Україна досі не отримала відповіді російської сторони на переданий їй 2 червня список українських дітей, яких треба повернути на Батьківщину.
Про це Укрінформу заявила радниця голови Офісу Президента України, директорка Bring Kids Back UA Дар’я Зарівна, яка розповіла про зусилля України з повернення дітей на форумі GLOBSEC у Празі.
«Цей форум (GLOBSEC – ред.) – правильна платформа поговорити про це, зробити апдейт стосовно питання повернення дітей у контексті перемовин», – зазначила Зарівна.
Вона нагадала, що в Стамбулі під час останньої зустрічі представників обох сторін українська делегація передала список із 339 дітей.
«Це, звісно, не повний список. Це – захід зі зміцнення довіри, спосіб надати можливість Росії показати свою серйозну налаштованість у контексті повернення дітей», – зауважила радниця голови ОП.
За її словами, якщо росіяни дійсно хочуть продемонструвати добру волю, вони можуть повернути хоча б якусь кількість дітей із цього списку, про що заявив і глава української делегації, міністр оборони Рустем Умеров після завершення зустрічі в Стамбулі.
«Головне, щоб відбулося повернення, тому що поки цієї серйозної налаштованості, конструктивності ми не бачили. Ми чекаємо відповіді. М’яч зараз на полі російської сторони», – підкреслила Зарівна.
Вона нагадала, що про 19 546 дітей є інформація, що вони були незаконно депортовані, примусово переміщені, утримуються на тимчасово окупованих територіях; загалом українська сторона виходить з того, що 1,6 мільйона українських дітей були депортовані, насильно вивезені або просто залишилися на окупованих територіях. Із цими дітьми російська влада активно «працює», промиваючи мізки, фактично перетворює дітей на зброю проти власного народу та готує їх до майбутніх війн. Це загроза, яку часто недооцінюють, зауважила Зарівна, але це – загроза для Європи.
«Не схоже, що вони хочуть завершення війни, вони готуються до довготривалої війни та вже готують солдатів. Тож йдеться не лише про українських дітей, але й про міжнародне право та безпеку», – підкреслила вона.
Директорка Bring Kids Back UA назвала найбільшим викликом у питанні повернення відсуніть інформації та доступу до дітей як для українських, так і міжнародних організацій. Вона також акцентувала увагу на тому, що діти, яких вдалося повернути, потребують реабілітації та інтеграції, адже повертаються вони глибоко травмованими.
Як повідомляв Укрінформ, у столиці Чехії Празі 12 червня відкрився міжнародний форум GLOBSEC 2025 за участі України.
В Україні розпочалась інформаційна кампанія «Повернемо українських дітей додому» – спільний проєкт Міністерства внутрішніх справ, Уповноваженого з питань осіб, зниклих безвісти за особливих обставин, Національної поліції України, ініціативи Президента України Bring Kids Back UA та Міжнародної комісії з питань зниклих безвісти. Кампанія має на меті ідентифікацію та повернення дітей, яких Росія незаконно депортувала або примусово перемістила.
Дослідження китайських науковців показало, що для зниження ризику ішемічної хвороби серця чоловікам потрібно вдвічі більше фізичних вправ, ніж жінкам.
Як передає Укрінформ, про це повідомляє The Guardian.
У дослідженні доктор Цзяцзінь Чень із Сяменьського університету в Китаї та його колеги проаналізували дані трекерів активності, які носили добровольці середнього віку, зареєстровані в британському проєкті UK Biobank. Загалом дослідження охопило 80 243 учасники, які не мали ішемічної хвороби серця.
Як пише видання, серед учасниць-жінок, які виконували рекомендовані 150 хвилин фізичних вправ на тиждень, ризик розвитку серцевих захворювань протягом восьми років був на 22% нижчим порівняно з тими, хто цього не робив. У чоловіків цей показник становив 17%.
Подальший аналіз показав, що жінки можуть знизити ризик серцевих хвороб на 30%, займаючись 250 хвилин на тиждень, тоді як чоловікам для такого ж ефекту потрібно приблизно 530 хвилин.
