Connect with us

Події

Довженко-Центру передали два німі фільми, які вважали втраченими

Published

on



Кінознавці Алік Дарман і Володимир Прилуцький виявили в архіві і передали Національному центру імені Олександра Довженка стрічки “Трипільська трагедія” Олександра Анода-Анощенка 1926 року і “Секрет рапіду” Павла Долини 1930 року.

Як передає Укрінформ, про це Довженко-Центр повідомляє у Фейсбуці.

Молоді дослідники віднайшли плівкові фільмокопії стрічок у будівлі Кінотелекомплексу, що відома також як Цех обробки плівки (ЦОП). Вважалося, що копії зберігалися лише у російському Госфільмофонді.

За словами керівниці фільмосховища Довженко-Центру Тетяни Деркач, ці плівки – контратипи, частина комплекту вихідних матеріалів фільму. Саме з них друкують позитивні, прокатні копії.

“Це унікальний випадок, бо якщо в інших фондах та архівах можемо знаходити позитиви, то комплект вихідних матеріалів до нас потрапляє вкрай рідко. Ми вже поставили у план сканувати ці фільми. Тобто незабаром буде можливість переглянути ці унікальні знахідки”, – зауважила керівниця фільмосховища.

За словами кінознавця Олега Оліфера, “Трипільська трагедія” виробництва Ялтинської кінофабрики ВУФКУ є однією з найстаріших кінознахідок на території України за останній час.

Фільм розповідає про Трипільський похід більшовиків 1919 року (у радянських джерелах “Трипільську трагедію”), криваву сторінку Української революції і громадянської війни 1917-1921 років, що стала наріжним каменем в історії та міфі комуністичного молодіжного руху в СРСР.

У червні 1919 року загін більшовиків у складі робітників Шулявського заводу, комсомольців і китайських “добровольців” вирушили встановлювати радянську владу на охоплену повстаннями Київщину, де під Трипіллям вони були розгромлені повстанцями отамана Зеленого (Данила Терпила).

Поряд з очевидним пробільшовицьким трактуванням подій “Трипільська трагедія” виконана у пригодницькому жанрі із числениими сценами перестрілок, бійок і баталій за участі сотень статистів, кавалерії та артилерії. Особливий акцент у фільмі зроблено на жорстокості повстанців та їхніх розправах над більшовиками.

Така кривава видовищність забезпечила “Трипільській трагедії” глядацький успіх. Проте одночасно фільм отримав низьку оцінку від кіновиробників і критики.

У 1928 році у журналі “Кіно” у статті “Годі крові на екрані” стрічку критикували за натуралізм, бандитизм і демонстрацію негативного прикладу для українського селянина. Автор сценарію, письменник Григорій Епік, під час сталінського терору був розстріляний ” за участь у терористичній націоналістичній організації”.

“Секрет рапіду” (1930) виробництва Київської кінофабрики є першим фільмом Павла Долини у колекції Довженко-Центру і взагалі першим фільмом режисера, знайденим в Україні.

Читайте також: Раніше недоступний фільм за сценарієм Миколайчука оцифрували і покажуть на кінофестивалі у Чернівцях

Знаковий український режисер і актор 1920-1930-х працював у Молодому театрі, “Кийдрамте”, “Березолі” та інших театрах, грав у кінопостановках Леся Курбаса. Як кінорежисер Долина дебютував у 39 років і за наступне пʼятиріччя на Одеській і Київській кінофабриках зняв вісім повнометражних ігрових фільмів. Більшість його робіт вважаються втраченими, жодної досі не було оцифровано.

Після критичної статті-доносу “Ідеологічними манівцями”, опублікованій у журналі “Кіно” 1932 року, Долина фактично відходить від ігрового кінематографа і переходить на роботу у “Техфільмі”, а після війни очолює Театральний музей у Києві.

“Секрет рапіду” відноситься до київського періоду творчості режисера і розповідає про типове для тогочасного радянського кіно гостре протистояння між колективним та індивідуальним, “новим” і “старим”. От тільки цього разу справа не у механізації села чи штурмовому будівництві, конфлікт розгортається навколо приховування старим робітником таємниці обробки сталі. Кульмінацією фільму стає колективне “перевиховання” людини за новим установленим зразком через так званий “товариський суд”. Індустріальної реалістичності цій виробничій драмі додають цехи, відзняті оператором Георгієм Химченком на заводах Києва, Харкова і Горлівки, та робота художника Юрія Швеця, майбутнього спеціаліста з оформлення науково-фантастичних фільмів.

Віднайдення “Секрету рапіду” – довгоочікуване повернення для дослідників і глядачів. Це нагода переглянути український кіноканон і познайомитися із творчістю одного з ключових авторів часів ВУФКУ не лише через тексти кінокритичної і кінознавчої літератури. Нарешті маловідому сторінку українського кіно можна буде побачити безпосередньо на екрані.

