Connect with us

Події

Довженко-Центру передали два німі фільми, які вважали втраченими

Published

on



Кінознавці Алік Дарман і Володимир Прилуцький виявили в архіві і передали Національному центру імені Олександра Довженка стрічки “Трипільська трагедія” Олександра Анода-Анощенка 1926 року і “Секрет рапіду” Павла Долини 1930 року.

Як передає Укрінформ, про це Довженко-Центр повідомляє у Фейсбуці.

Молоді дослідники віднайшли плівкові фільмокопії стрічок у будівлі Кінотелекомплексу, що відома також як Цех обробки плівки (ЦОП). Вважалося, що копії зберігалися лише у російському Госфільмофонді.

За словами керівниці фільмосховища Довженко-Центру Тетяни Деркач, ці плівки – контратипи, частина комплекту вихідних матеріалів фільму. Саме з них друкують позитивні, прокатні копії.

“Це унікальний випадок, бо якщо в інших фондах та архівах можемо знаходити позитиви, то комплект вихідних матеріалів до нас потрапляє вкрай рідко. Ми вже поставили у план сканувати ці фільми. Тобто незабаром буде можливість переглянути ці унікальні знахідки”, – зауважила керівниця фільмосховища.

За словами кінознавця Олега Оліфера, “Трипільська трагедія” виробництва Ялтинської кінофабрики ВУФКУ є однією з найстаріших кінознахідок на території України за останній час.

Фільм розповідає про Трипільський похід більшовиків 1919 року (у радянських джерелах “Трипільську трагедію”), криваву сторінку Української революції і громадянської війни 1917-1921 років, що стала наріжним каменем в історії та міфі комуністичного молодіжного руху в СРСР.

У червні 1919 року загін більшовиків у складі робітників Шулявського заводу, комсомольців і китайських “добровольців” вирушили встановлювати радянську владу на охоплену повстаннями Київщину, де під Трипіллям вони були розгромлені повстанцями отамана Зеленого (Данила Терпила).

Поряд з очевидним пробільшовицьким трактуванням подій “Трипільська трагедія” виконана у пригодницькому жанрі із числениими сценами перестрілок, бійок і баталій за участі сотень статистів, кавалерії та артилерії. Особливий акцент у фільмі зроблено на жорстокості повстанців та їхніх розправах над більшовиками.

Така кривава видовищність забезпечила “Трипільській трагедії” глядацький успіх. Проте одночасно фільм отримав низьку оцінку від кіновиробників і критики.

У 1928 році у журналі “Кіно” у статті “Годі крові на екрані” стрічку критикували за натуралізм, бандитизм і демонстрацію негативного прикладу для українського селянина. Автор сценарію, письменник Григорій Епік, під час сталінського терору був розстріляний ” за участь у терористичній націоналістичній організації”.

“Секрет рапіду” (1930) виробництва Київської кінофабрики є першим фільмом Павла Долини у колекції Довженко-Центру і взагалі першим фільмом режисера, знайденим в Україні.

Читайте також: Раніше недоступний фільм за сценарієм Миколайчука оцифрували і покажуть на кінофестивалі у Чернівцях

Знаковий український режисер і актор 1920-1930-х працював у Молодому театрі, “Кийдрамте”, “Березолі” та інших театрах, грав у кінопостановках Леся Курбаса. Як кінорежисер Долина дебютував у 39 років і за наступне пʼятиріччя на Одеській і Київській кінофабриках зняв вісім повнометражних ігрових фільмів. Більшість його робіт вважаються втраченими, жодної досі не було оцифровано.

Після критичної статті-доносу “Ідеологічними манівцями”, опублікованій у журналі “Кіно” 1932 року, Долина фактично відходить від ігрового кінематографа і переходить на роботу у “Техфільмі”, а після війни очолює Театральний музей у Києві.

“Секрет рапіду” відноситься до київського періоду творчості режисера і розповідає про типове для тогочасного радянського кіно гостре протистояння між колективним та індивідуальним, “новим” і “старим”. От тільки цього разу справа не у механізації села чи штурмовому будівництві, конфлікт розгортається навколо приховування старим робітником таємниці обробки сталі. Кульмінацією фільму стає колективне “перевиховання” людини за новим установленим зразком через так званий “товариський суд”. Індустріальної реалістичності цій виробничій драмі додають цехи, відзняті оператором Георгієм Химченком на заводах Києва, Харкова і Горлівки, та робота художника Юрія Швеця, майбутнього спеціаліста з оформлення науково-фантастичних фільмів.

Віднайдення “Секрету рапіду” – довгоочікуване повернення для дослідників і глядачів. Це нагода переглянути український кіноканон і познайомитися із творчістю одного з ключових авторів часів ВУФКУ не лише через тексти кінокритичної і кінознавчої літератури. Нарешті маловідому сторінку українського кіно можна буде побачити безпосередньо на екрані.

