Connect with us

Події

Довженко-Центру передали два німі фільми, які вважали втраченими

Published

on



Кінознавці Алік Дарман і Володимир Прилуцький виявили в архіві і передали Національному центру імені Олександра Довженка стрічки “Трипільська трагедія” Олександра Анода-Анощенка 1926 року і “Секрет рапіду” Павла Долини 1930 року.

Як передає Укрінформ, про це Довженко-Центр повідомляє у Фейсбуці.

Молоді дослідники віднайшли плівкові фільмокопії стрічок у будівлі Кінотелекомплексу, що відома також як Цех обробки плівки (ЦОП). Вважалося, що копії зберігалися лише у російському Госфільмофонді.

За словами керівниці фільмосховища Довженко-Центру Тетяни Деркач, ці плівки – контратипи, частина комплекту вихідних матеріалів фільму. Саме з них друкують позитивні, прокатні копії.

“Це унікальний випадок, бо якщо в інших фондах та архівах можемо знаходити позитиви, то комплект вихідних матеріалів до нас потрапляє вкрай рідко. Ми вже поставили у план сканувати ці фільми. Тобто незабаром буде можливість переглянути ці унікальні знахідки”, – зауважила керівниця фільмосховища.

За словами кінознавця Олега Оліфера, “Трипільська трагедія” виробництва Ялтинської кінофабрики ВУФКУ є однією з найстаріших кінознахідок на території України за останній час.

Фільм розповідає про Трипільський похід більшовиків 1919 року (у радянських джерелах “Трипільську трагедію”), криваву сторінку Української революції і громадянської війни 1917-1921 років, що стала наріжним каменем в історії та міфі комуністичного молодіжного руху в СРСР.

У червні 1919 року загін більшовиків у складі робітників Шулявського заводу, комсомольців і китайських “добровольців” вирушили встановлювати радянську владу на охоплену повстаннями Київщину, де під Трипіллям вони були розгромлені повстанцями отамана Зеленого (Данила Терпила).

Поряд з очевидним пробільшовицьким трактуванням подій “Трипільська трагедія” виконана у пригодницькому жанрі із числениими сценами перестрілок, бійок і баталій за участі сотень статистів, кавалерії та артилерії. Особливий акцент у фільмі зроблено на жорстокості повстанців та їхніх розправах над більшовиками.

Така кривава видовищність забезпечила “Трипільській трагедії” глядацький успіх. Проте одночасно фільм отримав низьку оцінку від кіновиробників і критики.

У 1928 році у журналі “Кіно” у статті “Годі крові на екрані” стрічку критикували за натуралізм, бандитизм і демонстрацію негативного прикладу для українського селянина. Автор сценарію, письменник Григорій Епік, під час сталінського терору був розстріляний ” за участь у терористичній націоналістичній організації”.

“Секрет рапіду” (1930) виробництва Київської кінофабрики є першим фільмом Павла Долини у колекції Довженко-Центру і взагалі першим фільмом режисера, знайденим в Україні.

Читайте також: Раніше недоступний фільм за сценарієм Миколайчука оцифрували і покажуть на кінофестивалі у Чернівцях

Знаковий український режисер і актор 1920-1930-х працював у Молодому театрі, “Кийдрамте”, “Березолі” та інших театрах, грав у кінопостановках Леся Курбаса. Як кінорежисер Долина дебютував у 39 років і за наступне пʼятиріччя на Одеській і Київській кінофабриках зняв вісім повнометражних ігрових фільмів. Більшість його робіт вважаються втраченими, жодної досі не було оцифровано.

Після критичної статті-доносу “Ідеологічними манівцями”, опублікованій у журналі “Кіно” 1932 року, Долина фактично відходить від ігрового кінематографа і переходить на роботу у “Техфільмі”, а після війни очолює Театральний музей у Києві.

“Секрет рапіду” відноситься до київського періоду творчості режисера і розповідає про типове для тогочасного радянського кіно гостре протистояння між колективним та індивідуальним, “новим” і “старим”. От тільки цього разу справа не у механізації села чи штурмовому будівництві, конфлікт розгортається навколо приховування старим робітником таємниці обробки сталі. Кульмінацією фільму стає колективне “перевиховання” людини за новим установленим зразком через так званий “товариський суд”. Індустріальної реалістичності цій виробничій драмі додають цехи, відзняті оператором Георгієм Химченком на заводах Києва, Харкова і Горлівки, та робота художника Юрія Швеця, майбутнього спеціаліста з оформлення науково-фантастичних фільмів.

