Connect with us

Події

Довженко-Центру передали два німі фільми, які вважали втраченими

Published

on



Кінознавці Алік Дарман і Володимир Прилуцький виявили в архіві і передали Національному центру імені Олександра Довженка стрічки “Трипільська трагедія” Олександра Анода-Анощенка 1926 року і “Секрет рапіду” Павла Долини 1930 року.

Як передає Укрінформ, про це Довженко-Центр повідомляє у Фейсбуці.

Молоді дослідники віднайшли плівкові фільмокопії стрічок у будівлі Кінотелекомплексу, що відома також як Цех обробки плівки (ЦОП). Вважалося, що копії зберігалися лише у російському Госфільмофонді.

За словами керівниці фільмосховища Довженко-Центру Тетяни Деркач, ці плівки – контратипи, частина комплекту вихідних матеріалів фільму. Саме з них друкують позитивні, прокатні копії.

“Це унікальний випадок, бо якщо в інших фондах та архівах можемо знаходити позитиви, то комплект вихідних матеріалів до нас потрапляє вкрай рідко. Ми вже поставили у план сканувати ці фільми. Тобто незабаром буде можливість переглянути ці унікальні знахідки”, – зауважила керівниця фільмосховища.

За словами кінознавця Олега Оліфера, “Трипільська трагедія” виробництва Ялтинської кінофабрики ВУФКУ є однією з найстаріших кінознахідок на території України за останній час.

Фільм розповідає про Трипільський похід більшовиків 1919 року (у радянських джерелах “Трипільську трагедію”), криваву сторінку Української революції і громадянської війни 1917-1921 років, що стала наріжним каменем в історії та міфі комуністичного молодіжного руху в СРСР.

У червні 1919 року загін більшовиків у складі робітників Шулявського заводу, комсомольців і китайських “добровольців” вирушили встановлювати радянську владу на охоплену повстаннями Київщину, де під Трипіллям вони були розгромлені повстанцями отамана Зеленого (Данила Терпила).

Поряд з очевидним пробільшовицьким трактуванням подій “Трипільська трагедія” виконана у пригодницькому жанрі із числениими сценами перестрілок, бійок і баталій за участі сотень статистів, кавалерії та артилерії. Особливий акцент у фільмі зроблено на жорстокості повстанців та їхніх розправах над більшовиками.

Така кривава видовищність забезпечила “Трипільській трагедії” глядацький успіх. Проте одночасно фільм отримав низьку оцінку від кіновиробників і критики.

У 1928 році у журналі “Кіно” у статті “Годі крові на екрані” стрічку критикували за натуралізм, бандитизм і демонстрацію негативного прикладу для українського селянина. Автор сценарію, письменник Григорій Епік, під час сталінського терору був розстріляний ” за участь у терористичній націоналістичній організації”.

“Секрет рапіду” (1930) виробництва Київської кінофабрики є першим фільмом Павла Долини у колекції Довженко-Центру і взагалі першим фільмом режисера, знайденим в Україні.

Читайте також: Раніше недоступний фільм за сценарієм Миколайчука оцифрували і покажуть на кінофестивалі у Чернівцях

Знаковий український режисер і актор 1920-1930-х працював у Молодому театрі, “Кийдрамте”, “Березолі” та інших театрах, грав у кінопостановках Леся Курбаса. Як кінорежисер Долина дебютував у 39 років і за наступне пʼятиріччя на Одеській і Київській кінофабриках зняв вісім повнометражних ігрових фільмів. Більшість його робіт вважаються втраченими, жодної досі не було оцифровано.

Після критичної статті-доносу “Ідеологічними манівцями”, опублікованій у журналі “Кіно” 1932 року, Долина фактично відходить від ігрового кінематографа і переходить на роботу у “Техфільмі”, а після війни очолює Театральний музей у Києві.

“Секрет рапіду” відноситься до київського періоду творчості режисера і розповідає про типове для тогочасного радянського кіно гостре протистояння між колективним та індивідуальним, “новим” і “старим”. От тільки цього разу справа не у механізації села чи штурмовому будівництві, конфлікт розгортається навколо приховування старим робітником таємниці обробки сталі. Кульмінацією фільму стає колективне “перевиховання” людини за новим установленим зразком через так званий “товариський суд”. Індустріальної реалістичності цій виробничій драмі додають цехи, відзняті оператором Георгієм Химченком на заводах Києва, Харкова і Горлівки, та робота художника Юрія Швеця, майбутнього спеціаліста з оформлення науково-фантастичних фільмів.

