Суспільство
Перший випуск проєкту Укрінформу «Правда чи міф» стартує 1 жовтня і буде присвячений Покрові
Уже 1 жовтня вийде перший випуск мультимедійного проєкту «Правда чи міф», який запускає Укрінформ у співпраці з Українським інститутом національної пам’яті та радіо «Байрактар».
Прем’єра приурочена до свята Покрови – одного з найдавніших і найважливіших у календарі українців. 1 жовтня українці відзначають Покрову Пресвятої Богородиці та День захисників і захисниць України. До календарної реформи цього дня вшановували також День козацтва та річницю створення УПА у 1942 році.
І ось перший міф, який розвінчують автори програми: нібито День захисників і захисниць України виник лише після початку сучасної війни, як заміна радянському «23 лютого».
«Говорити, що ідея поєднати ці традиції з’явилася лише на початку сучасної війни, не зовсім коректно. В Україні віддавна укорінився зв’язок свята Покрови із козацькими й мілітарними традиціями. І не випадково Українська головна визвольна рада у 1947 році, встановлюючи День УПА, зазначила, що це свято встановлюється саме на 14 жовтня як день, що “збігається з історичним козацьким святом Покрови”», – пояснюють в Українському інституті національної пам’яті.
У першому випуску програми «Правда чи міф» слухачі також дізнаються, чи справді козаки саме на Покрову обирали гетьмана; чому Покрову вважали храмовим святом для січовиків; як із козацьких часів з’явився особливий тип ікони – «Козацька Покрова»; чому День захисників і захисниць України має давніше історичне підґрунтя, ніж заведено вважати.
Проєкт також пояснить, як із Покровою пов’язані жіночі та родинні традиції, чому саме з цього дня починався сезон весіль, і які унікальні ікони та пам’ятки зберігаються у музеях України.
Більше інформації на цю тему – у повному випуску проєкту «Правда чи міф», який вийде 1 жовтня. Програма виходитиме щосереди. Ведучі програми – історикиня Ярина Скуратівська та журналіст Владислав Обух.
Проєкт доступний на сайтах Укрінформу та Інституту національної пам’яті, у соцмережах, а також у форматі аудіо – на радіо «Байрактар» і подкастовій платформі Spotify.
Як повідомлялося, Укрінформ запускає новий мультимедійний проєкт «Правда чи міф», який розповідатиме про історичні події, постаті та символи, що формують національну пам’ять.
Від початку повномасштабного вторгнення зафіксовано 453 пошкоджених російським агресором об’єктів туристичної інфраструктури, серед яких 140 готелів, 78 баз відпочинку, санаторії, табори.
Про це повідомив народний депутат, голова Тимчасової слідчої комісії з питань розслідування можливих фактів порушення законодавства України у сферах культури, охорони культурної спадщини, туризму, фізичної культури і спорту Максим Ткаченко у блозі для Укрінформу.
«Станом на кінець 2025 року зафіксовано 453 пошкоджені об’єкти туристичної інфраструктури, серед яких 140 готелів, 78 баз відпочинку, санаторії, табори та інші об’єкти», – поінформував він.
Ткаченко зауважив, що найбільше постраждали туристичні об’єкти у Донецькій, Харківській, Миколаївській, Одеській та Херсонській областях.
«Водночас повна оцінка збитків проведена лише щодо 33 об’єктів, і вже вона перевищує 1,5 млрд грн», – підкреслив він.
Парламентарій пояснив: це означає, що реальний масштаб втрат значно більший, і його ще належить зафіксувати для подальшого відновлення.
Як повідомляв Укрінформ, туристична галузь України стикається з системними проблемами — від відсутності цифровізації до неефективного управління, — які пропонують вирішити через новий закон про реформу ринку.
Фото архівне
Сума, яку міський голова Чорноморська Василь Гуляєв зберігає на єдином в його декларації банківському рахунку зросла у 2025 році до 138 тисяч 161 гривні.
