Події
Довженко-Центру передали два німі фільми, які вважали втраченими
Кінознавці Алік Дарман і Володимир Прилуцький виявили в архіві і передали Національному центру імені Олександра Довженка стрічки “Трипільська трагедія” Олександра Анода-Анощенка 1926 року і “Секрет рапіду” Павла Долини 1930 року.
Як передає Укрінформ, про це Довженко-Центр повідомляє у Фейсбуці.
Молоді дослідники віднайшли плівкові фільмокопії стрічок у будівлі Кінотелекомплексу, що відома також як Цех обробки плівки (ЦОП). Вважалося, що копії зберігалися лише у російському Госфільмофонді.
За словами керівниці фільмосховища Довженко-Центру Тетяни Деркач, ці плівки – контратипи, частина комплекту вихідних матеріалів фільму. Саме з них друкують позитивні, прокатні копії.
“Це унікальний випадок, бо якщо в інших фондах та архівах можемо знаходити позитиви, то комплект вихідних матеріалів до нас потрапляє вкрай рідко. Ми вже поставили у план сканувати ці фільми. Тобто незабаром буде можливість переглянути ці унікальні знахідки”, – зауважила керівниця фільмосховища.
За словами кінознавця Олега Оліфера, “Трипільська трагедія” виробництва Ялтинської кінофабрики ВУФКУ є однією з найстаріших кінознахідок на території України за останній час.
Фільм розповідає про Трипільський похід більшовиків 1919 року (у радянських джерелах “Трипільську трагедію”), криваву сторінку Української революції і громадянської війни 1917-1921 років, що стала наріжним каменем в історії та міфі комуністичного молодіжного руху в СРСР.
У червні 1919 року загін більшовиків у складі робітників Шулявського заводу, комсомольців і китайських “добровольців” вирушили встановлювати радянську владу на охоплену повстаннями Київщину, де під Трипіллям вони були розгромлені повстанцями отамана Зеленого (Данила Терпила).
Поряд з очевидним пробільшовицьким трактуванням подій “Трипільська трагедія” виконана у пригодницькому жанрі із числениими сценами перестрілок, бійок і баталій за участі сотень статистів, кавалерії та артилерії. Особливий акцент у фільмі зроблено на жорстокості повстанців та їхніх розправах над більшовиками.
Така кривава видовищність забезпечила “Трипільській трагедії” глядацький успіх. Проте одночасно фільм отримав низьку оцінку від кіновиробників і критики.
У 1928 році у журналі “Кіно” у статті “Годі крові на екрані” стрічку критикували за натуралізм, бандитизм і демонстрацію негативного прикладу для українського селянина. Автор сценарію, письменник Григорій Епік, під час сталінського терору був розстріляний ” за участь у терористичній націоналістичній організації”.
“Секрет рапіду” (1930) виробництва Київської кінофабрики є першим фільмом Павла Долини у колекції Довженко-Центру і взагалі першим фільмом режисера, знайденим в Україні.
Знаковий український режисер і актор 1920-1930-х працював у Молодому театрі, “Кийдрамте”, “Березолі” та інших театрах, грав у кінопостановках Леся Курбаса. Як кінорежисер Долина дебютував у 39 років і за наступне пʼятиріччя на Одеській і Київській кінофабриках зняв вісім повнометражних ігрових фільмів. Більшість його робіт вважаються втраченими, жодної досі не було оцифровано.
Після критичної статті-доносу “Ідеологічними манівцями”, опублікованій у журналі “Кіно” 1932 року, Долина фактично відходить від ігрового кінематографа і переходить на роботу у “Техфільмі”, а після війни очолює Театральний музей у Києві.
“Секрет рапіду” відноситься до київського періоду творчості режисера і розповідає про типове для тогочасного радянського кіно гостре протистояння між колективним та індивідуальним, “новим” і “старим”. От тільки цього разу справа не у механізації села чи штурмовому будівництві, конфлікт розгортається навколо приховування старим робітником таємниці обробки сталі. Кульмінацією фільму стає колективне “перевиховання” людини за новим установленим зразком через так званий “товариський суд”. Індустріальної реалістичності цій виробничій драмі додають цехи, відзняті оператором Георгієм Химченком на заводах Києва, Харкова і Горлівки, та робота художника Юрія Швеця, майбутнього спеціаліста з оформлення науково-фантастичних фільмів.
Віднайдення “Секрету рапіду” – довгоочікуване повернення для дослідників і глядачів. Це нагода переглянути український кіноканон і познайомитися із творчістю одного з ключових авторів часів ВУФКУ не лише через тексти кінокритичної і кінознавчої літератури. Нарешті маловідому сторінку українського кіно можна буде побачити безпосередньо на екрані.
Як повідомляв Укрінформ, студенти Київського національного університету театру, кіно і телебачення імені Івана Карпенка-Карого виявили в архіві і передали Національному центру імені Олександра Довженка створену у 1936 році стрічку “Карл Бруннер”.
