Connect with us

Події

Одеська художниця представила провокативну виставку “Мрії про мирне літо”

Published

on


Одеська художниця Оксана Церковна представила свій новий проект під назвою “Мрії про мирне літо”. Художниця працює у напрямку сюрреалізм і частина робіт виглядає доволі провокативно: вона зобразила чоловічий статевий орган з колючою проволокою, на пляжі, під водою і навіть з фотоапаратом. В галереї “Вікно” на вулиці Нежинска, 31 представлено два десятки робіт Оксани Церковної.

На поверхні тіла зберігаються сліди минулого – шрами, зморшки, змінюються вигини хребта. Як земля носить на собі рани війни, так і людське тіло є живим архівом пережитого:
– Тріщини на шкірі, як тріщини на землі після спеки або вибухів.
– Зігнуті форми – внутрішній тиск, який не видно зовні.
– Зшиті поверхні – спроби зібрати себе після втрати, відновитися…

Тілесність, як символом крихкості та водночас стійкості – того, що можливо витримати. У проєкті “тілесність” постає як простір дослідження не лише фізичної оболонки, а й соціального, емоційного та символічного виміру людського тіла – відображення наслідків соціальних норм, травм і досвіду.

Тіло як ландшафт – метафора, що проступає в проєкті через переплетення природних форм і архітектури. Шрами нагадують про історичні події, а текстури підкреслюють життєві переживання. Тіло водночас особисте і колективне, інтимне і суспільне і несе в собі досвід, який можливо відчути на глибшому рівні.

Розглянемо тілесність як поле опору: опір стереотипам, зовнішньому контролю, насильству, але водночас і як простір насолоди, сили, відновлення. Через тілесність можна говорити про мир як про стан, у якому тіло не зазнає загрози, де воно може розквітати, взаємодіяти, відчувати.


 
Інтимність – це завжди гра між відкриттям і закриттям, між допуском і захистом. Колючий дріт – метафора заборон, символом нав’язаного контролю над тілом. Тіло може прагнути розширення, контакту, але війна, травма чи суспільні норми тримають його в обмеженні. Прагнення дотику контрастує з фізичною дистанцією. Це дослідження того, як тіло адаптується до нових реальностей: як воно вчиться жити з болем, як змінюється в умовах страху чи втрати, як реагує на насильство та відновлюється через ніжність.
 

 
Пропонуємо розглянути тілесність не просто як об’єкт, а як поле боротьби та можливостей. Це місце, де відчувається пам’ять і біль, але й зароджується мрія про спокійне літо – про тепло, про дотики, про свободу бути в своєму тілі без страху.
 
Фото: Степан Алєкян/Фейсбук





Джерело

Події

Роман Євгенії Кузнєцової «Спитайте Мієчку» вийде у Франції

Published

on


У Франції вийде роман Євгенії Кузнєцової «Спитайте Мієчку» (Demandez à Mietchka). Французьке видання стане щонайменше десятим перекладом книжки іноземною мовою, воно стало можливим завдяки програмі Translate Ukraine Українського інституту книги.

Про це письменниця та авторка цьогорічного диктанту Національної єдності розповіла у коментарі власному кореспондентці Укрінформу.

«Так, гадаю, що це вже щонайменше десятий переклад цього роману різними мовами. А щоби книга вийшла у Франції потрібно, насамперед, щоб нею зацікавилось французьке видавництво. І у «ВСЛ» (Видавництво Старого Лева) працює Іван Федечко, який представляє мене та інших авторів видавництва. Саме він комунікував із французьким «Les Argonautes Éditeur», де вийде «Мієчка», – зазначила Кузнєцова.

Вона також розповіла, що видання французькою підтримав Український інститут книги, який частково профінансував переклад.

«Це українська програма Translate Ukraine, завдяки якій видавництва, яких цікавлять українські книжки, можуть податись на грант, і Український інститут книги обирає, чи надавати їм допомогу. Ці кошти можуть покрити переклад, а заодно це забирає у іноземного видавця ризик того, що вони підуть у мінус, тобто зазнають збитків», – пояснила Кузнєцова.

За словами авторки, завдяки цій програмі дуже багато українських книг почали видаватись закордоном.

«Також саме видавництво знайшло перекладачку. Це Ніколь Дзюб. Наскільки я зрозуміла, вона білінгва, тож мабуть їй все було зрозуміло, вона не комунікувала зі мною. Але це ж не якийсь дуже складний текст, і для носія української там нічого немає незрозумілого. Тому що зараз в мене готується переклад німецькою роману «Вівці цілі», і там перекладачка не носій, а просто вивчила українську, то в неї набагато більше питань», – уточнила Кузнєцова.

Читайте також: Сто українських книжок перекладуть і видадуть у 33 країнах

Наразі на сайті французького видавництва вже триває передзамовлення, а офіційний вихід книги запланований на 4 вересня 2026 року.

Як повідомляв Укрінформ, після початку повномасштабної війни французькі читачі відкрили для себе українську поезію як короткий жанр, здатний передати досвід війни. Водночас із великою прозою видавці Франції залишаються обережнішими, очікуючи на твори, які житимуть поза воєнним контекстом.

