-міністром Чехії Карелом Гавлічеком.
Фото: Денис Шмигаль/Телеграм
Болгарія не надаватиме Україні нову фінансову допомогу на закупівлю озброєння та припиняє постачання зброї та боєприпасів із запасів своєї армії.
Про це заявив прем’єр-міністр Болгарії Румен Радев журналістам в кулуарах саміту Європейської політичної спільноти в Дубліні, повідомляє Укрінформ із посиланням на ВТА.
BTA :: Bulgaria Backs European Security Declaration, Expresses Reservations to Preamble over Ukraine…
За словами глави уряду, Болгарія не може надавати фінансову допомогу за нинішніх обставин, оскільки перебуває під процедурою ЄС щодо надмірного дефіциту бюджету та має проблеми з фінансовими резервами. Водночас Софія не перешкоджатиме іншим країнам Євросоюзу підтримувати Україну фінансово.
Прем’єр-міністр заявив, що Болгарія готова обговорювати механізми, які гарантували б спрямування її можливих внесків на гуманітарні потреби, постачання електроенергії та медичну допомогу, а не на закупівлю зброї. Якщо Софія долучиться до надання гарантій, він наполягатиме, щоб кошти спрямовувалися безпосередньо на підтримку болгарської громади, зосередженої у низці регіонів України.
Радев також заявив, що «ми більше не надаватимемо зброю та боєприпаси із запасів болгарської армії». За його словами, обсяги експорту продукції болгарських оборонних підприємств, які були дуже високими у 2022 і 2023 роках, стали скорочуватися. На думку Радева, це пов’язано зі зміною характеру війни: якщо спочатку був величезний попит на боєприпаси болгарського виробництва, то нині зростає потреба у безпілотниках.
Як повідомляв Укрінформ, раніше уряд Болгарії заявляв, що утримається від подальшого фінансування летальної зброї для України через Європейський фонд миру (EPF) і фінансуватиме лише нелетальну допомогу.
Фото: unsplash
-
Суспільство1 тиждень agoНовини на ранок
-
Політика6 днів agoзаконопроєкт пройшов перше читання у Раді
-
Суспільство5 днів ago
Новини на ранок
-
Відбудова1 тиждень agoВ Україні повністю відновили 759 об’єктів медичної інфраструктури
-
Суспільство4 дні ago
Новини на ранок
-
Політика5 днів agoРубіо назвав переговори в Абу-Дабі продуктивними, але угода не буде укладена за одну ніч
-
Суспільство6 днів agoКоли увімкнуть опалення в Одесі у 2026 році: дата
-
Усі новини1 тиждень agoщо вона там зробила (фото)