Упродовж десятиліть археологи розглядали позначки на палеолітичних артефактах як декоративні або ритуальні елементи. Однак новий аналіз показав, що ці знаки, можливо, були частиною організованого методу комунікації, який використовувався в ранніх людських спільнотах, пише Heritage Daily.

У Фокус.Технології з’явився свій Telegram-канал. Підписуйтеся, щоб не пропускати найсвіжіші та найзахопливіші новини зі світу науки!

Дослідження проводили Крістіан Бентц із Саарландського університету та Ева Дуткевич із Берлінських державних музеїв. Вони переглянули сотні предметів, пов’язаних з палеолітичною культурою Ауріньяка, представники якої в різних частинах Європи приблизно 40 000 років тому.

Вчені зазначають, що хоча ці позначки не відповідають правилам сучасної писемності, проте візерунки свідчать про те, що люди структурували та передавали повідомлення символічно задовго до розвитку писемної мови.

Для порівняння, найдавніші визнані системи письма, включаючи шумерський протоклинопис в Месопотамії, виникли приблизно 5000 років тому. Ці системи розвинулися з числового та економічного обліку в писемність, що відображала розмовну мову. Через таку хронологію письмо довго вважалося відносно недавнім етапом у розвитку людства.

Дослідники каталогізували понад 3000 окремих символів на 260 артефактах. Серед них були фігурки з мамонтової кістки, кістяні інструменти, фрагменти рогів, особисті прикраси та флейтоподібні інструменти. Повторювані мотиви, такі як крапки, V-подібні форми, паралельні лінії, хрести та затінені візерунки, з’являлися на різних предметах.

Щоб перевірити, чи були ці знаки випадковими, команда застосувала комп’ютерні алгоритми та методи з теорії інформації в лінгвістиці. Вони проаналізували частоту повторень, варіативність та щільність інформації за допомогою ентропійного аналізу.

Результати показали, що символи не були розміщені випадково. Натомість вони з’являлися в повторюваних послідовностях, що вказувало на спільні конвенції всередині групи. Послідовності символів на фігурках мали на 15% вищу щільність інформації, ніж на інструментах, тоді як інструменти демонстрували більш регулярну варіативність, ніж прикраси. Ця закономірність свідчила про те, що позначки, ймовірно, відображали функцію об’єкта, підкріплюючи аргумент про те, що символи мали значення.

Одним із найвизначніших результатів була довговічність системи. Структура та інформаційна щільність символів залишалися стабільними упродовж майже 10 000 років, що вказувало на те, що ця практика передавалася з покоління в покоління. Однак на відміну від протописьма Месопотамії, система Ауріньяка не перетворилася на повноцінне письмо.

Дослідники ще не визначили, чому ця символічна традиція зникла. Можливі пояснення включають культурні зміни, міграцію або втрату соціальних контекстів, які колись надавали символам значення. Попри це, дослідження надало переконливі докази того, що організована символічна комунікація почалася набагато раніше, ніж вважалося раніше, перекроївши ширшу історію писемності та людського пізнання.

Важливо

Розуміння того, як ранні люди використовували символи, змінює уявлення про розвиток комунікації. Воно свідчить про те, що основи писемності були закріплені в спільних символічних практиках ще в глибокій преісторії, задовго до появи формальних писемностей.

Раніше Фокус писав про те, як древні римляни вплинули на появу вікінгів. Вчені знайшли докази того, що могутність морських розбійників зародилася ще в III столітті н. е.

Також ми розповідали про те, як турецькі археологи виявили найстарішу тканину кольору індиго. Їхній знахідці 4000 років.

Молитву за Україну звершив Митрополит Київський та всієї України Епіфаній в Хрестовоздвиженському храмі Лаври, де розташовані Ближні печери, повідомляє кореспондент Укрінформ.

Як зазначив Блаженніший Епіфаній, чернеча громада української Лаври отримує у свою повноправну опіку святині печер, а цією молитвою й початком нового етапу життя Київської лаври свідчимо, що будемо послідовно боротися за відновлення історичної справедливості для України.

«Ця подія свідчить, що справа звільнення Лаври від раніше накинутого на неї ярма “руского міра” є незворотнім. Ми впевнено рухаємося до повноцінного відновлення цього священного місця саме як духовного осередку православної української церкви. Символічно, що цей важливий історичний момент поєднується з нашою молитвою про перемогу правди й утвердження справедливого й благословенного Богом миру саме тоді, коли ми згадуємо четверту річницю українського спротиву російській повномасштабній агресії та дванадцяту річницю від початку опору російським окупантам, що вдерлися на нашу мирну землю», – зазначив Епіфаній.

Віцепрем’єр-міністерка з гуманітарної політики України – міністерка культури України Тетяна Бережна наголосила на відновленні історичного маршруту до лаврських печер і на послідовній політиці держави у відновленні духовної традиції церкви.

