Connect with us

Події

Одеська художниця представила провокативну виставку “Мрії про мирне літо”

Published

on


Одеська художниця Оксана Церковна представила свій новий проект під назвою “Мрії про мирне літо”. Художниця працює у напрямку сюрреалізм і частина робіт виглядає доволі провокативно: вона зобразила чоловічий статевий орган з колючою проволокою, на пляжі, під водою і навіть з фотоапаратом. В галереї “Вікно” на вулиці Нежинска, 31 представлено два десятки робіт Оксани Церковної.

На поверхні тіла зберігаються сліди минулого – шрами, зморшки, змінюються вигини хребта. Як земля носить на собі рани війни, так і людське тіло є живим архівом пережитого:
– Тріщини на шкірі, як тріщини на землі після спеки або вибухів.
– Зігнуті форми – внутрішній тиск, який не видно зовні.
– Зшиті поверхні – спроби зібрати себе після втрати, відновитися…

Тілесність, як символом крихкості та водночас стійкості – того, що можливо витримати. У проєкті “тілесність” постає як простір дослідження не лише фізичної оболонки, а й соціального, емоційного та символічного виміру людського тіла – відображення наслідків соціальних норм, травм і досвіду.

Тіло як ландшафт – метафора, що проступає в проєкті через переплетення природних форм і архітектури. Шрами нагадують про історичні події, а текстури підкреслюють життєві переживання. Тіло водночас особисте і колективне, інтимне і суспільне і несе в собі досвід, який можливо відчути на глибшому рівні.

Розглянемо тілесність як поле опору: опір стереотипам, зовнішньому контролю, насильству, але водночас і як простір насолоди, сили, відновлення. Через тілесність можна говорити про мир як про стан, у якому тіло не зазнає загрози, де воно може розквітати, взаємодіяти, відчувати.


 
Інтимність – це завжди гра між відкриттям і закриттям, між допуском і захистом. Колючий дріт – метафора заборон, символом нав’язаного контролю над тілом. Тіло може прагнути розширення, контакту, але війна, травма чи суспільні норми тримають його в обмеженні. Прагнення дотику контрастує з фізичною дистанцією. Це дослідження того, як тіло адаптується до нових реальностей: як воно вчиться жити з болем, як змінюється в умовах страху чи втрати, як реагує на насильство та відновлюється через ніжність.
 

 
Пропонуємо розглянути тілесність не просто як об’єкт, а як поле боротьби та можливостей. Це місце, де відчувається пам’ять і біль, але й зароджується мрія про спокійне літо – про тепло, про дотики, про свободу бути в своєму тілі без страху.
 
Фото: Степан Алєкян/Фейсбук





Джерело

Події

«Оскар» за найкращу документалку отримав фільм про російську пропаганду

Published

on



Фільм “Містер Ніхто проти Путіна” виборов нагороду на цьогорічній церемонії “Оскар” у категорії “Найкращий документальний повнометражний фільм”.

Про це із церемонії нагородження у Лос-Анджелесі повідомляє кореспондент Укрінформу.

Це – документальний фільм спільного датсько-чесько-німецького виробництва про Павла Таланкіна, який працює в школі у шахтарському містечку поблизу Уральських гір та знімає своїх учнів, “документуючи дії адміністрації Путіна, спрямовані на контроль над громадською думкою під час російсько-української війни”.

Читайте також: «Одна битва за іншою» забрала головну нагороду: «Оскар» за найкращий фільм

Всього ж у цій номінації цьогоріч змагалися пʼять стрічок. Крім оголошеного переможця, за «Оскара» боролися: “Рішення Алабами”, “Побач мене у гарному світлі”, “Крізь каміння” та “Ідеальна сусідка”.

Зауважимо, що в цій же категорії висувався фільм українського режисера Мстислава Чернова”2000 метрів до Андріївки”, однак він не увійшов до остаточного списку номінантів на премію.

Як повідомляв Укрінформ, у Лос-Анджелесі журі Академії кінематографічних мистецтв і наук США оголосило переможців 98-ої церемонії однієї з найпрестижніших кінопремій світу “Оскар”.

Фото: flickr.com/Prayitno 



Джерело

Continue Reading

Події

В Одесі відбудеться прем’єра балету «Снігова королева»

Published

on



В Одеському національному академічному театрі опери та балету 27 березня відбудеться прем’єра спектаклю «Снігова королева».

Як передає Укрінформ, про це повідомляє Міністерство культури України.

На сцені театру постане хореографічна історія про Снігову Королеву – балет на музику сучасного фінського композитора Туомаса Кантелінена, який вже створив музику до понад 30 кінострічок, а його «Снігова Королева» вважається справжнім хітом Фінського національного балету.

За словами генеральної директорки-художньої керівниці театру Надії Бабіч, «Снігова Королева» Т. Кантелінена стане ще однією яскравою сторінкою у новітній історії балету Одеської опери та перетворить сцену театру на територію формування нового, сучасного танцю.

На глядачів чекають містичні сміливі образи, відеоінсталяції, світлові ефекти та мінімалістичні декорації. Все це разом дозволяє виставі бути унікальним твором мистецтва.

Читайте також: Мистецька премія Шекери оголосила прийом заявок

Як повідомляв Укрінформ, у Національному академічному драматичному театрі імені Лесі Українки 20 березня відбудеться прем’єра вистави «Будівничий Сольнес» за п’єсою норвезького драматурга Генріка Ібсена.



Джерело

Continue Reading

Події

Біля Галича археологи виявили колекцію скляних намистин X-XIII століть

Published

on


На Прикарпатті, у селі Крилос поблизу міста Галич, археологи виявили колекцію скляних намистин X-XIII століть, що слугували прикрасою жінок княжої доби. Артефакти передали до музею.

Про це у Фейсбуці повідомляє Національний заповідник «Давній Галич», передає Укрінформ.

«У Крилосі – серці літописного Галича – виявлено колекцію скляних намистин X-XIII століть, що колись прикрашали жінок княжої доби. Ці маленькі артефакти – мовчазні свідки часу, коли Галич був важливим центром торгівлі між Візантією, Центральною Європою та Сходом… Щиро дякуємо Мар’яні Коваль за передані до музею цінні артефакти», – йдеться у повідомленні заповідника.

Тут зауважили, що смарагдово-зелені, темно-зелені, кобальтово-сині, жовті та білі намистини зберегли на собі сліди століть – патину, іризацію скла та навіть тріщини, які сьогодні допомагають дослідникам розкривати секрети давнього склоробства.

Зазначається, що серед знахідок є велика намистина жовтуватого кольору, ймовірно, з бурштину, а також кам’яна.

Читайте також: Археологи відтворюють 3500-річні аромати, якими користувалися стародавні єгиптяни

За інформацією Івано-Франківської обласної організації Національної спілки краєзнавців України, Мар’яна Коваль – молодша наукова співробітниця науково-дослідного відділу Національного заповідника «Давній Галич».

Як повідомляв Укрінформ, біля Галича археологи виявили залишки дороги часів княжої доби.

Фото: Національний заповідник «Давній Галич»



Джерело

Continue Reading

Trending

© 2023 Дайджест Одеси. Копіювання і розміщення матеріалів на інших сайтах дозволяється тільки за умови прямого посилання на сайт. Для Інтернет-видань обов'язковим є розміщення прямого, відкритого для пошукових систем гіперпосилання на використаний матеріал не нижче другого абзацу. Матеріали з позначкою «Реклама» публікуються на правах реклами, відповідальність за їхній зміст несе рекламодавець.