Connect with us

Події

Одеська художниця представила провокативну виставку “Мрії про мирне літо”

Published

on


Одеська художниця Оксана Церковна представила свій новий проект під назвою “Мрії про мирне літо”. Художниця працює у напрямку сюрреалізм і частина робіт виглядає доволі провокативно: вона зобразила чоловічий статевий орган з колючою проволокою, на пляжі, під водою і навіть з фотоапаратом. В галереї “Вікно” на вулиці Нежинска, 31 представлено два десятки робіт Оксани Церковної.

На поверхні тіла зберігаються сліди минулого – шрами, зморшки, змінюються вигини хребта. Як земля носить на собі рани війни, так і людське тіло є живим архівом пережитого:
– Тріщини на шкірі, як тріщини на землі після спеки або вибухів.
– Зігнуті форми – внутрішній тиск, який не видно зовні.
– Зшиті поверхні – спроби зібрати себе після втрати, відновитися…

Тілесність, як символом крихкості та водночас стійкості – того, що можливо витримати. У проєкті “тілесність” постає як простір дослідження не лише фізичної оболонки, а й соціального, емоційного та символічного виміру людського тіла – відображення наслідків соціальних норм, травм і досвіду.

Тіло як ландшафт – метафора, що проступає в проєкті через переплетення природних форм і архітектури. Шрами нагадують про історичні події, а текстури підкреслюють життєві переживання. Тіло водночас особисте і колективне, інтимне і суспільне і несе в собі досвід, який можливо відчути на глибшому рівні.

Розглянемо тілесність як поле опору: опір стереотипам, зовнішньому контролю, насильству, але водночас і як простір насолоди, сили, відновлення. Через тілесність можна говорити про мир як про стан, у якому тіло не зазнає загрози, де воно може розквітати, взаємодіяти, відчувати.


 
Інтимність – це завжди гра між відкриттям і закриттям, між допуском і захистом. Колючий дріт – метафора заборон, символом нав’язаного контролю над тілом. Тіло може прагнути розширення, контакту, але війна, травма чи суспільні норми тримають його в обмеженні. Прагнення дотику контрастує з фізичною дистанцією. Це дослідження того, як тіло адаптується до нових реальностей: як воно вчиться жити з болем, як змінюється в умовах страху чи втрати, як реагує на насильство та відновлюється через ніжність.
 

 
Пропонуємо розглянути тілесність не просто як об’єкт, а як поле боротьби та можливостей. Це місце, де відчувається пам’ять і біль, але й зароджується мрія про спокійне літо – про тепло, про дотики, про свободу бути в своєму тілі без страху.
 
Фото: Степан Алєкян/Фейсбук





Джерело

Події

У столиці Словенії відкрилася виставка українського народного строю

Published

on


У Словенському етнографічному музеї в Любляні 29 травня відкрилася виставка «Вишивана Україна: народний одяг українців кінця ХІХ – ХХ століття».

Про це повідомляє Міністерство культури, передає Укрінформ.

Зазначається, що експозиція налічує 40 автентичних комплектів народного строю із фондової збірки Музею народної архітектури і побуту у Львові ім.Шептицького та приватної колекції Наталії Холод

Виставка пропонує поглянути на українське вишиття та народну ношу як на важливий елемент національної самоідентифікації і цінну частину культурної спадщини, де поєднуються історія, родинна пам’ять, традиції та українська ідентичність.

“Експозицію побудували навколо історичного контексту та особистих історій людей та родин, яким належав представлений одяг. Через ці мікроісторії відвідувачі зможуть побачити, як традиційні вишиті речі супроводжували українців у різні періоди життя та історичні епохи. Експонати розповідають про долі родин, майстрів і цілих поколінь, а також допомагають осмислити такі непрості сторінки української історії, як Голодомор, заслання до Сибіру, концтабори, дисидентський рух, радянська культурна політика, Чорнобиль і національне відродження кінця 1980-х років”, – йдеться у повідомленні.







У Словенії відкрилася виставка українського народного строю / Фото: Міністерство культури України

1 / 14

Частиною проєкту стала історія колекціонерки Наталії Холод. Початок повномасштабної війни та вимушений переїзд із родиною до Словенії спонукали Наталію до активного вивчення та збереження українського традиційного одягу, зокрема, щоб підтримувати зв’язок українців зі своєю культурою та розповідати світу про Україну. Зараз її приватна колекція налічує понад 150 предметів із 12 регіонів України.

Організатори наголошують, що виставка стане простором міжнародного культурного діалогу між Україною та Словенією. Через народний одяг, особисті історії та музейні колекції українська культура постане перед європейською аудиторією як жива, глибока й самобутня традиція.

