Connect with us

Суспільство

трансформація ставлення до викривачів в Україні та ЄС

Published

on


В останні роки в Україні інтенсивно розвивається інститут викривання

З’явилася міцна законодавча база, запущено спеціальний портал для повідомлень, відбулися перші виплати винагород особам, які повідомили про корупційні правопорушення. Проте, попри досягнення у формуванні юридичних та інституційних механізмів, ключовим чинником успіху у становленні викривання як суспільної норми залишається розвиток відповідної правової культури. Адже можна створити найдосконаліші правові норми і процедури, але якщо викривачів продовжуватимуть сприймати як «стукачів», це не принесе бажаного результату.

Ставлення до викривачів є індикатором рівня правової культури, сталості інституцій та довіри до держави. Водночас воно істотно варіюється в різних країнах залежно від історичного досвіду, культурного контексту та правової системи. Аналіз ситуації в Україні та Європейському Союзі дозволяє виділити основні бар’єри на шляху ефективного функціонування  інституту викривання, а також окреслити кроки, необхідні для подолання упереджень та посилення суспільної підтримки викривачів.

ТЕРМІН «ВИКРИВАЧ»: ВІДМІННОСТІ У ВИЗНАЧЕННЯХ

Термін  «викривач» має певні відмінності в Україні та країнах ЄС, що відображає правовий контекст.

В Європейському Союзі це поняття закріплено в Директиві (ЄС) 2019/1937 й охоплює широке коло осіб, які повідомляють про порушення права Союзу. Держави-члени можуть навіть розширювати сферу захисту на національному рівні.

В Україні визначення викривача регулюється  Законом України “Про запобігання корупції” і стосується виключно повідомлень про корупції. Тобто в нашій країні не можна отримати статус викривача, повідомивши, наприклад, про крадіжку, шахрайство чи інший некорупційний злочин. Це обмежує можливості інституціоналізації механізму викривання щодо інших правопорушень.

БАР’ЄРИ ДЛЯ ПОВІДОМЛЕНЬ

Одним із найстійкіших бар’єрів для повідомлень є стигматизація викривачів, сформована історичними та політичними впливами. За даними опитування Єврокомісії (2017 р.), 81% європейців вважають причиною мовчання викривачів саме негативне ставлення до них у суспільстві.

Так, у Східній Європі (Чехія, Словаччина, Румунія) викривачів часто сприймають як «інформаторів». У Болгарії та Італії  – як «зрадників» або  «шпигунів». В Угорщині, Латвії, Естонії та Литві – як «стукачів». Негативна конотація має коріння в тоталітарному минулому, коли інформування державних органів було інструментом репресій і контролю, а не служінням суспільному благу.

Наратив «стукацтва» сформований історичним контекстом, тривалий час був притаманний й ідентифікації викривачів в Україні, впливаючи на готовність громадян повідомляти про корупцію. Однак актуальні дані свідчать про поступову трансформацію суспільної свідомості. За результатами дослідження «Корупція в Україні 2024: розуміння, сприйняття, поширеність», підтримка викривачів серед українців досягла історичного максимуму – 74,3%. У 2023 році цей показник становив 67,3%. Підтримка викривачів з боку українського бізнесу залишається стабільно високою, перевищуючи 85% протягом 2023-2024 років.

Водночас як у країнах  ЄС, так і в Україні на готовність викривачів фактично повідомляти про правопорушення впливає цілий комплекс взаємопов’язаних бар’єрів.

Психологічні

Страх помсти та переслідувань: 93% європейців бояться юридичних наслідків, 92% – фінансових, 86% – соціального осуду.

Правові та інституційні

Недовіра до системи правосуддя: 78% респондентів опитування Єврокомісії  вважають, що їхні повідомлення не приведуть до змін.

Ці тенденції підтверджують й дані Eurobarometer, 2024: 28% респондентів переконані в безперспективності повідомлень про корупцію через відсутність покарання для винних, ще 28% заявили про неналежний захист для осіб, які роблять такі повідомлення.

