Події
Довженко-Центру передали два німі фільми, які вважали втраченими
Кінознавці Алік Дарман і Володимир Прилуцький виявили в архіві і передали Національному центру імені Олександра Довженка стрічки “Трипільська трагедія” Олександра Анода-Анощенка 1926 року і “Секрет рапіду” Павла Долини 1930 року.
Як передає Укрінформ, про це Довженко-Центр повідомляє у Фейсбуці.
Молоді дослідники віднайшли плівкові фільмокопії стрічок у будівлі Кінотелекомплексу, що відома також як Цех обробки плівки (ЦОП). Вважалося, що копії зберігалися лише у російському Госфільмофонді.
За словами керівниці фільмосховища Довженко-Центру Тетяни Деркач, ці плівки – контратипи, частина комплекту вихідних матеріалів фільму. Саме з них друкують позитивні, прокатні копії.
“Це унікальний випадок, бо якщо в інших фондах та архівах можемо знаходити позитиви, то комплект вихідних матеріалів до нас потрапляє вкрай рідко. Ми вже поставили у план сканувати ці фільми. Тобто незабаром буде можливість переглянути ці унікальні знахідки”, – зауважила керівниця фільмосховища.
За словами кінознавця Олега Оліфера, “Трипільська трагедія” виробництва Ялтинської кінофабрики ВУФКУ є однією з найстаріших кінознахідок на території України за останній час.
Фільм розповідає про Трипільський похід більшовиків 1919 року (у радянських джерелах “Трипільську трагедію”), криваву сторінку Української революції і громадянської війни 1917-1921 років, що стала наріжним каменем в історії та міфі комуністичного молодіжного руху в СРСР.
У червні 1919 року загін більшовиків у складі робітників Шулявського заводу, комсомольців і китайських “добровольців” вирушили встановлювати радянську владу на охоплену повстаннями Київщину, де під Трипіллям вони були розгромлені повстанцями отамана Зеленого (Данила Терпила).
Поряд з очевидним пробільшовицьким трактуванням подій “Трипільська трагедія” виконана у пригодницькому жанрі із числениими сценами перестрілок, бійок і баталій за участі сотень статистів, кавалерії та артилерії. Особливий акцент у фільмі зроблено на жорстокості повстанців та їхніх розправах над більшовиками.
Така кривава видовищність забезпечила “Трипільській трагедії” глядацький успіх. Проте одночасно фільм отримав низьку оцінку від кіновиробників і критики.
У 1928 році у журналі “Кіно” у статті “Годі крові на екрані” стрічку критикували за натуралізм, бандитизм і демонстрацію негативного прикладу для українського селянина. Автор сценарію, письменник Григорій Епік, під час сталінського терору був розстріляний ” за участь у терористичній націоналістичній організації”.
“Секрет рапіду” (1930) виробництва Київської кінофабрики є першим фільмом Павла Долини у колекції Довженко-Центру і взагалі першим фільмом режисера, знайденим в Україні.
Знаковий український режисер і актор 1920-1930-х працював у Молодому театрі, “Кийдрамте”, “Березолі” та інших театрах, грав у кінопостановках Леся Курбаса. Як кінорежисер Долина дебютував у 39 років і за наступне пʼятиріччя на Одеській і Київській кінофабриках зняв вісім повнометражних ігрових фільмів. Більшість його робіт вважаються втраченими, жодної досі не було оцифровано.
Після критичної статті-доносу “Ідеологічними манівцями”, опублікованій у журналі “Кіно” 1932 року, Долина фактично відходить від ігрового кінематографа і переходить на роботу у “Техфільмі”, а після війни очолює Театральний музей у Києві.
“Секрет рапіду” відноситься до київського періоду творчості режисера і розповідає про типове для тогочасного радянського кіно гостре протистояння між колективним та індивідуальним, “новим” і “старим”. От тільки цього разу справа не у механізації села чи штурмовому будівництві, конфлікт розгортається навколо приховування старим робітником таємниці обробки сталі. Кульмінацією фільму стає колективне “перевиховання” людини за новим установленим зразком через так званий “товариський суд”. Індустріальної реалістичності цій виробничій драмі додають цехи, відзняті оператором Георгієм Химченком на заводах Києва, Харкова і Горлівки, та робота художника Юрія Швеця, майбутнього спеціаліста з оформлення науково-фантастичних фільмів.
