Connect with us

Події

Від Курбаса до Уривського: «Макбет» крізь століття

Published

on


Постановки шекспірівської трагедії режисерами різних поколінь допомагають відчути українську театральну культуру

Вистава «Макбет» за п’єсою Шекспіра в постановці режисера Івана Уривського стала однією з найочікуваніших прем’єр сезону в Національному академічному драматичному театрі імені Івана Франка. У новій інтерпретації події 400-річної давнини переосмислюються крізь призму впливу сучасних інформаційних технологій на людину. Водночас звернення до цієї класичної історії про жагу до влади під час повномасштабної війни спонукає провести паралелі з новаторським театром Леся Курбаса столітньої давнини.

Ця прем’єра долучається до справжнього «шекспіроБУМу» в Україні: за останні десять років, як раніше повідомляв Укрінформ, з’явилося 111 нових вистав за п’єсами видатного драматурга.

Про паралелі між сучасною постановкою «Макбета» Уривського та виставою Курбаса, репресованого радянсько-московською владою, ми детальніше поговорили з театрознавицею Ганною Веселовською та акторами вистави – виконавцем ролі Макдуфа Ренатом Сєттаровим і виконавцем ролі Банко Віталієм Ажновим.

ВІЩУНОК ШЕКСПІРА УРИВСЬКИЙ ПЕРЕТВОРИВ НА СУЧАСНИХ МОНСТРІВ ІНФОРМАЦІЙНОГО ВПЛИВУ

У трагедії Шекспіра, і відповідно у виставі франківців, прем’єра якої відбулася 28 лютого, воєначальники Макбет та його друг Банко повертаються з війни переможцями. Вони зустрічають трьох відьом, які пророкують Макбету королівський трон.

У сучасній постановці віщунки – це не люди, а три рухомі світлові екрани, розміщені на гігантських гіроскопних кранах (подібні використовують під час кінозйомок). Протягом півторагодинної вистави без антракту глядачі відчувають демонічний вплив цих технологічних монстрів: їхніх голосів та рухомих металевих конструкцій, що чинять фізичний і психологічний тиск. На білих екранах посеред темряви з’являється кров — символ жертв тих, хто йде до влади через убивства.

Тетяна Міхіна та Акмал Гурєзов

Від цих роботизованих інформаційних систем ніде сховатися: вони заповнюють увесь сценічний простір і навіть кілька разів висуваються у глядацьку залу. Так режисер Іван Уривський та художник-постановник Петро Богомазов демонструють нав’язливість і всеохопність сучасної цифрової реальності, що здатна лякати й заганяти у глухий кут. Не всі здатні протистояти таким маніпуляціям, що призводить до фатальних наслідків.

Художниця з костюмів Тетяна Овсійчук використала для постановки виключно чорний колір та його відтінки. Протягом вистави актори тричі змінюють костюми: спочатку постають у робочому одязі, а згодом перевтілюються у барокові шекспірівські образи. Це візуально скорочує дистанцію між часом написання п’єси та сьогоденням.

ТИРАНІЇ ТА ДЕСПОТИЗМУ ЗАВЖДИ ПРОТИСТОЇТЬ ПОТУЖНІША СИЛА

У виставі «Макбет» задіяні переважно актори, які вже мають досвід роботи з Уривським. Постановку створили швидко — трохи більше ніж за два місяці інтенсивних репетицій.

«Ми звикли до такого темпу, – розповідає Віталій Ажнов. – Після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну взагалі всі стали мобільнішими. Хочеться все швидко встигнути, бо не знаєш, що буде завтра. Максимальна концентрація, довіра акторів до режисера, довіра режисера до акторів, неймовірна команда. Все як завжди в роботі з Іваном Уривським – в любові і співтворчості».

Ренат Сєттаров
Ренат Сєттаров

І додає: «Шекспір – вічний, неймовірний автор, у якого знаходимо безліч паралелей із сучасністю. «Макбет» є дуже важливою виставою в нинішній час та пересторогою суспільству. Тиранія, деспотизм і жага необмеженої влади не мають шкали вимірювання; неможливо визначити, хто гірший – Макбет чи Калігула. Навіть найменше зло залишається злом. І чим довше воно безкарне, тим більше розростається».

