Події
Довженко-Центру передали два німі фільми, які вважали втраченими
Кінознавці Алік Дарман і Володимир Прилуцький виявили в архіві і передали Національному центру імені Олександра Довженка стрічки “Трипільська трагедія” Олександра Анода-Анощенка 1926 року і “Секрет рапіду” Павла Долини 1930 року.
Як передає Укрінформ, про це Довженко-Центр повідомляє у Фейсбуці.
Молоді дослідники віднайшли плівкові фільмокопії стрічок у будівлі Кінотелекомплексу, що відома також як Цех обробки плівки (ЦОП). Вважалося, що копії зберігалися лише у російському Госфільмофонді.
За словами керівниці фільмосховища Довженко-Центру Тетяни Деркач, ці плівки – контратипи, частина комплекту вихідних матеріалів фільму. Саме з них друкують позитивні, прокатні копії.
“Це унікальний випадок, бо якщо в інших фондах та архівах можемо знаходити позитиви, то комплект вихідних матеріалів до нас потрапляє вкрай рідко. Ми вже поставили у план сканувати ці фільми. Тобто незабаром буде можливість переглянути ці унікальні знахідки”, – зауважила керівниця фільмосховища.
За словами кінознавця Олега Оліфера, “Трипільська трагедія” виробництва Ялтинської кінофабрики ВУФКУ є однією з найстаріших кінознахідок на території України за останній час.
Фільм розповідає про Трипільський похід більшовиків 1919 року (у радянських джерелах “Трипільську трагедію”), криваву сторінку Української революції і громадянської війни 1917-1921 років, що стала наріжним каменем в історії та міфі комуністичного молодіжного руху в СРСР.
У червні 1919 року загін більшовиків у складі робітників Шулявського заводу, комсомольців і китайських “добровольців” вирушили встановлювати радянську владу на охоплену повстаннями Київщину, де під Трипіллям вони були розгромлені повстанцями отамана Зеленого (Данила Терпила).
Поряд з очевидним пробільшовицьким трактуванням подій “Трипільська трагедія” виконана у пригодницькому жанрі із числениими сценами перестрілок, бійок і баталій за участі сотень статистів, кавалерії та артилерії. Особливий акцент у фільмі зроблено на жорстокості повстанців та їхніх розправах над більшовиками.
Така кривава видовищність забезпечила “Трипільській трагедії” глядацький успіх. Проте одночасно фільм отримав низьку оцінку від кіновиробників і критики.
У 1928 році у журналі “Кіно” у статті “Годі крові на екрані” стрічку критикували за натуралізм, бандитизм і демонстрацію негативного прикладу для українського селянина. Автор сценарію, письменник Григорій Епік, під час сталінського терору був розстріляний ” за участь у терористичній націоналістичній організації”.
“Секрет рапіду” (1930) виробництва Київської кінофабрики є першим фільмом Павла Долини у колекції Довженко-Центру і взагалі першим фільмом режисера, знайденим в Україні.
Знаковий український режисер і актор 1920-1930-х працював у Молодому театрі, “Кийдрамте”, “Березолі” та інших театрах, грав у кінопостановках Леся Курбаса. Як кінорежисер Долина дебютував у 39 років і за наступне пʼятиріччя на Одеській і Київській кінофабриках зняв вісім повнометражних ігрових фільмів. Більшість його робіт вважаються втраченими, жодної досі не було оцифровано.
Після критичної статті-доносу “Ідеологічними манівцями”, опублікованій у журналі “Кіно” 1932 року, Долина фактично відходить від ігрового кінематографа і переходить на роботу у “Техфільмі”, а після війни очолює Театральний музей у Києві.
“Секрет рапіду” відноситься до київського періоду творчості режисера і розповідає про типове для тогочасного радянського кіно гостре протистояння між колективним та індивідуальним, “новим” і “старим”. От тільки цього разу справа не у механізації села чи штурмовому будівництві, конфлікт розгортається навколо приховування старим робітником таємниці обробки сталі. Кульмінацією фільму стає колективне “перевиховання” людини за новим установленим зразком через так званий “товариський суд”. Індустріальної реалістичності цій виробничій драмі додають цехи, відзняті оператором Георгієм Химченком на заводах Києва, Харкова і Горлівки, та робота художника Юрія Швеця, майбутнього спеціаліста з оформлення науково-фантастичних фільмів.
Віднайдення “Секрету рапіду” – довгоочікуване повернення для дослідників і глядачів. Це нагода переглянути український кіноканон і познайомитися із творчістю одного з ключових авторів часів ВУФКУ не лише через тексти кінокритичної і кінознавчої літератури. Нарешті маловідому сторінку українського кіно можна буде побачити безпосередньо на екрані.
Як повідомляв Укрінформ, студенти Київського національного університету театру, кіно і телебачення імені Івана Карпенка-Карого виявили в архіві і передали Національному центру імені Олександра Довженка створену у 1936 році стрічку “Карл Бруннер”.
Фото: Довженко-Центр
Події
В Україні 24 лютого відбудуться безкоштовні покази документального фільму «Паляниця»
До четвертих роковин повномасштабного вторгнення РФ, 24 лютого, в мережі кінотеатрів Multiplex по всій Україні відбудуться безкоштовні покази документального фільму «Паляниця» режисерів Кадіма Тарасова і Юлії Большинської.
Як передає Укрінформ, про це повідомляє Державне агентство України з питань кіно.
