Події
Довженко-Центру передали два німі фільми, які вважали втраченими
Кінознавці Алік Дарман і Володимир Прилуцький виявили в архіві і передали Національному центру імені Олександра Довженка стрічки “Трипільська трагедія” Олександра Анода-Анощенка 1926 року і “Секрет рапіду” Павла Долини 1930 року.
Як передає Укрінформ, про це Довженко-Центр повідомляє у Фейсбуці.
Молоді дослідники віднайшли плівкові фільмокопії стрічок у будівлі Кінотелекомплексу, що відома також як Цех обробки плівки (ЦОП). Вважалося, що копії зберігалися лише у російському Госфільмофонді.
За словами керівниці фільмосховища Довженко-Центру Тетяни Деркач, ці плівки – контратипи, частина комплекту вихідних матеріалів фільму. Саме з них друкують позитивні, прокатні копії.
“Це унікальний випадок, бо якщо в інших фондах та архівах можемо знаходити позитиви, то комплект вихідних матеріалів до нас потрапляє вкрай рідко. Ми вже поставили у план сканувати ці фільми. Тобто незабаром буде можливість переглянути ці унікальні знахідки”, – зауважила керівниця фільмосховища.
За словами кінознавця Олега Оліфера, “Трипільська трагедія” виробництва Ялтинської кінофабрики ВУФКУ є однією з найстаріших кінознахідок на території України за останній час.
Фільм розповідає про Трипільський похід більшовиків 1919 року (у радянських джерелах “Трипільську трагедію”), криваву сторінку Української революції і громадянської війни 1917-1921 років, що стала наріжним каменем в історії та міфі комуністичного молодіжного руху в СРСР.
У червні 1919 року загін більшовиків у складі робітників Шулявського заводу, комсомольців і китайських “добровольців” вирушили встановлювати радянську владу на охоплену повстаннями Київщину, де під Трипіллям вони були розгромлені повстанцями отамана Зеленого (Данила Терпила).
Поряд з очевидним пробільшовицьким трактуванням подій “Трипільська трагедія” виконана у пригодницькому жанрі із числениими сценами перестрілок, бійок і баталій за участі сотень статистів, кавалерії та артилерії. Особливий акцент у фільмі зроблено на жорстокості повстанців та їхніх розправах над більшовиками.
Така кривава видовищність забезпечила “Трипільській трагедії” глядацький успіх. Проте одночасно фільм отримав низьку оцінку від кіновиробників і критики.
У 1928 році у журналі “Кіно” у статті “Годі крові на екрані” стрічку критикували за натуралізм, бандитизм і демонстрацію негативного прикладу для українського селянина. Автор сценарію, письменник Григорій Епік, під час сталінського терору був розстріляний ” за участь у терористичній націоналістичній організації”.
“Секрет рапіду” (1930) виробництва Київської кінофабрики є першим фільмом Павла Долини у колекції Довженко-Центру і взагалі першим фільмом режисера, знайденим в Україні.
Знаковий український режисер і актор 1920-1930-х працював у Молодому театрі, “Кийдрамте”, “Березолі” та інших театрах, грав у кінопостановках Леся Курбаса. Як кінорежисер Долина дебютував у 39 років і за наступне пʼятиріччя на Одеській і Київській кінофабриках зняв вісім повнометражних ігрових фільмів. Більшість його робіт вважаються втраченими, жодної досі не було оцифровано.
Після критичної статті-доносу “Ідеологічними манівцями”, опублікованій у журналі “Кіно” 1932 року, Долина фактично відходить від ігрового кінематографа і переходить на роботу у “Техфільмі”, а після війни очолює Театральний музей у Києві.
“Секрет рапіду” відноситься до київського періоду творчості режисера і розповідає про типове для тогочасного радянського кіно гостре протистояння між колективним та індивідуальним, “новим” і “старим”. От тільки цього разу справа не у механізації села чи штурмовому будівництві, конфлікт розгортається навколо приховування старим робітником таємниці обробки сталі. Кульмінацією фільму стає колективне “перевиховання” людини за новим установленим зразком через так званий “товариський суд”. Індустріальної реалістичності цій виробничій драмі додають цехи, відзняті оператором Георгієм Химченком на заводах Києва, Харкова і Горлівки, та робота художника Юрія Швеця, майбутнього спеціаліста з оформлення науково-фантастичних фільмів.
