Події
У Парижі починається суд над Жераром Депардьє
У Парижі 24 березня після піврічної затримки розпочинається судовий процес над французьким актором Жераром Депардьє у справі про ймовірну сексуалізовану агресію щодо двох жінок під час зйомок у 2021 році.
Про це повідомляє RFI, передає Укрінформ.
Імена двох жінок, які звинуватили актора, не оприлюднюють. Але відомо, що вони працювали із Депардьє над фільмом Les volets verts («Зелені віконниці»), який знімали у приватному будинку в Парижі у 2021 році.
76-річний Депардьє відкидає звинувачення, а його адвокат заявив, що надасть «свідків і докази, які покажуть, що він просто став мішенню для фальшивих звинувачень».
Слухання у справі мало відбутися ще торік у жовтні. Але тоді адвокат заявляв, що актор через поганий стан здоров’я не зможе з’явитися у суді.
Депардьє також звинувачують у сексуальних домаганнях і нападах понад десять жінок. Утім, актор має підтримку багатьох представників кіноіндустрії, які вважають, що він є об’єктом «полювання на відьом».
Як повідомляв Укрінформ, у квітні 2024 року актора Жерера Депардьє допитали та взяли під варту після звинувачень у сексуальному насильстві щодо двох жінок під час зйомок фільму Жана Беккера «Зелені віконниці» (Les Volets Verts) у 2021 році.
Проти зірки французького кіно подані також численні інші судові позови. Зокрема, з грудня 2020 року Депардьє перебуває під слідством у справі за звинуваченням у зґвалтуванні та сексуальному насильстві щодо акторки Шарлотти Арнольд. Крім того, розслідування було розпочато за скаргою колишньої асистентки на знімальному майданчику, яка звинуватила його в сексуальному насильстві в 2014 році. Ще одна скарга на сексуальне насильство, подана актрисою Елен Даррас щодо подій 2007 року, була закрита у зв’язку із закінченням терміну давності.
Жерар Депардьє дебютував у кіно наприкінці 1960 років. Відтоді актор знявся у більш як 200 фільмах і здобув цілу низку національних і міжнародних нагород.
У Нью-Йорку відбувся перший фестиваль сценічних читань української драматургії Ukrainian Drama Showcase.
Як передає власний кореспондент Укрінформу, фестиваль проходив 7–10 травня в театрі Flamboyan на Мангеттені.
Глядацькій авдиторії були представлені повнометражні п’єси Лесі Українки «Блакитна троянда», Сергія Жадана «Хлібне перемир’я», Лєни Лагушонкової «Оренда застелених ліжок», а також невеликі драматичні твори сучасних письменників Аліни Сарнацької, Анни Галас та Олександра Жугана.
«Ми мали на меті показати нью-йоркським глядачам українські драматичні твори, поставлені американськими режисерами та у виконанні американських акторів», – розповіла в коментарі Укрінформу кураторка літературних проєктів благодійної організації Razom for Ukraine Марія Генкін.
За її словами, усі американські актори «закінчували Драматичну школу Єльського університету, Джульярдську школу, Нью-Йоркський університет – тобто все це дуже високий рівень».
«Ми хотіли подивитися, як українські п ‘єси – в перекладі на англійську – працюють на американську аудиторію, – зазначила Генкін. – І тепер бачимо, що такий фестиваль може стати щорічною подією».
Як повідомляв Укрінформ, у канадському місті Мішен 9 травня відбувся 29-й щорічний Фестиваль української культури у Британській Колумбії.
Фото: Володимир Ільченко / Укрінформ
Більше наших фото можна купити тут
Мер Парижа Еммануель Грегуар уперше спробував сили у петриківському розписі під час святкування Дня Європи на площі Республіки.
Як повідомляє кореспондентка Укрінформу, участь у святкових заходах також взяли посол України у Франції Вадим Омельченко, представники української громади та громадських асоціацій.
«Місто Париж за останні роки активно допомагає українцям, зокрема киянам. Ми готові продовжувати цю максимальну підтримку надалі, у нас багато нових ідей та задумів», – наголосив Грегуар.
