Події
Довженко-Центру передали два німі фільми, які вважали втраченими
Кінознавці Алік Дарман і Володимир Прилуцький виявили в архіві і передали Національному центру імені Олександра Довженка стрічки “Трипільська трагедія” Олександра Анода-Анощенка 1926 року і “Секрет рапіду” Павла Долини 1930 року.
Як передає Укрінформ, про це Довженко-Центр повідомляє у Фейсбуці.
Молоді дослідники віднайшли плівкові фільмокопії стрічок у будівлі Кінотелекомплексу, що відома також як Цех обробки плівки (ЦОП). Вважалося, що копії зберігалися лише у російському Госфільмофонді.
За словами керівниці фільмосховища Довженко-Центру Тетяни Деркач, ці плівки – контратипи, частина комплекту вихідних матеріалів фільму. Саме з них друкують позитивні, прокатні копії.
“Це унікальний випадок, бо якщо в інших фондах та архівах можемо знаходити позитиви, то комплект вихідних матеріалів до нас потрапляє вкрай рідко. Ми вже поставили у план сканувати ці фільми. Тобто незабаром буде можливість переглянути ці унікальні знахідки”, – зауважила керівниця фільмосховища.
За словами кінознавця Олега Оліфера, “Трипільська трагедія” виробництва Ялтинської кінофабрики ВУФКУ є однією з найстаріших кінознахідок на території України за останній час.
Фільм розповідає про Трипільський похід більшовиків 1919 року (у радянських джерелах “Трипільську трагедію”), криваву сторінку Української революції і громадянської війни 1917-1921 років, що стала наріжним каменем в історії та міфі комуністичного молодіжного руху в СРСР.
У червні 1919 року загін більшовиків у складі робітників Шулявського заводу, комсомольців і китайських “добровольців” вирушили встановлювати радянську владу на охоплену повстаннями Київщину, де під Трипіллям вони були розгромлені повстанцями отамана Зеленого (Данила Терпила).
Поряд з очевидним пробільшовицьким трактуванням подій “Трипільська трагедія” виконана у пригодницькому жанрі із числениими сценами перестрілок, бійок і баталій за участі сотень статистів, кавалерії та артилерії. Особливий акцент у фільмі зроблено на жорстокості повстанців та їхніх розправах над більшовиками.
Така кривава видовищність забезпечила “Трипільській трагедії” глядацький успіх. Проте одночасно фільм отримав низьку оцінку від кіновиробників і критики.
У 1928 році у журналі “Кіно” у статті “Годі крові на екрані” стрічку критикували за натуралізм, бандитизм і демонстрацію негативного прикладу для українського селянина. Автор сценарію, письменник Григорій Епік, під час сталінського терору був розстріляний ” за участь у терористичній націоналістичній організації”.
“Секрет рапіду” (1930) виробництва Київської кінофабрики є першим фільмом Павла Долини у колекції Довженко-Центру і взагалі першим фільмом режисера, знайденим в Україні.
Знаковий український режисер і актор 1920-1930-х працював у Молодому театрі, “Кийдрамте”, “Березолі” та інших театрах, грав у кінопостановках Леся Курбаса. Як кінорежисер Долина дебютував у 39 років і за наступне пʼятиріччя на Одеській і Київській кінофабриках зняв вісім повнометражних ігрових фільмів. Більшість його робіт вважаються втраченими, жодної досі не було оцифровано.
Після критичної статті-доносу “Ідеологічними манівцями”, опублікованій у журналі “Кіно” 1932 року, Долина фактично відходить від ігрового кінематографа і переходить на роботу у “Техфільмі”, а після війни очолює Театральний музей у Києві.
“Секрет рапіду” відноситься до київського періоду творчості режисера і розповідає про типове для тогочасного радянського кіно гостре протистояння між колективним та індивідуальним, “новим” і “старим”. От тільки цього разу справа не у механізації села чи штурмовому будівництві, конфлікт розгортається навколо приховування старим робітником таємниці обробки сталі. Кульмінацією фільму стає колективне “перевиховання” людини за новим установленим зразком через так званий “товариський суд”. Індустріальної реалістичності цій виробничій драмі додають цехи, відзняті оператором Георгієм Химченком на заводах Києва, Харкова і Горлівки, та робота художника Юрія Швеця, майбутнього спеціаліста з оформлення науково-фантастичних фільмів.
