Події
За програмою єКнига українці за грудень-січень витратили понад ₴40 мільйонів

За програмою «єКнига» впродовж грудня 2024 року – січня 2025 року подані понад 90 тисяч заявок; на придбання книжок фактично витратили вже понад ₴40 мільйонів.
Як передає Укрінформ, про це повідомили у Міністерстві фінансів.
У Мінфіні зазначили, що фінансування державної програми здійснюється за рахунок коштів державного бюджету. На це передбачені ₴372,5 мільйона; за розрахунками, допомогу на придбання книжок зможуть отримати більш як ₴400 тисяч молодих українців та українок.
За грудень – січень, за словами заступника міністра фінансів Романа Єрмоличева, надано державної допомоги на купівлю книжок на суму понад ₴80 мільйонів.
Учасники зможуть витратити кошти протягом трьох місяців з моменту нарахування у книгарнях, які приєдналися до ініціативи.
“Список книгарень, у яких можна придбати книги в межах програми «єКнига», доступний на сайті Українського інституту книги. Уряд прагне не тільки залучати молодь до читання рідною мовою, але й підтримати українську книговидавничу галузь”, – зауважив заступник міністра.
Як повідомлялось, у грудні 2024 року уряд затвердив механізм надання молоді державної допомоги на придбання книг за програмою «єКнига».
Подати заявку для участі в програмі «єКнига» можна через вебпортал послуг «Дія» та протягом одного року з дати досягнення 18-річчя. Розмір допомоги становить ₴908,4.
Події
Актор Темляк відмовився від премії «Золота дзиґа»

Актор Костянтин Темляк відмовився від кінопремії “Золота дзиґа” у номінації “Головна чоловіча роль” за фільм “БожеВільні”.
Про це йдеться на сторінці історичної драми-трилера “БожеВільні” у Фейсбуці.
Як заявив Темляк, він прийняв рішення добровільно відмовитися від премії.
Актор пояснив, що зараз навколо його імені “існує ситуація, що вимагає вирішення в особистому та юридичному порядку”. Тому він вважає “некоректним у цей час залишати за собою нагороду, яка є символом і атрибутом публічного життя”.
Темляк додав, що зосередиться на роботі та на чесному проходженні всіх необхідних процедур.
“Відмова від премії для мене є проявом поваги до кінематографічної спільноти, глядачів і самої відзнаки”, – додав актор.
Як повідомляв Укрінформ, 13 вересня були оголошені переможці IX Національної кінопремії “Золота дзиґа”. Зокрема переможцем в номінації “Найкраща чоловіча роль” став Темляк.
У серпні поліція відкрила кримінальне провадження щодо можливого вчинення Темляком домашнього насильства щодо його колишньої дівчини за статтею 126-1 Кримінального кодексу України (домашнє насильство). У межах розслідування правоохоронці проводять перевірку щодо можливих фактів інших правопорушень.
Фото: Instagram/kostiatemliak
Події
У Києві пройдуть Дні естонського кіно в Україні

З 19 по 21 вересня в Києві пройде кінофестиваль «Дні естонського кіно в Україні».
Про це повідомляє Укрінформ з посиланням на Асоціацію українських організацій в Естонії, яка є ініціатором проєкту.
Під час відкриття буде продемонстровано фільм Nimed marmortahvli («Імена на мармуровій дошці») видатного естонського режисера Ельмо Нюґанен, який представить стрічку особисто.
Цей фестиваль відбувається вперше і був підтриманий Міністерством культури Естонії та Посольством Естонії в Україні. Організатори впевнені, що проєкт посилить культурні зв’язки між Україною та Естонією та сприятиме тіснішій співпраці у кінематографічній сфері.
Ініціативою для створення фестивалю став «Український кіноклуб в Естонії», заснований у 2023 році. За два роки існування кіноклубу відбулися покази понад 30 українських фільмів у Таллінні та інших містах Естонії. Торік у рамках клубу реалізували проєкт «Зустрічі з культовим естонським кінематографом», під час якого сім естонських фільмів з українськими субтитрами було презентовано в Таллінні, знайомлячи українців із культурою, етносом та історією Естонії.
Для показу в Києві в рамках «Днів естонського кіно» підготували п’ять кінострічок різних часів, що представляють естонський кінематограф: Nimed marmortahvlil; «1944»; Savvusanna sõsarad (Лазневе сестринство); November («Листопад»); Elavad pildid («Живі картинки»).



