Історичний попередник нинішнього Укрінформу – Українське телеграфне агентство – почало діяти за часів Української революції 1917–1921 років. У спеціальній циркулярній телеграмі Центрального виконавчого комітету Рад України йшлося: «Почало функціонувати Українське телеграфне агентство – УкТА. Головне його відділення тимчасово знаходиться у місті Катеринославі, в будинку колишнього губернського управління, кімната 2-а».

Після утворення Української Держави на чолі з гетьманом Скоропадським у Києві запрацювало Українське телеграфне агентство (УТА). З травня по листопад 1918 року його очолював Дмитро Донцов, який одночасно керував і Бюро преси. Свої повідомлення УТА друкувало у виданнях «Бюлетені Українського телеграфного агентства» та «Телеграми Українського телеграфного агентства».

Відтоді агентство змінило чимало назв: УТА, БУП, УКРРОСТА, РАТАУ – і це ще далеко не повний перелік.

Серед фундаторів інформаційної справи в Україні – перших «укрінформівців» – було чимало відомих громадських діячів і представників культури, зокрема Рудольф Гальперін, Павло Тичина, Юрій Олеша, Іван Ле, Сергій Пилипенко, Володимир Нарбут, багато інших письменників, політиків.

Не оминули агентство сталінські репресії: у ГУЛАГу загинули перші керівники РАТАУ Володимир Нарбут та Іван Лакиза, десятки інших працівників.

Під назвою РАТАУ агентство проіснувало майже 70 років. Після проголошення незалежності України інформагентство дістало теперішню назву «Укрінформ» і набуло статусу національного.

Сьогодні Укрінформ є провідним інформаційним агентством України, яке співпрацює з багатьма зарубіжними інформаційними інституціями, є членом Європейського альянсу пресагенцій.

Вже більш як десять років укрінформівці не лише висвітлюють російсько-українську війну, даючи репортажі з лінії фронту і прифронтових регіонів, а й безпосередньо зі зброєю в руках боронять нашу землю. На сьогодні 19 наших хлопців і дівчат служать у війську.

Майже 10 років тому, у ніч на 4 вересня 2014 року, на самому початку АТО в результаті ворожого артобстрілу під Луганськом загинув журналіст Укрінформу Олег Задоянчук. Він став першим журналістом, який загинув у російсько-українській війні. Олег відмовився від пропозиції керівництва оформити відстрочку від мобілізації, сказав: «Це доля». І пішов на війну зі своїм багатократним «мінусом» по зору, в окулярах з товстезними скельцями…

На превеликий жаль, цьогоріч ми втратили свою колегу: у ніч проти 26 лютого російський безпілотник влучив у будинок у селі Крюківщина Київської області, внаслідок чого загинула разом зі своїм чоловіком журналістка Укрінформу Тетяна Кулик – авторка і ведуча проєкту «Нація непереможних», яка виконувала обов’язки головного редактора Головної редакції мультимедіа.

Варто зазначити, що попри війну агентство на сьогодні має найбільшу регіональну і закордонну кормережу. Наші кореспонденти працюють майже у всіх регіонах України та в десятьох країнах: США, Канаді, Німеччині, Австрії, Бельгії, Нідерландах, Франції, Польщі, Туреччині, Китаї.

На сайті Укрінформу виходять понад 300 новин за добу, а також ексклюзивні коментарі та інтерв’ю, фоторепортажі, інфографіка, даючи читачам повну та об’єктивну картину подій.

Новини й публікації виходять українською, англійською, німецькою, іспанською, французькою, японською та польською мовами.

Укрінформ також запустив кілька мультимедійних проєктів («Командири нашої перемоги», «Станція Краматорськ», «Нація непереможних», «За спиною»), гостями яких стали військові, волонтери, відомі громадські та культурні діячі.

Крім того, агентство випускає професійні інформаційні продукти: тематичні новинні стрічки, інформаційні пакети, вісники й дайджести. Серед передплатників та партнерів Укрінформу – електронні та друковані ЗМІ, теле- і радіокомпанії України, медіа зарубіжних країн, владні та бізнес структури, посольства і консульства, підприємства, банки.

