Події
Довженко-Центру передали два німі фільми, які вважали втраченими
Кінознавці Алік Дарман і Володимир Прилуцький виявили в архіві і передали Національному центру імені Олександра Довженка стрічки “Трипільська трагедія” Олександра Анода-Анощенка 1926 року і “Секрет рапіду” Павла Долини 1930 року.
Як передає Укрінформ, про це Довженко-Центр повідомляє у Фейсбуці.
Молоді дослідники віднайшли плівкові фільмокопії стрічок у будівлі Кінотелекомплексу, що відома також як Цех обробки плівки (ЦОП). Вважалося, що копії зберігалися лише у російському Госфільмофонді.
За словами керівниці фільмосховища Довженко-Центру Тетяни Деркач, ці плівки – контратипи, частина комплекту вихідних матеріалів фільму. Саме з них друкують позитивні, прокатні копії.
“Це унікальний випадок, бо якщо в інших фондах та архівах можемо знаходити позитиви, то комплект вихідних матеріалів до нас потрапляє вкрай рідко. Ми вже поставили у план сканувати ці фільми. Тобто незабаром буде можливість переглянути ці унікальні знахідки”, – зауважила керівниця фільмосховища.
За словами кінознавця Олега Оліфера, “Трипільська трагедія” виробництва Ялтинської кінофабрики ВУФКУ є однією з найстаріших кінознахідок на території України за останній час.
Фільм розповідає про Трипільський похід більшовиків 1919 року (у радянських джерелах “Трипільську трагедію”), криваву сторінку Української революції і громадянської війни 1917-1921 років, що стала наріжним каменем в історії та міфі комуністичного молодіжного руху в СРСР.
У червні 1919 року загін більшовиків у складі робітників Шулявського заводу, комсомольців і китайських “добровольців” вирушили встановлювати радянську владу на охоплену повстаннями Київщину, де під Трипіллям вони були розгромлені повстанцями отамана Зеленого (Данила Терпила).
Поряд з очевидним пробільшовицьким трактуванням подій “Трипільська трагедія” виконана у пригодницькому жанрі із числениими сценами перестрілок, бійок і баталій за участі сотень статистів, кавалерії та артилерії. Особливий акцент у фільмі зроблено на жорстокості повстанців та їхніх розправах над більшовиками.
Така кривава видовищність забезпечила “Трипільській трагедії” глядацький успіх. Проте одночасно фільм отримав низьку оцінку від кіновиробників і критики.
У 1928 році у журналі “Кіно” у статті “Годі крові на екрані” стрічку критикували за натуралізм, бандитизм і демонстрацію негативного прикладу для українського селянина. Автор сценарію, письменник Григорій Епік, під час сталінського терору був розстріляний ” за участь у терористичній націоналістичній організації”.
“Секрет рапіду” (1930) виробництва Київської кінофабрики є першим фільмом Павла Долини у колекції Довженко-Центру і взагалі першим фільмом режисера, знайденим в Україні.
Знаковий український режисер і актор 1920-1930-х працював у Молодому театрі, “Кийдрамте”, “Березолі” та інших театрах, грав у кінопостановках Леся Курбаса. Як кінорежисер Долина дебютував у 39 років і за наступне пʼятиріччя на Одеській і Київській кінофабриках зняв вісім повнометражних ігрових фільмів. Більшість його робіт вважаються втраченими, жодної досі не було оцифровано.
Після критичної статті-доносу “Ідеологічними манівцями”, опублікованій у журналі “Кіно” 1932 року, Долина фактично відходить від ігрового кінематографа і переходить на роботу у “Техфільмі”, а після війни очолює Театральний музей у Києві.
“Секрет рапіду” відноситься до київського періоду творчості режисера і розповідає про типове для тогочасного радянського кіно гостре протистояння між колективним та індивідуальним, “новим” і “старим”. От тільки цього разу справа не у механізації села чи штурмовому будівництві, конфлікт розгортається навколо приховування старим робітником таємниці обробки сталі. Кульмінацією фільму стає колективне “перевиховання” людини за новим установленим зразком через так званий “товариський суд”. Індустріальної реалістичності цій виробничій драмі додають цехи, відзняті оператором Георгієм Химченком на заводах Києва, Харкова і Горлівки, та робота художника Юрія Швеця, майбутнього спеціаліста з оформлення науково-фантастичних фільмів.
