Події
Одеська художниця представила провокативну виставку “Мрії про мирне літо”
Одеська художниця Оксана Церковна представила свій новий проект під назвою “Мрії про мирне літо”. Художниця працює у напрямку сюрреалізм і частина робіт виглядає доволі провокативно: вона зобразила чоловічий статевий орган з колючою проволокою, на пляжі, під водою і навіть з фотоапаратом. В галереї “Вікно” на вулиці Нежинска, 31 представлено два десятки робіт Оксани Церковної.
На поверхні тіла зберігаються сліди минулого – шрами, зморшки, змінюються вигини хребта. Як земля носить на собі рани війни, так і людське тіло є живим архівом пережитого:
– Тріщини на шкірі, як тріщини на землі після спеки або вибухів.
– Зігнуті форми – внутрішній тиск, який не видно зовні.
– Зшиті поверхні – спроби зібрати себе після втрати, відновитися…
Тілесність, як символом крихкості та водночас стійкості – того, що можливо витримати. У проєкті “тілесність” постає як простір дослідження не лише фізичної оболонки, а й соціального, емоційного та символічного виміру людського тіла – відображення наслідків соціальних норм, травм і досвіду.
Тіло як ландшафт – метафора, що проступає в проєкті через переплетення природних форм і архітектури. Шрами нагадують про історичні події, а текстури підкреслюють життєві переживання. Тіло водночас особисте і колективне, інтимне і суспільне і несе в собі досвід, який можливо відчути на глибшому рівні.
Розглянемо тілесність як поле опору: опір стереотипам, зовнішньому контролю, насильству, але водночас і як простір насолоди, сили, відновлення. Через тілесність можна говорити про мир як про стан, у якому тіло не зазнає загрози, де воно може розквітати, взаємодіяти, відчувати.
Інтимність – це завжди гра між відкриттям і закриттям, між допуском і захистом. Колючий дріт – метафора заборон, символом нав’язаного контролю над тілом. Тіло може прагнути розширення, контакту, але війна, травма чи суспільні норми тримають його в обмеженні. Прагнення дотику контрастує з фізичною дистанцією. Це дослідження того, як тіло адаптується до нових реальностей: як воно вчиться жити з болем, як змінюється в умовах страху чи втрати, як реагує на насильство та відновлюється через ніжність.
Пропонуємо розглянути тілесність не просто як об’єкт, а як поле боротьби та можливостей. Це місце, де відчувається пам’ять і біль, але й зароджується мрія про спокійне літо – про тепло, про дотики, про свободу бути в своєму тілі без страху.
Фото: Степан Алєкян/Фейсбук
Події
Алжир помилував франко-алжирського письменника Буалема Сансаля
Алжирська влада помилувала франко-алжирського письменника Буалема Сансаля, засудженого до 5 років за загрозу національній безпеці, та дозволила йому залишити в’язницю, щоб вирушити на лікування до Німеччини.
Звільнення домігся президент Німеччини Франк-Вальтер Штайнмаєр, передає Укрінформ із посиланням на Le Parisien.
Президент Алжиру Абдельмаджид Теббун повідомив, що «позитивно відреагував» на прохання свого колеги Штайнмаєра. Останній попросив помилувати Сансаля та надати йому медичну допомогу в Німеччині з огляду на похилий вік та слабке здоров’я.
Французький прем’єр-міністр Себастьян Лекорню вже привітав звільнення письменника у своєму виступі в парламенті. Він назвав це великим полегшенням для влади та «результатом методу, заснованого на повазі та спокої». Раніше міністр закордонних справ Франції Жан-Ноель Барро підкреслив, що Франція веде «жорсткий діалог» з Алжиром, щоб домогтися звільнення Сансаля.
Заарештований в Алжирі 16 листопада 2024 року, Буалем Сансаль був засуджений в липні до п’яти років ув’язнення за те, що, зокрема, заявив, що Алжир під час французької колонізації успадкував території, які до того належали Марокко.
Усі спроби Франції звільнити Санталя були невдалими на тлі зростання ворожості між країнами. Вже більше року Франція та Алжир перебувають у безпрецедентній дипломатичній кризі, що вилилася у висилку дипломатів з обох сторін, відкликання послів та обмеження для власників дипломатичних віз.
Як повідомлялось, Парламент Франції підтримав ідею партії Ле Пен скасувати особливий статус для громадян Алжиру.
Фото: Mathias FILIPPINI/REA
Події
У Львові відкрили виставку «Херсон: Не/вкрадене. Штудії та омажі»
У Львові відкрили виставку «Херсон: Не/вкрадене. Штудії та омажі» на підтримку пограбованого росіянами Херсонського художнього музею ім. Олексія Шовкуненка.
Про це повідомила Львівська ОВА, передає Укрінформ.
«До третьої річниці визволення Херсона з російської окупації у Zenyk Art Gallery презентували новий всеукраїнський виставковий проєкт «Херсон: Не/вкрадене. Штудії та омажі». Усі роботи – натхненні колекцією Херсонського художнього музею, яку росіяни викрали у 2022 році», – йдеться у повідомленні.

