Жителі та гості Праги змогли побачити скульптуру на площі Яна Палаха, повідомляє кореспондент Укрінформу.

Посол України в Чеській Республіки Василь Зварич подякував організаторам акції, за те, що українське мистецтво може звернутися та говорити до світу.

«Ця скульптура є не лише предметом мистецтва, вона є символом міста Покровськ у Донецькій області, яке проходить через горнило війни і не здається попри часткову окупацію. Вона також є символом надії, достоїнства та стійкості України. Це історія міста, яке вірить у своє майбутнє», – сказав Зварич, висловивши переконання, що «Олень» повернеться одного дня до вільного Покровська та стане символом Перемоги України, перемоги добра над злом.

Зварич зазначив, що «Олень» був евакуйований, аби показати, що культура є сильнішою за руйнування, а мистецтво у змозі говорити там, де подекуди бракує слів. Акція в Празі – це нагадування, що свобода та безпеки не є данністю, їх треба боронити спільно.

«Культурна солідарність є сьогодні надзвичайно важливою», – підкреслив дипломат і подякував Чеській державі та народові, які стоять на боці України від перших днів повномасштабного російського вторгнення.

За словами Зварича, проєкт є частиною ширшої культурної дипломатії України.

У рамках акції відбувся показ документального фільму «ВПО» Жанни Кадирової, що зафіксував евакуацію статуї з Покровська, а також дискусія з авторкою, котра розповіла, як рятувала свою роботу.

Після показу у Празі скульптура вирушить у європейське турне. Дорогою до Венеції вона буде представлена ​​у Варшаві, Відні, Берліні, Брюсселі та Парижі.

Проєкт реалізується за підтримки МЗС і Мінкультури України, ЮНЕСКО та благодійної організації «Сушко Філантропія». Презентація у Празі відбулася за підтримки Посольства України, Галереї Рудольфінум, Кафе Рудольфінум та Тетяни Бабчук.

Скульптура стане центральним елементом українського павільйону на Венеційській бієнале, тема якого – «Гарантії безпеки». Цей проєкт порушує питання невиконаних гарантій безпеки, за які Україна відмовилася від свого ядерного арсеналу в 1996 році. Він також відображає крихкість миру та стійкість українського народу.

Нагадаємо, «Орігамі-олень» у 2019 році замінив у парку Покровська інший «пам’ятник» – фрагмент радянського літака. Коли у серпні 2024 року до міста наблизилася лінія фронту і почалася евакуація, Кадирова разом друзями та командою міських робітників демонтували скульптуру та перенесли її в безпечніше місце.

Як повідомлялося, 61-ша Венеційська бієнале відкриється 9 травня і триватиме до листопада.

Фото: Ольга Танасійчук / Укрінформ

Більше наших фото можна купити тут 

Про це повідомляє DW, передає Укрінформ.

У СК РФ уточнили, що кримінальну справу порушено стосовно посадових осіб органів влади Королівства Нідерланди, України та археологічного музею Алларда Пірсона Амстердамського університету.

Російські слідчі вбачають у поверненні Україні її культурних цінностей злочинні дії з «розкрадання предметів, які мають особливу історичну, художню і культурну цінність, вчинені організованою групою» та «неповернення у встановлений термін на територію РФ культурних цінностей».

Офіційний представник СК РФ Світлана Петренко заявила, що після анексії Криму Росією музеї півострова зі всіма своїми експонатами нібито перейшли у власність РФ. На думку російської сторони, це стосується й колекції “скіфського золота”, яке з лютого до серпня 2014 року виставлялося для показу в Амстердамі.

«Таким чином, посадові особи органів влади Королівства Нідерланди, України та музею Алларда Пірсона викрали, безоплатно вилучивши на свою користь усі зазначені музейні предмети, які є культурними цінностями, та передали їх в Україну, не повернувши на територію Російської Федерації», – вважає Петренко.

Слідком Росії оцінює вартість колекції “скіфського золота” не менш ніж у 117 млн рублів (близько 1,3 млн євро). При цьому їхня ринкова вартість значно вища, а «деякі артефакти безцінні через відсутність аналогів у світовій культурі», зазначається в повідомленні.

Як повідомляв Укрінформ, в листопаді 2023 після майже 10 років судів в Україну з Нідерландів повернулися предмети з колекцій кримських музеїв, представлені на виставці «Крим: золото й таємниці Чорного моря».

Юридична війна за експонати почалася після того, як ще до окупації півострова Росією, у 2013 року цінну колекцію було вивезено з Криму на виставку в Нідерланди. Виставка «Крим: золото і таємниці Чорного моря» складалася з колекцій п’яти музеїв, один з яких розташований у Києві, а чотири – у Криму (Сімферополь, Керч, Бахчисарай і Херсонес). Виставка проходила у музеї Алларда Пірсона в Амстердамі.

