Connect with us

Події

Довженко-Центру передали два німі фільми, які вважали втраченими

Published

on



Кінознавці Алік Дарман і Володимир Прилуцький виявили в архіві і передали Національному центру імені Олександра Довженка стрічки “Трипільська трагедія” Олександра Анода-Анощенка 1926 року і “Секрет рапіду” Павла Долини 1930 року.

Як передає Укрінформ, про це Довженко-Центр повідомляє у Фейсбуці.

Молоді дослідники віднайшли плівкові фільмокопії стрічок у будівлі Кінотелекомплексу, що відома також як Цех обробки плівки (ЦОП). Вважалося, що копії зберігалися лише у російському Госфільмофонді.

За словами керівниці фільмосховища Довженко-Центру Тетяни Деркач, ці плівки – контратипи, частина комплекту вихідних матеріалів фільму. Саме з них друкують позитивні, прокатні копії.

“Це унікальний випадок, бо якщо в інших фондах та архівах можемо знаходити позитиви, то комплект вихідних матеріалів до нас потрапляє вкрай рідко. Ми вже поставили у план сканувати ці фільми. Тобто незабаром буде можливість переглянути ці унікальні знахідки”, – зауважила керівниця фільмосховища.

За словами кінознавця Олега Оліфера, “Трипільська трагедія” виробництва Ялтинської кінофабрики ВУФКУ є однією з найстаріших кінознахідок на території України за останній час.

Фільм розповідає про Трипільський похід більшовиків 1919 року (у радянських джерелах “Трипільську трагедію”), криваву сторінку Української революції і громадянської війни 1917-1921 років, що стала наріжним каменем в історії та міфі комуністичного молодіжного руху в СРСР.

У червні 1919 року загін більшовиків у складі робітників Шулявського заводу, комсомольців і китайських “добровольців” вирушили встановлювати радянську владу на охоплену повстаннями Київщину, де під Трипіллям вони були розгромлені повстанцями отамана Зеленого (Данила Терпила).

Поряд з очевидним пробільшовицьким трактуванням подій “Трипільська трагедія” виконана у пригодницькому жанрі із числениими сценами перестрілок, бійок і баталій за участі сотень статистів, кавалерії та артилерії. Особливий акцент у фільмі зроблено на жорстокості повстанців та їхніх розправах над більшовиками.

Така кривава видовищність забезпечила “Трипільській трагедії” глядацький успіх. Проте одночасно фільм отримав низьку оцінку від кіновиробників і критики.

У 1928 році у журналі “Кіно” у статті “Годі крові на екрані” стрічку критикували за натуралізм, бандитизм і демонстрацію негативного прикладу для українського селянина. Автор сценарію, письменник Григорій Епік, під час сталінського терору був розстріляний ” за участь у терористичній націоналістичній організації”.

“Секрет рапіду” (1930) виробництва Київської кінофабрики є першим фільмом Павла Долини у колекції Довженко-Центру і взагалі першим фільмом режисера, знайденим в Україні.

Читайте також: Раніше недоступний фільм за сценарієм Миколайчука оцифрували і покажуть на кінофестивалі у Чернівцях

Знаковий український режисер і актор 1920-1930-х працював у Молодому театрі, “Кийдрамте”, “Березолі” та інших театрах, грав у кінопостановках Леся Курбаса. Як кінорежисер Долина дебютував у 39 років і за наступне пʼятиріччя на Одеській і Київській кінофабриках зняв вісім повнометражних ігрових фільмів. Більшість його робіт вважаються втраченими, жодної досі не було оцифровано.

Після критичної статті-доносу “Ідеологічними манівцями”, опублікованій у журналі “Кіно” 1932 року, Долина фактично відходить від ігрового кінематографа і переходить на роботу у “Техфільмі”, а після війни очолює Театральний музей у Києві.

“Секрет рапіду” відноситься до київського періоду творчості режисера і розповідає про типове для тогочасного радянського кіно гостре протистояння між колективним та індивідуальним, “новим” і “старим”. От тільки цього разу справа не у механізації села чи штурмовому будівництві, конфлікт розгортається навколо приховування старим робітником таємниці обробки сталі. Кульмінацією фільму стає колективне “перевиховання” людини за новим установленим зразком через так званий “товариський суд”. Індустріальної реалістичності цій виробничій драмі додають цехи, відзняті оператором Георгієм Химченком на заводах Києва, Харкова і Горлівки, та робота художника Юрія Швеця, майбутнього спеціаліста з оформлення науково-фантастичних фільмів.

