Події
Виставка ляльок «Слава України» відкрилася в одеській бібліотеці
21 березня у Міжнародний день лялькаря в залі Дитячої бібліотеці №21 (вул. Балтиморська (Посмітного), 33) відкрилася виставка ляльок «Слава України» – це частина оригінальних проектів «Barbie: пані України» та «Barbie: мрійники та винахідники”, що були створені спеціально до 30-річчя Незалежності України проєкту «КуклЬтура». Але «Слава України» – динамічне явище, що постійно розвивається: з 2022 року ляльки, які у більшості випадків потребують серйозної реставрації, знаходять нове життя та починають шлях в просвітницьких виставках, які знайомлять дітей та дорослих з видатними українцями.
Фото: Вікторія Горун/Фейсбук.
Ляльки виступають не просто арт-об’єктами, але й історико-культурними артефактами. Вони презентують талановитих людей, які попри життєві негаразди, буремні часи революцій, світових війн, еміграції знаходять в собі сили почати нове життя, та, навіть, йти назустріч своїй мрії. Так, народилася і продовжує розвиватися окрема колекція «Слава України: нове життя», де ляльки, немов птахи-фенікси, переживши своєрідну реанімацію, допомагають українцям дізнатися про людей, що перемогли страхи, незгоди та забуття. В часи війни колекція отримує неабияке значення щодо виховання патріотизму в усіх вікових категоріях, відчуття гордості за співвітчизників та як додатковий елемент позакласного навчання культурології, історії, літератури тощо.
Фото: Вікторія Горун/Фейсбук.
Частина колекції присвячена виходу книги Марії Франкової «Видатні українки», в якій окрім відомих художниць Катерини Білокур та Марії Примаченко, рішучої жінки-капітана Берти Рапопорт, сміливої тревел-блогерки Софії Яблонської представлені такі неймовірні персонажі як жінка з богатирською силою Агафія Завидна, перша жінка – військовий офіцер Олена Степанів, розвідниця Ольга Бесараб та інші.
Фото: Вікторія Горун/Фейсбук.
Окрім того, з новинок проекту можна дізнатися про українку, що першою отримала премію «Оскар» в номінації щодо найкращого костюму, про тайську принцесу-благодійницю, «матінку Wi-Fi», а також святих католицької церкви, які мають українське походження.
Фото: Оксана Долгіх/Фейсбук
На відкритті виставки діти познайомилися з експозицією, яка відображає відомих жінок-українок. Юні читачі мали змогу дізнатися про особливості моди та цікаві деталі різних епох, а також мали змогу відтворити отримані знання на спеціально розроблених макетах для малювання. А на згадку дівчата отримали сюрприз: розрізну книжку “Вдягни ляльку”.
Події
В Одесі пройде виставка цифрового мистецтва «Шевченко як Open Source опору/спротиву»
На Одеській кіностудії 28 березня відкриється виставка цифрового мистецтва “Шевченко як Open Source опору/спротиву”, яка поєднає цифрову галерею, імерсивне відеошоу та доповнену реальність.
Як передає Укрінформ, про це у Фейсбуці повідомила Одеська кіностудія.
“Це не класична музейна експозиція. Це поєднання цифрової галереї, імерсивного відеошоу та доповненої реальності (AR)”, – ідеться в анонсі.
Сучасні художники переосмислюють Тараса Шевченка мовою технологій – через теми опору, спротиву та боротьби за ідентичність.
У просторі виставки будуть представлені панорамна галерея цифрових робіт сучасних художників; імерсивне відеошоу, створене спеціально для події; доповнена реальність (AR), через яку можна досліджувати роботи; карта глядача для самостійної навігації експозицією.
Окрема частина події – архівні кінопокази фільмів про Шевченка, створених українськими режисерами протягом останніх 100 років.
Щодня о 17:30 відбуватимуться покази фільму та обговорення.
Програма показів:
28.03 – Тарас Шевченко (1926)
30.03 – Коліївщина (1933)
31.03 – Тарас Шевченко (1951)
01.04 – Прометей (1936)
02.04 – Сон (1964)
03.04 – Тарас. Повернення (2019)
Як повідомляв Укрінформ, у Парижі провели шевченківське театральне дійство до дня народження Кобзаря.
Фото Укрінформу можна купити тут
Події
У Мукачеві виявили залишки палацу Телегді XVI століття
У Мукачеві, ймовірно, виявили залишки середньовічного палацу Телегді, розташовані у мікрорайоні Підгоряно, яким вони володіли на межі XV-XVI століть. Наразі на цьому місці – підвали солодовні найстарішої у країні пивоварні.
Про це в коментарі Укрінформу повідомив ініціатор пошуку палацу Телегді в Мукачеві, громадський діяч, підприємець Віктор Стинич.
“Мури, які ми разом із істориком Йосипом Кобалем вважаємо лишками палацу угорського шляхтича Міхая Телегді, вдалося виявити та сфотографувати щойно у березні. Наразі це – територія найстарішого в Україні пивзаводу, ці мури зараз є підвалами однієї із солодовень. Вони мають товщину понад 1,5 метра також склепіння, а кути роблені з тесаного каміння. Довжина будівлі близько 40 метрів”, – зазначив Стинич.

Він додав, що у пошуках орієнтувалися по старих картах та монографіях.
