Connect with us

Події

Довженко-Центру передали два німі фільми, які вважали втраченими

Published

on



Кінознавці Алік Дарман і Володимир Прилуцький виявили в архіві і передали Національному центру імені Олександра Довженка стрічки “Трипільська трагедія” Олександра Анода-Анощенка 1926 року і “Секрет рапіду” Павла Долини 1930 року.

Як передає Укрінформ, про це Довженко-Центр повідомляє у Фейсбуці.

Молоді дослідники віднайшли плівкові фільмокопії стрічок у будівлі Кінотелекомплексу, що відома також як Цех обробки плівки (ЦОП). Вважалося, що копії зберігалися лише у російському Госфільмофонді.

За словами керівниці фільмосховища Довженко-Центру Тетяни Деркач, ці плівки – контратипи, частина комплекту вихідних матеріалів фільму. Саме з них друкують позитивні, прокатні копії.

“Це унікальний випадок, бо якщо в інших фондах та архівах можемо знаходити позитиви, то комплект вихідних матеріалів до нас потрапляє вкрай рідко. Ми вже поставили у план сканувати ці фільми. Тобто незабаром буде можливість переглянути ці унікальні знахідки”, – зауважила керівниця фільмосховища.

За словами кінознавця Олега Оліфера, “Трипільська трагедія” виробництва Ялтинської кінофабрики ВУФКУ є однією з найстаріших кінознахідок на території України за останній час.

Фільм розповідає про Трипільський похід більшовиків 1919 року (у радянських джерелах “Трипільську трагедію”), криваву сторінку Української революції і громадянської війни 1917-1921 років, що стала наріжним каменем в історії та міфі комуністичного молодіжного руху в СРСР.

У червні 1919 року загін більшовиків у складі робітників Шулявського заводу, комсомольців і китайських “добровольців” вирушили встановлювати радянську владу на охоплену повстаннями Київщину, де під Трипіллям вони були розгромлені повстанцями отамана Зеленого (Данила Терпила).

Поряд з очевидним пробільшовицьким трактуванням подій “Трипільська трагедія” виконана у пригодницькому жанрі із числениими сценами перестрілок, бійок і баталій за участі сотень статистів, кавалерії та артилерії. Особливий акцент у фільмі зроблено на жорстокості повстанців та їхніх розправах над більшовиками.

Така кривава видовищність забезпечила “Трипільській трагедії” глядацький успіх. Проте одночасно фільм отримав низьку оцінку від кіновиробників і критики.

У 1928 році у журналі “Кіно” у статті “Годі крові на екрані” стрічку критикували за натуралізм, бандитизм і демонстрацію негативного прикладу для українського селянина. Автор сценарію, письменник Григорій Епік, під час сталінського терору був розстріляний ” за участь у терористичній націоналістичній організації”.

“Секрет рапіду” (1930) виробництва Київської кінофабрики є першим фільмом Павла Долини у колекції Довженко-Центру і взагалі першим фільмом режисера, знайденим в Україні.

Читайте також: Раніше недоступний фільм за сценарієм Миколайчука оцифрували і покажуть на кінофестивалі у Чернівцях

Знаковий український режисер і актор 1920-1930-х працював у Молодому театрі, “Кийдрамте”, “Березолі” та інших театрах, грав у кінопостановках Леся Курбаса. Як кінорежисер Долина дебютував у 39 років і за наступне пʼятиріччя на Одеській і Київській кінофабриках зняв вісім повнометражних ігрових фільмів. Більшість його робіт вважаються втраченими, жодної досі не було оцифровано.

Після критичної статті-доносу “Ідеологічними манівцями”, опублікованій у журналі “Кіно” 1932 року, Долина фактично відходить від ігрового кінематографа і переходить на роботу у “Техфільмі”, а після війни очолює Театральний музей у Києві.

“Секрет рапіду” відноситься до київського періоду творчості режисера і розповідає про типове для тогочасного радянського кіно гостре протистояння між колективним та індивідуальним, “новим” і “старим”. От тільки цього разу справа не у механізації села чи штурмовому будівництві, конфлікт розгортається навколо приховування старим робітником таємниці обробки сталі. Кульмінацією фільму стає колективне “перевиховання” людини за новим установленим зразком через так званий “товариський суд”. Індустріальної реалістичності цій виробничій драмі додають цехи, відзняті оператором Георгієм Химченком на заводах Києва, Харкова і Горлівки, та робота художника Юрія Швеця, майбутнього спеціаліста з оформлення науково-фантастичних фільмів.

