Connect with us

Події

В музеї Блещунова відкрилася виставка «Всесвіт дамської сумочки»

Published

on


В музей ім. О.В. Блещунова відкрилася виставка «Всесвіт дамської сумочки», створена на основі приватної колекції художниці, колекціонерки та реставраторки Наталії Осадчук (Одеса). Від кінця ХІХ до початку ХХІ століття — у 22 сумочках і понад 130 автентичних аксесуарах, ця виставка відкриває світ жінки через найінтимніші й найкрасномовніші деталі повсякдення.

Це спроба побачити історію очима жінки — через дамську сумочку як символ стилю, статусу, характеру та особистого простору. Кожна сумочка представлена в контексті свого часу — з підбором автентичних аксесуарів: флакончиків парфумів, пудрениць, віял, гребінців, заколок, рукавичок, носовичків, прикрас та ретро-косметики. Ці предмети творять атмосферу, передають настрій епохи та інтимний портрет власниці.

Мета виставки — показати дамську сумочку як культурний об’єкт і стилістичний маркер, візуально простежити еволюцію жіночого образу, передати естетику, ритм і дух часу крізь речі, які завжди були з жінкою — поруч, у долонях.

Колекція Наталії Осадчук — це 160 предметів, зокрема 22 дамські сумочки, доповнені ретельно підібраними аксесуарами свого часу. Вона охоплює понад століття: від витончених сумочок із бісеру та мереживних клатчів початку ХХ століття до яскравих моделей 1960-х, мінімалізму 1990-х і початку 2000-х.

І це не просто набір предметів, а атмосфера жіночої культури, збережена у дрібницях. Кожна сумочка розповідає про своє десятиліття, зміну смаків, побутових звичок, соціальних ролей і уявлень про красу. Особливістю колекції є її комплексність: до кожної сумки підібрано аксесуари, які точно відповідають її епосі, кольоровій гамі, стилю й навіть характеру.

Першу сумочку Наталія Осадчук побачила у 2014 році — на інтернет-аукціоні. Вона була пошкоджена й виглядала приреченою. Наталія придбала її за символічну ціну, відновила вручну, зняла відео про реставрацію — і з того моменту почалася її колекціонерська історія. До сумок поступово додавалися й дрібнички, що зберігалися всередині: парфуми, пудри, гребінці, хусточки — усе те, що творило настрій жіночого життя. Сьогодні ця колекція — жива, авторська, дбайливо зібрана й відновлена. Вона зберігає не лише речі, а відчуття часу, естетику і жіночий жест, який не завжди потрапляє в історичні наративи, але залишається в пам’яті поколінь.

Наталія Осадчук — художниця з вишивки, колекціонерка, реставраторка, дизайнерка (Одеса). Працює у техніці багатошарової художньої гладі, поєднуючи текстильне мистецтво з тонкою стилізацією історичних епох. Авторка понад 20 вишитих картин, серій Four Seasons, Female Portrait, Flowers and Birds, учасниця виставок в Україні, Данії, Молдові та Словаччині. Її роботи зберігаються в міських музеях і приватних колекціях Європи. Наталія також проводить майстер-класи з художньої гладі та реставрує антикварний текстиль.





Джерело

Події

Національному музею історії передали давній меч, знайдений на Житомирщині

Published

on


Національному музею історії України передали давній меч Х-ХІ століття, знайдений поблизу міста Радомишль на Житомирщині.

Про це музей повідомив у Фейсбуці, передає Укрінформ.

«Напередодні Різдва наш музей отримав несподіваний подарунок – Віктор Мощенко та його донька Наталія принесли до музею древній меч, випадково знайдений під Радомишлем, та дві сокири. Цей винятковий та рідкісний меч датується другою половиною 10 – початком 11 ст. Саме такими мечами були озброєні варязькі дружини київських князів, а те, що його знайдено біля Радомишля невипадково, ця знахідка пов’язана з трагічними сторінками історії нашої землі», – йдеться у повідомленні.

Зазначається, що тогочасний Мичеськ або Микгород, що нині називається Радомишлем, був одним із укріплених міст слов’янського плем’я древлян, яке мало самостійну державу з розвинутою економікою та князівською владою.

У музеї додали, що після закріплення на київських пагорбах та встановлення контролю над Середнім Подніпров’ям скандинавські загони почали експансію в древлянські землі. У 884 році київський князь Олег здійснив перший похід на древлян, які продовжив його наступник Ігор, що був страчений під час збирання данини з древлян. Остаточно їх підкорила в 946 році княгиня Ольга, яка вщент спалила древлянську столицю Іскоростень (нині Коростень – ред.).

«Попри погану збереженість клинка, він буде достойним експонатом в експозиції музею. По-перше, цей меч знайдений з бутероллю (закінченням піхов), що трапляється нечасто. Бутероль бронзова та декорована срібною інкрустацією. Також на диво добре збереглися закінчення руків’я та перехрестя. На мечах такого типу вони завжди орнаментовані, кожного разу це інший, відмінний декор. Судячи з того, що я бачу, тут йдеться про хрести та плакування сріблом і міддю», – розповів реставратор музею Юрій Бут.

За словами археолога Сергія Діденка, це унікальний випадок, коли точно відоме місце, де знайдено артефакт. Те, що меч був із піхвами, дозволяє припустити, що він є предметом із поховання. Не виключено, що йдеться про розорений курган.