Віднайдення “Секрету рапіду” – довгоочікуване повернення для дослідників і глядачів. Це нагода переглянути український кіноканон і познайомитися із творчістю одного з ключових авторів часів ВУФКУ не лише через тексти кінокритичної і кінознавчої літератури. Нарешті маловідому сторінку українського кіно можна буде побачити безпосередньо на екрані.

Як повідомляв Укрінформ, студенти Київського національного університету театру, кіно і телебачення імені Івана Карпенка-Карого виявили в архіві і передали Національному центру імені Олександра Довженка створену у 1936 році стрічку “Карл Бруннер”.

Фото: Довженко-Центр



Джерело

Події

У Києві презентували кліп «Хрещені вогнем»

Published

on


У Києві презентували музичний кліп «Хрещені вогнем», який став саундтреком повнометражного документального фільму «Земля Героїв».

Музичний кліп презентувала в Укрінформі творча команда проєкту.

Авторами та виконавцями пісні «Хрещені вогнем» є засновники гурту «Брати Станіслава» з Івано-Франківська, військовослужбовці ЗСУ Сергій і Володимир Гупали. Після початку повномасштабного вторгнення вони залишили сцену й долучилися до війська. Власний бойовий досвід змінив пісню, яка з абстрактної історії про воїна перетворилася на особисту розмову з Богом від першої особи.

Для гурту ця композиція також стала способом зберегти пам’ять про побратима та барабанника Павла Дмитраша – військовослужбовця 79-ї окремої десантно-штурмової Таврійської бригади, який загинув у російському полоні.

Почувши пісню «Хрещені вогнем», відомий кліп-мейкер Віктор Придувалов одразу погодився створити кліп.

«Для мене важлива енергія. Якщо в пісні є ця енергія, я готовий її донести всіма можливими способами. Ця пісня мене захопила своєю енергією та емоцією. Бо кліп – це емоційна, а не буквальна драматургія. І цією емоцією я намагався поділитися», – сказав Придувалов.

Музичний кліп «Хрещені вогнем» став головним саундтреком повнометражного документального фільму «Земля Героїв». Разом із музикантами у кліпі знялися Герої України — військовослужбовці Сухопутних військ ЗСУ, чиї історії увійшли до фільму.

Читайте також: У Києві презентували документальний фільм про повернення українок з Сирії

«Цей кліп є частиною великого проєкту, що розповідає про Героїв України, які служать у Сухопутних військах. Наше завдання – зробити цих людей відомими й дати їм відчуття вдячності, на яке вони заслуговують», – сказав начальник першого Центру інформаційно-комунікаційної підтримки Сухопутних військ Збройних сил України Тарас Ткаченко.

Кліп «Хрещені вогнем» створено у співпраці з Сухопутними військами ЗСУ за підтримки Українського культурного фонду в межах програми «Сучасний музичний простір».

Режисер-постановник кліпу «Хрещені вогнем» — Віктор Придувалов, оператор-постановник — Владислав Грей, продюсерка — Галина Храпко. Виробник — кінокомпанія «Калина Фільм». Кліп є складовою мультижанрового та кросмедійного документального проєкту «Земля Героїв».

Як повідомляв Укрінформ, у грудні 2025 року в Києві відбулася презентація трейлера повнометражного документального фільму «12. Земля Героїв» про воїнів Сухопутних військ ЗСУ. Стрічка розповідає 12 історій захисників із Сухопутних військ, які отримали найвищу державну нагороду – звання Героя України та «Золоту Зірку».

Фото: Геннадій Мінченко/Укрінформ

Більше наших фото можна купити 



Джерело

Continue Reading

Події

В Ужгороді відкрили виставковий проєкт релокованого Луганського краєзнавчого музею

Published

on



Зазначається, експозиція розкриває історію музейників Луганщини, які попри втрату звичного простору, фондів та вимушене переміщення продовжують досліджувати, документувати й представляти культурну спадщину регіону в Україні та за кордоном.

“Історія проєкту розпочалася у Швейцарії. У місті Фрібур було представлено плакатну виставку «Музей на лінії вогню», під час якої директорка Луганського обласного краєзнавчого музею Олеся Мілованова репрезентувала експонат — трофейний парашут. Згодом у Женеві створили повноцінну експозицію, а нині проєкт продовжив свій шлях в Україні”, – йдеться в повідомленні.

Особливе місце в експозиції посідає «Чорнухинська мадонна» — мистецьке переосмислення половецької кам’яної скульптури XII століття у вигляді об’ємних робіт із шамоту. Ідея створення належить директорці Слов’янського краєзнавчого музею Євгенії Калугіній.

