Події
Одеська художниця представила провокативну виставку “Мрії про мирне літо”
Одеська художниця Оксана Церковна представила свій новий проект під назвою “Мрії про мирне літо”. Художниця працює у напрямку сюрреалізм і частина робіт виглядає доволі провокативно: вона зобразила чоловічий статевий орган з колючою проволокою, на пляжі, під водою і навіть з фотоапаратом. В галереї “Вікно” на вулиці Нежинска, 31 представлено два десятки робіт Оксани Церковної.
На поверхні тіла зберігаються сліди минулого – шрами, зморшки, змінюються вигини хребта. Як земля носить на собі рани війни, так і людське тіло є живим архівом пережитого:
– Тріщини на шкірі, як тріщини на землі після спеки або вибухів.
– Зігнуті форми – внутрішній тиск, який не видно зовні.
– Зшиті поверхні – спроби зібрати себе після втрати, відновитися…
Тілесність, як символом крихкості та водночас стійкості – того, що можливо витримати. У проєкті “тілесність” постає як простір дослідження не лише фізичної оболонки, а й соціального, емоційного та символічного виміру людського тіла – відображення наслідків соціальних норм, травм і досвіду.
Тіло як ландшафт – метафора, що проступає в проєкті через переплетення природних форм і архітектури. Шрами нагадують про історичні події, а текстури підкреслюють життєві переживання. Тіло водночас особисте і колективне, інтимне і суспільне і несе в собі досвід, який можливо відчути на глибшому рівні.
Розглянемо тілесність як поле опору: опір стереотипам, зовнішньому контролю, насильству, але водночас і як простір насолоди, сили, відновлення. Через тілесність можна говорити про мир як про стан, у якому тіло не зазнає загрози, де воно може розквітати, взаємодіяти, відчувати.
Інтимність – це завжди гра між відкриттям і закриттям, між допуском і захистом. Колючий дріт – метафора заборон, символом нав’язаного контролю над тілом. Тіло може прагнути розширення, контакту, але війна, травма чи суспільні норми тримають його в обмеженні. Прагнення дотику контрастує з фізичною дистанцією. Це дослідження того, як тіло адаптується до нових реальностей: як воно вчиться жити з болем, як змінюється в умовах страху чи втрати, як реагує на насильство та відновлюється через ніжність.
Пропонуємо розглянути тілесність не просто як об’єкт, а як поле боротьби та можливостей. Це місце, де відчувається пам’ять і біль, але й зароджується мрія про спокійне літо – про тепло, про дотики, про свободу бути в своєму тілі без страху.
Фото: Степан Алєкян/Фейсбук
На фронті загинув український актор та військовослужбовець Євген Бушмакін – він знімався у стрічках «Все буде добре» та «Герой мого часу», за яку був номінований на кінопремію «Золота Дзиґа».
Як передає Укрінформ, про це повідомляє Суспільне Культура.
Фото: Facebook/Євген Бушмакін
За словами режисерки Тоні Ноябрьової, Бушмакін загинув під час служби. Подробиць щодо обставин його загибелі вона не повідомила. Акторові було 45 років.
Ноябрьова назвала Бушмакіна «видатним актором, викладачем і другом» та зазначила, що всі її професійні досягнення пов’язані зі спільним творчим шляхом, який вони розпочали ще під час навчання в інституті.
«Він не вмів воювати. Він любив людей і дуже хотів бачити сина», – зауважила режисерка.
Ноябрьова також розповіла, що Євгена мобілізували біля його будинку, після чого він служив у штурмовій бригаді.
Актора згадав і письменник Андрій Кокотюха: «На війні загинув актор Євген Бушмакін. Знав його мало. Але в короткій розмові він хотів дочекатися своєї ролі, просив написати для нього. Я не встиг…».
«Герої нашого часу – це також українські митці, які стають військовими. А ще вони гинуть. Знову, і знову, і знову. Ви й самі знаєте, як під час різних подій, кінофестивалів тощо хвилини мовчання, коли згадуються усі наші вбиті колеги, стали просто безкінечними. Світла пам’ять Євгену…» – написала режисерка та письменниця Ірина Цілик.