У своїй постановці Уривський помітно скоротив кількість персонажів шекспірівської п’єси. Це дозволяє сконцентрувати увагу на сутності ключових образів: Макбета (Акмал Гурєзов, Олександр Рудинський) і його дружини Леді Макбет (Тетяна Міхіна, Мальвіна Хачатрян), Банко (Віталій Ажнов, Іван Шаран), Дункана (Арсеній Тимошенко, Дмитро Чернов), Макдуфа (Ренат Сєттаров, Роман Ясіновський) і Малколма (Павло Шпегун, Леонід Шеревера).

Поступово Макбет і його дружина стають страшнішими за будь-яких демонів. Їхні стосунки просякнуті підступністю та жорстокістю, які витісняють любов. Зрештою, не так важливо, хто виявився слабшим чи мав більші амбіції, – руки у крові залишаються і в злочинця, і в його спільників.

Актор Ренат Сєттаров – виконавець ролі Макдуфа, який першим запідозрив Макбета у вбивстві, каже: «Інколи треба нагадувати, і розуміти, що ніхто не безсмертний; що за все скоєне треба буде згодом відповісти». Для актора роль Макдуфа є підтвердженням істини: на кожну силу знайдеться інша, потужніша.

ПОСТАНОВКА «МАКБЕТ» ЛЕСЯ КУРБАСА 1924 РОКУ: ПОНАД 30 ПЕРСОНАЖІВ ТА 5 ДІЙ

У Національному театрі імені Івана Франка нову постановку «Макбета» розглядають як продовження дослідження людської природи сценічними засобами. Сто років тому, у 1924-му, першу масштабну українську постановку цієї трагедії Шекспіра в театрі «Березіль» створив видатний режисер-авангардист Лесь Курбас.

Театрознавиця Ганна Веселовська. Фото надане співрозмовницею.
Театрознавиця Ганна Веселовська. Фото надане співрозмовницею.

Театрознавиця, докторка мистецтвознавства Ганна Веселовська розповідає, що «створення вистав за п’єсами, знайомими попереднім поколінням глядачів, є способом актуалізувати важливі події минулого». За її словами, постановки «Макбета» Леся Курбаса та Івана Уривського дуже різняться – через 100 років це зовсім інший театр. «Але важливо демонструвати цю тяглість. Подібна практика існує і в інших театральних культурах: кожне нове покоління режисерів звертається до класичної п’єси, пропонуючи власне бачення тексту».

Вона зауважує, що більшість глядачів не йде на виставу з підручником з історії театру. «Проте важливою є можливість нагадати про знакові для української культури імена: 100 років тому «Макбета» ставив Лесь Курбас, сьогодні — Іван Уривський».

«Коли розповідь про новаторство Леся Курбаса у 1920-х роках доповнюється сучасною візуалізацією — виставою Уривського, — знання глядача стають предметнішими: про історію театру в Києві, його репертуар, режисерів та акторів. Це допомагає наблизитися до епохи, яку тоталітарний радянський режим намагався стерти з пам’яті українців та світу», – каже пані Ганна.

Фінальна сцена вистави
Фінальна сцена вистави “Макбет” Леся Курбаса.

Лесь Курбас вперше зрежисував «Макбета» і зіграв у ньому головну роль ще у 1920 році в мандрівному театрі, який показував цю виставу у Білій Церкві на Київщині. А згодом, у 1924 році, створив масштабну постановку в «Березолі», де вже сам не грав. На двомовному (українською та англійською) сайті «Open Kurbas: цифрова колекція» — https://openkurbas.org/, створеному Музеєм театрального, музичного та кіномистецтва України, серед оцифрованих 12 тисяч музейних предметів можна почитати анкети глядачів постановки «Макбет», які дивилися виставу 14 листопада 1924 року. Свої враження залишили, зокрема, вчитель, працівниця готелю, студент, слюсар, переписувач.

Вистава Курбаса 1924 року складалася з 5 дій і виразно демонструвала крах особистості в боротьбі за трон театральними засобами. Сценографію та костюми створив Вадим Меллер — художник-кубофутурист, засновник конструктивізму в українському театральному мистецтві. На сцені було задіяно понад 30 персонажів, не враховуючи учасників масових сцен. Дійство набувало рис політичного фарсу, позбавляючи героїв величі та формуючи до них іронічне ставлення.

