Про це повідомляє видання The Wall Street Journal.

Як зазначають посадовці, саме вони мають більше шансів на швидке втілення. Ці ініціативи простіше реалізувати в умовах війни. Натомість розробка родовищ рідкісноземельних мінералів ускладнюється, оскільки частина з них розташована поблизу лінії фронту.

Однак наразі є деякі бюрократичні перепони. Зокрема, перш ніж почнуться реальні інвестиції, угоду має затвердити Верховна Рада. Також потрібно створити й запустити інвестиційний фонд. Лише після цього Україна зможе залучати інвесторів до видобутку своїх природних ресурсів.

Видання називає підписання угоди дипломатичною перемогою як для України, так і для президента Сполучених Штатів Америки Дональда Трампа. Завдяки їй американський президент може заявити, що Україна не просто отримує допомогу, а платить за неї. Видання також зазначає, що Трамп, ймовірно, продовжить обмін розвідданими з Україною.

Однак, за словами американських посадовців, частина компаній зі США може й не зважитися інвестувати через постійну загрозу російських обстрілів. Однак видання наголошує, що вигода може бути значною, адже Україна містить 20 із 50 корисних копалин, які вважаються критично важливими включно з титаном, літієм та ураном.

Нагадаємо, угода про корисні копалини була підписана в ніч на 1 травня. Повний текст угоди зі США був оприлюднений Кабінетом міністрів України того ж дня.

За інформацією видання Reuters США та Україна можуть десятиліття або більше чекати прибутку. Ключовими проблемами в отриманні доходів від проєктів, реалізованих в межах угоди про надра, є труднощі запуску нових шахт на території держави, яка постраждала від бойових дій.

Молода картопля — відмінне джерело вуглеводів та клітковини. На відміну від старої, багатша на вітамін С і має втричі більше калію і магнію. Проте аграрії кажуть, що стара картопля — то харч, а молода — забава. Тож Фокус дізнався актуальні ціни на таку “забаву”, а також з’ясував, коли з’явиться корисна молода українська картопля і чи варто чекати на зниження цін.

Україна побила рекорд з імпорту картоплі

Як повідомив аналітик плодоовочевого ринку проєкту EastFruit Євген Кузін, від липня 2024 року по березень 2025-го Україна імпортувала 83 тис. тонн продовольчої картоплі, що є рекордним показником не лише останніх чотирьох сезонів, а й одним із найвищих за всю історію.

“Більше картоплі Україна імпортувала тільки в сезонах 2019/20 (з російського і білоруського ринків) та 2020/21 (з Євросоюзу). Зараз картоплю ввозять або з країн ЄС (урожай 2024 р.), або з Єгипту (новий урожай)”, — додав він.

Протягом сезону ціни на картоплю значно коливалися: зростали, відносно стабілізувалися, а з кінця березня почали знижуватися через розпродаж залишків запасів. Зараз, в квітні, споживачі стали заглядатися вже на молоду картоплю у супермаркетах та ринках, констатуючи, що український продукт — набагато дорожчий за імпортний.

Ціни на картоплю оновлено: скільки тепер коштує продукт

Станом на 30 квітня українська молода картопля у супермаркетах та на ринках коштує 95-140 грн/кг, імпортна (зазвичай єгипетська чи з Ізраїлю) — 36-42 грн/кг.

Звичайну (урожай 2024 року) картоплю наразі можна придбати в середньому за 33 грн/кг.

У супермаркетах Metro ціна кілограму старої картоплі — 29,90 грн, в Auchan — 29,8 грн, а в Megamarket вартість досягає 39 грн.

Як зазначив у коментарі Фокусу голова ФГ “Аделаїда” Сергій Рибалко, ціни на молоду картоплю у квітні традиційно вищі, адже обумовлені способом її вирощування. Наразі такий продукт можна назвати унікальним. Але через тиждень-два, в середині травня і потім у червні, ціни на молоду картоплю підуть на спад.

“Українська молода картопля, яку продають зараз, вирощується в теплицях, тож має дуже низький врожай і досить високу ціну. Це перша картопля, вирощування якої потребує великих затрат. У травні молода картопля з-під агроволокна матиме мінімум в два рази нижчу ціну. До того ж, все залежить від попиту. Як кажуть аграрії, “помідор — то харч, а диня — то забава”. Так ось стара картопля — то харч, а молода — то забава. Люди не купують багато молодої картоплі, а беруть помірно, аби скуштувати. Споживання такої картоплі в Україні мізерне — близько 5 тонн на день. Дуже багато такої картоплі через високу ціну не з’їдається, пропадає. Тож цей продукт — не загального споживання”, — пояснив експерт у коментарі Фокусу.

