Connect with us

Події

Довженко-Центру передали два німі фільми, які вважали втраченими

Published

on



Кінознавці Алік Дарман і Володимир Прилуцький виявили в архіві і передали Національному центру імені Олександра Довженка стрічки “Трипільська трагедія” Олександра Анода-Анощенка 1926 року і “Секрет рапіду” Павла Долини 1930 року.

Як передає Укрінформ, про це Довженко-Центр повідомляє у Фейсбуці.

Молоді дослідники віднайшли плівкові фільмокопії стрічок у будівлі Кінотелекомплексу, що відома також як Цех обробки плівки (ЦОП). Вважалося, що копії зберігалися лише у російському Госфільмофонді.

За словами керівниці фільмосховища Довженко-Центру Тетяни Деркач, ці плівки – контратипи, частина комплекту вихідних матеріалів фільму. Саме з них друкують позитивні, прокатні копії.

“Це унікальний випадок, бо якщо в інших фондах та архівах можемо знаходити позитиви, то комплект вихідних матеріалів до нас потрапляє вкрай рідко. Ми вже поставили у план сканувати ці фільми. Тобто незабаром буде можливість переглянути ці унікальні знахідки”, – зауважила керівниця фільмосховища.

За словами кінознавця Олега Оліфера, “Трипільська трагедія” виробництва Ялтинської кінофабрики ВУФКУ є однією з найстаріших кінознахідок на території України за останній час.

Фільм розповідає про Трипільський похід більшовиків 1919 року (у радянських джерелах “Трипільську трагедію”), криваву сторінку Української революції і громадянської війни 1917-1921 років, що стала наріжним каменем в історії та міфі комуністичного молодіжного руху в СРСР.

У червні 1919 року загін більшовиків у складі робітників Шулявського заводу, комсомольців і китайських “добровольців” вирушили встановлювати радянську владу на охоплену повстаннями Київщину, де під Трипіллям вони були розгромлені повстанцями отамана Зеленого (Данила Терпила).

Поряд з очевидним пробільшовицьким трактуванням подій “Трипільська трагедія” виконана у пригодницькому жанрі із числениими сценами перестрілок, бійок і баталій за участі сотень статистів, кавалерії та артилерії. Особливий акцент у фільмі зроблено на жорстокості повстанців та їхніх розправах над більшовиками.

Така кривава видовищність забезпечила “Трипільській трагедії” глядацький успіх. Проте одночасно фільм отримав низьку оцінку від кіновиробників і критики.

У 1928 році у журналі “Кіно” у статті “Годі крові на екрані” стрічку критикували за натуралізм, бандитизм і демонстрацію негативного прикладу для українського селянина. Автор сценарію, письменник Григорій Епік, під час сталінського терору був розстріляний ” за участь у терористичній націоналістичній організації”.

“Секрет рапіду” (1930) виробництва Київської кінофабрики є першим фільмом Павла Долини у колекції Довженко-Центру і взагалі першим фільмом режисера, знайденим в Україні.

Читайте також: Раніше недоступний фільм за сценарієм Миколайчука оцифрували і покажуть на кінофестивалі у Чернівцях

Знаковий український режисер і актор 1920-1930-х працював у Молодому театрі, “Кийдрамте”, “Березолі” та інших театрах, грав у кінопостановках Леся Курбаса. Як кінорежисер Долина дебютував у 39 років і за наступне пʼятиріччя на Одеській і Київській кінофабриках зняв вісім повнометражних ігрових фільмів. Більшість його робіт вважаються втраченими, жодної досі не було оцифровано.

Після критичної статті-доносу “Ідеологічними манівцями”, опублікованій у журналі “Кіно” 1932 року, Долина фактично відходить від ігрового кінематографа і переходить на роботу у “Техфільмі”, а після війни очолює Театральний музей у Києві.

“Секрет рапіду” відноситься до київського періоду творчості режисера і розповідає про типове для тогочасного радянського кіно гостре протистояння між колективним та індивідуальним, “новим” і “старим”. От тільки цього разу справа не у механізації села чи штурмовому будівництві, конфлікт розгортається навколо приховування старим робітником таємниці обробки сталі. Кульмінацією фільму стає колективне “перевиховання” людини за новим установленим зразком через так званий “товариський суд”. Індустріальної реалістичності цій виробничій драмі додають цехи, відзняті оператором Георгієм Химченком на заводах Києва, Харкова і Горлівки, та робота художника Юрія Швеця, майбутнього спеціаліста з оформлення науково-фантастичних фільмів.

