Connect with us

Події

Одеська художниця представила провокативну виставку “Мрії про мирне літо”

Published

on


Одеська художниця Оксана Церковна представила свій новий проект під назвою “Мрії про мирне літо”. Художниця працює у напрямку сюрреалізм і частина робіт виглядає доволі провокативно: вона зобразила чоловічий статевий орган з колючою проволокою, на пляжі, під водою і навіть з фотоапаратом. В галереї “Вікно” на вулиці Нежинска, 31 представлено два десятки робіт Оксани Церковної.

На поверхні тіла зберігаються сліди минулого – шрами, зморшки, змінюються вигини хребта. Як земля носить на собі рани війни, так і людське тіло є живим архівом пережитого:
– Тріщини на шкірі, як тріщини на землі після спеки або вибухів.
– Зігнуті форми – внутрішній тиск, який не видно зовні.
– Зшиті поверхні – спроби зібрати себе після втрати, відновитися…

Тілесність, як символом крихкості та водночас стійкості – того, що можливо витримати. У проєкті “тілесність” постає як простір дослідження не лише фізичної оболонки, а й соціального, емоційного та символічного виміру людського тіла – відображення наслідків соціальних норм, травм і досвіду.

Тіло як ландшафт – метафора, що проступає в проєкті через переплетення природних форм і архітектури. Шрами нагадують про історичні події, а текстури підкреслюють життєві переживання. Тіло водночас особисте і колективне, інтимне і суспільне і несе в собі досвід, який можливо відчути на глибшому рівні.

Розглянемо тілесність як поле опору: опір стереотипам, зовнішньому контролю, насильству, але водночас і як простір насолоди, сили, відновлення. Через тілесність можна говорити про мир як про стан, у якому тіло не зазнає загрози, де воно може розквітати, взаємодіяти, відчувати.


 
Інтимність – це завжди гра між відкриттям і закриттям, між допуском і захистом. Колючий дріт – метафора заборон, символом нав’язаного контролю над тілом. Тіло може прагнути розширення, контакту, але війна, травма чи суспільні норми тримають його в обмеженні. Прагнення дотику контрастує з фізичною дистанцією. Це дослідження того, як тіло адаптується до нових реальностей: як воно вчиться жити з болем, як змінюється в умовах страху чи втрати, як реагує на насильство та відновлюється через ніжність.
 

 
Пропонуємо розглянути тілесність не просто як об’єкт, а як поле боротьби та можливостей. Це місце, де відчувається пам’ять і біль, але й зароджується мрія про спокійне літо – про тепло, про дотики, про свободу бути в своєму тілі без страху.
 
Фото: Степан Алєкян/Фейсбук





Джерело

Події

В Україні виходить книга командира легендарного підрозділу «Привиди Бахмута: спогади снайпера»

Published

on


Як зазначають видавці, ця книга – не документальна реконструкція боїв і не хронологія воєнних операцій. Автор не прагне створити героїчний образ війни чи власного підрозділу. Натомість він пропонує читачеві чесне особисте свідчення – про людей, які добровільно стали до зброї, про втому, страх, відповідальність, побратимство і пам’ять, яка не завершується після останнього бою.

Фото: yakaboo.ua




«Привиди Бахмута» починаються словами: «Ця книга – не про таку війну, як її показують у новинах. Тут немає гучних слів і правильних фраз». Цей принцип визначає і весь текст. Автор розповідає не лише про бойову роботу снайперів, а й про внутрішній досвід війни: життя між виходами, втрати побратимів, моменти, коли опускаються руки, і силу, яку дає потужна взаємна підтримка.

Книга складається із 46 розділів, які можна читати як окремі новели і які охоплюють шлях підрозділу від його створення до виходу з Бахмута. У цих історіях поруч із бойовими епізодами з’являються конкретні люди (побратими, медики, механіки, командири) – ті, хто загинув, і ті, хто вижив. Саме вони стають головними героями історії, адже, за словами автора, вона написана не про героїв, а про людей, які вчилися воювати, виживати і залишатися людьми.

Окремою темою книги є пам’ять. Видання присвячене загиблим побратимам автора – Вадиму з позивним «Батько Тарас» та Олегу з позивним «Хитрий». Наприкінці книги автор зізнається, що писав її не для того, щоб щось довести, а щоб залишити пам’ять без прикрас, такою, якою вона є. Саме тому «Привиди Бахмута» стають не лише особистими спогадами, а й способом зберегти голос тих, кого вже неможливо почути.

«”Привиди Бахмута” – це не просто книжка про снайперів і війну. Це історія людей, яких війна змусила змінитися, навчила бачити смерть поруч і водночас цінувати життя як ніколи. Ми пройшли Бахмут, змінилися разом із війною і продовжили свій шлях. Ця книжка – про тих, хто залишився, про тих, кого вже немає, і про ціну, яку Україна платить за своє майбутнє. Я хочу, щоб після цієї книги люди розуміли не лише, як ми воювали, а й заради чого ми вистояли і продовжуємо стояти», – зазначає «Привид».

