Події
Виставка ляльок «Слава України» відкрилася в одеській бібліотеці
21 березня у Міжнародний день лялькаря в залі Дитячої бібліотеці №21 (вул. Балтиморська (Посмітного), 33) відкрилася виставка ляльок «Слава України» – це частина оригінальних проектів «Barbie: пані України» та «Barbie: мрійники та винахідники”, що були створені спеціально до 30-річчя Незалежності України проєкту «КуклЬтура». Але «Слава України» – динамічне явище, що постійно розвивається: з 2022 року ляльки, які у більшості випадків потребують серйозної реставрації, знаходять нове життя та починають шлях в просвітницьких виставках, які знайомлять дітей та дорослих з видатними українцями.
Фото: Вікторія Горун/Фейсбук.
Ляльки виступають не просто арт-об’єктами, але й історико-культурними артефактами. Вони презентують талановитих людей, які попри життєві негаразди, буремні часи революцій, світових війн, еміграції знаходять в собі сили почати нове життя, та, навіть, йти назустріч своїй мрії. Так, народилася і продовжує розвиватися окрема колекція «Слава України: нове життя», де ляльки, немов птахи-фенікси, переживши своєрідну реанімацію, допомагають українцям дізнатися про людей, що перемогли страхи, незгоди та забуття. В часи війни колекція отримує неабияке значення щодо виховання патріотизму в усіх вікових категоріях, відчуття гордості за співвітчизників та як додатковий елемент позакласного навчання культурології, історії, літератури тощо.
Фото: Вікторія Горун/Фейсбук.
Частина колекції присвячена виходу книги Марії Франкової «Видатні українки», в якій окрім відомих художниць Катерини Білокур та Марії Примаченко, рішучої жінки-капітана Берти Рапопорт, сміливої тревел-блогерки Софії Яблонської представлені такі неймовірні персонажі як жінка з богатирською силою Агафія Завидна, перша жінка – військовий офіцер Олена Степанів, розвідниця Ольга Бесараб та інші.
Фото: Вікторія Горун/Фейсбук.
Окрім того, з новинок проекту можна дізнатися про українку, що першою отримала премію «Оскар» в номінації щодо найкращого костюму, про тайську принцесу-благодійницю, «матінку Wi-Fi», а також святих католицької церкви, які мають українське походження.
Фото: Оксана Долгіх/Фейсбук
На відкритті виставки діти познайомилися з експозицією, яка відображає відомих жінок-українок. Юні читачі мали змогу дізнатися про особливості моди та цікаві деталі різних епох, а також мали змогу відтворити отримані знання на спеціально розроблених макетах для малювання. А на згадку дівчата отримали сюрприз: розрізну книжку “Вдягни ляльку”.
Події
В галереї ARTODESSA відкрилася виставка пейзажів та натюрмортів Тетяни Романенко
В галереї #ARTODESSA Літнього театру Міського саду відкрилася виставка живопису Тетяни Романенко «FABULAE DE URBE». Автор представляє серію нових пейзажів та натюрмортів. Роботи виконані протягом поточного року активної творчої діяльності Тетяни, під час якої було багато творчих пошуків та апробування нових мистецьких методів.
Вивчаючи творчість світових класиків, таких як Кандинський, Мюнтер, Шиле, Марк, Кампедонк, Тетяна прагне експериментувати також у своїх роботах. Тому серії її одеських пейзажів цього разу набули експесіоністичних рис, де яскравість та сміливість колірних рішень створює нову образність.
Що стосується тематики пейзажу, то він є традиційним, коли відображаються відомі одеські види, такі як Оперний театр, порт, пляж Ланжерон, парк Шевченка, морське узбережжя. І водночас вони виглядають абсолютно новими, переосмисленими, оскільки створені з елементами абстрактного та декоративного основ.
Тетяна Романенко не просто зображує місто. У її роботах фабула розгортається як постійне дослідження Одеси: герої – жителі міста – перебувають у динамічних ситуаціях, гуляючи вулицями та парками; птахи завжди грають цікаву роль у розвитку сюжету, інколи ж стають певними символами; дерева та квіти обов’язково доповнюють сценарій твору, вносячи живі акценти.
Живопис та графіка майстра у цьому проєкті – це міські історії, розказані художником поетично, сучасно, а головне – щиро. Тому проект безперечно приверне увагу глядачів та поціновувачів вишуканого.
Катерина Піменова, арт-оглядач.
Фото: Степан Алекян.
Галерея працює кожного дня з 14:00 до 19:00, вихідний – понеділок.
Вхід вільний.
Події
Вийшла поетична збірка загиблого військового Владислава Лози
Вийшла друком поетична збірка “Бездоріжжя” філософа й морського піхотинця Владислава Лози, який загинув у травні 2024 року.
Як передає Укрінформ, про це повідомляє Читомо.
До збірки увійшли вибрані вірші Лози, у яких переплітаються мотиви мови та пам’яті, самотності й провини з образами продавчинь і таксистів: Вергілій веде останню маршрутку на Вишгород, а Кʼєркегор, Гоголь і дядько Коля сперечаються на пасажирських сидіннях про дух трагедії. Останні тексти книжки поет написав уже на фронті, де й загинув.
“Воєнний час породив новий жанр поетичної журналістики – поезію миттєвого відгуку на трагічні події. Ці вірші не потребують ані інтелектуальної, ані формальної обробки. Це сирий, первинний матеріал. Поетика Лози – не така. Саме це вирізняє її з потоку актуальної поезії”, – написав у передмові до книжки поет Борис Херсонський.
