Connect with us

Події

Одеська художниця представила провокативну виставку “Мрії про мирне літо”

Published

on


Одеська художниця Оксана Церковна представила свій новий проект під назвою “Мрії про мирне літо”. Художниця працює у напрямку сюрреалізм і частина робіт виглядає доволі провокативно: вона зобразила чоловічий статевий орган з колючою проволокою, на пляжі, під водою і навіть з фотоапаратом. В галереї “Вікно” на вулиці Нежинска, 31 представлено два десятки робіт Оксани Церковної.

На поверхні тіла зберігаються сліди минулого – шрами, зморшки, змінюються вигини хребта. Як земля носить на собі рани війни, так і людське тіло є живим архівом пережитого:
– Тріщини на шкірі, як тріщини на землі після спеки або вибухів.
– Зігнуті форми – внутрішній тиск, який не видно зовні.
– Зшиті поверхні – спроби зібрати себе після втрати, відновитися…

Тілесність, як символом крихкості та водночас стійкості – того, що можливо витримати. У проєкті “тілесність” постає як простір дослідження не лише фізичної оболонки, а й соціального, емоційного та символічного виміру людського тіла – відображення наслідків соціальних норм, травм і досвіду.

Тіло як ландшафт – метафора, що проступає в проєкті через переплетення природних форм і архітектури. Шрами нагадують про історичні події, а текстури підкреслюють життєві переживання. Тіло водночас особисте і колективне, інтимне і суспільне і несе в собі досвід, який можливо відчути на глибшому рівні.

Розглянемо тілесність як поле опору: опір стереотипам, зовнішньому контролю, насильству, але водночас і як простір насолоди, сили, відновлення. Через тілесність можна говорити про мир як про стан, у якому тіло не зазнає загрози, де воно може розквітати, взаємодіяти, відчувати.


 
Інтимність – це завжди гра між відкриттям і закриттям, між допуском і захистом. Колючий дріт – метафора заборон, символом нав’язаного контролю над тілом. Тіло може прагнути розширення, контакту, але війна, травма чи суспільні норми тримають його в обмеженні. Прагнення дотику контрастує з фізичною дистанцією. Це дослідження того, як тіло адаптується до нових реальностей: як воно вчиться жити з болем, як змінюється в умовах страху чи втрати, як реагує на насильство та відновлюється через ніжність.
 

 
Пропонуємо розглянути тілесність не просто як об’єкт, а як поле боротьби та можливостей. Це місце, де відчувається пам’ять і біль, але й зароджується мрія про спокійне літо – про тепло, про дотики, про свободу бути в своєму тілі без страху.
 
Фото: Степан Алєкян/Фейсбук





Джерело

Події

У Києві відкрилася всеукраїнська виставка до роковин Чорнобильської катастрофи

Published

on


У Центральному будинку художників проходить масштабна виставка, присвячена 40-м роковинам Чорнобильської катастрофи.

Про це йдеться у пресрелізі Національної спілки художників України, наданому Укрінформу.

«Експозиція поєднує роботи кінця 1980-х років і сучасні твори. Зокрема, представлені картини Василя Гуріна, а також плакати та роботи молодих авторів, серед яких студенти й учні сучасних мистецьких шкіл. Значна частина експозиції — близько 90% — це новітні роботи, що переосмислюють трагедію через призму сьогодення», – йдеться у повідомленні.


Серед учасників виставки — Юрій Пшеничний, Анатолій Марчук, Ганна Миронова, Павло Шарко та інші митці. Їхні роботи емоційно відтворюють атмосферу трагедії, передають біль, страх і глибоке осмислення подій.




Голова Національної спілки художників України Костянтин Чернявський наголосив на особливій ролі виставки та постаті свого вчителя Василя Гуріна. За його словами, Гурін був не лише видатним митцем, а й художником-філософом, який глибоко осмислював трагедію Чорнобиля у своїх роботах.



«Його твори — це не просто художні образи, а глибокі роздуми про відповідальність людини, про біль і наслідки катастрофи, що залишаються з нами назавжди», — сказав очільник НСХУ.

Він також підкреслив значення самої виставки як унікального проєкту, що об’єднав різні покоління митців і різні художні підходи. На його думку, ця експозиція є важливим внеском у збереження історичної пам’яті та культурного осмислення трагедії, а також дає можливість молодому поколінню краще зрозуміти події 1986 року через мистецтво.

Вхід на виставку безкоштовний. Триватиме вона до 10 травня.

Читайте також: У Києві відкрилася виставка, присвячена роковинам аварії на ЧАЕС

Як повідомлялося, у Національному історико-архітектурному музеї “Київська фортеця” відкрилася виставка “Пам’ятаємо” до 40-ї річниці з дня аварії на Чорнобильській АЕС.

Фото надані Національною спілкою художників України



Джерело

Continue Reading

Події

Українська стрічка «Ілюзія тихої ночі» отримала спецвідзнаку фестивалю у Швейцарії

Published

on



Український документальний фільм «Ілюзія тихої ночі» режисерки Ольги Черних отримав спеціальну відзнаку міжнародного кінофестивалю Visions du Réel у програмі Burning Lights Competition.

Як передає Укрінформ, про це повідомляє Суспільне Культура.

