Події
Виставка ляльок «Слава України» відкрилася в одеській бібліотеці
21 березня у Міжнародний день лялькаря в залі Дитячої бібліотеці №21 (вул. Балтиморська (Посмітного), 33) відкрилася виставка ляльок «Слава України» – це частина оригінальних проектів «Barbie: пані України» та «Barbie: мрійники та винахідники”, що були створені спеціально до 30-річчя Незалежності України проєкту «КуклЬтура». Але «Слава України» – динамічне явище, що постійно розвивається: з 2022 року ляльки, які у більшості випадків потребують серйозної реставрації, знаходять нове життя та починають шлях в просвітницьких виставках, які знайомлять дітей та дорослих з видатними українцями.
Фото: Вікторія Горун/Фейсбук.
Ляльки виступають не просто арт-об’єктами, але й історико-культурними артефактами. Вони презентують талановитих людей, які попри життєві негаразди, буремні часи революцій, світових війн, еміграції знаходять в собі сили почати нове життя, та, навіть, йти назустріч своїй мрії. Так, народилася і продовжує розвиватися окрема колекція «Слава України: нове життя», де ляльки, немов птахи-фенікси, переживши своєрідну реанімацію, допомагають українцям дізнатися про людей, що перемогли страхи, незгоди та забуття. В часи війни колекція отримує неабияке значення щодо виховання патріотизму в усіх вікових категоріях, відчуття гордості за співвітчизників та як додатковий елемент позакласного навчання культурології, історії, літератури тощо.
Фото: Вікторія Горун/Фейсбук.
Частина колекції присвячена виходу книги Марії Франкової «Видатні українки», в якій окрім відомих художниць Катерини Білокур та Марії Примаченко, рішучої жінки-капітана Берти Рапопорт, сміливої тревел-блогерки Софії Яблонської представлені такі неймовірні персонажі як жінка з богатирською силою Агафія Завидна, перша жінка – військовий офіцер Олена Степанів, розвідниця Ольга Бесараб та інші.
Фото: Вікторія Горун/Фейсбук.
Окрім того, з новинок проекту можна дізнатися про українку, що першою отримала премію «Оскар» в номінації щодо найкращого костюму, про тайську принцесу-благодійницю, «матінку Wi-Fi», а також святих католицької церкви, які мають українське походження.
Фото: Оксана Долгіх/Фейсбук
На відкритті виставки діти познайомилися з експозицією, яка відображає відомих жінок-українок. Юні читачі мали змогу дізнатися про особливості моди та цікаві деталі різних епох, а також мали змогу відтворити отримані знання на спеціально розроблених макетах для малювання. А на згадку дівчата отримали сюрприз: розрізну книжку “Вдягни ляльку”.
Події
Померла авторка книжкової серії-бестселера «Шопоголік»
У 55 років померла британська письменниця Мадлен Софі Вікгем, яка стала всесвітньо відомою за авторство книжкової серії-бестселера «Шопоголік».
Як передає Укрінформ, про це повідомляє The Guardian.
Зазначається, що у Вікгем залишилися чоловік та п’ятеро дітей.
Загалом авторка, яка більш відома під псевдонімом Софі Кінселла, написала понад 30 книг, тираж яких перевищив 45 мільйонів примірників.
У квітні 2024 року письменниця оголосила, що наприкінці 2022 року їй поставили діагноз гліобластома (агресивний тип раку мозку), і що після операції вона пройшла променеву терапію та хіміотерапію.
Зазначається, що у 24 роки вона написала свій перший роман «Тенісна вечірка» про групу друзів, які беруть участь у турнірі вихідного дня.
Вікгем подала свій перший рукопис, написаний під псевдонімом Софі Кінселла, «Таємний світ мрій шопоголіка», не розкриваючи видавцям свою особу.
Книга, яка в деяких країнах видавалася під назвою «Шопоголік», була опублікована у 2000 році та стала першою з 10 частин серії «Шопоголік».
Історії розповідають про фінансову журналістку Беккі Блумвуд, яка має проблеми з контролем своїх витрат.
Перший і другий романи серії – останній під назвою «Шопоголік за кордоном» – були екранізовані. Стрічка «Шопоголік» режисера Пі Джей Хогана з Айлою Фішер та Г’ю Денсі в головних ролях вийшов у 2009 році.
Як повідомляв Укрінформ, помер український та американський письменник, перекладач та лінгвіст Юрій Тарнавський.
