Connect with us

Події

Довженко-Центру передали два німі фільми, які вважали втраченими

Published

on



Кінознавці Алік Дарман і Володимир Прилуцький виявили в архіві і передали Національному центру імені Олександра Довженка стрічки “Трипільська трагедія” Олександра Анода-Анощенка 1926 року і “Секрет рапіду” Павла Долини 1930 року.

Як передає Укрінформ, про це Довженко-Центр повідомляє у Фейсбуці.

Молоді дослідники віднайшли плівкові фільмокопії стрічок у будівлі Кінотелекомплексу, що відома також як Цех обробки плівки (ЦОП). Вважалося, що копії зберігалися лише у російському Госфільмофонді.

За словами керівниці фільмосховища Довженко-Центру Тетяни Деркач, ці плівки – контратипи, частина комплекту вихідних матеріалів фільму. Саме з них друкують позитивні, прокатні копії.

“Це унікальний випадок, бо якщо в інших фондах та архівах можемо знаходити позитиви, то комплект вихідних матеріалів до нас потрапляє вкрай рідко. Ми вже поставили у план сканувати ці фільми. Тобто незабаром буде можливість переглянути ці унікальні знахідки”, – зауважила керівниця фільмосховища.

За словами кінознавця Олега Оліфера, “Трипільська трагедія” виробництва Ялтинської кінофабрики ВУФКУ є однією з найстаріших кінознахідок на території України за останній час.

Фільм розповідає про Трипільський похід більшовиків 1919 року (у радянських джерелах “Трипільську трагедію”), криваву сторінку Української революції і громадянської війни 1917-1921 років, що стала наріжним каменем в історії та міфі комуністичного молодіжного руху в СРСР.

У червні 1919 року загін більшовиків у складі робітників Шулявського заводу, комсомольців і китайських “добровольців” вирушили встановлювати радянську владу на охоплену повстаннями Київщину, де під Трипіллям вони були розгромлені повстанцями отамана Зеленого (Данила Терпила).

Поряд з очевидним пробільшовицьким трактуванням подій “Трипільська трагедія” виконана у пригодницькому жанрі із числениими сценами перестрілок, бійок і баталій за участі сотень статистів, кавалерії та артилерії. Особливий акцент у фільмі зроблено на жорстокості повстанців та їхніх розправах над більшовиками.

Така кривава видовищність забезпечила “Трипільській трагедії” глядацький успіх. Проте одночасно фільм отримав низьку оцінку від кіновиробників і критики.

У 1928 році у журналі “Кіно” у статті “Годі крові на екрані” стрічку критикували за натуралізм, бандитизм і демонстрацію негативного прикладу для українського селянина. Автор сценарію, письменник Григорій Епік, під час сталінського терору був розстріляний ” за участь у терористичній націоналістичній організації”.

“Секрет рапіду” (1930) виробництва Київської кінофабрики є першим фільмом Павла Долини у колекції Довженко-Центру і взагалі першим фільмом режисера, знайденим в Україні.

Читайте також: Раніше недоступний фільм за сценарієм Миколайчука оцифрували і покажуть на кінофестивалі у Чернівцях

Знаковий український режисер і актор 1920-1930-х працював у Молодому театрі, “Кийдрамте”, “Березолі” та інших театрах, грав у кінопостановках Леся Курбаса. Як кінорежисер Долина дебютував у 39 років і за наступне пʼятиріччя на Одеській і Київській кінофабриках зняв вісім повнометражних ігрових фільмів. Більшість його робіт вважаються втраченими, жодної досі не було оцифровано.

Після критичної статті-доносу “Ідеологічними манівцями”, опублікованій у журналі “Кіно” 1932 року, Долина фактично відходить від ігрового кінематографа і переходить на роботу у “Техфільмі”, а після війни очолює Театральний музей у Києві.

“Секрет рапіду” відноситься до київського періоду творчості режисера і розповідає про типове для тогочасного радянського кіно гостре протистояння між колективним та індивідуальним, “новим” і “старим”. От тільки цього разу справа не у механізації села чи штурмовому будівництві, конфлікт розгортається навколо приховування старим робітником таємниці обробки сталі. Кульмінацією фільму стає колективне “перевиховання” людини за новим установленим зразком через так званий “товариський суд”. Індустріальної реалістичності цій виробничій драмі додають цехи, відзняті оператором Георгієм Химченком на заводах Києва, Харкова і Горлівки, та робота художника Юрія Швеця, майбутнього спеціаліста з оформлення науково-фантастичних фільмів.

Віднайдення “Секрету рапіду” – довгоочікуване повернення для дослідників і глядачів. Це нагода переглянути український кіноканон і познайомитися із творчістю одного з ключових авторів часів ВУФКУ не лише через тексти кінокритичної і кінознавчої літератури. Нарешті маловідому сторінку українського кіно можна буде побачити безпосередньо на екрані.

