Події
Одеська художниця представила провокативну виставку “Мрії про мирне літо”
Одеська художниця Оксана Церковна представила свій новий проект під назвою “Мрії про мирне літо”. Художниця працює у напрямку сюрреалізм і частина робіт виглядає доволі провокативно: вона зобразила чоловічий статевий орган з колючою проволокою, на пляжі, під водою і навіть з фотоапаратом. В галереї “Вікно” на вулиці Нежинска, 31 представлено два десятки робіт Оксани Церковної.
На поверхні тіла зберігаються сліди минулого – шрами, зморшки, змінюються вигини хребта. Як земля носить на собі рани війни, так і людське тіло є живим архівом пережитого:
– Тріщини на шкірі, як тріщини на землі після спеки або вибухів.
– Зігнуті форми – внутрішній тиск, який не видно зовні.
– Зшиті поверхні – спроби зібрати себе після втрати, відновитися…
Тілесність, як символом крихкості та водночас стійкості – того, що можливо витримати. У проєкті “тілесність” постає як простір дослідження не лише фізичної оболонки, а й соціального, емоційного та символічного виміру людського тіла – відображення наслідків соціальних норм, травм і досвіду.
Тіло як ландшафт – метафора, що проступає в проєкті через переплетення природних форм і архітектури. Шрами нагадують про історичні події, а текстури підкреслюють життєві переживання. Тіло водночас особисте і колективне, інтимне і суспільне і несе в собі досвід, який можливо відчути на глибшому рівні.
Розглянемо тілесність як поле опору: опір стереотипам, зовнішньому контролю, насильству, але водночас і як простір насолоди, сили, відновлення. Через тілесність можна говорити про мир як про стан, у якому тіло не зазнає загрози, де воно може розквітати, взаємодіяти, відчувати.
Інтимність – це завжди гра між відкриттям і закриттям, між допуском і захистом. Колючий дріт – метафора заборон, символом нав’язаного контролю над тілом. Тіло може прагнути розширення, контакту, але війна, травма чи суспільні норми тримають його в обмеженні. Прагнення дотику контрастує з фізичною дистанцією. Це дослідження того, як тіло адаптується до нових реальностей: як воно вчиться жити з болем, як змінюється в умовах страху чи втрати, як реагує на насильство та відновлюється через ніжність.
Пропонуємо розглянути тілесність не просто як об’єкт, а як поле боротьби та можливостей. Це місце, де відчувається пам’ять і біль, але й зароджується мрія про спокійне літо – про тепло, про дотики, про свободу бути в своєму тілі без страху.
Фото: Степан Алєкян/Фейсбук
Під час археологічних розкопок на Кіпрі в гробницях бронзової доби виявили рідкісні золоті діадеми віком близько 3400 років.
Про це повідомляє Arkeonews, передає Укрінформ.
Прикраси були знайдені на кладовищі пізньої бронзової доби в Хала Султан Текке, важливому портовому місті поблизу сучасної Ларнаки.
У новому дослідженні ідентифіковано дев’ять золотих діадем та дві менші золоті накладки на рот, виявлені у семи камерних гробницях та одній шахтній гробниці, що датуються періодом між XV і XIII століттями до н. е.
Фото: Rainer Feldbacher and Peter M. Fischer
Ці предмети поєднують у собі художні традиції, пов’язані з Єгиптом, мінойським Критом, мікенською Грецією та Близьким Сходом. Попри міжнародні впливи, автори дослідження дійшли висновку, що діадеми, ймовірно, були виготовлені кіпрськими майстрами, які розвинули власний регіональний стиль.
Найбільшим екземпляром є діадема довжиною 34,2 сантиметра. Її пов’язують з жінкою віком від 35 до 40 років.
Ободок прикрашений сімома зображеннями голів биків. Між їхніми вигнутими рогами видніється фігура, схожа на сонячний диск, а смугасте волосся або елементи, схожі на перуку, поруч із обличчями відображають єгипетські художні традиції.
