Події
Одеська художниця представила провокативну виставку “Мрії про мирне літо”
Одеська художниця Оксана Церковна представила свій новий проект під назвою “Мрії про мирне літо”. Художниця працює у напрямку сюрреалізм і частина робіт виглядає доволі провокативно: вона зобразила чоловічий статевий орган з колючою проволокою, на пляжі, під водою і навіть з фотоапаратом. В галереї “Вікно” на вулиці Нежинска, 31 представлено два десятки робіт Оксани Церковної.
На поверхні тіла зберігаються сліди минулого – шрами, зморшки, змінюються вигини хребта. Як земля носить на собі рани війни, так і людське тіло є живим архівом пережитого:
– Тріщини на шкірі, як тріщини на землі після спеки або вибухів.
– Зігнуті форми – внутрішній тиск, який не видно зовні.
– Зшиті поверхні – спроби зібрати себе після втрати, відновитися…
Тілесність, як символом крихкості та водночас стійкості – того, що можливо витримати. У проєкті “тілесність” постає як простір дослідження не лише фізичної оболонки, а й соціального, емоційного та символічного виміру людського тіла – відображення наслідків соціальних норм, травм і досвіду.
Тіло як ландшафт – метафора, що проступає в проєкті через переплетення природних форм і архітектури. Шрами нагадують про історичні події, а текстури підкреслюють життєві переживання. Тіло водночас особисте і колективне, інтимне і суспільне і несе в собі досвід, який можливо відчути на глибшому рівні.
Розглянемо тілесність як поле опору: опір стереотипам, зовнішньому контролю, насильству, але водночас і як простір насолоди, сили, відновлення. Через тілесність можна говорити про мир як про стан, у якому тіло не зазнає загрози, де воно може розквітати, взаємодіяти, відчувати.
Інтимність – це завжди гра між відкриттям і закриттям, між допуском і захистом. Колючий дріт – метафора заборон, символом нав’язаного контролю над тілом. Тіло може прагнути розширення, контакту, але війна, травма чи суспільні норми тримають його в обмеженні. Прагнення дотику контрастує з фізичною дистанцією. Це дослідження того, як тіло адаптується до нових реальностей: як воно вчиться жити з болем, як змінюється в умовах страху чи втрати, як реагує на насильство та відновлюється через ніжність.
Пропонуємо розглянути тілесність не просто як об’єкт, а як поле боротьби та можливостей. Це місце, де відчувається пам’ять і біль, але й зароджується мрія про спокійне літо – про тепло, про дотики, про свободу бути в своєму тілі без страху.
Фото: Степан Алєкян/Фейсбук
Події
Театр Франка та «Азов» готують спільну виставу за поемою Гомера
Національний академічний драматичний театр імені Івана Франка у співпраці з 1-м корпусом НГУ «Азов» розпочав роботу над виставою «Одіссея. Меотида».
Про це про це йдеться у пресрелізі, наданому Укрінформу.
Над постановкою спільно працюють команда театру та військовослужбовці «Азова», режисер вистави Іван Уривський. Це буде сучасне сценічне переосмислення поеми Гомера, у якому шлях підрозділу постає як сучасна українська Одіссея. Вистава поєднує класичний текст у перекладі Бориса Тена зі свідченнями оборонців Маріуполя.
«Історія оборони Маріуполя розказана ЗМІ очима цивільних. А що відбувалось із воїнами, які брали на себе найважчу ношу боротьби? Призма театру дозволяє менше говорити про цифри та події і звернутись до людської душі. Що там відбувається з почуттями? Саме розповідаючи про почуття, ми розказуємо історії справжніх людей», – зазначив автор п’єси, військовослужбовець 1-го корпусу НГУ «Азов» Олексій Доричевський (Фіш).
Вистава метафорично переосмислює сучасний український досвід через один із ключових європейських міфів про повернення додому, вписуючи українську історію у ширший культурний контекст: повернення до себе та до власної ідентичності.
Дія вистави «Одіссея. Меотида» розгортатиметься у двох вимірах: побутовому світі Пенелопи та героїчному світі Одіссея, які зустрінуться у просторі віри. На шляху героя з’являтимуться різні істоти й перешкоди, образи яких створюють за допомогою роботизованих механізмів та штучного інтелекту. Поєднання у постановці античності й останніх технологічних досягнень підкреслюватиме необхідність в усі часи дбати про безпеку свого дому.
Для «Азова» Маріуполь є символічною Ітакою: місцем заснування та точкою майбутнього повернення.
«Настав час засобами мистецтва, передусім театру, який здатен через образи, історичні паралелі та впізнавані світові міфи доносити важливі меседжі, формувати для майбутніх поколінь наратив стійкості й вибореного права на вільну, незалежну, демократичну європейську державу!» – наголосив генеральний директор – художній керівник Театру Франка Євген Нищук.
У виставі зіграють Даніїл Мірешкін, Акмал Гурєзов, Олена Хохлаткіна, Лариса Руснак, Дарія Легейда, Мaрія Рудинськa, Віталій Ажнов, Дмитро Чернов, Андрій Самінін, Сергій Калантай, Михайло Кукуюк, Іван Шаран, Іван Білаш, Ромaн Ясіновський, Іван Довженко тa Ян Корнєв.
Як повідомлялося, на Прикарпатті дружини військових зіграють документальну виставу «Парасоля».
