Connect with us

Війна

Розмальовані фасади, опалювальний сезон, воєнний стан та зміна пріоритетів: чим займаються одеські комунальники

Published

on

Вулиці підмітають, нові квіти висаджують, райони прибирають: все що ми бачили і у минулому мирному житті відбувається і зараз. У комунальних служб задачі слідкувати за містом, його чистотою, підготовлювати до сезону залишились актуальними, але пріоритети змінились, а всі проєкти очікують часу відбудовування. Роботи багато, а якої саме? Про це “Дайджесту Одеси” розповів заступник директора департаменту міського господарства Одеської міськради Віталій Цуркан.

Як на вторгнення відреагували комунальні служби в Одесі? 

Якщо говорити, що комунальні служби на початок бойових дій у нашій країні роз’їхалися, розбіглися, були зупинені — це не так. Як і у всіх людей був страх, було нерозуміння, але ми чиновники. Ми розуміємо, що на наших плечах та на плечах наших співробітників великий пласт роботи. Вона може не проглядатись людям зі сторони або тим, хто в якійсь паніці опиняється, але вона дуже відчутна. Кожен усвідомлює, що повинен щось зробити, він не може взяти і залишити своє робоче місце. 

Згідно з інструкціями наш департамент перетворився в єдину комунальну службу на момент активних бойових дій. Наш директор департаменту, Наталія Мостовських, очолює цю комунальну службу. Всі наші комунальні підприємства стають єдиним механізмом, а не двадцятьма, як зазвичай. 

На момент вторгнення нас зібрав віцемер Дмитро Жеман. Ми говорили, як нам підтримати Одесу, показати жителям, що місто продовжує жити. Мер поставив таке завдання: місто продовжує жити і тим самим потрібно показувати надію людям, що ніхто не збитий з пантелику. Ми розробили модель того як діятимемо. Конкретні служби займатимуться відновленням і упорядкуванням бомбосховищ, укриттів. Інші — продовжують підмітати вулиці, готувати місто до весняно-літнього періоду. 

Фото: Департамент міського господарства Одеської міської ради

Яка робота наразі головна у комунальних підприємств?

Ми є дуже складним департаментом. Дуже багато роботи, у мирний час ми неймовірно завантажені: проєкти, плани, щільний графік, фінансування, презентаці ідей майбутнього, звіти. Все це мало реалізуватись і цього року також. Зрозуміло, що наразі пішло на другий план і в нас залишились звичні справи. Комунальні підприємства продовжують виконувати свої функціональні обов’язки: їздять глобуси, чистять дороги, метуть двірники та інше.

Дякувати Богу, що в нашому місті не було бойових дій і бюджетна сфера практично не просіла. У нас всі із зарплатами. Керівників підрозділів налаштовували на те, що вони є прикладом колективу, повинні показувати щоранку, що налаштовані на агресивну (у хорошому сенсі) роботу, яка має привести до результату: якісне прибирання, посадка, прибирання, миття територій, тощо. 

Фото: Департамент міського господарства Одеської міської ради

Мешканців це радує, особливо, коли знімаємо якісь оборонні споруди. Приїжджали навіть делегації, які хотіли подивитись, як живе місто у воєнний час. Звичайно в деяких моментах, якісь радісні речі, вони через певний ком у горлі. Одеса показує, що вона живе, але водночас тут неподалік люди сидять в окопах – ми їх підтримуємо. Завжди беремо участь у подібних заходах допомоги.

Яких складнощів, пов’язаних зі вторгнення боялись, особливо під час опалювального сезону? У мешканців міста було багато сюжетів, і здебільшого вони не радісні.

Нас не може не турбувати воєнний стан, бо це непокоїть усю країну. Одеса велике місто, зараз ще насичене переміщеними громадянами. Вони переживають, а чи правильне обрали місто, щоб перезимувати, жити. Насамперед враховуємо побажання та надії мешканців, які вірять у те, що ми все зробимо правильно, а військові нас захистять. 

Ми, своєю чергою, передбачили низку заходів, які могли б убезпечити нашу критичну інфраструктуру. Загалом у нас не зовсім та професія, щоб закрити якийсь простір. Моделювали події та відбувались своєрідні вчення, на випадки відсутності світла чи газу. Зараз розробляється механізм, рекомендації. Ми спілкуємось з Обласною військовою адміністрацією, обмінюємось рекомендаціями та варіантами розвитку подій. Якщо така модель передбачається, то розташовуватимемо пункти обігріву. У цьому питанні нам допомагають і допомагатимуть. Всі комунальні підприємства проінструктовані і мають план щодо того, як поводитись у складних умовах, коли не буде основних джерел обігріву, електроживлення. Насамперед вони думатимуть про людей, потім уже про себе. Сподіваюся, що такого не відбуватиметься, але ми маємо бути готові. 

