Майже 82 тисячі родин уже отримують щомісячну допомогу по догляду за дитиною до одного року у 7 тис. грн або у 10,5 тис. грн для сімей, які виховують дитину з інвалідністю.

Вситавка “Куди веде течія?” — візуально-філософський мистецький проєкт про те, як спадок минулого і сформовані раніше соціальні сценарії продовжують впливати на наше життя сьогодні відкрилася ввечері 27 березня в Одеському музеї Західного та Східного мистецтва.

Як повідомили кореспондентці Інтента, авторки робіт, які презентували на виставці, основою проєкту став старий килим. 

Авторками стали:

• Анастасія Бас – концептуальна мисткиня з Криму, яка створює арт-об’єкти, поєднуючи живопис, крафтові техніки та артефакти війни, трансформуючи їх у нові сенсові форми Анастасія Бас. 
• Lesiapik – діджитал-мисткиня, яка у своїй творчості звертається до теми впливу війни на суспільство, досліджує тілесність та інклюзію.
• Олександра Худинцева – фотографка, яка працює з візуальною антропологією та соціальною фотографією.

“Ми намагалися підняти питання чи зовнішні події впливають на нас, чи ми впливаємо на них? Праця кожного з нас – це заглиблення в це питання. Ми намагаємося на прикладі об’єктів, які використовуємо щодня зрозуміти, чи це історична пам’ять, чи надбання наше, чи якісь події, які варто було б залишити у минулому. Спроба замислиттися ким миє? Чи в наших силах змінити майбутнє?”, – пояснила Анастасія Бас.

За словами Олександри Худинцевої спочатку замислили абсурдну фотосесію на пляжі. Винесли туди килим й пилососили, що стало символом абсурдності деяких дій сьогодення.

“Ми задумали спочатку цю ідею, як трохи абсурдну фотосесію на пляжі для того щоб сфотографувати килим за межами звичного простору. Так ми трохи змінили сенси, продемонструвавши, що килим то не лише предмет побуту, але й символ. На фото є старий килим та новий пилосос й трохи абсурдна дія – пилососити килим на пляжі. Так виник проєкт “Кудиведе течія?”. Ми хотіли показати як минуле через сьогодення впливає на наше майбутнє”, – розповіла фотографка.

Проєкт складається з двох частин, об’єднаних ідеєю трансформації значень. Через зміну контексту звичні предмети та образи втрачають свої усталені функції й набувають нових сенсів. 

“Я сказала Саші: “Саша, є килим, є пилосос – надо фоткать”. Була класна погода. Я подумала, що це буде такий оксюморон, щось незвичайне в плані, що ми витягаємо звичайні речі й переносимо їх у дивне середовище. Тому виходить якісь дисонанс. Я хотіла передати людям власне відчуття дисонансу, що ось війна й у той же час виставка проходить, тут бомби падають, ти на клаовище йдешь, а потім в театр й цей дисонанс завжди зі мною. Хотілось його передати людям. Головне питання в нас було в тому, чому ми повторюємо ті самі речі коли змінилося середовище?. Й оцей пилосос та килим це символ того, що ми робимо якусь звичну справу, а навколо все змінилося, а ми просто продожуємо ті самі сценарії й питання, а чи потрібні вони нам? Тобто ми не відкидаємо радянську спадщину, але постає питання що з нею робити? Й хотилося показати, що на це питання кожен має сам собі відповісти”, – розповіла діджитал-мисткиня Леся (Lesiapik). 

Виставка триватиме один місяць і супроводжуватиметься публічною програмою: авторськими екскурсіями від мисткинь, мистецькими лекціями та відкритими діалогами з глядачами.  

Кирило Бойко

Влада Молдови ініціює повне перезавантаження безпекової ситуації у Придністров’ї. Спікер парламенту Ігор Гросу заявив, що нинішня миротворча операція вичерпала себе і лише допомагає Росії зберігати військову присутність. Країна вже готує план мирного об’єднання своїх територій разом із міжнародними партнерами.

Про це передає Новини.LIVE з посиланням на молдавські ЗМІ.

Старий формат не працює

На думку голови парламенту, нинішній механізм підтримання миру став неефективним та шкідливим для країни. Замість реального врегулювання, він фактично заморожує конфлікт і дозволяє російським військам незаконно перебувати на лівому березі Дністра, у Придністров’ї.

“Нинішній формат миротворчої місії виявився дуже токсичним і неефективним. Абсолютно необхідна зміна миротворчої операції, її заміна на цивільну місію під міжнародним мандатом”, — наголосив Ігор Гросу.

Спікер вважає, що новий механізм має бути виключно цивільним, а не військовим. До нього мають увійти країни, які поважають кордони Молдови та здатні надати реальні гарантії безпеки. Це дозволить нарешті почати процес виведення чужих армій та боєприпасів із регіону.

План на майбутнє

Ігор Гросу переконаний, що після завершення війни в Україні розв’язання придністровського питання стане ще актуальнішим. Саме тому Кишинів має бути готовим до рішучих кроків уже зараз, залучаючи підтримку Заходу. Влада не виключає навіть запровадження спеціального “зовнішнього управління” на час перехідного періоду для м’якої реінтеграції регіону.

“Очевидно, що для розв’язання проблеми виведення російської армії, яка перебуває тут незаконно, нам необхідна підтримка міжнародних партнерів. Після закінчення війни в Україні рішення приднестровського питання стане ще актуальнішим”, — підкреслив посадовець.

Зараз головне завдання — детально пояснити ці ініціативи громадянам Молдови та закордонним партнерам, щоб підготувати ґрунт для остаточного об’єднання країни.

Нагадаємо, ми повідомляли про те, що Молдова продовжує рух до вступу в Європейський Союз і одночасно шукає шлях до врегулювання придністровського конфлікту. Влада країни проводить внутрішні реформи та намагається зміцнити економіку й судову систему. Водночас на ситуацію впливають зовнішній тиск і безпекові ризики в регіоні. Однією з ключових проблем залишається питання російської військової присутності на території країни.

Також ми писали про те, що Росія з 2014 року використовує Придністров’я для тиску на Україну. Звідти велися диверсійні та інформаційні операції, а також діяли проросійські мережі. Водночас експерти не говорять про негайну воєнну загрозу. Йдеться радше про ризик ескалації та дестабілізації регіону.