Як передає Укрінформ, про це Українська кіноакадемія повідомила у Фейсбуці.

Робоча назва стрічки – “Серце дитини”.

Головні ролі у фільмі виконують Богдан Бенюк та Валерія Ходос, оператором-постановником виступає Ярослав Пілунський, а продюсеркою – Анна Капустіна. Фільм створюється за підтримки Державного агентства України з питань кіно.

“Вольфрам” – психологічна драма про втрату і другий шанс, складні стосунки між батьками та дітьми, цінність часу й силу людської любові.

Це фільм про війну, в якому війна не стає головним героєм. Натомість у центрі оповіді – дві родини, чиї долі назавжди поєднує одне серце. Стас молодий і спраглий життя. Гнат уже прожив своє й очікує на його завершення. Але сліпий шматок вольфрамової шрапнелі підміняє їхні долі. Донька Гната Наталка намагається віднайти у цій підміні сенс, справедливість чи бодай милосердя.

Режисер стрічки Пилип Іллєнко – український кінопродюсер, колишній голова Державного агентства України з питань кіно, член Європейської кіноакадемії та Української кіноакадемії. “Вольфрам” для нього стане повнометражним режисерським дебютом.

За словами Іллєнка, в основі цієї історії – парадокс: смерть і життя існують поруч, іноді розділені лише кількома годинами.

“Я хочу розповісти про це, не перетворюючи жодне з них на видовище. Для мене фільм у підсумку деконструює та переосмислює концепцію часу. Я хочу, щоб ця драма залишила глядача з фізичним відчуттям неперервності: що життя може закінчитися і все одно залишитися у світі – іноді буквально, всередині іншої людини”, – зауважив режисер.

За словами Бенюка, режисер звертається до цілої низки важливих тем – від любові та взаєморозуміння до гуманності й людяності.

“Мій герой дізнається, що для нього знайшовся донор, який віддасть йому своє серце, – і за цим наступає усвідомлення, наскільки складний процес за цим стоїть. Які документи необхідно оформити, як відбувається погодження, як працюють лікарі, за яких умов надається дозвіл на донорство органів… Це непроста історія, в основі якої передусім бажання жити і дарувати життя іншим. Вона потребує неабиякого дослідження, і якщо вже Пилип узяв до рук камеру, щоб розповісти її – я впевнений, що у результаті ми побачимо справді важливий фільм”, – зазначив виконавець головної ролі.

“Вольфрам – це фільм про війну, який не робить війну своїм головним героєм. Між двома його героями, які ніколи не зустрічаються – серце і дивна, майже неможлива неперервність життя в країні, де смерть стала частиною повсякденного побуту”, – підкреслила продюсерка фільму.

Після завершення знімального періоду робота над фільмом “Вольфрам” продовжиться на етапі постпродакшну. Дата прем’єри буде оголошена додатково.

Як повідомляв Укрінформ, у Києві розпочалися зйомки фільму “За двома зайцями. 90-ті” режисера Аркадія Непиталюка.

Фото: Українська кіноакадемія

Як передає Укрінформ, про це Державне агентство України з питань кіно повідомило у Фейсбуці.

“З 27 до 29 жовтня 2026 року в Ризі пройдуть “Дні українського кіно в ім’я життя” – культурна подія, що об’єднає кіномистецтво, міжнародну співпрацю та вшанування тих, хто щодня рятує людські життя”, – йдеться у повідомленні.

Проєкт спрямований на популяризацію українського кінематографа, посилення культурної дипломатії та зміцнення українсько-латвійських відносин.

У програмі заходу чотири українські стрічки: “Яса” режисера Сергія Маслобойщикова, “Куба&Аляска” режисера Єгора Трояновського; “Віддалені наслідки” режисерки Катерини Малокопєєвої та “Ну, мам!” режисера Олега Борщевського.

Важливою складовою події стане церемонія нагородження Орденом Святого Пантелеймона, яка відбудеться 28 жовтня. Відзнака є символом визнання професіоналізму, милосердя та самовідданості медиків і тих, хто підтримує Україну в боротьбі за свободу та незалежність.

Окрім того, у межах події заплановано зустрічі українських і латвійських кінематографістів, майстер-клас для студентів Латвійської академії культури та підписання Меморандуму про співпрацю між Національною спілкою кінематографістів України і Спілкою кінематографістів Латвії.

Покази та заходи проходитимуть у кінотеатрі Splendid Palace та Українському домі у Латвії.

У Держкіно зауважили, що українське кіно – це не лише мистецтво, а й голос країни, яка бореться за життя, свободу та майбутнє. Саме через такі міжнародні ініціативи історії українців знаходять відгук у світі, а культурні зв’язки між державами стають міцнішими.

Як повідомляв Укрінформ, фільм українського офіцера-прикордонника покажуть на кінофестивалі в Амстердамі.

Кадр із фільму “Куба&Аляска”/2Brave Productions

Про це в телеефірі повідомила міністр культури Тетяна Бережна, передає кореспондент Укрінформу.

«Ми в Міністерстві культури працюємо над тим, щоби розвивати культуру, розвивати книговидавництво і допомагати українським книговидавцям відновлюватися після російських атак. Нагадаю, що 13 мільйонів книжок було знищено тільки за це літо», – розповіла Бережна.

Вона відзначила, що Міністерство культури та уряд працюють над низкою програм, які мають на меті підтримати вітчизняних книговидавців. Бережна, зокрема, підтвердила, що в ініціативі Президента України «Тисячовесна» наступного року з’явиться книжковий напрямок. За її словами, поки остаточно не вирішено, які саме видавничі проєкти зможуть брати участь у конкурсі.

«Для нас дуже важливо так побудувати підтримку, щоб вона допомагала створювати і видавати книжки і зміцнювала спроможність галузі працювати в умовах війни. Думаю, що це будуть переклади української класики, що це будуть великі видання книжок про українське мистецтво, про українську історію, про українську культуру», – сказала міністр.

Як повідомлялося, Міністерство культури України готує пакет рішень для підтримки книжкової сфери, серед яких – компенсація оренди для книгарень, відновлення івкнижки.

Крім того, Верховна Рада найближчим часом має розглянути законопроєкт, який розширить програму «єКнига» на батьків новонароджених. Цим же актом планують внести правку, що дозволить запустити субвенцію з державного бюджету на оренду приміщень для книгарень з урахуванням сучасних систем реєстраторів розрахункових операцій.

Міністерство економіки та довкілля представило інструменти політики «Зроблено в Україні»: гранти на відновлення виробництва, доступні кредити 5–7–9%, компенсацію воєнних ризиків і страхових премій. Ці механізми охоплюють основні засоби – будівлі, приміщення, обладнання, тоді як для видавництв і книгарень основним активом є книжки.