Connect with us

Війна

Бізнес в умовах війни: 5 програм для підприємців в Одеській області

Published

on

Збройна агресія росії завдає величезних збитків українській економіці, проте ми маємо продовжувати працювати, бо, як відомо, битви виграє армія, а війну — економіка. Тому дії держави націлені на стабільну роботу банківських систем, релокацію підприємств у безпечні місця, фінансову підтримку ФОПів, залучення працездатного населення — все це кроки до більш-менш контрольованої ситуації. 

Кількість підприємців в регіоні та їхні перепони

Повний рівень економічних збитків залежатиме від того, як довго триватиме війна. Але навіть після закінчення Світовий банк прогнозує повільне відновлення та зростання загрози масової бідності. За даними Програми розвитку ООН, тривалий конфлікт призведе до того, що 30% населення України опиниться за межею бідності.

Малий та середній бізнес намагаються все ж відновлювати роботу, виробництво, поширення своїх послуг та товарів. В Одеській області кількість підприємців ліквідувались, але з’явились нові. Як розповів заступник Начальника Одеської ОВА Дмитро Радулов в інтерв’ю «Дайджест Одеси»: «З початку повномасштабного вторгнення по квітень згідно з реєстраціями було більше ліквідацій ФОПів, ніж створення нових. Загалом з лютого по грудень 2022 року припинило діяльність понад 12 800 підприємців, як фізичних, так і юридичних осіб. Потім тенденція змінилась та пішла вгору, особливо в літні місяці. З березня було зареєстровано 11 тисяч підприємств, здебільшого фізичних осіб. Загалом в області близько 230 тисяч підприємців».

Воєнний стан створює нові правові умови для підприємців, але це не єдині труднощі при роботі. ГО «Інститут економічних досліджень та політичних консультацій» щомісяця проводить опитування керівників підприємств «Український бізнес в умовах війни». Згідно із 7 випуском за листопад 2022 року, проблема перебоїв з електро-, водо- та теплопостачанням уперше за весь час опитування (із травня 2022 року) вийшла на перше місце в рейтингу перешкод. Частка підприємств, які зіштовхнулись з цією проблемою, досягла 78%. Найзначніша проблема — війна і це аксіома. А потім вже йдуть похідні від дій агресії рф та воєнного стану: перебої з електроенергією, зниження купівельної спроможності, звуження ринку, інфляційні процеси, розриви логістичних ланцюжків. Щоб підтримати економіку країни та підприємців створюються державні програми, податкові умови, надаються умови для релокації підприємства.

Олександр Висоцький, засновник компанії Visotsky розповів для «Дайджесту Одеси», що більшість підприємців продовжують працювати навіть попри усі складнощі: «Якщо говорити про економіку та підприємницьку діяльність, то вже пройшла точка, коли все зупинилося. На початку війни моя компанія організувала програму підтримки українських підприємців. Наразі наш київський офіс влаштовує живі зустрічі для резидентів цієї програми. 70% підприємців продовжують працювати, їх не зупиняють навіть складнощі з електроенергією. Усього 30% із 805 компаній призупинили діяльність. Є взагалі неймовірні кейси серед наших клієнтів — Юрій Синиця, власник компанії Collar, із командою презентував свій бізнес на міжнародній виставці, відновив виробництво та експорт».

Програми та ініціативи, які допомагають бізнесу

Портал «Дія.Бізнес» містить сторінку «Підтримка бізнесу в умовах війни”. Тут представлені державні та донорські програми, приватні ініціативи підтримки підприємців та інформація щодо релокації бізнесу, працевлаштування, кредитів. 

Програма  «EU4Business» дозволяє отримати додаткове фінансування, навчання або нададуть консультації. Це ініціатива Європейського союзу,а  разом з Мінекономіки та Офісом з розвитку підприємництва та експорту запущено грантовий фонд, який розрахований на 300 підприємців. 

Державна програма «Доступні кредити 5-7-9%» спрощує доступ підприємств малого та середнього бізнесу до банківського кредитування, а також надає кошти за зниженою процентною ставкою. Дмитро Радулов розповів, що Одеська область вийшла на третє місце за обсягом кредитів, взятих у рамках цієї програми. Суб’єкти господарювання взяли понад 6 тисяч кредитів.

«Єробота» передбачає видачу грантів для створення або розвитку власного бізнесу. Проєкт містить 6 грантових програм за різними напрямками і підходить вже власникам бізнесу чи початківцям. В Одеській області програма лише набирає оберти, станом на початок січня 918 фізичних та юридичних осіб подали заявки на участь. 132 проєкти отримали погодження, на розгляді — 525, відмовили — 261. На 51 суб’єкт господарювання вийшло 12 млн гривень.

Проєкт «Do Business with Ukrainians» дозволяє іноземцям працювати з українським бізнесом і навпаки. Українці створюють ніби анкету та пропонують свої послуги іноземцям, набуваючи собі нових партнерів. 

