Війна
Бізнес в умовах війни: 5 програм для підприємців в Одеській області
Збройна агресія росії завдає величезних збитків українській економіці, проте ми маємо продовжувати працювати, бо, як відомо, битви виграє армія, а війну — економіка. Тому дії держави націлені на стабільну роботу банківських систем, релокацію підприємств у безпечні місця, фінансову підтримку ФОПів, залучення працездатного населення — все це кроки до більш-менш контрольованої ситуації.
Кількість підприємців в регіоні та їхні перепони
Повний рівень економічних збитків залежатиме від того, як довго триватиме війна. Але навіть після закінчення Світовий банк прогнозує повільне відновлення та зростання загрози масової бідності. За даними Програми розвитку ООН, тривалий конфлікт призведе до того, що 30% населення України опиниться за межею бідності.
Малий та середній бізнес намагаються все ж відновлювати роботу, виробництво, поширення своїх послуг та товарів. В Одеській області кількість підприємців ліквідувались, але з’явились нові. Як розповів заступник Начальника Одеської ОВА Дмитро Радулов в інтерв’ю «Дайджест Одеси»: «З початку повномасштабного вторгнення по квітень згідно з реєстраціями було більше ліквідацій ФОПів, ніж створення нових. Загалом з лютого по грудень 2022 року припинило діяльність понад 12 800 підприємців, як фізичних, так і юридичних осіб. Потім тенденція змінилась та пішла вгору, особливо в літні місяці. З березня було зареєстровано 11 тисяч підприємств, здебільшого фізичних осіб. Загалом в області близько 230 тисяч підприємців».
Воєнний стан створює нові правові умови для підприємців, але це не єдині труднощі при роботі. ГО «Інститут економічних досліджень та політичних консультацій» щомісяця проводить опитування керівників підприємств «Український бізнес в умовах війни». Згідно із 7 випуском за листопад 2022 року, проблема перебоїв з електро-, водо- та теплопостачанням уперше за весь час опитування (із травня 2022 року) вийшла на перше місце в рейтингу перешкод. Частка підприємств, які зіштовхнулись з цією проблемою, досягла 78%. Найзначніша проблема — війна і це аксіома. А потім вже йдуть похідні від дій агресії рф та воєнного стану: перебої з електроенергією, зниження купівельної спроможності, звуження ринку, інфляційні процеси, розриви логістичних ланцюжків. Щоб підтримати економіку країни та підприємців створюються державні програми, податкові умови, надаються умови для релокації підприємства.

Олександр Висоцький, засновник компанії Visotsky розповів для «Дайджесту Одеси», що більшість підприємців продовжують працювати навіть попри усі складнощі: «Якщо говорити про економіку та підприємницьку діяльність, то вже пройшла точка, коли все зупинилося. На початку війни моя компанія організувала програму підтримки українських підприємців. Наразі наш київський офіс влаштовує живі зустрічі для резидентів цієї програми. 70% підприємців продовжують працювати, їх не зупиняють навіть складнощі з електроенергією. Усього 30% із 805 компаній призупинили діяльність. Є взагалі неймовірні кейси серед наших клієнтів — Юрій Синиця, власник компанії Collar, із командою презентував свій бізнес на міжнародній виставці, відновив виробництво та експорт».
Програми та ініціативи, які допомагають бізнесу
Портал «Дія.Бізнес» містить сторінку «Підтримка бізнесу в умовах війни”. Тут представлені державні та донорські програми, приватні ініціативи підтримки підприємців та інформація щодо релокації бізнесу, працевлаштування, кредитів.
Програма «EU4Business» дозволяє отримати додаткове фінансування, навчання або нададуть консультації. Це ініціатива Європейського союзу,а разом з Мінекономіки та Офісом з розвитку підприємництва та експорту запущено грантовий фонд, який розрахований на 300 підприємців.
Державна програма «Доступні кредити 5-7-9%» спрощує доступ підприємств малого та середнього бізнесу до банківського кредитування, а також надає кошти за зниженою процентною ставкою. Дмитро Радулов розповів, що Одеська область вийшла на третє місце за обсягом кредитів, взятих у рамках цієї програми. Суб’єкти господарювання взяли понад 6 тисяч кредитів.
