Connect with us

Відбудова

У Старому Салтові на Харківщині, де росіяни зруйнували відновлений ліцей, оголосили тендер на укриття

Published

on



Як передає Укрінформ, про це повідомляє громадська організація “Харківський антикорупційний центр” із посиланням на систему публічних закупівель “ProZorro”.

“Через шість днів після масованої атаки російських безпілотників на Старосалтівський ліцей відділ освіти, молоді та спорту Старосалтівської селищної ради оголосив тендер на будівництво захисної споруди на його території. На це готові витратити 145,3 млн грн. Аукціон запланований на 28 квітня, а завершити будівництво планують до кінця 2025 року”, – йдеться у повідомленні.

У ГО нагадують, що ліцей відбудували після деокупації частини Харківщини, укриття в ньому не було – лише було відремонтоване підвальне приміщення.

Проєкт укриття замовили ще у 2023 році, коли почалося відновлення будівлі ліцею. Згідно з проєктом, захисну споруду зведуть із залізобетонних конструкцій, туди мають провести водопостачання та каналізацію, електрику, опалення та вентиляцію, мережі зв’язку, обладнати два ліфтових підйомники та систему пожежної сигналізації.

“Тендер оголосили увечері 11 квітня. А в ніч проти 6 квітня п’ять російських безпілотників атакували ліцей, роботи у якому завершили наприкінці 2024 року. Один з ударних “Шахедів” залетів у клас і вибухнув. Відбудова ліцею коштувала 205 млн грн, із цієї суми вже встигли сплатити 148 млн грн на рахунки підрядника, ТОВ “Слобожанська будівельна компанія “Саргон”. Також були витрачені кошти на проєктні роботи, технічний та авторський нагляд”, – говорять в антикорупційному центрі.

Старосалтівський ліцей ремонтували у 2023-2024 роках. Він був значно пошкоджений у 2022-му, коли росіяни намагалися наступати з Вовчанська.

Читайте також: Уряд виділив Агентству відновлення 1,3 мільярда на проєкти відбудови

Громадська організація ще до початку робіт порушувала питання доцільності відновлення ліцею, оскільки найкоротша відстань від Старого Салтова до російського кордону становить лише близько 18 км, тобто населений пункт у зоні ураження всіма видами озброєння, яке застосовується загарбниками.

За даними Харківської обласної прокуратури, внаслідок ударів безпілотниками частково пошкоджені фасад, покрівля, коридори та класи будівлі.

“Коли відбудову розпочали, в офіційній відповіді Харківська обласна військова адміністрація повідомила ХАЦ, що відновлення ліцею у Старому Салтові ініціювала місцева влада”, – зазначають антикорупціонери.

У відповіді, зокрема, йшлося, що цей заклад освіти є опорним для громади, і “після покращення безпекової ситуації забезпечить відновлення освітнього процесу”.

Читайте також: На Херсонщині вже відбудували понад 5700 цивільних об’єктів, пошкоджених або знищених РФ – Прокудін

У лютому 2024 року керівник Старосалтівської громади Антон Палєй так пояснив необхідність відбудови: “Якщо не відновлювати такі заклади освіти та охорони здоров’я, то можна забувати про ці території зовсім. Ніхто не побажає там жити, неможливе життя без закладів освіти та охорони здоров’я. Держава правильно все робить у цьому питанні, люди бачать, що держава розраховує на ці території. Щодо вартості – я не можу це коментувати, не я проєктував, не я тендерив. Це єдина школа, яка залишається на всю громаду. У Шестаковому школа зруйнована. Ми залишаємо цей ліцей як опорний у громаді, зараз там онлайн навчається трохи менше ніж 700 дітей. Немає сенсу відбудовувати житло і не відбудовувати освітні заклади. Школа не пошкоджена – вона практично зруйнована”.

Читайте також: В Україні торік відновили 34 мости та шляхопроводи

Після повторного руйнування будівлю оглядатимуть експерти. Невдовзі її мають законсервувати.

Як повідомляв Укрінформ, на Херсонщині у Великій Олександрівці триває відбудова місцевої школи, ремонтні роботи стартували у січні цьогоріч.



Джерело

Відбудова

В Україні погодили перший максимальний грант на відновлення виробництва після обстрілів

Published

on



Міністерство економіки, довкілля та сільського господарства України погодило перший грант на відновлення виробничих потужностей після обстрілів у максимальному розмірі – 16 млн грн за програмою “Гранти для переробних підприємств”.

Про це повідомляє пресслужба міністерства, передає Укрінформ.

Кошти отримає підприємство з Харкова, яке спеціалізується на виробництві нетканих матеріалів та зазнало руйнувань унаслідок російських обстрілів. Фінансування буде використано на закупівлю та монтаж нового обладнання для відновлення роботи виробництва.

Це вже друга заявка на відновлення, схвалена у межах програми. Першим грантоотримувачем став виробник чаю з Дніпра, чиє підприємство постраждало через ворожий удар дроном.

Загалом у цій хвилі програми Мінекономіки погодило 34 заявки на загальну суму 190,8 млн грн. Із них – 33 на розвиток нових або існуючих виробництв: харчових продуктів, будівельних матеріалів, меблів, одягу, електрокабельної продукції, виробів з пластмас, а також підприємств з металообробки. 

Затверджені гранти фінансуватимуться як Мінекономіки (9 грантів на 59,4 млн грн), так і Державною службою зайнятості (25 грантів).