Події
У Києві відбувся допрем’єрний показ фільму про авіапрорив до оточеного Маріуполя
Фільм розповідає історію українських пілотів та розвідників, які навесні 2022 року здійснили одну з найзухваліших місій російсько-української війни – прорив повітряного коридору до оточеного загарбниками міста Маріуполь Донецької області та гарнізону «Азовсталі», щоб доставити боєприпаси, медикаменти й евакуювати поранених.
Показ відвідали, зокрема, рідні та близькі безпосередніх учасників операції. Серед них – родина воїна 10-го окремого загону спецпризначення ГУР Олександра Клепікова. 5 квітня 2022 року він разом із полеглим Героєм України Назаром Боровицьким у складі евакуаційної групи вилетів на пошуки й порятунок побратимів із гелікоптера, що повертався з Маріуполя та був підбитий російськими військовими.

«Це був реальний героїчний вчинок. Хлопці знали, що це політ в один кінець. Незважаючи на це, ніхто не сумнівався, що треба виконувати завдання. На жаль, 5 квітня вони загинули. Я вдячний авторам фільму за те, що вони зберігають пам’ять про цей подвиг – для наступних поколінь», – зазначив батько Олександра.

Стрічку створили за підтримки Головного управління розвідки, Сухопутних військ Збройних сил України, представників окремого загону спеціального призначення «Азов» та Міністерства культури.
Режисер «Сталевих птахів» Сергій Сторожев поділився, що одним із ідейних натхненників у створенні цього фільму було саме ГУР.
«Нам надали ексклюзивні матеріали, максимально допомагали в комунікації з іншими підрозділами та консультували в процесі створення фільму. Це не про яскраві спецефекти – це про сенси, про фіксацію здобутків наших героїв. Це документ, який потрібен для того, щоб ніхто цього ніколи не забув», – зауважив він.
Як повідомляв Укрінформ, на 15:15 понеділка, 18 травня, на каналі 2+2 запланована телевізійна прем’єра фільму «Сталеві птахи».
Фото: ГУР
Події
У Києві до Дня вишиванки заплановані виставки та тематичні культурні заходи
У Києві до Дня вишиванки у столичних закладах культури відбудеться низка тематичних заходів.
Як передає Укрінформ, про це йдеться у відповіді Департаменту культури КМДА на інформаційний запит Укрінформу.
У КМДА зазначили, що окремої міської програми заходів до Дня вишиванки не формували через чинні обмеження воєнного стану та рекомендації щодо мінімізації масових зібрань. Водночас культурні інституції столиці долучаються до відзначення через локальні ініціативи.
Зокрема, у Києві заплановано: виставку-берегиню «Вишиванка – генетичний код єдності» у Публічній бібліотеці ім. Лесі Українки для дорослих; виставку вишивки у Національному музеї декоративного мистецтва України; книжкову виставку «День вишиванки: одягни свою історію» у Спеціалізованій молодіжній бібліотеці Києва; виставковий проєкт «Орнаменти поетового дому» у музеї-квартирі Павла Тичини; флешмоб «Одягай вишиванку — носи історію» у Центральній бібліотеці ім. Т. Г. Шевченка для дітей.
У КМДА підкреслили, що такі ініціативи формують культурний вимір Дня вишиванки, який реалізується через участь закладів культури та особисту долученість громадян.
Як відомо, у третій четвер травня в Україні традиційно відзначають День вишиванки
Акція бере початок з ініціативи студентської молоді факультету історії, політології та міжнародних відносин Чернівецького університету імені Юрія Федьковича. У 2006 році вони запропонували один день року присвятити українській вишитій сорочці.
У 2014 році свято вийшло не тільки за межі гуртка свідомого українського студентства, а й за межі самої України.
Третій четвер травня обраний не випадково. Засновники акції наполягають на тому, щоби День вишиванки припадав саме на будень, а не на вихідний, наголошуючи, що вишиванка – це органічна складова життя та культури українців, а не вкритий нафталіном артефакт.
У цей день вже традиційно проходять цікаві конкурси у мережі, наприклад «найкраща вишиванка» або «найкраще фото у вишиванці». Фото у вишиванках викладають у мережу не лише жителі України, а також і українці за кордоном та громадяни інших країн.
Цьогоріч українська громада Угорщини готується масштабною акцією відзначити ювілейну двадцяту річницю заснування Всесвітнього дня вишиванки, що об’єднає учасників у самому центрі Будапешта для демонстрації незламності та єдності.
У Стамбулі до Дня вишиванки проведуть благодійні майстер-класи на підтримку українських захисників.
У столиці Кенії, Найробі, посольство спільно з українськими митцями організовує майстерню української вишивки, що стане платформою для культурного діалогу між українськими та кенійськими традиціями текстильного мистецтва.
-
Одеса1 тиждень agoАтака на Чорноморськ на Одещині: загинула мати двох дітей
-
Суспільство1 тиждень agoВ Україні щороку фіксують десятки випадків хантавірусу
-
Політика5 днів agoЗеленський і Навроцький обговорили потенційні контакти на найближчий час
-
Події1 тиждень agoМер Парижа опановував петриківський розпис на українському стенді до Дня Європи
-
Події1 тиждень agoXIV книжковий фестиваль VinBookFest пройде 16-17 травня
-
Усі новини5 днів agoЄвробачення 2026 – хто може перемогти в конкурсі
-
Одеса5 днів agoНебезпечне море: одесити про майбутній курортний сезон
-
Усі новини7 днів agoЗнайдено місце на Землі, де розташоване Пекло Данте: воно виявилося реальним (фото)
