Події
Виставка ляльок «Слава України» відкрилася в одеській бібліотеці
21 березня у Міжнародний день лялькаря в залі Дитячої бібліотеці №21 (вул. Балтиморська (Посмітного), 33) відкрилася виставка ляльок «Слава України» – це частина оригінальних проектів «Barbie: пані України» та «Barbie: мрійники та винахідники”, що були створені спеціально до 30-річчя Незалежності України проєкту «КуклЬтура». Але «Слава України» – динамічне явище, що постійно розвивається: з 2022 року ляльки, які у більшості випадків потребують серйозної реставрації, знаходять нове життя та починають шлях в просвітницьких виставках, які знайомлять дітей та дорослих з видатними українцями.
Фото: Вікторія Горун/Фейсбук.
Ляльки виступають не просто арт-об’єктами, але й історико-культурними артефактами. Вони презентують талановитих людей, які попри життєві негаразди, буремні часи революцій, світових війн, еміграції знаходять в собі сили почати нове життя, та, навіть, йти назустріч своїй мрії. Так, народилася і продовжує розвиватися окрема колекція «Слава України: нове життя», де ляльки, немов птахи-фенікси, переживши своєрідну реанімацію, допомагають українцям дізнатися про людей, що перемогли страхи, незгоди та забуття. В часи війни колекція отримує неабияке значення щодо виховання патріотизму в усіх вікових категоріях, відчуття гордості за співвітчизників та як додатковий елемент позакласного навчання культурології, історії, літератури тощо.
Фото: Вікторія Горун/Фейсбук.
Частина колекції присвячена виходу книги Марії Франкової «Видатні українки», в якій окрім відомих художниць Катерини Білокур та Марії Примаченко, рішучої жінки-капітана Берти Рапопорт, сміливої тревел-блогерки Софії Яблонської представлені такі неймовірні персонажі як жінка з богатирською силою Агафія Завидна, перша жінка – військовий офіцер Олена Степанів, розвідниця Ольга Бесараб та інші.
Фото: Вікторія Горун/Фейсбук.
Окрім того, з новинок проекту можна дізнатися про українку, що першою отримала премію «Оскар» в номінації щодо найкращого костюму, про тайську принцесу-благодійницю, «матінку Wi-Fi», а також святих католицької церкви, які мають українське походження.
Фото: Оксана Долгіх/Фейсбук
На відкритті виставки діти познайомилися з експозицією, яка відображає відомих жінок-українок. Юні читачі мали змогу дізнатися про особливості моди та цікаві деталі різних епох, а також мали змогу відтворити отримані знання на спеціально розроблених макетах для малювання. А на згадку дівчата отримали сюрприз: розрізну книжку “Вдягни ляльку”.
Події
Стартував відбір кандидатів до експертної та наглядової рад Національного музею Голодомору-геноциду
Міністерство культури починає відбір кандидатів до двох постійних органів Національного музею Голодомору-геноциду – експертної та наглядової ради.
Про це повідомила пресслужба відомства, передає Укрінформ.
Наголошується, що обидві ради відіграватимуть ключову роль у розвитку та стратегічному управлінні музеєм. Міністерство запрошує українські та міжнародні інституції долучитися до їх формування.
Мінкультури нагадує: експертна рада – це консультативно-дорадчий орган, який координує наукову діяльність Національного музею Голодомору-геноциду. Вона працює постійно. Строк повноважень членів – п’ять років.
Експертна рада покликана вдосконалювати науково-дослідну, екскурсійно-освітню, експозиційно-виставкову, інформаційно-видавничу, науково-фондову та методичну роботу музею.
До складу цього органу ввійдуть шестеро експертів та/або науковців, запропонованих українськими громадськими об’єднаннями й науковими установами, стільки ж експертів та/або науковців, запропонованих міжнародними організаціями, міжнародними неурядовими організаціями або іноземними науковими установами.
Щоби запропонувати кандидатів, необхідно заповнити аплікаційну форму. Більше інформації доступно у відповідному оголошенні.
Наглядова рада – це спеціальний наглядовий орган, який контролює діяльність Національного музею Голодомору-геноциду та його посадових осіб. Строк повноважень її членів – теж п’ять років. Одна й та сама особа не може обіймати посаду два строки поспіль.
Наглядова рада покликана забезпечувати баланс інтересів держави, суспільства та суб’єктів діяльності у сфері культури, а також дотримання принципів законності, незалежності, відкритості, прозорості, доступності, гендерної рівності, соціальної інклюзії та недискримінації.
До складу цієї ради ввійдуть шестеро членів, запропонованих українськими громадськими об’єднаннями, та стільки ж членів, запропонованих міжнародними організаціями, міжнародними неурядовими організаціями або громадськими організаціями закордонних українців.
Усі кандидати мають володіти бездоганною діловою репутацією, високим суспільним авторитетом та бути визнаними фахівцями у своїй професійній сфері.
Щоби запропонувати кандидатів, необхідно заповнити аплікаційну форму. Деталі зазначені в оголошенні.
Пропозиції щодо кандидатів на членство в обох радах приймаються до 21 грудня цього року (до 23:59).
Як повідомляв Укрінформ, у липні минулого року Верховна Рада ухвалила закон щодо діяльності Національного музею Голодомору-геноциду, тим самим утворивши експертну та наглядову ради.
