У 2026 році дунайські порти модернізують, щоб обробляти до 15 млн тонн вантажів на рік. Планують цифровізацію процесів, підвищення безпеки та створення мультимодальних хабів. Робота портів буде більш ефективною, а логістика — стабільною для експорту та імпорту. Також оптимізують адміністративні витрати і збережуть робочі місця.

Про це повідомили в Міністерстві розвитку громад та територій України.

Реклама

Модернізація портів

У міністерстві повідомили, що одним із пріоритетів залишається зміцнення морського та річкового транспорту України. Для розвитку дунайських портів у 2026 році планують:

• створити єдину адміністрацію Дунайського кластера та перетворити державні стивідори на сучасні корпоративні підприємства;
• максимально автоматизувати процеси у портах та розвинути Річкову інформаційну службу;
• підвищити ефективність логістики до морських портів через мультимодальні рішення.

Очікується, що це дозволить забезпечити обробку не менше 15 млн тонн вантажів на рік, оптимізувати адміністративні витрати на 22 млн грн, зберегти понад 2000 робочих місць та стабільно працювати ПрАТ “УДП” на Дунаї в напрямку портів ЄС.

Нагадаємо, ми повідомляли про те, скільки суден зайшло до портів Одещини за 2025 рік. Також ми писали, що РФ подвоїла кількість обстрілів портової інфраструктури.

Глава УГКЦ запропонував результати досліджень, які провели військові капелани Збройних сил України. Ці напрацювання кілька місяців тому були представлені головнокомандувачу ЗСУ генералу Олександру Сирському.

Предстоятель наголосив, що УГКЦ має більш як двохсотлітню безперервну традицію військового капеланства серед українців у різних часах і формуваннях. У ХХ столітті, відколи потрібно було формувати інститут військового капеланства в сучасних Збройних силах України, церква змогла поділитися своїм досвідом.

Посилаючись на дослідження, глава церкви зауважив, що головним джерелом стійкості українського воїна є віра в Бога — так відповіли 87,5% опитаних військовослужбовців, і “йдеться не про віру як доктрину. Віра в Бога — це стосунок. Це здатність людини спілкуватися зі своїм Творцем і Спасителем. Той, хто дивиться в обличчя смерті, відчуває, що людське життя є щось більше, ніж лише земне”.

Предстоятель підкреслив, що у моменті граничної кризи людина шукає сенсу і джерела сили: “Хто в цьому пошуку знайшов Бога, той знайшов джерело власної сили. Віра — це здатність засягнути до джерела твого життя і можливості жити”.

Другим чинником стійкості, за результатами дослідження — 62,5% — є патріотизм. “Патріотизм — це не ненависть до ворога, — наголосив глава УГКЦ, — вона висушує душу. Людина створена для любові. Можна злитися, ненавидіти певний період свого життя, своєї особистої історії. Однак, лише любов породжує героїв, а ненависть — злочинців”.

За його словами, любов до Батьківщини дає людині внутрішню мотивацію діяти навіть тоді, коли немає зовнішнього примусу.

Третім важливим чинником стійкості є родина, про це говорять майже 44% опитаних.

Блаженніший Святослав звернув увагу на глибоку кризу інституту сім’ї в Україні та демографічні виклики, які посилила війна.

За його словами, “щасливий той воїн, який знає, що має родину, яка його прийме навіть пораненим, не залишить наодинці з ранами війни. Сьогодні українська родина є не менше зранена, аніж кожен з нас”.

Ще одним феноменом стійкості, за словами предстоятеля УГКЦ, є усвідомлення справедливості боротьби: “Ми маємо право і обов’язок захищати своє. Ми, як християни, любимо всіх, але своєї свободи нікому не маємо права віддати. І тоді всі наші зусилля і вчинки набирають нового змісту”.

Він також торкнувся християнської антропології, наголосивши, що стійкість формується через гармонійний розвиток тіла, психіки та духу.

Підсумовуючи, Блаженніший Святослав наголосив на внутрішньому зв’язку трьох богословських чеснот: “Віра — це початок дороги. Надія — чеснота подорожуюча. Любов — те, що сповнює. Християнська надія — це не почуття, а зерно вічного життя, посіяне в серці людини”.

Глава УГКЦ поділився особистим спогадом на початку війни у 2014 році, коли перебував у Апостольській нунціатурі в Оттаві. “Я мав зустріч із канадійськими єпископами, і один із них, читаючи новини з України, мене питається: “Ви там в Україні, не маєте надії?”. Я кажу: “Владико, очевидно, що маємо! Бо ми є християни. Ми віримо в Бога. Він відновлює наші сили і надихає нас любити Україну. У цій надії — джерело нашої стійкості і руху вперед”.

Під час спілкування зі студентами він також відповів на запитання щодо українців за кордоном і наголосив, що церква працює над збереженням зв’язку діаспори з Україною через парафії, освіту та культуру, водночас підкресливши важливу роль державної політики у поверненні громадян після війни.

Глава УГКЦ подарував університету видання, зокрема два з них свої — щоденну хроніку першого року війни “Україна стоїть! Україна бореться! Україна молиться!” та “Апокриф. Чотири розмови про Лесю Українку” у співавторстві з Оксаною Забужко.

Як повідомляв Укрінформ, у жовтні 2025 року головнокомандувач ЗСУ Сирський доручив Службі військового капеланства посилити співпрацю з релігійними організаціями для добору гідних кандидатів на капеланські посади.

Фото: ugcc.ua

Миколаївська обласна прокуратура повідомила про підозру колишньому очільнику одного з державних лісгоспів області. Ексдиректора звинувачують у службовій недбалості за ч. 2 ст. 367 КК України. За версією слідства, неналежне виконання посадових обов’язків керівником призвело до серйозних збитків для держави та спричинило тяжкі наслідки для екологічного чи економічного фонду регіону.

Про це повідомила Миколаївська обласна прокуратура.

Слідство з’ясувало, що екскерівник держпідприємства допустив грубе порушення, не забезпечивши належне використання лісових земель. Замість збереження лісового фонду, він організував посів агрокультур на ділянці площею 32 гектари, що прямо суперечить земельному та лісовому законодавству.

Такі дії призвели до збитків державі на суму понад 700 тисяч гривень. Наразі справу розслідують слідчі ДБР у місті Миколаєві під процесуальним керівництвом обласної прокуратури.

Нагадаємо, стало відомо, що сума збитків, завданих екології Миколаївщини внаслідок російських обстрілів, перевищила 57 мільйонів гривень. Такі дані оприлюднили екологічні інспектори після проведення відповідних розрахунків.

Найбільшої шкоди завдала пожежа на сільськогосподарському підприємстві, де внаслідок влучання згоріло 954 тонни паливно-мастильних матеріалів. Це спричинило викид понад 3 тисяч тонн забруднювальних речовин в атмосферу, а збитки за цим фактом оцінюються у 56 мільйонів гривень.

Ще один інцидент стався наприкінці жовтня у Миколаївському районі. Обстріл трансформаторної підстанції призвів до займання майже 60 тонн оливи. Внаслідок цього у повітря потрапило понад 205 тонн шкідливих сполук, що завдало збитків на суму понад 1 мільйон гривень.

Катерина Глушко