Суспільство

Директорів заводу “Зоря-Машпроект” у Миколаєві судитимуть за розкрадання понад 70 мільйонів доларів Анонси

Published

1 рік ago

02.04.2025

НАБУ і САП передали до суду справу про розкрадання понад 70 мільйонів доларів США на Миколаївському заводі “Зоря”-“Машпроект”. Слідство встановило, що керівництво підприємства розробило схему привласнення коштів через фіктивні агентські угоди.

Про це повідомила пресслужба Національного антикорупційного бюро України.

Згідно з матеріалами справи, у 2013-2018 роках держпідприємство уклало кілька контрактів із компанією-нерезидентом, яка мала шукати покупців для газотурбінної продукції та вести переговори щодо експорту. Насправді жодні послуги не надавалися, проте на рахунки цієї компанії було безпідставно перераховано 71,6 мільйона доларів США. Це становить 1,4 мільярда гривень за курсом НБУ на момент вчинення злочину.

Надалі ці кошти легалізували через підконтрольні екскерівникам підприємства іноземні компанії.

Факт завдання збитків підтверджено висновками судової економічної експертизи.

18 березня 2024 року НАБУ і САП завершили розслідування у справі про привласнення коштів державного підприємства “Зоря”-“Машпроект”, яке здійснювало експорт власної продукції. Раніше, 26 вересня 2023 року, детективи НАБУ та прокурори САП за підтримки Департаменту стратегічних розслідувань Нацполіції повідомили про підозру чотирьом колишнім генеральним директорам заводу і керівнику компанії-нерезидента.

Вони звинувачуються за ч. 5 ст. 191, ч. 1 ст. 366 КК України. Окрім цього, ексдиректору підприємства та керівнику компанії-нерезидента висунули обвинувачення за ч. 3 ст. 209 КК України, ще одному колишньому директору – за ч. 2 ст. 209 КК України.

Матеріали щодо керівника приватної компанії та інших ймовірних учасників корупційної схеми виділено в окремі провадження.

У ході слідства НАБУ і САП звернулися до більш ніж 20 країн із запитами про міжнародно-правову допомогу. Індійські органи підтвердили, що агентські послуги були фіктивними, а інформація, отримана зі Швейцарії та Латвії, дозволила відстежити відмивання коштів.

Двоє експосадовців підприємства перевели на закордонні рахунки 795 тисяч доларів США, 222 тисяч євро та 275 тисяч доларів відповідно. Розслідування міжнародних зв’язків у цій справі триває.

Нещодавно СБУ заблокувала постачання стратегічної сировини для військової промисловості рф. Суд арештував сировину на Миколаївському глиноземному заводі на понад 2 мільярди гривень, яка належала російському олігарху Олегу Дерипасці.

Раніше Вищий антикорупційний суд розпочав слухання у справі про привласнення 12,3 мільйона гривень керівниками Південноукраїнської АЕС. Під час закупівлі систем кондиціонування, холодильного та вентиляційного обладнання було завищено ціни, що призвело до значних фінансових втрат. Фігурантів також обвинувачують у подібних корупційних схемах, пов’язаних з атомною електростанцією.

Анна Бальчінос

Джерело

Суспільство

Мінкульт та Укрінформ збирають пропозиції для експертного обрання проєктів «Мовна ініціатива-2026»

Published

2 години ago

21.09.2026

Головний з новин

Українське національне інформагентство «Укрінформ» спільно з Міністерством культури збирають пропозиції для експертного обрання проєктів «Мовна ініціатива-2026» – щоб відзначити успішні проєкти, які сприяють вивченню, захисту та популяризації української мови.

Найкращі проєкти будуть відзначені під час спеціальної події «Мовна ініціатива-2026», яка відбудеться 29 жовтня в межах форуму до Дня української писемності та мови «Українська – мова сильних», передає Укрінформ.

Відзначення планується у кількох номінаціях.

Так, у номінації «Найкраща просвітницька ініціатива з української мови» відзначатиметься ініціатива, за допомогою якої зроблено вагомий внесок у захист, популяризацію та поширення української мови, зокрема через просвітницьку, освітню, культурну або інформаційну діяльність.

Номінація «Найкращий медіапроєкт з української мови» спрямована на відзначення медіапроєктів, які сприяють захисту, популяризації та розвитку української мови через медіа, цифрові платформи та новітні формати комунікації.

«Амбасадор української мови» – номінація, що відзначає компанію, підприємця або бізнес-лідера, який став прикладом свідомого, послідовного та креативного використання української мови та сприяв її популяризації.

