Про це свідчать дані моніторингу, який провела Національна спілка журналістів напередодні Всесвітнього дня свободи слова, передає Укрінформ із посиланням на пресслужбу НСЖУ.

Як зазначається, моніторинг НСЖУ базується на перевірці даних з відкритих джерел, прямих контактах із постраждалими та інформації від державних органів.

Ідеться про верифіковані випадки російських фізичних атак, які безпосередньо вплинули на роботу журналістів і медіа – обстріли, удари дронів, руйнування інфраструктури та житла. Онлайн-погрози чи інші нефізичні форми тиску до цього моніторингу не входять, уточнили в НСЖУ.

За цей період зафіксовано 38 інцидентів у цивільній медіасфері, зокрема:

• 21 випадок пошкодження або знищення житла журналістів;
• 7 випадків руйнування або пошкодження редакцій і медіаінфраструктури;
• 9 випадків, коли журналісти потрапили під атаки під час виконання роботи;
• 1 випадок поранення цивільного журналіста.

Окремо НСЖУ фіксує втрати серед медійників, які служать у Силах оборони України – за цей же період вісім журналістів загинули на фронті.

«Картина однозначна: ударні дрони стали головною загрозою для журналістів. FPV-дрони, “Шахеди” та інші безпілотники дозволяють атакувати не лише біля лінії фронту – небезпечними стають і відносно тилові регіони», – наголосили в НСЖУ.

Там також повідомили, що найбільше інцидентів припало на березень – 18 випадків, тобто майже половина від усіх зафіксованих за чотири місяці. Значна частина – наслідок масованих атак дронами, які одночасно зачіпали різні області.

Географія ударів – щонайменше 11 регіонів. Найвищий рівень ризику – у Дніпропетровській області: 9 із 21 випадку пошкодження житла і 4 із 7 атак на редакції та медіаінфраструктуру.

«Окремі історії добре показують, як виглядає ця небезпека в реальності. 17 березня знімальну групу “Суспільне Дніпро” переслідував російський FPV-дрон під час роботи – попри бронежилети з написом PRESS. Завдяки детектору дронів журналісти встигли сховатися», – повідомили в НСЖУ. «Оператор FPV точно бачив, що перед ним журналісти, і цілеспрямовано направив дрон», – розповів кореспондент Роман Михальчук.

Подібну ситуацію пережив головний редактор харківської газети «Зоря» Василь Мирошник, коли повертався зі зйомок у прифронтовій громаді: «Я бачив на екрані детектора власну машину – прямо під дроном». Йому вдалося врятуватися лише завдяки швидкій реакції.

Окремо – ситуація з полоненими. Щонайменше 28 українських журналістів залишаються в російській неволі, і за цей період не було жодного звільнення, нагадали в НСЖУ.

«Ми бачимо, що правила безпеки, які працювали роками, більше не гарантують захисту. Дрони дозволяють переслідувати журналістів і роблять їх вразливими навіть далеко від фронту. Це пряме порушення міжнародного гуманітарного права – і воно має отримати чітку міжнародну реакцію», – зауважив голова НСЖУ Сергій Томіленко.

Напередодні Всесвітнього дня свободи слова НСЖУ закликала уряди, міжнародні організації та професійні об’єднання посилити тиск на Росію, підтримати документування злочинів проти журналістів, розширити програми безпеки для медійників та активізувати зусилля для звільнення журналістів із полону.

Як повідомляв Укрінформ, у лікарні в Німеччині померла журналістка Яна Шкарлат, яка 7 квітня зазнала тяжких поранень під час атаки російських безпілотників у Прилуках Чернігівської області.

Перше фото: Суспільне Одеса

На Херсонщині судитимуть двох учасників незаконного збройного формування рф, яких обвинувачують у державній зраді, участі в нзф та жорстокому поводженні з цивільним населенням.

Як повідомляє Херсонська обласна прокуратура, обвинувальний акт вже скерували до суду.

За даними слідства, влітку 2022 року під час окупації Херсону обвинувачені вступили до створеної окупантами структури так званої служби безпеки області, організованої за зразком російських спецслужб. Один із них очолив підрозділ спецоперацій, інший обійняв посаду оперативника.

Фігуранти переслідували місцевих жителів за проукраїнську позицію, незаконно позбавляли їх волі та утримували у підвальних приміщеннях у нелюдських умовах.

Слідство встановило, що в липні 2022 року вони викрали жителя Херсона та допитували його із застосуванням тортур. Чоловіку погрожували розстрілом, приставляли пістолет до голови та імітували постріл. Під час подальших допитів його катували електричним струмом і били.

Потерпілий провів у незаконному ув’язненні понад місяць, зазнаючи систематичного фізичного насильства та втрати свідомості. У серпні його викинули на одну з вулиць міста.

У вересні 2022 року обвинувачені затримали ще одного чоловіка, якого звинуватили у нібито наведенні ударів. Його також катували електрострумом і жорстоко били.

Зафіксовано, що подібних тортур зазнавали й інші люди. Ув’язнених тримали в антисанітарних підвалах без світла, ліжок і нормальних умов. Деяких приковували до батарей та обмежували доступ до елементарних потреб.

Наразі обвинуваченим загрожує тривале позбавлення волі.

Нагадаємо, у Каховці під час окупації цивільного чоловіка майже два тижні тримали в підвалі та катували, вибиваючи “зізнання“. У жорстокому поводженні підозрюють двох учасників псевдополіції, яким уже заочно оголосили підозру.

Андрій Колісніченко

Про це повідомив міський голова Ізмаїлу Андрій Абрамченко.

Внаслідок атаки виникли численні осередки пожеж.

Після удару серйозно пошкоджені житлові будинки та районна лікарня. Повністю зруйновано приймальне відділення, постраждали терапевтичне, кардіологічне та хірургічне відділення, а також кабінети УЗД, ренген та інші.

Рятувальники оперативно ліквідували займання у житлових будинках, господарчій споруді та гаражі, водночас зазнав пошкоджень вантажний автомобіль.

Поранені двоє людей — 47-річний чоловік і 56-річна жінка. Жінка перебуває у тяжкому стані.

У багатоповерховому житловому будинку пошкоджено фасад і скління, без подальшого займання.

На щастя, постраждалих немає. На момент атаки медичний персонал та пацієнти перебували в укритті. Наразі пацієнти переведені у інше відділення.

Крім того, через падіння уламків на території Дунайського біосферного заповідника виникли осередки загоряння очерету.

На місцях подій працюють відповідні служби. Тривають роботи з усунення наслідків.

Правоохоронні органи документують чергові воєнні злочини країни-агресора проти цивільного населення Одещини.