Події
Довженко-Центру передали два німі фільми, які вважали втраченими
Кінознавці Алік Дарман і Володимир Прилуцький виявили в архіві і передали Національному центру імені Олександра Довженка стрічки “Трипільська трагедія” Олександра Анода-Анощенка 1926 року і “Секрет рапіду” Павла Долини 1930 року.
Як передає Укрінформ, про це Довженко-Центр повідомляє у Фейсбуці.
Молоді дослідники віднайшли плівкові фільмокопії стрічок у будівлі Кінотелекомплексу, що відома також як Цех обробки плівки (ЦОП). Вважалося, що копії зберігалися лише у російському Госфільмофонді.
За словами керівниці фільмосховища Довженко-Центру Тетяни Деркач, ці плівки – контратипи, частина комплекту вихідних матеріалів фільму. Саме з них друкують позитивні, прокатні копії.
“Це унікальний випадок, бо якщо в інших фондах та архівах можемо знаходити позитиви, то комплект вихідних матеріалів до нас потрапляє вкрай рідко. Ми вже поставили у план сканувати ці фільми. Тобто незабаром буде можливість переглянути ці унікальні знахідки”, – зауважила керівниця фільмосховища.
За словами кінознавця Олега Оліфера, “Трипільська трагедія” виробництва Ялтинської кінофабрики ВУФКУ є однією з найстаріших кінознахідок на території України за останній час.
Фільм розповідає про Трипільський похід більшовиків 1919 року (у радянських джерелах “Трипільську трагедію”), криваву сторінку Української революції і громадянської війни 1917-1921 років, що стала наріжним каменем в історії та міфі комуністичного молодіжного руху в СРСР.
У червні 1919 року загін більшовиків у складі робітників Шулявського заводу, комсомольців і китайських “добровольців” вирушили встановлювати радянську владу на охоплену повстаннями Київщину, де під Трипіллям вони були розгромлені повстанцями отамана Зеленого (Данила Терпила).
Поряд з очевидним пробільшовицьким трактуванням подій “Трипільська трагедія” виконана у пригодницькому жанрі із числениими сценами перестрілок, бійок і баталій за участі сотень статистів, кавалерії та артилерії. Особливий акцент у фільмі зроблено на жорстокості повстанців та їхніх розправах над більшовиками.
Така кривава видовищність забезпечила “Трипільській трагедії” глядацький успіх. Проте одночасно фільм отримав низьку оцінку від кіновиробників і критики.
У 1928 році у журналі “Кіно” у статті “Годі крові на екрані” стрічку критикували за натуралізм, бандитизм і демонстрацію негативного прикладу для українського селянина. Автор сценарію, письменник Григорій Епік, під час сталінського терору був розстріляний ” за участь у терористичній націоналістичній організації”.
“Секрет рапіду” (1930) виробництва Київської кінофабрики є першим фільмом Павла Долини у колекції Довженко-Центру і взагалі першим фільмом режисера, знайденим в Україні.
Знаковий український режисер і актор 1920-1930-х працював у Молодому театрі, “Кийдрамте”, “Березолі” та інших театрах, грав у кінопостановках Леся Курбаса. Як кінорежисер Долина дебютував у 39 років і за наступне пʼятиріччя на Одеській і Київській кінофабриках зняв вісім повнометражних ігрових фільмів. Більшість його робіт вважаються втраченими, жодної досі не було оцифровано.
Після критичної статті-доносу “Ідеологічними манівцями”, опублікованій у журналі “Кіно” 1932 року, Долина фактично відходить від ігрового кінематографа і переходить на роботу у “Техфільмі”, а після війни очолює Театральний музей у Києві.
“Секрет рапіду” відноситься до київського періоду творчості режисера і розповідає про типове для тогочасного радянського кіно гостре протистояння між колективним та індивідуальним, “новим” і “старим”. От тільки цього разу справа не у механізації села чи штурмовому будівництві, конфлікт розгортається навколо приховування старим робітником таємниці обробки сталі. Кульмінацією фільму стає колективне “перевиховання” людини за новим установленим зразком через так званий “товариський суд”. Індустріальної реалістичності цій виробничій драмі додають цехи, відзняті оператором Георгієм Химченком на заводах Києва, Харкова і Горлівки, та робота художника Юрія Швеця, майбутнього спеціаліста з оформлення науково-фантастичних фільмів.
