Connect with us

Події

Довженко-Центру передали два німі фільми, які вважали втраченими

Published

on



Кінознавці Алік Дарман і Володимир Прилуцький виявили в архіві і передали Національному центру імені Олександра Довженка стрічки “Трипільська трагедія” Олександра Анода-Анощенка 1926 року і “Секрет рапіду” Павла Долини 1930 року.

Як передає Укрінформ, про це Довженко-Центр повідомляє у Фейсбуці.

Молоді дослідники віднайшли плівкові фільмокопії стрічок у будівлі Кінотелекомплексу, що відома також як Цех обробки плівки (ЦОП). Вважалося, що копії зберігалися лише у російському Госфільмофонді.

За словами керівниці фільмосховища Довженко-Центру Тетяни Деркач, ці плівки – контратипи, частина комплекту вихідних матеріалів фільму. Саме з них друкують позитивні, прокатні копії.

“Це унікальний випадок, бо якщо в інших фондах та архівах можемо знаходити позитиви, то комплект вихідних матеріалів до нас потрапляє вкрай рідко. Ми вже поставили у план сканувати ці фільми. Тобто незабаром буде можливість переглянути ці унікальні знахідки”, – зауважила керівниця фільмосховища.

За словами кінознавця Олега Оліфера, “Трипільська трагедія” виробництва Ялтинської кінофабрики ВУФКУ є однією з найстаріших кінознахідок на території України за останній час.

Фільм розповідає про Трипільський похід більшовиків 1919 року (у радянських джерелах “Трипільську трагедію”), криваву сторінку Української революції і громадянської війни 1917-1921 років, що стала наріжним каменем в історії та міфі комуністичного молодіжного руху в СРСР.

У червні 1919 року загін більшовиків у складі робітників Шулявського заводу, комсомольців і китайських “добровольців” вирушили встановлювати радянську владу на охоплену повстаннями Київщину, де під Трипіллям вони були розгромлені повстанцями отамана Зеленого (Данила Терпила).

Поряд з очевидним пробільшовицьким трактуванням подій “Трипільська трагедія” виконана у пригодницькому жанрі із числениими сценами перестрілок, бійок і баталій за участі сотень статистів, кавалерії та артилерії. Особливий акцент у фільмі зроблено на жорстокості повстанців та їхніх розправах над більшовиками.

Така кривава видовищність забезпечила “Трипільській трагедії” глядацький успіх. Проте одночасно фільм отримав низьку оцінку від кіновиробників і критики.

У 1928 році у журналі “Кіно” у статті “Годі крові на екрані” стрічку критикували за натуралізм, бандитизм і демонстрацію негативного прикладу для українського селянина. Автор сценарію, письменник Григорій Епік, під час сталінського терору був розстріляний ” за участь у терористичній націоналістичній організації”.

“Секрет рапіду” (1930) виробництва Київської кінофабрики є першим фільмом Павла Долини у колекції Довженко-Центру і взагалі першим фільмом режисера, знайденим в Україні.

Читайте також: Раніше недоступний фільм за сценарієм Миколайчука оцифрували і покажуть на кінофестивалі у Чернівцях

Знаковий український режисер і актор 1920-1930-х працював у Молодому театрі, “Кийдрамте”, “Березолі” та інших театрах, грав у кінопостановках Леся Курбаса. Як кінорежисер Долина дебютував у 39 років і за наступне пʼятиріччя на Одеській і Київській кінофабриках зняв вісім повнометражних ігрових фільмів. Більшість його робіт вважаються втраченими, жодної досі не було оцифровано.

Після критичної статті-доносу “Ідеологічними манівцями”, опублікованій у журналі “Кіно” 1932 року, Долина фактично відходить від ігрового кінематографа і переходить на роботу у “Техфільмі”, а після війни очолює Театральний музей у Києві.

“Секрет рапіду” відноситься до київського періоду творчості режисера і розповідає про типове для тогочасного радянського кіно гостре протистояння між колективним та індивідуальним, “новим” і “старим”. От тільки цього разу справа не у механізації села чи штурмовому будівництві, конфлікт розгортається навколо приховування старим робітником таємниці обробки сталі. Кульмінацією фільму стає колективне “перевиховання” людини за новим установленим зразком через так званий “товариський суд”. Індустріальної реалістичності цій виробничій драмі додають цехи, відзняті оператором Георгієм Химченком на заводах Києва, Харкова і Горлівки, та робота художника Юрія Швеця, майбутнього спеціаліста з оформлення науково-фантастичних фільмів.

