Події
Довженко-Центру передали два німі фільми, які вважали втраченими

Кінознавці Алік Дарман і Володимир Прилуцький виявили в архіві і передали Національному центру імені Олександра Довженка стрічки “Трипільська трагедія” Олександра Анода-Анощенка 1926 року і “Секрет рапіду” Павла Долини 1930 року.
Як передає Укрінформ, про це Довженко-Центр повідомляє у Фейсбуці.
Молоді дослідники віднайшли плівкові фільмокопії стрічок у будівлі Кінотелекомплексу, що відома також як Цех обробки плівки (ЦОП). Вважалося, що копії зберігалися лише у російському Госфільмофонді.
За словами керівниці фільмосховища Довженко-Центру Тетяни Деркач, ці плівки – контратипи, частина комплекту вихідних матеріалів фільму. Саме з них друкують позитивні, прокатні копії.
“Це унікальний випадок, бо якщо в інших фондах та архівах можемо знаходити позитиви, то комплект вихідних матеріалів до нас потрапляє вкрай рідко. Ми вже поставили у план сканувати ці фільми. Тобто незабаром буде можливість переглянути ці унікальні знахідки”, – зауважила керівниця фільмосховища.
За словами кінознавця Олега Оліфера, “Трипільська трагедія” виробництва Ялтинської кінофабрики ВУФКУ є однією з найстаріших кінознахідок на території України за останній час.
Фільм розповідає про Трипільський похід більшовиків 1919 року (у радянських джерелах “Трипільську трагедію”), криваву сторінку Української революції і громадянської війни 1917-1921 років, що стала наріжним каменем в історії та міфі комуністичного молодіжного руху в СРСР.
У червні 1919 року загін більшовиків у складі робітників Шулявського заводу, комсомольців і китайських “добровольців” вирушили встановлювати радянську владу на охоплену повстаннями Київщину, де під Трипіллям вони були розгромлені повстанцями отамана Зеленого (Данила Терпила).
Поряд з очевидним пробільшовицьким трактуванням подій “Трипільська трагедія” виконана у пригодницькому жанрі із числениими сценами перестрілок, бійок і баталій за участі сотень статистів, кавалерії та артилерії. Особливий акцент у фільмі зроблено на жорстокості повстанців та їхніх розправах над більшовиками.
Така кривава видовищність забезпечила “Трипільській трагедії” глядацький успіх. Проте одночасно фільм отримав низьку оцінку від кіновиробників і критики.
У 1928 році у журналі “Кіно” у статті “Годі крові на екрані” стрічку критикували за натуралізм, бандитизм і демонстрацію негативного прикладу для українського селянина. Автор сценарію, письменник Григорій Епік, під час сталінського терору був розстріляний ” за участь у терористичній націоналістичній організації”.
“Секрет рапіду” (1930) виробництва Київської кінофабрики є першим фільмом Павла Долини у колекції Довженко-Центру і взагалі першим фільмом режисера, знайденим в Україні.
Знаковий український режисер і актор 1920-1930-х працював у Молодому театрі, “Кийдрамте”, “Березолі” та інших театрах, грав у кінопостановках Леся Курбаса. Як кінорежисер Долина дебютував у 39 років і за наступне пʼятиріччя на Одеській і Київській кінофабриках зняв вісім повнометражних ігрових фільмів. Більшість його робіт вважаються втраченими, жодної досі не було оцифровано.
Після критичної статті-доносу “Ідеологічними манівцями”, опублікованій у журналі “Кіно” 1932 року, Долина фактично відходить від ігрового кінематографа і переходить на роботу у “Техфільмі”, а після війни очолює Театральний музей у Києві.
“Секрет рапіду” відноситься до київського періоду творчості режисера і розповідає про типове для тогочасного радянського кіно гостре протистояння між колективним та індивідуальним, “новим” і “старим”. От тільки цього разу справа не у механізації села чи штурмовому будівництві, конфлікт розгортається навколо приховування старим робітником таємниці обробки сталі. Кульмінацією фільму стає колективне “перевиховання” людини за новим установленим зразком через так званий “товариський суд”. Індустріальної реалістичності цій виробничій драмі додають цехи, відзняті оператором Георгієм Химченком на заводах Києва, Харкова і Горлівки, та робота художника Юрія Швеця, майбутнього спеціаліста з оформлення науково-фантастичних фільмів.
Віднайдення “Секрету рапіду” – довгоочікуване повернення для дослідників і глядачів. Це нагода переглянути український кіноканон і познайомитися із творчістю одного з ключових авторів часів ВУФКУ не лише через тексти кінокритичної і кінознавчої літератури. Нарешті маловідому сторінку українського кіно можна буде побачити безпосередньо на екрані.
Як повідомляв Укрінформ, студенти Київського національного університету театру, кіно і телебачення імені Івана Карпенка-Карого виявили в архіві і передали Національному центру імені Олександра Довженка створену у 1936 році стрічку “Карл Бруннер”.
Фото: Довженко-Центр
Події
Українські ілюстраторки стали лавреатками World Illustration Awards

