Connect with us

Катастрофа МН17: дев’ять років тому окупанти збили літак в небі над Донбасом

Published

on

Унаслідок авіакатастрофи загинули всі 298 пасажирів, які були на борту, зокрема 80 дітей, передає Главком.

Дев’ять років тому, 17 липня 2014 року, у небі над Донбасом окупанти збили літак «Боїнг-777» авіакомпанії Malaysia Airlines. Пасажирський борт виконував регулярний рейс MH17 із нідерландського Амстердаму до малайзійського Куала-Лумпуру. Через три години польоту в нього влучила ракета з російського «Буку».

Унаслідок авіакатастрофи загинули всі 298 пасажирів, які були на борту, зокрема 80 дітей.

У серпні 2014 року створили спільну слідчу групу, в яку увійшли представники Австралії, Бельгії, Малайзії, Нідерландів та України. За даними слідства, пасажирський борт збили ракетою, випущеною з російської установки «Бук», яка належить 53-й зенітно-ракетній бригаді ППО збройних сил РФ, дислокованій у Курську.

Судовий розгляд справи розпочався 9 березня 2020 РОКУ в Нідерландах. 10 червня 2022 року суд щодо МН17 закінчився.

23 червня Парламентська асамблея Ради Європи ухвалила резолюцію, якою визнала, що малайзійський Boeing 777 рейсу MH17 2014 збили російською ракетою. Москву попросили офіційно попросити вибачення в родичів жертв авіакатастрофи за поширення дезінформації.

17 листопада 2022 року у Нідерландах оголосили вирок чотирьом обвинуваченим у причетності до збиття літака.

Суд у Нідерландах визнав громадян Росії Ігоря Гіркіна, Сергія Дубінського та громадянина України Леоніда Харченка винними у катастрофі MH17 та загибелі 298 людей. Суд засудив їх до довічного ув’язнення та виплати компенсацій родинам загиблих. Росіянина Олега Пулатова у справі виправдали.

Суд Гааги під час оголошення вироку у справі про катастрофу малайзійського літака MH17 на Донбасі заявив про фальсифікацію доказів, наданих російською стороною. 

Continue Reading
Click to comment

Події

Франція та Південна Корея інвестують €1 мільярд у кіно та аудіовізуальну індустрію

Published

on



Франція та Південна Корея спрямують один мільярд євро упродовж наступних п’яти років на підтримку кіно й аудіовізуальної індустрії та зміцнення культурного суверенітету.

Про це президент Франції Еммануель Макрон сказав на відкритті міжнародного саміту «Люм’єр» у Сен-Поль-де-Ванс, передає кореспондент Укрінформу.

«Ми залучаємо один мільярд євро протягом п’яти років для створення того, що ми назвали партнерством «Люм’єр», а саме ініціативи, спрямованої на підтримку індустрії зображень та культурного суверенітету», – зазначив Макрон.

Президент Франції також закликав до нового багатостороннього підходу для підтримки світового кінематографа на тлі викликів, пов’язаних зі штучним інтелектом і цифровими платформами.

«Успіх цього саміту буде вимірюватиметься тим, що на ньому утвориться – новими коаліціями, новими проєктами та сталим діалогом між середовищами, які надто часто працювали розрізнено», – зазначив Макрон.

Читайте також: Південна Корея в ООН: Співпраця Росії та КНДР затягує війну проти України

Саміт, організований спільно з президентом Південної Кореї Лі Чже Мьоном, зібрав у Фонді сучасного мистецтва 200 учасників із 55 країн. Серед них – представники голлівудських студій, телеканалів, стримінгових платформ, кінотеатрів, продюсерських компаній та видавців відеоігор.

Участь у заході беруть керівники Sony Pictures, Disney та Американської академії кінематографічних мистецтв і наук.

Як повідомляв Укрінформ, на фестивалі анімаційних фільмів у Франції лауреатами стали відразу п’ять українських робіт.

