Суспільство
як Україні не втратити наступні покоління

На формування дітей впливають сім’я, соцмережі, суспільство і – російська пропаганда. Вирвати молодь з її лап складно, але способи є
Протягом останнього тижня ми аж двічі жахалися публічним скандалам за участю підлітків, юнаків, що демонстрували прихидьність до російського і зневагу до свого. Боляче дивитися, сумно розуміти, що це не виняткові любителі російської мови чи музики у воюючій одинадцятий рік Україні. Не всі скандалять, але у нас все ще вистачає тих, хто російську мову толерує. А російськомовні наступні покоління – це ж практично гарантія заходу на нове коло протистояння «руского міра» і української ідентичності. Допоки ми підтримуємо російську мову й культуру завжди буде ризик, що через 20, 30 – скільки завгодно років якомусь наступному російському «царю» стрельне в голову, що це – чудовий привід розпочати нове «СВО».
Рідна мова – це запорука виживання у світі, де не можна покластися на жодного союзника, а тільки на сусіда, однодумця. Експерти пояснюють, чому російськомовність настільки живуча і як же достукатися до дитячих голів, щоб серед наступних поколінь українців однодумців була впевнена більшість.
ЗВІДКИ ДІТКИ БЕРУТЬ ПРИКЛАД
Роль соцмереж у житті сучасних підлітків важко переоцінити. Дітей теж, бо хоч соцмережі й мають вікове обмеження для реєстрації (Тікток – від 13 років, Telegram – з 16), та насправді акаунти цього не верифікують і молодші діти спокійно реєструються і потрапляють у неконтрольований вир контенту. Ще у 2022 році ВООЗ провела опитування серед тінейджерів країн Європи, Центральної Азії та Канади і виявила, що дедалі більше школярів мають симптоми залежності від інтернету – 11% проти 7% у 2018-му. «Це викликає гостре занепокоєння щодо впливу цифрових технологій на психічне здоров’я та добробут молодих людей», – зазначили дослідники.
Якщо вплив такий сильний, то гріх ним не скористатися, ймовірно, давно вже подумали росіяни. Того ж таки 2022 року дослідження некомерційної організації Tracking Exposed щодо китайської соціальної платформи TikTok показало, що росіяни застосовують так зване «тіньове просування» контенту. Попри вихід платформи з Росії та заборони російським користувачам публікувати контент, відео все одно зʼявлялися. Тож контенту від російських і російськомовних українських користувачів у соцмережах хоч греблю гати, а діти від них усе більш залежні. Настільки, що добра третина (36%) підлітків постійно контактують із друзями через інтернет (дані ВООЗ) і це для них простіше і комфортніше психологічно, ніж живе спілкування.
Те, що росіяни в соцмережах не байдикують, демонструється постійним закиданням різних наративів на певні аудиторії, говорить Ігор Розкладай, заступник директора Центру демократії та верховенства права, головний експерт з медійного права та модерації контенту в соціальних мережах. Грають на історичних чи релігійних проблемах, темі ТЦК тощо. Добре видно, наскільки сильно по соцмережах розганяється різного типу контент. «І це показник того, що росіяни в соцмережах працюють. І можуть грати на протестних настроях підлітків», – говорить він. Умовно кажучи, якщо комусь із них не подобається заборона російської у школі, то на зло вчительці і всьому суспільству він дивитиметься російськомовне і сам російською спілкуватиметься.
ЗА ЦІННОСТІ ВІДПОВІДАЄ РОДИНА
Формування свідомості підлітків – питання комплексне, каже психолог, арт-терапевт та спеціаліст міжнародної благодійної організації SOS Children`s Villages Ольга Голубицька. Це такий стан хаосу, що намагається впорядкуватися, тому на них найлегше впливати, зокрема, ворожій пропаганді. «Приклади такого впливу – підпали та інші диверсії із залученням підлітків, – говорить вона. – Ворожа пропаганда їх атакує, бо вони знаходяться в стадії трансформації і їм можна що завгодно підсунути, знаючи як».