Віднайдення “Секрету рапіду” – довгоочікуване повернення для дослідників і глядачів. Це нагода переглянути український кіноканон і познайомитися із творчістю одного з ключових авторів часів ВУФКУ не лише через тексти кінокритичної і кінознавчої літератури. Нарешті маловідому сторінку українського кіно можна буде побачити безпосередньо на екрані.

Як повідомляв Укрінформ, студенти Київського національного університету театру, кіно і телебачення імені Івана Карпенка-Карого виявили в архіві і передали Національному центру імені Олександра Довженка створену у 1936 році стрічку “Карл Бруннер”.

Фото: Довженко-Центр



Джерело

Події

Український кінопроєкт «Інтимна сцена» представлять на Les Arcs Coproduction Village у Франції

Published

on



Французький копродукційний майданчик Les Arcs Coproduction Village відібрав 17 європейських повнометражних кінопроєктів, серед яких є й український – “Інтимна сцена” режисерки Жанни Озірної.

Як передає Укрінформ, про це Українська кіноакадемія повідомила у Фейсбуці.

“Інтимна сцена” Жанни Озірної: єдиний український проєкт серед 17 відібраних до Les Arcs Coproduction Village 2026″, – ідеться у повідомленні.

Як зазначили у кіноакадемії, “фільм про інтимність і стосунки ветеранів після поранення представить Україну на одному з європейських майданчиків для розвитку кінопроєктів. Із 496 заявок міжнародна команда Les Arcs відібрала лише 17 проєктів”.

Із 12 до 15 грудня 2026 року проєкт буде представлений на Les Arcs Coproduction Village у Франції. Це професійний майданчик для повнометражних фільмів на етапі розробки, який допомагає авторам знайти міжнародних копродюсерів, дистриб’юторів, сейлз-агентів і партнерів для фінансування.

“У центрі історії молода пара: ветеран з ампутацією та його партнерка, які працюють над практичним сексуальним посібником для ветеранів із різними типами травм. Через їхню взаємодію фільм досліджуватиме сексуальність після поранення, близькість, довіру, межі відвертості та зміни, які переживають партнери у стосунках”, – зазначили в кіноакадемії.

Зараз проєкт на етапі девелопменту.

“За підтримки Українського культурного фонду команда вже відзняла перший тизер: тестову сцену, побудовану як довга імпровізація без традиційного сценарію, але в заданій режисеркою рамці”, – поінформували в кіноакадемії.

Тизер доступний за посиланням.

За інформацією онлайн-видання “Кінокритик”, “копродукційний майданчик Les Arcs Coproduction Village оголосив перелік із 17 європейських повнометражних кінопроєктів, які увійшли до програми 18-го випуску кіноринку. Захід відбудеться в Альпах у межах фестивалю Les Arcs Film Festival”.

Читайте також: До шорт–листа Європейської кінопремії увійшли п’ять українських стрічок

“Цьогоріч селекційна комісія отримала рекордні 496 заявок на участь. До фінального списку потрапили вісім дебютних ігрових робіт, п’ять других повнометражних картин, а також чотири проєкти від уже досвідчених європейських режисерів”, – поінформували у виданні.

Як повідомляв Укрінформ, на міжнародному кінофестивалі FilmFestival Cottbus відбудеться європейська прем’єра документального фільму “ЄвроКривбас”.

Кадр із фільму: cinemainua, Instagram



Джерело

Continue Reading

Події

В Амстердамі відкрили виставку українського літературного плаката

Published

on


У публічній бібліотеці в Амстердамі відбулося відкриття виставки українського літературного плаката “Power of Words: Odesa City Letters” (Сила слів: одеські літери міста), яка поєднує українську поезію з візуальним мистецтвом.

Як повідомляє кореспондентка Укрінформу, в експозиції представлені плакати й текстильні роботи, натхненні віршами та творами про свободу, гідність і право бути собою відомих українських майстрів слова.







В Амстердамі відкрили виставку українського літературного плаката / Фото: Ірина Драбок, Укрінформ

1 / 12

В експозиції представлені поезії авторів різних поколінь – від класиків, зокрема Григорія Сковороди та Лесі Українки, до сучасних письменників і військових, які нині захищають Україну.

