Суспільство
як Україні не втратити наступні покоління

На формування дітей впливають сім’я, соцмережі, суспільство і – російська пропаганда. Вирвати молодь з її лап складно, але способи є
Протягом останнього тижня ми аж двічі жахалися публічним скандалам за участю підлітків, юнаків, що демонстрували прихидьність до російського і зневагу до свого. Боляче дивитися, сумно розуміти, що це не виняткові любителі російської мови чи музики у воюючій одинадцятий рік Україні. Не всі скандалять, але у нас все ще вистачає тих, хто російську мову толерує. А російськомовні наступні покоління – це ж практично гарантія заходу на нове коло протистояння «руского міра» і української ідентичності. Допоки ми підтримуємо російську мову й культуру завжди буде ризик, що через 20, 30 – скільки завгодно років якомусь наступному російському «царю» стрельне в голову, що це – чудовий привід розпочати нове «СВО».
Рідна мова – це запорука виживання у світі, де не можна покластися на жодного союзника, а тільки на сусіда, однодумця. Експерти пояснюють, чому російськомовність настільки живуча і як же достукатися до дитячих голів, щоб серед наступних поколінь українців однодумців була впевнена більшість.
ЗВІДКИ ДІТКИ БЕРУТЬ ПРИКЛАД
Роль соцмереж у житті сучасних підлітків важко переоцінити. Дітей теж, бо хоч соцмережі й мають вікове обмеження для реєстрації (Тікток – від 13 років, Telegram – з 16), та насправді акаунти цього не верифікують і молодші діти спокійно реєструються і потрапляють у неконтрольований вир контенту. Ще у 2022 році ВООЗ провела опитування серед тінейджерів країн Європи, Центральної Азії та Канади і виявила, що дедалі більше школярів мають симптоми залежності від інтернету – 11% проти 7% у 2018-му. «Це викликає гостре занепокоєння щодо впливу цифрових технологій на психічне здоров’я та добробут молодих людей», – зазначили дослідники.
Якщо вплив такий сильний, то гріх ним не скористатися, ймовірно, давно вже подумали росіяни. Того ж таки 2022 року дослідження некомерційної організації Tracking Exposed щодо китайської соціальної платформи TikTok показало, що росіяни застосовують так зване «тіньове просування» контенту. Попри вихід платформи з Росії та заборони російським користувачам публікувати контент, відео все одно зʼявлялися. Тож контенту від російських і російськомовних українських користувачів у соцмережах хоч греблю гати, а діти від них усе більш залежні. Настільки, що добра третина (36%) підлітків постійно контактують із друзями через інтернет (дані ВООЗ) і це для них простіше і комфортніше психологічно, ніж живе спілкування.
Те, що росіяни в соцмережах не байдикують, демонструється постійним закиданням різних наративів на певні аудиторії, говорить Ігор Розкладай, заступник директора Центру демократії та верховенства права, головний експерт з медійного права та модерації контенту в соціальних мережах. Грають на історичних чи релігійних проблемах, темі ТЦК тощо. Добре видно, наскільки сильно по соцмережах розганяється різного типу контент. «І це показник того, що росіяни в соцмережах працюють. І можуть грати на протестних настроях підлітків», – говорить він. Умовно кажучи, якщо комусь із них не подобається заборона російської у школі, то на зло вчительці і всьому суспільству він дивитиметься російськомовне і сам російською спілкуватиметься.
ЗА ЦІННОСТІ ВІДПОВІДАЄ РОДИНА
Формування свідомості підлітків – питання комплексне, каже психолог, арт-терапевт та спеціаліст міжнародної благодійної організації SOS Children`s Villages Ольга Голубицька. Це такий стан хаосу, що намагається впорядкуватися, тому на них найлегше впливати, зокрема, ворожій пропаганді. «Приклади такого впливу – підпали та інші диверсії із залученням підлітків, – говорить вона. – Ворожа пропаганда їх атакує, бо вони знаходяться в стадії трансформації і їм можна що завгодно підсунути, знаючи як».
