Connect with us

Події

Довженко-Центру передали два німі фільми, які вважали втраченими

Published

on



Кінознавці Алік Дарман і Володимир Прилуцький виявили в архіві і передали Національному центру імені Олександра Довженка стрічки “Трипільська трагедія” Олександра Анода-Анощенка 1926 року і “Секрет рапіду” Павла Долини 1930 року.

Як передає Укрінформ, про це Довженко-Центр повідомляє у Фейсбуці.

Молоді дослідники віднайшли плівкові фільмокопії стрічок у будівлі Кінотелекомплексу, що відома також як Цех обробки плівки (ЦОП). Вважалося, що копії зберігалися лише у російському Госфільмофонді.

За словами керівниці фільмосховища Довженко-Центру Тетяни Деркач, ці плівки – контратипи, частина комплекту вихідних матеріалів фільму. Саме з них друкують позитивні, прокатні копії.

“Це унікальний випадок, бо якщо в інших фондах та архівах можемо знаходити позитиви, то комплект вихідних матеріалів до нас потрапляє вкрай рідко. Ми вже поставили у план сканувати ці фільми. Тобто незабаром буде можливість переглянути ці унікальні знахідки”, – зауважила керівниця фільмосховища.

За словами кінознавця Олега Оліфера, “Трипільська трагедія” виробництва Ялтинської кінофабрики ВУФКУ є однією з найстаріших кінознахідок на території України за останній час.

Фільм розповідає про Трипільський похід більшовиків 1919 року (у радянських джерелах “Трипільську трагедію”), криваву сторінку Української революції і громадянської війни 1917-1921 років, що стала наріжним каменем в історії та міфі комуністичного молодіжного руху в СРСР.

У червні 1919 року загін більшовиків у складі робітників Шулявського заводу, комсомольців і китайських “добровольців” вирушили встановлювати радянську владу на охоплену повстаннями Київщину, де під Трипіллям вони були розгромлені повстанцями отамана Зеленого (Данила Терпила).

Поряд з очевидним пробільшовицьким трактуванням подій “Трипільська трагедія” виконана у пригодницькому жанрі із числениими сценами перестрілок, бійок і баталій за участі сотень статистів, кавалерії та артилерії. Особливий акцент у фільмі зроблено на жорстокості повстанців та їхніх розправах над більшовиками.

Така кривава видовищність забезпечила “Трипільській трагедії” глядацький успіх. Проте одночасно фільм отримав низьку оцінку від кіновиробників і критики.

У 1928 році у журналі “Кіно” у статті “Годі крові на екрані” стрічку критикували за натуралізм, бандитизм і демонстрацію негативного прикладу для українського селянина. Автор сценарію, письменник Григорій Епік, під час сталінського терору був розстріляний ” за участь у терористичній націоналістичній організації”.

“Секрет рапіду” (1930) виробництва Київської кінофабрики є першим фільмом Павла Долини у колекції Довженко-Центру і взагалі першим фільмом режисера, знайденим в Україні.

Читайте також: Раніше недоступний фільм за сценарієм Миколайчука оцифрували і покажуть на кінофестивалі у Чернівцях

Знаковий український режисер і актор 1920-1930-х працював у Молодому театрі, “Кийдрамте”, “Березолі” та інших театрах, грав у кінопостановках Леся Курбаса. Як кінорежисер Долина дебютував у 39 років і за наступне пʼятиріччя на Одеській і Київській кінофабриках зняв вісім повнометражних ігрових фільмів. Більшість його робіт вважаються втраченими, жодної досі не було оцифровано.

Після критичної статті-доносу “Ідеологічними манівцями”, опублікованій у журналі “Кіно” 1932 року, Долина фактично відходить від ігрового кінематографа і переходить на роботу у “Техфільмі”, а після війни очолює Театральний музей у Києві.