«Єробота» передбачає видачу грантів для створення або розвитку власного бізнесу. Проєкт містить 6 грантових програм за різними напрямками і підходить вже власникам бізнесу чи початківцям. В Одеській області програма лише набирає оберти, станом на початок січня 918 фізичних та юридичних осіб подали заявки на участь. 132 проєкти отримали погодження, на розгляді — 525, відмовили — 261. На 51 суб’єкт господарювання вийшло 12 млн гривень.
Проєкт «Do Business with Ukrainians» дозволяє іноземцям працювати з українським бізнесом і навпаки. Українці створюють ніби анкету та пропонують свої послуги іноземцям, набуваючи собі нових партнерів.
Досвід війни з 2014 року та обмеження, пов’язані з COVID-19 навчили підприємців готуватись та думати про майбутнє. І як не крути, кожен бізнес пов’язаний з політикою, тому мотивація боротись за незалежність дала сильний поштовх триматись за свої проєкти. Наразі є безліч можливостей залучати іноземних партнерів та розширювати бізнес-спільноту задля того, щоб встояти. І це стосується, як великого, так і малого бізнесу, хоч і здається, що останній досить гнучкий.

«Я вірю у швидкий розвиток та зростання українського бізнесу. Хоча війна знижує інвестиційну привабливість країни, але сьогодні для світу Україна стала символом перемоги добра над злом. Україні є, що запропонувати світові, і світ інтегруватиметься з Україною: це сільське господарство, IT-індустрія, технології тощо. Думаю, що перспектива розвитку дуже висока — як приклад можна взяти Ізраїль», — додав Олександр Висоцький.
Нагадаємо, що Одеса — є кандидатом на проведення міжнародної виставки EXPO в 2030 році. Це великий іміджевий захід, який приведе з собою мільйони туристів, інвестиції та перспективу масштабного розвитку міста.
Війна
Командувач Сил безпілотних систем підтвердив удар по нафтохімзаводу у Башкортостані
Сили безпілотних систем завдали удару по нафтохімзаводу у Стерлітамаку в Башкортостані Російської Федерації, що виробляє авіапаливо, компоненти для авіаційного керосину та синтетичний каучук.
Про це в Телеграмі повідомив командувач СБС Роберт «Мадяр» Бровді, передає Укрінформ.
«Губер Башкортостану підтвердить. 1500 км вглиб боліт – це не про захист. Про час польоту волелюбного українського Птаха», – написав Бровді.
За його словами, нафтохімзавод у Стерлітамаку (Башкортостан) – виробник авіапалива, присадок для авіаційного керосину та єдиний в Російській Федерації виробник неодимових синтетичних каучуків.
Як повідомляв Укрінформ, у місті Стерлітамак у Башкортостані, яке є одним із центрів хімічної та нафтохімічної промисловості Росії, зафіксовано атаку по об’єктах, пов’язаних із виробництвом компонентів для військової техніки.
Війна
У ЗСУ створили Воєнну експертну раду
У Збройних силах України створили Воєнну експертну раду ARES (Allied Reform and Expert Support) – дорадчий орган при головнокомандувачі ЗСУ, завданням якої є обмін передовим українським та міжнародним досвідом для розвитку війська.
Про це Генеральний штаб ЗСУ повідомляє у Фейсбуці, передає Укрінформ.
Як зазначили у Генштабі, це важливий крок для системного посилення ЗСУ: Рада допомагатиме впроваджувати інституційні зміни в системі управління ЗСУ, підтримувати трансформацію армії та підвищувати її ефективність.
Серед пріоритетів – розвиток військової науки та освіти, підвищення ефективності забезпечення потреб Збройних сил України, а також консультативно-дорадча підтримка з інших питань, що належать до повноважень головнокомандувача ЗСУ.
Головою Воєнної експертної ради визначили британського генерала Річарда Ширреффа (заступник Верховного головнокомандувача Об’єднаних збройних сил НАТО 2011-2014 рр).
