Події
Довженко-Центру передали два німі фільми, які вважали втраченими
Кінознавці Алік Дарман і Володимир Прилуцький виявили в архіві і передали Національному центру імені Олександра Довженка стрічки “Трипільська трагедія” Олександра Анода-Анощенка 1926 року і “Секрет рапіду” Павла Долини 1930 року.
Як передає Укрінформ, про це Довженко-Центр повідомляє у Фейсбуці.
Молоді дослідники віднайшли плівкові фільмокопії стрічок у будівлі Кінотелекомплексу, що відома також як Цех обробки плівки (ЦОП). Вважалося, що копії зберігалися лише у російському Госфільмофонді.
За словами керівниці фільмосховища Довженко-Центру Тетяни Деркач, ці плівки – контратипи, частина комплекту вихідних матеріалів фільму. Саме з них друкують позитивні, прокатні копії.
“Це унікальний випадок, бо якщо в інших фондах та архівах можемо знаходити позитиви, то комплект вихідних матеріалів до нас потрапляє вкрай рідко. Ми вже поставили у план сканувати ці фільми. Тобто незабаром буде можливість переглянути ці унікальні знахідки”, – зауважила керівниця фільмосховища.
За словами кінознавця Олега Оліфера, “Трипільська трагедія” виробництва Ялтинської кінофабрики ВУФКУ є однією з найстаріших кінознахідок на території України за останній час.
Фільм розповідає про Трипільський похід більшовиків 1919 року (у радянських джерелах “Трипільську трагедію”), криваву сторінку Української революції і громадянської війни 1917-1921 років, що стала наріжним каменем в історії та міфі комуністичного молодіжного руху в СРСР.
У червні 1919 року загін більшовиків у складі робітників Шулявського заводу, комсомольців і китайських “добровольців” вирушили встановлювати радянську владу на охоплену повстаннями Київщину, де під Трипіллям вони були розгромлені повстанцями отамана Зеленого (Данила Терпила).
Поряд з очевидним пробільшовицьким трактуванням подій “Трипільська трагедія” виконана у пригодницькому жанрі із числениими сценами перестрілок, бійок і баталій за участі сотень статистів, кавалерії та артилерії. Особливий акцент у фільмі зроблено на жорстокості повстанців та їхніх розправах над більшовиками.
Така кривава видовищність забезпечила “Трипільській трагедії” глядацький успіх. Проте одночасно фільм отримав низьку оцінку від кіновиробників і критики.
У 1928 році у журналі “Кіно” у статті “Годі крові на екрані” стрічку критикували за натуралізм, бандитизм і демонстрацію негативного прикладу для українського селянина. Автор сценарію, письменник Григорій Епік, під час сталінського терору був розстріляний ” за участь у терористичній націоналістичній організації”.
“Секрет рапіду” (1930) виробництва Київської кінофабрики є першим фільмом Павла Долини у колекції Довженко-Центру і взагалі першим фільмом режисера, знайденим в Україні.
Знаковий український режисер і актор 1920-1930-х працював у Молодому театрі, “Кийдрамте”, “Березолі” та інших театрах, грав у кінопостановках Леся Курбаса. Як кінорежисер Долина дебютував у 39 років і за наступне пʼятиріччя на Одеській і Київській кінофабриках зняв вісім повнометражних ігрових фільмів. Більшість його робіт вважаються втраченими, жодної досі не було оцифровано.
Після критичної статті-доносу “Ідеологічними манівцями”, опублікованій у журналі “Кіно” 1932 року, Долина фактично відходить від ігрового кінематографа і переходить на роботу у “Техфільмі”, а після війни очолює Театральний музей у Києві.
“Секрет рапіду” відноситься до київського періоду творчості режисера і розповідає про типове для тогочасного радянського кіно гостре протистояння між колективним та індивідуальним, “новим” і “старим”. От тільки цього разу справа не у механізації села чи штурмовому будівництві, конфлікт розгортається навколо приховування старим робітником таємниці обробки сталі. Кульмінацією фільму стає колективне “перевиховання” людини за новим установленим зразком через так званий “товариський суд”. Індустріальної реалістичності цій виробничій драмі додають цехи, відзняті оператором Георгієм Химченком на заводах Києва, Харкова і Горлівки, та робота художника Юрія Швеця, майбутнього спеціаліста з оформлення науково-фантастичних фільмів.
Віднайдення “Секрету рапіду” – довгоочікуване повернення для дослідників і глядачів. Це нагода переглянути український кіноканон і познайомитися із творчістю одного з ключових авторів часів ВУФКУ не лише через тексти кінокритичної і кінознавчої літератури. Нарешті маловідому сторінку українського кіно можна буде побачити безпосередньо на екрані.
