Connect with us

Події

Довженко-Центру передали два німі фільми, які вважали втраченими

Published

on



Кінознавці Алік Дарман і Володимир Прилуцький виявили в архіві і передали Національному центру імені Олександра Довженка стрічки “Трипільська трагедія” Олександра Анода-Анощенка 1926 року і “Секрет рапіду” Павла Долини 1930 року.

Як передає Укрінформ, про це Довженко-Центр повідомляє у Фейсбуці.

Молоді дослідники віднайшли плівкові фільмокопії стрічок у будівлі Кінотелекомплексу, що відома також як Цех обробки плівки (ЦОП). Вважалося, що копії зберігалися лише у російському Госфільмофонді.

За словами керівниці фільмосховища Довженко-Центру Тетяни Деркач, ці плівки – контратипи, частина комплекту вихідних матеріалів фільму. Саме з них друкують позитивні, прокатні копії.

“Це унікальний випадок, бо якщо в інших фондах та архівах можемо знаходити позитиви, то комплект вихідних матеріалів до нас потрапляє вкрай рідко. Ми вже поставили у план сканувати ці фільми. Тобто незабаром буде можливість переглянути ці унікальні знахідки”, – зауважила керівниця фільмосховища.

За словами кінознавця Олега Оліфера, “Трипільська трагедія” виробництва Ялтинської кінофабрики ВУФКУ є однією з найстаріших кінознахідок на території України за останній час.

Фільм розповідає про Трипільський похід більшовиків 1919 року (у радянських джерелах “Трипільську трагедію”), криваву сторінку Української революції і громадянської війни 1917-1921 років, що стала наріжним каменем в історії та міфі комуністичного молодіжного руху в СРСР.

У червні 1919 року загін більшовиків у складі робітників Шулявського заводу, комсомольців і китайських “добровольців” вирушили встановлювати радянську владу на охоплену повстаннями Київщину, де під Трипіллям вони були розгромлені повстанцями отамана Зеленого (Данила Терпила).

Поряд з очевидним пробільшовицьким трактуванням подій “Трипільська трагедія” виконана у пригодницькому жанрі із числениими сценами перестрілок, бійок і баталій за участі сотень статистів, кавалерії та артилерії. Особливий акцент у фільмі зроблено на жорстокості повстанців та їхніх розправах над більшовиками.

Така кривава видовищність забезпечила “Трипільській трагедії” глядацький успіх. Проте одночасно фільм отримав низьку оцінку від кіновиробників і критики.

У 1928 році у журналі “Кіно” у статті “Годі крові на екрані” стрічку критикували за натуралізм, бандитизм і демонстрацію негативного прикладу для українського селянина. Автор сценарію, письменник Григорій Епік, під час сталінського терору був розстріляний ” за участь у терористичній націоналістичній організації”.

“Секрет рапіду” (1930) виробництва Київської кінофабрики є першим фільмом Павла Долини у колекції Довженко-Центру і взагалі першим фільмом режисера, знайденим в Україні.

Читайте також: Раніше недоступний фільм за сценарієм Миколайчука оцифрували і покажуть на кінофестивалі у Чернівцях

Знаковий український режисер і актор 1920-1930-х працював у Молодому театрі, “Кийдрамте”, “Березолі” та інших театрах, грав у кінопостановках Леся Курбаса. Як кінорежисер Долина дебютував у 39 років і за наступне пʼятиріччя на Одеській і Київській кінофабриках зняв вісім повнометражних ігрових фільмів. Більшість його робіт вважаються втраченими, жодної досі не було оцифровано.

Після критичної статті-доносу “Ідеологічними манівцями”, опублікованій у журналі “Кіно” 1932 року, Долина фактично відходить від ігрового кінематографа і переходить на роботу у “Техфільмі”, а після війни очолює Театральний музей у Києві.

“Секрет рапіду” відноситься до київського періоду творчості режисера і розповідає про типове для тогочасного радянського кіно гостре протистояння між колективним та індивідуальним, “новим” і “старим”. От тільки цього разу справа не у механізації села чи штурмовому будівництві, конфлікт розгортається навколо приховування старим робітником таємниці обробки сталі. Кульмінацією фільму стає колективне “перевиховання” людини за новим установленим зразком через так званий “товариський суд”. Індустріальної реалістичності цій виробничій драмі додають цехи, відзняті оператором Георгієм Химченком на заводах Києва, Харкова і Горлівки, та робота художника Юрія Швеця, майбутнього спеціаліста з оформлення науково-фантастичних фільмів.