Віднайдення “Секрету рапіду” – довгоочікуване повернення для дослідників і глядачів. Це нагода переглянути український кіноканон і познайомитися із творчістю одного з ключових авторів часів ВУФКУ не лише через тексти кінокритичної і кінознавчої літератури. Нарешті маловідому сторінку українського кіно можна буде побачити безпосередньо на екрані.
Як повідомляв Укрінформ, студенти Київського національного університету театру, кіно і телебачення імені Івана Карпенка-Карого виявили в архіві і передали Національному центру імені Олександра Довженка створену у 1936 році стрічку “Карл Бруннер”.
Фото: Довженко-Центр
Події
В одеській галереї UNION відкрилася виставка польських художників «Воля – Солідарні з Україною»
В Одесі відкрилася художня виставка польських художник «Воля – Солідарні з Україною». Митці з порідненого з Одесою портового міста Гданська показали своє емоційне бачення війни в Україні крізь творчість. Генеральний Консул Польщі в Одесі пан Яцек Ґоцловський зазначив, що Гданськ — колиска свободи, і саме такою силою та енергією сповнені роботи його митців: «Не випадково Гданськ і Одеса — міста‑партнери. Одеса — місто‑легенда, яке пережило війни й перевороти, але не здається і навіть сьогодні продовжує боротьбу за свободу. Виставка — наш маленький внесок у перемогу добра над силами зла». Виставку триває в галереї Міжнародного культурного центру UNION до 10 травня.
Події
Помер автор коміксів Marvel та DC Джеррі Конвей
Автор коміксів і колишній головний редактор Marvel Джеррі Конвей помер у віці 73 років.
Про це повідомило AP, передає Укрінформ.
Джеррі Конвей помер у неділю в Таузенд-Оукс у Каліфорнії від раку підшлункової залози, поінформувала його дружина Лора.
Сценарист створював персонажів та історії для Marvel та DC, зокрема Карателя у коміксах про “Людину-павука”.
“Від Людини-павука до Месників, від Залізної людини до Капітана Марвел, Джеррі Конвей майстерно написав майже кожного персонажа Всесвіту Marvel. Спадщина Джеррі Конвея мала незаперечний вплив на історії супергероїв, яких ми знаємо та любимо. Нам дуже його бракуватиме”, -зазначив головний редактор Marvel Comics Сі Б. Чебульскі.
Головний креативний директор та президент DC Comics Джим Лі також відзначив внесок Джеррі Конвея у DC, який вплинув на “формування Бетмена, Супермена, Ліги Справедливості Америки, співстворення “Вогняного шторму”, Джейсона Тодда, Пауер Герл та багатьох інших”.
Конвей народився у Брукліні 10 вересня 1952 року. Він почав створювати комікси ще підлітком, до 19 років почав працювати над “Дивовижною Людиною-павуком”, що “назавжди змінило його життя та індустрію коміксів загалом”, йдеться у заяві Marvel.
Він також став співавтором антигероя-месника Карателя. Конвей є автором однієї з найвідоміших трагічних історій про Людину-павука – смерті Гвен Стейсі, дівчини Пітера Паркера.
Сценарист також працював над кількома іншими відомими історіями Marvel, як-от “Фантастична четвірка”, “Тор” та “Неймовірний Халк”.
У заяві Marvel підкреслюється, що Конвей мав здатність наповнювати персонажів нюансами та надавати їм емоційну глибину.
Як повідомляв Укрінформ, у віці 77 років померла знаменита французька кіноакторка Наталі Бай.
Фото: Gage Skidmore, flickr
Події
Мінкульт, військові та ветерани підписали меморандум про співпрацю
Міністерство культури України, військова частина А4010 Збройних сил України та громадська організація «Рада ветеранів 5-ї окремої штурмової Київської бригади» підписали меморандум про партнерство та співпрацю для системної підтримки через культуру і мистецтво.
Як передає Укрінформ, про це повідомляє Мінкульт.
