Connect with us

Події

Одеська художниця представила провокативну виставку “Мрії про мирне літо”

Published

on


Одеська художниця Оксана Церковна представила свій новий проект під назвою “Мрії про мирне літо”. Художниця працює у напрямку сюрреалізм і частина робіт виглядає доволі провокативно: вона зобразила чоловічий статевий орган з колючою проволокою, на пляжі, під водою і навіть з фотоапаратом. В галереї “Вікно” на вулиці Нежинска, 31 представлено два десятки робіт Оксани Церковної.

На поверхні тіла зберігаються сліди минулого – шрами, зморшки, змінюються вигини хребта. Як земля носить на собі рани війни, так і людське тіло є живим архівом пережитого:
– Тріщини на шкірі, як тріщини на землі після спеки або вибухів.
– Зігнуті форми – внутрішній тиск, який не видно зовні.
– Зшиті поверхні – спроби зібрати себе після втрати, відновитися…

Тілесність, як символом крихкості та водночас стійкості – того, що можливо витримати. У проєкті “тілесність” постає як простір дослідження не лише фізичної оболонки, а й соціального, емоційного та символічного виміру людського тіла – відображення наслідків соціальних норм, травм і досвіду.

Тіло як ландшафт – метафора, що проступає в проєкті через переплетення природних форм і архітектури. Шрами нагадують про історичні події, а текстури підкреслюють життєві переживання. Тіло водночас особисте і колективне, інтимне і суспільне і несе в собі досвід, який можливо відчути на глибшому рівні.

Розглянемо тілесність як поле опору: опір стереотипам, зовнішньому контролю, насильству, але водночас і як простір насолоди, сили, відновлення. Через тілесність можна говорити про мир як про стан, у якому тіло не зазнає загрози, де воно може розквітати, взаємодіяти, відчувати.


 
Інтимність – це завжди гра між відкриттям і закриттям, між допуском і захистом. Колючий дріт – метафора заборон, символом нав’язаного контролю над тілом. Тіло може прагнути розширення, контакту, але війна, травма чи суспільні норми тримають його в обмеженні. Прагнення дотику контрастує з фізичною дистанцією. Це дослідження того, як тіло адаптується до нових реальностей: як воно вчиться жити з болем, як змінюється в умовах страху чи втрати, як реагує на насильство та відновлюється через ніжність.
 

 
Пропонуємо розглянути тілесність не просто як об’єкт, а як поле боротьби та можливостей. Це місце, де відчувається пам’ять і біль, але й зароджується мрія про спокійне літо – про тепло, про дотики, про свободу бути в своєму тілі без страху.
 
Фото: Степан Алєкян/Фейсбук





Джерело

Події

У Києві відбудеться закритий показ фільму про дружин українських морпіхів

Published

on


У столичному кінотеатрі «Жовтень» 18 березня відбудеться закритий показ документального фільму «Вона» режисерки Тетяни Станєвої.

Як передає Укрінформ, про це повідомляє Державне агентство з питань кіно.

«Вона» – це щоденник трьох жінок, чиї чоловіки служать у 88-у батальйоні морської піхоти. Після початку повномасштабного російського вторгнення в Україну долі Ніни, Олени та Олі поєднує місто Болград Одеської області. Там формується нова спільнота підтримки, жіночої солідарності та внутрішньої сили.

Фільм створений за підтримки Міністерства культури. Його світова прем’єра відбулася в Болгарії. У Болграді, що був основною локацією зйомок, пройшов спеціальний показ.

За словами режисерки, ця робота стала для неї особливим та «дуже особистим» досвідом.

«Чотири роки я спостерігала за цією історією. І вона –про любов. «Вона» – про любов дружин до військових, військових до своїх родин, усіх нас – до рідної землі. Про любов, яка перемагає страх, мотивує боротися, змушує чекати й об’єднує нас у підтримці війська та прагненні до Перемоги», – зазначає Станєва.

Читайте також: У Гаазі відбулася прем’єра українського фентезі «Мавка. Справжній міф»

Як повідомляв Укрінформ, престижну британську премію днями отримав документальний фільм про українських нацгвардійців 24 hours in Ukraine’s kill zone.



Джерело

Continue Reading

Події

Український ПЕН передав книги полярникам на станції «Академік Вернадський»

Published

on



Український ПЕН розпочав співпрацю з Національним антарктичним науковим центром і першим кроком цього партнерства стала передача книг для бібліотеки станції «Академік Вернадський».

Як передає Укрінформ, про це повідомляє громадська організація PEN Ukraine.

«Нам було важливо передати на станцію “Академік Вернадський” книжки сучасних українських авторів. Адже це не просто подарунок для полярників. Це своєрідний місток між Україною та Антарктикою. Хотілося б, щоб найпівденніша бібліотека світу стала місцем, де живе і множиться українське слово, і щоб полярники та полярниці читали якісну літературу, актуальну для нас сьогодні», – зазначила координаторка книжкових проєктів Українського ПЕН Анна Шевченко.

