Connect with us

Думки

Кошик бідності: чому прожитковий мінімум в Україні настільки відірвався від реальності

Published

on


Спробуйте уявити: у вас є всього 2 костюми на 7 років. Одна подушка на 15. Один настільний телефон на 20. І це не сцена з постапокаліптичного роману, а український споживчий кошик — той самий, на основі якого розраховується прожитковий мінімум. В реальності 2025 року. Український прожитковий мінімум — це офіційний соціальний стандарт, який, згідно з Конституцією, має гарантувати людині рівень життя. Не виживання, а життя. Але, на жаль, реальний ПМ перетворився на штучний індикатор, відірваний від потреб сучасної людини.

Як все починалось?

Поняття прожиткового мінімуму існує в Україні понад два десятиліття. З 2000 року він офіційно визначається законом і закладається в бюджет. Ухвалений у липні 1999 року спеціальний закон встановив для прожиткового мінімуму статус ключового соціального орієнтиру, закріпивши, що це вартісна величина достатнього для забезпечення нормального функціонування організму людини, збереження його здоров’я набору продуктів харчування, а також мінімального набору непродовольчих товарів та мінімального набору послуг, необхідних для задоволення основних соціальних і культурних потреб особистості.

Чим нижчий прожитковий мінімум у бюджеті — тим менше витрат із бюджету. Логіка очевидна. Людям — виживання, цифрам — баланс.

Водночас дедалі з кожним роком його поступово стали використовувати як якесь універсальне мірило для усього на світі, прив’язуючи до прожиткового мінімуму не лише соціальні виплати, а й зарплати чиновників, суддів, прокурорів, штрафи, державні збори — понад 150 різних платежів.

А коли минулого десятиліття «бюджетний» прожитковий мінімум почав з кожним роком відставати від фактичного його розміру і вони стали рухатись автономними курсами, значення законодавчо встановлюваного прожиткового мінімуму ще більше девальвувало його первісну соціальну суть.


Важливо

Звичка прибіднятися: чи дійсно українці живуть так погано, як про це кажуть

Що з цього вийшло? Очікувано: чим нижчий прожитковий мінімум у бюджеті — тим менше витрат із бюджету. Логіка очевидна. Людям — виживання, цифрам — баланс. Уряд навіть визнає це офіційно: у Бюджетній декларації зазначено, що прожитковий мінімум використовується не за призначенням — як технічна величина для обчислення понад 180 показників, більшість із яких не мають до нього жодного стосунку.

Мінімум, на який не проживеш

У 2025 році бюджетний прожитковий мінімум становить 2920 грн. У той час як фактичний, розрахований Мінсоцполітики на основі цін і потреб, — майже втричі вищий: понад 8000 грн. І це при тому, що навіть цей «фактичний» базується на кошику, в якому немає інтернету, мобільного зв’язку, сучасної побутової техніки. Зате є 25 хвилин стаціонарного телефонного зв’язку на місяць.



Прожитковий мінімум в країні не враховує економічну реальність

Фото: Getty Images

Цей «кошик» — точка болю. Він містить в собі уявлення про потреби людини з кінця 90-х, але зовсім не враховує реальність: ні цифрову, ні соціальну, ні економічну. Тож фактично українцям пропонують жити на показниках, які не просто принизливі — вони небезпечні. Бо за ними формуються пенсії, допомога малозабезпеченим, соціальні виплати родинам з дітьми та іншим вразливим категоріям громадян, для яких кожна гривня має значення.

Європа: інший підхід до прожиткового мінімуму

У ЄС прожитковий мінімум — не сакральний показник і не універсальний індикатор для всіх сфер. У більшості країн замість нього використовується мінімальна заробітна плата як головний інструмент соціального захисту. І ця мінімалка встановлюється на рівні, який дозволяє людині гідно жити, а не балансувати на межі голоду.

У країнах Центрально-Східної Європи, таких як Польща чи Словаччина, ПМ існує, але виконує свою пряму функцію — слугує порогом бідності, а не універсальною лінійкою для суддівських окладів і штрафів. І саме до цього нам варто прагнути.

У більшості країн замість нього використовується мінімальна заробітна плата як головний інструмент соціального захисту



У більшості країн замість нього використовується мінімальна заробітна плата як головний інструмент соціального захисту

Фото: З відкритих джерел

Що потрібно змінити в Україні

Потрібно відірвати прожитковий мінімум від усього зайвого, що абсолютно невиправдано прив’язалося до нього за минулі десятиліття.

