Події
Помер лавреат Шевченківської премії художник-графік Василь Чебаник
13 березня пішов із життя художник-графік майстер каліграфії, педагог, автор абеткової графіки «Рутенія», лавреат Шевченківської премії Василь Чебаник. Митцю був 91 рік.
Як передає Укрінформ, про це повідомила Національна академія мистецтв у Фейсбуці.
«13 березня на 92 році пішов із життя український художник-графік, майстер каліграфії, член-кореспондент відділення образотворчого мистецтва Національної академії мистецтв України, лавреат Національної премії України імені Тараса Шевченка, заслужений діяч мистецтв України, професор Василь Чебаник. Колектив НАМ України глибоко сумує з приводу смерті Василя Яковича та висловлює щире співчуття рідним і близьким», – ідеться у повідомленні.
Василь Чебаник із 2001 року працював над проєктом із відновлення зображення літер української мови, на основі історичних прикладів української писемності та друкарства «Рутенія. Графіка української мови». Був автором оформлення церемоніального примірника «Конституції України» у 2001 році зі шрифтом «Рутенія» на обкладинці.
Зокрема, шрифти Чебаника використовує Національна академія мистецтв України, Національна академія образотворчого мистецтва і архітектури, Київський державний інститут декоративно-прикладного мистецтва і дизайну імені Михайла Бойчука, а також Національний університет «Києво-Могилянська академія».
Митець працював у галузі книжкової графіки, мистецтва шрифту, створював художнє оформлення та ілюстрації до книг. Також Чебаник є лавреатом Шевченківської премії за проєкт «Графіка української мови» 2019 року.
Василь Чебаник народився 5 серпня 1933 року в селі Клішківці Чернівецької області. У 1963 році закінчив Київський художній інститут.
Як повідомляв Укрінформ, у тимчасово окупованому Криму на 78 році життя померла активістка кримськотатарського національного руху, педагогиня Гулізар Абдуллаєва.
Події
В Одесі відкрилася виставка 400 мініатюрних картин 65 авторів
В Одесі в галереї Sveta Gallery в Пасажі відкрилася виставка мініатюрних картин “РІВНОВАГА,ТИША, СЕНСИ”, виконаних у форматі АСЕО – вони мають стандартний розмір 2.5 x 3.5 дюйми. Всього на виставці представлено 400 мініатюрних картин від 65 художників з України, Польщі, Франції, Німеччини та Італії.
Представлені учасники з різних куточків України – навіть із прифронтових міст, як Херсон, Миколаїв, Харків. Цікаво, що попри мініатюрний формат, виставка здається великою. Це явище навіть має назву – «ефект масштабу сприйняття»: коли багато маленьких робіт разом створюють враження великої події, бо кожна несе свою історію і енергію.
Роботи можна придбати – вони легко оформлюються у стандартні рамки для фото 10×15 см або трохи більші, тому кожен може створити власну колекцію за настроєм. Приходьте подивитися й підтримати художників! Виставка працює щоп’ятниці, щосуботи та щонеділі до 30 листопада з 13:00 до 18:00.
Кураторки проєкту: Світлана Михалевич, Анастасія Рубаненко, Юлія Любіна.
Sveta Gallery, готель Пасаж (вхід з вул. Преображенська, 34, 2 поверх, кімната 202).
Події
У Берліні обговорили ставлення до радянських пам’ятників
Український інститут у Німеччині разом з партнерами провели в Берліні міжнародний симпозіум «Відлуння імперії: радянські пам’ятники та механізм дезінформації».
Про це повідомляє кореспондент Укрінформу.
Захід зібрав експертів з академічних кіл, культури та політики з різних країн, щоб обговорити, як сучасні суспільства ставляться до спадщини радянських пам’ятників у Європі в моральному та правовому аспектах.
Як зазначила в розмові з кореспондентом Укрінформу директорка Українського інституту в Німеччині Катерина Рітц-Ракул, мета була зібрати представників міжнародної спільноти, професіоналів – істориків, юристів, музейників, людей мистецтва, політиків федерального та локального рівнів, дипломатів – для того, аби поговорити, що можна зробити з радянськими пам’ятниками в Берліні та в Німеччині: які є юридичні аспекти, які політичні тощо.
«Ці пам’ятники використовуються для дезінформації, для маніпуляції, для пропаганди росіянами та їхніми друзями в Німеччині. І в Німеччині є розуміння того, що ці пам’ятники інструменталізуються російськими і проросійськими пропагандистами», – підкреслила директорка Українського інституту в Німеччині.

