Катастрофа МН17: дев’ять років тому окупанти збили літак в небі над Донбасом
Унаслідок авіакатастрофи загинули всі 298 пасажирів, які були на борту, зокрема 80 дітей, передає Главком.
Дев’ять років тому, 17 липня 2014 року, у небі над Донбасом окупанти збили літак «Боїнг-777» авіакомпанії Malaysia Airlines. Пасажирський борт виконував регулярний рейс MH17 із нідерландського Амстердаму до малайзійського Куала-Лумпуру. Через три години польоту в нього влучила ракета з російського «Буку».
Унаслідок авіакатастрофи загинули всі 298 пасажирів, які були на борту, зокрема 80 дітей.
У серпні 2014 року створили спільну слідчу групу, в яку увійшли представники Австралії, Бельгії, Малайзії, Нідерландів та України. За даними слідства, пасажирський борт збили ракетою, випущеною з російської установки «Бук», яка належить 53-й зенітно-ракетній бригаді ППО збройних сил РФ, дислокованій у Курську.
Судовий розгляд справи розпочався 9 березня 2020 РОКУ в Нідерландах. 10 червня 2022 року суд щодо МН17 закінчився.
23 червня Парламентська асамблея Ради Європи ухвалила резолюцію, якою визнала, що малайзійський Boeing 777 рейсу MH17 2014 збили російською ракетою. Москву попросили офіційно попросити вибачення в родичів жертв авіакатастрофи за поширення дезінформації.
17 листопада 2022 року у Нідерландах оголосили вирок чотирьом обвинуваченим у причетності до збиття літака.
Суд у Нідерландах визнав громадян Росії Ігоря Гіркіна, Сергія Дубінського та громадянина України Леоніда Харченка винними у катастрофі MH17 та загибелі 298 людей. Суд засудив їх до довічного ув’язнення та виплати компенсацій родинам загиблих. Росіянина Олега Пулатова у справі виправдали.

Суд Гааги під час оголошення вироку у справі про катастрофу малайзійського літака MH17 на Донбасі заявив про фальсифікацію доказів, наданих російською стороною.
Події
Цьогоріч українські аудіогіди запрацювали у п’яти країнах Європи
Від початку 2026 року україномовні аудіогіди запрацювали ще в п’яти країнах Європи, також з’явилося 25 нових українських книжкових поличок.
Як передає Укрінформ, про це повідомляє пресслужба Офісу Президента України.
За словами дружини Президента України Олени Зеленської, аудіогіди запрацювали в музеї Hof van Busleyden (Бельгія), Музеї Ейнштейна (Швейцарія), дитячому музеї Junibacken (Швеція), на екскурсійних круїзах Гельсінським архіпелагом (Фінляндія) та в меморіальному комплексі Маутгаузен (Австрія).
За час існування проєкт охопив уже 122 україномовні аудіогіди в 59 країнах світу.
“Всюди, де бувають, українці повинні мати змогу отримувати інформацію рідною мовою. А світ має звикати до нашої мови на її заслуженому місці поряд з іншими”, – наголосила перша леді.
Вісім українських книжкових поличок з’явилося в Угорщині, чотири – в Греції та по одній – у Норвегії, Польщі, Демократичній Республіці Конго, Італії, Ірландії, Іспанії, Німеччині, Чилі, Єгипті, Словенії та Словаччині. Вперше полички відкрилися в Панамі та Іраку.

Цей проєкт охопив 73 країни й штаб-квартиру міжнародної організації ЮНЕСКО. Загалом функціонує понад 390 поличок, що містять більш як 100 тисяч книг.
“Українська література, наука, історія, книжки з глибокою, об’єктивною інформацією про нашу країну мають стати доступними в усіх куточках світу, всюди, де є українці, щоб підтримувати їх. І також для того, щоб наші закордонні друзі краще знали нас. Порозуміння з’являється лише з об’єктивних знань і бажання зрозуміти. Працюємо для цього – для України та світу”, – зауважила Зеленська.
Як повідомляв Укрінформ, столиця Фінляндії приєдналася до глобальної мережі культурних локацій, де звучить українська мова – на екскурсійних круїзах компанії Stromma офіційно відкрили україномовний аудіогід.
Фото: ОП
Відбудова
Уряд виділив ₴175 мільйонів на відновлення восьми пошкоджених російськими атаками будинків у Дніпрі
Кабінет міністрів додатково спрямував 175 млн грн на відновлення восьми житлових будинків у Дніпрі, які зазнали пошкоджень внаслідок російських атак на цивільну інфраструктуру міста.
