Події
Довженко-Центру передали два німі фільми, які вважали втраченими
Кінознавці Алік Дарман і Володимир Прилуцький виявили в архіві і передали Національному центру імені Олександра Довженка стрічки “Трипільська трагедія” Олександра Анода-Анощенка 1926 року і “Секрет рапіду” Павла Долини 1930 року.
Як передає Укрінформ, про це Довженко-Центр повідомляє у Фейсбуці.
Молоді дослідники віднайшли плівкові фільмокопії стрічок у будівлі Кінотелекомплексу, що відома також як Цех обробки плівки (ЦОП). Вважалося, що копії зберігалися лише у російському Госфільмофонді.
За словами керівниці фільмосховища Довженко-Центру Тетяни Деркач, ці плівки – контратипи, частина комплекту вихідних матеріалів фільму. Саме з них друкують позитивні, прокатні копії.
“Це унікальний випадок, бо якщо в інших фондах та архівах можемо знаходити позитиви, то комплект вихідних матеріалів до нас потрапляє вкрай рідко. Ми вже поставили у план сканувати ці фільми. Тобто незабаром буде можливість переглянути ці унікальні знахідки”, – зауважила керівниця фільмосховища.
За словами кінознавця Олега Оліфера, “Трипільська трагедія” виробництва Ялтинської кінофабрики ВУФКУ є однією з найстаріших кінознахідок на території України за останній час.
Фільм розповідає про Трипільський похід більшовиків 1919 року (у радянських джерелах “Трипільську трагедію”), криваву сторінку Української революції і громадянської війни 1917-1921 років, що стала наріжним каменем в історії та міфі комуністичного молодіжного руху в СРСР.
У червні 1919 року загін більшовиків у складі робітників Шулявського заводу, комсомольців і китайських “добровольців” вирушили встановлювати радянську владу на охоплену повстаннями Київщину, де під Трипіллям вони були розгромлені повстанцями отамана Зеленого (Данила Терпила).
Поряд з очевидним пробільшовицьким трактуванням подій “Трипільська трагедія” виконана у пригодницькому жанрі із числениими сценами перестрілок, бійок і баталій за участі сотень статистів, кавалерії та артилерії. Особливий акцент у фільмі зроблено на жорстокості повстанців та їхніх розправах над більшовиками.
Така кривава видовищність забезпечила “Трипільській трагедії” глядацький успіх. Проте одночасно фільм отримав низьку оцінку від кіновиробників і критики.
У 1928 році у журналі “Кіно” у статті “Годі крові на екрані” стрічку критикували за натуралізм, бандитизм і демонстрацію негативного прикладу для українського селянина. Автор сценарію, письменник Григорій Епік, під час сталінського терору був розстріляний ” за участь у терористичній націоналістичній організації”.
“Секрет рапіду” (1930) виробництва Київської кінофабрики є першим фільмом Павла Долини у колекції Довженко-Центру і взагалі першим фільмом режисера, знайденим в Україні.
Знаковий український режисер і актор 1920-1930-х працював у Молодому театрі, “Кийдрамте”, “Березолі” та інших театрах, грав у кінопостановках Леся Курбаса. Як кінорежисер Долина дебютував у 39 років і за наступне пʼятиріччя на Одеській і Київській кінофабриках зняв вісім повнометражних ігрових фільмів. Більшість його робіт вважаються втраченими, жодної досі не було оцифровано.
Після критичної статті-доносу “Ідеологічними манівцями”, опублікованій у журналі “Кіно” 1932 року, Долина фактично відходить від ігрового кінематографа і переходить на роботу у “Техфільмі”, а після війни очолює Театральний музей у Києві.
“Секрет рапіду” відноситься до київського періоду творчості режисера і розповідає про типове для тогочасного радянського кіно гостре протистояння між колективним та індивідуальним, “новим” і “старим”. От тільки цього разу справа не у механізації села чи штурмовому будівництві, конфлікт розгортається навколо приховування старим робітником таємниці обробки сталі. Кульмінацією фільму стає колективне “перевиховання” людини за новим установленим зразком через так званий “товариський суд”. Індустріальної реалістичності цій виробничій драмі додають цехи, відзняті оператором Георгієм Химченком на заводах Києва, Харкова і Горлівки, та робота художника Юрія Швеця, майбутнього спеціаліста з оформлення науково-фантастичних фільмів.
Віднайдення “Секрету рапіду” – довгоочікуване повернення для дослідників і глядачів. Це нагода переглянути український кіноканон і познайомитися із творчістю одного з ключових авторів часів ВУФКУ не лише через тексти кінокритичної і кінознавчої літератури. Нарешті маловідому сторінку українського кіно можна буде побачити безпосередньо на екрані.
Як повідомляв Укрінформ, студенти Київського національного університету театру, кіно і телебачення імені Івана Карпенка-Карого виявили в архіві і передали Національному центру імені Олександра Довженка створену у 1936 році стрічку “Карл Бруннер”.