Читайте також: Маріупольський краєзнавчий музей створив електронний каталог своєї колекції

Діденко додав, що вже є домовленість з Інститутом археології про спільне обстеження цього місця, яке планують здійснити найближчим часом.

Як повідомляв Укрінформ, дізнавачі Самарівського районного відділу поліції на Дніпропетровщини передали до Національного музею історії України унікальні культурні цінності, врятовані від незаконного продажу та вивезення за кордон.

Фото: Національний музей історії України



Джерело

Continue Reading

Події

у Тернополі відбулося засідання суду

Published

on


Під час судового засідання розглянули клопотання відповідачів Михайла Синиці та Сергія Павленка про повернення розгляду справи на стадію підготовчого судового засідання. Вони аргументували це необхідністю додати нові докази у справі – мова йде про аудіозаписи розмов та інформаційні довідки.

“Керуючись статтями 189, 197, 258, 261, 263, 268 Цивільно-процесуального кодексу України, суд ухвалив клопотання Синиці Михайла Миколайовича та Павленка Сергія Петровича про повернення на стадію підготовчого судового засідання задовільнити. У цивільній справі за позовною заявою Марчука Івана Степановича до Павленка Сергія Петровича, Синиці Михайла Миколайовича, Апостола Ігоря Михайловича, Стрипко Тамари Олексіївни про визнання недійсним ліцензійного договору повернутися на стадію підготовчого судового засідання”, – озвучив ухвалу суду суддя Тарас Якімець.

Варто зазначити, що Тернопільський міськрайонний суд відкрив провадження у справі про визнання недійсним ліцензійного договору 11 липня 2025 року. Про спробу заволодінням авторськими правами на його твори іншими особами Іван Марчук повідомив на своїй офіційній сторінці.

Народний депутат України VII скликання Михайло Апостол спростував наявність у нього зареєстрованих авторських прав на картини відомого українського художника Івана Марчука.

Читайте також: В Україні вручили мистецькі премії 2025 року

Як повідомляв Укрінформ, Український інститут національної пам’яті висловив підтримку Івану Марчуку стосовно ситуації щодо привласнення права на використання всіх його творів іншими особами. Зокрема, у заяві УІНП йдеться, що роботи українського художника Івана Марчука мають загальнонаціональну цінність, тож привласнення їх є посяганням на культурну спадщину України.

Фото: Юлія Томчишин / Укрінформ

Більше наших фото можна купити тут



Джерело

Continue Reading

Події

Довженко-Центр цьогоріч отримає додаткове фінансування

Published

on



Національний центр Олександра Довженка у результаті перерозподілу Державним агентством України з питань кіно бюджетних коштів отримає у 2025 році додаткове фінансування на суму 2,5 млн грн.

Як передає Укрінформ, про це повідомило Міністерство культури.

“Міністерство культури України спільно з Державним агентством України з питань кіно оперативно врегулювали фінансові питання Національного центру Олександра Довженка, що виникли у 2025 році”, – зазначили у відомстві.

Необхідні кошти були перерозподілені Держкіно в межах бюджетної програми, що дало змогу забезпечити роботу Довженко-Центру, зокрема своєчасну виплату заробітної плати працівникам та оплату комунальних послуг.

“Рішення про перерозподіл бюджетних коштів на суму озвученої потреби у 2,5 млн грн дозволило вирішити поточні питання з виплатами в Довженко-Центрі, а також гарантувати виконання його статутних завдань із збереження та популяризації українського кіномистецтва”, – підкреслили в Мінкульті.

Інституція стабільно виконуватиме статутні завдання із збереження та популяризації українського кіномистецтва, наголосили в міністерстві.

Як головний розпорядник коштів Мінкульт очікує від Держкіно фінального звіту про вжиті заходи й повне погашення зобов’язань перед працівниками Довженко-Центру.

Довженко-Центр є ключовою інституцією у сфері збереження й осмислення української кіноспадщини – архівом, дослідницьким та культурним простором, який формує сучасний погляд на історію українського кіно і працює з ним у міжнародному контексті, наголосили в Мінкульті.

“Одна зі стратегічних цілей команди Мінкульту – посилення інституційної спроможності культурних інституцій. Щоб вони мали фінансову стабільність, можливості для розвитку, масштабування та стратегічного планування своєї діяльності”, – зазначила віцепрем’єр-міністерка з питань гуманітарної політики — міністерка культури України Тетяна Бережна.

Читайте також: У Софії Київській відкрили виставку «До/Нації» про українських меценатів

Як ідеться у дописі, зараз Мінкульт спільно з Держкіно та командою Довженко-Центру напрацьовує рішення щодо посилення фінансової автономії установи у 2026 році. Йдеться про створення умов для сталої роботи Довженко-Центру, захисту трудових прав його працівників і безперервного виконання місії зі збереження, дослідження й популяризації українського кіномистецтва.

Як повідомляв Укрінформ, у вересні 2025 року Президент Володимир Зеленський офіційно надав державному підприємству “Національний центр Олександра Довженка” статусу національного.

Фото: hromadske.ua



Джерело

Continue Reading

Trending

© 2023 Дайджест Одеси. Копіювання і розміщення матеріалів на інших сайтах дозволяється тільки за умови прямого посилання на сайт. Для Інтернет-видань обов'язковим є розміщення прямого, відкритого для пошукових систем гіперпосилання на використаний матеріал не нижче другого абзацу. Матеріали з позначкою «Реклама» публікуються на правах реклами, відповідальність за їхній зміст несе рекламодавець.