До складу ради увійшли авторитетні військові лідери й експерти з країн-партнерів, які мають унікальний бойовий і управлінський досвід, зокрема генерал Девід Петреус (директор Центрального розвідувального управління США, 2011-2012 рр.); адмірал Манфред Нільсон (заступник верховного головнокомандувача ОЗС НАТО з питань трансформації (DSACT), НАТО, Німеччина, 2016–2019 рр.); генерал-лейтенант Павел Мацко (заступник начальника Генерального штабу Збройних сил Словацької Республіки, 2013–2018 рр.); віце-адмірал Мартін Джон Коннелл (другий морський лорд та заступник начальника штабу Військово-морських сил Великої Британії, 2022–2025 рр.); генерал-лейтенант Ендрю Леслі (командувач Сухопутних військ Збройних сил Канади, 2006–2010 рр.); генерал-майор Патрік Карпентьє (командувач Об’єднаного оперативного угруповання «Північ» Збройних сил Канади, 2017–2020 рр.); коммодор Ганс Хелсет (представник Військово-морських сил Норвегії у структурах НАТО).
Триває підготовка до початку практичної роботи та проведення першого засідання Воєнної експертної ради.
Як повідомляв Укрінформ, головнокомандувач ЗСУ Олександр Сирський у телефонній розмові з верховним головнокомандувачем Об’єднаних збройних сил НАТО в Європі генералом Алексусом Гринкевичем обговорив важливість стабільного постачання озброєнь і пріоритетні потреби України за програмою PURL.
Війна
ГУР оприлюднило дані російської компанії «Швабе», залученої до створення військової продукції
Головне управління розвідки Міністерства оборони України оприлюднило дані 48 підприємств холдингової компанії “Швабе” зі складу державної корпорації “Ростех”, які залучені до створення військової продукції.
Як передає Укрінформ, про це ГУР повідомило у Фейсбуці.
Інформація оприлюднена на порталі War&Sanctions.
Попри позиціонування як виробника медичного обладнання підприємства “Швабе” залучені до створення широкого спектру військової продукції — від ударних і розвідувальних БПЛА до прицільних систем для авіації та бронетехніки, тепловізорів, а також компонентів для балістичних ракет і коригованих артилерійських боєприпасів.
До структури “Швабе” входять, зокрема закордонні активи — китайська компанія Shvabe Opto-Electronics Co., Ltd та білоруське підприємство “Швабе (Мінськ)”, що розширюють можливості холдингу з доступу до технологій і компонентної бази.
Як зазначили в ГУР, ймовірно, саме “медичне” прикриття дозволило значній частині підприємств уникнути санкційного тиску — 30 із них досі не перебувають під обмеженнями жодної з країн санкційної коаліції. Серед них московський завод “Сапфір” — виробник фотодіодів для балістичних ракет “Іскандер-М” і фотоприймачів для коригованих артилерійських снарядів “Краснополь-М2”, центральне конструкторське бюро “Фотон”, яке виробляє лазерні далекоміри і тепловізори, АТ “Германій” з виробництва германію та його сполук, які використовуються для виготовлення інфрачервоної оптики, оптоволокна, а також у ядерній та радіоелектронній промисловості.
“Швабе” – восьмий холдинг Ростеху, структуру якого оприлюднило ГУР. Загалом ідентифіковані 553 підприємства Ростеху, що залучені до забезпечення військових спроможностей РФ.
Як зауважили в ГУР, “цей кейс вкотре підтверджує: у Росії відсутній чіткий поділ на цивільне та військове виробництво, а будь-які технологічні підприємства можуть бути інтегровані у воєнну машину агресії”.
Як повідомляв Укрінформ, ГУР оприлюднило детальну інформацію про керовані російські боєприпаси “Краснополь-М2” та підприємства, залучені до їх виробництва.
-
Суспільство1 тиждень agoНа Національному військовому кладовищі встановлюватимуть кенотафи полеглим захисникам
-
Авто1 тиждень agoКапсула часу Lamborghini Miura в українському забарвленні коштує $5 мільйонів — фото
-
Політика1 тиждень agoВенс заявив, що Європа не доклала зусиль для припинення війни в Україні
-
Політика1 тиждень agoУ МЗС України з’явиться посол з питань полонених
-
Відбудова1 тиждень agoУ Полтавській громаді ще майже 40 родин отримають компенсації за пошкоджене обстрілами житло
-
Відбудова5 днів agoКомпенсації в межах «єВідновлення» отримали вже понад 188 тисяч родин
-
Події1 тиждень agoФільм «2000 метрів до Андріївки» номінований на «Еммі»
-
Політика1 тиждень agoБлизький Схід не повинен знижувати увагу до війни в Україні
