Політика
Віткофф назвав три основні теми на можливих переговорах між Україною та РФ
Спецпосланець президента США Стів Віткофф назвав три основні теми на можливих переговорах між Україною й Росією.
Свою думку він висловив в інтерв’ю порталу Breitbart News, передає Укрінформ.
«Я вважаю, що головними проблемами (у перемовинах – ред.) є регіони (ТОТ – ред.), атомна станція (ЗАЕС – ред.), і те, як українці можуть використовувати річку Дніпро та вихід до моря. Тут є речі, які, на мою думку, не буде складно вирішити, якщо ми посадимо сторони до столу. Вони розмовлятимуть одна з одною. Ми звужуватимемо питання між ними, а потім ми знаходитимемо компроміси та творчі рішення для вирішення проблем кожної з них. Ми фізично це досягли, і я сподіваюся, що незабаром у нас будуть хороші новини, але якщо ми фізично це здійснимо, у нас, на мій погляд, є великий шанс покласти край цьому конфлікту», – сказав Віткофф.
На його думку, частково проблема полягає в тому, що США не змогли змусити обидві сторони сісти за стіл разом.
Зазначається, що сам Віткофф мав розмови як з високопоставленими представниками української влади, так і з високопоставленими росіянами.
«Я спілкувався з обома сторонами — тому що як можна брати участь у посередництві чи розробці рішень, якщо ви не спілкуєтеся з усіма. Я розмовляв з Андрієм Єрмаком, я розмовляв з Президентом Зеленським, я розмовляв з їхнім міністром оборони паном Умєровим. У нас дійсно були позитивні дискусії. Я розмовляв з усіма радниками з національної безпеки, які беруть участь у цьому, з Англії, з Франції, з Німеччини, з Італії. І я розмовляв з Путіним. Не буде угоди без підпису Путіна. Він – лідер Російської Федерації. Деякі люди чомусь проти того, щоб розмовляти з Путіним, і я не розумію такої логіки. Треба поговорити з усіма», – додав спецпредставник глави Білого дому.
Віткофф також зазначив, що Трамп «виставив ультиматум» двом сторонам, що вони повинні досягти прогресу в досягненні міцного миру, інакше США вийдуть з переговорного процесу.
«Президент висунув ультиматум обом сторонам, що без цих прямих переговорів і якщо вони не відбудуться швидко, він вважає, що Сполучені Штати повинні відійти від цього конфлікту, що б це не означало, і просто не бути залученими. Це те, у чому ми хочемо бути посередниками. Це не наша війна. Ми не починали війну, але ми хочемо допомогти її припинити», – сказав він.
Як повідомляв Укрінформ, Україна 10 травня разом із союзниками – Францією, Німеччиною, Великою Британією, Польщею – запропонувала 30-денне припинення вогню без жодних умов. У разі відмови союзники України мають намір посилити санкції проти Росії.
Згодом російський диктатор Володимир Путін виступив із пропозицією провести прямі переговори з Україною “там, де вони були перервані” у 2022 році – у турецькому Стамбулі.
Зеленський заявив, що розраховує на припинення вогню Росією з понеділка й особисто чекатиме на Путіна в Туреччині 15 травня.
12 травня, Трамп заявив, що розглядає можливість візиту до Стамбула, де може відбутися особиста зустріч Зеленського і Путіна.
Фото: Bloomberg
Міністр юстиції Герман Галущенко і президент Європейського суду з прав людини Маттіас Гійомар обговорили справи України проти Росії.
Про це Галущенко повідомив у Фейсбуці, передає Укрінформ.
За його словами, під час зустрічі у Страсбурзі йшлося про важливість співпраці України з ЄСПЛ.
“Ми продовжуємо зміцнювати систему захисту прав людини — реформуємо пенітенціарну сферу, вдосконалюємо законодавство, створюємо ефективні механізми правового захисту”, – зазначив міністр.
Окремою темою зустрічі стали справи України проти РФ, які стосуються системних і масових порушень прав людини на тимчасово захоплених росіянами територіях з 2014 року.
Як поінформував Галущенко, наразі у Суді перебувають чотири позови України проти РФ, і у двох з них уже ухвалені безпрецедентні рішення, якими підтверджено численні злочини, скоєні Росією.
Глава Мін’юсту подякував президентові ЄСПЛ за принципову позицію у цих справах. Він наголосив, що ці рішення відіграють ключову роль у документуванні злочинів і забезпеченні міжнародної відповідальності РФ.
“ЄСПЛ – один із ключових інститутів, що стоїть на захисті прав і свобод людини. Україна продовжує виконувати рішення ЄСПЛ навіть у часи війни, зміцнюючи правову систему”, – відзначив Галущенко.
Як повідомляв Укрінформ, у Європейському суді з прав людини вже є майже 10 тисяч індивідуальних заяв від громадян України проти Росії.
Фото: Герман Галущенко, Фейсбук
Україна офіційно отримала Звіт в межах Пакета розширення ЄС 2025 року, підготовлений Європейською Комісією.
Документ продемонстрували на брифінгу посол ЄС Катаріна Матернова і віцепремʼєр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України Тарас Качка, повідомляє кореспондент Укрінформу.
