У червні 2025 року у резонансній справі НАБУ щодо незаконного заволодіння майновим комплексом міжнародного аеропорту «Одеса» семеро фігурантів, серед яких бізнесмени Борис Кауфман і Олександр Борухович (Грановський) та ексмер Одеси Олексій Костусєв уклали угоду зі слідством. Організована злочинна група з 2011 року реалізувала схему, що дозволила вивести аеропорт із комунальної власності й отримати контроль над прибутками підприємства. Державі та місту цим завдали збитків на понад 2,5 млрд грн.

У результаті угоди зі слідством фігуранти визнали вину та зобов’язались виплатити понад 1 млрд грн компенсацій. Усі звинувачені були звільнені від реального відбування покарання завдяки співпраці зі слідством і наданню викривальних показів. Ця угода вважається найбільшою в історії українського антикорупційного правосуддя за обсягом зобов’язань й повернених державі активів.

Але, ключовий актив, фактичний контроль над аеропортом, залишився у приватних руках, зокрема у структур, пов’язаних із Борисом Кауфманом, попри всю резонансність справи та визнання вини фігурантів. Чому так вийшло? 

Свою версію розслідування та його результатів в інтерв’ю hromadske виклав колишній прокурор САП Станіслав Броневицький, який до свого звільнення 2024 року, був головним прокурором у цій справі.

Розслідування та угода зі слідством

Броневицький нагадав, що Одеса хотіла реконструювати аеропорт, і 2008 року було затверджене положення про конкурс щодо інвестора. Однак результати конкурсу скасували, а потім без оголошення нового, але через внесення неправдивої інформації в рішення Одеської міськради, новостворена компанія, бенефіціарами якої були Кауфман та Борухович, стала співзасновницею спільної компанії. 

«У цьому полягав перший етап вчиненого кримінального правопорушення: створення спільної компанії та виокремлення часток — 25% і 75%», – розповів Броневицький.

Одеська міськрада свої 25% наповнила аеропортом і передала його не в статутний капітал, що й так було заборонено, а в приватну власність. Компанія ж нібито наповнила свої 75% наповнює грошима, але як зазначив експрокурор, ці гроші прокрутили і вивели назад.

«Ми на це подивилися вже 2023 року як на заволодіння майном Одеської міської ради, тому що аеропорт, який був у комунальній власності, фактично з неї вибув. Відбулася так звана прихована приватизація, передача у приватну власність. 

У квітні 2023 року НАБУ зареєструвало справу за фактом заволодіння аеропортом і розслідували його до серпня 2023 року. Під час розслідування, зазначив Броневицький, до матеріалів долучили документи, які підтверджували гіпотезу слідства, що саме Кауфман і Борухович набули цей аеропорт через третіх осіб і надалі розпоряджалися його майном. 

Про підозру Кауфману, Боруховичу та Костусєву та ще двом особам повідомили у серпні 2023 року. І буквально через два-три тижні після цього, за словами Броневицького, голова САП Олександр Клименко повідомив йому, що Кауфман та Борухович хочуть укласти угоди зі слідством. Хоча зазвичай угоду ініціюють підозрювані чи їх захисники, звертаючись до прокурора. 

«Моєю умовою укладення угоди було те, що аеропорт обов’язково мають повернути місту. Звідки взяли — туди й верніть. Окрім того, для чого ж аеропорт привласнювався? Для того, щоб у майбутньому отримувати доходи від його діяльності й привласнювати їх. Тому — поверніть, будь ласка, аеропорт місту. І поверніть місту ті втрачені доходи, які воно не отримало», – додав Броневицький.

Експрокурор зазначив, що його позиція не змінювалася весь час. Таку ж позицію мав колишній старший групи детективів Станіслава Бравермана, який теж її не змінював.

Водночас за словами Броневицького, в контексті укладання угоди у керівника САП були з кимось розмови. Адже Клименко восени 2023 року періодично казав тоді ще прокурору, що фігуранти хочуть угоду.

«А ми стояли на місці, тому що наша позиція була незмінною — треба повернути аеропорт до міста», – каже експрокурор. 

За його словами, наприкінці вересня – на початку жовтня Клименко виявив ініціативу, аби Кауфмана із СІЗО етапували в САП для розмови про ймовірну угоду. Ініціативу реалізували, а разом із Кауфманом приїхали його захисники, був також присутній Браверман і сам Клименко.

«За всю мою практику це був перший раз, коли керівник САП був присутній на розмові з фігурантом кримінального провадження. Зазвичай за розслідування, відповідає конкретний прокурор. І якщо щось цікаво керівникові, то цей прокурор доповідає, а не привозять фігуранта для того, щоб вони між собою поспілкувалися», – додав Броневицький. 

Він також додав, що восени 2023 року особисто бачив у САП «керівника однієї з найбільших фракцій у парламенті». На уточнювальне запитання Броневицький відповів, що це був глава фракції «Слуга народу» Давид Арахамія, який за даними журналістських розслідувань вважають наближеним до Кауфмана. Після цього візиту експрокурора викликав Клименко та запитав: «А що ж там у нас з аеропортом і чи можемо ми все-таки укладати з паном Кауфманом і паном Боруховичем угоду?».

За словами експрокурора, захисти фігурантів легко могли поспілкуватись із ним у суді, але цього не зробили. Ба більше, на записах судових засідань того періоду зафіксована позиція сторони захисту: злочину немає, а все це вигадки обвинувачення.

