Події
Довженко-Центру передали два німі фільми, які вважали втраченими
Кінознавці Алік Дарман і Володимир Прилуцький виявили в архіві і передали Національному центру імені Олександра Довженка стрічки “Трипільська трагедія” Олександра Анода-Анощенка 1926 року і “Секрет рапіду” Павла Долини 1930 року.
Як передає Укрінформ, про це Довженко-Центр повідомляє у Фейсбуці.
Молоді дослідники віднайшли плівкові фільмокопії стрічок у будівлі Кінотелекомплексу, що відома також як Цех обробки плівки (ЦОП). Вважалося, що копії зберігалися лише у російському Госфільмофонді.
За словами керівниці фільмосховища Довженко-Центру Тетяни Деркач, ці плівки – контратипи, частина комплекту вихідних матеріалів фільму. Саме з них друкують позитивні, прокатні копії.
“Це унікальний випадок, бо якщо в інших фондах та архівах можемо знаходити позитиви, то комплект вихідних матеріалів до нас потрапляє вкрай рідко. Ми вже поставили у план сканувати ці фільми. Тобто незабаром буде можливість переглянути ці унікальні знахідки”, – зауважила керівниця фільмосховища.
За словами кінознавця Олега Оліфера, “Трипільська трагедія” виробництва Ялтинської кінофабрики ВУФКУ є однією з найстаріших кінознахідок на території України за останній час.
Фільм розповідає про Трипільський похід більшовиків 1919 року (у радянських джерелах “Трипільську трагедію”), криваву сторінку Української революції і громадянської війни 1917-1921 років, що стала наріжним каменем в історії та міфі комуністичного молодіжного руху в СРСР.
У червні 1919 року загін більшовиків у складі робітників Шулявського заводу, комсомольців і китайських “добровольців” вирушили встановлювати радянську владу на охоплену повстаннями Київщину, де під Трипіллям вони були розгромлені повстанцями отамана Зеленого (Данила Терпила).
Поряд з очевидним пробільшовицьким трактуванням подій “Трипільська трагедія” виконана у пригодницькому жанрі із числениими сценами перестрілок, бійок і баталій за участі сотень статистів, кавалерії та артилерії. Особливий акцент у фільмі зроблено на жорстокості повстанців та їхніх розправах над більшовиками.
Така кривава видовищність забезпечила “Трипільській трагедії” глядацький успіх. Проте одночасно фільм отримав низьку оцінку від кіновиробників і критики.
У 1928 році у журналі “Кіно” у статті “Годі крові на екрані” стрічку критикували за натуралізм, бандитизм і демонстрацію негативного прикладу для українського селянина. Автор сценарію, письменник Григорій Епік, під час сталінського терору був розстріляний ” за участь у терористичній націоналістичній організації”.
“Секрет рапіду” (1930) виробництва Київської кінофабрики є першим фільмом Павла Долини у колекції Довженко-Центру і взагалі першим фільмом режисера, знайденим в Україні.
Знаковий український режисер і актор 1920-1930-х працював у Молодому театрі, “Кийдрамте”, “Березолі” та інших театрах, грав у кінопостановках Леся Курбаса. Як кінорежисер Долина дебютував у 39 років і за наступне пʼятиріччя на Одеській і Київській кінофабриках зняв вісім повнометражних ігрових фільмів. Більшість його робіт вважаються втраченими, жодної досі не було оцифровано.
Після критичної статті-доносу “Ідеологічними манівцями”, опублікованій у журналі “Кіно” 1932 року, Долина фактично відходить від ігрового кінематографа і переходить на роботу у “Техфільмі”, а після війни очолює Театральний музей у Києві.
“Секрет рапіду” відноситься до київського періоду творчості режисера і розповідає про типове для тогочасного радянського кіно гостре протистояння між колективним та індивідуальним, “новим” і “старим”. От тільки цього разу справа не у механізації села чи штурмовому будівництві, конфлікт розгортається навколо приховування старим робітником таємниці обробки сталі. Кульмінацією фільму стає колективне “перевиховання” людини за новим установленим зразком через так званий “товариський суд”. Індустріальної реалістичності цій виробничій драмі додають цехи, відзняті оператором Георгієм Химченком на заводах Києва, Харкова і Горлівки, та робота художника Юрія Швеця, майбутнього спеціаліста з оформлення науково-фантастичних фільмів.
Віднайдення “Секрету рапіду” – довгоочікуване повернення для дослідників і глядачів. Це нагода переглянути український кіноканон і познайомитися із творчістю одного з ключових авторів часів ВУФКУ не лише через тексти кінокритичної і кінознавчої літератури. Нарешті маловідому сторінку українського кіно можна буде побачити безпосередньо на екрані.
Як повідомляв Укрінформ, студенти Київського національного університету театру, кіно і телебачення імені Івана Карпенка-Карого виявили в архіві і передали Національному центру імені Олександра Довженка створену у 1936 році стрічку “Карл Бруннер”.
