Суспільство
Аеропорт Одеса, Кауфман та Борухович – експрокурор САП Броневицький розповів про розслідування справи

У червні 2025 року у резонансній справі НАБУ щодо незаконного заволодіння майновим комплексом міжнародного аеропорту «Одеса» семеро фігурантів, серед яких бізнесмени Борис Кауфман і Олександр Борухович (Грановський) та ексмер Одеси Олексій Костусєв уклали угоду зі слідством. Організована злочинна група з 2011 року реалізувала схему, що дозволила вивести аеропорт із комунальної власності й отримати контроль над прибутками підприємства. Державі та місту цим завдали збитків на понад 2,5 млрд грн.
У результаті угоди зі слідством фігуранти визнали вину та зобов’язались виплатити понад 1 млрд грн компенсацій. Усі звинувачені були звільнені від реального відбування покарання завдяки співпраці зі слідством і наданню викривальних показів. Ця угода вважається найбільшою в історії українського антикорупційного правосуддя за обсягом зобов’язань й повернених державі активів.
Але, ключовий актив, фактичний контроль над аеропортом, залишився у приватних руках, зокрема у структур, пов’язаних із Борисом Кауфманом, попри всю резонансність справи та визнання вини фігурантів. Чому так вийшло?
Свою версію розслідування та його результатів в інтерв’ю hromadske виклав колишній прокурор САП Станіслав Броневицький, який до свого звільнення 2024 року, був головним прокурором у цій справі.
Розслідування та угода зі слідством
Броневицький нагадав, що Одеса хотіла реконструювати аеропорт, і 2008 року було затверджене положення про конкурс щодо інвестора. Однак результати конкурсу скасували, а потім без оголошення нового, але через внесення неправдивої інформації в рішення Одеської міськради, новостворена компанія, бенефіціарами якої були Кауфман та Борухович, стала співзасновницею спільної компанії.
«У цьому полягав перший етап вчиненого кримінального правопорушення: створення спільної компанії та виокремлення часток — 25% і 75%», – розповів Броневицький.
Одеська міськрада свої 25% наповнила аеропортом і передала його не в статутний капітал, що й так було заборонено, а в приватну власність. Компанія ж нібито наповнила свої 75% наповнює грошима, але як зазначив експрокурор, ці гроші прокрутили і вивели назад.
«Ми на це подивилися вже 2023 року як на заволодіння майном Одеської міської ради, тому що аеропорт, який був у комунальній власності, фактично з неї вибув. Відбулася так звана прихована приватизація, передача у приватну власність.
У квітні 2023 року НАБУ зареєструвало справу за фактом заволодіння аеропортом і розслідували його до серпня 2023 року. Під час розслідування, зазначив Броневицький, до матеріалів долучили документи, які підтверджували гіпотезу слідства, що саме Кауфман і Борухович набули цей аеропорт через третіх осіб і надалі розпоряджалися його майном.
Про підозру Кауфману, Боруховичу та Костусєву та ще двом особам повідомили у серпні 2023 року. І буквально через два-три тижні після цього, за словами Броневицького, голова САП Олександр Клименко повідомив йому, що Кауфман та Борухович хочуть укласти угоди зі слідством. Хоча зазвичай угоду ініціюють підозрювані чи їх захисники, звертаючись до прокурора.
«Моєю умовою укладення угоди було те, що аеропорт обов’язково мають повернути місту. Звідки взяли — туди й верніть. Окрім того, для чого ж аеропорт привласнювався? Для того, щоб у майбутньому отримувати доходи від його діяльності й привласнювати їх. Тому — поверніть, будь ласка, аеропорт місту. І поверніть місту ті втрачені доходи, які воно не отримало», – додав Броневицький.
Експрокурор зазначив, що його позиція не змінювалася весь час. Таку ж позицію мав колишній старший групи детективів Станіслава Бравермана, який теж її не змінював.
Водночас за словами Броневицького, в контексті укладання угоди у керівника САП були з кимось розмови. Адже Клименко восени 2023 року періодично казав тоді ще прокурору, що фігуранти хочуть угоду.
«А ми стояли на місці, тому що наша позиція була незмінною — треба повернути аеропорт до міста», – каже експрокурор.
За його словами, наприкінці вересня – на початку жовтня Клименко виявив ініціативу, аби Кауфмана із СІЗО етапували в САП для розмови про ймовірну угоду. Ініціативу реалізували, а разом із Кауфманом приїхали його захисники, був також присутній Браверман і сам Клименко.