Щодо імпортної картоплі, яка зараз представлена на прилавках супермаркетів, то вона не є молодою, а вирощувати її набагато дешевше, каже аграрій.

“Єгипетська або європейська — це не молода картопля. Це картопля, яка вирощується у звичайних умовах і витрати на яку є мінімум втричі меншими, ніж на справжню молоду. Тому вся різниця саме в цьому. Просто йдеться про різні види продукції”, — пояснив Сергій Рибалко.

Фокус також поцікавився прогнозом на майбутній врожай картоплі в Україні, і хоча аграрії одностайно проти загадування на майбутнє, деяке порівняння з минулим роком експерти все ж зробили.

“Станом на зараз цьогорічна ситуація набагато гірша за попередній період 2024-го. Але що буде, подивимося. Попереду — дуже довгий сезон і надавати прогноз зарано”, — додав Сергій Рибалко.

Важливо

Щодо майбутньої ціни картоплі, то, як повідомив у матеріалі Agroreview Олександр Ніколаєв, директор фермерського господарства «Рось-2008», ціна восени 2025 року коливатиметься в діапазоні 28–30 гривень за кілограм, що відповідає минулорічним показникам. Раніше Держстат оцінював, що в 2024 році в Україні картоплю посадили на площі близько 1 млн га. Але порівняно з 2023 роком врожайність господарств впала вдвічі. Причинами стали несприятливі погодні умови: приморозки в травні, зливи у червні і спека в серпні. Саме це найбільше вплинуло на врожай картоплі минулого сезону, а також спричинило зростання ціни овочу.  

Про це заявив міністр енергетики України Герман Галущенко під час дискусії, яка відбулася в рамках заходу Атлантичної ради, повідомляє “Укрінформ“.

Раніше президент США Дональд Трамп вже заявляв про можливість спільної власності США та України над ЗАЕС. Галущенко пояснив, що обидві країни мають спільний інтерес з відновлення контролю та початку її експлуатації.

“Ми бачимо нові горизонти для енергетичної співпраці, включно з можливістю експорту електроенергії. Водночас масштабна відбудова України вимагатиме значного зростання споживання електроенергії, ми повинні бути до цього готові”, — зазначив він.

Міністр підкреслив, що ситуація, в якій ЗАЕС і далі залишається під російською окупацією, є абсолютно неприйнятною.

“Це загроза для всієї глобальної архітектури мирного атому. Якщо світ дозволить одній країні захопити ядерний об’єкт та зберігати над ним контроль навіть після завершення війни, це може зруйнувати довіру до атомної енергетики як безпечної галузі”, — додав він.

Також Галущенко розповів, що об’єкти атомної інфраструктури України перебувають під постійною загрозою російських атак. Зокрема, від серпня 2024 року зафіксовано понад 150 випадків, коли ракети чи безпілотники пролітали над діючими або зупиненими АЕС.

Занепокоєність в Міністерстві енергетики викликають цілеспрямовані удари по підстанціях, що забезпечують функціонування ядерних об’єктів. І серед яких не лише ЗАЕС, а й інші українські атомні станції.

“Ми постійно інформуємо МАГАТЕ про ризики та наполягаємо на інспекціях підстанцій. Адже аварійне відключення ядерного блоку — це крок до катастрофи за сценарієм Фукусіми”, — резюмував міністр.

Нагадаємо, що наприкінці березня на Запорізькій атомній електростанції, яку контролюють росіяни, зафіксовано серйозну аварійну ситуацію — в одному з резервуарів стався витік дизельного пального. Кількість розлитої рідини була настільки великою, що її вистачило б для забезпечення аварійної генерації електроенергії протягом 25 діб. Про це повідомив речник МЗС України Георгій Тихий.

Також, на тимчасово окупованій Запорізькій атомній електростанції російські військові організували так звану “Спартакіаду-2025”. Такі дії окупантів, як зазначають у Центрі спротиву, є черговою спробою легітимізувати присутність Росії на українському об’єкті та відволікти увагу від фактичного безладу в управлінні станцією.