Події
Одеська художниця представила провокативну виставку “Мрії про мирне літо”
Одеська художниця Оксана Церковна представила свій новий проект під назвою “Мрії про мирне літо”. Художниця працює у напрямку сюрреалізм і частина робіт виглядає доволі провокативно: вона зобразила чоловічий статевий орган з колючою проволокою, на пляжі, під водою і навіть з фотоапаратом. В галереї “Вікно” на вулиці Нежинска, 31 представлено два десятки робіт Оксани Церковної.
На поверхні тіла зберігаються сліди минулого – шрами, зморшки, змінюються вигини хребта. Як земля носить на собі рани війни, так і людське тіло є живим архівом пережитого:
– Тріщини на шкірі, як тріщини на землі після спеки або вибухів.
– Зігнуті форми – внутрішній тиск, який не видно зовні.
– Зшиті поверхні – спроби зібрати себе після втрати, відновитися…
Тілесність, як символом крихкості та водночас стійкості – того, що можливо витримати. У проєкті “тілесність” постає як простір дослідження не лише фізичної оболонки, а й соціального, емоційного та символічного виміру людського тіла – відображення наслідків соціальних норм, травм і досвіду.
Тіло як ландшафт – метафора, що проступає в проєкті через переплетення природних форм і архітектури. Шрами нагадують про історичні події, а текстури підкреслюють життєві переживання. Тіло водночас особисте і колективне, інтимне і суспільне і несе в собі досвід, який можливо відчути на глибшому рівні.
Розглянемо тілесність як поле опору: опір стереотипам, зовнішньому контролю, насильству, але водночас і як простір насолоди, сили, відновлення. Через тілесність можна говорити про мир як про стан, у якому тіло не зазнає загрози, де воно може розквітати, взаємодіяти, відчувати.
Інтимність – це завжди гра між відкриттям і закриттям, між допуском і захистом. Колючий дріт – метафора заборон, символом нав’язаного контролю над тілом. Тіло може прагнути розширення, контакту, але війна, травма чи суспільні норми тримають його в обмеженні. Прагнення дотику контрастує з фізичною дистанцією. Це дослідження того, як тіло адаптується до нових реальностей: як воно вчиться жити з болем, як змінюється в умовах страху чи втрати, як реагує на насильство та відновлюється через ніжність.
Пропонуємо розглянути тілесність не просто як об’єкт, а як поле боротьби та можливостей. Це місце, де відчувається пам’ять і біль, але й зароджується мрія про спокійне літо – про тепло, про дотики, про свободу бути в своєму тілі без страху.
Фото: Степан Алєкян/Фейсбук
Події
В Одеській науковій бібліотеці відкрилася персональна фотовиставка Бориса Бухмана
В Одеській національній науковій бібліотеці (вул.Пастера,13) відкрилася персональна виставка фотохудожника Бориса Бухмана «Моє Суспільне». Борис присвятив цей проект річниці своєї роботи в команді Суспільне Одеса, для експозиції було відібрано 25 робіт, що відображають життя Одеси в умовах щоденних російських атак під час повномасштабної війни, портрети військових та цивільних, в об’єктив митця потрапили і колеги з Суспільне Одеса. Відкриттям виставки митець відзначає і свій власний ювілей – 65 років.
Під час відкриття виставки Бориса Бухмана нагородили почесною грамотою від Одеської міської військової адміністрації. Виконуючий обов’язки Одеського міського голови Ігор Коваль вручив почесну відзнаку “За заслуги перед містом”.
Борис Бухман уже багато років поспіль залишається одним із головних фотолітописців Одеси. Його роботи — це історії про місто, його архітектуру та, перш за все, про його незламних людей. Упродовж повномасштабного вторгнення майстер активно фіксує сучасну історію України, за що неодноразово отримував українські та міжнародні нагороди.
Події
На Житомирщині анонсували міжнародне свято літератури і мистецтв «Лесині джерела»
У Звягелі на Житомирщині, де народилася Леся Українка, відбудеться міжнародне свято літератури і мистецтв «Лесині джерела».
Про це повідомила Звягельська міська рада у Фейсбуці, передає Укрінформ.
«Упродовж чотирьох десятиліть «Лесині джерела» об’єднують шанувальників творчості Лесі Українки, митців, науковців, творчі колективи та гостей з усієї України та зарубіжжя. Свято стало найвідомішим культурно-мистецьким заходом, сприяючи збереженню пам’яті про видатну землячку, популяризації української літератури, мистецтва й національних традицій», – ідеться у повідомленні.
