Події
У Парижі починається суд над Жераром Депардьє
У Парижі 24 березня після піврічної затримки розпочинається судовий процес над французьким актором Жераром Депардьє у справі про ймовірну сексуалізовану агресію щодо двох жінок під час зйомок у 2021 році.
Про це повідомляє RFI, передає Укрінформ.
Імена двох жінок, які звинуватили актора, не оприлюднюють. Але відомо, що вони працювали із Депардьє над фільмом Les volets verts («Зелені віконниці»), який знімали у приватному будинку в Парижі у 2021 році.
76-річний Депардьє відкидає звинувачення, а його адвокат заявив, що надасть «свідків і докази, які покажуть, що він просто став мішенню для фальшивих звинувачень».
Слухання у справі мало відбутися ще торік у жовтні. Але тоді адвокат заявляв, що актор через поганий стан здоров’я не зможе з’явитися у суді.
Депардьє також звинувачують у сексуальних домаганнях і нападах понад десять жінок. Утім, актор має підтримку багатьох представників кіноіндустрії, які вважають, що він є об’єктом «полювання на відьом».
Як повідомляв Укрінформ, у квітні 2024 року актора Жерера Депардьє допитали та взяли під варту після звинувачень у сексуальному насильстві щодо двох жінок під час зйомок фільму Жана Беккера «Зелені віконниці» (Les Volets Verts) у 2021 році.
Проти зірки французького кіно подані також численні інші судові позови. Зокрема, з грудня 2020 року Депардьє перебуває під слідством у справі за звинуваченням у зґвалтуванні та сексуальному насильстві щодо акторки Шарлотти Арнольд. Крім того, розслідування було розпочато за скаргою колишньої асистентки на знімальному майданчику, яка звинуватила його в сексуальному насильстві в 2014 році. Ще одна скарга на сексуальне насильство, подана актрисою Елен Даррас щодо подій 2007 року, була закрита у зв’язку із закінченням терміну давності.
Жерар Депардьє дебютував у кіно наприкінці 1960 років. Відтоді актор знявся у більш як 200 фільмах і здобув цілу низку національних і міжнародних нагород.
Події
Український ПЕН оголосив імена фіналістів фестивалю «Прописи»
Український ПЕН завершив прийом заявок на четвертий фестиваль для авторів-початківців «Прописи» і обрав десятку фіналістів, які стануть учасниками професійних воркшопів.
Як передає Укрінформ, про це повідомляє Український ПЕН.
Цьогоріч фіналістами «Прописів» стали Ганна Аргірова, Валерія Бойко, Ольга Кацан, Дарина Мелашенко, Аліса Москаленко, Яна Мохончук, Мая Полікарпова, Микола Сипко, Марія Хілініч і Анна Часова.
Загалом на участь у фестивалі надійшли 107 заявок.
До журі «Прописів-2026» увійшли Остап Сливинський, Олеся Яремчук, Тарас Прохасько, Марічка Паплаускайте, Ганна Устинова і Ярина Микитин.
Менторами, які проводитимуть заняття з авторами-початківцями, стануть українська письменниця, журналістка, медіадослідниця Марія Титаренко, українська репортерка, авторка-документалістка Віра Курико, а також французька журналістка, колишня головна редакторка газети Le Monde Наталі Нугайред.
Як зауважили в Українському ПЕН, у фокусі цьогорічної програми фестивалю буде репортаж.
Зокрема, фіналісти «Прописів» матимуть змогу дізнатися більше про цей жанр, а також ознайомитися з досвідом фахових журналістів-репортажистів.
Крім того, дебютанти здобудуть знання про підготовку до написання репортажів, особливості репортажистики, висвітлення подій війни та репортажні традиції в інших країнах світу.
Також у межах «Прописів» відбудуться відкриті для відвідування події. Публічну програму фестивалю організатори оголосять згодом .
Четвертий фестиваль-воркшоп «Прописи» проходитиме з 31 березня до 4 квітня в Івано-Франківську, а його підсумком стане друкований альманах, до якого ввійдуть твори 10 учасників і учасниць проєкту та їхні тексти з враженнями про подію.
Співорганізатором фестивалю-воркшопу виступає програма промоції читання «Текстура». Фестиваль відбудеться за підтримки Міжнародного фонду «Відродження».
Як повідомляв Укрінформ, Український ПЕН оголосив фокус-тему 2026 року – «Відчуття дому», на яку запрошує поміркувати українських інтелектуалів в есеях та під час публічних дискусій.
