Події
Довженко-Центру передали два німі фільми, які вважали втраченими
Кінознавці Алік Дарман і Володимир Прилуцький виявили в архіві і передали Національному центру імені Олександра Довженка стрічки “Трипільська трагедія” Олександра Анода-Анощенка 1926 року і “Секрет рапіду” Павла Долини 1930 року.
Як передає Укрінформ, про це Довженко-Центр повідомляє у Фейсбуці.
Молоді дослідники віднайшли плівкові фільмокопії стрічок у будівлі Кінотелекомплексу, що відома також як Цех обробки плівки (ЦОП). Вважалося, що копії зберігалися лише у російському Госфільмофонді.
За словами керівниці фільмосховища Довженко-Центру Тетяни Деркач, ці плівки – контратипи, частина комплекту вихідних матеріалів фільму. Саме з них друкують позитивні, прокатні копії.
“Це унікальний випадок, бо якщо в інших фондах та архівах можемо знаходити позитиви, то комплект вихідних матеріалів до нас потрапляє вкрай рідко. Ми вже поставили у план сканувати ці фільми. Тобто незабаром буде можливість переглянути ці унікальні знахідки”, – зауважила керівниця фільмосховища.
За словами кінознавця Олега Оліфера, “Трипільська трагедія” виробництва Ялтинської кінофабрики ВУФКУ є однією з найстаріших кінознахідок на території України за останній час.
Фільм розповідає про Трипільський похід більшовиків 1919 року (у радянських джерелах “Трипільську трагедію”), криваву сторінку Української революції і громадянської війни 1917-1921 років, що стала наріжним каменем в історії та міфі комуністичного молодіжного руху в СРСР.
У червні 1919 року загін більшовиків у складі робітників Шулявського заводу, комсомольців і китайських “добровольців” вирушили встановлювати радянську владу на охоплену повстаннями Київщину, де під Трипіллям вони були розгромлені повстанцями отамана Зеленого (Данила Терпила).
Поряд з очевидним пробільшовицьким трактуванням подій “Трипільська трагедія” виконана у пригодницькому жанрі із числениими сценами перестрілок, бійок і баталій за участі сотень статистів, кавалерії та артилерії. Особливий акцент у фільмі зроблено на жорстокості повстанців та їхніх розправах над більшовиками.
Така кривава видовищність забезпечила “Трипільській трагедії” глядацький успіх. Проте одночасно фільм отримав низьку оцінку від кіновиробників і критики.
У 1928 році у журналі “Кіно” у статті “Годі крові на екрані” стрічку критикували за натуралізм, бандитизм і демонстрацію негативного прикладу для українського селянина. Автор сценарію, письменник Григорій Епік, під час сталінського терору був розстріляний ” за участь у терористичній націоналістичній організації”.
“Секрет рапіду” (1930) виробництва Київської кінофабрики є першим фільмом Павла Долини у колекції Довженко-Центру і взагалі першим фільмом режисера, знайденим в Україні.
Знаковий український режисер і актор 1920-1930-х працював у Молодому театрі, “Кийдрамте”, “Березолі” та інших театрах, грав у кінопостановках Леся Курбаса. Як кінорежисер Долина дебютував у 39 років і за наступне пʼятиріччя на Одеській і Київській кінофабриках зняв вісім повнометражних ігрових фільмів. Більшість його робіт вважаються втраченими, жодної досі не було оцифровано.
Після критичної статті-доносу “Ідеологічними манівцями”, опублікованій у журналі “Кіно” 1932 року, Долина фактично відходить від ігрового кінематографа і переходить на роботу у “Техфільмі”, а після війни очолює Театральний музей у Києві.
“Секрет рапіду” відноситься до київського періоду творчості режисера і розповідає про типове для тогочасного радянського кіно гостре протистояння між колективним та індивідуальним, “новим” і “старим”. От тільки цього разу справа не у механізації села чи штурмовому будівництві, конфлікт розгортається навколо приховування старим робітником таємниці обробки сталі. Кульмінацією фільму стає колективне “перевиховання” людини за новим установленим зразком через так званий “товариський суд”. Індустріальної реалістичності цій виробничій драмі додають цехи, відзняті оператором Георгієм Химченком на заводах Києва, Харкова і Горлівки, та робота художника Юрія Швеця, майбутнього спеціаліста з оформлення науково-фантастичних фільмів.
Віднайдення “Секрету рапіду” – довгоочікуване повернення для дослідників і глядачів. Це нагода переглянути український кіноканон і познайомитися із творчістю одного з ключових авторів часів ВУФКУ не лише через тексти кінокритичної і кінознавчої літератури. Нарешті маловідому сторінку українського кіно можна буде побачити безпосередньо на екрані.
Як повідомляв Укрінформ, студенти Київського національного університету театру, кіно і телебачення імені Івана Карпенка-Карого виявили в архіві і передали Національному центру імені Олександра Довженка створену у 1936 році стрічку “Карл Бруннер”.
