Connect with us

Події

Довженко-Центру передали два німі фільми, які вважали втраченими

Published

on



Кінознавці Алік Дарман і Володимир Прилуцький виявили в архіві і передали Національному центру імені Олександра Довженка стрічки “Трипільська трагедія” Олександра Анода-Анощенка 1926 року і “Секрет рапіду” Павла Долини 1930 року.

Як передає Укрінформ, про це Довженко-Центр повідомляє у Фейсбуці.

Молоді дослідники віднайшли плівкові фільмокопії стрічок у будівлі Кінотелекомплексу, що відома також як Цех обробки плівки (ЦОП). Вважалося, що копії зберігалися лише у російському Госфільмофонді.

За словами керівниці фільмосховища Довженко-Центру Тетяни Деркач, ці плівки – контратипи, частина комплекту вихідних матеріалів фільму. Саме з них друкують позитивні, прокатні копії.

“Це унікальний випадок, бо якщо в інших фондах та архівах можемо знаходити позитиви, то комплект вихідних матеріалів до нас потрапляє вкрай рідко. Ми вже поставили у план сканувати ці фільми. Тобто незабаром буде можливість переглянути ці унікальні знахідки”, – зауважила керівниця фільмосховища.

За словами кінознавця Олега Оліфера, “Трипільська трагедія” виробництва Ялтинської кінофабрики ВУФКУ є однією з найстаріших кінознахідок на території України за останній час.

Фільм розповідає про Трипільський похід більшовиків 1919 року (у радянських джерелах “Трипільську трагедію”), криваву сторінку Української революції і громадянської війни 1917-1921 років, що стала наріжним каменем в історії та міфі комуністичного молодіжного руху в СРСР.

У червні 1919 року загін більшовиків у складі робітників Шулявського заводу, комсомольців і китайських “добровольців” вирушили встановлювати радянську владу на охоплену повстаннями Київщину, де під Трипіллям вони були розгромлені повстанцями отамана Зеленого (Данила Терпила).

Поряд з очевидним пробільшовицьким трактуванням подій “Трипільська трагедія” виконана у пригодницькому жанрі із числениими сценами перестрілок, бійок і баталій за участі сотень статистів, кавалерії та артилерії. Особливий акцент у фільмі зроблено на жорстокості повстанців та їхніх розправах над більшовиками.

Така кривава видовищність забезпечила “Трипільській трагедії” глядацький успіх. Проте одночасно фільм отримав низьку оцінку від кіновиробників і критики.

У 1928 році у журналі “Кіно” у статті “Годі крові на екрані” стрічку критикували за натуралізм, бандитизм і демонстрацію негативного прикладу для українського селянина. Автор сценарію, письменник Григорій Епік, під час сталінського терору був розстріляний ” за участь у терористичній націоналістичній організації”.

“Секрет рапіду” (1930) виробництва Київської кінофабрики є першим фільмом Павла Долини у колекції Довженко-Центру і взагалі першим фільмом режисера, знайденим в Україні.

Читайте також: Раніше недоступний фільм за сценарієм Миколайчука оцифрували і покажуть на кінофестивалі у Чернівцях

Знаковий український режисер і актор 1920-1930-х працював у Молодому театрі, “Кийдрамте”, “Березолі” та інших театрах, грав у кінопостановках Леся Курбаса. Як кінорежисер Долина дебютував у 39 років і за наступне пʼятиріччя на Одеській і Київській кінофабриках зняв вісім повнометражних ігрових фільмів. Більшість його робіт вважаються втраченими, жодної досі не було оцифровано.

Після критичної статті-доносу “Ідеологічними манівцями”, опублікованій у журналі “Кіно” 1932 року, Долина фактично відходить від ігрового кінематографа і переходить на роботу у “Техфільмі”, а після війни очолює Театральний музей у Києві.

“Секрет рапіду” відноситься до київського періоду творчості режисера і розповідає про типове для тогочасного радянського кіно гостре протистояння між колективним та індивідуальним, “новим” і “старим”. От тільки цього разу справа не у механізації села чи штурмовому будівництві, конфлікт розгортається навколо приховування старим робітником таємниці обробки сталі. Кульмінацією фільму стає колективне “перевиховання” людини за новим установленим зразком через так званий “товариський суд”. Індустріальної реалістичності цій виробничій драмі додають цехи, відзняті оператором Георгієм Химченком на заводах Києва, Харкова і Горлівки, та робота художника Юрія Швеця, майбутнього спеціаліста з оформлення науково-фантастичних фільмів.

Віднайдення “Секрету рапіду” – довгоочікуване повернення для дослідників і глядачів. Це нагода переглянути український кіноканон і познайомитися із творчістю одного з ключових авторів часів ВУФКУ не лише через тексти кінокритичної і кінознавчої літератури. Нарешті маловідому сторінку українського кіно можна буде побачити безпосередньо на екрані.

Як повідомляв Укрінформ, студенти Київського національного університету театру, кіно і телебачення імені Івана Карпенка-Карого виявили в архіві і передали Національному центру імені Олександра Довженка створену у 1936 році стрічку “Карл Бруннер”.

Фото: Довженко-Центр



Джерело

Події

У Рівному на честь Героя України поета Максима Кривцова перейменували вулицю

Published

on


У Рівному одну з нових вулиць назвуть на честь Максима Кривцова — Героя України, поета, фотографа та громадського діяча.

Про це повідомили у ТелеграміРівненської міської ради, передає Укрінформ.

Як повідомляється, відповідне рішення ухвалили депутати Рівнеради під час сесійного засідання. Ім’ям поета перейменували одну із нових вулиць у районі забудови вулиць Новодвірська, академіка Кримського в місті Рівне.