Події
Італійський уряд не підтримує рішення про участь Росії у Венеційській бієнале
Уряд Італії не підтримує рішення про участь Росії у Венеційській бієнале, оскільки таке рішення ухвалила незалежна фундація, яка організовує виставку.
Про це сказала віцепрем’єр-міністерка – міністерка культури Тетяна Бережна в телеефірі, передає Укрінформ.
“Міністерство культури Італії, наші партнери оприлюднили заяву, в якій вони також зазначили, що фундація Бієнале самостійно ухвалила рішення про участь Росії попри позицію уряду. Тобто ми розуміємо, що в Італії Бієнале організовує приватна фундація, яка незалежна від уряду. А уряд італійський засуджує це рішення”, – сказала Бережна.
Вона зазначила, що Україна продовжує працювати з італійською стороною та європейськими партнерами, щоб не допустити участі Росії у виставці.
“Бієнале відбудеться в травні цього року, тому часу залишилось досить мало. Але я впевнена, що ті кроки, які ми плануємо зробити, це технічні, юридичні, інструментальні кроки спільно з Міністерством закордонних справ, мають нашу позицію підсилити і унеможливити участь Росії на Бієнале”, – підкреслила Бережна.
За її словами, Україна готує дуже потужний павільйон – “Гарантії безпеки”, який говорить світові, що гарантії безпеки мають бути потужними та ефективними.
Міністерка додала, що для України бієнале є важливим майданчиком для того, щоб продемонструвати цей політичний сигнал.
Як повідомлялося, у ЗМІ з’явилася інформація, що цьогоріч Росія відкриє свій національний павільйон на Венеційській бієнале. Це підтвердив делегат країни-агресорки з міжнародних культурних обмінів, її колишній міністр культури Михайло Швидкой.
Проєкт матиме назву «Дерево вкорінене в небі». Один із його меседжів: «Політика існує в тимчасових вимірах, тоді як культури спілкуються у вічності».
Міністр закордонних справ Андрій Сибіга та віцепрем’єр-міністерка – міністерка культури Тетяна Бережна закликали організаторів Венеційської бієнале переглянути рішення щодо повернення Росії до участі в заході та зберегти свою позицію 2022-2024 років.
Події
У Ботсвані встановили перший в Африці памʼятник Тарасу Шевченку
В Університеті Ботсвани, за участі керівництва, викладачів, студентів, іноземного дипкорпусу, української громади та журналістів відбулося урочисте відкриття першого в Африці памʼятника Тарасу Шевченку.
Як передає Укрінформ, про це міністр закордонних справ України Андрій Сибіга повідомив у Фейсбуці.
Монумент створений з ботсванської бронзи скульптором Франсуа Котеце. Під час церемонії декан гуманітарного факультету Тапело Отлохетсве зачитав власний переклад “Заповіту” національної мовою Ботсвани – сетсвана.
У світі встановлено 1384 памʼятники Кобзарю, з яких 128 – у 35 країнах світу. Тепер до них доєдналася перша держава Африки – Ботсвана.
Сибіга подякував директорці українського департаменту Африки та регіональних організацій Любові Абравітовій, послу України в Ботсвані Олексію Сиваку та команді посольства за втілення цієї важливої ініціативи, керівництву Ботсванського Університету за співпрацю, українській громаді – за небайдужість.
“Перший Кобзар на африканській землі – це про глобальність ідей Шевченка, про позачасовість його слова, про силу його думки, яка крізь століття обʼєднує український народ і весь світ довкола універсальних цінностей свободи, справедливості, національної самобутності”, – зауважив очільник МЗС.
Як повідомляв Укрінформ, у Тернополі презентували рідкісні видання творів Шевченка і дослідження його спадщини, привезені з Канади.
Фото: Андрій Сибіга / Фейсбук
-
Усі новини1 тиждень agoОбличчя Джима Керрі – що актор зробив із собою
-
Усі новини1 тиждень agoБудинок для мами в гаражі — жінка показала, де живе її родичка
-
Усі новини1 тиждень agoКупити будинок у Португалії — жінка показала, що знайшла за 37 тисяч євро
-
Війна1 тиждень agoСША та Ізраїль атакували ядерний центр — відео
-
Суспільство1 тиждень agoМіноборони пояснило, як російські спецслужби вербують українців
-
Одеса5 днів agoНічні вибухи в Одесі 3 березня 2026 року — подробиці атаки
-
Війна1 тиждень agoСили оборони вдарили по засобах російської ППО, логістиці та пунктах управління дронами
-
Політика1 тиждень agoпро зустріч із Фіцо: Прем’єр Словаччини погодився приїхати саме в Україну
