Connect with us

Події

Одеська художниця представила провокативну виставку “Мрії про мирне літо”

Published

on


Одеська художниця Оксана Церковна представила свій новий проект під назвою “Мрії про мирне літо”. Художниця працює у напрямку сюрреалізм і частина робіт виглядає доволі провокативно: вона зобразила чоловічий статевий орган з колючою проволокою, на пляжі, під водою і навіть з фотоапаратом. В галереї “Вікно” на вулиці Нежинска, 31 представлено два десятки робіт Оксани Церковної.

На поверхні тіла зберігаються сліди минулого – шрами, зморшки, змінюються вигини хребта. Як земля носить на собі рани війни, так і людське тіло є живим архівом пережитого:
– Тріщини на шкірі, як тріщини на землі після спеки або вибухів.
– Зігнуті форми – внутрішній тиск, який не видно зовні.
– Зшиті поверхні – спроби зібрати себе після втрати, відновитися…

Тілесність, як символом крихкості та водночас стійкості – того, що можливо витримати. У проєкті “тілесність” постає як простір дослідження не лише фізичної оболонки, а й соціального, емоційного та символічного виміру людського тіла – відображення наслідків соціальних норм, травм і досвіду.

Тіло як ландшафт – метафора, що проступає в проєкті через переплетення природних форм і архітектури. Шрами нагадують про історичні події, а текстури підкреслюють життєві переживання. Тіло водночас особисте і колективне, інтимне і суспільне і несе в собі досвід, який можливо відчути на глибшому рівні.

Розглянемо тілесність як поле опору: опір стереотипам, зовнішньому контролю, насильству, але водночас і як простір насолоди, сили, відновлення. Через тілесність можна говорити про мир як про стан, у якому тіло не зазнає загрози, де воно може розквітати, взаємодіяти, відчувати.


 
Інтимність – це завжди гра між відкриттям і закриттям, між допуском і захистом. Колючий дріт – метафора заборон, символом нав’язаного контролю над тілом. Тіло може прагнути розширення, контакту, але війна, травма чи суспільні норми тримають його в обмеженні. Прагнення дотику контрастує з фізичною дистанцією. Це дослідження того, як тіло адаптується до нових реальностей: як воно вчиться жити з болем, як змінюється в умовах страху чи втрати, як реагує на насильство та відновлюється через ніжність.
 

 
Пропонуємо розглянути тілесність не просто як об’єкт, а як поле боротьби та можливостей. Це місце, де відчувається пам’ять і біль, але й зароджується мрія про спокійне літо – про тепло, про дотики, про свободу бути в своєму тілі без страху.
 
Фото: Степан Алєкян/Фейсбук





Джерело

Події

В ЮНЕСКО бачать потенціал для розширення проєкту зі збереження єврейської документальної спадщини в Україні

Published

on



Проєкт зі збереження єврейської документальної спадщини в Україні, який ЮНЕСКО та Європейський Союз започаткували торік, має значний потенціал для подальшого розвитку та розширення.

Про це в коментарі Укрінформу повідомила голова Представництва ЮНЕСКО в Україні К’яра Децці Бардескі.

За її словами, протягом першого року реалізації дворічної програми було проведено комплексну оцінку архівних фондів, що дозволило визначити ключові прогалини та потреби інституцій, які зберігають документальну спадщину.

«У межах проєкту ми насамперед здійснили всебічну оцінку архівних колекцій. На основі цього змогли визначити прогалини та потреби установ, а також уже провели навчання для інституцій з питань оцифрування, превентивної консервації та управління архівами», – зазначила Бардескі.

Читайте також: ЮНЕСКО оцінює шкоду, завдану російськими атаками Одеській обсерваторії та Києво-Печерській лаврі

Вона акцентувала, що результати першого року проєкту підтвердили високий запит на подальшу підтримку у цій сфері.

«Ми чітко бачимо, чого навчилися завдяки цьому проєкту, і наші напрацювання однозначно свідчать про велику потребу в цьому напрямі. Ми справді зацікавлені й докладаємо максимуму зусиль, щоб зрозуміти, як можемо й надалі підтримувати цю сферу, адже вона є надзвичайно важливою. Ми прагнемо й очікуємо можливості робити більше безпосередньо в Україні», — додала очільниця Представництва ЮНЕСКО.

Як повідомляв Укрінформ, у березні 2025 року ЮНЕСКО та Європейський Союз офіційно запустили проєкт зі збереження єврейської документальної спадщини в Україні. Його метою є збереження та забезпечення доступу до культурної та документальної спадщини єврейської громади в Україні, сприяння визнанню її цінного внеску в розмаїття України, міжкультурному діалогу.

