Події
У Києві відкрили виставку «Корифеї української культури у Китаєві»
У Києві в Меморіальному будинку Лесі Українки відбулося відкриття виставки «Корифеї української культури у Китаєві».
Про це повідомляє кореспондент Укрінформу.
“Цей проєкт народився доволі спонтанно і готувався дуже швидко. Але ми щасливі, що мали таких прекрасних співорганізаторів, як громадська ініціатива “Збережемо Китаєв”, а також партнерів, матеріали з колекцій яких доповнили нашу виставку“, – наголосила директорка Музею видатних діячів української культури Ольга Гураль.
Вона висловила сподівання, що майбутні відвідувачі належно оцінять цю виставку.
Експозиція представляє унікальні архівні матеріали, зокрема документи та світлини Михайла Драгоманова, Миколи Лисенка, Олени Пчілки, Людмили Старицької-Черняхівської, Миколи Зерова, Панаса Саксаганського та інших корифеїв. Відвідувачі зможуть дізнатися про їхнє життя в Китаєві та вплив цього місця на їхню творчість.
Метою цього проєкту також є привернення уваги до проблем збереження історичних місцевостей, адже і Китаїв, і охоронна зона музею перебувають під загрозою забудови.
Як повідомлялося, у Музеї історії міста Києва презентували масштабний проєкт «Український авангард. Еволюція. Поповнення колекції 3.0».
Події
Український ПЕН передав книги полярникам на станції «Академік Вернадський»
Український ПЕН розпочав співпрацю з Національним антарктичним науковим центром і першим кроком цього партнерства стала передача книг для бібліотеки станції «Академік Вернадський».
Як передає Укрінформ, про це повідомляє громадська організація PEN Ukraine.
«Нам було важливо передати на станцію “Академік Вернадський” книжки сучасних українських авторів. Адже це не просто подарунок для полярників. Це своєрідний місток між Україною та Антарктикою. Хотілося б, щоб найпівденніша бібліотека світу стала місцем, де живе і множиться українське слово, і щоб полярники та полярниці читали якісну літературу, актуальну для нас сьогодні», – зазначила координаторка книжкових проєктів Українського ПЕН Анна Шевченко.
За її словами, Український ПЕН вже вдруге передає книжки на станцію, але вперше – як партнер Національного антарктичного наукового центру.
Так, у 2021 році власні книжки передали Олександр Михед, Сергій Жадан, Андрій Курков, Станіслав Асєєв, Тарас Прохасько і Тетяна Терен.
Як зауважили в Українському ПЕН, «Академік Вернадський» – єдина українська полярна станція, і читання книжок є частиною повсякденного життя команди, а бібліотека – простором дозвілля.
Серед видань, які цього разу передали на станцію, книги номінантів та лавреата премії Юрія Шевельова-2025: «Гемінґвей нічого не знає» Артура Дроня, «Гра в перевдягання» Артема Чеха, «Проти культурної амнезії. Есеї про національну памʼять та ідентичність» Віри Агеєвої, «Портрет в інтерʼєрі долі» Мирослави Пінковської, «Усе на три літери» Дмитра Крапивенка, «Твоє, моє, нічиє та інше» Ольги Карі, «Хороші передчуття» Богдана Коломійчука, «Моїй донечці. Записки тата з війни» Гліба Бітюкова.
Також полярники отримали книжки із серії «Бібліотека Українського ПЕН» – «Спіймати невловиме. Путівник світом есеїстики», «Вільні голоси Криму. Історії кримських журналістів – бранців Кремля», «Діалоги про війну» та «Поміж сирен. Нові вірші війни».
Ще одним виданням, яке поповнило бібліотеку станції, стало «Життя на межі» президента Українського ПЕН Володимира Єрмоленка та культорологині Тетяни Огаркової.
Крім того, Артем Чех, Артур Дронь, Гліб Бітюков і Дмитро Крапивенко передали примірники з власними підписами та побажаннями для полярників і полярниць.
«Бібліотека Української антарктичної станції “Академік Вернадський” має чергове поповнення свого фонду. Пані і панове автори, що причетні до цієї важливої події, ваші побажання на титульних сторінках ваших же книг є вельми цінними для нас. Дякуємо Українському ПЕН за привнесене українське слово у крижаний світ Антарктики. Воно робить цей світ ще ріднішим», – зазначив, метеоролог 30-ї Української антарктичної експедиції, упорядник бібліотеки на «Вернадському» Олексій Мельничук.
Крім того, у просторі Українського ПЕН 21 березня о 17:00 відбудеться ще одна подія в межах партнерства з НАНЦ – «Письменник та науковиця про мандрівку до Антарктики: враження і значення». Реєстрація доступна за посиланням.
Як повідомляв Укрінформ, Український ПЕН увосьме уклав список найкращих вітчизняних видань, що вийшли протягом року, до нього увійшли 252 книжки.
Фото: pen.org.ua
Події
Франківський музей визвольної боротьби імені Бандери створює онлайн-бібліотеку
Івано-Франківський обласний музей визвольної боротьби імені Степана Бандери створює онлайн-бібліотеку, щоб кожен охочий міг працювати з його фондом.
Про це кореспондентці Укрінформу розповіла директорка музею Марія Середюк.
«Ми формуємо бібліотечний фонд для того, щоб кожен міг працювати з нашими книгами. Також ми працюємо над створенням онлайн-бази бібліотечного фонду, яка буде оприлюднена на нашому сайті. Тут читачі зможуть попередньо замовити перегляд книг у музеї. Адже у нас є рідкісні і унікальні видання», – зазначила Середюк.
За її словами, у музеї зберігаються близько 1,5 тисячі книг.
«У бібліотеці музею найбільше представлені літописи УПА, Книги пам’яті, книги, передані діаспорою, які відносять до 30-х років минулого століття, книги, які передали ще учасники визвольних змагань, примірники від громадських організацій, політичних партій та політиків», – зауважила старша наукова співробітниця Лілія Пицко.
На її переконання, бібліотечний фонд Музею визвольної боротьби, який постійно поповнюється, буде цікавим для школярів, студентів та науковців.
Нещодавно музей отримав 13 книг від колективу редакції газети «Галичина», які були передані закладу на виконання волі військового та науковця Юрія Гудчака, що нині вважається зниклим безвісти.
Як повідомлялося, на Прикарпатті музейники відшукали фото з зображенням юного Степана Бандери.
Фото: Єдлінська Уляна, wiki
Події
У Празі показали українську скульптуру з Покровська, яка їде на Венеційську бієнале
У столиці Чехії представили скульптуру української художниці Жанни Кадирової «Орігамі-олень», яка стане центральним експонатом національного павільйону на 61-й Венеційській бієнале.
Жителі та гості Праги змогли побачити скульптуру на площі Яна Палаха, повідомляє кореспондент Укрінформу.
Посол України в Чеській Республіки Василь Зварич подякував організаторам акції, за те, що українське мистецтво може звернутися та говорити до світу.
«Ця скульптура є не лише предметом мистецтва, вона є символом міста Покровськ у Донецькій області, яке проходить через горнило війни і не здається попри часткову окупацію. Вона також є символом надії, достоїнства та стійкості України. Це історія міста, яке вірить у своє майбутнє», – сказав Зварич, висловивши переконання, що «Олень» повернеться одного дня до вільного Покровська та стане символом Перемоги України, перемоги добра над злом.
Зварич зазначив, що «Олень» був евакуйований, аби показати, що культура є сильнішою за руйнування, а мистецтво у змозі говорити там, де подекуди бракує слів. Акція в Празі – це нагадування, що свобода та безпеки не є данністю, їх треба боронити спільно.

