Connect with us

Події

Довженко-Центру передали два німі фільми, які вважали втраченими

Published

on



Кінознавці Алік Дарман і Володимир Прилуцький виявили в архіві і передали Національному центру імені Олександра Довженка стрічки “Трипільська трагедія” Олександра Анода-Анощенка 1926 року і “Секрет рапіду” Павла Долини 1930 року.

Як передає Укрінформ, про це Довженко-Центр повідомляє у Фейсбуці.

Молоді дослідники віднайшли плівкові фільмокопії стрічок у будівлі Кінотелекомплексу, що відома також як Цех обробки плівки (ЦОП). Вважалося, що копії зберігалися лише у російському Госфільмофонді.

За словами керівниці фільмосховища Довженко-Центру Тетяни Деркач, ці плівки – контратипи, частина комплекту вихідних матеріалів фільму. Саме з них друкують позитивні, прокатні копії.

“Це унікальний випадок, бо якщо в інших фондах та архівах можемо знаходити позитиви, то комплект вихідних матеріалів до нас потрапляє вкрай рідко. Ми вже поставили у план сканувати ці фільми. Тобто незабаром буде можливість переглянути ці унікальні знахідки”, – зауважила керівниця фільмосховища.

За словами кінознавця Олега Оліфера, “Трипільська трагедія” виробництва Ялтинської кінофабрики ВУФКУ є однією з найстаріших кінознахідок на території України за останній час.

Фільм розповідає про Трипільський похід більшовиків 1919 року (у радянських джерелах “Трипільську трагедію”), криваву сторінку Української революції і громадянської війни 1917-1921 років, що стала наріжним каменем в історії та міфі комуністичного молодіжного руху в СРСР.

У червні 1919 року загін більшовиків у складі робітників Шулявського заводу, комсомольців і китайських “добровольців” вирушили встановлювати радянську владу на охоплену повстаннями Київщину, де під Трипіллям вони були розгромлені повстанцями отамана Зеленого (Данила Терпила).

Поряд з очевидним пробільшовицьким трактуванням подій “Трипільська трагедія” виконана у пригодницькому жанрі із числениими сценами перестрілок, бійок і баталій за участі сотень статистів, кавалерії та артилерії. Особливий акцент у фільмі зроблено на жорстокості повстанців та їхніх розправах над більшовиками.

Така кривава видовищність забезпечила “Трипільській трагедії” глядацький успіх. Проте одночасно фільм отримав низьку оцінку від кіновиробників і критики.

У 1928 році у журналі “Кіно” у статті “Годі крові на екрані” стрічку критикували за натуралізм, бандитизм і демонстрацію негативного прикладу для українського селянина. Автор сценарію, письменник Григорій Епік, під час сталінського терору був розстріляний ” за участь у терористичній націоналістичній організації”.

“Секрет рапіду” (1930) виробництва Київської кінофабрики є першим фільмом Павла Долини у колекції Довженко-Центру і взагалі першим фільмом режисера, знайденим в Україні.

Читайте також: Раніше недоступний фільм за сценарієм Миколайчука оцифрували і покажуть на кінофестивалі у Чернівцях

Знаковий український режисер і актор 1920-1930-х працював у Молодому театрі, “Кийдрамте”, “Березолі” та інших театрах, грав у кінопостановках Леся Курбаса. Як кінорежисер Долина дебютував у 39 років і за наступне пʼятиріччя на Одеській і Київській кінофабриках зняв вісім повнометражних ігрових фільмів. Більшість його робіт вважаються втраченими, жодної досі не було оцифровано.

Після критичної статті-доносу “Ідеологічними манівцями”, опублікованій у журналі “Кіно” 1932 року, Долина фактично відходить від ігрового кінематографа і переходить на роботу у “Техфільмі”, а після війни очолює Театральний музей у Києві.

“Секрет рапіду” відноситься до київського періоду творчості режисера і розповідає про типове для тогочасного радянського кіно гостре протистояння між колективним та індивідуальним, “новим” і “старим”. От тільки цього разу справа не у механізації села чи штурмовому будівництві, конфлікт розгортається навколо приховування старим робітником таємниці обробки сталі. Кульмінацією фільму стає колективне “перевиховання” людини за новим установленим зразком через так званий “товариський суд”. Індустріальної реалістичності цій виробничій драмі додають цехи, відзняті оператором Георгієм Химченком на заводах Києва, Харкова і Горлівки, та робота художника Юрія Швеця, майбутнього спеціаліста з оформлення науково-фантастичних фільмів.

Віднайдення “Секрету рапіду” – довгоочікуване повернення для дослідників і глядачів. Це нагода переглянути український кіноканон і познайомитися із творчістю одного з ключових авторів часів ВУФКУ не лише через тексти кінокритичної і кінознавчої літератури. Нарешті маловідому сторінку українського кіно можна буде побачити безпосередньо на екрані.