Відсутність вжитих заходів до порушників та недостатня довіра до ефективності каналів повідомлення називає причинами мовчання викривачів і кожен 8-й респондент дослідження Прінга.

Складність доведення правопорушень та брак знань про процедури повідомлення: 86% європейців переконані, що довести загрозу суспільним інтересам буде занадто складно, а 84% не знають, куди звертатися (опитування ЄК). Складність доведення фактів корупції є основною причиною її замовчування у 23 країнах-членах ЄС. Показники варіюються від 60% у Фінляндії до 29% у Румунії.

Інша вагома причина – необізнаність про канали повідомлення (43% респондентів). В Україні відсутність знань про порядок подання повідомлень та гарантії правового захисту викривачів, визначені Державною антикорупційною програмою на 2023-2025 роки, серед основних причин – небажання особи повідомляти про відомі їй факти корупції.

Організаційні та управлінські перешкоди

Брак довіри до керівництва: 43% працівників приватного сектору ЄС не повідомили про відомі їм порушення на робочому місці. Головні причини – недовіра до керівництва (28%) та страх втратити роботу (27%) (дослідження Донде).

ФАКТИЧНА КАРТИНА В ПРОТИДІЇ КОРУПЦІЇ: СТАТИСТИКА ГОТОВНОСТІ ТА ДІЙ

У ЄС лише 18% тих, хто зіткнувся з корупцією, повідомили про неї (Eurobarometer, 2024).

Ситуація в Україні схожа: про факти корупції повідомили лише 9,7% громадян і 17,2% представників бізнесу, хоча готовність повідомляти висловили дещо більше респондентів – 12,3% громадян і 21,3% бізнесу.

Ці цифри свідчать про розрив між цінностями й практикою. Люди все частіше підтримують викривачів на рівні «мовчазної згоди», але не завжди вдаються до дій через згадані бар’єри.

Разом із тим, трансформація ставлення до викривачів – це не лише зміна риторики, яка вже фактично відбулася, а фундаментальний зсув у парадигмі: від остраху – до власної участі.

Європейський досвід свідчить, що навіть у країнах із сильними інституціями перешкоди для викривання залишаються. Україна ж, де інститут викривання наразі перебуває в стадії розвитку, має шанс не просто імплементувати найкращі світові практики, а й стати прикладом ефективного використання цього інструменту задля утвердження прозорості й доброчесності.

Одним із перших важливих кроків у цьому напрямі стали виплати винагороди викривачам, здійснені у 2024 р. (Джерела 1 та 2). Винагорода фактично значить більше, ніж просто матеріальне заохочення. Вона діє як важливий суспільний сигнал, що демонструє визнання державою та суспільством ключової ролі викривачів у боротьбі з корупцією. Це не тільки стимул, а й публічне підтвердження того, що держава цінує внесок кожного, хто наважується викрити зловживання.

Проте винагорода – лише частина ширшої трансформації. Цей процес мусить охоплювати:

  • створення максимально безпечного середовища для інформування про порушення, де кожен потенційний викривач почуватиметься захищеним від  можливих помсти й тиску;
  • посилення гарантій захисту викривачів на законодавчому рівні;
  • підвищення обізнаності суспільства про права викривачів, процедури повідомлення та механізми захисту, щоб кожен знав, як діяти й куди звернутися.

Лише комплексний підхід, який поєднує юридичні гарантії, суспільну підтримку та матеріальні стимули, здатен зробити викривання нормою громадянської поведінки.

Ганна Новосьолова, комунікаційниця НАЗК

* Точка зору автора може не збігатися з позицією агентства



Джерело

Суспільство

Зеленський підписав закон, що посилює відповідальність Росії за депортацію дітей

Published

on



Президент Володимир Зеленський підписав закон про внесення змін до Кримінального кодексу України, що посилюють відповідальність Росії за викрадення українських дітей.

Про це у Фейсбуці повідомила заступниця Голови Верховної Ради Олена Кондратюк, передає Укрінформ.