Сторонній вплив – тренди соцмереж, приклад однолітків – дуже сильний. Але він накладається на вже прищеплені в родині базові цінності, каже Голубицька. Усвідомлення важливості мови, своєї участі в соціумі – звідти й залежать від того, як ставляться до дітей батьки і які поняття транслюють про світ. «Скажімо, скаржаться на державу (а багато людей бачать її такою собі тваринкою в клітці, яка щось окремо робить і вони не мають до неї жодного стосунку) – відповідно сформується і відчуття дитини її належності до спільноти, можливостей у ній», – пояснює вона. Якщо діти відчувають небайдужість до її справ членів родини (цікавляться ними неформально), то зазвичай так формують власну емпатію, а через неї відчувають себе частиною суспільства, єдність з громадою і будують власну ідентичність, виходячи з цього.
«Коли системи цінностей цієї нема, ти почуваєш, що не впливаєш ні на що і виходить такий собі феномен «какая разніца», – говорить Голубицька. – Підліток не вчиться пов’язувати між собою факти, встановлювати причинно-наслідкові зв’язки: я слухаю російську музику, розмовляю російською – і це відбивається на ситуації в Україні». А коли йому про це хтось інший скаже, інформація просто відсічеться, відфільтрується як така, що не входить у його картину світу. Ніби то просто зла людина хотіла щось неприємне сказати, та й все. Так і виходить, що нема розуміння позиції у соціумі, ролі мови як ознаки ідентичності. «Немає критичного мислення і здатності обробки інформації – мовляв, транслюєш російську мову, музику – оплачуєш ракету, яка на тебе летить», – пояснює пані Ольга.
Паралельно у підлітків ще й загострене відчуття справедливості, схильність до крайнощів, радикального мислення. І через ці потяги до дослідження світу через крайнощі виховання «в лоб» не працює. І якщо батьки (чи інші вихователі) надто тиснуть, «читають моралі» (ти маєш розуміти, ти повинен те та інше), – мозок підлітка автоматично чинить спротив і примушує діяти інакше, на зло, каже психологиня. «Нав’язати щось неможливо – робитимуть що завгодно, щоб показати свою позицію, яку нібито ніхто не розуміє, – говорить вона. – Тому втрапляють у ризиковані ситуації». А останнім часом ще й скандальні. Бо позиція, яку демонстрували нам юнаки на Контрактовій площі у Києві (гучна російська музика в день удару по Сумах), чи підлітки у дніпровському «Варусі» (влаштували цілу вечірку з тим же супроводом) – це і скандал, і нездорова тенденція.

ЧОМУ ШКІДЛИВЕ – ТАКЕ ВПЛИВОВЕ
Для підлітків батьки – часто не авторитет. Для них авторитетом може бути якийсь інфлюенсер, а основне середовище перебування – Тік-Ток, каже Ігор Розкладай. Це канал поширення різних світових трендів. Якщо якийсь тренд, залітає в одній країні, він може стати глобальним. «От як з тими ж дівчатами з Росії (російський гурт, трек якого очолював український музичний чарт Apple Music, – ред.): мелодія залетіла, на Youtube у неї 991 тис. лайків і 123,8 млн переглядів з жовтня 24-го року, – говорить Розкладай. – А діти (та й старші, – ред.) в Україні теж залипають на вірусні відео, от і маємо проникнення російської культури в Україну». Дорослі зі зрілими переконаннями можуть відфільтрувати непідходяще, не піддатися хайпу. Вони не так підвладні трендам, як підлітки, яким важливо виділятися, проявляти себе тощо, говорить Розкладай.
На російськомовний контент можуть підсідати в різному віці й підсвідомо. «Люди зазвичай ліниві. Не можуть займатися верифікацією всього підряд, – говорить він. – І якщо заходить за смаком чи емоційно якийсь контент, ти його споживаєш і не замислюєшся, що і хто за ним стоїть». Пан Ігор зізнається, що й сам при всій своїй пильності неодноразово ловився на російський контент. А то – діти.
