Connect with us

Події

Довженко-Центру передали два німі фільми, які вважали втраченими

Published

on



Кінознавці Алік Дарман і Володимир Прилуцький виявили в архіві і передали Національному центру імені Олександра Довженка стрічки “Трипільська трагедія” Олександра Анода-Анощенка 1926 року і “Секрет рапіду” Павла Долини 1930 року.

Як передає Укрінформ, про це Довженко-Центр повідомляє у Фейсбуці.

Молоді дослідники віднайшли плівкові фільмокопії стрічок у будівлі Кінотелекомплексу, що відома також як Цех обробки плівки (ЦОП). Вважалося, що копії зберігалися лише у російському Госфільмофонді.

За словами керівниці фільмосховища Довженко-Центру Тетяни Деркач, ці плівки – контратипи, частина комплекту вихідних матеріалів фільму. Саме з них друкують позитивні, прокатні копії.

“Це унікальний випадок, бо якщо в інших фондах та архівах можемо знаходити позитиви, то комплект вихідних матеріалів до нас потрапляє вкрай рідко. Ми вже поставили у план сканувати ці фільми. Тобто незабаром буде можливість переглянути ці унікальні знахідки”, – зауважила керівниця фільмосховища.

За словами кінознавця Олега Оліфера, “Трипільська трагедія” виробництва Ялтинської кінофабрики ВУФКУ є однією з найстаріших кінознахідок на території України за останній час.

Фільм розповідає про Трипільський похід більшовиків 1919 року (у радянських джерелах “Трипільську трагедію”), криваву сторінку Української революції і громадянської війни 1917-1921 років, що стала наріжним каменем в історії та міфі комуністичного молодіжного руху в СРСР.

У червні 1919 року загін більшовиків у складі робітників Шулявського заводу, комсомольців і китайських “добровольців” вирушили встановлювати радянську владу на охоплену повстаннями Київщину, де під Трипіллям вони були розгромлені повстанцями отамана Зеленого (Данила Терпила).

Поряд з очевидним пробільшовицьким трактуванням подій “Трипільська трагедія” виконана у пригодницькому жанрі із числениими сценами перестрілок, бійок і баталій за участі сотень статистів, кавалерії та артилерії. Особливий акцент у фільмі зроблено на жорстокості повстанців та їхніх розправах над більшовиками.

Така кривава видовищність забезпечила “Трипільській трагедії” глядацький успіх. Проте одночасно фільм отримав низьку оцінку від кіновиробників і критики.

У 1928 році у журналі “Кіно” у статті “Годі крові на екрані” стрічку критикували за натуралізм, бандитизм і демонстрацію негативного прикладу для українського селянина. Автор сценарію, письменник Григорій Епік, під час сталінського терору був розстріляний ” за участь у терористичній націоналістичній організації”.

“Секрет рапіду” (1930) виробництва Київської кінофабрики є першим фільмом Павла Долини у колекції Довженко-Центру і взагалі першим фільмом режисера, знайденим в Україні.

Читайте також: Раніше недоступний фільм за сценарієм Миколайчука оцифрували і покажуть на кінофестивалі у Чернівцях

Знаковий український режисер і актор 1920-1930-х працював у Молодому театрі, “Кийдрамте”, “Березолі” та інших театрах, грав у кінопостановках Леся Курбаса. Як кінорежисер Долина дебютував у 39 років і за наступне пʼятиріччя на Одеській і Київській кінофабриках зняв вісім повнометражних ігрових фільмів. Більшість його робіт вважаються втраченими, жодної досі не було оцифровано.

Після критичної статті-доносу “Ідеологічними манівцями”, опублікованій у журналі “Кіно” 1932 року, Долина фактично відходить від ігрового кінематографа і переходить на роботу у “Техфільмі”, а після війни очолює Театральний музей у Києві.

“Секрет рапіду” відноситься до київського періоду творчості режисера і розповідає про типове для тогочасного радянського кіно гостре протистояння між колективним та індивідуальним, “новим” і “старим”. От тільки цього разу справа не у механізації села чи штурмовому будівництві, конфлікт розгортається навколо приховування старим робітником таємниці обробки сталі. Кульмінацією фільму стає колективне “перевиховання” людини за новим установленим зразком через так званий “товариський суд”. Індустріальної реалістичності цій виробничій драмі додають цехи, відзняті оператором Георгієм Химченком на заводах Києва, Харкова і Горлівки, та робота художника Юрія Швеця, майбутнього спеціаліста з оформлення науково-фантастичних фільмів.

