Connect with us

Події

Виставка ляльок «Слава України» відкрилася в одеській бібліотеці

Published

on


21 березня у Міжнародний день лялькаря в залі Дитячої бібліотеці №21 (вул. Балтиморська (Посмітного), 33) відкрилася виставка ляльок «Слава України» – це частина оригінальних проектів «Barbie: пані України» та «Barbie: мрійники та винахідники”, що були створені спеціально до 30-річчя Незалежності України проєкту «КуклЬтура». Але «Слава України» – динамічне явище, що постійно розвивається: з 2022 року ляльки, які у більшості випадків потребують серйозної реставрації, знаходять нове життя та починають шлях в просвітницьких виставках, які знайомлять дітей та дорослих з видатними українцями.


Фото: Вікторія Горун/Фейсбук.

Ляльки виступають не просто арт-об’єктами, але й історико-культурними артефактами. Вони презентують талановитих людей, які попри життєві негаразди, буремні часи революцій, світових війн, еміграції знаходять в собі сили почати нове життя, та, навіть, йти назустріч своїй мрії. Так, народилася і продовжує розвиватися окрема колекція «Слава України: нове життя», де ляльки, немов птахи-фенікси, переживши своєрідну реанімацію, допомагають українцям дізнатися про людей, що перемогли страхи, незгоди та забуття. В часи війни колекція отримує неабияке значення щодо виховання патріотизму в усіх вікових категоріях, відчуття гордості за співвітчизників та як додатковий елемент позакласного навчання культурології, історії, літератури тощо.


Фото: Вікторія Горун/Фейсбук.

Частина колекції присвячена виходу книги Марії Франкової «Видатні українки», в якій окрім відомих художниць Катерини Білокур та Марії Примаченко, рішучої жінки-капітана Берти Рапопорт, сміливої тревел-блогерки Софії Яблонської представлені такі неймовірні персонажі як жінка з богатирською силою Агафія Завидна, перша жінка – військовий офіцер Олена Степанів, розвідниця Ольга Бесараб та інші.


Фото: Вікторія Горун/Фейсбук.

Окрім того, з новинок проекту можна дізнатися про українку, що першою отримала премію «Оскар» в номінації щодо найкращого костюму, про тайську принцесу-благодійницю, «матінку Wi-Fi», а також святих католицької церкви, які мають українське походження.


Фото: Оксана Долгіх/Фейсбук

На відкритті виставки діти познайомилися з експозицією, яка відображає відомих жінок-українок. Юні читачі мали змогу дізнатися про особливості моди та цікаві деталі різних епох, а також мали змогу відтворити отримані знання на спеціально розроблених макетах для малювання. А на згадку дівчата отримали сюрприз: розрізну книжку “Вдягни ляльку”.





Джерело

Події

ЗСУ допомагають маркувати архівні установи «Блакитним щитом»

Published

on



Про це на пресконференції в Києві розповіли представники Укрдержархіву та Генштабу ЗСУ, повідомляє Укрінформ.

Під час заходу нагадали, що застосування позначки «Блакитний щит» для об’єктів, які зберігають культурні цінності, зокрема для будівель державних архівів, передбачено Гаазькою конвенцією 1954 року про захист культурних цінностей у разі збройного конфлікту. Україна підписала й виконує цю конвенцію, але маркування архівних установ національним законодавством і досі прямо не передбачено. Відтак Укрдержархів пішов на співпрацю в цьому питанні з ЗСУ.

«Для того, щоб вирішити цю ситуацію ми спільно зі спецпідрозділом по культурних цінностях Генштабу ЗСУ досягли домовленості та уклали спільний меморандум про допомогу в цьому питанні. Меморандум було підписано 29 вересня цього року, і за два місяці ми маємо вже 57 промаркованих архівних установ, які включають обласні державні архіви, центральні державні архіви у підпорядкуванні Держархівслужби та архівні відділи райдержадміністрацій», – розповіла перша заступниця голови Державної архівної служби України Тетяна Шевченко.

Військові застосували щодо документальної спадщини, яка зберігається у державних архівах, вже набутий досвід маркування об’єктів культурної спадщини в умовах війни.

«Ми вийшли на варіант співпраці з Державною архівною службою, де ми більше надавали консультаційну допомогу. Ми домовилися, що допоможемо відмаркувати обласні об’єкти по всій Україні. З нашого боку це була професійна консультація – як розміщати, маркувати і документально оформляти маркування та розробили акт його фіксації, який дозволяє надалі занести цю інформацію з геолокаційними даними в національну систему обліку. Там інформація з наявними відмаркованими об’єктами зберігатиметься відповідно до положень Гаазької конвенції», – розповів представник відділення захисту культурної спадщини ЗСУ Кирило Кобцев.

