Connect with us

Події

Довженко-Центру передали два німі фільми, які вважали втраченими

Published

on



Кінознавці Алік Дарман і Володимир Прилуцький виявили в архіві і передали Національному центру імені Олександра Довженка стрічки “Трипільська трагедія” Олександра Анода-Анощенка 1926 року і “Секрет рапіду” Павла Долини 1930 року.

Як передає Укрінформ, про це Довженко-Центр повідомляє у Фейсбуці.

Молоді дослідники віднайшли плівкові фільмокопії стрічок у будівлі Кінотелекомплексу, що відома також як Цех обробки плівки (ЦОП). Вважалося, що копії зберігалися лише у російському Госфільмофонді.

За словами керівниці фільмосховища Довженко-Центру Тетяни Деркач, ці плівки – контратипи, частина комплекту вихідних матеріалів фільму. Саме з них друкують позитивні, прокатні копії.

“Це унікальний випадок, бо якщо в інших фондах та архівах можемо знаходити позитиви, то комплект вихідних матеріалів до нас потрапляє вкрай рідко. Ми вже поставили у план сканувати ці фільми. Тобто незабаром буде можливість переглянути ці унікальні знахідки”, – зауважила керівниця фільмосховища.

За словами кінознавця Олега Оліфера, “Трипільська трагедія” виробництва Ялтинської кінофабрики ВУФКУ є однією з найстаріших кінознахідок на території України за останній час.

Фільм розповідає про Трипільський похід більшовиків 1919 року (у радянських джерелах “Трипільську трагедію”), криваву сторінку Української революції і громадянської війни 1917-1921 років, що стала наріжним каменем в історії та міфі комуністичного молодіжного руху в СРСР.

У червні 1919 року загін більшовиків у складі робітників Шулявського заводу, комсомольців і китайських “добровольців” вирушили встановлювати радянську владу на охоплену повстаннями Київщину, де під Трипіллям вони були розгромлені повстанцями отамана Зеленого (Данила Терпила).

Поряд з очевидним пробільшовицьким трактуванням подій “Трипільська трагедія” виконана у пригодницькому жанрі із числениими сценами перестрілок, бійок і баталій за участі сотень статистів, кавалерії та артилерії. Особливий акцент у фільмі зроблено на жорстокості повстанців та їхніх розправах над більшовиками.

Така кривава видовищність забезпечила “Трипільській трагедії” глядацький успіх. Проте одночасно фільм отримав низьку оцінку від кіновиробників і критики.

У 1928 році у журналі “Кіно” у статті “Годі крові на екрані” стрічку критикували за натуралізм, бандитизм і демонстрацію негативного прикладу для українського селянина. Автор сценарію, письменник Григорій Епік, під час сталінського терору був розстріляний ” за участь у терористичній націоналістичній організації”.

“Секрет рапіду” (1930) виробництва Київської кінофабрики є першим фільмом Павла Долини у колекції Довженко-Центру і взагалі першим фільмом режисера, знайденим в Україні.

Читайте також: Раніше недоступний фільм за сценарієм Миколайчука оцифрували і покажуть на кінофестивалі у Чернівцях

Знаковий український режисер і актор 1920-1930-х працював у Молодому театрі, “Кийдрамте”, “Березолі” та інших театрах, грав у кінопостановках Леся Курбаса. Як кінорежисер Долина дебютував у 39 років і за наступне пʼятиріччя на Одеській і Київській кінофабриках зняв вісім повнометражних ігрових фільмів. Більшість його робіт вважаються втраченими, жодної досі не було оцифровано.

Після критичної статті-доносу “Ідеологічними манівцями”, опублікованій у журналі “Кіно” 1932 року, Долина фактично відходить від ігрового кінематографа і переходить на роботу у “Техфільмі”, а після війни очолює Театральний музей у Києві.

“Секрет рапіду” відноситься до київського періоду творчості режисера і розповідає про типове для тогочасного радянського кіно гостре протистояння між колективним та індивідуальним, “новим” і “старим”. От тільки цього разу справа не у механізації села чи штурмовому будівництві, конфлікт розгортається навколо приховування старим робітником таємниці обробки сталі. Кульмінацією фільму стає колективне “перевиховання” людини за новим установленим зразком через так званий “товариський суд”. Індустріальної реалістичності цій виробничій драмі додають цехи, відзняті оператором Георгієм Химченком на заводах Києва, Харкова і Горлівки, та робота художника Юрія Швеця, майбутнього спеціаліста з оформлення науково-фантастичних фільмів.