Мета новоутворених органів – забезпечити високі стандарти наукової роботи, ефективне управління та прозорий нагляд за діяльністю установи.
Події
Комікс про Супермена, знайдений на горищі, продали за рекордні $9,12 мільйона
Екземпляр коміксу «Супермен № 1» 1939 року, знайдений минулого року на горищі в будинку в Каліфорнії, став найдорожчим коміксом у світі після того, як його продали за 9,12 млн доларів.
Про це повідомляє The Guardian, передає Укрінформ.
Екземпляр, проданий у четвер, був знайдений у 2024 році під стосом старих газет у картонній коробці трьома братами з північної Каліфорнії, коли вони перебирали горище своєї покійної матері. Брати, які попросили не називати їхніх імен, розповіли, що їхня мати купила комікс у Сан-Франциско, коли їй було дев’ять років. Протягом багатьох років вона розповідала синам, що «десь має рідкісні комікси», але вони ніколи їх не знаходили.
Фото: Heritage Auctions
Знайдений 86-річний комікс був у ідеальному стані і став найвищим за оцінкою екземпляром «Супермена № 1» з балом 9,0 з 10. Це один із семи відомих екземплярів з оцінкою 6,0 або вище.
Ціна в 9,12 млн доларів, включаючи комісійні, побила рекорд, встановлений лише минулого року, коли примірник Action Comics № 1 1938 року з оцінкою 8,5, в якому вперше з’явився Супермен, був проданий за 6 млн доларів.
Спочатку було надруковано півмільйона примірників «Супермена № 1», потім тираж склав 250 000, а потім 150 000 примірників, але сьогодні збережені примірники є рідкістю, оскільки обкладинку коміксу часто вирізали і використовували як плакат.
«Супермен № 1» є одним із «великої трійки» коміксів, поряд з «Action Comics № 1» та «Detective Comics № 27», в якому вперше з’явився Бетмен.
«Superman No 1 є віхою в історії попкультури, і цей примірник не тільки в прекрасному стані, але й має за собою історію, гідну кінофільму. Я був радий бачити, що ціна відображає це, і для мене честь, що Heritage довірили цю культову книгу», – сказав Лон Аллен, віцепрезидент Heritage Auctions, яка продала комікс.
Супермен був створений у 1933 році двома підлітками з Клівленда, Джеррі Сігелем і Джо Шустером, але вони продали права на нього DC Comics всього за 130 доларів, отримавши 10 доларів за кожну намальовану сторінку.
Як повідомляв Укрінформ, компанія Marvel Studios презентувала перший трейлер нового анімаційного серіалу «Ваш дружній сусід Людина-павук» (Your Friendly Neighborhood Spider-Man).
Фото: matrapac.com
Події
Фоторепортер Євген Малолєтка написав книжку «Облога Маріуполя»
Книжка написана на основі матеріалу, який фотожурналіст разом із колегами зібрав у місті під час перших двадцяти днів повномасштабного російського вторгнення.
Ці кадри і свідчення стали підґрунтям для документального фільму Мстислава Чернова “20 днів у Маріуполі”, що отримав “Оскар”.

До книжки увійшли фото Малолєтки, зроблені в Маріуполі у лютому–березні 2022 року, а також тексти-рефлексії, написані самим автором. Літературним опрацюванням займався письменник і документаліст Мирослав Лаюк, автор книжки репортажів “Бахмут”.

“Ця книжка – про відповідальність документаліста, про важливість кожного кадру і про виклики, з якими стикається фотограф під час роботи”, – написали у видавництві.
Автор розповідає про людей і для людей, про силу і слабкість, про народження і смерть.
“Малолєтка ділиться особистим і фіксує воєнні злочини, висвітлює жах, який відбувався на вулицях, у підвалах і лікарнях. Це історія про те, як не відводити погляд та задокументувати один із найдраматичніших епізодів сучасної історії”, – зауважили видавці.
Свідчення про захоплення росіянами Маріуполя існують завдяки команді журналістів Associated Press — Малолєтці, Чернову та Василисі Степаненко. Вони залишалися в обложеному місті єдиними репортерами, які працювали там у перші тижні великої війни. Через двадцять днів їм вдалося виїхати “зеленим коридором” і вивезти знятий матеріал.
Як повідомляв Укрінформ, у 2024 році уперше в історії українського кінематографа стрічка “20 днів у Маріуполі” режисера Мстислава Чернова здобула премію “Оскар” у номінації “Найкращий документальний фільм”.
Фото: ukrainer.net
-
Усі новини1 тиждень ago“Обожнюю знімати весільні сукні”: Діана Зотова з “Холостяка” відреагувала на чутки про її одруження
-
Одеса1 тиждень agoВ Одесі лунають вибухи зараз 11 листопада 2025 року
-
Усі новини1 тиждень agoвикористовують незвичайне райдужне скло (фото)
-
Політика1 тиждень agoДо Ради надійшли подання про звільнення Гринчук та Галущенка
-
Суспільство1 тиждень agoНа Одещині викрили трьох торговців зброєю: серед них – ув’язнений наркозлочинець
-
Війна1 тиждень ago51 день: з чого складається навчання новобранців
-
Суспільство1 тиждень agoВ Україні готують оновлення пенсійної системи
-
Одеса1 тиждень agoВ Одесі призначили нового заступника міського голови
