Події
Довженко-Центру передали два німі фільми, які вважали втраченими
Кінознавці Алік Дарман і Володимир Прилуцький виявили в архіві і передали Національному центру імені Олександра Довженка стрічки “Трипільська трагедія” Олександра Анода-Анощенка 1926 року і “Секрет рапіду” Павла Долини 1930 року.
Як передає Укрінформ, про це Довженко-Центр повідомляє у Фейсбуці.
Молоді дослідники віднайшли плівкові фільмокопії стрічок у будівлі Кінотелекомплексу, що відома також як Цех обробки плівки (ЦОП). Вважалося, що копії зберігалися лише у російському Госфільмофонді.
За словами керівниці фільмосховища Довженко-Центру Тетяни Деркач, ці плівки – контратипи, частина комплекту вихідних матеріалів фільму. Саме з них друкують позитивні, прокатні копії.
“Це унікальний випадок, бо якщо в інших фондах та архівах можемо знаходити позитиви, то комплект вихідних матеріалів до нас потрапляє вкрай рідко. Ми вже поставили у план сканувати ці фільми. Тобто незабаром буде можливість переглянути ці унікальні знахідки”, – зауважила керівниця фільмосховища.
За словами кінознавця Олега Оліфера, “Трипільська трагедія” виробництва Ялтинської кінофабрики ВУФКУ є однією з найстаріших кінознахідок на території України за останній час.
Фільм розповідає про Трипільський похід більшовиків 1919 року (у радянських джерелах “Трипільську трагедію”), криваву сторінку Української революції і громадянської війни 1917-1921 років, що стала наріжним каменем в історії та міфі комуністичного молодіжного руху в СРСР.
У червні 1919 року загін більшовиків у складі робітників Шулявського заводу, комсомольців і китайських “добровольців” вирушили встановлювати радянську владу на охоплену повстаннями Київщину, де під Трипіллям вони були розгромлені повстанцями отамана Зеленого (Данила Терпила).
Поряд з очевидним пробільшовицьким трактуванням подій “Трипільська трагедія” виконана у пригодницькому жанрі із числениими сценами перестрілок, бійок і баталій за участі сотень статистів, кавалерії та артилерії. Особливий акцент у фільмі зроблено на жорстокості повстанців та їхніх розправах над більшовиками.
Така кривава видовищність забезпечила “Трипільській трагедії” глядацький успіх. Проте одночасно фільм отримав низьку оцінку від кіновиробників і критики.
У 1928 році у журналі “Кіно” у статті “Годі крові на екрані” стрічку критикували за натуралізм, бандитизм і демонстрацію негативного прикладу для українського селянина. Автор сценарію, письменник Григорій Епік, під час сталінського терору був розстріляний ” за участь у терористичній націоналістичній організації”.
“Секрет рапіду” (1930) виробництва Київської кінофабрики є першим фільмом Павла Долини у колекції Довженко-Центру і взагалі першим фільмом режисера, знайденим в Україні.
Знаковий український режисер і актор 1920-1930-х працював у Молодому театрі, “Кийдрамте”, “Березолі” та інших театрах, грав у кінопостановках Леся Курбаса. Як кінорежисер Долина дебютував у 39 років і за наступне пʼятиріччя на Одеській і Київській кінофабриках зняв вісім повнометражних ігрових фільмів. Більшість його робіт вважаються втраченими, жодної досі не було оцифровано.
Після критичної статті-доносу “Ідеологічними манівцями”, опублікованій у журналі “Кіно” 1932 року, Долина фактично відходить від ігрового кінематографа і переходить на роботу у “Техфільмі”, а після війни очолює Театральний музей у Києві.
“Секрет рапіду” відноситься до київського періоду творчості режисера і розповідає про типове для тогочасного радянського кіно гостре протистояння між колективним та індивідуальним, “новим” і “старим”. От тільки цього разу справа не у механізації села чи штурмовому будівництві, конфлікт розгортається навколо приховування старим робітником таємниці обробки сталі. Кульмінацією фільму стає колективне “перевиховання” людини за новим установленим зразком через так званий “товариський суд”. Індустріальної реалістичності цій виробничій драмі додають цехи, відзняті оператором Георгієм Химченком на заводах Києва, Харкова і Горлівки, та робота художника Юрія Швеця, майбутнього спеціаліста з оформлення науково-фантастичних фільмів.
