Події
Одеська художниця представила провокативну виставку “Мрії про мирне літо”
Одеська художниця Оксана Церковна представила свій новий проект під назвою “Мрії про мирне літо”. Художниця працює у напрямку сюрреалізм і частина робіт виглядає доволі провокативно: вона зобразила чоловічий статевий орган з колючою проволокою, на пляжі, під водою і навіть з фотоапаратом. В галереї “Вікно” на вулиці Нежинска, 31 представлено два десятки робіт Оксани Церковної.
На поверхні тіла зберігаються сліди минулого – шрами, зморшки, змінюються вигини хребта. Як земля носить на собі рани війни, так і людське тіло є живим архівом пережитого:
– Тріщини на шкірі, як тріщини на землі після спеки або вибухів.
– Зігнуті форми – внутрішній тиск, який не видно зовні.
– Зшиті поверхні – спроби зібрати себе після втрати, відновитися…
Тілесність, як символом крихкості та водночас стійкості – того, що можливо витримати. У проєкті “тілесність” постає як простір дослідження не лише фізичної оболонки, а й соціального, емоційного та символічного виміру людського тіла – відображення наслідків соціальних норм, травм і досвіду.
Тіло як ландшафт – метафора, що проступає в проєкті через переплетення природних форм і архітектури. Шрами нагадують про історичні події, а текстури підкреслюють життєві переживання. Тіло водночас особисте і колективне, інтимне і суспільне і несе в собі досвід, який можливо відчути на глибшому рівні.
Розглянемо тілесність як поле опору: опір стереотипам, зовнішньому контролю, насильству, але водночас і як простір насолоди, сили, відновлення. Через тілесність можна говорити про мир як про стан, у якому тіло не зазнає загрози, де воно може розквітати, взаємодіяти, відчувати.
Інтимність – це завжди гра між відкриттям і закриттям, між допуском і захистом. Колючий дріт – метафора заборон, символом нав’язаного контролю над тілом. Тіло може прагнути розширення, контакту, але війна, травма чи суспільні норми тримають його в обмеженні. Прагнення дотику контрастує з фізичною дистанцією. Це дослідження того, як тіло адаптується до нових реальностей: як воно вчиться жити з болем, як змінюється в умовах страху чи втрати, як реагує на насильство та відновлюється через ніжність.
Пропонуємо розглянути тілесність не просто як об’єкт, а як поле боротьби та можливостей. Це місце, де відчувається пам’ять і біль, але й зароджується мрія про спокійне літо – про тепло, про дотики, про свободу бути в своєму тілі без страху.
Фото: Степан Алєкян/Фейсбук
У містечку Козова на Тернопільщині за грантові кошти створили мультифункціональний культурний центр у приміщенні, збудованому на руїнах замку родини Потоцьких XVI століття.
Про це кореспондентці Укрінформу повідомила керівниця громадської організації “Інститут міської культури” Марічка Юрчак.
“Замок у Козовій був споруджений у XVI столітті родиною Потоцьких. Це була оборонна споруда, яку зруйнувала турецько-татарська орда в 1667 році. На залишках мурів спорудили будівлю, де розташовувалася броварня, згодом фабрика лікерів, а у радянські часи – склад. В останні роки це була закинута будівля. Наша громадська організація вирішила ревіталізувати споруду. Ми отримали малий інфраструктурний грант за програмою ЄС “House of Europe” на €20 тисяч на реалізацію проєкту “Козівський замок – культурний центр Козівської громади”, – зазначила Юрчак.
За її словами, за ці кошти вдалося замінити дах, вікна та двері, залити підлогу та придбати піч для опалення приміщення. Також ₴400 тисяч на ремонт споруди залучив ініціатор проєкту – громадська організація “Інститут міської культури”. Аби відновити занедбане приміщення, ініціатори об’єднали волонтерів і спільно влаштували толоки, щоб прибрати і винести сміття, яке роками залишали у будівлі.
“Ця будівля не є пам’яткою архітектури, вона не внесена в жодні реєстри, але ми дуже поставилися відповідально до цієї культурної спадщини області. Ми нічого не перебудовували і не руйнували. Ми залишили вигляд кам’яної кладки, яка збереглася від замку. А вже добудовані пізніше стіни, які не мають жодної історичної цінності, зашпаклювали”, – зазначила Юрчак.
