Про це повідомило Variety, передає Укрінформ.

Сиквел про «Людину-павука» від Sony та Marvel за участю акторів Тома Голланда та Зендаї на сьогодні (за перший тиждень прокату) приніс $1,155 мільярда касових зборів, включаючи $449 мільйонів на внутрішньому ринку Північної Америки та ще $706,3 мільйона на міжнародному.

Таким чином «Людина-павук: Абсолютно новий день» вже став найкасовіший фільмом цього року.

Крім цього, ця стрічка найшвидше (лише за чотири дні) зібрала $400 мільйонів у Північній Америці.

«Людина-павук: Абсолютно новий день» став лише другим фільмом, який перетнув позначку в $1 мільярд за шість днів прокату.

Збори від продажів квитків у кінотеатрах на цей сиквел перевищують показники «Історії іграшок 5» від Disney, яка із червня заробила $1,067 мільярда.

Як повідомляв Укрінформ, американська кіностудія Sony Pictures презентувала трейлер фільму пригодницького комедійного фільму «Джуманджі: Відкритий світ» (Jumanji: Open World) із голлівудською зіркою Двейном Джонсоном у головній ролі.

Фото: Sony Pictures

Про це йдеться у публікації Укрінформу “Сучасник Трої в Миколаєві: дослідники “Дикого Саду” змінюють уявлення про найдавнішу історію України”.

“За роки війни на “Дикому Саду” нам вдалося дослідити новий об’єкт – так зване приміщення №23, яке розташоване у ближньому передмісті. Також цього року почали вивчати ділянку між дальнім і ближнім передмістями. І тепер можемо припустити, що саме в цьому місці знаходився третій рів, який розділяв ближнє та дальнє передмістя”, – розповів відомий археолог, дослідник городища “Дикий Сад”, старший викладач кафедри історії Чорноморського національного університету імені Петра Могили Кирило Горбенко.

За його словами, хоча останнім часом було знайдено менше артефактів, водночас вдалося по-новому подивитися і переосмислити окремі знахідки та всю архітектурну структуру поселення. Саме це дало змогу зробити низку важливих висновків.

“Однією з ознак розвитку “Дикого Саду” було соціальне та майнове розшарування суспільства. Воно, зокрема, проявлялося і в тому, де саме мешкали представники різних соціальних груп. А рови городища виконували не лише оборонну функцію, а й розділяли різні прошарки його мешканців”, – наголосив Горбенко.

Він зазначив, що у цитаделі проживала еліта, частина якої була майстрами високого рівня і володіла технологіями виготовлення бронзових та рогових виробів, кераміки тощо.

У ближньому передмісті також селилися ремісники. Археологи знайшли тут будинок майстра з обробки рогу та кістки, а неподалік — будинок майстра-ливарника. На думку дослідників, саме ці фахівці становили своєрідний «середній клас».

У дальньому передмісті жили прості мешканці городища, а посад заселяв найменш заможний люд.

Як повідомлялося, одним із резонансних висновків останніх років під час дослідження стародавнього городища «Дикий Сад» у Миколаєві стало те, що його засновниками не були кіммерійці, як це припускали раніше.