Події
Одеська художниця представила провокативну виставку “Мрії про мирне літо”
Одеська художниця Оксана Церковна представила свій новий проект під назвою “Мрії про мирне літо”. Художниця працює у напрямку сюрреалізм і частина робіт виглядає доволі провокативно: вона зобразила чоловічий статевий орган з колючою проволокою, на пляжі, під водою і навіть з фотоапаратом. В галереї “Вікно” на вулиці Нежинска, 31 представлено два десятки робіт Оксани Церковної.
На поверхні тіла зберігаються сліди минулого – шрами, зморшки, змінюються вигини хребта. Як земля носить на собі рани війни, так і людське тіло є живим архівом пережитого:
– Тріщини на шкірі, як тріщини на землі після спеки або вибухів.
– Зігнуті форми – внутрішній тиск, який не видно зовні.
– Зшиті поверхні – спроби зібрати себе після втрати, відновитися…
Тілесність, як символом крихкості та водночас стійкості – того, що можливо витримати. У проєкті “тілесність” постає як простір дослідження не лише фізичної оболонки, а й соціального, емоційного та символічного виміру людського тіла – відображення наслідків соціальних норм, травм і досвіду.
Тіло як ландшафт – метафора, що проступає в проєкті через переплетення природних форм і архітектури. Шрами нагадують про історичні події, а текстури підкреслюють життєві переживання. Тіло водночас особисте і колективне, інтимне і суспільне і несе в собі досвід, який можливо відчути на глибшому рівні.
Розглянемо тілесність як поле опору: опір стереотипам, зовнішньому контролю, насильству, але водночас і як простір насолоди, сили, відновлення. Через тілесність можна говорити про мир як про стан, у якому тіло не зазнає загрози, де воно може розквітати, взаємодіяти, відчувати.
Інтимність – це завжди гра між відкриттям і закриттям, між допуском і захистом. Колючий дріт – метафора заборон, символом нав’язаного контролю над тілом. Тіло може прагнути розширення, контакту, але війна, травма чи суспільні норми тримають його в обмеженні. Прагнення дотику контрастує з фізичною дистанцією. Це дослідження того, як тіло адаптується до нових реальностей: як воно вчиться жити з болем, як змінюється в умовах страху чи втрати, як реагує на насильство та відновлюється через ніжність.
Пропонуємо розглянути тілесність не просто як об’єкт, а як поле боротьби та можливостей. Це місце, де відчувається пам’ять і біль, але й зароджується мрія про спокійне літо – про тепло, про дотики, про свободу бути в своєму тілі без страху.
Фото: Степан Алєкян/Фейсбук
Рівненський академічний обласний театр ляльок готує виставу, адаптовану для дітей з інвалідністю, і звертається до глядачів із проханням за можливості надати ляльки Барбі для її прем’єри.
Про це у Телеграмі заявив голова Рівненської облради Андрій Карауш, передає Укрінформ.
«Для цієї прем’єри театр просить глядачів, за можливості, поділитись ляльками Барбі. Їх можна принести безпосередньо в установу, де вони, після стилізації художниками-бутафорами, стануть частиною цієї вистави. Орієнтована постановка на вік 5+», – написав голова облради.
Зазначається, що прем’єру вистави запланували на липень, над її назвою ще працюють. Постановка розповідатиме про сім нот, одна з яких – Мі – є незвичайною. Це є аналогією до того, що діти можуть мати власні особливості. До роботи над виставою директор театру запросив молодих випускників КНУТКіТ імені І. Карпенка-Карого.
Наголошується, що виставу адаптують для дітей з інвалідністю. Її створюють під формат сцени в укритті, тобто вона розрахована на кількість до 30 глядачів. З нею також планують подорожувати областю.
«Щоб була така чиста інклюзія – то такого ми ще не робили. Це буде і нам цікаво», – розповідає директор Рівненського академічного обласного театру ляльок Володимир Данилюк.
На сторінці театру у Фейсбуці також інформують, що для нової вистави театр оголошує «кастинг для Барбі». Глядачів, які їх мають, закликають дарувати лялькам нове життя на великій сцені, приносити їх у театр. Як зазначається, про все інше подбають художники-бутафори.
Як повідомляв Укрінформ, Рівненський драмтеатр готує документальну постановку, у якій ветерани – співтворці і виконавці.
Фото: IgorT/wikipedia.org
Події
У Києві відбувся закритий показ фільму «Сліди» про жінок, які пережили насильство під час війни
У Києві відбувся закритий показ фільму «Сліди» про українських жінок, які пережили сексуальне насильство, пов’язане з російською агресією.
Про це повідомило Міністерство культури України, передає Укрінформ.
«Ми звикли описувати війну мовою цифр і новин, але ця стрічка повертає нас до людського досвіду, який неможливо звести до статистики. Це непростий фільм, і він не має бути комфортним. Водночас це фільм не лише про травму, а й про силу і дуже тиху, але надзвичайно важливу форму опору – здатність говорити. На жаль, сексуальне насильство залишається однією з найбільш замовчуваних форм воєнних злочинів, хоча ми знаємо, що Росія системно використовує його як зброю. Саме тому такі роботи є надзвичайно важливими: вони не дозволяють цим історіям зникнути», – наголосила заступниця міністра культури з питань європейської інтеграції Наталія Мовшович.