Віднайдення “Секрету рапіду” – довгоочікуване повернення для дослідників і глядачів. Це нагода переглянути український кіноканон і познайомитися із творчістю одного з ключових авторів часів ВУФКУ не лише через тексти кінокритичної і кінознавчої літератури. Нарешті маловідому сторінку українського кіно можна буде побачити безпосередньо на екрані.

Як повідомляв Укрінформ, студенти Київського національного університету театру, кіно і телебачення імені Івана Карпенка-Карого виявили в архіві і передали Національному центру імені Олександра Довженка створену у 1936 році стрічку “Карл Бруннер”.

Фото: Довженко-Центр



Джерело

Події

До дня народження Кіри Муратової відбудеться спецпоказ стрічки «Чутливий міліціонер»

Published

on



До дня народження режисерки Кіри Муратової відбудеться показ стрічки «Чутливий міліціонер» та онлайн-дискусія.

Як передає Укрінформ, про це повідомляє у Фейсбуці Український інститут.

Дискусія «Кіра Муратова: український вимір кінотворчості», на якій обговорюватимуть спадщини однієї з найвідоміших режисерок в історії українського кіно, відбудеться 5 листопада.

«Її кіномова вплинула на ціле покоління, а вісім фільмів Муратової увійшли до списку 100 найкращих українських стрічок за опитуванням Довженко-Центру. Але парадокс у тому, що вона досі залишається однією з найменш досліджених авторок нашого кіно. В Україні немає жодної комплексної монографії про неї, а за кордоном її часто називають радянською чи російською режисеркою», – зауважили в Українському інституті.

Учасники зустрічі розмірковуватимуть про те, чому фільми Муратової важливі сьогодні, як вони вплинули на кінопроцес в Україні і як в сучасному контексті дивитися і аналізувати її стрічки.

Дискусія відбудеться в межах проєкту «Резиденція з дослідження спадщини Кіри Муратової», який має на меті осмислити місце й роль режисерки в українському та світовому кіно з деколоніальної перспективи та представити міжнародній спільноті погляд на Муратову як на ключову постать української культури ХХ століття.

Результатом проєкту стане рукопис книги, подальше видання якої планується в Україні та за кордоном.

У дискусії візьмуть участь дослідниця кіно, культурологиня, архівістка та кураторка, переможниця мистецького конкурсу на участь у резиденції, присвяченій дослідженню кіноспадщини Муратової Анна Онуфрієнко; керівниця Кіноархіву Довженко-Центру Альона Пензій; керівниця напряму «Кіно» Українського інституту Ірина Кипоренко, а також запрошені автори та дослідники кіно.

4 листопада в кінотеатрі «KINO42» пройде показ стрічки «Чутливий міліціонер», після якого відбудеться обговорення.

Читайте також: В Одесі до Дня міста відкрили нові імена на Алеї зірок

Як повідомляв Укрінформ, на Таллінському кінофестивалі відбудеться прем’єра фільму про українських військових, які пройшли полон.



Джерело

Continue Reading

Події

У Раді Європи виступила Національна капела бандуристів України

Published

on


Національна заслужена капела бандуристів України імені Георгія Майбороди виступила у Страсбурзі з нагоди відкриття 51-ї сесії Конгресу місцевих і регіональних влад Ради Європи, однією з головних тем якої стане підтримка України.

Концерт відбувся 26 жовтня у залі пленарних засідань Палацу Європи, напередодні початку сесії, передає кореспондент Укрінформу.

«Україна залишатиметься найвищим пріоритетом Конгресу стільки, скільки буде потрібно, зокрема й у питанні притягнення Російської Федерації до відповідальності за злочини агресії», – заявила президентка Конгресу Гунн Маріт Хельгесен.

Вона відзначила значення бандури як символу української культурної спадщини та здатність музики об’єднувати людей через традиції й універсальну мову мистецтва.

Постійний представник України при Раді Європи Микола Точицький наголосив, що виступ колективу є свідченням життєздатності української культури.

