Росія наростила атаки на порти Одеси та Чорноморська. Від початку року їх уже більше, ніж за весь 2025-й. Основна загроза — дрони та удари з моря. Українські сили посилюють ППО та адаптують оборону.

Про це в ефірі День.LIVE розповів речник Військово-морських сил Дмитро Плетенчук.

Обстріли портів

Росія збільшила інтенсивність атак по портовій інфраструктурі півдня. Якщо у 2025 році було близько 150 ударів, то нині їх уже понад 180. Ворог активно застосовує безпілотники та масовані атаки. Під ударом залишаються порти Одеси та Чорноморська. Україна у відповідь посилює оборону. Збільшують кількість мобільно-вогневих груп, доукомплектовують екіпажі дронів-перехоплювачів і нарощують РЕБ. За оцінками, ефективність збиття вже зросла на 25–35%. Робота триває постійно через регулярні атаки.

Атаки з моря

Російський флот майже не виходить у відкрите море, однак загроза з морського напрямку залишається ключовою. Основні удари здійснюються дронами та авіацією з боку Криму. Через це Одеса першою приймає на себе ці атаки. Військові змушені працювати одночасно на морі, в повітрі та на суші.

“Військово-морські сили фактично у всіх трьох стихіях працюють щодо питання збиття дронів. Ми першими зустрічаємо дрони, тому що Одеса межує з морем, і відповідно для того, щоб зменшити наслідки цих збиттів, ми це робимо безпосередньо вже і в морі. І з повітря, до речі, теж, як і з землі”, — пояснив Дмитро Плетенчук.

Повністю закрити небо над містом наразі неможливо. Відкритий морський напрямок створює додаткові ризики для оборони. Ворог постійно змінює тактику і шукає слабкі місця. Саме тому атаки залишаються регулярними.

Морські дрони

Україна активно розвиває безекіпажні системи для протидії атакам. Морські дрони вже використовують як носії озброєння та додаткових безпілотників. Це дозволяє діяти на відстані та перехоплювати цілі ще над морем. Але такі технології потребують часу для повноцінного застосування.

“Дрони — це не лише безпосередньо корпус, гвинти, силовий агрегат і система озброєння. Це є зв’язок, це є можливість телеметрії, навігації. Тобто тут є багато таких моментів, які треба для початку відповідним чином відтестувати, щоб воно все працювало. Тому що це все товар доволі складний, штучний”, — зазначив Плетенчук.

Військові продовжують розвивати цей напрямок. Нові рішення поступово підвищують ефективність оборони. Очікується, що з часом це дозволить краще перехоплювати цілі ще над морем. Але швидких результатів тут не прогнозують.

Мінна небезпека

Окремою проблемою залишається мінування акваторії. Частина мін залишилася ще з попередніх періодів і продовжує становити загрозу. Вони можуть переміщуватися через течії, що ускладнює їх виявлення. Це впливає на безпеку судноплавства.

“Ми зустрічаємо міни з Другої світової і з Першої світової війни. І кількість мін, які вже потрапили в акваторію, вона доволі немала, і з наслідками ми боремося досі, враховуючи те, що море — це стихія. Міни можуть переміщуватися”, — пояснив Плетенчук.

Роботи з розмінування тривають постійно. Лише минулого року знищили близько півсотні мін. Військові регулярно знаходять нові вибухонебезпечні предмети. Ця проблема залишатиметься актуальною ще довгі роки.

Нагадаємо, ми повідомляли про те, що у ніч на 23 березня росіяни завдали чергового масованого удару по області, використовуючи ударні безпілотники. Найбільше постраждали передмістя Одеси та портова зона.

Також ми писали про те, що удень 22 березня російські ударні безпілотники масовано атакували південь Одеської області. Ціллю окупантів стали цивільні об’єкти, зокрема фермерське господарство та зернові ангари. Після атаки на місці зафіксували значні руйнування. Удар пошкодив будівлі, які використовувалися для роботи господарства та зберігання зерна.

Про це розповіла заступниця міністра цифрової трансформації Наталя Денікеєва в інтерв’ю Українському радіо, передає Укрінформ.

“Лудоманія – це складна проблема, яку не можна вирішити одним інструментом, забороною чи одним якимось правилом”, – наголосила чиновниця.

За її словами, впродовж останнього року уряд уже запровадив низку правил щодо відповідальної гри (анонімні ставки, ліміти по грошах і часу). Зараз запускають спеціальне дослідження, щоб зрозуміти реальні масштаби і на основі отриманих даних формувати відповідну політику.