Він зазначив, що ці тексти читатимуть і через багато років після завершення війни, адже справжня поезія залишається “як пам’ять про час, який випало пережити авторові, і як пам’ять того, хто цього часу не пережив”.
Тексти Лози до видавництва подали Влад Лукащук і Юлія Татарчук. За словами Лукащука, 19 вересня 2025 року вони надіслали видавництву кілька творів поета, не сподіваючись на відповідь, однак видавництво відповіло, і почалася робота над книжкою.
Найскладнішим, за словами Лукащука, було визначитися з оформленням і назвою збірки, оскільки про побажання автора можна було лише здогадуватися. “Юля каже, що Влад був би задоволений результатом”, – пише Лукащук.
Книжку видали українською мовою у видавництві “Дух і Літера”.
Лоза народився 1999 року у Вишгороді. Вивчав міжнародне право в Київському національному університеті імені Тараса Шевченка, богослов’я в Київській православній богословській академії та культурологію в Національному педагогічному університеті імені Михайла Драгоманова.
Публікувався у виданнях “Дзвін”, “Література та життя”, “Склянка Часу “Zeitglas””, а також в інтернет-виданнях і друкованих альманахах. 2018 року здобув допреміальну відзнаку літературного конкурсу “Смолоскип”. У листопаді 2023 року добровільно долучився до Збройних сил у складі морської піхоти. Загинув у травні 2024 року під Кринками.
Як повідомляв Укрінформ, Укрінформ презентував книгу “Командири перемоги” на BookForum у Львові.
Фото: Читомо
Події
Україна візьме участь у Франкфуртському книжковому ярмарку
Україна цьогоріч візьме участь у Франкфуртському книжковому ярмарку – одному з наймасштабніших та найвпливовіших книжкових заходів світу.
Про це Український інститут книги повідомив у Фейсбуці, передає Укрінформ.
Свої книги на заході представлять 44 вітчизняні видавництва, зокрема «А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА», «АДЕФ-Україна», «АРТБУКС», «АССА», «Астролябія», «АТЕНА», «Білка, Богдан», «БУКШЕФ», «Весна», «Віват», «Віхола», «Видавництво Старого Лева», «Гельблау», «Горобець», «Дах Magazine», «Книголав», «Ковила Паблішинг», «Лабораторія», літературні агенції «літ ґрунт» та «OVO», «Літературна брама», «Маміно», «МІСОН», «Моя книжкова полиця», «Наш Формат», «Орландо», «Основи», «Ранок», «САФРАН», «Стилет і стилос», «Укрaїner», «Українська Картографічна Група», «Уроборос», «Фоліо», «Час змін інформ», «Час майстрів», «Читаріум», «Чорні вівці», «ШКОЛА», «Юрінком» «Інтер», Creative Publishing, Creative Women Publishing, Dach Magazine та ist publishing.
Мета цьогорічної фокусної теми України на ярмарку – привернути увагу до втрат, завданих війною, зокрема втрат, яких зазнало українське книговидання.
Організатором національного стенда є Український інститут книги. Виконувачка обов’язків директора установи Олександра Коваль наголосила, що участь у Франкфуртському ярмарку – це «можливість говорити про українську літературу зі світом, представляти українських авторів і видавців та відчувати підтримку наших іноземних партнерів і друзів».
Кожна представлена у світі українська книжка, за її словами, є «доказом того, що наша культура жива і сильніша за війну».
«Українські видавці продовжують працювати в надзвичайно складних умовах, коли через російську агресію знищено мільйони книжок. Саме тому ми мусимо постійно перебувати в міжнародному культурному просторі», – акцентувала Коваль.
Як зазначається, національний стенд України буде розташований у павільйоні 3.1 С13. Він стане майданчиком для презентації сучасного українського книговидання, знайомства з письменниками й налагодження міжнародних професійних зв’язків, презентації сучасної та класичної української літератури, а також для заходів культурної дипломатії.
Упродовж п’яти днів українські автори, перекладачі, журналісти, інтелектуали та громадські діячі виступатимуть на національному стенді й кількох інших сценах у міжнародних дискусіях.
Програма участі міститиме, зокрема, презентації нових видань, значна частина яких є перекладами української літератури німецькою мовою. Також програма передбачає зустрічі з українськими письменниками, професійні дискусії та переговори з видавцями й літературними агентами з усього світу. Повний розклад доступний на сайті Goethe-Institut.
Як повідомлялося, Франкфуртський книжковий ярмарок є найбільшою літературною подією у світі. Проводять його щорічно в німецькому місті Франкфурт-на-Майні.
Цьогоріч захід триватиме з 7 до 11 жовтня.
Фото архівне, Тетяна Петренко, Український інститут книги
-
Усі новини1 тиждень agoвийшли Huawei Nova 16s та 16s Pro (фото)
-
Відбудова1 тиждень agoЯпонія та Польща домовилися координувати підтримку відбудови України
-
Політика1 тиждень agoВласюк обговорив у Вашингтоні просування законопроєкту Грема про санкції проти РФ
-
Відбудова1 тиждень agoРозсилка: Відбудова України-2026
-
Події1 тиждень agoУ Кам’янці-Подільському відбулася прем’єра фільму про ветерана Валерія Одайника
-
Політика1 тиждень agoЗеленський увів керівника детективів НАБУ Абакумова до антикорупційної робочої групи
-
Політика1 тиждень agoАпеляція ВАКС залишила запобіжний захід Мудрій без змін
-
Події1 тиждень agoЛауреатку «Оскара» Джуліанн Мур відзначать на кінофестивалі у Цюриху
