Події
Довженко-Центру передали два німі фільми, які вважали втраченими
Кінознавці Алік Дарман і Володимир Прилуцький виявили в архіві і передали Національному центру імені Олександра Довженка стрічки “Трипільська трагедія” Олександра Анода-Анощенка 1926 року і “Секрет рапіду” Павла Долини 1930 року.
Як передає Укрінформ, про це Довженко-Центр повідомляє у Фейсбуці.
Молоді дослідники віднайшли плівкові фільмокопії стрічок у будівлі Кінотелекомплексу, що відома також як Цех обробки плівки (ЦОП). Вважалося, що копії зберігалися лише у російському Госфільмофонді.
За словами керівниці фільмосховища Довженко-Центру Тетяни Деркач, ці плівки – контратипи, частина комплекту вихідних матеріалів фільму. Саме з них друкують позитивні, прокатні копії.
“Це унікальний випадок, бо якщо в інших фондах та архівах можемо знаходити позитиви, то комплект вихідних матеріалів до нас потрапляє вкрай рідко. Ми вже поставили у план сканувати ці фільми. Тобто незабаром буде можливість переглянути ці унікальні знахідки”, – зауважила керівниця фільмосховища.
За словами кінознавця Олега Оліфера, “Трипільська трагедія” виробництва Ялтинської кінофабрики ВУФКУ є однією з найстаріших кінознахідок на території України за останній час.
Фільм розповідає про Трипільський похід більшовиків 1919 року (у радянських джерелах “Трипільську трагедію”), криваву сторінку Української революції і громадянської війни 1917-1921 років, що стала наріжним каменем в історії та міфі комуністичного молодіжного руху в СРСР.
У червні 1919 року загін більшовиків у складі робітників Шулявського заводу, комсомольців і китайських “добровольців” вирушили встановлювати радянську владу на охоплену повстаннями Київщину, де під Трипіллям вони були розгромлені повстанцями отамана Зеленого (Данила Терпила).
Поряд з очевидним пробільшовицьким трактуванням подій “Трипільська трагедія” виконана у пригодницькому жанрі із числениими сценами перестрілок, бійок і баталій за участі сотень статистів, кавалерії та артилерії. Особливий акцент у фільмі зроблено на жорстокості повстанців та їхніх розправах над більшовиками.
Така кривава видовищність забезпечила “Трипільській трагедії” глядацький успіх. Проте одночасно фільм отримав низьку оцінку від кіновиробників і критики.
У 1928 році у журналі “Кіно” у статті “Годі крові на екрані” стрічку критикували за натуралізм, бандитизм і демонстрацію негативного прикладу для українського селянина. Автор сценарію, письменник Григорій Епік, під час сталінського терору був розстріляний ” за участь у терористичній націоналістичній організації”.
“Секрет рапіду” (1930) виробництва Київської кінофабрики є першим фільмом Павла Долини у колекції Довженко-Центру і взагалі першим фільмом режисера, знайденим в Україні.
Знаковий український режисер і актор 1920-1930-х працював у Молодому театрі, “Кийдрамте”, “Березолі” та інших театрах, грав у кінопостановках Леся Курбаса. Як кінорежисер Долина дебютував у 39 років і за наступне пʼятиріччя на Одеській і Київській кінофабриках зняв вісім повнометражних ігрових фільмів. Більшість його робіт вважаються втраченими, жодної досі не було оцифровано.
Після критичної статті-доносу “Ідеологічними манівцями”, опублікованій у журналі “Кіно” 1932 року, Долина фактично відходить від ігрового кінематографа і переходить на роботу у “Техфільмі”, а після війни очолює Театральний музей у Києві.
“Секрет рапіду” відноситься до київського періоду творчості режисера і розповідає про типове для тогочасного радянського кіно гостре протистояння між колективним та індивідуальним, “новим” і “старим”. От тільки цього разу справа не у механізації села чи штурмовому будівництві, конфлікт розгортається навколо приховування старим робітником таємниці обробки сталі. Кульмінацією фільму стає колективне “перевиховання” людини за новим установленим зразком через так званий “товариський суд”. Індустріальної реалістичності цій виробничій драмі додають цехи, відзняті оператором Георгієм Химченком на заводах Києва, Харкова і Горлівки, та робота художника Юрія Швеця, майбутнього спеціаліста з оформлення науково-фантастичних фільмів.
