Американський президент Дональд Трамп. Фото: REUTERS/CARLOS BARRIA

У Вашингтоні та Кремлі знову заговорили про новий виток переговорів. Втім, нинішня риторика, попри гучні заяви, радше нагадує інформаційний дим без конкретних кроків. Україна ж у цих процесах дедалі частіше опиняється осторонь — і це сигнал не лише тривожний, а й стратегічно небезпечний. Що ж принесуть кричущі 100 днів Трампа? 

Журналісти Новини.LIVE запитали у політологині Людмили Покровщук. 

Реклама

Тінь Віткоффа

Ключову роль в інформаційній частині переговорного треку наразі відіграє радник Трампа — Віткофф. Його заяви після серії зустрічей із Путіним викликають занепокоєння серед українських аналітиків та партнерів. Адже, судячи з риторики, акценти в перемовинах зміщуються з безпеки в Європі на відновлення двосторонніх відносин США та РФ. І що важливо — відбувається це шляхом виключення України з процесу перемовин.

“Віткофф заявив, що перемовини, які в нього були втретє з Путіним, знайшли якесь світло в кінці тунелю. Але він також сказав, що саме це світло буде просувати більше зближення Росії та Сполучених Штатів”, — каже політологиня Людмила Покровщук. 

Такі слова, навіть у дипломатичному контексті, свідчать про намагання створити “оптимістичну картинку” налагодження контактів. Але за цим оптимізмом може ховатися небезпечне прагнення обміняти принципи на швидкий результат. Зрештою, це саме те, чого добивається Кремль, — повернення у гру без санкцій, обмежень і публічного осуду.

Російська стратегія

Москва продовжує рухатися в бік реалізації свого давнього сценарію — вивести Україну з переговорного процесу. Кремль хоче говорити напряму зі Сполученими Штатами, і лише з ними. Жодної багатосторонності та участі Києва. В цьому вся суть російської стратегії: поставити “українське питання” на стіл як предмет торгу, а не як повноцінного учасника переговорів.

“Росія хоче окремий трек вести з Америкою, не долучаючи Україну, не долучаючи Європу, а напряму говорити з США. Наше питання для них — це приманка. Вони використовують його, щоб розв’язувати глобальні проблеми”, — зазначила експертка. 

І справді — під виглядом “пошуку миру” Москва хоче розв’язати стратегічні задачі. Вихід з економічної ізоляції, стабілізація внутрішньої ситуації та повернення в глобальну політику — ось що стоїть за цією активністю. При цьому українська безпека перетворюється на інструмент — не мету. 

“За три роки проблем у Росії накопичилося чимало. Вона втрачає ринки Азії, зокрема через посилення позицій Казахстану, Азербайджану, Китаю. Втрачає ринки в Африці, Латинській Америці. Європу взагалі втратила. А це великі кошти”, — каже політологиня. 

Такі втрати є стратегічним ударом по амбіціях Кремля. Вони створюють економічний тиск, який Путін намагається компенсувати політичними “перемогами” на міжнародній арені. Саме цим пояснюється активізація переговорів із США — навіть у кулуарному форматі.

Путін і “велика трансформація”

Президент РФ не приховує, що бачить нинішню ситуацію як момент для глобального переформатування. І війна проти України — це, на його думку, не окрема подія, а інструмент великої геополітичної гри. Такі заяви звучали раніше і знову повертаються в риторику російської влади.

“Росія добре розуміє, що зараз триває геополітична турбулентність. Сполучені Штати сходять з арени глобального гегемона — того політичного світу, яким вони були після 1991 року”, — каже політологиня Людмила Покровщук. 

У цьому наративі РФ намагається позиціювати себе як силу, що повертається. Вона претендує не просто на роль учасника, а на право диктувати правила гри. І чим слабшими здаються США, тим більше простору для маневру з’являється у Кремля.

Капкан для Трампа

За оцінками фахівців, Росія давно готувала цю пастку. І сьогодні вона замикається — особливо якщо Білий дім дозволить собі вийти на домовленості з Путіним без урахування української сторони. До того ж у самому американському політикумі зараз точиться серйозна боротьба за вплив на майбутній курс.