Як повідомляв Укрінформ, студенти Київського національного університету театру, кіно і телебачення імені Івана Карпенка-Карого виявили в архіві і передали Національному центру імені Олександра Довженка створену у 1936 році стрічку “Карл Бруннер”.

Фото: Довженко-Центр



Джерело

Події

Музей Івана Марчука: між війною і майбутнім

Published

on


Іван Марчук – митець, чия творчість є важливою частиною української культури. 

У 2021 році Президент України Володимир Зеленський доручив створити музейно-культурний центр Івана Марчука, після чого розпочалася реальна підготовча робота. Повномасштабна війна суттєво змінила темпи й формат реалізації цього задуму, але не зупинила його.

Робота над музеєм у часи повномасштабної війни

Робота над створенням музею Івана Марчука розпочалася у 2021. Працювали над формуванням концепції, аналізом можливих форматів майбутньої інституції та опрацюванням кількох потенційних локацій. Паралельно почалася підготовча робота.

Повномасштабне російське вторгнення у 2022 році кардинально змінило контекст. Пріоритети держави зосередилися на захисті людей, порятунку культурної спадщини від знищення та пограбування. Значна частина ресурсів і зусиль була спрямована на евакуацію музейних колекцій, захист пам’яток, фіксацію руйнувань, екстрене відновлення об’єктів культури, підтримку інституцій і фахівців, які працювали в умовах постійної небезпеки.

Водночас, навіть у цих умовах робота над проєктом музею Івана Марчука не зупинилась. Змінився темп і фокус, але процес тривав. Велась системна підготовка: оформлення правових рішень, опрацювання документації, управлінські та організаційні кроки, які створюють основу для подальшої реалізації проєкту після війни.

Також держава послідовно працювала над тим, щоб творчість Івана Марчука не зникла з культурного простору. Постійно відбувалися виставкові проєкти, презентації, забезпечена постійна присутність мистецького доробку художника у публічному просторі.

Іван Марчук

Готуємо до запуску альтернативний формат

Паралельно з підготовкою повноцінного музею ми запускаємо альтернативний формат присутності творчості Івана Марчука в публічному просторі. Цього року у центрі Києва відкриваємо експозицію його робіт – постійну виставку.

Локацію визначено, триває підготовка простору з урахуванням музейних вимог і реалій воєнного часу. Важливо, що це не буде тимчасова подія чи сезонна виставка. Плануємо стабільний формат, який дозволить системно представляти творчість художника, працювати з освітніми програмами та міжнародною аудиторією.

Це свідоме рішення – не чекати «ідеального моменту», а діяти в межах можливого вже зараз. Альтернативний формат дозволить зберегти присутність Івана Марчука в культурному просторі, підтримати інтерес до його творчості та забезпечити безперервність роботи зі спадщиною митця, попри всі обмеження воєнного часу. Водночас цей крок не скасовує мету створення повноцінного музею. Він є проміжним, але важливим етапом. 

Про кошти й плани

Створення повноцінного музею Івана Марчука – масштабний інфраструктурний проєкт. І це вже не тільки пошук локації, а й її підготовка, враховуючи всі виклики війни та сучасного світу. Йдеться про спеціальні умови зберігання та експонування творів мистецтва, системи кліматичного контролю, охорони, протипожежної безпеки, а також повноцінні безпекові рішення, включно з укриттям для відвідувачів і персоналу. Реалізація такого проєкту потребує значного та стабільного фінансування, багаторічного планування і чітких гарантій безпеки, що майже неможливо забезпечити в умовах постійних атак, вимкнення світла та підступів ворога.

Усі благодійні кошти, зібрані на створення музею Івана Марчука, збережені у повному обсязі. Це приблизно 2,7 млн гривень. Важливо чітко зафіксувати: ці кошти не витрачаються. Вони збережені і чекатимуть моменту, коли країна зможе повернутися до реалізації великих культурних інфраструктурних проєктів після завершення війни.

Тимчасовий формат експозиції, який плануємо відкрити цього року, є окремим і самостійним кроком. Він не замінює повноцінний музей і не скасовує стратегічної мети його створення. Водночас, цей формат не потребує використання зібраних благодійних коштів і реалізується в межах інших управлінських та фінансових рішень.

Далі — після перемоги

І держава, і всі залучені партнери мають чіткий намір реалізувати створення повноцінного музею Івана Марчука. Це стратегічне рішення. Воно залишається частиною довгострокового бачення розвитку української культурної сфери.

Водночас, план формується з урахуванням реалій повномасштабної війни. Наше поточне завдання – зберегти мистецьку спадщину Івана Марчука, забезпечити її постійну присутність у культурному просторі. Паралельно ми вже готуємося до масштабного проєкту: формуємо основу, напрацьовуємо рішення, зберігаємо ресурси. Саме це дозволить після перемоги не починати з нуля, а перейти до реалізації музею з уже закладеним фундаментом.

