Події
У Парижі починається суд над Жераром Депардьє
У Парижі 24 березня після піврічної затримки розпочинається судовий процес над французьким актором Жераром Депардьє у справі про ймовірну сексуалізовану агресію щодо двох жінок під час зйомок у 2021 році.
Про це повідомляє RFI, передає Укрінформ.
Імена двох жінок, які звинуватили актора, не оприлюднюють. Але відомо, що вони працювали із Депардьє над фільмом Les volets verts («Зелені віконниці»), який знімали у приватному будинку в Парижі у 2021 році.
76-річний Депардьє відкидає звинувачення, а його адвокат заявив, що надасть «свідків і докази, які покажуть, що він просто став мішенню для фальшивих звинувачень».
Слухання у справі мало відбутися ще торік у жовтні. Але тоді адвокат заявляв, що актор через поганий стан здоров’я не зможе з’явитися у суді.
Депардьє також звинувачують у сексуальних домаганнях і нападах понад десять жінок. Утім, актор має підтримку багатьох представників кіноіндустрії, які вважають, що він є об’єктом «полювання на відьом».
Як повідомляв Укрінформ, у квітні 2024 року актора Жерера Депардьє допитали та взяли під варту після звинувачень у сексуальному насильстві щодо двох жінок під час зйомок фільму Жана Беккера «Зелені віконниці» (Les Volets Verts) у 2021 році.
Проти зірки французького кіно подані також численні інші судові позови. Зокрема, з грудня 2020 року Депардьє перебуває під слідством у справі за звинуваченням у зґвалтуванні та сексуальному насильстві щодо акторки Шарлотти Арнольд. Крім того, розслідування було розпочато за скаргою колишньої асистентки на знімальному майданчику, яка звинуватила його в сексуальному насильстві в 2014 році. Ще одна скарга на сексуальне насильство, подана актрисою Елен Даррас щодо подій 2007 року, була закрита у зв’язку із закінченням терміну давності.
Жерар Депардьє дебютував у кіно наприкінці 1960 років. Відтоді актор знявся у більш як 200 фільмах і здобув цілу низку національних і міжнародних нагород.
Події
У Страсбурзі відбувся благодійний концерт «Київської камерати»
У Страсбурзі до четвертої річниці великої війни відбувся благодійний концерт «Світло крізь тінь: музика спротиву» Національного ансамблю солістів «Київська камерата» під диригуванням Кері-Лінн Вілсон.
Твори класичних та сучасних українських композиторів, а також гімн-реквієм «Місто Марії» Золтана Алмаші виконали солісти – скрипалька Богдана Півненко, піаніст Дмитро Таванець та флейтист Дмитро Кузьмін, передає кореспондент Укрінформу.
«Чотири роки розбитих міст, зруйнованих сіл, роз’єднаних родин, смертей. Але також чотири роки людського, культурного, духовного спротиву – виняткової сили», – зазначив постійний представник України в Раді Європи Микола Точицький, закликавши вшанувати хвилиною мовчання пам’ять жертв цієї війни – військових і цивільних.
Заступниця мера Страсбурга Веронік Бертоль наголосила, що українці потребують гуманітарної підтримки.
«Цей концерт – також нагода нагадати, що всі наші партнери мають відігравати свою роль у збереженні підтримки України та її населення, тримаючи на передньому плані культурний спротив та співпрацю з українським суспільством», – зазначила вона.
![]()
У Страсбурзі відбувся благодійний концерт «Київської камерати» / Фото: Лідія Таран, Укрінформ
1 / 9
Окрім реквієму-посвяти Маріуполю «Місто Марії» музиканти виконали «Рутенський концерт» для фортепіано з оркестром Олександра Козаренка, концерт для скрипки з оркестром Володимира Зубицького, камерна симфонію № 3 для флейти та струнного оркестру Євгена Станковича, твори Олександра Родіна, Бориса Лятошинського.
Кошти, зібрані під час вечора, спрямують на підтримку гуманітарних ініціатив для цивільного населення України. Організувала подію асоціація Support Action Ukraine.
Національний ансамбль солістів «Київська камерата» – один із найвідоміших колективів, який представляє нашу державу на найвідоміших сценах. У 2024 році оркестр виступив у Карнеґі-холі у Нью-Йорку, а у 2025 році — у Берлінській філармонії під орудою Кері-Лінн Вілсон, яка є диригенткою та засновницею ще одного відомого колективу – Ukrainian Freedom Orchestra.
Генеральною та художньою директоркою «Київської камерати» є народна артистка України Богдана Півненко – скрипалька, лауреатка Шевченківської премії 2025 року.
Як повідомлялось, на Центральному залізничному вокзалі в Києві відбувся перший концерт українсько-американського проєкту солідарності «Холодна зима-2026: Київ і Сієтл разом».
Більше наших фото можна купити тут
Події
У Києво-Печерській лаврі в День молитви відкрили для відвідування Ближні печери
У Національний день молитви у Києво-Печерській лаврі знову відкрили для відвідувачів Ближні печери й відбулася Молитва за Україну.
