Події
У Полтаві відкрили виставку відреставрованих експонатів із чотирьох музеїв
З 16 травня у Полтавському краєзнавчому музеї імені Василя Кричевського розпочала роботу виставка «Відроджені реліквії: здобутки реставраторів музейних закладів Полтавщини».
Про це кореспонденту Укрінформу повідомили у Департаменті культури та туризму Полтавської ОВА.
Нині у Полтавській області художники-реставратори працюють у чотирьох музейних закладах – Національному музеї-заповіднику українського гончарства в Опішні, Полтавському краєзнавчому музеї імені Василя Кричевського, Історико-культурному заповіднику “Більськ” та Полтавському художньому музеї (галереї мистецтв) імені Миколи Ярошенка. Саме результати їхньої реставраційної роботи представлені на виставці.
Як зазначають у Полтавському краєзнавчому музеї імені Василя Кричевського, на виставці представлені артефакти, знайдені науковцями Історико-культурного заповідника “Більськ”. Серед пам’яток округи Більського городища – найбільші майдани України – Розрита Могила та Скоробір. Саме з урочища Скоробір, де локалізується грандіозний курганний могильник, походять два предмети, представлені на виставці – черпак та одна із амфор. Усі предмети датуються скіфським часом. Наразі у заповіднику працюють два художники-реставратори творів з кераміки – Анатолій Штанько та Анастасія Зубрєва. Саме їхні роботи представлені на виставці.
Зауважується, що реставрація археологічної кераміки потребує ряду специфічних умінь, адже усі предмети, що провели певний час у ґрунті, набувають особливих фізико-хімічних характеристик.
Наступний розділ експозиції представив Полтавський художній музей імені Миколи Ярошенка. Нині у закладі працюють двоє художників-реставраторів – творами із тканин опікується Наталія Дмитренко, живописними полотнами – Тарас Коркішко. Серед тканин представлена церковна тема – гобелен «Зняття з хреста», частини облачення священника – подол підризника та єпитрахиль, вишиті срібними нитками. Також експонуються два слуцькі пояси – елементи вбрання заможної шляхти, вельми популярні у XVIII ст. Представлені й інші відреставровані твори.
Розділ, присвячений роботам художників-реставраторів із Національного заповідника українського гончарства в Опішні, презентує представлені зразки гончарних виробів від найдавніших часів до другої половини ХХ ст. Археологічна кераміка репрезентована посудиною трипільської культури, однієї з основних давніх землеробських культур доби енеоліту. Сучасний період ілюструють опішнянський декоративний таріль відомого майстра Михайла Китриша та три посудини львівських керамістів другої половини ХХ ст. Завдяки майстерності реставраторів усі ці предмети відновили після суттєвої втрати цілісності.
Найрізноманітніша за складом добірка речей представлена із зібрання Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського, адже тут працюють п’ять художників-реставраторів різних профілів – твори з кераміки реставрують Тетяна Клименко, Наталія Кондратенко, пам’ятками з металу опікується Віталій Пряда, предмети з дерева та живопис відновлюють Тетяна Менчинська, Валерій Побоков.
Також 15 травня за підтримки Департаменту культури і туризму Полтавської ОВА відбулася Всеукраїнська науково-практична конференція «Стан та перспективи розвитку рекреаційно-туристичного комплексу України: природний, соціальний, економічний та інноваційний аспекти» на базі Полтавського державного аграрного університету. Мета конференції – об’єднання зусиль науковців та практиків для дослідження актуальних питань туризму і рекреації, визначення сучасних підходів до аналізу стану галузі, а також шляхів її сталого розвитку.
Заходи приурочили до Міжнародного дня музеїв. У Полтавському краєзнавчому музеї імені Василя Кричевського стало традицією відкриття саме у цей день нових експозицій та виставок.
Як повідомляв Укрінформ, співробітники Історико-культурного заповідника “Більськ” працюють над пошуками свідчень давнього життя в Поворсклі.
Українські ілюстраторки Юлія Ґвілім і Женя Полосіна стали лавреатками відзнак престижної премії для ілюстраторів World Illustration Awards 2025.
