Про це під час спілкування з журналістами повідомив голова Державного агентства відновлення та розвитку інфраструктури Сергій Сухомлин, передає кореспондент Укрінформу.

«Ця зима була достатньо складною, з великими перепадами температури, які негативно впливали на стан дорожнього полотна. Станом на сьогодні ремонту потребують понад 10 млн кв. м доріг, і це лише міжнародного і національного значення. А є ще місцеві дороги. На цей ремонт, не капітальний, без заміни верхнього шару асфальту, нам потрібно щонайменше 12-14 млрд грн. А на всі дороги це 45-50 млрд грн», – сказав Сухомлин.

За умови отримання достатнього фінансування Агентство відновлення планує завершити ремонтні роботи на автошляхах до червня.

Зараз бригади поступово нарощують темпи робіт. Так, якщо минулого тижня середній показник виконаного ремонту становив до 25 тис. кв.м на добу, то цього тижня він уже досяг 50 тис. кв.м.

«Температурний режим вже дозволяє нам розпочати ремонт гарячим асфальтом великими картами. Підрядники вже вийшли на основні траси, запустилися асфальтові заводи. Тому цього тижня ми вже вийшли на показник у 50 тис. кв.м, вчора зробили 60 тис. кв.м. Завдання – до кінця березня вийти на показник більше 150 тис. кв.м за день», – зазначив очільник держагентства.

Водночас на уточнююче питання від Укрінформу щодо гарантованого фінансування на поточні роботи на весну Сухомлин зауважив, що поки гарантій, що потрібні кошти надходитимуть вчасно і в повному обсязі, немає.

«Поки ще немає гарантій. Зараз частину робіт ми виконуємо за рахунок отримання доручень в межах чинних контрактів. На сьогодні вже фактично готове рішення уряду, яке пройшло майже через всі міністерства, про виділення додаткових 3 млрд грн на цей ремонт. Також розглядаються інші можливості фінансування потроху. Додатково на комітеті Ради обговорюється питання повернення дорожнього фонду», – сказав Сухомлин.

За оцінками Агентства відновлення, до цього цільового фонду наразі могло би бути спрямовано близько 170 млрд грн. Але про такі суми на дороги в умовах війни поки що не йдеться. Тому уряд розглядає різні варіанти залучення додаткових коштів, у тому числі кредитних і в межах проєктів публічно-приватного партнерства.

«Сьогодні уряд приділяє достатньо багато уваги для того, щоб ситуацію вирівняти, і Прем’єр-міністр проводила вже декілька робочих нарад. Є план підключити до фінансування, в тому числі, великі фонди чи банки в Україні. Але ми говоримо про те, що нам все-таки необхідно повернути державне фінансування доріг», – зазначив Сухомлин.

Як повідомлялося, для забезпечення ремонту доріг із резервного фонду держбюджету планується виділити щонайменше 10 млрд грн додаткового фінансування. Рішення про виділення перших 3 млрд грн ухвалено.

Фото Укрінформу можна купити тут

Про це в коментарі Укрінформу розповів заступник голови Польсько-української господарчої палати (ПУГП) Даріуш Шимчиха.

Як зазначив Шимчиха, зараз тривають переговори між українським та польським урядами щодо змістовного наповнення міжнародної конференції, що зосереджуватиметься навколо п’яти тематичних ліній.

«Перший вимір — це бізнес-співпраця. Другий напрям — регіональний, тобто розвиток регіонів і співпраця органів місцевого самоврядування. Третій вимір — це поступове зближення України до членства в Євросоюзі. Четвертий напрямок — це так званий людський вимір, який охоплює не лише питання людських ресурсів, а й питання ветеранів, людей з інвалідністю, психологічної підтримки для травмованого війною суспільства. І останній напрям — це безпека та оборонна промисловість»,- повідомив Шимчиха.

На його думку, головна дискусія вестиметься навколо бізнес-проєктів, оскільки важливими питаннями є стійкість української економіки в умовах війни, відновлення енергетичної й транспортної інфраструктури, проєкти з відбудови України, міжнародні інвестиції й залучення іноземного капіталу в Україну.

Заступник голови ПУГП зауважив, що це буде велика міжнародна конференція, до якої буде залучено багато світових гравців, наприклад США чи Японія, а також різноманітні міжнародні фінансові донори, як Світовий банк, ЄІБ та інші.

За його словами, у URС 2026 у Гданську візьмуть участь представники близько 100 країн, при цьому близько 40 країн буде представлено на урядовому рівні.

