Як передає Укрінформ, про це повідомив у Фейсбуці голова НСЖУ Сергій Томіленко. 

Національна спілка журналістів України завершила відкритий конкурсний відбір учасників програми Frontline Press, що реалізується спільно зі Шведською медіабізнес-асоціацією (Tidningsutgivarna / TU).

За результатами конкурсу 25 прифронтових редакцій отримають піврічну фінансову, менторську та освітню підтримку для зміцнення своєї роботи в умовах війни.

Як зазначив Томіленко, загалом на конкурс було подано 56 заявок друкованих видань із восьми областей України, що межують із зонами бойових дій.

Процес відбору був побудований на принципах відкритості, неупередженості та професійної відповідальності. Оцінювання заявок здійснювала конкурсна комісія НСЖУ у складі: Томіленко (голова НСЖУ), Ірина Хроменко (координаторка НСЖУ з проєктної роботи з регіональними медіа), Віталій Голубєв (секретар НСЖУ, засновник Школи універсального журналіста), Олександр Харченко (екс-керівник інформагентств Укрінформ та УНІАН, член правління НСЖУ), Сергій Народенко (головний редактор і видавець газети “Вісник Ч” з Чернігівської області), Зоя Шарикова (член секретаріату НСЖУ, член правління Комісії журналістської етики).

Комісія працювала відповідно до внутрішнього регламенту і застосовувала узгоджені, прозорі й вимірювані критерії.

Заявки оцінювалися за:

• регулярністю виходу видання та стабільністю його поширення;
• редакційною незалежністю і дотриманням професійних стандартів;
• якістю й суспільною значущістю контенту;
• відповідністю матеріалів Етичному кодексу українського журналіста;
• розвитком цифрових платформ і впровадженням сучасних підходів;
• спроможністю редакції забезпечувати організаційну та фінансову стійкість.

За словами Томіленка, особлива увага приділялася виданням, що працюють у безпосередній близькості до лінії фронту, зазнають постійних ризиків та не мають додаткової інституційної підтримки від донорів.

До програми Frontline Press увійшли:

Дніпропетровська область:

• “Вісті Придніпров’я” (Дніпро)
• “Степова зоря” (Петропавлівка)
• “Нові рубежі” (Кринички)

Чернігівська область:

• “Новини Городнянщини” (Городня)
• “Весть” (Чернігів)
• “Нові горизонти” (Короп)
• “Життя Семенівщини” (Семенівка)

Харківська область:

• “Зоря” (Золочів)
• “Слобідський край” (Харків)
• “Нове життя” (Близнюки)
• “Вісті Зміївщини” (Зміїв)

Донецька область:

• “Вісті” (Слов’янськ)
• “Технополіс” (Краматорськ)
• “Зоря” (Лиман)

Запорізька область:

• “Голос Гуляйпілля” (Гуляйполе)
• “Червоний Промінь” (Запоріжжя)
• “Наше життя” (Новомиколаївка)

Миколаївська область:

• “Вісті Снігурівщини” (Снігурівка)
• “Миколаївські новини” (Миколаїв)

Сумська область:

• “Сільські горизонти” (Конотоп)
• “Наш край” (Липова Долина)
• “Путивльські відомості” (Путивль)
• “Ваш шанс” (Суми)
• “Новини Тростянеччини Тиждень” (Тростянець)

Херсонська область

• “Новий день” (Херсон)

Кожна відібрана редакція отримуватиме щомісячну фінансову допомогу в розмірі від 42 тис. грн упродовж шести місяців програми (грудень 2025 року – травень 2026 року).

Учасники також отримають доступ до професійного менторства від провідних українських журналістів, навчальних вебінарів з питань контенту, цифровізації та медіаменеджменту, редакційного супроводу та консультацій експертів НСЖУ.

Frontline Press спрямований на зміцнення інформаційної стійкості прифронтових громад, для яких локальні газети залишаються ключовим і часто єдиним джерелом перевірених новин. У час, коли російська агресія створює нові ризики та виклики, місцеві медіа відіграють критично важливу роль у забезпеченні доступу громадян до достовірної інформації та протидії дезінформації.

За словами Томіленка, у межах програми редакції-учасниці також створюватимуть якісні прифронтові репортажі та аналітичні матеріали.

НСЖУ планує пропонувати ці публікації міжнародним медіапартнерам у скандинавських країнах та Литві, розширюючи міжнародне висвітлення ситуації в українських громадах, що живуть під постійною загрозою війни.

“Прифронтові локальні газети — це унікальний український феномен. Для десятків тисяч людей, які живуть у зонах підвищеної небезпеки, з перебоями світла та нестабільним зв’язком, саме друкована преса залишається єдиним доступним медіа. Це не просто сторінки з інформацією, це опора і надія для своїх прифронтових громад. Ми пишаємося тим, що разом із нашими шведськими партнерами можемо підтримати редакторів і журналістів, які в умовах постійної загрози продовжують виконувати важливу місію служіння своїм громадам”, — наголосив голова НСЖУ.

Упродовж найближчих днів команда НСЖУ зв’яжеться з кожною редакцією-переможцем для узгодження деталей участі в програмі та підписання меморандумів про співпрацю.

З питань щодо програми можна звертатися до координаторки проєкту: Ірина Хроменко, [email protected]

Ініціатива Frontline Press впроваджується за підтримки Шведської медіабізнес-асоціації (Tidningsutgivarna / TU).