«За всю мою практику це був перший раз, коли керівник САП був присутній на розмові з фігурантом кримінального провадження. Зазвичай за розслідування, відповідає конкретний прокурор. І якщо щось цікаво керівникові, то цей прокурор доповідає, а не привозять фігуранта для того, щоб вони між собою поспілкувалися», – додав Броневицький.
Він також додав, що восени 2023 року особисто бачив у САП «керівника однієї з найбільших фракцій у парламенті». На уточнювальне запитання Броневицький відповів, що це був глава фракції «Слуга народу» Давид Арахамія, який за даними журналістських розслідувань вважають наближеним до Кауфмана. Після цього візиту експрокурора викликав Клименко та запитав: «А що ж там у нас з аеропортом і чи можемо ми все-таки укладати з паном Кауфманом і паном Боруховичем угоду?».
За словами експрокурора, захисти фігурантів легко могли поспілкуватись із ним у суді, але цього не зробили. Ба більше, на записах судових засідань того періоду зафіксована позиція сторони захисту: злочину немає, а все це вигадки обвинувачення.
«Мені відомо від пана Бравермана, що тієї самої осені 2023 року пан Арахамія робив спроби сконтактувати з ним через певних детективів НАБУ. Який був предмет цієї розмови — мені невідомо, тому що ця розмова не відбулася. Браверман відмовився контактувати й розмовляти на будь-які теми», – додав Броневицький у відповідь на питання, чи пробував хтось крім керівника САП зв’язатися та запропонувати угоду.
Навесні 2024 року розслідування фактично завершили, а матеріали відкрили стороні захисту. А в жовтні Броневицький звільнився з НАБУ.
Та була ще одна справа, у якій фігурували Кауфман та Борухович. Це події 2020-2021 року. За версією слідства дії останніх кваліфікували в ній за ст. 255 ККУ – створення злочинної організації. Броневицький розповів, що там, на скільки йому відомо, лише за одним епізодом – за будівництво на певній земельній ділянці в Одесі — вимагали 10 млн доларів, які називалися «10 арбузов».
На початку цього року перше та друге провадження об’єднали в одну справу. І щодо вже об’єднаної справи в суд передали обвинувальний акт. Відповідно й питання угоди зі слідством вже стосується двох кримінальних проваджень.
«Укладення цієї угоди дозволило фігурантам розв’язати всі свої справи одномоментно… Але детективи, ймовірно, не погоджувалися з умовами цієї угоди… Тому що ні пан Браверман, ні інший детектив, який розслідував справу про злочинну організацію, не підписали обвинувальний акт. І наскільки мені відомо, обвинувальний акт підписав тільки прокурор САП. Мені невідомі випадки, коли детективи відмовлялися б підписувати обвинувальні акти у своїх провадженнях. У цьому випадку, наскільки я знаю, детективи категорично відмовились», – зазначив Броневицький.
На питання, як при 2,5 млрд грн збитків угоду вирішили закрити 1 млрд грн, експрокурор зазначив, що станом на зараз вирок суду щодо угоди не оприлюднили. І всі бачили лише «бравурний пост у Facebook про те, що це — найбільша угода за час існування антикорупційної інфраструктури».
«Але, наскільки мені відомо, контроль за аеропортом як за предметом кримінального правопорушення залишився за фігурантами кримінального провадження. Повертаючись до тих відсотків: 25% — в Одеської міськради й 75% — у приватної компанії. За допомогою 75% у статутному капіталі фігуранти справи мали можливість впливати на будь-які рішення, пов’язані, зокрема, з майном аеропорту, мали можливість впливати на долю аеропорту», – зазначив експрокурор.
Можливий тиск на Бравермана
За словами Броневицького, детективи отримали оперативну інформацію, що за відсторонення Бравермана пропонують 1 млн доларів, за створення йому проблем кримінально-правового характеру – 3 млн доларів. Також детективи мали інформацію, що 3 млн доларів також пропонували і за створення таких самих проблем самому Броневицькому. Але інформація була неперевірена.
«Оскільки ця інформація була неперевірена, але становила певну загрозу, детективи сформували службову записку, яка була адресована управлінню внутрішнього контролю НАБУ. Все, на цьому крапка. На жаль. Тому що ніхто ні з чим не розібрався, ніхто нічим не поцікавився. І воно так і залишилося фактом, просто листом детективів про те, є така інформація», – зазначив Броневицький.
Після затвердження угоди Стансілава Бравермана звільнили з НАБУ. У Бюро аргументували це тим, нібито детектив мав інтимні стосунки зі свідком у справі про аеропорт Ольгою Гутовською. Однак сам Браверман стверджував, що конфлікту не було.
