Про це заявив перший заступник міністра закордонних справ України Сергій Кислиця в інтерв’ю The Guardian, передає Укрінформ.

Дипломат наголосив, що РФ уже веде війну з Європою. Він зазначив, що недавні вторгнення російських дронів на територію кількох країн ЄС добре прораховані і були спробою «змінити червоні лінії».

«Я впевнений, що Путін отримує емоційне, якщо не фізичне задоволення, принижуючи Захід, демонструючи те, що він вважає своєю надзвичайною силою», – сказав Кислиця.

За його словами, безрозсудні дії російського диктатора можуть викликати ворожість Білого дому, який, здається, охолонув до нього.

На думку дипломата, подальші дії Росії залежать від того, чи продемонструють Європа та адміністрація Трампа колективну рішучість, а без рішучої трансатлантичної реакції Путін «нарощуватиме ескалацію».

Кислиця підкреслив, що Росія впровадила в країни ЄС «агентів і шпигунів», які, за його словами, відповідальні за польоти дронів над аеропортами в Данії та Німеччині, а також над військовими базами союзників. Він назвав їх «консервами», які Москва може активувати або «відкрити» за потреби.

На думку дипломата, європейські лідери в цілому усвідомили загрозу, але багато інших, зокрема експертів і фахівців у Західній Європі, ще цього не зрозуміли. Тому для поширення цієї інформації з огляду на безжального і «безпринципного супротивника» потрібна просвітницька робота, вважає перший заступник міністра.

«Багато політиків досі мислять за зразками та алгоритмами минулого століття, коли війна означала введення військ і танків. У XXI столітті не потрібні танки, щоб поставити на коліна технологічно розвинені країни. Кібервійна – це реальність. Гаубиці не потрібні, щоб паралізувати банківську систему. Використовуючи дрони розумно, можна досягти своїх цілей краще, ніж за допомогою ядерної бомби», – сказав Кислиця.

Щодо війни, на його думку, ситуація розвивається на користь України, попри повільне просування російських військ у кількох районах бойових дій. Кислиця навів як приклад позитивні зміни у Вашингтоні, «більш серйозні» дискусії в Європі та невдачу Росії у досягненні військового прориву під час літнього наступу.

Як повідомляв Укрінформ, останніми тижнями російські дрони перетнули повітряний простір Польщі, а російські винищувачі порушували повітряний простір Естонії. Інциденти з дронами, які обмежили польоти в аеропортах міст Німеччини, Данії, Норвегії і Бельгії, викликали побоювання щодо причетності Росії.

Директор Служби військової розвідки Данії (FE) Томас Аренкіль напередодні заявив, що Росія веде гібридну війну проти Данії та інших західних країн, щоб посіяти невпевненість і розкол всередині НАТО, а також підірвати подальшу підтримку України.

Фото Укрінформу можна купити тут. 

Європейський Союз готує правові механізми для затримання російських танкерів у Балтійському морі.

Про це в інтерв’ю Укрінформу зазначила глава МЗС Латвії Байба Браже.

За її словами, загалом Латвія надає Україні допомогу, що становить близько 1% ВВП країни.

«Із них понад 0,25% щорічно – на військову підтримку, що навіть перевищує двосторонні зобов’язання», – зауважила Браже.

Вона зазначила, що Рига по-різному допомагає Києву у військовій сфері: від постачання вироблених у Латвії бронетранспортерів Patria до безпілотників, де Рига разом з Великою Британією очолює міжнародну «коаліцію дронів».

«Ми також беремо участь в ініціативі PURL із закупівлі американської зброї для України, надаємо значну допомогу суспільного рівня – волонтерську, гуманітарну й медичну, підтримуємо енергетичну інфраструктуру, поліцію. Ми також активно залучені у приватний та неурядовий сектор. У Латвії є міцний консенсус у суспільстві щодо підтримки України, оскільки це в наших інтересах і наш моральний обов’язок», – наголосила глава латвійської дипломатії.

Браже зазначила, що ключову роль в оборонній співпраці відіграє фінансування з боку ЄС, оскільки разом з Україною та іншими країнами Латвія може спільно подавати заявки на проєкти в межах SAFE та інших, проєкти у сфері ОПК, створюючи значні можливості для тіснішої та глибшої співпраці.

«Ми й надалі підтримуватимемо вступ України до ЄС. Переговори мали б уже розпочатися. Але, як ми знаємо, одна країна ЄС (Угорщина, – ред.) блокує цей процес, і нам потрібно подолати цю перешкоду», – наголосила глава МЗС Латвії.

Вона підкреслила, що переговори про вступ України до ЄС не будуть простими.

«Наші (Латвії – ред.) тривали довго, навіть попри те, що ми вже імплементували законодавство ЄС і створили відповідні інституції. Цей процес базується на досягненнях, і всі країни-члени зацікавлені в цих переговорах, щоб бути впевненими в тому, що після вступу до ЄС країна повністю відповідатиме стандартам Спільноти в усіх сферах», – констатувала глава МЗС Латвії.

Як передавало агентство, більшість Сейму Латвії у четвер, 2 жовтня, відхилила вимогу опозиційних депутатів про відставку прем’єр-міністерки Евіки Сіліні.