Катастрофа МН17: дев’ять років тому окупанти збили літак в небі над Донбасом
Унаслідок авіакатастрофи загинули всі 298 пасажирів, які були на борту, зокрема 80 дітей, передає Главком.
Дев’ять років тому, 17 липня 2014 року, у небі над Донбасом окупанти збили літак «Боїнг-777» авіакомпанії Malaysia Airlines. Пасажирський борт виконував регулярний рейс MH17 із нідерландського Амстердаму до малайзійського Куала-Лумпуру. Через три години польоту в нього влучила ракета з російського «Буку».
Унаслідок авіакатастрофи загинули всі 298 пасажирів, які були на борту, зокрема 80 дітей.
У серпні 2014 року створили спільну слідчу групу, в яку увійшли представники Австралії, Бельгії, Малайзії, Нідерландів та України. За даними слідства, пасажирський борт збили ракетою, випущеною з російської установки «Бук», яка належить 53-й зенітно-ракетній бригаді ППО збройних сил РФ, дислокованій у Курську.
Судовий розгляд справи розпочався 9 березня 2020 РОКУ в Нідерландах. 10 червня 2022 року суд щодо МН17 закінчився.
23 червня Парламентська асамблея Ради Європи ухвалила резолюцію, якою визнала, що малайзійський Boeing 777 рейсу MH17 2014 збили російською ракетою. Москву попросили офіційно попросити вибачення в родичів жертв авіакатастрофи за поширення дезінформації.
17 листопада 2022 року у Нідерландах оголосили вирок чотирьом обвинуваченим у причетності до збиття літака.
Суд у Нідерландах визнав громадян Росії Ігоря Гіркіна, Сергія Дубінського та громадянина України Леоніда Харченка винними у катастрофі MH17 та загибелі 298 людей. Суд засудив їх до довічного ув’язнення та виплати компенсацій родинам загиблих. Росіянина Олега Пулатова у справі виправдали.

Суд Гааги під час оголошення вироку у справі про катастрофу малайзійського літака MH17 на Донбасі заявив про фальсифікацію доказів, наданих російською стороною.
Події
Три фільми студентів майстерні Томашпольського візьмуть участь у міжнародних фестивалях
Три фільми експериментальної навчально-творчої майстерні студентів Київського національного університету театру, кіно і телебачення імені І. К. Карпенка-Карого, яку заснував відомий український кінорежисер Дмитро Томашпольський, братимуть участь у міжнародних кінофестивалях.
Як передає Укрінформ, про це у Фейсбуці повідомляє Національна спілка кінематографістів України.
Короткометражний фільм Євгенія Шемета “Be My Blue” було відібрано на Wasteland Film Festival, який відбудеться у США. Wasteland Film Festival – щорічний міжнародний кінофестиваль короткометражних і повнометражних фільмів, присвячений темам постапокалипсису, антиутопій та виживання людства.
Короткометражний фільм Захара Шестяєва “Обіцянка” потрапив у фінал International Police Award Arts Festival.. International Police Award Arts Festival – щорічний міжнародний фестиваль мистецтв і кіно, який проходить в Італії та присвячений темі правоохоронних органів, закону й порядку, а також важливим соціальним проблемам у кінематографі.
Також інший короткометражний фільм Шестяєва “Каліпсо” було відібрано до Golden FEMI Film Festival – щорічного міжнародного кінофестивалю, який проходить у Софії ( Болгарія). Подія присвячена соціальній інклюзії, підвищенню екологічної свідомості, підтримці вразливих груп та досягненням жінок у кінематографі. Фестиваль охоплює художні, документальні та короткометражні стрічки з усього світу.
Як повідомляв Укрінформ, на Нью-Йоркському кінофестивалі покажуть стрічку Юрія Іллєнка “Криниця для спраглих”.
Відбудова
Шмигаль обговорив із представниками оборонних і технологічних компаній Фінляндії захист енергооб’єктів
Сторони обговорили захист українських енергетичних об’єктів, зокрема посилення протиповітряної оборони та впровадження нових інженерних рішень.
«Для нас важливі досвід і технологічні можливості фінських компаній. Працюємо над конкретними інноваціями, які допоможуть посилити захищеність енергетичної інфраструктури України. Зокрема, тими, які допоможуть протистояти ворожій балістиці та дронам», – зазначив віцепрем’єр.
Він висловив вдячність Фінляндії за послідовну підтримку України.
