Політика
Шмигаль показав наслідки ракетного удару по Сумах
Прем’єр-міністр Денис Шмигаль після обстрілу Росією Сум наголосив, що РФ демонструє бажання продовжувати терор, та закликав світ посилювати тиск на країну-агресора.
Про це він написав у Телеграмі й показав фото і відео наслідків ракетного удару РФ. передає Укрінформ.
“Україна прагне миру, а Росія вкотре демонструє бажання продовжувати терор. Світова спільнота має посилювати тиск на Росію, щоб зупинити агресію та забезпечити справедливість і вберегти життя українців”, — наголосив Шмигаль.
Відео: Офіційна telegram-сторінка Прем’р-міністра України Дениса Шмигаля
Він зазначив, що російські війська завдали удару по цивільній інфраструктурі в Сумах. У місті пошкоджені житлові будинки, поранень зазнали мирні жителі, серед них діти.
Підрозділи ДСНС ліквідують наслідки ворожих ударів та надають всю необхідну допомогу, додав очільник уряду.
Наслідки ракетного удару РФ по Сумах / Фото: Прокуратура Сумщини, Суспільне Суми
Як повідомляв Укрінформ, 24 березня російські війська завдали ракетного удару по центру Сум. На цей час відомо про 74 постраждалих, серед них 14 дітей.
Політика
Клипмуш-Цинцадзе прогнозує складний процес перемовин з ЄС про вступ
Голова Комітету ВР з питань інтеграції України до ЄС Іванна Климпуш-Цинцадзе вважає, що переговорний процес стосовно вступу України до ЄС буде складним.
Про це Климпуш-Цинцадзе повідомила в інтерв’ю Укрінформу.
«В ЄС переважає думка про неминучість та невідворотність нашого майбутнього членства в Європейському Союзі. Проте це не означає, що серед країн-членів Європейського Союзу немає окремих скептиків стосовно нашого членства, не означає, що всі плескають у долоні й чекають, допоки нарешті Україна увірветься в європейський простір. Це точно вказує, що будуть складні дискусії стосовно певних секторів, змін, трансформацій», – сказала Климпуш-Цинцадзе.
Вона, зокрема вказала на те, що вже сьогодні, наприклад, у Бельгії, Франції представники аграрного сектору починають висловлювати стурбованість стосовно того, а як буде тоді, коли Україна заходитиме в Європейський Союз.
Чимало уваги буде прикуто, за словами Климпуш-Цинцадзе, й до кластера «Основи» – на верховенство права, баланс влад, функціонування демократичних інституцій – на усі ті речі, які є засадничими для того, щоб будь-яка держава була повноцінним членом Європейського Союзу.
«Крім того, маємо розуміти, що об’єктивні стурбованості країн-членів ЄС з приводу нашого вступу будуть весь час підсилювати і маніпулювати ними наші вороги з РФ. Через це будь-який прояв занепокоєння може обертатися демонстраціями, різкими заявами чи діями. Це означає, що нам тепер необхідно не тільки вести діалог з європейськими інституціями, виконувати свою домашню роботу, а й говорити з певними країнами-членами Європейського Союзу» , – сказала голова комітету.
Як повідомлялося, Україна отримала від Європейського Союзу умови для вступу за усіма переговорними кластерами: 1 «Основи процесу вступу до ЄС», 2 «Внутрішній ринок» та 6 «Зовнішні відносини», 3 «Конкурентоспроможність та інклюзивний розвиток», 4 «Зелений порядок денний та стале зʼєднання» та 5 «Ресурси, сільське господарство та політика згуртованості». Проте їх офіційне відкриття блокує Угорщина.
Політика
В ОП відреагували на заяви Порошенка: Більше емоцій, ніж фактів
Заступниця керівника Офісу Президента Ірина Мудра зазначила, що заяви Петра Порошенка щодо нібито тиску на суд у справі про санкції виглядають як емоційна реакція напередодні судового розгляду, а не як позиція, підкріплена фактами.
Про це вона сказала в коментарі Укрінформу.
«Складається враження, що автор цих заяв добре знає, як виглядає вплив на судову систему – з огляду на практики, які існували у період його президентства», – зазначила Мудра.
Вона нагадала, що саме у 2014–2019 роках українська правова система регулярно зазнавала критики за політичний вплив на суди та правоохоронні органи, а питання незалежності судової влади було одним із ключових у діалозі з міжнародними партнерами.