Віднайдення “Секрету рапіду” – довгоочікуване повернення для дослідників і глядачів. Це нагода переглянути український кіноканон і познайомитися із творчістю одного з ключових авторів часів ВУФКУ не лише через тексти кінокритичної і кінознавчої літератури. Нарешті маловідому сторінку українського кіно можна буде побачити безпосередньо на екрані.
Як повідомляв Укрінформ, студенти Київського національного університету театру, кіно і телебачення імені Івана Карпенка-Карого виявили в архіві і передали Національному центру імені Олександра Довженка створену у 1936 році стрічку “Карл Бруннер”.
Фото: Довженко-Центр
Події
Полтавський краєзнавчий музей представив цифрову платформу
Полтавський краєзнавчий музей імені Василя Кричевського представив цифрову платформу, яка дає змогу досліджувати музейні колекції онлайн.
Про це повідомили представники музею під час презентації проєкту «Полтавський краєзнавчий. Digital Museum» на Ютуб-каналі Укрінформу.
«Основний фонд музею налічує більше 230 000 експонатів. І він включає предмети дуже унікальні, предмети світового рівня. Це і давньоєгипетські колекції, і античні старожитності, і антикварна зброя, археологічні знахідки національного значення, визначні мистецькі твори, етнологічні, природничі артефакти та багато-багато іншого. І Полтавський краєзнавчий Digital Museum – це проєкт, що трансформує традиційний музей у відкритий цифровий хаб», – розповіла координаторка проєкту Марина Бутенко.
Через ремонтно-реставраційні роботи, які тривають із 2021 року, можливості для відвідування музею наразі обмежені. Але нині на сайті музею доступні понад 5000 оцифрованих експонатів, 3D-моделі, відеоекскурсії з оглядом на 360 градусів, аудіосупровід та переклад українською жестовою мовою.
У межах останнього проєкту оцифрували 60 предметів: 50 у двовимірному форматі та 10 у тривимірному. На платформі також розмістили п’ять відеоекскурсій із панорамним оглядом на 360 градусів і десять аудіогідів – п’ять тематичних текстів українською мовою та їхні англійські адаптації.
Експертка з наукового супроводу Наталія Кондратенко наголосила, що цифрове відтворення дає змогу розглядати предмет навіть детальніше, ніж під час звичайного огляду у вітрині. Втім, це не створює конкуренцію реальному відвідуванню музеїв.
«Фізичний музей залишається простором безпосередньої зустрічі з предметом, емоційного досвіду та усвідомлення його унікальності. Ми з вами звикли говорити, що музей зберігає предмети для майбутніх поколінь. Сьогодні він має подбати і про те, щоб ці предмети були присутні в цифровому просторі, де формується значна частина знань сучасної людини», – наголосила вона.
Адміністраторка та редакторка сайту Дарина Землякова розповіла, що платформа об’єднує цифрову бібліотеку предметів, 3D-моделі та відеоекскурсії. Користувачі можуть самостійно обирати, що саме досліджувати, і повертатися до матеріалів у зручний час.
Окрему увагу команда приділила доступності. Відеоекскурсії супроводжуються перекладом українською жестовою мовою, а для людей із порушеннями зору передбачена аудіодискрипція – словесний опис візуального змісту. На сайті також можна змінювати контрастність, розмір шрифту та інтервали між текстом.
Фахівчиня з перекладу українською жестовою мовою Світлана Баклицька зазначила, що для користувачів важливі не лише наявність перекладу, а й розмір зображення перекладача, контрастність і можливість переглядати матеріали самостійно, не очікуючи на організовану екскурсію.
Фахівчиня з аудіодискрипції Марина Бабець додала, що словесний опис допомагає людям із порушеннями зору самостійно отримувати інформацію про експонати та краще уявляти їхній вигляд.
За словами Марини Бутенко, цифровий музей надалі планують розвивати, доповнюючи його матеріалами про Полтавщину. Команда також працюватиме над фізичною доступністю музейного простору з урахуванням обмежень, пов’язаних зі статусом історичної будівлі.
Проєкт реалізували Полтавський краєзнавчий музей імені Василя Кричевського та Український культурний фонд. Колекцію можна переглянути на сайті музею.
Як повідомляв Укрінформ, у Полтаві на подвір’ї краєзнавчого музею імені Василя Кричевського працює тактильна експозиція, створена в межах проєкту «Новий код Полтавського краєзнавчого. Доступність і рівність». Вона має зробити музейні матеріали доступнішими для людей із порушеннями зору та слуху, а також для інших відвідувачів.