Зазначається, що це документальна історія про свободу, війну та незламність українців, розказана мовою вуличного мистецтва.
«Герої стрічки – американські стріт-арт митці Бандит | USA, Трістан | USA, Джонні | USA та їх однодумниця і координаторка з України Катерина Тимченко – вирушили у подорож десятком міст України під час повномасштабного вторгнення, щоби побачити, відчути і зафіксувати, як Україна бореться за свою свободу та гідність. За 2,5 роки вони створили 33 настінних графіті, що стали символами пам’яті та стійкості», – зауважили в агентстві.
У стрічці увага зосереджена не лише на графіті – фільм розповідає про внутрішню трансформацію іноземних митців, які стали свідками й учасниками української боротьби.
Зокрема, під час зйомок вони відвідали Київ, Ірпінь, Бучу, Бородянку, Харків, Ізюм, Краматорськ, Костянтинівку, Одесу та Миколаїв. Кожне з цих міст постає у фільмі не просто географічною точкою на мапі, а глибоким емоційним досвідом, що змінює світогляд стрітартерів і змушує їх переосмислювати цінності.
«Назва фільму – це не просто слово. «Паляниця» стала паролем, маркером ідентичності, символом своїх», – додали у Держкіно.
Стрічка вже набула широкого міжнародного розголосу, була показана у 18 країнах світу та стала частиною міжнародного кіномарафону Culture vs War. Вона також отримала позитивний резонанс серед іноземної аудиторії.
Фільм створений за участі гурту «Антитіла», Олександри Паскаль, Ольги Стоян, Олени Сергеєвої, військовослужбовців Збройних сил України, за підтримки Національної поліції України, асоціації «Дивись українське!» та інших.
Як повідомляв Укрінформ, фестивальна прем’єра документальної стрічки «Паляниця» (Palyanytsia) режисерів Кадіма (Дмитра) Тарасова і Юлії Большинської відбулася в межах 54-го міжнародного кінофестивалю «Молодість».
Події
у Львові відкрилася масштабна виставка, присвячена українському модернізму
У Національному музеї у Львові імені Андрея Шептицького відкрили масштабний проєкт «В епіцентрі бурі: модернізм в Україні 1900–1930-х».
Про це у Фейсбуці повідомив начальник Львівської ОВА Максим Козицький, передає Укрінформ.
З його слів, в експозиції представлені понад пів сотні живописних і графічних творів митців, які творили в часи революцій, воєн та великих змін.
Серед них – Олександра Екстер, Олександр Богомазов, Анатолій Петрицький та інші видатні постаті українського авангарду.
«Дякую Національному музею у Львові імені Андрея Шептицького, Національному художньому музею України, Музею театрального, музичного та кіномистецтва України та Національному музею українського декоративного мистецтва за те, що об’єднали ці роботи й створили настільки масштабний проєкт про силу й тяглість нашої історії», – зазначив Козицький.
Як повідомляв Укрінформ, у Львові Zenyk Art Gallery спільно з Національним музеєм Тараса Шевченка відкрили концептуальну виставку «ВІН: Тарас Шевченко. Художник». Експозиція об’єднала 58 живописних і графічних творів різних періодів життя Кобзаря.
Події
У Рівному на честь Героя України поета Максима Кривцова перейменували вулицю
У Рівному одну з нових вулиць назвуть на честь Максима Кривцова — Героя України, поета, фотографа та громадського діяча.
Про це повідомили у Телеграмі Рівненської міської ради, передає Укрінформ.
Як повідомляється, відповідне рішення ухвалили депутати Рівнеради під час сесійного засідання. Ім’ям поета перейменували одну із нових вулиць у районі забудови вулиць Новодвірська, академіка Кримського в місті Рівне.
“Максим Кривцов був активним учасником Революції Гідності, проходив службу в зоні проведення антитерористичної операції, а з перших днів повномасштабного вторгнення добровільно став до лав Збройних сил України. Окрім військової служби, він був відомий як талановитий поет і фотограф, активно займався громадською діяльністю”, – йдеться в повідомленні.
Як повідомлялося, 7 січня 2024 року 33-річний захисник загинув під час виконання бойового завдання на Харківському напрямку.
У міськраді Рівного зазначили, що присвоєння імені Максима Кривцова одній із вулиць Рівного є виявом шани та вдячності за його мужність, відданість Україні та вагомий внесок у боротьбу за її свободу і незалежність.
Раніше повідомлялося, що в п’яти містах Бразилії відбулися презентації книжки Poemas da Seteira («Вірші з бійниці») – португальського перекладу збірки віршів військового і поета Максима «Далі» Кривцова, який загинув на російсько-українській війні.
-
Усі новини5 днів agoХристина Соловій про концерт в честь Степана Гіги — чому співачка не виступала
-
Суспільство1 тиждень agoСлужба відновлення пояснила, що сталося із трасою Одеса-Київ Анонси
-
Усі новини5 днів agoПокинута мамою мавпочка Панч знайшла друга — відео завірусилося в мережі
-
Усі новини1 тиждень agoщось знищує їх останні три роки (фото)
-
Війна1 тиждень agoФедоров відвідав штаб-квартиру НАТО з допомоги України
-
Суспільство1 тиждень agoУ ГСЦ попереджають про шахрайський Телеграм-чатбот, де продають «записи на прийом»
-
Усі новини6 днів agoТренди ТікТок — жінка розриває мережу відео з села
-
Війна6 днів agoВійна в Україні — на фронті загинули молоді захисниці Кара і Лайза
