Події
Одеська художниця представила провокативну виставку “Мрії про мирне літо”
Одеська художниця Оксана Церковна представила свій новий проект під назвою “Мрії про мирне літо”. Художниця працює у напрямку сюрреалізм і частина робіт виглядає доволі провокативно: вона зобразила чоловічий статевий орган з колючою проволокою, на пляжі, під водою і навіть з фотоапаратом. В галереї “Вікно” на вулиці Нежинска, 31 представлено два десятки робіт Оксани Церковної.
На поверхні тіла зберігаються сліди минулого – шрами, зморшки, змінюються вигини хребта. Як земля носить на собі рани війни, так і людське тіло є живим архівом пережитого:
– Тріщини на шкірі, як тріщини на землі після спеки або вибухів.
– Зігнуті форми – внутрішній тиск, який не видно зовні.
– Зшиті поверхні – спроби зібрати себе після втрати, відновитися…
Тілесність, як символом крихкості та водночас стійкості – того, що можливо витримати. У проєкті “тілесність” постає як простір дослідження не лише фізичної оболонки, а й соціального, емоційного та символічного виміру людського тіла – відображення наслідків соціальних норм, травм і досвіду.
Тіло як ландшафт – метафора, що проступає в проєкті через переплетення природних форм і архітектури. Шрами нагадують про історичні події, а текстури підкреслюють життєві переживання. Тіло водночас особисте і колективне, інтимне і суспільне і несе в собі досвід, який можливо відчути на глибшому рівні.
Розглянемо тілесність як поле опору: опір стереотипам, зовнішньому контролю, насильству, але водночас і як простір насолоди, сили, відновлення. Через тілесність можна говорити про мир як про стан, у якому тіло не зазнає загрози, де воно може розквітати, взаємодіяти, відчувати.
Інтимність – це завжди гра між відкриттям і закриттям, між допуском і захистом. Колючий дріт – метафора заборон, символом нав’язаного контролю над тілом. Тіло може прагнути розширення, контакту, але війна, травма чи суспільні норми тримають його в обмеженні. Прагнення дотику контрастує з фізичною дистанцією. Це дослідження того, як тіло адаптується до нових реальностей: як воно вчиться жити з болем, як змінюється в умовах страху чи втрати, як реагує на насильство та відновлюється через ніжність.
Пропонуємо розглянути тілесність не просто як об’єкт, а як поле боротьби та можливостей. Це місце, де відчувається пам’ять і біль, але й зароджується мрія про спокійне літо – про тепло, про дотики, про свободу бути в своєму тілі без страху.
Фото: Степан Алєкян/Фейсбук
У восьми містах Бельгії відбудуться спеціальні покази українського науково-фантастичного фільму “Ти – космос”, режисера Павла Острікова.
Як передає Укрінформ, про це повідомляє Державне агентство з питань кіно.
Фільм вже отримав 13 міжнародних нагород та дев’ять номінацій на міжнародних кінофестивалях.
У центрі історії – український космічний далекобійник Андрій, який після катастрофи Землі стає останньою людиною у Всесвіті. Але несподівано він знаходить зв’язок із француженкою Катрін, яка потребує допомоги.
Покази українською мовою з англійськими субтитрами відбудуться в Антверпені, Брюсселі, Брюгге, Генті, Хассельті, Кортрійку, Левені та Лєжі 12 та 14 червня 2026 року
Як повідомляв Укрінформ, науково-фантастична драма “Ти – Космос” представлена у 12 номінаціях десятої національної кінопремії “Золота Дзиґа”.
Фільм створений за підтримки Держкіно компанією ForeFilms у міжнародній копродукції з Бельгією.
«Перш за все, ця історія базована на правді, вона широко висвітлена у міжнародних медіа. Я вважаю, що міжнародна аудиторія сприйме її, не буде вважати казкою. Дуже майстерно зроблені і лібрето Джорджа Бранта, і музика Максима Коломійця. Це унікальний і дуже потужний твір», – сказав Гелб.
