Події
Одеська художниця представила провокативну виставку “Мрії про мирне літо”
Одеська художниця Оксана Церковна представила свій новий проект під назвою “Мрії про мирне літо”. Художниця працює у напрямку сюрреалізм і частина робіт виглядає доволі провокативно: вона зобразила чоловічий статевий орган з колючою проволокою, на пляжі, під водою і навіть з фотоапаратом. В галереї “Вікно” на вулиці Нежинска, 31 представлено два десятки робіт Оксани Церковної.
На поверхні тіла зберігаються сліди минулого – шрами, зморшки, змінюються вигини хребта. Як земля носить на собі рани війни, так і людське тіло є живим архівом пережитого:
– Тріщини на шкірі, як тріщини на землі після спеки або вибухів.
– Зігнуті форми – внутрішній тиск, який не видно зовні.
– Зшиті поверхні – спроби зібрати себе після втрати, відновитися…
Тілесність, як символом крихкості та водночас стійкості – того, що можливо витримати. У проєкті “тілесність” постає як простір дослідження не лише фізичної оболонки, а й соціального, емоційного та символічного виміру людського тіла – відображення наслідків соціальних норм, травм і досвіду.
Тіло як ландшафт – метафора, що проступає в проєкті через переплетення природних форм і архітектури. Шрами нагадують про історичні події, а текстури підкреслюють життєві переживання. Тіло водночас особисте і колективне, інтимне і суспільне і несе в собі досвід, який можливо відчути на глибшому рівні.
Розглянемо тілесність як поле опору: опір стереотипам, зовнішньому контролю, насильству, але водночас і як простір насолоди, сили, відновлення. Через тілесність можна говорити про мир як про стан, у якому тіло не зазнає загрози, де воно може розквітати, взаємодіяти, відчувати.
Інтимність – це завжди гра між відкриттям і закриттям, між допуском і захистом. Колючий дріт – метафора заборон, символом нав’язаного контролю над тілом. Тіло може прагнути розширення, контакту, але війна, травма чи суспільні норми тримають його в обмеженні. Прагнення дотику контрастує з фізичною дистанцією. Це дослідження того, як тіло адаптується до нових реальностей: як воно вчиться жити з болем, як змінюється в умовах страху чи втрати, як реагує на насильство та відновлюється через ніжність.
Пропонуємо розглянути тілесність не просто як об’єкт, а як поле боротьби та можливостей. Це місце, де відчувається пам’ять і біль, але й зароджується мрія про спокійне літо – про тепло, про дотики, про свободу бути в своєму тілі без страху.
Фото: Степан Алєкян/Фейсбук
Під час відбудови музею Шухевича у Білогорщі виявили ймовірну криївку, історики вивчають знайдені речі.
Про це у Фейсбуці повідомила Львівська міська рада, передає Укрінформ.
“Під час розбирання паркету на території музею генерал-хорунжого УПА Романа Шухевича у Білогорщі робітники виявили у фундаменті обкладене каменем приміщення глибиною майже 2 метри. Під час розкопок археологи не знайшли цінних історичних артефактів. Тому зараз історики досліджують можливе призначення цієї будівлі і її зв’язок з генерал-хорунжим армії УПА”, – йдеться в повідомленні.
Зазначається, що місто планує накрити цей простір склом і зберегти його для відвідувачів.
Як повідомляв Укрінформ, роботи з відновлення музею Романа Шухевича після російського удару 1 січня 2024 року розпочали цьогоріч на початку березня. Виявлення криївки дещо змістило терміни виконання робіт. Проте вже до кінця червня тут планують вибудувати стіни та накрити музей.
У КНУ імені Тараса Шевченка до Дня Африки відкрилась виставка «Африканські маски: етнофілософія, правосвідомість, культура та живі традиції».
Як передає Укрінформ, виставка покликана представити культурне, символічне та світоглядне розмаїття Африканського континенту, а також привернути увагу до розвитку африканських студій в Україні як важливого напряму сучасних академічних і міжнародних досліджень.
