Connect with us

Події

Довженко-Центру передали два німі фільми, які вважали втраченими

Published

on



Кінознавці Алік Дарман і Володимир Прилуцький виявили в архіві і передали Національному центру імені Олександра Довженка стрічки “Трипільська трагедія” Олександра Анода-Анощенка 1926 року і “Секрет рапіду” Павла Долини 1930 року.

Як передає Укрінформ, про це Довженко-Центр повідомляє у Фейсбуці.

Молоді дослідники віднайшли плівкові фільмокопії стрічок у будівлі Кінотелекомплексу, що відома також як Цех обробки плівки (ЦОП). Вважалося, що копії зберігалися лише у російському Госфільмофонді.

За словами керівниці фільмосховища Довженко-Центру Тетяни Деркач, ці плівки – контратипи, частина комплекту вихідних матеріалів фільму. Саме з них друкують позитивні, прокатні копії.

“Це унікальний випадок, бо якщо в інших фондах та архівах можемо знаходити позитиви, то комплект вихідних матеріалів до нас потрапляє вкрай рідко. Ми вже поставили у план сканувати ці фільми. Тобто незабаром буде можливість переглянути ці унікальні знахідки”, – зауважила керівниця фільмосховища.

За словами кінознавця Олега Оліфера, “Трипільська трагедія” виробництва Ялтинської кінофабрики ВУФКУ є однією з найстаріших кінознахідок на території України за останній час.

Фільм розповідає про Трипільський похід більшовиків 1919 року (у радянських джерелах “Трипільську трагедію”), криваву сторінку Української революції і громадянської війни 1917-1921 років, що стала наріжним каменем в історії та міфі комуністичного молодіжного руху в СРСР.

У червні 1919 року загін більшовиків у складі робітників Шулявського заводу, комсомольців і китайських “добровольців” вирушили встановлювати радянську владу на охоплену повстаннями Київщину, де під Трипіллям вони були розгромлені повстанцями отамана Зеленого (Данила Терпила).

Поряд з очевидним пробільшовицьким трактуванням подій “Трипільська трагедія” виконана у пригодницькому жанрі із числениими сценами перестрілок, бійок і баталій за участі сотень статистів, кавалерії та артилерії. Особливий акцент у фільмі зроблено на жорстокості повстанців та їхніх розправах над більшовиками.

Така кривава видовищність забезпечила “Трипільській трагедії” глядацький успіх. Проте одночасно фільм отримав низьку оцінку від кіновиробників і критики.

У 1928 році у журналі “Кіно” у статті “Годі крові на екрані” стрічку критикували за натуралізм, бандитизм і демонстрацію негативного прикладу для українського селянина. Автор сценарію, письменник Григорій Епік, під час сталінського терору був розстріляний ” за участь у терористичній націоналістичній організації”.

“Секрет рапіду” (1930) виробництва Київської кінофабрики є першим фільмом Павла Долини у колекції Довженко-Центру і взагалі першим фільмом режисера, знайденим в Україні.

Читайте також: Раніше недоступний фільм за сценарієм Миколайчука оцифрували і покажуть на кінофестивалі у Чернівцях

Знаковий український режисер і актор 1920-1930-х працював у Молодому театрі, “Кийдрамте”, “Березолі” та інших театрах, грав у кінопостановках Леся Курбаса. Як кінорежисер Долина дебютував у 39 років і за наступне пʼятиріччя на Одеській і Київській кінофабриках зняв вісім повнометражних ігрових фільмів. Більшість його робіт вважаються втраченими, жодної досі не було оцифровано.

Після критичної статті-доносу “Ідеологічними манівцями”, опублікованій у журналі “Кіно” 1932 року, Долина фактично відходить від ігрового кінематографа і переходить на роботу у “Техфільмі”, а після війни очолює Театральний музей у Києві.

“Секрет рапіду” відноситься до київського періоду творчості режисера і розповідає про типове для тогочасного радянського кіно гостре протистояння між колективним та індивідуальним, “новим” і “старим”. От тільки цього разу справа не у механізації села чи штурмовому будівництві, конфлікт розгортається навколо приховування старим робітником таємниці обробки сталі. Кульмінацією фільму стає колективне “перевиховання” людини за новим установленим зразком через так званий “товариський суд”. Індустріальної реалістичності цій виробничій драмі додають цехи, відзняті оператором Георгієм Химченком на заводах Києва, Харкова і Горлівки, та робота художника Юрія Швеця, майбутнього спеціаліста з оформлення науково-фантастичних фільмів.

