Події
Довженко-Центру передали два німі фільми, які вважали втраченими
Кінознавці Алік Дарман і Володимир Прилуцький виявили в архіві і передали Національному центру імені Олександра Довженка стрічки “Трипільська трагедія” Олександра Анода-Анощенка 1926 року і “Секрет рапіду” Павла Долини 1930 року.
Як передає Укрінформ, про це Довженко-Центр повідомляє у Фейсбуці.
Молоді дослідники віднайшли плівкові фільмокопії стрічок у будівлі Кінотелекомплексу, що відома також як Цех обробки плівки (ЦОП). Вважалося, що копії зберігалися лише у російському Госфільмофонді.
За словами керівниці фільмосховища Довженко-Центру Тетяни Деркач, ці плівки – контратипи, частина комплекту вихідних матеріалів фільму. Саме з них друкують позитивні, прокатні копії.
“Це унікальний випадок, бо якщо в інших фондах та архівах можемо знаходити позитиви, то комплект вихідних матеріалів до нас потрапляє вкрай рідко. Ми вже поставили у план сканувати ці фільми. Тобто незабаром буде можливість переглянути ці унікальні знахідки”, – зауважила керівниця фільмосховища.
За словами кінознавця Олега Оліфера, “Трипільська трагедія” виробництва Ялтинської кінофабрики ВУФКУ є однією з найстаріших кінознахідок на території України за останній час.
Фільм розповідає про Трипільський похід більшовиків 1919 року (у радянських джерелах “Трипільську трагедію”), криваву сторінку Української революції і громадянської війни 1917-1921 років, що стала наріжним каменем в історії та міфі комуністичного молодіжного руху в СРСР.
У червні 1919 року загін більшовиків у складі робітників Шулявського заводу, комсомольців і китайських “добровольців” вирушили встановлювати радянську владу на охоплену повстаннями Київщину, де під Трипіллям вони були розгромлені повстанцями отамана Зеленого (Данила Терпила).
Поряд з очевидним пробільшовицьким трактуванням подій “Трипільська трагедія” виконана у пригодницькому жанрі із числениими сценами перестрілок, бійок і баталій за участі сотень статистів, кавалерії та артилерії. Особливий акцент у фільмі зроблено на жорстокості повстанців та їхніх розправах над більшовиками.
Така кривава видовищність забезпечила “Трипільській трагедії” глядацький успіх. Проте одночасно фільм отримав низьку оцінку від кіновиробників і критики.
У 1928 році у журналі “Кіно” у статті “Годі крові на екрані” стрічку критикували за натуралізм, бандитизм і демонстрацію негативного прикладу для українського селянина. Автор сценарію, письменник Григорій Епік, під час сталінського терору був розстріляний ” за участь у терористичній націоналістичній організації”.
“Секрет рапіду” (1930) виробництва Київської кінофабрики є першим фільмом Павла Долини у колекції Довженко-Центру і взагалі першим фільмом режисера, знайденим в Україні.
Знаковий український режисер і актор 1920-1930-х працював у Молодому театрі, “Кийдрамте”, “Березолі” та інших театрах, грав у кінопостановках Леся Курбаса. Як кінорежисер Долина дебютував у 39 років і за наступне пʼятиріччя на Одеській і Київській кінофабриках зняв вісім повнометражних ігрових фільмів. Більшість його робіт вважаються втраченими, жодної досі не було оцифровано.
Після критичної статті-доносу “Ідеологічними манівцями”, опублікованій у журналі “Кіно” 1932 року, Долина фактично відходить від ігрового кінематографа і переходить на роботу у “Техфільмі”, а після війни очолює Театральний музей у Києві.
“Секрет рапіду” відноситься до київського періоду творчості режисера і розповідає про типове для тогочасного радянського кіно гостре протистояння між колективним та індивідуальним, “новим” і “старим”. От тільки цього разу справа не у механізації села чи штурмовому будівництві, конфлікт розгортається навколо приховування старим робітником таємниці обробки сталі. Кульмінацією фільму стає колективне “перевиховання” людини за новим установленим зразком через так званий “товариський суд”. Індустріальної реалістичності цій виробничій драмі додають цехи, відзняті оператором Георгієм Химченком на заводах Києва, Харкова і Горлівки, та робота художника Юрія Швеця, майбутнього спеціаліста з оформлення науково-фантастичних фільмів.
Віднайдення “Секрету рапіду” – довгоочікуване повернення для дослідників і глядачів. Це нагода переглянути український кіноканон і познайомитися із творчістю одного з ключових авторів часів ВУФКУ не лише через тексти кінокритичної і кінознавчої літератури. Нарешті маловідому сторінку українського кіно можна буде побачити безпосередньо на екрані.
Як повідомляв Укрінформ, студенти Київського національного університету театру, кіно і телебачення імені Івана Карпенка-Карого виявили в архіві і передали Національному центру імені Олександра Довженка створену у 1936 році стрічку “Карл Бруннер”.