Віднайдення “Секрету рапіду” – довгоочікуване повернення для дослідників і глядачів. Це нагода переглянути український кіноканон і познайомитися із творчістю одного з ключових авторів часів ВУФКУ не лише через тексти кінокритичної і кінознавчої літератури. Нарешті маловідому сторінку українського кіно можна буде побачити безпосередньо на екрані.
Як повідомляв Укрінформ, студенти Київського національного університету театру, кіно і телебачення імені Івана Карпенка-Карого виявили в архіві і передали Національному центру імені Олександра Довженка створену у 1936 році стрічку “Карл Бруннер”.
Фото: Довженко-Центр
Події
У Києві завершують зйомки фільму «Вольфрам»
У Києві завершуються зйомки повнометражного фільму “Вольфрам” режисера Пилипа Іллєнка.
Як передає Укрінформ, про це Українська кіноакадемія повідомила у Фейсбуці.
Робоча назва стрічки – “Серце дитини”.
Головні ролі у фільмі виконують Богдан Бенюк та Валерія Ходос, оператором-постановником виступає Ярослав Пілунський, а продюсеркою – Анна Капустіна. Фільм створюється за підтримки Державного агентства України з питань кіно.
“Вольфрам” – психологічна драма про втрату і другий шанс, складні стосунки між батьками та дітьми, цінність часу й силу людської любові.
Це фільм про війну, в якому війна не стає головним героєм. Натомість у центрі оповіді – дві родини, чиї долі назавжди поєднує одне серце. Стас молодий і спраглий життя. Гнат уже прожив своє й очікує на його завершення. Але сліпий шматок вольфрамової шрапнелі підміняє їхні долі. Донька Гната Наталка намагається віднайти у цій підміні сенс, справедливість чи бодай милосердя.
Режисер стрічки Пилип Іллєнко – український кінопродюсер, колишній голова Державного агентства України з питань кіно, член Європейської кіноакадемії та Української кіноакадемії. “Вольфрам” для нього стане повнометражним режисерським дебютом.
За словами Іллєнка, в основі цієї історії – парадокс: смерть і життя існують поруч, іноді розділені лише кількома годинами.
“Я хочу розповісти про це, не перетворюючи жодне з них на видовище. Для мене фільм у підсумку деконструює та переосмислює концепцію часу. Я хочу, щоб ця драма залишила глядача з фізичним відчуттям неперервності: що життя може закінчитися і все одно залишитися у світі – іноді буквально, всередині іншої людини”, – зауважив режисер.
За словами Бенюка, режисер звертається до цілої низки важливих тем – від любові та взаєморозуміння до гуманності й людяності.
“Мій герой дізнається, що для нього знайшовся донор, який віддасть йому своє серце, – і за цим наступає усвідомлення, наскільки складний процес за цим стоїть. Які документи необхідно оформити, як відбувається погодження, як працюють лікарі, за яких умов надається дозвіл на донорство органів… Це непроста історія, в основі якої передусім бажання жити і дарувати життя іншим. Вона потребує неабиякого дослідження, і якщо вже Пилип узяв до рук камеру, щоб розповісти її – я впевнений, що у результаті ми побачимо справді важливий фільм”, – зазначив виконавець головної ролі.
“Вольфрам – це фільм про війну, який не робить війну своїм головним героєм. Між двома його героями, які ніколи не зустрічаються – серце і дивна, майже неможлива неперервність життя в країні, де смерть стала частиною повсякденного побуту”, – підкреслила продюсерка фільму.
Після завершення знімального періоду робота над фільмом “Вольфрам” продовжиться на етапі постпродакшну. Дата прем’єри буде оголошена додатково.
Як повідомляв Укрінформ, у Києві розпочалися зйомки фільму “За двома зайцями. 90-ті” режисера Аркадія Непиталюка.
Фото: Українська кіноакадемія
Події
У Латвії відбудуться Дні українського кіно
У Ризі з 27 до 29 жовтня відбудуться Дні українського кіно.
Як передає Укрінформ, про це Державне агентство України з питань кіно повідомило у Фейсбуці.
“З 27 до 29 жовтня 2026 року в Ризі пройдуть “Дні українського кіно в ім’я життя” – культурна подія, що об’єднає кіномистецтво, міжнародну співпрацю та вшанування тих, хто щодня рятує людські життя”, – йдеться у повідомленні.