Сторонній вплив – тренди соцмереж, приклад однолітків – дуже сильний. Але він накладається на вже прищеплені в родині базові цінності, каже Голубицька. Усвідомлення важливості мови, своєї участі в соціумі – звідти й залежать від того, як ставляться до дітей батьки і які поняття транслюють про світ. «Скажімо, скаржаться на державу (а багато людей бачать її такою собі тваринкою в клітці, яка щось окремо робить і вони не мають до неї жодного стосунку) – відповідно сформується і відчуття дитини її належності до спільноти, можливостей у ній», – пояснює вона. Якщо діти відчувають небайдужість до її справ членів родини (цікавляться ними неформально), то зазвичай так формують власну емпатію, а через неї відчувають себе частиною суспільства, єдність з громадою і будують власну ідентичність, виходячи з цього.
«Коли системи цінностей цієї нема, ти почуваєш, що не впливаєш ні на що і виходить такий собі феномен «какая разніца», – говорить Голубицька. – Підліток не вчиться пов’язувати між собою факти, встановлювати причинно-наслідкові зв’язки: я слухаю російську музику, розмовляю російською – і це відбивається на ситуації в Україні». А коли йому про це хтось інший скаже, інформація просто відсічеться, відфільтрується як така, що не входить у його картину світу. Ніби то просто зла людина хотіла щось неприємне сказати, та й все. Так і виходить, що нема розуміння позиції у соціумі, ролі мови як ознаки ідентичності. «Немає критичного мислення і здатності обробки інформації – мовляв, транслюєш російську мову, музику – оплачуєш ракету, яка на тебе летить», – пояснює пані Ольга.
Паралельно у підлітків ще й загострене відчуття справедливості, схильність до крайнощів, радикального мислення. І через ці потяги до дослідження світу через крайнощі виховання «в лоб» не працює. І якщо батьки (чи інші вихователі) надто тиснуть, «читають моралі» (ти маєш розуміти, ти повинен те та інше), – мозок підлітка автоматично чинить спротив і примушує діяти інакше, на зло, каже психологиня. «Нав’язати щось неможливо – робитимуть що завгодно, щоб показати свою позицію, яку нібито ніхто не розуміє, – говорить вона. – Тому втрапляють у ризиковані ситуації». А останнім часом ще й скандальні. Бо позиція, яку демонстрували нам юнаки на Контрактовій площі у Києві (гучна російська музика в день удару по Сумах), чи підлітки у дніпровському «Варусі» (влаштували цілу вечірку з тим же супроводом) – це і скандал, і нездорова тенденція.

ЧОМУ ШКІДЛИВЕ – ТАКЕ ВПЛИВОВЕ
Для підлітків батьки – часто не авторитет. Для них авторитетом може бути якийсь інфлюенсер, а основне середовище перебування – Тік-Ток, каже Ігор Розкладай. Це канал поширення різних світових трендів. Якщо якийсь тренд, залітає в одній країні, він може стати глобальним. «От як з тими ж дівчатами з Росії (російський гурт, трек якого очолював український музичний чарт Apple Music, – ред.): мелодія залетіла, на Youtube у неї 991 тис. лайків і 123,8 млн переглядів з жовтня 24-го року, – говорить Розкладай. – А діти (та й старші, – ред.) в Україні теж залипають на вірусні відео, от і маємо проникнення російської культури в Україну». Дорослі зі зрілими переконаннями можуть відфільтрувати непідходяще, не піддатися хайпу. Вони не так підвладні трендам, як підлітки, яким важливо виділятися, проявляти себе тощо, говорить Розкладай.
На російськомовний контент можуть підсідати в різному віці й підсвідомо. «Люди зазвичай ліниві. Не можуть займатися верифікацією всього підряд, – говорить він. – І якщо заходить за смаком чи емоційно якийсь контент, ти його споживаєш і не замислюєшся, що і хто за ним стоїть». Пан Ігор зізнається, що й сам при всій своїй пильності неодноразово ловився на російський контент. А то – діти.
