Connect with us

Події

Довженко-Центру передали два німі фільми, які вважали втраченими

Published

on



Кінознавці Алік Дарман і Володимир Прилуцький виявили в архіві і передали Національному центру імені Олександра Довженка стрічки “Трипільська трагедія” Олександра Анода-Анощенка 1926 року і “Секрет рапіду” Павла Долини 1930 року.

Як передає Укрінформ, про це Довженко-Центр повідомляє у Фейсбуці.

Молоді дослідники віднайшли плівкові фільмокопії стрічок у будівлі Кінотелекомплексу, що відома також як Цех обробки плівки (ЦОП). Вважалося, що копії зберігалися лише у російському Госфільмофонді.

За словами керівниці фільмосховища Довженко-Центру Тетяни Деркач, ці плівки – контратипи, частина комплекту вихідних матеріалів фільму. Саме з них друкують позитивні, прокатні копії.

“Це унікальний випадок, бо якщо в інших фондах та архівах можемо знаходити позитиви, то комплект вихідних матеріалів до нас потрапляє вкрай рідко. Ми вже поставили у план сканувати ці фільми. Тобто незабаром буде можливість переглянути ці унікальні знахідки”, – зауважила керівниця фільмосховища.

За словами кінознавця Олега Оліфера, “Трипільська трагедія” виробництва Ялтинської кінофабрики ВУФКУ є однією з найстаріших кінознахідок на території України за останній час.

Фільм розповідає про Трипільський похід більшовиків 1919 року (у радянських джерелах “Трипільську трагедію”), криваву сторінку Української революції і громадянської війни 1917-1921 років, що стала наріжним каменем в історії та міфі комуністичного молодіжного руху в СРСР.

У червні 1919 року загін більшовиків у складі робітників Шулявського заводу, комсомольців і китайських “добровольців” вирушили встановлювати радянську владу на охоплену повстаннями Київщину, де під Трипіллям вони були розгромлені повстанцями отамана Зеленого (Данила Терпила).

Поряд з очевидним пробільшовицьким трактуванням подій “Трипільська трагедія” виконана у пригодницькому жанрі із числениими сценами перестрілок, бійок і баталій за участі сотень статистів, кавалерії та артилерії. Особливий акцент у фільмі зроблено на жорстокості повстанців та їхніх розправах над більшовиками.

Така кривава видовищність забезпечила “Трипільській трагедії” глядацький успіх. Проте одночасно фільм отримав низьку оцінку від кіновиробників і критики.

У 1928 році у журналі “Кіно” у статті “Годі крові на екрані” стрічку критикували за натуралізм, бандитизм і демонстрацію негативного прикладу для українського селянина. Автор сценарію, письменник Григорій Епік, під час сталінського терору був розстріляний ” за участь у терористичній націоналістичній організації”.

“Секрет рапіду” (1930) виробництва Київської кінофабрики є першим фільмом Павла Долини у колекції Довженко-Центру і взагалі першим фільмом режисера, знайденим в Україні.

Читайте також: Раніше недоступний фільм за сценарієм Миколайчука оцифрували і покажуть на кінофестивалі у Чернівцях

Знаковий український режисер і актор 1920-1930-х працював у Молодому театрі, “Кийдрамте”, “Березолі” та інших театрах, грав у кінопостановках Леся Курбаса. Як кінорежисер Долина дебютував у 39 років і за наступне пʼятиріччя на Одеській і Київській кінофабриках зняв вісім повнометражних ігрових фільмів. Більшість його робіт вважаються втраченими, жодної досі не було оцифровано.

Після критичної статті-доносу “Ідеологічними манівцями”, опублікованій у журналі “Кіно” 1932 року, Долина фактично відходить від ігрового кінематографа і переходить на роботу у “Техфільмі”, а після війни очолює Театральний музей у Києві.

“Секрет рапіду” відноситься до київського періоду творчості режисера і розповідає про типове для тогочасного радянського кіно гостре протистояння між колективним та індивідуальним, “новим” і “старим”. От тільки цього разу справа не у механізації села чи штурмовому будівництві, конфлікт розгортається навколо приховування старим робітником таємниці обробки сталі. Кульмінацією фільму стає колективне “перевиховання” людини за новим установленим зразком через так званий “товариський суд”. Індустріальної реалістичності цій виробничій драмі додають цехи, відзняті оператором Георгієм Химченком на заводах Києва, Харкова і Горлівки, та робота художника Юрія Швеця, майбутнього спеціаліста з оформлення науково-фантастичних фільмів.

Віднайдення “Секрету рапіду” – довгоочікуване повернення для дослідників і глядачів. Це нагода переглянути український кіноканон і познайомитися із творчістю одного з ключових авторів часів ВУФКУ не лише через тексти кінокритичної і кінознавчої літератури. Нарешті маловідому сторінку українського кіно можна буде побачити безпосередньо на екрані.