Віднайдення “Секрету рапіду” – довгоочікуване повернення для дослідників і глядачів. Це нагода переглянути український кіноканон і познайомитися із творчістю одного з ключових авторів часів ВУФКУ не лише через тексти кінокритичної і кінознавчої літератури. Нарешті маловідому сторінку українського кіно можна буде побачити безпосередньо на екрані.
Як повідомляв Укрінформ, студенти Київського національного університету театру, кіно і телебачення імені Івана Карпенка-Карого виявили в архіві і передали Національному центру імені Олександра Довженка створену у 1936 році стрічку “Карл Бруннер”.
Фото: Довженко-Центр
Події
Фестиваль «Фундамент» оголосив дати і фокус-тему
Фестиваль нонфікшну про культуру “Фундамент” відбудеться 19-22 листопада в Національному центрі “Український дім”.
Як передає Укрінформ, про це повідомило “Читомо”.
Фокусною темою заходу стануть “Історії про пам’ять”.
У програмі будуть виставка-продаж книжок, публічні події, виставкові проєкти та спецпроєкти.
За словами організаторів, щорічний фестиваль, заснований Українським домом, вже втретє перетворить атріум інституції на простір масштабної селекції найновіших книжок про мистецтво, історію, архітектуру, музику, кіно, дизайн, урбаністику та суспільство.
Учасники фестивалю говоритимуть про колективну й індивідуальну, збережену та втрачену, усвідомлену й уречевлену пам’ять, а також про процеси пригадування і забуття. Окрему увагу приділять постатям і явищам культури, які були забуті та відкриті наново.
“Процес повернення права на памʼять, відповідальність памʼятати та зберігати цінність людського досвіду – одна з надзадач українського культурного сектору сьогодні. Український дім послідовно заглиблюється у ці питання в межах своєї програмної діяльності, а цьогоріч прагне дослідити памʼять ще й у контексті Літературної програми, висвітливши це явище через спогад, автобіографії, мемуари, автофікшн, видання про культурну спадщину тощо”, – зазначають організатори.
До сторіччя Інституту літератури імені Тараса Шевченка НАН України на фестивалі представлять добірку рукописів українських письменників і письменниць. В одному просторі експонуватимуть рукописи Тараса Шевченка, Лесі Українки, Івана Франка, Григорія Сковороди, Василя Стуса, Агатангела Кримського й Ольги Кобилянської. Ці рукописи вперше за багато років покажуть разом. Виставка має представити літературу як процес, унаслідок якого з’явилися тексти, збережені попри заборони, репресії та переслідування.
Кураторки фестивалю Анастасія Євдокимова та Богдана Лаюк розповіли, що програма й надалі зосереджуватиметься на нонфікшні про культуру та літературі факту: “Під час першого фестивалю ми прицільно розглядали модернізм, зверталися до постаті Соломії Павличко та “Універсального журналу” з 1920-х. Під час другого – міркували про концепт подорожі, розповідали про Софію Яблонську та формували полицю інтелектуальних мандрівок. Цьогоріч ми звертаємося до памʼяті – ненадійного, але такого важливого оповідача. Чим більше запитань ми ставимо, тим глибше пірнаємо у пошуки відповідей – і знаходимо – у нонфікшні про історію, мову, мистецтво, філософію, мемуаристику, тобто у книжках про культуру. Залишаємося у своїй ніші й фокусуємо увагу на історіях про памʼять та літературі факту”.
Організатори також планують провести офлайн-зустріч із видавцями та пропонують потенційним учасникам заповнити опитувальник про сучасний стан ринку нонфікшну про культуру. Його результати використають під час формування програми фестивалю.
“Фундамент” відбувається у межах Літературної програми Українського дому. Вона має представляти українські видання, залучати авдиторію до розмов про культуру через книжки та популяризувати читання й рефлексію як способи осмислення реальності.
Як повідомляв Укрінформ, фестиваль “Фундамент” вперше провели восени 2024 року. Перший захід був присвячений модернізму, Соломії Павличко та “Універсальному журналу” 1920-х років. У 2025 році організатори зосередилися на темі подорожей, постаті Софії Яблонської та книжках про інтелектуальні мандрівки.
Фото: Український дім
Події
На Закарпатті 22 – 25 липня відбудеться сьомий Чендей-фест
Сьомий Чендей-фест проходитиме з 22 по 25 липня в кількох містах і селищах Закарпаття.