Фото: Довженко-Центр
Події
Пол Маккартні став мільярдером і посів третє місце серед найбагатших музикантів світу
Статки британського музиканта Пола Маккартні Forbes оцінив у 1,4 млрд доларів, що зробило його третім найбагатшим музикантом світу.
Про це повідомляє CNN, передає Укрінформ.
За рівнем статків Маккартні поступається Jay-Z, який очолює рейтинг Forbes із 2,8 млрд доларів, та Тейлор Свіфт, чий капітал оцінюють у 2 млрд доларів. У липні Маккартні та Свіфт разом виконали на весіллі співачки з Тревісом Келсі в Madison Square Garden пісню «I Want to Hold Your Hand» — перший хіт The Beatles, який очолив американські чарти.
Forbes пояснює підйом 84-річного Маккартні на третє місце багаторічною успішною кар’єрою автора пісень, вдалими бізнес-рішеннями та вражаючою колекцією творів мистецтва.
Свого часу попри феноменальний успіх The Beatles, учасники гурту отримували лише незначну частину доходів від своєї творчості на піку «бітломанії». За даними Forbes, початковий контракт гурту зі звукозаписною компанією передбачав виплату менш ніж одного пенні за кожен проданий альбом.
«Незалежно від того, наскільки успішною ми зробили компанію, нам не підвищували гонорар», — написав Маккартні в есе для Forbes у 2017 році.
У пошуках виходу із ситуації Маккартні у 1969 році заснував власну компанію MPL Communications. Це дало музикантові змогу самостійно розпоряджатися своєю інтелектуальною власністю та отримувати значно більшу частку роялті.
MPL стала надзвичайно прибутковим бізнесом для Маккартні. Компанія також придбала авторські права на тисячі музичних творів, зокрема на старий репертуар піонера рок-н-ролу Бадді Голлі, якого музикант називав одним із головних джерел натхнення для The Beatles.
Крім того, MPL володіє правами на низку популярних різдвяних пісень, зокрема «It’s Beginning to Look a Lot Like Christmas» та «Baby, It’s Cold Outside», а також на мюзикли «Grease» і «Annie». Доходи від стримінгу різдвяної класики та постановок цих мюзиклів, зокрема у шкільних театрах, також поповнюють статки британського музиканта.
Маккартні, який має п’ятьох дітей і вісьмох онуків, брав участь у кількох судових суперечках, щоб забезпечити собі, іншим учасникам The Beatles та їхнім спадкоємцям належні роялті. Холдингова компанія гурту Apple Corps нині заробляє понад 50 млн доларів на рік завдяки стримінгу, продажу вінілових платівок і супутніх товарів.
За оцінками Forbes, частка Маккартні в авторських правах на пісні The Beatles також приносить йому щонайменше 10 млн доларів щороку.
На зростання статків музиканта вплинули також його нерухомість у Великій Британії та Гамптонах, а також колекція творів мистецтва, до якої входять роботи Пікассо та Магрітта.
Як повідомляв Укрінформ, Пол Маккартні анонсував свій новий альбом «The Boys Of Dungeon Lane». Це його перший реліз після відомого альбому «McCartney III» 2020 року.
Фото: Facebook/Paul McCartney
Події
Що обирають 18-річні українці за програмою «єКнига»: найпопулярніші автори
За державною програмою «єКнига» протягом дев’яти місяців цього року 18-річні українці придбали понад 171 тисячу книжок.
Як передає Укрінформ, про це повідомляє Міністерство культури України.
Такими є результати моніторингу програми станом на 1 жовтня, яку провели Український інститут книги спільно з Міністерством культури та Міністерством цифрової трансформації.
За даними моніторингу, це в середньому 628 книжок щодня. Найчастіше молодь обирає друковані видання, художню літературу і книжки з психології.
«Підтримка читання – важлива частина нашої культурної політики. Книжки допомагають формувати власну думку, розуміти інших людей, глибше пізнавати свою культуру. «єКнига» робить їх доступнішими для молоді й водночас створює попит на українському книжковому ринку. Так державна підтримка працює і на читача, і на розвиток галузі», – зазначила віцепрем’єр-міністерка з гуманітарної політики – міністерка культури Тетяна Бережна.
Від початку роботи програми у грудні 2024 року 18-річні українці придбали вже 606 148 книжок на понад 193,5 млн грн. Загалом бажання отримати державну допомогу виявили 351 760 юнаків та дівчат. Із них понад 341 тисяча вже отримали кошти на свої картки.
За перші три квартали 2026 року програмою скористалися 104 978 молодих людей. Це майже 39% від тих, хто досяг 18-річного віку та отримав відповідне сповіщення в застосунку «Дія».
За результатами моніторингу, найбільший попит серед учасників програми мають друковані книжки. Вони становлять 98,63% усіх придбаних примірників. Частка електронних книжок – 1,36%, аудіокнижок – 0,01%.