Проблема перш за все у масовості. Росія – це 140 млн носіїв російської мови. Якщо доплюсувати ще українських носіїв «язика», то всі вони гуртом, зрозуміло, генеруватимуть значно більше російськомовного в соцмережах, ніж українці. І це все має великий шанс потрапляти на око нашим дітям. «В РФ більше грошей на блогерство, на продукування і розвинена ще з 90-х політика просування себе за кордоном. Згадаймо, як у 95-му там було ухвалено закон про підтримку книговидавництва і тоді вони завалили наш ринок якісною і дешевою книжковою продукцією», – говорить пан Ігор. Завдяки нафтодоларам Росія може широко системно просувати себе в інформаційно-культурній сфері.
На додачу – особливості алгоритмів інтернет-платформ. Spotify (стримінговий сервіс) тільки зараз, за словами експерта, нарешті додав кнопку «не подобається» до подкасту. «Мені довгий час пропонували книги російською мовою і я не міг їх відкинути, мене це страшенно дратувало, – розповідає експерт. – Кнопка вже є, але на неї ще треба натиснути». Як і тоді, коли користувачам пропонують якісь погані сторінки і треба не полінуватися, дати Фейсбуку сигнал «це не цікаво», щоб алгоритми розуміли і не пропонували більше цей контент.
Вперте пропонування російськомовного контенту може відбуватися одразу з двох підстав. По-перше, алгоритми визначають для нас певний спільний регіон, в який може входити Росія. Другий шлях – пропонування уподобань. «Те, що споживають ваші друзі, вам може бути потенційно цікаво і пропонується, – пояснює експерт із соцмереж. – І на додачу блогери можуть накручувати собі перегляди, щоб вони залітали в топи споживання і новини». А друзі, топи і тренди – це саме те, що може бути авторитетним для підлітка.
Блогери зазвичай створюють гарну картинку для наслідування, а у підлітка – якраз активна фаза пошуку ідентичності і він має високу тенденцію до наслідування, пояснює психологиня. Часто ця картинка максимально відірвана від життя, примітивно сконструйована, але діти ведуться на цей «успіх». «Тому великий вплив мають. Це не значить, що він 100% зазомбує дітей (хоч ризик високий)», – говорить Голубицька.

ПРОТИДІЯ: ЧЕРЕЗ БЛОГЕРІВ І НЕРОСІЙСЬКОМОВНЕ ДОЗВІЛЛЯ
Мовна гігієна починається з дрібниць і кожного конкретного інтернет-споживача, каже Ігор Розкладай. Користувачі, щоб сформувати собі україномовне середовище, мають активно і скаржитися на російське, і вичищати свої налаштування, говорить він. Перш за все – операційна система, браузери мають бути налаштовані українською мовою: дуже багато сайтів зчитують дані про мову браузера, відповідно реагують. «Сайт відкриється не українською мовою, а російською, якщо нею встановлений браузер або сама операційна система», – пояснює експерт.
Якби ж так просто було перекрити чи вичистити щось у дитячій голові. Заборонити – це завжди тимчасовий захід, але може спрацювати, вважає Розкладай. Опираючись, скажімо, на людські лінощі. Ось заборонили «Вконтакте», «Одноклассники» – відкрити їх можна, але звичайному користувачу буде ліньки витрачати додаткові зусилля, якщо є альтернативні платформи, пояснює експерт.
Інший підхід – заборона із заміщенням забороненого. «У нас ніколи не буде стільки ресурсів, як у РФ, щоб вкладати у свої продукти. Мусимо бути більш креативними і міркувати, як, маючи менше грошей, просувати наше, – говорить Ігор Розкладай. – Українці здатні створювати якісний україномовний контент для Youtube, Tiktok, інших соцмереж, насичувати інформаційний простір». Це доводить, наприклад, успіх, якого досяг якісний український дубляж кіно та мультфільмів. Або введення пісенних квот, які дали можливість різним виконавцям з’явитися в ефірі. «Це був дуже класний крок, він дозволив розвинутися українському музично-пісенному кластеру. Те саме треба робити з іншими сферами», – вважає Розкладай.
Наприклад, за його словами, фонд «Відродження» підтримував наших блогерів. І завдяки цьому з’явилися популярні нині Youtube-канали Клятий раціоналіст (351 тис. підписників), Культуртригер (174 тис.), Ragulivna (230 тис.). «З’явився великий пласт каналів, які виробляють україномовний контент, блогерів і це дуже класно», – каже пан Ігор.
