Відбудова
Експерт: Завдання – зробити житлову галузь України привабливою для інвесторів
Перед урядом і парламентом України стоїть важливе завдання – зробити житлову сферу цікавою для потенційних інвестицій.
Про це в інтерв’ю Укрінформу розповів консультант із житлової політики Європейської економічної комісії ООН Сергій Комнатний.
Він нагадав, що, за підрахунками Кабінету міністрів, Світового банку, ООН та інших міжнародних організацій, 13% всього житлового фонду у нашій країні пошкоджено або зруйновано. Аби відновити втрачене, знадобляться сотні мільярдів доларів, яких у бюджеті немає. Отже, без допомоги партнерів не обійтися. І йдеться не лише про донорську та кредитну підтримку дружніх держав та міжнародних фінансових інституцій, а й про залучення приватних вкладень.
«У цьому зв’язку всім відомий Ukraine Facility Plan, затверджений спільно Європейською Радою та українським урядом, передбачає як необхідні реформи, індикатори та напрями вдосконалення, так і інвестиції під ці конкретні реформи та проєкти. Тобто: якщо Україна втілює в тій чи іншій сфері якісну реформу, на цю галузь надаватимуться європейські кошти. Це і грантова частина, і бюджетна підтримка, й інвестиційна допомога», – пояснив експерт.
Міністерство розвитку громад та територій вже втілює низку проєктів за сприяння міжнародних фінансових організацій. Зокрема, і спільний зі Світовим банком проєкт «єВідновлення», що передбачає надання громадянам компенсацій за пошкоджене житло.
«Також спільно з Банком розвитку Ради Європи починається реалізація 2-ої фази проєкту компенсації за зруйноване житло. Торік БРРЄ профінансував його на 100 млн євро. І в цьому році готується угода ще на 100 млн євро для компенсаційного механізму – через житлові сертифікати», – продовжив Комнатний.
Окрім того, Мінрозвитку веде перемовини з Європейським інвестиційним банком про започаткування нового напряму – будівництва соціального орендного житла. Експерт Європейської економічної комісії ООН сподівається, що до кінця року відповідний пілотний проєкт стартує, і перші такі інвестиції на створення фонду недорогого соціального житла, передовсім для ВПО, почнуть працювати.
«Що ж до перспектив залучення додаткових коштів, той же Ukraine Facility Plan передбачає: у разі успішного втілення реформ європейські як державні, так і приватні інвестиції обов’язково зайдуть у житлову сферу. Безумовно, цьому має передувати наша копітка робота, бо в нинішньому стані вітчизняний житловий сектор не надто привабливий для інвестування. Тому перед Україною – урядом і парламентом – стоїть важливе завдання: зробити житлову галузь цікавою для потенційних інвесторів», – переконаний Комнатний.
Робота в цьому секторі, за його словами, має стати бізнесом не лише з точки зору будівництва та продажу житлової нерухомості, а й через створення соціального орендного житла.
«Так це працює в Європі, де багато операторів доступного житла – приватні компанії, які вкладають власні кошти, а також залучають інвестиційні ресурси банків та венчурний капітал для створення фондів управління таким житлом і потім здають помешкання в доступну оренду», – підсумував експерт.
Як повідомлялося, очікувана вартість реконструкції та відновлення в Україні – 524 млрд дол. протягом наступного десятиліття, що майже втричі перевищує наш номінальний ВВП за 2024 рік. Такий один із ключових висновків оприлюдненої минулого тижня урядом України, Групою Світового банку, Єврокомісією та ООН «Швидкої оцінки завданої шкоди та потреб на відновлення (RDNA4)». Лише поточні втрати житлового сектору – 57 млрд дол. Згідно з оцінками, збитків різного ступеня зазнали 2,5 млн домогосподарств.
Міністерство економіки, довкілля та сільського господарства України погодило перший грант на відновлення виробничих потужностей після обстрілів у максимальному розмірі – 16 млн грн за програмою “Гранти для переробних підприємств”.
Про це повідомляє пресслужба міністерства, передає Укрінформ.
Кошти отримає підприємство з Харкова, яке спеціалізується на виробництві нетканих матеріалів та зазнало руйнувань унаслідок російських обстрілів. Фінансування буде використано на закупівлю та монтаж нового обладнання для відновлення роботи виробництва.
Це вже друга заявка на відновлення, схвалена у межах програми. Першим грантоотримувачем став виробник чаю з Дніпра, чиє підприємство постраждало через ворожий удар дроном.
Загалом у цій хвилі програми Мінекономіки погодило 34 заявки на загальну суму 190,8 млн грн. Із них – 33 на розвиток нових або існуючих виробництв: харчових продуктів, будівельних матеріалів, меблів, одягу, електрокабельної продукції, виробів з пластмас, а також підприємств з металообробки.
Затверджені гранти фінансуватимуться як Мінекономіки (9 грантів на 59,4 млн грн), так і Державною службою зайнятості (25 грантів).
За словами заступника міністра економіки, довкілля та сільського господарства України Андрія Телюпи, від початку цього року держава погодила вже 344 заявки на гранти на понад 1,75 млрд грн.