Як повідомляв Укрінформ, студенти Київського національного університету театру, кіно і телебачення імені Івана Карпенка-Карого виявили в архіві і передали Національному центру імені Олександра Довженка створену у 1936 році стрічку “Карл Бруннер”.

Фото: Довженко-Центр



Джерело

Події

До міжнародного каталогу дитячої літератури «Білі круки-2026» увійшли три українські книжки

Published

on


Три українські книжки увійшли до міжнародного щорічного каталогу книжкових рекомендацій дитячої та юнацької літератури «Білі круки-2026» (The White Ravens 2026).

Як передає Укрінформ, про це повідомляє Читомо.

Каталог, який укладають експерти Міжнародної молодіжної бібліотеки у Мюнхені, оприлюднили напередодні Франкфуртського книжкового фестивалю.

До каталогу потрапила книжка Олексія Коваленка «Хто такі хижі рослини?» з ілюстраціями Дарії Філіппової, надрукована Видавництвом Старого Лева. Її зарахували до пізнавальної літератури та рекомендують читачам від 9 років.

«Рослини довкола такі звичні, аж часто непомітні. Але є і такі, що дійсно можуть здивувати! Адже хижі рослини – справжні зелені мисливці! Вони не вміють бігати чи стрибати, та полюють напрочуд спритно. Деякі з них можуть з’їсти не лише дрібну комашину, а й пуголовка чи личинку комара. Ловлять вони найрізноманітнішими способами, деякі навіть навчилися полювати під землею! У книжці зібрано найцікавіше про цих дивовижних хижаків. Тож приготуйтеся до неймовірної подорожі у світ рослин!» – ідеться в анотації до книжки.

Експерти The White Ravens звернули увагу на поєднання тексту та зображень у книжці й велику кількість фактів про різноманіття рослин, які живляться іншими живими організмами. Окремі розділи присвячені конкретним видам. Серед них – росички, венерина мухоловка, пухирники, які ловлять здобич у ставках і річках, та непентеси, або тропічні глечикові рослини, які заманюють жертв у трубчасті пастки. Розповіді про рослини доповнюють короткі екскурси в історію дослідників і природознавців, зокрема Чарльза Дарвіна. Укладачі назвали книжку водночас дещо моторошною, захопливою і насиченою фактами.

Читайте також: Жадан і Світоліна написали книжку для дітей і підлітків «Перша ракетка»

Також до каталогу увійшла книжка Анни Повх «Це дівчача справа! 36 історій, які звільнять тебе від стереотипів» з ілюстраціями Ольги Гайдуш, що вийшла друком у видавництві «Ранок». Видання рекомендують читачам від 11 років.

«Увага: ця книжка потрібна кожній дівчинці-підлітці! Адже рано чи пізно кожна зустрінеться з гендерними стереотипами: “Ти ж дівчинка! Зроби макіяж”, “Будь приязною”, “Ця справа не для дівчат”… Але точно наша справа – нарешті здолати всі упередження й міфи! У книжці зібрано 36 розповідей сучасниць про те, як стереотипи вплинули на їхнє життя. Після кожної історії авторка на друзочки руйнує стереотип і навчає цього читачок. Зовнішність, характер, стосунки, галузь діяльності, фемінізм – простір для боротьби широчезний. А ця книжка кожній читачці додасть упевненості й наснаги до цього!» – зазначається в анотації.

Укладачі The White Ravens також відзначили яскраві ілюстрації та підтримувальний характер видання. На їхню думку, книжка має допомогти підліткам зміцнювати впевненість у собі й не виростати з переконанням, що з ними «щось не так» лише тому, що вони не відповідають поширеним стереотипам. У каталозі зазначають, що книжка може бути корисною не лише дівчатам, а й хлопцям та небінарним підліткам.

В Україні книжку також відзначили у добірці «Топ БараБуки» за 2025 рік як одне з найкращих пізнавальних видань.

Крім того, до каталогу потрапила книга Саші Войцехівської «Святкове бінго» з ілюстраціями Ольги Ребдело, яку випустило видавництво «Муркіт». Видання рекомендують дітям від 5 років.

«Вікторія понад усе чекає на Святого Миколая. Вона завчасно написала йому листа, спекла пригощення й навіть придумала помінятися подушками з дідусем – під його величезну, певно, вміститься ще більше подарунків. Та хто ж знав, що саме напередодні зустрічі з Миколаєм у дівчинки випаде перший зуб і в гості завітає ще й Зубна фея? У затишній кімнаті починається справжнє змагання: хто з чарівних гостей устигне першим покласти свій подарунок під подушку і чиє свято виявиться важливішим? “Святкове бінго” – дотепна історія для родинного читання, яка не лише розсмішить і дітей, і батьків, а й розповість, звідки пішла традиція ховати подарунки на Миколая та хто й навіщо придумав Зубну фею», – ідеться в анотації.