Віднайдення “Секрету рапіду” – довгоочікуване повернення для дослідників і глядачів. Це нагода переглянути український кіноканон і познайомитися із творчістю одного з ключових авторів часів ВУФКУ не лише через тексти кінокритичної і кінознавчої літератури. Нарешті маловідому сторінку українського кіно можна буде побачити безпосередньо на екрані.
Як повідомляв Укрінформ, студенти Київського національного університету театру, кіно і телебачення імені Івана Карпенка-Карого виявили в архіві і передали Національному центру імені Олександра Довженка створену у 1936 році стрічку “Карл Бруннер”.
Фото: Довженко-Центр
Події
Вінницький краєзнавчий музей отримав скарб XIV-XV століть
У Вінницькому обласному краєзнавчому музеї відбулася презентація скарбу XIV-XV століть.
Про це Вінницький обласний краєзнавчий музей повідомив у Фейсбуці, передає Укрінформ.
Зазначається, що цей скарб поповнив музейну колекцію завдяки меценатам.
До музейного зібрання передали 59 монет, серед яких особливу історичну та нумізматичну цінність становлять подільський полугрошик князів Коріатовичів, празький грош, львівські квартники та золотоординські пули.
У складі скарбу також збереглися фрагменти вовняної тканини. У музеї кажуть, що завдяки проведеним реставраційним роботам тканину вже вдалося відновити, тоді як самі монети ще очікують на професійну реставрацію.
Як повідомлялося, спілка художників просить митців поповнити колекцію Харківського музею.
Фото: Вінницький обласний краєзнавчий музей
Події
Mercy Corps інвестує $300 тисяч у підтримку креативних індустрій України
Міжнародна гуманітарна організація Mercy Corps виділить 300 тисяч доларів на підтримку мікро-, малого і середнього бізнесу та підприємств креативних індустрій в Україні.
Як передає Укрінформ, про це повідомляє Міністерство культури України.
«Під час Конференції з питань відновлення України (URC2026) у Гданську Міністерство культури України та міжнародна гуманітарна організація Mercy Corps підписали Меморандум про взаєморозуміння. У межах партнерства Mercy Corps виділить 300 тисяч доларів США на підтримку мікро-, малого і середнього бізнесу та підприємств креативних індустрій в Україні», – ідеться в повідомленні.
Як зазначається, документ підписали віце-прем’єр-міністерка з гуманітарної політики – міністерка культури Тетяна Бережна та керівниця Представництва Mercy Corps в Україні Вікі Джо Акен.
«Це інвестиція у стійкість наших громад і людей Співпрацюватимемо над розширенням можливостей бізнесу у сфері креативних індустрій, а також підтримкою соціального підприємництва і розвитком інновацій. Окремо працюватимемо над тим, щоб ветерани і ветеранки, внутрішньо переміщені особи, жінки, молодь та люди з інвалідністю мали більше можливостей для участі в культурному й економічному житті громад», – наголосила Бережна.
Також вона висловила вдячність команді Mercy Corps та особисто Вікі Джо Акен за підтримку українського бізнесу і креативної економіки.
У Мінкульті зауважили, що меморандум визначає напрями співпраці у відновленні громад через культуру, розвитку культурних і креативних індустрій, підтримці соціального підприємництва та створенні нових економічних можливостей на місцевому рівні.
«Культура та креативна економіка відіграють важливу роль у відновленні громад, створюючи економічні можливості та зміцнюючи соціальну згуртованість. Цей приклад партнерства між державою та гуманітарним сектором є важливим для сталого й інклюзивного відновлення, орієнтованого на людей. Особливо символічно підписати цей меморандум під час Ukraine Recovery Conference, коли міжнародна увага зосереджена на відновленні України», – підкреслила керівниця представництва Mercy Corps в Україні.
