Connect with us

Події

Виставка ляльок «Слава України» відкрилася в одеській бібліотеці

Published

on


21 березня у Міжнародний день лялькаря в залі Дитячої бібліотеці №21 (вул. Балтиморська (Посмітного), 33) відкрилася виставка ляльок «Слава України» – це частина оригінальних проектів «Barbie: пані України» та «Barbie: мрійники та винахідники”, що були створені спеціально до 30-річчя Незалежності України проєкту «КуклЬтура». Але «Слава України» – динамічне явище, що постійно розвивається: з 2022 року ляльки, які у більшості випадків потребують серйозної реставрації, знаходять нове життя та починають шлях в просвітницьких виставках, які знайомлять дітей та дорослих з видатними українцями.


Фото: Вікторія Горун/Фейсбук.

Ляльки виступають не просто арт-об’єктами, але й історико-культурними артефактами. Вони презентують талановитих людей, які попри життєві негаразди, буремні часи революцій, світових війн, еміграції знаходять в собі сили почати нове життя, та, навіть, йти назустріч своїй мрії. Так, народилася і продовжує розвиватися окрема колекція «Слава України: нове життя», де ляльки, немов птахи-фенікси, переживши своєрідну реанімацію, допомагають українцям дізнатися про людей, що перемогли страхи, незгоди та забуття. В часи війни колекція отримує неабияке значення щодо виховання патріотизму в усіх вікових категоріях, відчуття гордості за співвітчизників та як додатковий елемент позакласного навчання культурології, історії, літератури тощо.


Фото: Вікторія Горун/Фейсбук.

Частина колекції присвячена виходу книги Марії Франкової «Видатні українки», в якій окрім відомих художниць Катерини Білокур та Марії Примаченко, рішучої жінки-капітана Берти Рапопорт, сміливої тревел-блогерки Софії Яблонської представлені такі неймовірні персонажі як жінка з богатирською силою Агафія Завидна, перша жінка – військовий офіцер Олена Степанів, розвідниця Ольга Бесараб та інші.


Фото: Вікторія Горун/Фейсбук.

Окрім того, з новинок проекту можна дізнатися про українку, що першою отримала премію «Оскар» в номінації щодо найкращого костюму, про тайську принцесу-благодійницю, «матінку Wi-Fi», а також святих католицької церкви, які мають українське походження.


Фото: Оксана Долгіх/Фейсбук

На відкритті виставки діти познайомилися з експозицією, яка відображає відомих жінок-українок. Юні читачі мали змогу дізнатися про особливості моди та цікаві деталі різних епох, а також мали змогу відтворити отримані знання на спеціально розроблених макетах для малювання. А на згадку дівчата отримали сюрприз: розрізну книжку “Вдягни ляльку”.





Джерело

Події

Посольство Японії в Україні оголосило про початок конкурсу манґи

Published

on


Посольство Японії в Україні розпочало прийом заявок для участі в 20-му Міжнародному конкурсі манґи.

Як передає Укрінформ, про це Посольство Японії в Україні повідомило у Фейсбуці.

«Раді повідомити про відкриття прийому заявок на 20-й Міжнародний конкурс манґи», – ідеться у повідомленні.

Період подання триватиме з 15 квітня до 30 червня 2026 року.

Подробиці можна дізнатись за посиланням.

Заявки необхідно надіслати до 30.06.2025 23:59 за японським часом.

Читайте також: Скульптури з уламків снарядів: у Лондоні відкрилася виставка Voices From Ukraine

Громадяни України подають свої роботи до Посольства Японії в Україні.

Як правило, роботи подаються виключно у цифровому вигляді.

Як повідомляв Укрінформ, Міністерство культури України у співпраці з фондом «Повір у себе» й дослідницькою компанією Gradus розпочинає перший етап національного дослідження читання в Україні.



Джерело

Continue Reading

Події

Оголосили перших лауреатів Премії з документалістики імені Руслана Ганущака

Published

on



У Києві відбулася перша церемонія вручення Премії з документалістики імені Руслана Ганущака. Головну нагороду отримав пресофіцер 24-ї ОМБр ім. Короля Данила Костянтин Мельников.

Про це повідомляє пресслужба премії, передає Укрінформ.

Церемонія відбулася 14 квітня, у день народження документаліста та воїна Руслана Ганущака. Як зазначається, експертна рада під керівництвом Лариси Покальчук оцінювала роботи за чотирма критеріями: документальна цінність, особиста мужність, майстерність та соціальний вплив.

Головну нагороду ім. Руслана Ганущака отримав пресофіцер 24-ї ОМБр ім. Короля Данила Костянтин Мельников за репортаж «Божевільня. Костянтинівка».

У номінації «Герой у кадрі» переміг Едуард Тимошенко зі стрічкою «Очі війни» із найсильнішим візуальним образом воїна з передової.

У номінації «Кіно-слово» здобув перемогу фільм Аліси Коваленко «З любов’ю з фронту» / MY DEAR TEO — за майстерне поєднання тексту та візуального ряду.

У номінації «Документалістика гідності» за висвітлення незламності духу перемогла стрічка «Мілітантропос» В’ячеслава Цвєткова, Христини Лизогуб і Дениса Мельника.

