«Місце, куди понад рік тому влучили російські ракети, сьогодні не впізнати. Під час робочої поїздки до Білозерської громади завітав до місцевої амбулаторії, яка сильно постраждала від ворожого удару», – йдеться у повідомленні.

За словами Прокудіна, завдяки підтримці благодійників і наполегливій роботі колективу заклад вдалося не просто відновити – його осучаснили, зробили більш доступним і зручним для пацієнтів.

Зокрема, як зазначив начальник ОВА, замінили дах, відремонтували приміщення, встановили нове медичне обладнання, сучасні меблі, генератор, зарядні станції.

Торік понад 5 тисяч пацієнтів звернулися до лікарів амбулаторії і щороку їх кількість зростає. Це свідчить про важливість цього закладу для місцевої громади.

Прокудін поінформував, що поруч із амбулаторією працює пункт базування бригад екстреної медичної допомоги. Тут встановили сучасну модульну конструкцію завдяки МОЗ та Всесвітній організації охорони здоров’я. Пункт забезпечений всім необхідним обладнанням.

Крім того, на території громади створили Центр безпеки, до складу якого входить підрозділ місцевої пожежної охорони та офіс поліцейського громади. Завдяки донорам вдалося відремонтувати покрівлю та внутрішні приміщення, облаштувати транспортний бокс для МПО. В планах — створення Ветеранського простору – це буде три кімнати та простір для групових занять. Для фінансування цього проєкту залучать партнерів та ПРООН.

У місцевому ліцеї також провели масштабний ремонт – оновили дах, замінили вікна, пошкоджені ворожими обстрілами, облаштували та розширили укриття, встановили сонячну енергозберігаючу установку та опалення. Усі ці зміни дозволили відновити навчальний процес, і сьогодні у змішаному форматі знання здобувають більше 180 учнів. Також працюють дві групи дошкільної освіти.

Як повідомляв Укрінформ, на Херсонщині, у Великій Олександрівці, триває відбудова місцевої школи, ремонтні роботи стартували у січні цього року.

Фото ілюстративне

Про це під час пресконференції в Укрінформі, присвяченій старту програми, повідомив заступник міністра розвитку громад та територій Олексій Рябикін.

«1 квітня завершився відбір проєктів у рамках третьої фази Програми відновлення України. Це транш у сумі 100 млн євро, або близько 4,5 млрд грн, виділений Європейським інвестиційним банком. Всього ми отримали 468 заявок від більш як 200 громад на загальну суму 19,6 млрд грн», – сказав Рябикін.

Із поданих заявок було відібрано 131 проєкт, реалізація яких розпочнеться найближчим часом.

За інформацією Мінрозвитку, у поточній фазі Програми відновлення фокус зроблено на ініціативах, які будуть реалізовуватися в громадах за чотирма напрямами:

– енергетична стійкість громад – 37 проєктів на 1,1 млрд грн;

– модернізація інфраструктури водопостачання та водовідведення – 68 проєктів на 2 млрд грн;

– реконструкція медичних закладів – 21 проєкт на 1,1 млрд грн;

– будівництво житла для внутрішньо переміщених осіб: 5 проєктів на 0,3 млрд грн.

«Найбільше фінансування отримав напрям водопостачання і водовідведення. Ці проєкти складають 42% загальної кількості. Друга частина – це охорона здоров’я, проєкти, які стосуються комплексного ремонту чи облаштування кластерних і надкластерних лікарень, перинатальних центрів. Крім того, це проєкти розподіленої генерації – придбання і встановлення когенераційних установок, котелень на альтернативних видах палива. Тобто все те, що наразі дуже важливо для громад, але через дорогу вартість, як правило, не може бути покрито за рахунок місцевих бюджетів», – наголосив Рябикін.

Так, шляхом встановлення додаткового енергообладнання буде згенеровано майже 81 МВт електро- та теплоенергії. А для внутрішньопереміщених осіб буде збудовано близько 190 квартир.

Заступник міністра підкреслив, що за умовами відбору громада мала запропонувати співфінансування проєкту на рівні щонайменше 23% його вартості, яка зазначена в проєктно-кошторисній документації. Решту буде дофінансовано з державного бюджету.

«Деякі громади могли запропонувати більший відсоток співфінансування, наприклад, Львівська громада для будівництва надкластерної лікарні запропонувала 30% співфінансування, відповідно, 70% вони отримують як субвенцію з державного бюджету», – розповів Рябикін.

Пріоритет при розподілі коштів надавався громадам з прифронтових регіонів. Загалом очікується, що послугами в результаті успішної реалізації проєктів буде охоплено близько 4 млн українців.

