Події
Одеська художниця представила провокативну виставку “Мрії про мирне літо”
Одеська художниця Оксана Церковна представила свій новий проект під назвою “Мрії про мирне літо”. Художниця працює у напрямку сюрреалізм і частина робіт виглядає доволі провокативно: вона зобразила чоловічий статевий орган з колючою проволокою, на пляжі, під водою і навіть з фотоапаратом. В галереї “Вікно” на вулиці Нежинска, 31 представлено два десятки робіт Оксани Церковної.
На поверхні тіла зберігаються сліди минулого – шрами, зморшки, змінюються вигини хребта. Як земля носить на собі рани війни, так і людське тіло є живим архівом пережитого:
– Тріщини на шкірі, як тріщини на землі після спеки або вибухів.
– Зігнуті форми – внутрішній тиск, який не видно зовні.
– Зшиті поверхні – спроби зібрати себе після втрати, відновитися…
Тілесність, як символом крихкості та водночас стійкості – того, що можливо витримати. У проєкті “тілесність” постає як простір дослідження не лише фізичної оболонки, а й соціального, емоційного та символічного виміру людського тіла – відображення наслідків соціальних норм, травм і досвіду.
Тіло як ландшафт – метафора, що проступає в проєкті через переплетення природних форм і архітектури. Шрами нагадують про історичні події, а текстури підкреслюють життєві переживання. Тіло водночас особисте і колективне, інтимне і суспільне і несе в собі досвід, який можливо відчути на глибшому рівні.
Розглянемо тілесність як поле опору: опір стереотипам, зовнішньому контролю, насильству, але водночас і як простір насолоди, сили, відновлення. Через тілесність можна говорити про мир як про стан, у якому тіло не зазнає загрози, де воно може розквітати, взаємодіяти, відчувати.
Інтимність – це завжди гра між відкриттям і закриттям, між допуском і захистом. Колючий дріт – метафора заборон, символом нав’язаного контролю над тілом. Тіло може прагнути розширення, контакту, але війна, травма чи суспільні норми тримають його в обмеженні. Прагнення дотику контрастує з фізичною дистанцією. Це дослідження того, як тіло адаптується до нових реальностей: як воно вчиться жити з болем, як змінюється в умовах страху чи втрати, як реагує на насильство та відновлюється через ніжність.
Пропонуємо розглянути тілесність не просто як об’єкт, а як поле боротьби та можливостей. Це місце, де відчувається пам’ять і біль, але й зароджується мрія про спокійне літо – про тепло, про дотики, про свободу бути в своєму тілі без страху.
Фото: Степан Алєкян/Фейсбук
Україна на Конференції з відновлення України у Гданську закликатиме партнерів інвестувати в українську культуру та культурну спадщину, які під час війни є важливими елементами національної безпеки та суспільної стійкості.
Про це віцепрем’єр-міністерка з питань європейської та євроатлантичної інтеграції – міністерка культури Тетяна Бережна заявила у коментарі власному кореспондентові Укрінформу в Польщі.
Віцепрем’єр-міністерка зазначила, що гуманітарний вимір є надзвичайно важливою складовою цьогорічної Конференції з відновлення України, на якій значну увагу приділено розвитку та зміцненню людського капіталу. За словами Бережної, той факт, що гуманітарний блок розпочинається з панелі, присвяченої культурі, підкреслює її значення під час війни – як для культурної дипломатії, так і для стійкості суспільства.
«Один із наших головних меседжів на цій конференції – інвестуйте в українських людей, інвестуйте в українську культуру. Ми розуміємо, що зараз Україна перебуває у складній ситуації, але попри це маємо надзвичайно сильну експертизу щодо того, як зміцнювати культуру під час війни і яким чином вона може бути елементом та запорукою національної безпеки», – наголосила Бережна.
Вона додала, що Україна, спираючись на власний досвід, закликатиме країни-партнери приділяти більше уваги розвитку культури у своїх державах, «тому що культура інколи відіграє вирішальну роль в опорі та стійкості населення».
Щодо того, на яку підтримку партнерів у сфері культури розраховує українська сторона під час конференції, віцепрем’єрка зазначила, що є конкретні запити.
«Ми працюємо над розвитком Українського фонду культурної спадщини. Це фонд, який створено за законодавством Бельгії (УФКС зареєстрований у листопаді 2025 року в Брюсселі – ред.). Наразі в ньому вже акумульовані майже €5 мільйонів, і ми закликатимемо інші країни долучатися до його фінансування. На конференції ми презентуватимемо кілька проєктів, які реалізуватимуться за кошти цього фонду», – поінформувала Бережна.
За її словами, частину коштів УФКС буде спрямовано на подолання наслідків російських атак на культурну спадщину, «які ми спостерігали останнім часом».