Іван Вербицький – заступник міністра культури України

* Точка зору автора може не збігатися з позицією агентства



Джерело

Continue Reading

Події

У прокат вийшов фільм «Меланія»

Published

on



Вийшов документальний фільм «Меланія», в якому перша леді США Меланія Трамп розповідає про свої 20 днів перед початком другого президентського терміну її чоловіка Дональда Трампа в січні 2025 року, зокрема про підготовку до інавгурації та особисті моменти свого життя.

Як передає Укрінформ із посиланням на ABC News, стрічка надійшла в прокат у п’ятницю в США та світі.

«Цим фільмом я хочу показати американському народові свою мандрівку», – промовляє Меланія з екрана.

У стрічці показано, як готують її вбрання до інавгураційних заходів, примірку пальта, капелюха та бальної сукні. Також розкрито деякі закулісні деталі з організації передінавгураційної вечері для донорів президента Дональда Трампа та облаштування приватних апартаментів родини у Білому домі. Зокрема, вона просить дизайнера інтер’єру про більше ліжко для сина Беррона, «бо він тепер значно вищий».

Серед епізодів – її розмови з дружиною президента Франції Бріжит Макрон щодо ініціатив для дітей та зустріч із королевою Йорданії Ранією. Також показано бесіду першої леді зі звільненою з полону Авівою Сіґел, яку утримували в заручниках бойовики ХАМАСу. 

Фільм розповідає, як подружжя Трампів спілкується з представниками Секретної служби щодо заходів безпеки під час інавгурації. 

Меланія зазначає в стрічці, що хоче вийти за межі традиційних «соціальних обов’язків» перших леді.

Зазначається, що фільм, про який було оголошено ще до інавгурації Трампа, став результатом угоди з AmazonMGM Studios на суму 40 мільйонів доларів. Amazon веде бізнес із федеральним урядом, а співзасновник компанії Джефф Безос прагне поліпшити відносини з президентом.

Читайте також: Повернення українських дітей: Меланія Трамп заявила, що її представник – у контакті з Путіним

За даними видання, Меланія не проживає у Білому домі, а більшість часу проводить у Нью-Йорку та Флориді.

Як повідомляє CNN, фільм не мав успіху в жодному американському місті в день прем’єри. Деякі кінотеатри були майже порожні. У Вашингтоні під час першого показу об 11:30 у Regal кінотеатр Gallery Place в центрі міста був заповнений приблизно на третину, переважно журналістами.

Раніше Укрінформ повідомляв, що перша леді США погрожує подати до суду на Гантера Байдена, сина експрезидента, позов на понад 1 мільярд доларів після його заяви, ніби її Дональдом Трампом познайомив сексуальний злочинець Джеффрі Епштейн.

Фото: The White House



Джерело

Continue Reading

Події

Гурт Queen не гастролюватиме по США

Published

on



Легендарний рок-гурт Queen більше ніколи не гастролюватиме по Сполучених Штатах Америки, оскільки це «занадто небезпечно».

Як передає Укрінформ, про це гітарист гурту Браян Мей сказав виданню Daily Mail.

Мей зауважив, що попри любов музикантів Queen до Америки, вона дуже змінилась з часів їхніх гастролей, і нині музиканти вважають, що їздити до США не є розумним.

«Америка зараз є небезпечним місцем, тож це потрібно брати до уваги. Це дуже сумно, бо я відчуваю, що Queen виросла в Америці, і ми любимо цю країну, але вона вже не та, що була. Зараз усі двічі замислюються, перш ніж їхати туди», – сказав Мей.

Востаннє Мей і барабанщик гурту Роджер Тейлор вирушили у турне зі співаком реаліті-шоу «American Idol» Адамом Ламбертом у 2023 році. У такому складі вони гастролюють з 2012 року під назвою Queen and Adam Lambert.

Читайте також: У Британії випустили монету, присвячену Фредді Меркюрі

Водночас Мей визнав, що не знає, коли Queen відновить свої концерти.

«Я не знаю, коли Queen повернеться на сцену – це невідомо. Будемо рухатися день за днем», – сказав гітарист. Він додав, що настав час зробити перерву, провести день із родиною та підбити підсумки, але водночас закликав: «ніколи не кажіть «ніколи». 

Як повідомляв Укрінформ, Queen уперше представив невідому досі широкій публіці різдвяну пісню Not For Sale (Polar Bear) («Не для продажу (Білий ведмідь)»).

Фото: Raph_PH – TaylorHawkTributeWemb030922/wikipedia



Джерело

Continue Reading

Trending

© 2023 Дайджест Одеси. Копіювання і розміщення матеріалів на інших сайтах дозволяється тільки за умови прямого посилання на сайт. Для Інтернет-видань обов'язковим є розміщення прямого, відкритого для пошукових систем гіперпосилання на використаний матеріал не нижче другого абзацу. Матеріали з позначкою «Реклама» публікуються на правах реклами, відповідальність за їхній зміст несе рекламодавець.