Покази відбудуться у кінотеатрі «Жовтень». Під час фестивалю українські кінематографісти та глядачі зможуть поспілкуватися з відомими режисерами Ельмо Нюґаненом та Харди Вольмером.
Як повідомляв Укрінформ, у Чернівцях концертом відзначили 55-річчя пісні «Червона рута».
Фото: credo
Події
Фестиваль «Червона Рута-2025» пройде у партнерстві з Рухом опору Сил спецоперацій ЗСУ

XVII Всеукраїнський фестиваль сучасної пісні та популярної музики «Червона рута» відбудеться у партнерстві з Рухом опору Сил спеціальних операцій ЗСУ
Про це повідомляє Укрінформ із посиланням на організаторів фестивалю.
Гасло цьогорічного фестивалю, що проходитиме 17-21 вересня у Львові, – «Червона рута лунає – опір триває!».
«“Червона Рута” – легендарний український фестиваль, який з 1989 року став стартовим майданчиком для відомих нині музичних гуртів і символом культурного спротиву. У 2025 році ми продовжуємо цю традицію – на сцену вийдуть десятки нових виконавців, що формують сучасну музичну культуру. В умовах війни “Червона рута” продовжує виконує свою місію у розрізі культурного спротиву: підтримувати національну ідентичність і активний розвиток культури під час війни. Фестиваль формує нове покоління культурних амбасадорів Руху опору», – наголошують організатори.
Вони додають, що фестиваль завжди був не лише мистецьким, а й суспільним явищем, символом відродження української ідентичності. У радянській Україні «Червона Рута» спричинила культурну революцію, вивівши українську протестну пісню з андеграунду на широку сцену. Сьогодні фестиваль формує моральний компас суспільства та об’єднує митців, ветеранів, культурних діячів, військових і політиків задля підтримки національної ідентичності та розвитку культури під час війни.
Протягом п’яти днів на головній сцені (Концерт Арена Малевич) виступлять понад 400 молодих гуртів і виконавців у шести номінаціях — від етнічних співів і року до експериментальної та сучасної електронної музики. Раніше «Червона Рута» стала стартовою сценою для «Океану Ельзи», «Тартака», Руслани, «Скрябіна» та десятків інших відомих артистів.
На центральних вулицях Львова працюватиме мандрівна сцена за участю представників Культурного десанту та інших артистів, що підтримували Рух опору ССО ЗСУ.
Окрім концертів, фестиваль включатиме панельні дискусії та лекції з дипломатами, військовими, діячами культури, представниками бізнесу та громадського сектору про патріотичне виховання молоді, культурну дипломатію, ветеранську політику.
Сили спеціальних операцій планують провести закриті зустрічі з львівською молоддю: перегляд фільму «Люди кольору свободи» від Центру національного спротиву, презентації муралів переможців конкурсу «Стінописи опору» та історичні лекції.
Розклад музичних виступів 17–21 вересня тут.
Розклад супутніх заходів 17–21 вересня тут.
Як повідомлялося, Рух опору ССО ЗСУ — це громадська ініціатива, спрямована проти окупаційних сил, метою якої є звільнення територій і відновлення державного суверенітету. Діяльність включає як ненасильницький спротив (поширення листівок, наліпок, муралів, збір інформації на ТОТ), так і активні дії (диверсії, саботаж, розвідка, підтримка ЗСУ у спецопераціях).
-
Усі новини1 тиждень ago
названо 5 найпотужніших суперкомп’ютерів 2025 року (фото)
-
Суспільство1 тиждень ago
На Одещині й далі посилюється ґрунтова посуха
-
Суспільство1 тиждень ago
У Болградському районі пожежа на відкритій місцевості забрала людське життя
-
Суспільство1 тиждень ago
Одесита затримали за побиття трьох чоловіків: один з потерпілих помер в лікарні – Новини Одеси
-
Суспільство1 тиждень ago
Внаслідок атаки в Одесі пошкоджено 18 будинків Анонси
-
Одеса1 тиждень ago
Нічні вибухи на Одещині 2 вересня 2025 року — що відомо про обстріл
-
Усі новини6 днів ago
Крихітний голий гризун зберігає в собі секрет довголіття — що знайшли вчені
-
Події5 днів ago
У Харкові створили музично-хореографічну виставу «Війна. Обличчя. Монологи»