Укрінформ має професійну фотослужбу та найбільший в Україні історичний фотоархів, що налічує понад 500 тис. знімків. Наші регіональні та закордонні фотокореспонденти щодня поповнюють колекцію десятками нових фоторепортажів з важливих подій сьогодення.

Більше про історію Укрінформу можна прочитати у публікації на сайті агентства.

25 лютого 2025 року під головуванням Василя Антонюка відбулося засідання двадцятої сесії Ізмаїльської районної ради Одеської області восьмого скликання. Участь у засіданні взяли перший заступник голови Ізмаїльської райдержадміністрації Сергій Проданов, заступниця голови Ізмаїльської РДА Ірина Холостенко, керівник апарату РДА Світлана Тіткова, очільники структурних підрозділів РДА і райради, представники ЗМІ.

Для роботи на сесії зареєструвалися 30 депутатів. Порядок денний включав низку актуальних питань. Зокрема, було схвалене ініційоване Ізмаїльською райдержадміністрацією звернення про підтримку Президента України Володимира Зеленського, яке представив Сергій Проданов.

Також Сергій Іванович доповів про стан соціально-економічного розвитку територіальних громад Ізмаїльського району за 2024 рік. Він наголосив, що воєнний стан поставив перед органами влади складні завдання та виклики, змінивши плани країни, однак територіальні громади району продовжують виконувати свою роботу.

Керівник Ізмаїльської окружної прокуратури Роман Тактаров проінформував про стан законності, боротьбу зі злочинністю, охорону громадської безпеки та результати діяльності на території району за 2024 рік. Він зазначив, що за звітний період показники злочинності знизилися. Про подібну тенденцію повідомив і керівник Ізмаїльського районного відділу поліції ГУ Нацполіції в Одеській області Віктор Герасименко.

Начальниця відділу освіти, охорони здоров’я, культури та спорту Ізмаїльської РДА Ярославна Пєнова розповіла про виконання Програми розвитку та функціонування української мови як державної в усіх сферах суспільного життя на 2023-2030 роки. За її словами, всі заклади освіти району розробили та затвердили заходи щодо покращення вивчення української мови.

Крім того, депутати розглянули питання повернення невикористаної частини коштів міжнародної програми «Інтегрована система готовності до надзвичайних ситуацій дельти Дунаю» в межах Спільної Операційної Програми «Румунія-Україна 2014-2020». Це питання підняла начальниця відділу обліку виконавчого апарату райради Любов Опря.

За результатами голосування депутати ухвалили відповідні рішення щодо всіх питань порядку денного.

Нічна Одеса. Фото ілюстративне: Новини.LIVE

Аварійні роботи в Одеському районі ще тривають, проте в Одесі та області завтра, 11 березня, не будуть вводити обмеження подачі світла для побутових споживачів. Не передбачені вони й для промисловості та бізнесу.

Такий висновок можна зробити з того, що ні ДТЕК, ні Укренерго не попереджали про обмеження.

Споживання енергії зросло

Споживання електроенергії значно зросло. Сьогодні його рівень був на 6% вищим, ніж в той самий час попереднього дня. Причина — традиційне зростання рівня енергоспоживання на початку робочого тижня. 

Де дізнатися графіки

Якщо відключення все ж таки запровадять, то енергетики попередять заздалегідь, а перевірити, до якої групи належить ваш будинок, можна на сайті місцевого оператора системи розподілу. У ДТЕК закликають мешканців Одеського регіону з розумінням поставитися до обмежень, зменшити споживання електроенергії під час наявності світла для уникнення перевантажень системи.

Як дізнатися час відновлення світла

Час відновлення світла можна дізнатися за допомогою:

• сайту ДТЕК Одеські електромережі  (розділ “Відсутня електроенергія?”);
• чат-бота у Viber;
• чат-бота у Telegram;
• приватних повідомлень у Facebook;
• подати заявку на сайті ДТЕК.

Нагадаємо, нещодавно ми писали про 10 тисяч домогосподарств без світла на Одещині. А також про тарифи у березні.