Події
Довженко-Центру передали два німі фільми, які вважали втраченими
Кінознавці Алік Дарман і Володимир Прилуцький виявили в архіві і передали Національному центру імені Олександра Довженка стрічки “Трипільська трагедія” Олександра Анода-Анощенка 1926 року і “Секрет рапіду” Павла Долини 1930 року.
Як передає Укрінформ, про це Довженко-Центр повідомляє у Фейсбуці.
Молоді дослідники віднайшли плівкові фільмокопії стрічок у будівлі Кінотелекомплексу, що відома також як Цех обробки плівки (ЦОП). Вважалося, що копії зберігалися лише у російському Госфільмофонді.
За словами керівниці фільмосховища Довженко-Центру Тетяни Деркач, ці плівки – контратипи, частина комплекту вихідних матеріалів фільму. Саме з них друкують позитивні, прокатні копії.
“Це унікальний випадок, бо якщо в інших фондах та архівах можемо знаходити позитиви, то комплект вихідних матеріалів до нас потрапляє вкрай рідко. Ми вже поставили у план сканувати ці фільми. Тобто незабаром буде можливість переглянути ці унікальні знахідки”, – зауважила керівниця фільмосховища.
За словами кінознавця Олега Оліфера, “Трипільська трагедія” виробництва Ялтинської кінофабрики ВУФКУ є однією з найстаріших кінознахідок на території України за останній час.
Фільм розповідає про Трипільський похід більшовиків 1919 року (у радянських джерелах “Трипільську трагедію”), криваву сторінку Української революції і громадянської війни 1917-1921 років, що стала наріжним каменем в історії та міфі комуністичного молодіжного руху в СРСР.
У червні 1919 року загін більшовиків у складі робітників Шулявського заводу, комсомольців і китайських “добровольців” вирушили встановлювати радянську владу на охоплену повстаннями Київщину, де під Трипіллям вони були розгромлені повстанцями отамана Зеленого (Данила Терпила).
Поряд з очевидним пробільшовицьким трактуванням подій “Трипільська трагедія” виконана у пригодницькому жанрі із числениими сценами перестрілок, бійок і баталій за участі сотень статистів, кавалерії та артилерії. Особливий акцент у фільмі зроблено на жорстокості повстанців та їхніх розправах над більшовиками.
Така кривава видовищність забезпечила “Трипільській трагедії” глядацький успіх. Проте одночасно фільм отримав низьку оцінку від кіновиробників і критики.
У 1928 році у журналі “Кіно” у статті “Годі крові на екрані” стрічку критикували за натуралізм, бандитизм і демонстрацію негативного прикладу для українського селянина. Автор сценарію, письменник Григорій Епік, під час сталінського терору був розстріляний ” за участь у терористичній націоналістичній організації”.
“Секрет рапіду” (1930) виробництва Київської кінофабрики є першим фільмом Павла Долини у колекції Довженко-Центру і взагалі першим фільмом режисера, знайденим в Україні.
Знаковий український режисер і актор 1920-1930-х працював у Молодому театрі, “Кийдрамте”, “Березолі” та інших театрах, грав у кінопостановках Леся Курбаса. Як кінорежисер Долина дебютував у 39 років і за наступне пʼятиріччя на Одеській і Київській кінофабриках зняв вісім повнометражних ігрових фільмів. Більшість його робіт вважаються втраченими, жодної досі не було оцифровано.
Після критичної статті-доносу “Ідеологічними манівцями”, опублікованій у журналі “Кіно” 1932 року, Долина фактично відходить від ігрового кінематографа і переходить на роботу у “Техфільмі”, а після війни очолює Театральний музей у Києві.
“Секрет рапіду” відноситься до київського періоду творчості режисера і розповідає про типове для тогочасного радянського кіно гостре протистояння між колективним та індивідуальним, “новим” і “старим”. От тільки цього разу справа не у механізації села чи штурмовому будівництві, конфлікт розгортається навколо приховування старим робітником таємниці обробки сталі. Кульмінацією фільму стає колективне “перевиховання” людини за новим установленим зразком через так званий “товариський суд”. Індустріальної реалістичності цій виробничій драмі додають цехи, відзняті оператором Георгієм Химченком на заводах Києва, Харкова і Горлівки, та робота художника Юрія Швеця, майбутнього спеціаліста з оформлення науково-фантастичних фільмів.
