Події
Одеська художниця представила провокативну виставку “Мрії про мирне літо”
Одеська художниця Оксана Церковна представила свій новий проект під назвою “Мрії про мирне літо”. Художниця працює у напрямку сюрреалізм і частина робіт виглядає доволі провокативно: вона зобразила чоловічий статевий орган з колючою проволокою, на пляжі, під водою і навіть з фотоапаратом. В галереї “Вікно” на вулиці Нежинска, 31 представлено два десятки робіт Оксани Церковної.
На поверхні тіла зберігаються сліди минулого – шрами, зморшки, змінюються вигини хребта. Як земля носить на собі рани війни, так і людське тіло є живим архівом пережитого:
– Тріщини на шкірі, як тріщини на землі після спеки або вибухів.
– Зігнуті форми – внутрішній тиск, який не видно зовні.
– Зшиті поверхні – спроби зібрати себе після втрати, відновитися…
Тілесність, як символом крихкості та водночас стійкості – того, що можливо витримати. У проєкті “тілесність” постає як простір дослідження не лише фізичної оболонки, а й соціального, емоційного та символічного виміру людського тіла – відображення наслідків соціальних норм, травм і досвіду.
Тіло як ландшафт – метафора, що проступає в проєкті через переплетення природних форм і архітектури. Шрами нагадують про історичні події, а текстури підкреслюють життєві переживання. Тіло водночас особисте і колективне, інтимне і суспільне і несе в собі досвід, який можливо відчути на глибшому рівні.
Розглянемо тілесність як поле опору: опір стереотипам, зовнішньому контролю, насильству, але водночас і як простір насолоди, сили, відновлення. Через тілесність можна говорити про мир як про стан, у якому тіло не зазнає загрози, де воно може розквітати, взаємодіяти, відчувати.
Інтимність – це завжди гра між відкриттям і закриттям, між допуском і захистом. Колючий дріт – метафора заборон, символом нав’язаного контролю над тілом. Тіло може прагнути розширення, контакту, але війна, травма чи суспільні норми тримають його в обмеженні. Прагнення дотику контрастує з фізичною дистанцією. Це дослідження того, як тіло адаптується до нових реальностей: як воно вчиться жити з болем, як змінюється в умовах страху чи втрати, як реагує на насильство та відновлюється через ніжність.
Пропонуємо розглянути тілесність не просто як об’єкт, а як поле боротьби та можливостей. Це місце, де відчувається пам’ять і біль, але й зароджується мрія про спокійне літо – про тепло, про дотики, про свободу бути в своєму тілі без страху.
Фото: Степан Алєкян/Фейсбук
Події
оновлені дати оголошення лонг- і шортлистів
Офіс премії “Воля” переглянув графік роботи журі: довгі списки у трьох категоріях оголосять 10 листопада, короткі списки – 25 листопада. Церемонія оголошення лавреатів премії відбудеться у першій половині грудня 2026 року.
Як передає Укрінформ, про це повідомило Міністерство культури України.
“Ми сподівалися на резонанс, проте не очікували, що номінують одразу близько сотні книжок. Низка з них уже відомі й прочитані, проте маємо опрацювати всі подані пропозиції. Дати зміщуємо задля більш якісного опрацювання”, – зауважив голова журі премії “Воля” Ростислав Семків.
“Воля” відзначає нову українську літературу й літературу про Україну у категоріях: найкраща українська прозова книжка; найкраща українська документальна книжка; найкраща документальна книжка іноземного автора про Україну, перекладена українською мовою.
У міністерстві нагадали, що на премію “Воля” цьогоріч номіновані 106 книжок у трьох категоріях, 95 з яких пройшли технічний відбір і продовжать боротьбу за нагороди.
Як повідомляв Укрінформ, у липні цього року Міністерство культури України і Національний університет “Києво-Могилянська академія” започаткували нову державну літературну нагороду – премію “Воля”.
Фото Укрінформу можна купити тут
Події
Театри Лесі Українки та Івана Франка готують прем’єру «Кассандри»
Національний академічний драматичний театр імені Лесі Українки і Національний академічний драматичний театр імені Івана Франка представлять спільну прем’єру драми ΚΑΣΣ_ΑΝΔΡΑ «КАСС_АНДРА» Ґжеґожа Яжини та Романа Павловського-Фельберга.
Як передає Укрінформ, про це повідомило Міністерство культури України.
Спільна прем’єра двох провідних національних театрів Києва переосмислює античне пророцтво як історію про жінок, пам’ять і війну.

