Події
Одеська художниця представила провокативну виставку “Мрії про мирне літо”
Одеська художниця Оксана Церковна представила свій новий проект під назвою “Мрії про мирне літо”. Художниця працює у напрямку сюрреалізм і частина робіт виглядає доволі провокативно: вона зобразила чоловічий статевий орган з колючою проволокою, на пляжі, під водою і навіть з фотоапаратом. В галереї “Вікно” на вулиці Нежинска, 31 представлено два десятки робіт Оксани Церковної.
На поверхні тіла зберігаються сліди минулого – шрами, зморшки, змінюються вигини хребта. Як земля носить на собі рани війни, так і людське тіло є живим архівом пережитого:
– Тріщини на шкірі, як тріщини на землі після спеки або вибухів.
– Зігнуті форми – внутрішній тиск, який не видно зовні.
– Зшиті поверхні – спроби зібрати себе після втрати, відновитися…
Тілесність, як символом крихкості та водночас стійкості – того, що можливо витримати. У проєкті “тілесність” постає як простір дослідження не лише фізичної оболонки, а й соціального, емоційного та символічного виміру людського тіла – відображення наслідків соціальних норм, травм і досвіду.
Тіло як ландшафт – метафора, що проступає в проєкті через переплетення природних форм і архітектури. Шрами нагадують про історичні події, а текстури підкреслюють життєві переживання. Тіло водночас особисте і колективне, інтимне і суспільне і несе в собі досвід, який можливо відчути на глибшому рівні.
Розглянемо тілесність як поле опору: опір стереотипам, зовнішньому контролю, насильству, але водночас і як простір насолоди, сили, відновлення. Через тілесність можна говорити про мир як про стан, у якому тіло не зазнає загрози, де воно може розквітати, взаємодіяти, відчувати.
Інтимність – це завжди гра між відкриттям і закриттям, між допуском і захистом. Колючий дріт – метафора заборон, символом нав’язаного контролю над тілом. Тіло може прагнути розширення, контакту, але війна, травма чи суспільні норми тримають його в обмеженні. Прагнення дотику контрастує з фізичною дистанцією. Це дослідження того, як тіло адаптується до нових реальностей: як воно вчиться жити з болем, як змінюється в умовах страху чи втрати, як реагує на насильство та відновлюється через ніжність.
Пропонуємо розглянути тілесність не просто як об’єкт, а як поле боротьби та можливостей. Це місце, де відчувається пам’ять і біль, але й зароджується мрія про спокійне літо – про тепло, про дотики, про свободу бути в своєму тілі без страху.
Фото: Степан Алєкян/Фейсбук
Концерт російського скрипаля Вадима Рєпіна у Мангаймі (Німеччина) скасовано після листа посла України у ФРН Олексія Макеєва до міської адміністрації та організаторів, а також розмови українського генконсула з мером міста.
Про це Макеєв повідомив у своєму дописі у Фейсбуці, передає Укрінформ.
“Abgesagt (з нім. “скасовано” – ред.) – таким повідомленням оновився анонс концерту “народного артиста Росії” Вадима Рєпіна у місті Мангайм після мого листа до адміністрації міста Мангайм та організаторів концерту з Мангаймської філармонії, а також особистої розмови генконсула Юрія Никитюка з мером Мангайма Крістіаном Шпехтом”, – написав Макеєв.
За його словами, аргументи української сторони були почуті, і відповідальне рішення про скасування концерту було ухвалене.
Посол нагадав, що у той час, коли російські війська вчиняли масові вбивства мирних мешканців у Бучі, Рєпін отримував від Путіна звання “народного артиста”. А 21 лютого 2024 року, коли окупанти здійснювали масований ракетно-дроновий удар по Україні, Рєпін “разом з державним кремлівським оркестром виступав на концерті, організованому фондом кремля до дня захисників вітчизни”.
“Особливо важливо для мене було на цьому прикладі побачити, наскільки чутливо і з розумінням німці поставилися до того, що для українців публічні виступи осіб, пов’язаних із державою-агресором, є особливо болісними”, – наголосив дипломат.
Він підкреслив, що таке ставлення не виникає саме по собі: це результат позиції держави, активності української громади та розуміння з боку німецьких друзів.
Як повідомляв Укрінформ, в італійському місті Флоренція скасовано виступ у театрі Maggio Musicale Fiorentino російських артистів – балерини Світлани Захарової та її чоловіка, скрипаля Вадима Рєпіна.
