Події
Одеська художниця представила провокативну виставку “Мрії про мирне літо”
Одеська художниця Оксана Церковна представила свій новий проект під назвою “Мрії про мирне літо”. Художниця працює у напрямку сюрреалізм і частина робіт виглядає доволі провокативно: вона зобразила чоловічий статевий орган з колючою проволокою, на пляжі, під водою і навіть з фотоапаратом. В галереї “Вікно” на вулиці Нежинска, 31 представлено два десятки робіт Оксани Церковної.
На поверхні тіла зберігаються сліди минулого – шрами, зморшки, змінюються вигини хребта. Як земля носить на собі рани війни, так і людське тіло є живим архівом пережитого:
– Тріщини на шкірі, як тріщини на землі після спеки або вибухів.
– Зігнуті форми – внутрішній тиск, який не видно зовні.
– Зшиті поверхні – спроби зібрати себе після втрати, відновитися…
Тілесність, як символом крихкості та водночас стійкості – того, що можливо витримати. У проєкті “тілесність” постає як простір дослідження не лише фізичної оболонки, а й соціального, емоційного та символічного виміру людського тіла – відображення наслідків соціальних норм, травм і досвіду.
Тіло як ландшафт – метафора, що проступає в проєкті через переплетення природних форм і архітектури. Шрами нагадують про історичні події, а текстури підкреслюють життєві переживання. Тіло водночас особисте і колективне, інтимне і суспільне і несе в собі досвід, який можливо відчути на глибшому рівні.
Розглянемо тілесність як поле опору: опір стереотипам, зовнішньому контролю, насильству, але водночас і як простір насолоди, сили, відновлення. Через тілесність можна говорити про мир як про стан, у якому тіло не зазнає загрози, де воно може розквітати, взаємодіяти, відчувати.
Інтимність – це завжди гра між відкриттям і закриттям, між допуском і захистом. Колючий дріт – метафора заборон, символом нав’язаного контролю над тілом. Тіло може прагнути розширення, контакту, але війна, травма чи суспільні норми тримають його в обмеженні. Прагнення дотику контрастує з фізичною дистанцією. Це дослідження того, як тіло адаптується до нових реальностей: як воно вчиться жити з болем, як змінюється в умовах страху чи втрати, як реагує на насильство та відновлюється через ніжність.
Пропонуємо розглянути тілесність не просто як об’єкт, а як поле боротьби та можливостей. Це місце, де відчувається пам’ять і біль, але й зароджується мрія про спокійне літо – про тепло, про дотики, про свободу бути в своєму тілі без страху.
Фото: Степан Алєкян/Фейсбук
До програми Каннського кінофестивалю ввійшов фільм «Весна» режисера Ростислава Кирпиченка.
Про це повідомила у Фейсбуці Українська кіноакадемія, передає Укрінформ.
За сюжетом стрічки, на тимчасово захоплених територіях України російські загарбники забороняють поховання страчених цивільних. 35-річний священник Андрій змушений зберігати тіла вбитих до того, як їх поховають у братських могилах. Він чинить таємний опір: ідентифікує загиблих, повертає їх родинам та забезпечує гідне поховання.
Фільм «Весна» є спільною роботою України, Литви та Франції. Над її створенням працюють близько 80 фахівців.
Як повідомлялося, Каннський кінофестиваль цьогоріч триватиме з 13 по 26 травня. Відкриє його історична комедія «Електрична Венера» (La Vénus électrique) французького кінорежисера П’єра Сальвадорі.
У зв’язку з представленням Росії на цьогорічній Венеційській бієнале Єврокомісія вирішила припинити фінансування фонду-організатора фестивалю, про що його раніше попереджали.
Про це повідомив речник Єврокомісії Тома Реньє на брифінгу у Брюсселі, передає кореспондент Укрінформу.
“Дозвольте підтвердити, що керуюче агентство EACEA дійсно надіслало листа, повідомивши фонду Biennale di Venezia про наш намір призупинити або припинити грант у розмірі 2 мільйонів євро”, – заявив Реньє, додавши, що лист послідував за відповідними політичними деклараціями наміру з боку європейських високопосадовців, у тому числі високої представниці ЄС Каї Каллас.
