Connect with us

Події

Довженко-Центру передали два німі фільми, які вважали втраченими

Published

on



Кінознавці Алік Дарман і Володимир Прилуцький виявили в архіві і передали Національному центру імені Олександра Довженка стрічки “Трипільська трагедія” Олександра Анода-Анощенка 1926 року і “Секрет рапіду” Павла Долини 1930 року.

Як передає Укрінформ, про це Довженко-Центр повідомляє у Фейсбуці.

Молоді дослідники віднайшли плівкові фільмокопії стрічок у будівлі Кінотелекомплексу, що відома також як Цех обробки плівки (ЦОП). Вважалося, що копії зберігалися лише у російському Госфільмофонді.

За словами керівниці фільмосховища Довженко-Центру Тетяни Деркач, ці плівки – контратипи, частина комплекту вихідних матеріалів фільму. Саме з них друкують позитивні, прокатні копії.

“Це унікальний випадок, бо якщо в інших фондах та архівах можемо знаходити позитиви, то комплект вихідних матеріалів до нас потрапляє вкрай рідко. Ми вже поставили у план сканувати ці фільми. Тобто незабаром буде можливість переглянути ці унікальні знахідки”, – зауважила керівниця фільмосховища.

За словами кінознавця Олега Оліфера, “Трипільська трагедія” виробництва Ялтинської кінофабрики ВУФКУ є однією з найстаріших кінознахідок на території України за останній час.

Фільм розповідає про Трипільський похід більшовиків 1919 року (у радянських джерелах “Трипільську трагедію”), криваву сторінку Української революції і громадянської війни 1917-1921 років, що стала наріжним каменем в історії та міфі комуністичного молодіжного руху в СРСР.

У червні 1919 року загін більшовиків у складі робітників Шулявського заводу, комсомольців і китайських “добровольців” вирушили встановлювати радянську владу на охоплену повстаннями Київщину, де під Трипіллям вони були розгромлені повстанцями отамана Зеленого (Данила Терпила).

Поряд з очевидним пробільшовицьким трактуванням подій “Трипільська трагедія” виконана у пригодницькому жанрі із числениими сценами перестрілок, бійок і баталій за участі сотень статистів, кавалерії та артилерії. Особливий акцент у фільмі зроблено на жорстокості повстанців та їхніх розправах над більшовиками.

Така кривава видовищність забезпечила “Трипільській трагедії” глядацький успіх. Проте одночасно фільм отримав низьку оцінку від кіновиробників і критики.

У 1928 році у журналі “Кіно” у статті “Годі крові на екрані” стрічку критикували за натуралізм, бандитизм і демонстрацію негативного прикладу для українського селянина. Автор сценарію, письменник Григорій Епік, під час сталінського терору був розстріляний ” за участь у терористичній націоналістичній організації”.

“Секрет рапіду” (1930) виробництва Київської кінофабрики є першим фільмом Павла Долини у колекції Довженко-Центру і взагалі першим фільмом режисера, знайденим в Україні.

Читайте також: Раніше недоступний фільм за сценарієм Миколайчука оцифрували і покажуть на кінофестивалі у Чернівцях

Знаковий український режисер і актор 1920-1930-х працював у Молодому театрі, “Кийдрамте”, “Березолі” та інших театрах, грав у кінопостановках Леся Курбаса. Як кінорежисер Долина дебютував у 39 років і за наступне пʼятиріччя на Одеській і Київській кінофабриках зняв вісім повнометражних ігрових фільмів. Більшість його робіт вважаються втраченими, жодної досі не було оцифровано.

Після критичної статті-доносу “Ідеологічними манівцями”, опублікованій у журналі “Кіно” 1932 року, Долина фактично відходить від ігрового кінематографа і переходить на роботу у “Техфільмі”, а після війни очолює Театральний музей у Києві.

“Секрет рапіду” відноситься до київського періоду творчості режисера і розповідає про типове для тогочасного радянського кіно гостре протистояння між колективним та індивідуальним, “новим” і “старим”. От тільки цього разу справа не у механізації села чи штурмовому будівництві, конфлікт розгортається навколо приховування старим робітником таємниці обробки сталі. Кульмінацією фільму стає колективне “перевиховання” людини за новим установленим зразком через так званий “товариський суд”. Індустріальної реалістичності цій виробничій драмі додають цехи, відзняті оператором Георгієм Химченком на заводах Києва, Харкова і Горлівки, та робота художника Юрія Швеця, майбутнього спеціаліста з оформлення науково-фантастичних фільмів.