Віднайдення “Секрету рапіду” – довгоочікуване повернення для дослідників і глядачів. Це нагода переглянути український кіноканон і познайомитися із творчістю одного з ключових авторів часів ВУФКУ не лише через тексти кінокритичної і кінознавчої літератури. Нарешті маловідому сторінку українського кіно можна буде побачити безпосередньо на екрані.

Як повідомляв Укрінформ, студенти Київського національного університету театру, кіно і телебачення імені Івана Карпенка-Карого виявили в архіві і передали Національному центру імені Олександра Довженка створену у 1936 році стрічку “Карл Бруннер”.

Фото: Довженко-Центр



Джерело

Події

Leléka виступила на промоконцерті у Лондоні

Published

on



Представниця України на «Євробаченні-2026» Leléka виступила з конкурсною піснею Ridnym на промоконцерті London Eurovision Party в Лондоні.

Як передає Укрінформ, про це повідомило Суспільне.

Зазначається, що цей виступ став першою препаті у Великій Британії для представника України з 2018 року. Разом з українською представницею на London Eurovision Party виступили 25 цьогорічних учасників “Євробачення”.

London Eurovision Party – це подія, яка об’єднала в собі пресзахід та концерт, на якому артисти «Євробачення» представляють свої пісні авдиторії перед виступом у травні.

Leléka дала емоційний виступ на сцені промоконцерту і здивувала публіку пишною чорною сукнею.

«Це був дуже насичений тиждень – здається, минуло набагато більше. Я зворушена кількістю теплих слів та тим, яким потужним насправді є комʼюніті єврофанів. Я вдячна за цей досвід, і вже не дочекаюся нашої зустрічі у Відні», – зауважила співачка.

Крім цього, українська представниця долучилася до ще однієї фан-події – Euro Rave Ball, яка відбулася напередодні.

На ній учасники «Євробачення» різних років об’єдналися у великий концерт, а Leléka стала однією з хедлайнерів.

Ювілейний 70-й пісенний конкурс «Євробачення» відбудеться в австрійській столиці – Відні.

Гранд-фінал «Євробачення-2026» відбудеться в суботу, 16 травня, а півфінали – 12 та 14 травня.

Конкурс пройде на найбільшій критій арені Австрії, Wiener Stadthalle.

Читайте також: Євробачення посилило вимоги до глядацьких прапорів

Як повідомляв Укрінформ, організатори «Євробачення-2026» оприлюднили порядок виступів у півфіналах конкурсу, які відбудуться 12 та 14 травня. Співачка Leléka, яка представлятиме Україну, виступить у другому півфіналі під номером 12.

На початку березня Leléka офіційно оприлюднила конкурсну версію пісні Ridnym.

У квітні Leléka виступила з піснею Ridnym на наймасштабнішому промоконцерті до конкурсу – Eurovision in Concert в Амстердамі.

Фото: Іnstagram.com/leleka_music/a_gomeniuk 



Джерело

Continue Reading

Події

у Вінниці оголосили архітектурний конкурс

Published

on



У Вінниці оголосили всеукраїнський архітектурний конкурс Fata Morgana на трансформацію кінотеатру ім. М. Коцюбинського на музей сучасного мистецтва.

Про це повідомив сайт Вінницької міської ради, передає Укрінформ.

«У Вінниці оголошено реєстрацію на відкритий всеукраїнський архітектурний конкурс Fata Morgana, який передбачає трансформацію будівлі кінотеатру ім. М. Коцюбинського у музей сучасного мистецтва. Ініціатива спрямована на формування відкритого, сталого та інклюзивного культурного простору, що органічно інтегрується в міське середовище», – йдеться у повідомленні.

Конкурс має за мету знайти архітектурне рішення, яке поєднає збереження історичної цінності об’єкта з актуальними підходами до розвитку міста, водночас відкриваючи нові можливості для його культурного життя.

Зазначається, що конкурс стане платформою для фахового діалогу та змагання ідей, що дозволяє залучити широке коло спеціалістів і отримати інноваційні підходи до переосмислення простору.

Учать у конкурсі можуть брати індивідуальні архітектори, архітектурні бюро, а також міждисциплінарні команди, до складу команд окрім архітекторів також можуть входити спеціалісти з суміжних сфер. Зокрема, з реставрації, культурної спадщини, експозиційного дизайну, музейної справи, інженерії та ландшафтної архітектури.

Оцінюватимуть проєкти провідні українські та міжнародні фахівці. За результатами конкурсу передбачені п’ять премій: І премія – ₴350 тисяч; ІІ премія – ₴175 тисяч; ІІІ премія – ₴175 тисяч; IV і V премії – по ₴80 тисяч.

