Connect with us

Події

Одеська художниця представила провокативну виставку “Мрії про мирне літо”

Published

on


Одеська художниця Оксана Церковна представила свій новий проект під назвою “Мрії про мирне літо”. Художниця працює у напрямку сюрреалізм і частина робіт виглядає доволі провокативно: вона зобразила чоловічий статевий орган з колючою проволокою, на пляжі, під водою і навіть з фотоапаратом. В галереї “Вікно” на вулиці Нежинска, 31 представлено два десятки робіт Оксани Церковної.

На поверхні тіла зберігаються сліди минулого – шрами, зморшки, змінюються вигини хребта. Як земля носить на собі рани війни, так і людське тіло є живим архівом пережитого:
– Тріщини на шкірі, як тріщини на землі після спеки або вибухів.
– Зігнуті форми – внутрішній тиск, який не видно зовні.
– Зшиті поверхні – спроби зібрати себе після втрати, відновитися…

Тілесність, як символом крихкості та водночас стійкості – того, що можливо витримати. У проєкті “тілесність” постає як простір дослідження не лише фізичної оболонки, а й соціального, емоційного та символічного виміру людського тіла – відображення наслідків соціальних норм, травм і досвіду.

Тіло як ландшафт – метафора, що проступає в проєкті через переплетення природних форм і архітектури. Шрами нагадують про історичні події, а текстури підкреслюють життєві переживання. Тіло водночас особисте і колективне, інтимне і суспільне і несе в собі досвід, який можливо відчути на глибшому рівні.

Розглянемо тілесність як поле опору: опір стереотипам, зовнішньому контролю, насильству, але водночас і як простір насолоди, сили, відновлення. Через тілесність можна говорити про мир як про стан, у якому тіло не зазнає загрози, де воно може розквітати, взаємодіяти, відчувати.


 
Інтимність – це завжди гра між відкриттям і закриттям, між допуском і захистом. Колючий дріт – метафора заборон, символом нав’язаного контролю над тілом. Тіло може прагнути розширення, контакту, але війна, травма чи суспільні норми тримають його в обмеженні. Прагнення дотику контрастує з фізичною дистанцією. Це дослідження того, як тіло адаптується до нових реальностей: як воно вчиться жити з болем, як змінюється в умовах страху чи втрати, як реагує на насильство та відновлюється через ніжність.
 

 
Пропонуємо розглянути тілесність не просто як об’єкт, а як поле боротьби та можливостей. Це місце, де відчувається пам’ять і біль, але й зароджується мрія про спокійне літо – про тепло, про дотики, про свободу бути в своєму тілі без страху.
 
Фото: Степан Алєкян/Фейсбук





Джерело

Події

7-й Карпатський гірський кінофестиваль оголосив прийом заявок

Published

on



VIII Карпатський гірський міжнародний кінофестиваль (Carpathian Mountain International Film Festival) розпочав прийом заявок на участь у конкурсних і позаконкурсних програмах.

Як передає Укрінформ, про це повідомило Держкіно.

Кінофестиваль проходитиме з 16 до 19 вересня 2027 року в Ужгороді.

CMIFF – професійний майданчик для зустрічі кінематографістів з усього світу, присвячений кіно й відеоконтенту про гори, їх культуру, екологію та захист довкілля.

До участі запрошуються повнометражні і короткометражні ігрові, документальні та анімаційні фільми.

Стрічки мають бути присвячені гірській і пригодницькій тематиці, екології, захисту довкілля, екстремальному спорту або подорожам. Також приймаються фільми, зняті в горах або на локаціях із гірськими ландшафтами.

Переможців визначатиме професійне журі.

Серед основних конкурсних номінацій – найкращий повнометражний і короткометражний ігровий фільм, найкращий повнометражний і короткометражний документальний фільм, найкращий анімаційний фільм та приз глядацьких симпатій. Також журі може присуджувати спеціальні відзнаки.

До конкурсної програми приймаються фільми, завершені після 1 січня 2026 року. Стрічки, створені раніше, можуть бути запрошені до позаконкурсної програми.

Фільми необхідно подавати в цифровому форматі (Full HD, DCP, MP4 або MOV). Стрічки, мова яких не є українською, повинні мати українські або англійські субтитри. У разі відбору до офіційної програми учасники мають надати діалогові листи українською або англійською мовами.

Подати заявку можуть юридичні особи та фізичні особи віком від 18 років незалежно від громадянства й місця проживання, за умови наявності необхідних майнових прав на фільм.

Кінцевий термін безкоштовного подання заявок за тарифом Early Bird – 1 березня 2027 року.

Читайте також: 17-й Міжнародний кінофестиваль Wiz-Art оголосив переможців

Подати заявку та ознайомитися з повним регламентом фестивалю можна на офіційній сторінці CMIFF на платформі FilmFreeway.

Як повідомляв Укрінформ, у Варшаві стартував 11-й фестиваль українського кіно Ukraīna!, який представить польській аудиторії 50 художніх, документальних та короткометражних стрічок.

Фото: Суспільне Закарпаття



Джерело

Continue Reading

Події

Пішов із життя поет Іван Семененко

Published

on



Пішов з життя член Національної спілки письменників України, представник Лаврської школи поезії Іван Семененко.

Як передає Укрінформ, про це у Фейсбуці повідомив Український інститут книги.

“3 листопада відійшов у засвіти поет Іван Семененко”, – йдеться у повідомленні.