У міністерстві нагадали, що грантові кошти, отримані за програмою “Гранти для переробних підприємств”, можна використати на придбання, доставку, монтаж та запуск виробничого обладнання; оновлення потужностей, які постраждали через збройну російську агресію; дослідження для запуску нової продукції (R&D).
Крім того, підприємства, що займаються вирощуванням багаторічних культур і зареєстровані у Державному аграрному реєстрі, можуть отримати грант на придбання обладнання для післяурожайної обробки агропродукції.
Як повідомляв Укрінформ, Кабінет міністрів на засіданні 7 липня затвердив нову редакцію Порядку реалізації програми «Гранти для переробних підприємств», у межах якої запроваджено новий напрям на відновлення виробничих потужностей. При цьому держава бере на себе до 80% витрат.
Фото Укрінформу можна купити тут
Київська міська рада додатково спрямувала близько 79 млн гривень на відновлення об’єктів столичної інфраструктури, які зазнали пошкоджень унаслідок ворожих атак.
Про це повідомили в міській державній адміністрації, передає Укрінформ.
Відповідні зміни внесені до Програми економічного і соціального розвитку міста Києва на 2024-2026 роки.
Кошти підуть на проведення відновлювальних робіт у житлових будинках, зокрема на заміну вікон, дверей, покрівлі та вхідних груп. Для усунення пошкоджень також плануються капітальні ремонти в міських закладах освіти, охорони здоров’я та соціального захисту.
Як повідомлялося, у жовтні цього року за Програмою економічного і соціального розвитку міста Києва на 2024-2026 роки на ремонти та відновлення пошкоджених унаслідок обстрілів об’єктів міської інфраструктури були додатково спрямовані майже 300 млн грн.
Фото: КМДА
За три роки повномасштабної війни в Україні на будівельні закупівлі, які можна вважати пов’язаними з відбудовою, витрачено близько 20 млрд доларів.
Про це свідчать результати дослідження, представленого Центром економічної стратегії, передає кореспондент Укрінформу.
“Щорічно на будівельні закупівлі витрачається майже 300 млрд грн, або 7-8 млрд дол. За три роки вони сягнули 20 млрд дол.”, – зазначила старша економістка ЦЕС Наталія Колесніченко.
Водночас, зауважила дослідниця, що точних даних щодо витрат саме на відбудову в Україні немає. Тому аналіз базується на будівельних закупівлях з порталу Prozorro, які певним чином можна вважати дотичними до відбудови. Проте це не вичерпний перелік, оскільки не всі будівельні закупівлі стосуються саме відбудови.
За словами Колесніченко, третина всіх закупівель припадає на третій – четвертий квартали кожного року, що пов’язано зі специфікою витрачання державних коштів. Найбільші обсяги були витрачені на розвиток інфраструктури, зокрема на водозабори для Миколаєва, Кривого Рогу та Марганця після втрати Каховського водосховища, а також на захист та відновлення енергетичної інфраструктури після російських обстрілів.
Серед лідерів за обсягами будівельних закупівель – Київ та прифронтові регіони, зокрема, Харківська та Одеська області.
Економістка також наголосила на проблемах закупівель – низькій конкурентності (значна частина відбувається з одним учасником) та великій частці допорогових закупівель. Водночас там, де конкуренція висока, ціни знижуються істотно, подекуди навіть на 80%, що засвідчили тендери на розробку проєктної документації.
За словами провідної експертки ІЕД Олександри Бетлій, моніторинг 800 об’єктів соціальної інфраструктури показав інші серйозні проблеми.
Так, більшість проєктів не відповідає стандартам безбар’єрності для людей з інвалідністю. Залучення громадськості до планування відбудови залишається дуже низьким, а жителі пошкоджених багатоквартирних будинків часто не мають інформації про строки відновлення їхнього житла.
Як повідомляв Укрінформ, 6 листопада Кабінет міністрів України схвалив постанову щодо розподілу та використання другого траншу фінансування від Європейського інвестиційного банку (ЄІБ) у розмірі 100 млн євро в межах Програми відновлення України III.
Загальний обсяг фінансування за Програмою відновлення України ІІІ становить 250 млн євро.
Фото Укрінформу можна купити тут
-
Події1 тиждень agoВ Україні оцифрували унікальний Острозький Коран
-
Відбудова1 тиждень agoУкраїна та Світовий банк обговорили роботу над Стратегією житлової політики
-
Усі новини1 тиждень agoЖінка відмовила в житлі батькам, які продали будинок в очікуванні кінця світу: думка соцмереж
-
Політика1 тиждень agoСибіга вручив главі МЗС Словенії відзнаку «Бурштинове серце»
-
Одеса1 тиждень agoВійськовий з Одещини отримав штраф за підроблене посвідчення водія
-
Події1 тиждень agoНа участь у Нацвідборі на Євробачення-2026 подали понад 450 заявок
-
Війна1 тиждень agoПам’яті історика, журналіста і воїна Костянтина Пономаренка (позивний «Ван Гог»)
-
Війна1 тиждень agoСибіга підтвердив атаки Росії по Україні ракетами, що здатні нести ядерні боєголовки