Про це під час круглого столу “Державне партнерство та інвестиції у відновлення територій. Як залучати українських виробників будівельних матеріалів до процесу відновлення” заявив голова ради директорів асоціації «Український центр сталевого будівництва» Андрій Озейчук.

«Якщо говорити про можливості роботи в галузі металобудівництва, то через зміни на ринку з’являється багато можливостей для відкриття нових виробничих потужностей. Щодо сталевих конструкцій, то в Україні виробництво сталі зменшилося втричі, порівняно з довоєнним періодом, але цього обсягу достатньо для потенційної відбудови», – зазначив Озейчук.

Експерт нагадав, що деякі виробництва, зокрема Дружківський завод металевих виробів (Донецька область), який виготовляв метвироби, знаходяться на окупованих територіях. Ця складова необхідна для монтажу сталевих конструкцій, тому їх доводиться імпортувати з ЄС.

Озейчук підкреслив, що метвироби необхідно виробляти й в Україні, оскільки попит за кордоном значно перевищує пропозицію.

Через відсутність виробництва в Маріуполі спостерігається дефіцит товстих листів; їх теж імпортують.

Окрім того, в Україні є можливості для підвищення енергоефективності будівель, і кількість утеплювачів, що виробляється, є достатньою. Проте в майбутньому попит може перевищити пропозицію.

«Основним викликом у галузі металобудівництва є падіння попиту, яке становить близько 50%. Попит поступово відновлюється, але переважно в об’єктах критичної інфраструктури, де участь українських компаній обмежена», – зауважив експерт.

Водночас він запевнив, що хоч і з ризиками, проте галузь металобудівництва готова до відбудови.

На думку виконавчої директорки Асоціації виробників цементу України “Укрцемент” Людмили Кріпки, модернізацією потужностей за екологічними директивами та стандартами потрібно займатися вже зараз.

За її даними, найвищого обсягу виробництва цементу Україна досягла у 2021 році – 10,5 млн т, що відповідало рівню споживання. За останні 2 роки споживання цементу становить 6,3 – 6,4 млн т. У міру зростання попиту зростатиме й виробництво, але не одразу. Бо для модернізації або будівництва нової технологічної лінії потрібно близько року.

Голова комітету Верховної Ради з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку і містобудування Олена Шуляк наголосила, що під час відбудови України необхідно робити акцент саме на вітчизняному виробництві.

«90% будівельних матеріалів для відбудови можна виробляти в Україні, проте деякі матеріали вже ж доведеться імпортувати. Важливо не встановлювати акцизи й мита, а створити такі умови для вітчизняного виробника, аби, наприклад, певні марки сталі ми могли випускати самі. Тож маємо сконцентруватись на тому, аби забезпечити ці умови», – зауважила Шуляк.

Вона не обійшла увагою чинники, які можуть знизити інвестиційну привабливість країни. Зокрема, нагадала про важливість викорінення корупційних ризиків та необхідність зосередитись на цифровізації. За словами очільниці парламентського комітету, це допоможе зменшити безпосередній вплив того чи іншого чиновника на прийняття рішень.

Як повідомлялось, згідно з новим звітом про Швидку оцінку збитків і потреб, на відновлення України впродовж наступного десятиліття необхідно 524 млрд дол., що на 38 млрд дол. більше за попередні оцінки.