Connect with us

Події

Довженко-Центру передали два німі фільми, які вважали втраченими

Published

on



Кінознавці Алік Дарман і Володимир Прилуцький виявили в архіві і передали Національному центру імені Олександра Довженка стрічки “Трипільська трагедія” Олександра Анода-Анощенка 1926 року і “Секрет рапіду” Павла Долини 1930 року.

Як передає Укрінформ, про це Довженко-Центр повідомляє у Фейсбуці.

Молоді дослідники віднайшли плівкові фільмокопії стрічок у будівлі Кінотелекомплексу, що відома також як Цех обробки плівки (ЦОП). Вважалося, що копії зберігалися лише у російському Госфільмофонді.

За словами керівниці фільмосховища Довженко-Центру Тетяни Деркач, ці плівки – контратипи, частина комплекту вихідних матеріалів фільму. Саме з них друкують позитивні, прокатні копії.

“Це унікальний випадок, бо якщо в інших фондах та архівах можемо знаходити позитиви, то комплект вихідних матеріалів до нас потрапляє вкрай рідко. Ми вже поставили у план сканувати ці фільми. Тобто незабаром буде можливість переглянути ці унікальні знахідки”, – зауважила керівниця фільмосховища.

За словами кінознавця Олега Оліфера, “Трипільська трагедія” виробництва Ялтинської кінофабрики ВУФКУ є однією з найстаріших кінознахідок на території України за останній час.

Фільм розповідає про Трипільський похід більшовиків 1919 року (у радянських джерелах “Трипільську трагедію”), криваву сторінку Української революції і громадянської війни 1917-1921 років, що стала наріжним каменем в історії та міфі комуністичного молодіжного руху в СРСР.

У червні 1919 року загін більшовиків у складі робітників Шулявського заводу, комсомольців і китайських “добровольців” вирушили встановлювати радянську владу на охоплену повстаннями Київщину, де під Трипіллям вони були розгромлені повстанцями отамана Зеленого (Данила Терпила).

Поряд з очевидним пробільшовицьким трактуванням подій “Трипільська трагедія” виконана у пригодницькому жанрі із числениими сценами перестрілок, бійок і баталій за участі сотень статистів, кавалерії та артилерії. Особливий акцент у фільмі зроблено на жорстокості повстанців та їхніх розправах над більшовиками.

Така кривава видовищність забезпечила “Трипільській трагедії” глядацький успіх. Проте одночасно фільм отримав низьку оцінку від кіновиробників і критики.

У 1928 році у журналі “Кіно” у статті “Годі крові на екрані” стрічку критикували за натуралізм, бандитизм і демонстрацію негативного прикладу для українського селянина. Автор сценарію, письменник Григорій Епік, під час сталінського терору був розстріляний ” за участь у терористичній націоналістичній організації”.

“Секрет рапіду” (1930) виробництва Київської кінофабрики є першим фільмом Павла Долини у колекції Довженко-Центру і взагалі першим фільмом режисера, знайденим в Україні.

Читайте також: Раніше недоступний фільм за сценарієм Миколайчука оцифрували і покажуть на кінофестивалі у Чернівцях

Знаковий український режисер і актор 1920-1930-х працював у Молодому театрі, “Кийдрамте”, “Березолі” та інших театрах, грав у кінопостановках Леся Курбаса. Як кінорежисер Долина дебютував у 39 років і за наступне пʼятиріччя на Одеській і Київській кінофабриках зняв вісім повнометражних ігрових фільмів. Більшість його робіт вважаються втраченими, жодної досі не було оцифровано.

Після критичної статті-доносу “Ідеологічними манівцями”, опублікованій у журналі “Кіно” 1932 року, Долина фактично відходить від ігрового кінематографа і переходить на роботу у “Техфільмі”, а після війни очолює Театральний музей у Києві.

“Секрет рапіду” відноситься до київського періоду творчості режисера і розповідає про типове для тогочасного радянського кіно гостре протистояння між колективним та індивідуальним, “новим” і “старим”. От тільки цього разу справа не у механізації села чи штурмовому будівництві, конфлікт розгортається навколо приховування старим робітником таємниці обробки сталі. Кульмінацією фільму стає колективне “перевиховання” людини за новим установленим зразком через так званий “товариський суд”. Індустріальної реалістичності цій виробничій драмі додають цехи, відзняті оператором Георгієм Химченком на заводах Києва, Харкова і Горлівки, та робота художника Юрія Швеця, майбутнього спеціаліста з оформлення науково-фантастичних фільмів.

Віднайдення “Секрету рапіду” – довгоочікуване повернення для дослідників і глядачів. Це нагода переглянути український кіноканон і познайомитися із творчістю одного з ключових авторів часів ВУФКУ не лише через тексти кінокритичної і кінознавчої літератури. Нарешті маловідому сторінку українського кіно можна буде побачити безпосередньо на екрані.