Центральною частиною виставки стала унікальна приватна колекція африканських масок Івана Стамова, доповнена матеріалами Центру досліджень країн Африки Київського національного університету імені Тараса Шевченка – автентичними предметами, зібраними під час польових досліджень у різних регіонах континенту.
Виставка стала результатом співпраці колекціонера Стамова та Центру досліджень країн Африки КНУ: науковці отримали можливість працювати з унікальною збіркою, а під час відкриття представлені перші результати цього дослідження й наукової колаборації.
У відкритті взяли участь представники дипломатичного корпусу, наукового та експертного середовища, дослідники й фахівці з африканістики, державні і культурні діячі та урядовці.
За інформацією КНУ імені Тараса Шевченка, виставка відкрилась 27 травня у мистецькому салоні (авдиторія 321) в головному корпусі університету (вул. Володимирська, 60). Вона триватиме до 29 травня.
Як повідомляв Укрінформ, до Дня Києва на станції метро «Золоті Ворота» відкрилася виставка художніх робіт «Незламне місто».
Фото Укрінформу можна купити тут
«Українсько-єврейська Зустріч» та громадська організація «Форум видавців» оголосили склад міжнародного журі цьогорічної премії «Зустріч» у категорії нонфікшн.
Як передає Укрінформ, про це повідомляється на сайті премії.
Зазначається, що «Зустріч: Українсько-єврейська літературна премія» покликана відзначити спільний досвід українців та євреїв упродовж століть, виражений у друкованому слові.
Вона присуджується щорічно за найвпливовіший твір художньої літератури та літератури нонфікшн (почергово в різні роки), що сприяє українсько-єврейському порозумінню, допомагаючи зміцнити позиції України як багатоетнічного суспільства.
Цього року премією будуть відзначені твори в категорії нонфікшн – історичні праці, біографії, мемуари, публіцистика, есеїстика.
До складу міжнародного журі увійшли:
- професорка Національного університету «Києво-Могилянська академія», professor emeritus Варшавського університету, есеїстка, перекладачка, громадська діячка, членкиня українського і польського ПЕНів, Оля Гнатюк (Польща-Україна, голова журі премії);
- віцепрезидент Української асоціації юдаїки, викладач Національного університету «Києво-Могилянська академія» Сергій Гірік (Україна);
- історикиня, дослідниця Центру міської історії у Львові, доцентка кафедри історії і керівниця Єврейських студій Українського католицького університету Владислава Москалець (Україна).
«Українці та євреї майже два тисячоліття живуть пліч-о-пліч на території сучасної України. Нарізно й спільно вони сплели полотно, яке назавжди увійшло в культурну, мовну й історичну спадщину України. Тривалі періоди мирного співіснування супроводжувалися також роками трагедій, які розділяли ці два народи різними історичними переживаннями й наративами. Та все ж тепер, коли триває XXI століття, а Україна та Ізраїль формують свою ідентичність як незалежні держави, плетиво спільної підоснови залишається, даючи нове розуміння минулого», – зауважили організатори премії.
Нагородження переможців премії відбудеться у вересні 2026 року на 33-му Львівському міжнародному фестивалі BookForum.
Як повідомляв Укрінформ, у 2025 році переможцем літературної премії «Зустріч» стала антологія «Століття присутності. Єврейський світ в українській короткій прозі 1880-х – 1930-х» за редакцією Христини Семерин.
-
Суспільство1 тиждень agoВ Україну повернули останки лідера ОУН Андрія Мельника та його дружини
-
Політика1 тиждень agoРютте закликає до справедливішого розподілу підтримки України
-
Відбудова1 тиждень agoУкраїна представила павільйон на Всесвітньому урбаністичному форумі у Баку
-
Війна1 тиждень agoУ Києві та низці областей оголосили повітряну тривогу через загрозу балістики
-
Відбудова1 тиждень agoЗеленський обговорив із Маркаровою очікування від конференції з відновлення у Гданську
-
Політика1 тиждень agoРозраховуємо на відновлення переговорів про зону вільної торгівлі
-
Суспільство1 тиждень agoПодарунки, 21 авто та 171 мільйон у готівці: як жила політична еліта Миколаївської міськради Анонси
-
Усі новини1 тиждень agoАліна Гросу народила – як назвали дитину