Українські ілюстраторки Юлія Ґвілім і Женя Полосіна стали лавреатками відзнак престижної премії для ілюстраторів World Illustration Awards 2025.
Як передає Укрінформ, про це повідомляє Читомо з посиланням на сайт Британської асоціації ілюстраторів.
Всього на конкурс ілюстратори подали понад 4700 робіт, а до короткого списку журі премії відібрало 200.
Українських ілюстраторок нагородили відзнаками Highly Commended у двох категоріях:
- ілюстрацію Жені Полосіної до обкладинки збірки оповідань Г. Дж. Веллса (названої на честь одного з оповідань) «Країна сліпих» (видавництво «Ще одну сторінку») у категорії «Обкладинки книг»;
- ілюстрації Юлії Ґвілім до дитячої книжки «Кряк!» (видавництво «Видавництво Старого Лева») у категорії «Дитяча книжкова ілюстрація».

World Illustration Awards – одна з найпрестижніших міжнародних відзнак у сфері ілюстрації, заснована Британською асоціацією ілюстраторів у співпраці з Directory of Illustration.
Із 1976 року премія відзначає найкращі ілюстративні роботи з усього світу, а подавати свої роботи можуть як відомі ілюстратори, так і початківці. Цьогоріч премію вручили вдесяте.
Як повідомляв Укрінформ, до короткого списку літературної премії Центральної Європи Angelus увійшов роман «Драбина» української письменниці Євгенії Кузнєцової.
Фото: сайт Британської асоціації ілюстраторів
Події
У Львові стартував фінал Всеукраїнського музичного фестивалю «Червона рута»

У середу, 17 вересня, у Львові розпочався фінал Всеукраїнського музичного фестивалю «Червона рута – 2025». Захід проводять у партнерстві з Рухом опору Сил спеціальних операцій ЗСУ.
Про це повідомляє кореспондент Укрінформу.
Фестиваль розпочався із конференції «Culture, Recovery & Solidarity: How Art, Music and International Partnerships Heal and Rebuild Ukraine».
Як зазначив генеральний директор фестивалю “Червона рута” Мирослав Мельник, співпраця фестивалю з Рухом опору Сил спеціальних операцій ЗСУ має природне коріння.
“Перша “Червона рута” проводилась на честь пам’яті Володимира Івасюка – на десятиріччя, як його не стало. А далі завданням фестивалю було пробудженням всього, що є українським, у східних областях, де російськомовні міста. Таким чином, у 1991 році фестиваль пройшов у Запоріжжі, в 1993-му — в Донецьку, в 1995-му — в Криму, в 1997-му — в Харкові. Далі був Маріуполь, інші міста. Зараз – війна. Навіть ті, хто нині на окупованих територіях, свого часу брали участь у фестивалі. Ті, хто там перебуває, допомагають ССО, вони активні, вмотивовані”, – сказав він.
Мельник додав, що на цьогорічному фестивалі присутні музиканти, які були на першій “Червоній руті”, зокрема Дарка Стебівка, яка приїхала із США. Також беруть участь виконавці із Польщі та США.
Також для фестивалю вперше провели конкурси за кордоном: у Польщі та Великій Британії.
Начальник Львівської ОВА Максим Козицький подякував українським військовим, які зараз боронять нашу державу, і ветеранам російсько-української війни. Також він подякував молоді, яка стала учасниками фестивалю, і його директору Мирославу Мельнику – за те, що “Червона рута” відбувається саме у Львові.
“Культура – як ліки. Українська пісня – як частина дипломатії, частина і передоснова української держави. Ми маємо бути цікаві світові… Пісня лунає і в окопі на передовій, і в бомбосховищах, і в метро, і в душі кожного з нас. І поки в душі лунатиме пісня, ми матимемо змогу вірити в нашу Перемогу. Саме в пісні через століття ми будемо мати оспіваних героїв цієї війни”, – сказав Козицький.
Під час конференції обговорювали успішні кейси реабілітаційних центрів та їх співпрацю з культурними проєктами, роль мистецтва, музики, живопису у психоемоційному відновленні ветеранів. Також йшлося про важливість міжнародної підтримки культурного відновлення України.
«Червона рута – 2025» проводиться за сприяння Офісу Президента України, Секретаріату Кабміну, Міноборони, МЗС, МКСК, Комітету Верховної Ради України з питань гуманітарної та інформаційної політики, Львівської обласної військової (державної) адміністрації, також обласних державних адміністрацій України, які відряджають фіналістів.
Як повідомляв Укрінформ, під час XVII Всеукраїнського музичного фестивалю «Червона рута – 2025», який пройде у Львові 17–21 вересня, крім класичної конкурсної програми пройдуть лекції, панельні дискусії та зустрічі, присвячені історії українського визвольного руху та сучасним практикам опору.
Події
Українське видання про крах РФ перемогло у премії за найкращий переклад