Як повідомляв Укрінформ, студенти Київського національного університету театру, кіно і телебачення імені Івана Карпенка-Карого виявили в архіві і передали Національному центру імені Олександра Довженка створену у 1936 році стрічку “Карл Бруннер”.

Фото: Довженко-Центр



Джерело

Події

У Києві презентували документальний фільм «Час збирати каміння»

Published

on


У Києві Українське іномовлення (ДП “МПІУ”) презентувало документальний фільм “Час збирати каміння” – історії українців, які воювали проти нацизму в Русі Опору Італії та Франції, у лавах Іноземного легіону французької армії, а також були серед тих, кого відправили на примусові роботи до цих країн.

Про це повідомляє кореспондент Укрінформу.

“Ми говоримо про історію Другої світової війни, а вона сама по собі є доволі складним матеріалом для вивчення, дослідження і тим більше для подальшого поширення на екрані. Зрештою, сьогодні, у час, коли Росія прагне знищити українську державність, ми водночас зіштовхуємося з тим, що нас вбивають не тільки російські ракети, а й російська пропаганда, яка активно заходить на поле пам’яті, на історичне поле і намагається стерти українців також в історичному контексті, зокрема в питанні Другої світової війни. Ідея фільму, очевидно, народилася як певний опір, протистояння російським наративам про те, що українці під час Другої світової війни “були лише нацистами та колаборантами”, – сказав режисер фільму Андрій Ступак.







Презентація документального фільму «Час збирати каміння» / Фото: Тарасов Володимир, Укрінформ

1 / 12

Він зазначив, що плануються спеціальні покази фільму за кордоном, зокрема, на фестивалях.

За його словами, якомога більше людей мають дізнаватися про історію українців.

Заступник генерального директора з наукової та фондової роботи Національного музею історії України у Другій світовій війні Дмитро Гайнетдінов зауважив, що протягом дуже тривалого часу українська історія перебувала в полоні радянських і російських міфів. За його словами, після початку повномасштабного російського вторгнення весь світ побачив їхню брехливість.

“Сьогодні ми так чи інакше дивимося на події Другої світової війни через призму сучасної війни, а інколи шукаємо відповіді на сьогоднішні питання в подіях минулого. Але за певним парадоксом, через ці дві призму ми бачимо історію набагато чіткішою, адже ми усвідомлюємо, що зараз теж українці зіштовхнулися із абсолютним злом, яке потрібно перемогти”, – сказав Гайнетдінов.

У фільмі “Час збирати каміння” представлено історії українців, які воювали проти нацизму в Русі Опору Італії та Франції, у лавах Іноземного легіону французької армії, а також були серед тих, кого відправили на примусові роботи до цих країн, і пам’ять про кого привласнює Росія. Серед них: Георгій Ліпницький, Микола Буянов, Василь Порик, Олександр Накорчемний, Петро Білобран. Через родинні спогади, архівні фото і документи, музейні колекції, місця пам’яті, дослідження в Італії, Франції та Україні автори стрічки відновлюють їхню українську ідентичність, показують український внесок у перемогу над нацизмом та масштаб російської маніпуляції, утверджують право українців на власну історію.

Читайте також: Українська стрічка «Театр Ветеранів» стала найкращим документальним фільмом на міжнародному кінофестивалі

Фільм знято у формі уроку історії для учнів однієї зі шкіл на Хмельниччині, який проводить педагог, доктор філософії Юрій Клімчук.

Фільм “Час збирати каміння” є початком масштабного документального проєкту, який став одним з переможців ініціативи “Тисячовесна”. Наступні епізоди будуть присвячені долям українців у Норвегії, Польщі, Чехії та Німеччині.

Стрічку згодом буде оприлюднено на платформі Українського іномовлення (ДП “МПІУ”).

Як повідомлялося, про військового, поета і фотографа Максима “Далі” Кривцова знімуть монтажний документальний фільм “Я, Максим Кривцов”.



Джерело

Continue Reading

Події

Вийшов трейлер серіалу «Швидкарі»

Published

on


Представлено офіційний трейлер серіалу «Швидкарі» режисера Олега Туранського.

Як передає Укрінформ, про це повідомляє Державне агентство з питань кіно.

Зазначається, що у центрі сюжету — конфлікт між фронтовим парамедиком Максом, який прагне реформувати систему, та досвідченим лікарем «старої школи» Анатолієм. Аби довести свою правоту, вони влаштовують змагання бригад, яке несподівано втягує медиків у небезпечну гру місцевих політиків та наркомафії.