За даними Мінкульту, сторони працюватимуть над розширенням можливостей для мікро-, малих і середніх підприємств, розвитком інновацій та залученням до культурного й економічного життя ветеранів і ветеранок, внутрішньо переміщених осіб, жінок, молоді, людей з інвалідністю та інших вразливих груп.
Mercy Corps – міжнародна гуманітарна організація, яка працює більш ніж у 35 країнах світу. З початку повномасштабної війни організація підтримала понад один мільйон українців, надаючи гуманітарну допомогу, гранти для мікро-, малого та середнього бізнесу, а також реалізуючи програми підтримки місцевих громад.
Як повідомляв Укрінформ, під час Конференції з питань відновлення України URC2026 у Гданську Міністерство культури України та команда Українського фонду культурної спадщини представили перший портфель проєктів фонду, які розпочнуть реалізовувати вже цього року.
Фото: Мінкульт
Події
Українська поезія стала для французів способом зрозуміти досвід війни
Після початку повномасштабної війни французькі читачі відкрили для себе українську поезію як короткий жанр, здатний передати досвід війни.
Водночас із великою прозою видавці Франції залишаються обережнішими, очікуючи на твори, які житимуть поза воєнним контекстом. Про це в інтерв’ю Укрінформу розповіла професорка та перекладачка української літератури Ірина Дмитришин.
«Україна змусила французів читати українську поезію. Саме поезія під час війни стала тим коротким, чуттєвим жанром, який дає змогу випустити емоції. Французи відкривають для себе поезію і починають згадувати, що у них теж поезія була важливою під час Першої світової», – зазначила Дмитришин.
За її словами, для багатьох французьких видавців публікація збірок української поезії стала також способом солідарності і підтримки України.
Натомість із великою прозою ситуація, на думку Дмитришин, складніша, оскільки переклад і підготовка роману тривають місяцями, а видавці не завжди впевнені, чи утримається інтерес публіки до моменту виходу книги.
«Французькі видавництва дуже дорожать своєю репутацією. Вони не хочуть бути видавцями “одноденки” і ризикувати своїм ім’ям. Вони хочуть те, що називають “вічною книжкою”, яка через десять років буде читатися поза контекстом війни», – пояснила вона.
Паралельно, за її словами, у Франції починає «пробиватися» перекладна українська дитяча література. Зокрема, кілька успішних проєктів на французькому ринку вже реалізувала творча майстерня «Аґрафка» у співпраці із «Видавництвом Старого Лева».
«І це книжки про сенси. Наприклад, «Майя, яка любить цифри», а ще чудовий проєкт «Війна, яка змінила Рондо». Бо важко говорити дітям про війну, але вони знайшли цей спосіб промовляти до дітей, які не живуть під бомбами, але чиї батьки хочуть донести, що означає війна. Отже, у дитячій літературі сьогодні є трохи успіху, і важливо його зафіксувати», – додала Дмитришин.
Як повідомляв Укрінформ, близько 300 міст та громад Франції на знак солідарності з Україною долучились до національної кампанїі з хештегом DesPagesJaunesEtBleues («Жовто-блакитні сторінки»).
Фото Укрінформу можна купити тут
-
Політика1 тиждень agoТрамп про ліцензію для України на виробництво ракет: Ми розглянемо це питання
-
Відбудова1 тиждень agoТуск очікує на участь Зеленського у конференції з відбудови України у Гданську
-
Війна1 тиждень agoСили оборони вразили танкер тіньового флоту РФ і міст через Північно-Кримський канал
-
Одеса1 тиждень agoОдеська блогерка пережила нічний обстріл Києва: враження
-
Події1 тиждень agoУ Реєстрі музейного фонду України вже понад 122 тисячі експонатів
-
Відбудова3 дні agoУ Польщі не отримували сигналів, що Зеленський не приїде на конференцію у Гданську
-
Суспільство1 тиждень agoСудді Херсонщини задекларували мільйонні доходи та нульові заощадження Анонси
-
Політика3 дні agoУкраїнську делегацію на конференцію з відбудови у Гданську очолить Свириденко
