Connect with us

Події

Довженко-Центру передали два німі фільми, які вважали втраченими

Published

on



Кінознавці Алік Дарман і Володимир Прилуцький виявили в архіві і передали Національному центру імені Олександра Довженка стрічки “Трипільська трагедія” Олександра Анода-Анощенка 1926 року і “Секрет рапіду” Павла Долини 1930 року.

Як передає Укрінформ, про це Довженко-Центр повідомляє у Фейсбуці.

Молоді дослідники віднайшли плівкові фільмокопії стрічок у будівлі Кінотелекомплексу, що відома також як Цех обробки плівки (ЦОП). Вважалося, що копії зберігалися лише у російському Госфільмофонді.

За словами керівниці фільмосховища Довженко-Центру Тетяни Деркач, ці плівки – контратипи, частина комплекту вихідних матеріалів фільму. Саме з них друкують позитивні, прокатні копії.

“Це унікальний випадок, бо якщо в інших фондах та архівах можемо знаходити позитиви, то комплект вихідних матеріалів до нас потрапляє вкрай рідко. Ми вже поставили у план сканувати ці фільми. Тобто незабаром буде можливість переглянути ці унікальні знахідки”, – зауважила керівниця фільмосховища.

За словами кінознавця Олега Оліфера, “Трипільська трагедія” виробництва Ялтинської кінофабрики ВУФКУ є однією з найстаріших кінознахідок на території України за останній час.

Фільм розповідає про Трипільський похід більшовиків 1919 року (у радянських джерелах “Трипільську трагедію”), криваву сторінку Української революції і громадянської війни 1917-1921 років, що стала наріжним каменем в історії та міфі комуністичного молодіжного руху в СРСР.

У червні 1919 року загін більшовиків у складі робітників Шулявського заводу, комсомольців і китайських “добровольців” вирушили встановлювати радянську владу на охоплену повстаннями Київщину, де під Трипіллям вони були розгромлені повстанцями отамана Зеленого (Данила Терпила).

Поряд з очевидним пробільшовицьким трактуванням подій “Трипільська трагедія” виконана у пригодницькому жанрі із числениими сценами перестрілок, бійок і баталій за участі сотень статистів, кавалерії та артилерії. Особливий акцент у фільмі зроблено на жорстокості повстанців та їхніх розправах над більшовиками.

Така кривава видовищність забезпечила “Трипільській трагедії” глядацький успіх. Проте одночасно фільм отримав низьку оцінку від кіновиробників і критики.

У 1928 році у журналі “Кіно” у статті “Годі крові на екрані” стрічку критикували за натуралізм, бандитизм і демонстрацію негативного прикладу для українського селянина. Автор сценарію, письменник Григорій Епік, під час сталінського терору був розстріляний ” за участь у терористичній націоналістичній організації”.

“Секрет рапіду” (1930) виробництва Київської кінофабрики є першим фільмом Павла Долини у колекції Довженко-Центру і взагалі першим фільмом режисера, знайденим в Україні.

Читайте також: Раніше недоступний фільм за сценарієм Миколайчука оцифрували і покажуть на кінофестивалі у Чернівцях

Знаковий український режисер і актор 1920-1930-х працював у Молодому театрі, “Кийдрамте”, “Березолі” та інших театрах, грав у кінопостановках Леся Курбаса. Як кінорежисер Долина дебютував у 39 років і за наступне пʼятиріччя на Одеській і Київській кінофабриках зняв вісім повнометражних ігрових фільмів. Більшість його робіт вважаються втраченими, жодної досі не було оцифровано.

Після критичної статті-доносу “Ідеологічними манівцями”, опублікованій у журналі “Кіно” 1932 року, Долина фактично відходить від ігрового кінематографа і переходить на роботу у “Техфільмі”, а після війни очолює Театральний музей у Києві.

“Секрет рапіду” відноситься до київського періоду творчості режисера і розповідає про типове для тогочасного радянського кіно гостре протистояння між колективним та індивідуальним, “новим” і “старим”. От тільки цього разу справа не у механізації села чи штурмовому будівництві, конфлікт розгортається навколо приховування старим робітником таємниці обробки сталі. Кульмінацією фільму стає колективне “перевиховання” людини за новим установленим зразком через так званий “товариський суд”. Індустріальної реалістичності цій виробничій драмі додають цехи, відзняті оператором Георгієм Химченком на заводах Києва, Харкова і Горлівки, та робота художника Юрія Швеця, майбутнього спеціаліста з оформлення науково-фантастичних фільмів.

Віднайдення “Секрету рапіду” – довгоочікуване повернення для дослідників і глядачів. Це нагода переглянути український кіноканон і познайомитися із творчістю одного з ключових авторів часів ВУФКУ не лише через тексти кінокритичної і кінознавчої літератури. Нарешті маловідому сторінку українського кіно можна буде побачити безпосередньо на екрані.