Віднайдення “Секрету рапіду” – довгоочікуване повернення для дослідників і глядачів. Це нагода переглянути український кіноканон і познайомитися із творчістю одного з ключових авторів часів ВУФКУ не лише через тексти кінокритичної і кінознавчої літератури. Нарешті маловідому сторінку українського кіно можна буде побачити безпосередньо на екрані.

Як повідомляв Укрінформ, студенти Київського національного університету театру, кіно і телебачення імені Івана Карпенка-Карого виявили в архіві і передали Національному центру імені Олександра Довженка створену у 1936 році стрічку “Карл Бруннер”.

Фото: Довженко-Центр



Джерело

Події

У Києві презентували книгу «Повномасштабний вибір» про нацгвардійців

Published

on


У Києві презентували книгу «Повномасштабний вибір» про військовослужбовців Нацгвардії України, які змінили цивільне життя на військову службу.

Як передає Укрінформ, про це повідомила Нацгвардія України.

У столиці відбулася презентація документального видання «Повномасштабний вибір», що об’єднало 32 біографічні нариси про військовослужбовців Нацгвардії.







У Києві презентували книгу про нацгвардійців «Повномасштабний вибір» / Фото: НГУ

1 / 12

Ця книга – літопис трансформації вчорашніх цивільних: вчителів, акторів, айтівців та скульпторів, які після 24 лютого 2022 року зробили свій головний вибір – стати на захист Батьківщини.

Проєкт реалізований Іміджево-видавничим центром НГУ спільно з видавництвом «Букдрук» за підтримки Департаменту суспільних комунікацій Київської міської державної адміністрації в межах міської цільової програми підтримки захисників України.

Як зазначив помічник командувача НГУ з питань ветеранської політики полковник Михайло Вернигора, збереження історії кожного бійця є критично важливим для майбутнього нації.

«Народ, який не має історії – це мертвий народ. Герої цієї книги – люди різних професій, які не змогли стояти осторонь. Вони залишили всі свої цивільні здобутки і стали на захист Батьківщини – хто зі зброєю, хто з пером. Поки у нас є історія, ми живемо і ми пам’ятаємо», – зазначив Вернигора.

Серед героїв книги – авіатехнік Андрій Івашкович (у минулому бармен), боєць-айтівець Олександр Шандро, скульптор Олесь Сидорук, колишній головний редактор видання «Бабель» Євген Спірін, актор Богдан Чернявський та професійний акробат Володимир Бойчук, який став танкістом у складі бригади «Азов».

Упорядниця видання та начальник відділу внутрішніх комунікацій Іміджево-видавничого центру НГУ, підполковниця Валерія Агібалова наголосила на унікальності кожного досвіду.

«Ця книга присвячена людям, які змінили історію. Це чоловіки і жінки, які до повномасштабного вторгнення не мали жодного дотику до війська. Ми прагнули описати те випробування, яке належить прожити нашим військовослужбовцям та їхнім родинам. Кожен із них зробив свій вибір на користь нашого майбутнього», – підкреслила вона.

За словами одного із героїв книги, солдата Олеся Сидорука, «захищати країну – це конституційний обов’язок кожного, незалежно від професії. Мені, як людині творчій, було нелегко перебудувати свідомість, але я зрозумів, що моя професія може бути корисною і в армії».

Читайте також: У Тернополі презентували рідкісні видання творів Шевченка і дослідження його спадщини, привезені з Канади

Книга «Повномасштабний вибір» стала не просто збіркою історій, а символом незламності українського характеру та волі до перемоги.

Вона буде передана до бібліотек та військових частин, щоб надихати нові покоління захисників.

Як повідомляв Укрінформ, у видавництві «Білка» вийде збірка мілітарного горору «Птахи у пітьмі», до якої увійдуть вісім оповідань письменників-військових.



Джерело

Continue Reading

Події

Міністри 22 країн підписали протест проти участі Росії у Венеційській бієнале

Published

on



Глави міністерств культури і закордонних справ 22 країн підписали спільний протест проти участі Росії у LXI Міжнародній виставці мистецтва у Венеції.

Міністри закликали організаторів Венеційської бієнале змінити це рішення, передає Укрінформ із посиланням на Міністерство культури і національної спадщини РП.

Від імені Польщі лист підписала також міністерка культури і національної спадщини Польщі Марта Цєньковська.

«Міністерство культури та національної спадщини рішуче виступає проти участі Російської Федерації у цьогорічній Венеційській бієнале. Така престижна міжнародна подія не може бути платформою для побудови “м’якої сили” держави, яка вирішила демонструвати свою силу через збройну агресію», – йдеться у заяві польського відомства.

Окремо у польському міністерстві звернули увагу на слова міністерки Цєньковської про те, що «митець, який служить злочинцеві, стає співучасником його злочину».