Фото: Довженко-Центр
Події
У межах туру «Кіно заради Перемоги!» в лютому відбулися 58 кінопоказів
У межах національного туру «Кіно заради Перемоги!» в дев’яти областях України в лютому відбулися 58 показів вітчизняних фільмів.
Про це повідомило Державне агентство з питань кіно, передає Укрінформ.
У межах туру «Кіно заради Перемоги!» в лютому відбулися 58 кінопоказів / Фото: Держкіно
1 / 11
Зокрема, 1-22 лютого у військових частинах Національної гвардії України в Житомирській області показані стрічки «Черкаси» та «Кіборги».
3-25 лютого у Хмельницькому в госпіталі ветеранів війни організовані покази фільмів «Фортеця Хаджибей», «Песики», «Віддана», «Екс» та «Лишайся онлайн».
4-25 лютого для військових, які проходять реабілітацію, у медичному закладі міста Трускавець Львівської області показували кінокартини «Атлантида», «Східняк», «Мій карпатський дідусь» та «Яремчук. Незрівнянний світ краси».
4-28 лютого в запорізькому кінотеатрі імені Олександра Довженка організовані 12 показів стрічок «Збори ОСББ», «Сусідка», «Атлантида», «Східняк», «2000 метрів до Андріївки», «Спадок брехні» та «Кіборги».
4-27 лютого в одному з реабілітаційних центрів Запоріжжя показували «Фортецю Хаджибей», «Шляхетні волоцюги» та «Лишайся онлайн».
5-19 лютого в медичному центрі Міністерства внутрішніх справ у Вінницькій області організовані покази фільмів «Іван Сила», «Сусідка» та «Відпустка наосліп».
7-28 лютого в Миронівці для місцевої громади в Будинку культури показані стрічки «Атлантида», «Гуцулка Ксеня», «Віддана» та «Вартові Різдва».
8-20 лютого в черкаському кінотеатрі «Україна» для військових відбулися покази фільму «2000 метрів до Андріївки». Заходи проходили за участю кінознавця Ярослава Підгори-Гвяздовського та директора кінотеатру Артура Акопяна.
8-19 лютого в одному з реабілітаційних центрів Нацгвардії в Полтавській області показували стрічки «Пекельна хоругва, або Різдво Козацьке», «Відпустка наосліп» та «Черкаси».
15 лютого у Київському центральному будинку офіцерів для військовослужбовців та їхніх родин організували показ «Вартових Різдва». Представляли фільм режисер Олександр Кірієнко, продюсерка та авторка сценарію Тетяна Шуліка, співавторка сценарію Тамара Грантовська й очільник асоціації «Дивись українське!» Андрій Різоль.
18 лютого у Київському інституті Нацгвардії відбувся показ фільму «Мамай». Презентували цю стрічку амбасадор туру, режисер Олесь Санін та Андрій Різоль.
19 лютого у військовому інституті Київського національного університету ім. Тараса Шевченка показали «2000 метрів до Андріївки». Представив стрічку кінознавець Ярослав Підгора-Гвяздовський.
19 лютого у Київській національній академії Служби безпеки України теж відбувся показ «2000 метрів до Андріївки» за участю оператора Алекса Бабенка та Андрія Різоля.
23-27 лютого у Вінниці та області для місцевої громади і внутрішньо переміщених осіб за сприяння ВОЦК «Щедрик» організовані покази фільмів «Східняк», «Черкаси», «Мати Апостолів» та «Кіборги».
24 лютого в одному з реабілітаційних центрів Київської області для ветеранів показали стрічку «Поводир» за участю режисера Олеся Саніна. Цього ж дня в міській бібліотеці Одеси для громади був показаний фільм «Мирні люди».
26 лютого у Київській національній дитячій бібліотеці відбувся показ кінокартини «Вартові Різдва». Представляли цю стрічку продюсерка та авторка сценарію Тетяна Шуліка, співавторка сценарію Тамара Грантовська та Андрій Різоль. Цього ж дня в Боярці Київської області для курсантів ліцею ім. Івана Богуна показали «2000 метрів до Андріївки», представив стрічку кінознавець Ярослав Підгора-Гвяздовський.
Також 26 лютого в медичному реабілітаційному центрі Одеси організували показ фільму «Лишайся онлайн».
Від початку реалізації туру «Кіно заради Перемоги!» організовані загалом 3125 кінопоказів у 526 населених пунктах та військових частинах 23 областей України.
Організатором цих кінопоказів є асоціація «Дивись українське!» у співпраці з Головним управлінням комунікацій Збройних сил України.
Як повідомлялося, національний тур «Кіно заради Перемоги!» реалізується із 6 серпня 2022 року. Його мета – морально-психологічна підтримка та мотивація військовослужбовців, майбутніх офіцерів, внутрішньо-переміщених осіб і громад.