ТЕХНОЛОГІЇ ТА МОРАЛЬНО-ЕТИЧНІ ПРИНЦИПИ

Хоча Іван Уривський залишив лише «скелет» відомої п’єси, через 100 років після Леся Курбаса він демонструє дуже цікавий підхід до тексту, зазначає Ганна Веселовська. «Мене абсолютно не бентежить те, що глядачам показують тільки одну лінію із твору Шекспіра. Коли люди у побутовому середовищі роблять такий закид, то я ставлю собі запитання: невже всі читали трагедію «Макбет» і детально її знають?», – пояснює театрознавиця.

На її думку, ця вистава – погляд на проблеми комунікації, але не стільки між людьми, скільки між людиною і технологіями. Це надзвичайно актуально сьогодні, в епоху роботизації, штучного інтелекту та інформаційних воєн. Адже в повсякденному житті ми взаємодіємо з безліччю пристроїв, часто не усвідомлюючи, яку роль їм відводить хтось невидимий.

Вистава «Макбет» за п’єсою Шекспіра в постановці режисера Івана Уривського
Вистава «Макбет» за п’єсою Шекспіра в постановці режисера Івана Уривського

«Містична роль у постановці «Макбету» Уривського відведена технологічним засобам – це сучасно. Проте такий аспект не відкидає розмови про морально-етичні принципи, дію людського фактору та потребу людей зберігати в собі все людське», – резюмує Ганна Веселовська.

Валентина Самченко. Київ

Фото Юлії Вебер надані Театром Франка та з сайту «Open Kurbas: цифрова колекція»



Джерело

Події

У Нацопері відбудеться концерт двох легендарних оркестрів під орудою диригентки Кері-Лінн Вілсон

Published

on



У Національній опері України вперше виступлять разом два провідні колективи — Національний заслужений академічний симфонічний оркестр України та Національний ансамбль солістів «Київська камерата» під орудою засновниці Ukrainian Freedom Orchestra Кері-Лінн Вілсон.

Про це повідомила перша заступниця міністра культури та стратегічних комунікацій України Галина Григоренко під час пресконференції в Укрінформі.

“Завтра на сцені Національної опери України відбудеться знакова подія. Два провідні колективи — Національний заслужений академічний симфонічний оркестр України та Національний ансамбль солістів «Київська камерата» — об’єднаються, щоб виконати рідкісну для української сцени Симфонію №5 Густава Малера”, — зазначила Григоренко.

За її словами, цей концерт — важлива форма стратегічної комунікації від імені України. Вона зазначила, що серед глядачів будуть представники дипломатичних установ, щоб засвідчити: попри жорстокі російські атаки, Україна продовжує творити і говорити мовою мистецтва.

Григоренко додала, що усі квитки на концерт уже розпродані.

Кері-Лінн Вілсон наголосила, що й надалі боронитиме Україну, допоки вона не здобуде перемогу.

“Я продовжую відкривати для себе нову музику українського репертуару й дуже пишаюся цим. Щоразу більше я стаю експертом в українській музиці. І завтра відбудеться великий концерт, на якому ми зможемо показати, що ми сильні й продовжуємо творити навіть під обстрілами”, – сказала вона.

Читайте також: Національна опера України гастролює в Японії

Генеральний директор Метрополітен-опери Пітер Гелб зауважив, що з перших днів повномасштабного вторгнення театр присвятив себе підтримці України в її боротьбі за свободу. За його словами, вже у серпні Український оркестр свободи вирушить у свій четвертий літній тур країнами Європи на підтримку українського народу.

“Програма включає П’яту симфонію Бетховена. Саме нею буде розпочато концерт, і саме вона стала символом британського супротиву нацистам під час Другої світової війни. Оскільки ви також переживаєте війну, це є найкращим доробком, який підкреслить незламність України сьогодні”, – сказав гендиректор Метрополітен-опери.

Гелб зазначив, що програма також включає уривок з майбутньої постановки «Матері Херсона», що ще пишеться українським композитором Максимом Коломійцем.