Як повідомляв Укрінформ, студенти Київського національного університету театру, кіно і телебачення імені Івана Карпенка-Карого виявили в архіві і передали Національному центру імені Олександра Довженка створену у 1936 році стрічку “Карл Бруннер”.

Фото: Довженко-Центр



Джерело

Події

В Австралії до бібліотеки повернули книгу через 150 років після видачі

Published

on



До публічної бібліотеки австралійського міста Кіама повернули книгу про античну Грецію, яку знайшли під час ремонту будинку. Вона близько 150 років пролежала замурованою в каміні.

Про це повідомило AP, передає Укрінформ.

За словами менеджерки бібліотеки Мішель Хадсон, місцевий житель Росс Сіммонс виявив книгу в ящику з-під чаю під час ремонту старого будинку.

«До нас ніколи не повертали нічого настільки старого. Я стежу за багатьма бібліотеками в соцмережах, і часто там розповідають про книги, які знаходять через 30-40 років під час прибирання старих маєтків», – зазначила Хадсон.

Сіммонс припустив, що книгу свого часу взяв почитати його прапрадід Джон Сіммонс, якому належав цей будинок.

Бібліотеку в Кіамі відкрили у 1872 році. Книга «Афінські старожитності», видана у 1858 році, мала номер 506 у її першій колекції, яка налічувала близько тисячі книжок.

За словами Хадсон, імовірно, книгу не повернули вже в перші роки після відкриття бібліотеки.

Якби штраф за прострочення нараховували донині, він становив би близько 28 тисяч австралійських доларів (майже $19,5 тисячі) з урахуванням інфляції.

Розрахунок грунтується на правилі, надрукованому на внутрішньому боці обкладинки: за кожен тиждень прострочення стягували три пенси.

Водночас Хадсон зазначила, що бібліотека втратила записи про читачів за 1870-ті роки, тому встановити, хто саме востаннє брав книгу, неможливо.

Згідно з тодішніми правилами, читач мав повернути книгу й сплатити штраф, перш ніж отримати іншу.

«Можливо, саме тому її нам так і не повернули», – пояснила Хадсон.

Читайте також: Найстаріший житель Канади помер у 110 років

Книгу включать до краєзнавчої колекції бібліотеки.

«Ми більше не видаватимемо її. Не хочемо знову чекати 150 років на повернення», – додала Хадсон.

Як повідомляв Укрінформ, Національна бібліотека України імені Вернадського отримала у свій фонд європейські стародруки XVII–XVIII століть зі згадками та описами України.

Фото: Facebook/Kiama Library



Джерело

Continue Reading

Події

Режисер серіалу «Спіймати Кайдаша» екранізує підлітковий роман Кокотюхи

Published

on



Пригодницький детектив для підлітків «Гімназист і Чорна рука» письменника Андрія Кокотюхи екранізують.

Як передає Укрінформ, про це повідомило Читомо.

Режисером стрічки стане Олександр Тіменко – режисер-постановник і сценарист із досвідом роботи над ігровими та документальними проєктами. Серед його робіт – «Спіймати Кайдаша», «Катерина», «Потяг до життя» та інші. З 2023 року Олександр проходить службу в лавах ЗСУ.

Продюсерка та ініціаторка проєкту – Іванна Хіцінська, членкиня Української кіноакадемії, продюсерка документальних та ігрових проєктів і лауреатка Національної кінопремії «Золота Дзиґа».

Виробництво фільму виконуватиме компанія WAYA Profuction.

Уже також представили тизер фільму.

Головний герой стрічки тринадцятирічний Юрко Туряниця щоразу, коли бачить несправедливість, не може залишитися осторонь. Саме через це він стає дотичним до небезпечного розслідування, в якому намагаються захистити добре ім’я ветерана російсько-української війни, якого намагається дискредитувати ворожа пропаганда. Під час цього Юрко та його друзі відкривають для себе маловідомі сторінки української історії.

Майбутній фільм орієнтований на глядачів віком 12–14 років. Команда прагне говорити з підлітками не про них, а їхньою мовою – через пригоди, дружбу, гумор, перше кохання, сумніви та складні моральні вибори.

Наразі проєкт перебуває на етапі девелопменту за підтримки Українського культурного фонду.

Команда працює над повнометражним сценарієм, розрахованим орієнтовно на 90 хвилин екранного часу, режисерським і візуальним баченням фільму та міжнародним презентаційним пакетом.

Зокрема, автор книжки очолює роботу з адаптацією сценарію, що дозволить зберегти характери героїв і сюжет книжки, водночас адаптувавши їх до сучасної кіномови.

«Коли вийшов мій твір, російське вторгнення в Україну тривало вже рік, і мені було дуже важливо показати світоглядну залученість юних українців до змін у країні. Герої захищають добре ім’я ветерана АТО, яке намагається паплюжити ворожа пропаганда, і водночас відкривають для себе сторінки історії України, що розповідають про участь їхніх ровесників у протистоянні одвічному ворогу. Але все це не прозвучало б так і книга не стала б однією з улюблених, якби важливі сенси автор не загорнув у форму гостросюжетного детективу», – зауважив Кокотюха.

