Connect with us

Події

Довженко-Центру передали два німі фільми, які вважали втраченими

Published

on



Кінознавці Алік Дарман і Володимир Прилуцький виявили в архіві і передали Національному центру імені Олександра Довженка стрічки “Трипільська трагедія” Олександра Анода-Анощенка 1926 року і “Секрет рапіду” Павла Долини 1930 року.

Як передає Укрінформ, про це Довженко-Центр повідомляє у Фейсбуці.

Молоді дослідники віднайшли плівкові фільмокопії стрічок у будівлі Кінотелекомплексу, що відома також як Цех обробки плівки (ЦОП). Вважалося, що копії зберігалися лише у російському Госфільмофонді.

За словами керівниці фільмосховища Довженко-Центру Тетяни Деркач, ці плівки – контратипи, частина комплекту вихідних матеріалів фільму. Саме з них друкують позитивні, прокатні копії.

“Це унікальний випадок, бо якщо в інших фондах та архівах можемо знаходити позитиви, то комплект вихідних матеріалів до нас потрапляє вкрай рідко. Ми вже поставили у план сканувати ці фільми. Тобто незабаром буде можливість переглянути ці унікальні знахідки”, – зауважила керівниця фільмосховища.

За словами кінознавця Олега Оліфера, “Трипільська трагедія” виробництва Ялтинської кінофабрики ВУФКУ є однією з найстаріших кінознахідок на території України за останній час.

Фільм розповідає про Трипільський похід більшовиків 1919 року (у радянських джерелах “Трипільську трагедію”), криваву сторінку Української революції і громадянської війни 1917-1921 років, що стала наріжним каменем в історії та міфі комуністичного молодіжного руху в СРСР.

У червні 1919 року загін більшовиків у складі робітників Шулявського заводу, комсомольців і китайських “добровольців” вирушили встановлювати радянську владу на охоплену повстаннями Київщину, де під Трипіллям вони були розгромлені повстанцями отамана Зеленого (Данила Терпила).

Поряд з очевидним пробільшовицьким трактуванням подій “Трипільська трагедія” виконана у пригодницькому жанрі із числениими сценами перестрілок, бійок і баталій за участі сотень статистів, кавалерії та артилерії. Особливий акцент у фільмі зроблено на жорстокості повстанців та їхніх розправах над більшовиками.

Така кривава видовищність забезпечила “Трипільській трагедії” глядацький успіх. Проте одночасно фільм отримав низьку оцінку від кіновиробників і критики.

У 1928 році у журналі “Кіно” у статті “Годі крові на екрані” стрічку критикували за натуралізм, бандитизм і демонстрацію негативного прикладу для українського селянина. Автор сценарію, письменник Григорій Епік, під час сталінського терору був розстріляний ” за участь у терористичній націоналістичній організації”.

“Секрет рапіду” (1930) виробництва Київської кінофабрики є першим фільмом Павла Долини у колекції Довженко-Центру і взагалі першим фільмом режисера, знайденим в Україні.

Читайте також: Раніше недоступний фільм за сценарієм Миколайчука оцифрували і покажуть на кінофестивалі у Чернівцях

Знаковий український режисер і актор 1920-1930-х працював у Молодому театрі, “Кийдрамте”, “Березолі” та інших театрах, грав у кінопостановках Леся Курбаса. Як кінорежисер Долина дебютував у 39 років і за наступне пʼятиріччя на Одеській і Київській кінофабриках зняв вісім повнометражних ігрових фільмів. Більшість його робіт вважаються втраченими, жодної досі не було оцифровано.

Після критичної статті-доносу “Ідеологічними манівцями”, опублікованій у журналі “Кіно” 1932 року, Долина фактично відходить від ігрового кінематографа і переходить на роботу у “Техфільмі”, а після війни очолює Театральний музей у Києві.

“Секрет рапіду” відноситься до київського періоду творчості режисера і розповідає про типове для тогочасного радянського кіно гостре протистояння між колективним та індивідуальним, “новим” і “старим”. От тільки цього разу справа не у механізації села чи штурмовому будівництві, конфлікт розгортається навколо приховування старим робітником таємниці обробки сталі. Кульмінацією фільму стає колективне “перевиховання” людини за новим установленим зразком через так званий “товариський суд”. Індустріальної реалістичності цій виробничій драмі додають цехи, відзняті оператором Георгієм Химченком на заводах Києва, Харкова і Горлівки, та робота художника Юрія Швеця, майбутнього спеціаліста з оформлення науково-фантастичних фільмів.

Віднайдення “Секрету рапіду” – довгоочікуване повернення для дослідників і глядачів. Це нагода переглянути український кіноканон і познайомитися із творчістю одного з ключових авторів часів ВУФКУ не лише через тексти кінокритичної і кінознавчої літератури. Нарешті маловідому сторінку українського кіно можна буде побачити безпосередньо на екрані.

Як повідомляв Укрінформ, студенти Київського національного університету театру, кіно і телебачення імені Івана Карпенка-Карого виявили в архіві і передали Національному центру імені Олександра Довженка створену у 1936 році стрічку “Карл Бруннер”.