Найвиразніші результати отримали серед понад п’яти тисяч чоловіків і жінок з уже наявною ішемічною хворобою серця: у жінок, які виконували рекомендовану норму фізичних вправ, ризик смерті був утричі нижчим, ніж у чоловіків з аналогічною активністю.
«Порівняно з чоловіками, жінки отримують таку ж користь для здоров’я, витрачаючи лише вдвічі менше часу на фізичні вправи», – підсумували автори дослідження.
В Одесі судять колишнього керівника Херсонського СІЗО Ігоря Гурякова за нібито співпрацю з окупантами. Свідки стверджують, що він діяв під примусом і захищав ув’язнених.
Про це повідомила Медійна ініціатива за права людини.
Слідство стверджує, що він добровільно знімався у пропагандистських відео, закликаючи до співпраці з ворогом. Сам обвинувачений заперечує провину, пояснюючи, що залишався на посаді, щоб піклуватися про сотні ув’язнених, яких не евакуювали.
Разом із ним судять заступника Євгена Усачова, обвинуваченого за схожими обставинами. Водночас обидва фігурують як потерпілі у справі про воєнний злочин — заочно судять російських військових, які катували їх та інших українців.
На засіданні Хаджибейського районного суду Одеси допитали двох свідків захисту — колишніх співробітників Херсонського СІЗО. Перший свідок розповів, що 24 лютого 2022 року працівники зібралися на тривогу, а керівник оголосив, що працюватиме за українським законодавством. Коли з’явилися питання щодо дій під час приходу окупантів, Гуряков відповів: “У кожного своя голова“. Свідок підтвердив, що у квітні та на початку травня адміністрація та працівники писали численні листи до Мін’юсту, СБУ та командування ЗСУ з проханням надати вказівки щодо роботи в умовах окупації, але відповіді так і не отримали.
Другий свідок підтвердила, що він відстоював проукраїнську позицію. Вона розповіла, що на момент вторгнення працівники залишалися на території СІЗО, організовували харчування ув’язнених та судові засідання через мобільний зв’язок.
Адвокати наполягали, що участь підсудного у відео була під примусом, під тортурами російських військових. Наразі Ігор Гуряков перебуває під вартою з листопада 2022 року. Суд кілька разів відмовляв у зміні запобіжного заходу на м’якший. Навіть після того, як у лютому 2023 року йому дозволили внести заставу, апеляційний суд повернув його під вартою. Наступне засідання призначене на 18 грудня.
У середині травня 2022 року росіяни викрали керівника Херсонського СІЗО Ігоря Гурякова та його заступника Євгена Усачова. Пізніше російські канали показали відео, де він закликав працівників установи працювати далі, казав, що співпрацював із СБУ, і звернувся до росіян, щоб посилити охорону та запобігти бунтам проти окупантів.
Після нічних обстрілів ускладнено рух поїздів у ряді регіонів.
Затримки торкнулися відразу декількох напрямків, пов’язаних з Одесою.
Середній час запізнення перевищує 2 години.
Затримки поїздів Одеса — Запоріжжя і Дніпро через обстріли
За даними «Укрзалізниці», 24 жовтня в результаті нічних обстрілів пошкоджено залізничну інфраструктурув декількох регіонах України. Пожежі на місці інцидентів були швидко погашені, жертв немає.
Деякі ділянки залишаються знеструмленими, через що частина рейсів рухається під резервними тепловозами. Це спричинило затримки у чотирьох поїздів, серед яких — напрямки з і до Одеси:
№51/52 Одеса — Запоріжжя
№7/8 Харків — Одеса
№53/54 Дніпро — Одеса
№127/128 Львів — Запоріжжя
Середній час затримки — понад дві години.
У Харківській області рух поїздів тимчасово організовано за зміненими маршрутами. Пасажирів деяких рейсів, у тому числі №92/91 Краматорськ — Одеса — Краматорськ, доставляли автобусами за сприяння місцевої влади.
На Сумщині працює комбінована схема «поїзд + автобус»: пасажирів доставляють до найближчих станцій, де організовано пересадки.
«Укрзалізниця» закликає пасажирів стежити за актуальною інформацією в офіційному додатку і не вимикати push-повідомлення — вони допоможуть своєчасно дізнатися про зміни в розкладі.
