Катастрофа МН17: дев’ять років тому окупанти збили літак в небі над Донбасом
Унаслідок авіакатастрофи загинули всі 298 пасажирів, які були на борту, зокрема 80 дітей, передає Главком.
Дев’ять років тому, 17 липня 2014 року, у небі над Донбасом окупанти збили літак «Боїнг-777» авіакомпанії Malaysia Airlines. Пасажирський борт виконував регулярний рейс MH17 із нідерландського Амстердаму до малайзійського Куала-Лумпуру. Через три години польоту в нього влучила ракета з російського «Буку».
Унаслідок авіакатастрофи загинули всі 298 пасажирів, які були на борту, зокрема 80 дітей.
У серпні 2014 року створили спільну слідчу групу, в яку увійшли представники Австралії, Бельгії, Малайзії, Нідерландів та України. За даними слідства, пасажирський борт збили ракетою, випущеною з російської установки «Бук», яка належить 53-й зенітно-ракетній бригаді ППО збройних сил РФ, дислокованій у Курську.
Судовий розгляд справи розпочався 9 березня 2020 РОКУ в Нідерландах. 10 червня 2022 року суд щодо МН17 закінчився.
23 червня Парламентська асамблея Ради Європи ухвалила резолюцію, якою визнала, що малайзійський Boeing 777 рейсу MH17 2014 збили російською ракетою. Москву попросили офіційно попросити вибачення в родичів жертв авіакатастрофи за поширення дезінформації.
17 листопада 2022 року у Нідерландах оголосили вирок чотирьом обвинуваченим у причетності до збиття літака.
Суд у Нідерландах визнав громадян Росії Ігоря Гіркіна, Сергія Дубінського та громадянина України Леоніда Харченка винними у катастрофі MH17 та загибелі 298 людей. Суд засудив їх до довічного ув’язнення та виплати компенсацій родинам загиблих. Росіянина Олега Пулатова у справі виправдали.

Суд Гааги під час оголошення вироку у справі про катастрофу малайзійського літака MH17 на Донбасі заявив про фальсифікацію доказів, наданих російською стороною.
Війна
Росія цілеспрямовано атакує АЗС на Сумщині
Росія цілеспрямовано атакує автозаправні станції Сумщини, оператори роблять усе можливе, щоб місцеві мали доступ до пального.
Про це повідомили у Фейсбуці Сумської ОВА, передає Укрінформ.
“Усі АЗС оснащені необхідними матеріалами для надання першої меддопомоги, персонал пройшов навчання з такмеду. Сам формат обслуговування клієнтів став дуже швидкий”, – розповідає регіональний керівник мережі АЗС на Сумщині Яна Саприкіна.
Як повідомляється, оператори паливного ринку наразі забезпечують Сумську область пальним, підтримують роботу критичних служб і роблять усе можливе, щоб місцеві жителі мали доступ до необхідних ресурсів.
Водночас представники мереж автозаправних станцій звертаються до жителів Сумщини з важливим проханням: не ігнорувати сигнали повітряної тривоги та беззаперечно виконувати вимоги працівників АЗС залишити територію під час загрози.
Раніше Укрінформ повідомляв, що сьогодні вночі війська РФ уночі та зранку били у Сумах по школі та АЗС.
Суспільство
Майже 100 тисяч декларантів засекретили свої декларації Анонси
Станом на липень 2026 року 99 087 декларантів приховали від публічного доступу 445 536 декларацій.
Про це йдеться на платформі Опендатабот.
Як зазначається, хоча можливість засекречувати декларації з’явилася лише наприкінці 2023 року, найбільше з відкритого реєстру зникло документів, поданих ще до початку повномасштабної війни.
Зокрема, 94 968 прихованих декларацій припадають на 2016 рік, ще 72 068 – на 2020 рік.
Національне агентство з питань запобігання корупції (НАЗК) повідомило, що не веде окремої статистики щодо кількості декларацій або декларантів, чиї дані були приховані з публічного доступу.
Частка прихованих декларацій за 2016 рік складає 9%, а у 2020 році – 8%. Для порівняння, частка прихованих декларацій за період повномасштабного вторгнення становить близько 2%.
Загалом один декларант приховав, у середньому, чотири-п’ять своїх декларацій. Варто зазначити, що якщо людина отримує право приховати декларації, з відкритого доступу можуть вилучити одразу всі її декларації – незалежно від того, за який звітний рік вони були подані.