Фото: Довженко-Центр



Джерело

Події

На Закарпатті бібліотеку поповнили понад 500 чеськими та німецькими книжками

Published

on



Закарпатська обласна бібліотека для дітей та юнацтва отримала від чеських партнерів 545 книжок для дітей та юнацтва чеською та німецькою мовами.

Про це повідомив у Фейсбуці Департамент культури Закарпатської ОВА, передає Укрінформ.

“Цінний книжковий подарунок від друзів із Чехії отримала Закарпатська обласна бібліотека для дітей та юнацтва. Фонди книгозбірні поповнили 545 видань чеською та німецькою мовами для дітей та юнацтва”, – йдеться у повідомленні.

Зазначається, що такий дарунок став можливим завдяки чеській волонтерській платформі «Книги для України» та гостям із краю Височина Чеської Республіки.

«Це вже третя подібна передача літератури, що свідчить про сталу традицію підтримки українських установ у час, коли оновлення бібліотечних фондів є особливо важливим», – зазначають у книгозбірні.

Книги відкривають нові можливості для знайомства з мовами, літературою та культурою інших народів. Тож ця ініціатива є не лише вагомим внеском у збагачення бібліотечних фондів, а й прикладом плідної міжнародної співпраці, що сприяє культурному обміну та розширенню світогляду юних читачів.

Читайте також: У Будапешті відкрили оновлену українську бібліотеку імені Івана Франка

Як повідомляв Укрінформ, у Роттердамі колекцію міської бібліотеки поповнили рідкісним виданням праці Еразма Роттердамського 1609 року, яке понад чотири століття вважали втраченим.



Джерело

Continue Reading

Події

«Недописані» додали ще 20 імен до списку вбитих Росією діячів літератури

Published

on


Проєкт пам’яті “Недописані” оновив список діячів літератури, чиї життя забрала російсько-українська війна: на початок листопада 2026 року він налічує 309 імен.

Як передає Укрінформ, про це проєкт повідомив у Фейсбуці.

До оновленого списку увійшли поети, прозаїки, перекладачі, редактори та інші представники літературної галузі, які загинули внаслідок російської агресії.

У лютому 2026 року “Недописані” повідомляли про 289 ідентифікованих загиблих діячів літератури. Відтоді команді вдалося встановити і додати до переліку ще 20 імен.

В оновленій частини списку: поет і фольклорист Богдан Підгорний, поети Олексій Гриценко, Роман Ігнатенко, Дмитро Дейнеко, Артур Буряк, Владислав Лоза, Степан Стефурак, Дмитро Пую, Вадим Остапенко, Валентин Ємбрик, Григорій Ткачишин, поетка і редакторка Ілона Вовк, прозаїк та сценарист Максим Шварцман, прозаїк, перекладач Олександр Грудій, поет, перекладач і мовознавець Ігор Ходжаніязов, поет та прозаїк Олексій Дегтярьов, публіцист Алекс Пінескі, прозаїк Володимир Чорний; прозаїк і поет Ярослав Іванов, прозаїк та есеїст Любомир Медик.

Як повідомляє Читомо, серед доданих до переліку імен — поет, перекладач, мовознавець, музикант і дослідник традиційної музики Ігор Ходжаніязов, який загинув 28 червня 2026 року під час виконання бойового завдання від прямого влучання російської керованої авіабомби. Про його загибель повідомила дружина Олена Шикура. Ходжаніязов мав звання старшого матроса, досліджував традиційну музику та культурну спадщину різних спільнот, зокрема каракалпаків.

Також до списку додали Владислава Лозу — поета, філософа й морського піхотинця, який загинув у травні 2024 року під Кринками. У вересні 2026 року у видавництві “Дух і Літера” вийшла його посмертна поетична збірка “Бездоріжжя”. До видання увійшли вибрані вірші автора, зокрема тексти, написані під час служби. Лоза був лавреатом допреміальної відзнаки літературного конкурсу “Смолоскип” 2018 року.

У переліку також Ярослав Іванов, військовослужбовець, музикант і автор текстів, відомий за позивним “Варнак”. Він загинув 31 травня 2026 року під час виконання бойового завдання у віці 23 років. Іванов писав музику й прозу, створював реп-композиції про воєнний досвід. За інформацією “Недописаних”, він залишив чернетку однієї прозової книжки та працював над другою, однак не встиг їх видати.

У команді проєкту наголошують, що робота над списком не обмежується встановленням імен. Волонтери продовжують шукати тексти загиблих літераторів, збирати відомості про їхнє життя та творчість, відновлювати біографії й документувати їхній внесок у культуру.

Меморіальний проєкт “Недописані” заснували ветеранка, поетка, громадська діячка та парамедикиня добровольчого медичного батальйону “Госпітальєри” Олена Герасим’юк і військовий, волонтер, письменник та перекладач Євген Лір, співзасновник проєкту “Твоя підпільна гуманітарка” й однойменного видавництва.

За словами засновників, інформацію про загиблих збирають із повідомлень у медіа, соціальних мереж, архівів і свідчень близьких. Частину імен вдається встановити одразу після повідомлень про загибель, однак інші випадки потребують тривалого пошуку. Зокрема команда досліджує біографії людей, які писали вірші або прозу, але не встигли опублікувати твори чи здобути популярність.