Прожитковий мінімум має бути лише соціальним стандартом — як базова величина, яка має гарантуватись державою для кожного, для визначення права на допомогу малозабезпеченим, а не базою для зарплат держорганів чи обчислення штрафів.

Необхідно скласти чесний і сучасний споживчий кошик. Без стаціонарних телефонів, зате з мобільним зв’язком, ефективними ліками, повноцінним для здорового життя набором продуктів харчування, інтернетом, одягом, який не розлазиться за 3 роки, достатнім пакетом різноманітних витребуваних послуг. Не мінімум виживання — а мінімум життя. Виходячи з реального складу щомісячних витрат для українців різних вікових категорій, базуючись на справжніх, а не занижених їх цінах.

Українцям потрібен інший прожитковий мінімум



Українцям потрібен інший прожитковий мінімум

Фото: УНІАН

Крім того, важливо передбачити поступову ліквідацію розриву законодавчо встановленого з фактичним прожитковим мінімумом. Порахувати справедливу вартість кошику, ввести перехід на новий ПМ впродовж 3 років — так, щоб бюджет це витримав.

Чи є гроші в бюджеті та що вже зроблено

Уряд каже: підвищити не можемо — немає ресурсів. Але ресурси є. Щороку держава втрачає до 900 млрд грн через тіньову економіку. Ще понад 200 млрд (і це щонайменше) — через неефективне використання коштів (за даними Рахункової палати). Плюс — безкінечні програми з нульовим результатом, які потребують чесного перегляду. Детінізація, аудит державних видатків, ефективна податкова політика — ось де гроші. Не у заниженому прожитковому мінімумі.

11 липня у Верховній Раді зареєстровано пакет законопроєктів, які мають відв’язати прожитковий мінімум від невластивих несоціальних функцій. Пропонується ввести окремі базові величини для зарплат, штрафів, стипендій — і залишити ПМ лише там, де він має сенс. Це — лише перший крок. Далі — реформа системи соціальних допомог, уніфікація виплат, підвищення адресності й автоматизації через «Дію».

Автор висловлює особисту думку, яка може не збігатися із позицією редакції. Відповідальність за опубліковані дані в рубриці “Думки” несе автор.



Джерело

Думки

Випробування на гучність: що потрібно зробити з любителями божевільних перегонів на вулицях міст України

Published

on




Любителів гучної їзди нічними вулицями — автомобілістів і мотоциклістів — потрібно прибрати з нашого життя, вважає блогер Антон Сененко. Особливо це відчутно зараз, на тлі частих обстрілів — і краще, щоб вони зрозуміли це самі, поки з ними не почали розбиратися обурені громадяни.



Джерело

Continue Reading

Думки

Остання конвульсія вмираючої імперії. Чому у економіки Росії купа проблем

Published

on


Що там за поребриком? А там багато цікавого;)

Давно не писав про російську економіку. нагадаю, саме вона є основою для фінансування агресії проти України та інших країн.

Також нагадаю, що російська економіка найбільш чутлива до цін на нафту, доходи від експорту якої формують до 30% російського бюджету.

Офіційна статистика рапортує про перемоги.

2024 року російська економіка продемонструвала зростання, перевищивши очікування експертів.

За даними офіційних джерел, ВВП Росії зріс на 4,1%.

Це сталося “завдяки збільшенню інвестицій, споживчого попиту та зростання реальних доходів населення”.

Це пишуть офіційні джерела.

Але що відбувається там насправді, можна побачити з новин регіональних національних ЗМІ.


Fullscreen

Британська розвідка каже, що 2025 року російська економіка колапсне

Фото: Getty Images

Невелика добірка “успішного успіху” російської економіки:

Економіка

  1. У першому кварталі 2025 року ВВП Росії вперше з 2022 року пішов у мінус: скорочення становило 0,3% порівняно з попереднім кварталом, а за оцінкою Bloomberg Economics — 0,6-0,8%
  2. Це падіння супроводжується зниженням темпів зростання промисловості (з 5,7% до 1,1%), скороченням роздрібного обороту (до 3,2%) та відходом оптової торгівлі в мінус (–2,1%) (все йде за планом)
  3. Якщо розглядати динаміку промислового виробництва без урахування галузей оборонно-промислового комплексу, можна говорити про перехід до рецесії”, — йдеться у звіті російського Центру макроекономічного аналізу та короткострокового прогнозування (ЦМАКП) за перший квартал 2025 року.
  4. Російський бюджет на 2025 рік був складений з розрахунку ціни на нафту $70 за барель, при цьому $60 вважаються критичним рівнем. Нині нафта марки Brent опустилася нижче за $60 за барель, а російська нафта марки Urals — нижче за $50.
  5. Бюджетний дефіцит Росії за перші чотири місяці 2025 виріс майже втричі в порівнянні з минулим роком і досяг 3,2 трлн рублів. У квітні місячний дефіцит становив 1,05 трлн рублів ($13 млрд)