Як повідомляв Укрінформ, студенти Київського національного університету театру, кіно і телебачення імені Івана Карпенка-Карого виявили в архіві і передали Національному центру імені Олександра Довженка створену у 1936 році стрічку “Карл Бруннер”.
Фото: Довженко-Центр
У просторі Музею Івана Гончара відкрилися виставки «Чорнобиль: врятовані скарби Полісся» та «Ліна Костенко в чорнобильських експедиціях», що покликані представити зафіксовану та збережену спадщину Чорнобиля.
Про це повідомляє кореспондент Укрінформу.
«Сьогодні ми відкриваємо дві виставки, присвячені 40-м роковинам Чорнобильської катастрофи. 40 років тому сталася безпрецедентна подія — аварія на Чорнобильській АЕС, яку обґрунтовано вважають найбільшою техногенною й екологічною катастрофою сучасності. Її наслідки позначилися на всіх сферах суспільного життя. Це торкнулося і культури. Під загрозою опинилася етнокультура Поліського краю. Упродовж понад трьох десятиліть сотні науковців працювали над порятунком цієї культурної спадщини», – сказав директор Державного наукового центру захисту культурної спадщини від техногенних катастроф Ростислав Омеляшко.
Він наголосив, що це були безпрецедентні для української культури пошуково-рятувальні експедиції. За його словами, ці виставки є результатом цієї багаторічної роботи.
«Символічно, що виставка проходить саме в цьому приміщенні, куди свого часу звозили перші знахідки. Спочатку таких локацій було три: підвали адміністрації зони відчуження, Іванківський історико-краєзнавчий музей та музей Івана Гончара. Саме тут із 1994 року ми зберігали ці речі. Пам’ятаю, на місці, де ми зараз стоїмо, була земляна підлога, розміщувалися скульптури. А в сусідній залі ми опрацьовували знайдені пам’ятки. Відтоді минуло багато часу», – сказав Омеляшко.
Генеральний директор Національного центру народної культури «Музей Івана Гончара» Петро Гончар наголосив на унікальності виставки та її значенні для збереження культурної спадщини регіону.
«Для нас велика честь долучитися до створення цієї виставки. Вона особлива і своїм явищем, і культурою цього регіону. Частину експонатів ми свого часу допомагали зберігати саме тут, коли ще не було належних умов», – сказав він.
За словами Гончара, робота зі збереження поліської спадщини є справжнім подвигом науковців, які понад 30 років збирали та рятували культурні цінності. «Те, що зроблено за ці десятиліття – це величезна праця. Цю колекцію неможливо переоцінити: і дерев’яні вироби, і одяг – усе це демонструє неймовірне розмаїття й силу традиції навіть у межах одного регіону», — підкреслив він.
Виставка «Чорнобиль: врятовані скарби Полісся» демонструє врятовані від небуття унікальні пам’ятки народної культури регіону: предмети традиційного побуту і господарської діяльності поліщуків, комплекси вбрання, відтворення фрагментів хатнього інтер’єру, твори народного художнього мистецтва, вироби найбільш поширених промислів і ремесел на Поліссі. В експозиції також можна познайомитися з пісенним фольклором, тематичними відеоматеріалами, документальними фільмами тощо.
Фотовиставка «Ліна Костенко в чорнобильських експедиціях» сформована з двох блоків: масштабної візуальної хроніки тридцятирічних польових досліджень, здійснюваних різними експедиціями, та світлинами, що відображають безпосередню участь письменниці, дослідниці та рятівниці культурної спадщини Українського Полісся в них.
Експозиція діятиме з 15 квітня до 31 травня.
Як повідомляв Укрінформ, три провідні українські хори Канади об’єднають зусилля для проведення меморіального концерту до сорокової річниці трагедії на Чорнобильській АЕС. Захід відбудеться 26 квітня в базиліці Святого Павла у Торонто.
Фото: Юлія Овсяннікова, Укрінформ
Більше наших фото можна купити тут
Посольство Японії в Україні розпочало прийом заявок для участі в 20-му Міжнародному конкурсі манґи.
Як передає Укрінформ, про це Посольство Японії в Україні повідомило у Фейсбуці.
«Раді повідомити про відкриття прийому заявок на 20-й Міжнародний конкурс манґи», – ідеться у повідомленні.
Період подання триватиме з 15 квітня до 30 червня 2026 року.
Подробиці можна дізнатись за посиланням.
Заявки необхідно надіслати до 30.06.2025 23:59 за японським часом.
Громадяни України подають свої роботи до Посольства Японії в Україні.