Віднайдення “Секрету рапіду” – довгоочікуване повернення для дослідників і глядачів. Це нагода переглянути український кіноканон і познайомитися із творчістю одного з ключових авторів часів ВУФКУ не лише через тексти кінокритичної і кінознавчої літератури. Нарешті маловідому сторінку українського кіно можна буде побачити безпосередньо на екрані.

Як повідомляв Укрінформ, студенти Київського національного університету театру, кіно і телебачення імені Івана Карпенка-Карого виявили в архіві і передали Національному центру імені Олександра Довженка створену у 1936 році стрічку “Карл Бруннер”.

Фото: Довженко-Центр



Джерело

Події

В Івано-Франківську презентували роман про Олександра Довженка

Published

on


В Івано-Франківську письменник Степан Процюк презентував свою книгу «Четверо надвечірніх сердець» . Це – роман про Олександра Довженка , над яким автор працював майже півтора роки.

Про це повідомляє кореспондентка Укрінформу.

«Довженко у моєму романі постає людиною надзвичайно різною – вразливою, складною, нервовою, геніальною, щасливою і нещасливою, істеричною, але такою, яка завжди любила Україну. Вона для нього у будь-яких ситуаціях була понад усім, хоча він мав перед нею й гріхи, і про це я намагаюсь писати в цьому романі. Немає такого, що я б обминув у цьому романі», – зізнається Степан Процюк.

Він зауважив, що «складний, поліфонічний і багаторівневий» образ Довженка він виніс у назву свого роману.

«Це четверо іпостасей Олександра Довженка, його чотири обличчя, зовсім різні, які, зрештою, зливають в одне…Довженко з-поміж усіх героїв моїх книг був мені найбільш близьким. У мене завжди була до нього велика симпатія. Він із сім’ї чернігівських селян, в якій померли 12 хлопчиків та дівчаток, його братиків та сестричок. Він залишився живим із сестрою Поліною. Викарабкувався, намагався вижити… Я у своєму романі намагаюсь дуже близько підійти до Довженка, щоб відкрити не романтичний образ, а його життя із радощами, муками, падіннями і боротьбою», – додає Степан Процюк.

Автор зізнається, що під час написання цього роману йому пощастило прочитати книгу про донесення на Довженка. І це теж увійшло у новий роман.

Зазначалось, що наклад книги «Четверо надвечірніх сердець» сягає 2 тисячі примірників. Окрім того, Український інститут книги закупив для бібліотек ще 1,5 тис. примірників цього роману.

Степан Процюк — сучасний український письменник, прозаїк та есеїст. Автор понад 30 книг, лауреат низки літературних нагород, зокрема володар відзнаки «Золотий письменник України». Член Українського ПЕН, заслужений діяч мистецтв України.

Серед найбільш відомих книг Степана Процюка є його перший роман «Інфекція», написаний у 2002 році. У кінці 2022 року вийшли його романи «Руки і сльози» про Івана Франка та «Місяцю, місяцю» про Григора Тютюнника. Вони були номіновані на Шевченківську премію 2024 року та увійшли у короткий список номінантів.

Читайте також: Експрем’єрка Фінляндії Санна Марін презентує свої мемуари у Києві

Як повідомляв Укрінформ, художній фільм “Довженко. Перший погляд” українського режисера та сценариста Костянтина Коновалова вийде у прокат 1 жовтня.



Джерело

Continue Reading

Події

У Франції викрали картини з музею Ренуара

Published

on



У французькому місті Кань-сюр-Мер двоє зловмисників викрали з музею Ренуара чотири картини, загальну вартість яких оцінюють у 9 мільйонів євро. Одну з робіт вони покинули під час втечі.

Як передає Укрінформ, про це повідомляє BFMTV.

Пограбування сталося в ніч із понеділка на вівторок, 8 вересня. Правоохоронців сповістили близько 6-ї ранку після спрацювання музейної сигналізації.

«Вони втекли, залишивши одну з викрадених картин. Зараз зловмисників активно розшукують», – повідомив мер Кань-сюр-Мера Бріан Массон.

Камери відеоспостереження зафіксували двох осіб, які проникли до музею, розташованого в останньому будинку художника-імпресіоніста П’єра-Огюста Ренуара, та винесли чотири картини.

Розслідування передали судовій поліції. Музей закрили для відвідувачів до подальшого розпорядження.

Мер назвав пограбування особливо серйозним посяганням на місцеву культурну спадщину. За його словами, інцидент підтвердив необхідність реалізації масштабного плану посилення безпеки музеїв та захисту творів мистецтва.

Музей Ренуара відкрили у 1960 році в будинку, де художник провів останні роки життя. У ньому зберігаються картини, особисті речі та меблі митця.

