Події
Одеська художниця представила провокативну виставку “Мрії про мирне літо”
Одеська художниця Оксана Церковна представила свій новий проект під назвою “Мрії про мирне літо”. Художниця працює у напрямку сюрреалізм і частина робіт виглядає доволі провокативно: вона зобразила чоловічий статевий орган з колючою проволокою, на пляжі, під водою і навіть з фотоапаратом. В галереї “Вікно” на вулиці Нежинска, 31 представлено два десятки робіт Оксани Церковної.
На поверхні тіла зберігаються сліди минулого – шрами, зморшки, змінюються вигини хребта. Як земля носить на собі рани війни, так і людське тіло є живим архівом пережитого:
– Тріщини на шкірі, як тріщини на землі після спеки або вибухів.
– Зігнуті форми – внутрішній тиск, який не видно зовні.
– Зшиті поверхні – спроби зібрати себе після втрати, відновитися…
Тілесність, як символом крихкості та водночас стійкості – того, що можливо витримати. У проєкті “тілесність” постає як простір дослідження не лише фізичної оболонки, а й соціального, емоційного та символічного виміру людського тіла – відображення наслідків соціальних норм, травм і досвіду.
Тіло як ландшафт – метафора, що проступає в проєкті через переплетення природних форм і архітектури. Шрами нагадують про історичні події, а текстури підкреслюють життєві переживання. Тіло водночас особисте і колективне, інтимне і суспільне і несе в собі досвід, який можливо відчути на глибшому рівні.
Розглянемо тілесність як поле опору: опір стереотипам, зовнішньому контролю, насильству, але водночас і як простір насолоди, сили, відновлення. Через тілесність можна говорити про мир як про стан, у якому тіло не зазнає загрози, де воно може розквітати, взаємодіяти, відчувати.
Інтимність – це завжди гра між відкриттям і закриттям, між допуском і захистом. Колючий дріт – метафора заборон, символом нав’язаного контролю над тілом. Тіло може прагнути розширення, контакту, але війна, травма чи суспільні норми тримають його в обмеженні. Прагнення дотику контрастує з фізичною дистанцією. Це дослідження того, як тіло адаптується до нових реальностей: як воно вчиться жити з болем, як змінюється в умовах страху чи втрати, як реагує на насильство та відновлюється через ніжність.
Пропонуємо розглянути тілесність не просто як об’єкт, а як поле боротьби та можливостей. Це місце, де відчувається пам’ять і біль, але й зароджується мрія про спокійне літо – про тепло, про дотики, про свободу бути в своєму тілі без страху.
Фото: Степан Алєкян/Фейсбук
Події
Розпочався прийом документів на конкурс до Нацради за квотою Президента
У понеділок, 13 липня, розпочався прийом документів для участі у відборі кандидатів на чотири посади членів Національної ради з питань телебачення і радіомовлення за квотою Президента.
Оголошення оприлюднено на сайті Офісу Президента, передає Укрінформ.
Зазначається, що 7 липня відбулося засідання конкурсної комісії з відбору кандидатів для призначення Президентом на посаду члена (членів) Національної ради з питань телебачення і радіомовлення, утвореної Указом Президента України від 23 червня 2026 року № 507/2026. Головою конкурсної комісії обрано Ганну Красноступ, секретарем – Інну Лебеденко.
“Конкурсна комісія, відповідно до свого рішення від 07.07.2026 року, оголошує про проведення відбору кандидатів для призначення Президентом України на чотири посади членів Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення з 13 липня 2026 року… Приймання пропозицій від суб’єктів права подання кандидатур, заяв та документів кандидатів здійснюватиметься з 13 липня 2026 року впродовж 21 дня. Датою закінчення прийняття пропозицій від суб’єктів права подання кандидатур, заяв та документів кандидатів (кінцевим терміном подання документів учасниками відбору) є 3 серпня 2026 року”, — сказано в оголошенні.
Зазначається, що пакет матеріалів подається особисто або поштою у паперовому вигляді в заклеєному конверті з доданим USB-накопичувачем, що містить скановані копії всіх документів у форматі PDF. Документи, надіслані поштою, мають бути відправлені не пізніше ніж за п’ять календарних днів до завершення прийому.
Документи, подані після 3 серпня, не розглядатимуться. Якщо пакет документів є неповним або містить помилки, конкурсна комісія може надати до п’яти днів для їх усунення.
Відбір кандидатів для призначення Президентом на посаду члена (членів) Національної ради з питань телебачення і радіомовлення проводиться відповідно до Закону «Про медіа» та Положення про конкурсну комісію, затвердженого Указом Президента України від 23 червня 2026 року № 507/2026.
Зокрема, кандидат на посаду члена Нацради має бути громадянином України, проживати в Україні щонайменше п’ять останніх років, мати вищу освіту, не менше п’яти років досвіду роботи у сфері медіа, електронних комунікацій або права, а також володіти державною мовою.
Не можуть претендувати на посаду особи з іншим громадянством, непогашеною судимістю, обмеженою чи відсутньою дієздатністю, ті, на кого поширюється закон про очищення влади, а також власники чи бенефіціари медіакомпаній або операторів електронних комунікацій.
Член Нацради працює на постійній основі, тож не може поєднувати посаду з іншою оплачуваною діяльністю (крім викладацької, наукової, творчої, медичної та окремих видів спортивної діяльності), бути членом політичної партії чи депутатом, а також має дотримуватися вимог антикорупційного законодавства.
Подавати кандидатури можуть об’єднання медіапідприємств, громадські об’єднання та творчі спілки, які активно працюють у медійній сфері щонайменше три роки. Кожна така організація має право висунути одного кандидата.
Серед іншого учасник відбору має надати подання — рекомендацію від суб’єкта, який висуває кандидата, і витяг із протоколу засідання про ухвалення відповідного рішення, копію документа, що посвідчує особу і підтверджує громадянство України; документи, що підтверджують проживання особи на території України протягом останніх п’яти років, про вищу освіту, про досвід роботи у сферах медіа не менше п’яти років, автобіографію; копію документа, що підтверджує володіння державною мовою; декларацію особи тощо.
Як повідомляв Укрінформ, Національна рада з питань телебачення та радіомовлення звільнила з посади керівника апарату Євгена Перелигіна.
Події
На Вінниччині презентували історико-мистецький проєкт «Нескорене Поділля»
У селі Кармелюкове Вінницької області представили історико-мистецький проєкт «Нескорене Поділля», який присвятили 30-й річниці Конституції і 35-й річниці Незалежності України.
Про це у Телеграмі повідомила Вінницька ОВА, передає Укрінформ.
«У селі Кармелюкове пройшов масштабний історико-мистецький проєкт «Нескорене Поділля», організований у рамках мистецького марафону «З Україною в серці» та присвячений 30-й річниці Конституції України і 35-й річниці Незалежності України», – йдеться у повідомленні.
За даними ОВА, ця подія перетворила центральну площу села на простір живої історії, народних ремесел, автентичної музики та гастроспадщини.
«Кожне покоління має своїх героїв, і понад 200 років тому Устим Кармалюк боровся з тим самим ворогом – російською імперською владою. З цим ворогом продовжують боротися сьогодні наші захисники та захисниці. Саме завдяки їм наша держава стоїть», – наголосила у своєму привітанні заступниця начальниці ОВА Ірина Коцюбівська.
Зазначається, що під час заходу організатори передали благодійну допомогу 120 окремій бригаді Сил територіальної оборони Збройних сил України.
Також у рамках історико-мистецького проєкту «Нескорене Поділля» відбулась всеукраїнська науково-практична конференція «Постать Устима Кармалюка в історії України».
Як повідомляв Укрінформ, на Рівненщині запустили мультимедійний проєкт про історію регіону XVIII століття.
Події
Фільм «Збір фруктів» виграв «Кришталевий глобус» кінофестивалю в Карлових Варах
Головну нагороду Міжнародного кінофестивалю в Карлових Варах «Кришталевий глобус» отримала стрічка «Збір фруктів» («Fruit Gathering»), копродукція М’янми, Франції та Чехії.
Вручення нагород відбулось на церемонії 11 липня, повідомляє кореспондентка Укрінформу.
Дебютна стрічка режисера Аун Пхьо розповідає історію двох молодих жінок у пошуках свободи в сучасній М’янмі.
Змагалися за «Кришталевий глобус» 12 фільмів з Європи, Південної Америки та Близького Сходу.
Загалом у програмі було представлено близь 2ко 200 стрічок, з них 12 – світові прем’єри.

