Відбудова
В Україні у межах третьої фази Програми відновлення буде розподілено ₴4,5 мільярда
В Україні розпочинається третя фаза Програми відновлення, в межах якої 4,5 млрд грн буде розподілено для реалізації 131 проєкту в громадах.
Про це під час пресконференції в Укрінформі, присвяченій старту програми, повідомив заступник міністра розвитку громад та територій Олексій Рябикін.
«1 квітня завершився відбір проєктів у рамках третьої фази Програми відновлення України. Це транш у сумі 100 млн євро, або близько 4,5 млрд грн, виділений Європейським інвестиційним банком. Всього ми отримали 468 заявок від більш як 200 громад на загальну суму 19,6 млрд грн», – сказав Рябикін.
Із поданих заявок було відібрано 131 проєкт, реалізація яких розпочнеться найближчим часом.
За інформацією Мінрозвитку, у поточній фазі Програми відновлення фокус зроблено на ініціативах, які будуть реалізовуватися в громадах за чотирма напрямами:
– енергетична стійкість громад – 37 проєктів на 1,1 млрд грн;
– модернізація інфраструктури водопостачання та водовідведення – 68 проєктів на 2 млрд грн;
– реконструкція медичних закладів – 21 проєкт на 1,1 млрд грн;
– будівництво житла для внутрішньо переміщених осіб: 5 проєктів на 0,3 млрд грн.
«Найбільше фінансування отримав напрям водопостачання і водовідведення. Ці проєкти складають 42% загальної кількості. Друга частина – це охорона здоров’я, проєкти, які стосуються комплексного ремонту чи облаштування кластерних і надкластерних лікарень, перинатальних центрів. Крім того, це проєкти розподіленої генерації – придбання і встановлення когенераційних установок, котелень на альтернативних видах палива. Тобто все те, що наразі дуже важливо для громад, але через дорогу вартість, як правило, не може бути покрито за рахунок місцевих бюджетів», – наголосив Рябикін.
Так, шляхом встановлення додаткового енергообладнання буде згенеровано майже 81 МВт електро- та теплоенергії. А для внутрішньопереміщених осіб буде збудовано близько 190 квартир.
Заступник міністра підкреслив, що за умовами відбору громада мала запропонувати співфінансування проєкту на рівні щонайменше 23% його вартості, яка зазначена в проєктно-кошторисній документації. Решту буде дофінансовано з державного бюджету.
«Деякі громади могли запропонувати більший відсоток співфінансування, наприклад, Львівська громада для будівництва надкластерної лікарні запропонувала 30% співфінансування, відповідно, 70% вони отримують як субвенцію з державного бюджету», – розповів Рябикін.
Пріоритет при розподілі коштів надавався громадам з прифронтових регіонів. Загалом очікується, що послугами в результаті успішної реалізації проєктів буде охоплено близько 4 млн українців.
На реалізацію ініціатив відведено 18 місяців, відтак, значна їх частина має бути втілена вже протягом поточного року.
«Особливо це стосується когенераційних установок, які точно мають бути встановлені до початку опалювального сезону. Можливо, обмеження по часу є драконівським методом. Але програма відновлення розпочалася ще у 2016 році, на неї залучено вже майже 640 млн євро. Проте досі є проєкти, якість та темпи реалізації яких бажають кращого. Тому ми разом з Європейським інвестиційним банком, з ПРООН намагаємося якомога швидше впровадити ці проєкти в життя», – зауважив Рябикін.
Як повідомлялося, Кабінет міністрів України затвердив рішення, які дозволяють залучити 200 мільйонів євро від Європейського інвестиційного банку для продовження реалізації “Програми відновлення України ІІІ” та на проєкт “Відновлення водопостачання і водовідведення України”.
Фото: НБУ
Міністерство економіки, довкілля та сільського господарства України погодило перший грант на відновлення виробничих потужностей після обстрілів у максимальному розмірі – 16 млн грн за програмою “Гранти для переробних підприємств”.
Про це повідомляє пресслужба міністерства, передає Укрінформ.
Кошти отримає підприємство з Харкова, яке спеціалізується на виробництві нетканих матеріалів та зазнало руйнувань унаслідок російських обстрілів. Фінансування буде використано на закупівлю та монтаж нового обладнання для відновлення роботи виробництва.
Це вже друга заявка на відновлення, схвалена у межах програми. Першим грантоотримувачем став виробник чаю з Дніпра, чиє підприємство постраждало через ворожий удар дроном.
Загалом у цій хвилі програми Мінекономіки погодило 34 заявки на загальну суму 190,8 млн грн. Із них – 33 на розвиток нових або існуючих виробництв: харчових продуктів, будівельних матеріалів, меблів, одягу, електрокабельної продукції, виробів з пластмас, а також підприємств з металообробки.
Затверджені гранти фінансуватимуться як Мінекономіки (9 грантів на 59,4 млн грн), так і Державною службою зайнятості (25 грантів).
За словами заступника міністра економіки, довкілля та сільського господарства України Андрія Телюпи, від початку цього року держава погодила вже 344 заявки на гранти на понад 1,75 млрд грн.