Віднайдення “Секрету рапіду” – довгоочікуване повернення для дослідників і глядачів. Це нагода переглянути український кіноканон і познайомитися із творчістю одного з ключових авторів часів ВУФКУ не лише через тексти кінокритичної і кінознавчої літератури. Нарешті маловідому сторінку українського кіно можна буде побачити безпосередньо на екрані.
Як повідомляв Укрінформ, студенти Київського національного університету театру, кіно і телебачення імені Івана Карпенка-Карого виявили в архіві і передали Національному центру імені Олександра Довженка створену у 1936 році стрічку “Карл Бруннер”.
Фото: Довженко-Центр
Події
Німеччина та Україна проведуть спільний рік культури у 2027-2028 роках
Україна та ФРН домовилися про проведення спільного року культури у 2027-2028 роках.
Про це заявив федеральний канцлер ФРН Фрідріх Мерц під час пресконференції з Президентом України Володимиром Зеленським у вівторок, 14 квітня, у Берліні, передає кореспондент Укрінформу.
“Я радий, що ми змогли сьогодні домовитися про проведення Німецько-Українського року культури 2027- 2028”, – сказав він.
За словами Мерца, у цей час також пройде конференція партнерства між громадами.
“Дозвольте також зазначити: навіть під час війни кількість німецько-українських міст-побратимів значно зросла. Вона потроїлася порівняно з довоєнним періодом і перевищила 260 партнерств”, – зазначив канцлер.
Як повідомляв Укрінформ, Президент України Володимир Зеленський у вівторок розпочав візит до Німеччини. Програмою були передбачені переговори Зеленського з канцлером ФРН Фрідріхом Мерцом, а також участь лідерів двох країн в українсько-німецьких міжурядових консультаціях.
Події
Кінокомпанія StudioCanal працює над четвертим «Паддінгтоном»
Європейська кінокомпанія StudioCanal під час презентації оголосила, що вже четвертий сімейний комедійний фільм франшизи «Паддінгтон» перебуває у розробці.
Як передає Укрінформ, про це повідомило Variety.
Водночас у кінокомпанії не поділилися жодною іншою інформацією про четверту пригоду в дитячій франшизі.
Керівники StudioCanal лише зазначили, що для написання сценарію «Паддінгтоном 4» були найняті «всесвітньо відомі комедійні сценаристи», але при цьому не назвали жодних імен.
Заснований на дитячій серії британського автора Майкла Бонда, фільм «Паддінгтон» розповідає про милого ведмедика, який любить мармелад.
Перші три фільми – «Паддінгтон» 2014 року, «Паддінгтон 2» 2017 року та «Пригоди Паддінгтона у Перу» 2024 року – зібрали загалом $730 мільйонів у світовому прокаті.
StudioCanal розробляє та повністю фінансує фільми, а Sony займається їхнім розповсюдженням на окремих територіях, включаючи Сполучені Штати.
Як повідомляв Укрінформ, вийшов офіційний трейлер сімейного комедійного фільму «Пригоди Паддінгтона у Перу» кінокомпанії StudioCanal.
Кадр із фільму “Пригоди Паддінгтона в Перу”/Фото: STUDIOCANAL – © STUDIOCANAL SAS
Події
Законопроєкт щодо евакуації культурної спадщини очікує розгляду
У Верховній Раді очікує розгляду проєкт закону, який забезпечить можливість швидкого реагування для евакуації музейних експонатів з прифронтових регіонів.
Про це повідомив голова Комітету ВР з питань гуманітарної та інформаційної політики Микита Потураєв у коментарі Укрінформу.
За словами парламентарія, потреба в законі про евакуацію культурної спадщини виникла давно, після подій на Сумщині, Харківщині та Чернігівщині, «де постала реальна загроза втрати музейних колекцій та інших культурних цінностей, які не були своєчасно евакуйовані з зон підвищеного ризику, що регулярно зазнавали атак».
«Попри певні заходи захисту, було очевидно, що ці об’єкти не витримають прямого влучання або пожежі, спричиненої обстрілами. Водночас центральна влада не мала повноважень змусити місцеву владу евакуювати культурні цінності», – зауважив голова парламентського комітету.
