Події
Одеська художниця представила провокативну виставку “Мрії про мирне літо”
Одеська художниця Оксана Церковна представила свій новий проект під назвою “Мрії про мирне літо”. Художниця працює у напрямку сюрреалізм і частина робіт виглядає доволі провокативно: вона зобразила чоловічий статевий орган з колючою проволокою, на пляжі, під водою і навіть з фотоапаратом. В галереї “Вікно” на вулиці Нежинска, 31 представлено два десятки робіт Оксани Церковної.
На поверхні тіла зберігаються сліди минулого – шрами, зморшки, змінюються вигини хребта. Як земля носить на собі рани війни, так і людське тіло є живим архівом пережитого:
– Тріщини на шкірі, як тріщини на землі після спеки або вибухів.
– Зігнуті форми – внутрішній тиск, який не видно зовні.
– Зшиті поверхні – спроби зібрати себе після втрати, відновитися…
Тілесність, як символом крихкості та водночас стійкості – того, що можливо витримати. У проєкті “тілесність” постає як простір дослідження не лише фізичної оболонки, а й соціального, емоційного та символічного виміру людського тіла – відображення наслідків соціальних норм, травм і досвіду.
Тіло як ландшафт – метафора, що проступає в проєкті через переплетення природних форм і архітектури. Шрами нагадують про історичні події, а текстури підкреслюють життєві переживання. Тіло водночас особисте і колективне, інтимне і суспільне і несе в собі досвід, який можливо відчути на глибшому рівні.
Розглянемо тілесність як поле опору: опір стереотипам, зовнішньому контролю, насильству, але водночас і як простір насолоди, сили, відновлення. Через тілесність можна говорити про мир як про стан, у якому тіло не зазнає загрози, де воно може розквітати, взаємодіяти, відчувати.
Інтимність – це завжди гра між відкриттям і закриттям, між допуском і захистом. Колючий дріт – метафора заборон, символом нав’язаного контролю над тілом. Тіло може прагнути розширення, контакту, але війна, травма чи суспільні норми тримають його в обмеженні. Прагнення дотику контрастує з фізичною дистанцією. Це дослідження того, як тіло адаптується до нових реальностей: як воно вчиться жити з болем, як змінюється в умовах страху чи втрати, як реагує на насильство та відновлюється через ніжність.
Пропонуємо розглянути тілесність не просто як об’єкт, а як поле боротьби та можливостей. Це місце, де відчувається пам’ять і біль, але й зароджується мрія про спокійне літо – про тепло, про дотики, про свободу бути в своєму тілі без страху.
Фото: Степан Алєкян/Фейсбук
Події
Київський театр ляльок готує премʼєру вистави «Лускунчик і Мишачий король»
Київський академічний театр ляльок «Замок на горі» 7 грудня представить премʼєру — сучасну фентезі-адаптацію «Лускунчика» від режисера Слави Жили.
Про це повідомляє Укрінформ.
Сценічне прочитання «Лускунчика» у театрі створене новою творчою командою та адаптоване під сучасного глядача.
«Це спроба подарувати дорослим і дітям те відчуття дива, яке ми втрачаємо, коли виростаємо. Тут добро перемагає, але робить це з іронією, світлом і стилем», – зазначив у коментарі Укрінформу директор – художній керівник театру Ігор Гулий.
За словами заслуженого діяча мистецтв України Слави Жили, команда створила фентезі на тему снів Марі Штальбаум. «Вистава присвячена моїй донечці Розі — вона саме у віці головної героїні», – поділився режисер.
Київський театр ляльок готує премʼєру вистави «Лускунчик і Мишачий король» / Фото надані театром
Казка «Лускунчик і Мишачий король» переносить глядачів у химерний світ фантазії, де ляльки борються з підступним мишачим військом, а Марі та Лускунчик долають чари й страхи. Постановка поєднує фентезі, горор, казку і динаміку сучасного театру.
Фінал вистави — традиційно світлий, теплий та надихаючий: добро перемагає, а закохані герої залишаються разом.
Для постановки створені авторські костюми, пластика акторів нагадує одночасно балет і TikTok-рухи, музика – між класикою та електронікою, а сценографія виглядає як експозиція сучасного арттеатру. У виставі-грі будуть і елементи відеоігор.

Над виставою «Лускунчик і Мишачий король» працюють режисерка з пластики заслужена діячка мистецтв України Ольга Семьошкіна, художник Микола Данько, композитор Юрій Звонарь.
Як повідомлялося, Національний академічний драматичний театр імені Лесі Українки успішно здійснив гастрольний тур Іспанією.
Фото надані театром
Події
Цьогоріч музика Лятошинського звучала на головних сценах Європи, США і Латинської Америки
У 2025 році до 130-річчя провідного композитора Бориса Лятошинського реалізовано низку міжнародних проєктів, його творчість була представлена на ключових сценах Європи, США та Латинської Америки.
Про це повідомляє Укрінформ із посиланням на Український інститут та Фундацію Лятошинського.
Зокрема, було втілено й підтримано понад 10 подій – концертів, прем’єр, конференцій, видання спеціалізованих музичних антологій.
Центральною ініціативою стало видання «Антології української камерної музики: Борис Лятошинський. Струнні квартети». Вперше всі квартети композитора були опубліковані повним зібранням із виконавською редакцією ансамблю NotaBene Chamber Group.
Презентація видання відбулась у вересні в межах Міжнародного фестивалю сучасної музики «Контрасти» у Львові за участю співзасновниць Фундації Лятошинського Ірини Тукової та Тетяни Гомон, упорядниці Ольги Лозинської.
Також було підготовлено оновлені матеріали до виконання Увертюри на чотири українські теми та Слов’янської увертюри Лятошинського, їх передано оркестрам в Україні та за кордоном.