Стрічка присвячена історіям українських жінок, які пережили сексуальне насильство, пов’язане з конфліктом (СНПК), і тортури під час російської агресії. У центрі фільму – Ірина Довгань, колишня полонена та очільниця SEMA Ukraine, яка документує свідчення постраждалих на деокупованих територіях. Через її історію та досвід інших жінок фільм розкриває теми травми, стійкості та взаємної підтримки, а також боротьби за справедливість і подолання стигми.
Режисеркою, авторкою сценарію та операторкою фільму є Аліса Коваленко, співрежисерка Марися Нікітюк. Продюсерки Ольга Брегман і Наталія Лібет (незалежна кіновиробнича компанія 2BRAVE PRODUCTIONS).
Фільм створений у копродукції України та Польщі за участю польської виробничої компанії Message Film та за підтримки Polish Film Institute.
Як повідомлялося, документальна стрічка «Сліди» отримала головну нагороду на міжнародному кінофестивалі Movies That Matter у Гаазі.
Фото: mincult.gov.ua
У просторі Музею Івана Гончара відкрилися виставки «Чорнобиль: врятовані скарби Полісся» та «Ліна Костенко в чорнобильських експедиціях», що покликані представити зафіксовану та збережену спадщину Чорнобиля.
Про це повідомляє кореспондент Укрінформу.
«Сьогодні ми відкриваємо дві виставки, присвячені 40-м роковинам Чорнобильської катастрофи. 40 років тому сталася безпрецедентна подія — аварія на Чорнобильській АЕС, яку обґрунтовано вважають найбільшою техногенною й екологічною катастрофою сучасності. Її наслідки позначилися на всіх сферах суспільного життя. Це торкнулося і культури. Під загрозою опинилася етнокультура Поліського краю. Упродовж понад трьох десятиліть сотні науковців працювали над порятунком цієї культурної спадщини», – сказав директор Державного наукового центру захисту культурної спадщини від техногенних катастроф Ростислав Омеляшко.
Він наголосив, що це були безпрецедентні для української культури пошуково-рятувальні експедиції. За його словами, ці виставки є результатом цієї багаторічної роботи.
«Символічно, що виставка проходить саме в цьому приміщенні, куди свого часу звозили перші знахідки. Спочатку таких локацій було три: підвали адміністрації зони відчуження, Іванківський історико-краєзнавчий музей та музей Івана Гончара. Саме тут із 1994 року ми зберігали ці речі. Пам’ятаю, на місці, де ми зараз стоїмо, була земляна підлога, розміщувалися скульптури. А в сусідній залі ми опрацьовували знайдені пам’ятки. Відтоді минуло багато часу», – сказав Омеляшко.
Генеральний директор Національного центру народної культури «Музей Івана Гончара» Петро Гончар наголосив на унікальності виставки та її значенні для збереження культурної спадщини регіону.
«Для нас велика честь долучитися до створення цієї виставки. Вона особлива і своїм явищем, і культурою цього регіону. Частину експонатів ми свого часу допомагали зберігати саме тут, коли ще не було належних умов», – сказав він.
За словами Гончара, робота зі збереження поліської спадщини є справжнім подвигом науковців, які понад 30 років збирали та рятували культурні цінності. «Те, що зроблено за ці десятиліття – це величезна праця. Цю колекцію неможливо переоцінити: і дерев’яні вироби, і одяг – усе це демонструє неймовірне розмаїття й силу традиції навіть у межах одного регіону», — підкреслив він.
Виставка «Чорнобиль: врятовані скарби Полісся» демонструє врятовані від небуття унікальні пам’ятки народної культури регіону: предмети традиційного побуту і господарської діяльності поліщуків, комплекси вбрання, відтворення фрагментів хатнього інтер’єру, твори народного художнього мистецтва, вироби найбільш поширених промислів і ремесел на Поліссі. В експозиції також можна познайомитися з пісенним фольклором, тематичними відеоматеріалами, документальними фільмами тощо.
Фотовиставка «Ліна Костенко в чорнобильських експедиціях» сформована з двох блоків: масштабної візуальної хроніки тридцятирічних польових досліджень, здійснюваних різними експедиціями, та світлинами, що відображають безпосередню участь письменниці, дослідниці та рятівниці культурної спадщини Українського Полісся в них.
Експозиція діятиме з 15 квітня до 31 травня.
Як повідомляв Укрінформ, три провідні українські хори Канади об’єднають зусилля для проведення меморіального концерту до сорокової річниці трагедії на Чорнобильській АЕС. Захід відбудеться 26 квітня в базиліці Святого Павла у Торонто.
Фото: Юлія Овсяннікова, Укрінформ
Більше наших фото можна купити тут
-
Суспільство1 тиждень agoНа Національному військовому кладовищі встановлюватимуть кенотафи полеглим захисникам
-
Політика1 тиждень agoВенс заявив, що Європа не доклала зусиль для припинення війни в Україні
-
Політика1 тиждень agoУ МЗС України з’явиться посол з питань полонених
-
Суспільство1 тиждень agoМиколаїв отримав понад 2 мільярда допомоги: куди пішли гроші Анонси
-
Війна1 тиждень agoВорог другий тиждень поспіль доставляє до порту Бердянська таємничі морські контейнери
-
Відбудова1 тиждень agoУ Полтавській громаді ще майже 40 родин отримають компенсації за пошкоджене обстрілами житло
-
Події1 тиждень agoВ галереї Міського саду Artodessa триває виставка “Одеській палімпсест”
-
Події1 тиждень agoФільм «2000 метрів до Андріївки» номінований на «Еммі»