«Після того коли була затверджена угода, оцей факт імовірної неетичної поведінки, яка начебто вплинула на розслідування, почали розкручувати медіа, окремі особи, які називають себе журналістами, окремі активісти. І на моє переконання, це робиться виключно для того, щоб реальний стан речей обмазати болотом. «Дивіться, там детектив, от він із ключовим свідком вступив у неетичні відносини, у результаті там була біда у справі», — ні, цього не було взагалі. Це маніпуляції», – зазначив Броневицький.
Він пояснив, що коли в квітні 2023 року в ЄРДР внесли дані про справу, ніякого «ключового свідка» у провадженні не було. З’явилася вона восени 2023 року – після повідомлення про підозру Кауфману, Боруховичу та іншим.
«За словами пана детектива Бравермана, мені відомо про те, що керівництво Станіслава Бравермана познайомило його із цією жінкою. Ця жінка керує британською компанією, яка викуповує боргові зобов’язання й потім їх повертає, отримуючи певний прибуток від своєї діяльності. Їй було відомо про статки пана Кауфмана, але не на території України, а за кордоном. Все, не більше», – розповів Броневицький.
У ході судових засідань з’ясувалося, що за Браверманом фактично стежили. Сторона захисту надавала в суді фото з ним та Гутовською, заявляючи про конфлікт інтересів та вимагаючи відсторонити Бравермана. При чому, за словами Броневицького, ні перший, ні друга «в контексті власне цих ділових відносин нічого не приховували, тобто не було тих моментів, щоб десь від кого сховатися». Водночас зважаючи на інформацію про гроші за відсторонення, Браверман, за словами експрокурора, розумів, що за ним можуть стежити. Слідчий суддя розібрався у цій ситуації та зазначив, що це все надумані факти.
Суспільство
Війську потрібні не лише донати, але й нові солдати

Щоб Україна вижила, війську потрібні не лише донати, але й нові солдати. Сьогодні у війську є сотні спеціальностей і реальна можливість служити на посаді максимально наближеній за фахом до професійного досвіду в цивільному житті.
Про це у блозі для Укрінформу наголосив генерал-лейтенант, перший заступник міністра оборони України Іван Гаврилюк.
«Нам потрібна монолітна єдність народу. Залучення більше українців до захисту держави. Ця війна не може бути лише для тих, хто тривалий час на передовій, чи самовіддано займається волонтерством, чи виробляє зброю», – наголосив Гаврилюк.
Він відзначив, що нині певна частина військовозобов’язаних вважають, що завдання із захисту держави має виконати хтось інший, а не вони. Крім того, у Кремлі впевнені, що в України не вистачить солдатів, що українці втомилися, виснажилися.
«Щоб вижити, мусимо продовжити боротьбу. Війську потрібні не лише донати, але й нові солдати. Ми маємо пам’ятати не лише про права, які гарантуються Конституцією України, але й згадати про обов’язки громадянина», – наголосив Гаврилюк.
Він зауважив, що всі не будуть штурмовиками, десантниками, сьогодні у війську є сотні спеціальностей і є реальна можливість служити на посаді максимально наближеній за фахом до професійного досвіду у цивільному житті.
Також він закликав лідерів думок пояснювати, переконувати та показувати приклад, аби підсилити військо.
«Важливо: медійникам, лідерам суспільних думок, акторам, спортсменам, вчителям, керівникам підприємств – кожному на своєму місці, у своєму колективі, у своєму місті, пояснювати, переконувати, показувати приклад – ми мусимо підсилити військо. Коли наш сусід – агресивна Росія, і ми хочемо вижити як нація, маємо максимально зміцнювати військо! Це має бути національний проєкт №1 на всі часи. Щоб вистояти зараз і в майбутньому», – наголосив Гаврилюк.
Як повідомляв Укрінформ, на фронті за минулу добу були зафіксовані 159 бойових зіткнень Сил оборони України з російськими загарбниками.
Фото Укрінформу можна купити тут
Суспільство
Просто кредит чи політичні гроші перед виборами в Одесі Анонси

Новина про намір одеської влади взяти кредит на суму понад 600 мільйонів гривень під 16,5% викликає гостру тривогу — не лише через розмір суми чи невигідні умови, а передусім через контекст, у якому це відбувається. Бо в мирний час — це було б одне. Але у воєнний — зовсім інше.
