Як передає Укрінформ, про це повідомило Держкіно.

Кінофестиваль проходитиме з 16 до 19 вересня 2027 року в Ужгороді.

CMIFF – професійний майданчик для зустрічі кінематографістів з усього світу, присвячений кіно й відеоконтенту про гори, їх культуру, екологію та захист довкілля.

До участі запрошуються повнометражні і короткометражні ігрові, документальні та анімаційні фільми.

Стрічки мають бути присвячені гірській і пригодницькій тематиці, екології, захисту довкілля, екстремальному спорту або подорожам. Також приймаються фільми, зняті в горах або на локаціях із гірськими ландшафтами.

Переможців визначатиме професійне журі.

Серед основних конкурсних номінацій – найкращий повнометражний і короткометражний ігровий фільм, найкращий повнометражний і короткометражний документальний фільм, найкращий анімаційний фільм та приз глядацьких симпатій. Також журі може присуджувати спеціальні відзнаки.

До конкурсної програми приймаються фільми, завершені після 1 січня 2026 року. Стрічки, створені раніше, можуть бути запрошені до позаконкурсної програми.

Фільми необхідно подавати в цифровому форматі (Full HD, DCP, MP4 або MOV). Стрічки, мова яких не є українською, повинні мати українські або англійські субтитри. У разі відбору до офіційної програми учасники мають надати діалогові листи українською або англійською мовами.

Подати заявку можуть юридичні особи та фізичні особи віком від 18 років незалежно від громадянства й місця проживання, за умови наявності необхідних майнових прав на фільм.

Кінцевий термін безкоштовного подання заявок за тарифом Early Bird – 1 березня 2027 року.

Подати заявку та ознайомитися з повним регламентом фестивалю можна на офіційній сторінці CMIFF на платформі FilmFreeway.

Як повідомляв Укрінформ, у Варшаві стартував 11-й фестиваль українського кіно Ukraīna!, який представить польській аудиторії 50 художніх, документальних та короткометражних стрічок.

Фото: Суспільне Закарпаття

Як передає Укрінформ, про це повідомив Мінкульт.

Заступниця міністра культури України з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації Анастасія Бондар провела зустріч із посадовцями Представництва Європейського Союзу в Україні, Німецького товариства міжнародного співробітництва та французького агентства міжнародної технічної співпраці Expertise France.

Головною темою обговорення стала інтеграція культурного складника у процеси відновлення України в межах міжнародної програми EU4Reconstruction, про що нещодавно оголосила Європейська комісія.

Як зазначили у Мінкульті, передбачається, що новий компонент програми допоможе сформувати практичні механізми врахування культурних аспектів під час планування та реалізації проєктів відновлення – від роботи з культурною спадщиною до формування якісного, естетичного та людиноцентричного простору у громадах.

Бондар наголосила на важливості системного включення культурного складника до державної політики відновлення та відповідних нормативних документів. За її словами, Міністерство культури вже працює над інтеграцією цих підходів у законодавчі й практичні інструменти відбудови.

Також окремим напрямом роботи Мінкульту є посилення спроможності територіальних громад, щоб культура, естетика та локальна ідентичність були інтегровані у проєкти розвитку й відновлення.

Представники міжнародних партнерських організацій презентували основні напрями програми EU4Reconstruction та можливості її подальшого розвитку з урахуванням культурного складника.

Одним зі стратегічних напрямів програми є впровадження принципів Нового європейського Баухаузу (New European Bauhaus), які передбачають поєднання естетики, сталого розвитку та інклюзивності у формуванні середовища для життя.

У Мінкульті поінформували, що у межах цієї роботи міжнародні партнери підтримують створення в Україні хабу Нового європейського Баухаузу – платформи для об’єднання українських освітніх, наукових, дослідницьких установ і громадських організацій.

Сторони також обговорили необхідність ширшого застосування принципів NEB у підготовці публічних інвестиційних проєктів, зокрема через практичні інструменти, які допоможуть громадам враховувати культурні й естетичні аспекти вже на етапі планування відбудови.

Бондар запропонувала розглянути можливість розробки практичного посібника з готовими дизайнерськими та культурними рішеннями для об’єктів соціальної інфраструктури, зокрема укриттів, шкіл і лікарень.

Як пояснили в Мінкульті, “йдеться про створення проєктів архітектурно мистецьких рішень, адаптованих до різних потреб, які допоможуть інтегрувати українські культурні та історичні елементи у повсякденний простір. Це можуть бути візуальні матеріали, культурні мапи України, тематичні оформлення та інші доступні інструменти, що сприятимуть формуванню української ідентичності й зроблять простір більш комфортним для людей”.

За результатами зустрічі сторони домовилися опрацювати перелік потенційних напрямів співпраці та конкретних заходів, які можуть бути реалізовані в межах додаткового компонента EU4Reconstruction.

Як повідомлялось, EU4Reconstruction – це спільна ініціатива Європейського Союзу, Данії, Німеччини, Франції та Литви, спрямована на підтримку стратегічної, інклюзивної та узгодженої зі стандартами ЄС відбудови України. Програма включатиме фінансування, технічну допомогу та цифрові інструменти для забезпечення відповідності відбудови стандартам ЄС. Діятиме до 2028 року та фокусуватиметься на реформах у публічних інвестиціях, будівельному секторі, а також на залученні громадянського суспільства до моніторингу процесів відбудови.

Фото: mincult.gov.ua

На цьому очільник уряду наголосив у Телеграмі, передає Укрінформ.

«Єврокомісія підтвердила, що Україна виконала умови для відкриття всіх кластерів, що залишилися <…> Наступна мета — отримати проміжну оцінку бенчмарків (IBAR) на початку 2027 року. Для цього за ініціативи Президента Володимира Зеленського та Президентки Єврокомісії Урсули фон дер Ляєн створено спільну робочу групу України та ЄС. Ми ставимо амбітні, але осяжні цілі», – йдеться в повідомленні.

За словами Корецького, уряд узяв до уваги і працюватиме над усіма рекомендаціями Єврокомісії, які були надані у щорічному Звіті щодо України в межах Пакета розширення ЄС.

Прем’єр-міністр підкреслив, що партнери високо оцінили прогрес у ключових реформах, проведених країною протягом року.

Так, стан підготовки до вступу покращився у 9 розділах. Це більш ніж удвічі більше, ніж минулого року. Погіршення немає в жодному розділі, як і відкату реформ.

Хороший або дуже хороший прогрес відзначено в 10 розділах. Серед них енергетика, цифрова сфера, фінансові послуги, податки, освіта, наука, сільське господарство та митниця.

Сфера зовнішньої політики, безпеки й оборони вперше отримала найвищу оцінку прогресу. Європа бачить і визнає внесок України у спільну безпеку.

Єврокомісія окремо відзначила, що антикорупційні інституції в Україні працюють незалежно та ефективно.

Зросли й оцінки у сферах судової влади та юстиції. Саме від них залежить перехід до наступного етапу переговорів.

«Цей результат ми вкотре досягли всі разом. Тільки спільними зусиллями Верховної Ради та уряду можна рухатися до ЄС і залучати фінансову допомогу для України», – зауважив Сергій Корецький.

Як повідомляв Укрінформ, Європейська комісія оприлюднила річний Звіт щодо України за 2026 рік, який є частиною щорічного Пакета розширення Європейського Союзу. У документі детально проаналізовано стан виконання Україною критеріїв вступу до ЄС, оцінено прогрес у ключових реформах за період з вересня 2025 по вересень 2026 року та окреслено орієнтири на наступний рік.

Фото: Сергій Корецький, Телеграм