Фото із сайту: visitpoltava.com
Події
V Тиждень скульптури проходить у Львові
У Львові триває ювілейний V Тиждень скульптури 2026.
Про це у Фейсбуці повідомила Львівська міськрада, передає Укрінформ.
“За словами організаторів, цьогорічна тема фестивалю – “Приховане”. Це все не проговорене, забуте, не досліджене, сховане чи маловідоме. Фестиваль стартував із відкриття однойменної виставки у Машинній залі Львівської політехніки”, – йдеться у повідомленні.
Протягом місяця у місті триватимуть виставки, екскурсії, зустрічі та дискусії, а в різних локаціях Львова встановлюватимуть мистецькі об’єкти. Зокрема, на площі Короля Данила, поруч із Львівським театром ляльок, з’явиться інсталяція «Небесна криниця».
Як зазначили у міськраді раніше, однією з головних локацій фестивалю стала Машинна зала Львівської політехніки. Саме тут представили виставку “Приховане”, яка працює з особливостями цього простору. За словами організатора Львівського тижня скульптури Павла Гудімова, відвідувачам потрібно уважно придивлятися, адже деякі твори буквально розчиняються серед механізмів та архітектури зали.
“Багато хто, мільйони людей, навіть не мають поняття, що це шедевральний простір. Вони проходять вулицею, навіть не задумуючись, що тут є це прекрасне. По-друге, сучасне мистецтво. У нас практично немає музею сучасного мистецтва. Воно приховане, воно так само знаходиться десь на маргінесі. Фестиваль дає можливість усім цим ідеям, художникам, вирости у своєму мистецтві, взяти свої твори, принести себе і показати себе. Кожен із нас, хто прийде на виставку в Машинну залу, перевірить себе на те, скільки у ньому цього прихованого. Деякі скульптури настільки мініатюрні або розчинилися в цьому просторі, що треба навіть показати пальцем, що це скульптура, а не частина якогось механізму”, – зазначив Гудімов.
Як повідомляв Укрінформ, в Одесі на Біржовій площі біля стін міськради тимчасово встановили три скульптури Михайла Реви із серії “Мій дім”, над якою автор працює з початку війни.
Фото: Львівська міськрада
Події
Померла заслужена артистка України Наталія Перчевська
Померла актриса Національного академічного драматичного театру імені Івана Франка, заслужена артистка України Наталія Перчевська.
Як передає Укрінформ, про це повідомили в театрі.
“Є люди, які залишають по собі значно більше, ніж ролі та спогади про виходи на сцену. Залишається тепло від зустрічей, голос, усмішка, моменти спільної роботи, які з часом стають особливо дорогими”, – зазначили колеги актриси.
Перчевська закінчила Київський державний інститут театрального мистецтва імені Івана Карпенка-Карого. Із 1974 року працювала в театрі імені Івана Франка.
За понад пів століття творчої діяльності Перчевська зіграла десятки ролей у театральних постановках.
Серед вистав, у яких вона брала участь, “Кайдашева сім’я”, “Тев’є-Тевель” і “Суд і полум’я”.
У 2018 році Перчевській присвоїли почесне звання заслуженої артистки України.
Як повідомляв Укрінформ, помер актор театру і кіно, народний артист України Олег Шаварський.
Фото: Національний академічний драматичний театр імені Івана Франка, Facebook
-
Одеса1 тиждень agoРосіяни атакували Одещину: одна людина загинула, двоє поранені
-
Суспільство1 тиждень agoОдещина переходить на власну енергію: понад 4,6 тисячі родин встановили сонячні станції
-
Одеса1 тиждень agoДТП на блокпосту в Одесі: постраждали поліцейські та військові
-
Суспільство1 тиждень agoОдеський забудовник «прихопив» майже гектар землі над морем — і збудував там 47 таунхаусів
-
Суспільство6 днів agoПісля серії ударів по трасі на Одещині є поранені люди
-
Усі новини1 тиждень ago56-річний актор закрутив роман з 28-річною дівчиною: що відомо (фото)
-
Суспільство1 тиждень agoМати загиблого Героя України здійснила політ на параплані над Карпатами в пам’ять про сина
-
Події1 тиждень agoТараканівський форт на Рівненщині внесли до держреєстру пам’яток