У 2025 році вдалося закінчити першу чергу відновлення Козівського замку та відкрити простір площею 200 м², де жителі громади зможуть проводити творчі вечори, концерти або ж театральні постановки, організовувати виставки картин. Під час відкриття оновленого козівського замку в артпросторі провели концерт фольк-гурту “ДваТри” та мініярмарок. Подія об’єднала як жителів громади, так і гостей із Тернополя.
Загальна площа приміщення близько 1000 м². Також тут збереглися старовинні замкові підземелля. Ініціатори проєкту продовжать залучати кошти, аби повністю його відновити і повернути до життя. Зокрема, у планах відкрити хостел, кав’ярню, крамницю крафтової продукції. Це будуть соціальні підприємства, прибуток з яких направлятиметься на розвиток громади. У пивницях замку планують створити музей, який діятиме і як укриття.
Як повідомляв Укрінформ, у Бережанському замку облаштовують імерсивну експозицію у підземеллях.
Третій науково-фантастичний фільм франшизи «Трон» вийде на стримінговому сервісі Disney+ вже з 7 січня 2026 року.
Джерело
Подружжя Джорджа та Амаль Клуні разом зі своїми двома дітьми отримали французькі паспорти.
Відповідний указ про натуралізацію було оприлюднено напередодні в Офіційному журналі, передає Укрінформ із посиланням на Paris-Match.
«Клуні Джордж Тімоті, народжений 06.05.1961 у Лексінґтоні, штат Кентуккі, а також Александр та Елла Клуні, народжені 6 червня 2017 року у Вестмінстері, в Лондоні, відтепер є французами, так само як і дружина актора Амаль Аламуддін, народжена в Бейруті 3 лютого 1978 року», – йдеться у повідомленні офіційного вісника.
Родина Клуні ніколи не приховувала своєї любові до Франції. У 2021 році актор та адвокатка придбали виноробний маєток у Бриньолі, між Сен-Тропе і Марселем, щоб мати змогу виховувати їхніх близнюків подалі від папараці та ажіотажу Голлівуду.
«Я хвилювався з приводу виховання наших дітей у Лос-Анджелесі, в голлівудській культурі», – пояснював раніше Клуні журналістам. На його думку, у Франції до знаменитостей ставляться значно спокійніше, а діти зірок захищені законом.
«Тут є закони, які забороняють фотографувати ваших дітей, чого не існує у Сполучених Штатах. Ми хотіли запропонувати їм безпечне середовище, дати змогу зростати нормально. І наразі це працює досить добре. У них абсолютно збалансоване життя. Нам пощастило», – поділився зірковий актор в інтерв’ю французьким ЗМІ.
Клуні, відомий своїми культовими ролями в серіалі «Швидка допомога» та трилогії «Друзі Оушена», та його дружина – юрист лівансько-британського походження – проводять частину свого життя у Франції. Водночас вони зізнаються, що досі не вивчили французьку мову.
«Я люблю французьку культуру, мову, навіть якщо все ще так само погано її знаю після 400 днів уроків», – зізнався 64-річний актор.
Як повідомлялось, юристи фонду американського актора Джорджа Клуні та його дружини Амаль «За справедливість» хочуть притягнути до відповідальності російських пропагандистів, які закликають до війни проти України та геноциду українців.
Фото: Instagram/amalclooneyofficial1/bazaaruk
-
Відбудова3 дні agoМіст у селі Маяки на Одещині поки не ремонтуватимуть
-
Війна1 тиждень agoРФ знову використовує військову базу в Луганську, яка раніше зазнавала удару ATACMS
-
Відбудова1 тиждень agoНаступного року Київ направить понад ₴1,2 мільярда на відновлення будівель, пошкоджених атаками РФ
-
Політика1 тиждень agoспікер Джонсон назвав основну причину
-
Політика1 тиждень agoВибори в Україні – ЦВК відновив роботу Державного реєстру виборців
-
Усі новини1 тиждень agoРікі Мартін — історія про життя співака та шлюб з чоловіком
-
Війна1 тиждень agoУ прикордонному Сотницькому Козачку на Харківщині лінія фронту стабільна
-
Відбудова1 тиждень agoКошти на відновлення підуть лише на території, що перебувають під контролем України