Експерти The White Ravens відзначили ситуаційний гумор та дещо іронічний тон книжки.

Цьогорічний каталог «Білі круки» містить 216 книжок для дітей і підлітків, виданих 46 мовами у 62 країнах і територіях.

Над добіркою працювали близько 20 експертів із дитячої та юнацької літератури. Під час відбору вони враховують універсальність порушених тем, літературну та візуальну якість книжок, а також новаторський підхід або дизайн.

Обкладинку цьогорічного каталогу створила хорватська художниця Венді Верніч.

Уперше до «Білих круків» українська книжка потрапила у 2001 році. Це була «Рукавичка» видавництва «А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА», яку проілюстрував Володимир Голозубів.

Як повідомляв Укрінформ, українська тенісистка Еліна Світоліна та письменник Сергій Жадан разом написали книжку для дітей та підлітків «Перша ракетка».

Перше фото ілюстративне: Дія



Джерело

Continue Reading

Події

У Києві відкриється виставка «Свідок вічності», присвячена пам’яті жертв Бабиного Яру

Published

on


Як передає Укрінформ, про це повідомляє Міністерство культури України.

Виставка відбудеться до 85-х роковин розстрілів у Бабиному Яру.

Ініціаторка проєкту – заступниця голови Національної спілки художників України Ганна Ярова.

У виставці візьмуть участь 60 художників, які представлять близько 80 творів. Частину робіт митці створили спеціально для проєкту під час літньої артрезиденції.

Проєкт порушує питання, що є особливо важливим сьогодні, коли відходить покоління безпосередніх свідків трагедії: як зберегти живу пам’ять, коли останній голос очевидця поступово стає архівом.

Читайте також: У Бабиному Яру вшанували пам’ять жертв геноциду ромів

Відкриття відбудеться 25 вересня о 15:00.

Виставка триватиме до 4 жовтня.

Як повідомлялось, в Україні 29 вересня вшановують пам’ять жертв трагедії Бабиного Яру, що стала одним із найжахливіших символів Голокосту.

Перше фото ілюстративне: ОП



Джерело

Continue Reading

Події

Уряд підтримав пропозицію Мінкульту про встановлення у Києві пам’ятника Мазепі

Published

on



Кабінет міністрів підтримав пропозицію Міністерства культури про встановлення у Києві пам’ятника гетьману Івану Мазепі.

Як передає Укрінформ, про це повідомляє Міністерство культури України.

“Кабінет міністрів України підтримав пропозицію Міністерства культури України щодо встановлення у Києві пам’ятника гетьману України Івану Мазепі. Його пропонують розмістити на бульварі Тараса Шевченка – на місці демонтованого пам’ятника Володимиру Леніну,” – ідеться в повідомленні.

Встановлення пам’ятника – це ініціатива Президента Володимира Зеленського, озвучена 28 червня під час відзначення 30-річчя Конституції України на території Києво-Печерської лаври.

Її реалізацію передбачає Указ Президента від 21 серпня № 781 “Питання вшанування пам’яті гетьмана України Івана Мазепи”.

Віцепрем’єр-міністерка з питань гуманітарної політики – міністерка культури Тетяна Бережна зауважила, що Мазепа – одна із ключових постатей української історії, державотворець, який послідовно відстоював політичну суб’єктність України та підтримував розвиток української культури й освіти, тому Київ має гідно вшанувати його пам’ять у публічному просторі.

Читайте також: Зеленський підписав указ про встановлення пам’ятника Івану Мазепі в Києві

Для визначення вигляду майбутнього пам’ятника проведуть відкритий конкурс на найкращий ескізний проєкт. Його організацію забезпечать Мінкульт разом із Державним агентством з питань мистецтв та мистецької освіти і Київською міською державною адміністрацією.

Міністерство культури також стане замовником проєктування та виготовлення пам’ятника.

Встановлення пам’ятника та благоустрій прилеглої території фінансуватимуть із бюджету Києва. Для проєктування й виготовлення пам’ятника також можуть залучати кошти з інших джерел, не заборонених законодавством.

Остаточну вартість визначать після проведення конкурсу та затвердження проєктно-кошторисної документації.

Як повідомляв Укрінформ, у вересні Міністерство культури, благодійний фонд Київської школи економіки KSE Foundation, Український інститут книги та міжнародний фестиваль “Книжковий Арсенал” оголоcили старт збору коштів на нову грантову програму, спрямовану на підтримку малих видавництв.



Джерело

Continue Reading

Trending

© 2023 Дайджест Одеси. Копіювання і розміщення матеріалів на інших сайтах дозволяється тільки за умови прямого посилання на сайт. Для Інтернет-видань обов'язковим є розміщення прямого, відкритого для пошукових систем гіперпосилання на використаний матеріал не нижче другого абзацу. Матеріали з позначкою «Реклама» публікуються на правах реклами, відповідальність за їхній зміст несе рекламодавець.