Події
Одеська художниця представила провокативну виставку “Мрії про мирне літо”
Одеська художниця Оксана Церковна представила свій новий проект під назвою “Мрії про мирне літо”. Художниця працює у напрямку сюрреалізм і частина робіт виглядає доволі провокативно: вона зобразила чоловічий статевий орган з колючою проволокою, на пляжі, під водою і навіть з фотоапаратом. В галереї “Вікно” на вулиці Нежинска, 31 представлено два десятки робіт Оксани Церковної.
На поверхні тіла зберігаються сліди минулого – шрами, зморшки, змінюються вигини хребта. Як земля носить на собі рани війни, так і людське тіло є живим архівом пережитого:
– Тріщини на шкірі, як тріщини на землі після спеки або вибухів.
– Зігнуті форми – внутрішній тиск, який не видно зовні.
– Зшиті поверхні – спроби зібрати себе після втрати, відновитися…
Тілесність, як символом крихкості та водночас стійкості – того, що можливо витримати. У проєкті “тілесність” постає як простір дослідження не лише фізичної оболонки, а й соціального, емоційного та символічного виміру людського тіла – відображення наслідків соціальних норм, травм і досвіду.
Тіло як ландшафт – метафора, що проступає в проєкті через переплетення природних форм і архітектури. Шрами нагадують про історичні події, а текстури підкреслюють життєві переживання. Тіло водночас особисте і колективне, інтимне і суспільне і несе в собі досвід, який можливо відчути на глибшому рівні.
Розглянемо тілесність як поле опору: опір стереотипам, зовнішньому контролю, насильству, але водночас і як простір насолоди, сили, відновлення. Через тілесність можна говорити про мир як про стан, у якому тіло не зазнає загрози, де воно може розквітати, взаємодіяти, відчувати.
Інтимність – це завжди гра між відкриттям і закриттям, між допуском і захистом. Колючий дріт – метафора заборон, символом нав’язаного контролю над тілом. Тіло може прагнути розширення, контакту, але війна, травма чи суспільні норми тримають його в обмеженні. Прагнення дотику контрастує з фізичною дистанцією. Це дослідження того, як тіло адаптується до нових реальностей: як воно вчиться жити з болем, як змінюється в умовах страху чи втрати, як реагує на насильство та відновлюється через ніжність.
Пропонуємо розглянути тілесність не просто як об’єкт, а як поле боротьби та можливостей. Це місце, де відчувається пам’ять і біль, але й зароджується мрія про спокійне літо – про тепло, про дотики, про свободу бути в своєму тілі без страху.
Фото: Степан Алєкян/Фейсбук
Події
В Івано-Франківську презентували роман про Олександра Довженка
В Івано-Франківську письменник Степан Процюк презентував свою книгу «Четверо надвечірніх сердець» . Це – роман про Олександра Довженка , над яким автор працював майже півтора роки.
Про це повідомляє кореспондентка Укрінформу.
«Довженко у моєму романі постає людиною надзвичайно різною – вразливою, складною, нервовою, геніальною, щасливою і нещасливою, істеричною, але такою, яка завжди любила Україну. Вона для нього у будь-яких ситуаціях була понад усім, хоча він мав перед нею й гріхи, і про це я намагаюсь писати в цьому романі. Немає такого, що я б обминув у цьому романі», – зізнається Степан Процюк.
Він зауважив, що «складний, поліфонічний і багаторівневий» образ Довженка він виніс у назву свого роману.
«Це четверо іпостасей Олександра Довженка, його чотири обличчя, зовсім різні, які, зрештою, зливають в одне…Довженко з-поміж усіх героїв моїх книг був мені найбільш близьким. У мене завжди була до нього велика симпатія. Він із сім’ї чернігівських селян, в якій померли 12 хлопчиків та дівчаток, його братиків та сестричок. Він залишився живим із сестрою Поліною. Викарабкувався, намагався вижити… Я у своєму романі намагаюсь дуже близько підійти до Довженка, щоб відкрити не романтичний образ, а його життя із радощами, муками, падіннями і боротьбою», – додає Степан Процюк.

Автор зізнається, що під час написання цього роману йому пощастило прочитати книгу про донесення на Довженка. І це теж увійшло у новий роман.
Зазначалось, що наклад книги «Четверо надвечірніх сердець» сягає 2 тисячі примірників. Окрім того, Український інститут книги закупив для бібліотек ще 1,5 тис. примірників цього роману.
Степан Процюк — сучасний український письменник, прозаїк та есеїст. Автор понад 30 книг, лауреат низки літературних нагород, зокрема володар відзнаки «Золотий письменник України». Член Українського ПЕН, заслужений діяч мистецтв України.
Серед найбільш відомих книг Степана Процюка є його перший роман «Інфекція», написаний у 2002 році. У кінці 2022 року вийшли його романи «Руки і сльози» про Івана Франка та «Місяцю, місяцю» про Григора Тютюнника. Вони були номіновані на Шевченківську премію 2024 року та увійшли у короткий список номінантів.
Як повідомляв Укрінформ, художній фільм “Довженко. Перший погляд” українського режисера та сценариста Костянтина Коновалова вийде у прокат 1 жовтня.
Події
У Франції викрали картини з музею Ренуара
У французькому місті Кань-сюр-Мер двоє зловмисників викрали з музею Ренуара чотири картини, загальну вартість яких оцінюють у 9 мільйонів євро. Одну з робіт вони покинули під час втечі.
Як передає Укрінформ, про це повідомляє BFMTV.
Пограбування сталося в ніч із понеділка на вівторок, 8 вересня. Правоохоронців сповістили близько 6-ї ранку після спрацювання музейної сигналізації.