Як повідомляв Укрінформ, друковані медіа, попри зниження рівня їх використання, зберігають значну довіру серед населення на прифронтових територіях. Майже кожен третій респондент (31,1%) заявив, що найбільше довіряє саме газетам.

Фото: НСЖУ

У середу, 19 листопада, через планові та аварійно-ремонтні роботи відключили воду у деяких мешканців Одеси та у частині одного з населених пунктів Одеського району.
Про це повідомляється на сайті «Інфоксводоканалу».

Так, до 13:00 немає води на вулиці Академіка Філатова, 1, 3, 5, до 16:00 – на Тіністій, до 17:00 – на Люстдорфській дорозі та проспекті Князя Ярослава Мудрого в Одесі, а до 20:00 відключили водопостачання в селі Великий Дальник Одеського району (квартал №2).

Нагадаємо, сьогодні в Одесі окрім стабілізаційних діють ще й планові відключення світла.

Про це йшлося на презентації дослідження Національної ради з питань телебачення і радіомовлення спільно з ГО «Жінки в медіа», передає кореспондент Укрінформу.

Як зазначалося на презентації, дослідження проводилося вже втретє як частина комплексних дій регулятора, спрямованих на впровадження принципів рівних прав і можливостей жінок і чоловіків у діяльність українських редакцій.

«За три роки жінки вперше переважають в абсолютно всіх професійних категоріях медіа. У попередні роки ми бачили, що технічні професії були більше представлені чоловіками. Зараз ця тенденція зберігається – чим більш технічна спеціальність, тим більше там чоловіків, але за всіма параметрами медіа саме цього року сталося так, що в усіх професійних ролях більшість становлять жінки», – зазначила аналітикиня ГО “Жінки в медіа” Зоя Красовська.

За її словами, у 2025 році серед працівників редакцій жінки становлять 57%, чоловіки – 43%.

Експерти констатували, що жінки більше переважають серед виконавців.

«Хоча частка жінок серед керівництва зростає, структурна тенденція зберігається: чим нижчий рівень управлінської відповідальності, тим більша частка жінок», – йдеться у дослідженні.

Зокрема, згідно з його даними, серед топкерівництва медіа – 55% жінок, серед керівників підрозділів – 60%, водночас частка жінок серед ведучих та журналістів – понад 75%. Найвищий відсоток чоловіків зафіксовано у технічних ролях (49%), а серед ведучих їх лише 25%.

У дослідженні також зазначається, що жінки частіше поєднують кілька функцій у редакціях.

Крім того, жінки активніше вкладаються у професійний розвиток. Згідно з дослідженням, 61% усіх, хто проходили навчання або підвищення кваліфікації, – жінки.

Опитування серед працівників ЗМІ показало, що переважна більшість медіа епізодично надають підтримку сім’ям поранених/загиблих військовослужбовців, які були їх співробітниками, а також ВПО, ветеранам. Причиною вказано відсутність запитів.

Соціальні політики частіше застосовуються до жінок – гнучкий графік, відпустки з догляду за дитиною та інші форми підтримки.

За даними експертів, особи з інвалідністю становлять 4% з-поміж усіх жінок у медіа і 6% від усіх чоловіків. Лише окремі редакції забезпечують адаптаційні умови чи гнучкий формат роботи, що свідчить про недостатню безбар’єрність і відсутність системної політики інклюзії.

Внутрішні політики рівності є, але реалізуються вибірково, констатують дослідники. За їхніми даними, 74% медіа декларують принцип рівних можливостей, 42% – протидію дискримінації, 41% – прозору оплату праці. Проте політики протидії харасменту (17%) та підтримки жіночого лідерства (12%) залишаються найменш розвиненими. Майже 25% редакцій узагалі не мають таких політик.

Опитування засвідчило, що 53,5% редакцій не мають визначеної відповідальної особи чи підрозділу з питань рівності, ще 9% не знають, чи така функція існує. Лише 37,6% мають чітку систему реагування, що свідчить про розрив між формальними деклараціями та практичним застосуванням політик, констатують дослідники.

Крім того, 90% редакцій заявили, що їм не відомо про випадки гендерно зумовленого онлайн-насильства щодо працівниць. Лише 25% медіа мають практики реагування на онлайн-насильство, переважно неформальні (усні домовленості або ситуативна підтримка, без чітких протоколів).

Учасники презентації наголосили, що дані 2025 року засвідчують поступове, але помітне просування українських медіа у напрямі гендерної рівності. Водночас зберігається структурна нерівність у доступі до керівних посад, недостатня інклюзивність для людей з інвалідністю, ветеранів і внутрішньо переміщених осіб, а також відсутність системного підходу до протидії онлайн-насильству.

У межах дослідження будо зібрано 245 анкет від медіа, у яких загалом працює 7184 співробітники.

Опитування не проводилося для медіа Луганської області, Автономної Республіки Крим та м. Севастополя через те, що їх тимчасово окуповано Російською Федерацією. У Донецькій області анкетувалися лише ті медіа, які працюють на підконтрольній Україні території.

Ця робота стала можливою завдяки фінансовій підтримці проєкту Ради Європи «Захист свободи слова та свободи медіа в Україні — ІІ фаза (SFEM-UA)», який реалізується Департаментом Ради Європи зі співпраці у сфері свободи слова у межах Плану дій для України «Стійкість, відновлення та відбудова» (2023 – 2026).

Як повідомлялося, у Києві відбувся Другий міжнародний форум “Роль жінок задля досягнення миру”, під час якого експерти, представники державного сектору, міжнародні партнери обговорили практичні шляхи розширення можливостей жінок у секторі безпеки та оборони.