Події
Одеська художниця представила провокативну виставку “Мрії про мирне літо”
Одеська художниця Оксана Церковна представила свій новий проект під назвою “Мрії про мирне літо”. Художниця працює у напрямку сюрреалізм і частина робіт виглядає доволі провокативно: вона зобразила чоловічий статевий орган з колючою проволокою, на пляжі, під водою і навіть з фотоапаратом. В галереї “Вікно” на вулиці Нежинска, 31 представлено два десятки робіт Оксани Церковної.
На поверхні тіла зберігаються сліди минулого – шрами, зморшки, змінюються вигини хребта. Як земля носить на собі рани війни, так і людське тіло є живим архівом пережитого:
– Тріщини на шкірі, як тріщини на землі після спеки або вибухів.
– Зігнуті форми – внутрішній тиск, який не видно зовні.
– Зшиті поверхні – спроби зібрати себе після втрати, відновитися…
Тілесність, як символом крихкості та водночас стійкості – того, що можливо витримати. У проєкті “тілесність” постає як простір дослідження не лише фізичної оболонки, а й соціального, емоційного та символічного виміру людського тіла – відображення наслідків соціальних норм, травм і досвіду.
Тіло як ландшафт – метафора, що проступає в проєкті через переплетення природних форм і архітектури. Шрами нагадують про історичні події, а текстури підкреслюють життєві переживання. Тіло водночас особисте і колективне, інтимне і суспільне і несе в собі досвід, який можливо відчути на глибшому рівні.
Розглянемо тілесність як поле опору: опір стереотипам, зовнішньому контролю, насильству, але водночас і як простір насолоди, сили, відновлення. Через тілесність можна говорити про мир як про стан, у якому тіло не зазнає загрози, де воно може розквітати, взаємодіяти, відчувати.
Інтимність – це завжди гра між відкриттям і закриттям, між допуском і захистом. Колючий дріт – метафора заборон, символом нав’язаного контролю над тілом. Тіло може прагнути розширення, контакту, але війна, травма чи суспільні норми тримають його в обмеженні. Прагнення дотику контрастує з фізичною дистанцією. Це дослідження того, як тіло адаптується до нових реальностей: як воно вчиться жити з болем, як змінюється в умовах страху чи втрати, як реагує на насильство та відновлюється через ніжність.
Пропонуємо розглянути тілесність не просто як об’єкт, а як поле боротьби та можливостей. Це місце, де відчувається пам’ять і біль, але й зароджується мрія про спокійне літо – про тепло, про дотики, про свободу бути в своєму тілі без страху.
Фото: Степан Алєкян/Фейсбук
У 55 років померла британська письменниця Мадлен Софі Вікгем, яка стала всесвітньо відомою за авторство книжкової серії-бестселера «Шопоголік».
Як передає Укрінформ, про це повідомляє The Guardian.
Зазначається, що у Вікгем залишилися чоловік та п’ятеро дітей.
Загалом авторка, яка більш відома під псевдонімом Софі Кінселла, написала понад 30 книг, тираж яких перевищив 45 мільйонів примірників.
У квітні 2024 року письменниця оголосила, що наприкінці 2022 року їй поставили діагноз гліобластома (агресивний тип раку мозку), і що після операції вона пройшла променеву терапію та хіміотерапію.
Зазначається, що у 24 роки вона написала свій перший роман «Тенісна вечірка» про групу друзів, які беруть участь у турнірі вихідного дня.
Вікгем подала свій перший рукопис, написаний під псевдонімом Софі Кінселла, «Таємний світ мрій шопоголіка», не розкриваючи видавцям свою особу.
Книга, яка в деяких країнах видавалася під назвою «Шопоголік», була опублікована у 2000 році та стала першою з 10 частин серії «Шопоголік».
Історії розповідають про фінансову журналістку Беккі Блумвуд, яка має проблеми з контролем своїх витрат.
Перший і другий романи серії – останній під назвою «Шопоголік за кордоном» – були екранізовані. Стрічка «Шопоголік» режисера Пі Джей Хогана з Айлою Фішер та Г’ю Денсі в головних ролях вийшов у 2009 році.
Як повідомляв Укрінформ, помер український та американський письменник, перекладач та лінгвіст Юрій Тарнавський.