За його словами, читач, а тепер і глядач, стежить за перебігом подій, переживає за героїв, разом із ними припускається помилок, та все ж повертається на вірний шлях. «Фінал показує не лише притаманну жанру перемогу Добра над Злом, а й дає розуміння, для чого герої шукають істину, ризикують та яку важливу мету переслідують», – додав автор роману.

«Гімназист і Чорна рука» підготовлений за підтримки Українського культурного фонду в межах конкурсної програми «Мистецтво в кадрі». Партнери проєкту – Одеська кіностудія та латвійська продакшн-компанія Sunday Rebel Films.

Тіменко, розповідаючи про стрічку, зазначив: «Підлітки дуже чутливі до уваги. Кіно для підлітків – один із найяскравіших проявів уваги до них із боку дорослих, батьків і суспільства загалом. Шлях дорослішання завжди тернистий, тому підліткові важливо мати можливість спілкуватися з дорослими, які щиро його поважають, співчувають його пошукам сенсів і готові ділитися власним досвідом. Ми прагнемо донести до юного глядача думку, що запорукою успіху є воля та прагнення до перемоги – передусім над собою».

«Найважливіше для нас – уникнути будь-якої штучності й фальші, адже підлітки відчувають їх дуже тонко. Водночас ми хочемо м’яко звернути увагу на обставини, які можуть свідчити про небезпеку, застерегти від необдуманого ризику й допомогти знайти правильний бік», – підкреслив режисер.

Читайте також: В Україні екранізують антиутопію «Око прірви» Валерія Шевчука

Коментує фільм і продюсерка Іванна Хіцінська: «Для мене «Гімназист і Чорна рука» – насамперед історія Юрка. Він бачить те, що дорослі вже перестали помічати. Не тому, що розумніший за них, а тому, що ще не навчився миритися з несправедливістю. Саме такими героями сьогодні захоплюються підлітки – не безстрашними й бездоганними, а справжніми. Тими, хто сумнівається, помиляється, але все одно знаходить у собі сміливість зробити правильний вибір».

«Настав час українським підліткам отримати власного героя – того, хто говорить їхньою мовою, живе в українських реаліях, дружить, помиляється, закохується, шукає правду і вчиться робити складний моральний вибір», – додала вона.

Також Хіцінська зауважила, що для неї «Гімназист і Чорна рука» – це значно більше, ніж екранізація успішної книжки. Це можливість створити українську підліткову кінофраншизу і зробити ще один крок до того, щоб українські діти дорослішали не лише зі світовими, а й із власними героями. Бо культурна самоідентифікація починається з історій, у яких люди впізнають себе .

Як повідомляв Укрінформ, у Києві завершили зйомки фільму «Місто» режисера Станіслава Битюцького – сучасної кіноадаптації роману Валер’яна Підмогильного.

Фото Укрінформу можна купити тут



Джерело

Continue Reading

Події

Netflix придбав біографічний фільм «Аведон», показ цьогоріч

Published

on



Популярний стримінговий сервіс Netflix придбав біографічний фільм «Аведон» (Avedon), його показ на платформі запланований пізніше цього року.

Про це повідомив The Hollywood Reporter, передає Укрінформ.

«Аведон» – це документальний біографічний фільм кінорежисера й лавреата премії «Оскар» Рона Говарда, який розповідає про життя та творчість легендарного американського фотографа Річарда Аведона.

Його вважають одним із найвідоміших фотографів XX століття.

«Мене завжди приваблювали історії, які допомагають нам краще зрозуміти видатних людей. Річард Аведон був художником, чиї роботи продовжують резонувати не лише завдяки створеним ним надзвичайним образам, а й завдяки людяності та допитливості, що стоять за ними», – зазначив Говард.

Світова прем’єра стрічки відбулася 17 травня на Каннському кінофестивалі.

Вихід американського біографічного фільму на платформі Netflix запланований пізніше цього року.

Читайте також: Фільм «Killhouse» уже доступний на платформі Netflix

Говард здобув дві премії «Оскар» за фільм «Ігри розуму» (2021) у категоріях «Найкращий фільм» та «Найкращий кінорежисер».

Річард Аведон помер у 2004 році, йому був 81 рік.

Як повідомляв Укрінформ, номінант на премію «Оскар» ірландський актор Колін Фаррелл («Банші Інішерина», «Александр») зніметься у трилері «Погані Бріджит» (Bad Bridgets) для стримінгової платформи Netflix.

Фото: UNSPLASH 



Джерело

Continue Reading

Trending

© 2023 Дайджест Одеси. Копіювання і розміщення матеріалів на інших сайтах дозволяється тільки за умови прямого посилання на сайт. Для Інтернет-видань обов'язковим є розміщення прямого, відкритого для пошукових систем гіперпосилання на використаний матеріал не нижче другого абзацу. Матеріали з позначкою «Реклама» публікуються на правах реклами, відповідальність за їхній зміст несе рекламодавець.