«Сьогодні держава рухається в іншій логіці — чітких процедур, розмежування повноважень і відповідальності кожного органу. Судові рішення ухвалюються в залі суду, а не в політичних заявах», – підкреслила вона.
За словами посадовиці, подібні публічні звинувачення без жодної доказової бази виглядають як спроба сформувати інформаційний фон навколо процесу, а не як юридична позиція.
Вона також наголосила, що в Україні діє принцип незалежності судової влади, який не передбачає ані неформального впливу, ані політичного тиску на розгляд конкретних справ.
Як повідомляв Укрінформ, 12 лютого 2025 року Президент Володимир Зеленський ввів у дію рішення РНБО про застосування персональних санкцій проти ряду осіб. Серед підсанкційних осіб – Ігор Коломойський, Геннадій Боголюбов, Костянтин Жеваго, Петро Порошенко та Віктор Медведчук.
Санкції, зокрема, передбачають позбавлення державних нагород України, інших форм відзначення; блокування активів; обмеження торговельних операцій (повне припинення); обмеження, часткове чи повне припинення транзиту ресурсів, польотів та перевезень територією України (повне припинення); запобігання виведенню капіталів за межі України.
Санкції застосовуються безстроково.
17 квітня 2025 року Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду почав розглядати позов п’ятого президента Петра Порошенка про накладення на нього санкцій РНБО.
3 квітня Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду через хворобу судді переніс на невизначений термін розгляд позову Порошенка щодо запровадження стосовно нього санкцій РНБО.
Порошенко назвав засідання зірваним і звинуватив у цьому заступницю керівника ОП Ірину Мудру.
Фото: Суспільне
Політика
Лише спільними кроками держав можна розблокувати Ормузьку протоку
“Наш сигнал Сполученим Штатам і країнам Близького Сходу щодо Ормузької протоки полягав у тому, що ми відкриті до обговорення цього питання. Станом на сьогодні я не бачу жодної країни, яка могла б самостійно зняти блокаду, – лише спільні кроки можуть дати результат. Україна має досвід запуску зернового коридору в Чорному морі попри спроби Росії заблокувати постачання продовольства та інших товарів. Ситуація зараз схожа, але йдеться про енергетику”, — сказав Зеленський.
Він зауважив, що пропозиція української сторони, яка ґрунтувалася на власному досвіді, була такою: війна й переговори щодо відкриття Ормузької протоки можуть відбуватися паралельно. За словами Президента, варто спробувати знайти дипломатичне рішення, і це може бути вигідно обом сторонам.
“Альтернативним кроком може бути встановлення одностороннього контролю над протокою, як це зробила Україна із зерновим коридором. Для цього знадобляться перехоплювачі, військові конвої для супроводу суден, велика інтегрована мережа РЕБ та інші інструменти. Ми готові допомогти із цим”, — сказав він.
Глава держави додав, що Україна поки не залучена до розв’язання цього питання.
“Поки що ніхто не звертався з таким запитом. Ми лише ділимося своїми знаннями. Якщо одного дня наші партнери захочуть ними скористатися, ми будемо готові”, — сказав він.
Як повідомляв Укрінформ, Президент Володимир Зеленський заявив, що українські експерти на Близькому Сході спочатку проаналізували рівень захисту об’єктів, а тепер оборонні сектори країн-партнерів формулюють свій запит до української сторони.
30 березня Володимир Зеленський заявив, що Україна обговорювала з країнами Близького Сходу співпрацю щодо морських дронів і розблокування морських шляхів.
-
Події1 тиждень agoВ ЮНЕСКО відреагували на удар по центру Львова
-
Усі новини1 тиждень agoОлена Мандзюк померла собака — блогерка заявила про можливе отруєння
-
Політика1 тиждень agoСтефанчук прибув до Хорватії для участі у саміті Ініціативи трьох морів
-
Одеса1 тиждень agoВ Одесі на Французькому бульварі зносять історичну будівлю
-
Війна1 тиждень ago«Люте полювання»: стратегічні влучання Сил оборони
-
Суспільство1 тиждень agoПредставниці Одещини опинились у рейтингу жінок-лідерок країни Анонси
-
Суспільство7 днів agoТрохи абсурду та філософії: в одеському музеї показали куди веде течія Анонси
-
Політика1 тиждень agoРечник МЗС: Заяви про шкоду обороні України від допомоги країнам Затоки
