Як передає Укрінформ, про це повідомляє СБУ.

«Україна передала Литовській Республіці військовослужбовця РФ, який підозрюється у воєнних злочинах на території нашої держави. За матеріалами справи, фігурант катував полонених, а серед потерпілих від його дій був громадянин Литви, який займався волонтерством в Україні», – ідеться у повідомленні.

Екстрадиція відбулася за матеріалами спільного розслідування СБУ, ОГП та Нацполіції.

«Це вперше з початку повномасштабної війни, коли наша держава видає затриманого військовослужбовця РФ іншій іноземній державі», – зазначив заступник Голови СБУ бригадний генерал Сергій Наумюк.

Відповідно до матеріалів провадження, затриманий військовий – громадянин країни-агресора Марген Гаджимагомедов, інспектор військової поліції 177-го окремого полку морської піхоти Каспійської флотилії РФ. За матеріалами справи, він катував полонених, які перебували в тюрмі, облаштованій ворогом на території тимчасово окупованого аеродрому в Мелітополі Запорізької області.

Серед постраждалих від його дій був волонтер з Литви, який допомагав Силам оборони України з перших днів повномасштабної війни.

«Як встановило розслідування, у застінках до полонених застосовували різні тортури: тримали у сейфах, душили до втрати свідомості, підвішували за зв’язані руки, обливали холодною водою на морозі та катували струмом», – зазначили в СБУ.

Українські захисники взяли загарбника у полон під час боїв у районі Роботиного у серпні 2024 року.

За матеріалами слідчих СБУ та іноземних партнерів, Вільнюський міський суд визнав фігуранта підозрюваним у порушенні Женевських конвенцій, законів та звичаїв війни відповідно до статей 100 і 103 (частина 1) Кримінального кодексу Литовської Республіки.

За запитом Генеральної прокуратури Литви наприкінці жовтня Україна провела процедуру екстрадиції підозрюваного для його притягнення до правосуддя.

«Відповідно до Кримінального кодексу Литовської Республіки, за воєнні злочини проти цивільних осіб та військовополонених, вчинені шляхом їх катування і незаконного позбавлення волі, загрожує покарання у вигляді позбавлення волі від 10 до 20 років або довічне ув’язнення. Тому хочу подякувати колегам з СБУ за їхній значний внесок у це розслідування», – підкреслив заступник Генерального прокурора Литви Гінтас Іванаускас.

Як повідомляв Укрінформ, Нацполіція України екстрадувала з Вірменії організатора масштабної шахрайської схеми, через яку, за інформацією слідства, волонтери та військові втратили понад 20 мільйонів гривень.

Херсонщина за дев’ять місяців 2025 року скоротила зовнішню торгівлю: експорт упав на 15%, імпорт — майже на третину. Через це область залишилася з великим торговим мінусом — понад 13 мільйонів доларів США.

Про це свідчать дані Головного управління статистики у Херсонській області.

Херсонщина скоротила обсяги зовнішньої торгівлі за дев’ять місяців 2025 року. Експорт упав на 15%, а імпорт — майже на третину. Область зберігає суттєвий мінус у торговому балансі: від’ємне сальдо перевищило 13 мільйонів доларів США.

За даними статистики, з січня по вересень підприємства Херсонщини експортували товарів на 13,3 мільйона доларів США, тоді як імпорт становив 26,7 мільйона доларів США. Найбільшу частку в експорті традиційно займає продукція рослинного походження — понад половина всіх поставок. Лідерами стали зернові культури, які забезпечили 43% експорту, а також насіння та плоди олійних культур.

Водночас суттєво зріс продаж готових харчових продуктів — на 84% порівняно з минулим роком. Основу категорії склали продукти, що пройшли якусь обробку або переробку: консервація, заморозка, нарізка, соуси, пюре тощо, на які припадає майже чверть усього експорту. Також область продовжує постачати недорогоцінні метали, текстиль та зброю.

Імпорт залишився значно більшим за експорт. Херсонщина найбільше закуповувала машини й електротехнічне обладнання — понад чверть всього імпорту. Значний приплив товарів також забезпечили хімічна продукція, текстиль та транспортні засоби. Зокрема, імпорт транспортних засобів сягнув понад 5 мільйонів доларів США.

Серед окремих товарних груп різко зріс імпорт мінеральних продуктів, добрив, а також вибухових речовин — на понад 1400%. Пластмаси, каучук, папір, взуття та меблі також демонструють стабільну присутність серед ввезених товарів.

У географічній структурі експорту ключовими партнерами залишаються Іспанія, Литва, Молдова, Румунія та Туреччина. Також зросли поставки в Азербайджан, Казахстан та Австрію. Натомість головними джерелами імпорту стали Китай, Німеччина, Туреччина, В’єтнам та США.

