Події
Довженко-Центру передали два німі фільми, які вважали втраченими
Кінознавці Алік Дарман і Володимир Прилуцький виявили в архіві і передали Національному центру імені Олександра Довженка стрічки “Трипільська трагедія” Олександра Анода-Анощенка 1926 року і “Секрет рапіду” Павла Долини 1930 року.
Як передає Укрінформ, про це Довженко-Центр повідомляє у Фейсбуці.
Молоді дослідники віднайшли плівкові фільмокопії стрічок у будівлі Кінотелекомплексу, що відома також як Цех обробки плівки (ЦОП). Вважалося, що копії зберігалися лише у російському Госфільмофонді.
За словами керівниці фільмосховища Довженко-Центру Тетяни Деркач, ці плівки – контратипи, частина комплекту вихідних матеріалів фільму. Саме з них друкують позитивні, прокатні копії.
“Це унікальний випадок, бо якщо в інших фондах та архівах можемо знаходити позитиви, то комплект вихідних матеріалів до нас потрапляє вкрай рідко. Ми вже поставили у план сканувати ці фільми. Тобто незабаром буде можливість переглянути ці унікальні знахідки”, – зауважила керівниця фільмосховища.
За словами кінознавця Олега Оліфера, “Трипільська трагедія” виробництва Ялтинської кінофабрики ВУФКУ є однією з найстаріших кінознахідок на території України за останній час.
Фільм розповідає про Трипільський похід більшовиків 1919 року (у радянських джерелах “Трипільську трагедію”), криваву сторінку Української революції і громадянської війни 1917-1921 років, що стала наріжним каменем в історії та міфі комуністичного молодіжного руху в СРСР.
У червні 1919 року загін більшовиків у складі робітників Шулявського заводу, комсомольців і китайських “добровольців” вирушили встановлювати радянську владу на охоплену повстаннями Київщину, де під Трипіллям вони були розгромлені повстанцями отамана Зеленого (Данила Терпила).
Поряд з очевидним пробільшовицьким трактуванням подій “Трипільська трагедія” виконана у пригодницькому жанрі із числениими сценами перестрілок, бійок і баталій за участі сотень статистів, кавалерії та артилерії. Особливий акцент у фільмі зроблено на жорстокості повстанців та їхніх розправах над більшовиками.
Така кривава видовищність забезпечила “Трипільській трагедії” глядацький успіх. Проте одночасно фільм отримав низьку оцінку від кіновиробників і критики.
У 1928 році у журналі “Кіно” у статті “Годі крові на екрані” стрічку критикували за натуралізм, бандитизм і демонстрацію негативного прикладу для українського селянина. Автор сценарію, письменник Григорій Епік, під час сталінського терору був розстріляний ” за участь у терористичній націоналістичній організації”.
“Секрет рапіду” (1930) виробництва Київської кінофабрики є першим фільмом Павла Долини у колекції Довженко-Центру і взагалі першим фільмом режисера, знайденим в Україні.
Знаковий український режисер і актор 1920-1930-х працював у Молодому театрі, “Кийдрамте”, “Березолі” та інших театрах, грав у кінопостановках Леся Курбаса. Як кінорежисер Долина дебютував у 39 років і за наступне пʼятиріччя на Одеській і Київській кінофабриках зняв вісім повнометражних ігрових фільмів. Більшість його робіт вважаються втраченими, жодної досі не було оцифровано.
Після критичної статті-доносу “Ідеологічними манівцями”, опублікованій у журналі “Кіно” 1932 року, Долина фактично відходить від ігрового кінематографа і переходить на роботу у “Техфільмі”, а після війни очолює Театральний музей у Києві.
“Секрет рапіду” відноситься до київського періоду творчості режисера і розповідає про типове для тогочасного радянського кіно гостре протистояння між колективним та індивідуальним, “новим” і “старим”. От тільки цього разу справа не у механізації села чи штурмовому будівництві, конфлікт розгортається навколо приховування старим робітником таємниці обробки сталі. Кульмінацією фільму стає колективне “перевиховання” людини за новим установленим зразком через так званий “товариський суд”. Індустріальної реалістичності цій виробничій драмі додають цехи, відзняті оператором Георгієм Химченком на заводах Києва, Харкова і Горлівки, та робота художника Юрія Швеця, майбутнього спеціаліста з оформлення науково-фантастичних фільмів.