Він зауважив, що одне з його завдань як генерального менеджера Метрополітен-опери та найважливіших стратегій – замовляти нові твори і представити їх світовій аудиторії.
2 червня Гелб був присутній на генеральній репетиції концертного виконання українською мовою опери «Матері Херсона» у Національній опері України. На сцені працювали оркестр і хор Нацопери (хормейстер-постановник Богдан Пліш), дитячий хор Київського державного музичного ліцею імені Миколи Лисенка (хормейстер Марія Коваль) та Національний ансамбль солістів «Київська камерата».
Солісти: сопрано Мар’яна Мазур, Анастасія Поважна, Софія Соловій, Анастасія Довбіус; мецо-сопрано Анжеліна Швачка; тенор Віталій Роздайгора та бас Тарас Бережанський, який три роки служить у добровольчому формуванні Територіальної оборони.
Опера «Матері Херсона» створена на спільне замовлення Метрополітен-опери в Нью-Йорку та Польської національної опери у Варшаві. Концертна версія, яка буде показана 4 червня, стане першою публічною презентацією твору.
Серед дійових осіб опери є уповноважена з прав дитини РФ Марія Львова-Бєлова, щодо якої в березні 2023 року Міжнародний кримінальний суд у Гаазі видав ордер на арешт разом із Володимиром Путіним через незаконну депортацію українських дітей. Партію Львової-Бєлової у концертній версії виконує солістка Львівської філармонії та Львівської національної опери Софія Соловій.
Світова прем’єра опери «Матері Херсона» відбудеться 16 жовтня у Варшаві. Метрополітен-опера планує перший показ в сезоні 2027–2028. В обох постановках і концертному виконанні у Києві диригентом буде Кері-Лінн Вілсон.
У репертуарі Національного академічного театру опери та балету України імені Тараса Шевченка, за словами гендиректора – художнього керівника Петра Чуприни, постановка «Матерів Херсона» може з’явитися у сезоні 2028-2029 рр.
Як повідомлялося, за даними порталу «Діти війни», Росія депортувала або примусово перемістила з України з 24 лютого 2022 року 20 тис. 570 неповнолітніх. Правозахисники наголошують, що багато таких випадків не були задокументовані.
Державне агентство з питань мистецтв та мистецької освіти оголосило претендентів на здобуття премії імені Григорія Кочура в 2026 році.
Про це повідомляє Держмистецтв, передає Укрінформ.
Цьогоріч номінантами є Наталія Горішна за переклад з польської мови збірки «Adam Mickiewicz, «Sonety»; Віктор Мельник за переклад з польської мови драми Юліуша Словацького «Кордіан»; Віталій Радчук за навчальний посібник «Мистецтво перекладу».
Премія імені Григорія Кочура присуджується щороку за кращі переклади українською мовою визначних творів світової поезії та вагомі перекладознавчі праці в царині українського художнього перекладу.
Як повідомляв Укрінформ, лауреатом премії імені Григорія Кочура в 2025 році став Олег Жупанський за переклад з німецької на українську мову збірки поезії Андреаса Гріфіуса «Сльози вітчизни».
Фото Укрінформу можна купити тут.
-
Відбудова1 тиждень agoДля участі в конференції Ukraine Recovery Conference 2026 відібрали 102 громади
-
Усі новини1 тиждень agoДмитро Білоус виїхав за кордон – що робить комік в Барселоні
-
Відбудова1 тиждень agoМиколаїв представить свій досвід з відновлення на міжнародній конференції у Гданську
-
Суспільство1 тиждень agoУ НАЗК назвали сфери, які найбільше вразила корупція
-
Події1 тиждень agoУ Бельгії знову намагаються показати російський пропагандистський фільм про Україну
-
Суспільство1 тиждень agoЮрій Лейдерман: “Перемога сьогодні – єдина форма свободи” Анонси
-
Війна1 тиждень agoМобілізація в Україні — у Міноборони готують нові цифрові зміни
-
Відбудова1 тиждень agoУ Києві за добу через «Дію» подали майже тисячу заявок на компенсацію за пошкоджене атаками РФ житло