Ініціаторами проєкту є Офіс Президента, Державне агентство з питань кіно й асоціація «Дивись українське!». Підтримку надає фонд «МХП-Громаді».
Тур реалізується у співпраці з Генеральним штабом ЗСУ, за сприяння Міністерства оборони, обласних військових адміністрацій, Національної гвардії та Національної поліції.
Події
Театр Лесі Українки готує прем’єру вистави «Ляльковий дім»
У Національному академічному драматичному театрі імені Лесі Українки 12 березня відбудеться прем’єра вистави Юлії Лобановської «Ляльковий дім» за соціально-психологічною драмою норвезького драматурга Генріка Ібсена.
Як передає Укрінформ, про це повідомляє Міністерство культури України.
««Ляльковий дім» – це класика світової драматургії та вистава-дзеркало, у якому кожен може впізнати момент, коли перестає бути собою, аби відповідати вимогам інших. Це історія про ілюзію, що живе всередині головної героїні, та прозріння, що звільнює її. Людина прагне лишатися людиною, а не іграшкою у чужих руках, і прагне вийти за рамки «можливого», аби нарешті побачити реальність”, – йдеться у повідомленні.
Зазначається, що у виставі порушуються тема любові без свободи, права жінки бути собою у світі нав’язаних ролей та межі між обов’язком і правом на власне життя.
Творча команда: режисерка – Юлія Лобановська; сценографія – Олексій Вакарчук; костюми – Катерина Корнійчук; пластичне рішення – Наталія Бурлака; музичне оформлення та звукорежисерське рішення – Владислав Тененбаум; асистент режисерки – Олег Савкін; помічники режисерки – Михайло Гейкрайтер, Ярослав Куровський.
Прем’єра вистави «Ляльковий дім» відбудеться 12 березня о 18:30.
Як повідомлялося, 4 березня о 18:00 у Чернівецькому музично-драматичному театрі імені Ольги Кобилянської покажуть виставу “Енеїда” від Театру ветеранів.
Фото: lesyatheatre.com.ua
Події
Нідерландський Рейксмузей підтвердив автентичність картини Рембрандта
Дослідники з нідерландського Рейксмузею підтвердили автентичність картини Рембрандта «Видіння Захарія у храмі», у середу полотно буде представлено публіці вперше за кілька десятиліть.
Про це повідомляє Reuters, передає Укрінформ.
Картина «Видіння Захарія у храмі» до середини ХХ століття вважалася роботою Рембрандта ван Рейна, але у 1960 році її вилучили з корпусу його робіт. За словами мистецтвознавців, це рішення грунтувалося на менш передових техніках дослідження, ніж доступні зараз.
Під час дворічних досліджень експерти порівняли картину з іншими роботами Рембрандта того ж періоду і дійшли висновку, що саме він написав її у 1633 році у віці близько двадцяти років.
Картина зображує біблійний сюжет про первосвященника Захарію, який дізнається від архангела Гавриїла, що у них з дружиною, незважаючи на їхній похилий вік, народиться син, майбутній Іван Хреститель. Сам Гавриїл на картині не зображений: його присутність передано світлом у правій верхній частині композиції.
Реставраторка Петрія Нобл зазначила, що зображення світла за допомогою товстих шарів фарби (техніка імпасто) було характерним для Рембрандта.
Зазначається, що картину передав музею у довгострокову оренду анонімний приватний колекціонер. Нинішній власник успадкував полотно від свого батька, який купив твір у 1961 році, і відтоді картина зникла з публічного доступу.
«Чудово, що люди тепер можуть дізнатися більше про молодого Рембрандта – він створив цю дуже зворушливу роботу невдовзі після переїзду з Лейдена в Амстердам. Це прекрасний приклад унікального способу, яким Рембрандт зображує історії», – сказав директор Рейксмузею Тако Діббітс.
Як повідомляв Укрінформ, за підсумками дослідження встановлено, що два твори з колекції музею Mauritshuis в Гаазі – “Портрет Рембрандта з горжетом” і “Етюд старого чоловіка” – не є роботами Рембрандта, а щодо третьої картини сумніви залишаються.
Фото: Koen van Weel/Х
-
Суспільство5 днів agoЗеленський нагородив ще 40 військових
-
Суспільство5 днів agoСесія Одеської обласної ради: біджетні питання та спільне майно Анонси
-
Події5 днів agoВсеукраїнський рейтинг «Книжка року-2025» оголосив переможців
-
Одеса5 днів agoЧому Україні потрібні оборонні союзи з Заходом
-
Війна1 тиждень agoАтака ЗС РФ 22 лютого — кількість постраждалих у Києві та області зросла до 17
-
Війна4 дні agoВідстрочка від мобілізації для звільнених з полону
-
Війна5 днів agoПам’яті художника-кераміста, добровольця Віталія Киркач-Антоненка (позивний «Красивий»)
-
Відбудова4 дні agoУкраїна отримала три потужних трансформатори від японського агентства JICA