Вона додала, що це важко не помітити, тому що біля відомих пам’ятників – як-от танки і стела біля Бранденбурзьких воріт або величезний меморіал з пам’ятником радянському солдату з дівчинкою на руках у Трептов-парку – збирається «на шабаш» щороку 9 та 8 травня російська публіка та їхні німецькі друзі з російськими прапорами та зовсім не для того, щоб ушанувати жертв Другої світової війни, згадати про її жахи та замислитися про роль Радянського союзу в цій війні. А для того, щоб показати, що ця публіка досі сильна в Німеччині та має тут вагу.

Німці, звісно, і раніше все це помічали, але певною мірою боялися визнати це, адже не вважали, що мають моральне право критикувати росіян. Але зараз ситуація міняється, хоча німецька бюрократія не дає підстав сподіватися на ухвалення швидких рішень.
«Ми сподіваємося, що дискусія, яка вже існувала в Німеччині після 2014 року про ці пам’ятники, але відбувалась більше на рівні розмов, тепер буде збагачена українськими та східноєвропейськими голосами і поточиться в якомусь більш практичному напрямку», – сказала Рітц-Ракул і висловила сподівання, що вже наступного року, коли планується провести семінар і робочу зустріч з німецькими партнерами, можна буде представити якийсь конкретний проєкт роботи з радянськими пам’ятниками Берліну.
За її словами, приклади того, як поводяться з пам’ятниками в деяких країнах Східної Європи та Балтії, які зазнала свого часу радянської окупації, показують, що не обов’язково робити щось «радикальне», як наразі роблять українці, проти яких Росія веде агресивну війну.
Серед іншого, обговорення на конференції було зосереджено на всебічному значенні культури для розширеної концепції політики безпеки демократії, адже російська культура використовується як зброя війни в Україні, та й не тільки в Україні, а пам’ятники радянського періоду продовжують формувати колективну пам’ять та політичний дискурс по всій Європі.
Симпозіум було проведено напередодні Берлінського тижня свободи (8–15 листопада 2025 року). Його організовано Українським інститутом у Німеччині та Польським інститутом у Берліні, посольствами Республіки Польща, Естонської Республіки, Латвійської Республіки, Литовської Республіки в Німеччині та Литовським інститутом культури. Серед інших партнерів – Німецька комісія з військових поховань, Федеральний фонд переоцінки диктатури СЄПН, Музей Берлін-Карлсхорст та Німецько-українська історична комісія. Підтримало захід МЗС ФРН.
Україна останніми роками відмовилась від проведення меморіальних заходів на місцях радянських військових пам’ятників.
Фото Укрінформу можна купити тут
Події
Голлівудська зірка Анджеліна Джолі побувала проїздом у Вінниці
Голлівудська зірка Анджеліна Джолі під час поїздки до Херсона проїздом побувала у Вінниці.
Про це у Фейсбуці повідомив начальник відділу розвитку туризму та цифровізації Державного агентства розвитку туризму України Олександр Вешелені, передає Укрінформ.
«А по дорозі до Херсона куди Анджеліна заїхала? Правильно, до Вінниці! Не ридать, а здобувать!» – написав Вешелені.
Він зазначив, що фото перебування Анджеліни Джолі в одному з вінницьких закладів громадського харчування справжнє, а не згенероване штучним інтелектом.
Світлину перебування голлівудської зірки у Вінниці на своїй сторінці у Фейсбуці опублікував місцевий паб-ресторан.
«Ми й досі під враженням. Для нашої команди це — неймовірна честь і приємний сюрприз», – йдеться у дописі.
Як повідомлялось, 5 листопада американська акторка, фотомодель, режисерка, амбасадорка доброї волі ЮНІСЕФ Анджеліна Джолі відвідала Херсон і Миколаїв.
-
Події1 тиждень agoВ Україні оцифрували унікальний Острозький Коран
-
Відбудова1 тиждень agoУкраїна та Світовий банк обговорили роботу над Стратегією житлової політики
-
Усі новини1 тиждень agoЖінка відмовила в житлі батькам, які продали будинок в очікуванні кінця світу: думка соцмереж
-
Політика1 тиждень agoСибіга вручив главі МЗС Словенії відзнаку «Бурштинове серце»
-
Одеса1 тиждень agoВійськовий з Одещини отримав штраф за підроблене посвідчення водія
-
Події1 тиждень agoНа участь у Нацвідборі на Євробачення-2026 подали понад 450 заявок
-
Війна1 тиждень agoПам’яті історика, журналіста і воїна Костянтина Пономаренка (позивний «Ван Гог»)
-
Війна1 тиждень agoСибіга підтвердив атаки Росії по Україні ракетами, що здатні нести ядерні боєголовки