За даними управління статистики, найбільше негативне сальдо область має у торгівлі з Китаєм — мінус 8,6 мільйона доларів США, В’єтнамом — понад 1,2 мільйона доларів США, а також із Німеччиною та США. Позитивне сальдо, навпаки, зафіксовано у торгівлі з країнами ЄС та Молдовою.

У 2024 році експорт Херсонщини впав майже на чверть, тоді як імпорт зріс більш ніж удвічі. Основу експорту складали зернові та олійні культури, а більшість імпорту припадала на машини, обладнання та хімічну продукцію. Зовнішньоторгівельний баланс області залишався значно дефіцитним: експорт склав лише 16,5 мільйона доларів США, тоді як імпорт досяг 48,3 мільйона доларів США. Порівняно з 2023 роком обсяг експорту зменшився на 23,5%, тоді як імпорт зріс на 137%.

Анна Бальчінос

Осінь 2025 року на півдні виявилася нетиповою. Після виснажливого літа, коли поля Одещини стояли без краплі дощу, аграрії мали серйозні побоювання: чи вдасться взагалі отримати своєчасні сходи. Земля була пересушена, а прогнозоване похолодання могло ще більше ускладнити ситуацію. Проте природа цього разу стала на бік фермерів — пішли дощі, які суттєво змінили ситуацію. Ці опади стали своєрідною “рятівною подушкою” для озимих культур, адже волога визначає здатність рослини розпочати повноцінну вегетацію. 

Про стан озимих культур та перспективи врожаю 2026 року журналісти Новини.LIVE поговорили з представниками Одеського селекційно-генетичного інституту — національного центру насіннєзнавства та сортовивчення.

Реклама

Посівна кампанія 

За останні роки аграрії звикли працювати в умовах постійної нестачі вологи, тому цьогорічний жовтень став для них справжньою аномалією. Такі погодні умови не лише змінили графік робіт, а й змусили фермерів оперативно переглядати технологічні рішення. Це дозволило компенсувати літні втрати, але вимагало високої організованості й швидкого реагування. Саме достатня кількість води є ключем до формування якісних сходів озимини, тому ситуація на полях істотно покращилася.

“У жовтні отримали по Одеській області понаднормово дві, а північна частина — навіть до трьох місячних норм опадів… Відповідно, своєчасно провести посівну кампанію було складно, але ж волого зарядку ми отримали прекрасно. Тому посіяли трохи з відхиленням від оптимальних строків — у бік пізніх”, — пояснює заступник директора Одеського селекційно-генетичного інституту НЦНС Євгеній Домарацький.

Після таких дощів аграрії зіткнулися з новим викликом — надлишкова волога затримала вихід техніки на поля, що автоматично зрушило строки посіву. Проте парадокс ситуації полягав у тому, що саме цей надлишок води дав ґрунту той життєво необхідний запас, без якого озимина могла б узагалі не зійти. Завдяки цьому фермери отримали шанс на повноцінну осінню вегетацію навіть у нетипові строки. Хоча технологічні процеси довелося пришвидшувати, результат виявився значно кращим, ніж можна було очікувати після посушливого літа. Частина господарств уже фіксує рівномірні сходи, що суттєво знижує ризики провалу сезону.

Добрива та паливо 

Однак навіть ідеальна волога не вирішує усіх проблем агросектору. Однією з найгостріших залишається доступність мінеральних добрив та їхня ціна, що зростає з кожним роком. Через логістичні обмеження, подорожчання газу та перебої у постачанні аграрії змушені шукати альтернативи. Проте навіть мінімізація добрив має межу, за якою починаються серйозні втрати врожаю. Правильна сівозміна може компенсувати певну частину потреб рослин у поживних речовинах, але повна відмова від добрив неможлива. Брак азоту чи фосфору безпосередньо впливає на здатність озимини пережити зиму та сформувати колос. У воєнних умовах, коли кожен гектар має високу цінність, ризикувати якістю продукції — недозволена розкіш. 

“Річ у тому, що від добрив взагалі відмовитися ми не зможемо — це помилковий підхід. Але якщо ми будемо дотримуватися сівозміни, можемо говорити про зменшення доз внесення мінеральних добрив”, — зазначає експерт.

Сучасні біодобрива стають одним із варіантів пом’якшення витрат. Їхній ринок активно зростає, а фермери дедалі частіше застосовують мікробні препарати, що поліпшують структуру ґрунту та допомагають рослинам ефективніше засвоювати поживні речовини. Особливо це актуально в регіонах, де тривалі посухи сильно виснажили землю. До цього додається й фактор пального — хоч дефіциту немає, але його ціна змушує господарства скорочувати кількість проходів техніки. У результаті все більше аграріїв упроваджують мінімальний або смуговий обробіток ґрунту, що зменшує витрати та зберігає вологу.