“Це дуже актуальні слова, які я хотів би донести насамперед до нідерландців, а також до жителів інших європейських країн. Я хочу, щоб люди зрозуміли, хто ми, як ми живемо, чому саме так живемо і чому ми не росіяни. На жаль, навіть сьогодні нам досі доводиться чути такі запитання. Ось і тут, на виставці, мене вже запитували, дивлячись на одну з робіт, чи це українська, чи російська мова. Біля кожної роботи є переклади нідерландською та англійською, тож усі охочі можуть прочитати ці тексти. І я дуже хотів би, щоб люди не просто прочитали їх, а й замислилися, глибше занурилися в українську літературу. Сподіваюся, це допоможе їм зрозуміти, що нас із росіянами нічого не об’єднує. Україна має власну літературу, графіку й типографіку. Цей проєкт – про українську літературу, яка продовжує боротися в умовах російської агресії”, – заявив в ексклюзивному коментарі Укрінформу автор виставки, одеський художник і графічний дизайнер, засновник мистецького проєкту Odesa City Letters.Сергій Ровинський.

Повний перелік авторів – від класиків української літератури до сучасних письменників і захисників України – представлено на окремій стіні виставки.

Експозиція налічує 56 робіт, створених на перетині типографіки та плакатного мистецтва від паперових творів до текстильних композицій. Серед них 15 нових робіт, створених у 2026 році, які вперше представлені публіці.

Окрему частину виставки становлять дві ексклюзивні роботи, присвячені діалогу двох портових міст – Одеси й Амстердама.

Своєю чергою кураторка та організаторка виставки в Нідерландах, директорка українсько-нідерландського культурного центру “Каштан” Маріанна Джулай наголосила, що експозиція має стати своєрідним містком, який допоможе відвідувачам глибше зрозуміти Україну та причини, через які вона продовжує протистояти російській агресії.

За її словами, вибір бібліотеки OBA Oosterdok для проведення виставки був особистою історією, яка зрештою перетворилася на здійснення давньої мрії. Після вимушеного переїзду до Нідерландів бібліотека стала для неї своєрідним другим домом – місцем, де вона могла працювати, знаходити спокій і відчувати себе у власному просторі.

“Я не одразу помітила цю галерею. Побачила через вікна, що там щось відбувається, зазирнула й подумала: який чудовий зал, якби я хотіла зробити тут колись виставку, і сьогодні моя мрія здійснилася”, – зазначила Джулай.

Згодом після знайомства з українським художником і графічним дизайнером Сергієм Ровинським виникла ідея представити його роботи в Амстердамі.

Джулай підкреслила, що під час підготовки експозиції команда враховувала особливості нідерландської авдиторії. За її спостереженнями, відвідувачі в Нідерландах не обмежуються поверхневим оглядом виставок, а прагнуть докладніше вивчити представлені матеріали, дізнатися про авторів та їхні твори.

“Саме тому було приділено особливу увагу перекладам українських літературних текстів. Їх нідерландською й англійською мовами виконав Роман Нестеренко. Я дуже пишаюся тим, що літературні переклади зроблені професійно. Це надзвичайно важливо, адже йдеться не просто про переклад слів, а про передачу літературних образів і змістів”, – зауважила кураторка.

Вона також підкреслила, що пишається тим, що українська пʼятиметрова “Ї” зустрічає всіх відвідувачів на вході в бібліотеку, а це сотні людей щодня. “Що на виставці в галереї ОВА глядачі бачать українську мову, що протягом 75 днів нідерландці будуть замислюватись над висловлюваннями українських поетів різних епох від Сковороди до Жадана. Для мене це і є культурна дипломатія та лагідна українізація”, – наголосила Джулай.

Читайте також: У Страсбурзі відкрили виставку та презентували книжку про незламний Херсон

Радник-посланник посольства України в Нідерландах Анатолій Соловей підкреслив, що виставка має особливе значення для України, адже нагадує про важливість мови, культури та національної ідентичності в умовах російської агресії.

“Ми раді вітати цю надзвичайну виставку українського художника та графічного дизайнера Сергія Ровинського. Ця виставка присвячена силі слів і силі мови. Словам, які зберігають нашу ідентичність, забезпечують зв’язок між поколіннями, формують нашу пам’ять і, звичайно, надихають мільйони українців, які сьогодні борються на полі бою. На багатьох роботах представлені слова українських військових – тих, хто сьогодні захищає нашу країну. На жаль, дехто з них віддав найцінніше – власне життя, і вже не може бути з нами”, – наголосив він.

