Connect with us

Події

Одеська художниця представила провокативну виставку “Мрії про мирне літо”

Published

on


Одеська художниця Оксана Церковна представила свій новий проект під назвою “Мрії про мирне літо”. Художниця працює у напрямку сюрреалізм і частина робіт виглядає доволі провокативно: вона зобразила чоловічий статевий орган з колючою проволокою, на пляжі, під водою і навіть з фотоапаратом. В галереї “Вікно” на вулиці Нежинска, 31 представлено два десятки робіт Оксани Церковної.

На поверхні тіла зберігаються сліди минулого – шрами, зморшки, змінюються вигини хребта. Як земля носить на собі рани війни, так і людське тіло є живим архівом пережитого:
– Тріщини на шкірі, як тріщини на землі після спеки або вибухів.
– Зігнуті форми – внутрішній тиск, який не видно зовні.
– Зшиті поверхні – спроби зібрати себе після втрати, відновитися…

Тілесність, як символом крихкості та водночас стійкості – того, що можливо витримати. У проєкті “тілесність” постає як простір дослідження не лише фізичної оболонки, а й соціального, емоційного та символічного виміру людського тіла – відображення наслідків соціальних норм, травм і досвіду.

Тіло як ландшафт – метафора, що проступає в проєкті через переплетення природних форм і архітектури. Шрами нагадують про історичні події, а текстури підкреслюють життєві переживання. Тіло водночас особисте і колективне, інтимне і суспільне і несе в собі досвід, який можливо відчути на глибшому рівні.

Розглянемо тілесність як поле опору: опір стереотипам, зовнішньому контролю, насильству, але водночас і як простір насолоди, сили, відновлення. Через тілесність можна говорити про мир як про стан, у якому тіло не зазнає загрози, де воно може розквітати, взаємодіяти, відчувати.


 
Інтимність – це завжди гра між відкриттям і закриттям, між допуском і захистом. Колючий дріт – метафора заборон, символом нав’язаного контролю над тілом. Тіло може прагнути розширення, контакту, але війна, травма чи суспільні норми тримають його в обмеженні. Прагнення дотику контрастує з фізичною дистанцією. Це дослідження того, як тіло адаптується до нових реальностей: як воно вчиться жити з болем, як змінюється в умовах страху чи втрати, як реагує на насильство та відновлюється через ніжність.
 

 
Пропонуємо розглянути тілесність не просто як об’єкт, а як поле боротьби та можливостей. Це місце, де відчувається пам’ять і біль, але й зароджується мрія про спокійне літо – про тепло, про дотики, про свободу бути в своєму тілі без страху.
 
Фото: Степан Алєкян/Фейсбук





Джерело

Події

У храмі на Тернопільщині завершили реставрацію розписів початку ХХ століття

Published

on



У місті Бережани на Тернопільщині завершили реставрацію розписів початку ХХ століття у церкві Пресвятої Трійці.

Про це кореспонденту Укрінформу повідомив реставратор та іконописець Олексій Чередніченко.

“Від початку досліджень до завершення робіт минуло чотири роки. Протягом трьох років тривав сам процес реставрації. Це дуже швидко для такого обсягу робіт. Група реставраторів працювала по 10-11 годин на день, коли дозволяв температурний режим. Ми вже зняли риштування. І перед нами відкрилися повністю відреставровані розписи початку ХХ століття у церкві Пресвятої Трійці в Бережанах”, – розповів він.

Столітні стінописи виявили під шарами старої олійної фарби і ґрунтовки на куполі та у святилищі храму. Фахівці скальпелями крок за кроком знімали стару фарбу, щоб відновити цінні розписи. 

“Цьому храму довелося пережити дуже багато: дві світові війни, руйнування від снарядів, замалювання, забуття… Здавалося, все це залишилося в минулому. Але ні. І храм, і його розписи вистояли. І тепер знову є. За роки праці я мав нагоду розписувати нові храми, працювати зі старовинними інтер’єрами, займатися реставрацією. Але такого досвіду, таких відчуттів і такого усвідомлення власної причетності до повернення мистецької спадщини я ще не переживав”, – зізнається Чередніченко.

Реставратор також розповів, що розписи у святилищі збереглися краще, аніж у куполі. І саме вони допомогли відтворити втрачені фрагменти оздоблення купола. Адже автори використовували однакові форми, кольори і схожі композиційні прийоми. Об’єднавши всю інформацію, яку вдалося віднайти, реставратори створили проєкт реконструкції купола за допомогою спеціальної комп’ютерної програми. Фахівці зібрали всі зображення букв, що збереглися, і відтворили шрифт, який використовували в розписі храму.

