Connect with us

Катастрофа МН17: дев’ять років тому окупанти збили літак в небі над Донбасом

Published

on

Унаслідок авіакатастрофи загинули всі 298 пасажирів, які були на борту, зокрема 80 дітей, передає Главком.

Дев’ять років тому, 17 липня 2014 року, у небі над Донбасом окупанти збили літак «Боїнг-777» авіакомпанії Malaysia Airlines. Пасажирський борт виконував регулярний рейс MH17 із нідерландського Амстердаму до малайзійського Куала-Лумпуру. Через три години польоту в нього влучила ракета з російського «Буку».

Унаслідок авіакатастрофи загинули всі 298 пасажирів, які були на борту, зокрема 80 дітей.

У серпні 2014 року створили спільну слідчу групу, в яку увійшли представники Австралії, Бельгії, Малайзії, Нідерландів та України. За даними слідства, пасажирський борт збили ракетою, випущеною з російської установки «Бук», яка належить 53-й зенітно-ракетній бригаді ППО збройних сил РФ, дислокованій у Курську.

Судовий розгляд справи розпочався 9 березня 2020 РОКУ в Нідерландах. 10 червня 2022 року суд щодо МН17 закінчився.

23 червня Парламентська асамблея Ради Європи ухвалила резолюцію, якою визнала, що малайзійський Boeing 777 рейсу MH17 2014 збили російською ракетою. Москву попросили офіційно попросити вибачення в родичів жертв авіакатастрофи за поширення дезінформації.

17 листопада 2022 року у Нідерландах оголосили вирок чотирьом обвинуваченим у причетності до збиття літака.

Суд у Нідерландах визнав громадян Росії Ігоря Гіркіна, Сергія Дубінського та громадянина України Леоніда Харченка винними у катастрофі MH17 та загибелі 298 людей. Суд засудив їх до довічного ув’язнення та виплати компенсацій родинам загиблих. Росіянина Олега Пулатова у справі виправдали.

Суд Гааги під час оголошення вироку у справі про катастрофу малайзійського літака MH17 на Донбасі заявив про фальсифікацію доказів, наданих російською стороною. 

Continue Reading
Click to comment

Події

В Одесі створять документальний фільм про мистецтво під час війни

Published

on



Одеська кіностудія та Одеський національний академічний театр опери та балету підписали меморандум про співпрацю для створення повнометражного документального фільму про феномен «Культурної ППО».

Про це повідомила Одеська кіностудія у Фейсбуці, передає Укрінформ.

“Через історію опери «Катерина» стрічка висвітлить високе мистецтво як акт збереження національної ідентичності під час війни”, – поінформували на кіностудії.

Зазначається, що проєкт розкриє вибір митців, які повернулися до міста під загрозою окупації або змінили сцену на тактичну медицину. Фільм задокументує подвиг харківських майстрів, які під обстрілами створювали костюми, та збереже унікальні архівні кадри репетицій у сховищах і артистів, що укріплювали узбережжя. На кіностудії зазначили, що окрему увагу присвятять пам’яті видатного артиста Владислава Горая, соліста Одеської опери, який під час виконання волонтерської місії загинув на Сумщині у 2025 році.

Читайте також: У Києві покажуть фільм-розслідування про вбивство росіянами фотожурналіста Макса Левіна

Як повідомляв Укрінформ, у Києві 30 вересні відбулася презентація документального фільму “З любов’ю, Лілу” одеської поетеси та журналістки Тетяни Милимко.



Джерело

Continue Reading

Відбудова

Експерт назвав основні виклики повоєнної відбудови України

Published

on



«Виклики, які ускладнюють можливу повоєнну відбудову, це, найперше, фінансові проблеми. З іншого боку – втрата фахівців чоловічої статі. Тому ми говоримо про відновлення людського капіталу», – зазначив Костицький.

На його переконання, для відновлення людського капіталу потрібно в Україні розробити програму протидії геноциду та екоциду.

«Російська влада здійснює в Україні політику геноциду – винищує українську націю. Це їхнє одне з головних завдань, і одним із засобів вирішення цієї проблеми є екоцид. Тобто Росія нищить середовище , в якому ми живемо. У них це чорний і системний підхід», – переконаний професор.

Він вважає, що повоєнну відбудову держави українці зможуть здійснити разом з фахівцями з тих країн, які направлятимуть в Україну свої інвестиції.

«Третій виклик – це проблеми технологій. Україна в умовах Радянського союзу була квазідержавою, але технологічно багата держава дуже відстала», – додав Костицький.

На його думку, часто інвестиції зводились до того, щоб вивозити ресурси з України. Тому нині, каже професор, важливим є питання зміни відношення у представників європейського бізнесу до української дійсності, а саме – головним має стати бажання вкладати гроші і заробляти в Україні.

Читайте також: Україна та Японія поглиблюють співпрацю у відновленні аграрного сектору

Визначити підходи до повоєнного відновлення України – мета наукової конференції «Український Червоний Хрест як суб’єкт міжнародного партнерства: соціально-економічні проблеми післявоєнного відновлення та сталого розвитку територій в Україні», яку відкрили в Івано-Франківську.

Як повідомляло агентство, Швейцарія спрямує 135 мільйонів франків на проєкти з відновлення України.



Джерело

Continue Reading

Політика

Зеленський підписав закон про освіту мовами нацменшин

Published

on



Президент Володимир Зеленський підписав ухвалений сьогодні Закон «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення освітніх прав корінних народів України та осіб, які належать до національних меншин (спільнот) України».

Така інформація міститься у картці законопроєкту на сайті Верховної Ради, передає Укрінформ.

«Повернуто з підписом від Президента України», – зазначається у картці.

Читайте також: Бабак: Закон про освіту нацменшин є важливим кроком на шляху до ЄС

Як повідомляв Укрінформ, 12 жовтня Верховна Рада 266 голосами ухвалила Закон «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення освітніх прав корінних народів України та осіб, які належать до національних меншин (спільнот) України», який допоможе розблокувати два переговорні кластери для вступу до ЄС.

Закон розширює можливості навчання мовами корінних народів України та національних меншин, які є офіційними мовами Європейського Союзу, зберігаючи при цьому українську як основну мову освітнього процесу.

Подальші кроки після ухвалення закону про нацменшини узгодили на зустрічі міністри закордонних справ України та Угорщини Андрій Сибіга й Аніта Орбан.

Фото: ОП



Джерело

Continue Reading

Trending

© 2023 Дайджест Одеси. Копіювання і розміщення матеріалів на інших сайтах дозволяється тільки за умови прямого посилання на сайт. Для Інтернет-видань обов'язковим є розміщення прямого, відкритого для пошукових систем гіперпосилання на використаний матеріал не нижче другого абзацу. Матеріали з позначкою «Реклама» публікуються на правах реклами, відповідальність за їхній зміст несе рекламодавець.