Гурт “Курган&Agregat” передав для потреб воєнної розвідки FPV-дрони на оптоволокні загальною вартістю 3 млн грн.

Як передає Укрінформ, про це розповів заступник начальника обласної інспекції з охорони пам’яток історії та культури Денис Сікоза, повідомляє Суспільне.

За його словами, на території Херсонської області представлені майже всі відрізки історії України. Це поховальні споруди – кургани, їх переважна більшість у південних степах, а також короткострокові стійбища і поселення народів, які мешкали в різні епохи: від мисливців на мамонтів та доби бронзи до часів козаччини.

«Було дуже багато кочовиків. Кімерійці, скіфи, сармати, гуни, і середньовічні кочівники включно із Золотою Ордою і татарами. А також представлені пам’ятки осілості – це хора античної Ольвії, і в нас на території Херсонської області входили майже всі городища нижньодніпровського варіанту пізньо-скіфської культури. Також у нас було представлено дуже багато черняхівських пам’яток», – додав Сікоза.

З нових часів, зауважив він, – це фортеця Тягинь, добре знана на всю Україну. Там розташовані декілька археологічних шарів, які відносять і до доби скіфської, пізньоскіфської, золотоординської, литовської й татаро-турецької. Також були представлені дві незатоплені Січі – Кам’янська та Олешківська.

За словами археолога, після підриву російськими військовими Каховської ГЕС оголились сотні археологічних пам’яток, які були затоплені під час будівництва водосховища. Перед зведенням ГЕС їх досліджували, але це були «точкові уколи». Зокрема, під водою опинились городища ольвійської хори, поселення пізніх скіфів та часів Київської Русі.

«На державному рівні прийняли рішення, що будемо досліджувати ці території, коли туди можливо буде прийти археологам. У нас відкрилась Таванська переправа, яку теж можна буде дослідити, але це справа прийдешніх поколінь, тому що навіть якщо закінчаться бойові дії, то розмінування цієї території займатиме не один десяток років. І ми не знаємо, будуть затоплювати чи ні», – зауважив Сікоза.

Крім того, археолог акцентував, якщо її будуть затоплювати, то потрібна програма, яка розрахована на кілька десятків років, щоб дослідити сотні пам’яток і багато з них стосуються саме української державності, бо це майже всі Січі.

За його словами, майже всі пам’ятки осілості перебувають на лінії бойового зіткнення. Так, на тимчасово окупованому лівобережжі поховальні споруди давніх народів армія РФ часто використовує для облаштування своїх бойових позицій.

«Ми це перевіряємо, і буває таке, що пам’ятку просто обстрілюють без видимої причини. Так у нас постраждала Кам’янська Січ включно з хрестом Костя Гордієнка, Червономаяцьке городище і дуже-дуже багато городищ», – підкреслив археолог.

Також він зазначив, що на лівобережжі Херсонщини за допомогою дистанційного моніторингу мають підтвердження про пошкодження понад 200 курганів. Тож після закінчення війни потрібно буде розробляти програму з їх дослідження, це має бути цільова програма, на яку будуть виділяти кошти, оскільки дуже великий обсяг, що стосується дослідження створу Каховської ГЕС та пам’яток, пошкоджених війною.

«Можуть бути зруйновані шари, перерізані, наприклад, бліндажем або пошкоджена споруда чи поховання. Якщо їх не дослідити, вони зруйнуються, і ми втратимо відомості», – підсумував Сікоза.

Як повідомляв Укрінформ, на тимчасово окупованій території Херсонщини загарбники проводять незаконні розкопки з «дозволами» на ці дії російського зразка.

Перше фото: Кам’янська Січ, архівне

Фото Укрінформу можна купити тут.

«Вистава поєднує літературну основу Івана Котляревського з методами фізичного та перформативного театру, в основу покладено поему Котляревського, але в цій інтерпретації це – емоційна розмова про війну, пам’ять і силу слова», – розповіли у Театрі ветеранів, який створив постановку.

Організатори показу зазначають, що «Енеїда» демонструє потенціал та стійкість українських військових, які, попри випробування, знаходять сили для творчості та самореалізації. «Це вистава про шлях – з фронту до сцени, з болю до відновлення, з історії до сучасності. Про те, як глибоко може звучати голос того, хто пройшов крізь найтяжче», – зазначають ініціатори.

Режисером-постановником є актор, військовослужбовець Сил територіальної оборони ЗСУ Ахтем Сеітаблаєв. Хореографію ставила балетмейстерка Національного театру ім. І. Франка Ольга Семьошкіна, художник-постановник – Віктор Донцов, композитори – Усеін Бекіров та Ілля Разумейко.

За словами організаторів, участь у музично-пластичній виставі ветеранів з ампутаціями та серйозними пораненнями є унікальним досвідом, адже «Енеїда» – поєднання інклюзії з національною класикою та професійною постановчою командою. Найвідоміший та успішний приклад об’єднання професіоналів і аматорів – проєкт Першого соціального англомовного театру «Project W – veteran, volunteer and William» з виставою «Дванадцята ніч» (2019 рік), де ветерани та волонтери працювали з класичним текстом Шекспіра. Схожі практики, де ветерани з інвалідністю беруть участь у виставах поруч із професіоналами на рівних, реалізуються у Британії, Шотландії, США.

Після показу 17 серпня відбудеться розмова з творчою командою проєкту та ветеранами-учасниками вистави про важливу роль мистецтва в терапії та реабілітації ветеранів, про тілесність і травму на сцені, про музичну драматургію сучасної «Енеїди» і про те, як глибоко може звучати слово, сказане тими, хто пройшов війну.

Як повідомляв Укрінформ, Театр ветеранів – це спільний проєкт ТрО Медіа (Відділу комунікацій командування Сил ТрО ЗСУ) та Театру драматургів.

Восьмий щорічний фестиваль високого мистецтва Bouquet Kyiv Stage проходить з 14 по 17 серпня 2025 року у Софії Київській.

Фото: Театр Ветеранів