Як передає Укрінформ, про це повідомляє Читомо з посиланням на сайт Британської асоціації ілюстраторів.
Всього на конкурс ілюстратори подали понад 4700 робіт, а до короткого списку журі премії відібрало 200.
Українських ілюстраторок нагородили відзнаками Highly Commended у двох категоріях:
- ілюстрацію Жені Полосіної до обкладинки збірки оповідань Г. Дж. Веллса (названої на честь одного з оповідань) «Країна сліпих» (видавництво «Ще одну сторінку») у категорії «Обкладинки книг»;
- ілюстрації Юлії Ґвілім до дитячої книжки «Кряк!» (видавництво «Видавництво Старого Лева») у категорії «Дитяча книжкова ілюстрація».
World Illustration Awards – одна з найпрестижніших міжнародних відзнак у сфері ілюстрації, заснована Британською асоціацією ілюстраторів у співпраці з Directory of Illustration.
Із 1976 року премія відзначає найкращі ілюстративні роботи з усього світу, а подавати свої роботи можуть як відомі ілюстратори, так і початківці. Цьогоріч премію вручили вдесяте.
Як повідомляв Укрінформ, до короткого списку літературної премії Центральної Європи Angelus увійшов роман «Драбина» української письменниці Євгенії Кузнєцової.
Фото: сайт Британської асоціації ілюстраторів
У середу, 17 вересня, у Львові розпочався фінал Всеукраїнського музичного фестивалю «Червона рута – 2025». Захід проводять у партнерстві з Рухом опору Сил спеціальних операцій ЗСУ.
Про це повідомляє кореспондент Укрінформу.
Фестиваль розпочався із конференції «Culture, Recovery & Solidarity: How Art, Music and International Partnerships Heal and Rebuild Ukraine».
Як зазначив генеральний директор фестивалю “Червона рута” Мирослав Мельник, співпраця фестивалю з Рухом опору Сил спеціальних операцій ЗСУ має природне коріння.
“Перша “Червона рута” проводилась на честь пам’яті Володимира Івасюка – на десятиріччя, як його не стало. А далі завданням фестивалю було пробудженням всього, що є українським, у східних областях, де російськомовні міста. Таким чином, у 1991 році фестиваль пройшов у Запоріжжі, в 1993-му — в Донецьку, в 1995-му — в Криму, в 1997-му — в Харкові. Далі був Маріуполь, інші міста. Зараз – війна. Навіть ті, хто нині на окупованих територіях, свого часу брали участь у фестивалі. Ті, хто там перебуває, допомагають ССО, вони активні, вмотивовані”, – сказав він.
Мельник додав, що на цьогорічному фестивалі присутні музиканти, які були на першій “Червоній руті”, зокрема Дарка Стебівка, яка приїхала із США. Також беруть участь виконавці із Польщі та США.
Також для фестивалю вперше провели конкурси за кордоном: у Польщі та Великій Британії.
Начальник Львівської ОВА Максим Козицький подякував українським військовим, які зараз боронять нашу державу, і ветеранам російсько-української війни. Також він подякував молоді, яка стала учасниками фестивалю, і його директору Мирославу Мельнику – за те, що “Червона рута” відбувається саме у Львові.
“Культура – як ліки. Українська пісня – як частина дипломатії, частина і передоснова української держави. Ми маємо бути цікаві світові… Пісня лунає і в окопі на передовій, і в бомбосховищах, і в метро, і в душі кожного з нас. І поки в душі лунатиме пісня, ми матимемо змогу вірити в нашу Перемогу. Саме в пісні через століття ми будемо мати оспіваних героїв цієї війни”, – сказав Козицький.
Під час конференції обговорювали успішні кейси реабілітаційних центрів та їх співпрацю з культурними проєктами, роль мистецтва, музики, живопису у психоемоційному відновленні ветеранів. Також йшлося про важливість міжнародної підтримки культурного відновлення України.