Як правило, роботи подаються виключно у цифровому вигляді.
Як повідомляв Укрінформ, Міністерство культури України у співпраці з фондом «Повір у себе» й дослідницькою компанією Gradus розпочинає перший етап національного дослідження читання в Україні.
У Києві відбулася перша церемонія вручення Премії з документалістики імені Руслана Ганущака. Головну нагороду отримав пресофіцер 24-ї ОМБр ім. Короля Данила Костянтин Мельников.
Про це повідомляє пресслужба премії, передає Укрінформ.
Церемонія відбулася 14 квітня, у день народження документаліста та воїна Руслана Ганущака. Як зазначається, експертна рада під керівництвом Лариси Покальчук оцінювала роботи за чотирма критеріями: документальна цінність, особиста мужність, майстерність та соціальний вплив.
Головну нагороду ім. Руслана Ганущака отримав пресофіцер 24-ї ОМБр ім. Короля Данила Костянтин Мельников за репортаж «Божевільня. Костянтинівка».
У номінації «Герой у кадрі» переміг Едуард Тимошенко зі стрічкою «Очі війни» із найсильнішим візуальним образом воїна з передової.
У номінації «Кіно-слово» здобув перемогу фільм Аліси Коваленко «З любов’ю з фронту» / MY DEAR TEO — за майстерне поєднання тексту та візуального ряду.
У номінації «Документалістика гідності» за висвітлення незламності духу перемогла стрічка «Мілітантропос» В’ячеслава Цвєткова, Христини Лизогуб і Дениса Мельника.
У номінації «Тиша у війні» перемогла Олена Максьом із фільмом «Не питай мене, чи я вбивав»/ Don’t Ask Me If I Killed — за глибоке дослідження психологічного стану людини на війні.
«Ім’ям року» став Артем Рижиков із фільмом «Простий солдат» — як головне відкриття року в документалістиці.
У номінації «Світло майбутнього» нагородили “молодих авторів, які сміливо документують історію” — Вікторію Гнатюк та Марію Шевченко.
Спеціальні відзнаки за мужність «Кришталева лінза» отримали: Олег Петрасюк (спеціальна відзнака «Фотомить» за кадри з Костянтинівки), Владислав Винарівський («Вєня») (68-ма ОЄБр) та Ілля Мальцев («Білий янгол») — «Герой у кадрі», Артем Дубина (12-та бригада «Азов») — особлива відзнака захиснику та медійнику, а також Дмитро Тяжлов та медійники 92-ї ОШБр.
Експерти також відзначили Дмитра Коновалова за висвітлення воєнних злочинів проти дітей, Андрія Варьонова за популяризацію професії оператора, Сергія Неретіна та команду фільму «Приборкати страх».
Церемонію нагородження провели офіцер ЗСУ Віта Титаренко та директорка фундації Христина Бабляк. Захід розпочався з хвилини мовчання “Перерваний кадр” – на екрані демонструвалися імена документалістів, операторів та репортерів, які загинули з 2014 року.
“Пам’ять має перетворюватися на дію. Саме тому була створена наша фундація. Ми хочемо, щоб кадри тих, хто пішов у вічність, продовжували жити, а ті, хто сьогодні тримає камеру як зброю, відчували підтримку”, — зазначила засновниця фундації, сестра Руслана Ганущака Ірина Ганущак-Форостян.
Як повідомляв Укрінформ, Руслан Ганущак – військовий журналіст, фотограф та оператор, який загинув 11 січня 2025 року під час виконання бойового завдання у Курській області. Його родина створила Фундацію документалістики імені Руслана Ганущака, що започаткувала премію його імені для військових журналістів, документалістів і фотографів.
Фото: 1 центр ІКП Сухопутних військ
-
Суспільство1 тиждень agoНа Національному військовому кладовищі встановлюватимуть кенотафи полеглим захисникам
-
Політика1 тиждень agoВенс заявив, що Європа не доклала зусиль для припинення війни в Україні
-
Авто1 тиждень agoКапсула часу Lamborghini Miura в українському забарвленні коштує $5 мільйонів — фото
-
Політика1 тиждень agoУ МЗС України з’явиться посол з питань полонених
-
Війна7 днів agoВорог другий тиждень поспіль доставляє до порту Бердянська таємничі морські контейнери
-
Події1 тиждень agoФільм «2000 метрів до Андріївки» номінований на «Еммі»
-
Суспільство1 тиждень agoМиколаїв отримав понад 2 мільярда допомоги: куди пішли гроші Анонси
-
Відбудова1 тиждень agoУ Полтавській громаді ще майже 40 родин отримають компенсації за пошкоджене обстрілами житло