Фото: Довженко-Центр
Події
У Харкові відбувся Гала-балет за участі солістки English National Ballet Катерини Ханюкової
Ввечері 25 грудня у Харківському національному академічному театрі опери та балету імені Миколи Лисенка відбувся Гала-балет за участі провідної солістки English National Ballet Катерини Ханюкової.
Як передає кореспондент Укрінформу, глядацька зала була заповнена.
Разом із Ханюковою на сцену вийшли провідний соліст Національної опери України Данііл Сілкін, заслужені артистки України Антоніна Радієвська й Олена Шевцова, провідні солісти харківського балету.
У програмі були: містична сцена Фантомів з балету “Красуня та Чудовисько”, адажіо Аріфа Мелікова з “Легенди про кохання”, мініатюра Максима Коломійця “Над засніженими долинами”, Tango en skai Роланда Дієнса, адажіо Едварда Елгара, “Паванна” Моріса Равеля, адажіо з “Carmina Burana” Карла Орфа, “Лебідь” Каміля Сен-Санса. У фіналі всі артисти виступили разом під легендарний “Щедрик” Миколи Леонтовича.
“Я дуже рада, що приїхала! Я майже не бачила України, якщо чесно, тому що поїхала 11 років тому працювати за контрактом. Завжди робота, робота – дуже специфічна, що диктує досить аскетичний стиль життя, і все обертається довкола роботи. Одинадцять років я не була вдома на Різдво чи Новий рік, тому зараз я щаслива, що в Україні, і дуже рада, що приїхала до Харкова”, – сказала в коментарі Укрінформу під час репетиції Ханюкова.
Вона зазначила, що іноземні колеги з острахом цікавилися її поїздкою через загрозу обстрілів.
“Питали: “Як це ти їдеш, а навіщо?” А я пропонувала їм поїхати зі мною: “Ну, коли ще у вас буде можливість станцювати за 20-30 кілометрів від фронту?” Я вважаю, за силою духу, яка є в Харкові, Лондон просто відпочиває. Театр, що так близько до лінії фронту, працює, робить вистави, і глядачі приходять. Це констатація сили. Для мене – за честь бути тут. Це перша зустріч, але я сподіваюся, що зможу привезти сюди якийсь проєкт. Я дуже люблю сучасну хореографію. Можливо, це буде щось від британських хореографів”, – поділилася балерина.
У день її приїзду у Харкові та передмісті обстрілювали критичну інфраструктуру, постійно лунали тривоги.
“Для мене страшно бути не в контексті, бути відірваною від того, що відбувається в моїй рідній країні. Тут живе моя рідня. Я хочу виказати підтримку, танцювати тут”, – додала Ханюкова.
Вона зазначила, що РФ вклала багато фінансових ресурсів, аби у світі балет асоціювався з російським мистецтвом.
“Але це не означає, що так буде завжди. Важливо, аби митці мали голоси. Балет – “тихе” мистецтво, і для моєї професії було б найвигідніше бути просто симпатичною і мовчазною та не мати своєї думки та позиції, особливо політичної, і погоджуватися на все. Але мене не так виховали батьки. Я дуже вдячна за те, що можу займатися тим, що люблю, але кар’єра для мене ніколи не стояла вище за людські якості. Я в цілому ціную, коли люди розуміють: найперше – вони саме люди”, – наголосила балерина.
Гала-балет проходив в укритті театру Loft Stage, яке діє майже два роки та вміщує близько 400 гостей. Велика сцена з залою на 1500 глядачів зараз використовується лише як майданчик для репетицій, коли немає повітряної тривоги, розповів генеральний директор та художній керівник ХНАТОБ імені Лисенка Ігор Тулузов.
Під час знеструмлень заклад не зупиняє діяльність.
“Харків, на жаль, розташовується поруч із країною-агресором: від кільцевої дороги – близько 20 км. Наш безпечний простір – це протирадіаційне укриття, де ми облаштували майже професійну сцену. Театр має потужний генератор, який дозволяє продовжувати роботу під час аварійних відключень світла. Подеколи після російських ударів виникають проблеми з опаленням, але колектив, як і всі харків’яни, ставиться до цього з розумінням, місто робить для нас усе можливе”, – зазначив Тулузов.
Як повідомлялося, у 2024 році на благодійному вечорі в Національній опері за участі Катерини Ханюкової зібрали майже $1,2 мільйона на підтримку ГУР Міноборони України.
Катерина Ханюкова – українська артистка балету, солістка Національної опери України (2008-2012), лауреатка міжнародних конкурсів. З 2014 року – перша солістка Англійського національного балету (Лондон).
В одному з оглядів британський журнал The Spectator порівняв артистизм Ханюкової з шовковою стрічкою, зав’язаною навколо вибухівки – “ніжна, елегантна, але вогняна”.
