Відповідні дані цього дослідження проєктна менеджерка Центру прав людини ZMINA Ганна Чехович презентувала під час публічної експертної дискусії «Рік після атаки на НАБУ та САП: як захистити антикорупційних діячів», повідомляє кореспондент Укрінформу.

«У нас є 29 випадків, які ми аналізували. Ми не оцінювали винуватість чи невинуватість людей у кримінальних провадженнях, ми ставили інші питання: чи могли формально законні механізми у сукупності використовуватися не лише для розслідування злочинів, а і для стримування антикорупційної діяльності», – сказала вона.

Чехович поінформувала, що з усіх цих випадків, які вони задокументували за 11 місяців, 21 випадок стосувався працівників Національного антикорупційного бюро України, чотири – колишніх детективів НАБУ, які продовжують свою антикорупційну діяльність в Укрзалізниці, два – громадських активістів і два стосувалися їх близьких осіб та свідка.

«У 28 випадках були відкриті кримінальні провадження, часто за найтяжчими статтями – це держзрада, пособництво державі-агресору, відмивання коштів, незаконне збагачення. По 24 з 29 випадків проходили обшуки», – заявила представниця Центру прав людини ZMINA.

Вона повідомила, що 20 із цих 24 обшуків були проведені як невідкладні без попередньої ухвали суду. «Але при цьому частину проваджень зареєстрували за 12-20 днів до обшуків, а деякі існували роками (до цього – ред.)», – сказала Чехович.

Активістка зазначила, що у 12 випадках обшукували приміщення, де відповідні особи фактично не проживали – житло батьків, братів, сестер, тестя або тещі.

Тобто, як вона пояснила, процесуальний вплив поширювався далеко за межі самих фігурантів у цих кримінальних провадженнях.

«Щонайменше у 9 випадках ми зафіксували непропорційне застосування фізичної сили або інших форм примусу – побиття, силове утримання, кайданки, пластикові стяжки, примушування розкрити паролі від телефонів», – заявила Чехович.

Представниця Центру прав людини ZMINA наголосила на тому, що ці події не виникли у вакуумі. За її словами, вони збіглися в часі з активізацією розслідувань НАБУ щодо представників вищого політичного керівництва Української держави.

Вона, розказуючи про висновки, які були зроблені у результаті проведення цього дослідження, акцентувала на питанні стримувального ефекту.

«Наслідки виходять далеко за межі конкретних фігурантів. За інформацією, яку ми зібрали, у тому числі з відкритих джерел, щонайменше один детектив відмовився продовжувати роботу над чутливою справою через страх стати наступною мішенню. Тиск поширювався на родичів, адвокатів і свідків тощо», – сказала Чехович.

За її словами, другим висновком є те, що цей тиск діяв переважно через формально законні механізми.

«Ми не стверджуємо, що кожна окрема дія була незаконною. Ми показуємо, що сукупність зовні правомірних дій може використовуватися для іншої, прихованої мети», – пояснила активістка.

У Центрі прав людини ZMINA надали низку рекомендацій у результаті проведення цього дослідження.

«Прокуратуру ми просимо документовано перевіряти підстави невідкладності кожного обшуку без ухвали суду, ДБР – ефективно і незалежно розслідувати заяви по насильству та перевищення сили, парламент і уряд – посилити захисні гарантії незалежності антикорупційних органів тощо», – повідомила Чехович.

Як повідомлялося, у Києві та інших містах України почалися мітинги після того, як 22 липня 2025 року Верховна Рада ухвалила закон про зменшення повноважень НАБУ і САП. Того ж дня Президент Володимир Зеленський його підписав.

24 липня Президент Володимир Зеленський вніс до Ради законопроєкт із нормами про відновлення незалежності САП і НАБУ.

31 липня Верховна Рада ухвалила закон про повернення незалежності НАБУ і САП. Того ж дня Президент Володимир Зеленський його підписав.

Після ухвалення парламентом закону про повернення незалежності НАБУ і САП учасники акції протесту в центрі Києва почали розходитися.

Фото: Мар’янна Котик/Укрінформ

Більше фото Укрінформу можна купити тут

У тимчасово окупованому Криму вартість квитків на окремі міжміські автобусні маршрути у другій декаді липня зросла більш ніж удвічі. За словами місцевих жителів, таке підвищення стало несподіванкою на тлі дефіциту пального та перебоїв з електропостачанням.

Про це пишуть “Крим.Реалії” з посиланням на активіста із Сімферополя, який погодився говорити на умовах анонімності.

За його словами, жителі півострова, які щодня користуються міжміським транспортом для поїздок на роботу, до медичних закладів або до родичів, зіткнулися з різким подорожчанням проїзду.

Зокрема, вартість квитка на автобусному маршруті Сімферополь – Білогірськ зросла зі 150 до понад 300 рублів. Активіст зазначає, що особливо це вдарило по мешканцях Білогірська, багато з яких працюють у Сімферополі.

За його словами, на автостанції “Східна” в Сімферополі пояснили підвищення цін більш ніж двократним зростанням вартості пального в окупованому Криму.

Крім цього, через тривалі відключення електроенергії касири нерідко оформлюють квитки вручну, що призводить до черг. Під час знеструмлень також не працюють платіжні термінали, тому пасажирам доводиться розраховуватися готівкою.

Активіст також стверджує, що кількість рейсів суттєво не змінилася, однак завантаженість транспорту значно зросла. За його словами, на приміських маршрутах почали продавати квитки на так звані “стоячі місця“.

Водночас у підконтрольному рф “міністерстві транспорту Криму” заявили, що підвищення тарифів на міжміські автобусні перевезення погоджене керівництвом. Там повідомили про зміни у тарифному регулюванні, які передбачають запровадження нерегульованих тарифів для міжміських маршрутів, тоді як міські та приміські перевезення залишаються регульованими.

Андрій Колісніченко

13 липня 2026 року перестало битися серце мешканця міста Кілія, військовослужбовця Пімонова Костянтина Миколайовича, 1986 року народження. Про це повідомляє Бессарабія.UA з посиланням на секретаря Кілійської міської ради Сергія Мергута.

Військовослужбовець Пімонов Костянтин був вогнеметником-оператором вогнеметного відділення вогнеметного взводу роти радіаційного, хімічного, біологічного захисту та розвідки. Він до останнього виконував свій обов’язок, залишаючись міцним духом і відданим своїй справі.

Сьогодні, 19 липня, Кілійська громада попрощається із загиблим захисником.

О 10:00 автомобіль із тілом полеглого воїна вирушить від моргу маршрутом:

вул. Кубишкіна → вул. Захисників Зміїного → вул. Портова → вул. Миру → вул. Кіченка → вул. Богдана Хмельницького, 22 (проїзд із вул. Торгової навпроти магазину «220»).

Після прощання біля рідної домівки траурна процесія вирушить вул. Бєлінського до старообрядницького храму, де о 12:00 відбудеться чин відспівування.

Відповідно до розпорядження міського голови від 17.07.20226 року №168 «Про оголошення Дня жалоби на території Кілійської міської територіальної громади Ізмаїльського району Одеської області», у зв’язку зі смертю солдата Пімонова Костянтина Михайловича, на території громади 19 липня 2026 року оголошено Днем жалоби.