Якщо це працює з дорослими, вийде і з дітьми. Правильним було б, на думку експерта, рішення фінансувати «Суспільне», яке зараз виробляє дуже багато дитячого контенту (але наразі – не за державні гроші, а за донорські.)
Звідки ж взяти багато «правильних» блогерів, що сподобаються підліткам і сформують їх як українців? Як виховати тих, хто доводитиме іншим, що українська й українське – це круто, це сучасно, трендово, а російське – це «фу»? «Потрібна якісна освіта, треба вкладати в дітей на всіх рівнях», – вважає Розкладай.
Єдиного способу, інструменту зробити українську, українське модним, трендовим не існує, говорить Остап Українець, письменник і популяризатор української мови, культури та історії (Youtube-канал «Твоя підпільна гуманітарка»). «Необхідна дуже довга, трудна, невдячна методична робота від державного рівня до місцевих зі створення відповідної інфраструктури, мовного середовища, де діти будуть мотивовані переходити на українську», – впевнений він. Зараз, за його словами, багато хто працює над цим у приватний спосіб. Є україномовні табори для дитячого відпочинку, куди батьки віддають дітей саме заради спілкування суто українською. «І ми організовуємо один з таких таборів, але цього надто мало», – каже Остап Українець. Бо ще ж є школи і позашкільні заняття, і часто – засилля російської серед тренерів. Потрібне визнання проблеми і спільні координовані зусилля, щоб упоратися з нею, вважає пан Остап.
Але справа не безнадійна. Андрій Шимановський – блогер, що популяризує українську. «5 років тому, коли я починав знімати блог про українську мову, я отримував чимало коментарів на кшталт «кому це треба?»», – розповідає він у свіжому ролику. Але охочі знайшлися – нині у Андрія вже 840 000 підписників. «Чи стало нині мовне питання менш актуальним? Не знаю, але я мушу продовжувати робити своє і вірити, що наступні покоління не знатимуть російської мови», – говорить Шимановський. 4 роки тому він створив мовний курс, який пройшли близько 25 000 користувачів. Відтоді, каже, отримував багато питань, чи буде продовження. Тож оголосив про початок нового Мовного марафону. «Як і раніше, створимо всі комфортні умови для переходу з російської на українську», – обіцяє блогер.

ПОТРІБНІ АНТИТЕЗИ І ЩИРЕ СПІЛКУВАННЯ
Коли з підлітками говорити з позиції рівного, а не старшого, моралізатора, критика, то вони досить швидко починають рухатися назустріч, розповідає Ольга Голубицька. Якщо батьки цього не роблять або самі мають переконання проросійські – ще є школи, суспільство, гуртки, медіа. Їх роль важлива. «Якщо вони організовують заходи, що спонукають до мислення, то є великі шанси на успіх попри налаштування родини, – говорить вона. – Я знаю багато таких прикладів». Головне – демонструвати готовність їх вислухати, і діти починають аналізувати.
На жаль, сьогодні у нас немає сильної антитези російській пропаганді в суспільстві, визнає Ольга Голубицька. Потужною антипропаганда була на початку війни, коли було модно носити вишиванку, співати «Ой, у лузі червона калина». «Діти сприймали це так: о, клас! І це стало трендом, – пояснює психологиня. – Сьогодні нам не вистачає саме такої вакцини і в пропаганді українського ми дещо просідаємо».
Це не значить, що російське захопить свідомість українських підлітків – вони ще можуть відірватися, якщо спілкуватися з ними. Це не вирок, не невідворотне промивання мізків. «Дуже важливо не втрачати надію, бо це і є російський наратив – що ми втрачаємо наступні покоління, і він, на жаль, добре працює», – каже Голубицька. Хоч її досвід каже, що навіть у дуже складних життєвих обставинах діти можуть мати, попри погляди (чи їх відсутність) батьків, патріотичну позицію. «Приходить до нас один такий семирічний хлопчик (фактично полишений сам на себе), – розповідає пані Ольга. – То він каже – а я й батьків вчу української мови».
