Про це повідомив міністр культури та стратегічних комунікацій України Микола Точицький під час презентації книги “Ідентичність і мозок”, яка відбулась в Укрінформі.

“Дослідження, яке стане повноцінною книгою про ідентичність і мозок, торкається ключових питань станом на сьогодні сучасного людства. Як формується наша ідентичність, як мозок, культура, мова і пам’ять творять наше я. І як ці механізми діють у суспільствах. Як будь-яке суспільство, керуючись основними елементами мови, культури, топоніміки, все ж таки має глибокі трансформації, а особливо в період війни”, – розповів Точицький.

В Укрінформі відбулася презентація книги “Ідентичність і мозок” Яна де Маєра / Фото: Тарасов Володимир. Укрінформ

За його словами доктор філософії, почесний професор Королівської академії археології Бельгії, історик і мовознавець Ян де Маєр намагається достеменно, детально розібратися в тому, що означає термін “ідентичність”.

“Я сподіваюсь, що кожен з вас зможе, можливо, не з першого разу, долучитися до розуміння того, що є для нас наш мозок у сучасному мистецькому історичному просторі. Найважливіше – це презентація того, як людина здатна мислити об’єктивно, базуючись на фактах історії і мистецтві”, – пояснив Точицький.

Міністр наголосив, що у дослідженні науковця йдеться про міждисциплінарні дослідження в сфері нейроестетики, філософії, культури та атрибуції візуального мистецтва, які є визначальними не лише в Європі, а і у Північній Америці.

“В той самий час – це роздуми про те, як людська особливість виникає з емоцій, розумінь. В тому числі, це надзвичайно важливо після пережитої чергової важкої ночі з тим, щоб в кожного з нас було розуміння, що прибрати той чи інший символ імперського минулого – це не лише про якусь дію, а так само про посили й меседжі, які ми даємо нашому суспільству”, – додав Точицький.

Своєю чергою віцепрезидент Ради з питань дипломатії Європейського Союзу, автор книги “Ідентичність і мозок” Ян де Маєр наголосив, що першу версію дослідження було опубліковано у 2021 році. Сьогодні ж декілька книг буде подаровано українським бібліотекам.

“На сьогоднішній день, в той час, коли доходить кінця перша частина дослідження, я бачу, як Путіна реформулює чимало в історії. І пан Микола Точицький в моїй роботі дуже сильно допоміг підійти до правильних підходів. Зокрема, як з української точки зору було б справедливо відобразити історичні реалії в моїй книзі. Також з огляду на те, що пан Путін все-таки заперечує суверенітет України та користується інструментами пропаганди. Він бачить українську ідентичність як опозицію до російського “я”. Я хотів би сказати, що на сьогоднішній день з позиції когнітивної нейронауки ідентичність, звісно, говорить про невід’ємне усвідомлення нас як нації”, – наголосив Ян де Маєр.

Професор Вільного університету Брюсселя також підкреслив, що на сьогодні всі нації переживають історичний наратив.

“По мірі того, як цивілізації стають більш зрілими, ми бачимо, що машини роблять неабиякий прорив в пізнанні роботи мозку. Так, емоційним шляхом наш мозок може на сьогодні обирати найяскравіше, найпоказовіше серед широких масивів даних. І тут головним показником є емоції. З інтелектуальної точки зору це називається свідомість…”, – пояснив науковець.

Він пояснив, що коли людина робить свій вибір, вона робить крок у валідацію своєї ідентичності.

“При цьому потрібно розуміти, що наші дії мають бути спрямовані на боротьбу з пропагандою. З огляду на пострадянську агресію проти України, президент Путін заперечує право українців на державний суверенітет, а також на визначення ідентичності українців. Амбіція Путіна полягає в відновленні Російської Федерації. Вони рухаються за стратегією зміцнення свого російського “Я” шляхом маніпуляції з мовною політикою. Так, впродовж останніх трьох років ми ввели свій вокабуляр, вже таке поняття, як жорстокість з боку Росії”, – наголосив дослідник.

Дослідження складається з 15 розділів, які охоплюють філософське, історичне, мистецьке та нейронаукове осмислення ідентичності. Наприкінці книги читачам пропонується візуальний додаток під назвою «Історія України в мапах», що відображає територіальну динаміку, колоніальну політику імперій, розподіли та втрати українських земель у різні історичні епохи.

Презентація книги відбулась в Укрінформі за підтримки Міністерства культури та стратегічних комунікацій України.

Фільм «Благодать» (La Grazia) італійського кінорежисера й сценариста Паоло Соррентіно відкриє наприкінці серпня Венеційський міжнародний кінофестиваль.

Про це повідомило Управління культури та туризму Житомирської ОВА у Фейсбуці, передає Укрінформ.

«Унаслідок надзвичайної ситуації, що сталася 2 липня близько 18:00 поблизу села Березина, було пошкоджено будівлю Кмитівського музею образотворчого мистецтва імені Йосипа Буханчука – важливої культурної інституції регіону», – йдеться у повідомленні.

Зазначається, що в музеї вибиті шибки та деформовані рами вікон, порізані уламками скла захисні штори, утворилися великі тріщини на вітражах, пошкоджена частина експозиційного простору, вибите скло в полотнах, зміщені підвіконня у фондосховищах.

В управлінні додали, що триває робота над вирішенням питання відновлення музейної інфраструктури та забезпечення збереження колекцій.

Окрім того, у Глибочицькій громаді вибухами знищені фельдшерсько-акушерський пункт, бібліотека, клуб, пошкоджень зазнали дитсадки і гімназії.

«7 робочих груп у складі спеціалістів сільської ради, представників РДА комісійно обстежили 130 житлових будинків приватного сектору. Більшість з них – не підлягає відновленню. Багато таких, де визначення капітального ремонту чи повної реконструкції потребує залучення експертної оцінки. Фактично знищено клуб і бібліотеку. До невпізнаваності знівечено садочок», – написав у Фейсбуці голова Глибочицької громади Сергій Сокальський.

За його словами, у Березині зруйнований фельдшерсько-акушерський пункт. Частково постраждали дитсадок у Кмитові, Кошарищенська гімназія, Гадзинська гімназія, Левківський будинок культури.

У громаді вже розпочали формування пакетів першої гуманітарної допомоги від благодійників, які будуть роздавати.

Сокальський додав, що обстеження домоволодінь тривають.

Кмитівський музей образотворчого мистецтва відкрили у 1985 році на основі картинної галереї Йосипа Буханчука. Там зберігається 2600 експонатів, серед яких живопис, графіка, скульптура та декоративно-ужиткове мистецтво 1950-1980-х років.

Як повідомляв Укрінформ, у Києві внаслідок масованої російської атаки зазнала пошкоджень будівля Національного музею історії України у Другій світовій війні.

Фото: Житомирська ОДА