Таку думку в коментарі Укрінформу висловив народний артист України, композитор, кобзар, бандурист і лідер гурту «Хорея козацька» Тарас Компаніченко.

«Нарешті маскульт почав працювати повною мірою і став проукраїнським. Він став виробляти продукт, актуальний як з точки зору стилістики, так і з точки зору наративів. Можна сказати, що ми живемо в епоху смерті фольклору. І український маскульт нині виконує роль неофольклору – означує культурні межі існування нашого українського простору, транслює символи української ідентичності», – зазначив Компаніченко.

За словами митця, раніше масова культура, за деякими винятками, знецінювала і висміювала все українське (на відміну від глибоко українського елітарного мистецтва). Нині ж, коли припинилася робота у спільному з російським маскульт-просторі, відбулося стрімке дорослішання та потужні метафоричні зміни, розрив із “русскім міром”. Окрім того, помітною є мілітаризація українського мистецтва, де військові стають носіями нового культурного досвіду.

“Ми бачимо сильну мілітарну поезію, потужну документалістику, розвиток кіно, музики. Митці пішли у військо не за емоціями, а за покликом серця. Правду про війну не напишеш у кабінеті – вона народжується в окопах, під дронами. Це вже не декоративна культура, а живий пульс суспільства, який звучить в умовах боротьби і війни. Не побоюся це сказати, що нині українська культура стала “живим серцем” світового мистецтва”, – вважає Компаніченко.

Митець переконаний, що люди, які пройшли війну, є важливими моральними орієнтирами для українського суспільства.

“Війна – це зло, страшний молох. Але військо – це поводирі, це реальні лідери українського суспільства. Ті, хто пройшли через пекло війни, ховали побратимів, бачили багато смерті, вони пережили дуже великі внутрішні трансформації, відкинули усе фальшиве й неважливе. Їхня суть – це суть філософів сучасності”, – переконаний митець.

Тарас Компаніченко, родина якого має козацьке походження, став до лав українського війська у перші дні повномасштабного вторгнення. Почав службу в 241-й бригаді Територіальної оборони Києва, нині – у Третьому армійському корпусі, очолює капеланську службу.

Фото: Ольга Будник/Укрінформ

Більше наших фото можна купити тут

У Брюсселі розпочне роботу дводенна конференція з нагоди першої річниці прийняття Стратегії Союзу готовності, на яку запрошений віцепрем’єр-міністр з відновлення – міністр розвитку громад та територій Олексій Кулеба.

“Чинний закон, який був ухвалений раніше, вже є недостатнім, адже він не враховує появу нових продуктів, зокрема снюсу. Сьогодні ці вироби є доступними, і фактично в Україні їх продаж належним чином не заборонений і не врегульований”, – сказав Радуцький.

Він зазначив, що попри запроваджені обмеження – заборону куріння в громадських місцях, обмеження продажу та підвищення акцизів – рівень споживання тютюну в Україні зростає.

Заступник директора департаменту моніторингу дотримання соціальних та економічних прав секретаріату уповноваженого ВР з прав людини Алла Тарасюк підкреслила, що особливої уваги потребують діти та молодь, які стають основною ціллю агресивного маркетингу тютюнової індустрії.

“Є принцип реалізації найкращих інтересів дитини, він чітко закріплений у Конвенції (про права дитини – ред.). На мою думку, саме він має лягти в основу подальшої політики щодо роботи із дітьми і молоддю в частині реалізації їхнього права на охорону здоров’я і зменшення вживання ними нікотину та тютюну”, – сказала Тарасюк.

Водночас представник Бюро ВООЗ в Україні Андрій Скіпальський відзначив прогрес України у зменшенні поширеності куріння за останні роки.

“У 2005 році напередодні ратифікації Рамкової конвенції ми були в першій п’ятірці країн з найбільшою поширеністю куріння, не в контексті кількості курців, а саме поширеність куріння, яка сягала до 40% в усіх верствах населення. Але наразі ми говоримо про 18-25% за різними дослідженнями, і це значний прогрес”, – сказав Скіпальський.

Водночас він наголосив, що перед Україною стоять нові виклики, зокрема поширення електронних сигарет та інших нікотиновмісних продуктів, які потребують належного регулювання.

Україна 15 березня 2006 року ратифікувала Рамкову конвенцію ВООЗ із боротьби проти тютюну (РКБТ ВООЗ) та імплементувала її в національне законодавство.

Як повідомлялося, спільнота лікарів у партнерстві з ГО «Життя» звернулася з відкритим листом до Комітету Верховної Ради з питань здоровʼя нації, медичної допомоги та медичного страхування щодо необхідності захисту дітей та молоді від нових тютюнових та нікотинових виробів, а також неприпустимості втручання тютюнових компаній у формування політик контролю над тютюном.