Як передає Укрінформ, про це повідомляє “Читомо” з посиланням на сайт премії.

До довгого списку потрапили 14 авторів і авторок:

• Уладзімір Арлоў, “Танці над містом. Три оповіді”, пер. Богдан Задура, Державний видавничий інститут (Білорусь);
• Марек Беньчик, Rondo Wiatraczna, видавництво Karakter (Польща);
• Дарко Цвієтич, “Чому ти спиш на підлозі”, пер. Дорота Йованка Чирлич, видавництво Noir sur Blanc (Боснія і Герцеговина);
• Йоанна Чечотт, “Тиша над степом. Казахстан і пам’ять про Росію”, видавництво Czarne (Польща);
• Славенка Дракуліч, “Казки про комунізм”, пер. Катажина Тачинська і Войцех Творек, видавництво Коледжу Східної Європи (Хорватія);
• Георгі Господінов, “Садівник і смерть”, пер. Магдалена Питлак, Wydawnictwo Literackie (Болгарія);
• Юлія Ілюха, “Мої жінки”, пер. Катажина Фішер, видавництво Коледжу Східної Європи (Україна);
• Ласло Краснагоркаї, “А світ триває”, пер. Ельжбета Соболевська, видавництво Czarne (Угорщина);
• Мілена Маркович, “Діти”, пер. Дорота Йованка Чирлич, видавництво Warstwy (Сербія);
• Петер Надаш, “Паралельні історії: Німа імперія”, пер. Ельжбета Соболевська, Biuro Literackie (Угорщина);
• Зита Рудзька, “Лише дурні живуть до кінця”, видавництво W.A.B. (Польща);
• Катержина Тучкова, Bílá Voda, пер. Юлія Ружевич, видавництво Afera (Чехія);
• Ева Вежнавець, “Про вовка говорили в хаті”, пер. Малгожата Бухалік, видавництво Коледжу Східної Європи (Білорусь);
• Сергій Жадан, “Арабески”, пер. Міхал Петрик, видавництво Czarne (Україна).

Серед номінантів цьогорічного довгого списку – угорський нобелівський лавреат Ласло Краснагоркаї, лавреат Міжнародної Букерівської премії Георгі Господінов, а також троє письменників, які вже отримували “Ангелус”: Дарко Цвієтич, Георгі Господінов і Сергій Жадан.

Окремо організатори зазначили, що книжку хорватської письменниці Славенки Дракуліч залишили в довгому списку, попри те що авторка померла 20 червня – вже після засідання журі. За правилами премії, нагороду можуть отримати лише живі письменники і письменниці.

Короткий список премії, до якого увійдуть сім книжок, оголосять на початку вересня.

Автор або авторка книжки-переможниці отримає 150 тисяч злотих. По 5 тисяч злотих також отримають усі автори й авторки, чиї книжки потраплять до фіналу. Окремо з 2010 року присуджують “Ангелус” за переклад – перекладач або перекладачка переможної книжки отримає 40 тисяч злотих.

До складу журі увійшли Андрей Хадановіч, який очолює журі, Бернадетта Дарська, Добрава Лісак, Єжи Мадейський, Пауліна Малохлеб, Томаш Мізеркевич і Мацей Роберт.

Премію доповнює Нагорода імені Наталії Горбаневської, яку присуджують за результатами онлайн-голосування читачів серед книжок із фінального списку. Лавреат або лавреатка цієї відзнаки отримує запрошення на літературну резиденцію у Вроцлаві.

Літературна нагорода Центральної Європи Angelus – літературна відзнака, яку вручають щороку за найкращу прозову книжку, опубліковану польською мовою. Фундатором премії є місто Вроцлав, а бюро нагороди працює при Вроцлавському домі літератури.

Як повідомляв Укрінформ, письменник Андрій Курков отримав спеціальну відзнаку премії Джорджа Орвелла.

Фото: Читомо

Про це вона сказала в коментарі Укрінформу.

