Події
Одеська художниця представила провокативну виставку “Мрії про мирне літо”
Одеська художниця Оксана Церковна представила свій новий проект під назвою “Мрії про мирне літо”. Художниця працює у напрямку сюрреалізм і частина робіт виглядає доволі провокативно: вона зобразила чоловічий статевий орган з колючою проволокою, на пляжі, під водою і навіть з фотоапаратом. В галереї “Вікно” на вулиці Нежинска, 31 представлено два десятки робіт Оксани Церковної.
На поверхні тіла зберігаються сліди минулого – шрами, зморшки, змінюються вигини хребта. Як земля носить на собі рани війни, так і людське тіло є живим архівом пережитого:
– Тріщини на шкірі, як тріщини на землі після спеки або вибухів.
– Зігнуті форми – внутрішній тиск, який не видно зовні.
– Зшиті поверхні – спроби зібрати себе після втрати, відновитися…
Тілесність, як символом крихкості та водночас стійкості – того, що можливо витримати. У проєкті “тілесність” постає як простір дослідження не лише фізичної оболонки, а й соціального, емоційного та символічного виміру людського тіла – відображення наслідків соціальних норм, травм і досвіду.
Тіло як ландшафт – метафора, що проступає в проєкті через переплетення природних форм і архітектури. Шрами нагадують про історичні події, а текстури підкреслюють життєві переживання. Тіло водночас особисте і колективне, інтимне і суспільне і несе в собі досвід, який можливо відчути на глибшому рівні.
Розглянемо тілесність як поле опору: опір стереотипам, зовнішньому контролю, насильству, але водночас і як простір насолоди, сили, відновлення. Через тілесність можна говорити про мир як про стан, у якому тіло не зазнає загрози, де воно може розквітати, взаємодіяти, відчувати.
Інтимність – це завжди гра між відкриттям і закриттям, між допуском і захистом. Колючий дріт – метафора заборон, символом нав’язаного контролю над тілом. Тіло може прагнути розширення, контакту, але війна, травма чи суспільні норми тримають його в обмеженні. Прагнення дотику контрастує з фізичною дистанцією. Це дослідження того, як тіло адаптується до нових реальностей: як воно вчиться жити з болем, як змінюється в умовах страху чи втрати, як реагує на насильство та відновлюється через ніжність.
Пропонуємо розглянути тілесність не просто як об’єкт, а як поле боротьби та можливостей. Це місце, де відчувається пам’ять і біль, але й зароджується мрія про спокійне літо – про тепло, про дотики, про свободу бути в своєму тілі без страху.
Фото: Степан Алєкян/Фейсбук
У Барселоні розпочався Міжнародний книжковий ярмарок Liber 2026, на якому представлені 17 українських видавництв.
Як передає Укрінформ, про це Український інститут книги повідомляє у Фейсбуці.
“29 вересня у Барселоні розпочався Міжнародний книжковий ярмарок Liber 2026. Цього року Україна втретє долучилася до події”, – ідеться в повідомленні.
На національному стенді свої книжки представляють 17 видавництв: “Родовід”, “Фоліо”, “Літературна брама”, Mountain Mill, “Крокус”, “Антивидавництво”, “Час Змін Інформ”, “Видавництво Старого Лева”, Creative Publishing, “Мала академія наук України”, “Вільний вітер”, “Жорж”, “А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА”, “Ранок”, “Каламар”, Kovyla Publishing та “Рада”.
Український стенд під час першого дня ярмарку відвідали представники професійної та культурної спільноти. У межах ознайомчої екскурсії під час відкриття заходу до стенду завітали голова організаційного комітету LIBER’26 Мануель Гонсалес, директор ярмарку Liber Жозеп Алькарас, генеральний секретар FGEE Фернандо Бенсо, генеральний консул України в Барселоні Олена Троніна та консул з економічних питань Олег Грабовецький.
Троніна відзначила важливість міжнародної присутності українського книговидання.
“Раді вітати Україну у Барселоні на найбільшому іспаномовному книжковому ярмарку Європи Liber-2026. Зараз, коли наша видавнича галузь зазнає неймовірного тиску, важливо бути активним на міжнародній арені та доносити свої сенси і на інші континенти. Саме тому за підтримки Українського культурного центру ми братимемо участь в панельних дискусіях на форумі і представляємо вже видані переклади. Бажаємо всім учасникам і особливо 17 нашим видавництвам та Українському інституту книги успішного ярмаркування”, – зауважила вона.