Фото: Sophie Kinsella/Фейсбук
Події
Лауреаткою премії у сфері нематеріальної культурної спадщини 2025 року стала вишивальниця Орися Рябунець
Цьогоріч за премію змагалися 37 дослідників і майстрів, які багато років зберігають українські традиції.
Орися Рябунець – завідувачка канцелярії Рівненської дитячої художньої школи імені А. І. Мартиненка, заслужена майстриня народної творчості України та одна з найвідоміших сучасних дослідниць української вишивки.
Премія, заснована Кабінетом міністрів, відзначає вагомий внесок у виявлення, фіксацію, збереження та популяризацію етнокультурної спадщини українського народу. Цьогорічне рішення комітету – визнання багаторічної праці майстрині, яка понад пів століття досліджує та відтворює традиції Полісся й інших регіонів України.
Переможниця – авторитет у сфері традиційної вишивки. Народилася у 1952 році на Івано-Франківщині, з дитинства переймала техніки ручного шитва від матері та бабусі. У її творчому доробку понад 90 технік вишивки, включно з рідкісними та майже втраченими. Її роботи вирізняють філігранність виконання, глибока етнографічна точність і впізнаваний авторський стиль, у якому традиція поєднується із сучасною естетикою, зазначили у Мінкульті.
За роки мистецької діяльності вишивальниця представила роботи на більш як 575 виставках – від музеїв України до галерей Польщі, Франції та Канади. Її твори зберігаються у музейних колекціях та культурних інституціях по всьому світу.
Рябунець проводить майстер-класи, консультує дослідників, навчає нове покоління майстрів. Її учениці вже стали лауреатками мистецьких премій і провідними діячками у сфері нематеріальної культурної спадщини.
“Внесок Орисі Рябунець – це справжнє мистецтво, а також збереження живого зв’язку між минулим та сучасністю. Вона відновлює техніки, що зникають, та підтримує розвиток української ідентичності через традиційну культуру. Саме такі постаті формують культурну стійкість України й забезпечують передачу унікальних знань наступним поколінням”, – зауважили у міністерстві.
Як повідомляв Укрінформ, бувальщини про конотопську відьму внесли до переліку нематеріальної культурної спадщини.
Фото: Мінкульт
Події
Біля Галича археологи знайшли артефакт Трипільської культури
На Прикарпатті, у селі Залуква, що біля Галича, археологи знайшли артефакт Трипільської культури – фігурку глиняного бичка.
Про це у Фейсбуці повідомив гендиректор Національного заповідника «Давній Галич» Володимир Олійник, передає Укрінформ.
«Під час археологічних досліджень багатошарового поселення в урочищі Сад села Залуква, проведених відділом археології Національного заповідника «Давній Галич» та відтворення історичних ландшафтів у 2025 році, наші фахівці натрапили на унікальний артефакт — глиняну фігурку бичка Трипільської культури», – повідомив Володимир Олійник.
За його інформацією, знахідка датується етапом В ІІ (початок IV тис. до н.е.) і є цінним свідченням духовного світу та мистецьких традицій трипільців.
Трипільська культура є однією з основних давньоземлеробських культур кам’яно-мідної доби (енеоліту). Розвивалася в V—IV тис. до н. е. (протягом 2000 років) і пройшла у своєму розвитку три етапи — ранній, середній та пізній. Трипільські племена посідали простори Східної Європи від Карпат до Дніпра, від Полісся до Чорного моря.
Як повідомляв Укрінформ, у Галицькому замку археологи виявили елементи давнього оздоблення.
-
Суспільство6 днів agoВіце-мер Одеси Позднякова звільнилася і пішла в енергетику
-
Усі новини1 тиждень agoМагнітні бурі в грудні 2025 — які дні найнебезпечніші
-
Суспільство5 днів agoВбивцями сина харківського посадовця виявились ексмитник з Одеси та син бізнесмена з Буковини Анонси
-
Політика1 тиждень agoІрландія під час головування в Раді ЄС максимально просуватиме переговори про вступ України
-
Війна5 днів agoОборона Куп’янська стабільна, росіяни переоцінили сили і зазнають там втрат
-
Політика1 тиждень agoМожливо Україні доведеться піти на «болючі поступки», які можуть завершитися референдумом
-
Відбудова1 тиждень agoАгентство відновлення отримає додатково ₴334 мільйони на інфраструктурні проєкти
-
Відбудова1 тиждень agoВ Одесі оголосили тендер на капремонт дитячої поліклініки, яка цьогоріч постраждала від обстрілу