Віднайдення “Секрету рапіду” – довгоочікуване повернення для дослідників і глядачів. Це нагода переглянути український кіноканон і познайомитися із творчістю одного з ключових авторів часів ВУФКУ не лише через тексти кінокритичної і кінознавчої літератури. Нарешті маловідому сторінку українського кіно можна буде побачити безпосередньо на екрані.
Як повідомляв Укрінформ, студенти Київського національного університету театру, кіно і телебачення імені Івана Карпенка-Карого виявили в архіві і передали Національному центру імені Олександра Довженка створену у 1936 році стрічку “Карл Бруннер”.
Фото: Довженко-Центр
Події
У Франківську стартував артфестиваль VIADUK, на якому покажуть 16 вистав провідних режисерів України
В Івано-Франківську розпочався артфестиваль VIADUK, який триватиме з 15 до 21 червня.
Про це на пресконференції в Івано-Франківську повідомив гендиректор – художній керівник Івано-Франківського національного академічного драмтеатру Ростислав Держипільський, передає кореспондентка Укрінформу.
«З 15 до 21 червня в Івано-Франківську пройде артфестиваль VIADUK, що означає «шлях, що веде до народження нової сили». У мультидисциплінарних фестивалях перетинаються різні жанри, коли з різних тем можуть народжуватись нові сенси чи їх поліфонія. У нас буде багато сценічних майданчиків. Втім, найбільш насиченою буде театральна програма. Ми вирішили цього року сформувати її за знаковими режисерами України… Загалом, це 16 театральних постановок», – зазначив Держипільський.
За його словами, кращих режисерів минулого сезону визначили за результатами опитування театрознавців та експертів, а театральну афішу VIADUKу сформували з урахуванням географії театрів та їхніх особливостей.
«Дуже тішимось, що поряд з театрами Києва та Львова, представлені сумський театр, харківський, театр «Золоті ворота», є Театр ветеранів та інші», – додав Держипільський.
Вистави покажуть на різних сценічних майданчиках Івано-Франківського національного академічного театру. Фестивальну програму також підтримає Івано-Франківська обласна філармонія імені Іри Маланюк та кінотеатр «Люм’єр».
«16, 17 і 18 червня тут покажуть фільми «Падіння» (режисерка Маша Шилінська, Німеччина), «Благодать» (режисер Паоло Соррентіно, Італія) та «Медовий місяць» (режисерка Жанна Озірна, України)», – додають у Франківському драмтеатрі.
Зазначалось, що літературну програму фестивалю представлять Тарас Прохасько, Ірена Карпа та інші. Спеціальні музичні програми для фестивалю VIADUK готують Святослав Вакарчук, Юрій Андрухович, ONUKA, Jamala і гурт NAZVA.
VIADUK відкриють музичними перформансами про роль мистецтва під час війни. Під час фестивалю організатори обіцяють аукціони, на яких виставлять прапори бойових формувань ЗСУ, щоб зібрати кошти на підтримку їхніх воїнів.
Як повідомляв Укрінформ, міжнародний фестиваль документального кіно про права людини Docudays UA оголосив переможців і переможниць 2026 року.
Фото: Франківський драмтеатр
Події
Росія завдала одного з наймасштабніших ударів по українській культурі
Унаслідок масованої російської атаки 15 червня пошкоджень зазнали об’єкти Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО, пам’ятки національного значення, музеї, культурні інституції та заклади мистецької освіти у Києві, Харкові та Дніпрі.
Як передає Укрінформ, про це повідомляє Міністерство культури України.
Києво-Печерська лавра постраждала від обстрілу / Фото: Мар’янна Котик, Укрінформ
1 / 18
Зокрема, значних руйнувань зазнала Києво-Печерська лавра – об’єкт Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО та одна з найвизначніших духовних і культурних пам’яток України. Російський безпілотник влучив у вівтарну частину Успенського собору – Стефанівський приділ. Внаслідок атаки пошкоджені екстер’єр та інтер’єр собору, а також прилеглі будівлі комплексу.
«Через російський удар по Києво-Печерській лаврі горів Успенський собор – церква, чия історія почалася ще в ХІ столітті. І це на сьогодні один із найбільших російських злочинів проти християнської культури», – прокоментував Президент Володимир Зеленський.
