Connect with us

Події

Одеська художниця представила провокативну виставку “Мрії про мирне літо”

Published

on


Одеська художниця Оксана Церковна представила свій новий проект під назвою “Мрії про мирне літо”. Художниця працює у напрямку сюрреалізм і частина робіт виглядає доволі провокативно: вона зобразила чоловічий статевий орган з колючою проволокою, на пляжі, під водою і навіть з фотоапаратом. В галереї “Вікно” на вулиці Нежинска, 31 представлено два десятки робіт Оксани Церковної.

На поверхні тіла зберігаються сліди минулого – шрами, зморшки, змінюються вигини хребта. Як земля носить на собі рани війни, так і людське тіло є живим архівом пережитого:
– Тріщини на шкірі, як тріщини на землі після спеки або вибухів.
– Зігнуті форми – внутрішній тиск, який не видно зовні.
– Зшиті поверхні – спроби зібрати себе після втрати, відновитися…

Тілесність, як символом крихкості та водночас стійкості – того, що можливо витримати. У проєкті “тілесність” постає як простір дослідження не лише фізичної оболонки, а й соціального, емоційного та символічного виміру людського тіла – відображення наслідків соціальних норм, травм і досвіду.

Тіло як ландшафт – метафора, що проступає в проєкті через переплетення природних форм і архітектури. Шрами нагадують про історичні події, а текстури підкреслюють життєві переживання. Тіло водночас особисте і колективне, інтимне і суспільне і несе в собі досвід, який можливо відчути на глибшому рівні.

Розглянемо тілесність як поле опору: опір стереотипам, зовнішньому контролю, насильству, але водночас і як простір насолоди, сили, відновлення. Через тілесність можна говорити про мир як про стан, у якому тіло не зазнає загрози, де воно може розквітати, взаємодіяти, відчувати.


 
Інтимність – це завжди гра між відкриттям і закриттям, між допуском і захистом. Колючий дріт – метафора заборон, символом нав’язаного контролю над тілом. Тіло може прагнути розширення, контакту, але війна, травма чи суспільні норми тримають його в обмеженні. Прагнення дотику контрастує з фізичною дистанцією. Це дослідження того, як тіло адаптується до нових реальностей: як воно вчиться жити з болем, як змінюється в умовах страху чи втрати, як реагує на насильство та відновлюється через ніжність.
 

 
Пропонуємо розглянути тілесність не просто як об’єкт, а як поле боротьби та можливостей. Це місце, де відчувається пам’ять і біль, але й зароджується мрія про спокійне літо – про тепло, про дотики, про свободу бути в своєму тілі без страху.
 
Фото: Степан Алєкян/Фейсбук





Джерело

Події

Тернопільська письменниця презентувала відеопоезію про дружин українських Героїв у межах проєкту «В_цілі_ТИ»

Published

on



Тернопільська письменниця та продюсерка Зоряна Биндас представила відеопоезію, присвячену дружинам загиблих українських військовослужбовців.

Про деталі вона розповіла кореспонденту Укрінформу.

«Робота створена спільно з громадською активісткою та волонтеркою Ольгою Коновал і стала черговою частиною мистецького проєкту “В_цілі_ТИ”. Чоловік Ольги Коновал, Герой України Сергій Коновал, загинув під час виконання бойового завдання 6 квітня 2024 року», – зазначила Биндас.  

«В_цілі_ТИ» – це серія з десяти відеопоезій про досвід життя українців під час повномасштабної війни. Проєкт поєднує сучасну українську поезію, голос і візуальний образ, а у відео використано кадри, в яких глядачі впізнають Київ, Донеччину, Тернопіль і Карпати. Окремі роботи вже зібрали понад 170 тис. переглядів у соціальних мережах.

«Торік моя “Колискова Тернополю”, написана в пам’ять про людей, які загинули внаслідок російського обстрілу, набрала майже мільйон переглядів в Instagram та Facebook. Я б дуже хотіла, щоб цього вірша ніколи не довелося писати. Але якщо вже сталося таке горе, а люди знайшли в поезії розраду чи змогли через неї прожити власний досвід, я зрозуміла: поезія може бути інструментом. Саме тоді й народилася ідея створити серію відеопоезій про проживання війни», – зазначила Биндас.

Читайте також: Українська поезія стала для французів способом зрозуміти досвід війниперекладачка

До створення окремих відеопоезій також долучилися актор і волонтер Роман Ясіновський, військовий та письменник Павло Дерев’янко, волонтерка Христина Феціца. Разом із відео публікуються англомовні переклади поетичних текстів, щоб зробити сучасну українську поезію доступною міжнародній аудиторії.

Як повідомляв Укрінформ, у Тернополі презентували казку «Норд і Сталева Сотня», присвячену пам’яті Героя України Сергія Коновала.





Джерело

Continue Reading

Події

етнографічний кінофестиваль «ОКО» оголосив програму

Published

on


Міжнародний етнографічний кінофестиваль оприлюднив програму “Вихідних з ОКО”, які відбудуться 5-6 вересня та будуть присвячені темі дому.