«У самому серці Ради Європи ви почуєте голос України – давньої, могутньої, вільної нації, сповненої життя. Упродовж століть українська пісня та традиції кобзарства й бандурного мистецтва передавали від покоління до покоління історію свободи, гідності, любові та спротиву», – сказав дипломат.

За його словами, сьогодні Росія знову намагається знищити українську незалежність та стерти національну ідентичність, однак українські пісні продовжують лунати попри атаки на міста й культуру.

Нагадаємо, капела бандуристів імені Георгія Майбороди була заснована у 1918 році в період боротьби України за державність, цьогоріч вона відзначає 108-річчя. Її художній керівник і головний диригент – Юрій Курач.

Концерт спільно організували Постійне представництво України при Раді Європи та асоціація Promo Ukraina.

Сесія Конгресу місцевих та регіональних влад триватиме в Страсбурзі 27-29 жовтня. У її програмі дебати про російську агресію та фінансування відновлення нашої країни, участь у яких візьмуть міністр у справах громад, територій та внутрішньо переміщених осіб України Віталій Безгін та керуючий Банком розвитку Ради Європи Карло Монтічеллі. Конгрес також розгляне проєкт декларації щодо посилення російських атак на Україну.

Читайте також: Рада Європи допомагає Україні готувати новий етап децентралізації – генсек Конгресу місцевих та регіональних влад

Як повідомляв Укрінформ, Конгрес місцевих і регіональних влад Ради Європи очолила Гунн-Маріт Гельгесен.

Фото: Лідія Таран / Укрінформ

Більше наших фото можна купити тут 



Джерело

Continue Reading

Події

Помер актор театру та кіно Юрій Якуша

Published

on


Помер актор театру і кіно Юрій Якуша, йому був 51 рік.

Як передає Укрінформ, про це його колеги з Театру на Печерську повідомили у Фейсбуці.

«Вчора пішов із життя Юрій Якуша – наш колега, однокурсник і товариш, один із тих, хто стояв біля витоків Театру на Печерську. Юрій був випускником акторського курсу Миколи Миколайовича Рушковського. Цей курс під керівництвом Олександра Володимировича Крижанівського став основою нашого театру, заклавши головні ідейні та естетичні напрями його роботи», – ідеться в дописі.

Як згадують колеги, Юрій був надзвичайно талановитим, начитаним актором. А ще – людиною, яка з цілковитою серйозністю могла розповідати найсмішніші речі.

«З ним пов’язано безліч курйозних історій. Він був задіяний у знакових виставах, які назавжди лишаються частиною нашої спільної історії. Сьогодні нам боляче прощатися з людиною, яка була частиною нашого життя, нашої юності та нашої історії», – додали вони.

Прощання з актором відбудеться у приміщенні Театру на Печерську за адресою: вул. Мала Шияновська, 5. Про дату та час оголосять пізніше.

Юрій Якуша народився 6 січня 1975 року. Закінчив Київський інститут театрального мистецтва ім. Карпенка-Карого в 1999 році.

У 1999-2008 роках працював у Київському академічному театрі на Печерську, де зіграв ролі у виставах «Людина з Ламанчі», «Острів нашої Любові та Надії», «Арлекіно», «Іонич».

Потім був актором Київського академічного театру юного глядача на Липках, де грав у виставах «Вишневий сад»,​​«Сон літньої ночі», «Поліанна», «Принц та Принцеса», «Ромео та Джульєтта», «Пригоди Тома Сойєра», «Дванадцять місяців» та інші.

Також із 2001 року Юрій Якуша знімався в кіно.

Як повідомляв Укрінформ, померла актриса Національного академічного драматичного театру імені Івана Франка, заслужена артистка України Наталія Перчевська.



Джерело

Continue Reading

Trending

© 2023 Дайджест Одеси. Копіювання і розміщення матеріалів на інших сайтах дозволяється тільки за умови прямого посилання на сайт. Для Інтернет-видань обов'язковим є розміщення прямого, відкритого для пошукових систем гіперпосилання на використаний матеріал не нижче другого абзацу. Матеріали з позначкою «Реклама» публікуються на правах реклами, відповідальність за їхній зміст несе рекламодавець.