Читайте також: Одеська мерія просить Мінкульт передати управління об’єктом ЮНЕСКО місту

ЮНЕСКО є стратегічним партнером і технічним радником конкурсу, а також забезпечує фінансові винагороди переможцям.

Як повідомляв Укрінформ, у Вінниці на базі колишнього кінотеатру ім. Коцюбинського планують створити музей сучасного мистецтва. Це має бути сучасне інтерактивне середовище з виставковими залами, місцями для подій, зустрічей і відкритої публічної діяльності. Це буде не класичний музей з традиційними фондами, а новий формат культурного закладу.

Фото: Петр Загнитоко, maps



Джерело

Continue Reading

Події

У Києві відбудеться показ стрічки «Будинок «Слово». Нескінчений роман»

Published

on


У Києві 24 квітня відбудеться показ та обговорення фільму режисера Тараса Томенка “Будинок “Слово”. Нескінчений роман”.

Як передає Укрінформ, про це Державне агентство з питань кіно повідомило у Фейсбуці.

Фільм демонструватимуть у Кіноклубі О. Довженка.

За словами організаторів показу, про будинок “Слово” та “розстріляне відродження” ще років 15 тому знало злочинно мало українців, і українське кіно наполегливо намагається виправити цю ситуацію. Ще в 2017 році вийшов однойменний документальний фільм Тараса Томенка, який мав непоганий розголос. Втім, цей же режисер ще 10 років тому почав працювати над повнометражним ігровим фільмом – “Будинок Слово. Нескінчений роман”. Ця стрічка настільки довго йшла на великі екрани, що про неї вже потроху почали забувати. В 2021 році відбулася світова прем’єра на Варшавському кінофестивалі, в 2022 році – українська фестивальна на Mykolaychuk Open Fest, і ось нарешті масовий глядач має змогу побачити цей довгобуд в кінотеатрах своїх міст.

Події стрічки розгортаються в Харкові на початку 30-х років минулого століття.

“Євген Ламах, Роман Ясіновський, Андрій Ісаєнко, Геннадій Попенко, В’ячеслав Довженко, Костянтин Темляк та багато інших грали, а точніше перевтілювалися у своїх героїв, таких різних, справжніх, експресивних, замкнених, високомірних, буремних, трагічних поетів і письменників настільки природньо, що їм віриш, їм співереживаєш, про їхню долю тривожно здогадуєшся”, – написали організатори показу у анонсі.

Важко не захоплюватись роботою художників-постановників під керівництвом легендарного Шевкета Сейдаметова. Вражаюче достовірний будинок, увага до найдрібніших деталей інтер’єрів і їх цілковита відповідність зображуваній епосі, автентичні предмети побуту, яких начебто перенесли машиною часу із 30-х років в декорації фільму. Це все дозволяє ще більше зануритись в події “Будинку “Слова”” і не просто дивитися, а відчути цю картину.

“Будинок “Слово”. Нескінчений роман” – фільм, який вимагає від аудиторії і знання історичного контексту, і уваги до деталей. Саме тому після перегляду на всі питання, які можуть виникнути, відповість відомий культуролог, професор Михайло Красіков.

Як повідомляв Укрінформ, світова прем’єра стрічки відбулася у 2021 році на Варшавському кінофестивалі в межах міжнародної конкурсної програми.

Фільм переносить глядачів у драматичне життя українських письменників часів “Розстріляного Відродження”. Під виглядом комфортного проживання у будинку “Слово” в Харкові митців непомітно змушували узгоджувати свою художню творчість з радянською ідеологією. Фільм ілюструє перетворення ідеалістичного бачення на реальність інтелектуальних та особистісних репресій.

Читайте також: Фільм «Будинок «Слово». Нескінчений роман» запускають у повторний прокат

У Харкові у 1927 році був зведений будинок “Слово” для розміщення провідних письменників країни. Ця ініціатива, організована Йосипом Сталіним, мала на меті виховувати нове покоління радянських письменників та встановлювати абсолютний контроль над творчим процесом, закріплюючи художню доктрину соціалістичного реалізму. Однак не всі мешканці були готові погодитися з прославлянням образу Сталіна. Несподіваний приїзд молодого загадкового письменника Володимира Акімова порушує встановлений порядок у будинку.

Фото: usfa.gov.ua



Джерело

Continue Reading

Trending

© 2023 Дайджест Одеси. Копіювання і розміщення матеріалів на інших сайтах дозволяється тільки за умови прямого посилання на сайт. Для Інтернет-видань обов'язковим є розміщення прямого, відкритого для пошукових систем гіперпосилання на використаний матеріал не нижче другого абзацу. Матеріали з позначкою «Реклама» публікуються на правах реклами, відповідальність за їхній зміст несе рекламодавець.