Визначатимуть найкращі проєкти та ініціативи спеціальної події «Мовна ініціатива-2026» такі експерти:

Орися Демська – мовознавиця, докторка філологічних наук, професорка, організаторка і перша голова Національної комісії зі стандартів державної мови;

Тарас Марусик – журналіст, культуролог, експерт з питань мовної політики, автор книжки «30 років Незалежності: мовні акти, які змінюють Україну»;

Анастасія Онатій – філологиня, кандидатка філологічних наук, авторка низки шкільних підручників та робочих зошитів з української мови;

Анастасія Розлуцька – засновниця та керівниця ГО «Український світ», засновниця волонтерської ініціативи «Безкоштовні курси української мови» та проєкту вивчення української мови онлайн «Є-мова»;

Марʼяна Романишин – лідерка команди комп’ютерних лінгвістів компанії Superhuman (колишня платформа Grammarly), співорганізаторка міжнародної конференції з опрацювання української природної мови «Ukrainian Natural Language Processing Conference (UNLP)»;

Ольга Шевчук-Клюжева – кандидатка філологічних наук, докторантка кафедри української мови Київського столичного університету імені Бориса Грінченка.

Читайте також: Українська справа починається з української мови

Запропонувати свого номінанта можна, заповнивши форму за посиланнями (час на заповнення кожної з форм – до 5 хв.): «Найкраща просвітницька ініціатива з української мови»; «Найкращий медіапроєкт з української мови»; «Амбасадор української мови».

Збір пропозицій триватиме до 18:00 2 жовтня 2026 року.

Як повідомляв Укрінформ, у Берні нагородили переможців конкурсу з української мови у Швейцарії та Ліхтенштейні.

Джерело

Суспільство

На Миколаївщині під час атаки загинув 3-річний хлопчик

Published

2 години ago

21.09.2026

Головний з новин

У Вознесенському районі Миколаївської області під час російської повітряної атаки смертельне поранення дістав трирічний хлопчик, який перебував на вулиці. Попри зусилля медиків, врятувати дитину не вдалося.

Про це повідомили в Миколаївській обласній військовій адміністрації.

Трагедія сталася вдень 21 вересня під час повітряної атаки ворога. Хлопчик отримав смертельне поранення, коли перебував надворі.

Лікарі намагалися врятувати дитину, однак отримані травми виявилися несумісними з життям.

Влада висловила співчуття рідним і близьким загиблого хлопчика.

Раніше, у селі Пересадівка на Миколаївська область російський ударний дрон атакував зону відпочинку біля місцевого будинку культури. Внаслідок атаки поранення отримали десятеро людей, більшість із них — діти. Згодом стало відомо, що у лікарні померла 13-річна дівчинка.

Також, другого серпня російські війська атакували Миколаївську область ударними безпілотниками типу Shahed та дронами “Молнія” і FPV. Внаслідок обстрілів пошкоджено навчальний заклад, портову інфраструктуру, цивільні судна, приватні будинки та адміністративні будівлі. Також є постраждалі.

Напередодні російська армія атакувала Миколаївський район і Веселинівську громаду безпілотниками. Внаслідок ударів поранені пʼятеро людей, серед них чотирирічна дитина. Також пошкоджене цивільне судно.

Андрій Колісніченко

Джерело

Суспільство

Одеса готується до можливих блекаутів узимку: що вже зробили

Published

2 години ago

21.09.2026

Головний з новин

15:39, 10 вересня

Надійне джерело

У місті продовжують підготовку критичної інфраструктури до можливої складної зими. Частину медзакладів уже обладнали сонячними електростанціями, а в лікарнях встановлюють автономні котельні.

Одеса готується до нового опалювального сезону в умовах ризику перебоїв з електро-, тепло- та водопостачанням. У місті реалізують План стійкості, який передбачає підготовку критичної інфраструктури до автономної роботи та розвиток децентралізованої генерації.

Про це повідомили в Одеській міській раді.

Що вже зробили в лікарнях і школах

Близько 25% медичних закладів Одеси вже обладнали сонячними електростанціями для резервного живлення. Роботи також тривають у закладах освіти.

Оснащення фінансують з міського бюджету та за підтримки міжнародних донорів.

Крім того, у медичних закладах встановлюють автономні блочно-модульні котельні, які мають забезпечити безперебійне опалення у разі проблем із централізованим теплопостачанням.

Що з когенераційними установками

Більшість когенераційних газопоршневих установок у місті вже перебувають у робочому стані. Наразі за участі іноземних фахівців завершують пусконалагоджувальні роботи.

Такі установки мають допомогти місту частково покривати потреби в електроенергії та теплі у разі аварій або тривалих відключень.

Скільки Пунктів незламності працює в Одесі

Наразі у місті діє понад 160 муніципальних Пунктів незламності.

В осінньо-зимовий період їхню кількість планують збільшити. Зокрема, мережу розширять на базі освітніх закладів, а також за рахунок залучення бізнесу.

Перший заступник Одеського міського голови Олександр Філатов зазначив, що головним завданням міста є швидке ухвалення рішень, які дозволять мінімізувати наслідки можливих перебоїв у роботі комунальних систем.

За його словами, Одеса готується до складної зими та намагається заздалегідь збалансувати роботу систем тепло-, водо- та енергопостачання.