Події
У Парижі починається суд над Жераром Депардьє

У Парижі 24 березня після піврічної затримки розпочинається судовий процес над французьким актором Жераром Депардьє у справі про ймовірну сексуалізовану агресію щодо двох жінок під час зйомок у 2021 році.
Про це повідомляє RFI, передає Укрінформ.
Імена двох жінок, які звинуватили актора, не оприлюднюють. Але відомо, що вони працювали із Депардьє над фільмом Les volets verts («Зелені віконниці»), який знімали у приватному будинку в Парижі у 2021 році.
76-річний Депардьє відкидає звинувачення, а його адвокат заявив, що надасть «свідків і докази, які покажуть, що він просто став мішенню для фальшивих звинувачень».
Слухання у справі мало відбутися ще торік у жовтні. Але тоді адвокат заявляв, що актор через поганий стан здоров’я не зможе з’явитися у суді.
Депардьє також звинувачують у сексуальних домаганнях і нападах понад десять жінок. Утім, актор має підтримку багатьох представників кіноіндустрії, які вважають, що він є об’єктом «полювання на відьом».
Як повідомляв Укрінформ, у квітні 2024 року актора Жерера Депардьє допитали та взяли під варту після звинувачень у сексуальному насильстві щодо двох жінок під час зйомок фільму Жана Беккера «Зелені віконниці» (Les Volets Verts) у 2021 році.
Проти зірки французького кіно подані також численні інші судові позови. Зокрема, з грудня 2020 року Депардьє перебуває під слідством у справі за звинуваченням у зґвалтуванні та сексуальному насильстві щодо акторки Шарлотти Арнольд. Крім того, розслідування було розпочато за скаргою колишньої асистентки на знімальному майданчику, яка звинуватила його в сексуальному насильстві в 2014 році. Ще одна скарга на сексуальне насильство, подана актрисою Елен Даррас щодо подій 2007 року, була закрита у зв’язку із закінченням терміну давності.
Жерар Депардьє дебютував у кіно наприкінці 1960 років. Відтоді актор знявся у більш як 200 фільмах і здобув цілу низку національних і міжнародних нагород.
Події
Українські ілюстраторки стали лавреатками World Illustration Awards

Українські ілюстраторки Юлія Ґвілім і Женя Полосіна стали лавреатками відзнак престижної премії для ілюстраторів World Illustration Awards 2025.
Як передає Укрінформ, про це повідомляє Читомо з посиланням на сайт Британської асоціації ілюстраторів.
Всього на конкурс ілюстратори подали понад 4700 робіт, а до короткого списку журі премії відібрало 200.
Українських ілюстраторок нагородили відзнаками Highly Commended у двох категоріях:
- ілюстрацію Жені Полосіної до обкладинки збірки оповідань Г. Дж. Веллса (названої на честь одного з оповідань) «Країна сліпих» (видавництво «Ще одну сторінку») у категорії «Обкладинки книг»;
- ілюстрації Юлії Ґвілім до дитячої книжки «Кряк!» (видавництво «Видавництво Старого Лева») у категорії «Дитяча книжкова ілюстрація».

World Illustration Awards – одна з найпрестижніших міжнародних відзнак у сфері ілюстрації, заснована Британською асоціацією ілюстраторів у співпраці з Directory of Illustration.
Із 1976 року премія відзначає найкращі ілюстративні роботи з усього світу, а подавати свої роботи можуть як відомі ілюстратори, так і початківці. Цьогоріч премію вручили вдесяте.
Як повідомляв Укрінформ, до короткого списку літературної премії Центральної Європи Angelus увійшов роман «Драбина» української письменниці Євгенії Кузнєцової.
Фото: сайт Британської асоціації ілюстраторів
Події
У Львові стартував фінал Всеукраїнського музичного фестивалю «Червона рута»