Важливо

Нафтове фіаско Росії: чому дешевшає нафта і як це вбиває доходи Кремля

Головна причина проблем економіки Росії — різке падіння нафтогазових доходів і зростаючі витрати на війну.

Російська нафта Urals подешевшала з $70 у січні до $49 на початку травня, що призведе до втрати 2,6 трлн рублів бюджетних надходжень.

Нагадаю, що у липні ОПЕК+ планує збільшити видобуток, що призведе до продовження падіння цін на нафту.

6. Випуск цивільної продукції у першому кварталі знизився на 0,8% за місяць. В результаті виробництво досягло найнижчого рівня з квітня 2023 року.

7. Індекс PMI промисловості опустився нижче за 50 пунктів, що є ознакою спаду виробництва. Вантажоперевезення по мережі РЗ скоротилися на 9,7% рік до року

8. Коментатор FT Мартін Сандбу заявив у своїй колонці від 12 січня 2025 року, що через корпоративний борг, що розростається, “військова економіка Росії — це картковий будиночокʼ

9. Міністерство фінансів Росії заявило у квітні, що очікує зниження доходів від нафти і газу на 24% цього року порівняно з попередніми оцінками, і знизило прогноз цін на нафту з $69,7 до $56 за барель. Міністерство також підвищило оцінку дефіциту бюджету на 2025 рік до 1,7% ВВП із попереднього прогнозу в 0,5%.

Населення та рівень життя

  1. Мінекономрозвитку РФ у квітні 2025 року підвищило прогноз щодо зростання споживчих цін з 4,5% до 7,6%. Тижнева інфляція знову почала зростати, незважаючи на міцний рубль. Очікується, що влітку нацвалюта може почати слабшати, що посилить інфляційний тиск
  2. Банк Росії також підвищив прогноз інфляції: за підсумками 2025 року очікується 7-8%, а середньорічне значення може досягти 9,1-9,8%
  3. Зростання цін пов’язане з санкціями, обмеженнями на імпорт, скороченням легальних каналів ввезення автомобілів, електроніки, запчастин та побутової техніки, що веде до додаткового подорожчання цих товарів (санкції не працюють!))
  4. Реальні доходи росіян, за прогнозом аналітиків, знизяться на 2% у 2025 році (насправді, значно більше)
  5. Банкрутства фізосіб у Росії зросли на 35%
  6. Продукти у Росії 2025 року можуть подорожчати на 20%
  7. Фактична інфляція, за експертними оцінками, може досягати 15–21% у річному вираженні, що призводить до падіння рівня життя та зниження купівельної спроможності населення
  8. У Росії зростає дефіцит кадрів. І сягає вже майже 3 млн осіб
  9. Кількість виданих іпотечних кредитів росіянам у березні 2025 року скоротилася вдвічі порівняно з березнем 2024 року
  10. Відзначається зниження споживчої активності. Темпи зростання роздрібних продажів більш ніж утричі нижчі за темпи зростання доходів. “Реальні доходи населення з урахуванням інфляції зросли на 7,1%, тоді як роздрібні продажі зросли лише на 2,2%”
  11. Реальні процентні ставки за довгостроковими кредитами сягають 40%

Бізнес

  1. Від санкцій вже постраждали 70% російського бізнесу
  2. 77% великих російських компаній назвали загрозою номер один збереження тривалого періоду високої ключової ставки
  3. Російський “Газпром” закінчив 2024 рік із чистими збитками в 1,07 трлн рублів ($12,89 млрд).
  4. 86,6% бізнесу фіксує прогресуюче зростання закупівельних цін
  5. З січня 2025 року підприємства сплачують підвищений податок на прибуток за ставкою 25% замість 20%
  6. У Росії почалося банкрутство одного з найбільших виробників чіпів – компанії “Ангстрем” (Зеленоград)
  7. Держкорпорація “Роснано” оголосила технічний дефолт з облігацій з державною гарантією.
  8. На початку 2025 року більш ніж у 20% підприємств обробної промисловості Росії відношення прибутку до процентних платежів перебуває на ризикованому рівні, а найгірше ситуація складається в транспортному машинобудуванні.

