Події
Довженко-Центру передали два німі фільми, які вважали втраченими
Кінознавці Алік Дарман і Володимир Прилуцький виявили в архіві і передали Національному центру імені Олександра Довженка стрічки “Трипільська трагедія” Олександра Анода-Анощенка 1926 року і “Секрет рапіду” Павла Долини 1930 року.
Як передає Укрінформ, про це Довженко-Центр повідомляє у Фейсбуці.
Молоді дослідники віднайшли плівкові фільмокопії стрічок у будівлі Кінотелекомплексу, що відома також як Цех обробки плівки (ЦОП). Вважалося, що копії зберігалися лише у російському Госфільмофонді.
За словами керівниці фільмосховища Довженко-Центру Тетяни Деркач, ці плівки – контратипи, частина комплекту вихідних матеріалів фільму. Саме з них друкують позитивні, прокатні копії.
“Це унікальний випадок, бо якщо в інших фондах та архівах можемо знаходити позитиви, то комплект вихідних матеріалів до нас потрапляє вкрай рідко. Ми вже поставили у план сканувати ці фільми. Тобто незабаром буде можливість переглянути ці унікальні знахідки”, – зауважила керівниця фільмосховища.
За словами кінознавця Олега Оліфера, “Трипільська трагедія” виробництва Ялтинської кінофабрики ВУФКУ є однією з найстаріших кінознахідок на території України за останній час.
Фільм розповідає про Трипільський похід більшовиків 1919 року (у радянських джерелах “Трипільську трагедію”), криваву сторінку Української революції і громадянської війни 1917-1921 років, що стала наріжним каменем в історії та міфі комуністичного молодіжного руху в СРСР.
У червні 1919 року загін більшовиків у складі робітників Шулявського заводу, комсомольців і китайських “добровольців” вирушили встановлювати радянську владу на охоплену повстаннями Київщину, де під Трипіллям вони були розгромлені повстанцями отамана Зеленого (Данила Терпила).
Поряд з очевидним пробільшовицьким трактуванням подій “Трипільська трагедія” виконана у пригодницькому жанрі із числениими сценами перестрілок, бійок і баталій за участі сотень статистів, кавалерії та артилерії. Особливий акцент у фільмі зроблено на жорстокості повстанців та їхніх розправах над більшовиками.
Така кривава видовищність забезпечила “Трипільській трагедії” глядацький успіх. Проте одночасно фільм отримав низьку оцінку від кіновиробників і критики.
У 1928 році у журналі “Кіно” у статті “Годі крові на екрані” стрічку критикували за натуралізм, бандитизм і демонстрацію негативного прикладу для українського селянина. Автор сценарію, письменник Григорій Епік, під час сталінського терору був розстріляний ” за участь у терористичній націоналістичній організації”.
“Секрет рапіду” (1930) виробництва Київської кінофабрики є першим фільмом Павла Долини у колекції Довженко-Центру і взагалі першим фільмом режисера, знайденим в Україні.
Знаковий український режисер і актор 1920-1930-х працював у Молодому театрі, “Кийдрамте”, “Березолі” та інших театрах, грав у кінопостановках Леся Курбаса. Як кінорежисер Долина дебютував у 39 років і за наступне пʼятиріччя на Одеській і Київській кінофабриках зняв вісім повнометражних ігрових фільмів. Більшість його робіт вважаються втраченими, жодної досі не було оцифровано.
Після критичної статті-доносу “Ідеологічними манівцями”, опублікованій у журналі “Кіно” 1932 року, Долина фактично відходить від ігрового кінематографа і переходить на роботу у “Техфільмі”, а після війни очолює Театральний музей у Києві.
“Секрет рапіду” відноситься до київського періоду творчості режисера і розповідає про типове для тогочасного радянського кіно гостре протистояння між колективним та індивідуальним, “новим” і “старим”. От тільки цього разу справа не у механізації села чи штурмовому будівництві, конфлікт розгортається навколо приховування старим робітником таємниці обробки сталі. Кульмінацією фільму стає колективне “перевиховання” людини за новим установленим зразком через так званий “товариський суд”. Індустріальної реалістичності цій виробничій драмі додають цехи, відзняті оператором Георгієм Химченком на заводах Києва, Харкова і Горлівки, та робота художника Юрія Швеця, майбутнього спеціаліста з оформлення науково-фантастичних фільмів.