В межах Liber 30 вересня відбудуться дві професійні події, присвячені українській літературі, її присутності в Іспанії та перспективам міжнародної співпраці. Заходи організовані за підтримки Centro Cultural Ucraniano.
Ярмарок Liber 2026 триватиме до 1 жовтня. Український національний стенд D176 працює у павільйоні 1 виставкового центру Fira Barcelona Gran Via.
Національний стенд України на Liber 2026 організовує Український інститут книги за підтримки Міністерства культури України, Міністерства закордонних справ України, посольства України в Королівстві Іспанія, генерального консульства України в Барселоні та Centro Cultural Ucraniano.
Як повідомляв Укрінформ, Україна цьогоріч візьме участь у Франкфуртському книжковому ярмарку – одному з наймасштабніших та найвпливовіших книжкових заходів світу. Цьогоріч захід триватиме з 7 до 11 жовтня.
У Вікіпедії 1 жовтня розпочинається Тиждень української мови, під час якого учасники створюватимуть і поліпшуватимуть статті про українську мову та літературу.
Як передає Укрінформ, про це повідомляє Міністерство культури України.
“1 жовтня в українській Вікіпедії розпочинається Тиждень української мови – щорічна кампанія до Дня української писемності та мови. До 25 жовтня учасники створюватимуть і поліпшуватимуть статті про українську мову та літературу. Міністерство культури України традиційно підтримує цю ініціативу громадських організацій “Вікімедіа Україна” і “Творча еліта України”, – ідеться в повідомленні.
Організатори запропонували учасникам теми з мовознавства – від орфографії, фонетики й синтаксису до історії українського правопису, діалектів, сленгу й неологізмів.
Окремий блок охоплює українську літературу: статті про письменників і письменниць, твори, літературу окремих регіонів. Цьогоріч особливу увагу приділять творам зі шкільної програми з української літератури.
У Мінкульті зауважили, що Тиждень української мови у Вікіпедії – ще одна нагода долучитися до поширення українського слова, зробити особистий внесок у формування якісного україномовного контенту та підвищити впізнаваність української культури у світі, адже в україномовному розділі Вікіпедії побільшає статей, присвячених українській мові, літературі, видатним мовознавцям, митцям слова, мовним явищам.
Кампанія відкрита для всіх, хто має обліковий запис у Вікіпедії, зокрема для тих, хто раніше не редагував статей. Учасники можуть обрати тему із запропонованих списків або запропонувати власну. Внесок зараховують за спеціальним шаблоном {{Тиждень-мови-26}} на сторінці обговорення статті. Ті, хто створить або суттєво поліпшить щонайменше три статті, отримають сувенір і подяку, а також зможуть отримати диплом чи сертифікат учасника.
Умови участі та списки тем розміщені на сторінці проєкту у Вікіпедії.
Як повідомляв Укрінформ, 27 жовтня, в День української писемності та мови, відбудеться Всеукраїнський радіодиктант національної єдності.
Фото: unsplash
Тернопільський міськрайонний суд прийняв заяву про зміну предмета позову, яка надійшла від сторони позивача, під час розгляду справи про заволодіння виключними майновими авторськими правами на зображення картин художника Івана Марчука.
Про це повідомляє кореспондентка Укрінформу.
“Суд приймає заяву про зміну предмета позову у цивільній справі № 607/14205/25 за позовною заявою Марчука Івана Степановича до Павленка Сергія Петровича, Синиці Михайла Миколайовича, Апостола Ігоря Михайловича, Стрипко Тамари Олексіївни про визнання недійсним ліцензійного договору”, – озвучив ухвалу суддя Тарас Якімець.
Він зазначив, що надалі суд розглядатиме справу з урахуванням заяви про зміну предмета позову та викладення нових позовних вимог, а саме: визнати, що майнові права інтелектуальної власності Івана Марчука на створені ним твори не передані ліцензіату за ліцензійним авторським договором №1 від 21 травня 2020 року та відсутні у відповідачів, їхніх правонаступників та субліцензіатів.
