Connect with us

Цікаво

Настрій засіяти кожен гектар: плани та результати посівної на Одещині. Інтерв’ю з керівницею аграрного сектору Аллою Стояновою

Published

on

Одещина завжди першою починає посівну, так сталось і цього року. Вже понад місяць, як аграрії активно працюють і засіяли понад 35 тисяч га ярого ячменю, понад 7 тисяч га ярової пшениці, близько 10 тисяч га гороху, і вже почали сіяти соняшник. 

Про насіння, гроші, заміновані поля та експорт “Дайджест Одеси” поспілкувався із директором департаменту аграрної політики, продовольства та земельних відносин Одеської ОВА Аллою Стояновою.

Це вже друга весняна посівна в умовах воєнного стану, з яких питань потрібно було перелаштовуватись? 

До цієї посівної аграрний сектор відновив усі ланцюги постачання: у кого купити і кому продати. Порти Великої Одеси якийсь час не працювали, довелось шукати альтернативні шляхи для транспортування: автомобільними дорогами, понтонною переправою, залізничним сполученням. 

Аграрій розуміє, що один день годує рік. Треба вчасно закупитись, щоб вчасно вкласти у землю насіння, адже весь цей процес прив’язаний до відповідних строків за температурою і напряму корелює до врожаю. Ми завчасно придбали паливо за вигідною ціною, тому всі місткості заповнені і є здешевлення процесу. До речі, є здешевлення і добрив, проте все одно вони недосяжні для аграрного сектору та й це економічно необґрунтовано.

Настрій засіяти кожен гектар. Звісно, ми не маємо необхідної кількості опадів, щоб отримати великі врожаї, проте вдячні за те що є. Сходи одразу позитивно реагують навіть на невеличкі дощики, які пройшли нещодавно. 

Як вплине відсутність опадів на очікуваний врожай? 

Щоб був гарний врожай, потрібні три речі: тепло, яке ми маємо; наші багаті чорноземи та вода, яку ми щойно отримали. Сподіватимемось, що це додасть трішки позитиву по закладенню сходів, але дощі потрібні і при закладанню зерна. Сьогодні дощами ще не вміємо керувати, але у світі уже впроваджують технології штучних опадів. 

Одещина — привабливий регіон через географічне розміщення: знаходимось на самому півдні, сонце з’являється на 2-3 тижні раніше, тому ми перші сіємо та збираємо. Регіон оточує велика кількість води: озера, річки Дністер та Дунай, море. Можемо подивитись на приклад Ізраїлю, який знаходиться без прісної води, але на узбережжі збудовані заводи з опріснення. Саме з них постачають воду по всій країні. Тобто перспективи є і великі, але потрібні людські ресурси, фахівці, щоб це втілити у нас. 

Наша команда працює над відновленням зрошувальних систем у тандемі з Міністерством аграрної політики, Державним агенством з розвитку меліорації і рибного господарства. Вже триває реформа, діє закон про об’єднання водокористувачів. На Одещині зареєстрована найбільша кількість об’єднаних водокористувачів, наразі 6 організацій, ми очікуємо ще 10. Вони активно створюються, тому що цього року є державна підтримка у розмірі 200 мільйонів гривень, якщо вчасно стати членом ОВК, можна отримати гроші. 

Державні та міжнародні програми підтримки та фінансування мають попит у аграріїв Одещини?

Сьогодні є багато програм та іноземних донорів, які допомагають нашій країні, пропонують усі необхідні блага. З нашого сектору найбільші: USAID АГРО, продовольча кампанія ООН. Всі пропозиції потрібно акумулювати, аби аграрії ними користувались. Тому ми на базі департаменту створили групу “Аграрії Одещини”, яка доступна для всіх. У групу запросили весь сектор; представників банківських структур, міністерства аграрної політики, державної агенції; податківців, юристів, а також продавців палива, зерна, добрив, засобів захисту рослин. За кожним напрямом закріплений фахівець нашого департаменту, тому коли аграрій ставить у чаті питання, йому одразу відповість уповноважений з цього питання. Треба кредитування — на зв’язок вийдуть банки, необхідні добрива — відгукнеться продавець і так з будь-якої потреби. А усі звернення від міжнародних донорів ми якнайшвидше надсилаємо до чату, щоб сектор користувався цим в строк. Якщо це насіння, то його треба отримати і посадити і конкретний термін, а не просто отримати. Це звичайна, при цьому проста та корисна, група в якій знаходяться всі. І головне, що це працює.