“Секрет рапіду” відноситься до київського періоду творчості режисера і розповідає про типове для тогочасного радянського кіно гостре протистояння між колективним та індивідуальним, “новим” і “старим”. От тільки цього разу справа не у механізації села чи штурмовому будівництві, конфлікт розгортається навколо приховування старим робітником таємниці обробки сталі. Кульмінацією фільму стає колективне “перевиховання” людини за новим установленим зразком через так званий “товариський суд”. Індустріальної реалістичності цій виробничій драмі додають цехи, відзняті оператором Георгієм Химченком на заводах Києва, Харкова і Горлівки, та робота художника Юрія Швеця, майбутнього спеціаліста з оформлення науково-фантастичних фільмів.

Віднайдення “Секрету рапіду” – довгоочікуване повернення для дослідників і глядачів. Це нагода переглянути український кіноканон і познайомитися із творчістю одного з ключових авторів часів ВУФКУ не лише через тексти кінокритичної і кінознавчої літератури. Нарешті маловідому сторінку українського кіно можна буде побачити безпосередньо на екрані.

Як повідомляв Укрінформ, студенти Київського національного університету театру, кіно і телебачення імені Івана Карпенка-Карого виявили в архіві і передали Національному центру імені Олександра Довженка створену у 1936 році стрічку “Карл Бруннер”.

Фото: Довженко-Центр



Джерело

Події

Національний рейтинг Укрінформу «Інфобум-Класична Музика 2025» 5 лютого оголосить переможців

Published

on



У четвер, 5 лютого, в Національному інформаційному агентстві Укрінформ відбудеться оголошення переможців Національного рейтингу Укрінформу «Інфобум-Класична Музика 2025».

Про це повідомляє Укрінформ.

За словами голови оргкомітету рейтингу Любові Базів, відомі українські музикознавці та критики обрали переможців у 12 номінаціях.

Зокрема, до лонг-ліста Національного рейтингу Укрінформу «Інфобум-Класична Музика 2025» увійшли:

1. Номінація «Найкраща подія року у галузі класичної музики»:

  •  Прем’єра «Реквієму» Євгена Станковича у Києві та Львові
  •  Проєкт «NotaBene+» NotaBene Chamber Group та Національного будинку музики
  •  Запис повного циклу камерних симфоній Євгена Станковича «Dictum» (за підтримки УКФ)
  •  Запуск інноваційної цифрової платформи і оцифрування колекції музично-меморіального музею Соломії Крушельницької (за підтримки УКФ)
  •  Постановка опери «Король Артур» Генрі Перселла (проєкт Open Opera Ukraine, хор Б.А.Х.)
  •  Камерна опера «Аманданте» Максима Шалигіна
  •  Премʼєра Cantata in tempore belli (Кантата часів війни) Йорга Відманна у Національній опері України
  •  Постановка опери «Золотий обруч» Бориса Лятошинського у Львівська національній опері
  •  Міжнародний фестиваль Kyiv Baroque Fest-2025
  •  Українсько-данський проєкт виконання опери «Летючий Голландець»
  •  Постановка опери «Казки Гофмана» Жака Оффенбаха в Національній опері України
  •  Міжнародний «Бетховен Вікенд» – виконання повного циклу фортепіанних концертів Людвіга ван Бетховена
  •  Концерт «Сталь. Фіалка. Лють» у Національній філармонії України
  •  Концерт «Симфонія Зізнання» Львівського академічного симфонічного оркестру Львівської національної філармонії
  •  Гастролі опери «Діалоги кармеліток» Франсіса Пуленка Львівської національної опери на сцені Національної опери України
  •  Презентація «Антології української симфонічної мініатюри» Українського інституту спільно з видавництвом «Музична Україна»
  •  Гастрольний тур хору «Гомін»
  •  Започаткування фестивалю музики Бориса Лятошинського LIATOSHYNSKY SPACE у Національній філармонії України
  •  Присудження Міжнародної премії The Classical Next: Innovation Award 2025 – Opera Aperta
  •  Міжнародний проєкт «Музика чуттів», автор та композитор проєкту Євген Петриченко. Національний будинок музики

2. Номінація «Найкращий фестиваль класичної музики року»:

  • Третій Міжнародний фестиваль камерної музики «Dzerkalo»
  • 31-й Міжнародний фестиваль сучасної класичної музики «Контрасти», Львів
  • «Київ Музик Фест-2025»
  • «Liatoshynsky Space 2025»: фестиваль музики Бориса Лятошинського | Національна філармонія України, Фундація Лятошинського
  • Kyiv Baroque Fest-2025 | Національна філармонія України, Open Opera Ukraine, Національний будинок музики
  • Kozarenko-ФИСТ Коломийська філармонія ім. Олександра Козаренка
  • Фестиваль високого мистецтва Bouquet Kyiv Stage 2025
  • Міжнародний фестиваль класичної музики KharkivMusicFest

3. Номінація «Найкращий реліз року»:

  • «Перетинаючи темряву», українська сучасна музика для саксофона та фортепіано. Роман Фотуйма, Дар’я Шутко
  • Альбом «Музика Харкова» у виконанні піаніста Максима Шадька | Ukrainian Classical Music Foundation
  • Мистецький проєкт «Пісні правди» Юліана Китастого | США Smithsonian Folkways Recordings
  • Альбом Limbo на лейблі Kyiv Dispatch
  • Проєкт «Березовський: звукова антологія творчості»
  • «Solum» українського композитора Юрія Пікуша
  • Антологія української камерної музики: Борис Лятошинський. Струнні квартети (Український інститут і Фундація Лятошинського)
  • Альбом «Замордовані. Подзвін перший» гурту «Пиріг і Батіг»
  • Твори для фортепіано. Двотомне видання фортепіанних творів М. Лисенка, «Музична Україна»
  • Kyiv Tango Orchestra, альбом Timeless
  • Ukraine: A Piano Portrait SOMM Recordings (Борис Лятошинський, Левко Ревуцький, Миколаїв Лисенко, Сергій Борткевич, Валентин Сільвестров, Василь Барвінський, Віктор Косенко)
  • Випуск партитур творів Бориса Лятошинського французьким видавництвом Billaudot
  • Barvinsky & Kosenko: Ukrainian Piano Concertos ARS Produktion
Читайте також: У Києві відбудеться вечір класичної музики MOZART+

4. Номінація «Найкращий оркестр року»:

  • Академічний симфонічний оркестр Львівської національної філармонії ім. Мирослава Скорика
  • Симфонічний оркестр INSO-Львів Львівської національної філармонії
  • Національний симфонічний оркестр України
  • Київський камерний оркестр Національної філармонії України
  • Оркестр Національної опери України
  • Liatoshynskyi Capella: Orchestra Національного будинку музики
  • Ensemble 24
  •  Національний ансамбль солістів «Київська камерата»
  • Національний камерний ансамбль «Київські солісти»
  • Національний президентський оркестр
  • Академічний симфонічний оркестр Національної філармонії України
  • Симфонічний оркестр Дніпровської філармонії

5. Номінація «Найкращий хор року»:

  • Вокальний ансамбль сучасної музики «Alter Ratio»
  • Академічна хорова капела ім. Платона Майбороди Українського радіо
  • Liatoshynskyi Capella: Choir Національного будинку музики
  • Львівський муніципальний хор «Гомін» Львівського органного залу
  • Ансамбль Partes
  • Муніципальний камерний хор «Київ»
  • Національна капела України «ДУМКА»

6. Номінація «Найкраща музична вистава року»:

  •  Вистава-трейлер «Гра в оперу», Львівська національна опера
  •  «Місяць» Карла Орфа, Київський національний академічний театр оперети
  •  «Казки Гофмана» Жака Оффенбаха в Національній опері України
  •  «Пісні вугілля та сталі» проєкт Центру музики молодих
  •  Опера «Золотий обруч» Бориса Лятошинського (Львівська національна опера, диригент-постановник Іван Чередніченко, режисер Іван Уривський)
  • Опера-кабаре «ТГШ. Подорож у часі» Золтана Алмаші в ХНАТОБ
  • Балет «Соляріс» Олександра Родіна у Львівській національній опері
  • Опера «Фальстаф» Дж. Верді, Київська опера

7. Номінація: «Найкращий виконавець/виконавиця року»:

  • NotaBene Chamber Group Національного будинку музики
  • Ансамбль сучасної музики Senza Sforzando, Одеса
  • Тарас Бережанський, бас
  • Дмитро Ткаченко, скрипка
  • Вікторія Вітренко, сопрано
  • Роман Меліш, контратенор
  • Мар’яна Головко, колоратурне сопрано
  • Марія Пухлянко, фортепіано
  • Роман Лопатинський, фортепіано
  • Андрій Павлов, скрипка
  • Віоліна Петриченко, фортепіано
  • Богдана Півненко, скрипка
  • Антоній Кедровський, скрипка
  • Ольга Рукавішнікова, скрипка
  • Катерина Супрун, альт

8. Номінація «Найкращий симфонічний диригент / диригентка року»:

  •  Антоній Кедровський
  • Наталія Стець
  • Володимир Сіренко
  • Наталія Пономарчук
  • Іван Чередниченко
  • Віктор Плоскіна
  • Кері-Лінн Вілсон
  • Іван Остапович
  •  Максим Гусак

9. Номінація «Найкращий хоровий диригент/диригентка року»:

  •  Ольга Приходько
  •  Вадим Яценко
  •  Микола Гобдич
  •  Юлія Ткач
  •  Наталія Хмілевська
  •  Олександр Тарасенко
  •  Костянтин Ленчик

10. Номінація «Найкращий композитор/ композиторка року»:

  • Золтан Алмаші
  • Алла Загайкевич
  • Олег Безбородько
  • Максим Іванов
  • Святослав Лунєв
  • Олександр Родін
  • Євген Станкович
  • Тетяна Хорошун
  • Богдана Фроляк
  • Максим Шалигін

11. Номінація «Найкращий/а продюсер/ка, менеджер/ка, куратор/ка року»:

  •  Ірина Буданська
  •  Анна Гадецька
  •  Микола Гречух
  •  Галина Григоренко
  •  Тарас Демко
  •  Ольга Дятел
  •  Ольга Кононенко
  •  Ольга Лозинська
  •  Юлія Ніколаєвська
  •  Богдана Півненко
  •  Іоланта Пришляк
  •  Богдан Сегін
  •  Ольга Стельмашевська
  •  Кармелла Цепколенко
  •  Олександр Чорний

12. Номінація «Найкращий/а музичний критик/иня року»:

  •  Поліна Кордовська
  •  Тетяна Новицька
  •  Юрій Чекан
  •  Тетяна Поліщук
  •  Віталій Вишинський
  •  Роксолана Гавалюк
  •  Марина Гордієнко
  •  Дзвенислава Сафʼян
  •  Ірина Сікорська
  •  Ліза Сіренко
  •  Ольга Голинська
  •  Любов Морозова
  •  Стас Невмержицький
  •  Олександра Чеботар
  •  The Claquers.

Рейтинг складається тільки з прем’єр, поставлених протягом 2025 календарного року (виконавець/диригент/композитор/продюсер/критик також відзначався за свої роботи у 2025 календарному році).

Читайте також: «Театральний інфобум» назвав найкращі вистави Києва 2025 року

Зірковий гість церемонії нагородження – Струнний квартет Київського камерного оркестру Національної філармонії України.

До складу експертів Рейтингу увійшли: Юрій Чекан (музикознавець, доктор мистецтвознавства, Київ-Львів), Ірина Сухленко (перша проректорка ХНУМ ім.І.Котляревського, кандидат мистецтвознавства, Харків), Світлана Галась (музична критикиня, журналістка, Київ), Галина Бабій (музикознавиця, журналістка, Київ), Ольга Голинська (музикознавиця, Київ), Марина Гордієнко (музикознавиця, музична критикиня, Київ), Марія Кононова (музикознавиця, солістка Національної опери України, Київ), Анна Різаєва (музикознавиця, доцентка кафедри історії світової музики НМАУ, Київ), Дзвенислава Саф’ян (музикознавиця, Львів), Олександра Чеботар (музикознавиця, Київ), Віталій Вишинський (композитор, музикознавець, доцент кафедри теорії та історії культури НМАУ, Київ), Стефанія Олійник (музикознавиця, кандидатка мистецтвознавства, PR-менеджерка, Київ-Львів), Вікторія Федоріна (культурна діячка, Київ), Дмитро Єрьомін (культурний блогер, Київ), Валентина Самченко (журналістка, культурна оглядачка, Київ).



