Connect with us

Події

Довженко-Центру передали два німі фільми, які вважали втраченими

Published

on



Кінознавці Алік Дарман і Володимир Прилуцький виявили в архіві і передали Національному центру імені Олександра Довженка стрічки “Трипільська трагедія” Олександра Анода-Анощенка 1926 року і “Секрет рапіду” Павла Долини 1930 року.

Як передає Укрінформ, про це Довженко-Центр повідомляє у Фейсбуці.

Молоді дослідники віднайшли плівкові фільмокопії стрічок у будівлі Кінотелекомплексу, що відома також як Цех обробки плівки (ЦОП). Вважалося, що копії зберігалися лише у російському Госфільмофонді.

За словами керівниці фільмосховища Довженко-Центру Тетяни Деркач, ці плівки – контратипи, частина комплекту вихідних матеріалів фільму. Саме з них друкують позитивні, прокатні копії.

“Це унікальний випадок, бо якщо в інших фондах та архівах можемо знаходити позитиви, то комплект вихідних матеріалів до нас потрапляє вкрай рідко. Ми вже поставили у план сканувати ці фільми. Тобто незабаром буде можливість переглянути ці унікальні знахідки”, – зауважила керівниця фільмосховища.

За словами кінознавця Олега Оліфера, “Трипільська трагедія” виробництва Ялтинської кінофабрики ВУФКУ є однією з найстаріших кінознахідок на території України за останній час.

Фільм розповідає про Трипільський похід більшовиків 1919 року (у радянських джерелах “Трипільську трагедію”), криваву сторінку Української революції і громадянської війни 1917-1921 років, що стала наріжним каменем в історії та міфі комуністичного молодіжного руху в СРСР.

У червні 1919 року загін більшовиків у складі робітників Шулявського заводу, комсомольців і китайських “добровольців” вирушили встановлювати радянську владу на охоплену повстаннями Київщину, де під Трипіллям вони були розгромлені повстанцями отамана Зеленого (Данила Терпила).

Поряд з очевидним пробільшовицьким трактуванням подій “Трипільська трагедія” виконана у пригодницькому жанрі із числениими сценами перестрілок, бійок і баталій за участі сотень статистів, кавалерії та артилерії. Особливий акцент у фільмі зроблено на жорстокості повстанців та їхніх розправах над більшовиками.

Така кривава видовищність забезпечила “Трипільській трагедії” глядацький успіх. Проте одночасно фільм отримав низьку оцінку від кіновиробників і критики.

У 1928 році у журналі “Кіно” у статті “Годі крові на екрані” стрічку критикували за натуралізм, бандитизм і демонстрацію негативного прикладу для українського селянина. Автор сценарію, письменник Григорій Епік, під час сталінського терору був розстріляний ” за участь у терористичній націоналістичній організації”.

“Секрет рапіду” (1930) виробництва Київської кінофабрики є першим фільмом Павла Долини у колекції Довженко-Центру і взагалі першим фільмом режисера, знайденим в Україні.

Читайте також: Раніше недоступний фільм за сценарієм Миколайчука оцифрували і покажуть на кінофестивалі у Чернівцях

Знаковий український режисер і актор 1920-1930-х працював у Молодому театрі, “Кийдрамте”, “Березолі” та інших театрах, грав у кінопостановках Леся Курбаса. Як кінорежисер Долина дебютував у 39 років і за наступне пʼятиріччя на Одеській і Київській кінофабриках зняв вісім повнометражних ігрових фільмів. Більшість його робіт вважаються втраченими, жодної досі не було оцифровано.

Після критичної статті-доносу “Ідеологічними манівцями”, опублікованій у журналі “Кіно” 1932 року, Долина фактично відходить від ігрового кінематографа і переходить на роботу у “Техфільмі”, а після війни очолює Театральний музей у Києві.

