Як передає кореспондент Укрінформу, цьогорічна тема фестивалю «О, ти українець? – Українські зірки на світових сценах» має на меті підкреслити вагомий внесок українських митців у світову культурну спадщину, розкриваючи невідоме українське коріння видатних митців.

Організатором події є Український інститут у Швеції.

Художня керівниця фестивалю, шведсько-українська піаністка Наталія Пасічник наголосила, що метою заходу є ознайомлення шведської публіки з видатними українськими іменами, які збагатили європейську та світову культуру.

«Стокгольм втретє стане центром української культури в Європі, приймаючи вже втретє найбільший україноцентричний фестиваль континенту. Програма фестивалю включає 12 різноманітних культурних подій. “Українська весна” – це данина стійкості, мистецькому баченню та цілій палітрі українських голосів, що віками впліталися в культурну спадщину Європи. Ми прагнемо зробити видимою багату українську традицію та тих митців, чиє українське походження часто залишалося непоміченим. Багато з них жили далеко від рідної землі, інші залишалися невідомими світові, оскільки були змушені творити під російською окупацією, яка тривала століттями на території сучасної України», – сказала Пасічник.

Перед урочистим концертом, що відкривав подію, відбулася відкрита дискусія щодо ролі української культури у виживанні та збереженні ідентичності нації. У дискусії взяли участь шведські та українські експерти, зокрема професор східних студій Уппсальського університету Стефан Гедлунд, президент Королівської шведської академії музики Стефан Форсберг, креативна директорка Українського інституту в Києві, співзасновниця Інституту Малевича Тетяна Філевська та журналістка, головна редакторка онлайн-видання «Українська правда» Севгіль Мусаєва. Модерувала розмову шведська журналістка та письменниця Ліза Б’юрвальд.

Серед питань, що обговорювали учасники: чи можна культуру використовувати як зброю у російсько-українській війні, чи слід розділяти культуру та політику, чому Росія так прагне знищити українське мистецтво тощо.

Зазначалося, що у Європі звикли сприймати культуру як «щось хороше й невинне» і те, що має позитивні цінності та приносить порозуміння, зближує людей і встановлює довіру між країнами. Водночас наголошувалося, що культуру можна використовувати як зброю, як інструмент допиту, втручання у внутрішні справи, і це – те, в чому росіяни справді добре розбираються, те, що вони практикують століттями.

У своєму виступі Філевська підкреслила, що це добре знають українці.

«До початку війни в Україні у 2014 році більшість українців позитивно ставилися до Росії, справді захоплювалися й добре знали російську культуру. Її було більше в Україні, ніж власне української. Російська культура залишалася домінуючою культурою, незважаючи на те, що ми були незалежною державою. Було дуже важко конкурувати з російською, бо вона більш “винахідливою”. Тож коли почалася війна, спочатку на сході України та окупація Криму, ми просто не могли в це повірити. Тож саме в той момент ми подумали: можливо, вивчення та знання російської культури – це погано для українців? Ми зрозуміли, що до того, як росіяни почали окуповувати українську землю, на наших книжкових полицях та екранах з’явилися Путін, Пушкін та Достоєвський», – наголосила Філевська.

Вона акцентувала, що після десяти років з початку вторгнення Росії можна чітко констатувати, що росіяни ставляться до об’єктів української культурної спадщини як до своїх цілей. «Коли росіяни окуповують українські міста та села, вони насамперед знищують музеї, спалюють українські книжки. Вони виносять з них, з бібліотек, вони виносять книги зі шкіл, спалюють їх і замінюють їх російськими книгами та російськими шкільними підручниками. Загалом росіяни вже знищили в Україні 1400 об’єктів культурної спадщини», – сказала Філевська.

Після дискусії фестиваль урочисто відкрив виступ камерного оркестру Львівської національної філармонії. Оркестр виконав твори трьох найвидатніших сучасних українських композиторів, яких часто називають «трьома “С”»: Валентина Сильвестрова, Євгена Станковича та Мирослава Скорика. Разом ці троє композиторів утворюють музичну тріаду, яка є основою сучасної української музики та її майбутнього розвитку.

Шведську публіку також ознайомили з творам Леонарда Бернстайна та Джорджа Гершвіна – двох видатних композиторів з українським корінням. Прозвучала й «Колискова» Василя Барвінського – твір, який надихнув Гершвіна на створення його найбільшого хіта «Літо». Музику Барвінського спалила російська влада, а його самого разом з усією родиною депортували до Сибіру.

У концерті взяли участь відомі шведські митці: мецо-сопрано Анне Софі фон Оттер, піаніст Бенгт Форсберг, гітарист Фабіан Фредрікссонс та акторка Стіна Екблад. Вони, зокрема, виконували твори на вірші Лесі Українки у перекладі шведською мовою.

Серед публіки були присутні українські військовослужбовці, які були тяжко поранені у боях та нині лікуються і проходять реабілітацію у Стокгольмі, українські родини, яких прихистила під час війни Швеція, представники волонтерських організацій, що допомагають Україні.

У Стокгольмі відкрили щорічний фестиваль «Українська весна» (уточнено) / Фото: Mikael Karlin

Як повідомляв Укрінформ, шведський уряд оголосив про виділення фінансової підтримки Українському інституту в Швеції – 9 млн шведських крон (понад 800 тис. євро) для втілення проєктів, спрямованих на промоцію української культури.

Український інститут у Швеції – громадська організація, заснована у Стокгольмі у 2014 році українсько-шведською піаністкою Наталією Пасічник з метою поширення культурної спадщини України та сприяння кращому розумінню і знанням української культури та історії у Швеції. Організація, зокрема, забезпечує присутність України на міжнародних культурних майданчиках та підвищення обізнаності про нашу країну в Європі та водночас зменшує вплив російської дезінформації.