Події
У Львові показали вертеп за участю акторів Театру Незламних і ветеранів
У Львові показали унікальний вертеп за участю акторів Театру Незламних та ветеранів.
Про це повідомила Львівська міськрада, передає Укрінформ.
У Львові показали вертеп за участю акторів Театру Незламних та ветеранів / Фото: Пресслужба ЛМР
«У Львові відбулося особливе різдвяне дійство – хода та вертеп за участю акторів Театру Незламних і ветеранів на конях. Хода з колядою розпочалася від центру UNBROKEN, де захисники проходять реабілітацію, та пролягла до центральної частини міста. Процесія зробила зупинки біля Оперного театру та на площі Ринок, де відбулися основні елементи вертепного дійства», – йдеться у повідомленні.
Як зазначила соціальна працівниця центру UNBROKEN Катерина Кіт-Садова, участь ветеранів у таких подіях має важливе соціальне значення.
«Ми хочемо, щоб українці пам’ятали: поруч із нами є захисники з ампутаціями та пораненнями, яким у повсякденному житті часто складніше дати собі раду. Ми маємо триматися разом, бути уважними й терплячими. Це також спосіб показати, що навіть із протезами та травмами люди залишаються тими самими – з тими ж цінностями. Попри реабілітацію, вони знаходять час і сили працювати над собою та жити далі», – зазначила Кіт-Садова.
Враженнями від участі у вертепі поділився актор і драматург театру Незламних Володимир Завгородній, який проходить відновлення в центрі UNBROKEN.
«Дуже теплі враження. Я грав Царя, який прийшов вітати новонародженого Христа. Саме дійство дуже гарне. Я з Чернігова, і в нас такого немає. Можливо, коли повернуся додому, ми з хлопцями також зробимо свій вертеп», – підкреслив Завгородній.
Повідомляється, що у вертепі взяли участь 12 ветеранів-вершників, частина з яких займаються іпотерапією в межах реабілітації на базі «Каретного двору».
«Каретний двір дуже радо нас приймає. Хлопці там займаються, їздять, тішаться з цього – це така душевна реабілітація, яка справді допомагає. Перед ходою ветерани тренувалися, а під час події кожного супроводжує професійний інструктор», – додала Кіт-Садова.
Разом із ветеранами в ході взяли участь актори Першого театру та представниці хору модульного містечка «Маріяполіс», які доповнили дійство колядками та елементами вертепу.
Як повідомляв Укрінформ, на сцені Молодого театру у Києві відбулася прем’єра експериментальної музично-пластичної вистави «Енеїда» від Театру ветеранів.
Події
Гурт Queen уперше представив різдвяну пісню, записану понад 50 років тому
Легендарний рок-гурт Queen уперше представив невідому досі широкій публіці різдвяну пісню Not For Sale (Polar Bear) («Не для продажу (Білий ведмідь)»).
Про це повідомляє Euronews, передає Укрінформ.
Зазначається, що музична композиція була записана гуртом у 1974 році під час роботи над другим альбомом Queen II, однак вона так і не потрапила до фінальної версії платівки.
Пісня, вокальні партії в якій виконують гітарист гурту Браян Мей та фронтмен Фредді Мерк’юрі, протягом п’яти десятиліть так і не була видана.
Лише на початку цього тижня Мей уперше показав її під час спеціальної трансляції на радіостанції Planet Rock.
«Можливо, люди чули неофіційну версію пісні Not for Sale (Polar Bear) гурту Smile (цей гурт є попередником Queen – ред.). Ця пісня має дуже давню історію, але, наскільки мені відомо, ніхто ніколи не чув цієї версії», – сказав музикант.
Not For Sale (Polar Bear) увійде до перевидання альбому Queen II, запланованого на 2026 рік.
Як повідомляв Укрінформ, Королівський монетний двір Великої Британії вшанував пам’ять музиканта Фредді Мерк’юрі випуском монети, дизайн якої присвячений 40-річчю концертного виступу фронтмена рок-гурту Queen на благодійному фестивалі Live Aid.
Фото: Koh Hasebe; Distributed by Elektra Records
-
Війна6 днів agoРадіолокаційну систему посадки РСП-6М2 знищили на аеродромі «Кіровське»
-
Події1 тиждень agoУ Києві презентували проєкт цифрової фіксації пам’яток культурної спадщини
-
Усі новини1 тиждень agoексперти розповіли скільки радіації вони випромінюють
-
Усі новини1 тиждень agoКомпанія подарувала співробітникам смартфони, які їх розлютили: в чому справа (фото)
-
Політика1 тиждень agoосманіст – про походження слова «москаль»: Немає причин ображатися
-
Політика1 тиждень agoЄС долучається до фінансування Міжнародної компенсаційної комісії для України
-
Україна1 тиждень agoУ Києві затопило цілу вулицю: машини «пливуть» дорогою (відео)
-
Події1 тиждень agoУкраїнський анімаційний фільм «Нічна зміна» переміг на фестивалі ШІ-кіно у США
