Connect with us

Події

Довженко-Центру передали два німі фільми, які вважали втраченими

Published

on



Кінознавці Алік Дарман і Володимир Прилуцький виявили в архіві і передали Національному центру імені Олександра Довженка стрічки “Трипільська трагедія” Олександра Анода-Анощенка 1926 року і “Секрет рапіду” Павла Долини 1930 року.

Як передає Укрінформ, про це Довженко-Центр повідомляє у Фейсбуці.

Молоді дослідники віднайшли плівкові фільмокопії стрічок у будівлі Кінотелекомплексу, що відома також як Цех обробки плівки (ЦОП). Вважалося, що копії зберігалися лише у російському Госфільмофонді.

За словами керівниці фільмосховища Довженко-Центру Тетяни Деркач, ці плівки – контратипи, частина комплекту вихідних матеріалів фільму. Саме з них друкують позитивні, прокатні копії.

“Це унікальний випадок, бо якщо в інших фондах та архівах можемо знаходити позитиви, то комплект вихідних матеріалів до нас потрапляє вкрай рідко. Ми вже поставили у план сканувати ці фільми. Тобто незабаром буде можливість переглянути ці унікальні знахідки”, – зауважила керівниця фільмосховища.

За словами кінознавця Олега Оліфера, “Трипільська трагедія” виробництва Ялтинської кінофабрики ВУФКУ є однією з найстаріших кінознахідок на території України за останній час.

Фільм розповідає про Трипільський похід більшовиків 1919 року (у радянських джерелах “Трипільську трагедію”), криваву сторінку Української революції і громадянської війни 1917-1921 років, що стала наріжним каменем в історії та міфі комуністичного молодіжного руху в СРСР.

У червні 1919 року загін більшовиків у складі робітників Шулявського заводу, комсомольців і китайських “добровольців” вирушили встановлювати радянську владу на охоплену повстаннями Київщину, де під Трипіллям вони були розгромлені повстанцями отамана Зеленого (Данила Терпила).

Поряд з очевидним пробільшовицьким трактуванням подій “Трипільська трагедія” виконана у пригодницькому жанрі із числениими сценами перестрілок, бійок і баталій за участі сотень статистів, кавалерії та артилерії. Особливий акцент у фільмі зроблено на жорстокості повстанців та їхніх розправах над більшовиками.

Така кривава видовищність забезпечила “Трипільській трагедії” глядацький успіх. Проте одночасно фільм отримав низьку оцінку від кіновиробників і критики.

У 1928 році у журналі “Кіно” у статті “Годі крові на екрані” стрічку критикували за натуралізм, бандитизм і демонстрацію негативного прикладу для українського селянина. Автор сценарію, письменник Григорій Епік, під час сталінського терору був розстріляний ” за участь у терористичній націоналістичній організації”.

“Секрет рапіду” (1930) виробництва Київської кінофабрики є першим фільмом Павла Долини у колекції Довженко-Центру і взагалі першим фільмом режисера, знайденим в Україні.

Читайте також: Раніше недоступний фільм за сценарієм Миколайчука оцифрували і покажуть на кінофестивалі у Чернівцях

Знаковий український режисер і актор 1920-1930-х працював у Молодому театрі, “Кийдрамте”, “Березолі” та інших театрах, грав у кінопостановках Леся Курбаса. Як кінорежисер Долина дебютував у 39 років і за наступне пʼятиріччя на Одеській і Київській кінофабриках зняв вісім повнометражних ігрових фільмів. Більшість його робіт вважаються втраченими, жодної досі не було оцифровано.

Після критичної статті-доносу “Ідеологічними манівцями”, опублікованій у журналі “Кіно” 1932 року, Долина фактично відходить від ігрового кінематографа і переходить на роботу у “Техфільмі”, а після війни очолює Театральний музей у Києві.

“Секрет рапіду” відноситься до київського періоду творчості режисера і розповідає про типове для тогочасного радянського кіно гостре протистояння між колективним та індивідуальним, “новим” і “старим”. От тільки цього разу справа не у механізації села чи штурмовому будівництві, конфлікт розгортається навколо приховування старим робітником таємниці обробки сталі. Кульмінацією фільму стає колективне “перевиховання” людини за новим установленим зразком через так званий “товариський суд”. Індустріальної реалістичності цій виробничій драмі додають цехи, відзняті оператором Георгієм Химченком на заводах Києва, Харкова і Горлівки, та робота художника Юрія Швеця, майбутнього спеціаліста з оформлення науково-фантастичних фільмів.

