Події
Писанкарство — духовний зв’язок України з Європою, який триває тисячоліттями
Україна, розташована на перехресті Східної і Західної Європи, має багатий історичний та культурний контекст, який підтверджує її європейську ідентичність.
Історично територія сучасної України була домівкою для багатьох народів і культур: від трипільської до скіфської, від давньоруської доби до Козацької України. Це створило багатогранну культурну спадщину, яку ми повинні зберігати та захищати. І головне – знати, що Україна вже дуже давно є частиною Європи, попри численні спроби ворога спотворити нашу автентичну культуру та переписати історію.
Писанка як доказ культурної єдності України та Європи
Українське писанкарство — збережений приклад спадщини, завдяки якому ми можемо говорити про єдиний культурний код Східної Європи, що читається навіть через візерунки на яєчній шкаралупі.
Якщо розглядати культурну карту Європи, то історично Україна — один із центрів писанкарства, що охоплює Карпати, Польське Підкарпаття, Схід Литви та Захід України. Цей “етнічний пояс” має спільні риси. Наприклад, ритуальне створення писанок з молитвою на світанку та натщесерце. Писанка виконує функцію оберега — яйце дарували на весілля, при народженні, залишали на могилах предків. Спільною рисою є віра у циклічність життя, де яйце — символ Всесвіту, що оновлюється щовесни.
Грецькі писанки
Офіс підтримки відновлення при Міністерстві культури та стратегічних комунікацій дослідив техніки, символіки та семантики писанок у країнах Центрально-Східної Європи, аби пояснити, чому українська писанка є частиною європейської культурної спадщини.
Україна — невід’ємна частина європейського культурного ландшафту. Її традиції не периферійні, а структурно подібні, історично синхронні і смислово взаємопов’язані з великою культурною зоною, яка охоплює Балтію, Карпати й Центральну Європу.
Розповідаємо детальніше про спільні риси українських та європейських писанок:
- Структурна спорідненість символів
Символіка писанки — не абстрактне мистецтво, а мова архаїчних знаків, яка існує в різних етносах. В Україні, Литві, Румунії, Польщі ми бачимо одні й ті ж образи. Зірка-сонце як знак космосу й Бога, безкінечник – як вічне життя, потік часу. Птахи, зерно, дерево є символами родючості, початку, предків.
- Історичні паралелі
Археологічні знахідки з Київської Русі, Галицького князівства, Великого князівства Литовського, Речі Посполитої та Австро-Угорщини свідчать про одночасне існування традиції воскового розпису, ідентичні календарні обряди весни, Великодня в Європі та на території України
- Функціональна спільність
В Україні, Литві, Польщі, Словаччині писанка виконує оберегову функцію, передається від матері до доньки, використовується у весільному, поховальному, весняному обрядах. Це означає, що ми маємо справу не з декоративною практикою, а з феноменом живої культурної спадщини, до якої Україна належить повноправно.
Україна — Європа не тільки географічно, а й світоглядно
Писанка — це сакральний артефакт, який несе глибинні цінності: шанування життя, збереження пам’яті предків, відповідальність перед природою. Ці цінності тотожні європейським. Через писанку Україна артикулює ті самі ідеї, що й інші європейські народи — просто в особливій, неповторній візуальній формі.
Писанкарство — це не лише традиція, що символізує родючість та відродження, але й значна частина культурного ландшафту України, що зберігає в собі риси європейської ідентичності. Це духовний зв’язок України з Європою, який триває тисячоліттями. І якщо писанка — це код культури, то її прочитання свідчить: ми — в Європі, бо ми творили її разом.
«Вражає, наскільки різноманітними є писанкарські техніки і мотиви розпису в Україні: Гуцульщина, Покуття, Лемківщина, Буковина, Закарпаття, Полтавщина, Слобожанщина, Поділля, Полісся, Наддніпрянщина, Таврія — кожна етнічна група має свої специфічні техніки, свої кольори й символи, що передаються віками від покоління до покоління. При цьому ми бачимо спільний культурний простір — українська писанка перегукується з традиціями багатьох європейських народів. У цьому і полягає унікальність народного мистецтва — різноманітність, що водночас єднає, бо має спільну основу, спільне підґрунтя», – розповідає Генеральна директорка Національного музею народної архітектури та побуту України Оксана Повякель.
Внесення писанки до ЮНЕСКО
Збереження культурної спадщини – це не лише про ї популяризацію, а й про охорону на міжнародному рівні. У грудні 2024-го на 19-й сесії Міжурядового комітету ЮНЕСКО з питань нематеріальної культурної спадщини, яка проходила в столиці Парагваю, до Репрезентативного списку нематеріальної культурної спадщини людства був включений перший міжнародний елемент від України спільно з Естонією «Писанка: українська традиція і мистецтво оздоблення яєць».
Роботу над номінацією розпочали 2017 року. Всього вона складається з трьох елементів: «Українська писанка: традиція і мистецтво», «Традиція гуцульської писанки» та «Українська писанка, традиція і мистецтво оздоблення великодніх яєць».