Проєкт реалізують за підтримки Посольства України у Словенії, Словенського етнографічного музею, міністерств культури України та Словенії.

Читайте також: В Іспанії міжкультурній зустрічі презентували українську вишивку та народний танець

Як повідомляв Укрінформ, на столичному Подолі в музеї «Кам’яниця київського війта» відкрили оновлену експозицію про історію міського самоврядування та роль війта у житті стародавнього міста.



Джерело

Continue Reading

Події

У Києві відкрилась виставка робіт художника і військового, присвячена Силам спецоперацій

Published

on


У Києві в Національному музеї історії України у Другій світовій війні відкрилася виставка робіт художника та військовослужбовця Олександра Комʼяхова, присвячена 10-й річниці Сил спеціальних операцій Збройних сил України.

Як передає Укрінформ, про це командування ССО повідомило у Фейсбуці.

У серії творів зображені оператори спеціального призначення, бойова робота, побут, атмосфера служби і дух воїнів, які щодня за межею виконують надскладні завдання.

“Ці малюнки є моїм щоденником історій та знайомств, колекцією цікавих деталей, засобом комунікації та способом пізнання сучасного війська”, – сказав Комʼяхов під час відкриття виставки.

Також на заході презентували фотокнигу ССО. До неї увійшли, зокрема раніше неопубліковані світлини з особистих архівів операторів Сил спецоперацій з усіх ключових публічних операцій ССО за понад десятиріччя.

До відкриття виставки долучилися заступник генерального директора музею Дмитро Гайнетдінов і куратор проєкту – художник Антон Логов.

Ознайомитися з художніми творами та ССО на виставці можна буде до 29 липня 2026 року.

Читайте також: У Києві відкрилася виставка «Херсон. Шовкуненко. Врятоване»

Як повідомляв Укрінформ, 27 травня Україна відзначала День Сил спеціальних операцій.



Джерело

Continue Reading

Події

Скульптури малюків-засновників Києва переодягли у трипільське вбрання

Published

on



З нагоди Дня Києва і Трійці скульптури малюків-засновників міста – Кия, Щека, Хорива та їхньої сестри Либідь – переодягли у трипільське вбрання.

Відповідні фото опублікував у Фейсбуці автор скульптурної композиції на Поштовій площі Володимир Журавель, передає Укрінформ.

За його словами, “традиційно переодягли малюків до свят! В цей раз в образи трипільців!”.

Як зазначив Журавель, Трипільська культура є однією з яскравих найдавніших цивілізацій Європи епохи енеоліту та мідного віку (5400–2750 роки до н.е.), яка існувала на території сучасного Києва та України. Відзначилася високим рівнем розвитку ремесел, містобудуванням та землеробством.

Була відкрита українським археологом чеського походження Вікентієм Хвойкою в 1893 році. Перші знахідки – на вулиці Кирилівській у Києві, а у 1896 році масштабні розкопки біля села Трипілля на Київщині, яке й дало офіційну назву всій культурі.

Як нагадав скульптор, Хвойка презентував свої сенсаційні знахідки науковому світу в 1899 році на ХІ Археологічному з’їзді в Києві.

“Памʼятаємо, що Київ має дуже давню історію і ми є нащадками древніх цивілізацій які існували на території України!”, – підкреслив Журавель.

Він додав, що костюми створила Катерина Журавель, взявши за основу зображення на трипільській кераміці та історичні реставрації.

“Вінки також зробила Катерина Журавель, жоден дуб не постраждав, вінки були зроблені з гілок що попадали після грози”, – зауважив скульптор.

Читайте також: Скульптури малюківзасновників Києва перевдягли до Різдва

Кераміку створив Ярослав Гончар, взявши за основу знахідки на вулиці Кирилівській в Києві.

Жіноча трипільська статуетка була зроблена і подарована Олексою та Людмилю Альошкіними.

Як повідомляв Укрінформ, скульптури малюків-засновників Києва – Кия, Щека, Хорива та їхньої сестри Либідь – до Великодня, 12 квітня, одягли в українське національне вбрання та спорядили їх великодніми кошиками.

Фото: Володимир Журавель / Фейсбук



Джерело

Continue Reading

Trending

© 2023 Дайджест Одеси. Копіювання і розміщення матеріалів на інших сайтах дозволяється тільки за умови прямого посилання на сайт. Для Інтернет-видань обов'язковим є розміщення прямого, відкритого для пошукових систем гіперпосилання на використаний матеріал не нижче другого абзацу. Матеріали з позначкою «Реклама» публікуються на правах реклами, відповідальність за їхній зміст несе рекламодавець.