Connect with us

Події

Одеська художниця представила провокативну виставку “Мрії про мирне літо”

Published

on


Одеська художниця Оксана Церковна представила свій новий проект під назвою “Мрії про мирне літо”. Художниця працює у напрямку сюрреалізм і частина робіт виглядає доволі провокативно: вона зобразила чоловічий статевий орган з колючою проволокою, на пляжі, під водою і навіть з фотоапаратом. В галереї “Вікно” на вулиці Нежинска, 31 представлено два десятки робіт Оксани Церковної.

На поверхні тіла зберігаються сліди минулого – шрами, зморшки, змінюються вигини хребта. Як земля носить на собі рани війни, так і людське тіло є живим архівом пережитого:
– Тріщини на шкірі, як тріщини на землі після спеки або вибухів.
– Зігнуті форми – внутрішній тиск, який не видно зовні.
– Зшиті поверхні – спроби зібрати себе після втрати, відновитися…

Тілесність, як символом крихкості та водночас стійкості – того, що можливо витримати. У проєкті “тілесність” постає як простір дослідження не лише фізичної оболонки, а й соціального, емоційного та символічного виміру людського тіла – відображення наслідків соціальних норм, травм і досвіду.

Тіло як ландшафт – метафора, що проступає в проєкті через переплетення природних форм і архітектури. Шрами нагадують про історичні події, а текстури підкреслюють життєві переживання. Тіло водночас особисте і колективне, інтимне і суспільне і несе в собі досвід, який можливо відчути на глибшому рівні.

Розглянемо тілесність як поле опору: опір стереотипам, зовнішньому контролю, насильству, але водночас і як простір насолоди, сили, відновлення. Через тілесність можна говорити про мир як про стан, у якому тіло не зазнає загрози, де воно може розквітати, взаємодіяти, відчувати.


 
Інтимність – це завжди гра між відкриттям і закриттям, між допуском і захистом. Колючий дріт – метафора заборон, символом нав’язаного контролю над тілом. Тіло може прагнути розширення, контакту, але війна, травма чи суспільні норми тримають його в обмеженні. Прагнення дотику контрастує з фізичною дистанцією. Це дослідження того, як тіло адаптується до нових реальностей: як воно вчиться жити з болем, як змінюється в умовах страху чи втрати, як реагує на насильство та відновлюється через ніжність.
 

 
Пропонуємо розглянути тілесність не просто як об’єкт, а як поле боротьби та можливостей. Це місце, де відчувається пам’ять і біль, але й зароджується мрія про спокійне літо – про тепло, про дотики, про свободу бути в своєму тілі без страху.
 
Фото: Степан Алєкян/Фейсбук





Джерело

Події

Премія «Золотий ліфон» оголосила переможців

Published

on


Оголосили переможців премії “Золотий ліфон”. Серед лавреатів поети і письменники Ігор Мітров, Артем Чех, Василь Піддубний, Андрій Любка, Сергій Жадан, Артур Дронь та Артем Полежака.

Як передає Укрінформ, про це повідомило Читомо.

Місця розподілилися наступним чином:

1. Культурний критик, журналіст, музикант Альберт Цукренко.

2. Музикант, співак та ведучий Зіновій Карач.

3. Диригент Вадим Яценко, який нещодавно очолив хор імені Григорія Верьовки.

4. Вокаліст гуртів “Мертвий півень” та “Green Silence” Юрій Рокецький. Серед його здобутків – відзначили книжку “Всьо чотко” про Сергія Кузьмінського, лідера гурту “Брати Гадюкіни”.

5. Актор, режисер і шоумен Олександр (Колмен) Сердюк.

Шосте місце цього року ніхто не посів. На нього був номінований Сашко (Обрій) Кучеренко, але організатори його дискваліфікували. Причина – вірш “Спляча красуня”, який організатори розцінили як об’єктивізацію беззахисної жінки.

7. Поет та військовослужбовець Ігор Мітров.

8.П исьменник і військовослужбовець Артем Чех.

9. Фронтмен гурту Kozak System Іван Леньо.

10. Письменник та військовослужбовець Василь Піддубний (Сірий Кіт).

11. Письменник і волонтер Андрій Любка.

12. Письменник і музикант Сергій Жадан.

13. Письменник та військовослужбовець Артур Дронь.

14. Поет Артем Полежака.

15. Актор Олексій Гнатковський.

“Золотий ліфон” – народна премія, яка визначає найпривабливішого та найсексуальнішого митця української культури. Її започаткувала викладачка хімії Ганна Арінархова. Вперше премію вручили 2019 року – тоді переможця обирали серед відвідувачок літературних фестивалів “Книжковий Арсенал”, “Форум видавців” та музичного фестивалю “Бандерштат”.