Проблема перш за все у масовості. Росія – це 140 млн носіїв російської мови. Якщо доплюсувати ще українських носіїв «язика», то всі вони гуртом, зрозуміло, генеруватимуть значно більше російськомовного в соцмережах, ніж українці. І це все має великий шанс потрапляти на око нашим дітям. «В РФ більше грошей на блогерство, на продукування і розвинена ще з 90-х політика просування себе за кордоном. Згадаймо, як у 95-му там було ухвалено закон про підтримку книговидавництва і тоді вони завалили наш ринок якісною і дешевою книжковою продукцією», – говорить пан Ігор. Завдяки нафтодоларам Росія може широко системно просувати себе в інформаційно-культурній сфері.
На додачу – особливості алгоритмів інтернет-платформ. Spotify (стримінговий сервіс) тільки зараз, за словами експерта, нарешті додав кнопку «не подобається» до подкасту. «Мені довгий час пропонували книги російською мовою і я не міг їх відкинути, мене це страшенно дратувало, – розповідає експерт. – Кнопка вже є, але на неї ще треба натиснути». Як і тоді, коли користувачам пропонують якісь погані сторінки і треба не полінуватися, дати Фейсбуку сигнал «це не цікаво», щоб алгоритми розуміли і не пропонували більше цей контент.
Вперте пропонування російськомовного контенту може відбуватися одразу з двох підстав. По-перше, алгоритми визначають для нас певний спільний регіон, в який може входити Росія. Другий шлях – пропонування уподобань. «Те, що споживають ваші друзі, вам може бути потенційно цікаво і пропонується, – пояснює експерт із соцмереж. – І на додачу блогери можуть накручувати собі перегляди, щоб вони залітали в топи споживання і новини». А друзі, топи і тренди – це саме те, що може бути авторитетним для підлітка.
Блогери зазвичай створюють гарну картинку для наслідування, а у підлітка – якраз активна фаза пошуку ідентичності і він має високу тенденцію до наслідування, пояснює психологиня. Часто ця картинка максимально відірвана від життя, примітивно сконструйована, але діти ведуться на цей «успіх». «Тому великий вплив мають. Це не значить, що він 100% зазомбує дітей (хоч ризик високий)», – говорить Голубицька.

ПРОТИДІЯ: ЧЕРЕЗ БЛОГЕРІВ І НЕРОСІЙСЬКОМОВНЕ ДОЗВІЛЛЯ
Мовна гігієна починається з дрібниць і кожного конкретного інтернет-споживача, каже Ігор Розкладай. Користувачі, щоб сформувати собі україномовне середовище, мають активно і скаржитися на російське, і вичищати свої налаштування, говорить він. Перш за все – операційна система, браузери мають бути налаштовані українською мовою: дуже багато сайтів зчитують дані про мову браузера, відповідно реагують. «Сайт відкриється не українською мовою, а російською, якщо нею встановлений браузер або сама операційна система», – пояснює експерт.
Якби ж так просто було перекрити чи вичистити щось у дитячій голові. Заборонити – це завжди тимчасовий захід, але може спрацювати, вважає Розкладай. Опираючись, скажімо, на людські лінощі. Ось заборонили «Вконтакте», «Одноклассники» – відкрити їх можна, але звичайному користувачу буде ліньки витрачати додаткові зусилля, якщо є альтернативні платформи, пояснює експерт.
Інший підхід – заборона із заміщенням забороненого. «У нас ніколи не буде стільки ресурсів, як у РФ, щоб вкладати у свої продукти. Мусимо бути більш креативними і міркувати, як, маючи менше грошей, просувати наше, – говорить Ігор Розкладай. – Українці здатні створювати якісний україномовний контент для Youtube, Tiktok, інших соцмереж, насичувати інформаційний простір». Це доводить, наприклад, успіх, якого досяг якісний український дубляж кіно та мультфільмів. Або введення пісенних квот, які дали можливість різним виконавцям з’явитися в ефірі. «Це був дуже класний крок, він дозволив розвинутися українському музично-пісенному кластеру. Те саме треба робити з іншими сферами», – вважає Розкладай.
Наприклад, за його словами, фонд «Відродження» підтримував наших блогерів. І завдяки цьому з’явилися популярні нині Youtube-канали Клятий раціоналіст (351 тис. підписників), Культуртригер (174 тис.), Ragulivna (230 тис.). «З’явився великий пласт каналів, які виробляють україномовний контент, блогерів і це дуже класно», – каже пан Ігор.