За її словами, Український ПЕН вже вдруге передає книжки на станцію, але вперше – як партнер Національного антарктичного наукового центру.

Так, у 2021 році власні книжки передали Олександр Михед, Сергій Жадан, Андрій Курков, Станіслав Асєєв, Тарас Прохасько і Тетяна Терен.

Як зауважили в Українському ПЕН, «Академік Вернадський» – єдина українська полярна станція, і читання книжок є частиною повсякденного життя команди, а бібліотека – простором дозвілля.

Серед видань, які цього разу передали на станцію, книги номінантів та лавреата премії Юрія Шевельова-2025: «Гемінґвей нічого не знає» Артура Дроня, «Гра в перевдягання» Артема Чеха, «Проти культурної амнезії. Есеї про національну памʼять та ідентичність» Віри Агеєвої, «Портрет в інтерʼєрі долі» Мирослави Пінковської, «Усе на три літери» Дмитра Крапивенка, «Твоє, моє, нічиє та інше» Ольги Карі, «Хороші передчуття» Богдана Коломійчука, «Моїй донечці. Записки тата з війни» Гліба Бітюкова.

Також полярники отримали книжки із серії «Бібліотека Українського ПЕН» – «Спіймати невловиме. Путівник світом есеїстики», «Вільні голоси Криму. Історії кримських журналістів – бранців Кремля», «Діалоги про війну» та «Поміж сирен. Нові вірші війни».

Ще одним виданням, яке поповнило бібліотеку станції, стало «Життя на межі» президента Українського ПЕН Володимира Єрмоленка та культорологині Тетяни Огаркової.

Крім того, Артем Чех, Артур Дронь, Гліб Бітюков і Дмитро Крапивенко передали примірники з власними підписами та побажаннями для полярників і полярниць.

«Бібліотека Української антарктичної станції “Академік Вернадський” має чергове поповнення свого фонду. Пані і панове автори, що причетні до цієї важливої події, ваші побажання на титульних сторінках ваших же книг є вельми цінними для нас. Дякуємо Українському ПЕН за привнесене українське слово у крижаний світ Антарктики. Воно робить цей світ ще ріднішим», – зазначив, метеоролог 30-ї Української антарктичної експедиції, упорядник бібліотеки на «Вернадському» Олексій Мельничук.

Читайте також: Український ПЕН оголосив «відчуття дому» головною темою 2026 року

Крім того, у просторі Українського ПЕН 21 березня о 17:00 відбудеться ще одна подія в межах партнерства з НАНЦ – «Письменник та науковиця про мандрівку до Антарктики: враження і значення». Реєстрація доступна за посиланням.

Як повідомляв Укрінформ, Український ПЕН увосьме уклав список найкращих вітчизняних видань, що вийшли протягом року, до нього увійшли 252 книжки.

Фото: pen.org.ua



Джерело

Continue Reading

Події

Франківський музей визвольної боротьби імені Бандери створює онлайн-бібліотеку

Published

on



Івано-Франківський обласний музей визвольної боротьби імені Степана Бандери створює онлайн-бібліотеку, щоб кожен охочий міг працювати з його фондом.

Про це кореспондентці Укрінформу розповіла директорка музею Марія Середюк.

«Ми формуємо бібліотечний фонд для того, щоб кожен міг працювати з нашими книгами. Також ми працюємо над створенням онлайн-бази бібліотечного фонду, яка буде оприлюднена на нашому сайті. Тут читачі зможуть попередньо замовити перегляд книг у музеї. Адже у нас є рідкісні і унікальні видання», – зазначила Середюк.

За її словами, у музеї зберігаються близько 1,5 тисячі книг.

«У бібліотеці музею найбільше представлені літописи УПА, Книги пам’яті, книги, передані діаспорою, які відносять до 30-х років минулого століття, книги, які передали ще учасники визвольних змагань, примірники від громадських організацій, політичних партій та політиків», – зауважила старша наукова співробітниця Лілія Пицко.

На її переконання, бібліотечний фонд Музею визвольної боротьби, який постійно поповнюється, буде цікавим для школярів, студентів та науковців.

Нещодавно музей отримав 13 книг від колективу редакції газети «Галичина», які були передані закладу на виконання волі військового та науковця Юрія Гудчака, що нині вважається зниклим безвісти.

Читайте також: УІНП готовий долучитися до оцифрування фондів української бібліотеки, перевезеної з Торонто в Тернопіль

Як повідомлялося, на Прикарпатті музейники відшукали фото з зображенням юного Степана Бандери.

Фото: Єдлінська Уляна, wiki



Джерело

Continue Reading

Trending

© 2023 Дайджест Одеси. Копіювання і розміщення матеріалів на інших сайтах дозволяється тільки за умови прямого посилання на сайт. Для Інтернет-видань обов'язковим є розміщення прямого, відкритого для пошукових систем гіперпосилання на використаний матеріал не нижче другого абзацу. Матеріали з позначкою «Реклама» публікуються на правах реклами, відповідальність за їхній зміст несе рекламодавець.