Connect with us

Події

Довженко-Центру передали два німі фільми, які вважали втраченими

Published

on



Кінознавці Алік Дарман і Володимир Прилуцький виявили в архіві і передали Національному центру імені Олександра Довженка стрічки “Трипільська трагедія” Олександра Анода-Анощенка 1926 року і “Секрет рапіду” Павла Долини 1930 року.

Як передає Укрінформ, про це Довженко-Центр повідомляє у Фейсбуці.

Молоді дослідники віднайшли плівкові фільмокопії стрічок у будівлі Кінотелекомплексу, що відома також як Цех обробки плівки (ЦОП). Вважалося, що копії зберігалися лише у російському Госфільмофонді.

За словами керівниці фільмосховища Довженко-Центру Тетяни Деркач, ці плівки – контратипи, частина комплекту вихідних матеріалів фільму. Саме з них друкують позитивні, прокатні копії.

“Це унікальний випадок, бо якщо в інших фондах та архівах можемо знаходити позитиви, то комплект вихідних матеріалів до нас потрапляє вкрай рідко. Ми вже поставили у план сканувати ці фільми. Тобто незабаром буде можливість переглянути ці унікальні знахідки”, – зауважила керівниця фільмосховища.

За словами кінознавця Олега Оліфера, “Трипільська трагедія” виробництва Ялтинської кінофабрики ВУФКУ є однією з найстаріших кінознахідок на території України за останній час.

Фільм розповідає про Трипільський похід більшовиків 1919 року (у радянських джерелах “Трипільську трагедію”), криваву сторінку Української революції і громадянської війни 1917-1921 років, що стала наріжним каменем в історії та міфі комуністичного молодіжного руху в СРСР.

У червні 1919 року загін більшовиків у складі робітників Шулявського заводу, комсомольців і китайських “добровольців” вирушили встановлювати радянську владу на охоплену повстаннями Київщину, де під Трипіллям вони були розгромлені повстанцями отамана Зеленого (Данила Терпила).

Поряд з очевидним пробільшовицьким трактуванням подій “Трипільська трагедія” виконана у пригодницькому жанрі із числениими сценами перестрілок, бійок і баталій за участі сотень статистів, кавалерії та артилерії. Особливий акцент у фільмі зроблено на жорстокості повстанців та їхніх розправах над більшовиками.

Така кривава видовищність забезпечила “Трипільській трагедії” глядацький успіх. Проте одночасно фільм отримав низьку оцінку від кіновиробників і критики.

У 1928 році у журналі “Кіно” у статті “Годі крові на екрані” стрічку критикували за натуралізм, бандитизм і демонстрацію негативного прикладу для українського селянина. Автор сценарію, письменник Григорій Епік, під час сталінського терору був розстріляний ” за участь у терористичній націоналістичній організації”.

“Секрет рапіду” (1930) виробництва Київської кінофабрики є першим фільмом Павла Долини у колекції Довженко-Центру і взагалі першим фільмом режисера, знайденим в Україні.

Читайте також: Раніше недоступний фільм за сценарієм Миколайчука оцифрували і покажуть на кінофестивалі у Чернівцях

Знаковий український режисер і актор 1920-1930-х працював у Молодому театрі, “Кийдрамте”, “Березолі” та інших театрах, грав у кінопостановках Леся Курбаса. Як кінорежисер Долина дебютував у 39 років і за наступне пʼятиріччя на Одеській і Київській кінофабриках зняв вісім повнометражних ігрових фільмів. Більшість його робіт вважаються втраченими, жодної досі не було оцифровано.

Після критичної статті-доносу “Ідеологічними манівцями”, опублікованій у журналі “Кіно” 1932 року, Долина фактично відходить від ігрового кінематографа і переходить на роботу у “Техфільмі”, а після війни очолює Театральний музей у Києві.

“Секрет рапіду” відноситься до київського періоду творчості режисера і розповідає про типове для тогочасного радянського кіно гостре протистояння між колективним та індивідуальним, “новим” і “старим”. От тільки цього разу справа не у механізації села чи штурмовому будівництві, конфлікт розгортається навколо приховування старим робітником таємниці обробки сталі. Кульмінацією фільму стає колективне “перевиховання” людини за новим установленим зразком через так званий “товариський суд”. Індустріальної реалістичності цій виробничій драмі додають цехи, відзняті оператором Георгієм Химченком на заводах Києва, Харкова і Горлівки, та робота художника Юрія Швеця, майбутнього спеціаліста з оформлення науково-фантастичних фільмів.