Почнемо з того, що кредити самі по собі не є злом. У сучасній фінансовій практиці позики — це інструмент розвитку. Їх беруть для реалізації інфраструктурних проєктів, модернізації транспорту, утеплення будинків, будівництва нових шкіл і лікарень. І в багатьох випадках це розумна інвестиція в майбутнє міста, якщо все прозоро, прораховано й під контроль громадськості.
Проте в умовах повномасштабної війни, коли економіка країни балансує на межі витривалості, будь-яке боргове навантаження повинне бути виправданим до останньої копійки. Коли бюджети всіх рівнів тріщать по швах, а зовнішні й внутрішні ризики зростають щодня — залучення кредиту під такі відсотки перетворюється на прямий фінансовий тягар для наступних років.
Особливо неприємно, що цю ініціативу просуває мер Геннадій Труханов — людина, яка роками критикувала своїх попередників за практику кредитування. Сьогодні він не лише йде тим самим шляхом, а й робить це за гірших умов. Це викликає логічне питання: якщо тоді кредити були “злом”, то чому тепер вони стали “порятунком”?
Крім того, сама необхідність звертатися до кредитів у серпні (!) свідчить про серйозні прорахунки в бюджетному плануванні. Міський бюджет має бути збалансованим і стратегічно сформованим. Якщо вже через кілька місяців після його ухвалення виявляється, що грошей бракує на критичні потреби — це або недбалість, або маніпуляція, щоб створити штучну “дірку” і під неї взяти кошти.
І тут ми підходимо до найголовнішого: таймінг. Вибори наближаються? Тоді дуже ймовірно, що цей кредит потрібен не для розвитку міста, а для показових ремонтів, тендерів, підрядів “своїм” компаніям. Бо, як показує практика, асфальт кладуть саме перед виборами.
Натомість реальні потреби міста — це стабільність, прозорість та стратегічне управління. Не кулуарні рішення, не борги, за які доведеться платити нашим дітям, а публічна дискусія й відповідальність перед громадою.
Одеса заслуговує на більше, ніж політичні “схеми” під красивим соусом “порятунку бюджету”.
Публікації у розділі “Блоги”
відображають винятково
точку зору автора. Позиція редакції Інтента може не збігатися з позицією автора.
Суспільство
Одесский оперный театр оцифруют – каким образом

Одесский оперный театр. Фото иллюстративное: Новини.LIVE
В Одессе оцифруют помещение настоящего символа города — академического театра Оперы и балета. Благодаря этому проекту туристы смогут посетить учреждение из любой точки мира.
Об этом сообщает Одесская мэрия.
Реклама
Читайте также:
Оцифрованный оперный театр
В августе 2025 года в нашем городе стартовал масштабный культурно-цифровой проект “Наследие. Digital. Odesa Opera House”. Он финансируется Украинским культурным фондом и предусматривает оцифровку здания Одесского национального академического театра оперы и балета.
В рамках первого этапа реализации проекта уже осуществлено:
- лазерное 3D-сканирование более 1100 точек здания театра (включая фасады, балконы, лестницы, служебные помещения),
- создание более 4000 высококачественных снимков деталей интерьера для 3D-моделирования,
- панорамную съемку и подготовку виртуального тура.
Исполнителем технической части проекта стала львовская команда “Skeiron”.
Виртуальные экскурсии по Оперному — каким образом
С помощью оцифровки помещений планируют создать виртуальную экскурсию по одесскому Оперному театру. Это позволит из любой точки мира прогуляться по символу нашего города. Презентация результатов проекта запланирована на сентябрь 2025 года.
Напомним, недавно мы писали о создании виртуальной модели катакомб под нашим городом. А также об отреставрированной двери Одесского художественного музея.
-
Події1 тиждень ago
Вийшов друком раніше неопублікований роман Олеся Ульяненка «Хрест на Сатурні»
-
Усі новини1 тиждень ago
Скандал з Оленою Мандзюк — блогерка планує подати позов проти нардепа Гончаренка
-
Одеса1 тиждень ago
Яка температура води у Чорному морі сьогодні – прогноз погоди в Одесі і області від синоптиків Гідрометцентру
-
Війна1 тиждень ago
Росії потрібно близько 4,4 року, аби повністю захопити чотири області України
-
Суспільство1 тиждень ago
Військовий з Миколаївщини отримав п’ять років за шкоду армії Анонси
-
Події1 тиждень ago
На фестивалі Bouquet Kyiv Stage покажуть фрагмент вистави «Енеїда» Театру ветеранів
-
Суспільство5 днів ago
Реставрацію філармонії та трьох музеїв Одеси запланували на майбутній рік Анонси
-
Політика5 днів ago
Швеція хоче бути залученою до гарантій безпеки для України