Чи готові вже до опалювального сезону? 

Як правило, у нас підготовка до опалювального сезону починається рівно тоді, коли він закінчується, прямо наступного дня. Люди думають, що ось у трубах щось зашуміло, отже незабаром буде опалювальний сезон — а це серпень місяць. Це не зовсім так.

Як тільки закінчили опалювальний сезон, наступного дня, теплопостачальна та обслуговувальна організація, вже мають план гідравлічних випробувань. Це перше, що потрібно зробити для того, щоб виявити слабкі місця в мережі, зрозуміти яким чином вирішуватимуться проблеми ремонту, де брати матеріали та за які кошти. І ще треба донести населенню про їхні заборгованості. Це комплекс заходів, який рік у рік дуже схожий. Він необхідний, щоб уже до наближення опалювального сезону ми позбулись достатньо об’ємної кількості проблем, які можуть бути на початку нового сезону. 

Фото: Департамент міського господарства Одеської міської ради

Перша гідравліка відбувається у травні, друга у липні, третя — кінці серпня/початку вересня. Обслуговувальні організації, ЖКС, вони так само як і теплопостачальні, випробовують будинкові мережі. У кожному будинку з центральним опаленням є елеваторний вузол, який називаємо тепловим пунктом. Однозначно він має бути приведеним до ладу. Готуються всі, хто причетний до цього. 

Під час випробувань мережі можуть траплятись пориви, тому одразу це місце розкопується і починаються необхідні роботи. Але є різниця у тому наскільки велика ділянка потребує реставрації чи заміни. У будинках схожа система: йде опресування системи, наповнення її назад, спуск хімочищеної води та виявлення течій чи проблем. 

Щотижня у нас проходять штаби тепла, де віцемер Дмитро Жеман, директор Департаменту Наталія Мостовських та всі учасники процесу, а це: обслуговувальна, теплопостачальна організація, ОДЕСАГАЗ, представники приватних компаній, які мають котельні, всі ми обговорюємо та вирішуємо нагальні проблеми. Це серйозний процес, який тягне за собою низку заходів до виконання. Можу сказати, що ми з ним справляємось і сьогодні, навіть у цей складний час, наше місто на 96% готове до опалювального сезону. Навіть якщо є якісь пориви та ремонтні роботи зараз, то у розраховані дні, ми знаємо, коли що закінчимо. Я впевнений, що розпочнемо опалювальний сезон вчасно, як запланували. Особливих проблем немає. 

По всьому місту на фасадах будинків фарбою намальований український прапор, акція “колір миру”. Коли, як та з ким відбулася реалізація цієї акції?

Справді, це реалізувалось з перших днів повномасштабної війни, з 24 лютого. Як правило, на початку весни комунальні служби проводять закупівлю прапорів до державних свят. На той момент ми не були повністю забезпечені прапорами, ось тут і виникла ця ідея у заступника мера – Дмитра Жемана, яку він погодив з мером. Там де не вистачатиме прапорів — ми їх намалюємо. Всі дуже вподобали цю ідею. Раніше ми сказали б: ну як це розмальовувати фасад. Адже ми ж боремося з тими, хто це робить і є норми, правила, а ще й пам’ятки архітектури. Але коли ідея — об’єднати все місто в єдиний колір і єдину позицію, що Одеса — це Україна, то ми звичайно були у захваті.  Напевно тільки так можна було донести до кожного дитяти, дорослого, двору таку ідею. У людини якийсь скоріше страх чи незнання, бо там вибухи, якась інформація, переживання. І, коли вона виходить і бачить жовто-блакитний стяг, то в свідомості прокидається думка, що все нормально, я у своїй країні і ніхто сюди не прийде.

Ми цю ідею поширили, наші КП, які обслуговують житлові будинки, десь знайшли фарбу. Це сталося дуже швидко: менше ніж за тиждень ми зафарбували всі будинки. Може, звичайно, в якихось глибинках цього немає, але здебільшого і в спальних районах будинки зафарбовані в державний прапор. 

Як розповіли у ZEZMAN Holding разом з комунальниками, понад тисячу волонтерів використали більше 500 літрів фарби та тисячу балончиків, аби у місті з’явились незнімні прапори.

Фото: ZEZMAN Holding
Фото: ZEZMAN Holding

Я думаю, що ця ідея залишиться надовго, війна закінчиться нашою перемогою, і в мирний час це також збережеться. Ідею національних символів ми маємо зберігати, нести та показувати своїм дітям. Державний прапор – має бути в серці, розумі та на вулицях, будинках. Всі повинні бути впевнені, що вони живуть в єдиній країні: дружній та непереможній.

