Події
Довженко-Центру передали два німі фільми, які вважали втраченими
Кінознавці Алік Дарман і Володимир Прилуцький виявили в архіві і передали Національному центру імені Олександра Довженка стрічки “Трипільська трагедія” Олександра Анода-Анощенка 1926 року і “Секрет рапіду” Павла Долини 1930 року.
Як передає Укрінформ, про це Довженко-Центр повідомляє у Фейсбуці.
Молоді дослідники віднайшли плівкові фільмокопії стрічок у будівлі Кінотелекомплексу, що відома також як Цех обробки плівки (ЦОП). Вважалося, що копії зберігалися лише у російському Госфільмофонді.
За словами керівниці фільмосховища Довженко-Центру Тетяни Деркач, ці плівки – контратипи, частина комплекту вихідних матеріалів фільму. Саме з них друкують позитивні, прокатні копії.
“Це унікальний випадок, бо якщо в інших фондах та архівах можемо знаходити позитиви, то комплект вихідних матеріалів до нас потрапляє вкрай рідко. Ми вже поставили у план сканувати ці фільми. Тобто незабаром буде можливість переглянути ці унікальні знахідки”, – зауважила керівниця фільмосховища.
За словами кінознавця Олега Оліфера, “Трипільська трагедія” виробництва Ялтинської кінофабрики ВУФКУ є однією з найстаріших кінознахідок на території України за останній час.
Фільм розповідає про Трипільський похід більшовиків 1919 року (у радянських джерелах “Трипільську трагедію”), криваву сторінку Української революції і громадянської війни 1917-1921 років, що стала наріжним каменем в історії та міфі комуністичного молодіжного руху в СРСР.
У червні 1919 року загін більшовиків у складі робітників Шулявського заводу, комсомольців і китайських “добровольців” вирушили встановлювати радянську владу на охоплену повстаннями Київщину, де під Трипіллям вони були розгромлені повстанцями отамана Зеленого (Данила Терпила).
Поряд з очевидним пробільшовицьким трактуванням подій “Трипільська трагедія” виконана у пригодницькому жанрі із числениими сценами перестрілок, бійок і баталій за участі сотень статистів, кавалерії та артилерії. Особливий акцент у фільмі зроблено на жорстокості повстанців та їхніх розправах над більшовиками.
Така кривава видовищність забезпечила “Трипільській трагедії” глядацький успіх. Проте одночасно фільм отримав низьку оцінку від кіновиробників і критики.
У 1928 році у журналі “Кіно” у статті “Годі крові на екрані” стрічку критикували за натуралізм, бандитизм і демонстрацію негативного прикладу для українського селянина. Автор сценарію, письменник Григорій Епік, під час сталінського терору був розстріляний ” за участь у терористичній націоналістичній організації”.
“Секрет рапіду” (1930) виробництва Київської кінофабрики є першим фільмом Павла Долини у колекції Довженко-Центру і взагалі першим фільмом режисера, знайденим в Україні.
Знаковий український режисер і актор 1920-1930-х працював у Молодому театрі, “Кийдрамте”, “Березолі” та інших театрах, грав у кінопостановках Леся Курбаса. Як кінорежисер Долина дебютував у 39 років і за наступне пʼятиріччя на Одеській і Київській кінофабриках зняв вісім повнометражних ігрових фільмів. Більшість його робіт вважаються втраченими, жодної досі не було оцифровано.
Після критичної статті-доносу “Ідеологічними манівцями”, опублікованій у журналі “Кіно” 1932 року, Долина фактично відходить від ігрового кінематографа і переходить на роботу у “Техфільмі”, а після війни очолює Театральний музей у Києві.
“Секрет рапіду” відноситься до київського періоду творчості режисера і розповідає про типове для тогочасного радянського кіно гостре протистояння між колективним та індивідуальним, “новим” і “старим”. От тільки цього разу справа не у механізації села чи штурмовому будівництві, конфлікт розгортається навколо приховування старим робітником таємниці обробки сталі. Кульмінацією фільму стає колективне “перевиховання” людини за новим установленим зразком через так званий “товариський суд”. Індустріальної реалістичності цій виробничій драмі додають цехи, відзняті оператором Георгієм Химченком на заводах Києва, Харкова і Горлівки, та робота художника Юрія Швеця, майбутнього спеціаліста з оформлення науково-фантастичних фільмів.
Віднайдення “Секрету рапіду” – довгоочікуване повернення для дослідників і глядачів. Це нагода переглянути український кіноканон і познайомитися із творчістю одного з ключових авторів часів ВУФКУ не лише через тексти кінокритичної і кінознавчої літератури. Нарешті маловідому сторінку українського кіно можна буде побачити безпосередньо на екрані.
Як повідомляв Укрінформ, студенти Київського національного університету театру, кіно і телебачення імені Івана Карпенка-Карого виявили в архіві і передали Національному центру імені Олександра Довженка створену у 1936 році стрічку “Карл Бруннер”.
Фото: Довженко-Центр
Події
VIII премія «Кіноколо» оголосила переможців
VIII Національна премія кінокритиків “Кіноколо” оголосила переможців.
Як передає Укрінформ, про це повідомило Суспільне Культура.
Найкращим повнометражним ігровим фільмом визнали стрічку Павла Острікова “Ти – космос”, найкращим короткометражним ігровим фільмом – “Життя починається” режисера Олексія Тараненка.
Премію за найкращий повнометражний документальний фільм отримала стрічка “2000 метрів до Андріївки” Мстислава Чернова.