У вересні 2024 року в межах проєкту ідентифікували 194 загиблих представників літературної галузі. У січні 2025 року їхня кількість зросла до 224, а в лютому 2026 року — до 289.

У березні 2025 року “Недописані” спільно з книжковим застосунком LitCom створили авдіоантологію “ГолосиНедописані”, до якої увійшли 10 поезій у виконанні загиблих авторів. Серед них — Максим Кривцов, Вікторія Амеліна, Гліб Бабіч, Юрій Руф, Ігор Мисяк та інші. Спільно з мистецьким проєктом “Ритм” команда також створила артвідео на основі архівних записів поезій загиблих письменників.

Читайте також: Проєкт «Недописані» отримав відзнаку за внесок у культуру памʼяті

Як повідомляв Укрінформ, 31 серпня 2026 року проєкт запустив меморіальний сайт nedopysani.org.ua, на якому зібрані біографії, твори, фотографії, документи й спогади про загиблих. На платформі можна шукати людей за іменами, напрямами літературної діяльності, роками загибелі та іншими категоріями. Сайт запустили в бета-версії, його наповнення триває.



Джерело

Continue Reading

Події

У премії «Генерація Ніка» з’являться дві нові нагороди

Published

on



У премії для молодих художників і літераторів “Генерація Ніка” у 2027 році з’являться дві нові нагороди – для літераторів віком від 12 до 15 років від Фонду Сергія Жадана та за роботи на правозахисну тематику від об’єднання ZMINA.

Як передає Укрінформ, про це повідомляє Суспільне Харків.

За словами батька загиблої мисткині Вероніки Кожушко Ігоря Кожушка, у 2025 та 2026 роках премія була з невеличким перекосом у бік живопису, тому що на літературу могли подаватись тільки хлопці й дівчата віком від 16 до 21 року, а на живопис могли ще подаватися на винагороду студії Aza Niza Maza підлітки віком від 12 до 15 років.

“Цього року ми цей перекіс усунули. У нас буде окрема винагорода від Фонду Сергія Жадана. Ми вже визначились, Фонд Сергія Жадана визначився з журі, хто буде відбирати заявки – це Тетяна Стус”, – зауважив Кожушко.

За його словами, окреме журі переглядатиме роботи учасників під кутом правозахисної тематики.

“У зв’язку з тим, що загибель моєї доньки Ніки Кожушко – це воєнний злочин, до нас звернулися наші друзі з українського об’єднання ZMINA. Цього року буде ще одна винагорода на правозахисну тематику з окремим журі від ZMINA, від нашої юридичної академії (Національний юридичний університет імені Ярослава Мудрого – ред.) та буде один член журі від фонду “Ніка Генерація”. Журі буде дивитись роботи літераторів й роботи художників від 16 до 21 року”, – пояснив батько мисткині.

Прийом заявок на премії розпочинається 15 листопада і триватиме два місяці.

Протягом 2025 і 2026 років надійшло 460 заявок від учасників.

За словами Кожушка, дуже мало заявок було з Харкова, бо у навчальних закладах міста дуже мало знають про премію.

Закордонний фонд надав грант і всі лавреати і претенденти з короткого списку мали змогу поїхати в Карпати, де було дуже багато різних лекторів. Це було й навчання для хлопців та дівчат, й творчий відпочинок. Там вони малювали картини та писали вірші й прозу.

“Думаю, що через деякий час ми зробимо окремий фільм про цю поїздку. Самі учасники цієї резиденції будуть робити цей фільм”, – зауважив Кожушко.

Премію для молодих митців та літераторів “Генерація Ніка” заснували наприкінці 2024 року в пам’ять про 18-річну Вероніку Кожушко, яка загинула внаслідок російського удару по Харкову 30 серпня 2024 року.

Участь у премії можуть взяти творці віком від 16 до 21 року. Премія є щорічною. Лавреат отримає грошову премію у розмірі 40 тисяч гривень.

Читайте також: Оголосили фіналістів премії імені Конрада

Церемонія нагородження проходить 19 травня у Харкові, у день народження Ніки.

Як повідомляв Укрінформ, у Харкові в Державній академії дизайну і мистецтв 5 жовтня відкрилася виставка “(Не)згасле світло (не)народжених для війни”, що поєднує роботи чотирьох загиблих авторів: скульптора Антона Дербілова (мініатюра), скульптора Руслана Мовчана, художниці й поетеси Вероніки Кожушко та кінооператора Юрія Красюка.

Фото: Суспільне



Джерело

Continue Reading

Trending

© 2023 Дайджест Одеси. Копіювання і розміщення матеріалів на інших сайтах дозволяється тільки за умови прямого посилання на сайт. Для Інтернет-видань обов'язковим є розміщення прямого, відкритого для пошукових систем гіперпосилання на використаний матеріал не нижче другого абзацу. Матеріали з позначкою «Реклама» публікуються на правах реклами, відповідальність за їхній зміст несе рекламодавець.