У міністерстві нагадали, що грантові кошти, отримані за програмою “Гранти для переробних підприємств”, можна використати на придбання, доставку, монтаж та запуск виробничого обладнання; оновлення потужностей, які постраждали через збройну російську агресію; дослідження для запуску нової продукції (R&D).
Крім того, підприємства, що займаються вирощуванням багаторічних культур і зареєстровані у Державному аграрному реєстрі, можуть отримати грант на придбання обладнання для післяурожайної обробки агропродукції.
Як повідомляв Укрінформ, Кабінет міністрів на засіданні 7 липня затвердив нову редакцію Порядку реалізації програми «Гранти для переробних підприємств», у межах якої запроваджено новий напрям на відновлення виробничих потужностей. При цьому держава бере на себе до 80% витрат.
Фото Укрінформу можна купити тут
Київська міська рада додатково спрямувала близько 79 млн гривень на відновлення об’єктів столичної інфраструктури, які зазнали пошкоджень унаслідок ворожих атак.
Про це повідомили в міській державній адміністрації, передає Укрінформ.
Відповідні зміни внесені до Програми економічного і соціального розвитку міста Києва на 2024-2026 роки.
Кошти підуть на проведення відновлювальних робіт у житлових будинках, зокрема на заміну вікон, дверей, покрівлі та вхідних груп. Для усунення пошкоджень також плануються капітальні ремонти в міських закладах освіти, охорони здоров’я та соціального захисту.
Як повідомлялося, у жовтні цього року за Програмою економічного і соціального розвитку міста Києва на 2024-2026 роки на ремонти та відновлення пошкоджених унаслідок обстрілів об’єктів міської інфраструктури були додатково спрямовані майже 300 млн грн.
Фото: КМДА
За три роки повномасштабної війни в Україні на будівельні закупівлі, які можна вважати пов’язаними з відбудовою, витрачено близько 20 млрд доларів.
Про це свідчать результати дослідження, представленого Центром економічної стратегії, передає кореспондент Укрінформу.
“Щорічно на будівельні закупівлі витрачається майже 300 млрд грн, або 7-8 млрд дол. За три роки вони сягнули 20 млрд дол.”, – зазначила старша економістка ЦЕС Наталія Колесніченко.
Водночас, зауважила дослідниця, що точних даних щодо витрат саме на відбудову в Україні немає. Тому аналіз базується на будівельних закупівлях з порталу Prozorro, які певним чином можна вважати дотичними до відбудови. Проте це не вичерпний перелік, оскільки не всі будівельні закупівлі стосуються саме відбудови.
За словами Колесніченко, третина всіх закупівель припадає на третій – четвертий квартали кожного року, що пов’язано зі специфікою витрачання державних коштів. Найбільші обсяги були витрачені на розвиток інфраструктури, зокрема на водозабори для Миколаєва, Кривого Рогу та Марганця після втрати Каховського водосховища, а також на захист та відновлення енергетичної інфраструктури після російських обстрілів.
Серед лідерів за обсягами будівельних закупівель – Київ та прифронтові регіони, зокрема, Харківська та Одеська області.
Економістка також наголосила на проблемах закупівель – низькій конкурентності (значна частина відбувається з одним учасником) та великій частці допорогових закупівель. Водночас там, де конкуренція висока, ціни знижуються істотно, подекуди навіть на 80%, що засвідчили тендери на розробку проєктної документації.
За словами провідної експертки ІЕД Олександри Бетлій, моніторинг 800 об’єктів соціальної інфраструктури показав інші серйозні проблеми.
Так, більшість проєктів не відповідає стандартам безбар’єрності для людей з інвалідністю. Залучення громадськості до планування відбудови залишається дуже низьким, а жителі пошкоджених багатоквартирних будинків часто не мають інформації про строки відновлення їхнього житла.
Як повідомляв Укрінформ, 6 листопада Кабінет міністрів України схвалив постанову щодо розподілу та використання другого траншу фінансування від Європейського інвестиційного банку (ЄІБ) у розмірі 100 млн євро в межах Програми відновлення України III.
Загальний обсяг фінансування за Програмою відновлення України ІІІ становить 250 млн євро.
Фото Укрінформу можна купити тут
-
Події1 тиждень agoВ Україні оцифрували унікальний Острозький Коран
-
Відбудова1 тиждень agoУкраїна та Світовий банк обговорили роботу над Стратегією житлової політики
-
Усі новини1 тиждень agoЖінка відмовила в житлі батькам, які продали будинок в очікуванні кінця світу: думка соцмереж
-
Політика1 тиждень agoСибіга вручив главі МЗС Словенії відзнаку «Бурштинове серце»
-
Одеса1 тиждень agoВійськовий з Одещини отримав штраф за підроблене посвідчення водія
-
Події1 тиждень agoНа участь у Нацвідборі на Євробачення-2026 подали понад 450 заявок
-
Війна1 тиждень agoПам’яті історика, журналіста і воїна Костянтина Пономаренка (позивний «Ван Гог»)
-
Війна1 тиждень agoСибіга підтвердив атаки Росії по Україні ракетами, що здатні нести ядерні боєголовки