“Ми рішуче засуджуємо, що фонд Biennale дозволив російському павільйону знову відкритися на бієнале”, підкреслив Реньє.
Він уточнив, що за цим грантом фонду-організатору фестивалю не було виплачено жодного євро.
Як повідомляв Укрінформ, Україна закликає Італію не видавати візи учасникам Венеційської бієнале з Росії.
Група делегатів Парламентської асамблеї Ради Європи також виступила проти дозволу Росії знову відкрити свій національний павільйон на 61-й Венеційській бієнале у 2026 році.
«Мистецький проєкт «Джерела» я розпочав ще у 2020 році. Його концепція проста – це все, що надихає художника від найпростішого до найскладнішого, це перше відтворення світу художником, яке він тільки побачив і його вразило. До прикладу, це може бути храм чи будинок, який я побачив на вулиці. Все це стає сюжетом для моїх робіт, але не реалістичним, а переосмисленим у моєму творчому стилі», – розповів Кузів.
У тернопільському музеї презентували виставку «Джерела» / Фото: Юлія Томчишин
1 / 8
В експозиції виставки представлено понад 109 картин художника.
“Це тематичні композиції, філософські мотиви, архітектурні пейзажі, які звертають нас до того, з чого починається життя: до пам’яті роду, до нашої історії, культури, до тих духовних і моральних засад, які формують особистість. Саме до цих джерел у своїй творчості звертається митець”, – зазначила під час відкриття заходу заступниця директора художнього музею Ольга Ваврик.
Кузів у спілкуванні з журналістами зазначив, що у своїй творчості випрацював для себе кілька напрямків.
“Це абстрореалізм, який об’єднує абстракцію та елементи реалізму. Його можна простежити у роботах з архітектурними мотивами, натюрмортами. Логіка цього напряму проста: ти створюєш щось абстрактне для враження та емоцій і даєш невеличкий ключ глядачу, щоб він повністю прив’язався до чогось реального і розвивав у собі асоціації. Інші цикли – це фігуративний живопис, адже я люблю міфологію, історію, наукові дослідження, гіпотези де нема певності, але хочеться відкривати, власне, оці теми. Тому у моїх роботах присутні і скіфи, і амазонки, і Атлантида, ну і, звичайно, космос”, – додав Кузів.
Виставка картин художника діятиме до 10 травня.
Михайло Кузів – український живописець, графік, дизайнер, архітектор. Народився 1965 року в с.Біще Бережанського району, навчався в університеті Львівська політехніка (факультет «Архітектури»). З 1991 року – учасник багатьох збірних та автор персональних виставок в Україні та за кордоном, зокрема в Лондоні (2003) та Барселоні (2024). У 2016 році йому було присвоєно почесне звання «Заслужений діяч мистецтв України».
Як повідомляв Укрінформ, у Тернополі відкрили виставку загиблого на фронті фотографа-військового Юрія Костишина.
-
Суспільство1 тиждень agoНа Миколаївщині заборонили пити воду з колодязів Анонси
-
Події1 тиждень agoПосольство Японії в Україні оголосило про початок конкурсу манґи
-
Україна1 тиждень agoПенсіонер-переселенець, у якого зламався ВАЗ у центрі Києва, отримав у подарунок пікап (відео)
-
Відбудова1 тиждень agoУкраїна та Німеччина посилять співпрацю у межах «Промислового Рамштайну»
-
Політика1 тиждень agoВАКС дозволив Тимошенко виїзд за кордон на міжнародний захід
-
Одеса1 тиждень agoЧорне море під контролем: російський флот втрачає силу
-
Відбудова1 тиждень agoКулеба обговорив з міністром з питань навколишнього середовища ФРН подальші напрями співпраці
-
Події7 днів agoМаріупольський драмтеатр, релокований в Ужгород, співпрацюватиме з Одеською кіностудією