Про це повідомляє у Фейсбуці Ужгородська міськрада, передає Укрінформ.
“22–25 липня на Закарпатті відбудеться сьомий літературно-мистецький «Чендей-фест», присвячений популяризації творчості класика української літератури ХХ століття, прозаїка, публіциста, кіносценариста, громадського діяча Івана Чендея. Події фестивалю пройдуть у кількох містах та селищах області: Ужгороді, Чинадійові, Тячеві, Новоселиці та Дубовому”, – йдеться в повідомленні.
Зазначається, що лейтмотивом цьогорічного фестивалю є любов до рідної землі.
Зокрема, у рамках фестивалю в садибі письменника в Ужгороді відбудеться показ просто неба фільму Сергія Параджанова «Тіні забутих предків», у якому Чендей є співавтором сценарію, лекція від кінознавця Сергія Тримбача й обговорення картини.
У програмі другого дня фесту – перегляд фільму про трудову еміграцію й любов до рідного краю «Гніздо горлиці» режисера Тараса Томенка, що перегукується як зі знаковим романом Івана Чендея «Птахи полишають гнізда», так і з викликами сьогодення. Показ приурочений до 10-річчя прем’єри кінострічки, головну роль в якій зіграла актриса Римма Зюбіна.
Участь у «Чендей-фесті 2026» візьмуть відомі актори, письменники та науковці: Володимир Войтенко, Павло Вольвач, Микола Васьків, Ольга Деркачова, Олександр Жовна, Римма Зюбіна, Світлана Кирилюк, Сидір Кіраль, Сергій Тримбач та інші.
Вхід на події фестивалю вільний. Під час усіх заходів проводитиметься збір коштів для потреб підрозділу Збройних Сил України, в якому воює член журі конкурсу Олександр Хоменко.
Фестиваль організовано Міжнародним благодійним фондом імені Івана Чендея Іван Чендей за підтримки Управління у справах культури, молоді та спорту Ужгородської міської ради й Тячівської міської ради.
Як повідомлялося, в Ужгороді з 4 по 9 серпня цього року відбудеться кінофестиваль «Кіно сусідів».
Події
В Ужгороді відбудеться Міжнародний гірський кінофестиваль
В Ужгороді 17-20 вересня відбудеться VII Карпатський гірський міжнародний кінофестиваль (CMIFF).
Про це повідомляє Державне агентство України з питань кіно, передає Укрінформ.
«Вже за два місяці місто знову стане місцем зустрічі кінематографістів, глядачів і всіх, хто любить гори і хороше кіно», – ідеться у повідомленні.
У програмі фестивалю на глядачів чекає особливий фокус на фільми зі Словаччини, Польщі та Чехії. Конкурсні та позаконкурсні покази стрічок з України та всього світу.
Зустрічі з українськими і європейськими режисерами, продюсерами та іншими представниками кіноіндустрії.
Майстер-класи, воркшопи й дискусії для тих, хто створює кіно або лише планує зробити перший крок.
Проєкт співфінансується урядами Чехії, Угорщини, Польщі та Словаччини в рамках Вишеградського гранту від Міжнародного Вишеградського фонду.
Місія Фонду – підтримувати ідеї сталого регіонального співробітництва в Центральній Європі.
Як повідомляв Укрінформ, міжнародний етнографічний кінофестиваль «ОКО» представив візуальну концепцію події «Вихідні з ОКО», яка відбудеться 5-6 вересня та буде присвячена темі дому.
Фото: Марія Ковальчук
-
Одеса1 тиждень agoВідкриті пляжі Одеси: скільки працює та які правила
-
Одеса1 тиждень agoАтака дронів на Одесу 6 липня: наслідки та пошкодження
-
Одеса1 тиждень agoОбстріл Одеси 6 липня: наслідки атаки та свідчення людей
-
Одеса5 днів agoРосія атакувала Одесу ракетами з Чорного моря: вибухи
-
Усі новини1 тиждень agoЯк продовжити час роботи смартфонів Samsung Galaxy S26 Ultra на одному заряді (фото)
-
Події1 тиждень agoУ Києві через російський удар зруйнований офіс видавництва «Мамине сонечко»
-
Війна6 днів agoБомба ФАБ-3000 РФ упала посеред Оріхова — відео
-
Відбудова1 тиждень agoДопомога Україні для відновлення та підтримки енергосистеми
