Connect with us

Катастрофа МН17: дев’ять років тому окупанти збили літак в небі над Донбасом

Published

on

Унаслідок авіакатастрофи загинули всі 298 пасажирів, які були на борту, зокрема 80 дітей, передає Главком.

Дев’ять років тому, 17 липня 2014 року, у небі над Донбасом окупанти збили літак «Боїнг-777» авіакомпанії Malaysia Airlines. Пасажирський борт виконував регулярний рейс MH17 із нідерландського Амстердаму до малайзійського Куала-Лумпуру. Через три години польоту в нього влучила ракета з російського «Буку».

Унаслідок авіакатастрофи загинули всі 298 пасажирів, які були на борту, зокрема 80 дітей.

У серпні 2014 року створили спільну слідчу групу, в яку увійшли представники Австралії, Бельгії, Малайзії, Нідерландів та України. За даними слідства, пасажирський борт збили ракетою, випущеною з російської установки «Бук», яка належить 53-й зенітно-ракетній бригаді ППО збройних сил РФ, дислокованій у Курську.

Судовий розгляд справи розпочався 9 березня 2020 РОКУ в Нідерландах. 10 червня 2022 року суд щодо МН17 закінчився.

23 червня Парламентська асамблея Ради Європи ухвалила резолюцію, якою визнала, що малайзійський Boeing 777 рейсу MH17 2014 збили російською ракетою. Москву попросили офіційно попросити вибачення в родичів жертв авіакатастрофи за поширення дезінформації.

17 листопада 2022 року у Нідерландах оголосили вирок чотирьом обвинуваченим у причетності до збиття літака.

Суд у Нідерландах визнав громадян Росії Ігоря Гіркіна, Сергія Дубінського та громадянина України Леоніда Харченка винними у катастрофі MH17 та загибелі 298 людей. Суд засудив їх до довічного ув’язнення та виплати компенсацій родинам загиблих. Росіянина Олега Пулатова у справі виправдали.

Суд Гааги під час оголошення вироку у справі про катастрофу малайзійського літака MH17 на Донбасі заявив про фальсифікацію доказів, наданих російською стороною. 

Continue Reading
Click to comment

Події

Україна очікує на активну участь іноземних партнерів у фінансуванні фонду культурної спадщини

Published

on



Україна очікує, що іноземні партнери братимуть активнішу участь у фінансуванні Українського фонду культурної спадщини, який займається відбудовою і захистом української культури.

Про це в коментарі Укрінформу у межах конференції Ukrainian Culture Security Forum 2.0, яка 7-8 травня проходить у Варшаві, сказав перший заступник міністра культури України Іван Вербицький.

Український урядовець зазначив, що торік був створений Український фонд культурної спадщини, ідея якого полягає в отриманні платформи, де інші країни можуть робити свої фінансові внески для того, щоб українська сторона могла у прозорий спосіб, з довірою міжнародних партнерів реалізовувати проєкти із захисту української культурної спадщини. За його словами, зараз уже є внески до цього фонду від кількох європейських країн для реалізації перших проєктів. Йдеться про фінансові внески Польщі, Естонії, Данії, Нідерландів, Великої Британії, Іспанії, Люксембургу.

«Ми сподіваємося, що цього року матимемо перші результати, і вже тоді, власне, цей фонд зможе запрацювати повною мірою… Ми працюємо над тим, щоб кількість цих країн збільшувалася, адже розуміємо, що збереження української культури – це, в тому числі, збереження української ідентичності, збереження того, що хоче знищити Росія, аби потім казати, що українців тут ніколи не було, а завжди жили росіяни», – наголосив Вербицький.

Він підкреслив, що зараз головне завдання – фізичний захист українських культурних цінностей.

«Йдеться про евакуацію усіх культурних цінностей з 50-кілометрової зони вздовж лінії бойового зіткнення. І зараз ми інтенсивно працюємо над тим, щоб, власне, всі культурні цінності були евакуйовані», – наголосив перший заступник міністра культури.

За словами Вербицького, «критично важливою» є також співпраця з іноземними партнерами щодо повернення в Україну викрадених Росією на окупованих територіях і вивезених за кордон українських культурних артефактів.

«Ми робимо свою частину роботи, яка пов’язана, наприклад, із діджиталізацією і створенням переліку того, що залишилося на окупованих територіях, і які предмети є в цьому «червоному списку», які не може бути незаконно переміщено. І далі разом з нашими партнерами ми фіксуємо ті випадки, коли це стається», – наголосив український урядовець.

Перший заступник міністра культури зазначив, що Україна також потребує від іноземних партнерів обладнання, зокрема приміщень для зберігання культурних цінностей.