Прем’єра стрічки відбудеться 28 вересня о 20:00 в етері телеканалу ICTV2.

Проєкт створила кінокомпанія UPHub спільно з телеканалом ICTV2 за підтримки Держкіно, а також за сприяння Міністерства охорони здоров’я та Львівського обласного центру екстреної медичної допомоги та медицини катастроф.

Читайте також: Оприлюднили офіційний трейлер документального фільму «Тиха повінь»

Як повідомляв Укрінформ, влітку у Києві завершилися зйомки урбаністичної драми «Місто» за романом Валерʼяна Підмогильного.

Фото: usfa.gov.ua



Джерело

Continue Reading

Події

Довженко-Центр отримає фінансування для збереження 62 тисяч кіноплівок

Published

on



Національний центр Олександра Довженка отримає фінансування на збереження кіноколекції в межах нової міжнародної програми із захисту кінематографічної та аудіовізуальної спадщини, що перебуває під загрозою.

Про це повідомляє Міністерство культури, передає Укрінформ.

Як зазначається, про запуск нової програми під час міжнародного саміту Lumière у Франції оголосили Міжнародний альянс для захисту культурної спадщини в зонах конфліктів та Національний центр кінематографії та анімаційного зображення Франції (CNC).

Програма спрямована на збереження та відновлення кіноколекцій, покращення умов їхнього зберігання, розвиток професійної експертизи та забезпечення доступу до культурної спадщини. ALIPH вже оголосив про виділення перших 500 тисяч доларів США на фінансування невідкладних проєктів у межах програми.

Окрему увагу в програмі приділено Україні та Сирії. Зокрема, передбачена підтримка зусиль відповідних інституцій зі збереження кінематографічних колекцій.

“Україна стала однією з перших країн, які одержать підтримку. Фінансування спрямують Національному центру Олександра Довженка – найбільшому кіноархіву країни, який зберігає близько 62 тисяч кіноплівок”, – повідомила віцепрем’єр-міністерка з гуманітарної політики — міністерка культури Тетяна Бережна у Фейсбуці.

Ініціатива покликана реагувати на зростаючі загрози для кінематографічних колекцій у різних країнах світу, зокрема через збройні конфлікти, наслідки зміни клімату та фізичне старіння плівкових носіїв. Водночас спеціалізоване обладнання та професійні навички, необхідні для роботи з плівковими матеріалами, стають дедалі менш доступними.

У межах програми передбачається фінансування оцінки стану та захисту колекцій, роботи з вразливими носіями, оцифрування матеріалів застарілих форматів, модернізації технічного обладнання, підготовки фахівців та ініціатив, спрямованих на розширення доступу громадськості до творів.

Франція оголосила про намір спрямовувати на програму 1 мільйон доларів США щорічно протягом п’яти років. Загалом у 2027–2032 роках планується залучити 15 мільйонів доларів США для реалізації ініціативи.

Міністерка культури наголосила, що для України захист кінематографічної спадщини — це збереження пам’яті, культурної ідентичності та свідчень про час, у якому ми живемо.

“Через російську агресію українські колекції перебувають під постійною загрозою, тому ця програма дає нам важливі практичні інструменти для їх збереження та відновлення. Вдячна партнерам, що Україна стала одним із перших учасників ініціативи”, – цитує Бережну Мінкульт.

Запуск програми є продовженням майже десятирічного досвіду ALIPH у захисті культурної спадщини, що опинилася під загрозою через війни та кліматичні ризики. Організація вже підтримувала проєкти зі стабілізації архівів, документування та оцифрування вразливих колекцій, оснащення культурних установ і підготовки фахівців.

Читайте також: Колекція ДовженкоЦентру поповнилася фільмом «Таємниці святого Юра»

Як повідомляв Укрінформ, у червні Кабмін ухвалив зміни до постанови, які дозволяють Довженко-Центру на період воєнного стану та протягом чотирьох місяців після його завершення спрямовувати всі кошти, отримані від оренди майна, на виконання власних статутних завдань.

7 вересня Міністерство культури України та Національний центр кінематографії та анімаційного зображення Франції (CNC) підписали меморандум про взаєморозуміння, спрямований на поглиблення двосторонньої співпраці у кінематографічному та аудіовізуальному секторах.

Фото: hromadske.ua



Джерело

Continue Reading

Trending

© 2023 Дайджест Одеси. Копіювання і розміщення матеріалів на інших сайтах дозволяється тільки за умови прямого посилання на сайт. Для Інтернет-видань обов'язковим є розміщення прямого, відкритого для пошукових систем гіперпосилання на використаний матеріал не нижче другого абзацу. Матеріали з позначкою «Реклама» публікуються на правах реклами, відповідальність за їхній зміст несе рекламодавець.