Він відвідав український простір асоціації Vidkryta Arka, що займається психологічною підтримкою дітей-переселенців. Там мер Парижа вперше спробував себе у мистецтві петриківського розпису.
Посол України Вадим Омельченко своєю чергою нагадав, що цей розпис внесений до нематеріальної культурної спадщини ЮНЕСКО і походить із Дніпропетровщини, яка від початку війни регулярно зазнає російських обстрілів.
«Європа сильна своєю єдністю, культурним різноманіттям та солідарністю. І радісно бачити, як Україна збагачує Європу та є невід’ємною частиною великої європейської родини», – зазначив Омельченко.
День Європи завершився концертом музичних гуртів з Франції, європейських країн та України. На площі Республіки виступив і український інді-фолк-музикант Postman.
Як повідомляв Укрінформ, низка українських асоціацій взяла участь у Європейському ярмарку, що відбувся в День Європи, 9 травня, біля собору Нотр-Дам у Страсбурзі.
На платформі Steam вийшла українська гра The Hollow, натхненням для якої став роман Івана Багряного “Тигролови”.
Про це повідомляє Читомо, передає Укрінформ.
Гру створили розробник Віталій Чиж і студія Brenntkopf Development.
Події The Hollow розгортаються наприкінці 1960-х років в альтернативному світі. За сюжетом, попри офіційну ліквідацію системи ГУЛАГ, для “найнебезпечніших” політичних в’язнів у Сибіру існує секретний табір “Заслон”, розташований у кратері Тунгуського метеорита. Саме там Радянський Союз утримує науковців і в’язнів, нелояльних до режиму.
Гравець діє від імені персонажа на ім’я Морок – сина вченого, який працював над створенням секретної зброї на основі вигаданого мінералу “тунгусій”. Основне завдання героя – з’ясувати природу цієї зброї та встановити, хто контролює її використання.
У грі є як вигадані персонажі зі світу “Тигроловів”, так і реальні історичні постаті. Серед них – герой роману Григорій Многогрішний, сам Іван Багряний, правозахисник Михайло Сорока, конструктор Юрій Кондратюк, а також Левко Лук’яненко.
Окремим простором гри є Чорноклин – вигадана незалежна держава, поділена на так звані “Зачепилівки”, віртуальні зони, натхненні реальним населеним пунктом Зачепилівка на Харківщині. У світі The Hollow Чорноклин, де живуть представники УНРівського середовища, протистоїть Білій гвардії, яка також існує в альтернативній реальності гри.
За жанром The Hollow поєднує елементи шутера, виживання, дослідження й горору. Гравець має протистояти ворожим угрупованням і незрозумілим сутностям, досліджувати ізольований простір табору та поступово розкривати історію цього світу.
Розробник описує гру як політизовану історію про Україну, тоталітаризм, колоніальне насильство й боротьбу за свободу. Водночас за механіками The Hollow наслідує шутери середини 2000-х: серед референсів до неї згадують Xenus, перший Far Cry і ранні збірки S.T.A.L.K.E.R.: Oblivion Lost.
Як повідомляв Укрінформ, за два дні після релізу відеогри “S.T.A.L.K.E.R. 2: Серце Чорнобиля” було продано 1 мільйон копій.
-
Відбудова1 тиждень agoна форумі у Нью-Йорку: Україна має багато тузів у рукаві
-
Усі новини1 тиждень agoGalaxy Z Flip 7 проти Moto Razr 70 Ultra (фото)
-
Події6 днів agoУ Тернополі визначили переможців премії імені Івана Марчука
-
Усі новини1 тиждень agoБіженці в Нідерландах 3 роки жили в таборі — що вони розповідають
-
Відбудова1 тиждень agoПрем’єр Чехії візьме участь у конференції з відбудови України-2026
-
Усі новини1 тиждень agoФільми травня 2026 року — у кіно покажуть Диявол носить Прада і концерт Біллі Айліш
-
Одеса5 днів agoНаступ на Одесу: загроза з боку Придністров’я залишається
-
Відбудова6 днів agoМінрозвитку розпочало відбір громад для участі у Ukraine Recovery Conference 2026