«У Житомирі розпочався 13-й Чілдрен Кінофест — найбільший український кінофестиваль для дітей та підлітків. Відкриття фестивалю відбулося у кінотеатрі «Україна», – йдеться у повідомленні.

Як зазначив регіональний координатор фестивалю Ігор Шурпан, цього року на глядачів чекає насичена програма, що об’єднала найкращі зразки сучасного європейського дитячого кіно. Першою стрічкою, яку переглянули юні житомиряни, стала пригодницька анімація «Арко» — номінант на премію «Оскар».

У межах Міжнародного конкурсу глядачі матимуть змогу переглянути сім нових фільмів із різних країн Європи. Також у програмі — ретроспективний показ легендарної анімації «Таємниця абатства Келлс» та фільм-переможець минулорічного Чілдрен Кінофесту «Востаннє, коли ми були дітьми».

Для глядачів онлайн-кінотеатру підготували спеціальну програму «Північне сяйво. Найкраще дитяче кіно країн Північної Європи», а також спеціальний показ стрічки «Окейдякбувай».

Окрім цього, онлайн та офлайн можна буде переглянути роботи фіналістів 10-го ювілейного Дитячого кіноконкурсу.

Особливу увагу цього року організатори приділили доступності кінопоказів. Для дітей з порушеннями зору та слуху підготовлено адаптовані версії частини фестивальних стрічок із тифлокоментарями (звукоописом візуальної частини фільму) та розширеними субтитрами.

Адаптованими для перегляду є фільми «Таємниця абатства Келлс», «Баррі. Пес-рятівник», «Олівія та невидимий землетрус», «Лісовик», «Загублені у джунглях», «Арко» та «Окейдякбувай». Для перегляду таких версій необхідно заздалегідь знайти відповідний фільм на платформі Kinozir або у застосунку Podyv та виконати інструкції щодо підключення адаптації.

Покази фестивалю у Житомирі триватимуть з 13 до 22 червня у кінотеатрі «Україна».

Як повідомляв Укрінформ, у Чернівцях відбудеться дитячий фестиваль у рамках Миколайчук OPEN.

Фото: Житомирська міська рада

Про це повідомляє кореспондент Укрінформу.

В експозиції представлені оригінальні гравюри укійо-е японських художників ХІХ століття Утаґави Кунійоші, Утаґави Кунісади та Утаґави Тойокуні, графічні роботи українських митців Оксани Стратійчук і Дмитра Кришовського, а також композиції в техніці ошібани майстринь Валентини Процько та Катерини Борисової.

Як зазначалося на відкритті виставки, у багатьох культурах поєднання образів воїна та квітів є символом пам’яті, незламності духу та любові до Батьківщини. У японській традиції воїн і квітка разом уособлюють водночас єдність і дуальність буття, неперервність та вічне оновлення життєвого циклу. Адже квітка, що проростає на полі бою, символізує нерозривність цього циклу та торжество життя над руйнуванням.

“У нашій експозиції все взаємопов’язано. На гравюрах зображено баталії та відомих самураїв середньовічної Японії. Щоб стати воїнами, вони мали пройти тривале навчання, частиною якого було вивчення каліграфії, а також створення композицій ікебани та ошібани», – сказала координаторка проєктів Українсько-японського центру Ганна Омельченко.

Під час екскурсії виставкою вона розповіла про представлені гравюри. Своєю чергою, українська художниця Оксана Стратійчук поділилася історією створення графічної серії «Листи з Японії», а Катерина Борисова розповіла про власні композиції в техніці ошібани – створення картин та аплікацій за допомогою засушених пресованих рослин (квітів, листя, кори, трави та пуху).

У Києві відкрилася виставка класичних японських гравюр та робіт сучасних українських митців «Воїни та квіти» / Фото: Юлія Овсяннікова. Укрінформ

1 / 13

Виставка «Воїни та квіти» триватиме до 31 липня. Вхід вільний.

Мистецтво японської гравюри укійо-е («картин плинного світу») сформувалось на тлі економічного піднесення Едо (нині Токіо). Технологія створення гравюр була завезена з Китаю для ілюстрування буддійських текстів, проте в 17 столітті гравюри набули неабиякої популярності і їх почали створювати для масового споживача – дрібних самураїв, торговців, мешканок міст, молоді. Первісні ілюстрації були чорно-білими – використовувалась лише туш, але розвиток технологій дозволив митцям не обмежуватися тільки одним кольором. Японською графікою укійо-е надихалися провідні європейські митці XIX–XX століть, особливо представники течій імпресіонізму та постімпресіонізму (Вінсент ван Гог, Клод Моне, Едгар Дега і т.д.)

Як повідомляв Укрінформ, в Японії на благодійному заході зібрали майже 200 тисяч єн для України.

Про це у Косові розповів журналістам художник-кераміст, засновник студії «Горно» Сергій Дутка, передає кореспондент Укрінформу.

За словами Дутки, так звані сирні коники в кераміці виготовляє його старший син, а сам він керує проєктом і випалює. Фігурки створюють у вигляді стилізованого сирного коника. Цей проєкт вже зайшов у перші чотири магазини однієї із всеукраїнських мереж супермаркетів. Для цієї ж мережі створюють косівські свічники, тарілки та інші вироби.

«Всі речі створюємо вручну. Найбільшим попитом користуються коники», – зазначив Дутка.

За його словами, керамічні вироби він створює із глини зі Слов’янська. Кераміст додав, що через активні бойові дії тепер її складно завозити. «Я взимку закупив п’ять тонн, щоб мені вистачило на певний час. Це був єдиний завод в Україні. Там обіцяють локалізувати виробництво в інших регіонах», – зауважив Дутка.

В Україні запустили у продаж гуцульських коників, створених у техніці косівської кераміки / Фото: Юрій Рильчук

1 / 7

Тепер із цієї глини він виробляє ще й посуд із зображенням динозаврів. За його словами, це новий спосіб захопити людей красою косівської кераміки, бо батькам подобається керамічний посуд, а їхнім дітям – зображення на ньому.

У 2024 році традиція сирної пластики увійшла до Національного переліку елементів нематеріальної культурної спадщини України.

Косівська мальована кераміка – традиційний народний гуцульський промисел, один з різновидів української кераміки. Вирізняється складною технологією виготовлення та особливими малюнками. 12 грудня 2019 року Косівську мальовану кераміку внесли до Репрезентативного списку ЮНЕСКО нематеріальної культурної спадщини людства.

Як повідомляло агентство, на Прикарпатті з’явиться церква з інтер’єром у стилі Косівської кераміки.