Віднайдення “Секрету рапіду” – довгоочікуване повернення для дослідників і глядачів. Це нагода переглянути український кіноканон і познайомитися із творчістю одного з ключових авторів часів ВУФКУ не лише через тексти кінокритичної і кінознавчої літератури. Нарешті маловідому сторінку українського кіно можна буде побачити безпосередньо на екрані.
Як повідомляв Укрінформ, студенти Київського національного університету театру, кіно і телебачення імені Івана Карпенка-Карого виявили в архіві і передали Національному центру імені Олександра Довженка створену у 1936 році стрічку “Карл Бруннер”.
Фото: Довженко-Центр
Події
«Мілітарі-вишиванки» з дронами та бавовною стали унікальним явищем світової культури
Повномасштабна війна сформувала в Україні унікальний культурний феномен – «мілітарі-вишиванку», яка згодом стане цінним об’єктом для колекціонерів та культурологів.
Таку думку в інтерв’ю Укрінформу висловила засновниця Всесвітнього дня вишиванки Леся Воронюк.
За її словами, українська сорочка завжди відображала історичні процеси та переживання нації. Якщо після розпаду СРСР та під час криз був період занепаду чи засилля дешевого імпорту, то нинішня війна породила абсолютно новий стиль.
«Виникло таке явище, як мілітарі-вишиванка. Коли на хакі тканинах, на хакі полотні зеленого кольору вишивають орнаменти з дронами, з бавовною, з псом Патроном, з гелікоптерами, з символами і лого окремих бригад. І це є абсолютно фантастичне культурне явище. Війни відбуваються по всьому світу. І скрізь війна – це військова форма, а у нас війна – це 100 видів мілітарі-вишиванок», – наголосила Воронюк.
Вона зауважила, що придбання такої сорочки сьогодні є важливою «культурною інвестицією» в пам’ять про сучасну епоху.
Як повідомляв Укрінформ, Мінкульт подав вишиванку до репрезентативного списку нематеріальної культурної спадщини людства.
Події
Незламний ВІННИЦіЯнський кінофестиваль починає реєстрацію конкурсних робіт
Незламний ВІННИЦіЯнський кінофестиваль розпочинає реєстрацію конкурсних робіт, він проходитиме під девізом «Гумор – наша зброя».
Про це повідомляє Вінницька міська рада, передає Укрінформ.
«Цьогоріч Незламний ВІННИЦіЯнський кінофестиваль проходитиме під девізом «Гумор – наша зброя». Подія, що вже стала особливою частиною культурного життя Вінниці в час війни, вкотре об’єднає творчість, патріотизм і підтримку українських захисників та захисниць», – йдеться у повідомленні.
Згідно з повідомленням, традиційно захід організовує ЗК «Міський Палац мистецтв» за підтримки Вінницької міської ради та департаменту культури. Долучитися до конкурсної програми запрошують українських військових. Для учасників та учасниць підготували FPV-дрони, а автор найкращої роботи отримає автомобіль-пікап.
Зазначається, що після початку повномасштабного вторгнення ВІННИЦіЯнський кінофестиваль змінив свій формат: із події, присвяченої комедійному та пародійному кіно, він перетворився на майданчик підтримки українських військових. У межах заходу проводили благодійні виступи артистів-волонтерів та аукціони на підтримку Збройних сил України. Один із таких аукціонів дозволив зібрати близько 700 тисяч гривень для потреб воїнів.
Цей фестиваль присвячений Дню міста, який у Вінниці відзначається у вересні. Символом фестивалю традиційно залишається головна нагорода – «Золотий летючий слон». Цьогоріч, як і торік, він матиме не звичні крила, а крила «мавіка», виготовлені з гільз, як символ незламності, сучасної боротьби та сили українських воїнів.
До участі у конкурсі запрошуються бійці Збройних сил України, Національної гвардії, територіальної оборони, ДСНС, медичних служб та волонтери. Через гумор, самоіронію й креатив конкурсанти мають створити свої роботи.
До участі у конкурсній програмі приймаються короткі відеофільми, зняті самими бійцями, наприклад, на такі теми: бійці і тварини, пародія на відеокліп, а також таланти під бронею і реклама підрозділу. Стрічки обов’язково повинні мати сюжет і тривати від 30 секунд до трьох хвилин.
Матеріал необхідно надіслати до 20 серпня.
Кожен учасник фестивалю отримає комплект дронів, а переможці конкурсної програми – спеціальні подарунки.
