Події
Одеська художниця представила провокативну виставку “Мрії про мирне літо”
Одеська художниця Оксана Церковна представила свій новий проект під назвою “Мрії про мирне літо”. Художниця працює у напрямку сюрреалізм і частина робіт виглядає доволі провокативно: вона зобразила чоловічий статевий орган з колючою проволокою, на пляжі, під водою і навіть з фотоапаратом. В галереї “Вікно” на вулиці Нежинска, 31 представлено два десятки робіт Оксани Церковної.
На поверхні тіла зберігаються сліди минулого – шрами, зморшки, змінюються вигини хребта. Як земля носить на собі рани війни, так і людське тіло є живим архівом пережитого:
– Тріщини на шкірі, як тріщини на землі після спеки або вибухів.
– Зігнуті форми – внутрішній тиск, який не видно зовні.
– Зшиті поверхні – спроби зібрати себе після втрати, відновитися…
Тілесність, як символом крихкості та водночас стійкості – того, що можливо витримати. У проєкті “тілесність” постає як простір дослідження не лише фізичної оболонки, а й соціального, емоційного та символічного виміру людського тіла – відображення наслідків соціальних норм, травм і досвіду.
Тіло як ландшафт – метафора, що проступає в проєкті через переплетення природних форм і архітектури. Шрами нагадують про історичні події, а текстури підкреслюють життєві переживання. Тіло водночас особисте і колективне, інтимне і суспільне і несе в собі досвід, який можливо відчути на глибшому рівні.
Розглянемо тілесність як поле опору: опір стереотипам, зовнішньому контролю, насильству, але водночас і як простір насолоди, сили, відновлення. Через тілесність можна говорити про мир як про стан, у якому тіло не зазнає загрози, де воно може розквітати, взаємодіяти, відчувати.
Інтимність – це завжди гра між відкриттям і закриттям, між допуском і захистом. Колючий дріт – метафора заборон, символом нав’язаного контролю над тілом. Тіло може прагнути розширення, контакту, але війна, травма чи суспільні норми тримають його в обмеженні. Прагнення дотику контрастує з фізичною дистанцією. Це дослідження того, як тіло адаптується до нових реальностей: як воно вчиться жити з болем, як змінюється в умовах страху чи втрати, як реагує на насильство та відновлюється через ніжність.
Пропонуємо розглянути тілесність не просто як об’єкт, а як поле боротьби та можливостей. Це місце, де відчувається пам’ять і біль, але й зароджується мрія про спокійне літо – про тепло, про дотики, про свободу бути в своєму тілі без страху.
Фото: Степан Алєкян/Фейсбук
У місті Батурин Чернігівської області в Національному історико-культурному заповіднику “Гетьманська столиця” створили інклюзивний культурний простір.
Як передає Укрінформ, про це повідомило Міністерство культури України.
“У Національному історико-культурному заповіднику “Гетьманська столиця” реалізували інклюзивний проєкт “Гетьманська столиця: доступна історія” за підтримки Українського культурного фонду в межах програми “Стійкість суспільства через культуру”, – йдеться у повідомленні.
Мета проєкту – зробити історико-культурну спадщину доступнішою для людей з інвалідністю, ветеранів, людей старшого віку та інших маломобільних груп.
У межах ініціативи команда заповідника комплексно адаптувала експозиції п’яти музейних об’єктів. Серед них – територія Цитаделі Батуринської фортеці, Музей археології Батурина, Будинок Генерального суду (будинок Кочубея) XVII-XVIII століть, Палац гетьмана Кирила Розумовського та Воскресенська церква-усипальниця гетьмана Кирила Розумовського.
Для відвідувачів створили тактильні картини, інформаційні таблички шрифтом Брайля, мнемосхеми та інтерактивний сенсорний стіл із 3D-моделями музейних експонатів. Також підготували аудіогіди з аудіодискрипцією для людей із порушенням зору та відеогіди українською жестовою мовою для відвідувачів із порушеннями слуху.
Для пам’яток, доступ до яких фізично обмежений, команда заповідника розробила панорамний відеотур. Онлайн-матеріали також розмістили на платформах IZI.Travel, “єМузей” та YouTube-каналі заповідника.
До створення адаптованих рішень долучилися експерти Ресурсного центру “Безбар’єрна Україна” та представники громадського об’єднання “Сурдо Школа”.
