Події
Одеська художниця представила провокативну виставку “Мрії про мирне літо”
Одеська художниця Оксана Церковна представила свій новий проект під назвою “Мрії про мирне літо”. Художниця працює у напрямку сюрреалізм і частина робіт виглядає доволі провокативно: вона зобразила чоловічий статевий орган з колючою проволокою, на пляжі, під водою і навіть з фотоапаратом. В галереї “Вікно” на вулиці Нежинска, 31 представлено два десятки робіт Оксани Церковної.
На поверхні тіла зберігаються сліди минулого – шрами, зморшки, змінюються вигини хребта. Як земля носить на собі рани війни, так і людське тіло є живим архівом пережитого:
– Тріщини на шкірі, як тріщини на землі після спеки або вибухів.
– Зігнуті форми – внутрішній тиск, який не видно зовні.
– Зшиті поверхні – спроби зібрати себе після втрати, відновитися…
Тілесність, як символом крихкості та водночас стійкості – того, що можливо витримати. У проєкті “тілесність” постає як простір дослідження не лише фізичної оболонки, а й соціального, емоційного та символічного виміру людського тіла – відображення наслідків соціальних норм, травм і досвіду.
Тіло як ландшафт – метафора, що проступає в проєкті через переплетення природних форм і архітектури. Шрами нагадують про історичні події, а текстури підкреслюють життєві переживання. Тіло водночас особисте і колективне, інтимне і суспільне і несе в собі досвід, який можливо відчути на глибшому рівні.
Розглянемо тілесність як поле опору: опір стереотипам, зовнішньому контролю, насильству, але водночас і як простір насолоди, сили, відновлення. Через тілесність можна говорити про мир як про стан, у якому тіло не зазнає загрози, де воно може розквітати, взаємодіяти, відчувати.
Інтимність – це завжди гра між відкриттям і закриттям, між допуском і захистом. Колючий дріт – метафора заборон, символом нав’язаного контролю над тілом. Тіло може прагнути розширення, контакту, але війна, травма чи суспільні норми тримають його в обмеженні. Прагнення дотику контрастує з фізичною дистанцією. Це дослідження того, як тіло адаптується до нових реальностей: як воно вчиться жити з болем, як змінюється в умовах страху чи втрати, як реагує на насильство та відновлюється через ніжність.
Пропонуємо розглянути тілесність не просто як об’єкт, а як поле боротьби та можливостей. Це місце, де відчувається пам’ять і біль, але й зароджується мрія про спокійне літо – про тепло, про дотики, про свободу бути в своєму тілі без страху.
Фото: Степан Алєкян/Фейсбук
Події
Для Музею писанкового розпису придбали срібну монету-писанку, створену у Канаді
Для Музею писанкового розпису, що працює у Коломиї, придбали 11-ту срібну монету, створену у формі української писанки в Канаді.
Про це кореспондентці Укрінформу розповіла завідувачка Музею писанкового розпису Оксана Ясінська.
«Щороку у Канаді випускають срібні монети у вигляді української писанки. Цього року для нашого музею амбасадорка української культури у світі Марія Рипан вже придбали 11-ту таку монету. Вона цю традицію не порушила, але монету ще не привезла. Десять попередніх у нас вже представлені», – зазначила Оксана Ясінська.
За її словами, на цій монеті-писанці зображена рослинна композиція, яку створила канадська писанкарка українського походження Наталія Кіт. Дизайн присвячено оновленню природи навесні.
Ясінська зауважила, що колекцію Музею писанкового розпису упродовж року поповнили більше 200 нових експонатів. Серед них є писанки литовських, чеських, польських та українських майстрів. Також торік Музею подарували писанку, яку на фронті створив майстер-воїн Олег Кіращук. Нині Музей писанкового розпису представляє виставку відомої писанкарки та дослідниці зі Львова Віри Манько. В експозиції – 700 писанок, які презентують усі регіони України.
Збірка Музею писанкового розпису налічує понад 12 000 писанок і декоративних яєць із різних регіонів України та 35 країн світу. Найдавнішою в музейній колекції вважають писанку на гусячому яйці, написану природними матеріалами понад 500 років тому.