Віднайдення “Секрету рапіду” – довгоочікуване повернення для дослідників і глядачів. Це нагода переглянути український кіноканон і познайомитися із творчістю одного з ключових авторів часів ВУФКУ не лише через тексти кінокритичної і кінознавчої літератури. Нарешті маловідому сторінку українського кіно можна буде побачити безпосередньо на екрані.
Як повідомляв Укрінформ, студенти Київського національного університету театру, кіно і телебачення імені Івана Карпенка-Карого виявили в архіві і передали Національному центру імені Олександра Довженка створену у 1936 році стрічку “Карл Бруннер”.
Фото: Довженко-Центр
Події
Фільм «Ти – Космос» покажуть у Японії
У трьох містах Японії відбудеться показ науково-фантастичного фільму “Ти – Космос” українського режисера Павла Острікова.
Як передає Укрінформ, про це Державне агентство України з питань кіно повідомляє у Фейсбуці.
Показ фільму відбудеться 17 жовтня у Токіо, 7 листопада в Осаці та 21 листопада у Сендаї.
Як повідомляв Укрінформ, у центрі сюжету – український космічний далекобійник Андрій Мельник, який перевозить ядерні відходи з Землі на супутник Юпітера. Після несподіваного вибуху Землі, уламки якої знищують все навколо, Андрій залишається останньою людиною у Всесвіті. Та раптом на звʼязок виходить француженка Катрін, яка потребує допомоги. Попри відстань та перешкоди, Андрій вирішує врятувати її за будь-яку ціну.
Фільм створений за підтримки Держкіно компанією ForeFilms у міжнародній копродукції з Бельгією.
Фото: Держкіно
Події
Син супермоделі Сінді Кроуфорд помер у віці 27 років
Модель Преслі Гербер, син американської супермоделі Сінді Кроуфорд, помер у неділю у віці 27 років.
Про це повідомляє BBC, передає Укрінформ.
Згідно з документами, поданими судово-медичним експертом округу Лос-Анджелес, Гербер помер у реабілітаційному центрі. Причина смерті наразі не повідомляється.
«Родина просить поважати її приватність у цей надзвичайно важкий і болісний час», – заявила Еллі Дженкінс, представниця Кроуфорд та її чоловіка Ренді Гербера.
Преслі Гербер, як і його мати та молодша сестра Кая, працював моделлю. Уперше він вийшов на подіум у віці 16 років на показі італійського бренду Moschino.
Згодом він співпрацював із такими брендами, як Burberry, Dolce & Gabbana та Bottega Veneta.
Останніми роками Преслі Гербер відкрито говорив про свої проблеми з психічним здоров’ям та вживання наркотиків.
У 2023 році в подкасті Studio 22 він сказав: «Оскільки я сам боровся з проблемами психічного здоров’я, депресією та деякими іншими речами, які з цим пов’язані, думаю, що якщо я допоможу хоча б одній людині чи сотні людей вибратися з того стану, в якому сам колись перебував, то це все, що мені потрібно зробити».
У цьогомісячному випуску американського Vogue його молодша сестра Кая розповіла про боротьбу брата із залежністю.
«Коли в родині стається щось подібне, це ніби зрівнює всіх», – зазначила вона.
Преслі Гербер розповідав про близькі стосунки зі своєю родиною, зокрема з Каєю, разом з якою він знявся в рекламній кампанії Calvin Klein у 2018 році та чиє ім’я витатуював на руці.
Він також знявся разом із матір’ю в рекламному ролику Pepsi для Super Bowl 2018 року, через 26 років після того, як Кроуфорд уперше з’явилась у своїй знаменитій рекламі бренду. «Ми дуже дружна сім’я, тому це було так само легко й приємно, як піти на роботу з другом», – розповідав Преслі Гербер журналу People.
Його батько, бізнесмен Ренді Гербер, разом з актором і режисером Джорджем Клуні заснував бренд текіли Casamigos.
Як повідомляв Укрінформ, у серпні в США померла 36-річна акторка Гейден Пеннетьєр, колишня наречена Володимира Кличка.
Фото: instagram/presleygerber
Події
У Стамбулі відбувся фестиваль до 100-річчя кримськотатарського кіно
У Стамбулі відбувся перший Міжнародний Кримський кінофестиваль, присвячений 100-річчю кримськотатарського кінематографа.