Частина українських земель замінована або перебуває під тимчасовою окупацією, тому доступні для сівби території зменшились порівняно з минулими роками. Як це вплине на загальні результати? 

В Одеській області, на щастя і завдяки ЗСУ, немає замінованих територій. Наша ДСНС безумовно бере участь у розмінуванні інших регіонів: Миколаївщина та Херсонщина. Із того, що відомо мені, тривалий час має пройти до відновлення цих територій. 

Досить умовно, але в Україні близько 20% землі заміновано. І це велике число, ⅕ від загальної площі. Орієнтовно, для розмінування, наприклад 100 га, потрібна участь 4-6 кваліфікованих фахівців ДСНС та щонайменше місяць. А виробничі процеси мають відбуватись вчасно. Тому сусідні області опинились в тяжких умовах, проте мають долучитися до цього процесу, допомагаючи собі та державі. 

Щодо результатів, то на початок повномасштабного вторгнення в нас було 25 мільйонів тонн торішніх залишків агропродуктів. За 2022 рік зібрали понад 60 мільйонів тонн зерна, а Україна споживає в 5-6 разів менше, ніж виробляє. 

Наша потреба — близько 16-18 мільйонів тонн зерна — все інше готуємо на експорт. 

Попри заміновані території, плануємо цього року зібрати не менше ніж 50 мільйонів. А обсяг споживання залишиться на тому ж рівні. Тому ми себе нагодуємо і спроможні нагодувати світ, що ми і робимо. 

Крім того, ми наразі маємо рушійну грантову та державну підтримку з перероблення продукції. Для світу ми країна, яка постачає сировину, але хочемо і маємо всі можливості задля того, щоб експортувати готову продукцію. Впевнена, що етап відновлення ми почнемо саме з цього і змінимо статус з сировинної на країну з доданою вартістю. Для цього відновлюватиметься переробна спроможність, заводи та фабрики, отримаємо нові робочі місця для громадян. Це моє велике бажання, як очільника аграрного сектору Одеської області. Бо Одеса є експортними воротами України і більшість продуктів на експорт рухається все ж через наш регіон. 

Підписавши зернову угоду Україна точно не здала свої національні інтереси, це було критично важливо для нас, поясніть чому?

У цього є кілька чинників. Ми виробляємо більше, ніж споживаємо, тому і є експортоорієнтованою країною. Все що не з’їли потрібно продати. Для аграрного сектору — обігові кошти на наступний рік, для країни — економіка.

Також є певний продовольчий світовий баланс, який зменшується через війни та кліматичні умови. Тому сьогодні є країни, які економічно спроможні купити агротовар, але не спроможні виростити, а є ті, які не можуть ні перше, ні друге. Ось тут важлива зернова ініціатива і ми працюємо у двох напрямках: господарські відносини (одна країна продає, а інша — купує) і за програмою, запровадженої президентом — Grain From Ukraine (інші країни акумулюються і допомагають купити це зерно, щоб нагодувати найбідніші країни).

Ми у воєнному стані і нам важко, але якщо ми спроможні сьогодні допомагати іншим — то це наш обов’язок. Який і виконуємо.

Нагадаємо, що Зернову угоду підписали 22 липня 2022 року. З того часу ні дня не проходить без хліба та видовищ. Очевидні дії із штучного затягування інспекцій суден від росіян досі супроводжують кожен караван, який прямує з чи до портів Великої Одеси («Одеса», «Чорноморськ» та «Південний»). В інтерв’ю із заступником Голови по взаємодії з органами влади ДП «Адміністрація морських портів України» Дмитром Баріновим обговорили: шалену активність Дунайського портового кластера, експорт/імпорт України, махінації сусідів та збитки української інфраструктури.

Continue Reading
Click to comment

Цікаво

ОДЕСЬКИЙ ЕКСПОРТНИЙ ФОРУМ: ВИКЛИКИ ТА РІШЕННЯ

Published

on

В грудні 2023 року в приміщенні Radisson Hotel City Centre Odessa відбувся Одеський Експортний Форум, який об`єднав представників транспортної галузі, дипломатів, економістів, державних службовців та фахівців інших суміжних галузей для обговорення актуальних, на нинішній час, питань експорту та логістики в Одеському регіоні та Україні в цілому.

