Катастрофа МН17: дев’ять років тому окупанти збили літак в небі над Донбасом
Унаслідок авіакатастрофи загинули всі 298 пасажирів, які були на борту, зокрема 80 дітей, передає Главком.
Дев’ять років тому, 17 липня 2014 року, у небі над Донбасом окупанти збили літак «Боїнг-777» авіакомпанії Malaysia Airlines. Пасажирський борт виконував регулярний рейс MH17 із нідерландського Амстердаму до малайзійського Куала-Лумпуру. Через три години польоту в нього влучила ракета з російського «Буку».
Унаслідок авіакатастрофи загинули всі 298 пасажирів, які були на борту, зокрема 80 дітей.
У серпні 2014 року створили спільну слідчу групу, в яку увійшли представники Австралії, Бельгії, Малайзії, Нідерландів та України. За даними слідства, пасажирський борт збили ракетою, випущеною з російської установки «Бук», яка належить 53-й зенітно-ракетній бригаді ППО збройних сил РФ, дислокованій у Курську.
Судовий розгляд справи розпочався 9 березня 2020 РОКУ в Нідерландах. 10 червня 2022 року суд щодо МН17 закінчився.
23 червня Парламентська асамблея Ради Європи ухвалила резолюцію, якою визнала, що малайзійський Boeing 777 рейсу MH17 2014 збили російською ракетою. Москву попросили офіційно попросити вибачення в родичів жертв авіакатастрофи за поширення дезінформації.
17 листопада 2022 року у Нідерландах оголосили вирок чотирьом обвинуваченим у причетності до збиття літака.
Суд у Нідерландах визнав громадян Росії Ігоря Гіркіна, Сергія Дубінського та громадянина України Леоніда Харченка винними у катастрофі MH17 та загибелі 298 людей. Суд засудив їх до довічного ув’язнення та виплати компенсацій родинам загиблих. Росіянина Олега Пулатова у справі виправдали.

Суд Гааги під час оголошення вироку у справі про катастрофу малайзійського літака MH17 на Донбасі заявив про фальсифікацію доказів, наданих російською стороною.
Події
ЄС припиняє фінансування Венеційської бієнале
У зв’язку з представленням Росії на цьогорічній Венеційській бієнале Єврокомісія вирішила припинити фінансування фонду-організатора фестивалю, про що його раніше попереджали.
Про це повідомив речник Єврокомісії Тома Реньє на брифінгу у Брюсселі, передає кореспондент Укрінформу.
“Дозвольте підтвердити, що керуюче агентство EACEA дійсно надіслало листа, повідомивши фонду Biennale di Venezia про наш намір призупинити або припинити грант у розмірі 2 мільйонів євро”, – заявив Реньє, додавши, що лист послідував за відповідними політичними деклараціями наміру з боку європейських високопосадовців, у тому числі високої представниці ЄС Каї Каллас.
“Ми рішуче засуджуємо, що фонд Biennale дозволив російському павільйону знову відкритися на бієнале”, підкреслив Реньє.
Він уточнив, що за цим грантом фонду-організатору фестивалю не було виплачено жодного євро.
Як повідомляв Укрінформ, Україна закликає Італію не видавати візи учасникам Венеційської бієнале з Росії.
Група делегатів Парламентської асамблеї Ради Європи також виступила проти дозволу Росії знову відкрити свій національний павільйон на 61-й Венеційській бієнале у 2026 році.
Відбудова
чотири країни ЄС домовилися про інвестиції для України на €175 мільйонів
Як повідомляється, документ укладено за участю Єврокомісії та передбачає підтримку проєктів, що мають як цивільне, так і оборонне призначення, зокрема у контексті відбудови України та зміцнення безпеки.
З польського боку до ініціативи долучився Банк національної економіки (BGK), а також чеський Національний банк розвитку, фінський Finnvera та французький Bpifrance.
За словами Коваля, підписання документа «має посилити польсько-українські партнерства в оборонній співпраці».
Урядовий уповноважений зазначив, що з боку Польщі приєднання до ініціативи стало можливим завдяки новому інвестиційному кредиту з підтримки України – Ukraine Facility, який у Польщі запрацював після підписання відповідної угоди в канцелярії Ради міністрів РП 30 березня цього року.
Коваль зауважив, що польський експорт до України вже перевищує 13 млрд євро щорічно, а Польща стає хабом з відбудови України.
«Тепер ми маємо шанс зростати разом на користь України та наших компаній. Європа діє разом: Польща, Чехія, Фінляндія та Франція йдуть в одному напрямку»,- наголосив польський політик.
Як передавав Укрінформ, польський експорт в Україну після початку повномасштабного вторгнення Росії у 2022 році зріс на 75% – із приблизно 2% до 3,5% від загальної частки експорту РП.
Фото: x.com/pawelkowalpl
Політика
ЄС остаточно схвалив кредит для України на €90 мільярдів та 20-й пакет санкцій проти РФ
Сьогодні було розблоковано кредит на підтримку України на 2026-2027 роки та ухвалено 20-й пакет санкцій проти РФ.
Про це у мережі Х заявив президент Євроради Антоніу Кошта, передає Укрінформ.
«Обіцяно, виконано, впроваджено», – заявив Кошта, коментуючи ухвалені рішення.
Він додав, що стратегія ЄС щодо досягнення справедливого та тривалого миру в Україні ґрунтується на двох стовпах: зміцненні України та посиленні тиску на Росію.
«Сьогодні ми досягли прогресу в обох напрямках: Розблокування кредиту для України на суму 90 млрд євро, що забезпечить фінансову та військову підтримку на 2026–2027 роки.
Прийняли 20-й пакет санкцій проти Росії, що обмежує її здатність вести війну», – написав президент Євроради.
Він підкреслив, що Європа «твердо, єдино та непохитно підтримує Україну».
Як повідомляв Укрінформ, Президент Володимир Зеленський сьогодні особисто відвідає неформальний саміт лідерів ЄС на Кіпрі.
Фото: ОП
-
Суспільство1 тиждень agoНа Миколаївщині заборонили пити воду з колодязів Анонси
-
Події1 тиждень agoПосольство Японії в Україні оголосило про початок конкурсу манґи
-
Україна1 тиждень agoПенсіонер-переселенець, у якого зламався ВАЗ у центрі Києва, отримав у подарунок пікап (відео)
-
Відбудова1 тиждень agoУкраїна та Німеччина посилять співпрацю у межах «Промислового Рамштайну»
-
Політика1 тиждень agoВАКС дозволив Тимошенко виїзд за кордон на міжнародний захід
-
Одеса1 тиждень agoЧорне море під контролем: російський флот втрачає силу
-
Події6 днів agoМаріупольський драмтеатр, релокований в Ужгород, співпрацюватиме з Одеською кіностудією
-
Відбудова1 тиждень agoКулеба обговорив з міністром з питань навколишнього середовища ФРН подальші напрями співпраці