Лаврську школу поезії пов’язують також із Миколою Воробйовим та Олегом Лишегою.

Семененко – автор збірок “Святом прокушений простір”, “Обшири з горла предка”, “Даруємо так вітру молоток”, “Архіпелаги – Атоли”, “Нерозривне сонце”.

Він народився у 1936 року в Київській області. У 16 років намагався втекти з СРСР до української діаспори в Канаді, однак його затримали, а згодом засудили до 10 років мордовських політичних таборів. На волю вийшов у 1956 році.

Навчався він у Київському педінституті іноземних мов на факультеті французької філології. У бібліотеці відкрив для себе західноєвропейський модернізм, читав класиків в оригіналі й почав писати верлібром. У 1957 році за сприяння поета Миколи Гірника вірш Семененка “До Вітчизни” надрукували в газеті “Декада”. Однак після цієї публікації інші видання відмовлялися друкувати його поезії, звинувачуючи автора в “буржуазному націоналізмі”. Окрім того, поет був під постійним наглядом КДБ.

Певний час Семененко вчителював. Однак згодом його не приймали до школи на роботу через антикомуністичну творчість. Через це на початку 1980-х він влаштувався пожежником на кіностудії Інституту театрального мистецтва на території Києво-Печерської Лаври. Саме там поети Семененко, Воробйов та Лишега зблизились. Дослідники згодом назвуть їх Лаврською школою поезії.

У 2016 році Іван Малкович включив добірку віршів Семененка в “Антологію української поезії XX століття”. Також окремі добірки віршів поета можна прочитати в архіві журналу “Сучасність” (1993 рік), “Світовид”(IV (13) 1993 рік) а також на сайті мистецького журналу “Артанія”.

Детальну інформацію щодо часу та місця поховання повідомлять згодом.

Як повідомляв Укрінформ, у жовтні після важкої хвороби на 67-му році життя помер письменник Сергій Батурин (Онищенко), член Національної спілки письменників України та Асоціації українських письменників.



Джерело

Continue Reading

Події

У Варшаві розпочався 11-й фестиваль українського кіно

Published

on


У Варшаві стартував 11-й фестиваль українського кіно Ukraīna!, який представить польській аудиторії 50 художніх, документальних та короткометражних стрічок.

У Варшаві фестиваль триватиме до 8 листопада, де покази відбуватимуться у кінотеатрах Atlantic і Amondo, а також у Центрі кінокультури імені Анджея Вайди, передає Укрінформ.

Під час відкриття кінофестивалю його директорка Беата Бєронська-Лях підкреслила, що попри війну, український кінематограф розвивається, а режисери знімають фільми не лише про бойові дії, а й про родину і повсякденне життя.

«Щороку ми замислюємося, чи буде нам що показати на фестивалі, чи виживе українське кіно під час війни і чи зможуть кіномитці продовжувати працювати. Сьогодні українські кінематографісти працюють у дуже складних умовах, часто під загрозою бомбардувань та повітряних тривог», – зазначила Бєронська-Лях.

Водночас, за її словами, українські режисери створюють не лише фільми воєнної тематики, а й комедії, мюзикли та сімейні історії.

Радник посольства України в Польщі Віталій Білий подякував організаторам кінофестивалю за популяризацію українського кіно в Польщі. Він також наголосив на важливості польської солідарності з Україною та розвитку спільних кінопроєктів.

Читайте також: Кінофестиваль «Молодість» оголосив переможців

Голова правління Української кіноакадемії Пилип Іллєнко зауважив, що завдяки опору українських військових кінематографісти мають можливість продовжувати роботу над художніми й документальними стрічками. Він підкреслив важливість осмислення і художнього відображення війни безпосередньо під час її перебігу.

Своєю чергою голова Польської кіноакадемії Даріуш Яблонський запевнив у подальшій підтримці українських митців з боку польської кіноспільноти. Він також відзначив багаторічні контакти між кінематографістами двох країн і необхідність спільно розповідати світові про їхній досвід.

Фестиваль відкрив фільм «Демони» режисерки Наталки Ворожбит. Це друга повнометражна робота Ворожбит після фільму «Погані дороги» та остання головна роль акторки Руслани Писанки.

Варшавську програму фестивалю 8 листопада завершить концерт польсько-українського гурту Dagadana. Музиканти наживо виконають музичний супровід до німого фільму Олександра Довженка «Сумка дипкур’єра».

Після завершення варшавської частини фестиваль у листопаді та грудні відбудеться ще в 11-ти містах Польщі, зокрема у Кракові, Вроцлаві, Гданську, Любліні, Глівіцах, Лодзі, Жешуві, Плоцьку, Бєльсько-Бялій, Зеленій Гурі, Познані та Перемишлі.

Як повідомляв Укрінформ, у межах 11-го фестивалю українського кіно в Польщі вперше запровадили освітню програму для школярів з майстер-класами з розпізнавання дезінформації у відеоконтенті.



Джерело

Continue Reading

Trending

© 2023 Дайджест Одеси. Копіювання і розміщення матеріалів на інших сайтах дозволяється тільки за умови прямого посилання на сайт. Для Інтернет-видань обов'язковим є розміщення прямого, відкритого для пошукових систем гіперпосилання на використаний матеріал не нижче другого абзацу. Матеріали з позначкою «Реклама» публікуються на правах реклами, відповідальність за їхній зміст несе рекламодавець.