Суспільство
У Росії до 13 років в’язниці засудили українського полоненого
Південний окружний військовий суд у Ростові-на-Дону засудив вихідця з Полтавської області Ярослава Черняка до 13 років ув’язнення у справі про причетність до батальйону «Айдар».
Про це повідомляє Медиазона з посиланням на пресслужбу суду, передає Укрінформ.
Зазначається, що Черняка визнали винним в участі у діяльності терористичної організації. Перші три роки покарання він проведе у в’язниці, решту – в колонії суворого режиму.
За версією слідства, Черняк вступив у батальйон у липні 2024 року, після цього він поїхав до Донецької області та служив на посаді стрільця-санітара. Судячи з пресрелізу, чоловіка взяли в полон у листопаді того ж року.
Повідомляється, що про потрапляння військовослужбовця в полон стало відомо в березні. До списку Росфінмоніторингу його дані внесли у середині квітня.
Згідно з російським переліком «екстремістів та терористів», Черняк родом із Полтавської області України, йому 38 років.
У РФ «Айдар» визнали терористичною організацією у вересні 2023 року, у грудні батальйон внесли до відповідного списку, і тепер полонених айдарівців стали засуджувати у справах про причетність до тероризму.
Видання додає, що наприкінці червня в стінах цього ж суду подібний вирок – 13 років позбавлення волі – у справі про причетність до батальйону «Айдар» отримав житель Житомирської області Андрій Рибак.
Як повідомляв Укрінформ, Південний окружний військовий суд у Ростові-на-Дону (РФ) засудив полоненого бійця бригади «Азов» Дмитра Шанаєва до 20 років позбавлення волі в колонії суворого режиму.
Фото: pexels.com
Суспільство
Лісові коти в Тузлівських лиманах: тварини адаптуються
Про це повідомили у національному природному парку «Тузлівські лимани».
Науковці парку зафіксували момент, як один із котів впіймав полівку. Саме такі дрібні гризуни становлять основу їхнього раціону та відіграють важливу роль у природному балансі, адже швидко розмножуються і впливають на рослинність.
Лісовий кіт — рідкісний вид, який є важливою частиною екосистеми. Разом із лисицями, шакалами та борсуками він допомагає контролювати чисельність гризунів. Там, де живуть ці хижаки, зберігається природна рівновага.
Особливо важливо, що ці тварини виросли без звикання до людини. Їх підготували до життя в дикій природі на Ізмаїльській станції юних натуралістів під керівництвом Людмили Філобок.
У заповідній зоні парку є всі умови для їхнього життя — достатньо простору та їжі. Навіть попри складні умови, природа тут продовжує жити своїм ритмом.
Раніше УСІ повідомляли про те, що в Ізмаїлі врятували дитинчат дикого лісового кота, яких після загибелі матері зловив невідомий, а згодом їх передали фахівцям.
Одеса
Висадка десанту в Одесі: удар по кораблях у Криму зупинив РФ
Загони морської піхоти ВМФ РФ. Фото ілюстративне: росЗМІ
Українські сили знову завдали болючого удару по російському флоту в окупованому Криму. Під прицілом опинилися великі десантні кораблі та надсучасна станція радіолокації. Це не просто успішна атака, а стратегічне “обнулення” планів ворога на півдні. Удари по військових об’єктах і флоту змушують РФ переглядати розташування своїх сил.
Про це в ефірі “Єдині новини” розповів генерал-лейтенант у відставці Ігор Романенко, передає Новини.LIVE.
Втрати російського флоту
Російський флот у Криму працює в умовах постійного тиску та ризиків. Частину кораблів уже раніше було пошкоджено або змушено вивести з базування. Це суттєво змінило баланс сил у Чорному морі. Ситуація для РФ у регіоні залишається складною.
“Севастополь — небезпечне місце. Ми бачимо суттєві досягнення 2023 року, коли було знищено і пошкоджено до третини кораблів Чорноморського флоту”, — зазначив Ігор Романенко.
Десант з моря
За словами експерта, перебування великих десантних кораблів (ВДК) у Севастополі свідчить про спроби ворога підготуватися до активних дій. Кораблі тримали ближче до потенційних місць висадки, щоб скоротити шлях із Новоросійська. Пропаганда РФ знову почала “підігрівати” тему наступу з боку Білорусі та Придністров’я, і саме для останнього напрямку ці судна були критично важливими.
