Connect with us

Події

Довженко-Центру передали два німі фільми, які вважали втраченими

Published

on



Кінознавці Алік Дарман і Володимир Прилуцький виявили в архіві і передали Національному центру імені Олександра Довженка стрічки “Трипільська трагедія” Олександра Анода-Анощенка 1926 року і “Секрет рапіду” Павла Долини 1930 року.

Як передає Укрінформ, про це Довженко-Центр повідомляє у Фейсбуці.

Молоді дослідники віднайшли плівкові фільмокопії стрічок у будівлі Кінотелекомплексу, що відома також як Цех обробки плівки (ЦОП). Вважалося, що копії зберігалися лише у російському Госфільмофонді.

За словами керівниці фільмосховища Довженко-Центру Тетяни Деркач, ці плівки – контратипи, частина комплекту вихідних матеріалів фільму. Саме з них друкують позитивні, прокатні копії.

“Це унікальний випадок, бо якщо в інших фондах та архівах можемо знаходити позитиви, то комплект вихідних матеріалів до нас потрапляє вкрай рідко. Ми вже поставили у план сканувати ці фільми. Тобто незабаром буде можливість переглянути ці унікальні знахідки”, – зауважила керівниця фільмосховища.

За словами кінознавця Олега Оліфера, “Трипільська трагедія” виробництва Ялтинської кінофабрики ВУФКУ є однією з найстаріших кінознахідок на території України за останній час.

Фільм розповідає про Трипільський похід більшовиків 1919 року (у радянських джерелах “Трипільську трагедію”), криваву сторінку Української революції і громадянської війни 1917-1921 років, що стала наріжним каменем в історії та міфі комуністичного молодіжного руху в СРСР.

У червні 1919 року загін більшовиків у складі робітників Шулявського заводу, комсомольців і китайських “добровольців” вирушили встановлювати радянську владу на охоплену повстаннями Київщину, де під Трипіллям вони були розгромлені повстанцями отамана Зеленого (Данила Терпила).

Поряд з очевидним пробільшовицьким трактуванням подій “Трипільська трагедія” виконана у пригодницькому жанрі із числениими сценами перестрілок, бійок і баталій за участі сотень статистів, кавалерії та артилерії. Особливий акцент у фільмі зроблено на жорстокості повстанців та їхніх розправах над більшовиками.

Така кривава видовищність забезпечила “Трипільській трагедії” глядацький успіх. Проте одночасно фільм отримав низьку оцінку від кіновиробників і критики.

У 1928 році у журналі “Кіно” у статті “Годі крові на екрані” стрічку критикували за натуралізм, бандитизм і демонстрацію негативного прикладу для українського селянина. Автор сценарію, письменник Григорій Епік, під час сталінського терору був розстріляний ” за участь у терористичній націоналістичній організації”.

“Секрет рапіду” (1930) виробництва Київської кінофабрики є першим фільмом Павла Долини у колекції Довженко-Центру і взагалі першим фільмом режисера, знайденим в Україні.

Читайте також: Раніше недоступний фільм за сценарієм Миколайчука оцифрували і покажуть на кінофестивалі у Чернівцях

Знаковий український режисер і актор 1920-1930-х працював у Молодому театрі, “Кийдрамте”, “Березолі” та інших театрах, грав у кінопостановках Леся Курбаса. Як кінорежисер Долина дебютував у 39 років і за наступне пʼятиріччя на Одеській і Київській кінофабриках зняв вісім повнометражних ігрових фільмів. Більшість його робіт вважаються втраченими, жодної досі не було оцифровано.

Після критичної статті-доносу “Ідеологічними манівцями”, опублікованій у журналі “Кіно” 1932 року, Долина фактично відходить від ігрового кінематографа і переходить на роботу у “Техфільмі”, а після війни очолює Театральний музей у Києві.

“Секрет рапіду” відноситься до київського періоду творчості режисера і розповідає про типове для тогочасного радянського кіно гостре протистояння між колективним та індивідуальним, “новим” і “старим”. От тільки цього разу справа не у механізації села чи штурмовому будівництві, конфлікт розгортається навколо приховування старим робітником таємниці обробки сталі. Кульмінацією фільму стає колективне “перевиховання” людини за новим установленим зразком через так званий “товариський суд”. Індустріальної реалістичності цій виробничій драмі додають цехи, відзняті оператором Георгієм Химченком на заводах Києва, Харкова і Горлівки, та робота художника Юрія Швеця, майбутнього спеціаліста з оформлення науково-фантастичних фільмів.

Віднайдення “Секрету рапіду” – довгоочікуване повернення для дослідників і глядачів. Це нагода переглянути український кіноканон і познайомитися із творчістю одного з ключових авторів часів ВУФКУ не лише через тексти кінокритичної і кінознавчої літератури. Нарешті маловідому сторінку українського кіно можна буде побачити безпосередньо на екрані.