«Ми кажемо нашим партнерам: підтримуйте нас під час війни, але водночас розглядайте Україну як партнера. Ми маємо унікальну експертизу і готові нею ділитися. Ті країни, які реалістично дивляться на світ і розуміють, що Росія нікуди не зникає та становить загрозу для всього світу, усвідомлюють цінність нашого досвіду», – зазначила Бережна.
Як повідомляв Укрінформ, у польському Гданську в четвер розпочалася дводенна Міжнародна конференція з відновлення України (Ukraine Recovery Conference, URС 2026).
Програму цьогорічної конференції поділено на п’ять тематичних напрямів: бізнес, безпека й оборона, інтеграція до Європейського Союзу, регіональний розвиток та людський капітал.
Фото Укрінформу можна купити тут
Міжнародний етнографічний кінофестиваль “ОКО” 5 та 6 вересня проведе “Вихідні з ОКО” .
Про це повідомило Державне агентство України з питань кіно, передає Укрінформ.
За словами організаторів, кінофестиваль бере паузу від великої фестивальної едиції і виходить до відвідувачів з новим форматом спілкування. У Києві відбудуться «Вихідні з ОКО» — зустріч друзів, партнерів, кінематографістів і глядачів для спеціальних кінопоказів, розмов, гостини та спільного осмислення теми дому.
Міжнародний етнографічний кінофестиваль “ОКО” народився у багатокультурному Болграді на Одещині, де сформувалися його головні цінності: повага до культурної спадщини, діалог між народами та збереження власної ідентичності.
“Сьогодні, в умовах повномасштабної війни, фестиваль переосмислює тему дому як символу пам’яті, культури й приналежності для мільйонів українців, змушених залишити рідні домівки”, – зауважили у агентстві.
Цього року команда кінофестивалю “ОКО” збере свою спільноту в Києві та привезе туди частинку бессарабської гостинності та болгарської культури, щоб знову об’єднати друзів, партнерів і глядачів навколо спільних цінностей.
Протягом двох днів на гостей заходу “Вихідні з ОКО” чекатимуть спеціальні покази українського та болгарського кіно
Як повідомляв Укрінформ, торік VI Міжнародний етнографічний кінофестиваль “ОКО”, який поєднує кіно, музику, мистецькі акценти та культурну дипломатію, уперше пройшов у Києві.
Фото: Unsplash
На Алеї київських князівен на території Національного заповідника “Софія Київська” висадили дуб на честь Анни Київської, доньки Великого князя Київського Ярослава Мудрого та королеви Франції.
Як повідомляє кореспондент Укрінформу, дерево на честь королеви висадив посол Франції в Україні Гаель Вейсьєр.
У Софії Київській висадили дерево на честь Анни Ярославни / Фото: Юлія Овсяннікова, Укрінформ
1 / 9
Акція пройшла в межах проєкту «Алея київських князівен», започаткованого Національним заповідником «Софія Київська» для вшанування доньок князя Ярослава Мудрого, які через династичні шлюби стали королевами європейських держав.
«Анна вийшла заміж у Парижі, приїхала звідси з Києва. Вона тут виховувалась, тут ходила до школи», – зазначила генеральна директорка нацзаповідника Неля Куковальська.
«Анна Ярославна є покровителькою нашої присутності в Україні, причому в усіх сферах. Як ви знаєте, наш ліцей носить ім’я Анни Київської. Це свята покровителька усіх добрих справ, які ми робимо в Україні. А це дерево символізуватиме життєздатність відносин між Францією та Україною», – додав посол Вейсьєр.
Куковальська розповіла, що раніше посол Швеції висаджував дерево на честь дружини Ярослава Інгігерди, посол Угорщини – на честь Анастасії Ярославни, яку видали за угорського короля Андрія I, а посол Норвегії – на честь найстаршої доньки Єлизавети, що вийшла за норвезького конунга Гаральда ІІІ Суворого, засновника Осло.
Як повідомляв Укрінформ, у Києві Дуб Пимоненка набув статусу пам’ятки природи місцевого значення.
Фото: Юлія Овсяннікова/Укрінформ
Більше наших фото можна купити тут
-
Війна1 тиждень agoУ травні на інженерних боєприпасах були ліквідовані 1099 російських загарбників
-
Відбудова1 тиждень agoТуск очікує на участь Зеленського у конференції з відбудови України у Гданську
-
Відбудова1 тиждень agoукраїнський бізнес виділяє гроші на відновлення Успенського собору
-
Політика1 тиждень agoТрамп про ліцензію для України на виробництво ракет: Ми розглянемо це питання
-
Війна1 тиждень agoСили оборони вразили танкер тіньового флоту РФ і міст через Північно-Кримський канал
-
Події1 тиждень agoУ Реєстрі музейного фонду України вже понад 122 тисячі експонатів
-
Політика1 тиждень agoАрбітраж підтвердив права України як прибережної держави в Чорному та Азовському морях
-
Події1 тиждень agoУ Раді пропонують доповнити склад злочину геноциду культурною складовою