Читайте також:
“Це приклад роботи на випередження. Ми перекреслюємо їхні плани щодо висадки десанту та реальні загрози в Придністров’ї чи Одеській області”, — наголошує Ігор Романенко.
Генерал додав, що нищити ворожі засоби на землі або в портах набагато ефективніше, ніж намагатися збити їх у повітрі чи в морі під час руху.
ППО Криму під навантаженням
Система протиповітряної оборони в окупованому Криму працює з великим навантаженням і поступово втрачає ефективність. Росія стикається з нестачею ракет, обладнання та комплектуючих. Це ускладнює захист великої кількості військових об’єктів. У результаті загальний оборонний потенціал знижується.
“Є дефіцит у системі протиповітряної і протиракетної оборони, проблеми з ракетами та комплектуючими”, — пояснив експерт.
Що відомо про атаку на Крим
У ніч з 18 на 19 квітня 2026 року українські сили завдали ударів по російських військових об’єктах у Севастополі. Під удар потрапили два великі десантні кораблі Чорноморського флоту РФ — “Ямал” і “Микола Фільченков”. Також була уражена радіолокаційна станція “Подльот-К1”. За даними української сторони, кораблі втратили боєздатність, а РЛС була знищена або виведена з ладу.
Як повідомляли Новини.LIVE, що Служба безпеки України провела масштабну спецоперацію в тимчасово окупованому Криму. Під ударом були російські військові кораблі, системи зв’язку, радіолокаційні станції та паливна інфраструктура ворога.
Також Новини.LIVE писали, що так званий Кримський міст, який росіяни звели у 2018 році, щоб з’єднати окупований ними півострів з РФ, після ударів уже не виконує ті функції, які мав на початку повномасштабної війни. Наразі його можливості для перевезення техніки та пального суттєво обмежені.
Суспільство
У Росії засудили двох полонених «азовців» до 18 років колонії
Південний окружний військовий суд РФ у Ростові-на-Дону призначив двом полоненим з «Азову» по 18 років колонії, а ще одному українському військовому збільшили термін до 29 років.
Про це повідомляє Медіазона, передає Укрінформ.
Як зазначає видання з посиланням на прокуратуру так званої «ДНР», суд призначив по 18 років колонії суворого режиму 25-річному навіднику артилерійського взводу Віталію Слободенюку та 24-річному водієві гаубичного дивізіону Богдану Голованову у справі про участь у терористичному угрупованні та навчання тероризму.
За версією російського звинувачення, обидва військові у 2021 році приєдналися до полку «Азов», де пройшли військову підготовку, а у 2022-му потрапили в російський полон.
Також російська прокуратура повідомила про збільшення терміну для іншого полоненого з «Азова» — 30-річного Руслана Колодяжного, якого у 2023 році так званий суд у «ДНР» засудив його до 26 років колонії суворого режиму за звинуваченням у нібито вбивстві двох цивільних у Маріуполі. Тепер йому збільшили покарання до 29 років вже за терористичними статтями через зв’язки з «Азовом».
Усі троє в березні 2026 року були внесені до реєстру Росфінмоніторингу.
Як повідомляв Укрінформ, південний окружний військовий суд у Ростові-на-Дону 16 березня засудив до 27 років колонії суворого режиму 28-річного військовополоненого, бійця полку «Азов» Богдана Бєлінова.
Фото: Freepik/ jcomp
-
Події1 тиждень agoПосольство Японії в Україні оголосило про початок конкурсу манґи
-
Відбудова1 тиждень agoУкраїна та Німеччина посилять співпрацю у межах «Промислового Рамштайну»
-
Україна1 тиждень agoПенсіонер-переселенець, у якого зламався ВАЗ у центрі Києва, отримав у подарунок пікап (відео)
-
Політика1 тиждень agoВАКС дозволив Тимошенко виїзд за кордон на міжнародний захід
-
Відбудова1 тиждень agoКулеба обговорив з міністром з питань навколишнього середовища ФРН подальші напрями співпраці
-
Події1 тиждень agoМаріупольський драмтеатр, релокований в Ужгород, співпрацюватиме з Одеською кіностудією
-
Події1 тиждень agoОголосили перших лауреатів Премії з документалістики імені Руслана Ганущака
-
Одеса1 тиждень agoОборона Одеси 2026 року: дрони, флот і нова тактика протистояння