Як передає Укрінформ, про це повідомляє Читомо з посиланням на видавництво Arc.ua, в якому вийшла книжка
«Овації-овації! Ми намагаємося не припиняти тішити вас власними перемогами. Стенлі Петерсон, від народження Богдан Патик, мав непросте життя східноєвропейського емігранта, який шукав притулок від переслідувань та війни, і знайшов його в Канаді. Не забуваючи про своє українське коріння, він присвятив своє життя підтримці освітніх та гуманітарних справ у Канаді та по всьому світу, ставши благодійником», – зазначають у видавництві.
На сайті фонду про переможця поки що не повідомили, однак у коментарі для Читомо у видавництві підтвердили, що автор книжки та перекладачі отримали інформаційні листи з привітаннями від організаторів премії.
Книжка в українському перекладі вийшла 2024 року у видавництві Arc.ua.
Переклали книжку Марія Дубровій, Ганна Рак, Анна Мельниченко і Олександр Охріменко.
Обкладинку до видання створила авторка та ілюстраторка Оленка Загородник.
«Росія потребує звільнення від самої себе, адже російська держава стала імперією до того, як росіяни стали нацією, і до того, як величезна країна змогла перетворитися на національну державу. Ця книга про те, як можна розвивати деволюцію Російської Федерації та сприяти деколонізації поневолених імперією народів, щоби вони мали шанс збудувати власний Люксембург за Полярним колом», – ідеться в анотації.
Нагороду за книжковий переклад Літературного фонду імені Петерсона надають що два роки, починаючи з 2021 року. Її присуджують нещодавно опублікованим перекладам художніх та документальних літературних творів українською та з української.
Заохочується подання насамперед книжок перекладених українською з англійської та французької, чи навпаки, з англійської чи французької на українську мов.
Літературний фонд імені Петерсона – фонд для українців світу, що приймає на фінансування прозові твори та переклади та зосереджується на фінансуванні робіт, які потенційно будуть цікаві широкій авдиторії.
Премія відзначає книжки, які сприяють кращому розумінню України чи українського народу та тематика яких актуальна для світової української спільноти.
Вона складається з кількох програм – насамперед, головної Літературної премії, а також нагород за літературні переклади книжок і кількох цільових грантів для письменників та перекладачів.
Фонд заснований канадським меценатом українського походження Стенлі Петерсоном для надання міжнародних літературних премій і грантів. Він створений під егідою канадської благодійної фундації «Будучність», яка підтримує освітні та гуманітарні ініціативи.
Як повідомляв Укрінформ, до короткого списку літературної премії Центральної Європи Angelus увійшов роман «Драбина» української письменниці Євгенії Кузнєцової.
-
Усі новини1 тиждень ago
Крихітний голий гризун зберігає в собі секрет довголіття — що знайшли вчені
-
Суспільство1 тиждень ago
В Одеській області спалахнула суха рослинність, є загиблий
-
Події1 тиждень ago
Оголосили фіналістів літературного конкурсу Фонду Лесі та Петра Ковалевих
-
Події1 тиждень ago
У Харкові створили музично-хореографічну виставу «Війна. Обличчя. Монологи»
-
Війна1 тиждень ago
ЗС РФ атакували Польщу 10 вересня – як на це відреагував Трамп
-
Усі новини1 тиждень ago
Жінка знайшла дивний предмет у пральні: інтернет розгадав, що це
-
Політика1 тиждень ago
Світлини удару Росії по Яровій жахають, навіть на війні є правила
-
Відбудова1 тиждень ago
Банки профінансували проєкти з відновлення енергоінфраструктури на ₴27,1 мільярда