Як повідомляв Укрінформ, студенти Київського національного університету театру, кіно і телебачення імені Івана Карпенка-Карого виявили в архіві і передали Національному центру імені Олександра Довженка створену у 1936 році стрічку “Карл Бруннер”.

Фото: Довженко-Центр



Джерело

Події

З 1950 року до країн походження повернули понад 1 мільйон стародавніх артефактів

Published

on


Понад один мільйон стародавніх артефактів вартістю не менш як 2 млрд доларів США були повернуті країнам їхнього походження в період з 1950 до кінця 2025 року.

Як передає Укрінформ, про це повідомляє Financial Times із посиланням на дані цифрової платформи Museum of Looted Antiquities (MOLA), яка є проєктом некомерційної дослідницької організації у США Achilles Research Group.

MOLA створила першу всеосяжну базу даних випадків повернення культурних цінностей — переважно музеями, арт-дилерами та приватними колекціонерами.

Згідно з отриманими даними, у період із 1950 року до кінця 2025 року було повернуто 1,06 млн стародавніх предметів країнам їхнього походження.

Їхня вартість становить щонайменше 2 млрд доларів США.

Кількість випадків репатріації творів мистецтва зростає із середини 1990-х років. При цьому з 2020 року спостерігається різке збільшення — у 2024 році (останньому повному році, за який MOLA має дані) їхня кількість сягнула майже 150.

Зазначається, що США стали лідером серед країн, що здійснювали такі повернення: 81 музей повернув загалом 101 тис. предметів.

До цієї цифри не увійшов скарб «Чорний лебідь» — колекція перуанських золотих і срібних монет, піднятих із затонулого іспанського судна XIX століття; цей скарб налічував 595 тис. одиниць із загальної кількості в 1 млн об’єктів.

У 2012 році американська компанія, яка заявила права на цей скарб, повернула його Іспанії — колишній метрополії, що свого часу колонізувала Перу.

При цьому найкращі показники у поверненні стародавніх предметів мають такі країни, як Єгипет, Італія та Саудівська Аравія — кожна з них за проаналізований період повернула понад 30 тис. об’єктів.

Читайте також: Італія повернула зі США понад двісті викрадених стародавніх артефактів

Як повідомляв Укрінформ, Австралія повернула Україні два археологічні предмети — скроневу підвіску, що може належати до прикрас ямної культурно-історичної спільноти III тисячоліття до нашої ери, і наконечник стріли, поширений на давньоруських пам’ятках XII-XIII століть.

Фото: Wereldmuseum Leiden/Boudewijn Bollmann



Джерело

Continue Reading

Події

У Рівному заснували поетичну премію імені Максима Кривцова

Published

on



У Рівному заснували міську молодіжну поетичну премію імені Героя України Максима Кривцова.

Як передає Укрінформ, про це повідомляє Читомо.

Перше нагородження відбудеться 22 січня 2027 року, а прийом заявок розпочнеться у грудні 2026 рокуо. Лавреат має витратити щонайменше половину грошової винагороди на видання власної збірки та передати 10% накладу бібліотекам міста.

Рішення про заснування премії депутати Рівненської міської ради ухвалили 22 жовтня цього року. Ініціатором виступило міське управління культури та туризму.

Як зауважила очільниця руху «Ветеранка», бойова медикиня та ветеранка Катерина Приймак, яка долучилася до організації премії, створення нагороди погодили з батьками Максима Кривцова.

Премію фінансуватимуть із бюджету Рівненської міської територіальної громади. Її розмір визначатимуть щороку відповідно до затвердженого бюджету. Конкретну суму винагороди на 2027 рік поки не оголосили.

Щонайменше 50% отриманих коштів лавреат повинен буде спрямувати на видання власної поетичної збірки протягом року. Крім того, 10% надрукованого накладу автор має передати до бібліотек Рівненської громади.

За словами Приймак, підтримка видання поетичних книжок є основною метою нової нагороди. Вона пояснила, що поезія не завжди має достатній комерційний попит, щоб видавництва були зацікавлені у публікації творів молодих авторів.

Також передавання частини накладу до міських бібліотек має допомогти поширювати книжки молодих поетів і знайомити читачів із їхньою творчістю.

Виконання вимоги щодо використання частини премії на видання збірки контролюватиме Рівненська міська рада. Відповідні умови визначає положення про премію.

На здобуття нагороди зможуть претендувати поети/поетки віком до 35 років, які проживають, навчаються або працюють у Рівненській міській територіальній громаді.

Для участі потрібно подати сигнальний примірник поетичної збірки українською мовою. Допускаються також двомовні видання, якщо основною мовою є українська, а другою не російська. До конкурсних документів мають входити творча біографія, щонайменше дві фахові рецензії та кошторис видання книжки.

Кандидатів зможуть висувати творчі спілки, заклади освіти й культури, громадські організації, органи державної влади та місцевого самоврядування. Автори також матимуть можливість подаватися самостійно.