Фото: Довженко-Центр
Події
У Софії Київській висадили дерево на честь Анни Ярославни
На Алеї київських князівен на території Національного заповідника “Софія Київська” висадили дуб на честь Анни Київської, доньки Великого князя Київського Ярослава Мудрого та королеви Франції.
Як повідомляє кореспондент Укрінформу, дерево на честь королеви висадив посол Франції в Україні Гаель Вейсьєр.
У Софії Київській висадили дерево на честь Анни Ярославни / Фото: Юлія Овсяннікова, Укрінформ
1 / 9
Акція пройшла в межах проєкту «Алея київських князівен», започаткованого Національним заповідником «Софія Київська» для вшанування доньок князя Ярослава Мудрого, які через династичні шлюби стали королевами європейських держав.
«Анна вийшла заміж у Парижі, приїхала звідси з Києва. Вона тут виховувалась, тут ходила до школи», – зазначила генеральна директорка нацзаповідника Неля Куковальська.
«Анна Ярославна є покровителькою нашої присутності в Україні, причому в усіх сферах. Як ви знаєте, наш ліцей носить ім’я Анни Київської. Це свята покровителька усіх добрих справ, які ми робимо в Україні. А це дерево символізуватиме життєздатність відносин між Францією та Україною», – додав посол Вейсьєр.
Куковальська розповіла, що раніше посол Швеції висаджував дерево на честь дружини Ярослава Інгігерди, посол Угорщини – на честь Анастасії Ярославни, яку видали за угорського короля Андрія I, а посол Норвегії – на честь найстаршої доньки Єлизавети, що вийшла за норвезького конунга Гаральда ІІІ Суворого, засновника Осло.
Як повідомляв Укрінформ, у Києві Дуб Пимоненка набув статусу пам’ятки природи місцевого значення.
Фото: Юлія Овсяннікова/Укрінформ
Більше наших фото можна купити тут
Події
У Бучі в межах фестивалю O-Fest виступлять виконавці з десяти країн
Про це йдеться у переданому Укрінформу пресрелізі.
Подію організовує Національна оперета України спільно з Бучанською міською радою.
За словами організаторів, проєкт покликаний продемонструвати міжнародну підтримку України під час повномасштабної війни та роль культури як інструменту єднання і відновлення суспільства. Концерт відбудеться за підтримки посольств Азербайджану, Естонії, Італії, Іспанії, Латвії, Литви, Молдови, а також Польського інституту у Києві.
«Наш міський парк приймає великий міжнародний проєкт «Сила відродження» та митців із десяти країн, і це доказ того, що місто живе, розвивається та повертається до активного культурного життя», – зазначив міський голова Бучі Олександр Федорук.
За його словами, культура під час війни є не лише творчістю, а й способом підтримувати стійкість суспільства.
У концерті візьмуть участь лауреати міжнародних конкурсів, зокрема Юстина Буяк (Польща), Янне Шевченко (Естонія), Марія Запата (Іспанія), Ієва Сумея (Латвія), Йонас Сакалаускас (Литва), Анастасія Леньо (Молдова), Вілле Салонен (Фінляндія та Лю Тао (Китай).
Також до заходу долучиться італійський режисер, театральний діяч і дослідник Лоренцо Понте. Колективним учасником стане Оркестр Національних збройних сил Латвії.
Разом із міжнародними гостями виступатимуть солісти, хор, артисти балету та оркестр Національної оперети України.
«Буча стала символом незламності українського народу, а участь міжнародних митців є свідченням солідарності з Україною та підтримки її на шляху відновлення», – наголосив генеральний директор-художній керівник Національної оперети України Богдан Струтинський.
За його словами, для Національної оперети міжнародний фестиваль «O-Fest» є не лише доброю традицією, а й важливою культурною платформою.
Як повідомляв Укрінформ, у Римі пройшов благодійний вечір «Український код нації».
Фото ілюстративне
Події
Стали відомі переможці Чілдрен Кінофесту
Тринадцятий міжнародний кінофестиваль для дітей і підлітків “Чілдрен Кінофест” оголосив переможців.
Як передає Укрінформ, про це повідомляє Державне агентство України з питань кіно.
Фестиваль проходив в Україні з 12 до 22 червня у гібридному форматі – онлайн та офлайн.
Найкращим фільмом Міжнародного кіноконкурсу стала стрічка режисера Маркуса Вальтера “Баррі. Пес-рятівник” (Німеччина, Швейцарія).
Це пригодницький фільм, що розповідає про дружбу сироти, який потрапляє до монастиря високо в Альпах і одного разу знаходить собі найкращого друга — маленьке цуценя Баррі. Він рятує пса, вигодовує, а згодом слава Баррі стала такою, що тривалий час породу неофіційно називали Barryhunden – “собаки Баррі”.
Також оголосили переможців 10-го ювілейного Дитячого кіноконкурсу Чілдрен Кінофесту.
Гран-прі отримала робота “Ангели чудяться” (режисерка Вероніка Костюкова, 12 років із міста Івано-Франківськ).

