Відбудова
Україна залучає €200 мільйонів від ЄІБ на проєкти відновлення у громадах
За словами віцепрем’єр-міністра з відновлення – міністра розвитку громад та територій України Олексія Кулеби, у час, коли російська агресія щодня руйнує українські міста та села, Україна не просто ліквідує наслідки, а будує нове, сучасне, краще. Відновлення — це про повернення нормального життя.
Віцепремʼєр пояснив, що один із траншів у 100 млн євро спрямований на відбудову водогонів, каналізації та модернізації систем у громадах.
За його словами, проєкт передбачає підтримку інвестицій у відновлення та реконструкцію водної інфраструктури. Зокрема, йдеться про реконструкцію і відновлення об’єктів водопостачання та водовідведення, здійснення заходів з відновлення, відбудови та покращення критичної та соціальної інфраструктури, оптимізацію існуючих систем та приведення їх у відповідність до підвищених стандартів сталого розвитку.
“Якість води, стабільне водопостачання, сучасні очисні споруди — це базові речі, без яких неможливо уявити комфортне та безпечне життя в громаді. Ми хочемо, щоб після відбудови українські громади ставали кращими, ніж були до війни. Саме в цьому полягає сенс справжнього відновлення”, — наголосив Кулеба.
Ще один транш спрямований на продовження підтримки громад, які постраждали від війни або прийняли значну кількість внутрішньо переміщених осіб.
У межах програми фінансуються проєкти з відновлення соціальної інфраструктури, житлово-комунальних об’єктів, будівництва та капітального ремонту житла, а також забезпечення муніципальним житлом. Відбір проєктів здійснюється через цифрову систему, що забезпечує прозорість та ефективність використання коштів.
За словами Кулеби, програма працює з чітким фокусом на потреби людей – фінансування передбачає реалізацію близько 200 проєктів. Усі вони проходять ретельний конкурсний відбір і мають бути обґрунтованими, деталізованими та реалістичними.
“Завдяки прозорому механізму ми бачимо, як саме розподіляються кошти та хто відповідає за їх використання. Це принципово важливо — особливо в умовах війни”, — підкреслив віцепремʼєр.
Нещодавно в межах програми було затверджено ще 14 нових проєктів, зокрема на будівництво та ремонт житла у Дніпропетровській, Кіровоградській та Черкаській областях. Загалом у межах попередніх двох фаз програми вже реалізується 225 проєктів на суму понад 500 мільйонів євро.
Як повідомляв Укрінформ, за словами Прем’єр-міністра України Дениса Шмигаля, на реконструкцію системи водопостачання в Україні потрібно 11 мільярдів доларів.
Фото: mindev.gov.ua
На Вінниччині 593 власники подали заявки на компенсацію за знищене та пошкоджене майно за програмою «єВідновлення».
По це кореспонденту Укрінформу повідомила начальниця Вінницької ОВА Наталя Заболотна.
«Унаслідок ракетно-дронових атак в нашій області зафіксовано руйнування і пошкодження майже 650 об’єктів житлового фонду. Це і багатоповерхівки, і приватні будинки. Держава і громади надають підтримку постраждалим власникам такого житла. Зокрема, станом на 31 березня на Вінниччині на отримання компенсації за знищене та пошкоджене майно за програмою “єВідновлення” претендують 593 власники», – повідомила Заболотна.
За її словами, в області подали 578 заяв на компенсацію за пошкоджене майно з використанням публічної послуги «єВідновлення». Наразі погоджені 444 заяви на загальну суму компенсації у розмірі майже 40,46 млн грн. Відмовили в компенсації 77 заявникам, решта заяв очікують або перебувають у стані обробки, по двох розгляд зупинений.
Посадовиця додала, що також подали 15 заявок на компенсацію знищеного майна.
На Вінниччині станом на 1 квітня зафіксували пошкодження та руйнування 646 об’єктів житлового фонду. Зокрема, йдеться про 136 багатоквартирних і 503 приватних житлових будинків, а також про сім гуртожитків.
Як повідомляв Укрінформ, Міністерство економіки, довкілля та сільського господарства повідомило про створення переліку компаній, готових надавати послуги з оцінки майна для бізнесу, постраждалого внаслідок збройної агресії Росії.
Фото Укрінформу можна купити тут
У Мінфіні відбулася зустріч із делегацією польського банку розвитку BGK у ході якої розглядалася практична імплементація інструменту Ukraine Facility для підтримки місцевих громад та інвестпроєктів в Україні.
Про це повідомляє пресслужба Мінфіну, передає Укрінформ.
Заступниця міністра фінансів України Ольга Зикова провела робочу зустріч із делегацією польського банку розвитку BGK на чолі з директором Управління міжнародних партнерств та аналізу Департаменту міжнародних інструментів розвитку банку Каролем Тофілем.
Сторони обговорили підготовку до початку повноцінної діяльності BGK в Україні після ратифікації Верховною Радою та підписання Президентом України у березні Угоди про діяльність банку. Документ надає BGK статус, подібний до міжнародних фінансових організацій, що відкриває можливості для масштабної операційної роботи.