Нагадаємо, що Олексій Чорний розповів про роботу гуманітарного штабу Одеської області.

Війна

У прикордонному Сотницькому Козачку на Харківщині лінія фронту стабільна

Published

on

У прикордонному селі Сотницький Козачок на Харківщині під час спроби розширення окупантами лінії фронту вони зазнали втрат – понад 50 військових убитими за кілька днів.

Про це на пресконференції повідомив начальник Харківської обласної військової адміністрації Олег Синєгубов, передає кореспондент Укрінформу.

“Ворог заявляв, що буде розширювати лінію фронту, і це він спробував зробити на Сотницькому Козачку. Я скажу, перше: лінія фронту там стабільна, ворог знищується на тому напрямку. За декілька днів, що тривають активні бойові дії, там знищено понад 50 військовослужбовців Російської Федерації, близько 100 поранені”, – сказав Синєгубов.

Він припустив, що й на інших напрямках можливі спроби нових проривів, аби розширити фронт.

Читайте також: Ворог минулої доби обстріляв три населені пункти Харківщини, пошкоджена цивільна інфраструктура

“Ворог буде намагатися пробувати й по інших, можливо, напрямках, територіях, випробовувати позиції наших військових, щоб обрати для себе наступний пріоритетний напрямок і спробувати розширити зону наступальних дій”, – зазначив начальник ОВА.

За його словами, наразі є загострення на Ізюмському напрямку – по населеному пункту Борова.

Читайте також: Росіяни заявляють про захоплення Куп’янська, маючи там до 200 бійців – Трегубов

Як повідомлялося, російські війська зазнали втрат під час спроби штурму в районі Сотницького Козачка і відступили. В угрупованні Об’єднаних сил заявили, що противник здійснив спробу прориву з метою нарощення наступального потенціалу.

Влітку 2024 року окупаційна армія вже робила спроби розширити плацдарм бойових дій, намагаючись закріпитися у Сотницькому Козачку прикордонної Золочівської громади на Харківщині.

Фото Укрінформу можна купити тут.



Джерело

Continue Reading

Війна

яке озброєння найближчим часом можуть отримати ЗСУ

Published

on

Українські війська найближчим часом отримають кілька цікавих та важливих зразків бойової техніки. Зокрема, сучасні дрони та артилерію.

Як передає Укрінформ, про це в інтерв’ю РБК-Україна заявив заступник начальника штабу командування Ракетних військ і артилерії (РВІА) командування Сухопутних військ ЗСУ полковник Андрій Журавльов.

“Війна змусила Україну у прискореному темпі розвивати і своє власне оборонне виробництво. Серед перспективного озброєння, яке має з’явитись у РВІА – це 155-мм причіпна гармата “Марта” з довжиною ствола 39 калібрів та причіпна гармата калібру 105 мм. Наразі вони проходять випробування”, – зазначив Журавльов.

За його словами, на сьогодні також в Україні досить активно йде розвиток ракетного озброєння. Так, тривають удосконалення ОТРК “Сапсан”, РСЗВ “Вільха”, комплексу “Нептун” із так званою довгою ракетою, який зараз проходить всі етапи випробувань.

Він додав, що на етапі розробки ще один цікавий проєкт – багатофункціональний ракетний комплекс. Ідея такого комплексу в тому, щоб мати єдину, універсальну платформу для запуску різних засобів ураження – реактивних снарядів на кшталт GMLRS для HIMARS та ракет різного призначення.

Серед інших перспективних розробок – український аналог радіолокаційної станції AN/TPQ-36, який лазером наводитиме високоточний боєприпас на ціль, та БПЛА із системою синтезованої апертури, що має вести розвідку в туман, у хмарність, дощ. Ще проводяться тестування високоточного боєприпасу “Барвінок-К”.

Водночас відбувається вдосконалення інформаційно-комунікаційної системи Ракетних військ і артилерії “Кропива-Д”.

За словами Журавльова, зараз її налаштовують у такий спосіб, щоб дані, зібрані за допомогою засобів розвідки про ворожу ціль, оброблялись і отримані координати передавались відразу до гармати за лічені хвилини. Це має пришвидшити час реагування на відкриття вогню.

Читайте також: «Шаблони ламаються»: в Українській раді зброярів розповіли про співпрацю з зарубіжними компаніями

“Наприклад, розвідувальний БПЛА передає дані про ціль, яку він зафіксував, на сервер, це має зайняти секунду. На сервері ці дані обробились і вже передались на гармату. Відтак гармата буквально за дві хвилини навелася і готова до ведення вогню”, – зазначив Журавльов.