Якщо це працює з дорослими, вийде і з дітьми. Правильним було б, на думку експерта, рішення фінансувати «Суспільне», яке зараз виробляє дуже багато дитячого контенту (але наразі – не за державні гроші, а за донорські.)
Звідки ж взяти багато «правильних» блогерів, що сподобаються підліткам і сформують їх як українців? Як виховати тих, хто доводитиме іншим, що українська й українське – це круто, це сучасно, трендово, а російське – це «фу»? «Потрібна якісна освіта, треба вкладати в дітей на всіх рівнях», – вважає Розкладай.
Єдиного способу, інструменту зробити українську, українське модним, трендовим не існує, говорить Остап Українець, письменник і популяризатор української мови, культури та історії (Youtube-канал «Твоя підпільна гуманітарка»). «Необхідна дуже довга, трудна, невдячна методична робота від державного рівня до місцевих зі створення відповідної інфраструктури, мовного середовища, де діти будуть мотивовані переходити на українську», – впевнений він. Зараз, за його словами, багато хто працює над цим у приватний спосіб. Є україномовні табори для дитячого відпочинку, куди батьки віддають дітей саме заради спілкування суто українською. «І ми організовуємо один з таких таборів, але цього надто мало», – каже Остап Українець. Бо ще ж є школи і позашкільні заняття, і часто – засилля російської серед тренерів. Потрібне визнання проблеми і спільні координовані зусилля, щоб упоратися з нею, вважає пан Остап.
Але справа не безнадійна. Андрій Шимановський – блогер, що популяризує українську. «5 років тому, коли я починав знімати блог про українську мову, я отримував чимало коментарів на кшталт «кому це треба?»», – розповідає він у свіжому ролику. Але охочі знайшлися – нині у Андрія вже 840 000 підписників. «Чи стало нині мовне питання менш актуальним? Не знаю, але я мушу продовжувати робити своє і вірити, що наступні покоління не знатимуть російської мови», – говорить Шимановський. 4 роки тому він створив мовний курс, який пройшли близько 25 000 користувачів. Відтоді, каже, отримував багато питань, чи буде продовження. Тож оголосив про початок нового Мовного марафону. «Як і раніше, створимо всі комфортні умови для переходу з російської на українську», – обіцяє блогер.

ПОТРІБНІ АНТИТЕЗИ І ЩИРЕ СПІЛКУВАННЯ
Коли з підлітками говорити з позиції рівного, а не старшого, моралізатора, критика, то вони досить швидко починають рухатися назустріч, розповідає Ольга Голубицька. Якщо батьки цього не роблять або самі мають переконання проросійські – ще є школи, суспільство, гуртки, медіа. Їх роль важлива. «Якщо вони організовують заходи, що спонукають до мислення, то є великі шанси на успіх попри налаштування родини, – говорить вона. – Я знаю багато таких прикладів». Головне – демонструвати готовність їх вислухати, і діти починають аналізувати.
На жаль, сьогодні у нас немає сильної антитези російській пропаганді в суспільстві, визнає Ольга Голубицька. Потужною антипропаганда була на початку війни, коли було модно носити вишиванку, співати «Ой, у лузі червона калина». «Діти сприймали це так: о, клас! І це стало трендом, – пояснює психологиня. – Сьогодні нам не вистачає саме такої вакцини і в пропаганді українського ми дещо просідаємо».
Це не значить, що російське захопить свідомість українських підлітків – вони ще можуть відірватися, якщо спілкуватися з ними. Це не вирок, не невідворотне промивання мізків. «Дуже важливо не втрачати надію, бо це і є російський наратив – що ми втрачаємо наступні покоління, і він, на жаль, добре працює», – каже Голубицька. Хоч її досвід каже, що навіть у дуже складних життєвих обставинах діти можуть мати, попри погляди (чи їх відсутність) батьків, патріотичну позицію. «Приходить до нас один такий семирічний хлопчик (фактично полишений сам на себе), – розповідає пані Ольга. – То він каже – а я й батьків вчу української мови».