Віднайдення “Секрету рапіду” – довгоочікуване повернення для дослідників і глядачів. Це нагода переглянути український кіноканон і познайомитися із творчістю одного з ключових авторів часів ВУФКУ не лише через тексти кінокритичної і кінознавчої літератури. Нарешті маловідому сторінку українського кіно можна буде побачити безпосередньо на екрані.

Як повідомляв Укрінформ, студенти Київського національного університету театру, кіно і телебачення імені Івана Карпенка-Карого виявили в архіві і передали Національному центру імені Олександра Довженка створену у 1936 році стрічку “Карл Бруннер”.

Фото: Довженко-Центр



Джерело

Події

У Франції вийде розширене перевидання антології української поезії

Published

on


У французькому видавництві Editions Bruno Doucey готують до виходу розширене перевидання двомовної антології української поезії «Україна – 26 поетів спротиву» (Ukraine – 26 poètes en résistance).

Як передає Укрінформ, про це повідомляє Читомо.

Книжку, яка матиме 272 сторінки, впорядкували перекладачка й поетка Елла Євтушенко та французький поет і співзасновник видавництва Бруно Дусе.

Це перевидання збірки «Україна. 24 поети для однієї країни» (Ukraine. 24 poètes pour un pays), яка вийшла друком у 2022 році. До неї увійшли вірші Юрія Андруховича, Наталки Білоцерківець, Тараса Шевченка, Олени Герасим’юк, Богдана-Олега Горобчука, Сергія Жадана, Бориса Херсонського, Людмили Херсонської, Павла Коробчука, Ліни Костенко, Олега Коцарева, Галини Крук, Леся Українки, Євгена Плужника, Михайля Семенка, Григорія Семенчука, Остапа Сливинського, Юлії Стахівської, Василя Стуса, Ірина Цілик, Любові Якимчук, Елли Євтушенко, Оксани Забужко і Юрія Завадського.

За словами Євтушенко, за 4 роки вона розійшлася накладом понад 3000 примірників, а також відбулося чимало презентацій та читань, зокрема з ініціативи самих читачів.

До нового видання увійшли вірші Федора Рудого і Єлизавети Жарікової.

«Мене дуже тішить, що не лише ми тут, усередині країни, розуміємо: найправдивіша, найважливіша поезія твориться на вістрі, на фронті, тими, хто цю саму незалежність виборює потом і кров’ю», – зазначила Євтушенко.

Як пишуть у передмові до видання, «ця книжка народжена війною в Україні, ніби квітка, що спромоглася прорости крізь руїни, аби заявити своє право на світло й життя».

У видавництві зазначають, що частина авторів, як-от Тарас Шевченко, свого часу утверджували ідентичність нації перед обличчям агресора, а інші, зокрема письменник-дисидент Василь Стус, пережили боротьбу проти нацизму, сталінізму й холодної війни.

Наймолодші автори, серед яких поети-військові Рудий і Жарікова, належать до покоління Гідності, народженого після розпаду СРСР, яке завжди знало незалежну Україну – і саме через них, як ідеться в описі, на сторінках антології дихає дух Майдану.

Читайте також: У Стамбулі презентували «Антологію української поезії ХХ століття» турецькою мовою

У Франції відбудуться дві зустрічі за участі поетки Любові Якимчук, присвячені перевиданню антології.

Так, 2 жовтня в межах Festival International de Géographie у Сен-Дьє-де-Вож відбудеться розмова «Чути Україну» (Entendre l’Ukraine) з Якимчук і Дусе.

А вже 4 жовтня на фестивалі VO-VF у Жиф-сюр-Іветт пройде дискусія про сторіччя української поезії за участі Якимчук та філологині Сорбонни Галини Драненко, модеруватиме розмову перекладачка Ірина Дмитришин. Подію також присвятять виданій раніше у тому ж видавництві збірці Михайля Семенка En première ligne.

Як повідомляв Укрінформ, українську поетку, військовослужбовицю, лауреатку Нацпремії України імені Т.Шевченка Ярину Чорногуз та перекладачів її збірки C’est ainsi que nous demeurons libres” (“Як ми залишаємося вільними”) відзначили французькою премією Алена Боске 2026 року.