Він підкреслив, що у такому разі час бойового управління “виявив – уразив” скорочується практично до двох хвилин.

Як повідомлялося, днями Україна і Португалія підписали заяву про спільне виробництво морських дронів.

Фото ілюстративне: Офіс президента



Джерело

Continue Reading

Війна

Загинув Олександр Шемет — розбився під час перехоплення «Шахедів» на Мі-24

Published

on

Український бойовий гелікоптер розбився під час перехоплення “Шахедів”, усі члени екіпажу загинули. Серед них був уродженець Черкащини, командир екіпажу Олександр Шемет.

Олександр Шемет був командиром екіпажу. Саме він здійснив останній авіапрорив на “Азовсталь” за що отримав звання Героя України, про це “Суспільному” розповів брат загиблого Юрій Шемет.

“Ввечері 17 грудня надійшов наказ вилетіти на перехоплення “Шахедів”. Борт піднявся, тримав зв’язок із пунктом управління. Згодом на пункті управління вертоліт на радарі не фіксувався. Це говорить про те, що він уже впав. Підтвердження загибелі є. На місці падіння знайдено чотири трупи. Всі члени екіпажу загинули. Це вже факт”, — сказав Юрій Шемет.

Про загибель екіпажу повідомила пресслужба 12-ї окремої бригади армійської авіації ім. генерал-хорунжого Віктора Павленка 18 грудня. Як розповів Юрій Шемет, авіакатастрофа сталась на Черкащині. Офіційного висновку щодо загибелі військових поки що немає.

За словами Юрія Шемета, попереднє розслідування встановило, що вертоліт зіштовхнувся із російським дроном “Шахед”.

“Тут ще такі обставини, що цей “Шахед” не був видимий на пункті управління. Мабуть, він летів дуже низько. Ті люди, які проводили розслідування, кажуть, що такого вони раніше не бачили. Вертоліт так сильно пошкоджено, що його, можна сказати, повністю розірвало на шматки. Тіла дуже обгоріли. Який саме “Шахед” влучив у вертоліт, також поки що мені не відомо”, — розповів Юрій Шемет.

Нині триває ідентифікація тіл загиблих. Та розшифровка “чорного ящика”. Брат Героя України розповів, що спілкувався із племінником, сином Олександра, який також є військовим, той запевнив, що причиною аварії не могла стати несправність вертольота чи “якась помилка пілота”.

Герой України Олександр Шемет – що відомо

Військовослужбовець Олександр Шемет більшу частину життя проживав у Львівській області, куди був направлений на службу після закінчення військового вишу. Із 2015 року брав участь в антитерористичній операції на сході України. На початку повномасштабного вторгнення обороняв Київ. Має відзнаки “Козацький хрест” I та II ступенів, був нагороджений орденами Данила Галицького та Богдана Хмельницького III ступеня. Звання Героя України з врученням ордена “Золота зірка” Олександр Шемет отримав після останнього авіапрориву на “Азовсталь” у Маріуполі. Бойове завдання виконував 5 квітня 2022 року.

“Він виконав політ в окупований Маріуполь, доставляв туди боєприпаси, медикаменти, а назад забирав поранених. Коли вони летіли назад, то потрапили під сильний обстріл, але він зумів зберегти машину, екіпаж і успішно повернутися назад”, — розповів брат загиблого Героя України.

13 грудня Олександрові виповнилося 55 років. Тоді брати спілкувалися востаннє. Крім брата, в Олександра залишилися мати, дружина, а також донька та син.

“Син пішов батьківськими стопами. Також військовий”, — додав Юрій Шемет.

Нагадаємо, Фокус писав про аварію гвинтокрила в який загинув Олександр Шемет та ще троє членів екіпажу.

13 березня 2024 року Фокус писав про загибель двох пілотів 12 окремої бригади армійської авіації. Командування повідомило про втрату: бійці загинув близько 22 год 12 березня. Того ж дня Міноборони РФ заявило про удар по місцю дислокації вертольотів ЗСУ: атакували боєприпасом з касетною бойовою частиною.



Джерело

Continue Reading

Trending

© 2023 Дайджест Одеси. Копіювання і розміщення матеріалів на інших сайтах дозволяється тільки за умови прямого посилання на сайт. Для Інтернет-видань обов'язковим є розміщення прямого, відкритого для пошукових систем гіперпосилання на використаний матеріал не нижче другого абзацу. Матеріали з позначкою «Реклама» публікуються на правах реклами, відповідальність за їхній зміст несе рекламодавець.