Війна
Олександр Жильцов про організацію молоді, ВПО, волонтерів в Одесі

В умовах війни влада, волонтери та містяни не можуть співіснувати як три окремі групи. Комунікація та взаємодопомога дозволяють приходити з проблемою, а йти — з результатом. Багатьма організаційними питаннями з громадськими та волонтерськими спілками займається Департамент внутрішньої політики Одеської міської ради. “Дайджест Одеси” запитав у директора департаменту, Олександра Жильцова, що робили протягом місяців повномасштабної війни та які плани надалі.
Як відбувалась організація роботи у перші місяці після вторгнення? Чи була співпраця з волонтерами?
Перший час, як і всім, було важко. Волонтерські організації активно рухались і ми долучились до роботи. Існує проблема: як на початку пандемії, так і після вторгнення було багато волонтерів, але не вдавалось зосередити їхню допомогу. Виходить, що одним військовим допомагає п’ять організацій, а іншим — ніхто, і такі ж умови у населення.
Ми долучились до створення єдиної волонтерської бази з Петром Обуховим. Наш департамент зібрав великі активні волонтерські організації і ми обговорювали можливості підвищити ефективність їхньої роботи. Запропонували створення загальної бази, в якій буде зрозуміло, де людина отримує допомогу, що є у інших волонтерів. Ідея сподобалась, збільшились обсяги допомоги тим, хто цього потребує. З часом це дозволило окремим центрам сконцентруватись на якійсь чіткій ніші: їжа, чи медикаменти, генератори і так далі. Ми багато спілкуємось, ділимось інформацією, потребами у певній допомозі. Якби подібна база була на початку, то могли б ефективніше поділити приготовану їжу, бо її було справді багато. Наприклад, зараз потрібні автоволонтери. Певна група людей не може приходити до центрів через проблеми зі здоров’ям, їм потрібно розвозити продуктові набори. Ось такі питання виникають, але зараз робота суттєво налагодилась. Коли у кожного своя ніша, стає спокійніше.
Робота з молоддю: як пройшов Ярмарок вакансій, яких результатів дійшли?
Як тільки з волонтерами стало врегульовано, ми знову приділили увагу молоді в місті. І, якщо одесити знають чи знайдуть до кого треба звертатися зі своїх питань, то внутрішно переміщені особи тут, як сліпі котята. Ми намагаємось максимальну увагу приділяти їм.
Минулого тижня провели Молодіжну ярмарку вакансій, з посиленим напрямком стосовно гостей міста. Деякі з них волонтерять в центрах, якщо не мають роботи у місті, за це отримують додаткові набори чи іншу допомогу, залежить від можливостей. Наприклад, до організації ярмарку долучились переселенці з Маріуполя та Миколаєва. На заході було більш ніж 30 роботодавців, серед них: державні органи, навчальні заклади, торговельні мережі та багато інших компаній. І всі вони мають потребу у працівниках. Захід тривав три дні, завітало близько тисячі людей. Перший день був ознайомчим, а наступні два — тренінги, навчання, інформування про роботу та необхідні документи.
До речі, працює Міський центр зайнятості, де ВПО можуть дізнатись про вакансії і знайти собі роботу. Ми даємо інформацію, якщо є вільні місця, щоб брати людей на роботу і трохи допомогти.
Чи працює Молодіжна рада?
Зараз Молодіжна рада діє у старому складі. Коли ми почали новий конкурс, зібрали документи, то почалась війна. Зараз зробимо тимчасову групу, запросимо декілька внутрішньо переміщених осіб. Так вони матимуть змогу ставити питання та говорити із владою. Це не просто молодь, а активні люди, які зі свого оточення отримають змогу доносити до нас інформацію. Скоро почнемо активно співпрацювати по тренінгах, навчанню, активному проведенню часу.
У нас є приміщення, з укриттям — муніципальні центри, де молодь зможе займатись безкоштовно, як міські секції. Орієнтовно: психолог, вивчення англійської, заняття з бойового мистецтва, йоги, різні творчі конкурси і таке інше. Намагаємось розвивати цей напрямок.
Гарний приклад у Вінниці: у них є муніципальний хаб. Вони вклали гроші з бюджету міста у сучасний хаб, де є комп’ютери, 3D-принтери, проєктори. Діють різні зони, можливе проведення конференцій, загалом є все необхідне для того, щоб молодь збиралась, спілкувалась, навчалась. Там можна і орендувати, за досить невеликі кошти приміщення, а цими грошима потім сплачують комунальні чи інші потреби. Створення муніципального хабу було нашою основною метою до війни.
Які проблеми виникають при спілкуванні з громадськими організаціями?
Зараз, коли спілкуємось з громадськістю в місті, то бачимо колосальні результати. Зазвичай комунікації заважають ті чи інші ставлення стосовно міської влади, тому на початку діалогів всі напружені. А вже після першої, другої зустрічей, коли присутня співпраця та адекватний діалог, робота рухається. Перші етапи зазвичай важко, тому що люди приходять з конфліктом, а виходять з результатом — усуненням проблеми.
Загалом Департамент завжди комунікував з міськими громадськими організаціями усіх типів. Ми погоджували проведення масових заходів, мітингів у Одесі, надавали інформацію до Поліції, для забезпечення громадського порядку. Частина нашого невеликого Департаменту виїхала на початку вторгнення, але здебільшого повернулись. Багато хто відчув, що в інших країнах не так казково, як здавалось, коли були там туристами. Відчули побут і захотіли повернутись додому. На жаль, триває війна, але це об’єднало українців в любові як до своїх міст, так і країни.
Ми хотіли зробити якийсь вклад, тому почали чергувати. Була створена ініціатива при Муніципальній варті — добровольчий загін, який буде займатись охороною громадського порядку чи комунального майна. Ми за це гроші не отримуємо. Наша мотивація в тому, що у військових є багато завдань, знаходитись в якихось пунктах і охороняти склади — не їхній рівень. Тому є люди, які добровільно виходять на охорону громадського порядку і приміщень, щоб у військових була можливість виконувати важливіші функції. Робота проста і ми можемо її виконувати. Таким чином допомагаємо.
Нагадаємо чим займаються одеські комунальники.