У Мінкульті додали, що проєкт тривав із травня до вересня 2026 року. “Гетьманська столиця” стала першим музейним закладом Чернігівщини з комплексно адаптованою експозицією для різних груп відвідувачів.
Як повідомляв Укрінформ, у Києві презентували мистецький проєкт “Внутрішній такт: Музика серця”, який об’єднав дітей та молодь із порушеннями зору, професійних музикантів, педагогів та митців.
Фото: mincult.gov.ua
Одеська обласна філармонія імені Давида Ойстраха відзначила 95 років від дня заснування. З цієї нагоди в місті відкрився новий, 179-й філармонійний сезон.
Про це у Телеграмі повідомили в Одеській міськраді, передає Укрінформ.
Повідомляється, що ювілейний вечір «Філармоніссімо! Нам 95» розпочався з живої фортепіанної та квартетної музики й з художньої вистави ще у фоє.
На головній сцені свято продовжилося концертом Камерного оркестру Одеської філармонії під орудою заслуженого артиста України Ігоря Шаврука та Володимира Дикого за участю провідних солістів.
Офіційний відлік діяльності закладу розпочався у 1931 році зі створення державного симфонічного оркестру, біля витоків якого стояв видатний педагог і диригент Леонід Могилевський.
Будівля Одеської обласної філармонії – це пам’ятка архітектури національного значення, зведена у 1899 році за проєктом архітекторів О. Й. Бернардацці та В. І. Прохаски. Її унікальна Велика зала з особливою акустикою пам’ятає виступи світових корифеїв класичної музики, а ім’я легендарного одесита, скрипаля-віртуоза Давида Ойстраха, яке з гордістю носить заклад, зобов’язує тримати високу виконавську планку.
Будівля Одеської філармонії була пошкоджена унаслідок російської атаки по середмістю 31 січня 2025 року. Основні пошкодження – це вибиті віконні шибки та зміщене столярне заповнення. Вже 7 лютого в ній відбувся перший після атаки концерт «Музичний діалог».
Як повідомляв Укрінформ, Одеська філармонія, попри обстріли й значні пошкодження будівлі внаслідок російської атаки 31 січня, не припинила свою діяльність і долучилася до культурно-благодійної ініціативи «Ода стійкості».
У Вінниці 17 жовтня на Європейській площі розпочнеться дев’ятий меморіальний Лицарський турнір пам’яті Героя Небесної сотні Максима Шимка.
Про це у Фейсбуці повідомили організатори заходу, передає Укрінформ.
«17 жовтня 2026 року запрошуємо на 9-й Лицарський турнір пам’яті Максима Шимка. Турнір приурочений до Дня народження Героя Небесної Сотні, вінницького історика-реконструктора Максима Шимка», – йдеться у повідомленні.
Зазначається, що головною метою заходу є вшанування пам’яті Максима Шимка та усіх героїв, які загинули за Україну.
Змагання лицарів відбудуться у шести номінаціях. Зокрема, учасники виборюватимуть перших у категоріях «Щит-меч. Жінки», «Щит-меч. Чоловіки», «Довгий меч. Жінки», «Довгий меч. Чоловіки», а також «Три на три. Жінки» і «П’ять на п’ять. Чоловіки».
Окрім змагань лицарів, програмою турніру передбачене проведення благодійного шкільного ярмарку. Під час заходу працюватимуть тематичні локації.
Як повідомлялось, вінничанин Максим Шимко був учасником клубу історичної реконструкції “Білий вовк”. Він загинув 20 лютого 2014 року від кулі снайпера на вулиці Інститутській у Києві. Ховали Шимка як лицаря – із шоломом, мечем, щитом.
Фото архівне
Фото Укрінформу можна купити тут
-
Одеса4 дні agoОбстріл Одещини: є постраждалі, пошкоджені будинки
-
Одеса6 днів ago
Атака Росії на Одещину: 8 людей постраждали, є руйнування
-
Суспільство3 дні agoЧиновниці окупаційної соцслужби Херсона посилили вирок
-
Політика1 тиждень agoСША затвердили ще понад $90 мільйонів на військову допомогу Україні
-
Війна1 тиждень agoМар’їне на Сумщині залишається під контролем ЗСУ
-
Одеса1 тиждень ago
Проїзд в Одесі у жовтні 2026 року: тарифи на громадський транспорт
-
Суспільство3 дні agoВійськові та їхні родини отримають усі виплати за жовтень
-
Усі новини1 тиждень agoукраїнець показав вечерю для біженців (фото)