Протягом року музика Бориса Лятошинського звучала на понад 10 престижних міжнародних подіях у Нідерландах, Великій Британії, Німеччині, Польщі, Литві, Бразилії та США. Твори виконували знані артисти та колективи, серед яких NotaBene Chamber Group, піаніст Антоній Баришевський, Амазонська філармонія під орудою Марсело де Єзуса та інші.

До кінця року заплановано ще кілька значних подій. Зокрема, 3 грудня у Берліні відбудеться різдвяний концерт із музикою Лятошинського за участю Катерини-Софії Шик, Катерини Супрун та оркестру «Мрія». Крім того, 3, 4 та 12 грудня відбудуться музичні академії Амстердама та Гааги за участю Антонія Баришевського.
Борис Лятошинський — один із найвизначніших композиторів XX століття (1895–1968). Він також виховав не одне покоління українських композиторів, його учні стали відомі як київські авангардисти 1960-х. Серед них – Валентин Сильвестров, Леонід Грабовський, Євген Станкович, Віталій Годзяцький та інші видатні митці.
Український інститут – державна установа культурної дипломатії України, діяльність якої спрямована на покращення розуміння і сприйняття України у світі та розвиток її культурних зв’язків з іншими країнами.
Як повідомлялося, в Україні створили музичний проєкт «Загата», який відтворює голоси поетів Розстріляного відродження та митців, що постраждали від радянських репресій.
Фото надані Українським інститутом та Фундацією Лятошинського
Події
Помер видатний британський драматург Том Стоппард
Британський драматург, режисер і сценарист Том Стоппард помер у віці 88 років.
Про це повідомила компанія United Agents, передає Укрінформ із посиланням на The Independent.
“Ми з глибоким сумом повідомляємо, що наш улюблений клієнт та друг Том Стоппард мирно помер удома в Дорсеті, в оточенні своєї родини”, – йдеться у заяві компанії.
Стоппард був одним із найвідоміших британських драматургів. За свою багаторічну кар’єру на телебаченні, в театрі та кіно він здобув три премії Лоуренса Олів’є, п’ять «Тоні» та «Оскар». У 1997 році королева Єлизавета II посвятила драматурга у лицарі за його внесок у розвиток театру.
Він народився 1937 року у Чехословаччині в єврейській сім’ї. Під час нацистської окупації родина змушена була тікати з країни і зрештою опинилась у Великій Британії.
Свою кар’єру майбутній драматург розпочав у журналістиці. Він став театральним критиком, а згодом писав п’єси для радіо і телебачення.
Його театральний дебют відбувся у 1967 році – п’єса «Розенкранц та Гільденстерн мертві» принесла йому першу премію «Тоні». Надалі Стоппард ставав її лауреатом ще чотири рази: у 1976, 1984, 2007 і 2023 роках. У 1990 році він зняв фільм «Розенкранц і Гільденстерн мертві».
Серед найвідоміших п’єс Стоппарда – «Травесті», «Аркадія», «Берег Утопії», «Рок-н-рол» тощо.
Він також є автором сценаріїв до фільмів «Імперія сонця» (1987), «Біллі Батгейт» (1991), «Анна Кареніна» (2012), «Тюльпанова лихоманка» (2017) та ін.
У 1999 році за сценарій до фільму «Закоханий Шекспір» Стоппард разом із Марком Норманом здобув премію «Оскар».
Як повідомляв Укрінформ, 17 серпня у віці 87 років помер британський актор, номінант на премію “Оскар” Теренс Стемп, відомий ролями у фільмах про Супермена та “Зоряні війни”.
Фото: Matt Humphrey / eyevine / Redux
-
Відбудова6 днів agoВідновлення пункту пропуску «Орлівка» може тривати кілька тижнів
-
Політика4 дні agoТуреччина пропонує почати мирний процес із домовленості з припинення вогню по енергетиці та портам
-
Суспільство4 дні agoПогрожував ув’язненням та відрахуванням: посадовець одеської Військової академії вимагав гроші у курсантів
-
Усі новини1 тиждень agoСмартфони Android і iPhone тепер можуть обмінюватися файлами, але є один нюанс
-
Події4 дні agoФільм «Ти – космос» за перший вікенд прокату зібрав ₴8,7 мільйона
-
Усі новини4 дні agoЧоловік вперше за 10 років почистив старий диван: там він знайшов любовний вірш
-
Усі новини4 дні agoу людей і золотих ретриверів знайдено спільні гени
-
Одеса4 дні agoНічна атака на Одещину: пошкоджено порт і тепломережі