Тетяна Негода, Київ
Суспільство
До програми «Доступні ліки» долучилися понад 16 тисяч аптек

В Україні станом на зараз працюють понад 16 тисяч аптек і аптечних пунктів, де пацієнти можуть отримати препарати за програмою “Доступні ліки”.
Про це міністр охорони здоровʼя Віктор Ляшко повідомляє у Фейсбуці, передає Укрінформ.
Він нагадав, що з 1 липня запрацювало важливе нововведення: усі аптеки з ліцензією на роздрібну торгівлю зобов’язані приєднатися до програми “Доступні ліки”.
За словами Ляшка, це важливий крок для того, аби пацієнти з хронічними захворюваннями могли отримати необхідні препарати за електронним рецептом у будь-якій аптеці — безоплатно або з частковою доплатою.
Наразі програма охоплює понад 600 торгових найменувань ліків і медвиробів для лікування більш як 15 груп захворювань — від серцево-судинних і діабету до епілепсії, хронічних хвороб дихальних шляхів, мігрені, болю і станів після трансплантації. Детальний перелік за посиланням.
Ляшко зауважив, що у серпні перелік поповниться ліками для вагітних і новими засобами для контролю тиску, а в жовтні препаратами для гормональної терапії раку молочної залози.
Він наголосив, що станом на 9 липня в Україні працюють понад 16 тисяч аптек і аптечних пунктів, де пацієнти можуть отримати ліки за програмою “Доступні ліки”.
Ляшко пояснив, що слід робити, якщо в аптеці відмовили.
У разі якщо аптека не має договору з Національною службою здоров’я України (НСЗУ), слід повідомити на гарячу лінію МОЗ України за номером: 0800 505 201. Звернення буде передане до Державної служби з лікарських засобів та контролю за наркотиками, яка проводитиме подальшу перевірку аптеки.
У разі якщо аптека має договір, але не відпускає ліки за е-рецептом, слід повідомити про це НСЗУ (за номером: 16-77)
Ляшко поінформував, що для мешканців віддалених або прифронтових громад передбачені додаткові можливості: у 17 областях працюють 30 мобільних аптек, які вже охопили понад тисячу населених пунктів. Крім того, завдяки проєкту “Укрпошта. Аптека” ліки можна замовити телефоном із безоплатною доставкою (за номером: 0 800 300 545).
Наявність потрібного препарату і аптеку з договором НСЗУ можна перевірити: на сайті НСЗУ, у чат-боті “Спитай Гриця” і через контакт-центр (за номером: 16-77).
Ляшко підкреслив, що у 2025 році понад 2,1 мільйона українців уже отримали препарати в межах програми, а загалом нею охоплено щонайменше 5,5 мільйона пацієнтів, і додав: “Це дієвий спосіб зменшити витрати на лікування — користуйтеся ним”.
Як повідомлялося, програма реімбурсації “Доступні ліки” спрямована на зменшення витрат пацієнтів на лікарські засоби та медичні вироби. До програми входять лікарські засоби, які застосовуються для лікування та профілактики захворювань серцево-судинної системи, діабету II типу та бронхіальної астми, діабету I типу, хронічних хвороб нижніх дихальних шляхів, при розладах психіки та поведінки, хворобі Паркінсона.
Голова Національної служби здоровʼя Наталія Гусак заявила, що окремі аптеки можуть втратити ліцензію, якщо не стануть учасниками державної програми “Доступні ліки”.
Суспільство
Херсонський виконком витратив 40 мільйонів з бюджету: більшість на зарплати Анонси

У 2025 році виконком Херсона витратив майже 40 мільйонів гривень, більшість з яких — на зарплати та соціальні внески. У фінансовій звітності за 2020 рік зафіксовано збитки понад 760 тисяч гривень при доході понад 66 мільйонів.
Про це свідчать дані Реєстру публічних фінансів Опендатаботу.
