Суспільство
Директорів заводу “Зоря-Машпроект” у Миколаєві судитимуть за розкрадання понад 70 мільйонів доларів Анонси
НАБУ і САП передали до суду справу про розкрадання понад 70 мільйонів доларів США на Миколаївському заводі “Зоря”-“Машпроект”. Слідство встановило, що керівництво підприємства розробило схему привласнення коштів через фіктивні агентські угоди.
Про це повідомила пресслужба Національного антикорупційного бюро України.
Згідно з матеріалами справи, у 2013-2018 роках держпідприємство уклало кілька контрактів із компанією-нерезидентом, яка мала шукати покупців для газотурбінної продукції та вести переговори щодо експорту. Насправді жодні послуги не надавалися, проте на рахунки цієї компанії було безпідставно перераховано 71,6 мільйона доларів США. Це становить 1,4 мільярда гривень за курсом НБУ на момент вчинення злочину.
Надалі ці кошти легалізували через підконтрольні екскерівникам підприємства іноземні компанії.
Факт завдання збитків підтверджено висновками судової економічної експертизи.
18 березня 2024 року НАБУ і САП завершили розслідування у справі про привласнення коштів державного підприємства “Зоря”-“Машпроект”, яке здійснювало експорт власної продукції. Раніше, 26 вересня 2023 року, детективи НАБУ та прокурори САП за підтримки Департаменту стратегічних розслідувань Нацполіції повідомили про підозру чотирьом колишнім генеральним директорам заводу і керівнику компанії-нерезидента.
Вони звинувачуються за ч. 5 ст. 191, ч. 1 ст. 366 КК України. Окрім цього, ексдиректору підприємства та керівнику компанії-нерезидента висунули обвинувачення за ч. 3 ст. 209 КК України, ще одному колишньому директору – за ч. 2 ст. 209 КК України.
Матеріали щодо керівника приватної компанії та інших ймовірних учасників корупційної схеми виділено в окремі провадження.
У ході слідства НАБУ і САП звернулися до більш ніж 20 країн із запитами про міжнародно-правову допомогу. Індійські органи підтвердили, що агентські послуги були фіктивними, а інформація, отримана зі Швейцарії та Латвії, дозволила відстежити відмивання коштів.
Двоє експосадовців підприємства перевели на закордонні рахунки 795 тисяч доларів США, 222 тисяч євро та 275 тисяч доларів відповідно. Розслідування міжнародних зв’язків у цій справі триває.
Нещодавно СБУ заблокувала постачання стратегічної сировини для військової промисловості рф. Суд арештував сировину на Миколаївському глиноземному заводі на понад 2 мільярди гривень, яка належала російському олігарху Олегу Дерипасці.
Раніше Вищий антикорупційний суд розпочав слухання у справі про привласнення 12,3 мільйона гривень керівниками Південноукраїнської АЕС. Під час закупівлі систем кондиціонування, холодильного та вентиляційного обладнання було завищено ціни, що призвело до значних фінансових втрат. Фігурантів також обвинувачують у подібних корупційних схемах, пов’язаних з атомною електростанцією.
Суспільство
НСЖУ визначила 25 прифронтових газет, які отримають фінансову підтримку від шведських видавців
Національна спілка журналістів України визначила 25 прифронтових газет, які отримають фінансову підтримку від шведських видавців.
Як передає Укрінформ, про це повідомив у Фейсбуці голова НСЖУ Сергій Томіленко.
Національна спілка журналістів України завершила відкритий конкурсний відбір учасників програми Frontline Press, що реалізується спільно зі Шведською медіабізнес-асоціацією (Tidningsutgivarna / TU).
За результатами конкурсу 25 прифронтових редакцій отримають піврічну фінансову, менторську та освітню підтримку для зміцнення своєї роботи в умовах війни.
Як зазначив Томіленко, загалом на конкурс було подано 56 заявок друкованих видань із восьми областей України, що межують із зонами бойових дій.
