44-річний капітан вантажного судна, згідно з обвинувальним актом Гонконгу, з яким ознайомилося агентство Reuters, вчинив “необережно” та “без законної причини пошкодив майно, що належить іншій особі”.

Фінські слідчі заявили, що контейнеровоз відрізав якір, щоб перерізати газопровід Balticconnector. Пізніше фінська поліція витягла зламаний якір з морського дна поблизу трубопроводу, а технічні експертизи показали, що він належав контейнеровозу, у якого не було якоря.

Адвокат Вана раніше заявив, що 18 свідків обвинувачення будуть викликані для надання свідчень у справі. Воно включає одне звинувачення у заподіянні шкоди, а також два звинувачення у недотриманні судном вимог безпеки згідно з Міжнародною конвенцією з охорони людського життя на морі.

Ван також не визнав себе винним за цими двома пунктами звинувачення. Наступне слухання відбудеться 5 травня. Серед свідків є члени екіпажу, посадовці Гонконгу та експерти з морських питань.

Балтійський регіон перебуває у стані підвищеної готовності до саботажу після серії перебоїв у роботі силових кабелів, газопроводів та телекомунікаційних ліній з моменту вторгнення Росії в Україну у 2022 році.

Нагадаємо, що у Фінляндії затримали судно Fitburg із громадянами Росії на борту, яке підозрюють у пошкодженні підводного кабелю 31 грудня 2025 року. Судно прямувало з Санкт-Петербурга до Хайфи. Фінська влада вважає, що воно могло пошкодити кабель передачі даних між Гельсінкі та Талліном.

Раніше ми також інформували, що у Балтійському морі пошкодили кабель передачі даних C-Lion1 поблизу стратегічного шведського острова Готланд. Цей кабель з’єднує Фінляндію та Німеччину. Шведська влада пов’язує інцидент із загостренням безпекової ситуації в регіоні.

Як передає Укрінформ, про це у Фейсбуці повідомила Рівненська ОДА.

«На Рівненщині тривають заходи з нагоди 500-річчя від дня народження князя Василя-Костянтина Острозького. Сьогодні в обласному краєзнавчому музеї відбулася презентація експозиції «Острозькі на Рівненщині», – йдеться у повідомленні.

На виставці представлені унікальні пам’ятки, пов’язані з родиною Острозьких: «Острозька Біблія», дерманський «Октоїх», грамота з ім’ям князя Костянтина Івановича Острозького, документи з печатками Костянтина ІІІ Острозького.

На Рівненщині представили унікальні пам’ятки роду Острозьких / Фото: Рівненська ОДА

1 / 18

Експозиція триває один день, оскільки старовинні документи потребують особливих умов збереження, то через вплив навколишнього середовища їх не можна експонувати довше.

Як зазначив заступник голови Рівненської ОДА Ігор Павленко, постать Василя-Костянтина Острозького як визначного державного, громадсько-політичного та культурного діяча поціновують не лише в Україні, а й у Польщі та Литві. Тому надзвичайно важливо на державному рівні вшановувати діячів, які формували українську державницьку традицію і саме в той час, коли Україна виборює свою незалежність і суверенітет.

У музеї уперше широкому загалу продемонстровано документ із печаткою князя Костянтина Костянтиновича Острозького — сина Василя-Костянтина. Це витяг із володимирських гродських книг 1585 року.

Центральний експонат є важливим джерелом для дослідження правових практик, механізмів здійснення влади та духовних орієнтирів української шляхти XVI століття. Печатка князя підтверджувала справжність документа та засвідчувала авторитет його власника.

Заходи з вшанування 500-річчя князя Василя-Костянтина Острозького триватимуть упродовж року. Наступний заплановано наприкінці лютого у Дубенському замку.

Як повідомляв Укрінформ, у Рівному в обласному краєзнавчому музеї 11 лютого відкриють одноденну виставку.

На Рівненщині депутати Дубенської міськради на сесії підтримали звернення до Верховної Ради та уряду щодо відзначення на державному рівні у 2026 році 500-річчя з дня народження князя Василя-Костянтина Острозького.

Костянтин-Василь Острозький – видатний військовий, політичний, культурний та релігійний діяч, магнат, меценат, засновник Острозької академії.

Фото: Рівненська ОДА

Президент Володимир Зеленський висловив вдячність Європейському парламенту за рішення надати Україні кредит підтримки на 90 млрд євро й наголосив, що Україна вистоїть за рахунок саме тих коштів, які повинна відшкодувати Росія.