Війна
У квітні росіяни зменшили темпи із захоплення території

У квітні цього року російські війська продовжували захоплювати територію України значно повільнішими темпами, ніж наприкінці 2024 року.
Про це у соцмережі Х повідомило Міністерство оборони Великої Британії з посиланням на дані розвідки, передає Укрінформ.
Як зазначили у відомстві, російські сухопутні війська, найімовірніше, захопили приблизно 200 кв. км території України у квітні 2025 року, тобто в середньому приблизно 6 кв. км на день. Аналітики відзначають, що це незначне збільшення порівняно з приблизно 150 кв. км, захопленими російськими військами в березні цього року, що було найнижчим показником з червня 2024 року.
Також, як зазначається, протягом квітня ЗС РФ досягли тактичних успіхів навколо Покровська – ключового українського логістичного вузла, який підтримує операції на Донбасі.
«Покровськ, імовірно, залишається пріоритетним напрямком для Росії в її наступі, але з кінця 2024 року РФ не змогла досягти жодних помітних успіхів навколо міста», – йдеться у звіті.
Також зазначається, що поки Росія святкуватиме День перемоги, українські війська, найімовірніше, продовжуватимуть проводити обмежені бойові операції в прикордонному районі Курської області Росії, що є першим випадком з часів Другої світової війни, коли іноземні війська проводять операції на російській території.
Як повідомляв Укрінформ, загальні бойові втрати російських військ з 24 лютого 2022 року по 7 травня 2025 року на війні проти України становлять близько 960 тисяч 770 осіб, з них 1270 осіб – за минулу добу.
Війна
9 травня по урядовій будівлі у Бєлгороді влучив дрон — відео