«Вони втекли, залишивши одну з викрадених картин. Зараз зловмисників активно розшукують», – повідомив мер Кань-сюр-Мера Бріан Массон.
Камери відеоспостереження зафіксували двох осіб, які проникли до музею, розташованого в останньому будинку художника-імпресіоніста П’єра-Огюста Ренуара, та винесли чотири картини.
Розслідування передали судовій поліції. Музей закрили для відвідувачів до подальшого розпорядження.
Мер назвав пограбування особливо серйозним посяганням на місцеву культурну спадщину. За його словами, інцидент підтвердив необхідність реалізації масштабного плану посилення безпеки музеїв та захисту творів мистецтва.
Музей Ренуара відкрили у 1960 році в будинку, де художник провів останні роки життя. У ньому зберігаються картини, особисті речі та меблі митця.
Пограбування сталося приблизно через рік після резонансного викрадення з паризького Лувру восьми коштовностей французької корони, які досі не знайшли.
Серед інших резонансних крадіжок у Франції можна відзначити також пограбування на початку липня музею Lalique у Вінген-сюр-Модер поблизу Страсбурга. Зловмисники винесли звідти ювелірні вироби вартістю понад 4,5 мільйона євро.
Як повідомляв Укрінформ, у Франції пограбували ще один музей за кілька годин після злочину в Луврі.
Фото: ville.cagnes.fr
Події
Головна театральна сцена Закарпаття відкриває 106-й сезон чотирма показами
12–13 вересня Закарпатський академічний обласний український музично-драматичний театр ім. братів Ю.-А. та Є. Шерегіїв відкриє 106-й сезон.
Про це повідомила у Фейсбуці Закарпатська ОВА, передає Укрінформ.
На глядачів чекають не лише цікаві прем’єри, а й оновлений та ще більш зручний і доступний простір закладу, розповів на брифінгу директор департаменту культури ОВА, заслужений артист України Євген Тищук.
«Театральне життя Закарпаття зараз дуже активне й насичене. В п’яти місцевих та одному релокованому театрі працюють професійні команди, які ставлять перед собою амбітні цілі й досягають їх. Зокрема, чимало нових мистецьких та інклюзивних проєктів втілює Закарпатський облмуздрамтеатр», – сказав Тищук.
У межах державних грантових програм за підтримки обласної влади та партнерів у театрі триває масштабне оновлення глядацької зали. Вже повністю замінили крісла, освітлення, підлогове покриття, у процесі – роботи над вентиляцією, опаленням, реконструкцією оркестрової ями. Крім того, оголосили тендер на придбання ліфта для маломобільних відвідувачів, розповів директор-художній керівник театру й амбасадор безбар’єрності в Закарпатській області Рудольф Дзуринець.
«Глядачі йдуть до театру не лише за яскравими емоціями – насамперед їм має бути комфортно. Тож ми докладаємо максимум зусиль, щоб це забезпечити. Минулий театральний сезон ми закривали чотирма прем’єрами на великій, малій сценах і сцені-трюмі. Цими ж виставами відкриємо і новий 106-й сезон», – додав він.
Зокрема, 12 вересня покажуть філософсько-іронічну моновиставу «Децима» (17:00, сцена-трюм) та трагікомедію «Осіння історія» (19:00, мала сцена). Наступного дня – казку «Дзеркало бажань» (12:00, велика сцена), а ввечері відбудеться урочисте відкриття оновленої глядацької зали у фойє театру та показ на великій сцені драми «Інша» (18:00).
Як зазначив Дзуринець, зараз команда облмуздрамтеатру готує чотири нові прем’єри. Наймасштабнішою з яких стане постановка легендарної «Енеїди» від режисера Євгена Лавренчука.
У планах нового сезону також участь у всеукраїнських фестивалях і спільна постановка зі словацькими колегами вистави Кошицького національного театру «Щоденники Анни Франк» в Ужгороді.
Заступниця директора театру з організаційної роботи Наталія Васянович акцентувала, що важливим пріоритетом для закладу є розвиток інклюзивності. Вже третій рік поспіль театр перемагає в грантових програмах УКФ. Цьогоріч у межах проєкту «Спільна сцена: театр – простір самовираження без бар’єрів» створюють інклюзивну виставу «(Не)прості числа», у якій разом з акторами беруть участь люди з інвалідністю.
За її словами, нещодавно відбувся перший майстер-клас і відкрите читання п’єси. Попереду – мистецькі зустрічі-обговорення й репетиції вистави. Три благодійні покази пройдуть на сцені Закарпатського облмуздрамтеатру вже цієї осені.
Як повідомляв Укрінформ, минулої осені в Ужгороді пройшов театральний фестиваль «Монологи над Ужем».
-
Суспільство1 тиждень agoКівалов зібрав 7 тисяч студентів на стадіоні за ради ре…
-
Політика6 днів agoВласюк обговорив у Вашингтоні просування законопроєкту Грема про санкції проти РФ
-
Політика6 днів agoЗеленський увів керівника детективів НАБУ Абакумова до антикорупційної робочої групи
-
Події6 днів agoУ Кам’янці-Подільському відбулася прем’єра фільму про ветерана Валерія Одайника
-
Відбудова6 днів agoРозсилка: Відбудова України-2026
-
Відбудова6 днів agoЯпонія та Польща домовилися координувати підтримку відбудови України
-
Усі новини6 днів agoвийшов перший трейлер серіалу «Гаррі Поттер» від НВО
-
Політика6 днів agoАпеляція ВАКС залишила запобіжний захід Мудрій без змін
