Події
Одеська художниця представила провокативну виставку “Мрії про мирне літо”
Одеська художниця Оксана Церковна представила свій новий проект під назвою “Мрії про мирне літо”. Художниця працює у напрямку сюрреалізм і частина робіт виглядає доволі провокативно: вона зобразила чоловічий статевий орган з колючою проволокою, на пляжі, під водою і навіть з фотоапаратом. В галереї “Вікно” на вулиці Нежинска, 31 представлено два десятки робіт Оксани Церковної.
На поверхні тіла зберігаються сліди минулого – шрами, зморшки, змінюються вигини хребта. Як земля носить на собі рани війни, так і людське тіло є живим архівом пережитого:
– Тріщини на шкірі, як тріщини на землі після спеки або вибухів.
– Зігнуті форми – внутрішній тиск, який не видно зовні.
– Зшиті поверхні – спроби зібрати себе після втрати, відновитися…
Тілесність, як символом крихкості та водночас стійкості – того, що можливо витримати. У проєкті “тілесність” постає як простір дослідження не лише фізичної оболонки, а й соціального, емоційного та символічного виміру людського тіла – відображення наслідків соціальних норм, травм і досвіду.
Тіло як ландшафт – метафора, що проступає в проєкті через переплетення природних форм і архітектури. Шрами нагадують про історичні події, а текстури підкреслюють життєві переживання. Тіло водночас особисте і колективне, інтимне і суспільне і несе в собі досвід, який можливо відчути на глибшому рівні.
Розглянемо тілесність як поле опору: опір стереотипам, зовнішньому контролю, насильству, але водночас і як простір насолоди, сили, відновлення. Через тілесність можна говорити про мир як про стан, у якому тіло не зазнає загрози, де воно може розквітати, взаємодіяти, відчувати.
Інтимність – це завжди гра між відкриттям і закриттям, між допуском і захистом. Колючий дріт – метафора заборон, символом нав’язаного контролю над тілом. Тіло може прагнути розширення, контакту, але війна, травма чи суспільні норми тримають його в обмеженні. Прагнення дотику контрастує з фізичною дистанцією. Це дослідження того, як тіло адаптується до нових реальностей: як воно вчиться жити з болем, як змінюється в умовах страху чи втрати, як реагує на насильство та відновлюється через ніжність.
Пропонуємо розглянути тілесність не просто як об’єкт, а як поле боротьби та можливостей. Це місце, де відчувається пам’ять і біль, але й зароджується мрія про спокійне літо – про тепло, про дотики, про свободу бути в своєму тілі без страху.
Фото: Степан Алєкян/Фейсбук
Франко-іранська письменниця, режисерка та художниця Маржан Сатрапі, авторка графічного роману «Персеполіс», померла у Парижі у віці 56 років.
Про це повідомила Euronews із посиланням на рідних і друзів мисткині, передає Укрінформ.
Як зазначається, Сатрапі померла трохи більше ніж через рік після смерті свого чоловіка Маттіаса Ріпи.
Офіційна причина її смерті не повідомляється.
Маржан Сатрапі народилася 22 листопада 1969 року у Решті, що на південному заході Ірану. Вона відверто критикувала теократичний режим в ІРІ.
Світову славу Сатрапі приніс автобіографічний графічний роман “Персеполіс”, у якому вона описала дитинство й юність у Тегерані після Ісламської революції 1979 року.
Книга, створена у 2000–2003 роках, стала світовим бестселером і була перекладена понад 20 мовами.
У 2007 році Сатрапі зняла анімаційний фільм «Персеполіс». Прем’єра відбулася на Каннському кінофестивалі, на якому стрічка отримала приз журі. Фільм також здобув премію «Сезар» у Франції та був номінований на «Оскар».
Серед інших відомих робіт Сатрапі – графічний роман «Курча з чорносливом» («Poulet aux prunes»), який вона екранізувала у співпраці з Венсаном Паронно, комедійний фільм жахів «Голоси» з Раяном Рейнольдсом у головній ролі та біографічний фільм «Небезпечний елемент», присвячений дворазовій лавреатці Нобелівської премії Марії Кюрі.
Як повідомляв Укрінформ, 17 квітня у віці 77 років померла знаменита французька кіноакторка Наталі Бай.