«Мені відомо від пана Бравермана, що тієї самої осені 2023 року пан Арахамія робив спроби сконтактувати з ним через певних детективів НАБУ. Який був предмет цієї розмови — мені невідомо, тому що ця розмова не відбулася. Браверман відмовився контактувати й розмовляти на будь-які теми», – додав Броневицький у відповідь на питання, чи пробував хтось крім керівника САП зв’язатися та запропонувати угоду.

Навесні 2024 року розслідування фактично завершили, а матеріали відкрили стороні захисту. А в жовтні Броневицький звільнився з НАБУ.

Та була ще одна справа, у якій фігурували Кауфман та Борухович. Це події 2020-2021 року. За версією слідства дії останніх кваліфікували в ній за ст. 255 ККУ – створення злочинної організації. Броневицький розповів, що там, на скільки йому відомо, лише за одним епізодом – за будівництво на певній земельній ділянці в Одесі — вимагали 10 млн доларів, які називалися «10 арбузов».

На початку цього року перше та друге провадження об’єднали в одну справу. І щодо вже об’єднаної справи в суд передали обвинувальний акт. Відповідно й питання угоди зі слідством вже стосується двох кримінальних проваджень.

«Укладення цієї угоди дозволило фігурантам розв’язати всі свої справи одномоментно… Але детективи, ймовірно, не погоджувалися з умовами цієї угоди… Тому що ні пан Браверман, ні інший детектив, який розслідував справу про злочинну організацію, не підписали обвинувальний акт. І наскільки мені відомо, обвинувальний акт підписав тільки прокурор САП. Мені невідомі випадки, коли детективи відмовлялися б підписувати обвинувальні акти у своїх провадженнях. У цьому випадку, наскільки я знаю, детективи категорично відмовились», – зазначив Броневицький. 

На питання, як при 2,5 млрд грн збитків угоду вирішили закрити 1 млрд грн, експрокурор зазначив, що станом на зараз вирок суду щодо угоди не оприлюднили. І всі бачили лише «бравурний пост у Facebook про те, що це — найбільша угода за час існування антикорупційної інфраструктури». 

«Але, наскільки мені відомо, контроль за аеропортом як за предметом кримінального правопорушення залишився за фігурантами кримінального провадження. Повертаючись до тих відсотків: 25% — в Одеської міськради й 75% — у приватної компанії. За допомогою 75% у статутному капіталі фігуранти справи мали можливість впливати на будь-які рішення, пов’язані, зокрема, з майном аеропорту, мали можливість впливати на долю аеропорту», – зазначив експрокурор. 

Можливий тиск на Бравермана

За словами Броневицького, детективи отримали оперативну інформацію, що за відсторонення Бравермана пропонують 1 млн доларів, за створення йому проблем кримінально-правового характеру – 3 млн доларів. Також детективи мали інформацію, що 3 млн доларів також пропонували і за створення таких самих проблем самому Броневицькому. Але інформація була неперевірена.

«Оскільки ця інформація була неперевірена, але становила певну загрозу, детективи сформували службову записку, яка була адресована управлінню внутрішнього контролю НАБУ. Все, на цьому крапка. На жаль. Тому що ніхто ні з чим не розібрався, ніхто нічим не поцікавився. І воно так і залишилося фактом, просто листом детективів про те, є така інформація», – зазначив Броневицький. 

Після затвердження угоди Стансілава Бравермана звільнили з НАБУ. У Бюро аргументували це тим, нібито детектив мав інтимні стосунки зі свідком у справі про аеропорт Ольгою Гутовською. Однак сам Браверман стверджував, що конфлікту не було.

«Після того коли була затверджена угода, оцей факт імовірної неетичної поведінки, яка начебто вплинула на розслідування, почали розкручувати медіа, окремі особи, які називають себе журналістами, окремі активісти. І на моє переконання, це робиться виключно для того, щоб реальний стан речей обмазати болотом. «Дивіться, там детектив, от він із ключовим свідком вступив у неетичні відносини, у результаті там була біда у справі», — ні, цього не було взагалі. Це маніпуляції», – зазначив Броневицький. 

Він пояснив, що коли в квітні 2023 року в ЄРДР внесли дані про справу, ніякого «ключового свідка» у провадженні не було. З’явилася вона восени 2023 року – після повідомлення про підозру Кауфману, Боруховичу та іншим.

«За словами пана детектива Бравермана, мені відомо про те, що керівництво Станіслава Бравермана познайомило його із цією жінкою. Ця жінка керує британською компанією, яка викуповує боргові зобов’язання й потім їх повертає, отримуючи певний прибуток від своєї діяльності. Їй було відомо про статки пана Кауфмана, але не на території України, а за кордоном. Все, не більше», – розповів Броневицький. 

У ході судових засідань з’ясувалося, що за Браверманом фактично стежили. Сторона захисту надавала в суді фото з ним та Гутовською, заявляючи про конфлікт інтересів та вимагаючи відсторонити Бравермана. При чому, за словами Броневицького, ні перший, ні друга «в контексті власне цих ділових відносин нічого не приховували, тобто не було тих моментів, щоб десь від кого сховатися». Водночас зважаючи на інформацію про гроші за відсторонення, Браверман, за словами експрокурора, розумів, що за ним можуть стежити. Слідчий суддя розібрався у цій ситуації та зазначив, що це все надумані факти.