Фото: Sophie Kinsella/Фейсбук
Події
Лауреаткою премії у сфері нематеріальної культурної спадщини 2025 року стала вишивальниця Орися Рябунець
Цьогоріч за премію змагалися 37 дослідників і майстрів, які багато років зберігають українські традиції.
Орися Рябунець – завідувачка канцелярії Рівненської дитячої художньої школи імені А. І. Мартиненка, заслужена майстриня народної творчості України та одна з найвідоміших сучасних дослідниць української вишивки.
Премія, заснована Кабінетом міністрів, відзначає вагомий внесок у виявлення, фіксацію, збереження та популяризацію етнокультурної спадщини українського народу. Цьогорічне рішення комітету – визнання багаторічної праці майстрині, яка понад пів століття досліджує та відтворює традиції Полісся й інших регіонів України.
Переможниця – авторитет у сфері традиційної вишивки. Народилася у 1952 році на Івано-Франківщині, з дитинства переймала техніки ручного шитва від матері та бабусі. У її творчому доробку понад 90 технік вишивки, включно з рідкісними та майже втраченими. Її роботи вирізняють філігранність виконання, глибока етнографічна точність і впізнаваний авторський стиль, у якому традиція поєднується із сучасною естетикою, зазначили у Мінкульті.
За роки мистецької діяльності вишивальниця представила роботи на більш як 575 виставках – від музеїв України до галерей Польщі, Франції та Канади. Її твори зберігаються у музейних колекціях та культурних інституціях по всьому світу.
Рябунець проводить майстер-класи, консультує дослідників, навчає нове покоління майстрів. Її учениці вже стали лауреатками мистецьких премій і провідними діячками у сфері нематеріальної культурної спадщини.
“Внесок Орисі Рябунець – це справжнє мистецтво, а також збереження живого зв’язку між минулим та сучасністю. Вона відновлює техніки, що зникають, та підтримує розвиток української ідентичності через традиційну культуру. Саме такі постаті формують культурну стійкість України й забезпечують передачу унікальних знань наступним поколінням”, – зауважили у міністерстві.
Як повідомляв Укрінформ, бувальщини про конотопську відьму внесли до переліку нематеріальної культурної спадщини.
Фото: Мінкульт
На Прикарпатті, у селі Залуква, що біля Галича, археологи знайшли артефакт Трипільської культури – фігурку глиняного бичка.
Про це у Фейсбуці повідомив гендиректор Національного заповідника «Давній Галич» Володимир Олійник, передає Укрінформ.
«Під час археологічних досліджень багатошарового поселення в урочищі Сад села Залуква, проведених відділом археології Національного заповідника «Давній Галич» та відтворення історичних ландшафтів у 2025 році, наші фахівці натрапили на унікальний артефакт — глиняну фігурку бичка Трипільської культури», – повідомив Володимир Олійник.
За його інформацією, знахідка датується етапом В ІІ (початок IV тис. до н.е.) і є цінним свідченням духовного світу та мистецьких традицій трипільців.
Трипільська культура є однією з основних давньоземлеробських культур кам’яно-мідної доби (енеоліту). Розвивалася в V—IV тис. до н. е. (протягом 2000 років) і пройшла у своєму розвитку три етапи — ранній, середній та пізній. Трипільські племена посідали простори Східної Європи від Карпат до Дніпра, від Полісся до Чорного моря.
Як повідомляв Укрінформ, у Галицькому замку археологи виявили елементи давнього оздоблення.
-
Суспільство7 днів agoВіце-мер Одеси Позднякова звільнилася і пішла в енергетику
-
Усі новини1 тиждень agoМагнітні бурі в грудні 2025 — які дні найнебезпечніші
-
Суспільство5 днів agoВбивцями сина харківського посадовця виявились ексмитник з Одеси та син бізнесмена з Буковини Анонси
-
Політика1 тиждень agoІрландія під час головування в Раді ЄС максимально просуватиме переговори про вступ України
-
Відбудова1 тиждень agoУ Реєстрі пошкодженого та зруйнованого майна зафіксовані вже понад мільйон повідомлень
-
Відбудова1 тиждень agoАгентство відновлення отримає додатково ₴334 мільйони на інфраструктурні проєкти
-
Політика1 тиждень agoМожливо Україні доведеться піти на «болючі поступки», які можуть завершитися референдумом
-
Відбудова1 тиждень agoВ Одесі оголосили тендер на капремонт дитячої поліклініки, яка цьогоріч постраждала від обстрілу