Як повідомляв Укрінформ, студенти Київського національного університету театру, кіно і телебачення імені Івана Карпенка-Карого виявили в архіві і передали Національному центру імені Олександра Довженка створену у 1936 році стрічку “Карл Бруннер”.

Фото: Довженко-Центр



Джерело

Події

У Києві презентували проєкт цифрової фіксації пам’яток культурної спадщини

Published

on


У столиці відбулася презентація проєкту цифрової фіксації пам’яток «Віртуалізація культурного надбання міста Києва».

Про це повідомляє КМДА, передає Укрінформ.

«У столиці презентували проєкт «Віртуалізація культурного надбання міста Києва: 3D-візуалізація, аудіогід, можливість додати «мозаїку» та участь у збереженні надбання кожному та інтерактивна мапа пам’яток та творів монументально-декоративного мистецтва, мозаїк, вітражів, керамічних панно, скульптур, живопису та інших творів другої половини кінця ХХ ст. у місті Києві, відцифрованих у 2025 році», – йдеться у повідомленні.

Як зазначається, цифрову фіксацію об’єктів культурної спадщини протягом 2025 року здійснювали профільні фахівці з цифровізації, краєзнавства та історії.

У межах проєкту методом створення 3D-моделей відцифрували шість пам’яток культурної спадщини Києва: монумент Магдебурзькому праву; церкву Миколи Притиска; будівлю Національної академії образотворчого мистецтва і архітектури (колишню Київську духовну семінарію); Покровську церкву; дзвіницю церкви Миколи Доброго; Воскресенську церкву Свято-Вознесенського Флорівського монастиря.

Загалом, як зазначають в КМДА, у Києві налічується 3 790 об’єктів культурної спадщини, з яких 2 512 внесені до Державного реєстру нерухомих пам’яток України, зокрема 356 пам’яток національного та 2 156 місцевого значення.

Роботи виконуються в межах Комплексної міської цільової програми «Цифровий Київ» на 2024-2027 роки на замовлення Департаменту охорони культурної спадщини КМДА, Київського науково-методичного центру з охорони, реставрації та використання пам’яток історії, культури і заповідних територій за участю команди КП «ГІОЦ» Київ Цифровий.

Пам’ятки, відцифровані цього року, розташовані на території «Стародавнього Києва». Як наголошується, вони мають важливе значення для збереження автентичності історичної забудови, яка з часом потребує реставрації.

Ознайомитися з відцифрованими пам’ятками можна на ресурсі туристично-культурного хабу за посиланням.

У Департаменті охорони культурної спадщини КМДА нагадують, що користувачі хабу можуть віртуально відвідати НЦНК «Музей Івана Гончара» з колекцією святкового одягу, історико-меморіальний музей Михайла Грушевського та Музей видатних діячів української культури.

Крім того, доступна цифрова подорож до Національного заповідника «Києво-Печерська Лавра» у вигляді окремого віртуального комплексного туру двома мовами.

До колекції також увійшли природні та рекреаційні маршрути: Русанівська набережна й Стежка на Трухановому острові, локації ВДНГ, зокрема Яблуневий сад і РАЦС № 1. Доповнює добірку VR-тур до Дуба Крістера – найстарішого дуба Києва.

Читайте також: У Музеї історії Києва відкрили виставку, присвячену розвитку міської фотографії 1850–1930 років

Окрім 3D-моделей, віртуальних турів вебсайт пропонує онлайн-виставки, аудіогіди та інтерактивну мапу, що об’єднує найвідоміші туристично-культурні локації. Це дозволяє досліджувати історію та актуальний стан об’єктів у зручному форматі з будь-якої точки світу.

Як повідомляв Укрінформ, оцифрування пам’яток культури дасть змогу архітекторам працювати з точними цифровими копіями об’єктів, розташованих поруч із майбутніми проєктами, та враховувати їхню історичну цінність під час проєктування.

Фото: kyivcity.gov.ua



Джерело

Continue Reading

Події

У Миколаєві відкрилася підсумкова виставка у межах мистецького проєкту «Пори року»

Published

on


«Підсумкова виставка художніх виробів проєкту «Пори року» запрошує в мандри живописними мистецькими стежками всесезоння. Сьогодні є можливість потрапити до будь-якої окремої пори року або насолодитися красою всіх місяців одночасно. Адже глядачів гостинно зустрічатимуть «Стриманий лютий», «Тендітний березень», «Ірисовий травень», «Рум’яний червень», «Теплий липень», «Сонячний серпень», «Щедрий вересень» та «Примхливий листопад»», – зазначила Кривцова.