Першим лавреатом став письменник і музикант Сергій Жадан. Він же вдруге поспіль очолив рейтинг у 2020 році.

Читайте також: В Україні започаткували нову літературну нагороду

У 2021 році премію отримав поет Юрій Іздрик, а у 2023-му формат премії змінили через повномасштабну війну: відзнаку присуджували митцям, які стали на захист України. Тоді переміг поет Артем Полежака, а премія отримала назву “Кевларовий ліфон”.

У 2024 році до звичного формату повернулися, а лавреатом став актор Олексій Гнатковський, відомий, зокрема, роллю у фільмі “Довбуш”.

Як повідомляв Укрінформ, X кінопремія “Золота Дзиґа” оголосила переможців.

Фото: Золотий ліфон, Facebook



Джерело

Continue Reading

Події

Разом із церквою XVIII століття росіяни знищили головну ікону Бериславського району на Херсонщині

Published

on



На Херсонщині росіяни знищили головну святиню Бериславсього району – Бериславську (Касперівську) ікону Пресвятої Богородиці.

Як передає Укрінформ, про це повідомила Херсонська єпархія УПЦ МП.

«1 серпня 2026 року, близько о 19.00, російські війська за допомогою дронів завдали нищівного удару по Свято-Введенському храмі м. Берислав. У результаті прямих влучань святиня 1726 року згоріла вщент. Також вогнем знищено головну святиню Береславського району – Бериславську (Касперівську) ікону Пресвятої Богородиці», – йдеться у повідомленні.

Херсонська облпрокуратура інформує, що розпочато розслідування за фактом знищення окупантами на Херсонщині унікального храму, збудованого без жодного цвяха майже 300 років тому.

За даними слідства, 1 серпня 2026 року близько 18:00 військовослужбовці РФ атакували місто Берислав трьома безпілотними літальними апаратами із запалювальною сумішшю.

Унаслідок ударів знищено будівлю Свято-Введенської церкви – пам’ятку архітектури національного значення.

Читайте також: Росіяни знищили в Україні 937 культурних споруд – ОП

Храм є унікальною пам’яткою української сакральної архітектури XVIII століття. Його збудували у 1725 році з дуба без використання металевих цвяхів. У 1782 році козаки переправили церкву Дніпром із Переволочанської фортеці на Полтавщині до Берислава.

Свято-Введенська церква була одним із найдавніших дерев’яних храмів півдня України та взірцем традиційного українського культового будівництва. Вона пережила століття історичних випробувань і збереглася до наших днів, однак була знищена внаслідок російської атаки.

Як повідомляв Укрінформ, російські військові за допомогою безпілотника спалили на Херсонщині пам’ятку архітектури XVIII століття – Свято-Введенську церкву.

Фото: Херсонська єпархія УПЦ МП, Телеграм



Джерело

Continue Reading

Події

Національна філармонія відкриє сезон творами Ґершвіна і Лятошинського

Published

on



Національна філармонія України 8 серпня відкриє 163-й концертний сезон програмою, що поєднає два яскраві музичні світи ХХ століття – український симфонізм Бориса Лятошинського та неповторну творчість Джорджа Ґершвіна.

Як передає Укрінформ, про це повідомляє Міністерство культури.

За диригентським пультом того вечора буде Теодор Кухар. Солісткою концерту виступить тайванська піаністка Фаня Лінь.

У першому відділі концерту прозвучать твори, що представляють різні художні світи. Вечір відкриє «Кубинська увертюра» Джорджа Ґершвіна.

Після неї слухачі почують Симфонію № 4 Бориса Лятошинського.

Друге відділення буде присвячене музиці Ґершвіна. Спершу прозвучить його Концерт для фортепіано з оркестром. Виконання Лінь розкриє багатство образів цього твору – від ліричної меланхолії Adagio до стрімкої енергії Allegro agitato.

Фіналом вечора стане симфонічна картина «Поргі та Бесс» в аранжуванні Роберта Рассела Беннетта.

Читайте також: Lyatoshynsky Trio дебютувало на відкритті Зальцбурзького фестивалю

Як повідомляв Укрінформ, український камерний ансамбль нового покоління Lyatoshynsky Trio дебютував у програмі святкового відкриття Зальцбурзького фестивалю Fest zur Festspieleröffnung.

Фото: facebook/Національна філармонія України



Джерело

Continue Reading

Trending

© 2023 Дайджест Одеси. Копіювання і розміщення матеріалів на інших сайтах дозволяється тільки за умови прямого посилання на сайт. Для Інтернет-видань обов'язковим є розміщення прямого, відкритого для пошукових систем гіперпосилання на використаний матеріал не нижче другого абзацу. Матеріали з позначкою «Реклама» публікуються на правах реклами, відповідальність за їхній зміст несе рекламодавець.