У відомстві зазначили, що метою меморандуму є об’єднання зусиль сторін, спрямованих на забезпечення професійної реінтеграції мобілізованих військовослужбовців, які до війни працювали у сфері культури, ветеранів війни – діячів культури і мистецтва, а також підтримку членів їхніх сімей і родин загиблих (померлих) захисників і захисниць України шляхом використання інструментів культури та мистецтва.
«Щиро дякуємо вам за вашу участь і за ту важливу місію, яку ви виконуєте – зокрема у захисті нашої держави та збереженні й розвитку української культури. Ми високо цінуємо вашу залученість до процесів підтримки українського мистецтва та культурної спадщини. Сподіваюся, що документ, який ми сьогодні підписуємо, стане продовженням нашої співпраці та символічним внеском у нашу спільну перемогу і розвиток культурної взаємодії», – зазначила віцепрем’єр-міністерка з гуманітарної політики – міністерка культури Тетяна Бережна.
Документ підписали Бережна, командир 5-ї ОШБр (в/ч А4010) полковник, Герой України, повний кавалер ордена Богдана Хмельницького Василь Матіїв, який взяв участь у церемонії підписання у форматі відеозв’язку, та голова правління громадської організації «Рада ветеранів 5-ї окремої штурмової Київської бригади» Олег Сорока.
«Хочу висловити вдячність за увагу до військовослужбовців, які водночас захищають державу і залишаються носіями культури та мистецтва. Вірю, що після перемоги наші митці – художники, музиканти, кінематографісти – зможуть повернутися до мирного життя і продовжити творити», – наголосив Матіїв.

За його словами, цей документ є важливим кроком, який засвідчує готовність підтримувати їх і створювати умови для розвитку української культури та її інтеграції на нові рівні.
Як зауважив Сорока, цей документ підкреслює важливість взаємодії між сферою культури та військовими, а така співпраця є надзвичайно надихаючою та значущою для збереження історичної пам’яті і розвитку культури.

Меморандум визначає напрями взаємодії сторін, зокрема:
- професійну підготовку працівників сфери культури до роботи з різними категоріями ветеранів війни та членів їхніх сімей, зокрема шляхом залучення до сертифікованих програм, тренінгів і спеціалізованих курсів;
- реінтеграцію мобілізованих військовослужбовців – колишніх працівників сфери культури – до професійної діяльності;
- реалізацію культурно-мистецьких проєктів, зокрема проєкту «Оркестр ветеранів» у межах національного симфонічного проєкту «Ода стійкості»;
- організацію та проведення майстер-класів і навчальних програм у сфері народних художніх промислів, а також залучення ветеранів до створення креативного продукту;
- розвиток мистецької терапії та психосоціальної підтримки ветеранів, а також співпрацю з реабілітаційними центрами та госпіталями;
- заходи з меморіалізації російсько-української війни, зокрема створення експозицій, реекспозицій і виставок, присвячених ветеранам, а також формування фонду творів мистецтва воєнного часу;
- забезпечення інформаційної безбар’єрності для ветеранів з інвалідністю.
Як повідомляв Укрінформ, в Україні внаслідок повномасштабного вторгнення військ РФ загинули 349 митців, а також 137 українських та іноземних медійників.
Фото: Мінкульт
-
Відбудова1 тиждень agoНа конференції з відбудови у Жешуві 45 українських компаній представлять можливості у сфері ОПК
-
Війна1 тиждень agoУкраїнські БПЛА атакували Росію — дрони вперше долетіли до Уралу
-
Одеса1 тиждень agoЧорне море і курортний сезон: чи готова Одеса приймати туристів
-
Події4 дні agoФільм «Летять хмари з великою швидкістю» отримав головну нагороду фестивалю goEast у Вісбадені
-
Усі новини1 тиждень agoНова функція у «Дії» з’явилася — можна отримати посвідчення ветерана
-
Одеса1 тиждень agoВисадка десанту в Одесі: удар по кораблях у Криму зупинив РФ
-
Політика6 днів agoУ Жешуві стартує безпекова конференція за участю Свириденко і Туска
-
Події1 тиждень agoУкраїнський фільм про життя в окупації відібрали до програми Каннського кінофестивалю