Євген Бушмакін народився 28 травня 1981 року в Полтаві. У 2005 році він закінчив режисерський факультет Київського національного університету культури і мистецтв за спеціальністю «режисер, викладач».
У кіно Бушмакін виконав головну роль у дебютному короткометражному фільмі Ноябрьової «День незалежності» (2012), а також зіграв головного героя у повнометражному дебюті режисерки – стрічці «Герой мого часу» (2018). За роль Жоріка був номінований на кінопремію «Золота Дзиґа» в категорії «Найкращий актор». Також він зіграв у стрічці «Все буде добре».
Як повідомляв Укрінформ, на фронті під час виконання бойового завдання загинув Ігор Ходжаніязов – поет, перекладач, мовознавець, культуролог, музикант і дослідник традиційної музики та історії.
У Києві у п’ятницю, 24 липня, відбудеться перша зустріч проєкту “1000 хвилин студентського кіно”.
Про це у Фейсбуці повідомило Держкіно, передає Укрінформ.
У межах проєкту організатори представлятимуть добірки студентських фільмів, знайомитимуть з їхніми авторами та створюватимуть простір для зустрічі молодого українського кіно з аудиторією і професійною спільнотою.
За підсумками першого сезону автори найкращих робіт отримають спеціальні відзнаки від партнерів проєкту.
Перша зустріч відбудеться 24 липня у кінолекторії Довженко-Центру. До програми увійдуть 10 робіт, створених студентами та випускниками Інституту екранних мистецтв Київського національного університету театру, кіно і телебачення іменi І.К.Карпенка-Карого.
За словами організаторів, це стане доброю нагодою познайомитися з новим поколінням українських кіномитців ще на початку їхнього професійного шляху, побачити їхні фільми на великому екрані та поспілкуватися з авторами.
Перед показом відвідувачі зможуть ознайомитися з виставкою Довженко-Центру “У грандіознім сонцетанці, в космічнім клекоті тортур”, що запрошує до розмови про українське поетичне кіно.
Як повідомляв Укрінформ, в Ужгороді 17-20 вересня відбудеться VII Карпатський гірський міжнародний кінофестиваль (CMIFF).
Фото: Unsplash/GR Stocks
Спецпризначенці Департаменту активних дій Головного управління розвідки Міністерства оборони України отримали чергову допомогу від музичного гурту “Антитіла” та їхніх слухачів ― дрони на суму 5 мільйонів гривень.
Як передає Укрінформ, про це ГУР МО України повідомляє у Фейсбуці.
Кошти на підсилення воєнних розвідників вдалося зібрати завдяки продажу квитків і благодійних лотів під час всеукраїнського туру “Вдома”, який гурт “Антитіла” провів у лютому-березні 2026 року.
“Це багатофункціональні дрони денного й нічного бачення. Здебільшого вони працюватимуть для перехоплення. Бажаємо бійцям вдалого полювання”, ― зазначив лідер гурту Тарас Тополя.
В ГУР подякували гурту “Антитіла”, їхній фанатській спільноті та усім благодійникам за чергову вагому допомогу.
Як повідомляв Укрінформ, хор “Гомін” передав бійцям ГУР чотири пікапи і понад 150 дронів.
-
Одеса1 тиждень agoРосія атакувала Одесу ракетами з Чорного моря: вибухи
-
Війна1 тиждень agoБомба ФАБ-3000 РФ упала посеред Оріхова — відео
-
Події6 днів agoУ Києві завершили зйомки фільму «Місто» за романом Підмогильного
-
Війна1 тиждень agoДо Об’єднаних сил швидкого реагування увійдуть найбоєздатніші частини з досвідом наступальних дій
-
Війна1 тиждень agoУ Києві та низці областей повторно оголошували тривогу через загрозу балістики
-
Події1 тиждень agoНа Кіпрі у гробницях бронзового століття знайшли золоті діадеми віком 3400 років
-
Одеса3 дні ago
Увечері 12 липня 2026 року РФ обстріла Запоріжжя та Одеський район
-
Усі новини1 тиждень agoсередня ціна та підтримка Dolby Atmos (фото)