Connect with us

Катастрофа МН17: дев’ять років тому окупанти збили літак в небі над Донбасом

Published

on

Унаслідок авіакатастрофи загинули всі 298 пасажирів, які були на борту, зокрема 80 дітей, передає Главком.

Дев’ять років тому, 17 липня 2014 року, у небі над Донбасом окупанти збили літак «Боїнг-777» авіакомпанії Malaysia Airlines. Пасажирський борт виконував регулярний рейс MH17 із нідерландського Амстердаму до малайзійського Куала-Лумпуру. Через три години польоту в нього влучила ракета з російського «Буку».

Унаслідок авіакатастрофи загинули всі 298 пасажирів, які були на борту, зокрема 80 дітей.

У серпні 2014 року створили спільну слідчу групу, в яку увійшли представники Австралії, Бельгії, Малайзії, Нідерландів та України. За даними слідства, пасажирський борт збили ракетою, випущеною з російської установки «Бук», яка належить 53-й зенітно-ракетній бригаді ППО збройних сил РФ, дислокованій у Курську.

Судовий розгляд справи розпочався 9 березня 2020 РОКУ в Нідерландах. 10 червня 2022 року суд щодо МН17 закінчився.

23 червня Парламентська асамблея Ради Європи ухвалила резолюцію, якою визнала, що малайзійський Boeing 777 рейсу MH17 2014 збили російською ракетою. Москву попросили офіційно попросити вибачення в родичів жертв авіакатастрофи за поширення дезінформації.

17 листопада 2022 року у Нідерландах оголосили вирок чотирьом обвинуваченим у причетності до збиття літака.

Суд у Нідерландах визнав громадян Росії Ігоря Гіркіна, Сергія Дубінського та громадянина України Леоніда Харченка винними у катастрофі MH17 та загибелі 298 людей. Суд засудив їх до довічного ув’язнення та виплати компенсацій родинам загиблих. Росіянина Олега Пулатова у справі виправдали.

Суд Гааги під час оголошення вироку у справі про катастрофу малайзійського літака MH17 на Донбасі заявив про фальсифікацію доказів, наданих російською стороною. 

Continue Reading
Click to comment

Події

Міжнародний етнографічний кінофестиваль «ОКО» змінить формат

Published

on


Міжнародний етнографічний кінофестиваль “ОКО” 5 та 6 вересня проведе “Вихідні з ОКО” .

Про це повідомило Державне агентство України з питань кіно, передає Укрінформ.

За словами організаторів, кінофестиваль бере паузу від великої фестивальної едиції і виходить до відвідувачів з новим форматом спілкування. У Києві відбудуться «Вихідні з ОКО» — зустріч друзів, партнерів, кінематографістів і глядачів для спеціальних кінопоказів, розмов, гостини та спільного осмислення теми дому.

Міжнародний етнографічний кінофестиваль “ОКО” народився у багатокультурному Болграді на Одещині, де сформувалися його головні цінності: повага до культурної спадщини, діалог між народами та збереження власної ідентичності.

“Сьогодні, в умовах повномасштабної війни, фестиваль переосмислює тему дому як символу пам’яті, культури й приналежності для мільйонів українців, змушених залишити рідні домівки”, – зауважили у агентстві.

Цього року команда кінофестивалю “ОКО” збере свою спільноту в Києві та привезе туди частинку бессарабської гостинності та болгарської культури, щоб знову об’єднати друзів, партнерів і глядачів навколо спільних цінностей.

Читайте також: У Бучі в межах фестивалю O-Fest виступлять виконавці з десяти країн

Протягом двох днів на гостей заходу “Вихідні з ОКО” чекатимуть спеціальні покази українського та болгарського кіно

Як повідомляв Укрінформ, торік VI Міжнародний етнографічний кінофестиваль “ОКО”,який поєднує кіно, музику, мистецькі акценти та культурну дипломатію, уперше пройшов у Києві.

Фото: Unsplash



Джерело

Continue Reading

Відбудова

Міненерго та європейські партнери закликають донорів підтримати Україну

Published

on



Напередодні Конференції з відновлення України у Гданську Європейська комісія, Міненерго та Секретаріат Енергетичного співтовариства виступили зі спільною заявою щодо посилення підтримки енергетичного сектору України напередодні зимового періоду.

Як передає Укрінформ, про це повідомляє Міненерго.

“Сторони закликали нинішніх і потенційних донорів спрямувати кошти до Фонду підтримки енергетики України для забезпечення своєчасної закупівлі критично важливого обладнання та реалізації заходів з відновлення енергетичної інфраструктури”, – йдеться у повідомленні.

Зазначається, що з початку повномасштабного вторгнення країни G7+ вже спрямували через фонд 1,95 млрд євро. Ці кошти розподілені відповідно до пріоритетів, визначених Міністерством енергетики України.

Зараз у межах Фонду підтримки енергетики сформовано стратегічний резерв обладнання, оптимізовано процедури закупівель і скорочено строки постачання критичних ресурсів.