“Секрет рапіду” відноситься до київського періоду творчості режисера і розповідає про типове для тогочасного радянського кіно гостре протистояння між колективним та індивідуальним, “новим” і “старим”. От тільки цього разу справа не у механізації села чи штурмовому будівництві, конфлікт розгортається навколо приховування старим робітником таємниці обробки сталі. Кульмінацією фільму стає колективне “перевиховання” людини за новим установленим зразком через так званий “товариський суд”. Індустріальної реалістичності цій виробничій драмі додають цехи, відзняті оператором Георгієм Химченком на заводах Києва, Харкова і Горлівки, та робота художника Юрія Швеця, майбутнього спеціаліста з оформлення науково-фантастичних фільмів.

Віднайдення “Секрету рапіду” – довгоочікуване повернення для дослідників і глядачів. Це нагода переглянути український кіноканон і познайомитися із творчістю одного з ключових авторів часів ВУФКУ не лише через тексти кінокритичної і кінознавчої літератури. Нарешті маловідому сторінку українського кіно можна буде побачити безпосередньо на екрані.

Як повідомляв Укрінформ, студенти Київського національного університету театру, кіно і телебачення імені Івана Карпенка-Карого виявили в архіві і передали Національному центру імені Олександра Довженка створену у 1936 році стрічку “Карл Бруннер”.

Фото: Довженко-Центр



Джерело

Події

У межах туру «Кіно заради Перемоги!» в березні відбувся 61 кінопоказ

Published

on



У Чернівецькій області в госпіталі ветеранів війни 3 березня показали стрічку «Захар Беркут», представив її режисер Ахтем Сеітаблаєв.

4 та 10 березня в кінопросторі Хмельницького госпіталю організували показ фільму «Максим Оса та золото Песиголовця».

4-25 березня військовослужбовцям, які проходять реабілітацію в Трускавецькому госпіталі, показали кінокартини «Довбуш», «Кріпачка», «Я, Побєда і Берлін» та «Дон Жуан з Жашкова». Тим часом у Запоріжжі та області влаштували 12 показів, у програмі були фільми «Яремчук. Незрівнянний світ краси», «Кріпачка», «Безславні кріпаки», «Пекельна хоругва або Різдво козацьке», «11 дітей з Моршина» та «Дон Жуан з Жашкова».

5 березня в Чернівецькому військово-спортивному ліцеї показали фільм «Захар Беркут», представили його режисер Ахтем Сеітаблаєв та керівник «ТРО Медіа» Олексій Дмитрашківський.

5-26 березня в кінопросторі медичного центру Міністерства внутрішніх справ України у Вінницькій області відбулися покази стрічок «Коли ти вийдеш заміж?», «Кріпачка», «Безславні кріпаки» та «раша гудбай».

5-27 березня у двох реабілітаційних центрах Національної гвардії в Полтавській області показували фільми «Максим Оса та золото Песиголовця», «Кіборги», «Дон Жуан з Жашкова» і «Кріпачка».

6 березня в медичному реабілітаційному центрі Державної прикордонної служби України в Одесі відкрили новий кінопростір й організували показ стрічки «Мирний 21» за участію режисера Ахтема Сеітаблаєва.

6-27 березня в кінопросторі медичного центру МВС у Вінницькій області показали «Кріпачку», «Вулкан» та «Екс».

7 березня в Харківському національному економічному університеті відбувся показ фільму «Мої думки тихі».

7 й 14 березня в Будинку культури Миронівки місцевій громаді показали «Кріпачку» та «Кіборги».

7 й 8 березня в харківському «Хартія-хабі» режисер Олесь Санін представив фільми «Довбуш» та «Культура vs війна».

9 березня в «Хартія-хабі» Івано-Франківська показали стрічку «Чужа молитва».

10 березня в кінопросторі одного з реабілітаційних центрів Київської області для ветеранів влаштували показ «Кріпачки». Того ж дня в Одесі в приміщенні міської бібліотеки для громади організували показ «Толоки».

12-26 березня у Вінниці та області для місцевої громади та внутрішньо переміщених осіб за сприяння обласного центру культури «Щедрик» показували фільми «Кіборги», «Шляхетні волоцюги» та «Мій карпатський дідусь».

12 й 29 березня у Київському інституті Національної гвардії України організували покази «Нескореного» й «Толоки».

