Connect with us

Події

Одеська художниця представила провокативну виставку “Мрії про мирне літо”

Published

on


Одеська художниця Оксана Церковна представила свій новий проект під назвою “Мрії про мирне літо”. Художниця працює у напрямку сюрреалізм і частина робіт виглядає доволі провокативно: вона зобразила чоловічий статевий орган з колючою проволокою, на пляжі, під водою і навіть з фотоапаратом. В галереї “Вікно” на вулиці Нежинска, 31 представлено два десятки робіт Оксани Церковної.

На поверхні тіла зберігаються сліди минулого – шрами, зморшки, змінюються вигини хребта. Як земля носить на собі рани війни, так і людське тіло є живим архівом пережитого:
– Тріщини на шкірі, як тріщини на землі після спеки або вибухів.
– Зігнуті форми – внутрішній тиск, який не видно зовні.
– Зшиті поверхні – спроби зібрати себе після втрати, відновитися…

Тілесність, як символом крихкості та водночас стійкості – того, що можливо витримати. У проєкті “тілесність” постає як простір дослідження не лише фізичної оболонки, а й соціального, емоційного та символічного виміру людського тіла – відображення наслідків соціальних норм, травм і досвіду.

Тіло як ландшафт – метафора, що проступає в проєкті через переплетення природних форм і архітектури. Шрами нагадують про історичні події, а текстури підкреслюють життєві переживання. Тіло водночас особисте і колективне, інтимне і суспільне і несе в собі досвід, який можливо відчути на глибшому рівні.

Розглянемо тілесність як поле опору: опір стереотипам, зовнішньому контролю, насильству, але водночас і як простір насолоди, сили, відновлення. Через тілесність можна говорити про мир як про стан, у якому тіло не зазнає загрози, де воно може розквітати, взаємодіяти, відчувати.


 
Інтимність – це завжди гра між відкриттям і закриттям, між допуском і захистом. Колючий дріт – метафора заборон, символом нав’язаного контролю над тілом. Тіло може прагнути розширення, контакту, але війна, травма чи суспільні норми тримають його в обмеженні. Прагнення дотику контрастує з фізичною дистанцією. Це дослідження того, як тіло адаптується до нових реальностей: як воно вчиться жити з болем, як змінюється в умовах страху чи втрати, як реагує на насильство та відновлюється через ніжність.
 

 
Пропонуємо розглянути тілесність не просто як об’єкт, а як поле боротьби та можливостей. Це місце, де відчувається пам’ять і біль, але й зароджується мрія про спокійне літо – про тепло, про дотики, про свободу бути в своєму тілі без страху.
 
Фото: Степан Алєкян/Фейсбук





Джерело

Події

В Одесі внаслідок атаки пошкоджена будівля Музею сучасного мистецтва

Published

on



Внаслідок російської атаки 18 листопада пошкоджень зазнала будівля Музею сучасного мистецтва в Одесі.

Про це пресслужба музею повідомила в Інстаграмі, передає Укрінформ.

“Постраждав фасад та стіни всередині будівлі. Команда музею не постраждала”- йдеться в повідомленні.

В музеї додали, що всі роботи митців вціліли.

“Сьогодні не працюємо, наразі не можемо сказати графік роботи в подальшому”, – додали в установі.

Читайте також: Російські війська вдарили реактивним дроном по охоронній зоні ЮНЕСКО в Одесі

Як повідомляв Укрінформ, російські війська у середу вже втричі атакували середмістя Одеси, . 





Джерело

Continue Reading

Події

У Києві презентували багатомовну книгу про Голодомор

Published

on


У Києві представили багатомовне видання Національного музею Голодомору-геноциду “Голодомор. Основні факти”.

Як передає Укрінформ, про це повідомляє Міністерство культури України. 

Книга допоможе поширювати у світі правду про Голодомор 1932-1933 років, протидіяти російській дезінформації та сприятиме міжнародному визнанню Голодомору геноцидом українського народу. 

У презентації, яка відбулася у Дипломатичній академії України імені Геннадія Удовенка при Міністерстві закордонних справ,  взяли участь представники дипломатичного корпусу, державних установ, музейної та експертної спільнот.

“Коли дізналася про Голодомор – це була історія моєї родини. Моя бабуся народилася на Чернігівщині, нам пощастило, що наші рідні вижили, адже мільйони українців загинули. Сьогодні Росія знову намагається нищити нашу історію, мову, культуру. І лише разом із міжнародними партнерами ми можемо цьому протистояти. Дякую всім країнам, які визнали Голодомор геноцидом українського народу. Дуже важливо, щоб про цей злочин знали у світі, щоб факти та свідчення були доступними різними мовами”, – зазначила віцепрем’єр-міністерка з гуманітарної політики – міністерка культури України Тетяна Бережна.

Вона подякувала команді Національного музею Голодомору-геноциду за дослідницьку роботу, збирання та систематизацію історичних свідчень.

