Connect with us

Катастрофа МН17: дев’ять років тому окупанти збили літак в небі над Донбасом

Published

on

Унаслідок авіакатастрофи загинули всі 298 пасажирів, які були на борту, зокрема 80 дітей, передає Главком.

Дев’ять років тому, 17 липня 2014 року, у небі над Донбасом окупанти збили літак «Боїнг-777» авіакомпанії Malaysia Airlines. Пасажирський борт виконував регулярний рейс MH17 із нідерландського Амстердаму до малайзійського Куала-Лумпуру. Через три години польоту в нього влучила ракета з російського «Буку».

Унаслідок авіакатастрофи загинули всі 298 пасажирів, які були на борту, зокрема 80 дітей.

У серпні 2014 року створили спільну слідчу групу, в яку увійшли представники Австралії, Бельгії, Малайзії, Нідерландів та України. За даними слідства, пасажирський борт збили ракетою, випущеною з російської установки «Бук», яка належить 53-й зенітно-ракетній бригаді ППО збройних сил РФ, дислокованій у Курську.

Судовий розгляд справи розпочався 9 березня 2020 РОКУ в Нідерландах. 10 червня 2022 року суд щодо МН17 закінчився.

23 червня Парламентська асамблея Ради Європи ухвалила резолюцію, якою визнала, що малайзійський Boeing 777 рейсу MH17 2014 збили російською ракетою. Москву попросили офіційно попросити вибачення в родичів жертв авіакатастрофи за поширення дезінформації.

17 листопада 2022 року у Нідерландах оголосили вирок чотирьом обвинуваченим у причетності до збиття літака.

Суд у Нідерландах визнав громадян Росії Ігоря Гіркіна, Сергія Дубінського та громадянина України Леоніда Харченка винними у катастрофі MH17 та загибелі 298 людей. Суд засудив їх до довічного ув’язнення та виплати компенсацій родинам загиблих. Росіянина Олега Пулатова у справі виправдали.

Суд Гааги під час оголошення вироку у справі про катастрофу малайзійського літака MH17 на Донбасі заявив про фальсифікацію доказів, наданих російською стороною. 

Continue Reading
Click to comment

Події

у Харкові наприкінці серпня відбудеться «Літературний Ярмарок»

Published

on


У Харкові 28-30 серпня пройде книжковий фестиваль “Літературний Ярмарок”, де відбудуться 38 подій за участю майже 100 письменників, музикантів, видавців і культурних діячів.

Як передає Укрінформ, про це повідомило Читомо.

Ярмарок організований Благодійним фондом Сергія Жадана за підтримки Міжнародного фонду “Відродження”.

Основна програма відбуватиметься у ЄрміловЦентрі на майдані Свободи, 4. Події проходитимуть паралельно на двох сценах, які назвали Чиж і Щиглик – на честь персонажів “Байок Харківських” Григорія Сковороди.

28 серпня відбудеться відкриття фестивалю за участю гурту “Курган & Agregat” і Сергія Жадана.

Упродовж дня відбудеться розмова про відновлення книжкової галузі за участю представників влади й видавців, музичний виступ Мар’яни Садовської, дискусія про Василя Стуса із Сергієм Жаданом, Ростиславом Семківим, Вахтангом Кіпіані та Олександром Красовицьким.

Юрій Андрухович проведе авторську зустріч “Сторінками недописаної книги. Вибране з роману”, а завершить програму сцени Чиж презентація альманаху “Літературний Ярмарок”.

На другій сцені цього дня Ярина Цимбал та Олена Рибка проведуть лекцію-гру про українську класику, Кіпіані прочитає лекцію про українських письменників і Національний Пантеон, а Центральна наукова бібліотека Каразінського університету представить виставку рідкісних видань про літературний Харків 1920-1930-х років.

Також презентують антологію воєнної літератури “4.5.0.”, а Діна Чмуж і Євгеній Володченко покажуть музично-поетичний перформанс.

У суботу, 29 серпня, Олександр Савчук прочитає лекцію про український архітектурний модерн, Красовицький проведе авторську зустріч із Жаданом, а Юрій Луценко презентує дебютну книжку “Птах і Фікус. Смертельна відпустка”.

Також у програмі – друга частина “Розмов із Кумом” за участю Андрія Кокотюхи й Сергія Жадана, музично-поетичний вечір Олега Каданова та Стаса Кононова і подія Українського ПЕН “Сковорода та його друзі. Філософія, поезія, музика”. У ній візьмуть участь Володимир Єрмоленко, Вахтанґ Кебуладзе, Микола Сіома, Катерина Калитко, Дмитро Лазуткін, Світлана Поваляєва та Ярина Чорногуз.

Читайте також: Організатори назвали фокустему львівського BookForum, який відбудеться у вересні

На сцені “Щиглик” Юлія Ілюха та Марія Малєвська говоритимуть про використання російської культури як інструменту Кремля, Вікторія Белім проведе авторську зустріч, Богдан Червак презентує книжку “Андрій Мельник”, а Артур Дронь і Сергій Жадан говоритимуть про літературу, любов і Сковороду. День завершать сковородинівські поетичні читання за участю Юлії Мусаковської, Юлії Паєвської (Тайри), Людмили й Руслана Горових та Олександра Ірванця.

У неділю, 30 серпня, запланована дискусія про українсько-польські відносини за участю Едвіна Бендика, Ярослава Ґодуна, Володимира Єрмоленка й Вахтанга Кіпіані.

Мар’яна Савка і Зіновій Карач покажуть музично-поетичний перформанс, Дар’я Криж представить книжку “Подорож на Схід”, а польський репортажист Войцех Тохман зустрінеться із Жаданом.