Проєкт спрямований на популяризацію українського кінематографа, посилення культурної дипломатії та зміцнення українсько-латвійських відносин.
У програмі заходу чотири українські стрічки: “Яса” режисера Сергія Маслобойщикова, “Куба&Аляска” режисера Єгора Трояновського; “Віддалені наслідки” режисерки Катерини Малокопєєвої та “Ну, мам!” режисера Олега Борщевського.
Важливою складовою події стане церемонія нагородження Орденом Святого Пантелеймона, яка відбудеться 28 жовтня. Відзнака є символом визнання професіоналізму, милосердя та самовідданості медиків і тих, хто підтримує Україну в боротьбі за свободу та незалежність.
Окрім того, у межах події заплановано зустрічі українських і латвійських кінематографістів, майстер-клас для студентів Латвійської академії культури та підписання Меморандуму про співпрацю між Національною спілкою кінематографістів України і Спілкою кінематографістів Латвії.
Покази та заходи проходитимуть у кінотеатрі Splendid Palace та Українському домі у Латвії.
У Держкіно зауважили, що українське кіно – це не лише мистецтво, а й голос країни, яка бореться за життя, свободу та майбутнє. Саме через такі міжнародні ініціативи історії українців знаходять відгук у світі, а культурні зв’язки між державами стають міцнішими.
Як повідомляв Укрінформ, фільм українського офіцера-прикордонника покажуть на кінофестивалі в Амстердамі.
Кадр із фільму “Куба&Аляска”/2Brave Productions
Події
Влітку росіяни знищили 13 мільйонів українських книжок
Цього літа ворог, завдаючи ударів по українських видавництвах, знищив 13 млн книжок.
Про це в телеефірі повідомила міністр культури Тетяна Бережна, передає кореспондент Укрінформу.
«Ми в Міністерстві культури працюємо над тим, щоби розвивати культуру, розвивати книговидавництво і допомагати українським книговидавцям відновлюватися після російських атак. Нагадаю, що 13 мільйонів книжок було знищено тільки за це літо», – розповіла Бережна.
Вона відзначила, що Міністерство культури та уряд працюють над низкою програм, які мають на меті підтримати вітчизняних книговидавців. Бережна, зокрема, підтвердила, що в ініціативі Президента України «Тисячовесна» наступного року з’явиться книжковий напрямок. За її словами, поки остаточно не вирішено, які саме видавничі проєкти зможуть брати участь у конкурсі.
«Для нас дуже важливо так побудувати підтримку, щоб вона допомагала створювати і видавати книжки і зміцнювала спроможність галузі працювати в умовах війни. Думаю, що це будуть переклади української класики, що це будуть великі видання книжок про українське мистецтво, про українську історію, про українську культуру», – сказала міністр.
Як повідомлялося, Міністерство культури України готує пакет рішень для підтримки книжкової сфери, серед яких – компенсація оренди для книгарень, відновлення івкнижки.
Крім того, Верховна Рада найближчим часом має розглянути законопроєкт, який розширить програму «єКнига» на батьків новонароджених. Цим же актом планують внести правку, що дозволить запустити субвенцію з державного бюджету на оренду приміщень для книгарень з урахуванням сучасних систем реєстраторів розрахункових операцій.
Міністерство економіки та довкілля представило інструменти політики «Зроблено в Україні»: гранти на відновлення виробництва, доступні кредити 5–7–9%, компенсацію воєнних ризиків і страхових премій. Ці механізми охоплюють основні засоби – будівлі, приміщення, обладнання, тоді як для видавництв і книгарень основним активом є книжки.
-
Одеса1 тиждень agoРосіяни атакували вантажне судно на Одещині: є жертви
-
Одеса1 тиждень agoПрацівник ТЦК уникнув ув’язнення за силову мобілізацію в Одесі
-
Відбудова1 тиждень agoбанки вже профінансували проєктів на ₴68,7 мільярда
-
Політика1 тиждень agoЗеленський підписав закон про освіту мовами нацменшин
-
Усі новини1 тиждень agoІлон Маск вирішив помститися «мертвому сину» за зміну статі (фото)
-
Усі новини1 тиждень agoукраїнок силою «викинули» з готелю у Молдові (фото)
-
Війна1 тиждень agoУдар по Рошен – РФ влучила в завод у Вінниці – Фокус
-
Війна1 тиждень agoПлетенчук сказав, як часто Росія застосовує ракетоносії морського базування проти України