Процес відбору був побудований на принципах відкритості, неупередженості та професійної відповідальності. Оцінювання заявок здійснювала конкурсна комісія НСЖУ у складі: Томіленко (голова НСЖУ), Ірина Хроменко (координаторка НСЖУ з проєктної роботи з регіональними медіа), Віталій Голубєв (секретар НСЖУ, засновник Школи універсального журналіста), Олександр Харченко (екс-керівник інформагентств Укрінформ та УНІАН, член правління НСЖУ), Сергій Народенко (головний редактор і видавець газети “Вісник Ч” з Чернігівської області), Зоя Шарикова (член секретаріату НСЖУ, член правління Комісії журналістської етики).
Комісія працювала відповідно до внутрішнього регламенту і застосовувала узгоджені, прозорі й вимірювані критерії.
Заявки оцінювалися за:
- регулярністю виходу видання та стабільністю його поширення;
- редакційною незалежністю і дотриманням професійних стандартів;
- якістю й суспільною значущістю контенту;
- відповідністю матеріалів Етичному кодексу українського журналіста;
- розвитком цифрових платформ і впровадженням сучасних підходів;
- спроможністю редакції забезпечувати організаційну та фінансову стійкість.
За словами Томіленка, особлива увага приділялася виданням, що працюють у безпосередній близькості до лінії фронту, зазнають постійних ризиків та не мають додаткової інституційної підтримки від донорів.
До програми Frontline Press увійшли:
Дніпропетровська область:
- “Вісті Придніпров’я” (Дніпро)
- “Степова зоря” (Петропавлівка)
- “Нові рубежі” (Кринички)
Чернігівська область:
- “Новини Городнянщини” (Городня)
- “Весть” (Чернігів)
- “Нові горизонти” (Короп)
- “Життя Семенівщини” (Семенівка)
Харківська область:
- “Зоря” (Золочів)
- “Слобідський край” (Харків)
- “Нове життя” (Близнюки)
- “Вісті Зміївщини” (Зміїв)
Донецька область:
- “Вісті” (Слов’янськ)
- “Технополіс” (Краматорськ)
- “Зоря” (Лиман)
Запорізька область:
- “Голос Гуляйпілля” (Гуляйполе)
- “Червоний Промінь” (Запоріжжя)
- “Наше життя” (Новомиколаївка)
Миколаївська область:
- “Вісті Снігурівщини” (Снігурівка)
- “Миколаївські новини” (Миколаїв)
Сумська область:
- “Сільські горизонти” (Конотоп)
- “Наш край” (Липова Долина)
- “Путивльські відомості” (Путивль)
- “Ваш шанс” (Суми)
- “Новини Тростянеччини Тиждень” (Тростянець)
Херсонська область
- “Новий день” (Херсон)
Кожна відібрана редакція отримуватиме щомісячну фінансову допомогу в розмірі від 42 тис. грн упродовж шести місяців програми (грудень 2025 року – травень 2026 року).
Учасники також отримають доступ до професійного менторства від провідних українських журналістів, навчальних вебінарів з питань контенту, цифровізації та медіаменеджменту, редакційного супроводу та консультацій експертів НСЖУ.
Frontline Press спрямований на зміцнення інформаційної стійкості прифронтових громад, для яких локальні газети залишаються ключовим і часто єдиним джерелом перевірених новин. У час, коли російська агресія створює нові ризики та виклики, місцеві медіа відіграють критично важливу роль у забезпеченні доступу громадян до достовірної інформації та протидії дезінформації.
За словами Томіленка, у межах програми редакції-учасниці також створюватимуть якісні прифронтові репортажі та аналітичні матеріали.
НСЖУ планує пропонувати ці публікації міжнародним медіапартнерам у скандинавських країнах та Литві, розширюючи міжнародне висвітлення ситуації в українських громадах, що живуть під постійною загрозою війни.
“Прифронтові локальні газети — це унікальний український феномен. Для десятків тисяч людей, які живуть у зонах підвищеної небезпеки, з перебоями світла та нестабільним зв’язком, саме друкована преса залишається єдиним доступним медіа. Це не просто сторінки з інформацією, це опора і надія для своїх прифронтових громад. Ми пишаємося тим, що разом із нашими шведськими партнерами можемо підтримати редакторів і журналістів, які в умовах постійної загрози продовжують виконувати важливу місію служіння своїм громадам”, — наголосив голова НСЖУ.
Упродовж найближчих днів команда НСЖУ зв’яжеться з кожною редакцією-переможцем для узгодження деталей участі в програмі та підписання меморандумів про співпрацю.