12 та 13 березня у Національній академії Служби безпеки України та Київському військовому інституті ім. Т. Г. Шевченка провели допрем’єрні покази фільму «Втомлені», представив їх голова правління Асоціації «Дивись українське!» Андрій Різоль. У творчих зустрічах з курсантами взяли участь продюсер Пилип Іллєнко, режисер Юрій Дунай, сценаристка Соломія Томащук й акторка Валерія Ходос.

13-26 березня у новоствореному Одеському кінопросторі медичного реабілітаційного центру показали фільми «Пропала грамота», «Кіборги» та «Кріпачка».

15 березня в Центральному будинку офіцерів у Києві відбувся допрем’єрний показ фільму «Втомлені» за участю продюсера Пилипа Іллєнка, режисера Юрія Дуная, сценаристки Соломії Томащук, акторок Маргарити Гури та Валерії Ходос.

15 березня у Києві в культурному хабі «Донеччина» показали стрічку «Люксембург, Люксембург».

18 березня в кінопросторі одного з реабілітаційних центрів Київської області влаштували допрем’єрний показ «Втомлених» за участю продюсера Пилипа Іллєнка, режисера Юрія Дуная, сценаристки Соломії Томащук й акторки Валерії Ходос.

19 березня у Київському інституті НГУ провели допрем’єрний показ «Втомлених» за участю продюсера Пилипа Іллєнка, режисера Юрія Дуная, сценаристки Соломії Томащук, головних акторів Валерії Ходос та Дмитра Сови. Команду фільму представив голова правління Асоціації «Дивись українське!».

20 березня у Київській національній дитячій бібліотеці показали стрічку «Стоп Земля», представив її кінознавець Ярослав Підгора-Гвяздовський. Того ж дня у львівському Будинку офіцерів відбувся показ «Паляниці», представила її кінопродюсерка Катерина Тимченко.

27 березня в кінопросторі реабілітаційного центру НГУ в Полтавській області показали фільм «Мій карпатський дідусь». Участь у заході взяли амбасадор туру, актор Богдан Бенюк, бригадний генерал Нацгвардії Олександр Білоус і голова правління Асоціації «Дивись українське!» Андрій Різоль.

29 березня в Центральному будинку офіцерів у Києві влаштували показ стрічки «Битва за Київ», представив її режисер Тарас Ткаченко.

Від початку реалізації туру «Кіно заради Перемоги!» організовані вже 3186 кінопоказів у 532 населених пунктах та військових частинах 23 областей України.

Як повідомлялося, національний тур «Кіно заради Перемоги!» реалізується із 6 серпня 2022 року. Його мета – морально-психологічна підтримка та мотивація військовослужбовців, майбутніх офіцерів, внутрішньо-переміщених осіб і громад.

Читайте також: Документальну стрічку «Дівія» визнали найкращою на Ann Arbour Film Festival

Організатором кінопоказів є «Дивись українське!» у співпраці з Головним управлінням комунікацій Збройних сил України. Ініціатори проєкту: Офіс Президента, Державне агентство з питань кіно та «Дивись українське!». 

Тур реалізується у співпраці з Генеральним штабом ЗСУ, за сприяння Міністерства оборони, обласних військових адміністрацій, Національної гвардії та Національної поліції.



Джерело

Continue Reading

Події

Spyglass працює вже над восьмим фільмом франшизи «Крик»

Published

on



Кінокомпанія Spyglass Entertainment працює вже над восьмим фільмом жахів франшизи «Крик» (Scream).

Як передає Укрінформ, про це повідомляє The Hollywood Reporter.

Лілла та Нора Цукерман, більш відомі як сестри Цукерман, напишуть сценарій для восьмої частини «Крику».

Зазначається, що робота над «Криком 8» розпочалася після успіху фільму «Крик 7» з акторкою Анною Камп, який вийшов 27 лютого цього року та став найкасовішим фільмом франшизи.

Стрічка заробила понад 200 мільйонів доларів США по всьому світу.

