Події
Одеська художниця представила провокативну виставку “Мрії про мирне літо”
Одеська художниця Оксана Церковна представила свій новий проект під назвою “Мрії про мирне літо”. Художниця працює у напрямку сюрреалізм і частина робіт виглядає доволі провокативно: вона зобразила чоловічий статевий орган з колючою проволокою, на пляжі, під водою і навіть з фотоапаратом. В галереї “Вікно” на вулиці Нежинска, 31 представлено два десятки робіт Оксани Церковної.
На поверхні тіла зберігаються сліди минулого – шрами, зморшки, змінюються вигини хребта. Як земля носить на собі рани війни, так і людське тіло є живим архівом пережитого:
– Тріщини на шкірі, як тріщини на землі після спеки або вибухів.
– Зігнуті форми – внутрішній тиск, який не видно зовні.
– Зшиті поверхні – спроби зібрати себе після втрати, відновитися…
Тілесність, як символом крихкості та водночас стійкості – того, що можливо витримати. У проєкті “тілесність” постає як простір дослідження не лише фізичної оболонки, а й соціального, емоційного та символічного виміру людського тіла – відображення наслідків соціальних норм, травм і досвіду.
Тіло як ландшафт – метафора, що проступає в проєкті через переплетення природних форм і архітектури. Шрами нагадують про історичні події, а текстури підкреслюють життєві переживання. Тіло водночас особисте і колективне, інтимне і суспільне і несе в собі досвід, який можливо відчути на глибшому рівні.
Розглянемо тілесність як поле опору: опір стереотипам, зовнішньому контролю, насильству, але водночас і як простір насолоди, сили, відновлення. Через тілесність можна говорити про мир як про стан, у якому тіло не зазнає загрози, де воно може розквітати, взаємодіяти, відчувати.
Інтимність – це завжди гра між відкриттям і закриттям, між допуском і захистом. Колючий дріт – метафора заборон, символом нав’язаного контролю над тілом. Тіло може прагнути розширення, контакту, але війна, травма чи суспільні норми тримають його в обмеженні. Прагнення дотику контрастує з фізичною дистанцією. Це дослідження того, як тіло адаптується до нових реальностей: як воно вчиться жити з болем, як змінюється в умовах страху чи втрати, як реагує на насильство та відновлюється через ніжність.
Пропонуємо розглянути тілесність не просто як об’єкт, а як поле боротьби та можливостей. Це місце, де відчувається пам’ять і біль, але й зароджується мрія про спокійне літо – про тепло, про дотики, про свободу бути в своєму тілі без страху.
Фото: Степан Алєкян/Фейсбук
Трилер «П’ятниця» (Day Drinker) з голлівудськими зірками Джонні Деппом і Пенелопою Крус вийде у кінопрокат у березні 2027 року.
Як передає Укрінформ, про це повідомляє Variety.
Компанія Lionsgate, яка випускає фільм, запланувала реліз «П’ятниці» у кінотеатрах на 26 березня 2027 року.
Марк Вебб, найбільш відомий за фільмами «Нова Людина-павук» та рімейком диснеївської «Білосніжки», зрежисує фільм.
Сценарій майбутньої стрічки написав Зак Дін, автор фільмів «Війна завтрашнього дня» та «Форсаж 10».
Сам трилер розповідає про «бармена (грає акторка Медлін Клайн) на приватній яхті, яка зустрічає на борту судна таємничого гостя (грає Депп), але вони обоє опиняються у зв’язку з кримінальною фігурою (грає Крус)».
Новий проєкт возз’єднує Деппа та Крус, які знімалися разом у фільмах «Кокаїн» (2001), «Пірати Карибського моря: На дивних берегах» (2011) та «Вбивство у Східному експресі» (2017).
Зазначається, що «П’ятниця» стане одним із перших голлівудських фільмів Деппа після його гучного судового розбирання з колишньою дружиною Ембер Герд кілька років тому.
Як повідомляв Укрінформ, романтична комедія «Улов» (The Catch) із володаркою «Оскара» Еммою Стоун вийде у кінопрокат у травні наступного року.
Фото: Lionsgate
Повнометражна стрічка Дмитра Грешка “Дівія” отримала Приз дослідницьких лабораторій на 45-му Міжнародному фестивалі документального кіно імені Жана Руша, що проходить у Парижі.