Макс Кідрук проведе авторську зустріч про роман “Колапс”, Дар’я Бура презентує книжку “Харків, ми жили в метро”, а окрему подію присвятять пам’яті художниці й поетки Ніки Кожушко. Олександр Ірванець проведе авторську зустріч, а Сергій Жадан, Мар’яна Савка, Андрій Хаєцький та Ігор Мітров говоритимуть про те, як письменники створюють культурні середовища під час війни.

Завершить фестиваль концертна програма “Підземний ЯрмаROCK” за участю OKAZIA, Monkey Business та гурту “Жадан і Собаки”. Концерт відбудеться на безпечній локації, яку повідомлять зареєстрованим учасникам у день події. Для нього передбачена окрема реєстрація.

Упродовж усіх трьох днів у ЄрміловЦентрі також працюватиме тимчасова редакція “Радіо Хартія”. Відвідувачі зможуть спостерігати за відкритими записами розмов із письменниками, митцями та гостями фестивалю.

Вхід на основні події фестивалю вільний за попередньою реєстрацією.

Як повідомляв Укрінформ, Одеський літературний фестиваль Port-2026, який відбудеться 5-6 вересня, оприлюднив програму та фокус-тему.

Фото надане Суспільному Маргаритою Корн

Афіші в тексті: Літературний Ярмарок, Facebook



Джерело

Continue Reading

Відбудова

Кабмін спрямував ще понад ₴5,1 мільярда на виплату компенсацій за знищене росіянами житло

Published

on



Кабінет міністрів виділив 5,14 млрд грн на виплату компенсацій за знищене житло за програмою “єВідновлення”.

Як передає Укрінформ, про це повідомив Прем’єр-міністр Сергій Корецький у Телеграмі.

“Уряд спрямував 5,14 млрд гривень для компенсації за знищене житло за програмою єВідновлення. Це дасть змогу ще понад 3600 родинам, які втратили житло через російські удари та отримали житловий сертифікат, придбати нову оселю. Кошти надані Банком розвитку Ради Європи за проєктом HOME”, – написав Корецький.

Він зауважив, що наразі житлові сертифікати отримали понад 88 тис. родин, загальна сума виплат – 112,6 млрд гривень. З них понад 33 тис. сімей купили нове житло. Ще близько 55 тисяч отримувачів чекають на фінансування своїх сертифікатів.

Читайте також: Як отримати компенсацію за зруйноване/пошкоджене житло: покрокова інструкція

Як повідомлялося, раніше міністр у справах громад, територій та внутрішньо переміщених осіб Віталій Безгін визнав непростою ситуацію з фінансування програм «єВідновлення» та «Житло для ВПО з ТОТ» через брак фінансування.

У бюджеті на компонент «Житло для ВПО з ТОТ» у програмі «єВідновлення» було передбачено 6,6 млрд грн, яких має вистачити орієнтовно для 3 300 сімей.

Фото: Суспільне



Джерело

Continue Reading

Політика

Юрій Костенко згадав маловідому деталь подій 24 серпня 1991 року

Published

on


Народний депутат п’ятьох скликань Юрій Костенко через 35 років після проголошення незалежності пригадав маловідому деталь парламентських подій 24 серпня 1991 року, безпосереднім учасником яких він був.

Зокрема, ідеться про Акт проголошення незалежності України, розповів він у програмі Укрінформу «Є Розмова».

За словами Костенка, Володимир Яворівський фактично зачитав із трибуни Верховної Ради текст Акта про незалежність ще до того, як це мав зробити Левко Лук’яненко.

Костенко пригадує, що перебував у залі Верховної Ради та мав при собі відредагований текст Акта проголошення незалежності. Документ роздали членам робочої узгоджувальної комісії. Поруч із ним у черзі до парламентської трибуни стояв письменник і народний депутат Володимир Яворівський.

«Виникла ситуація, яку я можу тільки зараз вам відкрити. 35 років пройшло», – розповів Костенко.

За його словами, Яворівський звернув увагу на документ у нього в руках і попросив подивитися текст. Костенко пояснив, що це відредагований варіант Акта, який мав проголосити Левко Лук’яненко. У документі була правка, внесена Дмитром Павличком.

Далі, як згадує Костенко, ситуація розвивалася несподівано: саме тоді настала черга Яворівського виступати з парламентської трибуни.

Читайте також: Юрій Костенко – про 24 серпня 1991 року: Опозиція співала гімн України, а комуністи всі сиділи перелякані

Втім, Яворівський ще не встиг дочитати текст, як до трибуни підійшов Левко Лук’яненко, який мав виголосити Акт.

«Володя, що ти робиш? Це ж я мав зачитати», – так, за словами Костенка, Лук’яненко звернувся до Яворівського.

Зрештою, остаточний текст Акта проголошення незалежності України з парламентської трибуни зачитав саме Левко Лук’яненко.

Як повідомлялося, у понеділок, 24 серпня, Україна відзначає 35-ту річницю проголошення незалежності. Свято встановлене на честь ухвалення Верховною Радою УРСР 24 серпня 1991 року Акта проголошення незалежності України – політико-правового документа, що закріпив новий статус держави.



Джерело

Continue Reading

Trending

© 2023 Дайджест Одеси. Копіювання і розміщення матеріалів на інших сайтах дозволяється тільки за умови прямого посилання на сайт. Для Інтернет-видань обов'язковим є розміщення прямого, відкритого для пошукових систем гіперпосилання на використаний матеріал не нижче другого абзацу. Матеріали з позначкою «Реклама» публікуються на правах реклами, відповідальність за їхній зміст несе рекламодавець.