Про це у Фейсбуці повідомляє Національний музей народного мистецтва Гуцульщини та Покуття, передає Укрінформ.

«Готуємо виставку з 700 писанок, відтворених на основі колекції Музею писанкового розпису. Виставка підсилюватиме міжнародний імідж України, сприятиме якісній інтеграції української культури в європейський культурний простір і поглибленню співпраці з культурно-мистецькими та громадськими інституціями за кордоном», – йдеться у повідомленні музею народного мистецтва Гуцульщини та Покуття.

Виставку готують за фінансової підтримки Українського культурного фонду в межах програми «Культура. Регіони» в Музеї писанкового розпису – філії Національного музею народного мистецтва Гуцульщини та Покуття імені Й. Кобринського. Назва проєкту – «Писанка крізь віки: скарби з колекції Музею писанкового розпису».

«Важливою складовою проєкту є забезпечення безбар`єрного доступу до музейної колекції для відвідувачів з інвалідністю. З пересувною виставкою зможемо завітати до людей, які перебувають на лікуванні чи оздоровленні в реабілітаційних центрах», – додають у Музеї народного мистецтва Гуцульщини та Покуття.

Зазначається, що виставку доповнюватимуть доступні на сенсорному екрані відео-, фотоілюстративний та інформаційний матеріали, двомовний каталог (українською та англійською мовами), який розповідатиме про представлені твори в контексті музейної збірки.

Емоційне сприйняття друкованого матеріалу підсилюватимуть анімаційні ролики, які розкриватимуть красу писанок різних регіонів України.

Виставку писанок обіцяють представити в Музеї писанкового розпису під час відзначення 100-літнього ювілею Національного музею народного мистецтва Гуцульщини та Покуття імені Й. Кобринського.

Нині збірка Музею писанкового розпису налічує понад 12 000 писанок і декоративних яєць із різних регіонів України та 35 країн світу.

Українську традицію «Писанка: українська традиція і мистецтво оздоблення яєць» офіційно внесли до Репрезентативного списку нематеріальної культурної спадщини людства ЮНЕСКО 3 грудня 2024 року.

Як повідомляв Укрінформ, Музей писанкового розпису поповнив збірку твором, створеним на замовлення військових.

Фото: Український культурний фонд

Про це повідомило AP, передає Укрінформ.

За словами менеджерки бібліотеки Мішель Хадсон, місцевий житель Росс Сіммонс виявив книгу в ящику з-під чаю під час ремонту старого будинку.

«До нас ніколи не повертали нічого настільки старого. Я стежу за багатьма бібліотеками в соцмережах, і часто там розповідають про книги, які знаходять через 30-40 років під час прибирання старих маєтків», – зазначила Хадсон.

Сіммонс припустив, що книгу свого часу взяв почитати його прапрадід Джон Сіммонс, якому належав цей будинок.

Бібліотеку в Кіамі відкрили у 1872 році. Книга «Афінські старожитності», видана у 1858 році, мала номер 506 у її першій колекції, яка налічувала близько тисячі книжок.

За словами Хадсон, імовірно, книгу не повернули вже в перші роки після відкриття бібліотеки.

Якби штраф за прострочення нараховували донині, він становив би близько 28 тисяч австралійських доларів (майже $19,5 тисячі) з урахуванням інфляції.

Розрахунок грунтується на правилі, надрукованому на внутрішньому боці обкладинки: за кожен тиждень прострочення стягували три пенси.

Водночас Хадсон зазначила, що бібліотека втратила записи про читачів за 1870-ті роки, тому встановити, хто саме востаннє брав книгу, неможливо.

Згідно з тодішніми правилами, читач мав повернути книгу й сплатити штраф, перш ніж отримати іншу.

«Можливо, саме тому її нам так і не повернули», – пояснила Хадсон.

Книгу включать до краєзнавчої колекції бібліотеки.

«Ми більше не видаватимемо її. Не хочемо знову чекати 150 років на повернення», – додала Хадсон.

Як повідомляв Укрінформ, Національна бібліотека України імені Вернадського отримала у свій фонд європейські стародруки XVII–XVIII століть зі згадками та описами України.

Фото: Facebook/Kiama Library

Як передає Укрінформ, про це повідомило Читомо.

Режисером стрічки стане Олександр Тіменко – режисер-постановник і сценарист із досвідом роботи над ігровими та документальними проєктами. Серед його робіт – «Спіймати Кайдаша», «Катерина», «Потяг до життя» та інші. З 2023 року Олександр проходить службу в лавах ЗСУ.