Зазначається, що перед відступом із міста у листопаді 2022 росіяни вивезли більшу частину колекції Херсонського художнього музею імені Шовкуненка, яка до того налічувала понад 14 тис. експонатів. Але працівники музею встигли її оцифрувати. На основі цих фото митці, які долучилися до проєкту, створили власні інтерпретації викрадених робіт.

«Я сьогодні побачила мій Херсон, наш Херсон, теплий, різний, такий, як він був, коли я навчалася, такий, як у день звільнення 3 роки тому. Дякую цим митцям, які працювали над виставкою, які відчули Херсон і показали його таким», – сказала кураторка проєкту та генеральна директорка національного історико-меморіального заповідника «Бабин Яр» Роза Тапанова.
Зі свого боку начальник Львівської ОВА Максим Козицький зазначив, що ворог може загарбати картини, зруйнувати будівлі, знищити пам’ятки, але він безсилий перед людьми, які люблять свою державу та своє місто, які пам’ятають, бережуть і творять. «Саме вони щодня доводять: гідність й культура сильніші», – сказав очільник Львівщини.

Експозицію можна оглянути протягом двох місяців за адресою: вул. Шота Руставелі, 7.

Як повідомляв Укрінформ, у Львові цими днями проходять Дні Латвії.
Фото: Львівська ОДА
Події
У Сирії з Національного музею викрали античні статуї
З Національного музею Дамаска, столиці Сирії, викрали кілька мармурових статуй давньоримської доби.
Як передає Укрінформ, про це повідомляє AP з посиланням на сирійських посадовців.
Крадіжку виявили в понеділок, після чого музей тимчасово закрили.
Представник головного управління старожитностей і музеїв Сирії уточнив, що було викрадено шість мармурових статуй.
За словами іншого посадовця, злочин стався в неділю вночі, злодії проникли до музею, зламавши двері Класичного відділу.
Начальник поліції Дамаска Осама Аткех заявив, що проводиться слідство, зокрема допитують охоронців.
Як зазначається, Національний музей Дамаска тривалий час був зачинений через війну. Він відновив роботу 8 січня цього року – через місяць після того, як повстанці усунули від влади багаторічного правителя Сирії Башара Асада, котрий утік до Росії.
Фото: Schumeru / Wikipedia
-
Події6 днів agoНазвали дату виходу другого сезону серіалу «Кава з кардамоном»
-
Усі новини1 тиждень agoХолостяк – хто брав участь у шоу в минулих сезонах і де вони зараз
-
Усі новини1 тиждень agoу Єгипті відкрився Великий музей (фото)
-
Політика1 тиждень agoПосол ЄС сподівається на швидке досягнення згоди для відкриття всіх переговорних кластерів з Україною
-
Суспільство1 тиждень agoУ Києві відкрили новий хаб «НГУ Sound Recovery» для військовослужбовців
-
Політика1 тиждень agoГалущенко обговорив з президентом ЄСПЛ справи України проти Росії
-
Відбудова1 тиждень agoКанада через держбюджет заохотить своїх підприємців долучатися до відбудови України
-
Події1 тиждень agoУ Львові покажуть «Тіні забутих предків» з оригінальної плівки
