Connect with us

Катастрофа МН17: дев’ять років тому окупанти збили літак в небі над Донбасом

Published

on

Унаслідок авіакатастрофи загинули всі 298 пасажирів, які були на борту, зокрема 80 дітей, передає Главком.

Дев’ять років тому, 17 липня 2014 року, у небі над Донбасом окупанти збили літак «Боїнг-777» авіакомпанії Malaysia Airlines. Пасажирський борт виконував регулярний рейс MH17 із нідерландського Амстердаму до малайзійського Куала-Лумпуру. Через три години польоту в нього влучила ракета з російського «Буку».

Унаслідок авіакатастрофи загинули всі 298 пасажирів, які були на борту, зокрема 80 дітей.

У серпні 2014 року створили спільну слідчу групу, в яку увійшли представники Австралії, Бельгії, Малайзії, Нідерландів та України. За даними слідства, пасажирський борт збили ракетою, випущеною з російської установки «Бук», яка належить 53-й зенітно-ракетній бригаді ППО збройних сил РФ, дислокованій у Курську.

Судовий розгляд справи розпочався 9 березня 2020 РОКУ в Нідерландах. 10 червня 2022 року суд щодо МН17 закінчився.

23 червня Парламентська асамблея Ради Європи ухвалила резолюцію, якою визнала, що малайзійський Boeing 777 рейсу MH17 2014 збили російською ракетою. Москву попросили офіційно попросити вибачення в родичів жертв авіакатастрофи за поширення дезінформації.

17 листопада 2022 року у Нідерландах оголосили вирок чотирьом обвинуваченим у причетності до збиття літака.

Суд у Нідерландах визнав громадян Росії Ігоря Гіркіна, Сергія Дубінського та громадянина України Леоніда Харченка винними у катастрофі MH17 та загибелі 298 людей. Суд засудив їх до довічного ув’язнення та виплати компенсацій родинам загиблих. Росіянина Олега Пулатова у справі виправдали.

Суд Гааги під час оголошення вироку у справі про катастрофу малайзійського літака MH17 на Донбасі заявив про фальсифікацію доказів, наданих російською стороною. 

Continue Reading
Click to comment

Події

У Києві знімають фільм-адаптацію роману Валер’яна Підмогильного «Місто»

Published

on



У Києві проходять зйомки урбаністичної драми «Місто» – сучасної адаптації однойменного роману одного з найвидатніших прозаїків «Розстріляного відродження» Валер’яна Підмогильного.



Джерело

Continue Reading

Відбудова

Понад 3200 родин переселенців придбали житло

Published

on



Уже 3228 українських родин придбали власне житло завдяки житловим ваучерам у межах компонента програми єВідновлення «Житло для ВПО з ТОТ».

Про це повідомляє Міністерство розвитку, громад та територій, передає Укрінформ.

У Мінрозвитку зазначили, що з моменту старту фінансування бронювання коштів – 1 травня 2026 року, вже майже 100% заброньованих ваучерів реалізовано.

«Найважливіший результат для нас — тисячі родин, які через російську агресію втратили свої домівки та були змушені залишити тимчасово окуповані території, вже знову мають власне житло. Сьогодні це вже 3228 родин. Серед них — майже 600 родин маріупольців, загалом понад 1 160 родин із Донецької області, понад 1 200 — з Луганської, близько 400 — із Запорізької та ще майже 400 — із Херсонської області», — зазначив віцепрем’єр-міністр з відновлення України — міністр розвитку громад та територій Олексій Кулеба.

Він зауважив, що попит на програму залишається дуже високим — отримали понад 42 тисяч заявок.

«Продовжуємо залучати додаткове фінансування. Під час Ukraine Recovery Conference 2026 підписано угоду з Банком розвитку Ради Європи про залучення 80 млн євро для підтримки у реалізації програми. Це дозволить ще більшій кількості внутрішньо переміщених осіб, наших військових та ветеранів, отримати власне житло», – додав урядовець.

Загальна площа придбаного житла перевищила 185 тисяч квадратних метрів. Найбільше житла придбано у Київській області — понад 629 ваучерів на суму більше 1,3 млрд грн.

До лідерів також входять Дніпропетровщина — 432 ваучери на понад 862 млн грн, Одещина — 382 ваучерів на понад 763 млн грн, місто Київ — 335 ваучерів на 669 млн грн.

Крім того, залишилися не використаними понад 100 житлових ваучерів у Миколаївській, Харківській, Івано-Франківській та Черкаській областях.

Загалом житло за ваучерами придбали у 22 регіонах України. Майже 88% придбаного житла – квартири, ще близько 11% — приватні будинки. Понад 87% житла придбано на вторинному ринку.

Загалом на участь у програмі подано понад 42 тисяч заяв. Більш як 38 тисяч із них вже розглянуті та погоджені місцевими комісіями.

У межах першого етапу програми, що передбачає надання житлових ваучерів внутрішньо переміщеним особам, які виїхали з тимчасово окупованих територій та мають статус учасника бойових дій або особи з інвалідністю внаслідок війни, було погоджено 3 296 заявок на фінансування житлових ваучерів на загальну суму 6,59 млрд грн.