За словами заступника міністра економіки, довкілля та сільського господарства України Андрія Телюпи, від початку цього року держава погодила вже 344 заявки на гранти на понад 1,75 млрд грн.

Читайте також: Україна розпочинає відбір проєктів відновлення за підтримки Green Recovery Platform

У міністерстві нагадали, що грантові кошти, отримані за програмою “Гранти для переробних підприємств”, можна використати на придбання, доставку, монтаж та запуск виробничого обладнання; оновлення потужностей, які постраждали через збройну російську агресію; дослідження для запуску нової продукції (R&D). 

Крім того, підприємства, що займаються вирощуванням багаторічних культур і зареєстровані у Державному аграрному реєстрі, можуть отримати грант на придбання обладнання для післяурожайної обробки агропродукції.

Як повідомляв Укрінформ, Кабінет міністрів на засіданні 7 липня затвердив нову редакцію Порядку реалізації програми «Гранти для переробних підприємств», у межах якої запроваджено новий напрям на відновлення виробничих потужностей. При цьому держава бере на себе до 80% витрат.

Фото Укрінформу можна купити тут



Джерело

Continue Reading

Відбудова

Київрада виділила ще близько ₴79 мільйонів на відновлення об’єктів інфраструктури

Published

on



Київська міська рада додатково спрямувала близько 79 млн гривень на відновлення об’єктів столичної інфраструктури, які зазнали пошкоджень унаслідок ворожих атак.

Про це повідомили в міській державній адміністрації, передає Укрінформ. 

Відповідні зміни внесені до Програми економічного і соціального розвитку міста Києва на 2024-2026 роки. 

Кошти підуть на проведення відновлювальних робіт у житлових будинках, зокрема на заміну вікон, дверей, покрівлі та вхідних груп. Для усунення пошкоджень також плануються капітальні ремонти в міських закладах освіти, охорони здоров’я та соціального захисту.

Читайте також: Київщині для завершення проєктів відбудови виділять730 мільйонів

Як повідомлялося, у жовтні цього року за Програмою економічного і соціального розвитку міста Києва на 2024-2026 роки на ремонти та відновлення пошкоджених унаслідок обстрілів об’єктів міської інфраструктури були додатково спрямовані майже 300 млн грн.

Фото: КМДА



Джерело

Continue Reading

Відбудова

В Україні на відбудову за три роки витратили близько $20 мільярдів

Published

on



За три роки повномасштабної війни в Україні на будівельні закупівлі, які можна вважати пов’язаними з відбудовою, витрачено близько 20 млрд доларів.

Про це свідчать результати дослідження, представленого Центром економічної стратегії, передає кореспондент Укрінформу.

“Щорічно на будівельні закупівлі витрачається майже 300 млрд грн, або 7-8 млрд дол. За три роки вони сягнули 20 млрд дол.”, – зазначила старша економістка ЦЕС Наталія Колесніченко.

Водночас, зауважила дослідниця, що точних даних щодо витрат саме на відбудову в Україні немає. Тому аналіз базується на будівельних закупівлях з порталу Prozorro, які певним чином можна вважати дотичними до відбудови. Проте це не вичерпний перелік, оскільки не всі будівельні закупівлі стосуються саме відбудови.

За словами Колесніченко, третина всіх закупівель припадає на третій – четвертий квартали кожного року, що пов’язано зі специфікою витрачання державних коштів. Найбільші обсяги були витрачені на розвиток інфраструктури, зокрема на водозабори для Миколаєва, Кривого Рогу та Марганця після втрати Каховського водосховища, а також на захист та відновлення енергетичної інфраструктури після російських обстрілів.

Читайте також: Відновлення України стане складовою безпеки всієї Європи – генсек Ради Європи

Серед лідерів за обсягами будівельних закупівель – Київ та прифронтові регіони, зокрема, Харківська та Одеська області.

Економістка також наголосила на проблемах закупівель – низькій конкурентності (значна частина відбувається з одним учасником) та великій частці допорогових закупівель. Водночас там, де конкуренція висока, ціни знижуються істотно, подекуди навіть на 80%, що засвідчили тендери на розробку проєктної документації.

За словами провідної експертки ІЕД Олександри Бетлій, моніторинг 800 об’єктів соціальної інфраструктури показав інші серйозні проблеми.

Так, більшість проєктів не відповідає стандартам безбар’єрності для людей з інвалідністю. Залучення громадськості до планування відбудови залишається дуже низьким, а жителі пошкоджених багатоквартирних будинків часто не мають інформації про строки відновлення їхнього житла.

Читайте також: Міжнародні партнери допоможуть Україні з цифровізацією та відновленням громад

Як повідомляв Укрінформ, 6 листопада Кабінет міністрів України схвалив постанову щодо розподілу та використання другого траншу фінансування від Європейського інвестиційного банку (ЄІБ) у розмірі 100 млн євро в межах Програми відновлення України III.

Загальний обсяг фінансування за Програмою відновлення України ІІІ становить 250 млн євро.

Фото Укрінформу можна купити тут



Джерело

Continue Reading

Trending

© 2023 Дайджест Одеси. Копіювання і розміщення матеріалів на інших сайтах дозволяється тільки за умови прямого посилання на сайт. Для Інтернет-видань обов'язковим є розміщення прямого, відкритого для пошукових систем гіперпосилання на використаний матеріал не нижче другого абзацу. Матеріали з позначкою «Реклама» публікуються на правах реклами, відповідальність за їхній зміст несе рекламодавець.