Читайте також: Виходить книжка азовця «Расті» про 886 днів російського полону

Окрім тексту, книга містить QR-коди, що ведуть до фотографій, відео та додаткових матеріалів про діяльність підрозділу. Вони дозволяють читачеві побачити людей і місця, про які йдеться в розповіді, та розширюють документальний вимір видання.

«Привиди Бахмута: спогади снайпера» вже доступні для передзамовлення.

Як повідомляв Укрінформ, снайпер «Привид» підтвердив рекордне ураження цілі за чотири кілометри.

Фото надав «Привид»



Джерело

Continue Reading

Події

Стартували зйомки комедії «Скажене Різдво»

Published

on



Розпочалися зйомки комедії “Скажене Різдво”, що стане продовженням популярної кінофраншизи “Скажене весілля”.

Як передає Укрінформ, про це Українська кіноакадемія повідомила у Фейсбуці.

“FILM.UA та Прототип Продакшн розпочали зйомки сімейної комедії “Скажене Різдво” — четвертого повнометражного фільму найуспішнішої української кінофраншизи. Попередні три стрічки (“Скажене весілля — 1, 2, 3″) зібрали в українському прокаті понад 125 млн гривень і входять у топ-20 найкасовіших українських фільмів усіх часів”, — зазначили у кіноакадемії.

Над фільмом працюють продюсер Юрій Горбунов (кінофраншизи “Скажене Весілля” і “Потяги”) та продюсерка Ірина Костюк (кінофраншиза “Скажене Весілля”, “Конотопська відьма”, “Мавка. Лісова пісня”, супервізорка франшизи “Потягів”), сценаристи Ярослав Стень і Богдан Гациляк (кінофраншиза “Потягів”, серіали “Прикордонники” та “Скажені сусіди”), Олексій Приходько (“Скажене весілля — 1, 2, 3”, “Потяг до Різдва”, “Потяг “Червона рута”), режисер фільму — Валентин Шпаков (“Потяг до Різдва”, “Хатник”).

У фільмі знялися, зокрема актори Назар Задніпровський, Поліна Василина, Джиммі Воха-Воха, Юрій Горбунов, Леся Самаєва, Олександр Кобзар, Інна Приходько, Арам Арзуманян, Катерина Кузнецова, Катаріна Файн, Вячеслав Хостікоєв і Нінель Наточа. В епізодичних ролях глядачі побачать POZITIFF, Lida Lee, Олега Скрипку та Гарика Корогодського.

На великі екрани “Скажене Різдво” вийде на початку святкового сезону — 26 листопада 2026 року.

Читайте також: Українська акторка зіграла у польському серіалі від Netflix

Як повідомляв Укрінформ, вийшов трейлер історичної драми “Санаторій Горького. Поєдинок” режисера Лукаша Палковського.

Фото: Українська кіноакадемія



Джерело

Continue Reading

Події

Нацопера відкриє 159-й сезон «Наталкою Полтавкою»

Published

on


Національна опера України відкриє новий театральний сезон оперою Миколи Лисенка «Наталка Полтавка», яка прозвучить 15 серпня.

Про це повідомило Міністерство культури, передає Укрінформ.

Зазначається, що 16 серпня відбудеться Гала-концерт «Зірки українського балету» за участю провідних майстрів балетної сцени.

22 серпня глядачі побачать комічну оперу Джоаккіно Россіні «Севільський цирульник» у сучасній постановці Анатолія Солов’яненка, а 23 серпня – святковий Гала-концерт «Тобі, незалежна Батьківщино!» до Дня Незалежності України за участю провідних солістів, хору та оркестру Національної опери.

27 серпня на сцені театру буде показаний романтичний балет Адольфа Адана «Жізель» у постановці Віктора Яременка.

28 серпня прозвучить лірико-філософська опера Шарля Гуно «Фауст» у постановці італійського режисера Маріо Корраді.

Особливою подією 29 серпня стане вечір одноактних балетів «4 Легенди – гала» до Дня пам’яті захисників України.

Читайте також: У Києві відбулася світова премєра концертної версії опери «Матері Херсона»

Завершить серпневу афішу 30 серпня опера Семена Гулака-Артемовського «Запорожець за Дунаєм» у музичній редакції Мирослава Скорика та сценічній редакції Анатолія Солов’яненка.

Як повідомлялося, Івано-Франківський академічний обласний театр ляльок імені Марійки Підгірянки поставив другу виставу в межах інклюзивного проєкту «Шосте чуття».

Фото Укрінформу можна купити тут



Джерело

Continue Reading

Trending

© 2023 Дайджест Одеси. Копіювання і розміщення матеріалів на інших сайтах дозволяється тільки за умови прямого посилання на сайт. Для Інтернет-видань обов'язковим є розміщення прямого, відкритого для пошукових систем гіперпосилання на використаний матеріал не нижче другого абзацу. Матеріали з позначкою «Реклама» публікуються на правах реклами, відповідальність за їхній зміст несе рекламодавець.