Як повідомляв Укрінформ, студенти Київського національного університету театру, кіно і телебачення імені Івана Карпенка-Карого виявили в архіві і передали Національному центру імені Олександра Довженка створену у 1936 році стрічку “Карл Бруннер”.

Фото: Довженко-Центр



Джерело

Події

В український прокат виходить документальний фільм «Ілюзія тихої ночі»

Published

on



Документальний фільм Ольги Черних “Ілюзія тихої ночі”, який фіксує події ночі на 28 липня 2025 року у різних куточках України, виходить у прокат.

Як передає Укрінформ, про це у Фейсбуці повідомило Держкіно.

Професійні оператори та учасники, які долучилися до проєкту через загальнонаціональний open call, задокументували свою ніч 28 липня 2025 року: від північних лісів до лінії фронту, від прикордонних містечок і сіл до тимчасово захоплених росіянами територій, зокрема в Донецьку та Криму.

Документальний фільм знятий 40 операторами та більш як 300 людьми в різних куточках України.

Упродовж 70 хвилин фільму учасники проєкту одночасно фіксують життя у різних частинах країни, показуючи різноманітний досвід українців протягом однієї ночі.

“Ілюзія тихої ночі” працює і як спосіб задокументувати одну буденну ніч, і як документ співприсутності – нагадування про те, що навіть у найскладніших обставинах люди можуть проживати різний досвід, залишаючись частиною спільного часу.

“Ми задумали зробити доволі концептуальний фільм, який був би одночасно і мистецьким актом, і зліпком часу, який би запрошував сотні людей долучитися до його створення та поділитися своїм життям. Саме ідея однієї ночі дозволила нам створити справжнє відчуття паралельності життів, показати багатогранну реальність сьогодення: як живе Україна, як вона бореться, як дихає”, – зазначила режисерка фільму.

Світова прем’єра стрічки відбулася на фестивалі Visions du Réel, де її представили в межах програми Burning Lights Competition.

Фільм створений за участі TABOR Production на замовлення Суспільного Мовлення.

Читайте також: Фільм «Сліди» представить Україну на премії «Оскар»

Після прем’єри стрічка була представлена на міжнародних та українських кінофестивалях та привернула увагу глядачів і професійної спільноти.

Після фестивальної прем’єри “Ілюзія тихої ночі” виходить в український прокат. З 15 жовтня стрічку можна буде побачити в кінотеатрах, а також на спеціальних показах у різних містах України.

Як повідомляв Укрінформ, у трьох містах Японії відбудеться показ науково-фантастичного фільму “Ти – Космос” українського режисера Павла Острікова.

Кадр із фільму/Cуспільне



Джерело

Continue Reading

Події

Особисті речі Бріжит Бардо продали на аукціоні в Парижі майже за €1 мільйон

Published

on



Аукціон особистих речей французької кінозірки та захисниці тварин Бріжит Бардо в Парижі приніс майже 1 млн євро (1,15 млн дол.), що майже у 20 разів перевищило попередню оцінку вартості лотів.

Про це повідомляє The Guardian з посиланням на аукціонний дім Millon, передає Укрінформ.

На аукціоні продали 285 особистих речей Бріжит Бардо — від солом’яних капелюхів, сонцезахисних окулярів і нічних сорочок до посуду та меблів із її будинків у Парижі та Сен-Тропе.

Для участі в торгах зареєструвалися близько 3 тисяч покупців із Франції та інших країн.

«Бріжит Бардо вкотре довела, що є неперевершеною алхімічкою: вона перетворила оціночну вартість у розмірі близько 50 тисяч євро на майже 1 млн євро, включаючи комісійні», — зазначив аукціоніст Александр Міллон.

Два собачі нашийники з ідентифікаційними бирками з її ім’ям і номером телефону, оцінені в 30 євро за пару, були продані російському покупцеві за 9 400 євро.

Автопортрет Бардо продали майже за 40 тис. євро, а друкарська машинка, на якій вона писала автобіографію, — за 4 634 євро. Дві її гітари, оцінені в 300–500 євро кожна, продали за 8 600 та 1 900 євро відповідно. Три м’які іграшки у вигляді дитинчат тюленів придбали майже за 2 200 євро.

«Цей аукціон є логічним продовженням того, який вона сама організувала у 1987 році, виставивши на продаж свої найцінніші речі для створення фонду. Сьогодні її боротьба триває завдяки цьому аукціону», — сказала після торгів виконавча директорка Фонду Бардо Гіслайн Кальмельс-Бок.

Виручені кошти спрямують до її фонду захисту тварин та єдиному синові — Ніколя-Жаку Шар’є.

Проведення торгів спричинило конфлікт із останнім чоловіком акторки Бернаром д’Ормалем. За два дні до торгів він назвав аукціон «жартом» і заявив, що продаж особистих речей є «неповагою до пам’яті Бріжит». На його думку, речі Бардо мали бути збережені як частина її спадщини.