Досвід війни з 2014 року та обмеження, пов’язані з COVID-19 навчили підприємців готуватись та думати про майбутнє. І як не крути, кожен бізнес пов’язаний з політикою, тому мотивація боротись за незалежність дала сильний поштовх триматись за свої проєкти. Наразі є безліч можливостей залучати іноземних партнерів та розширювати бізнес-спільноту задля того, щоб встояти. І це стосується, як великого, так і малого бізнесу, хоч і здається, що останній досить гнучкий. 

«Я вірю у швидкий розвиток та зростання українського бізнесу. Хоча війна знижує інвестиційну привабливість країни, але сьогодні для світу Україна стала символом перемоги добра над злом. Україні є, що запропонувати світові, і світ інтегруватиметься з Україною: це сільське господарство, IT-індустрія, технології тощо. Думаю, що перспектива розвитку дуже висока — як приклад можна взяти Ізраїль», — додав Олександр Висоцький. 

Нагадаємо, що Одеса — є кандидатом на проведення міжнародної виставки EXPO в 2030 році. Це великий іміджевий захід, який приведе з собою мільйони туристів, інвестиції та перспективу масштабного розвитку міста. 

Війна

Пам’яті сержанта Віталія Шеліха (позивні «Дєд» і «Батя»)

Published

on


Віталій народився 7 листопада 1965 року у селі Капустинці на Київщині. Після школи проходив строкову службу в армії. Згодом створив сімʼю та оселився у Переяславі на Київщині. 

Працював спочатку водієм на місцеві швейній фабриці, а після розпаду СРСР – на різних приватних підприємствах. За спогадами дружини Лідії, дуже любив працювати на землі. 

“Вітя без землі не міг, скільки його пам’ятаю, довбався на грядках. Приїжджав до матері в село, і все на світі їй робив: треба яблук на варення накришити – сідав і кришив. Город посадити, посапати – ішов і сапав. Із нього навіть сміялися: що то за мужик, що часник садить, а він не зважав. У нього все в руках горіло – роботящим був”, – розповіла жінка.

У 2014 році Віталій пішов добровольцем в АТО. Півтора роки служив снайпером, отримав медалі «За взірцевість у військовій службі» ІІІ ступеня, «Захиснику Вітчизни», відзнаку Президента України «За участь в антитерористичній операції» та нагрудний знак «Знак пошани» від Міністерства оборони. 

Із початком повномасштабної війни знову пішов добровольцем 26 лютого 2022 року. Хотів повернутися до побратимів із 95-ї десантно-штурмової бригади, але його не взяли за віком. Тоді чоловік влаштувався до іншої бригади на посаду механіка-водія інженерно-саперної роти. 




“Батько був фізично підготовленим, витривалим, мав залізне здоров’я. Під час військової підготовки він давав фору молодим”, – згадують сини Олексій та Ярослав. 

Під час служби Віталій постійно підтримував зв’язок із сім’єю. За спогадами дружини, любив влаштовувати сюрпризи: не попереджав, що їде у відпустку.  

17 березня 2024 року дружина зібрала Віталію посилку. Жінка згадує, що напередодні він зателефонував кілька разів, просив пробачення за прикрощі, яких міг їй завдати. 

“18 березня я так чекала на його дзвінок, на вітання. Як мені було млосно на душі, Боже, не передати, що зі мною коїлося”, – згадує пані Лідія. 

Саме того дня Віталій Шеліх загинув. Це сталося під час виконання бойового завдання поблизу села Терни на Донеччині  – підрозділ потрапив під обстріл із РСЗВ “Град”. Поранення були несумісні з життям – побратими потім розповідали рідним, що Віталій загинув миттєво. 

“Відтоді що б я не робила, всі думки про нього, в нашій родині всі розмови про нього”, – каже дружина воїна. 

Віталія Шеліха поховали у Переяславі.

Вічна пам’ять Захисникові! 

Фото з сімейного архіву

За матеріалами Переяславської міської радиПереяслав.Cityпетиції про присвоєння звання Героя України 

Підготовлено Українським національним агентством Укрінформ спільно з Українським інститутом національної памʼяті та онлайн-медіа Міністерства оборони України АрміяInform



Джерело

Continue Reading

Війна

Перемир’я на Великдень — чи готова Росія до припинення вогню — ISW

Published

on

Україна продовжує демонструвати готовність до дипломатичного врегулювання війни та пропонує конкретні кроки для зниження напруженості, зокрема тимчасове припинення вогню. Водночас Росія, за оцінками аналітиків, системно відкидає ініціативи, які не відповідають її умовам.

