Події
Одеська художниця представила провокативну виставку “Мрії про мирне літо”
Одеська художниця Оксана Церковна представила свій новий проект під назвою “Мрії про мирне літо”. Художниця працює у напрямку сюрреалізм і частина робіт виглядає доволі провокативно: вона зобразила чоловічий статевий орган з колючою проволокою, на пляжі, під водою і навіть з фотоапаратом. В галереї “Вікно” на вулиці Нежинска, 31 представлено два десятки робіт Оксани Церковної.
На поверхні тіла зберігаються сліди минулого – шрами, зморшки, змінюються вигини хребта. Як земля носить на собі рани війни, так і людське тіло є живим архівом пережитого:
– Тріщини на шкірі, як тріщини на землі після спеки або вибухів.
– Зігнуті форми – внутрішній тиск, який не видно зовні.
– Зшиті поверхні – спроби зібрати себе після втрати, відновитися…
Тілесність, як символом крихкості та водночас стійкості – того, що можливо витримати. У проєкті “тілесність” постає як простір дослідження не лише фізичної оболонки, а й соціального, емоційного та символічного виміру людського тіла – відображення наслідків соціальних норм, травм і досвіду.
Тіло як ландшафт – метафора, що проступає в проєкті через переплетення природних форм і архітектури. Шрами нагадують про історичні події, а текстури підкреслюють життєві переживання. Тіло водночас особисте і колективне, інтимне і суспільне і несе в собі досвід, який можливо відчути на глибшому рівні.
Розглянемо тілесність як поле опору: опір стереотипам, зовнішньому контролю, насильству, але водночас і як простір насолоди, сили, відновлення. Через тілесність можна говорити про мир як про стан, у якому тіло не зазнає загрози, де воно може розквітати, взаємодіяти, відчувати.
Інтимність – це завжди гра між відкриттям і закриттям, між допуском і захистом. Колючий дріт – метафора заборон, символом нав’язаного контролю над тілом. Тіло може прагнути розширення, контакту, але війна, травма чи суспільні норми тримають його в обмеженні. Прагнення дотику контрастує з фізичною дистанцією. Це дослідження того, як тіло адаптується до нових реальностей: як воно вчиться жити з болем, як змінюється в умовах страху чи втрати, як реагує на насильство та відновлюється через ніжність.
Пропонуємо розглянути тілесність не просто як об’єкт, а як поле боротьби та можливостей. Це місце, де відчувається пам’ять і біль, але й зароджується мрія про спокійне літо – про тепло, про дотики, про свободу бути в своєму тілі без страху.
Фото: Степан Алєкян/Фейсбук
До кінця 2026 року книжка Артура Дроня “Гемінґвей нічого не знає” вийде друком вісьмома мовами.
Як передає Укрінформ, про це письменник і ветеран повідомив у Фейсбуці.
За результати програми Translate Ukraine на підтримку перекладів української літератури різними мовами світу грант отримають вісім видавців, які підписати контракти на видання “Гемінґвея”. Тож до кінця 2026 року книга точно вийде англійською, шведською, французькою, польською, литовською, грузинською, словацькою і португальською (в Бразилії).
“А книга віршів “Тут були ми” вийде німецькою, що стане вже сьомим її іноземним виданням”, – зауважив Дронь.
У Великій Британії книжку у перекладі Ганни Лелів видасть Jantar Publishing. Видавець – Майкл Блюз Тейт. Уже готують друк перших сигнальних примірників.
У Швеції книжку видасть видавництво Ellerströms Förlag, яке очолює Мікаель Нюдаль. Книжку мають презентувати у вересні.
У Бразилії в перекладі на португальську Вольги Франко та Патерсона Франка книжку видасть Editora Rua do Sabão Ltda.
У Литві книжку випустить видавництво письменницької асоціації Литви. Переклад литовською – Доната Рінкевичене, яка переклала книжку ще до того, як знайшовся видавець.
У Польщі книжку видасть Borderland – Pogranicze, Sejny, у Франції – Les Éditions Bleu et Jaune. Перекладачка – Ніколь Дзюб.
В Угорщині книжку видасть Prae Publishing, у Чехії – Větrné mlýny.
У Сакартвело книжку видасть Artanuji Publishing, у Словаччині – Dajama publisher.
