Політика
Очільники МЗС країн Південно-Східної Європи підтримали вступ України в НАТО
Міністри закордонних справ країн Південно-Східної Європи підтримали Україну на її шляху до євроатлантичної інтеграції, включно із членством в НАТО.
Як передає Укрінформ, про це йдеться у спільному комюніке учасників Другої міністерської зустрічі «Україна – Південно-Східна Європа» у Дубровнику, розміщеному на сайті українського МЗС.
«Після понад 1200 днів незаконного, неспровокованого та невиправданого повномасштабного військового вторгнення Росії в Україну ми, як міністри, відповідальні за зовнішню політику наших країн, підтверджуємо нашу непохитну відданість підтримці України та вирішенню викликів, що стоять перед нашим регіоном», – йдеться у комюніке.
В документі зазначається, що міністри підтвердили беззастережну підтримку незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України в межах її міжнародно визнаних кордонів. Вони наголосили, що повне виведення російських сил та засобів з усієї території України, припинення бойових дій та повне відновлення територіальної цілісності України в межах міжнародно визнаних кордонів «залишаються важливим для всеохоплюючого, справедливого та сталого миру».
Глави МЗС країн Південно-Східної Європи засудили триваюче повномасштабне військове вторгнення Росії в Україну, підкресливши, що ця агресивна війна є «злочином проти українського народу, кричущим порушенням міжнародного права, включаючи Статут ООН, та серйозною загрозою миру, безпеці та стабільності в Європі та в усьому світі».
Міністри також заявили про підтримку України на її шляху до євроінтеграції, включно із членством у НАТО.
«Ми підтримуємо Україну на її незворотному шляху до повної євроатлантичної інтеграції, включаючи членство в НАТО, і вітали б запрошення Україні вступити до НАТО, коли союзники погодяться і будуть виконані умови. Членство в НАТО залишається найкращим економічно ефективним варіантом безпеки для України», – йдеться у документі.
Учасники міністерської зустрічі висловили повну підтримку права України обирати власні механізми безпеки та вирішувати своє майбутнє, вільне від зовнішнього втручання.
Крім цього, очільники зовнішньополітичних відомств підтримали відповідальність за військові злочини, злочини проти людяності та інші порушення міжнародного гуманітарного права, скоєні РФ під час війни проти України. Вони підтримали створення Спеціального трибуналу для розгляду злочинів агресії проти України та Міжнародний кримінальний суд у розслідування ймовірних міжнародних злочинів, скоєних в Україні.
Посадовці також закликали міжнародне співтовариство зберегти і посилити санкції проти Росії, зокрема у банківському та енергетичному секторах, та запобігти обходу обмежень.
«Вільна, мирна та процвітаюча Європа неможлива без вільної, мирної та процвітаючої України. Наше прагнення до цієї мети та підтримка України протягом усього необхідного часу залишаються незмінними», – підсумували міністри.
Як повідомляв Укрінформ, 11-12 липня у хорватському Дубровнику пройшов політичний форум за участю представників низки країн.
Міністр закордонних справ Андрій Сибіга та прем’єр-міністр Хорватії Андрей Пленкович обговорили у Дубровнику підтримку України.
Фото: МОУ
Рішення Європейського суду з прав людини про численні порушення прав людини з боку Росії вплине на політичні рішення влади у багатьох країнах.
Таку думку в коментарі кореспондентові Укрінформу висловив керівник Центру дослідження міжнародних злочинів Варшавського університету, доцент кафедри кримінології та кримінальної політики, член правління фонду Sunflowers Андрій Косило.
«Рішення такого масштабу міжнародних судових органів мають вплив на політику… Я переконаний, що це рішення ЄСПЛ матиме вплив на прийняття політичних рішень органами влади в різних країнах», – зауважив експерт.
За його словами, це «переломний» момент, адже це перше рішення міжнародного суду, яке значною мірою стосується російсько-української війни.
Він підкреслив, що рішення ЄСПЛ охоплює дуже багато аспектів, адже базується на широкій доказовій базі.
«І практично всі аспекти, які воно охоплює, – це дуже важливі моменти, які з юридичної точки зору вимагали б якогось підтвердження. Натомість зараз усе вже підтверджено в доволі категоричній формі рішенням Європейського суду – дуже авторитетною судовою інстанцією не тільки в масштабах Європи, а й у світі», – наголосив Косило.
Він зауважив, що рішення ЄСПЛ є «певним еталоном і стандартом» в міжнародному праві, юристи в усьому світі орієнтуються на них.
Експерт нагадав, що ЄСПЛ є органом Ради Європи, як і майбутній Спеціальний трибунал щодо злочину агресії проти України. Відповідно, це рішення ЄСПЛ матиме преюдиціальний характер (обов’язковість фактів, установлених судовим рішенням, що набрало законної сили, для суду при розгляді інших справ) для майбутнього Спецтрибуналу.
«По-перше, факти, встановлені в рішенні ЄСПЛ, враховуватимуться Спецтрибуналом. По-друге, Спецтрибуналу буде легше приймати свої рішення, оскільки вони орієнтуватимуться на рішення Європейського суду, яким встановлено конкретні факти воєнних злочинів, зокрема позбавлення волі, тортури, примусове переміщення людей тощо», – наголосив експерт.