Проєкт спрямований на розвиток українських архівів і полегшення доступу до документів, зокрема за допомогою оцифрування. Він триватиме 24 місяці і зосередиться на Києві, Одесі та Дніпрі.



Джерело

Continue Reading

Події

Максим Бутченко анонсував вихід книги про повернення українських родин із Росії

Published

on



“Найближчим часом вийде книга “Повернення”. Це художній текст з елементами магічного реалізму про повернення – фізичне й метафізичне – українських родин із Росії”, – сказав він.

За словами Бутченка, ця книга – про необхідність остаточного виходу з російського простору: культурного, мовного, ментального.

Письменник зауважив, що “Повернення” – дуже особиста книга.

Читайте також: У Києві презентували книгу про роботу української розвідки «Острів ГУР»

Як повідомлялося, національний рейтинг Укрінформу «Книжковий інфобум-2025» оголосив довгий список книг, які номінуються на звання найкращої книги року.

Фото Укрінформу можна купити тут.



Джерело

Continue Reading

Події

Письменниця Людмила Охрименко представила українській громаді у Празі свої книги

Published

on


У чеській столиці відбулась зустріч письменниці з Харкова Людмили Охрименко з представниками української громади.

Про це повідомляє кореспондент Укрінформу.

Охрименко розповіла про свою волонтерську діяльність та представила книги, серед яких ті, що принесли їх авторці літературні призи.

До 2014 року, розповіла письменниця, вона вела нормальне життя і вважала написання книжок своїм хобі, свої роботи писала при цьому російською мовою, якою користувалась і у спілкуванні.

«У 2014 році я потрапила на фронт, на передову, це був Слов’янськ, місто Щастя Луганської області, і там я і побачила, що таке є «руський мир». І саме тоді я запитала себе: хто я, звідки я?», – згадує авторка.

Відповідь була: «я – українка» і тоді постало питання: «чому я, українка, послуговуюся іноземною мовою, та ще й мовою свого ворога? Ще й мовою, яка на тисячу років молодша за мою рідну мову та має на 30% менший словниковий запас!».

Переходити на українську, почати писати нею, «щоб було не соромно», було важко, зізналась авторка, яка просто почала вивчати мову по шкільних підручниках і зараз користується вже підручниками Києво-Могилянської академії.

Першою книжкою, яку Охрименко написала українською, стали «Волонтерські історії». В них жінка розповідає про те, що побачила та з ким зустрічалася під час своїх поїздок на фронт. Охрименко почала активно займатися волонтерством саме у 2014-му, коли фактично розпочалася російська війна проти України. При цьому, зауважила вона, насправді зрозуміли, що саме відбувається, всі, а не окремі люди, лише після 24 лютого 2024 року. «Зараз це зовсім інші люди, інша країна, інше єднання українців», – вважає авторка.

Охрименко розповіла також про те, з якими надзвичайними людьми звела її доля під час поїздок на фронт і літературна діяльність, зокрема, про героїв її книжок «Оскар» і «Хрещена». Обидві книжки були написані «на замовлення» – за пропозицією самих героїв, надзвичайних людей і патріотів: у першій розповідається про кримського татарина, розвідника, який у 2015 році потрапив у полон до так званого «МГБ ДНР», однієї з найстрашніших катівень на окупованій території, звідки зміг втекти з перебитими ногами і втраченим оком; у другій представлена медикиня полку «Азов», яка пройшла Азовсталь, Оленівку і Таганрозьку в’язницю, повернулась з полону в кінці 2024 року та знову пішла на службу в полк «Азов», у віці більш як 70 років.

Читайте також: У Латвії вийшов друком роман Майка Йогансена, а в Польщі – перший том творів Хвильового

Загалом Охрименко написала 12 книжок, з яких 5 отримали премії, зокрема «Коронація слова» (2021 рік) за найкращий роман на воєнну тематику (роман «Оскар»).

У авторки є плани на майбутнє і вона впевнена, що нові її книжки обов’язково здобудуть нові премії.

Як повідомлялось, у Києві в Національному комплексі «Експоцентр України» (колишня ВДНГ) з 23 по 26 квітня відбудеться п’ятий літературний фестиваль «Книжкова країна».

Фото: Ольга Танасійчук / Укрінформ

Більше наших фото можна купити тут



Джерело

Continue Reading

Trending

© 2023 Дайджест Одеси. Копіювання і розміщення матеріалів на інших сайтах дозволяється тільки за умови прямого посилання на сайт. Для Інтернет-видань обов'язковим є розміщення прямого, відкритого для пошукових систем гіперпосилання на використаний матеріал не нижче другого абзацу. Матеріали з позначкою «Реклама» публікуються на правах реклами, відповідальність за їхній зміст несе рекламодавець.