Шимчиха підкреслив, що польська сторона дуже серйозно підходить до організації цієї конференції, із січня цього року при уряді Польщі активно діє координаційний комітет з підготовки URС 2026, який очолює міністр фінансів та економіки РП Анджей Доманський, а його заступниками в ньому є міністр державних активів Войцєх Бальчун, а також голова польської урядової Ради щодо співпраці з Україною Павел Коваль. Тим часом, операційну функцію щодо організації URС 2026 з боку польського уряду взяла на себе держсекретар в Міністерстві державних активів РП Еліза Зайдлер, який виконуватиме роль комісара цієї конференції.

«Польська сторона намагається зробити вже можливе, щоб під час цієї конференцій було якомога менше пустих декларацій, а більше – конкретних рішень»,- підкреслив Шимчиха.

Він зауважив, що на шляху до проведення URС 2026 в червні у Гданську буде організовано ще декілька проміжних конференцій, зокрема у квітні – в Жешуві та у травні – в Україні.

Заступник голови ПУГП також підкреслив, що до організації майбутньої конференції активно долучається мерія Гданська та влада Поморського воєводства Польщі. Він зауважив, що в лютому представники українського уряду побували у Гданську, де ознайомилися з ходом підготовки до конференції.

За словами Шимчихи, вибір міста для проведення конференції також був невипадковим.

«Це місто є винятковим не лише в історії Польщі, але й усієї Європи та світу. Саме тут в 1980 році, фактично, розпочався демонтаж Організації Варшавського договору і Ради економічної взаємодопомоги і несправедливого повоєнного розподілу Європи. Тоді у Гданську була створена «Солідарність», що згодом призвело до демократичних перетворень в Польщі і як наслідок це наблизило Польщу до членства в НАТО та ЄС»,- констатував польський експерт.

Як повідомляв Укрінформ, четверта Конференція з питань відновлення України зібрала в Римі понад 6 тисяч учасників, представників 43 міжнародних організацій, майже 100 урядових делегацій з усього світу, стала місцем підписання понад 200 документів і нових зобов’язань.

Раніше Київ і Варшава вирішили спільно звернутися до країн G7 з ініціативою щодо проведення в 2026 році у Польщі Міжнародної конференції з питань відновлення України.

Україна та Польща розпочали практичну підготовку до Конференції з відновлення України (URC-2026) та домовилися про поглиблення торговельно-економічної співпраці.

У Міністерстві фінансів України відбулася робоча зустріч заступниці міністра Ольги Зикової з представниками Федерального міністерства економічної співпраці та розвитку Німеччини (BMZ), посольства ФРН в Україні та Німецького банку розвитку KfW; зокрема, йшлося про нові інструменти економічного відновлення.

Як передає Укрінформ, про це повідомила пресслужба Мінфіну.

З німецької сторони у зустрічі брали участь представники федерального уряду, посольства, а також голова представництва KfW в Україні Лоренц Гессне.

Як зазначається, посадовці зосередилися на розвитку українсько-німецької фінансової співпраці та нових інструментах підтримки економічного відновлення України.

“Німеччина залишається одним із ключових партнерів України: з лютого 2022 року наша держава отримала 1,6 млрд євро прямої бюджетної підтримки, з яких 1,3 млрд євро – у формі грантів. Крім того, в межах співпраці із KfW за цей період було залучено 84,56 млн євро для забезпечення відновлення пошкодженого електроенергетичного обладнання, відновлення систем водопостачання та водовідведення та забезпечення житлом внутрішньо переміщених осіб”, – наголосила Зикова.

Одна з нових спільних ініціатив – NDI4Ukraine (NDI4U) – спрямована на розвиток Національної установи розвитку України та посилення її спроможності реалізовувати фінансові програми підтримки економічного відновлення. Проєкт реалізується у межах Ukraine Investment Framework (UIF) і наразі перебуває на стадії погодження з Єврокомісією.

Зикова також подякувала німецькій стороні за реалізацію проєкту SME Resilience Facility обсягом 40,5 млн євро, підписаного під час Конференції з відновлення України у Римі у 2025 році.

Проєкт передбачає покращення доступу українських мікро-, малих і середніх підприємств, зокрема з деокупованих та постраждалих від війни територій, до фінансування через інструменти Національної установи розвитку.

Читайте також: Євросоюз інвестує €1,5 мільярда у відновлення та модернізацію України

Згідно з підписаною у листопаді 2025 року окремою угодою, НУР зможе отримати перший транш у 20 млн євро вже найближчим часом.

Як повідомлялось, із 1 січня 2026 року в Україні розпочала роботу Національна установа розвитку (НУР) – державна фінансова інституція, створена на базі Фонду розвитку підприємництва. Її ключова місія – розширення доступу мікро-, малого та середнього бізнесу до пільгового фінансування через банки-партнери.

Фото: Мінфін