“Хочу щиро подякувати всім, хто був причетний до цієї роботи, хто допомагав, підтримував, долучався до відновлення храму. Особлива подяка отцю Івану Хрептаку за довіру, підтримку, турботу про храм і за те, що ця справа стала можливою. І дуже хочу запросити всіх, хто матиме нагоду, відвідати церкву Пресвятої Трійці в Бережанах та побачити все на власні очі. Жодна фотографія, навіть найкраща, не здатна передати справжнього враження від цього простору. Масштабу, кольору, світла і тієї особливої атмосфери, яку відчуваєш, перебуваючи всередині. Це справді варто побачити!” – закликав реставратор та іконописець Олексій Чередніченко.

Читайте також: У Києві розпочали ремонт куполу Софійського собору

Як повідомляв Укрінформ, у Бережанському замку знайшли роботи скульптора Йогана Пфістера, які вважали втраченими.



Джерело

Continue Reading

Події

Депардьє відкликав апеляцію на вирок за сексуальне насильство і перепросив

Published

on



Французький актор Жерар Депардьє 16 листопада відмовився від апеляційного оскарження вироку у справі про сексуальне насильство щодо двох жінок і публічно перепросив. Таким чином, вирок, яким Депардьє призначили 18 місяців умовного позбавлення волі, набув остаточної сили.

Як передає Укрінформ, про це повідомляє BFMTV із посиланням на заяву актора. 

«Суд ухвалив рішення. Мене визнали винним. Я це розумію і приймаю вирок», – написав Депардьє. Він також висловив «глибокі й щирі вибачення» перед усіма, хто міг постраждати через його поведінку.

«На зйомках я довго ховався за провокаціями й непристойними жартами», – зазначив актор, визнавши, що його слова та деякі вчинки мали наслідки. Депардьє сказав, що ніколи не мав наміру завдавати жінкам болю.

За даними журналістів, прокуратура також відкликала апеляцію, оскільки суд першої інстанції призначив саме те покарання, якого вона вимагала. Адвокатка потерпілих повідомила, що її клієнтки також відмовилися від оскарження.

Читайте також: П’єра Рішара позбавили звання посла благодійної організації за підтримку Депардьє

Як повідомляв Укрінформ, у травні 2025 року суд у Парижі визнав Депардьє винним у сексуальному насильстві щодо двох жінок під час зйомок фільму «Зелені віконниці» у 2021 році. Суд також постановив внести актора до реєстру осіб, засуджених за сексуальні злочини. 



Джерело

Continue Reading

Події

У Грузії археологи виявили частину стародавнього палацу

Published

on


Археологи виявили частину архітектурного комплексу V-VI століть, який, імовірно, був палацом місцевого правителя або представників аристократії, під час розкопок у Марнеульському районі неподалік від столиці Грузії Тбілісі.

Про це повідомляє Перший канал Грузії, передає Укрінформ.

«На території села Меоре-Кесало муніципалітету Марнеулі ведуться археологічні дослідження, ймовірно, комплексу V-VI століть», – повідомило Національне агентство з охорони культурної спадщини Грузії.

Науково-дослідні роботи на археологічному комплексі здійснює Національний музей Грузії за фінансової підтримки Національного агентства з охорони культурної спадщини Грузії.

Зазначається, що під час розкопок було виявлено частину масштабного архітектурного комплексу, імовірно, V-VI століть, який, за попередньою версією, є палацом місцевого правителя або представника знаті.

Археологічний об’єкт зареєстрували у 2020 році, а значну частину комплексу дослідили у 2023-2025 роках.

Роботи, проведені у 2026 році, передбачають археологічне дослідження нових ділянок на захід і північ від комплексу.

У межах досліджень очистять виявлені стіни, плиткові шари та підлоги залів. Територію розкопок також рекультивують і накриють консерваційним шаром, щоб запобігти подальшому пошкодженню залишків будівель.

Частина комплексу пошкоджена внаслідок природних процесів, тому її необхідно зберегти та продовжити дослідження.

Читайте також: На Миколаївщині завершили розкопки сакрального об’єкта, якому понад 5000 років

Як повідомляв Укрінформ, у турецькій провінції Кютаг’я, що на заході країни, археологи виявили залишки восьми хлібин, які обвуглилися під час пожежі близько п’яти тисяч років тому. Знахідки датують ранньою бронзовою добою.

Фото: საქართველოს კულტურული მემკვიდრეობის დაცვის ეროვნული სააგენტო/Національне агентство з охорони культурної спадщини Грузії



Джерело

Continue Reading

Trending

© 2023 Дайджест Одеси. Копіювання і розміщення матеріалів на інших сайтах дозволяється тільки за умови прямого посилання на сайт. Для Інтернет-видань обов'язковим є розміщення прямого, відкритого для пошукових систем гіперпосилання на використаний матеріал не нижче другого абзацу. Матеріали з позначкою «Реклама» публікуються на правах реклами, відповідальність за їхній зміст несе рекламодавець.