Директор Ужгородського скансену Василь Коцан зазначив, що музей — це насамперед люди, їхні знання, професійний досвід, пам’ять і готовність продовжувати свою справу навіть тоді, коли доводиться починати все спочатку.

У межах презентації відбувся круглий стіл «Музей у валізі: музей під час війни — виклики і перспективи», під час якого фахівці обговорили трансформацію ролі музеїв від збереження спадщини до фіксації подій сучасності та формування національної пам’яті. Також для гостей провели кураторську екскурсію.

Оглянути експозицію в ужгородському скансені можна до 7 листопада. Проєкт реалізовано Луганським обласним краєзнавчим музеєм спільно з ГО «CLIO HUB» за підтримки Посольства Швейцарії в Україні та Університету Фрібура.

Читайте також: До музею в Миколаєві передали два релігійні стародруки, які намагалися вивезти до Молдови

Як повідомляв Укрінформ, Луганський обласний краєзнавчий музей за свою історію зазнав подвійної релокації через російську агресію. У 2014 році після окупації Луганська музей втратив приміщення та основну колекцію й відновив діяльність у Старобільську. Після повномасштабного вторгнення РФ у 2022 році та повторної окупації міста команда була змушена виїхати знову, продовживши роботу в евакуації та функціонуючи на базі партнерських просторів.



Джерело

Continue Reading

Події

суд завершив підготовче провадження і переходить до розгляду по суті

Published

on


Суд у справі художника Івана Марчука після завершення підготовчого провадження, яке тривало майже 1 рік і 4 місяці, переходить до розгляду по суті. Судове засідання заплановане на 12 листопада.

Про це кореспондентці Укрінформу повідомила адвокатка Івана Марчука Наталія Калініченко.

“Сьогодні суд постановив ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення розгляду справи по суті. Також суд викликав на наступне судове засідання судових експертів, які проводили експертизу підпису на ліцензійному договорі одного з відповідачів Ігоря Апостола”, – зазначила Калініченко.

За її словами, розгляд справи на етапі підготовчого провадження тривав майже 1 рік і 4 місяці.

Наступне судове засідання, де мають перейти до розгляду справи по суті, заплановане на 12 листопада.

Як повідомлялося, Тернопільський міськрайонний суд відкрив провадження у справі про визнання недійсним ліцензійного договору, який передбачає передачу виключних майнових прав на зображення творів українського художника Івана Марчука, 11 липня 2025 року за позовною заявою митця. Відповідачами у справі є підписанти ліцензійного договору: Павленко Сергій Петрович, Синиця Михайло Миколайович, Апостол Ігор Михайлович (син колишнього народного депутата Михайла Апостола) та Стрипко Тамара Олексіївна.

Про спробу заволодіння авторськими правами на зображення його творів іншими особами Марчук повідомив у грудні 2025 року у Фейсбуці.

Народний депутат України VII скликання Михайло Апостол спростував наявність у нього зареєстрованих авторських прав на картини Марчука.

Читайте також: Художник Іван Марчук удостоєний Австрійського почесного хреста «За науку та мистецтво»

Український інститут національної пам’яті наголосив, що роботи Марчука мають загальнонаціональну цінність, тож їх привласнення є посяганням на культурну спадщину України.

Поліція відкрила кримінальне провадження на підставі заяви Марчука за фактом шахрайства, вчиненого в особливо великих розмірах або організованою групою.

6 травня Тернопільський міськрайонний суд зупинив розгляд справи за позовною заявою Марчука на час проведення експертизи підпису одного з відповідачів – Ігоря Апостола – на ліцензійному договорі про передачу майнових авторських прав на зображення картин митця.

29 вересня суд відновив розгляд справи та прийняв заяву про зміну предмета позову, яка надійшла від Івана Марчука.

Під час судового засідання 27 жовтня суд відмовив у клопотанні про повторну експертизу підпису одного з відповідачів – Ігоря Апостола.

Фото Володимира Лемішки



Джерело

Continue Reading

Trending

© 2023 Дайджест Одеси. Копіювання і розміщення матеріалів на інших сайтах дозволяється тільки за умови прямого посилання на сайт. Для Інтернет-видань обов'язковим є розміщення прямого, відкритого для пошукових систем гіперпосилання на використаний матеріал не нижче другого абзацу. Матеріали з позначкою «Реклама» публікуються на правах реклами, відповідальність за їхній зміст несе рекламодавець.