Це короткий огляд того, що на поверхні.

Путін, російська економіка, економіка Росії, колапс російської економіки, обвал російської економіки, крах російської економіки


Fullscreen

Путін нагнітає, кидаючи останні ресурси на “літню наступальну кампанію”

Фото: ТАСС

Насправді ж в економіці Росії почалися серйозні структурні проблеми, від яких вона не одужає, навіть різко заморозивши військову кампанію.

Британська розвідка каже, що 2025 року російська економіка колапсне.

Путін розуміє це, тому і нагнітає, кидаючи останні ресурси на “літню наступальну кампанію”.

Це остання конвульсія вмираючої імперії.

Сьогодні практично неможливо знайти оптимістичні прогнози щодо російської економіки.

Джерело.

Автор висловлює особисту думку, яка може не збігатися з позицією редакції. Відповідальність за опубліковані дані в рубриці “Думки” несе автор.



Джерело

Continue Reading

Думки

у чому суть його розмови з Путіним

Published

on


“Трамп провів телефонну розмову з Путіним. І відразу встиг заявити про те, що переговори між РФ і Україною “почнуться негайно”. А так само про те, що Росія має намір торгувати зі Сполученими Штатами і це, мовляв, дуже вигідно. І що вигода чекає на Україну. Знову неоднозначні заяви? Аж ніяк”, — розмірковує політичний аналітик Ігар Тишкевич.

Для початку нагадаю логіку дій Трампа. Обмежуся “трикутником” інтересів на українському напрямку:

На українському напрямку це проявлялося в такому собі “трикутнику”:

  1. Забезпечити швидке припинення вогню. Бажано ДО американсько-китайського саміту, який відбудеться влітку цього року. Тобто, вийти з позицією, де США є драйвером мирного процесу і вони визначають конфігурацію і рамки угод. В іншому разі доведеться просити допомоги Сі. А це означає, що і MAGA не працює, і Пекін входить зі своїми інтересами в регіон як “миротворець”;
  2. Змінити підходи політики США на українському напрямку і продемонструвати виборцю політику отримання вигоди для Сполучених Штатів. Це угода про ресурси. Простіше кажучи, Трамп показує виборцю, що вже надана Україні допомога “окупилася” і надалі приноситиме дохід.
  3. Спробувати продемонструвати нові підходи до політики на російському напрямку. Якщо дуже просто — за рахунок розвитку економічних відносин з Москвою спробувати зіграти в стримування Пекіна. І не дозволити Росії пройти “точку неповернення” в процесі посилення технологічної та економічної залежності від Китаю.

Тепер інтереси Путіна. Мир і торгівля? Ні. Для Путіна важливо підтвердити амбіції Росії на статус глобальної супердержави. Але тут є одна проблема — без явної “картини перемоги” таке неможливо. Оскільки і КНР, і США влаштовує ситуація ослаблення російського впливу у світі. Але не влаштовує варіант розгрому будь-якої зі сторін у російсько-українській війні.

Путін усвідомлює ризики посилення залежності від Китаю і намагається торгуватися зі США (а в перспективі з ЄС), щоб знайти новий баланс. Процесу заважає війна. Але і вихід на світ без “картини перемоги” для Росії не варіант. Тому воювати Кремль налаштований досить довго. Щонайменше, провести літню кампанію (тобто наступ у період з червня до, приблизно, початку листопада), щоб спробувати домогтися вигідного становища на фронті. Ставити через ці плани трек переговорів із Трампом Путіну також не хочеться. Тому було використано ідею з “прямими переговорами в Туреччині”.


Важливо

Кремль буде готуватися. Чому перемир’я буде тимчасовим і що це означає для мілітаризації України

Коротко ідея, яка поки що виходить у Путіна: шляхом початку “прямих переговорів” спробувати розділити переговорні треки РФ — Україна, РФ — США і, можливо, РФ — ЄС. Тобто, виокремити “українську проблему”, щоб вона, замість визначального фактора у відносинах із країнами західної цивілізації, стала просто фоном. Таке Росія вже провертала у 2022 під час укладення “Зернової угоди”. Там були документи про режим судноплавства. І паралельно (формально ніяк не пов’язана з ними) Генеральна ліцензія №6 (зараз уже General License 6D), яка звільняла від санкцій усі (!) російські добрива. У 2025 ідея та сама — затягнути Україну в нескінченні розмови і суперечки — в якийсь аналог “тристоронньої контактної групи” в рамках “Мінська-2” і, при цьому, вести окремий діалог з Вашингтоном і європейськими столицями. Де кожну нібито “поступку” на українському напрямі продавати як підставу для поступок з боку США і ЄС. При цьому не вирішувати питання по суті.