Віднайдення “Секрету рапіду” – довгоочікуване повернення для дослідників і глядачів. Це нагода переглянути український кіноканон і познайомитися із творчістю одного з ключових авторів часів ВУФКУ не лише через тексти кінокритичної і кінознавчої літератури. Нарешті маловідому сторінку українського кіно можна буде побачити безпосередньо на екрані.

Як повідомляв Укрінформ, студенти Київського національного університету театру, кіно і телебачення імені Івана Карпенка-Карого виявили в архіві і передали Національному центру імені Олександра Довженка створену у 1936 році стрічку “Карл Бруннер”.

Фото: Довженко-Центр



Джерело

Події

У Миколаєві презентували виставку художніх виробів «Примхливий листопад»

Published

on



“У Миколаєві відкрилася виставка художніх виробів “Примхливий листопад”. Це восьма подія мистецького проєкту “Пори року”, організованого в межах ювілейної кампанії до 125-річчя Центральної міської бібліотеки ім. М. Л. Кропивницького у співпраці з Культурно-мистецькою асоціацією “Арт-спокуса””, – написала Кривцова.

За її словами, до експозиції увійшли художні вироби п’яти митців Миколаєва та області: Віктора Хізниченка, Світлани Бойкової-Калюжної, Олександра Рассолова, заслуженої майстрині народної творчості України Тетяни Ульянкіної та Алли Бондарєвої з Баштанської громади.

Це 15 пейзажів та натюрмортів які відображають невловимий настрій останнього осіннього місяця.

На відкритті виставки кожен присутній зміг прогулятися листопадовими стежками, поспілкуватися з художниками.

Під час заходу митці Культурно-мистецької асоціації “Арт-спокуса” були відзначені Почесними листами Миколаївського міського голови за високу майстерність та відродження українських традицій.

Романтичної атмосфери заходу надали музичні вітання у виконанні заслуженого артиста України Олександра Сичова та солістки Народної вокальної студії Миколаївського міського Будинку вчителя Людмили Сурової.

Читайте також: У Києві відкрилася перша персональна виставка митця Паризької школи

Як повідомлялося, у Миколаєві відкрилася підсумкова виставка культурно-мистецького проєкту “Берегині України”, головною метою якого є розповісти про важливу роль жінки-Берегині під час війни.

Фото: Валентина Кривцова/Фейсбук



Джерело

Continue Reading

Події

В Одесі триває фотовиставка, присвячена полоненим і зниклим безвісти

Published

on


В громадській організації Veterans HUB ODESA ще 2 дні триватиме експозиція, присвячена полоненим і зниклим безвісти. На масштабній фотовиставці «Ми Вас шукаємо. Ми Вас чекаємо. Не забуваємо», яка присвячена героям, які зникли безвісти або перебувають у полоні, представлено сотні портретів захисників. Виставка триватиме до 21 листопада у Veterans HUB ODESA, за адресою: вул. М.Болтенка, 6. Щоденно з 9:00 до 17:00. На виставці також триває збір донатів на антидронові покривала а також захисні сітки для старлінків.





Джерело

Continue Reading

Події

Споживання україномовної музики з 2022 року зросло майже удвічі

Published

on


В Україні, як порівняти з лютим 2022 року, майже удвічі зросло споживання україномовної музики.

Як передає Укрінформ, про це повідомило Міністерство культури України.

До 24 лютого 2022 року україномовна музика становила 33% контенту. У 2025 році цей показник сягнув 57%.

79% українців, як і раніше, слухають музику англійською мовою, 12% – російською, здебільшого старі треки українських артистів, і 16% – іншими мовами.

У Києві 18 листопада презентували ініційоване музичним лейблом pomitni дослідження “Музика має силу”.

Як зазначили в Мінкульті, це комплексна аналітика про стан української музичної індустрії, її тенденцій, викликів та економічного потенціалу. Захід об’єднав представників музичного ринку, а саме продюсерів, музикантів, менеджерів, лейбли, а також українського бізнесу та медіа.

До учасників події звернулася віцепрем’єр-міністерка з гуманітарної політики – міністерка культури України Тетяна Бережна.

Вона підкреслила, що українські артисти формують сучасну культурну суб’єктність держави і залишаються одним з найпотужніших голосів України у світі.