НАЗК зазначило, що агентство не перевіряє, наскільки обґрунтовані причини для закриття декларацій. Воно лише виконує подання від державних органів, керівники яких ініціюють вилучення документів з реєстру. Сам декларант не може самостійно ані закрити, ані знову відкрити свою декларацію. Повернути її у відкритий доступ може лише той орган, який раніше подав запит на засекречення.
Понад половину всіх декларантів із прихованими деклараціями становлять військовослужбовці ЗСУ – 50,2 тис. осіб. Ще 16,4 тис. декларантів працюють у Національній поліції.
До першої п’ятірки також входять представники міських рад – 2,5 тис., Державної служби з надзвичайних ситуацій – 2,5 тис. та Державної податкової служби – 1,3 тис. декларантів.
Механізм вилучення декларацій із відкритого доступу з’явився після відновлення електронного декларування наприкінці 2023 року. Його запровадили через ризики, які повномасштабна війна створила для військовослужбовців, правоохоронців та інших посадовців.
Якщо публікація декларації може поставити під загрозу безпеку людини або її родини, документ можуть тимчасово прибрати з відкритого реєстру. Сам декларант зробити цього не може.
До слова, декларації про доходи очільника Одеської ОВА Олега Кіпера та деяких його заступників залишилися таємницею.
Центр публічних розслідувань двічі запитував Одеську обласну військову адміністрацію про зарплати топ чиновників і двічі отримував відмови, але у квітні 2026 року частина департаментів усе ж надала дані за 2025 рік.
Суспільство
Памʼяті тих, кого вбила Росія: Мостовенко Сергій
Щоранку о 09:00 в Україні оголошено загальнонаціональну хвилину мовчання. Кожен ранок ми згадуємо всіх загиблих внаслідок збройної агресії Російської Федерації.
Сьогодні згадуємо уродженця міста Ізмаїл Мостовенка Сергія Сергійовича, який загинув від рук російських окупантів у травні 2022 році.
Як повідомляє міський голова міста Ізмаїл Андрій Абрамченко, народився Сергій 19 липня 1984 року у місті Ізмаїл. У свій час закінчив місцеву школу №16. Згодом здобув фах зварювальника, проте працювати за професією не дозволив поганий зір.
Не дивлячись на це чоловік мав золотІ руки: умів лагодити техніку та розбиратися у складному обладнанні. Працював у Києві та Одесі. Серед колег користувався повагою та авторитетом.
У цивільному житті створив і родину та разом із дружиною Вікторією виховував діток. Із родиню мешкав у селі Десантне. Був дуже добрим, позитивним, щирим та сміливим чоловіком.
Починаючи з 2019 року Сергій доєднався до лав ЗСУ аби боронити Батьківщину. Серед побратимів отримав позивний “Золотий”. Повномасштабне вторгнення застало військового вже безпосередньо під час несення служби.
Був молодшим сержантом, начальником складу бронетанкової техніки взводу забезпечення групи матеріального забезпечення. Від самого початку захисник виконував поставлені командуванням задачі на найгарячіших напрямках передової. Зокрема, під час боїв за Маріуполь воїн допомагав евакуйовувати цивільних, ризикуючи власним життям.
Незабаром військовий перестав виходити на зв’язок із рідними і згодом став вважатися безвісті зниклим. Чотири роки рідні жили надією на повернення захисника, проте у червні 2026 року звістка підтвердилась.
З’ясувалося, що 4 травня 2022 року в ході виконання чергового бойового завдання у місті Маріуполь Донецької області, захисник загинув.
24 червня 2026 року у рідному місті воїна провели в останню путь та з усіма військовими почестями поховали на Алеї Слави нового кладовища.
-
Одеса1 день agoСергій Братчук про атаки РФ на Одещину та порти України
-
Одеса1 тиждень agoРосія атакувала Одесу ракетами з Чорного моря: вибухи
-
Війна1 тиждень agoУ Києві та низці областей повторно оголошували тривогу через загрозу балістики
-
Події1 тиждень agoНа Кіпрі у гробницях бронзового століття знайшли золоті діадеми віком 3400 років
-
Усі новини1 тиждень agoсередня ціна та підтримка Dolby Atmos (фото)
-
Події1 тиждень agoУ Києві завершили зйомки фільму «Місто» за романом Підмогильного
-
Війна4 дні agoОбстріл 19 липня – зруйновано склад Amtel
-
Політика1 тиждень agoУкраїна першою отримає посилені системи SAMP/T NG