Події
У Парижі починається суд над Жераром Депардьє
У Парижі 24 березня після піврічної затримки розпочинається судовий процес над французьким актором Жераром Депардьє у справі про ймовірну сексуалізовану агресію щодо двох жінок під час зйомок у 2021 році.
Про це повідомляє RFI, передає Укрінформ.
Імена двох жінок, які звинуватили актора, не оприлюднюють. Але відомо, що вони працювали із Депардьє над фільмом Les volets verts («Зелені віконниці»), який знімали у приватному будинку в Парижі у 2021 році.
76-річний Депардьє відкидає звинувачення, а його адвокат заявив, що надасть «свідків і докази, які покажуть, що він просто став мішенню для фальшивих звинувачень».
Слухання у справі мало відбутися ще торік у жовтні. Але тоді адвокат заявляв, що актор через поганий стан здоров’я не зможе з’явитися у суді.
Депардьє також звинувачують у сексуальних домаганнях і нападах понад десять жінок. Утім, актор має підтримку багатьох представників кіноіндустрії, які вважають, що він є об’єктом «полювання на відьом».
Як повідомляв Укрінформ, у квітні 2024 року актора Жерера Депардьє допитали та взяли під варту після звинувачень у сексуальному насильстві щодо двох жінок під час зйомок фільму Жана Беккера «Зелені віконниці» (Les Volets Verts) у 2021 році.
Проти зірки французького кіно подані також численні інші судові позови. Зокрема, з грудня 2020 року Депардьє перебуває під слідством у справі за звинуваченням у зґвалтуванні та сексуальному насильстві щодо акторки Шарлотти Арнольд. Крім того, розслідування було розпочато за скаргою колишньої асистентки на знімальному майданчику, яка звинуватила його в сексуальному насильстві в 2014 році. Ще одна скарга на сексуальне насильство, подана актрисою Елен Даррас щодо подій 2007 року, була закрита у зв’язку із закінченням терміну давності.
Жерар Депардьє дебютував у кіно наприкінці 1960 років. Відтоді актор знявся у більш як 200 фільмах і здобув цілу низку національних і міжнародних нагород.
Події
У Києві відкрили виставку до 100-річчя трагічної загибелі Симона Петлюри
У столиці представили масштабний виставковий проєкт “Шлях героїв. Пам’яті Симона Петлюри” з унікальними артефактами доби Української Народної Республіки.
Виставку відкрили у Національному музеї історії України, повідомляє Укрінформ.
Виставку приурочено до 100-х роковин трагічної загибелі видатного українського державного, військового й політичного діяча, очільника Директорії УНР та головного отамана Армії УНР Симона Петлюри.
На виставці можна побачити понад 200 артефактів, які ілюструють перебіг визвольних змагань першої чверті 20 століття. Більшість експонатів представлено в незалежній Україні вперше.
«Сьогодні як ніколи актуально представляти і показувати виставкові проєкти, які відкривають ту правду, що була прихована багато років. Ця виставка є важливою для осмислення факторів та обставин, які призвели сто років тому до цієї трагедії. Проєкт також є вкрай актуальним з огляду на те, що вчора Росія здійснила варварський наступ на нашу культурну спадщину, на наші музейні інституції», – сказала генеральна директорка Національного музею історії України Олена Земляна.
Експозиція сформована з експонатів колекції Військово-історичного музею та архіву Української вільної академії наук (УВАН) у Канаді. Українська еміграція десятиліттями зберігала їх для того, щоб передати Україні після відновлення незалежності. Відповідно до «Заповіту» засновників Військового музею колекція надійшла до Національного музею історії України.

«За заповітом їх мали передати, коли Україна стане дійсно незалежною. Я вважаю, зараз, у 2026 році, ми можемо вже сказати, що здобули цю незалежність – ми стали суб’єктом на міжнародній арені, а весь світ знає, хто такі українці і де знаходиться Україна. Це надважливо», – зазначив голова правління фундації Пилипа Орлика Артем Миколайчук.
За підтримки фундації було обладнано спеціальний виставковий простір та створено виставку «Шлях героїв. Пам’яті Симона Петлюри», що діятиме в музеї на постійній основі.
На виставці представлено особисті речі видатних військових і політичних діячів доби Української революції 1917–1921 років, зокрема друкарська машинка «Корона», що належала Симону Петлюрі, старшинський багнет генерал-хорунжого Армії УНР Володимира Сальського, деталі одностроїв лідерів ОУН Євгена Коновальця та Андрія Мельника.

«Пишаємося нашою історією й цими людьми, їхніми здобутками, прагненнями та їхньою боротьбою. Дякуємо людям, які зберегли ці сакральні речі для наступних поколінь. У свою чергу СБУ, інші Сили безпеки та оборони докладатимуть максимум зусиль, щоб бути достойними їхньої пам’яті та боротьби. Ми будемо проводити операції, бити ворога, випалювати його з нашої землі, здобуваючи очікувану перемогу», – пообіцяв очільник Служби безпеки України Євген Хмара.