Віднайдення “Секрету рапіду” – довгоочікуване повернення для дослідників і глядачів. Це нагода переглянути український кіноканон і познайомитися із творчістю одного з ключових авторів часів ВУФКУ не лише через тексти кінокритичної і кінознавчої літератури. Нарешті маловідому сторінку українського кіно можна буде побачити безпосередньо на екрані.

Як повідомляв Укрінформ, студенти Київського національного університету театру, кіно і телебачення імені Івана Карпенка-Карого виявили в архіві і передали Національному центру імені Олександра Довженка створену у 1936 році стрічку “Карл Бруннер”.

Фото: Довженко-Центр



Джерело

Події

де дивитися та як голосувати

Published

on


У суботу, 26 вересня, відбудеться фінал національного відбору на дитячий пісенний конкурс “Євробачення-2026”.

Як передає Укрінформ, про це повідомляє Суспільне Мовлення.

Фінал конкурсу, на якому визначать, хто представлятиме Україну на Дитячому Євробаченні, розпочнеться о 19:00.

Суспільне Мовлення транслюватиме національний відбір на телеканалі та сайті Суспільне Культура; на сайті junior.eurovision.ua та на ютуб-каналі Євробачення Україна.

До того ж фінальне шоу буде доступне в перекладі жестовою мовою у спеціальній трансляції на офіційному сайті Суспільне Дитяче Євробачення.

Вестимуть фінал незмінний ведучий і коментатор пісенного конкурсу в Україні Тімур Мірошниченко, ведуча відеоблогу “Євробачення Україна” Анна Тульєва та представниця України на Дитячому Євробаченні – 2023 Анастасія Димид.

Читайте також: Стартував прийом заявок на участь у Нацвідборі на Євробачення

Виконувати пісні жестовою мовою під час трансляції будуть Лада Соколюк, Анфіса Худашова та Олександр Рудик. Переклад діалогів жестовою мовою під час ефіру забезпечить Тетяна Журкова.

Кожна з названих вище платформ Суспільного транслюватиме пісенний конкурс із перекладом жестовою мовою. Окрема повноекранна трансляція жестовою мовою буде доступна на офіційному сайті Суспільне Євробачення.

Традиційно переможця нацвідбору та представника України на Дитячому Євробаченні – 2026 визначатимуть за результатами голосування журі (50%) у складі музиканта й композитора Дмитра Шурова (Pianoбой), співачки SKYLERR і радіоведучої й радіопродюсерки Анни Свірідової та глядачів (50%).

Глядацьке онлайн-голосування пройде у два етапи, за прикладом міжнародного конкурсу. Перший етап стартував за два дні до фіналу і триває з 10:00 24 вересня до 10:00 26 вересня у застосунку “Дія”.

Другий етап голосування відбудеться безпосередньо під час трансляції. Він розпочнеться перед виступом першого учасника і завершиться після виступу останнього. Ведучі шоу додатково повідомлять глядачів про початок і кінець голосування.

Порядок виступів у фіналі визначили за результатами жеребкування, проведеного у соцмережах Євробачення Україна:

  1. Анастасія Пошедіна – “Крила”
  2. Роман Дорошенко – “Say Hello”
  3. Еріка Колесніченко – “НЕ колискова”
  4. Дмитро Карабет – “Мамо”
  5. Марко Сердинський – “Гори”
  6. Злата Солоненко – “Who am I”

Формат фіналу нацвідбору на Дитяче Євробачення – 2026 адаптували з урахуванням посилених безпекових заходів для учасників і команди, яка його виробляє.

Читайте також: Україна братиме участь у Євробаченні–2027

Як повідомляв Укрінформ, цьогорічне Дитяче Євробаченнявід будеться 24 жовтня на Мальті.

У 2025 році переможницею Дитячого Євробачення стала Лу Дельоз із піснею Ce Monde. Ця перемога стала для Франції четвертою в історії конкурсу.

Софія Нерсесян, яка торік представляла Україну з піснею “Мотанка”, посіла друге місце.

Перше фото: Іnstagram/eurovision



Джерело

Continue Reading

Події

МУР випустив першу пісню мюзиклу про мецената Чикаленка

Published

on



Команда творчого об’єднання МУР презентувала трек “Грай, Марку” – першу офіційну пісню з мюзиклу про мецената з Одещини Євгена Чикаленка.

Твір оприлюднено на YouTube-каналі МУР, передає Укрінформ.

