Про секретний канал пише видання The Wall Street Journal з посиланням на коментарі бригадного генерала Дмитра Усова, заступника голови Головного управління розвідки Міністерства оборони України та секретаря Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими, передає “РБК-Україна”. Журналісти зазначили, що Росії й Україні вдалося обмінятися понад 10 000 полоненими військовими попри складність мирних переговорів.

За словами авторів матеріалу, обміни полоненими між Україною й РФ стали найбільшою хвилею у Європі з часів Другої світової війни. До рук Дмитра Усова на початку повномасштабного російського вторгнення навесні 2022 року потрапив телефон загиблого окупанта. Україна тоді щойно втратила двох своїх бійців у боях на північний захід від Києва. Бригадний генерал зателефонував за одним із номерів у списку контактів і запропонував обміняти тіла загиблих. Відтоді, за словами журналістів, зародився таємний канал обміну.

Обмін полоненими між Україною і РФ: як був налагоджений процес

Дмитро Усов за два місяці після початку повномасштабної війни встановив зв’язок з генерал-лейтенантом Головного розвідувального управління Генерального штабу РФ Олександром Зоріним, і тоді було створено фундамент для регулярних обмінів. Автори матеріалу зазначають, що Зорін до війни проти України обіймав ключові посади в Лівії та Сирії і був “на голову вищий” від усіх представників країни-агресора, з якими Усов спілкувався раніше.

Результатом перших перемовин стало виведення захисників Маріуполя з “Азовсталі” — на той момент на території комбінату лишалися в облозі понад 2 500 українських військових.

Подальші переговори проводилися за участю посередників з Туреччини, Катару та Саудівської Аравії, пишуть журналісти з посиланням на слова Усова. Звільнені українські бійці час від часу передавали штабу списки полонених товаришів, щоб прискорити обмін.

Робота за таємним каналом тривала навіть в умовах небезпечної логістики, зокрема після збиття російського літака Іл-76, як стверджує Кремль, з українськими полоненими на борту. Іноді пропонувалися ризиковані схеми, як обміни засуджених колаборантів чи рештки російських шпигунів, що померли давно. Втім, за словами Усова, сторони “встановили певний рівень комунікації” і канал обміну полоненими продовжує функціонувати.

Обмін полоненими між РФ і Україною — сучасний феномен

WSJ також наводить зауваження військових істориків про те, що постійний обмін полоненими під час активної фази війни є вкрай рідкісним явищем. Радянський Союз після Другої світової утримував полонених німців до середини 1950-х років, Сполучені Штати Америки та Північний В’єтнам почали обміни лише 1973 року, а Іран й Ірак завершили обмінюватися військовими через десятиліття після закінчення війни.

Обмін полоненими: 14 серпня повернули 84 українці

Президент України Володимир Зеленський 14 серпня повідомив про черговий обмін полоненими з РФ, під час якого додому повернулися 84 військові та цивільні людини. Серед цивільних були й ті, кого окупанти утримували з 2014, 2016 і 2017 років, а серед військових — захисники Маріуполя. В Координаційному штабі з питань поводження з полоненими розповіли, що було визволено 33 військових та 51 цивільного українця, наймолодшому з яких 26, а найстаршому — 74 роки. Одного зі звільнених українців росіяни позбавили волі у 2016 році у 18-річному віці.

Нагадаємо, в Офісі генерального прокурора 7 серпня назвали ім’я росіянина, який катував українську журналістку Вікторію Рощину в полоні. За даними прокурорів, за наказом керівника СІЗО №2 Таганрога Олександра Штоди українку били, принижували, погано годували й не пускали до неї лікарів.

Український морський піхотинець Олександр Кірієнко 1 серпня відповів американській реперці Азілії Бенкс, яка осміяла його стан після полону.

Про це повідомили у Департаменті комунікації Національної поліції, повідомляє Укрінформ.

«За участі заступника голови Національної поліції Олександра Фацевича та першого командира бригади, а нині заступника командувача Оперативно-стратегічного угруповання військ «Дніпро» Олександра Нетребка, відбулася церемонія передачі бойового прапора новому командиру Об’єднаної штурмової бригади Нацполіції «Лють»», – йдеться в повідомленні.

Перед початком церемонії присутні вшанували пам’ять загиблого командира бригади Максима Казбана та всіх бійців, які повернулися додому «на щиті».

За даними Нацполіції, Рашевський понад 25 років свого життя віддав службі Україні. У 1997 році він вступив на службу до Збройних сил України. У 2003 році у складі Українського миротворчого контингенту виконував бойове завдання під час міжнародної миротворчої місії, де отримав своє перше поранення. У 2014-му, з початком російської агресії, став до лав 20-го окремого мотопіхотного батальйону «Дніпропетровськ», сформованого з добровольців. Згодом у складі полку «Дніпро-1» особисто керував штурмовими операціями на сході України.

У грудні 2023 року «Дніпро-1» було реформовано в полк вогневої підтримки та включено до складу бригади «Лють», де Рашевський продовжив командувати під новим прапором. У квітні 2025 року його призначили заступником командира «Люті».

За бойові заслуги він нагороджений орденами «За мужність» ІІІ ступеня, Богдана Хмельницького ІІІ ступеня, а також почесними знаками головнокомандувача ЗСУ «Хрест хоробрих» і «Сталевий хрест».

Нетребко, звертаючись до особового складу, подякував бійцям за службу і зазначив, що завдяки їхній роботі українські родини почуваються у безпеці. Він побажав новому командиру виконання всіх завдань «на відмінно» та збереження життя кожного військовослужбовця.

Сам Рашевський назвав «Лють» однією з найпотужніших бригад у Силах безпеки та оборони та пообіцяв продовжувати виконувати бойові завдання на високому рівні.

Фацевич подякував бійцям за службу, закликав берегти себе та підлеглих і наголосив, що місія бойового крила Нацполіції — разом із Силами оборони боронити державу.

Після представлення нового комбрига заступник голови НПУ вручив державні нагороди військовим, які відзначилися у боях.

Як повідомлялося, попередній командир цієї бригади Максим Казбан загинув у ДТП на Донеччині. Він брав активну участь у протистоянні російській збройній агресії.

Президент Володимир Зеленський посмертно присвоїв Казбану звання Героя України.

Фото: Нацполіція

Місцевим громадам пропонують долучитися до допомоги тим, хто підписав «Контракт 18-24».