У номінації «Тиша у війні» перемогла Олена Максьом із фільмом «Не питай мене, чи я вбивав»/ Don’t Ask Me If I Killed — за глибоке дослідження психологічного стану людини на війні.

«Ім’ям року» став Артем Рижиков із фільмом «Простий солдат» — як головне відкриття року в документалістиці.

У номінації «Світло майбутнього» нагородили “молодих авторів, які сміливо документують історію” — Вікторію Гнатюк та Марію Шевченко.

Спеціальні відзнаки за мужність «Кришталева лінза» отримали: Олег Петрасюк (спеціальна відзнака «Фотомить» за кадри з Костянтинівки), Владислав Винарівський («Вєня») (68-ма ОЄБр) та Ілля Мальцев («Білий янгол») — «Герой у кадрі», Артем Дубина (12-та бригада «Азов») — особлива відзнака захиснику та медійнику, а також Дмитро Тяжлов та медійники 92-ї ОШБр.

Експерти також відзначили Дмитра Коновалова за висвітлення воєнних злочинів проти дітей, Андрія Варьонова за популяризацію професії оператора, Сергія Неретіна та команду фільму «Приборкати страх».

Церемонію нагородження провели офіцер ЗСУ Віта Титаренко та директорка фундації Христина Бабляк. Захід розпочався з хвилини мовчання “Перерваний кадр” – на екрані демонструвалися імена документалістів, операторів та репортерів, які загинули з 2014 року.

Читайте також: V фестиваль «Книжкова країна» оголосив програму

“Пам’ять має перетворюватися на дію. Саме тому була створена наша фундація. Ми хочемо, щоб кадри тих, хто пішов у вічність, продовжували жити, а ті, хто сьогодні тримає камеру як зброю, відчували підтримку”, — зазначила засновниця фундації, сестра Руслана Ганущака Ірина Ганущак-Форостян.

Як повідомляв Укрінформ, Руслан Ганущак – військовий журналіст, фотограф та оператор, який загинув 11 січня 2025 року під час виконання бойового завдання у Курській області. Його родина створила Фундацію документалістики імені Руслана Ганущака, що започаткувала премію його імені для військових журналістів, документалістів і фотографів.

Фото: 1 центр ІКП Сухопутних військ



Джерело

Continue Reading

Події

На Рівненщині презентували факсимільну копію Турівського Євангелія

Published

on



На Рівненщині у Дубенському замку презентували факсимільну копію унікальної пам’ятки староукраїнської писемності XI століття – Турівського Євангелія, це один із найдавніших рукописів, який є визначною пам’яткою київської книжкової школи і зберігається в бібліотеці Академії наук Литви.

Про це уФейсбуці повідомив голова Рівненської облради Андрій Карауш, передає Укрінформ.

«Унікальну пам’ятку староукраїнської писемності XI століття, яка збереглась усього на 10 пергаментних аркушах, тепер можна побачити на Рівненщині. Турівське Євангеліє презентували у нашому Дубенському замку, мав за честь розділити з науковцями, військовими, волонтерами цю урочисту подію. Звісно, йдеться про факсимільну копію стародруку», – написав Карауш.

Як зазначається, факсимільна копія стародруку з’явилась, великою мірою, завдяки ентузіастам. Серед них – видавництво «Горобець», яке у вигляді копій повертає в Україну втрачені книги. А ще – науковців, до цієї когорти входить і професор із Житомира Віктор Мойсієнко, він, до звільнення із лав ЗСУ за віком, давав тлумачення цієї та інших книг просто із зони бойових дій.

Турівське Євангеліє – один із найдавніших рукописів, який є визначною пам’яткою київської книжкової школи. Він зберігається в бібліотеці Академії наук Литви, а науковці певні, що книга створена в середині XI ст. у Софійському соборі в Києві. Як наголосив голова облради, у ній – найдавніші риси української мови, і «саме це вказує, що у нас вже тоді були свої мовні особливості, відмінні від недосусідів. Ми – не один народ, і ви знаєте, що московія не може з цим змиритись».

Окрім того, Карауш звертає увагу, що у Турівському Євангелії є вкладні грамоти князя Костянтина Острозького. А Дубенський замок – це фортеця, заснована саме цим княжим родом. Як нагадав голова облради, саме Костянтин Острозький, керуючи об’єднаним військом, розбив переважаючу орду московитів у битві під Оршею.

Читайте також: Дубенський замок отримав унікальну колекцію монет XVII століття

Як повідомляв Укрінформ, у Дубенському замку на Рівненщині до півтисячолітнього ювілею князя Василя-Костянтина Острозького відкрили зал князів Острозьких.



Джерело

Continue Reading

Trending

© 2023 Дайджест Одеси. Копіювання і розміщення матеріалів на інших сайтах дозволяється тільки за умови прямого посилання на сайт. Для Інтернет-видань обов'язковим є розміщення прямого, відкритого для пошукових систем гіперпосилання на використаний матеріал не нижче другого абзацу. Матеріали з позначкою «Реклама» публікуються на правах реклами, відповідальність за їхній зміст несе рекламодавець.