«Особливо ми, поляки, маємо обов’язок протестувати проти будь-якої присутності представників бандитської держави в місцях, які своїм авторитетом могли б легітимізувати їхню злочинну діяльність. Тому без вагань я сьогодні підписала звернення 22 міністрів культури та закордонних справ із закликом виключити Російську Федерацію з участі у LXI  Міжнародній виставці мистецтва у Венеції», – цитує міністерство Цєньковську.

Під спільним протестом підписалися представники найвищих органів влади 22-х країн, зокрема: Австрії, Бельгії, Болгарії, Хорватії, Данії, Естонії, Фінляндії, Франції, Німеччини, Греції, Іспанії, Ірландії, Литви, Латвії (ініціатора протесту), Люксембургу, Нідерландів, Норвегії, Польщі, Португалії, Румунії, Швеції та України. Лист адресували президенту Бієнале П’єтранджело Буттафуоко та правлінню Бієнале, а також передали до відома міністра культури Італії Алессандро Джулі.

Міністри підкреслили, що протягом понад століття Венеційська бієнале була найважливішою платформою творчої свободи та культурного обміну. Однак культурні інституції мають бути не лише осередком значення і престижу мистецтва, а й носіями моральної відповідальності.

Читайте також: Глава МЗС Латвії обурена допуском РФ на Венеційську бієнале: Це небезпечна нормалізація агресора

«Культура стала однією з перших і головних цілей російських атак на Україну. Вона стала мішенню тому, що є фундаментом ідентичності та спільності, особливо державної. Культура не існує на периферії міжнародної політики – вона є її віссю та причиною, тому не може залишатися байдужою», – йдеться у повідомленні польського міністерства.

Як повідомляв Укрінформ, Євросоюз засудив рішення Фонду бієнале дозволити Росії участь у цьогорічній виставці у Венеції, підкресливши, що культура не повинна використовуватися як платформа для пропаганди.

Міністр закордонних справ Андрій Сибіга та віцепрем’єрка – міністерка культури Тетяна Бережна закликали організаторів Венеційської бієнале переглянути рішення щодо повернення Росії до участі в заході та зберегти свою позицію 2022-2024 років.



Джерело

Continue Reading

Події

У Франківську презентували книгу про поета та ідеолога ОУН УПА Марка Боєслава

Published

on



В Івано-Франківську презентували книгу «Михайло Дяченко (Марко Боєслав) Поетичний символ боротьби ОУН і УПА» у Музеї визвольної боротьби.

Про це у Фейсбуці повідомив Івано-Франківський міський голова Руслан Марцінків, передає Укрінформ.

«Для нас це дійсно велетень у визвольному русі. На жаль, він загинув у 1952 році в урочищі Хубена – тепер Богородчанський район. Та його спадщина є дуже велика», – зазначив Марцінків.

За його словами, збірник «Михайло Дяченко (Марко Боєслав) Поетичний символ боротьби ОУН і УПА» об’єднує поезію, драматичні твори, публіцистику, а також архівні документи, світлини, які допомагають глибше зрозуміти постать одного з найяскравіших голосів українського підпілля і його епоху

Він зауважив, що у цю збірку увійшли архівні документи, які він раніше викупив із Ярославом Коретчуком.

«Це напрацювання насправді унікальне. Цікавий щоденник Марка Боєслава, щоправда його важко розшифрувати, адже є питання по збереженості. Тому, я думаю, що ця робота буде далі продовжуватися», – додав Марцінків.

Зазначається, що до роботи зі збіркою долучилось видавництво «Лілея НВ».

Читайте також: Розпочався прийом творів на літературний конкурс імені Олени Теліги та Олега Ольжича

Михайло Васильович Дяченко (псевдо: «Гомін», «Марко Боєслав») – український військовий та політичний діяч, референт пропаганди Карпатського краю, чоловий поет УПА, ідеолог, публіцист та пропагандист українського збройного підпілля ОУН-УПА. Редактор підпільного часопису «Чорний ліс» (1947-1950). Лицар Срібного Хреста Заслуги.

Як повідомляло агентство, на Прикарпатті запровадили премію за твори у жанрі військової літератури імені Марка Боєслава.

Фото: Руслан Марцінків, Facebook



Джерело

Continue Reading

Trending

© 2023 Дайджест Одеси. Копіювання і розміщення матеріалів на інших сайтах дозволяється тільки за умови прямого посилання на сайт. Для Інтернет-видань обов'язковим є розміщення прямого, відкритого для пошукових систем гіперпосилання на використаний матеріал не нижче другого абзацу. Матеріали з позначкою «Реклама» публікуються на правах реклами, відповідальність за їхній зміст несе рекламодавець.