Події
Одеська художниця представила провокативну виставку “Мрії про мирне літо”
Одеська художниця Оксана Церковна представила свій новий проект під назвою “Мрії про мирне літо”. Художниця працює у напрямку сюрреалізм і частина робіт виглядає доволі провокативно: вона зобразила чоловічий статевий орган з колючою проволокою, на пляжі, під водою і навіть з фотоапаратом. В галереї “Вікно” на вулиці Нежинска, 31 представлено два десятки робіт Оксани Церковної.
На поверхні тіла зберігаються сліди минулого – шрами, зморшки, змінюються вигини хребта. Як земля носить на собі рани війни, так і людське тіло є живим архівом пережитого:
– Тріщини на шкірі, як тріщини на землі після спеки або вибухів.
– Зігнуті форми – внутрішній тиск, який не видно зовні.
– Зшиті поверхні – спроби зібрати себе після втрати, відновитися…
Тілесність, як символом крихкості та водночас стійкості – того, що можливо витримати. У проєкті “тілесність” постає як простір дослідження не лише фізичної оболонки, а й соціального, емоційного та символічного виміру людського тіла – відображення наслідків соціальних норм, травм і досвіду.
Тіло як ландшафт – метафора, що проступає в проєкті через переплетення природних форм і архітектури. Шрами нагадують про історичні події, а текстури підкреслюють життєві переживання. Тіло водночас особисте і колективне, інтимне і суспільне і несе в собі досвід, який можливо відчути на глибшому рівні.
Розглянемо тілесність як поле опору: опір стереотипам, зовнішньому контролю, насильству, але водночас і як простір насолоди, сили, відновлення. Через тілесність можна говорити про мир як про стан, у якому тіло не зазнає загрози, де воно може розквітати, взаємодіяти, відчувати.
Інтимність – це завжди гра між відкриттям і закриттям, між допуском і захистом. Колючий дріт – метафора заборон, символом нав’язаного контролю над тілом. Тіло може прагнути розширення, контакту, але війна, травма чи суспільні норми тримають його в обмеженні. Прагнення дотику контрастує з фізичною дистанцією. Це дослідження того, як тіло адаптується до нових реальностей: як воно вчиться жити з болем, як змінюється в умовах страху чи втрати, як реагує на насильство та відновлюється через ніжність.
Пропонуємо розглянути тілесність не просто як об’єкт, а як поле боротьби та можливостей. Це місце, де відчувається пам’ять і біль, але й зароджується мрія про спокійне літо – про тепло, про дотики, про свободу бути в своєму тілі без страху.
Фото: Степан Алєкян/Фейсбук
Події
Національна спілка кінематографістів оголосила прийом робіт на здобуття премії Параджанова
Національна спілка кінематографістів України оголошує прийом робіт кандидатів на здобуття щорічної премії НСКУ імені Сергія Параджанова.
Про це повідомляє Укрінформ із посиланням на НСКУ.
Премію було запроваджено до 100-річчя від дня народження митця з метою творчої підтримки молодих кінематографістів та популяризації кращих творів нового покоління українського кіно.
Як зазначили у Національній спілці кінематографістів України, цьогорічна премія вручатиметься за професійні повнометражні дебюти, створені у 2025 році.
Кінцевий термін подання фільмів та кандидатур у номінаціях — до 30 січня 2026 року включно.
До складу журі щорічної Премії НСКУ імені Сергія Параджанова ввійшли члени Секретаріату НСКУ та:
- Войтенко Володимир, кінокритик, кінознавець;
- Волошенюк Оксана, голова правління СКУ, кінознавець;
- Гусєв Олександр, заступник голови правління СКУ, кінокритик;
- Куликов Андрій, радіожурналіст, голова Комісії з журналістської етики;
- Морозов Юрій, кінознавець, дослідник творчості С.Параджанова;
- Новікова Людмила, кінознавець, кандидат мистецтвознавства;
- Санін Олесь, кінорежисер, віцепрезидент НАМ України;
- Сотниченко Філіп, кінорежисер, співзасновник ГО “СУК” (Сучасне Українське Кіно);
- Халпахчі Андрій, директор Київського Міжнародного кінофестивалю “Молодість”;
- Череватий Сергій, генеральний директор національного ІА “Укрінформ”, полковник ЗСУ;
- Ульянов Микола, керівник Бюро програми ЄС “Креативна Європа” в Україні.
Лауреати премії НСКУ імені Сергія Параджанова отримають бронзову копію знаменитого «талера Параджанова», виконану за мотивами унікальних «монет», які режисер створював у тюремних умовах із кришок від молочних пляшок, перетворюючи буденний матеріал на мистецький символ свободи та творчості.