Продюсерка та ініціаторка проєкту – Іванна Хіцінська, членкиня Української кіноакадемії, продюсерка документальних та ігрових проєктів і лауреатка Національної кінопремії «Золота Дзиґа».

Виробництво фільму виконуватиме компанія WAYA Profuction.

Уже також представили тизер фільму.

Головний герой стрічки тринадцятирічний Юрко Туряниця щоразу, коли бачить несправедливість, не може залишитися осторонь. Саме через це він стає дотичним до небезпечного розслідування, в якому намагаються захистити добре ім’я ветерана російсько-української війни, якого намагається дискредитувати ворожа пропаганда. Під час цього Юрко та його друзі відкривають для себе маловідомі сторінки української історії.

Майбутній фільм орієнтований на глядачів віком 12–14 років. Команда прагне говорити з підлітками не про них, а їхньою мовою – через пригоди, дружбу, гумор, перше кохання, сумніви та складні моральні вибори.

Наразі проєкт перебуває на етапі девелопменту за підтримки Українського культурного фонду.

Команда працює над повнометражним сценарієм, розрахованим орієнтовно на 90 хвилин екранного часу, режисерським і візуальним баченням фільму та міжнародним презентаційним пакетом.

Зокрема, автор книжки очолює роботу з адаптацією сценарію, що дозволить зберегти характери героїв і сюжет книжки, водночас адаптувавши їх до сучасної кіномови.

«Коли вийшов мій твір, російське вторгнення в Україну тривало вже рік, і мені було дуже важливо показати світоглядну залученість юних українців до змін у країні. Герої захищають добре ім’я ветерана АТО, яке намагається паплюжити ворожа пропаганда, і водночас відкривають для себе сторінки історії України, що розповідають про участь їхніх ровесників у протистоянні одвічному ворогу. Але все це не прозвучало б так і книга не стала б однією з улюблених, якби важливі сенси автор не загорнув у форму гостросюжетного детективу», – зауважив Кокотюха.

За його словами, читач, а тепер і глядач, стежить за перебігом подій, переживає за героїв, разом із ними припускається помилок, та все ж повертається на вірний шлях. «Фінал показує не лише притаманну жанру перемогу Добра над Злом, а й дає розуміння, для чого герої шукають істину, ризикують та яку важливу мету переслідують», – додав автор роману.

«Гімназист і Чорна рука» підготовлений за підтримки Українського культурного фонду в межах конкурсної програми «Мистецтво в кадрі». Партнери проєкту – Одеська кіностудія та латвійська продакшн-компанія Sunday Rebel Films.

Тіменко, розповідаючи про стрічку, зазначив: «Підлітки дуже чутливі до уваги. Кіно для підлітків – один із найяскравіших проявів уваги до них із боку дорослих, батьків і суспільства загалом. Шлях дорослішання завжди тернистий, тому підліткові важливо мати можливість спілкуватися з дорослими, які щиро його поважають, співчувають його пошукам сенсів і готові ділитися власним досвідом. Ми прагнемо донести до юного глядача думку, що запорукою успіху є воля та прагнення до перемоги – передусім над собою».

«Найважливіше для нас – уникнути будь-якої штучності й фальші, адже підлітки відчувають їх дуже тонко. Водночас ми хочемо м’яко звернути увагу на обставини, які можуть свідчити про небезпеку, застерегти від необдуманого ризику й допомогти знайти правильний бік», – підкреслив режисер.

Коментує фільм і продюсерка Іванна Хіцінська: «Для мене «Гімназист і Чорна рука» – насамперед історія Юрка. Він бачить те, що дорослі вже перестали помічати. Не тому, що розумніший за них, а тому, що ще не навчився миритися з несправедливістю. Саме такими героями сьогодні захоплюються підлітки – не безстрашними й бездоганними, а справжніми. Тими, хто сумнівається, помиляється, але все одно знаходить у собі сміливість зробити правильний вибір».

«Настав час українським підліткам отримати власного героя – того, хто говорить їхньою мовою, живе в українських реаліях, дружить, помиляється, закохується, шукає правду і вчиться робити складний моральний вибір», – додала вона.

Також Хіцінська зауважила, що для неї «Гімназист і Чорна рука» – це значно більше, ніж екранізація успішної книжки. Це можливість створити українську підліткову кінофраншизу і зробити ще один крок до того, щоб українські діти дорослішали не лише зі світовими, а й із власними героями. Бо культурна самоідентифікація починається з історій, у яких люди впізнають себе .

Як повідомляв Укрінформ, у Києві завершили зйомки фільму «Місто» режисера Станіслава Битюцького – сучасної кіноадаптації роману Валер’яна Підмогильного.

Фото Укрінформу можна купити тут