«Дуже символічно, що у День української державності Президент України підписав Закон мого авторства про внесення змін до Кримінального кодексу щодо встановлення відповідальності: за незаконне переміщення і депортацію українських дітей, невиправдану затримку репатріації дитини, вербування та використання дитини у військових цілях представником іноземної держави», – розповіла Кондратюк.

Вона акцентувала, що йдеться про країну-агресора Росію та її злочини проти українських дітей.

Читайте також: ЄСПЛ визнав Росію відповідальною за численні порушення прав людини у справі за позовами України й Нідерландів

«Тепер вони виокремлені в нашому законодавстві. По кожному з них передбачена кримінальна відповідальність від 8 до 12 років позбавлення волі», – уточнила віцеспікерка.

На її думку, закон 4499-IX полегшить роботу слідчих, а також він – про справедливість та невідворотне покарання.

«Це про подальші можливості розширення українських та міжнародних санкцій проти російських чиновників та інших осіб, які аргументовано фігуруватимуть у провадженнях за цими статтями ККУ», – підсумувала Кондратюк.

Як повідомляв Укрінформ, Верховна Рада ухвалила Закон про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо встановлення відповідальності за незаконне переміщення, депортацію, невиправдану затримку репатріації дитини, вербування та використання дитини у військових цілях представником іноземної держави 17 червня.

Фото: ОП



Джерело

Continue Reading

Суспільство

Міська рада оприлюднила петицію щодо скасування статуту Одеси Анонси

Published

on



Одеська міська рада оприлюднила на порталі “Соціально активний громадянин” петицію щодо скасування чинного Статуту міста Одеси та створення робочої групи для напрацювання нової редакції документа.

Автор петиції активіст Сергій Бондаренко.

У своїй петиції активіст наполягає, що чинний статут суперечить, серед іншого Конституції України, особливо в частині розвитку української нації, її історичної свідомості, традицій і культури, державній політиці деколонізації, а також пам’яті борців за незалежність України.

Сергій Бондаренко наполягає, що ідеологічна заангажованість і проросійська риторика У преамбулі Статуту наголошується на значенні Одеси в рамках “міста російській імперії”, також зазначається про те, що “одесити пишаються традиціями мужності й патріотизму, що мають своїм корінням подвиги російських військових… “, що є, на думку активіста, прикладом імперської та російської пропаганди. 

Він нагадав, що у 2022 році Одеська міська рада визнала застарілість Статуту, проте в розробці нового документа не було забезпечено належної участі громадськості. Через це проєкт Статуту, оприлюднений 7 березня  року, містив численні юридичні та фактологічні помилки (звернемо увагу лише на те, що розробники нової редакції Статуту міста Одеси забули, що Одеса знаходиться у складі України), а доопрацьований варіант від 9 липня 2024 року – не врахував низку обґрунтованих громадських пропозицій та теж в багатьох містах не відповідав вимогам чинного законодавства.

“Це свідчить або про низьку компетенцію працівників Одеської міської ради та її виконавчих органів, які були залучені до розробки нової редакції Статуту міста Одеси, або про небажання керівництва міста скасовувати чинний Статут міста Одеси, який має відверто проросійську направленість та поширює російські та радянські наративи”, – наголошує автор петиції.

Наразі звернення підписали 16 одеситів, а до завершення голосування залишилося ще 90 днів. Завершення терміну збирання підписів – 12 жовтня.

Статут відповідно до законів України визначає міську символіку, міські святкові та пам’ятні дати, відзнаки та нагороди територіальної громади, основні засади адміністративно-територіального поділу міста, а також розвитку міста, систему місцевого самоврядування у місті Одесі та засади взаємодії між її елементами, форми та процедури безпосередньої участі членів територіальної громади, інститутів громадянського суспільства у здійсненні місцевого самоврядування, засади збереження культурної спадщини та сприяння соціально-культурному розвитку міста, а також інші питання реалізації місцевого самоврядування в Одесі.


Кирило Бойко



Джерело

Continue Reading

Суспільство

Картопля, яйця та вершкове масло: огляд цін в одеських супермаркетах – Новини Одеси

Published

on


Щотижневий огляд.

