Події
У Парижі починається суд над Жераром Депардьє
У Парижі 24 березня після піврічної затримки розпочинається судовий процес над французьким актором Жераром Депардьє у справі про ймовірну сексуалізовану агресію щодо двох жінок під час зйомок у 2021 році.
Про це повідомляє RFI, передає Укрінформ.
Імена двох жінок, які звинуватили актора, не оприлюднюють. Але відомо, що вони працювали із Депардьє над фільмом Les volets verts («Зелені віконниці»), який знімали у приватному будинку в Парижі у 2021 році.
76-річний Депардьє відкидає звинувачення, а його адвокат заявив, що надасть «свідків і докази, які покажуть, що він просто став мішенню для фальшивих звинувачень».
Слухання у справі мало відбутися ще торік у жовтні. Але тоді адвокат заявляв, що актор через поганий стан здоров’я не зможе з’явитися у суді.
Депардьє також звинувачують у сексуальних домаганнях і нападах понад десять жінок. Утім, актор має підтримку багатьох представників кіноіндустрії, які вважають, що він є об’єктом «полювання на відьом».
Як повідомляв Укрінформ, у квітні 2024 року актора Жерера Депардьє допитали та взяли під варту після звинувачень у сексуальному насильстві щодо двох жінок під час зйомок фільму Жана Беккера «Зелені віконниці» (Les Volets Verts) у 2021 році.
Проти зірки французького кіно подані також численні інші судові позови. Зокрема, з грудня 2020 року Депардьє перебуває під слідством у справі за звинуваченням у зґвалтуванні та сексуальному насильстві щодо акторки Шарлотти Арнольд. Крім того, розслідування було розпочато за скаргою колишньої асистентки на знімальному майданчику, яка звинуватила його в сексуальному насильстві в 2014 році. Ще одна скарга на сексуальне насильство, подана актрисою Елен Даррас щодо подій 2007 року, була закрита у зв’язку із закінченням терміну давності.
Жерар Депардьє дебютував у кіно наприкінці 1960 років. Відтоді актор знявся у більш як 200 фільмах і здобув цілу низку національних і міжнародних нагород.
Представниця України на Євробаченні-2026 Leléka провела першу репетицію на головній сцені конкурсу у Відні.
Як повідомляє Суспільне.Культура, фотографії співачки опублікували в офіційних соцмережах конкурсу та Суспільного Мовлення, передає Укрінформ.
Раніше деталями репетиції організатори поділилися на вебфорумі Reddit: на сцені Leléka з’явилася разом із музикантом Ярославом Джусем, який зіграв на бандурі. Народний інструмент, за повідомленням, є відсиланням до української культури та символізує відчуття дому.
Образ для співачки створювала дизайнерка Лілія Літковська. До роботи над ним також долучилася команда стилістки Маргарити Шекель.
Номер для Євробачення цьогоріч створює команда на чолі з режисером Іллею Дуциком.
«Постанова починається з появи білого подіуму, яким співачка рухається назустріч музиканту Ярославу Джусю. Після першого приспіву сцена занурюється в темряву, зосереджуючи всю увагу на виконавиці. Згодом світло та кольори повертаються, і артистка виходить на кульмінаційну ноту», – зазначає Суспільне.Культура.
Як повідомляв Укрінформ, півфінали і фінал пісенного конкурсу Євробачення-2026 разом із Тімуром Мірошниченком коментуватимуть Василь Байдак, Світлана Тарабарова і Аlyona Аlyona.
Фото: Corinne Cumming, Alma-Bengtsson/EBU
У Костелі св. Миколая в Києві відбудеться служба в річницю смерті письменника Валерія Шевчука.
Про це у Фейсбуці написала донька письменника Юліана Шевчук, передає Укрінформ.
“Згадайте сьогодні мого тата, хто його знав. Служба Божа у річницю смерті письменника Валерія Шевчука відбудеться сьогодні, 6 травня, у костелі святого Миколая у м. Києві (тато був римо-католиком), вул. Велика Васильківська, 75, о 18.30. Вічне спочивання. Спочивай у мирі, тату”, – написала Юліана Шевчук.
Донька письменника зазначила, що, згадуючи письменника, зазвичай говорять лише про його книги.
“Моя мрія – не стільки перевидання татових книг, яких вже видано дуже багато, а дати його творам «друге життя» чи навіть «безсмертя» – щоб його творчість сприймало і молоде покоління, а барокові мотиви його творів «ожили» б у паралелях із сучасною епохою”, – написала Юліана Шевчук.