Fullscreen

Для Путіна важливо підтвердити амбіції Росії на статус глобальної супердержави

Фото: Getty Images

Низка європейських лідерів чудово розуміють цю логіку і тому виступають за формат “перемир’я, потім переговори”. До них приєднується Туреччина, для якої вихід Росії з війни з сильними позиціями є загрозою політиці поширення свого впливу на Близькому Сході, в Центральній Азії, на Кавказі та в Чорноморському регіоні (і навіть в Африці, до речі).

Але слабке місце в цій формулі — США. Дивимося на початок тексту на тріаду інтересів Трампа. Бонуси на українському напрямку він уже отримав. Два інші питання були в підвішеному стані, оскільки переговори щодо закінчення війни і переговори про співпрацю з РФ були пов’язані в один пакет. Путін дав підказку — треки можна розділити. Адже “переговори” у Стамбулі пройшли. Трамп прийняв ідею і зараз пропонує зафіксувати ситуацію. Де є російсько-українські переговори (до яких інтерес у Білого Дому є, але він не визначальний). І є розмова про спільний бізнес Москви і Вашингтона. Тут інтерес колосальний. Тим більше, що РФ пропонує корисні копалини, енергетику, логістику і спільну торгівлю вуглеводнями в Європі.

Тому нас будуть змушувати йти на продовження “прямих переговорів”. Користі від цього буде мало. Імовірність укладення миру в найближчі 3-4 місяці вкрай мала. Адже Путіну потрібна “картина перемоги”. Тобто, успіхи на фронті + поступки з боку США, ЄС і НАТО. До речі, першу Трамп дав “авансом” заявивши, що Україна навряд чи стане членом Північно-Атлантичного Альянсу. Тому будуть регулярні зустрічі за досить інтенсивних бойових дій.


Важливо

Таємничий меморандум: що запропонував Путін підписати з Україною після перемовин з Трампом

Паралельно Трамп намагатиметься домовитися з Путіним. Не тільки зі стратегічних питань (ресурси, Арктика), а й з питань “швидкої вигоди”. А це повернення Росії на європейський ринок нафти і газу. Але вже через прокладку — якусь російсько-американську компанію. Але може це стане драйвером до миру? Навіть якщо будуть чорнові домовленості, США можуть почекати до осені — періоду різкого зростання попиту на газ у Європі. Що збігається за термінами з отриманням ясності в успішності або провалі російської літньої військової кампанії.

Тому українській делегації доведеться регулярно їздити на зустрічі з російськими емісарами без серйозних перспектив досягнення прийнятного результату.

Ситуація складна, але не безвихідна. Пам’ятаємо, що ідея “розділити переговорні треки” та ідеї Трампа про бізнес із Путіним не приводять у захват цілу низку держав. А це означає, що українським делегаціям буде вкрай важливо проводити консультації і виробляти систему взаємодії з європейськими партнерами і з Туреччиною. А так само (що дуже не сподобалося б Трампу, але мало б ефект), спробувати створити свій трек консультацій з КНР, Бразилією та Індією — ядром БРІКС. Завдання — до осені мати, бажано вже формальний (тобто оформлений системою договорів) механізм співпраці щонайменше з країнами Старої Європи + Британією + Туреччиною. І переговорний трек з ядром БРІКС. За такого варіанту Трампу і Путіну буде вкрай складно реалізувати свої ідеї про спільний бізнес ціною України.

Джерело.

Автор висловлює особисту думку, яка може не збігатися з позицією редакції. Відповідальність за опубліковані дані в рубриці “Думки” несе автор.



Джерело

Continue Reading

Trending

© 2023 Дайджест Одеси. Копіювання і розміщення матеріалів на інших сайтах дозволяється тільки за умови прямого посилання на сайт. Для Інтернет-видань обов'язковим є розміщення прямого, відкритого для пошукових систем гіперпосилання на використаний матеріал не нижче другого абзацу. Матеріали з позначкою «Реклама» публікуються на правах реклами, відповідальність за їхній зміст несе рекламодавець.