“BGK відіграє особливу роль фінансового мосту між нашими країнами, поєднуючи ресурси, експертизу та можливості європейських інструментів для відбудови України. Переконана, що наша взаємодія сприятиме швидкому запуску практичних проєктів, залученню інвестицій та зміцненню довгострокового українсько-польського партнерства”, – наголосила Зикова.
Учасники зустрічі розглянули можливості фінансування відновлення критичної інфраструктури громад банком, зокрема систем водо- та теплопостачання. Також обговорили поєднання грантів ЄС із кредитними лініями BGK для зменшення вартості запозичень тощо.
Окрім того, було обговорено підходи до реалізації проєктів у межах Ukraine Investment Framework, а також фінансову підтримку проєктів на місцевому рівні через українські державні банки з гарантійним покриттям Європейської комісії.
Наразі в межах інвестиційної програми Ukraine Investment Framework (UIF) схвалено два рамкові проєкти BGK для реалізації в Україні із залученням гарантій Європейської комісії – у приватному секторі (інвестиції в енергетику, транспорт і будівництво обсягом близько 200 млн євро) та державному секторі (підтримка відновлення інфраструктури громад на 20 млн євро).
Сторони домовилися продовжити практичну координацію та обмін досвідом для ефективної реалізації спільних ініціатив і посилення українсько-польського партнерства у відбудові України.
Як повідомляв Укрінформ, 26 лютого Верховна Рада ратифікувала угоду між урядами України та Польщі про діяльність Bank Gospodarstwa Krajowego в Україні. Законодавча ініціатива №0363 була ухвалена 261 голосом депутатів.
У березні Президент України Володимир Зеленський підписав закон про ратифікацію угоди між урядами України та Польщі про діяльність Bank Gospodarstwa Krajowego в Україні.
Перше фото: Adrian Grycuk, wiki, фото в тексті:.mof.gov.ua
Маріупольці подали до Реєстру збитків 25 тисяч заяв, які не лише фіксують руйнування і втрати, а й стають частиною доказової бази злочинів, скоєних Росією проти України.
Про це виконавчий директор Реєстру збитків, завданих агресією РФ проти України, Маркіян Ключковський розповів Укрінформу.
«Станом на сьогодні ми маємо майже 25 000 заяв, поданих із Маріуполя, у різних категоріях: щодо знищення житлової та іншої нерухомості, втрати життя, катувань, переміщення. Усі вони надійшли від людей, які називають Маріуполь своїм домом», – сказав він.
За словами Ключковського, за допомогою спеціальних програм дані про зруйноване житло переносяться на спеціальну мапу міста, на якій можна простежити масштаб руйнувань.
«Так заяви до Реєстру збитків стають доказами злочинів. І кожна червона крапка на мапі означає щонайменше одну заяву щодо знищення житлової нерухомості, прив’язану до конкретної локації. Тоді можна побачити, що все місто було поранене, вбите і зруйноване. Тож це не просто статистика, про яку ми говоримо. Це історія, яку розповідають реальні люди через подання заяв до Реєстру», – пояснив він.
За словами керівника Реєстру збитків, метою є об’єднати зусилля, працюючи і з окремими містами, і на національному рівні, щоб записи в Реєстрі відображали реальні масштаби руйнувань і втрат.
«Тому ми маємо зробити все, щоб поширювати інформацію про Реєстр. Ми маємо ставити його на порядок денний так, щоб люди розуміли, чому їм потрібно подавати свої заяви. Це не так просто в умовах, коли людям доводиться щодня виживати, коли вони щойно… пережили жахливу, гірку, холодну й темну зиму. Можливо, подання заяви до Реєстру не є серед їхніх першочергових пріоритетів, але це важливе завдання, з виконанням якого ми повинні допомогти», – наголосив Ключковський.
Як повідомляв Укрінформ, до Реєстру збитків, створеного під егідою Ради Європи для фіксації шкоди, завданої війною Росії проти України, вже подано понад 130 тисяч заяв. Заяву можуть відхилити, якщо вона не відповідає встановленим критеріям.
Фото архівне: Маріупольська міськрада
-
Суспільство1 тиждень agoУправління ДАБК вирішило звернутись у прокуратуру через знищення пам’ятки на Французькому бульварі Анонси
-
Події1 тиждень agoВ ЮНЕСКО відреагували на удар по центру Львова
-
Політика1 тиждень agoДопомога України у війні на Близькому Сході посилить її переговорну позицію
-
Усі новини1 тиждень agoБорис Бурда — де зараз гравець Що? Де? Коли? і що каже про війну — фото
-
Усі новини1 тиждень agoОлена Мандзюк померла собака — блогерка заявила про можливе отруєння
-
Політика1 тиждень agoСтефанчук прибув до Хорватії для участі у саміті Ініціативи трьох морів
-
Одеса1 тиждень agoВ Одесі на Французькому бульварі зносять історичну будівлю
-
Суспільство1 тиждень agoПредставниці Одещини опинились у рейтингу жінок-лідерок країни Анонси