Безпілотник поцілив у будівлю уряду Бєлгородської області. Місцева влада звинуватила в атаці Україну.
Кадрами з моментом удару 9 травня поділився губернатор Бєлгородської області В’ячеслав Гладков.
“У День перемоги ЗСУ вдарили безпілотником літакового типу по будівлі уряду Білгородської області”, — написав він.
Губернатор повідомив, що в результаті атаки отримали поранення двоє осіб. Співробітник Росгвардії був госпіталізований зі сліпим уламковим пораненням стегна. Заступник Гладкова Олександр Лоренц був оглянутий медиками після покладання квітів до Вічного вогню. У нього діагностували струс та акубаротравму, тобто травму від акустичної вибухової хвилі (в народі називають контузією). Чиновник продовжить лікування амбулаторно.
Про удар стало відомо о 8:43. Гладков підтверджував влучання в урядову будівлю, але повідомляв, що ніхто не постраждав. Попри атаку дрона росіяни проводили святкові заходи до 9 травня згідно з планом, але губернатор запевняв, що було вжито заходів для максимальної безпеки.
У Генеральному штабі ЗСУ не підтверджували, але й не спростовували інформацію про удар по Бєлгороду. Головнокомандувач ЗСУ Олександр Сирський також коментарів не публікував.
Нагадаємо, 9 травня проходив святковий парад у Москві. Серед гостей Кремля був лідер КНР Сі Цзіньпін. Президент РФ Володимир Путін продемонстрував йому зброю, якою окупанти б’ють по Україні.
Москва оголошувала перемир’я на три дні до 9 травня і, зі слів українських бійців, підрозділи отримали наказ відкривати вогонь лише у відповідь. Однак, як повідомили в ОСУВ “Хортиця” ще 8 травня, загарбники не дотримувались обіцянки.
Війна
ЄС оголосив про намір виділити майже €1,9 мільярда на військову підтримку України

“Сьогодні ЄС офіційно оголосив про намір виділити майже 1,9 мільярда євро на військову підтримку України. Це історичне рішення, адже зброя для України буде закуплена за рахунок прибутків від заморожених російських активів через Європейський фонд миру”, – написав глава уряду.
Прем’єр-міністр додав, що 1 мільярд євро з цієї суми буде спрямовано на закупівлю зброї за так званою данською моделлю — безпосередньо в українських виробників. За його словами, це не просто посилить здатність України до захисту, а й стимулюватиме економіку та інновації в оборонно-промисловому комплексі.
“Щиро дякуємо Європейському Союзу за це далекоглядне рішення, лідерство та підтримку. Особлива вдячність Данії, Франції, Нідерландам та Італії, які реалізуватимуть закупівлі української зброї на суму 1 мільярд євро. Разом — сильні. Разом забезпечимо справедливий мир для України й безпеку для всієї Європи”, — зазначив він.
Церемонія підписання угоди про виплату другого траншу прибутків від заморожених активів РФ / Фото: Анастасія Смольєнко, Укрінформ
Шмигаль поінформував, що ще понад 600 мільйонів євро буде спрямовано на артилерію та боєприпаси, понад 200 мільйонів євро — на посилення української ППО.
Як повідомляв Укрінформ, Європейський Союз, Данія, Франція, Італія домовилися про передачу на підтримку української оборонної промисловості 1 млрд євро фінансування, наданого Європейському фонду миру з надзвичайних чистих доходів від заморожених активів Росії.
-
Суспільство1 тиждень ago
В Києві відбулася восьма церемонія міжнародної премії Woman 2024
-
Події1 тиждень ago
У Києві відбудеться національний форум-діалог «Українська музична індустрія: слухай, захищай своє»
-
Одеса1 тиждень ago
В Одесі відмічають день прапора ВМС України – що відомо про свято
-
Відбудова1 тиждень ago
У Харкові затвердили перелік об’єктів відновлення за державні кошти
-
Події1 тиждень ago
В Україні презентують досвід польських музеїв у сфері сучасної історичної освіти
-
Політика1 тиждень ago
В Єврокомісії прокоментували жорстоке вбивство Вікторії Рощиної у російському полоні
-
Політика1 тиждень ago
Угоду про надра ратифікують у Раді
-
Війна1 тиждень ago
Сирський назвав втрати армії РФ із початку 2024 року