Про це Держкіно повідомило у Фейсбуці, передає Укрінформ.

Кінофестиваль проходитиме на Поляні ВДНГ у Києві.

“Цьогорічні “Вихідні з ОКО” – це два дні про дім. Про місце, куди хочеться повертатися. Про людей, з якими тепло. Про традиції, які нас об’єднують”, – зауважили організатори.

У спеціальній кінопрограмі – історії про пошук і втрату дому, повернення, пам’ять та людей, які роблять будь-яке місце рідним.

У межах фестивалю покажуть 14 фільмів з України, Болгарії, Чехії, Австралії, Латвії, Франції, Португалії та Великої Британії.

Окрім кінопоказів у “Вихідні з ОКО” відбудуться:

  • толока “Чамур”, де відвідувачі зможуть виготовити бессарабські цеглини з глини, соломи та води;
  • майстер-клас із виноробства, де учасники витоптуватимуть виноград під музику;
  • майстер-клас із приготування традиційного хліба;
  • створення народних іграшок та ляльок-мотанок;
  • бессарабський ярмарок;
  • дитяча локація “Правиця” ;
  • контактний зоопарк та зона притулку домашніх улюбленців;
  • родинна вечеря з ОКО за одним великим столом;
  • майстер-клас болгарського народного танцю хоро;
  • фотозони у справжній бессарабській атмосфері.

Ввечері відбудеться великий святковий концерт за участю болгарських фольклорних колективів з Бессарабії, Тетяни Шилової та гурту “ГуляйГород”. Хедлайнер вечора – Олег Скрипка і “Воплі Відоплясова”.

Читайте також: Одеський кінофестиваль оголосив програму

Крім того, відбудеться панельна дискусія “Ми всі різні, але дім у нас один”, де учасники обговорять, що сьогодні означає дім, поговорять про втрати, повернення, біль, надію та те, що об’єднує людей попри всі відмінності.

6 вересня відвідувачів чекає друга частина спеціальної кінопрограми, зустрічі з авторами та героями фільмів і розмови про їхні історії, ідеї та послання.

Як повідомляв Укрінформ, Міжнародний етнографічний кінофестиваль “ОКО” бере паузу від великої фестивальної едиції і виходить до відвідувачів з новим форматом спілкування.

Фото – facebook.com/OKO.Ethnographic.Film.Festival 



Джерело

Continue Reading

Події

На станцію «Академік Вернадський» доставили картину Івана Марчука, яку він подарував українським полярникам

Published

on


На антарктичну станцію «Академік Вернадський» доставили роботу з циклу «Виходять мрії з берегів» народного художника України, лауреата Шевченківської премії Івана Марчука, яку він минулої осені подарував українським полярникам.

Як передає Укрінформ, про це Національний антарктичний науковий центр повідомляє у Фейсбуці.

«Минулої осені в Києві Іван Марчук подарував картину з автографом очільнику Національного антарктичного наукового центру Євгену Дикому. Символічно, що це – робота з циклу «Виходять мрії з берегів», адже антарктичні дослідження — це також про вихід за межі звичного та відкриття нових горизонтів», – ідеться в повідомленні.

Як зауважили в НАНЦ, за словами художника, він мріяв, щоб його твори побували на всіх континентах. Останньою білою плямою на цій мапі залишалася Антарктида.

«На просторах Антарктики сталося щось дивне: на тлі чорних скель, снігу, льоду й холодного полярного світла її кольори наче влилися в навколишній пейзаж. Виникло відчуття, що вона завжди була частиною цього місця. Хаотичні мазки перетворилися на хуртовину, темні лінії – на скелі, білі – на снігові схили й кригу, якими тупотять засніжені пінгвіни. Наче сама Антарктика домалювала на картині щось загадкове – уже не фарбами, а світлом і холодом», – поділилась враженнями очільниця 31-ї Української антарктичної експедиції Анжеліка Ганчук.

Як зазначається, роботу розмістили в культовому барі «Фарадей» на станції – поруч зі старими платівками, книгами та іншими цінними речами.

Читайте також: Антарктида: 65 років миру під льодом

Українські полярники висловити вдячність метру за такий надзвичайний подарунок.

Як повідомляв Укрінформ, народний художник України, лауреат Шевченківської премії Іван Марчук передав свою картину полярникам на антарктичну станцію «Академік Вернадський».

Фото: Національний антарктичний науковий центр



Джерело

Continue Reading

Trending

© 2023 Дайджест Одеси. Копіювання і розміщення матеріалів на інших сайтах дозволяється тільки за умови прямого посилання на сайт. Для Інтернет-видань обов'язковим є розміщення прямого, відкритого для пошукових систем гіперпосилання на використаний матеріал не нижче другого абзацу. Матеріали з позначкою «Реклама» публікуються на правах реклами, відповідальність за їхній зміст несе рекламодавець.