“Максим Кривцов був активним учасником Революції Гідності, проходив службу в зоні проведення антитерористичної операції, а з перших днів повномасштабного вторгнення добровільно став до лав Збройних сил України. Окрім військової служби, він був відомий як талановитий поет і фотограф, активно займався громадською діяльністю”, – йдеться в повідомленні.

Як повідомлялося, 7 січня 2024 року 33-річний захисник загинув під час виконання бойового завдання на Харківському напрямку.

У міськраді Рівного зазначили, що присвоєння імені Максима Кривцова одній із вулиць Рівного є виявом шани та вдячності за його мужність, відданість Україні та вагомий внесок у боротьбу за її свободу і незалежність.

Читайте також: У Франції видали збірку поезій Максима Кривцова

Раніше повідомлялося, що в п’яти містах Бразилії відбулися презентації книжки Poemas da Seteira («Вірші з бійниці») – португальського перекладу збірки віршів військового і поета Максима «Далі» Кривцова, який загинув на російсько-українській війні.



Джерело

Continue Reading

Події

Фільм «Жовті букви» отримав головну нагороду Берлінале-2026

Published

on



Політична драма «Жовті букви» (Yellow Letters) німецького кінорежисера турецького походження Ількера Чатака здобула головний приз «Золотий ведмідь» на Берлінському міжнародному кінофестивалі 2026 року.

Як передає Укрінформ, про це повідомляє Euronews.

Політична драма розповідає історію турецького режисера та його дружини-акторки, яким раптово забороняють працювати через їхні політичні погляди.

Голова журі кінофестивалю Вім Вендерс назвав «Жовті букви», яка отримала головний приз на Берлінале-2026, «жахливим передчуттям та поглядом у найближче майбутнє, яке може статися і в наших країнах».

«Це фільм, який дуже чітко говорить про політичну мову тоталітаризму на відміну від емпатичної мови кіно», – додав Вендерс.

Приз журі «Срібний ведмідь» за друге місце отримав фільм «Спасіння» Еміна Альпера.

Серед інших лауреатів головних нагород була німецька акторка Сандра Гюллер, яка отримала «Срібного ведмедя» за найкращу акторську гру за головну роль у фільмі Маркуса Шляйнцера «Троянда».

Чорно-біла драма розповідає історію жінки, яка видає себе за чоловіка в сільській місцевості Німеччини 17-го століття, щоб уникнути обмежень патріархату.

Фільм «Королева на морі» американського режисера Ленса Гаммера, у якому головну роль жінки, яка доглядає за своєю матір’ю, хворою на деменцію, зіграла Жюльєт Бінош, отримав дві нагороди.

Фільм чутливо зображує спустошення, яке хвороба Альцгеймера завдає близьким пацієнта.

Актори Том Кортні та Анна Колдер-Маршалл, яка грає хвору матір у фільмі, розділили «Срібного ведмедя» за найкращу роль другого плану.

Читайте також: Постраждалий від удару РФ по Вінниці хлопчик отримав міжнародну нагороду Cinema for Peace

Фільм також отримав приз журі «Срібний ведмідь» за третє місце.

Як повідомляв Укрінформ, документальний фільм «Сліди» Аліси Коваленко і Марисі Нікітюк переміг в глядацькому голосуванні у секції Panorama, а саме в документальній категорії Panorama Dokumente на 76-му Берлінському міжнародному кінофестивалі.



Джерело

Continue Reading

Події

У всеукраїнський прокат навесні вийде художній фільм про ветеранів «Втомлені»

Published

on



У всеукраїнський прокат 7 травня вийде драматичний фільм Юрія Дуная «Втомлені» – історія про боротьбу ветеранів із невидимими ранами, відновлення та силу взаємопідтримки.

Про це Українська кіноакадемія повідомила у Фейсбуці, передає Укрінформ.

Як зазначається, «Втомлені» – це одна з небагатьох українських стрічок на важку, але важливу для українського суспільства тему: відновлення та проживання травм війни військовими.

До роботи над кінокартиною долучилися чинні військовослужбовці й ветерани. Вони стали частиною команди й акторського складу, допомогли втілити свій досвід на екрані.

Головні герої фільму: Люба та Андрій – ветерани, які намагаються подолати травми війни та знайти підтримку одне в одному. Почуття дають обом надію, але байдужість оточення та власні страхи стають серйозним випробуванням для їхнього зв’язку.

Стрічку створила компанія «Іллєнко Фільм Продакшенс» за підтримки Державного агентства з питань кіно.

Ролі виконали Валерія Ходос, Дмитро Сова, Ірма Вітовська, Олег Симороз, Дарія Творонович, Дарина Легейда, Пилип Іллєнко та інші.

Читайте також: Український документальний фільм «Сліди» переміг в «Панорамі» на Берлінале

За дистрибуцію проєкту відповідає компанія FILM.UA Distribution. На її офіційному каналі в Ютубі вже доступний тизер-трейлер.

Як повідомляв Укрінформ, 1 березня в широкий прокат вийде романтичне фентезі «Мавка. Справжній міф» режисерки Каті Царик.

Фото: Втомлені/The Fatigued/Фейсбук



Джерело

Continue Reading

Trending

© 2023 Дайджест Одеси. Копіювання і розміщення матеріалів на інших сайтах дозволяється тільки за умови прямого посилання на сайт. Для Інтернет-видань обов'язковим є розміщення прямого, відкритого для пошукових систем гіперпосилання на використаний матеріал не нижче другого абзацу. Матеріали з позначкою «Реклама» публікуються на правах реклами, відповідальність за їхній зміст несе рекламодавець.