Фото: Georges Bird/wikipedia.org
У Києві презентували перший вініловий реліз сучасної української класичної музики у виконанні Національного ансамблю солістів «Київська камерата» — альбом «Спроможні» («Empowered»).
Про це повідомляє кореспондент Укрінформу.
Запис і випуск платівки створено в межах масштабного міжнародного мультимедійного проєкту культурної дипломатії «Спроможні».
До першого альбому ввійшли твори чотирьох композиторів різних поколінь: Олександра Козаренка, Володимира Зубицького, Золтана Алмаші та Олександра Родіна. Після початку повномасштабної російсько-української війни ці твори неодноразово виконували на провідних світових сценах, зокрема, в Carnegie Hall в Нью-Йорку та Берлінській філармонії.
Музична композиція «Місто Марії» Золтана Алмаші присвячена Маріуполю. Вона стала першим твором композитора, написаним після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну. Твір «Після прочитання Лавкрафта» Олександра Родіна відкриває психологічний та емоційний виміри проживання війни.
Богдана Півненко, керівниця Національного ансамблю солістів «Київська камерата», розповіла, що запис музичного альбому «Спроможні» відбувся в Будинку звукозапису Українського радіо у складному для Києва й усієї України грудні минулого року в умовах постійних блекаутів та повітряних тривог.
Візуальна концепція альбому «Спроможні» створена на основі однойменного художнього фотопроєкту, автором якого є митець-захисник Сергій Михальчук.
«Альбом об’єднав видатних українських композиторів, музикантів і митців навколо спільної ідеї – показати світові силу, гідність та спроможність української культури», – прокоментував продюсер проєкту Андрій Різоль. Він підкреслив, що вітчизняна музика є важливим інструментом культурної дипломатії України.
.jpeg)
У Києві презентували альбом «Спроможні» («Empowered») / Фото: Олександр Клименко, Укрінформ
1 / 15
Національний ансамбль солістів «Київська камерата» для гостей виконав твори, які ввійшли до музичного альбому «Спроможні». Диригувала Кері-Лінн Вілсон.
Почесним гостем презентації-концерту став генеральний менеджер Метрополітен-опери Пітер Гелб.
Як повідомляв Укрінформ, у Національній філармонії 26 травня відбувся концерт, у межах якого «Київська камерата» представила дві прем’єри.
У восьми містах Бельгії відбудуться спеціальні покази українського науково-фантастичного фільму “Ти – космос”, режисера Павла Острікова.
Як передає Укрінформ, про це повідомляє Державне агентство з питань кіно.
Фільм вже отримав 13 міжнародних нагород та дев’ять номінацій на міжнародних кінофестивалях.
У центрі історії – український космічний далекобійник Андрій, який після катастрофи Землі стає останньою людиною у Всесвіті. Але несподівано він знаходить зв’язок із француженкою Катрін, яка потребує допомоги.
Покази українською мовою з англійськими субтитрами відбудуться в Антверпені, Брюсселі, Брюгге, Генті, Хассельті, Кортрійку, Левені та Лєжі 12 та 14 червня 2026 року
Як повідомляв Укрінформ, науково-фантастична драма “Ти – Космос” представлена у 12 номінаціях десятої національної кінопремії “Золота Дзиґа”.
Фільм створений за підтримки Держкіно компанією ForeFilms у міжнародній копродукції з Бельгією.
-
Відбудова1 тиждень agoДля участі в конференції Ukraine Recovery Conference 2026 відібрали 102 громади
-
Відбудова1 тиждень agoМиколаїв представить свій досвід з відновлення на міжнародній конференції у Гданську
-
Події1 тиждень agoУ Бельгії знову намагаються показати російський пропагандистський фільм про Україну
-
Суспільство1 тиждень agoУ НАЗК назвали сфери, які найбільше вразила корупція
-
Суспільство1 тиждень agoЮрій Лейдерман: “Перемога сьогодні – єдина форма свободи” Анонси
-
Війна1 тиждень agoМобілізація в Україні — у Міноборони готують нові цифрові зміни
-
Усі новини3 дні agoГерой мему Я в Польщі одружився – мережа звинувачує блогера в хайпі
-
Усі новини1 тиждень agoОлена Тополя ДТП – співачка показалася після пережитого