Тетяна Негода, Київ
Суспільство
Як добровольцям долучитися до груп ППО

Міністерство оборони роз’яснило, як добровольцям, які мають бажання долучитися до груп протиповітряної оборони у складі добровольчих формувань територіальних громад (ДФТГ), реалізувати свої наміри.
Як передає Укрінформ, про це повідомляє пресслужба Міноборони.
«Кабінет міністрів 11 червня схвалив реалізацію експериментального проєкту щодо створення груп протиповітряної оборони у складі добровольчих формувань територіальних громад. Мета проєкту – посилити спроможності ППО шляхом залучення підготовлених і вмотивованих громадян до виконання завдань протиповітряного захисту в умовах зростаючої активності ворога», – йдеться в повідомленні.
Як пояснили в міністерстві, потенційні добровольці мають звертатися до командира добровольчого формування територіальної громади за місцем свого проживання. Якщо ДФТГ відсутнє, можна звернутися до місцевої військової адміністрації з ініціативою щодо його створення спільно з військовими частинами Сил територіальної оборони ЗСУ.
Для вступу до складу групи протиповітряної оборони необхідно бути учасником ДФТГ і мати відповідним чином укладений контракт члена добровольчого формування територіальної громади.
Також в Міноборони нагадали, що членом добровольчого формування може бути громадянин України віком від 18 років, який проживає на території громади, де діє добровольче формування, пройшов медичний, професійний та психологічний відбір (перевірку) і уклав контракт добровольця територіальної оборони. При цьому членом групи протиповітряної оборони можуть бути виключно громадяни, які не підлягають мобілізації в розумінні статті 23 Закону «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».
Кандидати на посади зовнішніх пілотів (операторів) БПЛА повинні мати сертифікат зовнішнього пілота, виданий відповідно до постанови Кабміну № 1129 від 1 жовтня 2024 року. Ця вимога не застосовується протягом перших 45 днів з моменту початку реалізації експериментального проєкту, що дозволяє спочатку підписати контракт добровольця, а потім пройти спеціалізоване навчання у сертифікованих школах.
Кандидати на вступ до груп ППО, які використовуватимуть пілотовані повітряні судна, мають відповідати встановленим кваліфікаційним вимогам та мати документи, що підтверджують право на виконання функцій щодо пілотування та/або обслуговування відповідних літаків. Члени екіпажу пілотованого повітряного судна призначаються командиром групи протиповітряної оборони за погодженням з командуванням Повітряних сил ЗСУ.
В оборонному відомстві також наголосили, що контракт добровольця ДФТГ укладається на 3 роки. Після включення особи до складу групи протиповітряної оборони до укладеного контракту добровольця територіальної оборони обов’язково вноситься умова про заборону направлення цієї особи для виконання бойових чи інших завдань, крім здійснення заходів з протиповітряної оборони.
В Міноборони також розповіли про 5 кроків процедури укладання контракту добровольця ДФТГ та документи, які необхідні для укладання контракту.
Учасники груп ППО мають право на отримання додаткової винагороди у розмірі 100 000 гривень на місяць. Виплата здійснюється пропорційно часу участі у заходах з протиповітряної оборони, тобто це не фіксована щомісячна сума, а розрахунок за дні чергування.
На членів груп з протиповітряної оборони поширюються гарантії соціального захисту, передбачені статтею 119 Кодексу законів про працю, зокрема, щодо збереження місця роботи та посади.
Як повідомляв Укрінформ, напередодні, 9 липня, під час російської повітряної атаки завдяки мобільним вогневим групам знищені майже 100 цілей.
Фото: Повітряні сили
Суспільство
Журналістка з Херсона перейшла на службу до окупантів та втратила три квартири Анонси

Колишню ведучу з Херсона заочно засудили до 10 років ув’язнення за співпрацю з окупантами. Вона очолювала “інформаційне управління” під час окупації, втекла з міста й тепер позбавлена майна та права працювати в органах влади.
Про це повідомив Detector.media з посиланням на вирок суду.