«Це наш спільний успіх, який засвідчує силу нашої єдності. Ми проголошуємо на весь світ: жива спадщина нас об’єднує, дарує відчуття причетності та уособлює нашу ідентичність», — заявляв Міністр культури та стратегічних комунікацій України Микола Точицький.
Українці усім серцем люблять Великдень. Це свято, яке об’єднує сім’ї, щоб святкувати разом з близькими. Це час для обміну теплом та турботою. Великдень символізує перемогу життя над смертю, світла над темрявою, що дуже актуально у часи, коли ми щодня наближаємо Перемогу та як ніколи потребуємо віри.
Відповідно, значення писанкарства теж виходить за межі естетики. Розмальовуючи писанки, ми створюємо символи захисту і процвітання, наділяємо кожне яйце сенсами та духовними цінностями. Саме тими, які ментально та культурно визначають нас як європейську націю.
Юлія Савостіна, засновниця проєкту Made in Ukraine, експертка з нематеріальної культурної спадщини Офісу підтримки відновлення при МКСК
* Точка зору автора може не збігатися з позицією агентства
У США назвали офіційну причину смерті Гейден Панеттьєрі, яка померла у віці 36 років 16 серпня у Південній Кароліні.
Про це повідомляє People, передає Укрінформ.
У вівторок, 22 вересня, офіс коронера округу Грінвілл підтвердив, що причиною смерті Панеттьєрі стала токсична дія фентанілу, 4-ANPP, алпразоламу, метокарбамолу та кветіапіну. Смерть визнали нещасним випадком.
«16 серпня 2026 року приблизно о 13:51 на номер 911 надійшло повідомлення про зупинку серця за адресою 701 Easley Bridge Road у Грінвіллі. На місце прибули рятувальники та бригада швидкої допомоги, які виявили жінку із зупинкою серця. Працівники екстреної медичної допомоги розпочали розширену серцево-легеневу реанімацію, однак врятувати її не вдалося. О 14:32 жінку оголосили померлою», – йдеться в новій заяві офісу коронера.
Там зазначається, що представники офісу коронера округу Грінвілл прибули на місце події та розпочали паралельне розслідування спільно з поліцейським управлінням міста Грінвілл. Померлу ідентифікували як 36-річну Гейден Леслі Панеттьєрі з Каліфорнії. Панеттьєрі знайшли без ознак життя всередині помешкання, де вона тимчасово проживала. Розтин провів сертифікований судово-медичний патологоанатом. Під час розтину не виявили жодних травм, які могли б сприяти смерті, зазначається в заяві.
Як повідомили PEOPLE в офісі коронера, тіло Панеттьєрі передали родині 18 серпня. Того ж вечора його доправили в морг.
Браян Гікерсон, з яким Панеттьєрі то розлучалася, то відновлювала стосунки, був поруч із нею в момент смерті, як і його брат Зак Хікерсон. Зі звіту поліції, який отримало PEOPLE, стало відомо, що Браян показав поліцейським «пакет з ліками», які приймала актриса. За словами правоохоронців, Зак був «дуже схвильований», тоді як Браян не виявляв видимих емоцій до моменту, коли Панеттьєрі оголосили померлою.
20 серпня, Браян уперше прокоментував її смерть у заяві, оприлюдненій через його адвоката Слоана Елліса.
«Смерть Гейден досі розслідується, і важливо дати цьому розслідуванню можливість продовжуватися. Як уже повідомлялося в ЗМІ, поліція підтвердила, що ознак злочину не виявлено. З поваги до близьких Гейден та з огляду на триваюче розслідування наразі ми не будемо надавати жодних додаткових коментарів», – йдеться у заяві.
Як повідомляв Укрінформ, у США померла 36-річна Гейден Пенеттьєрі, акторка й колишня наречена українського боксера Володимира Кличка.
Фото: imdb
Документальний фільм Ольги Черних “Ілюзія тихої ночі”, який фіксує події ночі на 28 липня 2025 року у різних куточках України, виходить у прокат.
Як передає Укрінформ, про це у Фейсбуці повідомило Держкіно.
Професійні оператори та учасники, які долучилися до проєкту через загальнонаціональний open call, задокументували свою ніч 28 липня 2025 року: від північних лісів до лінії фронту, від прикордонних містечок і сіл до тимчасово захоплених росіянами територій, зокрема в Донецьку та Криму.
Документальний фільм знятий 40 операторами та більш як 300 людьми в різних куточках України.
Упродовж 70 хвилин фільму учасники проєкту одночасно фіксують життя у різних частинах країни, показуючи різноманітний досвід українців протягом однієї ночі.
“Ілюзія тихої ночі” працює і як спосіб задокументувати одну буденну ніч, і як документ співприсутності – нагадування про те, що навіть у найскладніших обставинах люди можуть проживати різний досвід, залишаючись частиною спільного часу.