Найкращим короткометражним документальним фільмом визнали “Як пройшли мої літні канікули” Антоніо Лукіча.

Найкращим анімаційним фільмом назвали мультфільм “Київський торт“.

Відкриттям року став Павло Остріков за фільм “Ти – космос”
Найкращою визнали режисуру Мстислава Чернова за фільм “2000 метрів до Андріївки”.

Найкращим актором 2025 року став Володимир Кравчук у фільмі “Ти – Космос”, найкращою акторкою – Анастасія Пустовіт у фільмі “Наш дім у вогні”.

Найкращим визнали сценарій фільму “Ти – Космос”, який написав Павло Остріков.
Премію за досягнення вручили Володимиру Прилуцькому й Аліку Дарману за дослідження кіноархіву студентських фільмів КНУТКіТ ім. І. К. Карпенка-Карого та віднайдення архівних фільмів 1930-х, за відеоінсталяцію “Архів у війні”.

Стрічка “Ти космос” також отримала Приз глядацьких симпатій.

Національна премія кінокритиків “Кіноколо» заснована у 2018 році й щороку визначає найкращі досягнення українського кінематографа за рішенням спільноти професійних критиків. Засновниками премії є Асоціація “Сприяння розвитку кінематографа в Україні – Дивись українське!”, Спілка кінокритиків України та кінокомпанія “Артхаус Трафік” за підтримки Державного агентства України з питань кіно.


Як повідомляв Укрінформ, у 2024 році найкращим повнометражним ігровим фільмом стала стрічка «Сірі бджоли» Дмитра Мойсеєва.
У попередні роки найкращими фільмами ставали «Ля Палісіада» Філіпа Сотниченка, «Памфір» Дмитра Сухолиткого-Собчука, «Стоп-Земля» Катерини Горностай, «Атлантида» Валентина Васяновича, «Додому» Нарімана Алієва.
Фото: Вел Крей
Події
Київський театр ляльок готує премʼєру вистави «Лускунчик і Мишачий король»
Київський академічний театр ляльок «Замок на горі» 7 грудня представить премʼєру — сучасну фентезі-адаптацію «Лускунчика» від режисера Слави Жили.
Про це повідомляє Укрінформ.
Сценічне прочитання «Лускунчика» у театрі створене новою творчою командою та адаптоване під сучасного глядача.
«Це спроба подарувати дорослим і дітям те відчуття дива, яке ми втрачаємо, коли виростаємо. Тут добро перемагає, але робить це з іронією, світлом і стилем», – зазначив у коментарі Укрінформу директор – художній керівник театру Ігор Гулий.
За словами заслуженого діяча мистецтв України Слави Жили, команда створила фентезі на тему снів Марі Штальбаум. «Вистава присвячена моїй донечці Розі — вона саме у віці головної героїні», – поділився режисер.
Київський театр ляльок готує премʼєру вистави «Лускунчик і Мишачий король» / Фото надані театром
Казка «Лускунчик і Мишачий король» переносить глядачів у химерний світ фантазії, де ляльки борються з підступним мишачим військом, а Марі та Лускунчик долають чари й страхи. Постановка поєднує фентезі, горор, казку і динаміку сучасного театру.
Фінал вистави — традиційно світлий, теплий та надихаючий: добро перемагає, а закохані герої залишаються разом.
Для постановки створені авторські костюми, пластика акторів нагадує одночасно балет і TikTok-рухи, музика – між класикою та електронікою, а сценографія виглядає як експозиція сучасного арттеатру. У виставі-грі будуть і елементи відеоігор.