Віднайдення “Секрету рапіду” – довгоочікуване повернення для дослідників і глядачів. Це нагода переглянути український кіноканон і познайомитися із творчістю одного з ключових авторів часів ВУФКУ не лише через тексти кінокритичної і кінознавчої літератури. Нарешті маловідому сторінку українського кіно можна буде побачити безпосередньо на екрані.

Як повідомляв Укрінформ, студенти Київського національного університету театру, кіно і телебачення імені Івана Карпенка-Карого виявили в архіві і передали Національному центру імені Олександра Довженка створену у 1936 році стрічку “Карл Бруннер”.

Фото: Довженко-Центр



Джерело

Події

У премії «Генерація Ніка» з’являться дві нові нагороди

Published

on



У премії для молодих художників і літераторів “Генерація Ніка” у 2027 році з’являться дві нові нагороди – для літераторів віком від 12 до 15 років від Фонду Сергія Жадана та за роботи на правозахисну тематику від об’єднання ZMINA.

Як передає Укрінформ, про це повідомляє Суспільне Харків.

За словами батька загиблої мисткині Вероніки Кожушко Ігоря Кожушка, у 2025 та 2026 роках премія була з невеличким перекосом у бік живопису, тому що на літературу могли подаватись тільки хлопці й дівчата віком від 16 до 21 року, а на живопис могли ще подаватися на винагороду студії Aza Niza Maza підлітки віком від 12 до 15 років.

“Цього року ми цей перекіс усунули. У нас буде окрема винагорода від Фонду Сергія Жадана. Ми вже визначились, Фонд Сергія Жадана визначився з журі, хто буде відбирати заявки – це Тетяна Стус”, – зауважив Кожушко.

За його словами, окреме журі переглядатиме роботи учасників під кутом правозахисної тематики.

“У зв’язку з тим, що загибель моєї доньки Ніки Кожушко – це воєнний злочин, до нас звернулися наші друзі з українського об’єднання ZMINA. Цього року буде ще одна винагорода на правозахисну тематику з окремим журі від ZMINA, від нашої юридичної академії (Національний юридичний університет імені Ярослава Мудрого – ред.) та буде один член журі від фонду “Ніка Генерація”. Журі буде дивитись роботи літераторів й роботи художників від 16 до 21 року”, – пояснив батько мисткині.

Прийом заявок на премії розпочинається 15 листопада і триватиме два місяці.

Протягом 2025 і 2026 років надійшло 460 заявок від учасників.

За словами Кожушка, дуже мало заявок було з Харкова, бо у навчальних закладах міста дуже мало знають про премію.

Закордонний фонд надав грант і всі лавреати і претенденти з короткого списку мали змогу поїхати в Карпати, де було дуже багато різних лекторів. Це було й навчання для хлопців та дівчат, й творчий відпочинок. Там вони малювали картини та писали вірші й прозу.

“Думаю, що через деякий час ми зробимо окремий фільм про цю поїздку. Самі учасники цієї резиденції будуть робити цей фільм”, – зауважив Кожушко.

Премію для молодих митців та літераторів “Генерація Ніка” заснували наприкінці 2024 року в пам’ять про 18-річну Вероніку Кожушко, яка загинула внаслідок російського удару по Харкову 30 серпня 2024 року.

Участь у премії можуть взяти творці віком від 16 до 21 року. Премія є щорічною. Лавреат отримає грошову премію у розмірі 40 тисяч гривень.

Читайте також: Оголосили фіналістів премії імені Конрада

Церемонія нагородження проходить 19 травня у Харкові, у день народження Ніки.

Як повідомляв Укрінформ, у Харкові в Державній академії дизайну і мистецтв 5 жовтня відкрилася виставка “(Не)згасле світло (не)народжених для війни”, що поєднує роботи чотирьох загиблих авторів: скульптора Антона Дербілова (мініатюра), скульптора Руслана Мовчана, художниці й поетеси Вероніки Кожушко та кінооператора Юрія Красюка.

Фото: Суспільне



Джерело

Continue Reading

Події

У Львові оцифрували рукописи Івана Франка

Published

on


У Львові оцифрували та оприлюднили рукописи Івана Франка, матеріали доступні для безкоштовного перегляду.

Про це повідомила Львівська обласна рада, передає Укрінформ.

«Рукописну спадщину Івана Франка оцифрували та оприлюднили на новому сайті комунального закладу Львівської обласної ради «Львівський національний літературно-меморіальний музей Івана Франка». Матеріали доступні для безкоштовного перегляду та завантаження», – йдеться у повідомленні.

Зазначається, що оцифрування відбулося в межах проєкту «Весь Франко: Post scriptum. Рукописи», який команда музею реалізувала спільно з Центром рукописів Інституту літератури імені Тараса Шевченка Національної академії наук України за підтримки Українського культурного фонду.

