Connect with us

Події

Одеська художниця представила провокативну виставку “Мрії про мирне літо”

Published

on


Одеська художниця Оксана Церковна представила свій новий проект під назвою “Мрії про мирне літо”. Художниця працює у напрямку сюрреалізм і частина робіт виглядає доволі провокативно: вона зобразила чоловічий статевий орган з колючою проволокою, на пляжі, під водою і навіть з фотоапаратом. В галереї “Вікно” на вулиці Нежинска, 31 представлено два десятки робіт Оксани Церковної.

На поверхні тіла зберігаються сліди минулого – шрами, зморшки, змінюються вигини хребта. Як земля носить на собі рани війни, так і людське тіло є живим архівом пережитого:
– Тріщини на шкірі, як тріщини на землі після спеки або вибухів.
– Зігнуті форми – внутрішній тиск, який не видно зовні.
– Зшиті поверхні – спроби зібрати себе після втрати, відновитися…

Тілесність, як символом крихкості та водночас стійкості – того, що можливо витримати. У проєкті “тілесність” постає як простір дослідження не лише фізичної оболонки, а й соціального, емоційного та символічного виміру людського тіла – відображення наслідків соціальних норм, травм і досвіду.

Тіло як ландшафт – метафора, що проступає в проєкті через переплетення природних форм і архітектури. Шрами нагадують про історичні події, а текстури підкреслюють життєві переживання. Тіло водночас особисте і колективне, інтимне і суспільне і несе в собі досвід, який можливо відчути на глибшому рівні.

Розглянемо тілесність як поле опору: опір стереотипам, зовнішньому контролю, насильству, але водночас і як простір насолоди, сили, відновлення. Через тілесність можна говорити про мир як про стан, у якому тіло не зазнає загрози, де воно може розквітати, взаємодіяти, відчувати.


 
Інтимність – це завжди гра між відкриттям і закриттям, між допуском і захистом. Колючий дріт – метафора заборон, символом нав’язаного контролю над тілом. Тіло може прагнути розширення, контакту, але війна, травма чи суспільні норми тримають його в обмеженні. Прагнення дотику контрастує з фізичною дистанцією. Це дослідження того, як тіло адаптується до нових реальностей: як воно вчиться жити з болем, як змінюється в умовах страху чи втрати, як реагує на насильство та відновлюється через ніжність.
 

 
Пропонуємо розглянути тілесність не просто як об’єкт, а як поле боротьби та можливостей. Це місце, де відчувається пам’ять і біль, але й зароджується мрія про спокійне літо – про тепло, про дотики, про свободу бути в своєму тілі без страху.
 
Фото: Степан Алєкян/Фейсбук





Джерело

Події

Львівський Театр Кафки випустив експериментальний музичний альбом

Published

on



Львівський незалежний Театр імені Франца Кафки представив альбом експериментальної електронної музики «Ангедонія».

Як передає Укрінформ, про це повідомляє Українська літературна газета.

До альбому увійшли десять композицій, що поєднують електронну музику, польові записи, звукові експерименти та фрагменти театральних вистав і перформансів.

Назва альбому відсилає до ангедонії – стану, за якого людина втрачає здатність відчувати задоволення. Автори досліджують через звук теми внутрішньої порожнечі, відчуження, тривоги та емоційної втоми.

Творці розглядають альбом не лише як самостійний музичний реліз. Його композиції також можна використовувати для сучасної хореографії, пластичних етюдів, перформансів та імпровізацій.

Читайте також: «FRANKO: Sound Continuum 360°»: музичний проєкт до ювілею письменника з’явився на стримінгових платформах

У вокальних і декламаційних записах взяли участь Назарій Боденко, Олена Сінотова, Юлія Спіцина та Герман Гошкадор.

Як повідомляв Укрінформ, Франківський драмтеатр поставив виставу про мисткиню та дослідницю Гуцульщини.