Концерт відбудеться 24 червня о 18:00. У програмі концерту прозвучать: Симфонія № 5 Густава Малера, з її легендарним Adagietto — символом глибокої емоції та гуманізму та Скрипковий концерт № 4 Мирослава Скорика — глибоко драматичний твір українського класика у виконанні Богдани Півненко, лауреатки Шевченківської премії, яка багато років працювала разом з маестро Скориком. Майже 100 музикантів виступлять на одній сцені, створюючи масштабне симфонічне звучання, що стане символом непохитності української культури у воєнний час.

Як повідомлялося, Метрополітен-опера у понеділок, 2 червня, в Нью-Йорку презентувала перший уривок із майбутньої опери «Мати Херсона» про депортацію українських дітей.



Джерело

Continue Reading

Події

У Кам’янці-Подільському археологи виявили нові артефакти на території Старого замку

Published

on


На території Старого замку в Кам’янці-Подільському археологи виявили нові знахідки, серед яких фрагменти посуду, вироби з кістки та кременю, що датуються періодом раннього залізного віку, енеоліту та трипільської культури.

Про це кореспондентові Укрінформу розповів керівник Кам’янець-Подільської архітектурно-археологічної експедиції державного підприємства «Науково-дослідний центр «Охоронна археологічна служба» Інституту археології НАН України Павло Нечитайло.

«Під час нагляду за прокладанням траншеї для блискавкозахисту біля пристінного корпусу Старого замку в Кам’янці-Подільському було виявлено матеріали раннього залізного віку та енеолітичної доби. Це фрагменти посуду, глинобитних жител, виробів з кістки та кременю. Ранній залізний вік представлений старожитностями чорноліської культури IX-VIII століття до нової ери. Є також кубки, черпаки, миски та горщики з багатим заглибленим та наліпним орнаментом та лискованою чорною поверхнею», – зазначив Нечитайло.







У Кам’янці-Подільському археологи виявили нові артефакти на території Старого замку / Фото надав Павло Нечитайло

За його словами, матеріали цієї культури виявляли на території Старого замку і раніше. Зокрема, було знайдено фрагмент оборонного валу того часу та господарські ями.

На думку старшого наукового співробітника відділу раннього залізного віку Інституту археології НАН України Олександра Могилова, отримані матеріали свідчать про контакти місцевого населення з синхронними культурами середньоєвропейської зони. Перше укріплення на місці Старого замку звели саме вони.

«Матеріали мідно-кам’яного віку представлені двома етапами трипільської культури, які попередньо оглянув фахівець цієї епохи, співробітник Кам’янець-Подільського державного історичного музею-заповідника Євген Левінзон. Знахідки цього часу вже неодноразово фіксувались під час попередніх досліджень Старого замку. Проте, зважаючи на унікальність цієї історико-археологічної пам’ятки, кожен керамічний фрагмент є надважливим свідченням минулих тисячоліть», – додав археолог.

Нечитайло зауважив, що за аналізом орнаментики виявленого матеріалу можна підтвердити наявність на території замку поселення етапу Трипілля В1 (етап трипільської культури – ред.), що датується кінцем V тис. до н. е. Це був кризовий період в преісторії неолітичних землеробів Європи, що пов’язують з різким похолоданням. За висновками вчених, у цей час трипільці активно переселяються на важкодоступні миси і підвищення, чому є підтвердження і в топографії цієї пам’ятки.

Читайте також: На Одещині розпочалася перша за час війни археологічна експедиція

Археолог також зазначив, що нагляд над траншеєю вкотре підтвердив, що пізньосередньовічні та ранньомодерні шари у східній частині внутрішнього подвір’я замку були знесені при вирівнюванні території. Збереглась тільки нижня частина культурних нашарувань, де представлені матеріали раннього залізного віку та енеоліту.

«В результаті нагляду було виявлено значну кількість артефактів, частина з яких може поповнити експозицію музею. Практика доводить, що навіть невеликі земляні роботи на подібних об’єктах обов’язково мають відбуватися за участю науковців-археологів», – наголосив Нечитайло.

Як повідомляв Укрінформ, в Одеській області на некрополі «Кам’яної гори» поблизу селища Орлівка розпочала роботу археологічна експедиція Південноукраїнського національного педагогічного університету Ушинського.