«Червона рута – 2025» проводиться за сприяння Офісу Президента України, Секретаріату Кабміну, Міноборони, МЗС, МКСК, Комітету Верховної Ради України з питань гуманітарної та інформаційної політики, Львівської обласної військової (державної) адміністрації, також обласних державних адміністрацій України, які відряджають фіналістів.
Як повідомляв Укрінформ, під час XVII Всеукраїнського музичного фестивалю «Червона рута – 2025», який пройде у Львові 17–21 вересня, крім класичної конкурсної програми пройдуть лекції, панельні дискусії та зустрічі, присвячені історії українського визвольного руху та сучасним практикам опору.
Як передає Укрінформ, про це повідомляє Читомо з посиланням на видавництво Arc.ua, в якому вийшла книжка
«Овації-овації! Ми намагаємося не припиняти тішити вас власними перемогами. Стенлі Петерсон, від народження Богдан Патик, мав непросте життя східноєвропейського емігранта, який шукав притулок від переслідувань та війни, і знайшов його в Канаді. Не забуваючи про своє українське коріння, він присвятив своє життя підтримці освітніх та гуманітарних справ у Канаді та по всьому світу, ставши благодійником», – зазначають у видавництві.
На сайті фонду про переможця поки що не повідомили, однак у коментарі для Читомо у видавництві підтвердили, що автор книжки та перекладачі отримали інформаційні листи з привітаннями від організаторів премії.
Книжка в українському перекладі вийшла 2024 року у видавництві Arc.ua.
Переклали книжку Марія Дубровій, Ганна Рак, Анна Мельниченко і Олександр Охріменко.
Обкладинку до видання створила авторка та ілюстраторка Оленка Загородник.
«Росія потребує звільнення від самої себе, адже російська держава стала імперією до того, як росіяни стали нацією, і до того, як величезна країна змогла перетворитися на національну державу. Ця книга про те, як можна розвивати деволюцію Російської Федерації та сприяти деколонізації поневолених імперією народів, щоби вони мали шанс збудувати власний Люксембург за Полярним колом», – ідеться в анотації.
Нагороду за книжковий переклад Літературного фонду імені Петерсона надають що два роки, починаючи з 2021 року. Її присуджують нещодавно опублікованим перекладам художніх та документальних літературних творів українською та з української.
Заохочується подання насамперед книжок перекладених українською з англійської та французької, чи навпаки, з англійської чи французької на українську мов.
Літературний фонд імені Петерсона – фонд для українців світу, що приймає на фінансування прозові твори та переклади та зосереджується на фінансуванні робіт, які потенційно будуть цікаві широкій авдиторії.
Премія відзначає книжки, які сприяють кращому розумінню України чи українського народу та тематика яких актуальна для світової української спільноти.
Вона складається з кількох програм – насамперед, головної Літературної премії, а також нагород за літературні переклади книжок і кількох цільових грантів для письменників та перекладачів.
Фонд заснований канадським меценатом українського походження Стенлі Петерсоном для надання міжнародних літературних премій і грантів. Він створений під егідою канадської благодійної фундації «Будучність», яка підтримує освітні та гуманітарні ініціативи.
Як повідомляв Укрінформ, до короткого списку літературної премії Центральної Європи Angelus увійшов роман «Драбина» української письменниці Євгенії Кузнєцової.
-
Усі новини1 тиждень agoКрихітний голий гризун зберігає в собі секрет довголіття — що знайшли вчені
-
Суспільство1 тиждень agoВ Одеській області спалахнула суха рослинність, є загиблий
-
Події1 тиждень agoУ Харкові створили музично-хореографічну виставу «Війна. Обличчя. Монологи»
-
Війна1 тиждень agoЗС РФ атакували Польщу 10 вересня – як на це відреагував Трамп
-
Усі новини1 тиждень agoЖінка знайшла дивний предмет у пральні: інтернет розгадав, що це
-
Події1 тиждень agoОголосили фіналістів літературного конкурсу Фонду Лесі та Петра Ковалевих
-
Політика1 тиждень agoСвітлини удару Росії по Яровій жахають, навіть на війні є правила
-
Суспільство5 днів ago
В Одесі скористалися популярністю музичного проєкту “Піаноморе” задля збагачення