ΚΑΣΣ_ΑΝΔΡΑ «КАСС_АНДРА» – класична і водночас гостроактуальна історія про жіночий досвід війни: про нерозказаний біль тих, хто проти власної волі опинився під владою завойовників, і про тиху вперту силу зберегти власну ідентичність навіть тоді, коли вона не здатна подолати ворожих укріплень.

Спираючись на «Іліаду» Гомера, «Аґамемнона» Есхіла, «Троянок» Жана-Поля Сартра за мотивами Евріпіда та драматичну поему Лесі Українки, вистава переосмислює міф про непочуту античну провісницю Кассандру – троянську царівну і жрицю Аполлона, чиї пророцтва про майбутню катастрофу ніхто не слухав, аж поки не стало запізно, і яка після падіння Трої дісталась у наложниці Аґамемнону, але на власні очі побачила його безславну загибель.

Прем’єра на сцені театру імені Лесі Українки відбудеться 12 вересня, на сцені театру імені Івана Франка – 20–21 листопада 2026 року.

Як повідомляв Укрінформ, художній керівник театру The Public Theater у Нью-Йорку, один із впливових театральних діячів США Оскар Еустіс відвідав Театр на Подолі у Києві.
Фото: lesyatheatre.com.ua
Події
Соляну скульптуру Шубіна з музею Покровська евакуювали у Дніпро
Соляну скульптуру персонажа шахтарських легенд Шубіна з музею Покровська евакуювали у Дніпро, в Центр культури освіти та дозвілля «Покровський код».
Про це повідомила заступник директора з наукової роботи комунального закладу «Покровський історичний музей» Тетяна Костюченко, йдеться у публікації Укрінформу.
За словами Костюченко, до повномасштабної війни у Палаці культури шахтоуправління “Покровське” було відкрито музейну кімнату, присвячену гірничій справі. Відвідувачів там зустрічала соляна скульптура Шубіна – міфічного персонажа, який нібито живе у шахті та оберігає гірників. Скульптура була виготовлена в соляних шахтах сусіднього Соледару та подарована шахтоуправлінню “Покровське”.
«До 2024 року скульптура знаходилася в приміщенні Палацу культури, однак у зв’язку з наближенням лінії фронту, її, як і більшість експонатів цього музею, було евакуйовано. На сьогодні соляна скульптура Шубіна представлена вже в складі музейної експозиції саме нашого Покровського історичного музею. Розміщена вона в Центрі культури освіти та дозвілля «Покровський код» у місті Дніпрі», – повідомила керівниця музею.
Вона зазначила, що історичний музей у Покровську кілька разів зазнавав обстрілів і на сьогодні зруйнований. Загалом у місті внаслідок російських атак майже нічого вцілілого не залишилося.
Як повідомлялося, День шахтаря відзначається в Україні в останню неділю серпня.
Соляну скульптуру Шубіна виготовили народні майстри-різьбярі з Соледара з монолітного блоку соледарської кам’яної солі. Це був символічний подарунок-оберіг від «соляних» колег «вугільним» гірникам, оскільки образ Шубіна в шахтарському фольклорі вважається духом, що попереджає про небезпеку в забої.
Фото надав Покровський історичний музей
-
Усі новини1 тиждень agoХолоденко шукає чоловіка Синяку – психологиня знялася в шоу
-
Усі новини1 тиждень agoУкраїнець знайшов село-привид без світла, яке «окупували» дикі звірі (фото)
-
Одеса1 тиждень agoВивіз сміття в Одесі у вересні 2026: тарифи по районах
-
Усі новини1 тиждень agoПомерла Гайден Панеттьєрі – Кличко зробив заяву в особливий день
-
Події7 днів agoТри фільми студентів майстерні Томашпольського візьмуть участь у міжнародних фестивалях
-
Відбудова1 тиждень agoРозсилка: Відбудова України-2026
-
Одеса7 днів agoРФ двічі атакувала Одещину реактивними БпЛА 16 серпня
-
Війна1 тиждень agoВійська РФ намагалися прорватися через Райгородок у напрямку Слов’янська