«Ми відкриваємо саме той маршрут, який був традиційний у часи Петра Могили та Івана Мазепи. Ми рухаємося історичним шляхом українського паломництва. І відкриття цих печер саме в День молитви є надзвичайно символічним. І це послідовні кроки держави, Міністерства культури разом із Православною церквою України. Нещодавно ми також передали в безоплатне користування ПЦУ два корпуси Лаври. Це свідчить про продовження духовної традиції Православної церкви України в цьому місці, яке є надзвичайно важливим для історії та державності України», – наголосила Бережна.

Як зазначив генеральний директор Національного заповідника «Києво-Печерська лавра» Максим Остапенко, після трьох років закритого доступу Ближня й Дальня печери Лаври відкриваються для вірян і відвідувачів в оновленому форматі.

«Ми відновлюємо той шлях, яким йшли віряни у печери ще з часів Петра Могили – в давнину люди заходили через Хрестовоздвиженську церкву. На жаль, за часів Московського патріархату і за радянських часів було змінено цей маршрут, він був нелогічний і неісторичний. Тепер ми відкриваємо можливість пройти тим маршрутом, яким українці ходили 200, 300, 400 років тому», – зазначив Остапенко.

Також, за його словами, невипадково обрали дату відкриття Лаврських печер 24 лютого, день повномасштабного вторгнення Росії в Україну.

У Києво-Печерській лаврі відкрили Ближні печери та звершили Молитву за Україну / Фото: Данило Антонюк. Укрінформ

1 / 7

«Цей день дуже важливий символічно, бо треба розуміти, що ця війна точиться з Росією не чотири роки, а більше 300 років. Насправді це війна за нашу ідентичність, і Росія століттями, саме через церкву, намагалася знищити нашу українську ідентичність. Найбільша святиня Києво-Печерської лаври Ближня й Дальня печери – це найсакральніша частина, де перебуває фактично весь український пантеон – наші видатні святі. І ці об’єкти мали бути повернуті українському народу для молитви», – сказав Остапенко.

Для загального відвідування печери будуть відкриті 25 лютого. З 09.00 до 11.00 безкоштовно відвідати печери зможуть віряни у супроводі представників ПЦУ. А після 12.00 ознайомитися з історією печер зможуть туристичні групи під егідою екскурсоводів.

Як повідомляв Укрінформ, у серпні 2023 року Національний заповідник “Києво-Печерська лавра” тимчасово припинив доступ на територію Нижньої лаври усіх відвідувачів. Відповідне рішення було ухвалене через системне перешкоджання прихильниками УПЦ (МП) доступу до приміщень Нижньої лаври.

24 лютого Україна відзначає Національний день молитви – день духовної єдності, коли у спільній молитві за Україну та незалежно від конфесійної належності чи світоглядних переконань український народ засвідчує єдність у прагненні свободи, гідності та справедливого миру.

Фото Укрінформу можна купити .

Команди Міністерства розвитку громад та територій та Світового банку напередодні презентації Швидкої оцінки завданої шкоди та потреб на відновлення (RDNA5) обговорили подальшу співпрацю у питаннях відновлення України.

Про це повідомила пресслужба міністерства, передає Укрінформ.

«Завдяки звіту RDNA5 ми маємо комплексне, прозоре та визнане міжнародною спільнотою бачення масштабів руйнувань. Це не просто цифри, а документ, який дозволяє структурувати наші пріоритети та ефективно розподіляти ресурси», – наголосив віцепремʼєр-міністр з відновлення – міністр розвитку громад та територій Олексій Кулеба.

У Мінрозвитку зауважили, що спільно зі Світовим банком проведуть дослідження щодо комплексного відновлення населених пунктів як логічне продовження RDNA5. Це дозволить масштабувати досвід пілотного проєкту з 5 до 20 громад, враховуючи економічний потенціал територій та міграційні процеси.

Також на зустрічі обговорили питання фінансування компенсацій за пошкоджене та знищене житло у межах програми «єВідновлення».

Значну увагу було приділено посиленню інституційної спроможності через створення Групи управління проєктами (PMU/PIU), що дозволить підвищити ефективність реалізації спільних ініціатив.

Окрім того, йшлося про розширення секторальної співпраці, зокрема у сферах відновлення енергетики у межах проєкту RePower та портової логістики у межах проєкту Relinc, а також подальші кроки щодо забезпечення фінансової стійкості залізничного сектору.

Читайте також: Україна за чотири роки війни отримала через механізми Світового банку понад $66 мільярдів

Сторони домовилися продовжувати координацію зусиль у процесах відновлення та спільно працювати над забезпеченням фінансової стійкості стратегічних галузей української економіки.

Як повідомлялося, згідно з оцінкою RDNA5, за чотири роки повномасштабного вторгнення Україна зазнала прямих збитків на 195 млрд дол. США. На 31 грудня 2025 року загальна вартість відбудови та відновлення становить майже 588 млрд дол. США.

Фото: Мінрозвитку