Як передає Укрінформ, про це у Фейсбуці повідомляє Національна спілка кінематографістів України.
Разом із відзнакою команда фільму отримає грошову винагороду у 1500 євро.
Премію присуджують за підтримки науково-дослідних лабораторій, які працюють у сфері гуманітарних і соціальних наук.
Журі відзначило стрічку за її “оригінальність та радикальну природу”, наголосивши, що фільм виходить далеко за межі суто українського політичного контексту та прагне “викрити несвідомість людства у його стосунках з живими істотами та надати цій критиці філософського та універсального виміру”.
Робота над фільмом стартувала навесні 2022 року. У стрічці немає закадрового тексту – історія розгортається через візуальний ряд і музичний супровід. Автори досліджують, як війна, російські обстріли, окупація та мінування руйнують природне середовище України та змінюють її ландшафти.
У кадрі можна побачити екопарки у прифронтових регіонах, деокуповані території, а також територію Каховської ГЕС. Значну частину матеріалу знімали за допомогою дронів.
Назва “Дівія” походить від імені слов’янської богині природи, яка символізує матір усього живого.
Продюсерами стрічки виступили Поліна Герман та Гліб Лук’янець. Проєкт створили у копродукції України, Польщі та Нідерландів.
Як повідомляв Укрінформ, стрічка “Дівія” потрапила у довгий список претендентів на кінопремію “Золота Дзиґа”.
Українська поетична короткометражна стрічка “За мить до світанку” режисера Руслана Богдана була представлена в межах кіноринку Marché du Film – Festival de Cannes під час 79-го Каннського міжнародного кінофестивалю.
Як передає Укрінформ, про це Державне агентство з питань кіно повідомляє у Фейсбуці.
“За мить до світанку” – це 16-хвилинна візуальна поема без слів, що через символічні образи розповідає про досвід родин українських військовополонених. Стрічка досліджує стан очікування, втрати та внутрішньої сили: жінки рухаються крізь темряву й спустошення, наосліп шукаючи світло та надію. Образ містичного воїна, який несе вогонь, уособлює незламний спротив тих, хто перебуває в полоні.
У фільмі знялися родини військовополонених: Юлія Мороз, яка втратила чоловіка; Діана Пашко, Олена Каліберда та Катерина Петренко, чиї чоловіки повернулися з полону; Алла Діденко, яка досі чекає на звільнення нареченого.
Особливо символічною стала історія героїні фільму Тетяни Вишняк: саме під час Marché du Film, 15 травня, її син повернувся з полону в межах обміну. Ця звістка змінила не лише реальність родини, а й саму історію стрічки.
Учасниці фільму не грають персонажів – вони проживають і передають власний досвід мовою образів та емоцій. Як зазначає режисер стрічки, ідея створити фільм без слів народилася з усвідомлення того, що для пережитого цими жінками часто неможливо знайти слова.
Назва стрічки символізує найтемніший момент перед світанком – час, коли світло вже наближається, попри всю густоту темряви.
Продюсерами фільму стали Дмитро Грекович та Олександр Юдицький, оператором-постановником – Олександр Рощин, композитором – Євген Філатов.
Показ у межах Marché du Film став важливою можливістю представити українське авторське кіно міжнародній професійній аудиторії – програмерам фестивалів, дистриб’юторам та представникам світової кіноіндустрії.
Як повідомляв Укрінформ, у межах 79-го Каннського міжнародного кінофестивалю відбулася прем’єра фільму “Весна” режисера Ростислава Кирпиченка.
Фото: Держкіно
-
Політика1 тиждень agoЗеленський і Навроцький обговорили потенційні контакти на найближчий час
-
Усі новини1 тиждень agoЄвробачення 2026 – хто може перемогти в конкурсі
-
Політика1 тиждень agoНовий Цивільний кодекс — петиція проти нього зібрала 28 тисяч голосів
-
Одеса1 тиждень agoНебезпечне море: одесити про майбутній курортний сезон
-
Відбудова7 днів agoФермери Миколаївщини зможуть отримати фінансову підтримку на відновлення господарств
-
Усі новини1 тиждень agoМастерШеф Професіонали – хто новий суддя
-
Події1 тиждень agoУкраїнський ForeFilms стане копродюсером румунського фільму «Диптих любові»
-
Війна1 тиждень agoСирський відвідав воїнів на Олександрівському напрямку