Віднайдення “Секрету рапіду” – довгоочікуване повернення для дослідників і глядачів. Це нагода переглянути український кіноканон і познайомитися із творчістю одного з ключових авторів часів ВУФКУ не лише через тексти кінокритичної і кінознавчої літератури. Нарешті маловідому сторінку українського кіно можна буде побачити безпосередньо на екрані.

Як повідомляв Укрінформ, студенти Київського національного університету театру, кіно і телебачення імені Івана Карпенка-Карого виявили в архіві і передали Національному центру імені Олександра Довженка створену у 1936 році стрічку “Карл Бруннер”.

Фото: Довженко-Центр



Джерело

Події

У Києві відкрилась виставка робіт художника і військового, присвячена Силам спецоперацій

Published

on


У Києві в Національному музеї історії України у Другій світовій війні відкрилася виставка робіт художника та військовослужбовця Олександра Комʼяхова, присвячена 10-й річниці Сил спеціальних операцій Збройних сил України.

Як передає Укрінформ, про це командування ССО повідомило у Фейсбуці.

У серії творів зображені оператори спеціального призначення, бойова робота, побут, атмосфера служби і дух воїнів, які щодня за межею виконують надскладні завдання.

“Ці малюнки є моїм щоденником історій та знайомств, колекцією цікавих деталей, засобом комунікації та способом пізнання сучасного війська”, – сказав Комʼяхов під час відкриття виставки.

Також на заході презентували фотокнигу ССО. До неї увійшли, зокрема раніше неопубліковані світлини з особистих архівів операторів Сил спецоперацій з усіх ключових публічних операцій ССО за понад десятиріччя.

До відкриття виставки долучилися заступник генерального директора музею Дмитро Гайнетдінов і куратор проєкту – художник Антон Логов.

Ознайомитися з художніми творами та ССО на виставці можна буде до 29 липня 2026 року.

Читайте також: У Києві відкрилася виставка «Херсон. Шовкуненко. Врятоване»

Як повідомляв Укрінформ, 27 травня Україна відзначала День Сил спеціальних операцій.



Джерело

Continue Reading

Події

Скульптури малюків-засновників Києва переодягли у трипільське вбрання

Published

on



З нагоди Дня Києва і Трійці скульптури малюків-засновників міста – Кия, Щека, Хорива та їхньої сестри Либідь – переодягли у трипільське вбрання.

Відповідні фото опублікував у Фейсбуці автор скульптурної композиції на Поштовій площі Володимир Журавель, передає Укрінформ.

За його словами, “традиційно переодягли малюків до свят! В цей раз в образи трипільців!”.

Як зазначив Журавель, Трипільська культура є однією з яскравих найдавніших цивілізацій Європи епохи енеоліту та мідного віку (5400–2750 роки до н.е.), яка існувала на території сучасного Києва та України. Відзначилася високим рівнем розвитку ремесел, містобудуванням та землеробством.

Була відкрита українським археологом чеського походження Вікентієм Хвойкою в 1893 році. Перші знахідки – на вулиці Кирилівській у Києві, а у 1896 році масштабні розкопки біля села Трипілля на Київщині, яке й дало офіційну назву всій культурі.

Як нагадав скульптор, Хвойка презентував свої сенсаційні знахідки науковому світу в 1899 році на ХІ Археологічному з’їзді в Києві.

“Памʼятаємо, що Київ має дуже давню історію і ми є нащадками древніх цивілізацій які існували на території України!”, – підкреслив Журавель.

Він додав, що костюми створила Катерина Журавель, взявши за основу зображення на трипільській кераміці та історичні реставрації.

“Вінки також зробила Катерина Журавель, жоден дуб не постраждав, вінки були зроблені з гілок що попадали після грози”, – зауважив скульптор.

Читайте також: Скульптури малюківзасновників Києва перевдягли до Різдва

Кераміку створив Ярослав Гончар, взявши за основу знахідки на вулиці Кирилівській в Києві.

Жіноча трипільська статуетка була зроблена і подарована Олексою та Людмилю Альошкіними.