Як повідомляв Укрінформ, Дронь з книжкою “Гемінґвей нічого не знає” став лавреатом премії імені Юрія Шевельова 2025 року.
Фото: Артур Дронь/Фейсбук
Доступ до Ближніх печер Києво-Печерської лаври відкритий як для паломників, так і для екскурсантів, не існує жодних списків і черг на відвідування.
Про це під час години запитань до уряду у Верховній Раді сказала віцепрем’єр-міністерка – міністерка культури Тетяна Бережна, передає кореспондент Укрінформу.
“Якщо говорити про Ближні печери, які ми нещодавно відкрили для відвідування, то можу чітко заявити, що зараз вони відкриті для кожного. Існують два формати, в яких люди можуть туди заходити. Перший формат, це коли люди приходять туди як паломники помолитися, печери відкриті абсолютно для всіх охочих. Другий формат – екскурсійні відвідування, коли в супроводі екскурсовода люди, навіть ті, які не приходять туди помолитися, можуть прийти і послухати про історію цього місця. І цей доступ здійснюється також відкрито. Немає ніяких черг, списків. Телефони, по яких можна записатись на екскурсію, інформація знаходиться в соцмережах у відкритому доступі. Тому ніякого привілейованого входу немає”, – зазначила Бережна.
Як повідомлялося, 24 лютого 2026 року Національний заповідник “Києво-Печерська лавра” вперше з 2023 року відкрив доступ до Ближніх печер.
Фото Ярини Скуратівської
В Одеському муніципальному музеї особистих колекцій ім. А. В. Блещунова триває виставка видатного ізраїльського художника Йосипа Капеляна “Алхімія графіки”. 24 роботи виконані у техніці сухої голки. На полотнах розгортається особливий світ: ангелів, біблійних мотивів, квітів, зірок, фантазії та давнього Єрусалима.
В експозиції представлені роботи з шести серій: «Ангели» (2006), «Книга Есфір» (2008), «Квіти» (2009), «Фантазія» (2009), «Зірки» (2009), «Давній Єрусалим» (2009).
Твори були подаровані художником Одеському Будинку-музею імені М. К. Реріха з ініціативи Галини Подольської, і сьогодні ця виставка є не лише можливістю побачити вишукану графіку високого рівня, а й доторкнутися до історії культурного дару, діалогу та духовної спадкоємності.
Йосип Капелян — художник із великою міжнародною біографією, майстер графіки, книжкової ілюстрації, офорту, літографії та акварелі. За його плечима десятки персональних виставок, участь у сотнях мистецьких проєктів і вагомий внесок у мистецьке життя Ізраїлю та за його межами. Особливого звучання цій експозиції надає сама техніка. Суха голка — різновид офорту, що дає м’який, оксамитовий відбиток і зберігає в кожній лінії живий дотик руки художника. Саме тому ці роботи так сильно відчуваються… камерно, глибоко, майже медитативно.
Виставка працює до 19 квітня 2026 року.
Музей чекає відвідувачів четвер – неділя, 11:00-17:00.
12 квітня, у Великдень, музей теж відкритий для відвідувачів весь робочий день і щиро запрошує відвідати виставку. Також 12 квітня о 12:00 – відвідувачів запрошують долучитися до творчих зустрічей для дорослих, в музеї планують розмальовувати крашанки і створювати собі святковий настрій.
-
Політика1 тиждень agoУкраїна і Франція скоординували підготовку до наступних контактів лідерів
-
Усі новини1 тиждень agoрозсекречено дату виходу Oppo Find X9 Ultra (фото)
-
Суспільство1 тиждень agoЯк я намагаюся виконати Закон і пройти ВЛК Анонси
-
Політика1 тиждень agoІрландія під час головування в ЄС сприятиме максимальному прогресу у вступі України
-
Війна1 тиждень agoРосія проводить приховану примусову мобілізацію на тлі величезних втрат на війні в Україні
-
Суспільство1 тиждень agoУ Миколаївській області змінили комендантську годину: у частині громад — жорсткіше Анонси
-
Суспільство1 тиждень ago4 квітня в Одесі відбудеться культурно-мистецький захід «Квіти надихають»
-
Суспільство7 днів ago
Траса М05 (Київ – Одеса) у ремонтах та з ускладненим рухом