Найкращим ігровим фільмом у категорії 7–14 років стала стрічка “Дивна вакансія” (режисер Марк Морозов, 12 років зі Львова).

Найкращий анімаційний фільм у категорії 7–10 років — “Пригоди монети” (режисер Данило Петрук, 8 років із міста Нетішин Хмельницької бласті).

Найкращим анімаційним фільмом у категорії 11–14 років стала стрічка “Ідеаль-НІ-сть” (режисери Адам Лошневський, Всеволод Абрахманов, Златослава Срібна, 11 років із міста Хотин Чернівецької області).

Журі Спілки кінокритиків України відзначило фільм “Ідеаль-НІ-сть” (режисери Всеволод Абрахманов, Адам Лошневський і Златослава Срібна, 11 років із Хотина Чернівецької області) “За органічне поєднання форми і внутрішнього наповнення“, а також ігрову стрічку “Де твій фокус?”(режисерка Марта Романча, 13 років із міста Кривий Ріг) – “За поетичність форми та незалежність художнього мислення“.


Чілдрен Кінофест – щорічний міжнародний фестиваль мистецтва кіно для дітей і підлітків, який знайомить молоду українську аудиторію як з найновішими європейськими стрічками, так і зі світовою кінокласикою. Щорічний фільм-переможець фестивалю визначається шляхом прямого голосування глядачів – на вході до кінотеатру кожен відвідувач отримує бюлетень, за допомогою якого оцінює фільм.
Як повідомляв Укрінформ, український дитячий кінофестиваль “Чілдрен Кінофест” спільно з представництвом ЮНІСЕФ в Україні запускають кінопрограму для юних талантів “У кадрі: крізь дитячий об’єктив”.
-
Події1 тиждень agoНа кінофестивалі Миколайчук OPEN у Чернівцях заявили про умисне руйнування локації літнього кінотеатру
-
Війна1 тиждень agoУ травні на інженерних боєприпасах були ліквідовані 1099 російських загарбників
-
Політика1 тиждень agoВ ЄС оцінили, коли Україна зможе стати членом союзу
-
Відбудова1 тиждень agoукраїнський бізнес виділяє гроші на відновлення Успенського собору
-
Відбудова7 днів agoТуск очікує на участь Зеленського у конференції з відбудови України у Гданську
-
Усі новини1 тиждень agoРікі Мартін в Україні – співак може виступити тут
-
Війна1 тиждень agoСили оборони вразили танкер тіньового флоту РФ і міст через Північно-Кримський канал
-
Політика7 днів agoТрамп про ліцензію для України на виробництво ракет: Ми розглянемо це питання