Прийом заявок триватиме із 1 до 31 грудня 2026 року. Надалі конкурс проводитимуть щороку впродовж грудня, а лауреата визначатимуть до дня народження Максима Кривцова – 22 січня.

Переможця обиратиме спеціальний комітет, до якого увійдуть письменники, літературознавці, діячі культури, представники освітніх і культурних установ та громадських організацій.

Щороку премію присуджуватимуть одному автору/авторці, які зможуть отримати її лише раз.

Водночас, за словами Приймак, якщо серед учасників не буде гідних кандидатів, комітет може ухвалити рішення не присуджувати нагороду. Лавреат або лавератка отримає диплом, нагрудний знак і грошову винагороду.

Положення також передбачає можливість посмертного присудження премії. У такому випадку відзнаку вручать членам родини, близьким або законним представникам нагородженого.

Також вона зазначила, що премію вирішили заснувати саме для молодих поетів, оскільки підтримка нових авторів була важливою для Максима Кривцова. «Нам важливо, щоб імʼя Максима підтримувало молодь у літературі, для нього завжди було важливо, щоб молодих авторів чули», – додала Приймак.

Максим Кривцов – поет і військовослужбовець (позивний «Далі»), учасник Революції Гідності. Народився 22 січня 1990 року у Рівному, в 2014 році закінчив Київський національний університет технологій та дизайну.

У 2014 році пішов до Добровольчого українського корпусу «Правий сектор». Згодом працював у Центрі реабілітації та реадаптації учасників АТО та ООС і Veteran Hub-і. Після початку повномасштабного російського вторгнення у 2022 році повернувся на фронт.

Читайте також: У Рівному на честь Героя України поета Максима Кривцова перейменували вулицю

Загинув на фронті 7 січня 2024 року.

Вірші поета виходили друком у збірках «Там, де вдома: 112 віршів про любов та війну» (2019), «Колискова 21 століття Vol. 1: що тебе заколисує?» (2020), «Книга Love 2.0. Любов і війна» (2023), «Поміж сирен. Нові вірші війни» (2023).

Дебютну збірку «Вірші з бійниці» видав «Наш Формат» у 2023 році – того ж року вона увійшла до списку найкращих українських книжок року за версією ПЕН. У 2024 році те саме видавництво випустило ще одну книжку Максима – «На мінному полі пам’яті. Щоденники, есеї, оповідання».

22 серпня 2025 року Максиму Кривцову присвоїли звання Героя України посмертно.

Як повідомляв Укрінформ, за підсумками читацького голосування «Вірші з бійниці» Максима «Далі» Кривцова увійшли до списку 35 знакових видань Незалежності.

Фото: Любко Дереш, Facebook 



Джерело

Continue Reading

Події

У Мукачеві започаткували книжковий фестиваль

Published

on



У Мукачеві 14-15 листопада 2026 року вперше відбудеться масштабний книжковий фестиваль Mukachevo Book Fest, який збере українських письменників, видавців, митців та читачів з усієї країни.

Як передає Укрінформ, про це у Фейсбуці повідомила Мукачівська міськрада.

Зазначається, що метою ініціативи є заснування нової щорічної культурної традиції на Закарпатті та створення відкритого майданчика для популяризації сучасної української літератури.

За інформацією міськради, участь у фестивалі вже підтвердили понад два десятки українських видавництв, серед яких Видавництво Старого Лева, «САФРАН», «БІЛКА», «Каламар», UA Comix, «Маґура», «Карпатська вежа» та Видавництво Олександри Гаркуші. Крім того, свої стенди презентують книгарні «Книгарня Є», «Твоя Книгарня» тощо.

Серед підтверджених учасників-письменників – Мирослав Дочинець, Дмитро Кешеля, Ярина Вовк, Олексій Декань, Світлана Тодер, Дмитро Тодер, Даніка Соліс, Анна Стаднік та інші українські автори, зазначили у міськраді.

Читайте також: Які книжки українці обрали знаковими: УІК оголосив результати читацького голосування

Програма дводенного фестивалю передбачає книжкові презентації, дискусійні панелі, автограф-сесії, літературні майстерні, а також залучення Мукачівського драматичного театру, місцевих волонтерських ініціатив і музикантів.

Як повідомляв Укрінформ, в Ужгороді провели щорічний Книга-фест та оголосили його переможців.

Фото Укрінформу можна купити тут



Джерело

Continue Reading

Trending

© 2023 Дайджест Одеси. Копіювання і розміщення матеріалів на інших сайтах дозволяється тільки за умови прямого посилання на сайт. Для Інтернет-видань обов'язковим є розміщення прямого, відкритого для пошукових систем гіперпосилання на використаний матеріал не нижче другого абзацу. Матеріали з позначкою «Реклама» публікуються на правах реклами, відповідальність за їхній зміст несе рекламодавець.