Віднайдення “Секрету рапіду” – довгоочікуване повернення для дослідників і глядачів. Це нагода переглянути український кіноканон і познайомитися із творчістю одного з ключових авторів часів ВУФКУ не лише через тексти кінокритичної і кінознавчої літератури. Нарешті маловідому сторінку українського кіно можна буде побачити безпосередньо на екрані.

Як повідомляв Укрінформ, студенти Київського національного університету театру, кіно і телебачення імені Івана Карпенка-Карого виявили в архіві і передали Національному центру імені Олександра Довженка створену у 1936 році стрічку “Карл Бруннер”.

Фото: Довженко-Центр



Джерело

Події

У Києві презентували другу частину відеоекранізації «Енеїди» Котляревського

Published

on


У Києві презентували другу частину екранізації “Енеїди” Івана Котляревського, створену за підтримки Українського культурного фонду.

Презентація відбулася у пресцентрі Укрінформу.

Галина Криворчук

“Усі ми чудово знаємо “Енеїду” з дитинства, зі шкільних років. Але цьогоріч нашій групі пощастило доторкнутися до цієї прекрасної поеми й оживити її так, щоб її можна було подивитися заново, свіжими очима, і згадати те, що колись було недочитано, не прочитано й повернутися до цієї прекрасної книги, до цієї прекрасної літератури ще раз”, – зазначила продюсерка Галина Криворчук.

Спікерка розповіла, що торік творча група “Гра долі” за підтримки Європейського Союзу та House of Europe екранізувала першу частину “Енеїди”. Приязне сприйняття публікою цього проєкту спонукало творчу команду надалі його розвивати. Тож другу частину екранізації здійснили за підтримки Українського культурного фонду в межах програми “Мистецтво в кадрі”.

Василь Вітер
Василь Вітер

Зі свого боку сценарист, режисер і актор Василь Вітер підкреслив, що перша частина відеопроєкту стала була більше експериментом, під час якого команда шукала цікаві форми й поєднання. Натомість для другої частини Вітер підготував чіткий сценарій – адаптацію поеми Котляревського, перетворивши її на драматургічно цілісний серіал із семи частин, кожна з яких є завершеною 30-хвилинною історією з героями, інтригами та взаєминами персонажів.

Усі ролі в серіалі грають два актори – Наталка Сопіт і Василь Вітер. Головні образи закріплені за Василем Вітром, який грає і самого автора Івана Котляревського,  і його улюбленця Енея.

Своєю чергою Сопіт розповіла про роботу над жіночими персонажами.

Наталка Сопіт
Наталка Сопіт

“Для екранізації ми взяли, здається, лише десять образів, а їх же набагато більше. І наскільки вони різні! Міфологічні образи, які ми звикли уявляти як богинь та інших міфічних персонажів, тут (у творі, – ред.) утілені через українські жіночі характери”, – наголосила вона.

Вконавиця ролей зазначила, що, готуючись до втілення персонажів, прагнула взяти до уваги індивідуальну психофізику й усталені уявлення про міфологічних персонажів.

Читайте також: Дві «Енеїди» на одному фестивалі: від Майдану до великої війни

“Я відмітила для себе приблизні образи. Богині-олімпійки – це норовливі, підступні пані, як -от Юнона. Земні жінки пристрасні та харизматичні. Мені найбільше припала до душі Сивілла (..). Є там і прості жінки, сміливі, жартівливі. Усі вони є дуже яскравими образами у Котляревського в “Енеїді”, – зазначила акторка.

Показ серіалу розпочався 9 вересня 2026 року – до дня народження Івана Котляревського. Проєкт відкриває документальний фільм “Іван Котляревський. Любов єдина”, знятий у Полтаві 2021 року.

Як повідомляв Укрінформ, в українських театрах за останні роки створили 11 вистав за «Енеїдою» Івана Котляревського.

Фото: Юлія Овсяннікова/Укрінформ

Більше наших фото можна купити тут



Джерело

Continue Reading

Події

В Одесі пройде Тиждень воєнного кіно: що у програмі

Published

on



В Одесі 15-18 жовтня пройде Тиждень воєнного кіно – некомерційний благодійний кінофестиваль, присвячений українській воєнній документалістиці.

Про це повідомили організатори фестивалю, передає Укрінформ.

“Протягом чотирьох днів на великому екрані Одеської кіностудії покажуть 15 документальних фільмів, короткометражок і репортажів, створених представниками різних з’єднань та родів сил у складі ЗСУ”, – йдеться у повідомленні.

За словами організаторів заходу, серед учасників – 35 окрема бригада морської піхоти, 36 окрема бригада морської піхоти, 39 окрема бригада морської піхоти, 65 окрема механізована бригада, 95 окрема десантно-штурмова Поліська бригада, 1 окремий штурмовий полк імені Дмитра Коцюбайла, бригада «Рубіж» та інші.