Він зазначив, що є і позитивні кейси евакуації музейних експонатів без відповідного закону, наприклад з прифронтового Нікополя, де у місцевому краєзнавчому музеї зберігалася одна з найбільших у Європі колекцій холодної зброї козацької доби. «Це показовий приклад того, як у невеликому музеї може зберігатися скарб європейського рівня. Саме тому держава має забезпечити, щоб у разі загрози такі цінності своєчасно евакуювалися і зберігалися в безпечних умовах», – наголосив Потураєв.
Депутат зауважив, що головна складність під час розробки документа полягала у тому, щоб, з одного боку, забезпечити можливість оперативної евакуації, а з іншого — не порушити права місцевого самоврядування. «Зрештою це вдалося зробити: відповідні норми стали частиною комплексного законопроєкту», – заявив Потураєв.
Він додав, що документ об’єднує кілька ініціатив Міністерства культури та Державної служби з етнополітики та свободи совісті.
«Ми розуміємо, що потреба в такому законі, на жаль, не зникне найближчим часом. Водночас важливо мати можливість оперативно вивозити з небезпечних зон об’єкти, які мають високу культурну цінність. Варто також усвідомлювати, що ми часто недооцінюємо значення експонатів, які зберігаються в невеликих краєзнавчих, міських чи селищних музеях – там нерідко трапляються унікальні речі. Безумовно, важливо, щоб вони залишалися доступними для місцевих громад і приваблювали відвідувачів, але водночас їх потрібно належно захищати», – наголосив голова парламентського комітету.
Потураєв зауважив, що наразі інформація про евакуйовану кількість експонатів не підлягає розголошенню, але він сподівається, що після ухвалення парламентом законопроєкту їх кількість значно збільшиться.
Законопроєктом №14391 пропонується внести зміни до низки законів України. Зокрема, передбачається можливість ведення обліку Музейного фонду України в електронній формі, оновлення процедур ведення переліку музеїв, функціонування депозитаріїв музейних предметів та встановлення вимог до осіб, які мають право здійснювати консервацію і реставрацію музейних предметів державної частини Музейного фонду.
Документом передбачається врегулювання можливості тимчасового вивезення культурних цінностей за межі території України для тимчасового зберігання в евакуації. Пропонується визначити, що переміщення культурних цінностей державної частини Музейного фонду України здійснюється виключно на підставі рішення центрального органу виконавчої влади у сфері музейної справи.
Крім того, пропонується можливість передачі культурних цінностей, стягнутих відповідно до законодавства про санкції, до державних музейних, бібліотечних та архівних фондів або релігійним організаціям.
Водночас законотворці пропонують повернути конкурсні процедури призначення керівників закладів культури комунальної форми власності, а також встановити особливості призначення керівників державних і комунальних закладів культури на територіях, де ведуться або велися бойові дії чи які були тимчасово окуповані.
Окрім того, законопроєктом пропонується врегулювання щодо поводження з антропологічними рештками, виявленими під час археологічних досліджень, врахування результатів таких досліджень при плануванні містобудівної діяльності.
Передбачається також запровадити механізм розпорядження майном релігійних організацій, діяльність яких припинена за рішенням суду, і порядок призначення комісії з припинення.
Як повідомляв Укрінформ, за словами віцепрем’єр-міністерки з гуманітарної політики України – міністерки культури Тетяни Бережної, минулого року евакуйовано понад 100 тис. музейних об’єктів.
Фото Укрінформу можна купити тут.
-
Суспільство6 днів agoНа Національному військовому кладовищі встановлюватимуть кенотафи полеглим захисникам
-
Події1 тиждень ago«Іканича» – відроджена писанка маріупольських греків
-
Авто1 тиждень agoКапсула часу Lamborghini Miura в українському забарвленні коштує $5 мільйонів — фото
-
Політика6 днів agoВенс заявив, що Європа не доклала зусиль для припинення війни в Україні
-
Політика6 днів agoУ МЗС України з’явиться посол з питань полонених
-
Відбудова4 дні agoКомпенсації в межах «єВідновлення» отримали вже понад 188 тисяч родин
-
Усі новини1 тиждень agoУкраїнка в Німеччині знайшла диван і валізу біля смітника — але є нюанс
-
Події6 днів agoФільм «2000 метрів до Андріївки» номінований на «Еммі»