Як передає Укрінформ, про це повідомляє інформагентство Qırım Haber Ajansı.
«Кримськотатарське кіно – це не лише сфера мистецтва, а й простір пам’яті. Під час фестивалю ми побачили роботи про депортацію, тугу за Батьківщиною, ідентичність, мову, віру, культурну спадщину, прагнення повернутися та боротьбу народу за своє існування», – сказала на церемонії закриття директорка фестивалю Неше Сарисой Каратай.
Фестиваль організував фонд Emel Kırım за підтримки Міністерства культури і туризму Туреччини, Турецького агентства зі співробітництва та координації, Управління у справах турків за кордоном та споріднених громад та Генерального управління кінематографії Туреччини.
На участь у триденному фестивалі було подано близько 30 робіт, створених у 2024-2026 роках. До конкурсної програми відібрали 16 документальних фільмів, безпосередньо пов’язаних з історією, ідентичністю та суспільною пам’яттю кримських татар.
У другий день фестивалю в кінотеатрі Yeşilçam стамбульського Культурного центру Ататюрка показали, зокрема, документальну стрічку директорки турецького бюро інформагентства QHA Есми Касар «70-річний платан: Товариство культури та взаємодопомоги кримських тюрків».
«Я хотіла задокументувати боротьбу за збереження ідентичності, культури та мови, передати її історії, залишити свідчення про те, як ці люди намагалися передати свою культуру й ідентичність від покоління до покоління», – сказала Есма Касар перед показом.
За її словами, одним із завдань кримськотатарських кінематографістів є збереження традицій, спогадів, свідчень та культурних цінностей для майбутніх поколінь.
У церемонії закриття в кінотеатрі Atlas 1948 взяв участь лідер кримськотатарського народу Мустафа Джемілєв. Він нагадав, що історію кримськотатарського кінематографа відраховують від фільму «Алім», знятого у 1926 році, та звернув увагу на складні умови, в яких сьогодні створюються фільми про Крим і кримських татар.

«Зараз, звичайно, нелегко знімати кіно в окупованому Криму та Києві під бомбардуваннями. Але ми сподіваємося, що дуже скоро ця війна закінчиться і кримськотатарський народ знову житиме на своїй рідній землі за своєю вільною волею», – сказав Джемілєв.
За результатами конкурсу нагороду за найкращий документальний фільм отримала стрічка режисерки Крістіни Пашин «Закарбоване в пам’яті», присвячена історичним зв’язкам українців і кримських татар та суспільній пам’яті.
«Наш документальний фільм розповідає не лише про те, як кримські татари підтримують Україну в цій війні, а й про те, як вони допомагають біженцям, борються за звільнення політичних в’язнів, яких утримують у російських в’язницях у Криму, та намагаються вижити в умовах війни. Для мене велика честь мати можливість розповісти цю історію світові», – сказала режисерка.

Спеціальну нагороду журі – премію з прав людини імені Ервіна Ібрагімова, отримав документальний фільм “Палаюче серце” режисерки Елмаз Асан.
Почесні нагороди за внесок у кримськотатарський національний рух та культуру вручили Сафінар Джемілєвій та голові Міжнародного комітету Криму Інджі Боуман.
Як повідомляв Укрінформ, 22-27 вересня у Львові відбудеться кінофестиваль короткометражних фільмів LIFF WIZ-ART.
Фото: QHA
-
Усі новини1 тиждень agoщо відомо про дружину Руслана Кравченка (фото)
-
Суспільство3 дні agoПерерахували тарифи на тепло — як зміняться платіжки одеситів цієї зими
-
Одеса5 днів agoРосія атакує порти Одещини: наслідки для експорту України
-
Усі новини1 тиждень agoмама з дочкою повернулась в Україну з Європи (фото)
-
Події1 тиждень agoУ фіналі Нацвідбору на Дитяче Євробачення виступлять шестеро учасників
-
Відбудова1 тиждень agoДля підтримки України взимку Литва готова надавати трансформатори і локомотиви
-
Політика6 днів agoПрограма засідання ПАРЄ не передбачала участь представників Офісу генпрокурора
-
Війна6 днів agoФінляндія надає Україні пакет військової допомоги на €290 мільйонів