Стрічку представили на 57-му фестивалі, який проходить у Ньйоніз 17 по 26 квітня. Фільм бере участь у конкурсній програмі Burning Lights, що фокусується на новаторському документальному кіно.

Як зазначається, стрічка «Ілюзія тихої ночі» створена як масштабний колективний проєкт: її фільмували протягом однієї ночі в липні 2025 року за участі понад 40 операторів і сотень людей із різних регіонів України.

Фільм фіксує ніч із 27 на 28 липня 2025 року – від північних лісів до південних степів, від прифронтових територій до міст, що пережили повітряні атаки.

До зйомок долучилися люди різного віку, професій і досвіду, які документували власну реальність під час війни. У підсумку був створений колективний портрет країни, що переживає війну, поєднуючи масштабні плани та інтимні спостереження.

За словами команди, проєкт став експериментальним і водночас емоційним висловлюванням про життя країни під час комендантської години.

Міжнародні критики вже звернули увагу на масштаб і концепцію стрічки. Зокрема, оглядачі відзначають багатошаровість наративу та поєднання різних досвідів – від повсякденних сцен до життя на тлі війни.

«Хоча фільм показує, як українці непохитно продовжують жити своїм життям, у розповіді відчувається моторошний підтекст. Як ми дізнаємося з титрів, більшість російських атак на українську інфраструктуру відбувається вночі. Тільки в липні 2025 року було вбито 286 цивільних осіб. За останні три роки загинуло понад 15 000 цивільних осіб», – йдеться у Business Doc Europe.

У Cineuropa фільм описують як колективний портрет людей, які, попри війну, «шукають хоч трохи надії» та зберігають відчуття людяності:

«Легкість, пов’язана з повсякденними справами, поступилася місцем страху, оскільки вони з тривогою чекають на майбутнє, позначене руйнуванням і хаосом: змирившись, собака лежить у квартирі, чекаючи, коли припиняться бомбардування, жираф порожньо дивиться в порожньому зоопарку, а мати намагається втішити свою дитину, кажучи їй, що звуки, які вона чує, — це лише звичні звуки повітряних нальотів. Але попри все, бажання жити й чинити опір ніколи не покидає цей поранений народ, який не має наміру здаватися».

Читайте також: Український фільм про життя в окупації відібрали до програми Каннського кінофестивалю

Водночас у International Cinephile Society назвали стрічку «суворим нагадуванням про те, що коли війна стає повсякденністю, жодна ніч більше не буде по-справжньому тихою»:

«Фільм не має ані сюжетної, ані стилістичної лінії, що робить деякі епізоди важкими для перегляду, але він передає незламний дух українського народу. Вони прийняли це як частину свого життя, принаймні тимчасово, бо знають, що свобода їхньої країни важливіша за їхні тимчасові незручності».

Світова прем’єра стрічки відбулася 21 квітня в межах фестивалю Visions du Réel.

Телевізійна прем’єра «Ілюзії тихої ночі» запланована на другу половину 2026 року.

Як повідомляв Укрінформ, минулого року на фестивалі документального кіно Visions du Réel стрічка Зої Лактіонової «Прах, що осідає шаром на поверхні» про Маріуполь здобула нагороду Eurimages Co-Production Award.

Кадр з фільму/Cуспільне



Джерело

Continue Reading

Події

У Львові покажуть виставу з використанням жестової мови «Тут буде сад»

Published

on


У Львові 28 квітня у театрі ляльок покажуть виставу з використанням жестової мови «Тут буде сад», створену за мотивами текстів британської письменниці Олівії Ленґ.

Про це повідомляє Львівська міська рада, передає Укрінформ.

«28 квітня у Львівському театрі ляльок відбудеться показ вистави «Тут буде сад» — танцювального перформансу з використанням української жестової мови, створеного за мотивами текстів британської письменниці Олівії Ленґ», – йдеться у повідомленні.

Зазначається, що ця вистава поєднує рух, звук, вібрації та жестову мову, формуючи особливий простір сприйняття. В основі постановки — образ саду як місця пам’яті, втрати і надії.

«У контексті війни цей образ набуває нових сенсів — про вкорінення, спільність і потребу будувати навіть тоді, коли все навколо нестабільне», – додали у міськраді.

У постановці використовуються гучні звуки та вібрації, що є частиною художнього задуму.

«У час війни ми свідомо підтримуємо ініціативи, які адаптовують мистецтво до нових реалій, зокрема до потреб ветеранів і людей з різним досвідом сприйняття», – зазначила керівниця управління культури Львова Марта Бешлей.

Читайте також: Рівненський театр ляльок готує виставу для дітей з інвалідністю, оголошений кастинг на Барбі

Зазначається, що такі проєкти — це не лише про мистецтво, а й про турботу, про створення спільного простору, де кожен може бути включеним.

Як повідомляв Укрінформ, у березні в Сумській філармонії відбувся концерт пісні з перекладом жестовою мовою.

Фото: Театр “Нафта”



Джерело

Continue Reading

Trending

© 2023 Дайджест Одеси. Копіювання і розміщення матеріалів на інших сайтах дозволяється тільки за умови прямого посилання на сайт. Для Інтернет-видань обов'язковим є розміщення прямого, відкритого для пошукових систем гіперпосилання на використаний матеріал не нижче другого абзацу. Матеріали з позначкою «Реклама» публікуються на правах реклами, відповідальність за їхній зміст несе рекламодавець.