На думку вчених, 1976 року космічний апарат NASA “Вікінг-1”, можливо, все-таки виявили докази існування життя на Марсі. Дослідження опубліковано в журналі Astrobiology, пише Space.

У Фокус. Технології з’явився свій Telegram-канал. Підписуйтесь, щоб не пропускати найсвіжіші та найзахопливіші новини зі світу науки!

“Вікінг-1” увійшов в історію, як перший космічний апарат, що здійснив посадку на поверхню Марса. Це сталося 1976 року. Прилади для виявлення життя показали, що воно може існувати на Марсі. Але з іншого боку, органічні молекули, необхідні для життя, не були виявлені. Тому вчені дійшли висновку, що життя на Марсі немає.

Але автори нового дослідження кажуть, що насправді “Вікінг-1” виявив органічні молекули на Марсі, а це означає, що результати цієї місії були інтерпретовані неправильно.

Прилад для виявлення органічних молекул апарату “Вікінг-1” нагрівав зразки марсіанського ґрунту спочатку до 120 градусів Цельсія, щоб видалити надлишок вуглекислого газу з атмосфери Марса, а потім до 630 градусів Цельсія, щоб випарувати будь-які органічні речовини, присутні в ґрунті, і потім проаналізувати їх за допомогою мас-спектрометра.

Дивно, але мас-спектрометр виявив викид кисню, вуглекислого газу і невелику кількість метилхлориду і метиленхлориду, тоді як замість цього мали бути присутніми органічні молекули, нехай навіть із метеоритів.

Для повної відсутності органічних речовин, як стверджувала команда “Вікінг-1”, був потрібен невідомий окислювач. Тим часом, передбачалося, що вуглекислий газ залишився після спостереження в контейнері зі зразком, а метилхлорид вважали земним забрудненням від мийних розчинників, що надходили з чистої кімнати на Землі, де було зібрано прилад.

Проблема з цією інтерпретацією, за словами авторів дослідження, полягає в тому, що метилхлорид — це не мийний розчинник, це газ, який кипить за мінус 24 градусів Цельсія.

Проте команда “Вікінг-1” стверджувала, що окислювач не тільки зруйнував органічні сполуки, а й міг пояснити результати інших нібито позитивних тестів на виявлення життя. Тоді вчені дійшли висновку, що цим загадковим окислювачем був якийсь пероксид, хоча пероксиди ніколи не були виявлені на Марсі.

Але якщо на Марсі є мікробне життя, де ж органічні молекули? Хоча органічні молекули були виявлені на Марсі марсоходами Curiosity і Perseverance, вважається, що більшість із них мають небіологічне походження, наприклад, із метеоритів.

І хоча в апарата “Вікінг-1” був менш чутливий мас-спектрометр, ніж у сучасних марсоходів, це все одно не пояснює, чому він взагалі не виявив органічних речовин. Автори нового дослідження вважають, що відповідь було отримано 2008 року, коли посадковий модуль NASA Phoenix виявив перхлорат на поверхні Марса. Перхлорат також є окислювачем, досить сильним, щоб руйнувати органічні речовини з метеоритів протягом тисячоліть, але недостатньо сильним, щоб бути тим окислювачем, який шукала команда “Вікінг-1” для пояснення результатів дослідження.

Зараз відомо, що органічні сполуки плюс перхлорат утворюють метилхлорид і діоксид вуглецю. Унаслідок реакції утворюється 99% діоксиду вуглецю і 1% метилхлориду, що пояснює викид вуглекислого газу і очищувальний розчинник, який спостерігається під час нагрівання марсіанського зразка до 630 градусів Цельсія. Тому вчені дійшли висновку, що прилад “Вікінг-1” насправді виявив на Марсі органічні молекули, необхідні для життя, через продукти їхнього розкладання.

Учені кажуть, що це означає, що, можливо, апарат NASA 50 років тому все ж таки виявив життя на Червоній планеті. Передбачуване життя на Марсі може бути у вигляді автотрофних бактерій. Вони вдень використовують фотосинтез для виробництва власної їжі, а вночі впадають у сплячку, запасаючи вироблений кисень для використання після пробудження. Це пояснює виділення кисню, виявлене апаратом “Вікінг-1”.

