Як передає Укрінформ, про це повідомляє Міненерго.

“Міністерство енергетики України та Програма розвитку ООН (ПРООН) запустили Механізм підтримки встановлення енергетичного обладнання в Україні (UEIF) – загальнонаціональну платформу, яка допоможе фінансувати та координувати завершальні етапи реалізації проєктів — інженерні оцінки, підготовку майданчиків, встановлення обладнання, підключення до мереж, введення в експлуатацію та контроль якості”, – йдеться у повідомленні.

Зазначається, що проєкт розрахований на 5 років. Механізм підтримки буде реалізовуватись у взаємодії з органами державної влади та місцевого самоврядування, операторами комунальних підприємств, технічними експертами та представниками приватного сектору.

“Механізм підтримки встановлення енергетичного обладнання в Україні — це практичний інструмент, який допоможе перетворити міжнародну допомогу на ефективну енергетичну інфраструктуру. Разом із ПРООН та міжнародними партнерами ми прискорюємо реалізацію проєктів, посилюємо технічний потенціал та забезпечуємо, щоб критично важливі енергетичні об’єкти працювали на користь людям і громадам по всій Україні”, – прокоментував перший віцепрем’єр-міністр — міністр енергетики України Денис Шмигаль.

За словами адміністратора ПРООН Александра Де Кроо, Ukraine Energy Installation Facility долатиме розрив між доставкою обладнання та відновленням енергопостачання. Механізм спиратиметься на спроможність ПРООН реалізовувати проєкти на всіх етапах, від підготовки проєктів та інженерного проєктування до встановлення, введення в експлуатацію й прозорої звітності.

Як повідомляв Укрінформ, Програма розвитку ООН (ПРООН) за останні чотири роки залучила $1,3 млрд допомоги Україні, значна частина якої спрямовується на відновлення енергетичної інфраструктури, що зазнає руйнування внаслідок російських обстрілів.

Про це заявила заступниця посла Німеччини в Україні Катрін Бухгольц на заході з нагоди приєднання нових донорів до Антикорупційної ініціативи Європейського Союзу в Україні (EUACI), передає кореспондент Укрінформу.

«Посилення боротьби з корупцією та утвердження верховенства права в Україні є ключовим пріоритетом для нашого уряду. Як виконавча, так і законодавча гілки влади України мають відіграти в цьому свою роль. Разом із нашими європейськими партнерами ми наголошуємо на важливості негайного впровадження пріоритетних реформ, узгоджених у дорожній карті щодо верховенства права та «плані Качка-Кос», – зазначила Бухгольц.

Вона зауважила, що незалежність та ефективність антикорупційних інституцій мають бути захищені надійними й сталими інституційними гарантіями. Заступниця посла також висловила сподівання, що Україна повною мірою здійснить необхідні реформи для зміцнення верховенства права та боротьби з корупцією.

«Вже багато досягнуто, але цей прогрес необхідно зберегти. Не можна допустити відкату», – застерегла дипломатка.

Зокрема, Бухгольц згадала про Антикорупційну стратегію на 2026–2030 роки та Державну антикорупційну програму, які мають бути ухвалені якнайшвидше, необхідність формування складу судових установ на засадах професійної компетентності і з залученням незалежних експертів; забезпечення прозорості і відсутності корупції при відбудові України, а також підтримку громадянського суспільства в Україні.

Як повідомляв Укрінформ, єврокомісарка з питань розширення Марта Кос вкотре висловила сподівання, що решта кластерів у переговорах про вступ України до ЄС буде відкрита якнайшвидше.

На переконання Єврокомісії, Україна виконала всі умови, необхідні для офіційного відкриття всіх кластерів. Рішення про відкриття має бути ухвалене консенсусною згодою всіх країн-членів ЄС. Раніше застереження щодо швидкого відкриття всіх шести кластерів висловлювала Угорщина. Станом на сьогодні відкрито два кластери – перший і шостий.

Фото: Радіо Хартія