У фонді критику відкинули, зазначивши, що правління схвалило рішення про аукціон ще в червні, коли його очолював сам д’Ормаль. Той у відповідь заявив, що не усвідомлював, що на торги виставлять настільки особисті речі. Суперечка виникла невдовзі після того, як д’Ормаля усунули з посади керівника організації.

Читайте також: На аукціоні продали рукописні нотатки Ганді майже за $1,7 мільйона

Бардо померла в грудні минулого року у віці 91 року. У 1970-х вона завершила акторську кар’єру й присвятила себе захисту тварин. Водночас вона долучалася до політичної діяльності в ультраправих колах, а її радикальні погляди на імміграцію відштовхнули частину шанувальників. Бардо п’ять разів засуджували за розпалювання ненависті.

Як повідомляв Укрінформ, знамениту чорну сукню принцеси Діани, яку вона одягла на благодійну вечерю того самого вечора, коли тодішній принц Чарльз публічно зізнався у подружній невірності, вперше за майже три десятиліття виставлять на аукціон Sotheby’s.

Фото: АА



Джерело

Continue Reading

Події

організатори кажуть про рекордну кількість учасників

Published

on


У Харкові завершився масштабний національний музичний фестиваль «Схід Опера Фест 2026».

Підсумки фестивалю підбили його організатори на пресконференції в Укрінформі.

Цьогорічний фестиваль «Схід Опера Фест – 2026» у Харкові відновився після кількарічної паузи та відзначився своїм розмахом і насиченістю програми. За 22 дні фестиваль об’єднав 38 яскравих подій, залучивши 18 музичних та драматичних театрів із 11 міст України.

«Були присутні всі флагмани музичної театральної культури України, а також майже усі прифронтові театри. Головні вимоги фестивалю – вистави мають бути саме музичні, навіть якщо це драматичні театри, і з українським контентом, створеним під час великої війни. Таким чином, ми побачили зріз музичної творчості театрів України за останні роки. Це було дуже важливо для нас як професіоналів і для глядача, який побачив, як зараз розвивається українське музичне театральне мистецтво», – зазначив генеральний директор-художній керівник Харківського національного академічного театру опери та балету імені М. В. Лисенка, керівник Національного фестивалю «Схід Опера Фест – 2026» Ігор Тулузов.

Глядачі мали змогу побачити масштабні опери та балети, оперети й рок-опери, сучасні аудіовізуальні перформанси, фолк-мюзикли, а також долучитися до фахових дискусій і Всеукраїнського круглого столу.

«Коли ми замислювали цей фестиваль у 2015 році, то йшлося про те, щоб зібрати хоча б чотири національні театри опери та оперети. Коли ж нам вдалося зібрати таку кількість колективів під час війни, то це просто диво. Багато вистав неймовірно здивували й зворушили як глядачів, так і самих артистів. Після цих вистав виходиш, немов із церкви – і плачеш, і смієшся, і відчуваєш – яка багата на таланти Україна», – наголосив художній керівник фестивалю «Схід Опера Фест – 2026», головний режисер Харківського національного академічного театру опери та балету імені М. В. Лисенка Армен Калоян.

З 22 серпня до 18 вересня у фестивалі взяли участь національні театри, музичні та драматичні колективи, а також театри міст, розташованих поблизу фронту: Національна опера України, Національний академічний драматичний театр імені Івана Франка, Івано-Франківський національний драматичний театр імені Івана Франка, Київський національний академічний театр оперети, Київська Опера, Дніпро Опера, театри Сум, Миколаєва, Херсона, Полтави, Одеси, Кропивницького, а також харківські театри «Нафта», «Березіль», Музкомедії і Харківський театр ляльок.

Читайте також: Фестиваль анімації Linoleum оголосив програму

Проєкт продемонстрував грандіозні показники залученості публіки: 12 тисяч глядачів відвідали фестивальні заходи та вистави наживо, а онлайн-трансляції, прямі етери з фестивальної студії та супутні медіапроєкти об’єднали понад 100 тисяч глядачів по всьому світу.

Як зазначили організатори, фестиваль підтвердив важливу істину: культура – це не розкіш мирного часу, а фундаментальна сила, що допомагає вистояти, тримає духовний каркас нації та єднає суспільство навколо спільних цінностей. «Схід Опера Фест 2026» став не просто святом сценічного мистецтва, а переконливим символом незламності Харкова, культурного відродження та віри у майбутнє.

Як повідомляв Укрінформ, у Торонто пройшов найбільший український фестиваль у Північній Америці.



Джерело

Continue Reading

Trending

© 2023 Дайджест Одеси. Копіювання і розміщення матеріалів на інших сайтах дозволяється тільки за умови прямого посилання на сайт. Для Інтернет-видань обов'язковим є розміщення прямого, відкритого для пошукових систем гіперпосилання на використаний матеріал не нижче другого абзацу. Матеріали з позначкою «Реклама» публікуються на правах реклами, відповідальність за їхній зміст несе рекламодавець.