Особливе місце в експозиції посідають бойові знамена Армії УНР, як-от прапор штандарт 2-го Уманського полку Кінних Запорожців «На смерть за Україну», а також військові нагороди, стрілецькі поштівки, оригінальні світлини Армії УНР тощо.
«Більшість наших цінностей десь розкидана по світу, особливо багато вкрадено нашими ворогами, і ми ще, можливо, колись повернемо це і з Москви, і з Петербурга. Але те, що повертається з інших країн світу, це також для нас дуже важливо і, власне, доповнює ту велику українську історію, той героїчний шлях», – зазначив директор Дипломатичної академії України Ігор Осташ.
Нині українці відстоюють свою незалежність у збройній боротьбі з тим же ворогом, що й 100 років тому. Виставка «Шлях героїв. Пам’яті Симона Петлюри» демонструє тяглість цієї боротьби та має глибоке символічне значення для спадкоємців справи Симона Петлюри та інших борців за незалежність України.
«Такі моменти пам’яті й заходи надзвичайно важливі для нашої країни й людей – щоб ми пам’ятали, що ці воїни, які були закатовані радянськими негідниками, виконували задачі, щоб наша Україна була сильна, незалежна і процвітаюча. Задача сьогоднішніх Сил оборони – продовжити їхню роботу та завершити їхню справу», – наголосив командувач Національної гвардії Олександр Півненко.
Національний банк випустив і представив на виставці пам’ятну монету із серії «Видатні особистості України» до 100-річчя дня пам’яті Симона Петлюри.
«На монеті немає жодного випадкового елементу. Ви побачите тут гілку, яка прикрашала френч Симона Петлюри, шеврон нарукавний, а саме він запровадив в українській армії шеврони як частину однострою. Ви побачите тут символіку УНР, тяглість тих історичних подій. Сьогодення також закарбоване в цій монеті, як і пам’ять про Симона Петлюру. Для мене честь сьогодні подарувати перший екземпляр цієї монети для експонування в музеї», – сказав голова Національного банку України Андрій Пишний.
Тим часом в Інституті національної пам’яті виступають за повернення останків Симона Петлюри в Україну та встановлення йому пам’ятника у Києві.
«Петлюра має бути повернутий в Україну. Ми маємо повернути їх усіх. І в сто років від дня вбивства Петлюри є два пункти, які має виконати держава, – перевірити слідство, яке було навколо Петлюри після його вбивства. А друге – у Києві й досі немає пам’ятника Петлюрі», – звернув увагу директор Інститут національної пам’яті України Олександр Алфьоров.
До загального огляду виставка “Шлях героїв. Пам’яті Симона Петлюри” відкривається 26 травня.
Як повідомляв Укрінформ, у травні в Україні тривають заходи до 100-х роковин трагічної загибелі Симона Петлюри, лідера Української революції 1917-1921 років.
Симона Петлюру було вбито 25 травня 1926 року в еміграції у Парижі, як вважають, радянським агентом.
Події
У Хмельницькому пройде перший фестиваль ветеранських театрів
У Хмельницькому 29-31 травня пройде перший фестиваль ветеранських театрів «Veteran Art Festival».
Про це повідомляє Хмельницький обласний академічний музично-драматичний театр ім. М. Старицького, передає Укрінформ.
«29-31 травня Хмельницький обласний академічний музично-драматичний театр ім. М. Старицького стане головною сценою для першого фестивалю ветеранських театрів. Фестиваль має на меті підтримку творчої самореалізації ветеранів, розвиток ветеранського театрального руху в Україні та створення відкритого культурного простору для діалогу між суспільством і ветеранською спільнотою», – ідеться у повідомленні.
У межах фестивалю 29 травня відбудеться показ театрального колажу «НАСскрізь».
30 травня будуть показані вистава-проєкт «А й правда, крилатим ґрунту не треба…» від Вінницького обласного академічного музично-драматичного театру ім. М. Садовського, драматична хроніка надії «У пошуках Афіни» Волинського академічного обласного українського музично-драматичного театру ім. Т. Шевченка та документальна вистава «Я не покинув Україну» Рівненського академічного українського музично-драматичного театру.
31 травня театр «TeatrONE» покаже виставу-стендап «Боятися немає сенсу», Чернігівський обласний академічний український музично-драматичний театр ім. т Шевченка та ветеранська спільнота «Серцевір» запрошують на трагікомедію «Синки», а Театр ветеранів готує звукову медитацію «Раздуплісь, галава».
Як повідомляв Укрінформ, в Одесі до Дня слов’янської писемності провели фестиваль болгарської культури.
Фото: Wikipedia/Bogdan02
Події
Україна закликала держави-члени ЮНЕСКО задіяти всі міжнародні інструменти, щоб примусити РФ зупинити терор
Як передає Укрінформ, відповідний коментар оприлюднений на сторінці Міністерства закордонних справ України у Фейсбуці.