Джерело

Continue Reading

Події

Сиквел «Диявол носить Prada» вийде у прокат 1 травня

Published

on



Американська кіностудія 20th Century Studios підтвердила, що фільм «Диявол носить Prada 2» (Devil Wears Prada 2) вийде у прокат 1 травня.

Як передає Укрінформ, про це йдеться у дописі до першого офіційного трейлера сиквела на каналі кіностудії в YouTube.

«Прем’єра фільму ексклюзивно в кінотеатрах відбудеться 1 травня», – розповіли у 20th Century Studios.

Variety зазначає, що Девід Франкель, режисер фільму 2006 року, та Алін Брош МакКенна, яка написала оригінальний сценарій, повернуться до роботи над сиквелом разом із продюсеркою Венді Файнерман.

Меріл Стріп, Енн Гетевей, Емілі Блант, Стенлі Туччі, Трейсі Томс та Тібор Фельдман знову зіграють головні ролі у сиквелі.

Також до акторського складу приєднаються Сімон Ешлі, Люсі Лью, Бі Джей Новак, Джастін Теру, Леді Гага, Полін Шаламе та інші.

Читайте також: Останній «Форсаж» вийде у кінопрокат навесні 2028 року

Як повідомляв Укрінформ, у листопаді американська кіностудія 20th Century Studios опублікувала перший тизер фільму «Диявол носить Prada 2» (Devil Wears Prada 2) через 20 років після першого фільму.

Скриншот з відео



Джерело

Continue Reading

Події

У США назвали переможців музичної премії «Ґреммі-2026»

Published

on


Американська Академія звукозапису оголосила переможців 68-ї престижної музичної премії «Ґреммі» (Grammy Awards).

Як передає Укрінформ, про це повідомляється на сайті премії.

Переможцями в основних категоріях стали:

«Пісня року»: «Wildflower» від Біллі Айліш і Фіннеас О’Коннелл;

«Запис року»: «Luther» від Кендрік Ламар із SZA;

«Альбом року»: «Debí Tirar Más Fotos» від пуерториканського співака Bad Bunny;

«Найкращий новий артист/артистка»: британка Олівія Дін;

«Композитор року»: американка Емі Аллен;

«Продюсер року»: Cirkut;

«Найкращий ремікс»: ремікс пісні «Abracadabra» Леді Гаги від Gesaffelstein;

«Найкращий музичний кліп»: «Anxiety» від американського репера Doechii;

«Найкращий саундтрек до візуальних медіа»: «Грішники».

BBC зазначає, що 31-річний Bad Bunny (справжнє ім’я Беніто Окасіо) став першим артистом за всю 68-річну історію «Ґреммі», який здобув перемогу у категорії «Альбом року» з піснями повністю іспанською мовою.

Загалом за вечір Bad Bunny отримав три нагороди – важлива віха для латиноамериканської музики, яка протягом багатьох років була відсунута на другий план англомовною музичною індустрією.

Як зазначається, минулого року він був найпопулярнішим артистом на Spotify, зібравши вражаючі 19,8 млрд прослуховувань.

Читайте також: Український фільм «2000 метрів до Андріївки» номінували на премію Гільдії сценаристів США

Церемонія вручення премії «Ґреммі-2026» відбулася в неділю, 1 лютого, на арені Crypto.com у Лос-Анджелесі.

Як повідомляв Укрінформ, торік у листопаді американська Академія звукозапису оприлюднила список номінантів на престижну музичну щорічну нагороду «Ґреммі».

Фото: grammy.com



Джерело

Continue Reading

Trending

© 2023 Дайджест Одеси. Копіювання і розміщення матеріалів на інших сайтах дозволяється тільки за умови прямого посилання на сайт. Для Інтернет-видань обов'язковим є розміщення прямого, відкритого для пошукових систем гіперпосилання на використаний матеріал не нижче другого абзацу. Матеріали з позначкою «Реклама» публікуються на правах реклами, відповідальність за їхній зміст несе рекламодавець.