Як повідомив Центр публічних розслідувань, про це свідчить фінансовий звіт мера, оприлюднений Національним агентством з питань запобігання корупції.
У декларації за 2024 рік на рахунках міського голови значилася 77 тисяч 321 гривня. Натомість готівкової гривні в мера поменшало з 1 мільйона 940 тисяч гривеньу 2024 році до 1 мільйона 890 тисяч гривень у 2025 році. Валютні готивкові та золоті заощадження мера не змінилися – 67 тисяч доларів США, 49 тисяч євро та золота на 230 тисяч гривень
Доходами мера в 2025 році стали: зарплата – 1 мільйон 83,9 тисячі гривень, пенсія – 180 тисяч гривень, додаткове благо – 2 тисячі 439 гривень та відсотки з банку три гривні. Також у графі доходів він задекларував аліменти трьом донькам по 169 тисяч 95 гривень кожній.
З нерухомості у декларації міського голови, окрім землі та будинку в Молодіжному орендованих у 2023 році залишилися:
- Орендована квартира в Іспанії, де орендарями вказані доньки Василя Гуляєва.
- Квартира в Чорноморську площею 150,3 квадратного метра, яку він набув у власність у 2023 році.
- Два нежитлових приміщення там же площею 139,6 та 74,7 квадратного метра, які також стали власністю мера позаторік.
- Дві земельні ділянки площею в один гектар та шість соток в Молодіжному.
- Квартира 51,3 квадратного метра в Чорноморську.
З транспорту в міського голови залишилися ГАЗ 1961 року та Volkswagen Multivan 2013 року випуску. Також в мера залишився годинник Breguet.
Раніше колишній одеський міський голова Геннадій Труханов подав електронну декларацію про статки як мер. Декларація Костянтина Талалаєва за 2025 рік продемонструвала фінансову картину його родини — від зарплат і бізнес-доходів до нерухомості та банківських рахунків. Окрему увагу привертає великий грошовий подарунок і низка кредитів, що супроводжують ці активи.
Поліція відправила на лаву підсудних 29-річного жителя Подільського району. За регулярне психологічне та фізичне знущання з колишньої дружини йому загрожує до двох років позбавлення волі.
Про це повідомили в полції.
Причиною постійних конфліктів стало зловживання чоловіком алкоголем. У нетверезому стані він систематично принижував, залякував і навіть бив 33-річну жінку.
У січні цього року між уже колишнім подружжям сталася чергова сутичка: фігурант обматюкав жінку та завдав їй тілесних ушкоджень. Це стало підставою для відкриття кримінального провадження за домашнє насильство.
Слідство встановило, що через систематичний тиск і погрози потерпіла жила в постійному страху за власну безпеку, що суттєво погіршило якість її життя. Наразі обвинувальний акт, за процесуального керівництва Любашівської окружної прокуратури, скеровано до суду.
-
Війна1 тиждень agoВтрати ЗС РФ — Міноборони заявило про ліквідацію 1710 окупантів за добу
-
Суспільство1 тиждень agoРозсилка «Соціум»: все про соцвиплати, субсидії, освіту, кібербезпеку
-
Політика1 тиждень agoПублікуючи колонізаторські плани Росія спрощує доведення в судах наміру геноциду
-
Суспільство1 тиждень agoВідбудова житла після обстрілів в Одесі: витрати лягають на мешканців
-
Суспільство4 дні agoУправління ДАБК вирішило звернутись у прокуратуру через знищення пам’ятки на Французькому бульварі Анонси
-
Події1 тиждень agoПрем’єра фільму «Мавка. Справжній міф» у Нідерландах пройшла з великим успіхом
-
Усі новини1 тиждень agoКомпактний Honor Magic 9 отримає потрійну 200-Мп камеру і батарею 8000 мАг: що відомо про смартфон
-
Суспільство1 тиждень ago
Деякі села відрізані від решти території через сильне підтоплення на Одещині