У 2025 році Виконавчий комітет Херсонської міської ради використав з міського бюджету 39,9 мільйона гривень. Найбільша частка витрат — 27,5 мільйона (68,9%) — спрямована на заробітну плату працівників та компенсаційні виплати. Ще 6,95 мільйона гривень (17,4%) склали нарахування єдиного соціального внеску.
Серед інших витрат: 1,9 мільйона гривень пішло на закупівлю предметів, матеріалів та обладнання, понад 1,2 мільйона — на сплату податку на доходи фізичних осіб, 343 тисячі — військового збору. Також виконком сплатив понад 720 тисяч гривень за судовими рішеннями. Інші статті включають оплату послуг (314 тис. грн), комунальні витрати (183 тис. грн) та оплату газу (понад 109 тис. грн).
Фінансова звітність комітету за 2020 рік свідчить про дохід у понад 66,4 мільйона гривень при чистому збитку понад 760 тисяч. На той час активи виконкому становили 14,1 мільйона гривень, а зобов’язання — лише 218 тисяч. Дані про кількість працівників не вказані.
Протягом перших п’яти місяців 2025 року виконавчий комітет Херсонської міської ради спрямував понад 3,5 мільйона гривень на різні закупівлі з місцевого бюджету. Попри війну та обмежені ресурси, виконком продовжував витрачати кошти на широкий спектр потреб: від придбання пального для службових авто — до мийних засобів, офісного паперу, господарських товарів і технічного обслуговування приміщень.
У переліку закупівель — як обов’язкові, так і другорядні позиції, що демонструє доволі буденний підхід до розпорядження бюджетними коштами навіть в умовах воєнного часу.
У 2024 році комунальні підприємства Херсонської міськради закуповували автотранспорт, паливо та будматеріали. Інтент проаналізував, які КП витратили найбільше та на які потреби спрямували бюджетні гроші.
Суспільство
Військовослужбовця з Білгород-Дністровського району Анатолія Марцинюка нагороджено орденом “За мужність” III ступеня

З нагоди Дня Військово-морських сил Президент України Володимир Зеленський вручив державні нагороди військовослужбовцям, серед яких мешканець Сергіївської громади Білгород-Дністровського району Анатолій Марцинюк. Про це повідомили в Сергіївській селищній раді, передає Бессарабія.UA
Орден «За мужність» III ступеня Анатолію Марцинюку було вручено особисто Президентом України. Вже понад два роки він служить у складі елітного підводного спецпідрозділу Військово-морських сил ЗСУ, де більшість операцій виконуються під грифом «секретно».
Серед його бойових завдань — охорона мостів, перевірка суден, що проходять через зерновий коридор, знешкодження морських мін.
Анатолій — висококваліфікований спеціаліст із розмінування, на його рахунку понад дві тисячі годин під водою та численні успішно виконані операції.
Фото з сайту Президента України
Частичное или полное использование материалов разрешается только при условии прямой и открытой для поисковых систем гиперссылки на сайт Бессарабія.UA. Гиперссылка должна быть размещена в подзаголовке или в первом абзаце материала и вести непосредственно на цитируемый материал. Гиперссылка обязательна вне зависимости от полного либо частичного использования материалов. Использование фотографий и видео разрешается при условии указания источника Бессарабія.UA. Если на фотографии присутствует вотермарк сайта, их сохранение при использовании фотографий обязательно
-
Усі новини1 тиждень ago
чи є в ньому натяк на спін-офф
-
Відбудова1 тиждень ago
У Луцьку демонтують частину будинку, що найбільше постраждала від удару РФ
-
Суспільство1 тиждень ago
Центр ідентифікації тіл репатрійованих захисників планують відкрити наприкінці літа
-
Події1 тиждень ago
Меджибізький замок внесуть до держреєстру нерухомих пам’яток України
-
Війна1 тиждень ago
На фронті – 76 боєзіткнень від початку доби, на семи напрямках точаться бої
-
Усі новини1 тиждень ago
вже знайшовся покупець — відео
-
Політика1 тиждень ago
Головування Данії в Раді ЄС може сприяти відкриттю переговорних кластерів для України
-
Відбудова1 тиждень ago
У Києві вже відновили 130 закладів освіти, пошкоджених російськими обстрілами