Вчені кажуть, що неправильна інтерпретація результатів дослідження “Вікінг-1” призвела до появи офіційної позиції, що 1976 року жодних доказів існування життя на Марсі виявлено не було.

Також Фокус писав про те, що згідно з іншим дослідженням, апарат “Вікінг-1” знищив виявлене життя на Марсі .

Історії про навколосмертні переживання розбурхують живих і, схоже, в людському мозку справді відбувається щось унікальне, коли ми відчуваємо наближення смерті. І все ж, незважаючи на свідчення про навколосмертні переживання, моменти, що оточують смерть, все ще значною мірою залишаються для нас загадкою, особливо коли йдеться про сам процес вмирання, пише Science Focus.

У Фокус. Технології з’явився свій Telegram-канал. Підписуйтесь, щоб не пропускати найсвіжіші та найзахопливіші новини зі світу науки!

Нещодавно вчені почали досліджувати, що відбувається в останню мить життя, збираючи дані про активність мозку в пацієнтів, які помирають. Використовуючи електроенцефалограму (ЕЕГ), дослідники можуть спостерігати зміни мозкової активності в моменти, що передують смерті.

Зазначимо, що результати нової роботи вчених поки що попередні, проте вони показують характерні сплески скоординованої нейронної активності, які вказують на те, що в нашому мозку за секунди до смерті відбувається справді щось важливе. Автори також вважають, що розуміння цієї активності надалі може розвіяти міфи про процес вмирання, а також пояснить деякі загадки свідомості.

Вивчення смерті — непросте завдання, особливо, коли йдеться про мозок. Люди, які померли, не можуть повернутися, щоб описати пережитий досвід, а вивчення тих, хто перебуває в процесі вмирання — доволі складне, не кажучи про етичні проблеми.

Деякі вчені використовують сканування мозку, інтерв’ю та інші медичні дані людей, які пережили навколосмертний досвід — наприклад, зупинку серця. Однак це може не відображати справжню смерть, принаймні з точки зору мозку.

Як помирає мозок

Попередні дослідження вже показали, що клітини головного мозку володіють запасом енергії, що дозволяє їм функціонувати протягом короткого часу навіть після припинення кровотоку. Простими словами, сигнал тривоги кардіомонітора фактично ще не означає смерть мозку.

За словами нейрохірурга і нейробіолога з Луїсвілла, доктора Аджмаоа Земмара, справжня смерть мозку настає пізніше — імовірно, більш ніж через хвилину після зупинки серця. Коли мозок перестає отримувати кисень — стан, відомий як гіпоксія, — запускається каскад подій: спочатку відбувається сплеск активності, що, як вважають учені, є спробою виживання; потім слідує період низькочастотної мозкової активності; за ним слідує пряма лінія кардіомонітора.

Відомо, що в якийсь момент клітини головного мозку починають відмирати. Цей процес починається з деполяризації, за якої нервові клітини втрачають свій електричний заряд. Це спонукає мозок вивільняти нейромедіатори, а також іони натрію, калію та кальцію, серед іншого. Вважається, що саме цей процес може бути причиною потужного сплеску активності, що спостерігається на ЕЕГ-знімках мозку тварин після смерті.

За словами доктора Земмара, цей сплеск також називають “хвилею смерті”, і її переважно спостерігали в дослідженнях на тваринах, але вважають, що вона також може проявлятися й у людей.

У результаті вчені дійшли висновку, що якщо людина щось і відчуває під час цього процесу, ймовірно, це відбувається на початку — під час початкового сплеску мозкової активності. На відміну від “хвилі смерті”, ця активність високо скоординована і, ймовірно, є усвідомленим досвідом, який переживають ті, хто пережив навколосмертний досвід, і ті, хто дійсно помер. Утім, учені все ще не знають цього напевно.

Нове дослідження смерті

Цей сплеск мозкової активності став предметом нової роботи команди з Мічиганського університету. Вчені проаналізували дані чотирьох пацієнтів. Які померли під наглядом ЕЕГ та електрокардіограм (ЕКГ) у нейрореанімації. У цих пацієнтів, усі з яких були непритомними, записи ЕЕГ зафіксували безперервний запис мозкової активності в хвилини і секунди, що передували смерті мозку.