Читайте також: Рада ухвалила закон, який оновлює правила підтримки переселенців

Як повідомлялося, житловий ваучер — це державна гарантія на суму 2 млн грн для придбання власного житла. За умовами програми, якщо заброньовані кошти не використовуються протягом 60 днів, вони повертаються до програми та спрямовуються наступним заявникам. У такому випадку людина може повторно подати заявку та знову стати в чергу. Після успішного бронювання люди отримують у застосунку Дія оновлений статус «Зверніться до нотаріуса», що означатиме можливість переходити до оформлення купівлі житла.

Фото: freepik



Джерело

Continue Reading

Політика

П’ятеро народних депутатів готові взяти Тищенка на поруки

Published

on



Народні депутати Євген Яковенко, Олег Воронько, Василь Німченко, Георгій Мазурашу і Валерій Гнатенко готові взяти на поруки депутата Миколу Тищенка, якому інкримінують прохання надати неправомірну вигоду, легалізацію коштів та внесення недостовірних відомостей до декларації.

Відповідне клопотання п’яти парламентаріїв зачитав слідчий суддя Вищого антикорупційного суду Віктор Ногачевський під час засідання з обрання Тищенку запобіжного заходу, передає кореспондент Укрінформу.

«Враховуючи наш постійний робочий контакт в межах парламентської діяльності, я маю всі можливості безпосередньо комунікувати з Миколою Тищенком і контролювати виконання ним процесуальних обов’язків. Я гарантую суду, що Микола Тищенко не буде переховуватися від органів досудового розслідування чи суду, не перешкоджатиме кримінальному провадженню і з’являтиметься за кожним викликом слідчого, прокурора або суду», – сказав у суді депутат Воронько.

Читайте також: САП просить суд обрати нардепу Тищенку арешт з альтернативою застави у ₴19 мільйонів

Своєю чергою Тищенко заявив у суді, що докази щодо нього буцімто були отримані незаконним шляхом і змонтовані, а кримінальна справа стосовно нього щодо нібито вимагання грошей у власників кол-центру у Дніпрі “побудована на свідченнях представників кримінального угруповання «Хімпром»”, яке входить до російського картелю.

Також він важає, що НАБУ перебирає на себе повноваження НАЗК, коли виявляє ознаки незаконного збагачення. Депутат заявив, що НАЗК неодноразово перевіряла його декларацію про доходи і не виявила ознак незаконного збагачення.

Як повідомлялося, 29 червня антикорупційні органи повідомили про підозру народному депутату у проханні надати неправомірну вигоду, легалізації коштів та внесенні недостовірних відомостей до декларації.

За даними слідства, у серпні 2023 року депутат, прикриваючись боротьбою з діяльністю так званих кол-центрів, попросив у особи, яку вважав причетною до їхньої діяльності, понад 1 млн дол. неправомірної вигоди. За це він обіцяв використати свої повноваження для втручання в діяльність одних «кол-центрів» в інтересах цієї особи та не перешкоджати роботі інших. Однак, за інформацією правоохоронців, неправомірної вигоди він не отримав.

Крім того, слідство вважає, що депутат легалізував 12,6 млн грн незаконного походження, оформивши фіктивний договір дарування коштів із колишньою дружиною. За даними правоохоронців, законних доходів для такого подарунка вона не мала, а фактичної передачі коштів не відбулося.

Згодом депутат відобразив цей дохід у щорічній декларації, чим, за версією слідства, умисно вніс до неї завідомо недостовірні відомості.

Дії особи кваліфіковано за ч. 4 ст. 369, ч. 2 ст. 209 та ч. 2 ст. 366-2 Кримінального кодексу.

За даними джерел у правоохоронних органах, йдеться про народного депутата Миколу Тищенка.

Крім того, у Шевченківському районному суді Дніпра розглядається кримінальна справа щодо народного депутата Миколи Тищенка за обвинуваченням у незаконному позбавленні волі та побитті колишнього військовослужбовця Дмитра Мазохи.

Державне бюро розслідувань встановило, що 20 червня 2024 року у Дніпрі група осіб за вказівкою народного депутата протиправно позбавила волі учасника бойових дій. Його утримували впродовж певного часу та завдали тілесних ушкоджень. За даними слідства, це було зроблено за попередньою змовою групою осіб та із застосуванням фізичної сили і спецзасобів.

У 2023 році Тищенка виключили з партії «Слуга народу» та звільнили з посади заступника голови фракції. Це сталося після його поїздки до Таїланду на «зустріч з виборцями».



Джерело

Continue Reading

Trending

© 2023 Дайджест Одеси. Копіювання і розміщення матеріалів на інших сайтах дозволяється тільки за умови прямого посилання на сайт. Для Інтернет-видань обов'язковим є розміщення прямого, відкритого для пошукових систем гіперпосилання на використаний матеріал не нижче другого абзацу. Матеріали з позначкою «Реклама» публікуються на правах реклами, відповідальність за їхній зміст несе рекламодавець.