Фото:backstageclassical.com
Віцепрем’єр-міністерка з гуманітарної політики – міністерка культури Тетяна Бережна провела зустріч із предстоятелем Православної церкви України митрополитом Київським і всієї України Епіфанієм, під час якої обговорили підготовку до відзначення 975-річчя Києво-Печерської лаври.
Як передає Укрінформ, про це повідомляє Міністерство культури України.
Зазначається, що у заході також взяли участь заступниця керівника Офісу Президента Олена Ковальська, заступник міністра культури Іван Вербицький, голова Державної служби з етнополітики та свободи совісті Віктор Єленський, генеральний директор Національного заповідника «Києво-Печерська лавра» Максим Остапенко, намісник Свято-Успенської Києво-Печерської лаври єпископ Бориспільський Авраамій та протоієрей Петро Ландвитович.
Під час зустрічі сторони обговорили ключові завдання, які необхідно реалізувати в межах підготовки до 975-річчя Києво-Печерської лаври, ювілей якої відзначатимуть у 2026 році.
Зокрема, окрема увага була приділена питанням функціонування лаври як духовного та культурного центру України.
Зі свого боку Бережна наголосила на важливості координації дій і збалансованого підходу до поєднання релігійної, культурної та державної складових.
«Для держави принципово важливо, щоб Києво-Печерська лавра й надалі залишалася простором української духовності, культури та історичної тяглості»,- підкреслила вона.
Як повідомляв Укрінформ,15 січня стало відомо, що генеральним директором Національного заповідника «Києво-Печерська лавра» призначили Максима Остапенка.
Фото: Мінкульт
«Вирішив мобілізуватися до лав ЗСУ. Тому позаду ви бачите крайню в моїй волонтерській роботі машину для армії – повнопривідний дизельний пікап Ford Ranger, на який ми зібрали гроші разом із засновницею блогу StyleGuideUA», – ідеться в дописі.
За його словами, це 415-та куплена автівка – «солідний результат для нашої волонтерської команди, яка протягом років вторгнення купувала, ремонтувала і відганяла на фронт машини для наших воїнів».
«Але війна триває і настав час рухатися далі – бути не тільки для ЗСУ, але і в ЗСУ. Якщо хочемо вистояти і перемогти, то служити мають усі – безвідносно до того, наскільки корисними ми були в тилу. Настала моя черга – і це по-чесному», – зауважив письменник.
Також він повідомив, що рішення мобілізуватися він ухвалив у жовтні та вже обрав підрозділ, закінчив усі важливі справи й фіналізував робочі проєкти, а тепер вирушає на базову загальну військову підготовку (БЗВП).
«Ще не знаю, як виглядатиме моє життя в майбутньому – мабуть, не буде легко, зате точно буде цікаво. Сподіваюся, цей новий досвід стане мені корисним і як письменнику», – додав Любка.
Як повідомлялося, Андрій Любка – письменник, есеїст, перекладач, віцепрезидент Українського ПЕН. Серед найпопулярніших його творів – романи «Карбід» і «Малий український роман», збірки оповідань «Кімната для печалі» і «Щось зі мною не так», поетичні збірки «Вісім місяців шизофренії» і «Сорок баксів плюс чайові».
З лютого 2022 року він став волонтером та допомагав воїнам ЗСУ.
Фото: facebook.com/andriy.lyubka
-
Суспільство1 тиждень agoПонад 30 тисяч родин в Одеському районі залишились без світла через нічний обстріл
-
Відбудова1 тиждень agoУ Миколаєві почали відновлювати водопостачання в три мікрорайони
-
Політика1 тиждень agoМельник в Радбезі ООН закликав союзників негайно передати Україні ППО та посилити санкції проти РФ
-
Усі новини1 тиждень agoНацвідбір на Євробачення 2026 – KHAYAT став десятим фіналістом
-
Усі новини1 тиждень agoКішка вперше побачила сніг і зробила те, чого ніхто не очікував (відео)
-
Одеса1 тиждень ago
Ланжерон після обстрілу: уламки дронів на пляжі
-
Події1 тиждень agoВісім українських ілюстраторів увійшли до короткого списку Болонської виставки
-
Одеса1 тиждень ago
ДСНС Одеси працює під час атак РФ і негоди