На реалізацію ініціатив відведено 18 місяців, відтак, значна їх частина має бути втілена вже протягом поточного року.

«Особливо це стосується когенераційних установок, які точно мають бути встановлені до початку опалювального сезону. Можливо, обмеження по часу є драконівським методом. Але програма відновлення розпочалася ще у 2016 році, на неї залучено вже майже 640 млн євро. Проте досі є проєкти, якість та темпи реалізації яких бажають кращого. Тому ми разом з Європейським інвестиційним банком, з ПРООН намагаємося якомога швидше впровадити ці проєкти в життя», – зауважив Рябикін.

Як повідомлялося, Кабінет міністрів України затвердив рішення, які дозволяють залучити 200 мільйонів євро від Європейського інвестиційного банку для продовження реалізації “Програми відновлення України ІІІ” та на проєкт “Відновлення водопостачання і водовідведення України”.

Фото: НБУ

Про це повідомив міський голова Очакова Сергій Бичков під час підписання меморандуму з тиловими громадами різних регіонів України, які допомагатимуть з відновленням в рамках Національного проєкту «Пліч-о-пліч: згуртовані громади», передає кореспондент Укрінформу.

«У нашому курортному Очакові наразі пошкоджень або цілковитих руйнувань зазнало 80 відсотків інфраструктури та житлових будинків. Практично немає жодної вцілілої бази відпочинку. В усіх будівлях пошкоджені дахи, вікна, двері. Армія РФ регулярно обстрілює місто з різних видів зброї», – сказав Бичков.

За його словами, з першого дня повномасштабного вторгнення і по сьогодні місто знаходиться в зоні активних бойових дій, частина громади (села, які знаходяться на Кінбурні – ред.) окупована.

До війни у місті проживало 14 тисяч людей, наразі залишилася половина.

«Раніше наша громада була самодостатньою, ми навіть платили реверсну дотацію до бюджету. Коли почалося повномасштабне вторгнення – закрилися усі бази відпочинку, не стало відрахувань земельного податку, бо у зоні бойових дій це заборонено. То ж наш міський бюджет на понад 80 відсотків залежав від ПДФО військових, поліції та ДСНС. Коли ж і його забрали до держбюджету, ми стали дотаційними», – зазначає мер.

І додає, що наразі місто співпрацює з міжнародними партнерами та благодійними гуманітарними організаціями. Завдяки їм отримують продуктові набори та іншу допомогу, півтора року місцевих жителів забезпечували гарячими обідами.

Наразі у місті згорнуті усі соціальні та програми з відновлення. При цьому тут забезпечене стабільне водопостачання, є електрика та газ, працюють магазини та ринок.

«Також відремонтовано 500 покрівель, деякі по кілька разів. Але людям треба десь жити, тому вимушені це робити. У нас було три ремонтні бригади, сьогодні залишилася лише одна, тут небезпечно, тому не всі витримують», – додав Бичков.

Ще одним важливим питанням у громаді є облаштування укриттів. Наразі їх вже відремонтовано 4600 кв. м. Одне з таких знаходиться у місцевій лікарні. За словами її директора Валерія Кнітеля, – це підземне приміщення, яке складається з 21 кімнати площею 620 квадратних метрів. Тут є туалети, душові, палати на 25 хворих, міні-операційна та перев’язувальна. Також є три приміщення для укриття людей з додатковим виходом на вулицю.

Крім того, на вулицях міста встановлено 12 мобільних укриттів, але потрібно ще 4-5.

За словами мера, попри труднощі, тут не сидять склавши руки, напрацьовують зв’язки, будують плани на відновлення. Зокрема зараз відпрацьовуються проєкти по будівництву нових очисних споруд, водогонів тощо. У міста є земельні ділянки під спорудження вітрових та сонячних електростанцій, готельних комплексів та житла.

«Війна рано чи пізно закінчиться, тож ми пропонуємо потенційним інвесторам приїздити до нас і співпрацювати», – наголосив очільник міста.

Наразі Очаків має чотири громади-партнери: Деражнянську (Хмельницька обл.), Кам’янко-Бузьку (Львівська обл), Новодністровську (Чернівецька обл.) та Звенигородську (Черкащина).

Як повідомлялося, вісім громад-форпостів Миколаївщини отримали партнерів з тилових громад восьми регіонів України у рамках Національного проєкту «Пліч-о-пліч: згуртовані громади», які допоможуть їм з відновленням.

Фото: Наталія Грудова