Віднайдення “Секрету рапіду” – довгоочікуване повернення для дослідників і глядачів. Це нагода переглянути український кіноканон і познайомитися із творчістю одного з ключових авторів часів ВУФКУ не лише через тексти кінокритичної і кінознавчої літератури. Нарешті маловідому сторінку українського кіно можна буде побачити безпосередньо на екрані.
Як повідомляв Укрінформ, студенти Київського національного університету театру, кіно і телебачення імені Івана Карпенка-Карого виявили в архіві і передали Національному центру імені Олександра Довженка створену у 1936 році стрічку “Карл Бруннер”.
Фото: Довженко-Центр
Події
Стартував відбір кандидатів до експертної та наглядової рад Національного музею Голодомору-геноциду
Міністерство культури починає відбір кандидатів до двох постійних органів Національного музею Голодомору-геноциду – експертної та наглядової ради.
Про це повідомила пресслужба відомства, передає Укрінформ.
Наголошується, що обидві ради відіграватимуть ключову роль у розвитку та стратегічному управлінні музеєм. Міністерство запрошує українські та міжнародні інституції долучитися до їх формування.
Мінкультури нагадує: експертна рада – це консультативно-дорадчий орган, який координує наукову діяльність Національного музею Голодомору-геноциду. Вона працює постійно. Строк повноважень членів – п’ять років.
Експертна рада покликана вдосконалювати науково-дослідну, екскурсійно-освітню, експозиційно-виставкову, інформаційно-видавничу, науково-фондову та методичну роботу музею.
До складу цього органу ввійдуть шестеро експертів та/або науковців, запропонованих українськими громадськими об’єднаннями й науковими установами, стільки ж експертів та/або науковців, запропонованих міжнародними організаціями, міжнародними неурядовими організаціями або іноземними науковими установами.
Щоби запропонувати кандидатів, необхідно заповнити аплікаційну форму. Більше інформації доступно у відповідному оголошенні.
Наглядова рада – це спеціальний наглядовий орган, який контролює діяльність Національного музею Голодомору-геноциду та його посадових осіб. Строк повноважень її членів – теж п’ять років. Одна й та сама особа не може обіймати посаду два строки поспіль.
Наглядова рада покликана забезпечувати баланс інтересів держави, суспільства та суб’єктів діяльності у сфері культури, а також дотримання принципів законності, незалежності, відкритості, прозорості, доступності, гендерної рівності, соціальної інклюзії та недискримінації.
До складу цієї ради ввійдуть шестеро членів, запропонованих українськими громадськими об’єднаннями, та стільки ж членів, запропонованих міжнародними організаціями, міжнародними неурядовими організаціями або громадськими організаціями закордонних українців.
Усі кандидати мають володіти бездоганною діловою репутацією, високим суспільним авторитетом та бути визнаними фахівцями у своїй професійній сфері.
Щоби запропонувати кандидатів, необхідно заповнити аплікаційну форму. Деталі зазначені в оголошенні.
Пропозиції щодо кандидатів на членство в обох радах приймаються до 21 грудня цього року (до 23:59).
Як повідомляв Укрінформ, у липні минулого року Верховна Рада ухвалила закон щодо діяльності Національного музею Голодомору-геноциду, тим самим утворивши експертну та наглядову ради.
Мета новоутворених органів – забезпечити високі стандарти наукової роботи, ефективне управління та прозорий нагляд за діяльністю установи.
Події
Комікс про Супермена, знайдений на горищі, продали за рекордні $9,12 мільйона
Екземпляр коміксу «Супермен № 1» 1939 року, знайдений минулого року на горищі в будинку в Каліфорнії, став найдорожчим коміксом у світі після того, як його продали за 9,12 млн доларів.
Про це повідомляє The Guardian, передає Укрінформ.
Екземпляр, проданий у четвер, був знайдений у 2024 році під стосом старих газет у картонній коробці трьома братами з північної Каліфорнії, коли вони перебирали горище своєї покійної матері. Брати, які попросили не називати їхніх імен, розповіли, що їхня мати купила комікс у Сан-Франциско, коли їй було дев’ять років. Протягом багатьох років вона розповідала синам, що «десь має рідкісні комікси», але вони ніколи їх не знаходили.