У Миколаєві відкрилася підсумкова виставка художніх виробів у межах мистецького проєкту “Пори року” / Фото надані Валентиною Кривцовою

За її словами, метою проєкту є ознайомлення глядачів з творчістю талановитих особистостей Миколаєва та області, в роботах яких яскраво відображено красу краю у різні пори року.

Проєкт тривав протягом року, за цей час організатори познайомили миколаївців із понад 140 витворами мистецтва різних напрямків. Глядачі мали змогу насолодитися творчістю 20 митців, серед яких були і початківці, і провідні художники та заслужені майстри народної творчості.

Проєкт вдало поєднав різні види мистецтва, розмаїття технік і матеріалів, стилі й напрями.

До експозиції підсумкової виставки увійшли 35 художніх виробів 8 митців Миколаєва, Врадіївської та Баштанської громад: Віктора Хізниченка, Світлани Бойкової-Калюжної, Тетяни Веремієнко, заслуженої майстрині народної творчості України Тетяни Ульянкіної, Любові Паранюк, Олександра Рассолова, Василя Нікітіна та Алли Бондарєвої.

«Кожен сезон зачаровує своєю індивідуальністю. Одні художники захоплюються стриманою монохромією зимового періоду, і це відображається у графічних малюнках та виробах із теплої валяної вовни. Інших митців надихає тендітність весняних місяців – тому народжуються декоративні панно з філігранного квілінгу, витонченої вишивки, писанкарства та батика», – зауважила Кривцова.

Вона додала, що квіткове буяння барвистого літа майстри часто зображують у розписних мальовках, декоративних орнаментах рушників, тканих гобеленах та авторських ляльках. А щедрій осені присвячують колоритні натюрморти, мальовничі пейзажі та різьблені панно з багатою колірною гамою золотавих відтінків дерева.

Читайте також: У Лаврі відкрили виставку про роль Київського князівства у ХIV-XV століттях

Як повідомлялося, у Миколаєві відкрилася підсумкова виставка культурно-мистецького проєкту “Берегині України”, головною метою якого є розповісти про важливу роль жінки-Берегині під час війни.

Фото надані Валентиною Кривцовою



Джерело

Continue Reading

Події

У Норвегії в січні пройдуть Дні українського кіно

Published

on


У норвезькому Осло у Cinemateket Oslo з 15 по 23 січня 2026 року відбудуться Дні українського кіно, які поєднають кіномистецтво, культуру та відкритий діалог з міжнародною авдиторією.

Як передає Укрінформ, про це повідомило Держкіно.

“Фестиваль запрошує глядачів у подорож крізь епохи – від класики українського кінематографа до новітніх прем’єр, які формували й продовжують формувати українську ідентичніст”, – ідеться в анонсі події.

Тема фестивалю натхненна словами видатного українського кіномитця Юрія Іллєнка про неможливість передати власний досвід, але можливість залишити “карти часу і простору”. Саме через історії, зафіксовані в кіно, українська культура відкривається світові – багатогранна, жива та глибоко вкорінена в історію.

До програми увійшла кінематографічна спадщина України: “Тіні забутих предків” Сергія Параджанова, “Білий птах із чорною ознакою” Юрія Іллєнка, “Вавилон ХХ” Івана Миколайчука.

У межах фестивалю також будуть представлені стрічки, створені за підтримки Держкіно: “Ти – Космос” Павла Острікова, “Памфір” Дмитра Сухолиткого-Собчука; “Мавка. Лісова пісня” Олександра Рубана та Олега Маламужа.

Окрім цього, глядачі побачать фільм “Стрічка часу” режисерки Катерини Горностай та норвезько-українську копродукцію “Солісти” режисера Trond Kvig Andreassen.

Читайте також: Мінкульт залучає міжнародну експертизу для розвитку українського кінематографа

Поза кінозалом на гостей чекають книжки українською, норвезькою та англійською мовами, масштабна дитяча програма і творчі воркшопи.

Фестиваль організувала асоціація “Українські кінодні” за підтримки Fritt Ord і Sparebankstiftelsen DNB.

Як повідомляв Укрінформ, до коротких списків премії “Оскар” потрапили дві українські стрічки – анімація режисерки Анастасії Фалілеєвої “Я померла в Ірпені” та документальний фільм Мстислава Чернова “2000 метрів до Андріївки”.

Перше фото: кадр із фільму “Ти – космос”



Джерело

Continue Reading

Trending

© 2023 Дайджест Одеси. Копіювання і розміщення матеріалів на інших сайтах дозволяється тільки за умови прямого посилання на сайт. Для Інтернет-видань обов'язковим є розміщення прямого, відкритого для пошукових систем гіперпосилання на використаний матеріал не нижче другого абзацу. Матеріали з позначкою «Реклама» публікуються на правах реклами, відповідальність за їхній зміст несе рекламодавець.