Як повідомляло агентство, Канада випустила срібну монету у формі української писанки.
Перше фото: Royal Canadian Mint / Monnaie royale canadienne
Події
Україна та Швеція зміцнюють культурну співпрацю в умовах війни
Як передає Укрінформ, про це повідомляє Міністерство культури, зустріч відбулась у рамках міжнародної конференції «Співпраця заради стійкості», яка відбулась у Львові.
«Ми вдячні Швеції за постійну підтримку та участь в Альянсі культурної стійкості. Культура є питанням глобальної безпеки, і для України надзвичайно важливо мати партнерів, готових діяти разом», – зазначила Бережна.
Сторони підтвердили зацікавленість у розвитку стратегічного партнерства у сферах захисту культурної спадщини, стійкості та відновлення в межах Альянсу культурної стійкості, а також домовилися продовжити діалог і координацію спільних ініціатив у підготовці до Конференції з питань відновлення України (URC2026).
«Наша співпраця – це не лише допомога Україні, а й взаємне навчання. Швеція отримує цінний досвід від української стійкості та збереження нормального життя, а Україна готова ділитися експертизою у культурній та цивільній сфері», – зазначила Лільєстранд.
Як повідомляв Укрінформ, Бережна зустрілася з міністеркою науки та культури Фінляндії Марі-Лееною Талвітіє та міністром культури Молдови Крістіаном Жарданом у межах міжнародної конференції «Співпраця заради стійкості» у Львові.
Фото: Мінкульт
Події
У межах кіномарафону Culture vs War за лютий-березень відбулися понад сто подій у 23 країнах
Асоціація «Дивись українське» в межах восьмого міжнародного кіномарафону Culture vs war провела загалом 102 події у 23 країнах, що стало наймасштабнішою хвилею культурної дипломатії за час існування проєкту.
Про це асоціація повідомила у Фейсбуці, передає Укрінформ.
Ідеться про кінопокази, фотовиставки, дискусії та міждисциплінарні мистецькі заходи.
Марафон був приурочений до четвертих роковин повномасштабного російського вторгнення. Тривав він з 10 лютого по 31 березня.
У межах заходу відбулися покази стрічок «Тіні забутих предків» режисера Сергія Параджанова (реставрація), «Ти – Космос» Павла Острікова, «Паляниця» Юлії Большинської та Кадіма Тарасова, «Культура vs війна» Кадіма Тарасова, «Яса» Сергія Маслобойщикова, «Сімейний альбом» Марини Ткачук, «Втомлені» Юрія Дуная, «Ярослав Мудрий – тесть Європи» Олесі Ногіної та інших.
Водночас у барселонському Центрі митців Грасії, відомому як «каталонський Монмартр», пройшла фотовиставка проєкту «Спроможні». У віденському військово-історичному музеї (Heeresgeschichtliches Museum Wien) відкрилася фотовиставка «Культура vs війна».
Як повідомлялося, марафони Culture vs war – це серія скоординованих показів фільмів, а також культурно-мистецьких заходів, які проводяться за кордоном до важливих для України дат. Асоціація «Дивись українське!» реалізує цю ініціативу у співпраці з МЗС України.
Фото: Дивись українське, Facebook
-
Суспільство1 тиждень agoТрохи абсурду та філософії: в одеському музеї показали куди веде течія Анонси
-
Політика7 днів agoЗеленський закликав світ посилити тиск на Росію
-
Усі новини1 тиждень agoперед тим, як з’їсти здобич, рисі роблять щось дивне (фото)
-
Усі новини6 днів agoрозсекречено дату виходу Oppo Find X9 Ultra (фото)
-
Війна1 тиждень agoвійськовий розповів про український парк наземних роботів
-
Події1 тиждень agoФільм «Мавка. Справжній міф» вже зібрав у прокаті понад ₴21,5 мільйона
-
Політика1 тиждень agoВибори президента — перша леді розповіла, чи піде Зеленський на другий термін
-
Політика1 тиждень agoУкраїна має чітку стратегію перемоги