Україна офіційно отримала звіт Єврокомісії про розширення / Фото: Геннадій Мінченко, Укрінформ
Голова Представництва ЄС в Україні у своєму виступі назвала «історичною подією» те, що на четвертому році жорстокого російського вторгнення Україна перебуває на етапі обговорення вже третього звіту про прогрес на шляху до вступу в Європейський Союз.
«Україна фактично пише новий підручник про те, як проводити реформи, водночас борючись за національне виживання, суверенітет і свободу, приносячи всі ті жертви, які ми бачимо. Такого ще ніколи не було. ЄС ніколи раніше не вів переговори з країною, яка перебуває у стані активної війни… Тому я хочу особливо підкреслити, що звіт дуже чітко передає відчуття, що це виняткова ситуація», – сказала Матернова.
Посол ЄС в Україні передала Прем’єр-міністру України Юлії Свириденко доповідь в межах Пакета розширення ЄС, яку сьогодні опублікувала Європейська Комісія. Про це Свириденко повідомляє у Телеграмі.
«Рада вітати Посла ЄС в Україні Катаріну Матернову в Будинку уряду та отримати Річну доповідь в межах Пакета розширення ЄС 2025 року, яку сьогодні опублікувала Європейська Комісія. За останні три роки Україні надана найкраща оцінка прогресу на євроінтеграційному шляху», – зазначила Свириденко.
За її словами, за таким результатом стоїть послідовна скоординована робота Президента, Парламенту, уряду, неурядових організацій та усіх залучених команд.
«Це відображає цивілізаційний вибір наших людей, за який триває боротьба з російським злом. Дякуємо європейським партнерам за всебічне сприяння та підтримку у впровадженні реформ у цих надзвичайних умовах», – наголосила Свириденко.
Як повідомляв Укрінформ, Європейська комісія сьогодні, 4 листопада, ухвалила щорічний Пакет розширення, в якому викладено комплексну оцінку прогресу, досягнутого Україною та іншими «партнерами з питань розширення» за останні 12 місяців.
Віцепрем’єр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Тарас Качка назвав оприлюднений сьогодні звіт Єврокомісії про розширення «найкращим за три роки» для України.
Фото Геннадія Мінченка, Укрінформ
Більше наших фото можна купити тут.
Щорічний звіт про розширення, який Єврокомісія складає для всіх держав-кандидатів і який буде оприлюднений сьогодні, є найкращим за три роки.
Про це повідомив у Фейсбуці віцепрем’єр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Тарас Качка, передає Укрінформ.
«Найкращий Звіт про розширення за три роки – така оцінка зусиль України на шляху до вступу в ЄС буде оприлюднена сьогодні. Європейська комісія вперше визнала, що Україна демонструє рекордний прогрес у більшості сфер реформ», – написав урядовець.
Він зазначив, що звіт має 36 оцінок по розділах і окремих дорожніх картах.
«По всіх без винятку – маємо прогрес. Тобто ми рухаємося швидше, ніж минулого року», – акцентував віцепрем’єр.
Качка уточнив, що більша швидкість реформ (покращення прогресу) зафіксована у звіті по 15 переговорних розділах, у 12 розділах цей прогрес на високому рівні (good progress), по жодному з розділів немає падіння загальної оцінки підготовки до вступу в ЄС, а в 11 розділах «маємо підвищення загальної оцінки, що є найкращою оцінкою динаміки з моменту кандидатства».
«За методологією, яка прижилась в Україні, середній рівень прогресу – 3,16, зростання на + 0,39 (минулого року було +0,01), за загальним рівнем підготовки – 2,53, зростання на +0,32 (минулого року було +0,025)», – поінформував віцепрем’єр.
Він підкреслив, що звіт не містить критики, а має рекомендації щодо подальших кроків, які збігаються зі скринінговими звітами та дорожніми картами, а в судочинстві та антикорупції відзначається системна робота інституцій.
«Європейська комісія бачить, що Україна переходить від ухвалення законів до реального впровадження європейських стандартів — у держуправлінні, судовій системі, економіці, цифровізації та освіті. Ми це будемо берегти і розвивати», – запевнив Качка.
Він повідомив, що Єврокомісія підтверджує готовність до відкриття 1, 2 та 6 кластерів перегорів, «інші – в гарній динаміці для того, щоб бути готовими до відкриття до кінця року».
Як повідомляв Укрінформ, на саміті розширення 4 листопада лідери ЄС та країн-кандидатів обговорять майбутнє європейської інтеграції. Президент України Володимир Зеленський приєднається до заходу в режимі онлайн.
Фото: facebook.com/taras.kachka
-
Війна6 днів agoПам’яті історика, журналіста і воїна Костянтина Пономаренка (позивний «Ван Гог»)
-
Суспільство7 днів agoОплата праці посадовцям та ліквідація Мунварти: в Одесі скликали сесію міськради Анонси
-
Усі новини6 днів agoЖінка відмовила в житлі батькам, які продали будинок в очікуванні кінця світу: думка соцмереж
-
Політика6 днів agoСибіга вручив главі МЗС Словенії відзнаку «Бурштинове серце»
-
Події5 днів agoВ Україні оцифрували унікальний Острозький Коран
-
Суспільство6 днів agoВиконком Одеси розгляне підготовку до зими та стан культурної спадщини Анонси
-
Відбудова5 днів agoУкраїна та Світовий банк обговорили роботу над Стратегією житлової політики
-
Одеса5 днів agoВійськовий з Одещини отримав штраф за підроблене посвідчення водія