Молитву за Україну звершив Митрополит Київський та всієї України Епіфаній в Хрестовоздвиженському храмі Лаври, де розташовані Ближні печери, повідомляє кореспондент Укрінформ.
Як зазначив Блаженніший Епіфаній, чернеча громада української Лаври отримує у свою повноправну опіку святині печер, а цією молитвою й початком нового етапу життя Київської лаври свідчимо, що будемо послідовно боротися за відновлення історичної справедливості для України.
«Ця подія свідчить, що справа звільнення Лаври від раніше накинутого на неї ярма “руского міра” є незворотнім. Ми впевнено рухаємося до повноцінного відновлення цього священного місця саме як духовного осередку православної української церкви. Символічно, що цей важливий історичний момент поєднується з нашою молитвою про перемогу правди й утвердження справедливого й благословенного Богом миру саме тоді, коли ми згадуємо четверту річницю українського спротиву російській повномасштабній агресії та дванадцяту річницю від початку опору російським окупантам, що вдерлися на нашу мирну землю», – зазначив Епіфаній.
Віцепрем’єр-міністерка з гуманітарної політики України – міністерка культури України Тетяна Бережна наголосила на відновленні історичного маршруту до лаврських печер і на послідовній політиці держави у відновленні духовної традиції церкви.
«Ми відкриваємо саме той маршрут, який був традиційний у часи Петра Могили та Івана Мазепи. Ми рухаємося історичним шляхом українського паломництва. І відкриття цих печер саме в День молитви є надзвичайно символічним. І це послідовні кроки держави, Міністерства культури разом із Православною церквою України. Нещодавно ми також передали в безоплатне користування ПЦУ два корпуси Лаври. Це свідчить про продовження духовної традиції Православної церкви України в цьому місці, яке є надзвичайно важливим для історії та державності України», – наголосила Бережна.

Як зазначив генеральний директор Національного заповідника «Києво-Печерська лавра» Максим Остапенко, після трьох років закритого доступу Ближня й Дальня печери Лаври відкриваються для вірян і відвідувачів в оновленому форматі.
«Ми відновлюємо той шлях, яким йшли віряни у печери ще з часів Петра Могили – в давнину люди заходили через Хрестовоздвиженську церкву. На жаль, за часів Московського патріархату і за радянських часів було змінено цей маршрут, він був нелогічний і неісторичний. Тепер ми відкриваємо можливість пройти тим маршрутом, яким українці ходили 200, 300, 400 років тому», – зазначив Остапенко.
Також, за його словами, невипадково обрали дату відкриття Лаврських печер 24 лютого, день повномасштабного вторгнення Росії в Україну.
«Цей день дуже важливий символічно, бо треба розуміти, що ця війна точиться з Росією не чотири роки, а більше 300 років. Насправді це війна за нашу ідентичність, і Росія століттями, саме через церкву, намагалася знищити нашу українську ідентичність. Найбільша святиня Києво-Печерської лаври Ближня й Дальня печери – це найсакральніша частина, де перебуває фактично весь український пантеон – наші видатні святі. І ці об’єкти мали бути повернуті українському народу для молитви», – сказав Остапенко.
Для загального відвідування печери будуть відкриті 25 лютого. З 09.00 до 11.00 безкоштовно відвідати печери зможуть віряни у супроводі представників ПЦУ. А після 12.00 ознайомитися з історією печер зможуть туристичні групи під егідою екскурсоводів.
Як повідомляв Укрінформ, у серпні 2023 року Національний заповідник “Києво-Печерська лавра” тимчасово припинив доступ на територію Нижньої лаври усіх відвідувачів. Відповідне рішення було ухвалене через системне перешкоджання прихильниками УПЦ (МП) доступу до приміщень Нижньої лаври.
24 лютого Україна відзначає Національний день молитви – день духовної єдності, коли у спільній молитві за Україну та незалежно від конфесійної належності чи світоглядних переконань український народ засвідчує єдність у прагненні свободи, гідності та справедливого миру.
Фото Укрінформу можна купити .
-
Усі новини1 тиждень agoХристина Соловій про концерт в честь Степана Гіги — чому співачка не виступала
-
Усі новини1 тиждень agoщось знищує їх останні три роки (фото)
-
Усі новини1 тиждень agoПокинута мамою мавпочка Панч знайшла друга — відео завірусилося в мережі
-
Суспільство1 тиждень agoСлужба відновлення пояснила, що сталося із трасою Одеса-Київ Анонси
-
Усі новини1 тиждень agoТренди ТікТок — жінка розриває мережу відео з села
-
Війна1 тиждень agoВійна в Україні — на фронті загинули молоді захисниці Кара і Лайза
-
Одеса1 тиждень agoВибух авто в Одесі — затримали підозрюваного
-
Політика1 тиждень agoЯкщо Росія не припиняє вторгнення, то обсяг допомоги мав би тільки зростати