Він наголосив, що захисту потребують не лише культурні цінності, а й нематеріальна спадщина.

«Йдеться про пісні, які ми співаємо, обряди, які ми звершуємо, традиції, яких ми дотримуємося, певні вміння чи навички – тобто якісь дуже відомі речі як борщ чи покровською каша – що, власне, формує нас як народ і спільноту і що зараз особливо перебуває під загрозою знищення»,- наголосив Вербицький.

Він пояснив, що війна часто знищує культурну екосистему певного регіону. Наприклад, мінні поля зменшують площі сільськогосподарських угідь, де вирощуються культури, з яких готується унікальна їжа того чи іншого регіону.

Читайте також: Міжнародні партнери виступили зі спільною заявою на підтримку України під час 61-ї Венеційської бієнале

«Нам дуже важливо зберігати ці речі і для цього нам потрібна підтримка міжнародних партнерів», – констатував Вербицький.

Як повідомляв Укрінформ, Український фонд культурної спадщини працюватиме за кордоном, але спрямовуватиме кошти, залучені від партнерів, на відбудову української культурної спадщини.



Джерело

Continue Reading

Відбудова

Фонд підтримки енергетики у квітні отримав €72,3 мільйона внесків

Published

on



У квітні до Фонду підтримки енергетики України надійшло 72,3 млн євро, загальна сума внесків становить майже 1,934 млрд євро.

Як передає Укрінформ, про це повідомляє Міністерство енергетики.

“У квітні до Фонду підтримки енергетики України надійшли грантові внески від Канади, Хорватії та Великої Британії. Загальний обсяг надходжень становить 72,3 млн євро”, – йдеться у повідомленні.

Крім того, за минулий місяць партнери анонсували нові внески: 10 млн євро від Італії та 155 тис. євро від Канади. Підписані документи про надходження 10 млн євро від Єврокомісії, 0,5 млн євро від приватної латвійської компанії.

Через механізм Фонду у квітні підписані контракти на постачання критично необхідного обладнання на суму близько 8,1 млн євро. Йдеться про обладнання для підсилення електромереж, захисту об’єктів, забезпечення аварійної стійкості енергосистеми, модернізації підстанцій, генерації та газової інфраструктури тощо.

За раніше підписаними контрактами було доставлене обладнання на близько 5,7 млн євро: комплектні трансформаторні підстанції, система моніторингу турбогенераторів та інше обладнання для відновлення і підсилення енергетичної інфраструктури країни.

Читайте також: Через російські атаки є нові знеструмлення у прифронтових областях – Укренерго

Загалом до Фонду підтримки енергетики України вже надійшли грантові кошти на суму майже 1,934 млрд євро від 37 іноземних спонсорів з 26 країн-партнерів та 3 міжнародних організацій.

Як повідомлялося, у березні до Фонду підтримки енергетики України надійшло 3,2 млн євро, були підписані контракти на постачання критично необхідного обладнання на суму близько 41,7 млн євро.

Фото: Pixabay



Джерело

Continue Reading

Політика

Зеленський привітав Мадяра із початком роботи на посаді прем’єра Угорщини

Published

on



Президент Володимир Зеленський привітав Петера Мадяра із призначенням та початком роботи на посаді Прем’єр-міністра Угорщини.

Як передає Укрінформ, про це Зеленський написав в мережі Х.

За його словами, символічно, що ця інавгурація відбувається в День Європи.

“Україна готова розвивати співпрацю з Угорщиною та будувати сильні відносини між нашими країнами на основі добросусідства й поваги до наших людей”, – наголосив Зеленський.

Він підкреслив, що “разом ми можемо додати більше сили нашим народам і зробити сильнішою всю Європу”.

Читайте також: Україна очікує на дуже швидкі контакти після формування уряду в Угорщині – Качка

“Бажаю успіхів та хороших результатів на посаді”, – наголосив Зеленський

Як повідомляв Укрінформ, новообраний прем’єр-міністр Угорщини Петер Мадяр прибув у суботу, 9 травня, до будівлі парламенту країни та склав присягу.

Фото: ОП



Джерело

Continue Reading

Trending

© 2023 Дайджест Одеси. Копіювання і розміщення матеріалів на інших сайтах дозволяється тільки за умови прямого посилання на сайт. Для Інтернет-видань обов'язковим є розміщення прямого, відкритого для пошукових систем гіперпосилання на використаний матеріал не нижче другого абзацу. Матеріали з позначкою «Реклама» публікуються на правах реклами, відповідальність за їхній зміст несе рекламодавець.