«Після вивчення впродовж десятиліття архівних документів Туреччини, які містять інформацію про султан-українок, у мене накопичилося чимало цікавого про те місце, яке було їхнім домом, – султанський гарем. Відтак виникло бажання написати книгу про його закулісся», – зазначила вона.

Дослідниця наголосила, що гарем не був в’язницею із рабською працею жінок або ж будинком розпусти.

“Султанський гарем мав складний механізм співіснування султанської родини, зі своєю ієрархією та традиціями. Потрапляючи туди, кожна жінка одразу починала отримувати платню. Найменше, 6 акче (срібних османських монет) на день, мали новенькі наложниці. За розрахунками станом на 2019 рік, це 18 доларів. На додаток до цієї платні наложниць двічі на день годували та дарували вбрання і прикраси. Також їх навчали східним мовам, письму, співу, танцям та мистецтву зваблення чоловіка”, – зазначила Шутко.

Найбільше ж грошей – 2 тис. акче на день, тобто майже 6 тис. доларів, отримувала дружина султана Сулеймана – українка Роксолана (Hürrem). За рік набігало, за сучасними мірками, до 2 млн доларів. Ця платня зберігалася за нею до смерті й нагадувала річний дохід невеликої французької провінції.

“Роксолана була найбагатшою жінкою свого часу і вкладала гроші у благодійні проєкти: зведення мечетей, хамамів, лікарень, шкіл на території Османської імперії. Також вона активно втручалася в політику, впливаючи на державні призначення та листуючись із правителями Європи й Азії. І саме тому Роксолана стала зачинателькою такого явища в Османській імперії, як «Жіночий султанат», який через століття завершила інша султан-українка Хатідже Турхан (Надія)”, – розкрила деталі письменниця.

Окрім Роксолани, у новій книзі розповідається про її конкурентку – черкеску Махідевран, а також служницю султана Сулеймана Гюльфем та інших знакових героїнь доби «Жіночого султанату», зокрема Нурбану, Сафіє, Кьосем та Хатідже Турхан.

У новій книзі Олександра Шутко розвіює й давні легенди про багатолюдні гареми османських султанів.

“Точна кількість наложниць у них відома завдяки комірним книгам султанського палацу Топкапи у Стамбулі, які містять інформацію про витрати на утримання гарему. Так, у гаремі султана Сулеймана Пишного 1552 року було 167 жінок, у Селіма ІІ – 73, у Мурада ІІІ – близько 150. Інтимні стосунки султани мали далеко не з усіма, а до кола родини належали тільки 3-4% від загальної кількості наложниць: фаворитки та матері дітей. Всі інші гаремниці, отримавши через 7-9 років звільнення з рабства та придане, могли вийти заміж за достойного сановника султана”, – зауважила Шутко.

Також у книзі дослідниця розповідає про сторожів гарему – євнухів, котрих у дитинстві піддавали процедурі кастрації, під час такої операції виживав лише один хлопчик із десяти.

«Новою є також інформація про грекиню Гюльнуш, яка стала фундаторкою мечетей у Кам’янці-Подільському та Хотині. Про її присутність на Поділлі під час військового походу 1672-1678 рр., народження другого сина Ахмеда (Ахмеда ІІІ) та маршрут пересування, який не обійшовся без пригод, я також розповідаю у новій книжці», – зазначила авторка.

Презентація книжки «Гарем османських султанів доби «Жіночого султанату» від видавництва «Богдан» відбудеться у Києві 2 липня (четвер) о 18.30 у книгарні Readeat. Модеруватиме захід Альона Рудько. Під час заходу читачі зможуть поспілкуватися з авторкою та придбати книгу з автографом.

Як повідомляв Укрінформ, у січні минулого року в Україні вийшов роман “Кривава Кафа” письменниці та дослідниці Олександри Шутко про намісництво шехзаде Сулеймана – майбутнього султана Сулеймана Пишного, чоловіка Роксолани, у Кафі.

Фото з архіву Олександри Шутко

Франківський драмтеатр завершить сезон прем’єрою «Станція «Перемога», яка відбудеться на сцені-підвалі 30 червня.