Організаторами заходу виступили Агенція Регіонального Розвитку Одеської області, UKRSIBBANK BNP Paribas Group та Регіональний офіс міжнародного співробітництва в Одеській області. Партнер форуму – Агенція міжнародних експедиторів України.Ми вперше проводимо Експортний форум, – зауважив Директор

Ми вперше проводимо Експортний форум, – ЗАУВАЖИВ ДИРЕКТОР

Агенції Регіонального Розвитку Одеської Області Сергій Кононенко, – це пов`язано з певними змінами, які відбулись в економіці країни, транспортній галузі та логістиці під час воєнного стану в Україні. Мета форуму – не тільки об`єднати за круглим столом фахівців та лідерів транспортної сфери, але й ознайомити  учасників з тими здобутками, які зробила офіційна влада для сприяння розвитку економіки, бізнесу і, відповідно, добробуту Одеського регіону в такий непростий для нашої країни час.

В рамках   Одеського Експортного Форуму Представник Міністерства Закордонних Справ України Петро Сухомейло провів презентацію платформи Nazovni, як одного з потужних державних сервісів глобалізації бізнесу.

Доповідь провідного фахівця UKRSIBBANK Юлії Пінєгіної щодо особливостей валютного нагляду в умовах воєнного стану та виступ сертифікованого експерта Торгово  – Промислової Палати України з питань експорту до ЄС Миколи Ларіна, безумовно, поповнили багаж знань та розширили світогляд запрошених до участі у Форумі гостей.

Окремим блоком Одеського Експортного Форуму була дискусія провідних гравців експортного сектору Одеського регіону, серед яких – Дмитро Казанін, власник та директор ТОВ «Теус Термінал», Володимир Гузь, комерційний директор Глобал Оушен Лінк, Сергій Боєчко, директор ТОВ «КАЛІПСО ЕКСПРЕС» та інші.

До участі у дискусії приєднались також Дмитро Казавчинський, засновник Odesa Business Club та Валерій Ткачов, заступник директора департаменту комерційної роботи АТ «Укрзалізниця».

І приємним доповненням нетворкінгу на завершення Одеського Експортного Форуму стала презентація та дегустація продукції від ТМ «Шабо», якість продукції якої є беззаперечною з 2003 року.

Continue Reading

Топ-тема

Кількість українських біженців завелика для Європи

Published

on

Кількість українських біженців, які прибули до Європи після початку повномасштабного вторгнення, досягла 10 мільйонів людей.

Про це заявив комісар Європейського союзу з внутрішнього ринку Тьєррі Бретон.

Бретон заявив, що найактивніше приймають Польща, Угорщина та Чехія. Причому лише в останній (за словами Бретона) кількість мігрантів з України становить 440 тисяч осіб, тобто 4% від населення країни.

Серед усіх отримувачів тимчасового захисту у ЄС громадяни України становили понад 98%. З них жінки — 46,6%, діти — 34,2%, чоловіки — 19,2%. Тьєррі Бретон зазначає «нерівномірне співвідношення українських біженців до місцевого населення».

Це питання стосується всієї Європи, підкреслив єврокомісар: «Це проблема, яка торкається всіх нас, вона торкається нас на півдні Європи, вона торкається нас на сході».

Continue Reading

Топ-тема

В Угорщині відкрили українську школу імені Лесі Українки

Published

on

Нова українська школа імені Лесі Українки запрацювала в угорському місті Ньїредьгаза. Про це повідомили в Закарпатській обласній раді.

Навчальний заклад відкрили як філію української школи в Будапешті, де цього року також розпочався навчальний процес. Загалом відділи школи у двох містах відвідує близько сотні учнів, переважна більшість яких вимушено виїхала з України до Угорщини через російську збройну агресію.

За словами директорки школи Вікторії Бернард, у закладі є класи від 1-го до 12-го, однак, через недостатню кількість учнів, деякі з них будуть об’єднані в загальні групи. У школі вивчатимуть два предмети: українська мова і література та народознавство. Планують також заходи з відзначення державних українських та релігійних свят. 

Закінчивши школу, учні отримають атестат та матимуть змогу скласти іспит з іноземної мови, щоб вступити до вищого навчального закладу.

Continue Reading

Trending

© 2023 Дайджест Одеси. Копіювання і розміщення матеріалів на інших сайтах дозволяється тільки за умови прямого посилання на сайт. Для Інтернет-видань обов'язковим є розміщення прямого, відкритого для пошукових систем гіперпосилання на використаний матеріал не нижче другого абзацу. Матеріали з позначкою «Реклама» публікуються на правах реклами, відповідальність за їхній зміст несе рекламодавець.