Віднайдення “Секрету рапіду” – довгоочікуване повернення для дослідників і глядачів. Це нагода переглянути український кіноканон і познайомитися із творчістю одного з ключових авторів часів ВУФКУ не лише через тексти кінокритичної і кінознавчої літератури. Нарешті маловідому сторінку українського кіно можна буде побачити безпосередньо на екрані.

Як повідомляв Укрінформ, студенти Київського національного університету театру, кіно і телебачення імені Івана Карпенка-Карого виявили в архіві і передали Національному центру імені Олександра Довженка створену у 1936 році стрічку “Карл Бруннер”.

Фото: Довженко-Центр



Джерело

Події

У кінотеатрах Чехії покажуть український фільм «Мавка. Справжній міф»

Published

on



У Чехії 9 квітня стартує прокат українського романтичного фентезі «Мавка. Справжній міф».

Про це йдеться на офіційній сторінці фільму у Фейсбуці, передає Укрінформ.

Стрічку показуватимуть двома мовами: українською та чеською.

Покази заплановані в кінотеатрах Праги, Бероуна, Чеських Будейовиців, Чеської Липи, Домажліце, Дечина, Годоніна, Карвіни-Мізерова, Краліків, Нового-Мєста-над-Метуї, Нового Бору, Оломоуца, Простейова, Пршерова, Румбурка, Семілів, Врхлабі, Всетіна, Вишкова та Знойма.

Як повідомлялося, фільм «Мавка. Справжній міф» – це романтичне фентезі режисерки Каті Царик, яке є частиною великого Всесвіту Мавки. Події стрічки розгортаються у прадавніх лісах України під час магічного Русалчиного тижня, коли міфічні істоти виходять із Темного озера.

Читайте також: Фільм «Ти – Космос» зібрав у прокаті майже ₴61 мільйон

Національна премʼєра кінокартини відбулася в палаці мистецтв «Україна» наприкінці лютого. Захід зібрав аншлаг. У кінотеатрах стрічка вийшла 1 березня. Через три дні стартував її міжнародний прокат.

З великим успіхом прем’єра фільму пройшла в Нідерландах.

Фото: Фейсбук / MAVKA 



Джерело

Continue Reading

Події

Книжку Артема Чапая «Не народжені для війни» перекладуть китайською і корейською

Published

on



Книжка письменника і військовослужбовця Артема Чапая «Не народжені для війни» вийде китайською та корейською мовами.

Як передає Укрінформ, про це повідомляє Читомо.

Китайський переклад опублікує тайванський видавничий дім Cite Publishing Group. Видання, яке вийде у Південній Кореї, стане вже дев’ятим перекладом книжки. За словами автора, домовленості про вісім перекладів вдалося укласти впродовж одного року.

«Не народжені для війни» – це книжка-есей, що вийшла у «Видавництві 21». На сайті видавництва її описують як «оголену розповідь про внутрішні перетворення людини, що зробила вибір стати військовим».

Раніше Чапай розповідав, що писав цю книжку насамперед для іноземної авдиторії як своєрідну «пояснялку» про війну й досвід людини, яка опинилася всередині неї.

Одним із перших іноземних видань став французький переклад: у лютому 2024 року книжку опублікувало видавництво Bayard.

У квітні 2025 року незалежне американське видавництво Seven Stories Press випустило книжку під назвою «Звичайні люди не носять кулеметів: роздуми про війну» (Ordinary People Don’t Carry Machine Guns: Thoughts on War). Згодом вона увійшла до списку найкращого нонфікшну 2025 року за версією The Washington Post.

У грудні 2025 року стало відомо, що книжка також вийде у Нідерландах – у видавництві De Bezige Bij під назвою «Звичайні люди не носять кулеметів» (Gewone mensen dragen geen machinegeweren).