Як повідомляв Укрінформ, скульптури малюків-засновників Києва – Кия, Щека, Хорива та їхньої сестри Либідь – до Великодня, 12 квітня, одягли в українське національне вбрання та спорядили їх великодніми кошиками.

Фото: Володимир Журавель / Фейсбук



Джерело

Continue Reading

Події

У музеї «Кам’яниця київського війта» відкрили оновлену експозицію про історію міського самоврядування

Published

on


На столичному Подолі в музеї «Кам’яниця київського війта» відкрили оновлену експозицію про історію міського самоврядування та роль війта у житті стародавнього міста.

Як передає Укрінформ, про це повідомляє Київська міська державна адміністрація.

Заступниця голови КМДА Ганна Старостенко зазначила, що для столиці важливо не лише зберігати пам’ятки, а й повертати їх громаді як живі культурні простори, через які місто може говорити про власну історію та традиції самоврядування.

За її словами, це дуже символічне відкриття до Дня Києва, адже Київ одним із перших міст Східної Європи ще у XV столітті отримав Магдебурзьке право, яке дозволяло громаді самостійно ухвалювати рішення щодо розвитку міста, торгівлі, оподаткування та правопорядку.

«Саме тоді сформувалася культура відповідальності представників громади за своє місто і традиція міського самоврядування, яка в різних формах існує й сьогодні. На жаль, упродовж століть було безліч спроб викривити та переписати історію Києва, зокрема через імперські наративи, які применшували роль міста як важливого європейського центру», – додала Старостенко.

Як підкреслила заступниця голови КМДА, саме тому сьогодні такі музеї мають особливу місію – вони допомагають повернути історичну правду про столицю та ще раз нагадують, що Київ завжди був і залишається європейським містом із сильною активною громадою, власною ідентичністю та традицією самоврядування.

Вона додала, що у 2025 році у музеї завершили реставраційні роботи, зокрема відновили елементи внутрішнього оздоблення, влаштували відмостку зі сторони входу та модернізували внутрішні тепломережі.

Перший заступник директора Департаменту охорони культурної спадщини Сергій Сабуров зауважив, що під час реставрації завданням було не лише зберегти автентичність пам’ятки, а й вдихнути в неї нове життя – зробити музейний простір сучасним, комфортним і доступним для всіх відвідувачів.

«Ревіталізація дуже важлива, адже дозволяє нам не просто консервувати минуле, а й зберігати живу історію та культуру Києва для майбутніх поколінь. Знаючи своє коріння, ми чіткіше усвідомлюємо наш багатовіковий зв’язок із європейською культурою. Сьогодні ця експозиція дає можливість кожному відчути атмосферу старого Подолу та побачити, як столиця жила у XVII–XVIII століттях», – наголосив він.

«Камʼяниця київського війта» є унікальною пам’яткою українського бароко кінця XVII – початку XVIII століття, яку вважають найстарішою збереженою житловою кам’яницею Києва. Розташована на Подолі, вона постала в період активного розвитку міста за часів Гетьманщини та пов’язана з родиною Биковських, представники якої обіймали посаду київського війта.

Читайте також: У Києві відкрилася виставка «Херсон. Шовкуненко. Врятоване»

Архітектура споруди вирізняється арковими лоджіями, пілястрами та асиметричною композицією, а частину її вигляду було відтворено під час реставрації ХХ століття з урахуванням рис барокової доби. Протягом своєї історії будинок виконував різні функції – від приватної резиденції до громадських установ, зберігши при цьому автентичні елементи планування та інтер’єрів.

Музей, розташований за адресою: вулиця Костянтинівська, 6/8, відкритий для відвідувачів: середа – неділя з 11:00 до 19:00, п’ятниця з 11:00 до 17:45, понеділок, вівторок – вихідні.

Як повідомляв Укрінформ, до Дня Києва на станції метро «Золоті Ворота» відкрилася виставка художніх робіт «Незламне місто».

Фото: КМДА



Джерело

Continue Reading

Trending

© 2023 Дайджест Одеси. Копіювання і розміщення матеріалів на інших сайтах дозволяється тільки за умови прямого посилання на сайт. Для Інтернет-видань обов'язковим є розміщення прямого, відкритого для пошукових систем гіперпосилання на використаний матеріал не нижче другого абзацу. Матеріали з позначкою «Реклама» публікуються на правах реклами, відповідальність за їхній зміст несе рекламодавець.