Під час обговорення заяви про зміну предмета позову адвокатка художника Наталія Калініченко пояснила, що поряд із цим заявлений позов, підстави, з яких звернувся у суд її довіритель, не змінюються.
“Ми і далі наполягаємо, що Марчука Івана Степановича було введено в оману. Всі обставини, які ним вказувалися, ми також підтримуємо. Однак, враховуючи те, що виявилась нова додаткова обставина, що не впливає на зміну всіх підстав позову, ми були змушені уточнити предмет позову, оскільки розуміємо, що суд не може, згідно з практикою Верховного Суду, визнати нікчемний правочин недійсним. Тому нами уточнена позовна вимога”, – зазначила Калініченко.
Своєю чергою адвокатка Ігоря Апостола Оксана Притула зазначила, що ні вона та її довіритель, ні інші відповідачі не отримали заяви про зміну предмета позову і не змогли ознайомитися зі змістом заяви, тож прокоментувати документ зможуть лише після його отримання.
На судове засідання підтримати Івана Марчука прийшли голова Українського інституту національної пам’яті Олександр Алфьоров, місцеві митці, активісти. Серед них – художник Дмитро Б’ялий.
“Коли я приїхав у Тернопіль у 1978 році, то тут був такий потужний мистецький осередок. Саме тоді познайомився з Іваном Марчуком. Він дуже багато працював, без вихідних, всього себе віддавав творчості. Іванові роботи, які стали невід’ємною частиною його життя, Іванова праця повинні належати йому. І я вірю, що так і буде”, – підкреслив Б’ялий.
Наступне судове засідання у справі про заволодіння авторськими правами на зображення картин Івана Марчука відбудеться 27 жовтня.
Як повідомлялося, Тернопільський міськрайонний суд відкрив провадження у справі про визнання недійсним ліцензійного договору, який передбачає передачу виключних майнових прав на зображення творів українського художника Івана Марчука, 11 липня 2025 року за позовною заявою митця. Відповідачами у справі є підписанти ліцензійного договору: Павленко Сергій Петрович, Синиця Михайло Миколайович, Апостол Ігор Михайлович та Стрипко Тамара Олексіївна.
Про спробу заволодіння авторськими правами на зображення його творів іншими особами Іван Марчук повідомив у грудні 2025 року у Фейсбуці.
Народний депутат України VII скликання Михайло Апостол спростував наявність у нього зареєстрованих авторських прав на картини Марчука.
Український інститут національної пам’яті наголосив, що роботи Івана Марчука мають загальнонаціональну цінність, тож їх привласнення є посяганням на культурну спадщину України.
Поліція відкрила кримінальне провадження на підставі заяви Марчука за фактом шахрайства, вчиненого в особливо великих розмірах або організованою групою. Тривають слідчі дії.
6 травня Тернопільський міськрайонний суд зупинив розгляд справи за позовною заявою Марчука на час проведення експертизи підпису одного із відповідачів – сина колишнього народного депутата Михайла Апостола Ігоря – на ліцензійному договорі про передачу майнових авторських прав на зображення картин митця.
Фахівці Львівського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України підтвердили, що підписи від імені Ігоря Апостола, розташовані після друкованого тексту на кожному з дев’яти аркушів ліцензійного (авторського) договору №1 від 21 травня 2020 року, не належать Ігорю Апостолу.
-
Одеса6 днів agoВибухи пролунали в Одесі: РФ атакує дронами з моря
-
Усі новини1 тиждень agoВідомий актор виглядав невпізнавано в компанії вдвічі молодшої дружини (фото)
-
Усі новини1 тиждень agoДжиган влаштував стрілянину вдома, де були діти – репер поранив охоронця
-
Події1 тиждень agoУкраїнська режисерка Таню Муіньо зняла рекламний ролик iPhone 18 Pro
-
Суспільство1 тиждень ago“Вони обрали Україну”: діти, які вирішили … — публікація
-
Події1 тиждень agoСин супермоделі Сінді Кроуфорд помер у віці 27 років
-
Усі новини1 тиждень agoякі моделі порадували під час тестування (фото)
-
Суспільство1 тиждень agoМінкульт та Укрінформ збирають пропозиції для експертного обрання проєктів «Мовна ініціатива-2026»