Раніше цього місяця американський кінорежисер і творець «Крик» Кевін Вільямсон заявив, що не братиме участь у режисурі восьмого фільму цієї франшизи.

«Для наступного «Крику» я, мабуть, зроблю крок убік, і просто знову буду частиною родини», – сказав він.

Читайте також: Сиквел трилера «Служниця» вийде у прокат у грудні 2027 року

Як повідомляв Укрінформ, зірка американської франшизи фільму жахів «Крик» Мелісса Баррера зіграє разом із голлівудським актором Джоном Траволтою у трилері «Чорні припливи» (Black Tides).

Фото: IMDb



Джерело

Continue Reading

Події

Розвідка назвала імена російських археологів, які проводять незаконні розкопки на ТОТ

Published

on



Головне управління розвідки Міністерства оборони України оприлюднило інформацію про 20 викрадених росіянами українських культурних цінностей, а також сімох осіб, причетних до незаконних археологічних робіт, викривлення історії та виправдання захоплення українських територій.

Як передає Укрінформ, про це ГУР повідомило у Фейсбуці.

У розділі “Викрадена спадщина” порталу War&Sanctions оприлюднена інформація щодо 20 викрадених українських культурних цінностей, двох музеїв на тимчасово захоплених територіях України, а також сімох осіб , причетних до незаконних археологічних робіт, викривлення історії та виправдання захоплення українських територій.

Серед них Едуард Кравченко та Віталій Войтенко — наукові співробітники так званого “Донецького республіканського краєзнавчого музею”.

Вони брали участь у нелегальних археологічних розкопках на тимчасово захопленій території Донецької області у районах Приазов’я та Донецького кряжу.

Кравченко безпосередньо очолював такі експедиції, а Войтенко, окрім іншого, є учасником збройної агресії проти України у складі ЗС РФ.

Також це заступник міністра науки і вищої освіти РФ Костянтин Могильовський — співголова очолюваного Сергієм Наришкіним російського історичного товариства, яке поширює викривлені історичні наративи з метою виправдання війни та захоплення українських територій.

Крім того, оприлюднені дані про 20 культурних цінностей, викрадених з археологічних об’єктів на тимчасово окупованому Кримському півострові (зокрема некрополя Киз-Аул і кургану “Госпітальний”), а також із Новокаховської міської картинної галереї та заповідника “Кам’яна могила”.

Читайте також: Росіяни продовжують знищувати Ханський палац у Бахчисараї – правозахисники

Як повідомляв Укрінформ, польські спецслужби затримали на початку грудня 2025 року у Варшаві відомого російського археолога, працівника Ермітажу Олександра Бутягіна, якого Україна оголосила у міжнародний розшук за проведення нелегальних розкопок у Криму.

У Польщі він перебував проїздом, подорожуючи з Нідерландів на Балкани. В Європі російський вчений проводив серію лекцій про археологію.

Читайте також: Кравченко – про справу Бутягіна: Це перший успішний кейс екстрадиції росіянина на запит України

Українська прокуратура оголосила його в розшук у листопаді цього року за керування нелегальними археологічними експедиціями у Криму з 2014 року. Зокрема його група вела без відповідних дозволів української влади нелегальні розкопки у стародавньому місті Мірмекій на березі Керченської протоки у Криму. За інформацією українських слідчих, у результаті цих дій частково знищено об’єкти культурної спадщини, збитки оцінені у 200 млн грн. За цей злочин росіянину загрожує 10 років ув’язнення.

Окружний суд у Варшаві визнав юридично допустимою екстрадицію Бутягіна до України.

Фото: www.trthaber.com, ілюстративне



Джерело

Continue Reading

Trending

© 2023 Дайджест Одеси. Копіювання і розміщення матеріалів на інших сайтах дозволяється тільки за умови прямого посилання на сайт. Для Інтернет-видань обов'язковим є розміщення прямого, відкритого для пошукових систем гіперпосилання на використаний матеріал не нижче другого абзацу. Матеріали з позначкою «Реклама» публікуються на правах реклами, відповідальність за їхній зміст несе рекламодавець.