“Більшість аграріїв переходять на енергоощадні технології: мінімальний обробіток, мінітілл (мінімальний обробіток грунту), стріп-тіл, смуговий обробіток. Це і кліматичні зміни підштовхнули, і ціна пального”, — пояснює Домарацький.

Технологічна модернізація стала не просто вимушеним кроком, а закономірністю, яка формує новий підхід до агровиробництва. Економія пального, менше руйнування структури ґрунту та збереження вологи — усе це дає аграріям реальну можливість підвищити ефективність виробництва. Такий підхід уже демонструє перші позитивні результати в окремих господарствах. Крім того, сучасні технології краще адаптуються до кліматичних змін, що робить їх стратегічно важливими. 

Ризики перезимівлі

Попри хорошу волого зарядку, більшість полів Одещини були засіяні пізніше від рекомендованих агротермінів. Це одразу додає ризиків, адже рослини мають обмежений час на формування ключових органів, які забезпечують стійкість до морозів. Пізні сходи часто не встигають сформувати достатню кореневу систему, а це робить їх більш чутливими до перепадів температур. Усі ці фактори змушують аграріїв уважно оцінювати стан полів і оперативно реагувати на зміни погоди. Саме листопад визначає, які перспективи матиме озимина взимку.

“Загалом через значну затримку опадів більшість посівів вийшли пізніми. Дехто почав сіяти ще до дощів, і щойно вони пройшли — практично одразу з’явилися сходи. Для таких господарств строки можна вважати більш-менш оптимальними. Однак у переважній більшості випадків сівба вже відбулася після дощів, а це, як правило, призводить до пізніх сходів”, — пояснює Домарацький.

Нині найважливіше — визначити, чи встигне пшениця сформувати вузол кущення. Саме він дає здатність рослини пережити морози, особливо в регіоні, де температура взимку може різко падати. Науковці наголошують, що без цієї фази рослини значно вразливіші, і ризики втрат можуть зрости. Тому фермери мають оцінювати посіви не лише за зовнішнім виглядом, а й за фізіологічним станом. Це дозволить планувати весняні підживлення більш точно.

“Якщо посіви входять у зиму в стані кущення, вони можуть витримати морози до мінус 10–12 градусів. Якщо буде раннє похолодання, ситуація буде гіршою. Пізні посіви, на жаль, не є найкращими для перезимівлі”, — підкреслює експерт.

Учений також звертає увагу на те, що якість підготовки ґрунту цього року була нерівномірною. Тривала літня спека та практично повна відсутність дощів зробили землю надзвичайно твердою. Це збільшило витрати пального та знизило якість передпосівного обробітку в частині господарств. У таких умовах важче забезпечити рівномірне загортання насіння, що також позначається на дружності сходів. Тому осіння картина на полях нині значно варіюється залежно від конкретного господарства та типу ґрунту.

Чи буде Україна з хлібом

Попри всі труднощі, науковці зберігають стриманий оптимізм. Основне завдання — отримати дружні сходи — виконано успішно у більшості регіонів України. Посівні площі під озиму пшеницю не лише реалізовано, а й у деяких областях перевищено. Це дає потенційну базу для формування урожаю. Проте попереду найскладніший етап — зима, яка здатна перекреслити навіть найкращі стартові умови. Весняний догляд також відіграє вирішальну роль, адже він визначає, як рослини компенсують слабкі фази розвитку восени.

“Наш ґрунт настільки виснажений, що без добрив отримати хороший урожай неможливо. Поживних речовин у ньому дуже мало. Тому навіть мінімальні дози мінеральних добрив, особливо у весняний період, — це обов’язкова умова”, — наголошує головний науковий співробітник Одеського селекційно-генетичного інституту НЦНС Микола Литвиненко.

Весна стане ключовою фазою для озимини: раннє підживлення може активізувати кущення навіть у слабших рослин. Важливу роль відіграватимуть мікродобрива, які допомагають рослині швидше виходити зі стресу, особливо після зими без снігового покриву. Подальший догляд залежатиме від погодних умов — надлишкова волога або, навпаки, рання спека можуть внести свої корективи. Проте науковці переконані, що за правильної технології аграрії здатні отримати стабільний урожай. Головне — своєчасно реагувати на виклики й не економити на критичних елементах технології.

Раніше ми писали про те, як одеські аграрії борються за врожай. А також про те, наскільки виросли ціни на агроринку в цьому році.