Читайте також: В Італії знайшли викрадені картини Сезанна, Матісса та Ренуара

Пограбування сталося приблизно через рік після резонансного викрадення з паризького Лувру восьми коштовностей французької корони, які досі не знайшли.

Серед інших резонансних крадіжок у Франції можна відзначити також пограбування на початку липня музею Lalique у Вінген-сюр-Модер поблизу Страсбурга. Зловмисники винесли звідти ювелірні вироби вартістю понад 4,5 мільйона євро.

Як повідомляв Укрінформ, у Франції пограбували ще один музей за кілька годин після злочину в Луврі.

Фото: ville.cagnes.fr



Джерело

Continue Reading

Події

Головна театральна сцена Закарпаття відкриває 106-й сезон чотирма показами

Published

on



12–13 вересня Закарпатський академічний обласний український музично-драматичний театр ім. братів Ю.-А. та Є. Шерегіїв відкриє 106-й сезон.

Про це повідомила у Фейсбуці Закарпатська ОВА, передає Укрінформ.

На глядачів чекають не лише цікаві прем’єри, а й оновлений та ще більш зручний і доступний простір закладу, розповів на брифінгу директор департаменту культури ОВА, заслужений артист України Євген Тищук.

«Театральне життя Закарпаття зараз дуже активне й насичене. В п’яти місцевих та одному релокованому театрі працюють професійні команди, які ставлять перед собою амбітні цілі й досягають їх. Зокрема, чимало нових мистецьких та інклюзивних проєктів втілює Закарпатський облмуздрамтеатр», – сказав Тищук.

У межах державних грантових програм за підтримки обласної влади та партнерів у театрі триває масштабне оновлення глядацької зали. Вже повністю замінили крісла, освітлення, підлогове покриття, у процесі – роботи над вентиляцією, опаленням, реконструкцією оркестрової ями. Крім того, оголосили тендер на придбання ліфта для маломобільних відвідувачів, розповів директор-художній керівник театру й амбасадор безбар’єрності в Закарпатській області Рудольф Дзуринець.

«Глядачі йдуть до театру не лише за яскравими емоціями – насамперед їм має бути комфортно. Тож ми докладаємо максимум зусиль, щоб це забезпечити. Минулий театральний сезон ми закривали чотирма прем’єрами на великій, малій сценах і сцені-трюмі. Цими ж виставами відкриємо і новий 106-й сезон», – додав він.

Читайте також: Театри Лесі Українки та Івана Франка готують прем’єру «Кассандри»

Зокрема, 12 вересня покажуть філософсько-іронічну моновиставу «Децима» (17:00, сцена-трюм) та трагікомедію «Осіння історія» (19:00, мала сцена). Наступного дня –  казку «Дзеркало бажань» (12:00, велика сцена), а ввечері відбудеться урочисте відкриття оновленої глядацької зали у фойє театру та показ на великій сцені драми «Інша» (18:00).

Як зазначив Дзуринець, зараз команда облмуздрамтеатру готує чотири нові прем’єри. Наймасштабнішою з яких стане постановка легендарної «Енеїди» від режисера Євгена Лавренчука.

У планах нового сезону також участь у всеукраїнських фестивалях і спільна постановка зі словацькими колегами вистави Кошицького національного театру «Щоденники Анни Франк» в Ужгороді.

Заступниця директора театру з організаційної роботи Наталія Васянович акцентувала, що важливим пріоритетом для закладу є розвиток інклюзивності. Вже третій рік поспіль театр перемагає в грантових програмах УКФ. Цьогоріч у межах проєкту «Спільна сцена: театр – простір самовираження без бар’єрів» створюють інклюзивну виставу «(Не)прості числа», у якій разом з акторами беруть участь люди з інвалідністю.

Читайте також: В Україні започаткували ще один театральний фестиваль – що у програмі

За її словами, нещодавно відбувся перший майстер-клас і відкрите читання п’єси. Попереду – мистецькі зустрічі-обговорення й репетиції вистави. Три благодійні покази пройдуть на сцені Закарпатського облмуздрамтеатру вже цієї осені.

Як повідомляв Укрінформ, минулої осені в Ужгороді пройшов театральний фестиваль «Монологи над Ужем».



Джерело

Continue Reading

Trending

© 2023 Дайджест Одеси. Копіювання і розміщення матеріалів на інших сайтах дозволяється тільки за умови прямого посилання на сайт. Для Інтернет-видань обов'язковим є розміщення прямого, відкритого для пошукових систем гіперпосилання на використаний матеріал не нижче другого абзацу. Матеріали з позначкою «Реклама» публікуються на правах реклами, відповідальність за їхній зміст несе рекламодавець.