З питань щодо програми можна звертатися до координаторки проєкту: Ірина Хроменко, [email protected]
Ініціатива Frontline Press впроваджується за підтримки Шведської медіабізнес-асоціації (Tidningsutgivarna / TU).
Як повідомляв Укрінформ, друковані медіа, попри зниження рівня їх використання, зберігають значну довіру серед населення на прифронтових територіях. Майже кожен третій респондент (31,1%) заявив, що найбільше довіряє саме газетам.
Фото: НСЖУ
Суспільство
Депутата Одеської облради підозрюють в колабораціонізмі Анонси
Пересипський суд Одеси задовольнив клопотання слідчих Служби безпеки України стосовно фігуранта справи про змову власників товариства з обмеженою відповідальністю “Аграрна промислова компанія “Дом-Агро” для продовження роботи компанії на окупованих територіях.
Зокрема у листопаді суд обрав запобіжний заклад у вигляді тримання під вартою для чоловіка, який домовлявся про реєстрацію нового підприємства з цією ж назвою, але за законодавством росії.
У жовтні суд надав слідчим доступ до документів та майна товариства, яки наразі володіє мати депутата Одеської обласної ради Івана Фурсіна – Наталія. На початок вторгнення росії серед кінцевих бенефіціарів значився сам депутат. Фірма зареєстрована в Каховці, офіційно належить кіпрському офшору Atofa Ventures Limited – кіпрська компанія
За матеріалами справи у вересні 2022 року громадянка та бенефіціарний власник ТОВ вступила у злочинну змову з іншими особами з метою перереєстрації “Дом-Агро” за російським законодавством. Таким чином вони налагодили господарську діяльність з незаконними органами влади на тимчасово окупованій території Херсонської області.
Згідно з листом управління СБУ в Одеській області, до протиправної діяльності можливо причетний сам депутат, який фактично проживає за різними адресами й до вересня 2022 року перебував власником компанії бенефіціарним власником компанії Atofa Ventures Limited, яка своєю чергою є засновником “Аграрної промислової компанії “Дом-Агро”, після чого, з метою уникнення відповідальності передав 100 акцій кіпрської компанії своїй матері. При цьому продовжуючи фактичний контроль за обома компаніями.
Кримінальне провадження відкрили за частиною 4 стаття 111-1 Кримінального кодексу України (колабораційна діяльність, вчинена організованою групою) та частиною 1 статті 111-2 Кримінального кодексу України (пособництво державі-агресору, вчинене організованою групою).
Суспільство
Деякі мешканці Одеси та Одеського району залишилися без води – Новини Одеси
Проводяться ремонтні роботи.
У середу, 19 листопада, через планові та аварійно-ремонтні роботи відключили воду у деяких мешканців Одеси та у частині одного з населених пунктів Одеського району.
Про це повідомляється на сайті «Інфоксводоканалу».
Так, до 13:00 немає води на вулиці Академіка Філатова, 1, 3, 5, до 16:00 – на Тіністій, до 17:00 – на Люстдорфській дорозі та проспекті Князя Ярослава Мудрого в Одесі, а до 20:00 відключили водопостачання в селі Великий Дальник Одеського району (квартал №2).
Нагадаємо, сьогодні в Одесі окрім стабілізаційних діють ще й планові відключення світла.
-
Відбудова1 тиждень agoВідновлення пункту пропуску «Орлівка» може тривати кілька тижнів
-
Події6 днів agoФільм «Ти – космос» за перший вікенд прокату зібрав ₴8,7 мільйона
-
Одеса6 днів agoНічна атака на Одещину: пошкоджено порт і тепломережі
-
Політика6 днів agoТуреччина пропонує почати мирний процес із домовленості з припинення вогню по енергетиці та портам
-
Суспільство6 днів agoПогрожував ув’язненням та відрахуванням: посадовець одеської Військової академії вимагав гроші у курсантів
-
Усі новини1 тиждень agoСмартфони Android і iPhone тепер можуть обмінюватися файлами, але є один нюанс
-
Політика6 днів agoЛист Орбана про блокування допомоги Україні не створює нових загроз, робота з ЄС триває
-
Усі новини1 тиждень agoЯк правильно відповісти на запитання, ким ви бачите себе через 5 років