Фото надані Павлом Нечитайлом



Джерело

Continue Reading

Події

Українська агенція з авторських прав закликає заблокувати завантаження і стрімінг російських пісень

Published

on



УААСП звертається до українського суспільства, Офісу Президента, Кабінету міністрів, Верховної Ради, Ради національної безпеки і оборони, Уповноваженого з питань захисту державної мови та інших державних інституцій із закликом звернути увагу на існуючу стратегічну загрозу і системно й ефективно відреагувати на неї.

Багато років Росія проводить щодо України системну інформаційну і культурну експансію, поєднуючи її з актами тероризму та прямим військовим вторгненням.

“Країна-окупант вкладає величезні ресурси у створення та просування серед української аудиторії російськомовного музичного та аудіо-візуального контенту на музичних платформах та в соціальних мережах. Що має свій (негативний) ефект на українське суспільство”, – ідеться у зверненні.

Ці випадки, зазначають в агенції, не лише сигналізують про проблему, а й демонструють приклад деструктивного ефекту — просування російських наративів та монетизації контенту країни-агресора за рахунок українських слухачів.

В УААСП наводять конкретні приклади: пісня Sigma Boy російською мовою і трек Homey гурту AY YOLA, які нещодавно стали вірусними в Україні та очолили топ-чарти Apple Music Ukraine, що прямо вказує на цю тривожну тенденцію.

Читайте також: Точицький закликав європейців утриматися від повернення на сцену російських виконавців

Важливо, наголошують автори звернення, що самі музиканти вищезгаданих російських гуртів публічно відмітили суттєвий дохід від платних прослуховувань з України, і заявили, що направляють його на підтримку російських військ, задіяних у війні проти України.

“Незважаючи на вибухи тисяч російських шахедів, сотень ракет, мільйонів снарядів та FPV-дронів, що принесли біду і смерть в українські сімʼї, незважаючи на сотні тисяч загиблих і поранених українських захисників на фронті, українці продовжують слухати російські пісні, а окупанти – вкладати колосальні кошти для того, щоб просувати їх, а через них вживлювати пропагандистські наративи про “одну мову і один народ” серед української аудиторії”, – наголошують в агенції.

Також у зверненні ідеться, що до повномасштабного вторгнення РФ і навіть протягом першого року після певні українські лейбли мали договори і представляли російські музичні лейбли, такі як Warner Russia, просували російських артистів тут, а також робили релізи нових пісень, користуючись агрегатором Believe, який досі працює і заробляє в Росії.

Як зауважили в УААСП, українська армія захищає країну, тримаючи фронт, а держава і суспільство зобовʼязані захищати власний культурний та інформаційний простір від експансії російської мови та російських наративів.

УААСП закликає відповідні державні органи, включаючи Уповноваженого з питань захисту державної мови, розробити і вжити достатні, адекватні викликам заходи для захисту українського культурного простору від експансії російськомовного контенту та російської музики.

“Ми звертаємося до всіх органів державної влади з проханням почати діалог з офісами популярних стрімінгових платформ, з метою технічно заблокувати можливість завантаження та стрімінгу російських пісень на території України. За потреби розробити та впровадити необхідне законодавство”, – наголосили в агенції і додали, що “український креативний кластер, творці, музиканти, артисти та вся музична індустрія воєнного часу не має достатньо ресурсу щоб самостійно протистояти потужному російському медіа-катку, що суне вперед під керівництвом ФСБ за гроші, отримані з прибутків російського нафто-газового комплексу”.

Як повідомляв Укрінформ, 13 червня у Бориспільському районі Київської області на одному з концертів виконували пісні російською мовою, правоохоронці встановлюють обставини події.

Фото: Bloomberg News



Джерело

Continue Reading

Trending

© 2023 Дайджест Одеси. Копіювання і розміщення матеріалів на інших сайтах дозволяється тільки за умови прямого посилання на сайт. Для Інтернет-видань обов'язковим є розміщення прямого, відкритого для пошукових систем гіперпосилання на використаний матеріал не нижче другого абзацу. Матеріали з позначкою «Реклама» публікуються на правах реклами, відповідальність за їхній зміст несе рекламодавець.