Як передає Укрінформ, про це повідомляє Міністерство енергетики України у Телеграмі.

“З початку року до України надійшло 5050  одиниць енергетичного обладнання. Це генератори, трансформатори різної потужності, блочно-модульні котельні (БМК), когенераційні установки (КГУ), котли тощо”, – йдеться у повідомленні.

Допомогу передали партнери з ЄС, Австрії, Азербайджану, Бельгії, Данії, Естонії, Ісландії, Іспанії, Італії, Канади, Латвії, Литви, Люксембургу, Молдови, Нідерландів, Німеччини, Норвегії, Словаччини, США, Туреччини, Фінляндії, Франції, Філіппін, Швейцарії, Швеції, Японії, Чехії, Польщі, Кіпру, Китаю, UNICEF/WASH, МОМ, PFRU, VOLVO.

Очікується ще надходження 624 генераторів, 231 трансформатора та 124 одиниць іншого обладнання, зокрема котлів, БМК і КГУ.

З початку року області отримали 761 вантаж гуманітарної допомоги, зокрема, 3 807 генераторів, 436 трансформаторів та 190 одиниць блочно-модульних котелень, когенераційних установок та котлів.

 Загалом із березня 2022 року в Україну надійшло 2677 гуманітарних вантажів з енергетичним обладнанням загальною вагою понад 34,2 тис. т, із них понад  31,5  тис. т уже розподілено між областями.

Як повідомлялося, у жовтні до Фонду підтримки енергетики України надійшло понад 249,7 млн євро від партнерів.

Про це йшлося на церемонії відкриття міжнародної виставки-конференції ReBuild Ukraine: Construction & Energy, яка розпочалася у Варшаві, передає кореспондент Укрінформу.

Віцепрем’єр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України Всеволод Ченцов наголосив, що відновлення України та її вступ до Європейського Союзу мають відбуватися паралельно.

«Ми не просто відновлюємо те, що зруйнувала Росія. Ми будуємо економіку майбутньої держави-члена ЄС. Саме тому відновлення України та європейська інтеграція мають просуватися разом. Обидва процеси потребують сильних інституцій, верховенства права, прозорості й передбачуваного бізнес-середовища», – зазначив він.

За словами Ченцова, відбудова не може чекати завершення війни. Україна має створювати стійкіші, децентралізовані та безпечніші системи, зокрема в енергетиці й транспорті. Він також закликав європейські компанії долучатися до постачання обладнання, локалізації виробництва та створення спільних підприємств.

Окремо Ченцов відзначив потенціал польського бізнесу у відновленні України, зокрема у сферах будівництва, енергетики, транспорту й логістики. За його словами, польські компанії мають бути не лише постачальниками, а й довгостроковими інвесторами та технологічними партнерами.

Міністр економіки та довкілля України Олександр Кравченко зазначив, що, за спільною оцінкою України та Світового банку, потреби країни у відновленні та відбудові перевищують 600 млрд дол.

«Найбільшу частину цієї суми забезпечить приватний сектор, а отже, йдеться про значні інвестиційні можливості, ймовірно, найбільші в Європі з часів Другої світової війни», – наголосив він.

За словами міністра, ключовими умовами залучення капіталу є передбачуваність ведення бізнесу, прискорення реформ, макрофінансова стабільність та ефективні механізми зниження інвестиційних ризиків.

Кравченко підкреслив, що Україна прагне побудувати сучасну, конкурентоспроможну та стійку економіку, інтегровану до єдиного ринку ЄС. Серед перспективних напрямів він назвав енергетичну безпеку, чисту генерацію, оборонні та технології подвійного призначення, цифрові послуги, передове виробництво й сільське господарство.

Своєю чергою єврокомісарка з питань розширення Марта Кос заявила, що Україна демонструє значний прогрес на шляху до членства в ЄС, попри російську агресію. Вона наголосила, що реформи, необхідні для європейської інтеграції, водночас створюють прозоріші та передбачуваніші умови для міжнародних інвесторів.

«Ніколи раніше в історії Європейського Союзу ми не вели переговорів із країною, яка перебуває у стані війни», – зауважила Кос.