Результати показали, що у двох із чотирьох пацієнтів перед смертю спостерігалися незначні зміни мозкової активності або їх повна відсутність. Але показання ЕЕГ у двох інших пацієнтів зафіксували значні сплески гамма-хвиль, які розпочалися лише через кілька секунд після відключення від апаратів штучної вентиляції легенів.

Зазначимо, що гамма-хвилі — найвисокоточніші мозкові хвилі, зазвичай пов’язані з вищими рівнями свідомої обробки інформації. Ця скоординована мозкова активність спостерігалася у скронево-тім’яно-потиличних ділянках мозку, які вчені зазвичай пов’язують зі свідомістю.

Виявилося, що отримані результати суперечать загальноприйнятим науковим уявленням. За словами провідної авторки дослідження, нейробіологині, докторки Джимо Борджигін, раніше вважалося, що в передсмертний період мозок по суті здається. Однак нове дослідження показує, що безпосередньо перед смертю мозок на короткий час “гіперактивується”, особливо в гамма-діапазоні.

Утім, варто зазначити, що не всі дослідження, які вивчають пацієнтів, що помирають, виявляють ці сплески активності ЕЕГ, що заінтригувало вчених — чому вони з’являються лише іноді? За словами докторки Борджигін, невідомо, що в цей момент переживають люди, проте вони з колегами вважають, що їм вдалося виявити навколосмертний досвід.

Дані також вказують на те, що в цей момент особливо активуються ділянки мозку, пов’язані з пам’яттю. Це узгоджується з повідомленнями про те, що люди, які пережили навколосмертний досвід, переживають події зі свого життя або бачать близьких людей. Якщо “хвиля смерті” дійсно викликає спогади, це може бути не так погано, як вважалося раніше.

Нагадаємо, раніше ми писали про те, що доведено, що мертвий мозок можна “повернути до життя”, але є заковика: відкриття спантеличило вчених.

Раніше Фокус писав про те, що смерть — ще не кінець: тепер це підтвердила математична модель.

Причиною такого вчинку став виступ співачки, яка є членом журі та закликала голосувати за конкурсантку. На думку користувачів мережі, це є порушенням умов конкурсного відбору, пише УНІАН.

Водночас в соцмережах згадують, що минулого року з журі Нацвідбору виключили солістку гурту “Go_A” Катерину Павленко. Тоді співачка робила репост матеріалу, що одному з гуртів Литви сподобалися учасники “Ziferblat”.

В коментарях нагадують, що тоді вчинок Павленко розцінили як пряму підтримку одного з учасників відобру. Водночас заклик співачки Руслани залишили у етері.

Згодом на обурення в мережі відреагували організатори конкурсу. У оприлюдненій заяві йдеться про те, що під час фіналу Нацвідбору члени журі “діляться враженнями від виступів артистів, надають як негативні, так і позитивні коментарі”.

“Серед інших Руслана позитивно відгукнулась про виступ LELÉKA із закликала обрати саме її. Такий коментар не порушує правил Національного відбору та є особистою позицією Руслани”, — резюмується в заяві.

Реакція соцмереж

У коментарях до постів “Суспільного”, яке проводило трансляцію націвідбору, на організаторів і співачку посипався шквал негативних реплік. Найбільше підтримки отримали наступні:

• “Попахує фальсифікацією”;
• “Журі постійно агітували за неї. Хіба це за правилами? І чому так мало часу дали на голосування ? Під час блекаутів…”;
• “Суспільне, тут попахує дискваліфікацією даної учасниці, що за пропаганда на судівській лаві, хто таке допустив?”;
• “Потрібне нове голосування, яке буде тривати не 5 хвилин!”;
• “А де відео з Русланою? Це за правилами — закликати до голосування ? Чому немає офіційного коментаря?”.

Раніше Фокус розповідав про те, як проходить Нацвідбір до Євробачення. Україна обере свого представника чи представницю на пісенний конкурс, яке пройде в травні у Відні.

Згодом стало відомо, що було оголошено переможця Нацвідбору на Євробачення. Перемогу в Нацвідборі здобула Lelѐka. За пісню Ridnym глядачі та професійне журі віддали найбільше голосів.