Фото: Довженко-Центр
Події
триває затвердження списків учасників у другому етапі мистецького конкурсу
Як передає Укрінформ, про це віцепрем’єр-міністерка з гуманітарної політики України – міністерка культури України Тетяна Бережна повідомила у Фейсбуці.
4 червня завершився прийом заявок. Загалом на конкурс надійшло 2634 проєкти з усієї України. Така кількість проєктів свідчить про великий творчий потенціал української культури та готовність авторів створювати культурний продукт.
До 12 червня Держкіно та Держмистецтв проводили технічний відбір. На цьому етапі перевірялися документи, подані учасниками, та їхня відповідність вимогам конкурсу. Комісія Міністерства культури України розпочала роботу після 16 червня.
Зараз конкурсні комісії проводять засідання, де затверджують списки учасників, хто пройшов до другого етапу мистецького конкурсу – експертного оцінювання.
Висновки щодо кожного проєкту та відповідні рішення будуть ухвалені конкурсною комісією колегіально за результатами обговорення під час засідання. Щоб забезпечити рівномірний, прозорий і неупереджений розподіл заявок, конкурсні комісії розподіляють проєкти серед експертів шляхом жеребкування.
За кожним напрямом конкурсу буде опубліковано перелік проєктів, допущених до другого етапу. Інформація з’явиться на офіційних ресурсах Міністерства культури України, Держкіно, Держмистецтв за таким графіком:
17 червня – Візуальне мистецтво;
18 червня – Анімація, Сучасна музика;
19 червня – Ігрове кіно, Неігрове кіно, Перформативне мистецтво;
26 червня – Аудіовізуальні шоу та відеоролики для соціальних мереж.
У переліках буде зазначено назву організації-учасника, назву проєкту, короткий опис та напрям конкурсу.
Учасники, чиї заявки не були допущені до другого етапу за результатами технічного відбору, отримають індивідуальні повідомлення на електронні адреси, вказані під час подання заявки. У листі буде зазначено результат розгляду та інформацію щодо причин недопуску відповідно до вимог Положення про конкурс. Розсилання листів відбуватиметься за таким графіком:
18.06–25.06 – Візуальне мистецтво;
19.06–26.06 – Анімація, Сучасна музика;
22.06–29.06 – Ігрове, Неігрове, Перфомативне мистецтво;
29.06–6.07 -Аудіовізуальні шоу та відеоролики для соціальних мереж.
Віцепрем’єрка закликала дочекатися офіційного повідомлення на електронну пошту. Усі заявки були розглянуті конкурсними комісіями відповідно до встановленої процедури.
Другий етап конкурсу за напрямами Держкіно та Держмистецтв – експертне оцінювання – триватиме до 28 липня. За напрямом Мінкульту (аудіовізуальні шоу та відеоролики для соціальних мереж) – орієнтовно 3 серпня.
На цьому етапі проєкти оцінюватимуть незалежні експерти за визначеними критеріями. За результатами оцінювання буде сформовано рейтингові списки проєктів за кожним напрямом конкурсу.
Як повідомляв Укрінформ, Міністерство культури та Офіс Президента оголосили про запуск програми підтримки культурних ініціатив “Тисячовесна”. Ціль ініціативи – збільшити обсяг виробництва українського культурного контенту, зробити його конкурентним у масовому споживанні, забезпечити доступ до авдиторії, посилити присутність українського контенту.
У бюджеті на 2026 рік на програму закладені 4 мільярди гривень. З них 2,6 мільярда гривень заплановані на кінопродукт – ігрові фільми, анімаційні фільми, серіали, неігрові документальні фільми. Інші види контенту – сучасну музику, перформативне мистецтво, візуальне мистецтво – 1 мільярд гривень, на аудіовізуальні шоу та контент для соціальних мереж – близько 300 мільйонів гривень.
Програма стартувала 3 квітня, прийом заявок тривав до 4 червня, з 10 червня по 21 липня – відбуватиметься експертна оцінка проєктів. На серпень запланована публічна презентація проєктів. Початок фінансування відібраних проєктів передбачений на вересень-грудень 2026 року.
Події
У Рівному відкрили виставку робіт архітектурного конкурсу з ревіталізації парку «Єврейка»
У Рівному презентували виставку робіт архітектурного конкурсу з ревіталізації парку «Єврейка».
Про це у Телеграмі повідомив секретар Рівненської міської ради, в.о. міського голови Віктор Шакирзян, передає Укрінформ.
«У Рівному відкрили виставку робіт учасників архітектурного конкурсу з ревіталізації парку «Єврейка» — важливого для нашої громади проєкту, який покликаний не лише оновити громадський простір, а й зберегти його історичну та культурну цінність», – ідеться у повідомленні.
Як зазначається, за результатами роботи журі перемогу здобув проєкт команди архітекторів під керівництвом Юрія Столярова, який запропонував найбільш цілісне та переконливе бачення майбутнього розвитку цієї території. Друге місце посіла студія архітектури та дизайну КОРА, третє — архітектурне бюро Urbanideas.
У Міському будинку культури вручили дипломи та сертифікати переможцям конкурсу. Також відкрили виставку конкурсних робіт, де всі охочі можуть ознайомитися з представленими концепціями та побачити різні підходи до майбутнього оновлення парку.