“Ми задумали зробити доволі концептуальний фільм, який був би одночасно і мистецьким актом, і зліпком часу, який би запрошував сотні людей долучитися до його створення та поділитися своїм життям. Саме ідея однієї ночі дозволила нам створити справжнє відчуття паралельності життів, показати багатогранну реальність сьогодення: як живе Україна, як вона бореться, як дихає”, – зазначила режисерка фільму.
Світова прем’єра стрічки відбулася на фестивалі Visions du Réel, де її представили в межах програми Burning Lights Competition.
Фільм створений за участі TABOR Production на замовлення Суспільного Мовлення.
Після прем’єри стрічка була представлена на міжнародних та українських кінофестивалях та привернула увагу глядачів і професійної спільноти.
Після фестивальної прем’єри “Ілюзія тихої ночі” виходить в український прокат. З 15 жовтня стрічку можна буде побачити в кінотеатрах, а також на спеціальних показах у різних містах України.
Як повідомляв Укрінформ, у трьох містах Японії відбудеться показ науково-фантастичного фільму “Ти – Космос” українського режисера Павла Острікова.
Кадр із фільму/Cуспільне
Аукціон особистих речей французької кінозірки та захисниці тварин Бріжит Бардо в Парижі приніс майже 1 млн євро (1,15 млн дол.), що майже у 20 разів перевищило попередню оцінку вартості лотів.
Про це повідомляє The Guardian з посиланням на аукціонний дім Millon, передає Укрінформ.
На аукціоні продали 285 особистих речей Бріжит Бардо — від солом’яних капелюхів, сонцезахисних окулярів і нічних сорочок до посуду та меблів із її будинків у Парижі та Сен-Тропе.
Для участі в торгах зареєструвалися близько 3 тисяч покупців із Франції та інших країн.
«Бріжит Бардо вкотре довела, що є неперевершеною алхімічкою: вона перетворила оціночну вартість у розмірі близько 50 тисяч євро на майже 1 млн євро, включаючи комісійні», — зазначив аукціоніст Александр Міллон.
Два собачі нашийники з ідентифікаційними бирками з її ім’ям і номером телефону, оцінені в 30 євро за пару, були продані російському покупцеві за 9 400 євро.
Автопортрет Бардо продали майже за 40 тис. євро, а друкарська машинка, на якій вона писала автобіографію, — за 4 634 євро. Дві її гітари, оцінені в 300–500 євро кожна, продали за 8 600 та 1 900 євро відповідно. Три м’які іграшки у вигляді дитинчат тюленів придбали майже за 2 200 євро.
«Цей аукціон є логічним продовженням того, який вона сама організувала у 1987 році, виставивши на продаж свої найцінніші речі для створення фонду. Сьогодні її боротьба триває завдяки цьому аукціону», — сказала після торгів виконавча директорка Фонду Бардо Гіслайн Кальмельс-Бок.
Виручені кошти спрямують до її фонду захисту тварин та єдиному синові — Ніколя-Жаку Шар’є.
Проведення торгів спричинило конфлікт із останнім чоловіком акторки Бернаром д’Ормалем. За два дні до торгів він назвав аукціон «жартом» і заявив, що продаж особистих речей є «неповагою до пам’яті Бріжит». На його думку, речі Бардо мали бути збережені як частина її спадщини.
У фонді критику відкинули, зазначивши, що правління схвалило рішення про аукціон ще в червні, коли його очолював сам д’Ормаль. Той у відповідь заявив, що не усвідомлював, що на торги виставлять настільки особисті речі. Суперечка виникла невдовзі після того, як д’Ормаля усунули з посади керівника організації.
Бардо померла в грудні минулого року у віці 91 року. У 1970-х вона завершила акторську кар’єру й присвятила себе захисту тварин. Водночас вона долучалася до політичної діяльності в ультраправих колах, а її радикальні погляди на імміграцію відштовхнули частину шанувальників. Бардо п’ять разів засуджували за розпалювання ненависті.
Як повідомляв Укрінформ, знамениту чорну сукню принцеси Діани, яку вона одягла на благодійну вечерю того самого вечора, коли тодішній принц Чарльз публічно зізнався у подружній невірності, вперше за майже три десятиліття виставлять на аукціон Sotheby’s.
Фото: АА
-
Суспільство5 днів agoПерерахували тарифи на тепло — як зміняться платіжки одеситів цієї зими
-
Усі новини1 тиждень agoщо відомо про дружину Руслана Кравченка (фото)
-
Одеса1 тиждень ago
Росія атакує порти Одещини: наслідки для експорту України
-
Політика1 тиждень agoПрограма засідання ПАРЄ не передбачала участь представників Офісу генпрокурора
-
Відбудова1 тиждень agoДля підтримки України взимку Литва готова надавати трансформатори і локомотиви
-
Війна1 тиждень agoФінляндія надає Україні пакет військової допомоги на €290 мільйонів
-
Події1 тиждень agoНа Полтавщині під час розкопок Глинського городища виявили артефакти X-XV століть
-
Суспільство1 тиждень agoДБР проводить спецоперацію з протидії продажу наркотиків і боєприпасів