Перший віцепрем’єр-міністр України – міністр енергетики Денис Шмигаль зауважив, що з початку цього року партнери внесли до фонду понад 300 млн євро, однак загальний обсяг незабезпечених потреб становить понад 650 млн євро. Це означає, що без нових внесків реалізацію наступних проєктів буде зупинено.

Читайте також: Україна цьогоріч отримала вже понад 4000 одиниць енергообладнання від партнерів

Сторони звернення акцентували, що підготовка до зими потребує скоординованих і невідкладних дій партнерів. Координаційна група G7+ з питань енергетичної підтримки України продовжує роботу з мобілізації необхідних ресурсів для проходження опалювального сезону.

Як повідомлялося, у Міжнародній конференції з питань відновлення України (Ukraine Recovery Conference 2026), яка відбудеться 25-26 червня у Гданську, візьмуть участь близько 5 тис. учасників, зокрема лідери держав, представники урядів, міжнародних фінансових інституцій та бізнесу.

Українську делегацію на URC 2026 у Гданську очолить Прем’єр-міністерка Юлія Свириденко.



Джерело

Continue Reading

Політика

В окупованому Криму фактично запроваджений прихований воєнний стан

Published

on



Останні удари Сил оборони по об’єктах, які забезпечують російську армію в окупованому Криму, створили для РФ серйозні проблеми з логістикою, пальним, електроенергією та транспортом, а сам півострів фактично живе в умовах прихованого воєнного стану.

Про це народна депутатка, колишня постійна представниця Президента України в АР Крим Таміла Ташева розповіла в коментарі Укрінформу на полях сесії ПАРЄ у Страсбурзі.

Ташева наголосила, що нинішні удари України спрямовані на об’єкти, які обслуговують російську воєнну машину.

«Зараз Україна б’є по конкретних об’єктах, які пов’язані з військовою інфраструктурою, з обслуговуванням воєнної машини Росії. Звісно, у них накопичилися проблеми з електроенергією, тому що були точкові удари по електромережах, які фактично живлять російські військові бази на території півострова», – зазначила вона.

Читайте також: У Криму після нічної атаки стався масштабний блекаут

За словами депутатки, Україна робить успішні мідлстрайки також по нафтогазовій та портовій логістичній інфраструктурі, яку Росія використовує для забезпечення своїх військ.

«З п’яти поромних переправ три фактично знищені. Я думаю, що з рештою станеться теж саме. Керченський міст іще стоїть, але він уже не має тієї спроможності. Плюс по цьому мосту не ходить залізничний транспорт, яким вони перевозили нафтопродукти, щоб, знову ж таки, живити свою армію», – додала вона.

Читайте також: ЗСУ знищили залізничний міст через Північнокримський канал

За інформацією, яку має депутатка, у багатьох районах Криму системні проблеми зі світлом, водою, транспортом, пальним і продуктами, а окупаційна влада фактично запровадила на півострові режим, близький до воєнного стану.

«Зараз у людей немає світла, а через це у багатьох районах немає і води, у магазинах дуже мало продуктів, люди змітають продукти тривалого зберігання. Немає бензину, відповідно, став навіть міський транспорт. Тролейбуси частково не ходять. Вони де-факто ввели режим воєнного стану на території півострова, хоча цього не говорять. Навіть не говорять про надзвичайний стан. Але комендантська година до дев’ятої години, обмеження роботи магазинів, обмеження роботи транспорту, неможливість відпочинку для дітей – це по суті вже напіввоєнний стан. Фактично воєнний», – пояснила Ташева.

За її інформацією, росіяни, які незаконно переїхали до Криму після окупації, нині масово залишають півострів. Насамперед ідеться про родини військових, працівників ФСБ, російських силових структур, а також так званих бюджетників.

«Сталось те, про що ми попереджали всі 12 років з моменту окупації: Крим у якийсь момент перетвориться на острів. Тому що він інфраструктурно вписаний у материкову частину України і без неї не зможе вижити», – заявила депутатка.

Читайте також: Закриваємо пляжний сезон у Криму: Міноборони назвало уражені цілі за останні дні

Як повідомляв Укрінформ, воїни Центру спецоперацій “Альфа” СБУ завдали успішних ударів по засобах протиповітряної оборони російських військ у районі Керченської протоки, а також по інфраструктурі військових аеродромів “Саки” і “Гвардійське” у тимчасово окупованому Криму.



Джерело

Continue Reading

Trending

© 2023 Дайджест Одеси. Копіювання і розміщення матеріалів на інших сайтах дозволяється тільки за умови прямого посилання на сайт. Для Інтернет-видань обов'язковим є розміщення прямого, відкритого для пошукових систем гіперпосилання на використаний матеріал не нижче другого абзацу. Матеріали з позначкою «Реклама» публікуються на правах реклами, відповідальність за їхній зміст несе рекламодавець.