Водночас 73,41% коштів молодь витратила в інтернет-магазинах, а 26,59% – у стаціонарних книгарнях.
Серед найпопулярніших жанрів – романтична проза, трилери, література для молоді та психологічний нонфікшн.
Найпопулярнішою авторкою стала американська письменниця Коллін Гувер. Учасники програми придбали 5 031 примірник 14 її творів. До п’ятірки найпопулярніших авторів також увійшли Х.Д.Карлтон, Пенелопа Дуглас, Тесс Геррітсен та Агата Крісті.
Серед українських письменників найбільший попит мають книжки Володимира Станчишина, Ілларіона Павлюка та Андрія Кокотюхи.
За весь час роботи «єКниги» молодь придбала понад 33 тисячі найменувань книжок від 536 видавців. До програми долучилися 325 книгарень та 39 книжкових інтернет-магазинів.
Загальна сума витрачених коштів становить понад 193,5 млн грн. Це додаткова підтримка українських видавництв, книгарень та розвитку культури читання.
У 2026 році середня вартість придбаної книжки становила 338,68 грн, а середній чек покупки – майже 700 грн. У середньому кожен учасник програми купує від двох до трьох книжок.
Важливість державної підтримки читання підтверджують і результати комплексного дослідження «Читання в Україні: поведінка, мотивація та інструменти залучення», яке ініціювало Міністерство культури.
Згідно з ним, 32% молодих людей віком від 18 до 24 років уже купували книжки за кошти державних програм підтримки. Це найвищий показник серед усіх вікових груп.
«єКнига» – державна програма підтримки читання, яку реалізує Український інститут книги спільно з Мінкультом і Мінцифри за підтримки Проєкту підтримки Дія, ПРООН в Україні та уряду Швеції.
Кожен громадянин України після досягнення 18 років може протягом року оформити в «Дії» грошову допомогу на придбання книжок українською мовою. Використати кошти потрібно протягом трьох місяців із моменту їх зарахування.
Як повідомляв Укрінформ, капітула літературної премії «Григір», заснованої культурною аґенцією «Терени», оголосила фіналістів за найкращу українську книжку короткої прози за 2026 рік.
Події
Британець М. Джон Гаррісон став найстаршим лауреатом Букерівської премії
Букерівську премію 2026 року здобув 81-річний британський письменник М. Джон Гаррісон за роман «Кінець усього» (The End of Everything).
Про це повідомляється на сайті премії, передає Укрінформ.
«Британський письменник М. Джон Гаррісон здобув Букерівську премію 2026 року за свій тринадцятий роман «Кінець усього» (The End of Everything) — антиутопічну сатиру, яка досліджує межі людського розуміння», – йдеться у повідомленні.
Гаррісон став найстаршим лауреатом в історії Букерівської премії. Його письменницька кар’єра триває вже 60 років.
Під час церемонії нагородження, яка відбулась у Лондоні ввечері у понеділок, Гаррісон отримав нагородну статуетку і 50 000 фунтів стерлінгів.
«Кінець усього» — це дестабілізуючий сатиричний антиутопічний роман, у якому розповідається про чоловіка, що збирає викинуті на берег речі, та його тітку, яка завжди носить із собою пістолет. Вони намагаються вижити на узбережжі Кента (Англія) в недалекому майбутньому.
“Вибудовуючи оповідь із коротких, кінематографічних розділів, Гаррісон водночас спирається на традиційні літературні форми, досліджуючи межі людського розуміння та залишаючи читачеві простір, щоб він міг самостійно заповнити прогалини”, – зазначається в описі.
Букерівська премія, яку вперше вручили у 1969 році, щорічно присуджується книзі, написаній англійською мовою та опублікованій у Великій Британії або Ірландії.
Як повідомляв Укрінформ, цьогоріч до короткого списку Букерівської премії увійшли романи: The Disappearers Марлона Джеймса, John of John Дугласа Стюарта, The Things We Never Say Елізабет Страут, The End of Everything М. Джона Гаррісона, Black Bag Люка Кеннарда, May We Feed the King Ребекки Перрі.
Торік переможцем Букерівської премії став угорсько-британський письменник Девід Салаї з книжкою «Плоть» (Flesh).
Фото: thebookerprizes.com
-
Суспільство1 тиждень agoНовини на ранок
-
Суспільство5 днів agoНовини на ранок
-
Усі новини1 тиждень agoколи вийде Motorola Signature 27 (фото)
-
Суспільство4 дні agoНовини на ранок
-
Війна1 тиждень agoТехнології БПЛА та засоби протидії їм найближчим часом розвиватимуться паралельно
-
Події1 тиждень agoПолітики не зруйнують відносин між українцями та поляками
-
Політика1 тиждень agoПутін виходить з міжнародної ізоляції завдяки Трампу, — NYT
-
Усі новини1 тиждень agoВідома українська співачка Skylerr одружилася з адвокатом (фото)