Вручення Премії відбудеться у березні 2026 року (дату буде уточнено додатково).
З умовами участі можна ознайомитися тут.
Як повідомляв Укрінформ, столичний парк «Юність» перейменували на честь Сергія Параджанова.
Фото: НСКУ
Події
Jamala увійшла до журі Нацвідбору Молдови на Євробачення
Співачка Jamala увійшла до складу журі Національного відбору Молдови на пісенний конкурс “Євробачення” 2026 року.
Як передає Укрінформ, про це вона повідомила в соціальній мережі Threads.
“Поки всі обговорюють жеребкування, препаті та пісні фіналістів — я вже в дорозі до Молдови”, — зазначила співачка.
“Буду в журі на Національному відборі на Євробачення”, — додала Jamala.
Як зазначає Суспільне Культура, Молдова повертається на сцену Євробачення після року перерви.
Процесом національного відбору в Молдові керуватимуть продюсери Сергій Орлов і Роман Бурлака. До журі увійдуть 20 людей із двох секцій — 5 з міжнародної і 15 із національної — для забезпечення прозорості та міжнародної конкурентоспроможності.
Фінал Нацвідбору Молдови відбудеться 17 січня на Кишинів Арені, у ньому змагатимуться 16 фіналістів. Результати визначатимуться міжнародним журі, молдавським журі та публікою, вага кожного — третина.
Попри те, що торік Молдова не брала участь у Євробаченні, у країні все ж пройшов Нацвідбір. Тоді у ньому всьоме взяв участь Тудор Бумбак (Tudor Bumbac), якому на момент прослуховування було 83 роки. Йому ще ні разу не вдалося пройти відбір, але завдяки своїй наполегливості він став справжнім інтернет-феноменом.
Як повідомляв Укрінформ, в Україні фінал Національного відбору на Євробачення-2026 відбудеться 7 лютого.
Фото: Instagram / jamalajaaa
Події
Євробачення вирушає у перше за всю історію турне
Євробачення цього літа поїде у свій перший офіційний тур під назвою Eurovision Song Contest Live Tour, який буде присвячений 70-річчю музичного конкурсу.
Про це повідомила Європейська мовна спілка (EBU), передає Укрінформ.
Тур пройде у 10 великих європейських містах у червні та липні. На ньому виступатимуть як культові виконавці Євробачення, так і 10 артистів, які братимуть участь у Євробаченні цього року в Відні.
«У зв’язку з 70-річчям Євробачення ми хотіли зробити щось справді унікальне та особливе. Цей історичний перший тур відображає еволюцію конкурсу — від ікони телебачення до захопливого живого досвіду — у форматі, який відзначає наше фантастичне минуле, і водночас дивлячись у майбутнє», – сказав директор Євробачення Мартін Грін.
Перелік 2026 артистів, які приєднаються до європейського туру буде підтверджений EBU після фіналу 70-го пісенного конкурсу «Євробачення».
Також у кожному місті виступлять спеціальні гості-«сюрпризи», а їх імена будуть оголошені найближчими тижнями, і цей список може відрізнятись залежно від міста і країни.
Артисти виконуватимуть і свої власні пісні, з якими брали участь у конкурсі «Євробачення», і кавери своїх улюблених пісень за всю історію конкурсу.
Фанати «Євробачення», які зареєструються на сайті Eurovision.com до 1 лютого 2026 року, отримають ексклюзивний ранній доступ до квитків через спеціальний передпродаж.
Як повідомляв Укрінформ, у Києві відбулося жеребкування, під час якого визначили порядок виступів учасників фіналу Національного відбору на міжнародний пісенний конкурс “Євробачення‑2026”.
-
Усі новини7 днів agoНаречена Клопотенка – що відомо про обраницю відомого шеф-кухаря
-
Суспільство5 днів agoПонад 30 тисяч родин в Одеському районі залишились без світла через нічний обстріл
-
Війна1 тиждень agoТанкер Марінера — захопленим США судном РФ володіє бізнесмен з Криму
-
Війна1 тиждень agoАтака на Одеську область — ЗС РФ вдарили по портах, є загиблий — фото
-
Політика1 тиждень agoексперт про намір Туреччини долучитися до гарантій безпеки для України
-
Усі новини1 тиждень agoна небі можна буде побачити рідкісне явище
-
Суспільство1 тиждень agoНаціональну велику мовну модель планують вивести для тестування навесні
-
Події1 тиждень agoВікторія Амеліна посмертно отримала Премію Мура за найкращу книгу про права людини 2025