Як зазначають аналітики у звіті Інституту вивчення війни (ISW) за 30 березня, українська влада й надалі декларує відкритість до переговорного процесу з Росією, пропонуючи варіанти деескалації навіть на тлі небажання Москви визнавати будь-які переговорні позиції, що не передбачають поступок з боку Києва. Зокрема, 30 березня президент України Володимир Зеленський заявив про готовність погодитися на тимчасове припинення вогню на період Великодня — незалежно від формату, чи йдеться про повне перемир’я, чи про обмеження ударів по енергетичній інфраструктурі.

У відповідь голова комітету Ради Федерації РФ із закордонних справ Григорій Карасін заявив, що такі ініціативи не варто сприймати серйозно. В ISW нагадують, що раніше президент Росії Володимир Путін уже оголошував односторонні “перемир’я”, зокрема на Великдень і День перемоги у 2025 році. Водночас тоді обидві сторони неодноразово звинувачували одна одну у порушенні режиму припинення вогню на різних ділянках фронту.

Експерти інституту наголошують, що Кремль неодноразово використовував короткострокові домовленості про припинення вогню як інструмент інформаційного впливу, намагаючись створити враження конструктивної позиції. При цьому російська сторона, за оцінками аналітиків, відкидала ініціативи щодо більш тривалого або повного припинення вогню, зокрема пропозиції України та США щодо запровадження мораторію на удари по цивільній інфраструктурі.

Крім того, у звіті зазначається, що російські війська могли використовувати такі паузи для перегрупування сил і накопичення озброєння, зокрема ракет, аби посилити інтенсивність атак після завершення тимчасових “перемир’їв”.

У підсумку в ISW констатують, що Україна послідовно демонструє готовність до дипломатичного діалогу та компромісів, включно з безумовним припиненням вогню, тоді як Росія, за оцінкою аналітиків, не виявляє реальної зацікавленості у добросовісних переговорах щодо завершення війни.

Крім того, в інтерв’ю виданню Axios президент Володимир Зеленський заявив, що затяжна війна в Ірані вигідна для Росії, зокрема через зростання нафтових доходів, і водночас завдає серйозної шкоди Україні через нестачу озброєння. Він також висловив занепокоєння можливим послабленням санкцій проти Москви та припустив, що після завершення іранського конфлікту адміністрація Дональд Трамп може тиснути на Україну щодо територіальних поступок, тоді як попередні переговори з американськими посланцями не дали результатів.

Раніше Фокус писав, що українська сторона серйозна ставиться до переговорів. Однак важливо, аби діалог вівся на рівні лідерів країни. Ба більше, сам Зеленський готовий зустрітися з кремлівським диктатором Володимиром Путіним.



Джерело

Continue Reading

Війна

військовий розповів про український парк наземних роботів

Published

on

В Україні зараз серйозний парк наземних роботизованих комплексів. Російські окупанти використовують НРК значно менше і загалом стараються все робити людьми.

Про це в ефірі Українського радіо сказав командир роти НРК бригади НГУ “Буревій” Валерій Кравець.

“У червні ми почали саме випробування перших НРК та шляхи їх удосконалення для того, щоб подовжити шлях, збільшити відстань, покращити керування. … Зараз у нас вже серйозний парк, з нами працює багато виробників. Усі виробники українські. Ми з ними на прямому зв’язку, даємо повний фідбек для модернізації роботів після бойових місій. У нас є машини логістичні, ударні й камікадзе”, – зазначив військовий.

Із логістичних він виділив НРК “Рись”, який може закривати до 40 кілометрів і везти до 150 кілограмів, та надшвидкий, маневрений “Гулівер”.

Кравець також додав, що 98-99% випадків евакуації за допомогою НРК успішні.

Говорячи про НРК-камікадзе, він зазначив, що їхнє завдання – знищити все. “Туди можна покласти все, що завгодно. Можна покласти і танкову міну, і, наприклад, пляшку з сумішшю, набити її металевими елементами – зробити потужну хвилю ураження”, – сказав військовий.

Читайте також: Місія здійсненна: Як НРК евакуюють поранених із Вовчанська

Порівнюючи українські наземні роботизовані комплекси з НРК ворога, він зазначив, що “у них ходові гусеничні пропрацьовано детальніше”, а от “щодо керування – на щастя, вони від нас відстають”. Кравець наголосив, що НРК у росіян значно менше, “вони стараються все робити людьми”.

Як повідомляв Укрінформ, Міноборони запроваджує диверсифікацію у закупівлях БПЛА, НРК та боєприпасів.

Фото: АрміяInform



Джерело

Continue Reading

Trending

© 2023 Дайджест Одеси. Копіювання і розміщення матеріалів на інших сайтах дозволяється тільки за умови прямого посилання на сайт. Для Інтернет-видань обов'язковим є розміщення прямого, відкритого для пошукових систем гіперпосилання на використаний матеріал не нижче другого абзацу. Матеріали з позначкою «Реклама» публікуються на правах реклами, відповідальність за їхній зміст несе рекламодавець.