Фото: Heritage Auctions
Знайдений 86-річний комікс був у ідеальному стані і став найвищим за оцінкою екземпляром «Супермена № 1» з балом 9,0 з 10. Це один із семи відомих екземплярів з оцінкою 6,0 або вище.
Ціна в 9,12 млн доларів, включаючи комісійні, побила рекорд, встановлений лише минулого року, коли примірник Action Comics № 1 1938 року з оцінкою 8,5, в якому вперше з’явився Супермен, був проданий за 6 млн доларів.
Спочатку було надруковано півмільйона примірників «Супермена № 1», потім тираж склав 250 000, а потім 150 000 примірників, але сьогодні збережені примірники є рідкістю, оскільки обкладинку коміксу часто вирізали і використовували як плакат.
«Супермен № 1» є одним із «великої трійки» коміксів, поряд з «Action Comics № 1» та «Detective Comics № 27», в якому вперше з’явився Бетмен.
«Superman No 1 є віхою в історії попкультури, і цей примірник не тільки в прекрасному стані, але й має за собою історію, гідну кінофільму. Я був радий бачити, що ціна відображає це, і для мене честь, що Heritage довірили цю культову книгу», – сказав Лон Аллен, віцепрезидент Heritage Auctions, яка продала комікс.
Супермен був створений у 1933 році двома підлітками з Клівленда, Джеррі Сігелем і Джо Шустером, але вони продали права на нього DC Comics всього за 130 доларів, отримавши 10 доларів за кожну намальовану сторінку.
Як повідомляв Укрінформ, компанія Marvel Studios презентувала перший трейлер нового анімаційного серіалу «Ваш дружній сусід Людина-павук» (Your Friendly Neighborhood Spider-Man).
Фото: matrapac.com
Події
Фоторепортер Євген Малолєтка написав книжку «Облога Маріуполя»
Книжка написана на основі матеріалу, який фотожурналіст разом із колегами зібрав у місті під час перших двадцяти днів повномасштабного російського вторгнення.
Ці кадри і свідчення стали підґрунтям для документального фільму Мстислава Чернова “20 днів у Маріуполі”, що отримав “Оскар”.

До книжки увійшли фото Малолєтки, зроблені в Маріуполі у лютому–березні 2022 року, а також тексти-рефлексії, написані самим автором. Літературним опрацюванням займався письменник і документаліст Мирослав Лаюк, автор книжки репортажів “Бахмут”.

“Ця книжка – про відповідальність документаліста, про важливість кожного кадру і про виклики, з якими стикається фотограф під час роботи”, – написали у видавництві.
Автор розповідає про людей і для людей, про силу і слабкість, про народження і смерть.
“Малолєтка ділиться особистим і фіксує воєнні злочини, висвітлює жах, який відбувався на вулицях, у підвалах і лікарнях. Це історія про те, як не відводити погляд та задокументувати один із найдраматичніших епізодів сучасної історії”, – зауважили видавці.
Свідчення про захоплення росіянами Маріуполя існують завдяки команді журналістів Associated Press — Малолєтці, Чернову та Василисі Степаненко. Вони залишалися в обложеному місті єдиними репортерами, які працювали там у перші тижні великої війни. Через двадцять днів їм вдалося виїхати “зеленим коридором” і вивезти знятий матеріал.
Як повідомляв Укрінформ, у 2024 році уперше в історії українського кінематографа стрічка “20 днів у Маріуполі” режисера Мстислава Чернова здобула премію “Оскар” у номінації “Найкращий документальний фільм”.
Фото: ukrainer.net
-
Усі новини1 тиждень ago“Обожнюю знімати весільні сукні”: Діана Зотова з “Холостяка” відреагувала на чутки про її одруження
-
Одеса1 тиждень agoВ Одесі лунають вибухи зараз 11 листопада 2025 року
-
Усі новини1 тиждень agoвикористовують незвичайне райдужне скло (фото)
-
Політика1 тиждень agoДо Ради надійшли подання про звільнення Гринчук та Галущенка
-
Суспільство1 тиждень agoНа Одещині викрили трьох торговців зброєю: серед них – ув’язнений наркозлочинець
-
Війна1 тиждень ago51 день: з чого складається навчання новобранців
-
Суспільство1 тиждень agoВ Україні готують оновлення пенсійної системи
-
Одеса1 тиждень agoВ Одесі призначили нового заступника міського голови