У день відкриття свята, 22 липня, запланована літературна зустріч «Подорож у світ Лесі Українки».
У програмі на 23 липня, зокрема, виставка робіт та відзначення переможців VІІ відкритого конкурсу «Палітра Лесиного краю», інтерактивна зустріч «Лесині джерела – джерела натхнення», гастровечір «Кава зі сметанкою».
На 24 липня заплановані перший Всеукраїнський культурний форум «Код національної культури», ХХІ Всеукраїнський конкурс виконавців художнього слова імені Лесі Українки, народознавча розвідка «Лісова пісня – синтез легенд, міфів, народних повір’їв», інтерактивна подорож «Мавчина стежка: в пошуках лісових таємниць», вистава народного аматорського театру Звягельського палацу культури «Блакитна троянда» за твором Лесі Українки.
25 липня в Літературно-меморіальному музеї Лесі Українки пройде оглядова екскурсія «Лесина домівка», а також відбудеться вручення обласної літературно-мистецької премії імені Лесі Українки та обласної премії імені Олени Пчілки, вулична театралізована екскурсія-квест «Леся. Життя у Звягелі», XXIV Всеукраїнський конкурс української традиційної пісенної культури «Животоки», благодійна концертна програма «Не згасне світло Лесиних джерел», безкоштовний показ мультфільму «Мавка».
На 26 липня запланований молодіжний квартирник «Леся Українка. Міфи та реальність».
Як повідомлялося, українська письменниця, перекладачка, фольклористка, культурна діячка Леся Українка (справжнє ім’я – Лариса Петрівна Косач) народилася 25 лютого 1871 року у Звягелі. У місті функціонують літературно-меморіальний музей Лесі Українки та Музей родини Косачів-Драгоманових.
Події
У Києві завершили зйомки фільму «Місто» за романом Підмогильного
У Києві завершили зйомки фільму «Місто» режисера Станіслава Битюцького – сучасної кіноадаптації роману Валер’яна Підмогильного.
Як передає Укрінформ, про це Українська кіноакадемія повідомила у Фейсбуці.
«Стрічку фільмували 20 днів на центральних вулицях Києва, на фестивалях електронної музики та кіностудії ім. Олександра Довженка», – йдеться у повідомленні.
Події роману перенесені у фільмі на 100 років уперед – у сьогодення. Російсько-українська війна триває вже четвертий рік. Київ далекий від святковості. Тут немає феєрверків, немає радісних натовпів – це місто, де кожен носить у собі власну травму і намагається по-своєму зцілитися. Молодь шукає у цьому себе.
«Місто» стане повнометражним дебютом для режисера й кінознавця Битюцького, який є володарем премії за кращий фільм на фестивалі короткометражних фільмів (KISFF) та переможцем премії «Кіноколо» за найкращий короткометражний фільм 2020 року. Він учасник однієї з найбільш престижних європейських сценарних майстерень LIM|Less is More (Франція), де серед його наставників були співсценаристи Ларса фон Трієра та Паоло Соррентіно.
Головну роль Степана Радченка зіграв молодий актор Театру на Лівому Березі Дніпра Максим Рягін («Кохання та полум’я»). Жіночі ролі втілила молода генерація акторок: Зосю зіграла Марія Ковальова (вистава «Троянство»), Надійку – Яна Колодійчук, а Риту – Анастасія Малахова.
Премʼєра «Міста» запланована на 2027 рік.
Як повідомляв Укрінформ, фільм «Демони» режисерки Наталки Ворожбит, у якому свою останню роль зіграла Руслана Писанка, покажуть на 79-у кінофестивалі в Локарно.
Фото: Українська кіноакадемія
-
Одеса1 тиждень agoЦіни на овочі та фрукти на Привозі в Одесі у липні 2026
-
Відбудова1 тиждень agoШмигаль розповів про умови конкурсу на будівництво нової генерації
-
Усі новини1 тиждень agoСніжана Онопко – українська модель підтримала росіянку
-
Одеса6 днів agoАтака дронів на Одесу 6 липня: наслідки та пошкодження
-
Усі новини1 тиждень agoРозлучення Діани та Чарльза – чому вона почувалася третьою
-
Суспільство1 тиждень agoУряд розподілив додаткові ₴7,4 мільярда для безоплатного харчування школярів
-
Суспільство1 тиждень agoХерсонський художній музей отримав Блакитний щит Анонси
-
Події1 тиждень agoЩе один херсонський музей отримав міжнародний захисний знак «Блакитний щит»