“Голодомор – глибока рана українського народу та злочин геноциду, який не має права бути забутим ніколи. Сьогодні, коли Росія своєю неспровокованою агресією проти нашої держави знову намагається знищити українську націю, відновлення історичної правди та справедливості набуває особливого значення. Нашим пріоритетом залишається досягнення широкого міжнародного визнання Голодомору геноцидом українського народу. Спільно з міжнародними партнерами ми послідовно працюємо над утвердженням історичної правди, міжнародним засудженням цього злочину та недопущенням повторення подібних трагедій”, – наголосила заступниця міністра закордонних справ Мар’яна Беца.

Видання підготували науковці Національного музею Голодомору-геноциду насамперед для іноземної аудиторії. На 50 сторінках автори доступно пояснюють передумови, причини та механізми організації Голодомору 1932-1933 років, наводять історичні факти й докази його геноцидного характеру.

Книга також розповідає про політику радянського режиму, спрямовану на знищення української культури, мови, традицій та національної ідентичності.

Видання підготовлене 14 мовами: українською, англійською, болгарською, данською, іспанською, німецькою, новогрецькою, норвезькою, португальською, румунською, сербською, турецькою, французькою та шведською.

Співавтор видання, завідувач відділу досліджень геноциду, злочинів проти людяності та воєнних злочинів музею Михайло Костів розповів про роботу над книгою, її переклади та міжнародні інформаційні ініціативи.

Зокрема музей реалізував інформаційну кампанію для іноземних аудиторій, передусім країн Глобального Півдня. Її мета – донести достовірну інформацію про Голодомор до суспільств, де ця сторінка української історії залишається маловідомою.

Читайте також: У Мюнхені вшанували пам’ять жертв Голодомору

Учасники заходу обговорили можливості використання видання у дипломатичній, освітній та просвітницькій роботі, а також перспективи підготовки нових перекладів.

Як повідомляв Укрінформ, у столиці Мальти Валлетті 19 листопада відбудеться відкриття виставки, присвяченої пам’яті мільйонів українців, які загинули під час Голодомору 1932-1933 років. 

Фото: Мінкульт



Джерело

Continue Reading

Події

У Львові презентували академічне зібрання творів Олени Пчілки у 12 томах

Published

on


У Львівському національному університеті імені Івана Франка презентували академічне зібрання творів видатної української письменниці Олени Пчілки у 12 томах.

Про це у Фейсбуці повідомив Львівський національний університет імені Івана Франка, передає Укрінформ.

Зазначається, що видання охоплює всю творчу спадщину письменниці: поезію, прозу, драматургію, літературну критику, публіцистику, фольклористику, етнографію, переклади, мемуари та епістолярій.

Захід організував Волинський національний університет імені Лесі Українки, науковці-філологи якого працювали над систематизацією творчої спадщини Пчілки.

Під час заходу також презентували трейлер до фільму «Я словом поділюсь. Олена Пчілка». Стрічка розповідає про життя, літературну спадщину та просвітницьку діяльність Пчілки, розкриваючи її насамперед як видатну письменницю, редакторку та патріотку.

У повідомленні нагадали, що раніше філологи Волинського національного університету імені Лесі Українки презентували в Будинку вчених академічне зібрання творів Лесі Українки у 14 томах. Відтак ця подія стала тематичним продовженням інтелектуального обговорення творчої спадщини українських письменниць.

Як повідомлялося, Олена Пчілка – літературний псевдонім Ольги Косач (до шлюбу Драгоманової), яка народилася 29 червня (11 липня) 1849 року в Гадячі Полтавської губернії, а померла 4 жовтня 1930 року в Києві. Вона була українською письменницею, меценаткою, перекладачкою, етнографкою, фольклористкою, публіцисткою та громадською діячкою, брала участь у національно-визвольному та феміністичному рухах. У 1925 році стала членом-кореспондентом Всеукраїнської академії наук. У 1887 році разом із Наталією Кобринською видала у Львові альманах «Перший вінок» – першу в Україні феміністичну збірку.

Читайте також: У Луцьку презентували перше зібрання творів Олени Пчілки у 12 томах

Олена Пчілка була матір’ю шістьох дітей, серед яких – поетеса Леся Українка. Її старшим братом був громадський і політичний діяч Михайло Драгоманов.

Як повідомляв Укрінформ, Олена Пчілка у 27-річному віці підготувала ґрунтовне видання «Український народний орнамент. Вишивки, тканини, писанки», до якого увійшли понад 300 зразків орнаментів. У 1878 році цю працю представили на Всесвітній виставці в Парижі. Також вона була редакторкою дитячого журналу «Молода Україна», на сторінках якого публікували твори українських авторів, народні казки та переклади зарубіжної класики.



Джерело

Continue Reading

Trending

© 2023 Дайджест Одеси. Копіювання і розміщення матеріалів на інших сайтах дозволяється тільки за умови прямого посилання на сайт. Для Інтернет-видань обов'язковим є розміщення прямого, відкритого для пошукових систем гіперпосилання на використаний матеріал не нижче другого абзацу. Матеріали з позначкою «Реклама» публікуються на правах реклами, відповідальність за їхній зміст несе рекламодавець.