У фільмах розкажуть про роботу штабу, будні стабпункту, спостереження за роботою пілотів FPV-дронів, про те, як відбувається евакуація тяжко пораненого бійця тощо.

Також у програмі – документальний фільм «Мілітантропос», створений творчим об’єднанням ТАБОР. Його прем’єра відбулась у Каннах минулого року.

Окрім того, у межах Тижня воєнного кіно відбудеться виставка «Перехідний стан». Її автор – Костянтин Гузенко, військовий і фотограф, який загинув при виконанні обов’язків.

Читайте також: 55-й кінофестиваль «Молодість» оголосив програму короткометражок

Організатори додали, що Тиждень воєнного кіно – повністю благодійний проєкт, вхід на покази буде вільний для всіх (за попередньою реєстрацією на сайті проєкту. Також на сайті можна подивитися розклад показів).

Як повідомляв Укрінформ, у Києві 30 вересня відбулася презентація документального фільму “З любов’ю, Лілу” одеської поетеси та журналістки Тетяни Милимко.

Кадр із фільму «Сова»/docudays.ua





Джерело

Continue Reading

Події

У Празі презентували книжки про Маріуполь та жінок, які боролися за свободу України

Published

on


У столиці Чехії відбулася зустріч української громади з військовими-письменниками Мариною «Мамайкою» Мірзаєвою та Олександром «Східом» Іванцовим.

Про це повідомляє кореспондент Укрінформу.

«Мамайка» та «Схід» – військовослужбовці 3-ї окремої штурмової бригади 3-го армійського корпусу ЗСУ. Представлені книжки – їхній перший літературний досвід.

Марина – історикиня, військовослужбовиця та авторка книги «Жінки Свободи». «Моя книга — це поєднання української історії, дослідження про жінок в ОУН-УПА та моїх власних щоденникових записів з війни», – коротко охарактеризувала авторка свою книжку кореспонденту Укрінформу.

Видання містить 46 історій українок, які свідомо обрали боротьбу з тим самим ворогом, що намагається знищити Україну й сьогодні.

«Моя книга — це особиста історія та шлях на сучасній війні», – каже Олександр «Схід» Іванцов про свою роботу «Флешбек: Маріуполь». Олександр – Герой України, учасник гелікоптерного рейду до оточеного Маріуполя. 25 березня 2022 року він брав участь у секретній місії ГУР, яка доправила підкріплення та медикаменти на «Азовсталь». Він став єдиним українським військовослужбовцем, який у травні 2022 року не вийшов з «Азовсталі» в російський полон. Тиждень «Схід» ховався на заводі, після чого за 18 днів пішки подолав близько 200 кілометрів окупованою територією. Матеріал, на якому побудована книга, військовий починав писати на клаптиках паперу між обстрілами під час оборони Маріуполя.

«Наші книги репрезентують Україну в цілому – сьогодні та в минулому. Це поєднання особистісних історій, які фактично демонструють роль українського народу мати власну державність. Це живі голоси: Олександра, як людини, яка виходила з оточеного Маріуполя, а перед тим він туди залетів в гелікоптером. І моя історія – історія жінки, яка потрапляє до війська і рефлексує про те, як перепроживається війна крізь призму жіночого», – розповіла Мірзаєва.

Військові автори нещодавно презентували свої твори, в Парижі та на Франкфуртському книжковому ярмарку. У планах, якщо дозволить служба, подальші презентації. А також переклад книжок різними європейськими мовами – вже є домовленості щодо цього.

Учасники зустрічі, які відбулась в Українському молодіжному центрі Hub Nusle, мали можливість поспілкуватися з авторами, придбати книжки, а також підтримати донатами ББС 3 ОШБр на Starlink та комплектуючі до ударних БпЛА літакового типу.

Читайте також: Громада представила ювілейний стенд Ukraine на книжковому фестивалі в Будапешті

Нагадаємо, Україна цьогоріч вчергове взяла участь у Франкфуртському книжковому ярмарку, одному з наймасштабніших та найвпливовіших у світі заходів у сфері літератури, який тривав від 7 до 11 жовтня.

Фото: Ольга Танасійчук / Укрінформ

Більше наших фото можна купити тут 



Джерело

Continue Reading

Trending

© 2023 Дайджест Одеси. Копіювання і розміщення матеріалів на інших сайтах дозволяється тільки за умови прямого посилання на сайт. Для Інтернет-видань обов'язковим є розміщення прямого, відкритого для пошукових систем гіперпосилання на використаний матеріал не нижче другого абзацу. Матеріали з позначкою «Реклама» публікуються на правах реклами, відповідальність за їхній зміст несе рекламодавець.