Як повідомлялося, Велика палата ЄСПЛ у Страсбурзі 9 липня оголосила рішення у міждержавній справі «Україна та Нідерланди проти Росії», у якому визнала численні порушення прав людини з боку РФ.
Міністерство закордонних справ України розцінює рішення ЄСПЛ у справі «Україна та Нідерланди проти Росії» як вагомий крок на шляху до притягнення РФ до відповідальності.
Справа “Україна та Нідерланди проти Росії” стосується масових і систематичних порушень прав людини на тимчасово окупованих територіях Донецької та Луганської областей; викрадення та спроб незаконного вивезення дітей-сиріт з Донецької та Луганської областей на територію РФ у 2014 році; збиття літака рейсу MH17. Справа “Україна та Нідерланди проти Росії” є найбільшою міждержавною справою, що об’єднує одразу чотири заяви. Вона охоплює період із 2014 року до сьогодення і стосується злочинів на тимчасово окупованих територіях Донецької та Луганської областей. До справи також включені скарги на дії РФ під час повномасштабного вторгнення, що розпочалося 24 лютого 2022 року.
25 червня Президент Володимир Зеленський у Палаці Європи у Страсбурзі поставив підпис під угодою з Радою Європи про створення Спеціального трибуналу щодо злочину агресії РФ проти України.
Фото: ennhri.org
Президент Володимир Зеленський провів нараду з міністром оборони Рустемом Умєровим, під час якої обговорили виробництво безпілотників, а також зміни в державних інституціях, рішення про які будуть оприлюднені найближчим часом.
Як передає Укрінформ, про це Зеленський повідомляє у Телеграмі.
“Перше – контрактування та виробництво дронів. Доручив контрактувати всі доступні обсяги пріоритетних типів дронів. Окремо працюємо з європейськими партнерами щодо фінансування. Цього року маємо вийти на значно більші показники виробництва та постачання дронів у війська, ніж було заплановано”, – зазначив Зеленський.
Також, за його словами, готуються нестандартні кроки для підтримки захисту України – розширюється географія такої підтримки.
“Друге – зміни в державних інституціях. Україні потрібно більше позитивної динаміки у відносинах зі Сполученими Штатами та водночас потрібні нові кроки в управлінні сферою оборони нашої держави”, – підкреслив Зеленський.
За його словами, відповідні рішення будуть оприлюднені найближчим часом.
Як повідомляв Укрінформ, Зеленський заявив про можливі кадрові зміни через невиконання домовленостей із партнерами.
Фото: ОП
Конференція з відновлення України, що проходила у Римі, стала, зокрема, майданчиком для домовленостей щодо зміцнення української оборони.
Як передає Укрінформ, про це повідомляє Президент України Володимир Зеленський у Фейсбуці.
“Конференція, присвячена відновленню України, стала водночас майданчиком для захисту нашої держави, зміцнення Сил оборони України та розвитку виробництва зброї. Є важливі домовленості і для нашої оборони, і для нашого відновлення. Передусім – ППО та виробництво усіх типів дронів, зокрема дронів-перехоплювачів”, – зазначив Зеленський.
Зокрема він заявив про наближення угод, що забезпечать Україні нові системи ППО та ракети до них. Норвегія та Німеччина готові допомогти із закупівлею систем Patriot. Крім того, укладена нова угода із Великою Британією щодо постачання 5 тис. ракет для перехоплення ворожих дронів.
Зеленський також акцентував на нових інвестиціях у виробництво зброї. А одним із питань на зустрічі коаліції охочих у Римі були кошти для української армії.
Зеленський також назвав продуктивними зустрічі з представниками США. “Важливо, щоб підтримка України продовжувалась, а тиск на Росію ставав сильнішим. Саме це є ключовими передумовами миру: продовжувати війну має стати справді боляче для агресора. Розраховуємо на сильні санкційні кроки”, – додав він.
Як повідомлялося, у межах Конференції з відновлення України у Римі було підписано близько 200 угод та меморандумів на загальну суму 11 млрд євро.
10-11 липня у Римі відбулася Конференція з відновлення України. Захід спільно організовано урядами Італії та України.
Фото: ОП
-
Політика1 тиждень agoДуховний радник Трампа – про атаку РФ по Україні: Світ не повинен мовчати
-
Спорт1 тиждень agoДіого Жота незадовго до смерті отримав пораду від лікарів
-
Події1 тиждень agoУнаслідок вибухів під Житомиром постраждали музей, бібліотека та будинок культури
-
Усі новини1 тиждень agoна всіх смартфонах треба терміново ввімкнути ці налаштування
-
Політика1 тиждень agoпро атаку РФ: По Києву били дрони з китайськими компонентами, а в Одесі пошкоджене консульство КНР
-
Війна1 тиждень agoКремль залучить інженерні війська Лаосу для розмінування в Курській області
-
Війна1 тиждень agoУ Дніпропетровській області боїв з ворогом не відбувається
-
Відбудова1 тиждень agoМінімальну зарплату будівельникам, які працюють на обʼєктах відновлення, підвищили удвічі