За даними Центру рукописів Інституту літератури імені Т. Г. Шевченка НАН України, особистий архів Івана Франка налічує понад 5000 одиниць зберігання, що становить понад 200 тисяч окремих аркушів. Серед оцифрованих матеріалів – автографи художніх творів, листи, особисті документи, записні книжки та поштівки письменника.

За словами директора Дому Франка Богдана Тихолоза, оцифрування рукописної спадщини Івана Франка має велике значення не лише для франкознавців і літературознавчої спільноти, а й для освітян, дослідників, видавців з усього світу.

«Проєкт забезпечує безбар’єрний доступ до оцифрованих рукописів, що дасть змогу репрезентувати феномен Франка в Україні та світі в умовах воєнних обмежень», – заявив Тихолоз.

У повідомленні зазначили, що переглянути та безкоштовно завантажити оцифровані матеріали можна на сайті музею.

Іван Франко (народився 27 серпня 1856 року у Нагуєвичі на Львівщині, помер 28 травня 1916 року у Львові) — видатний український поет, прозаїк, драматург, літературний критик, публіцист, перекладач, науковець, громадський і політичний діяч. Доктор філософії (1893), доктор габілітований (1895), дійсний член Наукового товариства імені Шевченка (1899), почесний доктор Харківського університету (1906). Член Товариства «Просвіта».

Читайте також: У Миколаєві презентували результати проєкту «Цифровий фотоархів міста»

Як повідомляв Укрінформ, Міністерство культури України повідомило, що вже 466 музеїв працюють із Реєстром Музейного фонду України, система містить понад 122 тисячі експонатів.

Фото: lvivoblrada.gov.ua



Джерело

Continue Reading

Події

У Національній філармонії відбудеться Kyiv Baroque Fest

Published

on



З 12 по 22 листопада у столиці в Національній філармонії України відбудеться третя едиція міжнародного фестивалю Kyiv Baroque Fest-2026.

Як передає Укрінформ, про це повідомило Міністерство культури України.

Цьогорічна програма об’єднає 32 події протягом 11 днів – концерти, лекції, професійні майстер-класи, відкриті дискусії та фотовиставку.

Фестиваль реалізується завдяки партнерству трьох мистецьких інституцій: Національної філармонії України, Open Opera Ukraine та Національного будинку музики.

Тема фестивалю – «Джезуальдо/Моцарти: незбагненність як надія». У центрі уваги – творчість і мистецькі долі Карло Джезуальдо та представників кількох поколінь родини Моцартів: Леопольда, Вольфґанґа, Наннерль і Франца Ксавера.

Ці композитори належать до різних епох, однак кожен із них по-своєму втілює уявлення про музичну геніальність, творчий пошук та мистецькі експерименти. Звернення до їхньої спадщини зумовлене також ювілейними датами, пов’язаними із Карло Джезуальдо, Вольфґанґом і Францом Ксавером Моцартом.

Водночас об’єднувальним мотивом фестивалю стане незбагненність – непередбачуваність творчих відкриттів і здатність музичної історії змінювати звичні уявлення про своїх героїв.

Особливе місце в цій розмові посідає постать талановитої музикантки Наннерль Моцарт.

У Kyiv Baroque Fest–2026 візьмуть участь виконавці ранньої музики з Бельгії, Німеччини, Польщі, США, Франції, Італії та Швейцарії.

Серед запрошених артистів:

  • Ян Де Вінне (Бельгія) – флейта траверсо;
  • ансамбль Sequentia – Бенджамін Беґбі (голос, англосаксонська арфа) та Норберт Роденкірхен (поперечні флейти) – Німеччина / США / Франція;
  • Марек Топоровський (Польща) – диригент;
  • Джованна Бав’єра (Італія) – голос, віола да гамба;
  • Елам Ротем (Швейцарія) – клавесин, орган.

Стежити за новинами, програмою та інформацією про учасників можна на офіційних сторінках фестивалю у Фейсбуці та Інстаграмі.

Як повідомляв Укрінформ, у Чернівцях завершився XVIII фестиваль комедії «Золоті оплески Буковини», який тривав із 24 до 29 жовтня. Упродовж шести днів глядачам представили вісім вистав, шість із них — театри з Києва.

Фото: facebook/Національна філармонія України





Джерело

Continue Reading

Trending

© 2023 Дайджест Одеси. Копіювання і розміщення матеріалів на інших сайтах дозволяється тільки за умови прямого посилання на сайт. Для Інтернет-видань обов'язковим є розміщення прямого, відкритого для пошукових систем гіперпосилання на використаний матеріал не нижче другого абзацу. Матеріали з позначкою «Реклама» публікуються на правах реклами, відповідальність за їхній зміст несе рекламодавець.