Як зазначила вона, спадщина письменника має потенціал для сучасних екранізацій і театральних постановок із новими, сміливими художніми рішеннями, що поєднують минуле й сучасність.
Зокрема, на її думку, такі твори, як «Око прірви», «Вертеп» і «Привид мертвого дому» залишаються актуальними, адже відображають боротьбу добра і зла, суспільні процеси та виклики, близькі й сьогоднішній Україні.
Як повідомляв Укрінформ, письменник Валерій Шевчук помер 6 травня 2025 року.
Народився він 20 серпня 1939 р. у Житомирі.
У 1961 р. Шевчук дебютував оповіданням «Настунька» про Т. Шевченка в збірнику «Вінок Кобзареві», що вийшов у Житомирі. Відтоді він не полишав письменницьку працю.
Валерій Шевчук вважається одним з фундаторів Житомирської прозової школи.
Крім того, Валерій Шевчук є автором близько 500 наукових і публіцистичних статей з питань історії літератури, дослідником і перекладачем сучасною українською мовою творів давньоукраїнської літератури. Також він працював над актуалізацією старокиївської літературної тематики та літератури середньої доби: роман «На полі смиренному» (1982), роман-есей «Мисленне дерево» (1986), упорядкування в перекладах на сучасну літературну мову збірки любовної лірики 16-19 століть «Пісні Купідона» (1984), «Літопис Самійла Величка» у журналі «Київ» 1986—1987 рр. та інше.
Валерій Шевчук став лауреатом Державної премії України ім. Т. Шевченка, премії фонду Антоновичів, літературних премій ім. Є. Маланюка, О. Пчілки, О. Копиленка, І. Огієнка, премії в галузі гуманітарних наук «Визнання» (2001).
29 листопада 2011 року була започаткована в Інституті філології та журналістики Житомирського державного університету імені Івана Франка премія Валерія Шевчука (Премія Шевчука) — українська літературна премія, творча відзнака за кращу книгу прози, видану українською мовою за попередній календарний рік.
У тернопільському музеї визначили переможців обласної премії імені Івана Марчука.
Про це у Фейсбуці повідомляє Тернопільський художній музей, передає Укрінформ.
«Щорічна відзнака, започаткована у 2016 році, спрямована на підтримку юних талантів у сфері образотворчого мистецтва. Участь у ній беруть діти віком від 7 до 15 років, які змагаються в номінаціях «живопис» і «графіка», – йдеться у повідомленні.
Цьогоріч журі розглянуло 22 творчі роботи та визначило найкращих. Перемогу в категорії «Живопис» здобула Анастасія Карпій за роботу «Кобзарева пісня». Вона навчається у Козівській початковій спеціалізованій школі мистецтв під керівництвом викладачки Ніни Рибіцької.
У номінації «Графіка» відзначили Христину Чорнобай із твором «Іван Марчук. Пльонтаний всесвіт». Дівчина є студенткою Тернопільського мистецького коледжу імені Соломії Крушельницької, де займається під наставництвом Богдана Федоріва.
Учасники продемонстрували високий рівень майстерності, нестандартне мислення та серйозне ставлення до творчості.
Вручення нагород заплановане на 12 травня та приурочене до 90-річчя від дня народження Івана Марчука. Після завершення виставки роботи лауреатів поповнять музейну колекцію.
“Цей рік надає події особливого змісту, адже конкурс відбувається напередодні ювілею Івана Марчука, чиє ім’я він носить”, – зазначили в музеї.
Як повідомляв Укрінформ, український художник Іван Марчук, який після початку повномасштабного вторгнення РФ був змушений виїхати до Відня, створив за час перебування в австрійській столиці вже близько 200 картин.
Фото: Тернопільський обласний художній музей
-
Політика1 тиждень agoУ Жешуві стартує безпекова конференція за участю Свириденко і Туска
-
Відбудова4 дні agoна форумі у Нью-Йорку: Україна має багато тузів у рукаві
-
Події1 тиждень agoФільм «Летять хмари з великою швидкістю» отримав головну нагороду фестивалю goEast у Вісбадені
-
Усі новини1 тиждень agoде розташований інкубатор «інопланетних яєць» і як він утворився
-
Політика1 тиждень agoНовим послом Німеччини в Україні буде Борис Руґе
-
Події7 днів agoФільм «Останній Прометей Донбасу» представить Україну на кінофестивалі Crossing Europe
-
Усі новини1 тиждень agoДженніфер Лопес фігура – співачка показала прес
-
Усі новини1 тиждень agoзнайдено найбільшу скарбницю міді, золота і срібла