«Уряд додатково виділив 175 млн грн на відновлення 8 житлових будинків у Дніпрі, пошкоджених внаслідок російських атак на цивільну інфраструктуру міста», – повідомила вона.
За словами Свириденко, кошти надійдуть зі спеціального Фонду ліквідації наслідків збройної агресії, передбаченого Державним бюджетом.
«Проєкти відновлення внесені місцевою владою до Єдиної цифрової інтегрованої інформаційно-аналітичної системи управління процесом відбудови як публічні інвестиційні проєкти», – підсумувала Свириденко.
Як повідомляв Укрінформ, російські військові у четвер, 18 червня, атакували Дніпро. Є влучання по приватному підприємству, поранено людей.
Політика
Україна відіграватиме важливу роль у налагодженні стабільних торговельних шляхів між ЄС та Азією
Україна відіграватиме важливу роль у забезпеченні надійних торговельних та енергетичних маршрутів між Європою та Азією, враховуючи її географічне положення.
Про це кореспондентові Укрінформу у Брюсселі заявила єврокомісарка з питань розширення Марта Кос, яка у вівторок узяла участь в офіційному запуску проєкту “Порядок денний зв’язку”, що має на меті забезпечити надійні торговельні канали між Європою та Азією на тлі війни РФ проти України та конфлікту на Близькому Сході, які, зокрема, порушили багато існуючих логістичних маршрутів.
“Україна дуже велика, і вона вчергове відіграє дуже важливу роль. Вона входить до програми транспортного сполучення”, – наголосила Кос. Вона додала, що ЄС вже реалізує окремі проєкти в Україні, пов’язані з інфраструктурою.
“Це відбувається вже, незважаючи на те, що війна триває, але я можу уявити – і я це знаю, – що, коли війна завершиться, Україна відіграватиме одну з найважливіших ролей, у тому числі в контексті Чорного моря, а також у транспортному зв’язку з європейськими країнами”, – зазначила Кос.
Вона нагадала, що Порядок денний зв’язку має на меті краще поєднувати між собою країни-члени ЄС та ті, які не входять до Євросоюзу, і далі – із країнами Середньої Азії.
“Я знаю, що Україна матиме вигоду від таких проєктів. Частково це буде взаємопов’язано з відновленням України, але враховуючи великі розміри України та населення у 40 мільйонів, я очікую, що її роль ставатиме все більшою”, – наголосила Кос.
Вона також звернула увагу на те, що ЄС зацікавлений у забезпеченні мінімізації ризиків для інвесторів.
Розповідаючи про Порядок денний зв’язку, Кос заявила, що не уявляє реалізацію подібних проєктів без приватних компаній.
“І сьогодні ми підпишемо проєкт на суму понад €80 мільйонів від Європейського Союзу, і завдяки цим коштам ми зможемо отримати понад два мільярди інвестицій у різні проєкти, від яких виграють усі, особливо населення”, – повідомила єврокомісарка.
“Як ви знаєте, через війну в Україні торговельні шляхи на півночі перервані, через конфлікти на півдні, торговельні шляхи вже не такі очевидні. Тому Середній коридор насправді є найсильнішою альтернативою”, – підкреслила Кос.
Вона нагадала, що енергетичні та торговельні маршрути маршрути вже неодноразово ставали предметом шантажу та тиску, призводячи до економічної нестабільності.
Як повідомлялося, 23 червня у Брюсселі відбувається офіційний запуск Порядку денного зв’язку – ініціативи, спрямованої на покращення взаємодії у питаннях транспортних коридорів між країнами Європи, Південного Кавказу та Середньої Азії.
Фото: Tamino Petelinšek/STA
-
Усі новини1 тиждень agoВідпочинок на острові Закінтос – до чого треба готуватися
-
Суспільство1 тиждень agoВ Одесі проведуть дорожні роботи на семи вулицях міста
-
Події1 тиждень agoНа кінофестивалі Миколайчук OPEN у Чернівцях заявили про умисне руйнування локації літнього кінотеатру
-
Відбудова1 тиждень agoукраїнський бізнес виділяє гроші на відновлення Успенського собору
-
Війна1 тиждень agoНа фронті від початку доби росіяни здійснили 61 атаку, найгарячіший
-
Війна1 тиждень agoУ травні на інженерних боєприпасах були ліквідовані 1099 російських загарбників
-
Усі новини1 тиждень agoРікі Мартін в Україні – співак може виступити тут
-
Відбудова6 днів agoТуск очікує на участь Зеленського у конференції з відбудови України у Гданську