Про ідеться в спеціальній заяві генерального секретаря організації Алена Берсе, текст якої є в розпорядженні Укрінформу.

«Річниці нагадують нам, ким ми є, і за ми що стоїмо. Україна залишається нашим головним пріоритетом. Рада Європи – з вами. У найважчі моменти. Коли це найбільше має значення», – заявив Берсе.

За його словами, 30 років тому, коли Україна приєдналася до Ради Європи, «це була інша Україна та інша Європа».

«Здавалося, демократію вже не зупинити. Свобода та незалежність ширилися нашим континентом. Три десятиліття потому війна повернулася до Європи, і чоловіки, жінки та діти України заплатили за це високу ціну. Тож ця річниця – нагода вшанувати їхню мужність, підтвердити нашу солідарність і знову взяти на себе як європейці зобов’язання вибудовувати справедливий і тривалий мир в Україні», – сказав генсек РЄ.

Він нагадав, що саме Рада Європи просуває механізми підзвітності та компенсації Україні: Реєстр збитків, який уже функціонує, та Міжнародну комісію з розгляду скарг, що незабаром запрацює.

«Правосуддя втілюється в роботі Європейського суду з прав людини – єдиного міжнародного суду, що розглядає порушення прав людини, пов’язані з цією війною. І воно продовжується роботою над Спеціальним трибуналом щодо злочину агресії, адже війна не може завершитися безкарністю», – додав він.

Нагадаємо, Україна стала 37-м членом Ради Європи 9 листопада 1995 року.

Україна представлена в усіх ключових статутних органах РЄ, таких як Комітет міністрів, ПАРЄ, Конгрес місцевих та регіональних влад, а також у більшості основних експертних і моніторингових механізмів.

Як повідомлялось, у Раді Європи схвалили створення Міжнародної комісії з розгляду претензій України до Росії.

Фото: ОП

Партнерам України варто суттєво наростити різносторонню підтримку України у війні проти Росії.

На цьому наголосив народний депутат Максим Ткаченко у рамках Всеукраїнського форуму лідерів соціальних змін, передає кореспондент Укрінформу.

«Ми напрацювали законопроєкт, який уже два роки чекає на розгляд у Верховній Раді. Його було схвалено на комітеті, але він досі не рухається далі. Цим документом ми пропонуємо переглянути критерії нарахування компенсацій на оренду житла для внутрішньо переміщених осіб», – зазначив він.

Депутат нагадав, що наразі відповідні виплати складають лише 2–3 тисячі гривень на місяць.

«Це — лише 50 доларів на місяць, і навіть ці кошти у багатьох почали забирати. У нашому законопроєкті ми пропонуємо пом’якшити критерії, щоб частина людей знову могла отримувати цю допомогу. Насамперед наполягаємо, щоб компенсацію повернули для дітей переселенців незалежно від того, чи отримують інші члени родини виплати», – наголосив Ткаченко.

На його переконання, коштів у бюджеті достатньо, аби втілити ініціативу у життя, якщо кількість евакуйованих різко не збільшиться.

Водночас політик нагадав, що минулого року парламент ухвалив закон про інвентаризацію можливих місць тимчасового проживання ВПО, аби більше українців могли отримати дах над головою.

«Програму планують реалізувати лише наприкінці 2026 року… Вимагаємо, аби відповідні кроки були реалізовані якнайшвидше, адже люди, які чотири роки живуть без власного житла, не можуть чекати 2026-го, щоб, нарешті, держава порахувала, скільки є придатних для проживання будівель», – підкреслив парламентарій.

Окремо Ткаченко наголосив, що цього року депутатам вдалося добитися виділення 1 мільярда гривень на облаштування або ремонт таких місць у всіх областях України. 

«З грудня ми, як міжфракційне депутатське об’єднання «ВПО України», почнемо здійснювати парламентський контроль за тим, щоб ці кошти були використані ефективно та за призначенням. Ми маємо чітко бачити, скільки нових місць створено і кому вони реально допомогли», – додав він.

Народний депутат також розповів, що наразі триває робота над новим законопроєктом №13136 щодо удосконалення механізму надання компенсацій та обліку нерухомого майна.

За його словами, мета законопроєкту — зробити систему компенсацій за пошкоджене або знищене житло більш зрозумілою та ефективною. 

Документ удосконалює облік нерухомості, поширює механізм компенсацій на різні типи майна, зруйнованого через російську агресію з 19 лютого 2014 року, і визначає, як саме відшкодовуватимуть збитки у багатоквартирних будинках.

«Важливо, щоб зміни, про які ми говоримо, були помітні не лише на екранах і в документах, а й у реальному житті людей», – резюмував політик

Як повідомляв Укрінформ, в Україні розробляється програма, яка допоможе вимушеним переселенцям отримати власне житло у сільській місцевості.

Фото: Фейсбук / Руслан Стефанчук