Odesa Оnline продовжує робити огляд цін в одеських супермаркетах. Ми обрали чотири мережі (АТБ, «Сільпо», «Копійка» та «Таврія В») та список продуктів, які, на наш погляд, є базовими.

«АТБ»

Соняшникова олія – від 42.90 до 66.90 грн.

Бутильована вода (5 л) – від 42.80 до 58.50 грн.

Цукор – 32.90 грн.

Хліб обідній – 15.70 грн.

Борошно (упаковка на 2 кг) – від 24.00 до 31.90 грн.

Яйця – від 46.30 до 62.80 грн.

Вершкове масло (180 грам) – від 49.90 до 102.30 грн.

Макарони – від 24.20 до 48.50 грн.

Гречка – від 31.30 до 89.90 грн.

Рис – від 38.90 до 77.90 грн.

Куряча тушка (1 кг) – 113.80 грн.

Молоко – від 32.00 до 45.20 грн.

Картопля – 19.89 грн.

Цибуля – 12.95 грн.

Капуста – 18.89 грн.

Буряк – 15.89 грн.

«Копійка»

Соняшникова олія – від 62.90 до 75.90 грн.

Бутильована вода (5 л) – від 34.00 до 67.20 грн.

Цукор – 30.90 грн.

Хліб обідній – 13.00 грн.

Борошно (упаковка на 2 кг) – від 28.90 до 42,50 грн.

Яйця – від 43.90 до 62.90 грн.

Вершкове масло (180 грам) – від 59.00 до 81.00 грн.

Макарони – від 25.90 до 40.90 грн.

Гречка – від 28.90 до 69.90 грн.

Рис – вiд 43.90 до 90.00 грн.

Молоко – від 30.00 до 56.90 грн.

Картопля – 25.90 грн.

Цибуля – 16.80 грн.

Капуста – 26.80 грн.

Буряк – 27.90 грн.

«Сільпо»

Соняшникова олія – від 47.50 до 72.00 грн.

Бутильована вода (5 л) – від 41.99 до 61.99 грн.

Цукор – 34.99 грн.

Хліб обідній – 15.20 грн.

Борошно (упаковка на 2 кг) – від 29.99 до 43.69 грн.

Яйця – від 45.90 до 72.90 грн.

Вершкове масло (180 грам) – від 58.90 до 89.49 грн.

Макарони – від 25.90 до 44.90 грн.

Гречка від 38.90 до 92.99 грн.

Рис – від 42.90 до 90.49 грн.

Куряча тушка (1 кг) – 91.00 грн.

Молоко – від 25.99 до 41.79 грн.

Картопля – 22.89 грн.

Цибуля – 12.99 грн.

Капуста – 19.89 грн.

Буряк – 18.99 грн.

«Таврія В»

Соняшникова олія – від 49.50 до 70.00 грн.

Бутильована вода (5 л) – від 37.00 до 58.20 грн.

Цукор – 32.90 грн.

Хліб обідній – 17,60 грн.

Борошно (упаковка на 2 кг) – від 32.90 до 44.80 грн.

Яйця від 46.90 до 72.80 грн.

Вершкове масло (180 грам) – від 58.00 до 75.20 грн.

Макарони – від 29.00 до 36.90 грн.

Гречка  – від  30.90 до 79.80 грн.

Рис – від 39.90 до 96.50 грн.

Куряча тушка (1 кг) – 90.30 грн.

Молоко – від 30.80 до 43.30 грн.

Картопля – 25.90 грн.

Цибуля – 16.90 грн.

Капуста – 29.90 грн.

Буряк – 29.90 грн.







Джерело

Continue Reading

Trending

© 2023 Дайджест Одеси. Копіювання і розміщення матеріалів на інших сайтах дозволяється тільки за умови прямого посилання на сайт. Для Інтернет-видань обов'язковим є розміщення прямого, відкритого для пошукових систем гіперпосилання на використаний матеріал не нижче другого абзацу. Матеріали з позначкою «Реклама» публікуються на правах реклами, відповідальність за їхній зміст несе рекламодавець.