Виставка “Power of Words: Odesa City Letters” в Амстердамі триватиме до 10 січня 2027 року.

Як повідомляв Укрінформ, на міжнародному кінофестивалі в Німеччині покажуть сім українських фільмів

Фото Укрінформу можна купити тут



Джерело

Continue Reading

Події

На міжнародному кінофестивалі в Німеччині покажуть сім українських фільмів

Published

on


На міжнародному кінофестивалі в Німеччині, який триватиме з 3 до 8 листопада, покажуть сім українських фільмів.

Як передає Укрінформ, про це Державне агентство України з питань кіно повідомляє у Фейсбуці.

«З 3 до 8 листопада 2026 року в німецькому місті Котбус відбудеться 36-й міжнародний кінофестиваль Film Festival Cottbus – один із провідних європейських кінофорумів, присвячених кінематографу Центральної та Східної Європи», – ідеться в повідомленні.

Українські стрічки цього року будуть представлені в чотирьох програмах фестивалю: SPECTRUM, FEATURE FILM COMPETITION, HITS та COTTBUS MASTERS.

Програма SPECTRUM – це панорама сучасного кінематографа. Вона об’єднує різножанрові фільми, що відображають актуальні тенденції кінематографа Центральної та Східної Європи, експериментують із формою та пропонують нові погляди на суспільні й культурні процеси.

У цій програмі будуть представлені три українські стрічки: «ЄвроКривбас»/ EuroKryvbas режисерок Марини та Анни Ткачук; «Гірник»/Hirnyk режисера Миколи Бута і «Моя ранкова рутина»/My Morning Routine режисера Вадима Адамова.

Програма FEATURE FILM COMPETITION – головний конкурс повнометражних фільмів. Одна із ключових програм фестивалю, у якій змагаються повнометражні ігрові стрічки, що вирізняються художньою виразністю, оригінальністю режисерського бачення та актуальністю порушених тем.

У цій програмі Україна представить стрічку «Мрія Кіри»/Kira’s Dream режисера Дениса Колеснікова.

Програма HITS представляє яскраві, жанрово різноманітні стрічки, орієнтовані на широку аудиторію, які поєднують захопливі історії, сучасну кіномову та глядацьку привабливість.

У цій секції покажуть два фільми: «Всі відтінки спокуси»/All Shades of Temptation режисерки Ірини Громозди та «На драйві»/On Drive режисера Артема Литвиненка.

Програма COTTBUS MASTERS знайомить глядачів з роботами досвідчених кінематографістів, які сформували власний авторський стиль і зробили вагомий внесок у розвиток сучасного європейського кіно.

У цій секції продемонструють стрічку «Я рідко прокидаюсь мріючи»/I Rarely Wake Up Dreaming режисерки Ізабель Стівер. Ця стрічка створена у копродукції Німеччини та України.

У Держкіно зазначили, що участь українських стрічок у FilmFestival Cottbus сприяє популяризації національного кінематографа, розвитку міжнародної співпраці та розширенню присутності українського кіно на європейських фестивальних майданчиках.

Film Festival Cottbus – міжнародний майданчик для презентації сучасного кіно, відкриття нових режисерських імен та розвитку культурного діалогу. Фестиваль представляє ігрові, документальні й короткометражні стрічки, висвітлюючи актуальні суспільні теми та культурне розмаїття регіону.

Читайте також: Фестиваль українського кіно в Польщі відкриється світовою прем’єрою фільму «Демони»

Як повідомляв Укрінформ, у Берліні у межах найбільшого фестивалю короткометражних фільмів Interfilm Festival покажуть два українські фільми – «Недоступні» Кирила Земляного та «Комендантська година» Єлизавети Топтигіної.



Джерело

Continue Reading

Trending

© 2023 Дайджест Одеси. Копіювання і розміщення матеріалів на інших сайтах дозволяється тільки за умови прямого посилання на сайт. Для Інтернет-видань обов'язковим є розміщення прямого, відкритого для пошукових систем гіперпосилання на використаний матеріал не нижче другого абзацу. Матеріали з позначкою «Реклама» публікуються на правах реклами, відповідальність за їхній зміст несе рекламодавець.