Як передає Укрінформ, про це повідомило Держкіно.

Премія Олександра Довженка присуджується за видатний внесок у розвиток українського кіномистецтва як окремим кінематографістам, так і творчим колективам щорічно до 10 вересня.

У Держкіно нагадали, що колектив, який висувається на здобуття премії, не може перевищувати п’яти осіб і повинен включати тих авторів, чий творчий внесок був найбільш визначним.

Премія може бути присуджена громадянам України, іноземцям та особам без громадянства.

Щороку присуджується лише одна премія.

До участі не допускаються твори, що вже були відзначені або висувалися на здобуття Національної премії України імені Тараса Шевченка, а також кандидатури, що одночасно подаються по кількох творах.

Повторно премія може бути присуджена за наявності нових визначних досягнень у галузі кіномистецтва, але не раніше, ніж через п’ять років після попереднього присудження.

Подання творів здійснюють Міністерство культури України, творчі спілки, кіно-, теле-, відеостудії, мистецькі заклади, наукові установи, громадські організації, а також редакції газет і журналів.

До Комітету з Державної премії України імені Олександра Довженка подаються лист за підписом керівника організації з зазначенням автора (авторів), назви твору, року створення, назви студії (організації), оцінки твору та мотивації подання.

Крім того, подаються довідка про життя і творчість висунутих осіб (у довільній формі), протокол засідання організації про прийняття рішення щодо висунення (у повному вигляді, із завіренням мокрою печаткою та детальним викладенням пропозицій і обґрунтувань), а також відгуки преси.

Документи приймаються до 1 червня за адресою: 02156, Київ, вулиця Кіото, 27, Державне агентство України з питань кіно, кабінет 415, контактний телефон: (044) 33-00-177.

Як повідомляв Укрінформ, Державна премія України імені Олександра Довженка 2025 року присуджена творчому колективу фільму «Медовий місяць» – режисерці та сценаристці Жанні Озірній, актору Роману Луцькому та акторці Ірині Нірші.

Мстислав Чернов очолить журі премії за документальне кіно L’Œil d’or Каннського кінофестивалю.

Як передає Укрінформ, про це повідомило Читомо.

«Відлуння/Echoes» є спільною роботою поетки, парамедикині, ветеранки, співзасновниці проєкту «Недописані» Олени Герасим’юк та письменника, перекладача, військового Павла Матюші, створеною як вшанування пам’яті загиблих українських письменників.

Після показів на книжкових виставках у Франкфурті, Яссах, Токіо, Йокогамі та Лейпцигу перфоманс уперше прозвучав для української авдиторії. Саме вдома, як кажуть автори, цей показ був для них найважливішим.

«Цей перформанс передусім створений для пам’ятування наших загиблих поетів, людей літератури. І дуже важливо, напевно, щоб сама країна, яка породила цих поетів, про них пам’ятала сьогодні, завтра і завжди. За честь представляти цей перформанс удома», – зауважив Матюша.

Під час попередніх показів перфомансу учасники тримали плакати із цитатами полеглих авторів і передавали їх у зал.

Зокрема, по черзі згадували Бориса Гуменюка, Вероніку Кожушко, Максима Кривцова, Гліба Бабіча, Миколу Леоновича, Катерину Роговик, Володимира Вакуленка, Ігоря Мисяка, Вікторію Амеліну і Іллю Чернілевського.

Для Герасим’юк цей показ в Україні виявився не лише прем’єрним, а й особливо складним через присутність родин загиблих.

«У першу чергу, я дуже вдячна родинам, які сьогодні прийшли і стали частиною цього перформансу. Вранці приходив тато Максима Кривцова, і він дуже хотів залишитися, але сьогодні дві події по Максиму, і він серцем з нами. Дуже високою честю було те, що присутній тато Іллі Чернілевського», – зазначила вона.

За словами Герасим’юк, у такому просторі працювати важче, ніж на міжнародних майданчиках, де перформанс уже побачили глядачі: «Набагато важче працювати, тому що ти розумієш, що ти це робиш не для абстрактної авдиторії, яка просто читає якісь книжки, а ти це робиш для того, щоб розділити біль із цими родинами».

Вона також наголосила, що для команди важливо не стільки заявити про новий формат, скільки запропонувати спосіб роботи з пам’яттю.

«На жаль, наше життя скінченне, і ми всі майбутні мертві. І ця шана, яку ми виказуємо сьогодні, це той приклад, як можна працювати з пам’яттю. І тому в Україні ми б хотіли спершу не бути якимись авторами, які придумали новий формат. Ми би хотіли просто поширити серед колег спосіб пам’ятати так, щоб цих людей любили, і щоб їхнє світло тривало і тривало далі», – додала вона.

Як зазначив Матюша, в різних країнах цей перформанс знаходив подібний відгук, незалежно від географічної чи культурної відстані.

«У всіх країнах ближчих, далі від нас, географічно, можливо навіть культурно, він завжди знаходив відголос, відгомін в серцях слухачів. Тому що, напевно, література, пожертва і пам’ять – це настільки універсальні категорії, що вони зрозумілі по всьому світу. І нам дуже було приємно, що його так сприймали інші країни», – наголосив він.

Після завершення перформансу Герасим’юк подякувала глядачам і родинам, які прийшли на прем’єру, а також закликала продовжити вшанування біля стіни пам’яті.

«Ми дуже вдячні вам за те, що сьогодні ви відвідали перформанс “Відлуння”. Ви стали першими, хто прийшов на прем’єру в Україні. Ми доземно вдячні родинам, які прийшли сьогодні. Пане Станіславу (батько Іллі Чернілевського), який сьогодні тут, я не можу стримати сліз. Дякую вам. Це надзвичайно висока честь для нас», – підкреслила вона.

Продовженням перформансу стала стіна пам’яті біля 4-го павільйону фестивалю. Там відвідувачі можуть взяти стікер на стенді і вшанувати людей літератури, про яких відомо станом на зараз.

«Продовження нашого перформансу – біля 4 павільйону, де прямо перед входом ви можете побачити стіну пам’яті, взяти стікер на стенді реєстрованих авторів і вшанувати всіх людей літератури, які ми знаємо сьогодні. Їх, на жаль, 289. Несіть ці знання з собою далі. Будьте відлунням їхніх голосів. Якщо раптом хтось із вас знав авторів, які загинули, напишіть нам на проєкт “Недописані”. Ми дуже потребуємо ваших спогадів», – звернулася Герасим’юк до присутніх.

Як повідомляв Укрінформ, у Києві в Національному комплексі «Експоцентр України» із 23 по 26 квітня проходить V фестиваль «Книжкова країна».

Волонтерський проєкт «Недописані», присвячений дієвцям літературної галузі, чиє життя забрала Росія, отримав відзнаку Memorial Action Award 2026 за вагомий внесок у нову культуру пам’яті в Україні.

Фото: Дар’я Гниляк/chytomo.com