Як повідомляв Укрінформ, студенти Київського національного університету театру, кіно і телебачення імені Івана Карпенка-Карого виявили в архіві і передали Національному центру імені Олександра Довженка створену у 1936 році стрічку “Карл Бруннер”.

Фото: Довженко-Центр



Джерело

Події

Україна закликала держави-члени ЮНЕСКО задіяти всі міжнародні інструменти, щоб примусити РФ зупинити терор

Published

on



Як передає Укрінформ, відповідний коментар оприлюднений на сторінці Міністерства закордонних справ України у Фейсбуці.

“Національна комісія України у справах ЮНЕСКО висловлює рішучий протест та категорично засуджує черговий масований ракетно-дроновий удар Російської Федерації по Києву в ніч проти 24 травня 2026 року. Цей спланований акт терору був спрямований проти історичного та культурного ядра української столиці”, – заявили в МЗС.

Російська Федерація систематично веде війну не лише проти українського народу, але й проти української культури, історичної пам’яті та світової культурної спадщини, підкреслили у відомстві.

Як заявили в МЗС, Росія свідомо намагається стерти українську ідентичність, підтвердженням чого є суттєві руйнування та пошкодження провідних інституцій культури, науки та освіти, зокрема:

– Національного художнього музею України;

– Українського дому;

– Інституту літератури ім. Т.Г. Шевченка НАН України та його унікальних книгосховищ;

– Київської опери (Київського муніципального академічного театру опери та балету);

– Національної музичної академії України;

– Навчально-наукового інституту публічного управління та державної служби КНУ ім. Т. Шевченка;

– Національної філармонії України;

– Національної бібліотеки імені Ярослава Мудрого;

– Малої опери в Києві.

Читайте також: У Києві через масовану атаку пошкоджений Інститут літератури НАН України

“Абсолютним проявом варварства, що переходить межу людської моралі, став руйнівний удар по Національному музею “Чорнобиль”. Російські терористи знищили безцінні історичні свідчення та артефакти найбільшої техногенної катастрофи XX століття всього за місяць після того, як музей було модернізовано до 40-х роковин трагедії”, – заявили в МЗС.

Як підкреслили у відомстві, “особливий цинізм цього злочину полягає в тому, що Росія здійснила його невдовзі після ухвалення у квітні 2026 року рішення 224-ї сесії Виконавчої ради ЮНЕСКО “40 років Чорнобильської катастрофи: вшанування та винесені уроки”. Держава-терорист вкотре відкрито продемонструвала світові свою зневагу до міжнародного права, людської пам’яті та світових інституцій”.

Станом на 24 травня 2026 року, поінформували в МЗС, Росія вже знищила або пошкодила 1 783 об’єкти культурної спадщини і 2 540 об’єктів культурної інфраструктури по всій Україні.

“Це не супутні втрати війни – це свідома, системна державна політика РФ, яка має всі ознаки культурного геноциду українського народу, – підкреслили в МЗС.

“Ми закликаємо Генерального директора ЮНЕСКО, її відповідні органи та держави-члени Організації негайно задіяти всі наявні міжнародні інструменти, жорсткі механізми та процедури для примусу РФ до зупинення терору. Держава, яка нищить світову спадщину, не має права перебувати у цивілізованих міжнародних інституціях. Як свідчить історія, політика умиротворення агресорів лише заохочує їх до нових злочинів, зокрема проти культури”, – заявили у відомстві.

У МЗС закликали ЮНЕСКО:

– надати публічну та принципову оцінку російській атаці на Київ і ніч на 24 травня 2026 року та її наслідкам для культурної, освітньої і наукової сфери України;

– сприяти фіксації та документуванню пошкоджень культурних і освітніх об’єктів;

– посилити міжнародні механізми захисту української культурної спадщини та підтримки постраждалих установ;

– розглянути питання посилення відповідальності Російської Федерації за систематичне знищення культурної спадщини України, що має ознаки воєнних злочинів.

Читайте також: Близько 40% експонатів музею «Чорнобиль» безповоротно втрачені через російську атакуМВС

“Росія буде притягнута до відповідальності, а всі воєнні злочинці – від замовників у Кремлі до виконавців на місцях – понесуть суворе покарання за замах на українську та світову культуру”, – заявили в МЗС.

Як повідомляв Укрінформ, у Києві внаслідок масованої російської атаки уночі 24 травня пошкоджень зазнали сім провідних культурних інституцій, а також приміщення Інституту літератури імені Т.Г. Шевченка Національної академії наук України і корпус Навчально-наукового інституту публічного управління та державної служби Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Крім того, зазнала пошкоджень низка історичних будівель і пам’яток архітектури Києва.



Джерело

Continue Reading

Події

Під час масованої атаки пошкоджені сім культурних закладів Києва

Published

on



У Києві внаслідок масованої російської атаки уночі 24 травня пошкоджень зазнали сім провідних культурних інституцій.