Фото: Театр ім. Ф.Кафки/Фейсбук



Джерело

Continue Reading

Події

У Канаді показали кіно про роль жителів «Країни кленового листка» в здобутті Україною незалежності

Published

on


Як повідомляє кореспондент Укрінформу, покази вже відбулися в Оттаві, Монреалі, Вінніпезі та Торонто, де стрічку переглянула мер міста Олівія Чоу.

Фільм розповідає про маловідому сторінку української історії. У 1991 році близько 80 молодих канадців та американців українського походження вирушили до України, щоб допомогти їй здобути незалежність. Протягом 99 днів вони подорожували країною, зокрема Донеччиною, Луганщиною та Кримом, зустрічалися зі студентами, робітниками й шахтарями, друкували та поширювали агітаційні матеріали й переконували українців голосувати за незалежність на історичному референдумі 1 грудня.

Один із головних героїв стрічки — Борис Вжезневський, канадський підприємець українського походження та майбутній депутат парламенту Канади. У 1991 році він став одним з організаторів поїздки молодих представників української діаспори до України. Разом з однодумцями він допомагав проводити масштабну інформаційну кампанію на підтримку української незалежності.

Через 35 років ця історія ожила на великому екрані завдяки унікальним архівним кадрам та спогадам безпосередніх учасників тих подій. Зокрема, у фільмі можна побачити рідкісні відеозаписи з Донецька, Луганська, Маріуполя та Криму, зроблені напередодні розпаду Радянського Союзу.

Над створенням документального фільму одночасно працювали дві знімальні команди в Україні та Канаді.

Продюсерами стрічки стали журналіст та засновник проєкту «Реальна історія» Акім Галімов та українсько-канадська продюсерка Анна Паленчук, яка живе і працює в Торонто з 2022 року. Спільними зусиллями їм вдалося відшукати унікальні архівні матеріали та записати понад 30 інтерв’ю з безпосередніми учасниками історичних подій 1991 року.

Читайте також: Фільм «Ти – Космос» покажуть у Малайзії

Канадський тур фільму супроводжується не лише показами, а й дискусіями за участю творців стрічки, її героїв, істориків та представників українсько-канадської громади. Після переглядів глядачі залишаються в залах, щоб обговорити роль діаспори у здобутті незалежності України, силу громадянського активізму та виклики, які сьогодні постають перед демократією.

Як повідомляв Укрінформ, в Індії представили фільм про українських ветеранів «Друге дихання».

Фото: Микола Сварник



Джерело

Continue Reading

Події

Останні атаки РФ пошкодили Володимирський собор, Музей війни у Києві та 12 пам’яток культурної спадщини в Одесі

Published

on


Унаслідок останніх російських атак пошкоджень зазнали Володимирський собор і Музей війни у Києві, а також 12 об’єктів культурної спадщини в історичному центрі Одеси.

Як передає Укрінформ, про це повідомляє Міністерство культури України.

“У Києві пошкоджено Володимирський собор — пам’ятку архітектури національного значення, а також Національний музей історії України у Другій світовій війні. В Одесі внаслідок обстрілу постраждали 12 об’єктів культурної спадщини в історичному центрі міста, внесеному до Списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО та такого, що перебуває під загрозою”, – ідеться в повідомленні.

Як повідомляла КМДА, також постраждали об’єкти культурної спадщини в різних районах Києва:

  • будівля Посольства Республіки Австрія – пошкоджені фасад і скління споруди, що має статус пам’ятки архітектури;
  • Михайлівський Золотоверхий собор – головний храм комплексу Михайлівського Золотоверхого монастиря (пам’ятка архітектури місцевого значення, окремі споруди ансамблю мають статус національного значення);
  • будівля Київського міського БТІ – колишній готель для прочан Михайлівського монастиря, пам’ятка архітектури місцевого значення;
  • Садиба Нечаєвих (Будинок Вишневського) – один із найстаріших збережених житлових будинків Подолу та Києва, пам’ятка архітектури місцевого значення. У комплексі цієї історичної забудови також розташована будівля Посольства Королівства Нідерландів в Україні, що зазнала пошкоджень;
  • Пейзажна алея – пам’ятка історії і ландшафту місцевого значення “Історичний ландшафт Київських гір і долини р. Дніпра”;
  • міст імені Євгена Патона – перший у світі суцільнозварний автодорожній міст (1953 рік), пам’ятка архітектури, містобудування, науки і техніки місцевого значення;
  • головний корпус Українського державного університету імені Михайла Драгоманова – будівля 1970-х років у стилі модернізму в історичному ареалі столиці;
  • об’єкти на території ВДНГ та історична забудова в центрі й на Подолі.

Серед пошкоджених об’єктів в Одесі – одна пам’ятка архітектури національного значення та низка пам’яток архітектури, містобудування й історії місцевого значення.

Зокрема, пошкоджено Палац Каліо, споруджений у другій половині XIX – на початку XX століття, який має статус пам’ятки архітектури національного значення.

Також пошкоджень зазнали:

  • cобор Римо-католицький Успіння Пресвятої Богородиці (1849–1853 рр.);
  • будинок, у якому жив Ю. Д. Дубовий — радіолог, засновник першого в Україні онкологічного диспансеру, заслужений діяч науки УРСР, професор;
  • будівля Автомобільно-дорожнього технікуму (1953 р.);
  • житловий будинок Зоншейна (1900 р.);
  • житловий будинок початку ХХ століття;
  • житловий будинок Леслі (1880-ті роки);
  • будівлі двох крамниць (1910–1913 рр.);
  • прибутковий будинок Чернігова (Шестопала), у якому жила Л. Й. Алейнікова — кардіолог, заслужений діяч науки УРСР, професор (1912 р.);
  • прибутковий будинок Залужного, у якому жив М. В. Комаров — український літературознавець і бібліограф, у родині якого гостювала українська поетеса Леся Українка;
  • житловий будинок Кітовера (перша половина ХІХ століття).

Загалом в Одесі станом на 20 листопада 2026 року пошкоджено 212 об’єктів культурної спадщини.

За даними Міністерства культури України, станом на кінець жовтня 2026 року внаслідок російської збройної агресії пошкоджено 2185 об’єктів культурної спадщини та 2686 закладів культури.

Читайте також: На Дніпропетровщині через атаки РФ пошкоджені майже 100 об’єктів культурної спадщини

У відповідь на масштабні руйнування об’єктів культурної спадщини та культурної інфраструктури Україна спільно з міжнародними партнерами створила Український фонд культурної спадщини (Ukraine Cultural Heritage Fund, UCHF). Його діяльність спрямована на залучення міжнародної підтримки для збереження, захисту та відновлення української культурної спадщини.

“Російські атаки продовжують завдавати ударів по українській культурній спадщині – пам’ятках архітектури, історичних будівлях, музеях і знакових місцях, які формують нашу національну ідентичність. Кожне таке пошкодження – це спроба знищити нашу історичну пам’ять і культурне надбання. Документуємо руйнування, щоб Росія відповіла за злочини проти української культури”, – заявила віцепрем’єр-міністерка з гуманітарної політики – міністерка культури України Тетяна Бережна.

Як повідомляв Укрінформ, у Києві внаслідок нічної російської атаки пошкоджень зазнали вісім об’єктів культурної спадщини та знакових пам’яток.

Фото: mincult.gov.ua



Джерело

Continue Reading

Trending

© 2023 Дайджест Одеси. Копіювання і розміщення матеріалів на інших сайтах дозволяється тільки за умови прямого посилання на сайт. Для Інтернет-видань обов'язковим є розміщення прямого, відкритого для пошукових систем гіперпосилання на використаний матеріал не нижче другого абзацу. Матеріали з позначкою «Реклама» публікуються на правах реклами, відповідальність за їхній зміст несе рекламодавець.