“Національна комісія України у справах ЮНЕСКО висловлює рішучий протест та категорично засуджує черговий масований ракетно-дроновий удар Російської Федерації по Києву в ніч проти 24 травня 2026 року. Цей спланований акт терору був спрямований проти історичного та культурного ядра української столиці”, – заявили в МЗС.
Російська Федерація систематично веде війну не лише проти українського народу, але й проти української культури, історичної пам’яті та світової культурної спадщини, підкреслили у відомстві.
Як заявили в МЗС, Росія свідомо намагається стерти українську ідентичність, підтвердженням чого є суттєві руйнування та пошкодження провідних інституцій культури, науки та освіти, зокрема:
– Національного художнього музею України;
– Українського дому;
– Інституту літератури ім. Т.Г. Шевченка НАН України та його унікальних книгосховищ;
– Київської опери (Київського муніципального академічного театру опери та балету);
– Національної музичної академії України;
– Навчально-наукового інституту публічного управління та державної служби КНУ ім. Т. Шевченка;
– Національної філармонії України;
– Національної бібліотеки імені Ярослава Мудрого;
– Малої опери в Києві.
“Абсолютним проявом варварства, що переходить межу людської моралі, став руйнівний удар по Національному музею “Чорнобиль”. Російські терористи знищили безцінні історичні свідчення та артефакти найбільшої техногенної катастрофи XX століття всього за місяць після того, як музей було модернізовано до 40-х роковин трагедії”, – заявили в МЗС.
Як підкреслили у відомстві, “особливий цинізм цього злочину полягає в тому, що Росія здійснила його невдовзі після ухвалення у квітні 2026 року рішення 224-ї сесії Виконавчої ради ЮНЕСКО “40 років Чорнобильської катастрофи: вшанування та винесені уроки”. Держава-терорист вкотре відкрито продемонструвала світові свою зневагу до міжнародного права, людської пам’яті та світових інституцій”.
Станом на 24 травня 2026 року, поінформували в МЗС, Росія вже знищила або пошкодила 1 783 об’єкти культурної спадщини і 2 540 об’єктів культурної інфраструктури по всій Україні.
“Це не супутні втрати війни – це свідома, системна державна політика РФ, яка має всі ознаки культурного геноциду українського народу, – підкреслили в МЗС.
“Ми закликаємо Генерального директора ЮНЕСКО, її відповідні органи та держави-члени Організації негайно задіяти всі наявні міжнародні інструменти, жорсткі механізми та процедури для примусу РФ до зупинення терору. Держава, яка нищить світову спадщину, не має права перебувати у цивілізованих міжнародних інституціях. Як свідчить історія, політика умиротворення агресорів лише заохочує їх до нових злочинів, зокрема проти культури”, – заявили у відомстві.
У МЗС закликали ЮНЕСКО:
– надати публічну та принципову оцінку російській атаці на Київ і ніч на 24 травня 2026 року та її наслідкам для культурної, освітньої і наукової сфери України;
– сприяти фіксації та документуванню пошкоджень культурних і освітніх об’єктів;
– посилити міжнародні механізми захисту української культурної спадщини та підтримки постраждалих установ;
– розглянути питання посилення відповідальності Російської Федерації за систематичне знищення культурної спадщини України, що має ознаки воєнних злочинів.
“Росія буде притягнута до відповідальності, а всі воєнні злочинці – від замовників у Кремлі до виконавців на місцях – понесуть суворе покарання за замах на українську та світову культуру”, – заявили в МЗС.
Як повідомляв Укрінформ, у Києві внаслідок масованої російської атаки уночі 24 травня пошкоджень зазнали сім провідних культурних інституцій, а також приміщення Інституту літератури імені Т.Г. Шевченка Національної академії наук України і корпус Навчально-наукового інституту публічного управління та державної служби Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Крім того, зазнала пошкоджень низка історичних будівель і пам’яток архітектури Києва.
-
Усі новини1 тиждень agoУлюблені фільми і серіали мільярдерів: 16 стрічок, які варто побачити
-
Суспільство1 тиждень agoОдеську OnlyFans-блогерку засудили до 266 тисяч штрафів та податків Анонси
-
Політика5 днів agoРютте закликає до справедливішого розподілу підтримки України
-
Війна1 тиждень agoВійна в Україні — бойові дії можуть закінчитися за фінським сценарієм — JPMorgan Chase
-
Відбудова1 тиждень agoТри польські будівельні компанії підписали угоду про співпрацю щодо відновлення України
-
Події1 тиждень agoУ Києві в червні пройде «Чілдрен Кінофест»
-
Відбудова5 днів agoЗеленський обговорив із Маркаровою очікування від конференції з відновлення у Гданську
-
Політика5 днів agoРозраховуємо на відновлення переговорів про зону вільної торгівлі
