Політика
У Кремлі задоволені позицією США, що Україна не вступить до НАТО
Речник Кремля Дмитро Пєсков, коментуючи заяву президента США Дональда Трампа щодо можливого укладання мирної угоди між РФ та Україною цього тижня, заявив, що Москва нібито залишається відкритою до пошуку мирного врегулювання.
Про це він сказав журналістам у понеділок, передає Укрінформ із посиланням на Reuters.
«Я не хочу зараз давати жодних коментарів, особливо щодо часових рамок. Президент Путін і російська сторона залишаються відкритими для пошуку мирного врегулювання. Ми продовжуємо працювати з американською стороною і, звичайно, сподіваємося, що ця робота дасть результати», – сказав Пєсков.
Він додав, що «робота з пошуку мирного врегулювання не може і не повинна проходити публічно».
Також речник Кремля заявив, що позиція адміністрації президента США Дональда Трампа щодо виключення членства України в НАТО «задовольняє Москву».
«Ми чули з Вашингтона на різних рівнях, що членство України в НАТО виключено. Звичайно, це те, що викликає наше задоволення і збігається з нашою позицією», – заявив Пєсков.
Він додав, що членство України в очолюваному США альянсі нібито «становитиме загрозу національним інтересам Російської Федерації. І, власне, це одна з першопричин цього конфлікту».
Як повідомляв Укрінформ, президент США Дональд Трамп висловив сподівання, що Росія та Україна вже цього тижня «укладуть угоду» й почнуть «вести бізнес» зі Штатами.
У пʼятницю віцепрезидент США Джей Ді Венс заявив, що Сполучені Штати «оптимістично налаштовані» щодо можливості досягнення миру в Україні.
Видання Wall Street Journal із посиланням на неназваних американських посадовців повідомляло, що Сполучені Штати цього тижня чекатимуть від України відповіді на ідеї адміністрації президента Дональда Трампа щодо того, як покласти край війні. Американці пропонують Україні визнати окупацію Криму та відмовитися від вступу до НАТО.
Президент Зеленський раніше зазначав, що США нині не готові говорити про вступ України до НАТО, відповідно Україна потребуватиме вдвічі більше бойових бригад.
Генеральний секретар НАТО Марк Рютте заявляв у березні, що союзники на саміті у Вашингтоні підтвердили незворотність шляху України до НАТО, але вони ніколи не говорили, що вступ має розглядатися як частина мирної угоди. Наразі, на думку США, Україна не має отримати членство в НАТО в рамках мирної угоди, але це може змінитися.
Президент Володимир Зеленський у Римі розпочав зустріч зі спеціальним представником президента США з питань України Кітом Келлогом.
Про це повідомляє кореспондент Укрінформу.
Кіт Келлог входить до складу американської делегації, що братиме участь у Міжнародній конференції з відновлення України, що відбудеться у столиці Італії 10-11 липня.
Як повідомляв Укрінформ, учора, 8 липня, президент США Дональд Трамп заявив, що його адміністрація має намір постачати Україні більше оборонної зброї. За його словами, українці повинні мати змогу захистити себе. Ця заява пролунала після паузи у поставках зброї зі Сполучених Штатів.
Гендиректор ОЗХЗ посол Фернандо Аріас наголосив, що ситуація в Україні залишається тривожним нагадуванням про загрозу застосування хімічної зброї у сучасних конфліктах, а також підкреслив необхідність посиленої міжнародної співпраці для запобігання таким злочинам.
Європейський суд з прав людини у середу оголосить рішення у міждержавній справі “Україна та Нідерланди проти Росії”.
Як передає кореспондент Укрінформу, рішення зачитають під час публічного слухання в Будівлі прав людини в Страсбурзі.
Йдеться про справу, яка охоплює події на сході України, що розпочались у 2014 році, включно зі збиттям літака рейсу MH17 авіакомпанії Malaysia Airlines, а також з вторгненням російських військ на територію України з 2022 року.
Справу формують чотири міждержавні заяви: перша й друга подані Україною у 2014 році. Вони стосуються системних порушень прав людини Росією на сході України, включно з викраденням груп дітей і їх тимчасовим вивезенням до РФ. Третя, подана Нідерландами у 2020 році, присвячена збиттю рейсу MH17. Четверту заяву держава Україна внесла у 2022 році – вона стосується порушень прав людини в умовах повномасштабної агресії Росії після 24 лютого 2022 року.
Україна та Нідерланди як держави-заявники посилаються на численні порушення Європейської конвенції з прав людини, зокрема на статті 2- 5, 8 -11, 13 і 14 – право на життя, заборона тортур, свободи слова, мирних зібрань, свобода совісті та інші.
На стадії розгляду по суті 26 держав-учасниць Конвенції отримали дозвіл на подання спільної письмової позиції, а також на усні виступи під час слухання у Великій палаті. Окремі подання також зробили Польща та Велика Британія.
Наразі на розгляді ЄСПЛ залишаються ще три міждержавні заяви “Україна проти Росії” та близько 9500 індивідуальних скарг, що стосуються подій у Криму, на сході України, в акваторії Азовського моря та в контексті повномасштабного вторгнення Росії.
Як повідомляв Укрінформ, у червні 2024 року ЄСПЛ оголосив рішення по суті в першій міждержавній справі «Україна проти Росії (щодо Криму)», визнавши існування численних порушень прав людини в тимчасово окупованому Криму з боку держави-агресора.
Фото: ennhri.org
-
Усі новини1 тиждень agoчи є в ньому натяк на спін-офф
-
Відбудова1 тиждень agoУ Луцьку демонтують частину будинку, що найбільше постраждала від удару РФ
-
Суспільство1 тиждень agoЦентр ідентифікації тіл репатрійованих захисників планують відкрити наприкінці літа
-
Події1 тиждень agoМеджибізький замок внесуть до держреєстру нерухомих пам’яток України
-
Війна1 тиждень agoНа фронті – 76 боєзіткнень від початку доби, на семи напрямках точаться бої
-
Усі новини1 тиждень agoвже знайшовся покупець — відео
-
Політика1 тиждень agoГоловування Данії в Раді ЄС може сприяти відкриттю переговорних кластерів для України
-
Відбудова1 тиждень agoУ Києві вже відновили 130 закладів освіти, пошкоджених російськими обстрілами