![]()
Зеленський у лаврі / Фото: Мар’янна Котик, Укрінформ
1 / 15
На території Лаври також постраждали Скарбниця Національного музею історії України, Музей книги і друкарства України, Національна історична бібліотека України, Національна академія керівних кадрів культури і мистецтв та фондосховище Національного музею народної архітектури і побуту України.

«У будівлях пошкоджено вікна та двері. Жертв і постраждалих серед людей немає. Триває оцінка завданих збитків та фіксація наслідків атаки», – додали у міністерстві.
У Києві росіяни атакували Національну кіностудію імені Олександра Довженка – одну з найстаріших кіностудій України. Внаслідок влучання виникла пожежа, пошкоджені костюмний цех та інші будівлі студії. Знищена найбільша і найстаріша костюмна колекція України – близько 100 тисяч костюмів та понад три мільйони одиниць одягу, які використовувалися під час створення українських фільмів і десятиліттями зберігали історію українського кінематографа.

Постраждала й низка інших будівель студії, а також автівки, які знаходились на території. «Це – друга атака на кіностудію цього місяця. Росіяни прицільно атакують український кінематограф», – зауважили у Мінкульті.
Також постраждало державне підприємство «Укркінохроніка» – одна з найстаріших українських кіностудій документального кіно, яка вже 95 років фіксує ключові події історії України та зберігає безцінну кінематографічну спадщину держави. Зокрема, вибуховою хвилею пошкоджені будівлі підприємства, вибиті вікна та завдані матеріальні збитки.
Крім того, суттєво постраждав Національний культурно-мистецький та музейний комплекс «Мистецький арсенал». Також пошкоджень зазнав Національний палац мистецтв «Україна» – у будівлі вибиті вікна та пошкоджений фасад.
Внаслідок влучання безпілотника постраждав Харківський художній музей – одна з найважливіших мистецьких установ країни. Будівля музею, яка є пам’яткою архітектури місцевого значення, зазнала значних пошкоджень.


«Найцінніші музейні предмети працівники музею евакуювали ще на початку повномасштабного вторгнення. Водночас частина колекції залишалася у фондах установи. За попередньою інформацією, внаслідок атаки та пожежі пошкоджено або знищено частину музейних предметів. Наразі фахівці встановлюють точний масштаб втрат», – додали у міністерстві.
Зокрема, пошкоджень могла зазнати значна частина графіки радянського періоду – орієнтовно до тисячі творів із п’яти тисяч, що зберігалися у фондах. Також від замокання постраждала частина колекції живопису радянського періоду, яка налічує близько двох тисяч одиниць. Точну кількість пошкоджених творів ще встановлюють.

Крім того, внаслідок пожежі знищено десять картин із приватної колекції, які перебували у фонді тимчасового зберігання.
«Наразі музейники та профільні фахівці вживають невідкладних заходів для порятунку постраждалих музейних предметів, їх консервації та переміщення до безпечного місця зберігання», – уточнили в Мінкульті.



У столиці пошкоджень зазнав Київський національний університет театру, кіно і телебачення імені Івана Карпенка-Карого. У навчальному корпусі на вулиці Євгена Коновальця, 18 вибиті всі вікна. Наразі триває оцінка наслідків атаки.
У Дніпрі пошкоджень зазнав Дніпропетровський будинок органної та камерної музики – пам’ятка архітектури національного значення, відома як Брянська (Миколаївська) церква.
Внаслідок дії ударної хвилі була пошкоджена історична будівля, внесена до Державного реєстру нерухомих пам’яток України. За попередніми даними, руйнувань зазнали віконні та дверні конструкції, внутрішні приміщення будівлі засипало уламками скла. Також пошкоджене внутрішнє оздоблення концертної зали та глядацькі крісла.
Крім того, зафіксоване пошкодження покрівлі куполів: на окремих ділянках ударною хвилею частково зірвало металеве покриття. Постраждав і головний музичний інструмент закладу – орган, який розташований у приміщенні пам’ятки.
Наразі фахівці проводять обстеження будівлі та музичного інструмента. Після завершення оцінки встановлять повний обсяг завданих пошкоджень та визначать першочергові заходи для збереження пам’ятки й відновлення її функціонування.
