Суспільство
В Україні стартувала програма, що дозволить залучати викладачів із 250 університетів світу
Рада Фонду Президента України з підтримки освіти, науки та спорту підтримала запуск програми, яка дасть змогу залучати викладачів із провідних закордонних університетів до викладання студентам в Україні.
Про це повідомляється на сайті глави держави, передає Укрінформ.
«Рада Фонду Президента України з підтримки освіти, науки та спорту на своєму засіданні підтримала запуск нової програми, яка дасть змогу залучати відомих громадських діячів і викладачів із провідних закордонних університетів до викладання студентам в Україні. Попри те, що іноземні викладачі й раніше проводили лекції в Україні, ця програма дасть змогу значно розширити географію співпраці та розвинути взаємодію не лише з приватними, а й із державними закладами вищої освіти. Вони зможуть запрошувати лекторів із 250 найкращих університетів світу, зокрема MIT, Cambridge, Oxford, Harvard та Columbia University», – йдеться у повідомленні.
Вказується, що іноземні викладачі не лише проводитимуть лекції онлайн, а й навчатимуть студентів безпосередньо в Україні впродовж трьох – дев’яти місяців.
«Залучення іноземних викладачів в українські заклади вищої освіти дасть змогу поліпшити якість освіти та зрештою повернути в Україну більше студентів із-поміж тих, хто виїхав за кордон через війну», – наголосила заступниця керівника Офісу Президента Олена Ковальська.
Співпраця з іноземними університетами також сприятиме підвищенню позицій українських ЗВО в міжнародних рейтингах.
«Це не лише про обмін досвідом – це про довіру до потенціалу нашої системи освіти, про створення реальних можливостей усередині країни навіть під час війни. Боротьба за таланти відбувається не тільки в Україні, а й у межах усього світу. Для нас важливо, щоб Україна мала переконливі позиції у глобальному академічному діалозі», – наголосила радниця – уповноважена Президента України з питань Фонду Президента України з підтримки освіти, науки та спорту Ольга Будник.
Відбір викладачів відбуватиметься онлайн в електронній системі. Заявки кандидатів оцінять експерти. Після цього на основі всіх оцінок за чітко визначеними критеріями буде сформований рейтинг.
Як повідомляв Укрінформ, під патронатом Фонду Президента України також реалізується програма подвійних дипломів в межах ініціативи Twinning. На сьогодні за нею навчаються близько 200 студентів. Завдяки цій програмі студенти можуть отримати дипломи магістра закладів вищої освіти України та Британії, а самі заклади – обмінятися досвідом.
Пріоритетним напрямком для Українського інституту національної пам’яті є продовження розпочатого конструктивного діалогу з польською стороною.
Про це заявив в інтерв’ю Укрінформу нещодавно призначений голова УІНП Олександр Алфьоров.
«За понад тисячолітню історію стосунків ми сьогодні маємо акцентувати на тих спільних перемогах, які відбувалися між нашими народами, на тих спільних історичних звитяжних діях. І це буде девіз, вочевидь, України, українських істориків: фіксувати позитивні зрушення, перемоги. Польські історики, багато хто з них, теж фіксують позитивні зрушення», – сказав Алфьоров.
Голова УІНП нагадав, що у серпні у Польщі відзначатимуть 105 років Варшавської битви, яку ще називають «Диво на Віслі». Вона тривала 13–25 серпня 1920-го і стала вирішальною битвою радянсько-польської війни 1919–1921 років. Тоді завдяки перемозі Польська республіка змогла відстояти свою незалежність. А союзником поляків у цій битві виступили військові з’єднання УНР.
«Так само необхідно згадувати про нашу культурну, історичну, наукову взаємодію. Зрештою, скільки у нас спільних письменників», – зазначив Алфьоров.
Він планує продовжувати вибудовувати добросусідські відносини між Україною і Польщею.
«Для мене це виклик, але він буде, я сподіваюся, прийнятий і доведе до позитивного вирішення певних непорозумінь», – наголосив голова УІНП.