Фото: Fischer P. M
Бики оточені квітковими орнаментами на основі пальмових мотивів та восьмипелюстковими розетками, схожими на мотиви, відомі з мікенської кераміки та елітних поховань у Греції. Це поєднання об’єднує єгипетську та егейську символіку в одному предметі.
Інша прикраса, відома як «діадема з козерогом і котячими головами», є найважчою в колекції — її вага становить 23,14 грама. Її орнамент включає чотирьох козерогів, що біжать, рослинні елементи, розетки, символи у формі пісочного годинника та голови котячих — ймовірно, левів — розташовані на обох кінцях.
Оскільки леви не були ендемічними для Кіпру, їхня присутність ще раз підтверджує вплив художніх традицій Єгипту, Греції та Близького Сходу.
Як повідомляв Укрінформ, в Єгипті знайшли 3000-річну гробницю періоду Рамсеїдів.
Перше фото: Fischer P. M.
Події
На фестивалі в Локарно відбудеться світова премʼєра «Демонів», у якому останню роль зіграла Руслана Писанка
Фільм “Демони” режисерки Наталки Ворожбит, у якому свою останню роль зіграла Руслана Писанка, покажуть на 79-му кінофестивалі в Локарно.
Як передає Укрінформ, про це у Фейсбуці повідомляє Кіно-Коло.
Для Писанки ця робота стала останньою роллю.
“Я довго шукала акторку на головну роль. Не люблю брати відомих акторів, у мене є оцей азарт відкривати нових. Але коли Руся прийшла на проби, я потім не могла її забути. І ризикнула”, – зазначила Ворожбит.
За сюжетом фільму, після розпаду Радянського Союзу Ніна, яку зіграла Писанка, прихистила росіянина-волоцюгу. Він називає себе письменником, і Ніна сподівається розпочати з ним нове життя, але містичні землі Полтавщини, де відьми живуть поруч із людьми, а мертві говорять із живими, крок за кроком розкривають справжню сутність її коханця.
Festival del film Locarno відбудеться з 5 по 15 серпня. Це один із найстаріших і найпрестижніших кінофестивалів світу, головний конкурс якого традиційно представляє найяскравіші авторські кінороботи з різних країн.
Як повідомляв Укрінформ, українська акторка і телеведуча Руслана Писанка померла у Німеччині 19 липня 2022 року.
Кадр з фільму
Вийшов офіційний трейлер документального фільму “Кузьма: Страшно веселий” про Андрія Кузьменка.
Як передає Укрінформ, про це у Фейсбуці повідомляє Українська кіноакадемія.
13 серпня у всіх кінотеатрах України вийде фільм від KNIFE! Films про Кузьму Скрябіна.
“Історія Андрія Кузьменка, лідера гурту “Скрябін”, якого любили мільйони, а по-справжньому знали одиниці. Через ексклюзивні, небачені раніше, архіви фільм показує його внутрішні зміни, самоіронію та життя на повній швидкості, яке й досі не відпускає”, – зауважили автори.
Як повідомляв Укрінформ, на кінофесті в Локарно відбудеться світова прем’єра фільму “Я рідко прокидаюсь мріючи”.
-
Суспільство1 тиждень agoАмпфутбол та візит президента: в Одесі провели щорічну зустріч Superhumans Анонси
-
Одеса1 тиждень agoОдеса частково знеструмнена: робота трамваїв і тролейбусів
-
Відбудова1 тиждень agoШмигаль розповів про умови конкурсу на будівництво нової генерації
-
Усі новини1 тиждень agoСніжана Онопко – українська модель підтримала росіянку
-
Усі новини1 тиждень agoФастфуд в Англії — мешканці Грасміра протестують проти кебабної
-
Усі новини1 тиждень agoРозлучення Діани та Чарльза – чому вона почувалася третьою
-
Одеса6 днів ago
Ціни на овочі та фрукти на Привозі в Одесі у липні 2026
-
Суспільство1 тиждень agoХерсонський художній музей отримав Блакитний щит Анонси