«Культурна солідарність є сьогодні надзвичайно важливою», – підкреслив дипломат і подякував Чеській державі та народові, які стоять на боці України від перших днів повномасштабного російського вторгнення.
За словами Зварича, проєкт є частиною ширшої культурної дипломатії України.
У рамках акції відбувся показ документального фільму «ВПО» Жанни Кадирової, що зафіксував евакуацію статуї з Покровська, а також дискусія з авторкою, котра розповіла, як рятувала свою роботу.

Після показу у Празі скульптура вирушить у європейське турне. Дорогою до Венеції вона буде представлена у Варшаві, Відні, Берліні, Брюсселі та Парижі.
Проєкт реалізується за підтримки МЗС і Мінкультури України, ЮНЕСКО та благодійної організації «Сушко Філантропія». Презентація у Празі відбулася за підтримки Посольства України, Галереї Рудольфінум, Кафе Рудольфінум та Тетяни Бабчук.

Скульптура стане центральним елементом українського павільйону на Венеційській бієнале, тема якого – «Гарантії безпеки». Цей проєкт порушує питання невиконаних гарантій безпеки, за які Україна відмовилася від свого ядерного арсеналу в 1996 році. Він також відображає крихкість миру та стійкість українського народу.
Нагадаємо, «Орігамі-олень» у 2019 році замінив у парку Покровська інший «пам’ятник» – фрагмент радянського літака. Коли у серпні 2024 року до міста наблизилася лінія фронту і почалася евакуація, Кадирова разом друзями та командою міських робітників демонтували скульптуру та перенесли її в безпечніше місце.
Як повідомлялося, 61-ша Венеційська бієнале відкриється 9 травня і триватиме до листопада.
Фото: Ольга Танасійчук / Укрінформ
Більше наших фото можна купити тут
-
Одеса1 тиждень agoНічні вибухи в Одесі 3 березня 2026 року — подробиці атаки
-
Усі новини1 тиждень agoБудинок у США — оголошення про продаж дому викликало дебати в мережі — фото
-
Одеса6 днів agoВідключення води в Одесі 3 березня 2026 року
-
Події1 тиждень agoФільм «Мавка. Справжній міф» виходить у міжнародний прокат
-
Одеса1 тиждень agoАтака дронів на Одещину: пошкоджена портова інфраструктура
-
Війна1 тиждень agoУкраїна в лютому вперше за три роки звільнила більше території, ніж втратила
-
Політика1 тиждень agoЗеленський обговорив із королем Йорданії ситуацію на Близькому Сході
-
Події1 тиждень agoНа маркетплейсах заблокували продаж понад 150 найменувань книг із РФ та Білорусі