Фото: © vejaa



Джерело

Continue Reading

Події

У Косові стартував фестиваль кераміки та народних ремесел «Мальований дзбаник»

Published

on



На Прикарпатті, у місті Косів, відкрили фестиваль кераміки, ремесел та фольклору «Мальований дзбаник».

Про це у Фейсбуці повідомляє управління культури, національностей та релігій Івано-Франківської ОДА, передає Укрінформ.

Як зазначається, «Мальований дзбаник» – відкритий обласний фестиваль кераміки, ремесел та фольклору, який уже багато років поспіль збирає у Косові майстрів, науковців, музейників, дослідників нематеріальної культурної спадщини… Цьогоріч, 26-27 вересня, Косів знову став великим мистецьким майданчиком для розмови про традицію, яка живе», – йдеться у повідомленні.

За інформацією управління, перший день Х фестивалю розпочався у Косівському музеї народного мистецтва та побуту Гуцульщини імені Йосипа Кобринського, де відкрили виставку ретроспективних творів косівських майстрів-керамістів ХІХ-ХХ століть.

«Мальований дзбаник» продовжиться у гостинному дворі «Три сосни». На гостей чекають виставка-ярмарок творів майстрів-керамістів, майстер-класи з технології косівської мальованої кераміки, показ моделей тканого ліжникового одягу із Яворова, концертна програма, благодійний аукціон на підтримку 10-ї окремої гірсько-штурмової бригади «Едельвейс» та фестивальна ватра», – додали в управлінні ОДА.

Тут нагадали, що у 2019 році традицію косівської мальованої кераміки внесли до Репрезентативного списку нематеріальної культурної спадщини людства ЮНЕСКО.

Читайте також: На Прикарпатті з’явиться церква з інтер’єром у стилі Косівської кераміки

Як повідомляв Укрінформ, в Україні продаватимуть коників, створених у техніці косівської кераміки.



Джерело

Continue Reading

Події

Режисер «Людини-павука» Джон Воттс зніме новий фільм франшизи «Зоряні війни»

Published

on



Американський кінорежисер Джон Воттс очолить роботу над новим фантастичним фільмом із легендарної франшизи «Зоряні війни» (Star Wars).

Про це повідомляє Variety, передає Укрінформ.

Наразі стрічка перебуває на стадії розробки.

Зазначається, що Воттс найбільше відомий як кінорежисер популярної трилогії про «Людину-павука» з Томом Голландом у головній ролі, до якої увійшли «Людина-павук: Повернення додому» (2017), «Людина-павук: Далеко від дому» (2019) та «Людина-павук: Немає шляху додому» (2021).

До роботи над франшизою про «Людину-павука» Воттс також зняв фільми «Поліцейський автомобіль» та «Клоун».

У 2024 році стало відомо, що Воттс, його продюсерська компанія Freshman Year і продюсерка Даян Макґанігл уклали угоду з Walt Disney Studios, яка надає студії пріоритетне право на розгляд їхніх майбутніх повнометражних проєктів.

Читайте також: Світловий меч із «Зоряних війн» продали на аукціоні майже за $4 мільйони

Випущений у 2019 році фільм кінорежисера Дж. Дж. Абрамса «Зоряні війни: Скайвокер. Сходження» на сьогоднішні є останньою стрічкою франшизи, яка вийшла в кінопрокат.

Іншими кінорежисерами фільмів франшизи «Зоряні війни» були Джордж Лукас, Ірвін Кершнер, Річард Маркаунд та Раян Джонсон.

Як повідомляв Укрінформ, зйомки останнього фільму популярної франшизи «Форсаж: Швидкий назавжди» (Fast Forever: Fast Forever) розпочнуться у грудні.

Фото: Gage Skidmore/Flickr



Джерело

Continue Reading

Trending

© 2023 Дайджест Одеси. Копіювання і розміщення матеріалів на інших сайтах дозволяється тільки за умови прямого посилання на сайт. Для Інтернет-видань обов'язковим є розміщення прямого, відкритого для пошукових систем гіперпосилання на використаний матеріал не нижче другого абзацу. Матеріали з позначкою «Реклама» публікуються на правах реклами, відповідальність за їхній зміст несе рекламодавець.