Бережна поінформувала про інструменти державної підтримки, серед яких грантові програми Українського культурного фонду, програма “Власна справа” для креативних індустрій, що допомагає запускати студії, локальні музичні ініціативи та освітні проєкти.

“Для Міністерства культури розвиток музичної індустрії є одним з важливих напрямків. Дякую за дослідження. Для індустрії воно дасть розуміння ринку, його потреб та стратегії, стане джерелом ідей. Ми, представники держави, отриману аналітику перетворимо у ефективні рішення”, — зазначила Бережна.

СEO і засновниця музичного лейблу pomitni Ірина Горова представила ключові результати дослідження, які відображають реальний стан музичної індустрії у цифрах: кількість артистів, динаміку релізів.

Як повідомили в Мінкульті, аналітика NUAM вперше системно зафіксувала ключові процеси в індустрії.

У базі NUAM станом на жовтень – 15 837 артистів, з яких 8151 випустив хоча б один сингл у поточному році. Серед активних 870 дебютних проєктів.

Лише за 2025 рік станом на жовтень в Україні вийшло 67 837 треків.

На ринку працюють 217 лейблів і творчих об’єднань, що, наголосили у Мінкульті, свідчить про інституційний розвиток галузі.

Із 27 155 треків, які вийшли за перші чотири місяці 2025 року, 79,7% не набрали навіть 1000 прослуховувань через відсутність просування. Решта 20% згенерували понад 243 млн стримів на Spotify.

У рамках дослідження Ruban Litvinova Social Impact Advisory та Dive and Discovery Research був вивчений потенціал впливу української музики.

Як засвідчило опитування, 86% українців вважають, що підтримка української музики впливає на почуття національної єдності, 66% певні, що вона підсилює гордість за країну і почуття власної ідентичності, а 64% — що допомагає відчути зв’язок із мовою, культурою та оточенням. 80% опитаних, які не спілкуються українською з дитинства, декларують, що музика допомагає їм у цьому мовному переході.

“Ми реалізовуємо велике дослідження вже вдруге, адже без глибокого розуміння ринку неможливо будувати подальший розвиток. Важливо мати чіткі дані: скільки зараз активних артистів, як працює екосистема, який вплив має музика на слухача, які стримінгові платформи використовуються, чи готові слухачі платити за музику та наскільки для українців вона є цінністю”, – зазначила Горова.

Читайте також: НАБУ зібрало плейліст із пісень, які звучали на «плівках Міндіча»

За її словами, результати дослідження створюють можливість для чіткого представлення досягнень української музичної індустрії перед бізнесом і державними інституціями.

“Адже без конкретики важко пояснити, як і чому варто з нами працювати. Саме зараз у нас є шанс довести протилежне та показати реальний потенціал музики як індустрії, в яку варто вкладати гроші”, — зауважила Горова.

Бережна подякувала команді Українського інституту майбутнього, лейблу pomitni, всім партнерам дослідження та експертам, які долучилися до проєкту. Вона наголосила, що такі дослідження є фундаментом для стратегічних рішень, що визначатимуть розвиток української музичної індустрії на роки вперед.

У Мінкульті нагадали, що Український культурний фонд за 2023-2025 роки отримав 284 заявки на аудіальні проєкти на загальну суму 173,5 млн грн. УКФ підтримав 63 проєкти на 21,2 млн грн (гранти й стипендії). Більшість заявок стосувалася створення синглів та альбомів.

У 2026 році УКФ запускає нову програму “Сучасний музичний простір” — платформу для інноваційних музичних проєктів, саунд-дизайну і цифрових форматів. Програма передбачає два лоти: “Професійна сцена” — від 750 тис. до 2 млн грн (із співфінансуванням 20%) та “Нові голоси” — від 500 тис. до 1 млн грн (без співфінансування).

Як повідомляв Укрінформ, частка книжок, виданих у нашій країні українською мовою, сягнула майже 90% за назвами та понад 95% за тиражами.

Фото: Мінкульт



Джерело

Continue Reading

Trending

© 2023 Дайджест Одеси. Копіювання і розміщення матеріалів на інших сайтах дозволяється тільки за умови прямого посилання на сайт. Для Інтернет-видань обов'язковим є розміщення прямого, відкритого для пошукових систем гіперпосилання на використаний матеріал не нижче другого абзацу. Матеріали з позначкою «Реклама» публікуються на правах реклами, відповідальність за їхній зміст несе рекламодавець.