Як передає Укрінформ, про це Міністерство культури України повідомляє у Фейсбуці.

На цей час у переліку:

– Національний художній музей України

– Національна філармонія України

– Національна музична академія України

– Національний центр “Український Дім”

– Національна бібліотека України імені Ярослава Мудрого

– Київська опера.

Також значних пошкоджень зазнав Національний музей “Чорнобиль”.

Крім того, пошкоджені пам’ятки архітектури, зокрема Контрактовий дім і Поштова станція.

“Дуже важка ніч для України. Численні російські ракети та “Шахеди” на мирне населення. Наймасштабніша серія пошкоджень культурних закладів Києва за часи повномасштабної війни РФ проти України. Поки росіяни отримували нагороди на Каннському кінофестивалі, їхні брати та сестри обстрілювали українських дітей. Особливо цинічно виглядала нагорода російським митцям та їхня спроба вибілити себе, перекладаючи провину лише на російського диктатора-президента”, – заявила Віцепрем’єр-міністерка з гуманітарної політики України – міністерка культури України Тетяна Бережна.

У Мінкульті зауважили, що продовжують збирати інформацію про наслідки російської атаки і координують взаємодію із пошкодженими закладами культури.

Як поінформували у Національній філармонії України, попри спричинені російською атакою наслідки усі заплановані на сьогодні концерти відбудуться за графіком. Там зазначили, що вибуховою хвилею пошкоджена будівля філармонії — вибиті вікна й пошкоджені двері.

Національна бібліотека України імені Ярослава Мудрого повідомила у Фейсбуці, що внаслідок російської атаки пошкоджена історична будівля на вулиці Грушевського: вибухова хвиля знищила вікна, пошкодила стелю й фасад.

Також пошкоджене приміщення бібліотеки на вулиці Набережно-Хрещатицька, 1.

В установі поінформували, що бібліотека на вулиці Грушевського, 1 призупиняє обслуговування читачів у читальних залах.

Про відновлення роботи й подальші зміни повідомлятимуть додатково.

Читайте також: У Конотопі через атаку РФ пошкоджений міський краєзнавчий музей

Як повідомляв Укрінформ, у Києві внаслідок масованої російської атаки уночі 24 травня зазнали пошкоджень приміщення Інституту літератури імені Т.Г. Шевченка Національної академії наук України.



Джерело

Continue Reading

Події

Після атаки РФ Національний художній музей зачиняють на невизначений термін

Published

on



Росіяни пошкодили Національний художній музей України, він зачиняється на невизначений термін.

Як передає Укрінформ, про це команда музею повідомляє у Фейсбуці.

“Відсьогодні музей буде зачинений на невизначений термін. Про наше відкриття ми обов’язково повідомимо окремо”, – ідеться у повідомленні.

У музеї висловили сподівання невдовзі зустрітись.

“Бережіть себе і тримайтеся”, – додали в музеї.

Як повідомляє у Фейсбуці Міністерство культури України, музей зазнав пошкоджень через вибухову хвилю внаслідок російської атаки. Колекція та працівники не постраждали.

Працівники музею та профільні служби зараз оглядають будівлю, фіксують наслідки атаки та уточнюють масштаби руйнувань. В Мінкульті зазначили, що будівля музею — пам’ятка архітектури, історії, монументального мистецтва національного значення.

«Національний художній музей України — це місце, де зберігається історія українського мистецтва. Росія систематично атакує цивільну інфраструктуру й культурні інституції. Кожен такий удар — спроба залякати та знищити нашу ідентичність. Ми документуємо всі пошкодження та продовжуємо працювати над відновленням нашої пошкодженої культурної спадщини», — наголосила віцепрем’єр-міністерка з гуманітарної політики України – міністерка культури України Тетяна Бережна.

Національний художній музей України — один із найстаріших і найважливіших музеїв країни. ВІн зберігає та представляє українське мистецтво від княжої доби до сучасності.

Колекція NAMU налічує десятки тисяч творів українського мистецтва — від іконопису та класичного живопису до сучасного мистецтва.

Читайте також: Росія завдала удару по заповіднику «Стародавній Київ» – музей «Чорнобиль» майже знищений

Як повідомляв Укрінформ, у Києві внаслідок масованої ракетно-дронової атаки РФ вночі 24 травня зафіксоване пошкодження будівлі “Київського муніципального академічного театру опери та балету”.



Джерело

Continue Reading

Trending

© 2023 Дайджест Одеси. Копіювання і розміщення матеріалів на інших сайтах дозволяється тільки за умови прямого посилання на сайт. Для Інтернет-видань обов'язковим є розміщення прямого, відкритого для пошукових систем гіперпосилання на використаний матеріал не нижче другого абзацу. Матеріали з позначкою «Реклама» публікуються на правах реклами, відповідальність за їхній зміст несе рекламодавець.