Вона також повідомила про роботу над можливостями поступової інтеграції України до європейського ринку ще до повноправного членства. Серед конкретних прикладів єврокомісарка назвала наближення України до приєднання до Єдиної зони платежів у євро (SEPA), що спростить і здешевить грошові перекази для громадян та бізнесу.

Міністерка економіки та промисловості Естонії Ліна Вахтрас закликала розглядати Україну не лише як країну, що потребує допомоги, а як повноцінного економічного партнера.

За її словами, українські підприємства продовжують працювати, виробляти продукцію, експортувати та інвестувати попри російські удари по енергетичній і транспортній інфраструктурі. Водночас для подальшого розвитку їм потрібні інвестиції, стабільне енергопостачання та ширший доступ до європейських ринків.

Вахтрас наголосила на необхідності розвивати спільні проєкти естонських та українських компаній у сферах оборонних і цифрових технологій, енергетики та сільського господарства.

Міністр міжнародного співробітництва та зовнішньої торгівлі Швеції Бенджамін Доуса закликав партнерів збільшувати фінансову підтримку України та робити її довгостроковою і передбачуваною.

Він наголосив, що підтримка України є не лише проявом солідарності, а й інвестицією у спільну безпеку Європи. Доуса також закликав міжнародних партнерів долучатися до відновлення української транспортної інфраструктури, зокрема залізниці та прикордонних переходів, які мають критичне значення для українського експорту.

Учасники конференції зійшлися на думці, що успішна відбудова України потребує поєднання державної та міжнародної фінансової підтримки з приватним капіталом, а також поглиблення економічної інтеграції з Євросоюзом.

Як повідомляв Укрінформ, Міжнародна виставка-конференція ReBuild Ukraine триватиме у Варшаві 12–13 листопада. Цьогорічний захід об’єднує понад 7500 учасників, понад 800 експонентів із 33 країн та представників більш як 150 українських громад. У межах виставки відбуваються міжнародні конференції, ділові зустрічі та презентації інвестиційних проєктів українських громад. 

Про це повідомило Міністерство цифрової трансформації, передає Укрінформ.

«Щоб підтримати тих, хто щодня тримає зв’язок під обстрілами, разом з BRDO (Офісом ефективного регулювання – ред.) запускаємо конкурс у межах програми Connectivity Resilience Facility. До 50 провайдерів безкоштовно отримають комплекти телеком-обладнання, кабелю та джерел резервного живлення для ремонту й посилення енергостійкості мереж», – ідеться в повідомленні.

Кожен переможець відбору отримає один стандартизований набір, до якого входять: волоконно-оптичний кабель, натяжні затискачі, оптичні муфти для монтажу та термінового ремонту ліній. Також у наборі є резервні джерела живлення: бензиновий генератор і комплект акумуляторних батарей.

Комплекти є стандартизованими; змінювати їхнє наповнення чи отримати грошову компенсацію замість обладнання не можна.

Подати заявку можуть як юридичні особи, так і ФОПи, зареєстровані в Україні та включені до Реєстру постачальників електронних комунікаційних мереж та/або послуг.

За умовами конкурсу, оператори мають працювати і використовувати отримане обладнання в одній із семи визначених областей: Донецькій, Харківській, Херсонській, Запорізькій, Сумській, Чернігівській або Дніпропетровській.

Головний фокус проєкту – на практичній допомозі мережам, які найбільше постраждали від бойових дій і забезпечують інтернетом людей та екстрені служби.

Під час оцінювання анкет враховуватимуть, зокрема, географію діяльності, технології, кількість абонентів, наявність документально підтверджених пошкоджень мереж унаслідок ворожих атак, а також обґрунтованість потреби в обладнанні та його важливість для місцевих громад.

Прийом заявок стартує 12 листопада і триватиме по 2 грудня 2026 року включно.

Як повідомлялось, уранці 26 вересня київський інтернет-провайдер Коло.ТБ вже втретє опинився під російським ударом.

Фото: Міністерство цифрової трансформації