26 жовтня 2021 року Апеляційний суд Амстердама ухвалив рішення про повернення “скіфського золота” Україні.

26 січня 2022 року так звані російські кримські музеї в тимчасово окупованому Криму подали касаційну скаргу на рішення Апеляційного суду Амстердама щодо повернення колекції “скіфського золота” Україні.

9 червня 2023 року Верховний суд Нідерландів ухвалив остаточне рішення повернути “скіфське золото” Україні. Він підтвердив рішення апеляції дворічної давності на користь Києва.

Як передає Укрінформ, про це повідомляє Український інститут книги.

Зазначається, що українська програма проходитиме під гаслом Filling in, що відображає прагнення заповнити історичні та культурні прогалини у сприйнятті України у світі.

«Україна завжди була невід’ємною частиною європейського культурного простору. Українські тексти, ідеї, музика й мистецтво формували спільну історію континенту. Однак століття поневолення – спершу Російською імперією, а згодом Радянським Союзом, призвели до того, що українська культура часто залишалася «білою плямою» на європейській культурній мапі», – підкреслили в інституті.

Сьогодні Україна активно працює над тим, щоб відновити цю видимість, повернути свої голоси до європейського діалогу та відновити історичну справедливість.

Зокрема, українська література, мистецтво й філософія не лише стають помітнішими у світі – вони доповнюють європейський культурний дискурс новими історіями, перспективами та сенсами.

Україна буде представлена на ярмарку національним стендом D311, на якому свої видання презентують українські видавництва «Моя книжкова полиця», «Час майстрів», «Видавництво Старого Лева», «Час Змін Інформ», «Білка», видавничий дім журналу «Пам’ятки України», а також українсько-німецькі журнали Dach Magazine і Gel[:b]lau. Крім того, Мистецький арсенал представить власну добірку книжкових видань.

Серед ключових подій програми на сценах Лейпцизького книжкового ярмарку:

• відкриття українського стенду «Україна. Fillin In» (19 березня, 15:15), за участі представників Лейпцизького книжкового ярмарку, федерального уряду Німеччини, міста Лейпциг та культурних інституцій;
• дискусія «Культура попри все» з філософом та публіцистом Володимиром Єрмоленком про роль культури у часи війни;
• розмова «Коли повсякденне життя стає історією» за участі Остапа Сливинського, Олесі Островської-Лютої і Георгія Господінова про літературу, пам’ять і забуття;
• панель «Українська феміністична література: голоси, тексти та тенденції» з Тамарою Гундровою, Роксоляною Свято, Наталкою Сняданко та Гайке Вінкель;
• події про мову та ідентичність, зокрема публічна розмова «Поширені міфи про мови в Україні» з письменницею Євгенією Кузнєцовою;
• дискусії про екологію та культуру, зокрема панель «Коли земля руйнується: історії, зображення та практики екологічного свідчення»;
• дискусії про історичну пам’ять, зокрема презентація роману-документа «Бабин Яр» Анатолія Кузнєцова за участі Катерини Міщенко, Крістіане Кьорнер і Сергія Єкельчика;
• літературний перформанс Echoes / Відлуння Олени Герасим’юк і Павла Матюші, що поєднує поезію та сценічне читання.

Крім того, на українській сцені відбудуться читання, панельні дискусії та презентації. Серед учасників яких, зокрема письменник і військовослужбовець Павло Матюша, поетка й парамедикиня добровольчого медичного батальйону «Госпітальєри» Олена Герасим’юк, письменниця Євгенія Кузнєцова, літературознавиця Тамара Гундорова, історик Сергій Єкельчик, письменники Катерина Міхаліцина, Ірина Фінгерова, Ульріке Альмут Зандіг, Міхаль Гворецький, Ася Баздирєва, Катерина Ботанова, Адріан Івахів, Дар’я Цимбалюк, Світлана Ославська та інші автори й дослідники.

Українську програму на Лейпцизькому книжковому ярмарку реалізують Український інститут книги, Goethe-Institut в Україні та його програма House of Europe, Український інститут, Мистецький Арсенал та Федеральна агенція політичної освіти Німеччини у співпраці з міжнародними партнерами.

Зокрема, реалізація українського стенду на ярмарку стала можливою завдяки фінансуванню з боку уповноваженого федерального уряду Німеччини з питань культури та медіа, а також підтримці з боку міста Лейпциг, NUMO та Міністерства закордонних справ Німеччини.

Лейпцизький книжковий ярмарок є однією з ключових подій європейської книжкової та медіаіндустрії, яка щороку об’єднує читачів, авторів, видавців і культурні інституції з усього світу. У 2025 році ярмарок відвідали понад 290 тисяч людей.

Як повідомляв Укрінформ, на Лейпцизькому книжковому ярмарку минулого року в межах української програми відбулися 27 презентацій книжок і дискусій за участі письменників, журналістів та арткритиків.

Фото: Український інститут книги