Херсонський міський суд визнав винною у колабораційній діяльності колишню журналістку та ведучу Тетяну Левандовську. За рішенням суду, її заочно засудили до 10 років позбавлення волі з конфіскацією усього майна та забороною обіймати посади в органах влади, державних та комунальних установах строком на 15 років.
Суд встановив, що у 2022 році, під час тимчасової окупації Херсона, Левандовська добровільно погодилася очолити так зване “управління з питань засобів масової інформації та зв’язків із громадськістю” в складі окупаційної адміністрації. Двоє свідків підтвердили, що вона щоденно відвідувала приміщення окупаційного органу влади й особисто реєструвала свою присутність у відповідних журналах.
Восени того ж року жінка залишила Херсон разом із російськими військами що відступили. Суд постановив конфіскувати у засудженої будинок, три квартири та автомобіль Nissan Leaf 2013 року випуску. Вирок наразі ще не набрав законної сили.
До повномасштабного вторгнення Левандовська працювала ведучою Херсонської обласної телерадіокомпанії “Скіфія”, вела авторські програми, співпрацювала із Суспільним як приватна підприємиця, а також адмініструвала соцмережі Херсонського водоканалу.
У грудні 2024 року Нацполіція України повідомила про підозру херсонській журналістці Тетяні Левандовській у колабораційній діяльності. У березні 2024 року Левандовську виключили з лав Національної спілки журналістів України за співпрацю з окупаційною адміністрацією.
За даними медіа, вона була близькою подругою Володимира Сальдо та Віталія Булюка — колишніх політиків, які перейшли на бік окупантів. Раніше Левандовська займалася їхнім піаром, а після захоплення Херсона отримала посаду прессекретаря окупаційної адміністрації.
Також оголосили підозру і журналістці Галині Єрмишко з Генічеська за співпрацю з окупаційною владою та поширення проросійської пропаганди. Вона керувала газетою і працювала у пресслужбі так званої адміністрації.
Суспільство
Одещина лідирує в Україні за врожаєм пшениці, ячменю, сорго та винограду

Про це повідомляє Держстат.
За даними Держстату, у структурі сільськогосподарського виробництва Одещини минулого року основну частку займала продукція рослинництва — 91,7%.
Одещина посіла перше місце за обсягами виробництва пшениці (11,6% від загального збору в Україні), ячменю (24,9%), сорго (27,4%), сочевиці (49,8%), гороху (32,6%), льону олійного (51,9%), гірчиці (20,7%), коріандру (25,0%) та винограду (56,1%).
Основну частину посівних площ — 61,8% — у регіоні відвели під зернові та зернобобові культури. Серед них лідером залишалася пшениця, яка забезпечила 61,7% валового збору, далі — ячмінь (20,9%) та кукурудза (11,2%).
Серед технічних культур переважали соняшник (65% валового збору) та озимий ріпак із кользою (27,3%).
У категорії овочів найбільше в регіоні виростили помідорів — понад 67% від загального збору овочевих культур підприємств Одещини. Також суттєві обсяги становила ріпчаста цибуля (13,6%), морква (3,9%) та кабачки (3,5%).
Раніше на USIonline.com —
З Одещини до Непалу: агропідприємці «надурили» державу на майже 8 млн грн (відео)
Читайте нас у Facebook, Telegram та Instagram, дивіться на Youtube.
-
Усі новини1 тиждень ago
чи є в ньому натяк на спін-офф
-
Відбудова1 тиждень ago
У Луцьку демонтують частину будинку, що найбільше постраждала від удару РФ
-
Суспільство1 тиждень ago
Центр ідентифікації тіл репатрійованих захисників планують відкрити наприкінці літа
-
Події1 тиждень ago
Меджибізький замок внесуть до держреєстру нерухомих пам’яток України
-
Війна1 тиждень ago
На фронті – 76 боєзіткнень від початку доби, на семи напрямках точаться бої
-
Усі новини1 тиждень ago
вже знайшовся покупець — відео
-
Політика1 тиждень ago
Головування Данії в Раді ЄС може сприяти відкриттю переговорних кластерів для України
-
Відбудова1 тиждень ago
У Києві вже відновили 130 закладів освіти, пошкоджених російськими обстрілами