«Сьогоднішня атака має всі ознаки цілеспрямованого удару по українській культурі, пам’яті та ідентичності. Під вогнем опинилися Києво-Печерська лавра – святиня світового значення, Національна кіностудія імені Олександра Довженка, Харківський художній музей, мистецькі та освітні заклади. Росія прагне випалити нашу пам’ять, нашу історію та свідчення того, ким ми є. Знищена костюмна колекція кіностудії Довженка, пошкоджені музеї, заклади культури та мистецької освіти – це втрати, які стосуються не лише України», – зазначила віцепрем’єр-міністерка з гуманітарної політики – міністерка культури Тетяна Бережна.
![]()
Через ворожу атаку горить Києво-Печерська лавра / Фото: Кирило Чуботін, Укрінформ
1 / 12
За її словами, це удар по світовій культурній спадщині та спроба стерти культурні маркери української нації. «Ми документуємо кожен факт руйнування і працюємо разом із міжнародними партнерами для захисту та відновлення нашої культурної спадщини», – додала Бережна.
Як зазначається, Міністерство культури України закликало міжнародну спільноту посилити тиск на російську федерацію та забезпечити притягнення держави-агресора до відповідальності за злочини проти культурної спадщини України.
Також у міністерстві закликали уряди держав, міжнародні організації і партнерів долучатися до підтримки Українського фонду культурної спадщини (Ukraine Cultural Heritage Fund) та спільних міжнародних ініціатив із захисту й відновлення культурних цінностей.
«Фонд працює над відновленням зруйнованих Росією об’єктів культури. Сьогодні захист української культурної спадщини є водночас захистом світової культурної спадщини», – підкреслили в Мінкульті.
Як повідомляв Укрінформ, заступниця керівника Офісу Президента України Олена Ковальська повідомила, що російські загарбники знищили в Україні 937 культурних споруд.
Фото: Укрінформ, Мінкульт
Події
На кінофестивалі Миколайчук OPEN у Чернівцях заявили про умисне руйнування локації літнього кінотеатру
Організатори кінофестивалю Миколайчук OPEN у Чернівцях заявили про умисне знищення вандалами літнього майданчика у парку “Жовтневий”. Там проводили покази українських фільмів просто неба.
Про це у Фейсбуці повідомила директорка кінофесту Тетяна Д’яченко, передає Укрінформ.
“Друзі, другий день фестивалю Миколайчук OPEN триває. Ми вже багато разів вам анонсували, що у нас є кіно просто неба, парк Жовтневий, яблуневий сад біля озера. І напевно є багато людей, яким не хотілося б щоб фестиваль розвивався. Зараз поясню чому. Сьогодні вранці сталася така неприємність і локацію було знищено”, – розповіла у відеозверненні директорка фестивалю.
Вона показала зруйновану сцену літнього кінотеатру. А в дописі організатори зазначили, що на місці події працює поліція.
У відділі комунікації обласної поліції кореспонденту Укрінформу підтвердили факт звернення про пошкодження сцени. Наразі правоохоронці встановлюють всі обставини події.
Водночас на фестивалі продовжать покази українських фільмів просто неба. Зокрема, сьогодні 14 червня о 19:30 покажуть пригодницький бойовик «Безславні кріпаки» — історію про боротьбу за свободу українського народу.
Покази також продовжаться за розкладом усі наступні дні фестивалю до 20 червня.
Як повідомляв Укрінформ, напередодні у Чернівцях стартував п’ятий фестиваль глядацького кіно Миколайчук OPEN. Протягом восьми днів фестивалю глядачі зможуть переглянути понад 80 фільмів.
-
Події7 днів agoКомедія «Блондинками не народжуються» отримала сиквел
-
Усі новини1 тиждень agoюнак у Таїланді зняв окуляри, та влучив з ноги у голову не того партнера — відео
-
Відбудова1 тиждень agoУряд виділив додаткові ₴3,5 мільярда на невідкладний ремонт доріг місцевого значення
-
Події1 тиждень agoВ галереї Міського саду відкрилася виставка Майї Макєєвої «Подорож крізь східну казку»
-
Події7 днів agoДо ініціативи «Тисячовесна» долучилися ще десятеро експертів
-
Події1 тиждень agoНа Рівненщині запустили мультимедійний проєкт про історію регіону XVIII століття
-
Одеса6 днів agoУ Затоці на Одещині відремонтують міст через Дністровський лиман
-
Події6 днів agoУ Києві встановили інформаційний стенд про зруйновану Воскресенську церкву на Подолі