Окрім того, ще є нелегальний сектор. Його частка, за різними оцінками, нині сягає 37-53% і це теж проблема, яку потрібно вирішувати, наголосила заступниця міністра.

Реєстр лудоманів нині веде Державне агентство “ПлейСіті“. Агентство запустило спеціальний розділ “Боротьба з лудоманією“, де можна пройти тест на ігрову залежність. Там – дев’ять простих запитань, розроблених за протоколом Міністерства охорони здоров’я, проходження тесту займе декілька хвилин. Посадовиця запевнила, що дані в Реєстрі “супер захищені”. “Це абсолютно закрита державна система”, – наголосила Денікеєва.

На запитання, чи будуть обмежувати участь в азартних іграх для військовослужбовців, заступниця міністра відповіла, що це наразі дискутується: “Якщо відверто, то про гральну залежність військових останнім часом говорять дуже багато. Це та категорія населення, яка перебуває в постійному стресі. Звісно, точної цифри у нас немає, на жаль. Сподіваюсь, що дослідження, яке ми будемо робити, дозволить нам виміряти і цю проблему, відповість на купу запитань. Але це вразлива частина нашого населення. І дуже багато скарг, дуже багато інформації в публічній площині від родичів військових, від побратимів військових, які кажуть, що це дійсно велика проблема. І ці наші дії – це відповідь на запит суспільства, це відповідь на рішення РНБО. Я думаю, що це правильне рішення”. Окрім того, за її словами, нелегальні казино – здебільшого з російським корінням.

Як повідомляв Укрінформ, у жовтні 2025 року уряд затвердив вимоги для учасників ринку азартних ігор щодо боротьби з вираженою ігровою залежністю (лудоманією).

Фото: Pexels

Колишній політичний в’язень з окупованого Криму Володимир Балух заявив, що його побили у столичному ТЦК після примусового доставлення туди. За його словами, інцидент міг бути пов’язаний з його громадською активністю та відвідуванням політичних судових процесів.

Про це повідомило Суспільне.

За його  словами 20 березня у Шевченківському районному територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки Києва його побили. За його словами, це могло бути заздалегідь сплановано і пов’язано з його активною участю у судових засіданнях, що стосуються політичних справ. Адвокати Балуха звернулися до правоохоронців із заявами щодо незаконного затримання.

Під час засідання Тимчасової слідчої комісії Верховної Ради 27 березня він пояснив, що того дня перебував на суді у справі Романа Червінського. Після цього йому запропонували прибути до Печерського райвідділку поліції для надання пояснень через нібито образу прокурора. Біля відділку, за його словами, його зустріли правоохоронці, які заявили, що він перебуває в розшуку, після чого доправили до ТЦК.

Балух стверджував, що його силоміць посадили до мікроавтобуса без перевірки документів, відібрали телефон і утримували в приміщенні понад дві години, а загалом він провів там близько 21 години. За його словами, під час перебування в центрі йому пояснили, що в електронній базі відсутні дані про інвалідність. Згодом його направили до військово-лікарської комісії, а також склали адміністративний протокол щодо нібито нецензурної лайки, яку він заперечує.

За словами колишнього політв’язня, конфлікт загострився ввечері, коли він неодноразово просив повернути телефон. Він зазначив, що після словесної суперечки один із керівників установи завів його до приміщення, де застосували силу — чоловік отримав удар у щелепу та забій грудної клітки.

Адвокати ексв’язня подали відповідні заяви до поліції. Під час засідання комісії прокурор Київської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони центрального регіону Артем Новов повідомив, що про ситуацію дізналися зі ЗМІ. За його словами, наразі триває збір інформації від ТЦК, підрозділів Нацполіції та служби правопорядку, а також вживаються заходи для пришвидшення розслідування.

Водночас у столичному ТЦК заявляють, що факту побиття не було, і стверджують, що перевірили документи Балуха та направили його на військово-лікарську комісію.

Його переслідування розпочалося після окупації Криму росією у 2014 році. Він відкрито демонстрував проукраїнську позицію, зокрема вивішував державний прапор на своєму будинку. У 2017 році його засудили за звинуваченням у зберіганні боєприпасів, а згодом вирок переглянули, призначивши нове покарання. У вересні 2019 року Балух повернувся в Україну в межах обміну утримуваними особами разом з іншими політв’язнями.

Також Одеський обласний територіальний центр комплектації та соціальної підтримки почав службову перевірку через заяву жінки про побиття її та дитини.

Анна Бальчінос