Як повідомляла міська рада, загалом на конкурс було подано 24 роботи.
Архітектурний конкурс є одним із етапів ревіталізації «парку Єврейка» у межах проєкту «REHERIT 2.0: Спільна відповідальність за спільну спадщину». Проєкт «REHERIT 2.0» впроваджується Центр міської історії / Center for Urban History та Центром «Регіональний розвиток» Агенція економічного розвитку PPV за фінансової підтримки Європейського Союзу.
Повідомлялося, що громадський простір Рівного, відомий як Єврейка, це занедбана зелена ділянка поблизу навчального закладу в центральній частині міста. У минулому тут знаходилися три кладовища — єврейське, православне та епідеміологічне. Найбільшим із них було єврейське, від нього й походить неофіційна та поширена серед рівнян назва місця «Єврейка». Нині містяни переважно використовують цю ділянку як транзитний простір, місце для прогулянок, короткочасного відпочинку та занять велоспортом. Разом з тим поміж дерев та стежок неохайного парку продовжують перебувати залишки надгробкових каменів, нагадуючи про історію цього простору.
У проєкті REHERIT 2.0 прагнуть змінити ставлення до цього місця, переосмислити його бачення та роль, перетворити на безпечний простір пам’яті, діалогу й співтворення. Архітектурний конкурс мав допомогти знайти інноваційні, чутливі до історичного контексту та соціально відповідальні рішення, які поєднають збереження пам’яті, природоорієнтованість та принципи соціальної взаємодії.
Преміальний фонд Всеукраїнського відкритого архітектурного конкурс на кращу проєктну пропозицію ревіталізації території парку «Єврейка» у Рівному складав: 1 премія – 250 тис. гривень, 2 премія – 150 тис. гривень, 3 премія – 100 тис. гривень.
Як повідомляв Укрінформ, у Рівному з’явився сквер імені загиблого воїна, волонтера та громадського активіста Віктора Суходольського – він загинув 16 червня 2023 року поблизу П’ятихаток на Запоріжжі.
Фото: Рівенська міськрада
Події
«Слов’янський концерт» Лятошинського прозвучить у загальноєвропейському музичному марафоні
Під час загальноєвропейського музичного марафону ARTE: EuroPiano («Найкрасивіші фортепіанні концерти з усієї Європи») 21 червня прозвучить «Слов’янський концерт» для фортепіано з оркестром Бориса Лятошинського, записаний у стінах Національної філармонії України.
Як передає Укрінформ, про це повідомляє Міністерство культури.
«ARTE: EuroPiano – це масштабна та вишукана музична ініціатива європейського культурного телеканалу ARTE. Цей проєкт має на меті об’єднати провідні європейські оркестри, видатних диригентів та найкращих солістів-піаністів з усього континенту, щоб продемонструвати багатство європейської музичної культури», – ідеться в повідомленні.
Як зазначається, концерти гратимуть не у звичних закритих студіях, а на знакових та символічних майданчиках по всій Європі – від Відня, Парижа та Стокгольма до Лісабона й Києва.
Одним із творів, які почує Європа в цей день, буде й твір українського композитора Бориса Лятошинського «Слов’янський концерт» для фортепіано з оркестром, op. 54, який був записаний телерадіокомпанією «Суспільне мовлення» у стінах Національної філармонії України.
Твір виконали Академічний симфонічний оркестр Національної філармонії України та Національний ансамбль солістів «Київська камерата» під орудою диригентки Кері-Лінн Вілсон за участі соліста Національної філармонії України Максима Шадька (фортепіано).
Під час музичного марафону, що триватиме 8 годин, утворюючи безперервну подію з 15:30 до 23:00, прозвучать 11 шедеврів класичної музики.
Подія транслюватиметься європейським культурним телеканалом ARTE, а також на платформі arte.tv.
Програма цього марафону доступна за посиланням.
Трансляцію всього марафону можна буде переглянути за посиланням.
Як повідомляв Укрінформ, у Національній опері України відбулася світова прем’єра концертної версії опери «Матері Херсона» українського композитора Максима Коломійця.
Фото: Мінкульт
-
Одеса1 тиждень agoУ Затоці на Одещині відремонтують міст через Дністровський лиман
-
Події1 тиждень agoДо ініціативи «Тисячовесна» долучилися ще десятеро експертів
-
Події1 тиждень agoУ Києві встановили інформаційний стенд про зруйновану Воскресенську церкву на Подолі
-
Відбудова1 тиждень agoУ Житомирі після реконструкції відкрили відділення екстреної медичної допомоги лікарні №2
-
Війна1 тиждень agoУкраїна зможе виробляти кілька десятків балістичних ракет на місяць
-
Політика1 тиждень agoУкраїна та Фінляндія домовилися про взаємне гарантування якості оборонної продукції
-
Політика1 тиждень agoПідтримка України буде пріоритетом головування Ірландії в Раді ЄС
-
Суспільство1 тиждень agoЗСУ взяли під вогневий контроль ключовий маршрут з Херсонщини до Криму Анонси
