Як передає Укрінформ, про це повідомляє у Фейсбуці Український інститут.

Дискусія «Кіра Муратова: український вимір кінотворчості», на якій обговорюватимуть спадщини однієї з найвідоміших режисерок в історії українського кіно, відбудеться 5 листопада.

«Її кіномова вплинула на ціле покоління, а вісім фільмів Муратової увійшли до списку 100 найкращих українських стрічок за опитуванням Довженко-Центру. Але парадокс у тому, що вона досі залишається однією з найменш досліджених авторок нашого кіно. В Україні немає жодної комплексної монографії про неї, а за кордоном її часто називають радянською чи російською режисеркою», – зауважили в Українському інституті.

Учасники зустрічі розмірковуватимуть про те, чому фільми Муратової важливі сьогодні, як вони вплинули на кінопроцес в Україні і як в сучасному контексті дивитися і аналізувати її стрічки.

Дискусія відбудеться в межах проєкту «Резиденція з дослідження спадщини Кіри Муратової», який має на меті осмислити місце й роль режисерки в українському та світовому кіно з деколоніальної перспективи та представити міжнародній спільноті погляд на Муратову як на ключову постать української культури ХХ століття.

Результатом проєкту стане рукопис книги, подальше видання якої планується в Україні та за кордоном.

У дискусії візьмуть участь дослідниця кіно, культурологиня, архівістка та кураторка, переможниця мистецького конкурсу на участь у резиденції, присвяченій дослідженню кіноспадщини Муратової Анна Онуфрієнко; керівниця Кіноархіву Довженко-Центру Альона Пензій; керівниця напряму «Кіно» Українського інституту Ірина Кипоренко, а також запрошені автори та дослідники кіно.

4 листопада в кінотеатрі «KINO42» пройде показ стрічки «Чутливий міліціонер», після якого відбудеться обговорення.

Як повідомляв Укрінформ, на Таллінському кінофестивалі відбудеться прем’єра фільму про українських військових, які пройшли полон.

Кабінет міністрів доручив Міністерству з відновлення, інфраструктури та транспорту прискорити роботи з відновлення Південного мосту у Києві, який зазнав пошкоджень внаслідок ракетної атаки у ніч проти 27 жовтня.

“Говорив із Президентом Фінляндії Александром Стуббом і Прем’єр-міністром Норвегії Йонасом Гаром Стере за підсумками їхнього сьогоднішнього дзвінка з російським керівником та в продовження наших дискусій в Осло з представниками Америки, Європи і НАТО. Вдячний за детальний бриф і цю активність на підтримку нашої дипломатії та спільних з усіма партнерами мирних зусиль”, – написав він.

За словами Зеленського, Стубб і Стере чітко сказали Путіну про те, що потрібні реальні деескалаційні кроки щодо української енергетики та інфраструктури.

Окрім цього, Президент повідомив, що йшлося про підготовку тристоронньої зустрічі, яка запланована на листопад на рівні команд – українська, американська, російська.

“Фінляндія та Норвегія, як країни, що межують із Росією, мають особливий інтерес у правильних і надійних безпекових рішеннях”, – зауважив він.

Глава держави повідомив, що сторони обговорили й різні формати взаємодії з партнерами в Європі, які можуть бути корисними для подальшої підтримки дипломатії, нашого захисту та спільної безпеки.

“Мир має бути, деескалація потрібна, і затягування війни Росією має припинитись. Дякую всім, хто з Україною!” – додав він.

Як повідомлялося, 27 жовтня президент Фінляндії Александр Стубб і прем’єр-міністр Норвегії Йонас Гар Стере провели телефонну розмову з Путіним.

Фото: ОП