Над виставою «Лускунчик і Мишачий король» працюють режисерка з пластики заслужена діячка мистецтв України Ольга Семьошкіна, художник Микола Данько, композитор Юрій Звонарь.
Як повідомлялося, Національний академічний драматичний театр імені Лесі Українки успішно здійснив гастрольний тур Іспанією.
Фото надані театром
Події
Цьогоріч музика Лятошинського звучала на головних сценах Європи, США і Латинської Америки
У 2025 році до 130-річчя провідного композитора Бориса Лятошинського реалізовано низку міжнародних проєктів, його творчість була представлена на ключових сценах Європи, США та Латинської Америки.
Про це повідомляє Укрінформ із посиланням на Український інститут та Фундацію Лятошинського.
Зокрема, було втілено й підтримано понад 10 подій – концертів, прем’єр, конференцій, видання спеціалізованих музичних антологій.
Центральною ініціативою стало видання «Антології української камерної музики: Борис Лятошинський. Струнні квартети». Вперше всі квартети композитора були опубліковані повним зібранням із виконавською редакцією ансамблю NotaBene Chamber Group.
Презентація видання відбулась у вересні в межах Міжнародного фестивалю сучасної музики «Контрасти» у Львові за участю співзасновниць Фундації Лятошинського Ірини Тукової та Тетяни Гомон, упорядниці Ольги Лозинської.
Також було підготовлено оновлені матеріали до виконання Увертюри на чотири українські теми та Слов’янської увертюри Лятошинського, їх передано оркестрам в Україні та за кордоном.

Протягом року музика Бориса Лятошинського звучала на понад 10 престижних міжнародних подіях у Нідерландах, Великій Британії, Німеччині, Польщі, Литві, Бразилії та США. Твори виконували знані артисти та колективи, серед яких NotaBene Chamber Group, піаніст Антоній Баришевський, Амазонська філармонія під орудою Марсело де Єзуса та інші.

До кінця року заплановано ще кілька значних подій. Зокрема, 3 грудня у Берліні відбудеться різдвяний концерт із музикою Лятошинського за участю Катерини-Софії Шик, Катерини Супрун та оркестру «Мрія». Крім того, 3, 4 та 12 грудня відбудуться музичні академії Амстердама та Гааги за участю Антонія Баришевського.
Борис Лятошинський — один із найвизначніших композиторів XX століття (1895–1968). Він також виховав не одне покоління українських композиторів, його учні стали відомі як київські авангардисти 1960-х. Серед них – Валентин Сильвестров, Леонід Грабовський, Євген Станкович, Віталій Годзяцький та інші видатні митці.
Український інститут – державна установа культурної дипломатії України, діяльність якої спрямована на покращення розуміння і сприйняття України у світі та розвиток її культурних зв’язків з іншими країнами.
Як повідомлялося, в Україні створили музичний проєкт «Загата», який відтворює голоси поетів Розстріляного відродження та митців, що постраждали від радянських репресій.
Фото надані Українським інститутом та Фундацією Лятошинського
-
Відбудова1 тиждень agoВідновлення пункту пропуску «Орлівка» може тривати кілька тижнів
-
Події5 днів agoФільм «Ти – космос» за перший вікенд прокату зібрав ₴8,7 мільйона
-
Суспільство5 днів agoПогрожував ув’язненням та відрахуванням: посадовець одеської Військової академії вимагав гроші у курсантів
-
Політика5 днів agoТуреччина пропонує почати мирний процес із домовленості з припинення вогню по енергетиці та портам
-
Одеса5 днів agoНічна атака на Одещину: пошкоджено порт і тепломережі
-
Суспільство1 тиждень agoНАБУ затримало колишнього директора “Чоразморшляху” Анонси
-
Усі новини1 тиждень agoСмартфони Android і iPhone тепер можуть обмінюватися файлами, але є один нюанс
-
Політика5 днів agoЛист Орбана про блокування допомоги Україні не створює нових загроз, робота з ЄС триває