Загальний обсяг допомоги, наданої нею від початку повномасштабного російського вторгнення, як зауважив Шмигаль, становить 4,6 млрд євро.
«Запропонували Фінляндії створити спільний робочий трек, щоб перевести сьогоднішній діалог у конкретні пілотні проєкти. Говорили про співпрацю в межах як державного, так і приватного сектору», – поінформував він.
Віцепрем’єр наголосив, що Україна готова забезпечити необхідну регуляторну, безпекову й логістичну підтримку фінським компаніям, які створюватимуть на її території виробничі або сервісні потужності.
Як повідомляв Укрінформ, представники українських і фінських компаній підписали документи про розробку та виготовлення у Фінляндії дронів для потреб України і Європи, розбудову можливостей у сфері морських безекіпажних систем і створення підприємства з випуску наземних роботизованих комплексів.
Політика
Працюватимемо, щоб кошти на підтримку України відповідали її оборонним пріоритетам
Влада Норвегії працюватиме над тим, щоб виділені наступного року кошти для підтримки України відповідали пріоритетам щодо здатності країни захищатися.
Про це заявив Прем’єр-міністр Норвегії Йонас Гар Стере під час саміту лідерів України і країн Північної Європи та Балтії (NB8) у Києві, передає Укрінформ.
«Сьогодні я оголосив, що підтримка України з боку Норвегії наступного року буде на рівні цього року – 9 мільярдів доларів, що є рекордно високим показником. І ми працюватимемо, як і в попередні роки, над тим, щоб ці кошти відповідали пріоритетам, які мають значення у боротьбі України за свій захист, за те, щоб залишатися суверенною, вільною, демократичною країною», – сказав глава норвезького уряду.
Серед пріоритетів він назвав протиповітряну оборону, розробку проєкту Freyja для протидії балістичним загрозам, а також посилення енергетичних спроможностей України напередодні зими.
Прем’єр-міністр Норвегії наголосив на взаємовигідності двосторонньої співпраці, зазначивши, зокрема, що його країна запозичує український досвід у сфері готовності, стійкості й швидкого впровадження інновацій.
Відповідаючи на запитання про стратегічне партнерство між Норвегією та Україною, Гар Стере зазначив, що одним із його напрямків є співпраця у сфері безпілотників.
«У галузі безпілотників, яка змінює характер і ландшафт сучасної військової діяльності, ми робимо внесок в українську промисловість, трансформуємо нашу власну промисловість і отримуємо дуже цінний внесок від українських фахівців», – сказав глава норвезького уряду.
Зі свого боку Президент України Володимир Зеленський заявив, що Україна і Норвегія планують спільно виробляти десятки тисяч далекобійних безпілотників, поєднуючи український досвід і технології обох країн. Він також наголосив на значенні бойового досвіду України для вдосконалення озброєнь партнерів, зокрема систем протиповітряної оборони NASAMS.
«Повірте мені, наш досвід, наша експертиза, яку ми передаємо партнерам, справді перетворює вашу зброю на зброю, яка реально працює. Наприклад, NASAMS – одна з чудових систем протиповітряної оборони, так, але коли її використовують під час війни, це зовсім інше, ніж коли ви використовуєте її в мирний час, лише під час навчань тощо», – зазначив глава держави.
Як повідомляв Укрінформ, Прем’єр-міністр Норвегії Юнас Гар Стере заявив, що Норвегія у 2027 році збереже військову, гуманітарну та фінансову допомогу України на рівні близько 9 млрд доларів.
Україна та Норвегія уклали Угоду про оборонно-технологічну співпрацю (Drone deal).
Фото архівне
-
Усі новини1 тиждень agoПомерла Крісті Новінгз – що відомо про акторку
-
Усі новини1 тиждень agoСин Олександра Пономарьова – як виглядає 19-річний Сашко
-
Війна1 тиждень agoАтака на Київ 16 серпня — що відомо
-
Усі новини6 днів agoПомерла екснаречена Кличка — яка причина смерті Гайден Панеттьєрі
-
Суспільство1 тиждень agoВ Одесі на чоловіка обвалився схил Анонси
-
Політика1 тиждень agoНова Зеландія приєднується до Коаліції за повернення українських дітей
-
Одеса1 тиждень agoЕлектротранспорт в Одесі 10 серпня: розклад автобусів
-
Політика1 тиждень agoЗСУ привітали Польщу з Днем війська