Як повідомляв Укрінформ, голова Українського інституту національної пам’яті Олександр Алфьоров заявив, що УІНП не зосереджуватиметься лише на історії ХХ століття й спростовуватиме історичні міфи.
Борис Акунін подякував тим хто у коментарях відповіді на його запитання щодо Одеси та пообіцяв більше не запитувати про місто.
Він визнав, що питання було недоречним з погляду публічності, але пояснив його відношенням до підписників на своїй сторінці як до читачів своїх книг.
“Зі своїми читачами на реальних зустрічах чи в соцмережах я завжди розмовляю не так, як із широкою публікою – виходжу з того, що читачі, на відміну від широкої публіки, цікавляться моєю роботою. Судячи з коментарів до посту, а їх там дві тисячі, дуже багатьом фейсбучним передплатникам мої твори по барабану. Чому вони на мене підписані, не знаю, але чомусь підписані. І я дуже засмучений тим, що образив цих людей своїм питанням, з погляду загальнопублічного, справді, в теперішній час недоречним”, – написав письменник.
Він також наголосив, що незгоден з тими коментаторами, які радили йому спочатку висловити підтримку, а потім питати, мовляв, тоді обурення було б меншим.
“Мені здається моторошною вульгарністю змішувати ці два жанри: піднесений і практичний. “Душою-з-вами-слава-Україна-до речі-допоможіть-письменнику-в-роботі”. Читачі моєї сторінки мали б і так знати про мою позицію в цій війні, що сто разів заявлена і обійшлася мені забороною в росії, “списком терористів” і трьома кримінальними справами. А втім, ні, нічого українські читачі мені не винні. Ті, хто на мене обрушився – ще раз повторю – мають рацію”, – підсумував письменник.
Тиждень тому російський письменник Борис Акунін викликав хвилю обурення одеситів, попросивши фото з Приморського бульвару під час повномасштабної війни з рф.
Борис Акунін (справжнє ім’я – Григорій Чхартишвілі) – російський письменник, який з 2022 року публічно засуджує війну, звернувся до підписників із проханням надіслати йому фото або уточнення рельєфу місцевості в Одесі, зокрема, нахилу схилу від Приморського бульвару в напрямку Одеського морського порту. Письменник пояснив, що пише повість, дія якої відбувається в Одесі, де сам ніколи не був. Одесити застерегли, що такі “літературні запити” можуть виглядати як збір розвідданих.
Їхня шкіра здатна вбирати токсини.
Поблизу місцевого ставу на території Березівського району екоінспектори зафіксували співіснування двох видів рідкісних жаб, занесених до Додатку III Бернської конвенції — Часничниці звичайної (її ще називають землянкою) та жаби ставкової.
Про це повідомили в пресслужбі Державної екологічної інспекції Південно-Західного округу.
Ці види жаб мають важливе природоохоронне значення:
Вони включені до Червоного списку Харківської області та інших регіональних документів;
Є індикаторами екологічного стану — першими реагують на забруднення води, ґрунту та повітря;
Живляться комахами-шкідниками, у тому числі комарами, тим самим сприяючи збереженню екологічного балансу.
Жаби особливо вразливі до змін у середовищі: їхня шкіра здатна вбирати токсини, а наявність або зникнення певного виду часто сигналізує про екологічну небезпеку.
Бережіть природу!
-
Події1 тиждень agoМеджибізький замок внесуть до держреєстру нерухомих пам’яток України
-
Відбудова1 тиждень agoУ Луцьку демонтують частину будинку, що найбільше постраждала від удару РФ
-
Суспільство1 тиждень agoЦентр ідентифікації тіл репатрійованих захисників планують відкрити наприкінці літа
-
Усі новини1 тиждень agoвже знайшовся покупець — відео
-
Війна1 тиждень agoНа фронті – 76 боєзіткнень від початку доби, на семи напрямках точаться бої
-
Усі новини1 тиждень agoхаскі усвідомив, що інші собаки працюють в упряжці
-
Політика1 тиждень agoГоловування Данії в Раді ЄС може сприяти відкриттю переговорних кластерів для України
-
Відбудова1 тиждень agoУ Києві вже відновили 130 закладів освіти, пошкоджених російськими обстрілами