У середу, 17 вересня, у Львові розпочався фінал Всеукраїнського музичного фестивалю «Червона рута – 2025». Захід проводять у партнерстві з Рухом опору Сил спеціальних операцій ЗСУ.
Про це повідомляє кореспондент Укрінформу.
Фестиваль розпочався із конференції «Culture, Recovery & Solidarity: How Art, Music and International Partnerships Heal and Rebuild Ukraine».
Як зазначив генеральний директор фестивалю “Червона рута” Мирослав Мельник, співпраця фестивалю з Рухом опору Сил спеціальних операцій ЗСУ має природне коріння.
“Перша “Червона рута” проводилась на честь пам’яті Володимира Івасюка – на десятиріччя, як його не стало. А далі завданням фестивалю було пробудженням всього, що є українським, у східних областях, де російськомовні міста. Таким чином, у 1991 році фестиваль пройшов у Запоріжжі, в 1993-му — в Донецьку, в 1995-му — в Криму, в 1997-му — в Харкові. Далі був Маріуполь, інші міста. Зараз – війна. Навіть ті, хто нині на окупованих територіях, свого часу брали участь у фестивалі. Ті, хто там перебуває, допомагають ССО, вони активні, вмотивовані”, – сказав він.
Мельник додав, що на цьогорічному фестивалі присутні музиканти, які були на першій “Червоній руті”, зокрема Дарка Стебівка, яка приїхала із США. Також беруть участь виконавці із Польщі та США.
Також для фестивалю вперше провели конкурси за кордоном: у Польщі та Великій Британії.
Начальник Львівської ОВА Максим Козицький подякував українським військовим, які зараз боронять нашу державу, і ветеранам російсько-української війни. Також він подякував молоді, яка стала учасниками фестивалю, і його директору Мирославу Мельнику – за те, що “Червона рута” відбувається саме у Львові.
“Культура – як ліки. Українська пісня – як частина дипломатії, частина і передоснова української держави. Ми маємо бути цікаві світові… Пісня лунає і в окопі на передовій, і в бомбосховищах, і в метро, і в душі кожного з нас. І поки в душі лунатиме пісня, ми матимемо змогу вірити в нашу Перемогу. Саме в пісні через століття ми будемо мати оспіваних героїв цієї війни”, – сказав Козицький.
Під час конференції обговорювали успішні кейси реабілітаційних центрів та їх співпрацю з культурними проєктами, роль мистецтва, музики, живопису у психоемоційному відновленні ветеранів. Також йшлося про важливість міжнародної підтримки культурного відновлення України.
«Червона рута – 2025» проводиться за сприяння Офісу Президента України, Секретаріату Кабміну, Міноборони, МЗС, МКСК, Комітету Верховної Ради України з питань гуманітарної та інформаційної політики, Львівської обласної військової (державної) адміністрації, також обласних державних адміністрацій України, які відряджають фіналістів.
Як повідомляв Укрінформ, під час XVII Всеукраїнського музичного фестивалю «Червона рута – 2025», який пройде у Львові 17–21 вересня, крім класичної конкурсної програми пройдуть лекції, панельні дискусії та зустрічі, присвячені історії українського визвольного руху та сучасним практикам опору.
Події
Українське видання про крах РФ перемогло у премії за найкращий переклад

Як передає Укрінформ, про це повідомляє Читомо з посиланням на видавництво Arc.ua, в якому вийшла книжка
«Овації-овації! Ми намагаємося не припиняти тішити вас власними перемогами. Стенлі Петерсон, від народження Богдан Патик, мав непросте життя східноєвропейського емігранта, який шукав притулок від переслідувань та війни, і знайшов його в Канаді. Не забуваючи про своє українське коріння, він присвятив своє життя підтримці освітніх та гуманітарних справ у Канаді та по всьому світу, ставши благодійником», – зазначають у видавництві.
На сайті фонду про переможця поки що не повідомили, однак у коментарі для Читомо у видавництві підтвердили, що автор книжки та перекладачі отримали інформаційні листи з привітаннями від організаторів премії.
Книжка в українському перекладі вийшла 2024 року у видавництві Arc.ua.
Переклали книжку Марія Дубровій, Ганна Рак, Анна Мельниченко і Олександр Охріменко.
Обкладинку до видання створила авторка та ілюстраторка Оленка Загородник.
«Росія потребує звільнення від самої себе, адже російська держава стала імперією до того, як росіяни стали нацією, і до того, як величезна країна змогла перетворитися на національну державу. Ця книга про те, як можна розвивати деволюцію Російської Федерації та сприяти деколонізації поневолених імперією народів, щоби вони мали шанс збудувати власний Люксембург за Полярним колом», – ідеться в анотації.
Нагороду за книжковий переклад Літературного фонду імені Петерсона надають що два роки, починаючи з 2021 року. Її присуджують нещодавно опублікованим перекладам художніх та документальних літературних творів українською та з української.
Заохочується подання насамперед книжок перекладених українською з англійської та французької, чи навпаки, з англійської чи французької на українську мов.
Літературний фонд імені Петерсона – фонд для українців світу, що приймає на фінансування прозові твори та переклади та зосереджується на фінансуванні робіт, які потенційно будуть цікаві широкій авдиторії.
Премія відзначає книжки, які сприяють кращому розумінню України чи українського народу та тематика яких актуальна для світової української спільноти.
Вона складається з кількох програм – насамперед, головної Літературної премії, а також нагород за літературні переклади книжок і кількох цільових грантів для письменників та перекладачів.
Фонд заснований канадським меценатом українського походження Стенлі Петерсоном для надання міжнародних літературних премій і грантів. Він створений під егідою канадської благодійної фундації «Будучність», яка підтримує освітні та гуманітарні ініціативи.
Як повідомляв Укрінформ, до короткого списку літературної премії Центральної Європи Angelus увійшов роман «Драбина» української письменниці Євгенії Кузнєцової.
-
Усі новини1 тиждень ago
Крихітний голий гризун зберігає в собі секрет довголіття — що знайшли вчені
-
Суспільство1 тиждень ago
В Одеській області спалахнула суха рослинність, є загиблий
-
Події1 тиждень ago
У Харкові створили музично-хореографічну виставу «Війна. Обличчя. Монологи»
-
Війна1 тиждень ago
ЗС РФ атакували Польщу 10 вересня – як на це відреагував Трамп
-
Усі новини1 тиждень ago
Жінка знайшла дивний предмет у пральні: інтернет розгадав, що це
-
Події1 тиждень ago
Оголосили фіналістів літературного конкурсу Фонду Лесі та Петра Ковалевих
-
Політика1 тиждень ago
Світлини удару Росії по Яровій жахають, навіть на війні є правила
-
Суспільство5 днів ago
В Одесі скористалися популярністю музичного проєкту “Піаноморе” задля збагачення