Спеціальний приз журі здобула данська стрічка “Гість” (“Gæsten”) режисера Мадса Менгеля, який отримав і нагороду за найкращу режисуру.

Анна Шинц отримала нагороду як найкраща акторка за роль у швейцарському фільмі «Щаслива родина» (“A Happy Family”).

Найкращим актором визнали Гассана Саада за роль у фільмі «Труби» (“Pipes”), знятому у копродукції Лівану, Катару та Саудівської Аравії.
Приз за внесок у світовий кінематограф отримала французька акторка Жульєт Бінош.
KVIFF відсвяткував цьогоріч подвійну річницю: 80 років тому було проведено перший фестиваль, загалом відбулися 60 фестивалів (60-й – у 2026 році).
Нагадаємо, в індустріальній секції для проєктів на стадії виробництва володарем нагороди Eurimages Co-Production Development&Connecting Cottbus Award став український проєкт «Ремінісценція» (Reminiscence) режисерки Анастасії Тихої та продюсерки Дарії Бассель.
На кінофестивалі, який проходив із 3 по 11 липня відбулась світова прем’єра українського повнометражного документального фільму Юлії Гонтарук “To Die To Live”.
Фото: Ольга Танасійчук/Укрінформ
Більше наших фото можна купити тут
-
Суспільство1 тиждень agoАмпфутбол та візит президента: в Одесі провели щорічну зустріч Superhumans Анонси
-
Усі новини1 тиждень agoПара з різницею у віці
-
Відбудова1 тиждень agoУкраїнський фонд культурної спадщини виділив €30 тисяч на відновлення «Мистецького арсеналу» після атаки РФ
-
Відбудова7 днів agoШмигаль розповів про умови конкурсу на будівництво нової генерації
-
Усі новини6 днів agoСніжана Онопко – українська модель підтримала росіянку
-
Одеса1 тиждень agoОдеса частково знеструмнена: робота трамваїв і тролейбусів
-
Усі новини1 тиждень agoФастфуд в Англії — мешканці Грасміра протестують проти кебабної
-
Усі новини1 тиждень agoРозлучення Діани та Чарльза – чому вона почувалася третьою