Артем Чапай – український письменник, перекладач, репортер, мандрівник, член Українського ПЕН. Він є автором тревелогів, книжки воєнних репортажів, романів «Червона зона» і «Понаїхали», а також книжки «Тато в декреті». Із лютого 2022 року Чапай служить у Збройних силах України.

Читайте також: Книжка Артема Чапая «Не народжені для війни» наступного року вийде нідерландською

Як повідомляв Укрінформ, романи «Вивітрювання» Артема Чапая та «Радіо Ніч» Юрія Андруховича цього року вийдуть в англійському перекладів американських видавництвах Seven Stories Press і New York Review Books відповідно.

Фото: Literaturfest München, Facebook



Джерело

Continue Reading

Події

Leléka виступить 12-ю у другому півфіналі

Published

on



Організатори «Євробаченні-2026» оприлюднили порядок виступів у півфіналах конкурсу, які відбудуться 12 та 14 травня. Співачка Leléka, яка представлятиме Україну, виступить 12-ю у другому півфіналі.

Як передає Укрінформ, про це повідомляється на сайті Євробачення.

Перший півфінал, який відбудеться у вівторок, 12 травня, пройде у такому порядку:

01. Молдова: Satoshi – Viva, Moldova!

02. Швеція: FELICIA – My System

03. Хорватія: LELEK – Andromeda

04. Греція: Akylas – Ferto

05. Португалія: Bandidos do Cante – Rosa

06. Грузія: Bzikebi – On Replay

*** Італія: Sal Da Vinci – Per Sempre Sì

07. Фінляндія: Linda Lampenius x Pete Parkkonen – Liekinheitin

08. Чорногорія: Tamara Živković – Nova Zora

09. Естонія: Vanilla Ninja – Too Epic To Be True

10. Ізраїль: Noam Bettan – Michelle

*** Німеччина: Sarah Engels – Fire

11. Бельгія: ESSYLA – Dancing on the Ice

12. Литва: Lion Ceccah – Sólo Quiero Más

13. Сан-Марино: SENHIT – Superstar

14. Польща: ALICJA – Pray

15. Сербія: LAVINA – Kraj Mene

На 14 травня запланований другий півфінал пісенного конкурсу:

01. Болгарія: DARA – Bangaranga

02. Азербайджан: JIVA – Just Go

03. Румунія: Alexandra Căpitănescu – Choke Me

04. Люксембург: Eva Marija – Mother Nature

05. Чехія: Daniel Zizka – CROSSROADS

*** Франція: Monroe – Regarde !

06. Вірменія: SIMÓN – Paloma Rumba

07. Швейцарія: Veronica Fusaro – Alice

08. Кіпр: Antigoni – JALLA

*** Австрія: COSMÓ – Tanzschein

09. Латвія: Atvara – Ēnā

10. Данія: Søren Torpegaard Lund – Før Vi Går Hjem

11. Австралія: Delta Goodrem – Eclipse

12. УКРАЇНА: LELÉKA – Ridnym

*** Велика Британія: LOOK MUM NO COMPUTER – Eins, Zwei, Drei

13. Албанія: Alis – Nân

14. Мальта: AIDAN – Bella

15. Норвегія: JONAS LOVV – YA YA YA

Великий фінал 70-го Євробачення пройде у суботу пізно ввечері, 16 травня.

Читайте також: «Євробачення» вперше проведуть у країнах Азії

Як повідомляв Укрінформ, на початку березня співачка Leléka, яка представлятиме Україну на «Євробаченні 2026» у Відні, офіційно оприлюднила конкурсну версію пісні Ridnym.

Відень прийматиме наймасштабніший музичний конкурс втретє — після того, як торік перемогу виборов JJ з піснею Wasted Love. Україну у 2025-му представляв гурт Ziferblat з піснею Bird of Pray — і посів 9 місце.

Фото: Суспільне/Анастасія Мантач



Джерело

Continue Reading

Trending

© 2023 Дайджест Одеси. Копіювання і розміщення матеріалів на інших сайтах дозволяється тільки за умови прямого посилання на сайт. Для Інтернет-видань обов'язковим є розміщення прямого, відкритого для пошукових систем гіперпосилання на використаний матеріал не нижче другого абзацу. Матеріали з позначкою «Реклама» публікуються на правах реклами, відповідальність за їхній зміст несе рекламодавець.