Як передає Укрінформ, про це повідомляє Читомо.

Збірка вийшла у видавництві Bloomsbury. Грем і Кляйн запросили батьків з усього світу написати синам про те, що вони не могли сказати вголос, і зробити це початком відвертої розмови між батьками й дітьми.

До проєкту долучилися чоловіки з різних професій і життєвих обставин: лікарі, будівельники, актори й ув’язнені. Також у збірці є тексти батьків зі світу спорту й розваг.

«Сповнена надії, страху, сорому та гордості, Letters to Our Sons – це відвертий і надзвичайний потік подекуди хаотичних, часто радісних і завжди складних реалій сучасного батьківства», – йдеться в описі книжки.

Автори ставлять батькам запитання, які стосуються різних моментів життя синів: Яку пораду варто було дати перед першим днем у школі? Що сказати, коли син пропустив гол або забив його? Що сказати в день, коли він пішов з дому? Коли батько востаннє його обіймав? І що б він зробив інакше, якби мав шанс почати знову?

За словами Грема, після виходу його серіалу «Юнацтво» (Adolescence) він зрозумів, що батькам і синам бракує спілкування. Збірку він назвав продовженням послання серіалу та інструментом, який допоможе батькам частіше говорити із синами.

Збір листів Грем і Кляйн оголосили в жовтні 2025 року та приймали до 12 січня 2026 року, а добір остаточно ухвалювали видавництво, Грем і Кляйн. Лист Грема до власного сина теж увійшов до книжки.

Головін зазначив, що його дуже зачепила думка Грема з передмови до книжки про те, що за останні 50 років змінилося саме розуміння того, що означає бути чоловіком. За його словами, видавці отримали понад 1600 листів від батьків з усього світу.

Один із друзів Грема після написання листа дві години плакав: він усвідомив, наскільки сильно любить сина і наскільки важливими були ці стосунки.

Інший чоловік у листі вперше попросив сина пробачити за те, як залежність вплинула на дитинство хлопця. Грем також пише, що такий лист може мати майже терапевтичний ефект: допомагає краще зрозуміти себе, стосунки із сином і те, що хочеш передати далі.

Свій лист Владислав Головін писав тиждень: писав, перечитував і переписував. Поступово він зрозумів, що пише не лише для сина, а й для себе. За його словами, пояснюючи дитині власні переконання, довелося спершу відповісти собі на запитання, що для нього справді важливо, чому він зробив ті чи інші вибори, про що шкодує, чого боїться, чим пишається й заради чого живе.

«Саме тому я так відверто писав синові про те, що відчуваю. Про страх не встигнути сказати йому найважливіше. Про біль від того, що між нами понад 2000 кілометрів. Про те, чому залишився в Україні, хоча міг виїхати. Про свої помилки як батька. Про те, що мені найважче не через ракети чи обстріли, а через тишу квартири, коли після роботи не чую: “Тато прийшов!” І про те, як сильно я ним пишаюся», – зауважив Головін.

Журналіст підкреслив: «Мені здається, саме в цьому і є одна з важливих змін у сучасному розумінні мужності. Нова модель чоловіка не заперечує силу. Вона просто перестає вважати вразливість її протилежністю».

Головін сподівається, що книга Letters to Our Sons вийде українською наступного року.

Як повідомляв Укрінформ, письменник, художник, режисер і військовослужбовець Валерій Пузік удостоєний премії імені Богдана Хмельницького за книжку «З любов’ю – тато!», яку написав на війні як розмову із сином.

Перше фото: facebook.com/vladyslav.golovin

У «Дії» стартує голосування за знакову українську книжку останніх п’яти років у межах проєкту «Знакові видання Незалежності: 35 книжок, які ми обираємо разом».

Про це повідомляє кореспондент Укрінформу.

“Саме такі виставки, такі глибокі речі показують, що ми, українці, давно тут. Це є тому доказом. Ми знаємо, хто ми є, і усвідомлюємо свою відповідальність — бути тут і передати цю країну, цю землю нашим дітям і внукам. І коли кожна дитина в школі побачить цю виставку, коли кожен учитель відчує відповідальність за те, щоб у цікавій, доступній, інтерактивній формі показати цей глибокий зміст, то це і є про відповідальність, яку ми всі несемо разом. Тому для мене, як для віцепрем’єрки, дуже важливо зробити так, щоб ця виставка була доступна всьому освітньому блоку нашого уряду, щоб вона набула широкого поширення в школах і була побачена якомога більшою кількістю людей”, – сказала віцепрем’єр-міністерка з гуманітарної політики України – міністерка культури України Тетяна Бережна.

Вона зазначила, що в травні 2026 року було включено археологічний культурний комплекс «Прекукутень-Аріушд-Кукутень-Трипілля» до попереднього списку ЮНЕСКО, і наразі міністерство робить все можливе, щоб у подальшому включити його до Списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО.

Міністр закордонних справ України Андрій Сибіга зауважив, що переосмислення нашої історії, відкриття її для світу та представлення фаховою мовою посилюють позиції України на міжнародній арені.

«Я радий, що створення такої виставки допоможе нам показувати велич України. Це лише один із періодів нашої історії. Так, він важливий, але в нас є дуже багато сторінок минулого, які ми ще повинні заново відкрити для світу, а десь навіть монополізувати право на їхнє представлення. Не лише суб’єктивізувати, а й монополізувати, тому що це історія, яка є виключно нашою, притаманною саме нам», – сказав Сибіга.

Третій президент України Віктор Ющенко наголосив, що ця тема в майбутньому посідатиме важливе місце в українській освіті.

“Ми будемо її вивчати. На цю тему захищатимуть кандидатські та докторські дисертації. Одним словом, коли ми говоримо для чого нам Трипілля, то це одна із частин нашої суб’єктності, національності. Так як мова, так і культура. Бо ми сьогодні живемо у великій кількості національних держав. Держава починається з нації. Нація починається з суб’єктності”, – сказав Ющенко.

У VR-просторі можна опинитися всередині реконструйованого трипільського поселення, зайти до житла, побачити господарські простори, майстерню гончара, сакральну зону, роздивитися предмети побуту та відчути, як міг виглядати світ людей, які жили тут багато тисячоліть тому.

Відвідувачі побачать, як трипільці обробляли землю й вирощували зерно, як із нього готували та випікали хліб, працювали з металом і створювали необхідні для повсякденного життя речі. Землеробство, ремесла, побут і вірування поєднуються у VR-просторі в цілісну картину життя трипільської спільноти.

На віртуальній виставці представлені оцифровані предмети з колекцій Національного музею історії України, Київського обласного археологічного музею та Музею історії міста Києва: кераміка, антропоморфна й зооморфна пластика, знаряддя праці та предмети побуту.

Виставка підготовлена за підтримки Українського культурного фонду в межах конкурсної програми «Культурна спадщина» та у співпраці з генеральним партнером платформи – Благодійним фондом «МХП-Громаді».

У Києві презентували VR-виставку “Україна. Світ Трипілля” / Фото: Павло Багмут. Укрінформ

1 / 15

Як повідомляв Укрінформ, у Київській обласній бібліотеці для дітей відбулося відкриття імерсивного простору вивчення книги «Коло Трипілля: від глини до коду», проєкт присвячений трипільській культурі та її значенню для формування української ідентичності.

Фото: Павло Багмут / Укрінформ

Більше наших фото можна купити тут