“Ми постійно попереджували, що не можна вести переговори сам на сам із Росією, як це роблять США, без України і Європи. Бо це затягує процес і дає Росії можливість маніпулювати ним”, — зазначила політологиня.

Ці застереження досі залишаються актуальними. Відомо, що в оточенні Трампа існує протистояння між двома підходами: умовним “табором Віткоффа” і тими, хто закликає не втрачати тверезість.

“Рубіо — держсекретар, Келлог — спецпредставник з питань України. Вони, за нашими даними, рекомендують Трампу не йти на перемовний трек, запропонований Віткоффом”, — каже політологиня. 

Проте впевнено сказати, чию позицію обере Трамп, поки що неможливо. Він мислить у категоріях простих рішень, і саме це може зробити ситуацію ще небезпечнішою.

“Він же людина простих рішень. Він це завжди підкреслює: не люблю довгі рішення, люблю прості. І от наближаються 100 днів його президентства. Буде велика пресконференція, треба буде щось говорити”, — пояснює експертка. 

На кону не просто його імідж, а й сприйняття Америки як надійного гравця. У разі провалу переговорів без результату провину можуть перекласти на Україну.

Звалити провал на Україну

Такий сценарій, на жаль, реалістичний. Влада США уникає визнання власних помилок, а отже у разі фіаско з Путіним зручніше буде звинуватити “непоступливу” Україну. Це дозволить зберегти обличчя перед міжнародними партнерами та електоратом.

“Може так статися, що США, зайшовши в глухий кут, не визнають цього. Вони скажуть, що Україна не виконала домовленостей, що не вдалося врегулювати питання. Це простіше, ніж визнати, що перемовини з Путіним провалилися”, — каже політологиня. 

Для України це означає ризик втрати суб’єктності та погіршення позицій на міжнародному рівні. І Трамп це прекрасно розуміє: провалений трек із Путіним вдарить не лише по ньому, а й по довірі до США як до глобального партнера.

Раніше ми писали, що Трамп припустив, коли Україна та Росія укладуть мир. А також про те, що США хочуть визнати Крим російським. 

Реклама

Військовий у формі. Фото ілюстративне: president.gov.ua

Київський суд Одеси виніс вирок підполковнику, який перейшов на сторону Росії під час анексії Криму. Фігурант після захоплення півострову не перетинав кордон з Україною, тому у засіданні участь не приймав.

Про це Новини.LIVE дізналися з Єдиного реєстру судових рішень.

Реклама

Подробиці справи

За даними слідства, під час анексії Криму у 2014 році підполковник ЗСУ без примусу добровільно перейшов на сторону російських військ. Фігурант ще й досі проходить службу у складі Чорноморського флоту РФ. У зв’язку з чим у 2015 році його звільнили зі складу збройних сил. А нещодавно йому було оголошено про підозру у державній зраді.

Що вирішив суд

Київський райсуд Одеси визнав фігуранта винним за  ч.1 ст.111 КК України (державна зрада) та за ч.1 ст.408 КК України (дезертирство). Йому призначили 14 років позбавлення волі з конфіскацією всього належного йому майна.

Нагадаємо, нещодавно ми писали про військового, якого затримали з психотропами. А також про службовця, якого судили за насильство в родині.

Реклама

Дим в небі після атаки. Ілюстративне фото: скриншот з відео

У понеділок, 21 квітня, в Одесі пролунали вибухи. Це пов’язано із роботою ворожих дронів у місті.

Про це повідомив міський голова Геннадій Труханов у Telegram.

Реклама

Що відомо про вибухи в Одесі

“В місті чутно вибухи!” — написав мер.

Раніше у Повітряних Силах ЗСУ повідомляли про загрозу застосування ударних БпЛА.

“Увага! м.Одеса! У вашому напрямку ворожі ударні БпЛА!” — йдеться у повідомленні.

Де оголосили тривогу

Станом на 22:15 карта повітряних тривог має такий вигляд.

Нагадаємо, 19 квітня російський диктатор Володимир Путін оголосив “великоднє перемирʼя”. Після цього в Україні зменшилась кількість вибухів.

Однак, у той же день вибухи лунали в Київській області. Там також працювали сили протиповітряної оборони.

Реклама