Церемонія нагородження відбулася 21 серпня,

У секції “Проза про Крим українською мовою” перемогу здобув Віктор Шепелєв з “Легендою про Дюшу”. Нагороду вручив міністр закордонних справ Андрій Сибіга.

У номінації “Проза кримськотатарською мовою” нагороду з рук віцепрем’єрки з питань гуманітарної політики -міністерки культури Тетяни Бережної отримав Qoqlam за твір “Alma qoquğanda”.

Найкращою поезією про Крим українською мовою визнали добірку поезії Софії Присяжнюк. Нагороду вручив актор і режисер Ахтем Сеітаблаєв.

За найкращу поезію кримськотатарською мовою нагороду з рук поетки Катерини Калитко отримав Seyran Albkermenli за “Тильсиз халкъ…”.

У номінації “Дитяча література про Крим” перемогу здобула Taz oğlan з твором “шиирлер топламы”. Нагороду вручила письменниця Мар’яна Савка.

Найкращою есеїстикою про Крим визнали твір Анастасії Бабаш “Окупована близькість”. Нагороду вручила народна депутатка Таміла Ташева.

Найкращим перекладом із кримськотатарської на українську визнали переклад творів Умера Іпчі Русланом Матушевським. Нагороду вручила перекладачка Мамурє Чобан.

За переклад з української на кримськотатарську частини твору Артура Дроня “Гемінґвей нічого не знає” перемогу здобула Elzara Beşüyli. Нагороду вручила Анастасія Безверха.

Окремо відзначили лавреатів спеціальної номінації “Слова свободи” – Server Rustem oğlu Bağçasaraylı та Appaz Kurtamet. Нею щороку відзначають твори кримських політв’язнів або їхніх рідних. Нагороди вручила правозахисниця й лавреатка Нобелівської премії миру Олександра Матвійчук.

Рустем Джеліль отримав спеціальну нагороду “За внесок у розвиток кримськотатарської літератури”, яку вручив голова Меджлісу кримськотатарського народу Рефат Чубаров.

Нагородження є частиною однойменного фестивалю, який об’єднує українських і кримськотатарських авторів, перекладачів, митців та читачів. Захід присвятили не лише літературі, а й пам’яті про Крим та його людей, які продовжують існувати попри російську окупацію та війну.

За словами засновника проєкту Аліма Алієва, церемонія нагородження “Кримського інжиру” – це подія, що збирає ключових постатей, які вибудовують українсько-кримськотатарський діалог і не дозволяють темі Криму маргіналізуватись. “Але Кримський інжир буде повноцінним літературним проєктом тоді, коли зможе повернутись до вільного дому”, — зауважив Алієв.

“З часу заснування “Кримського інжиру / Qırım inciri” ми бачимо великий поступ у тому, що ставили собі за цілі, засновуючи цей проєкт. Ми бачимо посилення теми Криму та зміну оптики на Крим в українській літературі. Ми бачимо нові твори кримськотатарською мовою, які б не з’явилися без конкурсу. Ми бачимо взаємні переклади як класики, так і сучасної літератури, зокрема воєнної. За ці роки сформувалася ціла спільнота навколо “Інжиру” — це й ті, хто давно в кримській темі, і ті, хто завдяки конкурсу почали вивчати кримськотатарську мову, знайомитися з Кримом через українську літературу”, — зазначила співзасновниця проєкту Анастасія Левкова.

Інжирну промову цього разу виголосив Мирослав Маринович -член-засновник Української Гельсінської групи, філософ і радник ректора Українського католицького університету. Ведучими церемонії були Муслім Умеров та Катерина Некреча.

Окремим моментом вечора став виступ Джамали зі спеціальною програмою Qırım in jazz через оголошений 21 серпня в Києві День жалоби за загиблими внаслідок масованої російської атаки на столицю в ніч проти 20 серпня до програми увійшли лише мінорні, зокрема традиційні жалобні кримськотатарські пісні.

“Кримський інжир / Qırım inciri” – українсько-кримськотатарський літературний проєкт, заснований у 2018 році, що поєднує конкурс для поетів, прозаїків і перекладачів, однойменний фестиваль та серію антологій за творами фіналістів.

“Одним з надважливих завдань, які ми закладали з самого початку у природу Кримського інжиру, окрім розвитку сучасної кримськотатарської літератури, – оприявнення голосу Криму в інтелектуальному просторі України та посилення нервового звʼязку з нашими людьми на півострові”, — зауважив Алієв.

Як повідомляв Укрінформ, в Україні вийшла пʼята антологія сучасної української та кримськотатарської літератури про Крим з найкращими творами п’ятого конкурсу “Кримський інжир / Qırım inciri”, що відбувся 2024 року.

Як передає Укрінформ, про це повідомляє Міністерство енергетики України.

“З початку року до України надійшло 4 658 одиниць енергетичного обладнання. Це генератори, трансформатори, блочно-модульні котельні (БМК), когенераційні установки (КГУ), котли тощо”, – йдеться у повідомленні.

Допомогу надали партнери з ЄС, Австрії, Азербайджану, Бельгії, Данії, Естонії, Ісландії, Іспанії, Італії, Канади, Латвії, Литви, Люксембургу, Молдови, Нідерландів, Німеччини, Норвегії, Словаччини, США, Туреччини, Фінляндії, Франції, Філіппін, Швейцарії, Швеції, Японії, Чехії, Польщі, Кіпру, Китаю, UNICEF/WASH, МОМ, PFRU, VOLVO.

Очікується надходження ще 832 генераторів, 266 трансформаторів та 123 одиниці іншого обладнання, зокрема – котлів, БМК і КГУ.

З початку року зі складів хабів Міненерго відправили 556 вантажів гуманітарної допомоги: зокрема, 2793 генератори, 171 трансформатор та 190 одиниць блочно-модульних котелень, когенераційних установок та котлів.

Загалом від початку повномасштабного вторгнення Україна отримала від міжнародних партнерів понад 32,3 тис. т гуманітарної допомоги. Із них понад 28,9 тис. т уже розподілено між регіонами.

Як повідомлялося, упродовж липня до Фонду підтримки енергетики України надійшли внески від чотирьох країн на суму 180 млн євро.

Фото ілюстративне

Президент Литви Гітанас Науседа на церемонії підняття Державного Прапора України виголосив промову українською мовою і запевнив, що Литва залишатиметься з Україною до перемоги.