Мюзикл присвячений видатному меценату і культурному діячу Євгену Чикаленку (1861 – 1929), який народився на Одещині. Назву виставі МУР дала фраза Чикаленка: “А ти, Марку, грай! Будем грати, скільки стане сили, а після нас нехай грають інші, але пісня наша буде та сама”.

Як розповіла Укрінформу начальниця відділу розвитку культури та туризму Куяльницької сільської ради Надія Красовська, перед початком роботи над мюзиклом артисти театру МУР відвідали Перешори – рідне село Чикаленка.

“Вони приїхали тихо, офіційно не повідомляли про візит. З Інстаграму артистів ми дізналися, що вони відвідали напівзруйнований храм у селі, в якому вінчався Чикаленко. Також МУР побували на місці, де колись стояв будинок Чикаленка. Нам дуже приємно, що пам’ять про нашого видатного земляка жива і, зокрема, житиме й в піснях МУР”, – сказала Красовська.

Всеукраїнський тур мюзиклу “Грай, Марку” стартує 8 жовтня в Дніпрі.

Євген Чикаленко – меценат, видавець, публіцист, землевласник, член «Старої Громади», ініціатор заснування Товариства українських поступовців. У 1906 році він заснував першу і єдину на той час щоденну українську газету в Російській імперії «Громадська думка», яка згодом стала «Радою». Впродовж восьми років газета «Рада» виходила коштами мецената – щоб перекрити витрати, він віддавав у заставу свій будинок та продавав землю. На початку ХХ століття Чикаленку пропонували очолити український рух і стати гетьманом, але він відмовився, зазначає Український інститут національної пам’яті.

МУР (Мистецький Український Рух) — це український культурно-просвітницький проєкт, заснований у 2022 році режисером і актором Олександром Хоменком. Серед проєктів колективу – постановки «Ти [РОМАНТИКА]» та «Ребелія», присвячені письменникам Розстріляного відродження та подіям у будинку «Слово», а також боротьбі за Незалежність та новітній історії України від 1950-х років до 2001 року.

Читайте також: У Харкові відбулася прем’єра вистави про підлітків «Харків: фанфік»

Як повідомляв Укрінформ, у Києві 27 вересня у межах Міжнародного тижня глухих людей і до Міжнародного дня жестових мов Молодий театр покаже виставу “Вона жила в Парижі” з перекладом жестовою мовою.

Фото: МУР



Джерело

Continue Reading

Події

Мюнхенський фестиваль документального кіно розпочав прийом заявок

Published

on



Розпочався прийом заявок на 42-й Мюнхенський міжнародний фестиваль документального кіно DOK.fest München, який відбудеться у травні 2027 року.

Як передає Укрінформ, про це повідомляє Державне агентство України з питань кіно.

До участі запрошуються режисери – як початківці, так і досвідчені, продюсери, дистриб’ютори, студенти профільних закладів освіти та кінокомпозитори.

На розгляд приймаються сучасні документальні фільми, що порушують актуальні соціальні, особистісні та мистецькі теми та сприяють розвитку діалогу.

DOK.fest München проходитиме у гібридному форматі: у кінотеатрах Мюнхена з 5 по 17 травня та онлайн з 10 по 23 травня.

Кінцевий термін подачі заявок до офіційної програми – 31 грудня 2026 року.

Окрім основної програми, кінематографісти можуть подати роботи на спеціальні конкурси та нагороди, серед яких:

  • DOK.spotlights megaherz Award – студентський конкурс;
  • German Documentary Music Award – для кінокомпозиторів;
  • VFF Production Award та VFF Production Talent Award – нагороди за продюсерську майстерність;
  • all inclusive Award – інклюзивна премія;
  • освітня програма DOK.education.
Читайте також: У США пройшов 23-й Вашингтонський український фестиваль

Як повідомляв Укрінформ, найбільший фестиваль анімації в Україні Linoleum, який відбудеться у Києві з 29 вересня по 4 жовтня, оголосив повну програму.

Фото: dokfest-muenchen.de



Джерело

Continue Reading

Trending

© 2023 Дайджест Одеси. Копіювання і розміщення матеріалів на інших сайтах дозволяється тільки за умови прямого посилання на сайт. Для Інтернет-видань обов'язковим є розміщення прямого, відкритого для пошукових систем гіперпосилання на використаний матеріал не нижче другого абзацу. Матеріали з позначкою «Реклама» публікуються на правах реклами, відповідальність за їхній зміст несе рекламодавець.