Читайте також: Евакуація культурної спадщини: МКСК працює над систематизацією протоколів

Позначення об’єктів проводиться емблемою у вигляді «Блакитного щита» – синьо-білих перехрещених трикутників. Цей знак підтверджує захищений статус пам’яток відповідно до міжнародного права, а їхнє знищення чи пошкодження прирівнюється до воєнного злочину.

Як повідомляв Укрінформ, влітку 2025 року на Сумщині розпочали перший етап маркування пам’яток культурної спадщини міжнародним знаком захисту «Блакитний щит».

Фото: Національний заповідник Києво-Печерська лавра



Джерело

Continue Reading

Події

Мінкульт та Європейський інвестбанк готують кредитну підтримку креативних індустрій

Published

on


Міністерство культури України та Європейський інвестиційний банк готують фінансові рішення для доступнішого кредитування креативного бізнесу.

Про це повідомляє Міністерство культури, передає Укрінформ.

“Віцепрем’єр-міністерка з питань гуманітарної політики — міністерка культури Тетяна Бережна зустрілась із представниками Європейського інвестиційного банку… обговорили можливості залучення кредитних та гарантійних механізмів, які ЄІБ уже реалізує в інших секторах економіки та які можуть бути адаптовані для потреб підприємств сфери культури і креативних індустрій”, – йдеться у повідомленні.

Зазначається, що такі інструменти спрощують умови кредитування для малого та середнього бізнесу, а також зменшують ризики для банків.

ЄІБ представляли голова Регіонального представництва у країнах Східної Європи Крістіна Мікулова, директор департаменту кредитування державного сектору Ліонель Рапай, в.о. керівника кредитування приватного сектору в Україні Свен Робен.

Сторони домовились розпочати опрацювання проєкту кредитної підтримки креативного сектору, що стане першим кроком до запуску нових фінансових можливостей для галузі.

Читайте також: П’ять європейських країн інвестують майже €4 мільйони у Фонд культурної спадщини – Бережна

Як повідомляв Укрінформ, віцепремʼєр-міністр з гуманітарної політики – міністр культури Тетяна Бережна під час презентації Стратегії діяльності Мінкульту іноземним дипломатам заявила, що охорона та відновлення культурної спадщини, а також розвиток культурних і креативних інституцій – серед пріоритетів діяльності Міністерства культури на 2026 рік.

Фото: Мінкульт



Джерело

Continue Reading

Події

Лувр не відкрився в понеділок через страйк працівників

Published

on



Лувр не відкрив свої двері для відвідувачів у понеділок, 15 грудня, після того, як загальні збори співробітників музею одностайно підтримали рішення про страйк.

Як передає Укрінформ, про це повідомляє BFMTV

«Відвідування Лувру стало справжньою смугою перешкод», – написали профспілки у своєму повідомленні про намір страйкувати, яке раніше було надіслане міністерці культури Франції Рашиді Даті. У ньому профспілки стверджують, що керівництво музею ігнорує аварійні ситуації в будівлях, а умови праці постійно погіршуються.

Зазначається, що за рішення страйкувати проголосували щонайменше 400 працівників. У адміністрації Лувру повідомили, що наразі складають список співробітників, які не страйкують, щоб визначити, чи зможе музей відкритися в понеділок.

Перед натовпом відвідувачів, які чекали о 9-й ранку біля центрального входу, висіла табличка з написом: «Відкриття музею наразі відкладається. Ми повідомимо вас про деталі можливого відкриття якомога швидше».

Читайте також: Пограбування Лувру: всі четверо підозрюваних – за ґратами

Як повідомляв Укрінформ, на початку грудня у паризькому Луврі внаслідок аварійного витоку води постраждали сотні видань бібліотеки відділу єгипетських старожитностей.

19 жовтня у Луврі сталося зухвале пограбування, вартість викрадених коштовностей королівської династії Наполеона пізніше оцінили у 88 млн євро.



Джерело

Continue Reading

Trending

© 2023 Дайджест Одеси. Копіювання і розміщення матеріалів на інших сайтах дозволяється тільки за умови прямого посилання на сайт. Для Інтернет-видань обов'язковим є розміщення прямого, відкритого для пошукових систем гіперпосилання на використаний матеріал не нижче другого абзацу. Матеріали з позначкою «Реклама» публікуються на правах реклами, відповідальність за їхній зміст несе рекламодавець.