“Фактично на сьогодні є описи цієї будівлі у монографіях та позначення на старих картах, які збігаються із розташуванням цих підвалів. Територія сучасного пивзаводу належала Міхаю Телегді ще в 1575 році. В заповіті від 1593 року він заповідає це майно своїм дітям, а в 1597 офіційно “прописується” в Podhering castely. Опис 1596 року каже, що перша будівля мала склепінчастий підвал та деревʼяний другий поверх, також згадують сходи та бокову галерею з деревʼяними стовпами – торнац. Охорону забезпечували три вежі і стіна-паланок”, – розповідає Стинич.
Також він зазначає, що в монографіях про Сент-Міклош, зокрема в джерелах 1673 і 1712 років, інформація значною мірою повторюється: описується склепінчастий підвал на дві палати, кімната управителя та відкритий дерев’яний ґанок.
Наразі ці підвали не мають охоронного статусу, хоча на території заводу є табличка, яка вказує на те, що це пам’ятка архітектури 1728 року.
“Цю територію ніхто ніколи не досліджував, по-перше, це завжди була приватна територія, тут і зараз діє пивзавод, де виготовляють солод для українських та європейських пивзаводів, також тут печуть хліб та роблять ковбаси – тобто, є виробництво. По-друге, це тема для вузьких спеціалістів: істориків, дослідників, як Йосип Кобаль, які широко нею ніколи не цікавилися”, – додав Стинич.
Наразі команда ентузіастів домовляється зі спеціалістами та іншими науковцями про дослідження цих мурів та підтвердження знахідки.
“Що це дає Мукачеву? Це зміна історії міста – ми знайшли третю найстарішу будівлю в Мукачеві, після замку Паланок та каплиці св. Йосипа. Цей палац Телегді на 70 років старший за знаменитий Білий палац Ракоці, що в центрі Мукачева“, – зазначив Стинич.
За його словами, власники цих підвалів розуміють необхідність доступу до пам’ятки. Наразі тривають роботи з розчищення, а також планується продовження досліджень.
Як повідомлялося, граф Міхай Телегді – це угорський шляхтич, який на межі XVI-XVII біля сотні років володів сучасними Підгорянами (мікрорайон Мукачева) та Чинадієвом. У Підгорянах у нього був палац, також рід Телегді певний час володів замком Сент-Міклош.
У Мукачеві діє пивзавод (Підгорянська пивоварня), який вважається найстарішим промисловим пивним підприємством України, заснованим трансильванським князем Ференцем II Ракоці 1 березня 1701 року. Завод, відомий також як «Пивоварня Графа Фон Шенборна», має понад 320-річну історію та розташований у Мукачеві.
Фото Віктора Стинича
Події
УІНП готовий долучитися до оцифрування фондів української бібліотеки, перевезеної з Торонто в Тернопіль
Український інститут національної пам’яті готовий взяти участь в оцифруванні фондів української бібліотеки філії Українського національного об’єднання в Торонто, яку перевезли в Музей національно-визвольної боротьби Тернопільщини.
Про це йдеться у публікації Укрінформу «Мандрівка української бібліотеки з Торонто в Тернопіль».
Як зазначається, історія бібліотеки філії Українського національного об’єднання в Торонто сягає близько 90 років. Вона сформувалася завдяки поколінням емігрантів, які видавали книги й періодику українською, й налічувала близько 20 тис. книг і періодики. У 2020 році, коли почалася пандемія СOVID-19, бібліотека зачинилася. Наприкінці 2025 року колекцію книг перевезли у Тернопіль.
«Цінність цієї літератури полягає в тому, що її надрукували українські політичні та робітничі емігранти. Ці книги – величезний ковток зі свободи, яка існувала поза тоталітарним суспільством, поза тоталітарною владою, яка панувала в Україні», – зазначив голова УІНП Олександр Алфьоров.
Він додав, що Інститут національної пам’яті готовий долучитися до процесу цифровізації цих книжок та їх викладення в електронному вигляді в мережу, щоб забезпечити доступ до них для читачів і дослідників як в Україні, так і за її межами.
Директор Музею національно-визвольної боротьби Тернопільщини зазначив, що, за попередніми підрахунками, щоб опрацювати і впорядкувати передані з Канади фонди силами музейних працівників, потрібно близько п’яти років. У закладі вже почали над цим працювати.
Як повідомляв Укрінформ, тернопільський музей презентував унікальні книги та бібліотечні матеріали від українців з Торонто.
-
Політика1 тиждень agoУ Нідерландах пройде міжурядова конференція щодо підтримки Україні на шляху євроінтеграції
-
Усі новини1 тиждень agoОбличчя Джима Керрі – що актор зробив із собою
-
Економіка1 тиждень agoАтака на Іран — в Ормузькій протоці зупиняються судна
-
Війна1 тиждень agoПам’яті старшого лейтенанта поліції Василя Паньківа
-
Війна1 тиждень agoУ Генштабі обговорили нарощування спроможностей Сил оборони з ураження ворога
-
Відбудова1 тиждень agoУ Канаді в листопаді відбудеться п’ята бізнес-конференція із відбудови України
-
Політика1 тиждень agoУкраїна продовжує підготовку зустрічі у тристоронньому форматі
-
Війна1 тиждень agoВійна США та Ізраїлю против Ірану — онлайн-трансляція та усі останні новини