Переможців визначатиме професійне журі на чолі з генеральним директором Національної кіностудії художніх фільмів імені Олександра Довженка. До складу журі увійдуть відомі діячі мистецтва, режисери та актори.
Як повідомлялось, XVIII Незламний ВІННИЦіЯнський кінофестиваль відбувся у вересні 2025 року задля підтримки Збройних сил України. Уперше його лауреатами стали українські оборонці, які представили 28 гумористичних короткометражних фільмів.
Фото: Вінницька ОВА
Події
Стартує робота над фільмом про науковця з Одеси, що створив вакцини від холери та чуми
Український продюсер Єгор Олесов з режисером Шекаром Капуром розпочинає роботу над фільмом “Чужорідні тіла” (Foreign Bodies).
Як передає Укрінформ, про це Українська кіноакадемія повідомила у Фейсбуці.
Проєкт вже був представлений на Каннському кінофестивалі. Він розповість історію одесита Вальдемара Хавкіна – вченого, що створив вакцини проти холери та чуми. Хавкін народився в Одесі, наприкінці XIX – на початку XX століття його робота над вакцинами проти холери й чуми допомогла врятувати мільйони життів, а його наукова спадщина залишається важливою частиною історії сучасної вакцинології. Британська адміністрація в Індії призначила Хавкіна державним бактеріологом, однак згодом він був несправедливо звинувачений у справі, яка стала відомою як “друга справа Дрейфуса”. Дія фільму розгортатиметься в Одесі, Парижі, Лондоні, Мумбаї та Колкаті.
Режисер Шекар Капур описує “Чужорідні тіла” як історію епічного масштабу та глибокого внутрішнього конфлікту: “Це історія надзвичайного масштабу, але водночас дуже особистого й внутрішнього конфлікту – про людину, яка врятувала мільйони життів і стала водночас об’єктом поклоніння як Бог та ненависті як диявол. У фільмі є любовна історія, що долає культурні конфлікти, вона одночасно зігріває серце і розбиває його. В іншому часі й іншому контексті, але за своїм епічним характером цей фільм нагадує мені Lawrence of Arabia”.
Продюсером проєкту з української сторони виступає Олесов, кофаундер компанії United Heroes, який продюсував, зокрема такі стрічки: “Ціна правди”, “Мавка. Лісова пісня”, “Захар Беркут”. Капур – лауреат BAFTA та режисер “Elizabeth”. Сценарій написав британський сценарист Пол Твіві, який протягом трьох років досліджував історію Хавкіна, зокрема працював із сімейними архівами. До міжнародної продюсерської команди також входять Джей Ді Захаріас з Curiosity Rights, Гелен Гедфілд та Александра Стоун.
“Для нас важливо бути частиною проєкту, який повертає Вальдемара Хавкіна в міжнародний контекст не лише як великого науковця, а як людину, чия історія починається в Україні й водночас належить усьому світу. Це фільм про науку, гідність, упередження, віру в правду, кохання і ціну, яку іноді платить людина, що випереджає свій час”, – зазначає Олесов.
Зараз триває кастинг на головні ролі.
У НСКУ нагадали, що Українська кіноакадемія і Netflix оголосили проєкти, які отримають гранти на розробку сценарію. Серед них “Форма світла”, сценарист і режисер Єгор Олесов, продюсер Павло Черепін.
Як повідомляв Укрінформ, український кінопродакшн ForeFilms стане копродюсером нового фільму румунського режисера Раду Жуде “Диптих любові”.
Фото: credo
-
Політика1 тиждень agoЗеленський і Навроцький обговорили потенційні контакти на найближчий час
-
Усі новини1 тиждень agoЄвробачення 2026 – хто може перемогти в конкурсі
-
Усі новини1 тиждень agoЗнайдено місце на Землі, де розташоване Пекло Данте: воно виявилося реальним (фото)
-
Одеса1 тиждень agoНебезпечне море: одесити про майбутній курортний сезон
-
Події1 тиждень agoФестиваль «Книжковий Арсенал» оголосив цьогорічну програму
-
Усі новини1 тиждень agoМастерШеф Професіонали – хто новий суддя
-
Події1 тиждень agoУкраїнський ForeFilms стане копродюсером румунського фільму «Диптих любові»
-
Відбудова7 днів agoміж порятунком для економіки та ризиками для суспільства