Фото: АА



Джерело

Continue Reading

Відбудова

Україна цьогоріч отримала понад 4,7 тисячі одиниць енергообладнання

Published

on



З початку 2026 року міжнародні партнери передали українським енергетикам 4 736 одиниць енергетичного обладнання.

Як передає Укрінформ, про це повідомляє Міністерство енергетики України.

“З початку року до України надійшло 4 736 одиниць енергетичного обладнання. Це генератори, трансформатори, блочно-модульні котельні (БМК), когенераційні установки (КГУ), котли тощо”, – йдеться у повідомленні.

Допомогу надали партнери з ЄС, Австрії, Азербайджану, Бельгії, Данії, Естонії, Ісландії, Іспанії, Італії, Канади, Латвії, Литви, Люксембургу, Молдови, Нідерландів, Німеччини, Норвегії, Словаччини, США, Туреччини, Фінляндії, Франції, Філіппін, Швейцарії, Швеції, Японії, Чехії, Польщі, Кіпру, Китаю, UNICEF/WASH, МОМ, PFRU, VOLVO.

Очікується надходження ще 767 генераторів, 266 трансформаторів та 123 одиниць іншого обладнання, зокрема – котлів, БМК і КГУ.

З початку року зі складів хабів Міненерго відправили 589 вантажів гуманітарної допомоги: зокрема, 3 305 генераторів, 257 трансформаторів та 190 одиниць блочно-модульних котелень, когенераційних установок та котлів.

Загалом від початку повномасштабного вторгнення Україна отримала від міжнародних партнерів понад 32,5 тис. т гуманітарної допомоги. З них понад 29,5 тис. т уже розподілено між регіонами.

Читайте також: Одещина та Дніпропетровщина отримали від партнерів енергообладнання ще на €1,8 мільйона

Як повідомлялося, Німеччина оголосила про новий внесок до Фонду підтримки енергетики України у розмірі 250 млн євро.



Джерело

Continue Reading

Політика

Хмара і Драпатий обговорили ситуацію на фронті з радниками із нацбезпеки Франції, Німеччини та Британії

Published

on



Міністр оборони Євгеній Хмара та головнокомандувач Збройних сил України Михайло Драпатий поінформували радників з питань національної безпеки Франції, Німеччини та Великої Британії Емманюелем Бонном, Гюнтером Зауттером і Джонатаном Пауеллом про ситуацію на полі бою.

Як передає Укрінформ, про це Міністерство оборони повідомляє у Фейсбуці.

Хмара підкреслив, що Україна готується до можливого оголошення Росією нової хвилі мобілізації.

Сторони обговорили потенційні виклики й потреби у засобах, які дозволять зменшувати російський потенціал вести війну.

«Важливий напрям – deep strike. Це один з інструментів, щоб позбавляти Росію можливості фінансувати агресію проти України. Водночас необхідною залишається комплексна робота з партнерами для посилення санкційного тиску на Росію», – наголосили в Міноборони.

Також українська сторона поінформувала про пріоритети щодо захисту неба. Фокус – на пришвидшенні реалізації антибалістичного проєкту FREYJA. Передали партнерам конкретний перелік потреб, необхідних для його завершення.

Читайте також: Хмара і Рютте обговорили підготовку до засідання у форматі «Рамштайн»

Окремо сторони говорили про потенціал співпраці в когнітивному домені.

Хмара наголосив, що Україна готова розвивати взаємовигідні проєкти, які посилюватимуть обидві сторони.

Як повідомляв Укрінформ, Україна напередодні засідання у форматі «Рамштайн» передала НАТО перелік нагальних потреб у засобах протиповітряної та протиракетної оборони.



Джерело

Continue Reading

Trending

© 2023 Дайджест Одеси. Копіювання і розміщення матеріалів на інших сайтах дозволяється тільки за умови прямого посилання на сайт. Для Інтернет-видань обов'язковим є розміщення прямого, відкритого для пошукових систем гіперпосилання на використаний матеріал не нижче другого абзацу. Матеріали з позначкою «Реклама» публікуються на правах реклами, відповідальність за їхній зміст несе рекламодавець.