Фото: ВСЛ



Джерело

Continue Reading

Події

Пляжі висадки союзників у Нормандії внесли до Списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО

Published

on



Пляжі в Нормандії, де 6 червня 1944 року відбулася висадка військ союзників, внесли до Списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО.

Як передає Укрінформ, про це повідомляє BFMTV.

«Ці пляжі безпосередньо й матеріально пов’язані з висадкою, яка відіграла вирішальну роль у звільненні Західної Європи від нацистської окупації», – заявила представниця Міжнародної ради з охорони пам’яток та історичних місць під час засідання Комітету всесвітньої спадщини ЮНЕСКО в південнокорейському Пусані.

За її словами, цей меморіальний комплекс також символізує величезні людські жертви, принесені заради звільнення Європи від нацизму.

До Списку увійшли п’ять пляжів, відомих під кодовими назвами Utah, Omaha, Gold, Juno і Sword, а також мис Пуент-дю-Ок, німецька артилерійська батарея в Лонг-сюр-Мер і штучний порт Mulberry в Арроманш-ле-Бен. Територія простягається майже на 80 кілометрів уздовж узбережжя Нормандії.

Саме тут 6 червня 1944 року розпочалася масштабна операція союзників, яка стала переломним етапом у визволенні Західної Європи від нацистської окупації та наблизила завершення Другої світової війни.

Президент регіону Нормандія Ерве Морен, який був присутній на засіданні Комітету ЮНЕСКО в Пусані, зізнався, що рішення викликало в нього сильні емоції.

«Це рішення зобов’язує нас берегти цей об’єкт, захищати його, ще більше цінувати та гідно представляти», – наголосив Морен.

Читайте також: Херсонес Таврійський в окупованому Криму внесли до списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО під загрозою

Підготовка номінаційного досьє розпочалася у 2008 році. У 2014 році пляжі внесли до попереднього списку Франції, у 2018-му заявку передали до ЮНЕСКО, а у 2025 році її оновили.

Як повідомлялось, ЮНЕСКО залишила три обʼєкти в Україні – «Собор Святої Софії, прилеглі монастирські споруди та Києво-Печерська лавра», «Історичний центр Львова» та «Історичний центр Одеси» – у Списку всесвітньої спадщини, що перебувають під загрозою, визнавши, що російська агресія створює для них безпосередню небезпеку.

Фото: Robert F. Sargent, U.S. Coast Guard, wiki



Джерело

Continue Reading

Події

Помер режисер фільмів «Маска» і «Кошмар на вулиці В’язів 3» Чак Рассел

Published

on



Кінорежисер Чак Рассел, який створив фільми «Маска» та «Кошмар на вулиці В’язів 3», помер у середу у своєму будинку в Сполучених Штатах.

Про це повідомило видання Guardian, передає Укрінформ.

Рассел, який допоміг таким акторам, як Джим Керрі, Кемерон Діас та Двейн «Скеля» Джонсон стати зірками першої величини в Голлівуді, у середу був знайдений мертвим у своєму будинку в Сан-Дієго, штат Каліфорнія.

Його адвокат підтвердив смерть кіномитця, при цьому офіційна її причина не зазначається.

За свою багаторічну кар’єру 74-річний Рассел зняв кілька касових хітів, зокрема «Кошмар на вулиці В’язів 3: Воїни снів», «Крапля» та «Маска».

У 2002 році у його фільмі «Цар скорпіонів» Двейн “Скеля” Джонсон вперше зіграв головну роль.

Рассел, який народився у штаті Іллінойс, вперше почав працювати в кіноіндустрії як виконавчий продюсер культового слешера 1981 року «Пекельна ніч».

Його режисерський дебют відбувся у фільмі «Кошмар на вулиці В’язів 3: Воїни снів» у 1987 році, сценарієм до якого також займався Рассел.

Митець досяг великого успіху в Голлівуді із блокбастером 1994 року «Маска», який зробив Керрі та Діас світовими зірками.

Співпраця з компанією Джорджа Лукаса Industrial Light&Magic принесла фільму визнання завдяки спецефектам, номінованим на премію «Оскар».

Рассел також працював з Арнольдом Шварценеггером над бойовиком 1996 року «Гумка» та фільмом жахів 2000 року «Врятуй та збережи» за участю Кім Бейсінгер та Крістіни Річчі.

Останнім фільмом режисера стала «Дошка відьом» 2024 року, рімейк фільму жахів 1986 року за участю Тоні Кітаен.

Як повідомляв Укрінформ, британсько-австралійський актор Теренс Донован, відомий своїми ролями у серіалах “Сусіди” та “Вдома і в дорозі”, помер у віці 90 років, повідомила його родина.

Фото: YouTube/Talks From the Crypt



Джерело

Continue Reading

Trending

© 2023 Дайджест Одеси. Копіювання і розміщення матеріалів на інших сайтах дозволяється тільки за умови прямого посилання на сайт. Для Інтернет-видань обов'язковим є розміщення прямого, відкритого для пошукових систем гіперпосилання на використаний матеріал не нижче другого абзацу. Матеріали з позначкою «Реклама» публікуються на правах реклами, відповідальність за їхній зміст несе рекламодавець.